Текст
                    ! Г. Г-
НобЬіи СПОСС1» %ыуѵ<тъ-
сЛ гь }Зурокл читать, Пц~
СіТк. ІЛ ГобОрк-ТѴ ПО- оіРи'ЛНИ —
С.КЧ. . м ,1?^
ІМИИ
_

^3. X I Метода само-обученія иностраннымъ язикамъ Г. Г. Оллендорффа ію всей Европейской педагогической литературѣ признана самой лучшей и самой практической между всѣми существовавшими и существующими методами само-обученія. Достоинство методы Оллендо|н|іфа заключается въ томъ, что въ Каждомъ воіцюсіЬ можно иайдти и его примой отвѣтъ, почему само-обучающійся не встрѣчаетъ пи малѣйшаго затрудненія какъ отвѣчать, такъ равно и составлять самому себѣ вопроси. Вошедшіе въ настоящій учебникъ вопросы идутъ, развиваясь, по- слѣдовательно, т. е.'.начипансь простой фразой, оканчиваются цѣлымъ періодомъ, и каждый урокъ связанъ съ предъидущимъ находящими- ся въ томъ и другомъ слои; .ми или грамматическимъ правиломъ. По- этому тотъ, кто учится, уже впередъ видитъ необходимость правила или слова, видитъ, гдѣ необходимо ихъ примѣнить, и желаетъ по- стигнуть эти іі|*авила иля слово. Такимъ образомъ, постоянно воз- буждаемая любознательность придаетъ ученію живой интересъ. Кромѣ того, фраза представляется въ троякой формѣ: вопроси- тельной, отрицательной и положительной, такъ что само-обучаю- щійся постоянно возвращается къ исходному правилу, усвоивая притомъ и новыя слова и новыя правила, пока не достигаетъ со- вершеннаго знаніи изучаемаго языка. Преимущество же, которымъ отличается метода Оллендорффа, всего рѣзче выражается при самомъ изученіи Англійскаго языка и его грамматическихъ условій. Легкость, съ которою дастся ото изученіе, особенно тѣмъ, кто хотя нѣсколько знакомъ съ началами французскаго языка, — изумительны. Что же касается значенія Англійскаго языка, то онъ неоспоримо полезенъ для каждаго образованнаго человѣка и въ особенности для людей коммерческихъ. І
()/\/\еіа)опср І Г. Г. НоЬЬіи СПОСО*» І^Ы/ЧиТЪ С/Я читать, Пи~ С^ТЬ ІЛ Говоритъ ПО- і/^ГЛИИ СЖЦ. м ;І?^ иии
Метода само-обученія иностраннымъ языкамъ Г. Г. Оллендорффа во всей Европейской педагогической литературѣ признана самой лучшей и самой практнческоіі' между всѣми существовавшими и • существующими методами само-обученія. Достоинство *. методы Олл<*ндп|м|и|»а заключается въ томъ, что въ каждомъ вопросу; можно найдти и его прямой отвѣть, почему само-обучающійся пе встрѣчаетъ ни малѣйшаго затрудненія какъ отвѣчать, такъ равно и составлять самому себѣ воіцюсы. Вошедшіе въ настоящій учебникъ вопросы идутъ, развиваясь, по- слѣдовательно, т. е.: начинаясь простой фразой, оканчиваются цѣлымъ періодомъ, и каждый урокъ связанъ съ предъидущимъ находящими- ся въ томъ и другомъ словами или грамматическимъ правиломъ. По- этому тотъ, кто учится, уже впередъ видитъ необходимость правила или слова, видитъ, гдѣ необходимо ихъ примѣнить, и желаетъ по- стигнуть эти правила или слово. Такимъ образомъ, постоянно воз- буждаемая любознательность придаетъ ученію живой интересъ. Кромѣ того, фраза представляется въ т'юякой формѣ: вопроси- тельной, отрицательной и положительной, такъ что само-обучаю- щійся постоянно возвращается къ исходному правилу, усвонвая притомъ и новыя слова и новыя правила, пока пе достигнетъ со- вершеннаго знанія изучаемаго языка. Преимущество же, которымъ отличается метода Оллендорффа, всего рѣзче выражается при самомъ изученіи Англійскаго языка и его грамматическихъ условій. Легкость, съ которою дается это изученіе, особенно тѣмъ, кто хотя нѣсколько знакомъ съ началами Французскаго языка, — изумительны. Что же касается значенія Англійскаго языка, то онъ неоспоримо полезенъ для каждаго образованнаго человѣка и въ особенности для людей коммерческихъ.
ТНЕ СЬЕѴЕЯ 5ТАВЫМС. А іііігяіу зіагіішх Гоиші а Ъоіііе оГ лѵаіег. Не ігіесі іо (Ігіпк, Ьиі аз іііе ѵгаіег опіу геасЪей ир іо іііе песк оГ іЪе Ьоіііе, іііе ЬіП 0Г (ііе Ъіпі (Іііі поі #о 50 Гаг. ТЪе 8ІЛГІІПЦ іИеп зеі іо рескііщ іЬе Ъоіііе оп іііе оиізісіе, аші йоіщЫ іо таке а Ьоіе іп іі. Виі іі ѵая іи ѵаіп, Гог (Не ріачн ^а8 іоо Ііапі. Негеироп Ііе ешіеаѵоиті іо киоск ііоѵѵп іііе Ьоіііе. Виі пеііЬег (1і(1 іЪІ8 виссеей: іі ѵая іоо Ііеаѵу. Аі Іазі Ііе Іііі ирои ап іііеа ѵгкіск апзѵѵегеіі: Ііе ііігеѵ зпіаіі реЬ- Ыея іпіо іііе Ъоіііе. Тііеяе иіаііе іііе ѵаіег гізе іпзмізіЫу, во іііаі Ііе соикі сопѵепіепііу геаск іи ѵіііі Ъіз Ъеак. * * * АЬіІііу зиграявев зігеиціЪ, аші раііепсе аші гейесііоп сопциег (ІіГйсиІііез ѵгкісЪ аі йгзі арреаг аітові іпяиппоипіаЫе. ТНЕ ЗЕА-СОМРАЗЗ. „Ноѵ,- із іііе ѵіші, .Таск?“ азкеіі іііе саріаіп оГ а вЬір, аіМгевзіод іке віеегзтап. „ХогіІі-еазі-Ьу-погіІі, віг,“ ягав іііе іпзіапіапеоия ап.чіѵег оГ іііе іаг. А ^осиіаг топк,. \ѵію хѵаз а равяеодег, іігеѵ пеаг іііе заііог, „Му 8ои“, 8аі«1 Ье іо Ыт, „!• Ііеапі Ніее зѵеаг Ііке а (Іетоп ііигіпц іііе зіогш, ііозі Пюи кпоіѵ іЪу ргауегз аз ѵгеіі аз ІЪу 8еа-соіпразз?“ „Ко“, герііеіі ^ск, „Гог I сап іеіі уои, Гаікег, іііаі I кпоіѵ ту зеа-сотразз а іігеаі <1еа1 Ьеііег іііап еѵеп уои кпоѵѵ уоиг ргауеге/—„Тіюи агі ]окіп^, 8оп.“—„(^иііе тѳапіезі, Гаікег.“— Прой ііііз, оиг іаг Ііецаи іЬиз: „Когііі — Когій-ѵеві-Ъу-погік — Когій-погііі-ѵѵезі," аші зо оп, ЯП Ііе 1іа<1 ^опе гоиікі аші цоі іо іЪе Иогііі ацаіп. „Коте, Гаі.Ъеі“, заііі Даск, „’ііз уоиг іигп.“ Тііе топк гесііей кіз раіег похіег іп а ѵегу геаііу шаппег. „ТІіаЬ І8 с1еѵег,“ оЪяегѵеі! ійе воп оГ Керіиие; „’ііз шіпе поѵ“. 'Гйеп Ііе хѵепі оп, „Хогііі—МогІІі-еазІ-Ъу-погіІі — Когій-поШі-еазі, еіс.,“ ііп1- Ііе Ііаіі.соте іо іке хѵопі араіп. „АѴеІІ, Гаіііег", заііі Ііе міііі аргіп, „ёіѵе из уоиг ргауег ЬаскѵапІ8.“—„Васктѵапіз! I сап’і, Ьоу: I Ііаѵе пеѵег іеагпі іі Ьиі іп опе иѵау; іі ів поі песезяагу". „ТЬеп“, оЬзег- ѵе<1 іЪе ігіитрЬапі заііог, „I кпоѵ ту зеа-сотразз Ьеііег іііап уои кпоѵ/ уоиг ргауегз, Гог I сап іеіі іі іп а ііюизаші теауз.“ ♦ * * Даск Ііав ]изі іокі иь Ьоѵ а Іапциауе оицЫ іо Ье Іеагпі аші кпоуѵп.
Англійскій Алфавитъ. ПЕЧАТНЫЯ ПИСМЕННЫЯ ЦРОПИІПЫЯ. СТРОЧНЫЯ. прописныя. строчныя. НАЗВАНІЕ. А? а, ^7 в, Ъ, • би. 0, 0, си? . в. СІ, с/, ди. Е. е, &> і, / Е, г. • а эфъ. а, & ДЖИ, н, Ь. < эчь. і. Ь > ь ай, ь дже. к, к. кэл в, 1, элль, м, т. ?п, ЭММЪ, к. п, ✓ п, ЭННЪ,
VI ПЕЧАТНЫЯ ПИСМЕННЫЯ -----*------, ,--------------ч НАЗВАНІЕ. аропжсиыл. строчныя. прописиші. стгочныл. пи. р, р, 3. я, КЫО, в, г, аръ. 8, 8, 4, эссъ. Т. / І, о^' ти, V, . и, % и. ю. V, ѵ, V, ' ви. • 1 \ѵ. добль \ X, эксъ, т, У? уай. 2. 2, зэддъ
Англійскій алфавитъ. А, В. С, Ь. Е, Е,' а, Н, I. л, э, би, си, ди, і, эфъ, джи, эчъ, ай, дже. к, ь, М, Ы, О, Р, (}, к, 8. КЭ, ЭЛЛЪ, эммъ, энпъ, о, пи, къю, аръ, эссъ. Т, Г, V. ЧѴ, X, V. 2. ти, ю, ви, дббль-ю, эксъ, уай, зэддъ. Произношеніе *). / а- произносится, какъ »: аре, обезьяна, Гапіе, слава, саке, ваше, шапе, ЬаЬе, сапе, пирогъ, игра, грива, ребенокъ, трость, пате, 1>аке, саі»е, Іаке, ]>а1е, Гасе. имя, кожа, мысъ, озеро, блѣдный, лице. Я- произносится, какъ е. •4>аге, саге, Ъаге, гаге, раге, Гаге, йаге. экономъ, стараніе, голый, рѣдкій, грызть, идти, ѣхать, смѣть, (курсивная г означаетъ, что эта буква имѣетъ нѣсколько горло- вой звукъ). а произносится, какъ а короткое. Ъа<1, асісі, гаі асі, сар, дурной, арі, прибавлять. КІа«І. крыса, актъ, чепчикъ, олень, способный, довольный. ) • - 1 ) Заимстюьаио я:а гі»ам. аигл. ланка Грайера.
VIII 11 а произносится, какъ а долюе. алп,. (Іпгк, 8(дг, Ьагк, сапі, шагк, Гаг. рука, темный, звѣзда, кора, карта, мѣтка, далеко. \! а произносится, какъ звукъ, средній между а и о. аіі, Іаіі, саіі, Ьаіі, шаіі, ЬаЫ, все, большой, звать, мячъ, солодъ, лысый, раіі, Гаіве. плащъ, ложный. О произносится, какъ і долгое. те, кІеЪе, ціепе, Ье, теге, меня, земля, полость, быть, простой, теіе. мѣра. е произносится, какъ е короткое, песк, Ггеі, Ьеіі, Ьек, певі, шея, грызть, колоколъ, портупея, гнѣздо, Ьеі, геві. закладъ, остатокъ. Ье<1, постель, е произносится, какъ ё. віегп, регі, егг, Гегп, строгій, рѣзвый, блуждать, папоротникъ, іелп. срокъ. і и у произносится почти какъ піпе, гіре, Ьііе, ііте, 1і(е, йпе, новый, Ьу, чрезъ, л зрѣлый, кусать, время, жизнь, ігу, вку. пробовать, небо. і и у произносится, какъ і. красивый, йзі, ЬіК, Ьііі, ківв, зіік, 1І8І, кулакъ, 8ѣух, Стиксъ, толстый, вуІрЪ. сильфъ. клювъ, поцѣлуй, шелкъ, списокъ,
IX о произносится, какъ о (франц. еап): гозе, аіоге, согіе, Іопе, Лопе, роза, провизія, кодексъ, уединенный, камень, Іопе, Ьопе пове. звукъ, тонъ, кость, носъ. о произносится, какъ о короткое"- соск, вроі, Ъох, <1гор, Іоск, (іо<1, пѣтухъ, задача, ящикъ, капля, замокъ, Богъ, Ыо(, <1оц. черни гьное пятно, собака. О произносится, какъ о долгое: Гог, Ьогп, согк, Готк, сот, ІоН, .чоН. для, рожденный, пробка, вилка, зернов. хлѣбъ, лордъ, сортъ. и произносится, какъ ъю. (Іике, риге, % Іипе, Іііте, тиіе, сиге, іиЬе. герцогъ, чистый, звукъ, дымъ, нѣмой, стараніе, труба. 11 произносится почти какъ ё. Ьиск, сир, Іиск, (ініі, ііиск, циМ, гиЛ. козелъ, чаша, счастье, тяжелый, утка, заливъ, ржавчина. 11 произносится, какъ у долгое. гшіе, ріише, йиіе, ргисіе, Ьгиіе, тяжкій, султанъ изъ перьевъ, флейта, степенный, грубый, пііе, Ігпсе. правило, перемиріе. 11 произносится, какъ у короткое. Гпіі, риіі, риі, Ьиіі. полный, тащить, класть, быкъ. оі и оу произносятся почти какъ агг: оіі, Ьоу, Ьоіі, \ поізе, Ьгоіі масло, мальчикъ, кипѣть, шумъ, жарить на рѣшеткѣ. Іоу. игрушка.
оп и охѵ произносятся почти какъ ау. Поиг, Ьплѵ, ГоиІ, соіѵ, поя, оиі, мука, бровь, нечистый, корова, теперь, впѣ, оѵѵі. сова. Повтореніе: аре, даше; сііге, враге; Ьіігі. І1>тп, (ІЛгк; аіі, 1511; Іііке, раіе: Ьаге, гаге; ₽1й(і, гаГ;ЪАгк. сАнІ; рАІІ, сЯІІ. ше, шёге; Ьёіі, пбві; рёН, вібгп; рІёЪе, шМе; Ггёі Ь611; Йгп, ібпп. ійпе, гіре; Ь?, ГН; ГЫ, Ь(". вйріг. НГе, Гіпе, 8кѴ; 8Нх, к(вв. гбве, зібге; сбс.к, врбі; Гог, Ъогп; Ібпе, вібпе; 06(1, Ьбх; Іояі, сбт. (ійке, сйге; іпіск. сйр; гисіе, рІПте; Гіііі, рйіі; ійие Гите; дйІГ, пізі; Яаіе, ргО(іе; рйі, 1>йІ1. біі, поізе; Ъбу, ібу; Ьгбіі, Ьбіі. Йоиг, ГоиІ, по\ѵ, 6\ѵ1; оиі, Ъгбтѵ. Въ слогахъ, оканчивающихся па ііЦ’ и пк, звукъ и есть носовый: Ьгіп(?, 8ІПВ, Ішп^, сіаіщ, Ъапк, (Ігіпк, приносить, пѣть, ударъ, бряканье, берегъ, пить, (ігипк, гапк, випк, Ьгіпк. выпитый, степень,рангъ, вбитый, бортъ. Въ прочихъ же слогахъ, іі пе есть носовой звукъ: шап, йеп, цгіп, ЬопсІ, (ІІП, теіиі. человѣкъ, пещера, гримаса, узы, шумъ, починять, йп. ріііт, аші, Ьеші, акіп, зиш. плавникъ, слива, и, сгибать, кожа, сумма. Буквы произносятся раздѣльно, какъ »и. йікпііу, кірпаі. 8І^пеі, мцпійсапГ. достоинство, сигналъ, печать, значительный.
XI Произношеніе двойныхъ гласныхъ обозначено удареніемъ, поста- вленнымъ надъ одною изъ нихъ; напр., аі произносится, какъ а: ен произносится, какъ ю\ да, какъ о: Гаіі, ііі(1, аіау, Ійу, 8ім\іп; недоставать, помощь, оставаться, класть Испанія; ГаиИ, саиве, раизе; Геаг, Ьёаиі, ошибка. причина. пауза; страхъ, борода, 1ё»п, . сгёаш; Ъёе, ігее, ііёіа, худой, сливки; пчела. дерево. поле, шіёп, ріёсе, цгеііі, 1ІСІ1, Гсйсі, видъ, пьеса; часть; большой. миля, распря, асііей. сбаі, соазі, гбагі. сібак; прощай; платье, ребро, дорога, плащъ; ГгіёпІ, Іёасі, багі, Ібапі; Ьийсі, другъ, свинецъ, графъ, учиться; строить, 8 ІІІІ, ьоііі; ІоЯг, егопр, корпорація. одежда, душа; оборотъ, очередь, группа, ГгПіі, Ьп<’, <1іе. плодъ, покупать, умереть. * і Со г л асны я. <?11 произносится, какъ ч: •’І 1 * СІ1І1<1, •Ііаіг, іеасЬ, сЬаіп, сііагш, ДИТЯ, стулъ, учить. цѣпь, очарованіе, ГІСІ1, спмар, ЬеесЬ. богатый, депево, букъ (дерево). 8' передъ е и / произносится обыкновенно, какъ дж: цеш, раце сЬаіще, драгоц. камень, страница, перемѣна, саке, цОгт зКще, клѣтка, растокъ, сцена (въ театрѣ), < аг^е, кіп. бѣшенство, можжевеловка (напитокъ). ХВ. Когда передъ е и і произносится, въ видѣ исклю- Денія, какъ », мы обозна’йімъ его курсивомъ: 0ІЙ, ,Ѵе^ уіѵе аііі, • дгеск. даръ, ? • получать, давать, позолоченный, глупый.
XII 11 выговаривается съ сильнымъ придыханьемъ: __ • Ііа(1, Ьоі, Ьаіп. * Ьіі, Ьагга, имѣлъ, горячій, окорокъ, ударъ, ущербъ, Ьеіш, Ьиі. руль, хижина. 11 не выговаривается: 1, непосредственно послѣ г: гЬеіог, гЬуте. риторъ. риѳма. 2, въ слѣдующихъ словахъ: (огеЬеші, (форэдъ), лобъ, йеігеяя (арвссъ), наслѣдница, ЬёгЬ, трава, Ьопеяі, честный. ЬбгЬаце, Ъеіг (аръ), пастбище, наслѣдникъ, 11ОПОПГ, честь (и во всѣхъ производныхъ отъ этого слова). Ьоврііаі, госпиталь, Ьовііег (ослэръ), конюшен. мальчикъ всѣхъ Ьоиг, Ьитоиг, часъ, расположеніе д.ѵха (и во производныхъ отъ эт<го сльміка). Во всѣхъ дыханьемъ, другихъ даже въ случаяхъ к произносится съ сильнымъ при- слѣдующихъ словахъ, хотя родственныхъ съ тѣми, въ которыхъ к нѣмое: Ьояі, ЬоврііаШу, ЬоврііаЫе, Ьоіеі, Іюгаі, Ногату, хозяинъ, гостепріимство, гостепріимный, отель. часовой, ЬегііаЫѳ, Ьегіище, Ьегейііагу имѣющій право наслѣдовать, наслѣдство, наслѣдственный, ЬёгЬаІ, ЬегЬасеоиз. травникъ, травянистый. ЫВ. Слѣдуетъ замѣтить разницу, происходящую отъ придыханія въ слѣдующихъ словахъ: Ьаіг, аіг; Наіі, аіі; йаш, I ат; волосъ, воздухъ; залъ, все; оказанъ, я есмь; Ьаікі, аші; Ьеагі, агі; •• Ьаз, ая; рука, и; сердце, искусство; имѣетъ, какъ; Ъаі, а(; Ьапн, агш; ЪіІІ, ііі, и т. д. шляпа; у; зло, дурно , рука; холмъ, зло,
хш .] произносится, какъ дж: Іаг, Іоіп, Іоке, ршр. Іеві, кувшинъ, соединять, шутка, прыжокъ, острое слово, І°у, аиаі, )и(і«е. радость, точно, судья. <1 произносится вообще, какъ кв: циеві, изысканіе. ЯиеІІ, угнести, циііе, совершенно, циіі, сквитаться, циПІ, перо, циріе. цитировать. <1 произносится, какъ к въ слѣдующихъ словахъ: апіідие (аптэкъ), древній, соіщнег, соіщиегог, завоевать, завоевателъ (но въ сон- Ииезі, завоеваніе, ци звучитъ, какъ кв), сосіиеі кокетка, . Іщиоиг, жидкость, , дишігіііе, кадриль, еііпиеНе, ехсНециег, этикетъ, государст. казна, оЫіцие ріциеі, косвенный, пикетъ, циаіег, четверка (въ игрѣ,) йагіечніп, арлекинъ, циау (кэ), набережная, гізцие. рискъ. • і* іи, концѣ слова, иди съ предъидущею соглі нѣсколько гортанный звукъ еалі, Ьаг, (аг, цёгпіе, Галп„ (огш, іогк. карта, брусъ, далеко, ростокъ, ферма, форма, вилка. м произносится въ концѣ словъ, 1, какъ твердое с, послѣ твердыхъ согласныхъ (Г, к, р, і): сІіНз, Іагкв, Игоря, сар», гаів. утесы, жаворонки, капли, чепцы і, крысы. 2, какъ з, послѣ мяікихъ 1 согласныхъ (Ь, сі, и, ѵ) и плавныхъ ш, п, г): Ьеія, гіЬя, пщя, Ьеіів, 8ШП8, постели, ребра, лахмотья, колокола, суммы, № зеаів, Ііе вріпя, ІіОгь, оигв, уоагб, гтк печатаетъ, она прядетъ, его, нашъ, вашъ, Рфья. II * I
XIV »<*1і произносится какъ ск: всѣооі (скулъ), всѣете. школа, проэктъ. ніі произносится, какъ ««: зЬіпе, вѣапіе, вііагр. кііаке, вѣу, вЬор, блестѣть, стыдъ, острый, трясти. робкій, магазинъ, яЬір, зЬйге, нііаіі. кііні, зЬаііе. корабль, дѣлить, долженъ. запереть, тѣнь. ЪѴ въ началѣ слова произносится, какъ среднее между у и мгаке, ѵіП, ягіве, м’іГе, тееак, мгеек, бдѣть, воля. мудрый, супруга, слабый исдѣлм- ѵіпк, ѵаіі, ѵгеаіііі, \ѵіпе, «іп, мгівсЬ. крыло, стѣна, изобиліе, вино, выиграть, хотѣть. 3. ГІ''Н произносится то твердо, то мягко. Въ первомъ случаѣ, надобно слегка высунуть языкъ между зубами и, -акъ сказать, просвистать с. Во второмъ случаѣк лаютъ языку тоже положеніе и стараются произнесть л. А * , X ЧѴ ‘ 4 А' • произносится твердо ’ • мѣстоименій, 1, въ началѣ члена, союзовъ: іЬе, членъ при им. суіц. ♦); іЬои, ты; іЬѳе, тебя: (Неу (ГІіа), они, онѣ; іѣет, ихъ; (Ьу, твой, твоя, твои; (Іііпе, твой (безъ им. сущ.); ; ѣііеіг, (іЬйт), ихъ; іЬеігн (111ІІГ2). ихъ (безъ им. суіц.) . (Ьів, этотъ; нарѣчій* односложныхъ и іѣеве, эти, тѣ. іЬаі, тогъ, іѣозе, тѣ. іѣап, что. іѣеп, тогда, іііенсе, оттуда, (ѣеге, (іЬаг), тамъ. ГЬіѣЪет, тамъ. іѣоиціі (іЬо), хотя. Ншз, такимъ образомъ. *) ТЪе отдѣльно вигомринаетсл Лё; если за нкмъ слѣдуетъ имя сущ. или то іЬе про наносится предъ согласно ю, какъ ІІіё, а предъ гласною, какъ іле, 1 шап, іѣе арріе.
хѵп у и еу выговариваются въ такомъ же слогѣ, какъ і корот- кое, но менѣе явственное: Парру, Іасіу, аііеу, Ъагіеу, аЬЬеу, еазу, счастливый, дама, аллея, лѣшій, аббатство, довольство. Въ послѣднемъ слогѣ безъ ударенія а, сятся, какъ ё весьма слабое: О, О11, 11 произно- йВег, сѣаріег, Ъиііег, еазіег, мѣнять, глава. масло, Пасха, гиііег; аііаг Ьедаіг, цгашшаг. ножевщикъ, алтарь, нищій, грамматика, всѣоіаг, асіог, саяЮг, бобръ, Ьоггог, школьникъ, актеръ, Гаѵоиг, ужасъ, Іаііог, оЛопг, ѵщонг, портной, милость. запахъ, сила, Гатоиз, Гигіои», рошроив, епѵіоия, знаменитый, бѣшеный, торжественный, завистливый, сигіоив. любопытный. сго—кэр; н€ге=стэр; Ьх*е>—бвр; іге—тэр: асто, острый, Іизіге, заЪге, блестящій, сабля, еп, ои =п: тііге, теіге, митра, метръ, сепіге. центръ. Ьипіеп. еѵеп. Даніей, Ьапіеп, бремя, тотъ-же, садъ, твердѣть, ореп, Ьасоп, соііоп, зсавоп, открытый. свиное сало, хлопчат. бумага, время года роізоп. рыба. оп, въ копцѣ словъ, съ предъидущими г или д, произносится какъ ёмъ: Ьагоп, сіігоп, раігоп, ка^оп. баронъ. лимонъ, покровитель, телѣга. ВГІоп, #еоп-джёнъ; ^іоііі-і, |»-еоіійі=джьюсъ: (іипцеоп, гедіоп, вигдеоп, геіщіоп, тюрьма, страна, хирургъ, религія, геіщіоив, ааѵапіацеои&, сопіодіоиз. религіозный, прибыльный , заразительный. 2
ХѴіП оѵѵ=о: агго*', стрѣла, Гоііоѵ, ѵгйіомг, ніикіоѵѵ, слѣдовать, вдова, тѣнь, хѵіііоѵѵ, Гиггоѵѵ. ива, борозда. орг<з-=иджъ: Ьа^іаце, 4 Ьаінііще, (іапмще, багажъ, повязка, убытокъ, саЬЬаце, засгііе^е, ргіѵііоде. капуста, святотатство, привилегіи. раззаде, проходъ, заѵа^е, дикій, Въ окончаніяхъ глаголовъ па Гу и ріу, у произносится, какъ ай: тиЖрІу, ргаІіГу, заіізіу, ІезНГу, умножать, удовлетворить, удовольствовать, свидѣтельствовать, оссиру. занимать. Слоги на концѣ, съ придыханіемъ согласныхъ. Придыханіемъ называется звукъ Іі, прибавляемый къ извѣст нымъ согласнымъ, отчего, папр., з выговаривается, какъ 8Іі: репзіоп, ніапзіоп. Въ этихъ послѣднихъ слогахъ і, или е не нроизносятся. <3, ЯС-ш: зресіаі, восіаі, осеап, рііузісіап (врачъ), еЯісіепІ (дѣйствительный), еЯісіепсе (дѣйствительность), ргоГісіепсе (успѣхъ), сопвсіепсе, ѵісіоив (порочный), ргесосіонз (ранній). н съ предъидущею согласною—іп: репзіоп, Регзіап, ігапяіепі, шапзіоп, сепвиге, зепзиаі. Н съ предъидущею гласною—ж: ргойізіоп, еѵазіоп, сопсІПзіоп, іпігйзіоп, ііѵізіоп. соЬезіоп, позіег, ріеазиге, ігеазиге, ивиаі. »н=ш: ассеззіоп, раззіоп, ізвие. С=ш: паііоп, асііоп, іиепііоп, аіітігайоп, айісйоп, райепсе, сопіепііоп, азвегііои, рагііаІ. КВ. Въ словахъ, оканчивающихся на гласную, и въ производ- ныхъ отъ этихъ словъ, і произносится послѣ I: гайо, пееойаіе, пецойаііоп, іпіііаіе, іпіи’аііоп, рагйаіііу.
XIX <;=ч: 1, передъ и: іогіипе. паіиге, паіигаі, Гиіиге, іогіиге. 2, съ предъидущими в или х- Ьевііаі, ГивГіап, тіхііоп (і пе произносится послѣ і). X предъ і или « — кш: (і не произносится въ этомъ случаѣ), аппехіоп, апхіоиа, Йехиге, йхиге, Іихигу. г предъ і пли и = дж: (» пе произносится въ этомт» случаѣ). Ьгагіег, ціахіег, ахиге, ргахіег, гахиге. Повтореніе: СІіаріег, аііаг, цгапнпаг; асіог, саяіог, Гаѵоиг, оНоиг; іатоиз, Гигіоиз, .іеаіоив. — Асге, каЬге, шіігс, піеіге, сепіге. — Випіеп.еѵеп. оік-п, Ьасоп,соиоп,веавоп.—Вагоп,сіігоп, раігоп, іѵарцоп. ІИтцеоп, геціоп. ьигреоп, геііріоп, аііѵапіацеоив. — Еоііоѵ, аггоѵ, ѵѵіііолѵ, вЬайоѵ, яіііоѵ. — Варцііре, Іниміаре, (іатарс, разва^е, .чаѵаре, васгііере, ргіѵііере. — Миіііріу, вгаііГу, загіяГу, Денііі'у, оссиру. — Йресіаі, восіаі, осеап, ейісіеік, сопясіепсе, ѵісіоиз. — Репзіоп, 1’егяіап, ігапзіепі, тапяіоп, сепвиге, еепвиаі. — РгоГивіоп, еѵаяіоп, сопсіивіоп, (ііѵівіоп, ріеаяиге, Ігеаяиге. — Ассевяіоп, раввіоп, іззие. — Х'иііоп, асііоп, тетіоп, раііепсе, аявеніоп, рагііаі. — Каііо, перо- ііаіе, перогіагіоп, іпіііаіе, рапіаіііу. — Рогйіпе, паіиге, паіигаі; Ъевііаі, тіхііоп, Гивііап. — Соппехіоп, апхіоив, Йехиге, Гіхиге; — Ьгахіег, ріагіег, агиге. Общія правила произношенія гласныхъ и дву- гласныхъ въ слогахъ. Съ удареніемъ. Гласная (а, е, і, о, и, у,) бываетъ долюю: 1, когда стоитъ въ концѣ односложнаго слова: ше, Ііе, \ѵе, по, ѵѵЬу, іЬу, віу, 8Іу. 2, когда за пею слѣдуетъ одна только согласная (или іЬ) иЦ е нѣмое: тшіе, іаіе, ЪаНіе; Ьеге, теге; ііте, Іііе; йіоге, сІоіЬе, Ьопе; шиіе, сиге; кіуіе. 2*
XX Гласно (а, е, і, о, и, у) бываетъ короткою, если слогъ оканчи- вается одною или нѣсколькими согласными: Гаі, Ьаі, рДасі, шан; шеи, Ьеіі, еші, Ьеіі; іп, іпп, віск, гі<і; роі, ох, Ьоі; Ъпі, Ьиск, ив, вип, 8іух, Іупх. а, произносится, какъ о, когда за нимъ слѣдуютъ въ томъ же слогѣ II. Гаіі, саіі, раіі, иаіі, іаіі, аіі, и въ составныхъ словахъ съ аіі: ѵііііаі, аіѵгаув, аіво. Исключается: аііаіі, долженъ. Измѣненія въ произношеніи, зависящія отъ буквы г. Долгое а, за которымъ слѣдуетъ ге, произносится, какъ э: саге, яраге, сіаге. Исключается аге, отъ глагола, іо Ъе. а предъ г произносится, какъ а, въ односложныхъ словахъ, или если послѣ г стоитъ еще согласная буква: (аг, Ьаг; сагі, сагсі, агт, Іаг^е. КВ. а предъ г г произносится кратко: аггіѵе, шаггу, саггу, іаггу. о предъ г произносится, какъ о въ односложныхъ словахъ, или если послѣ г стоитъ еще согласная буква: пог, Гог, Гогк, шогпіпк, опіег, рогк, Іопі. КВ. о предъ п- произносится кратко: яоггу, іоггепі, Ьоггоѵ, яоггбмг. 11 произносится, какъ русское долгое у, когда предъ нимъ стоитъ г: пліе, ргисіе, гиіе, сгшіе, іиігиЛе. Краткія гласныя е, і, и, у, стоящія непосредственно предъ г, произносятся, какъ ё. Ііег, регі, 8Іг, Гиг, шугііе, ігк, Ішгі, шегіе, іигп, ѵегае, Ьигп, сиг, сигяе.
XXI Двойныя гласныя н двугласныя. пі, ау, еу. произносятся, какъ э: аіш, і?аіп, іпаісі, вау, р Іау, ргеу. кгеу. ае, еа, ее, еі, іе, ео, ое = і; Саезаг, Ьсап, Ьеаш, Ьеаг, Гееі, Ггее, гесеіѵе, цгіеѵе, іюоріе рЬоепіх. аіі, іілѵ произносятся, какъ о: Раи], Гташіе, сігалѵ, Ьаѵі, саине, <1аип. еи, іео, еѵѵ, ісѵѵ = ью: (еші, <1е*, пеѵ, Ііеи, шііеи, ѵіеѵѵ. ЛВ. еіг произносится, какъ ью, если непосредственно слѣдуетъ за г или I; всге», Ьгеѵ, сгеиг, цгеѵ, Ые«, Пете. оа произносится, какъ о: Ьоаі, гоасі, оак, Іожі, шоаі, соаі. оо іцюизпосится. какъ русское у: Гооі, Ыооіп, шоог, ^гоош, ШООП, 8ООП. О11, олѵ произносятся, какъ ау: іпоиші, тоипі, Ьоіѵ, но\ѵ, соѵ. оі, оу — оіі: Іюіі. оіі, (оіі, аѵоіН, аппау, ^оу, Юу. • Повтореніе: Ме, Ье, ѵе; по, іѵііу, Піу, зку, віу. — МаДе, іаіе, Ьаіііе; Ііеге, шеге; Ііте, ІіГе; зіоге, Ьопе; пшіе, сиге, зіуіе. — Раі, Ьа(, ріасі. шап; теп, Ьеіі, епіі, Ье<1, іп, іпп, зіск, гіІ; роі, ох, Ьоі, Ьиі, Ьиск, из, вип, 8іух, Іупх. Ь'піі, саіі, раіі, хѵаіі, аіі; нгіікаі, аічѵауз, аізо; — зЬаІІ. Саге, зраге, гіаге; — йге. — Таг, Ьаг, сагі, сагсі, |агке; аггіѵе, таггу, саггу, іаггу. — Ыог, Гог, Гогк, тогшпв, опіег, Іопі; — яоггу,
ххп (оггепі, Ьоггоѵ, воггоѵ. — Кшіе, ргиііе, гиіе, іпЬгиЛе. — Нег, рей, 8Іг, Гиг, шугііе, ігк, Ьигі, іигп, ѵег»е, Ьигп, сигве. Ліпі, цаіп, шакі, ргеу. ргеу. — Веап, Ьеат. Ьеаг. Саезаг, ГееІ, Йгее, гесеіѵе, ^гіеѵе, реоріе, рЬоепіх. — Раиі, Ггаи<1, <Ігаѵ», Ьаѵѵі, Лаѵп. — Ееиіі, ііете, иеѵ, Ііеи, асііеи, ѵіе\ѵ; всгеѵ, Ьгеѵ. сгеѵ, ртемг, Ыеѵ, Неѵ. — Воаі, гоаі, оак, Іоай, шоаі. — Гооі, Ыоот, тоог, цгоот, 8ооп. — Моиікі, шоипі, Ьоѵ, поѵ, соѵ. — Воіі. оіі, іоіі, аѵоііі, аппоу, ру, Іоу.
Урокъ перный. — Рігаі Іеяяоп. Склоненіе члена опредѣленнаго. Имен. Родит. Дат. Вин. (Ье. оГ Ніе. Іо іЬе. 11іе. Имѣете-ли вы? (есть ля у васъ?) Да, мил. гос., я имѣю (у хеяя есть). Есть-ли у пасъ шляпа? Да, мил. гос., у меня есть шляпа. Есть-ли у васъ столъ? Да, мил. гос., у меня есть столъ. Хлѣбъ Говядина Соль Сахаръ Пода Бумага Примѣч. измѣняется Моя шляпа Мой столъ Вашъ хлѣбъ ІТримѣч. В. — Мѣстоименіе измѣненія для всѣхъ родовъ. Есть-ли у васъ моя шляпа? Да, мил. гос., у мепл ваша шляпа. Есть-ли у васъ свой (вашъ) столъ? Я имѣю свой (мой) столъ. А. — Въ англійскомъ языкѣ членъ опредѣленный не по родамъ. Нате уои? Тея, 8іг *) 1 «) Ьаѵе. Нате уои іЬе Ьаі? Ѵев, 8іг, I Ьаѵе іЬе Ьаі. Наѵе уои іЬе ІаЫе? Ѵез, 8іг, I Ьаѵе ІЬе ІаЫе. ТЬе Ьгеасі. ТЬе теаі. ТЬе ваіі. ТЬе ви(гаг. ТЬе ѵгаіег. ТЬе рарсг. Му Ьаі. Му ІаЫе. Тоиг ЬгеаД. притяжательное ту остается безъ Наѵе уои ту Ьаі? Тое, 8іт, I Ьаѵе уопг Ьаі. Наѵе уои уоиг ІаЫе? I Ьаѵе ту ІаЫе. *) Слово мм.іостмяый государъ мы передали 8іг; по англичане почти никогда его пе употребляютъ. я) Личное мѣстоименіе I, я, всегда пишется заглавною буквою.
2 — Какой, какая? Прчмѣч. С. -г- Вопросительное родамъ въ англійскомъ языкѣ \ѴЬісЬ или Ц'Ьаі, Какал у васъ шляпа? У мйпя моя шляпа. Какой столъ у васъ? У меня вашъ столъ. У васъ-ли мой столъ? ЛѴІіісЬ или лѵііаі? мѣстоименіе не измѣняется по и одинаково выражается чрезъ ЛѴЬісЬ Ьаі Ьаѵѳ уои? I Ііаѵе ту Ьаі. ѴѴЬісЬ іа'Ые Ііаѵе уои? 1 Ііаѵе уоиг ІаЪІе. Наѵе уои ту іаЫѳ? Упражненіе 1. Есть ли у васъ хлѣбъ? — Да, мил. гос., у меня есть хлѣбъ. — Имѣете-ли вы мой хлѣбъ? — У меня вашъ хлѣбъ. — Есть ли у васъ говядина? — У меня есть говядина. — Есть ли у васъ своя (ваша) говядина? — У меня своя (моя) говядина. — Есть-.іи у васъ соль?— У меня есть соль. — Имѣете-ли вы мою соль? — У меня ваша соль. — Есть-ли у васъ сахаръ? — У меня есть сахаръ. — Имѣете-ли вы свой (вашъ) сахаръ? — У меня свой (мой) сахаръ. — Есть-ли у васъ вода? — У меня есть вода. — Есть- ли у васъ ваша вода? — У меня моя вода. — Какая бумага у васъ? — У меня своя (моя) бумага. — Какой столъ у васъ? — У меня мой столъ. — У васъ-ли мой столъ? — У меня вашъ столъ. Урокъ второй. — Весоікі Іезвоп. Общее правило. — Въ англійскомъ языкѣ опредѣленіе рода именъ сущ. пе представляетъ никакого затрудненія: имена предметовъ одушевленныхъ бываютъ мужскаго или женскаго рода, смотря по полу самихъ предметовъ; имена же предметовъ неодушевленныхъ и животныхъ — рода средняго, который неизмѣнно обозначается чрезъ іі. Ею, ее (мѣстоим. личное, винит. падежъ) выражается въ англій- скомъ языкѣ чрезъ іі. Есть у васъ столъ? Ііаѵе уои ІІіе ІаЫе? Да, мнд. гос., у меня онь есть. Уев, 8іг, I Ьаѵе іі. IV* Управленіе или дополненіе ставится послѣ глагола. У васъ-ли мой хлѣбъ? Наѵе уои шу Ьгеасі? Я его имѣю I Ьаѵс іі. Не, нѣть Коі.
— 3 — Я не имѣю Я не имѣю говядины * Нѣтъ, мил. гос. У вась-ли моя бумага? Нѣтъ, мил. гос., я не имѣю ея Хорошій, хорошіе; хорошая,-ое, - ія Дурной, дурные: дурная, - ое, - ыя. Хорошенькій, - іе; хорошенькая, - ое, - ці. Красивый, • ые; красивая, - ое, • ыя. Отвратительный, - ые; отіцммительная, -ое, -ыя. Старый, - ые; старая, - ое, - ыя. Хорошая шляпа Хорошій столъ I каѵе поі. I Ъаѵе по» Іке шпаі. Ио, 8ІГ. Наѵгг’уои ту рарег? Но, 8іг, 1 каѵе іі поі. (іооіі. ВаЯ. Ргеііу. Наімііоте (Ъеапііі'иі. Япе"). Икіу- 01<І. Тке лоо(1 каі. ТЬе 3001І іаЫе. Примѣч. Л. — Имя прилагательное въ англійскомъ язикѣ остается безъ измѣненія и предшествуетъ имени существительному. Хорошая говядина. Ножъ. Вилка. Перо. • Ложка. Собака. Лошаді. Дрова. Шелкъ. Солома. і 4 Нитка. Чулокъ. Есть - ли у васъ хорошее аеро ? Нѣтъ, мил. гос., я не имѣю его. Какал шляпа у пасъ ? Уменя бумажная ш-іина. Тке |?00(1 шеаі. ТЬе кпііе. ТЬе іогк. » Тке реп. Тке зрооп. ТЬе <І08. Тке Ьогне. Тке ѵооі. ТЪе віік. 'Гке 8Іга«. ТЬе ІкгеасІ. Тке кіоскіп#. Нате уои іке йпе реп? Ь’о, 8іг, I Ііаѵе іі поі. ХѴкіск каі Ъаѵе уои ? I Ъаѵе іке рарег каі. Примѣч. 13. — Имени прилагательныя, служащія опредѣленіемъ имени существительному и означающія вещество (матеріалъ), изъ котораго сдѣланъ предметъ, выражаются въ англійскомъ языкѣ именемъ существительнымъ, напр., іЬе ііігеаіі віоскііщ, нитяные чулки, Ніе вііѵег кпі(е, серебряный ножъ. Если первое изъ этихъ именъ существительныхъ выражаетъ употребленіе, назначеніе вто- раго, то они соединяются черточкой, напр., мгіпе-іюіііе, бутылка для вина, ііапсііщ-шааіег, учитель танцованія. Послѣ именъ существительныхъ, означающихъ мѣру, вѣсъ, коли- чество, ставится предлогъ о/, папр., а Ьоіііе о( ѵіпе, бутылка вина, а {?1а88 оГ ѵаіег, стаканъ воды, а сир оГ Іеа, чашка чаю, а 8Іісе оГ шеаі, ломоть говядины, а ронші оі’ вн^аг, фунтъ сахару. Есть - лн у пасъ мой нитяный чулокъ? Паѵс уои ту ііігеаіі віоскиц?? У меня его нѣтъ. I Ііаѵе іі поі.
— 4 — Какой чулокъ у васъ ? У меш вашъ шелковый чулокъ Золото Серебро (и серебряная монета) Мѣдь Ііашмакъ Сапогъ Деньги Шерсть Золотая лента ХѴЬісЬ віоскіпя Ьаѵе уои ? I Ьаѵе уоиг аіік аіоскіп&. ТЬе ко)<і. ТЬе аііѵег. ТЬе ІеаіЬег. ТЬе вЬое. ТЬе Ьооі. ТЬе гпопеу. ТЬе ѵгооі. ТЬе коЫеп гіЬЬоп. Цримѣч. С. — Окончаніе еп въ именахъ прилагательныхъ озна- чаетъ вещество, илъ котораго сдѣланъ предметъ. Деревянный столъ Земля Земляной Шерсть Ружье Какое ружье у пасъ? У меня мое деревянное ружье. У васъ-ли моя соломенная шляпа? Нѣтъ, мнл. гос., у меня ея нѣть. Какой ножъ у васъ? У меня вашъ серебряный ножъ Шерстяной чулокъ ТЬе моосіеп іаЫе. ТЬе еанЬ. ЕагіЬеп (имя прилаг.) ХѴооІІеп (имя приляг.) ТЬе еип. ДѴЬісЪ яип Ьаѵе уои? I Ьаѵе ту ѵѵоосіеп дип. Наѵе уои ту зігаѵ Ьпі *)? Ко, 8іг, I Ьаѵе іі поі. ХѴЬісЬ кпіГе Ьаѵе уои? ] Ьаѵе уоиг вііѵег кпіГе. {ТЬе аогвіеД зіоскіп^. ТЬе нооііеп 8іоскіп«. Упражненіе 2. Какой сахаръ у васъ? — У меня вашъ сахаръ. — Какая соль у васъ? — У мепя моя соль. — У васъ-ли моя говядина? — У меня ваша говядина. — Какой хлѣбъ у васъ? — У меня мой хлѣбъ. — Какая пода у васъ? — У меня ваша вода. — Есть- ли у васъ хорошая шляпа? — Да, мил. гос., опа у мепя (я ее имѣю). — Есть-ли у васъ дурной столъ? — У меня его нѣтъ? — Какой ножъ у васъ? — У меня вашъ краснѣый ножъ. — У васъ- ли моя серебряная вилка (аііѵег Гогк)? — Нѣтъ, мил. гос., я не имѣю ея. — У васъ-ли моя отвратительная бумага? — Я ее имѣю. — У васъ-ли моя хорошая говядина? — Я ея не имѣю. — Какая говядина у васъ? — У меня моя хорошая говядина. — У васъ-ли мой старый хлѣбъ? — Я не имѣю его. — У васъ-ли моя хорошая вода? — Я ее имѣю. — Какое перо у васъ? — У меня ваше золотое перо. — Какая ложка у васъ? — У меня моя серебряная ложка. — У васъ-ли моя красивая лошадь? — г •) Слово Ьаі означаетъ мужскую шляпу, женскал-же называется Ьоппеі. При- мѣры: А аігяѵг Ьоппеі, соломенная женская шляпа, іЬе віік Ьоппеі, шелковая женская шляпа.
— 5 Она у мепя. — Какая собака у васъ? — У меня ваша хорошень- кая собака. У васъ-ли мой деревянный столъ? — Я его не имѣю. — ІІмѣетс-ли вы вашъ нитяный чулокъ? — Я его не имѣю. — Какой чулокъ у вагъ? — У меня мой шелковый чу- локъ. — Какая шляпа у васъ? — У мепя ваша красивая бумаж- ная шляпа. — У васъ-ли моя соломенная шляпа? — Я ея не имѣю. — Какой чулокъ у васъ? — У меня шерстяной чулокъ. — Какой башмакъ вы имѣете? — У меня кожаный башмакъ. — Есть-ли у васъ деревянное ружье? — Я имѣю его. — Какой • сапогъ у васъ? — У меня красивый кожаный сапогъ. — Какое серебро вы имѣете? — У мепя ваше хорошее серебро. — У васъ-ли моя красивая шелковая шляпа? — Нѣтъ. мил. гос., я ея пе имѣю. Урокъ третій. — ТЪігй Іезвоп. Что Примѣч. А. — Зошеііііп^ употребляется въ утвердительной фразѣ, а апу іЬіпц — въ вопросительной или отрицательной. Примѣры: Имѣете-ли вы что пибудь? Я ммЬв нѣчто Нате уои апу іЪіп^ ? I Ьаѵе вотеіЬіпд. Не — ничего. ХоНііп^, или поі апу Нііп*». Я ничего не имѣй Платье Сукно Мое суконное платье. Сталь Желѣзо Мое стальное перо. Мыло. I йаѵе поіЬіпк- ТЬе соаі. ТЬе сіоіЬ. Му сіоіЬ соаі. ТЬе 8ІС6І. ІЪе ігоп. Му віееі реп. ТЬе воар. Что? \ѴЬаі? Что вы имѣете? Я имѣй ваше стальное перо. Я имѣю мое желѣзное ружье. Вино. Сливки. Кофе. \ѴЬаі Ьаѵе уои? I Ьаѵе уоиг зіееі реп. I Ьаѵе ту ігоп дип. ТЬе <іпе. ТЬе сгеат. ТЬе соГее.
— 6 — Чай. Сыръ. Мой подсвѣчникъ Веревка. Что нибудь хорошее Имѣете-ли вы что-нибудь хорошее? ТЬе іеа. ТЬе сЬееке. Му саіісііекііск *). ТЬе яігіп^. ВотеЛіпд уооЛ. Апу (кіну уооЛ (см. при.м. А выше). Наѵе уои апу іЬіпі; дооіі? Не—ничего дурнаго Я не имѣю ничего хорошаго. Есть у васъ что-нибудь хо|юшснькое? Я не имѣю ничего хорошенькаго. Что у васъ есть красиваго? У меня красивое ружье. Что хорошаго есть у васъ? У мена нѣтъ ничего хорошаго. Коікіпд Ъа&. іѴ<»1 апу ІІііпу Ъа/І. I Ьаѵе поіЬіпк коо<1. Наѵе уои апу іЬіп^ ргеііу ? 1 Ьаѵе поіЬіпк ргеііу. \ѴЬаі Ьаѵе уои Йпе? I Ьаѵе іЬе ппе цип. \ѴЬаі Ьаѵе уои йогні? I Ьаѵе поіЬіпв коосі, Голодны-ли вы? Я голоденъ. Я не голоденъ. Имѣете-лн вы жажду? Я имѣй жажду. Я не имѣю жажды. + Аге уои Ьипдгу? і I ат Ьип^гу. І I ат по( Ііиэдгу. + Аге уои іЬігвіу? І I ат іЬігвіу. Ѣ I ат поі іЬігвіу. Этоть, эта, это. Книга. Эта книга. Т11І8 или Ніаі. ТЬе Ьоок. 7'Аія идн Ікаі Ьоок. Примѣч. В. — Родительный падежъ въ англійскомъ языкѣ озна- чается предлогомъ оГ, который ставится предъ членомъ, или бук- вою я съ апострофомъ (’я), которая прибавляется къ имени обла- дателя предметомъ. Обладатель долженъ быть одушевленнымъ существомъ. Имя его ставится впереди, а имя предмета, которымъ онъ владѣетъ, непосредственно Портнаго. Булочника. Сосѣда. за нимъ. ( ТЬе іаііог'в. | ОГ іЬе Іаііог. г ТЬе Ьаксг’в. О? іЬе Ьакег. ТЬе пеідЫюиг’в. ОГ іЬе неійЬЬоиг. *) СаиЛевііск составлено изъ сашііе, свѣча, и аііск, падка.
— 7 Собаки. Собака булочника. Платье портнаго. Книга сестры. Домъ сосѣда. Столъ матери. ( ТЬе (іо^в. \ ОГ іЬе бои. Г ТЬе Ьакег’в <іо?. ) ТЬе <1оц оГ іЬе Ьакег. | ТЬе Іаііог’в соаѣ \ ТЬе соаі оГ іЬе таііог. ( ТЬе вівіег’в Ьоок. '( ТЬе Ьоок оГ іЬе візіег. {ТЬе пеівЬЬоиг’а Ьоиве. ТЬе Ьоиве оГ іЬе пеікЬЬоиг. Г ТЬе тоіЬег’н ІаЫе. \ ТЬе ІаЫе оГ іЬе тоіЬег. Примѣч. С. — Если имя существительное должно повториться во фразѣ, то оно замѣняется мѣстоименіемъ или Іке опе, или же выпускается совсѣмъ, по въ этомъ случаѣ къ имени обладателя прибавляется ’в. (Долга) сосѣда. (Собака) булочника. (Столъ) матери. Или. Имѣете-ти вы мою книгу, или книгу сосѣда? Я имѣю книгу сосѣда. Имѣте-ли вы мое перо, или перо моей сестры? У меня перо вашей сестры. ТЬе пеіеЬЬоиг’в. ТЬаі оГ іЬе пеікЬЬоиг. ТЬе Ьакег’в. ТЬаі оГ іЬе Ьакег. ТЬе тоіЬег’в. ТЬаі оГ іЬе тоіЬег. Ог. Наѵе уои ту Ьоок ог іЬе псі^Ь - Ьоиг’в ? I Ьаѵе ІЬе пеіцкЪоиг’в. Наѵе уои ту реп ог ту вівіег’в? I Ьаѵе уои г вівіег’в. Упражненіе 3. Имѣете-ли вы мою золотую ленту? — Я ея не имѣю. — Какую ленту вы имѣете? — У меня лента матери. — Имѣете-ли вы что нибудь? — Я ничего не имѣю. — У васъ-ли мое стальное перо? — У меня его нѣтъ. — Какое перо вы имѣете? — У меня мое хорошее серебряное перо. — Что вы имѣете? — Я ничего не имѣю. — Имѣете-ли вы мое стальное или серебряное перо? — У меня ваше стальное перо. — Есть-ли у васъ суконное платье? — Я его имѣю. — У васъ-ли мое мыло? — У меня его нѣтъ. — Какое мыло вы имѣете? — У меня мыло сосѣда. — Имѣете-ли вн собаку сосѣда, или собаку портнаго. — У меня собака порт- наго. — У васъ-ли мой подсвѣчникъ? — Я его не имѣю. —
— 8 — Какой подсвѣчникъ у васъ?—У меня мой золотой подсвѣчникъ.— У васъ ли моя веревка? — У меия ея нѣтъ. — Какую веревку вц имѣете? — Я имѣю веревку матери. — У васъ-ли мое хоро- шее вино? — У меня его нѣтъ. — Имѣете-ли вы хорошія или дурныя сливки? — У мепя хорошія сливки. — Имѣете-ли вы ваши сливки, или сливки матери? — Я имѣю сливки матери. — Имѣете-ли вы эту книгу? — Я не имѣю ея. — Имѣете-ли вы эту говядину? — Я ее имѣю. — Какая вода у васъ? — У мепя вода булочника. — Имѣете-ли вы что нибудь хорошее? — У мепя нѣтъ ничего хорошаго. — Что хорошенькое имѣете вы? — У меня хорошенькая золотая лента. — Имѣете-ли вы что нибудь отвратительное? — Я не имѣю ничего отвратительнаго; и имѣю нѣчто красивое.— Что вы имѣете красиваго?—Я имѣю красивую собаку сосѣда. У іі р а ж н е п і о 4. Имѣете-ли вы мой чай или кофе? — Я имѣю вашъ кофе. — Какой сыръ вы имѣете? — Я имѣю хорошій сыръ портнаго. — Имѣете-ли вы что нибудь красивое, или что нибудь отвратитель- ное? — Я имѣю нѣчто красивое. — Что есть у васъ старое? — У мепя есть старый сыръ. — Голодны-ли вы? — Я неголоденъ. — Имѣете-ли вы жажду? — Я не имѣю жажды. — Имѣете-ли вы голодъ или жажду? — Я голоденъ. — Какую книгу имѣете вы? — Я имѣю хорошую книгу сосѣда. — Имѣете-ли вы мой хлѣбъ, или хлѣбъ булочника? — У меня хлѣбъ булочника. — Имѣете-ли вы ваше платье, или платье портнаго? — У мепя платье портнаго. — Какую вилку имѣете вы?—У меня вилка матери. — Какую ложку имѣете вы? — Я имѣю ложку сестры. —- Имѣете-ли вы дере- вянный подсвѣчникъ сосѣда? — Я не имѣю его. — Какой баш- макъ имѣете вы? — У меня кожаный башмакъ сестры.— Какой сапогъ имѣете вы? — Я имѣю мой красивый кожаный сапогъ. — Имѣете-ли вы мою лошадь, или лошадь булочника? — Я имѣю лошадь булочника. —'Какой чулокъ у васъ? — У меня шелковый чулокъ сестры. — У васъ-ли мой серебряный ножъ? — У меня его пѣтъ. — Что вы имѣете? — Я ничего не имѣю. Урокъ четвертый. Братъ. Имѣете-ли вы мою книгу, или книгу моего брата? Я имѣю вашу книгу. Имѣете-ди вы вашъ ножъ, иди ножъ вашей, сестры ? — ЕоигіЬ Іеазоп. ТЬе ЬгоіЬег. Наѵе уои ту Ьоок ог шу ЬгоіЬег’в ? I Ьаѵе уоигя. Ііаѵе уои уоит киіГе ог уоиг нінѣег’а ?
— 9 — Мой, мои. Моя, мои. Вашъ, ваша Ваши. Я имѣю свой Имѣете - ли вы мое осію, или перо моей матери ? Я имѣю ваше. Я пе имѣю пера вашей матери. Имѣете-ли вы золотой подсвѣчникъ мо- его брата? Я не имѣю подсвѣчника вашего брата; я имѣю подсвѣчникъ пашей сестры. Міпе (притяж. мѣстоименіе, употреб. безъ имени существительнаго). Уоигз (притяж. мѣстоименіе, употреб. безъ имени существительнаго). I Ъаѵе тіпе. Наѵе уои ту реп ог ту тоіЪег’а ? I Ііаѵе уоигв. I Ъаѵе поі уоиг тоіііег'в. Иаѵе уои іЪе доіііеп сапіІеЫіск оГ ту ЪгоіЪег? I Ъаѵе поі уоиг ЪгоіЬег’в; I Ъаѵе уоиг вівіег’п. Палка. Наверстокъ. Игла. Булавка. Чувствуете - ли вы голодъ или жажду? Не, пи — ни. Я не чувствую пн голода, ни жажды. Имѣете-ли вы говядину или хлѣбъ? Я не имѣю ни говядины, ни хлѣба. Имѣете-ли вы ваши перо, плн мое? Я пе имѣю, нк вашего, ни моего. Я не имѣю пи моей иглы, пн иглы портнаго. Я по имѣю, ни лошади булочника, пн лошади сосѣда. Я но имѣю ни булавки вашей сестры, ни булавки вашей матери. ТЬе вііск. Тке іЪіиіЫе. Тііе пеегііе. Тке ріп. Ѣ Аге уоп кипвгу ог іЪігкіу ? ХеіМіег — пог. I ат пеііЬиг Ъипрту пог іЬігвіу. Наѵе уои іке іиеаі ог іке Ъгеаіі? 1 каѵе пеіікег іііо теаі пог іке Ъгеаіі. Пате уои уоиг реп ог тіпе. 1 Ііаѵе пеіікег уоиги пог тіпе. I каѵе пеіікег ту пееіііепог іііеіаііог’в. 1 каѵе ивіікег іке Ьакег'в копіе пог іке пеірІіЪоиг’в. I каѵе пеіікег уоиг яівіег’в ріп пог уопг тоікег’к. Хочется - ли вамъ спать ? Я хочу спать. Я не хочу спать. Тепло • лн вамъ? Мнѣ тепло. Мнѣ не тепло. Холодно-ли намъ? Мнѣ ие холодно. Теило или холодно вамъ? Мнѣ пи тепло, ни холодно. Боитесь - ли вы ? Я боюсь. Я не боюсь. + Аге уои віееру ? Ѣ I ат віеерѵ. Ѣ I ат поі зіееру. І Аге уои магш ? І I ат хагт. І I ат поі хагт. І Аге уои соііі? І I ат поі соііі. і Аге уои хагш ог сокі ? І I ат пеіікег хагт пог соШ. + Аге уои аігаііі ? + 1 ат аГгаііі. | I ат поі аігаііі.
10 — Купецъ. Башмачника (род. пад.) Моей тетки (род. пад.) Мальчикъ. Домъ моего брата. Часы Кошелекъ. Мой другъ. Моего отца (род. иад). Карандашъ. Шерстяной колпакъ. Шоколадъ. Часы друга моего брата. ТЬе тегсЬалі. ОГ іЬе зЬоетакег иди іЬе зЬоегаакег’з. ОГ ту аопі пли ту аипГз. 'ІЪе Ьоу. Му ЬгоіЬег'з Ьоизе. ТЬе ѵѵаісЬ. ТЬе ригзе. Му Ггісті ОГ ту ГаіЬег или ту і'аіЬег’з. ТЬе репсіі. ТЬе ѵгооПеп сар. 'ІЪе сЬосоІаіе. Му ЬгоіЬег'з Ггіепй’з ѵгаІсЬ. При.міъч. Л. — Если поставлено рядомъ нѣсколько родитель- ныхъ падежей, управляющихъ одинъ другимъ, то въ англійскомъ языкѣ ставится первымъ тотъ, который въ русскомъ стоитъ послѣд- нимъ; папр.: Кошелекъ друга нашего отца. Уоиг ГаіЬег'з Ггіеші’з ригзе. ІТримѣч. Іі. — Однакожъ эта фраза, правильная въ граммати- ческомъ отношеніи, не изящна; предпочитаютъ слѣдующій оборотъ: Кошелекъ друга нашего отца. ТЬе ригне оГ уопг ГаіЬег’з Ггіеші. Цримѣч. С. — И такъ, если подъ-рядъ стоилъ нѣсколько роди- тельныхъ падежей, то прибавляется только къ послѣднему суще- ствительному, которое въ англійской рѣчи ставится вторымъ отъ конца. Домъ брата вашего купца. ТЬе Ьоизе оГ уоиг шегсЬаиІ’з ЬгоіЬег. Ключъ. ТЬе кеу. Часовой ключъ. ТЬе ѵаІсЬ-кеу. Имѣете-.іи ны карандашъ мальчика моего башмачника? Нате уои іЬе уюпсіі оГ ту вЬое- такег’з Ьоу ? Я по имѣю его. Какой чепчикъ у насъ? I Ьаѵе іі поі. АѴЬісЬ сар Ьаѵе той ? У меня шерстяной чепчикъ сестры мо- I Ьаѵе іііе ѵгооііеп сар оГ ту іаі- его портваго. Іог’в зізіег. Какую шляпу вы имѣете? АѴЬісЬ Ьаі Ьаѵе уои ? Я имѣю шляпу мальчика моей тетки. I Ьаѵе Іііаі оГ ту аипГз Ьоу. Какая игла у васъ? УѴЬісЬ пеесііе Ьаѵе уои? У меня игла портнаго моего отца. I Ьаѵе іііаі оГ ту Гаіііег’з іаііог. Что сь вами? + ЛѴЬаІ ів іііе таііег чгііЬ уои? Не — ничего Ь’оНіІП". + КоіЫпц ів іЬе таііог ѵгііЬ те. + Ів апу іЬіпк іЬе таііег ѵііЬ уои? Со мною ничего (не случилось). Случилось съ вами что-нибудь?
11 — Упражненіе 5. Имѣете-ли вы вашъ наперстокъ или наперстокъ портнаго? — Я не имѣю ни моего наперстка, ни наперстка портнаго. — Какую палку имѣете вы? — Я имѣю палку друга моего брата. — Имѣете- ли вы мою булавку, или булавку моей сестры? — Я не имѣю ни вашей булавки, ни булавки вашей сестры; у меня булавка вашей матери. — Имѣете-ли вы вашу иглу, или мою иглу? — Я не имѣю ни вашей, ни моей иглы. — Какую иглу имѣете вы? — Я имѣю иглу друга вашей тетки. — Чувствуете-ли вы голодъ, или жажду? — Я не чувствую ни голода, ни жажды. — Имѣете- ли вы мою говядину, или говядину брата моего друга? — Я не имѣю ни вашей говядины, ни говядины брата вашего друга; я имѣю мою говядину. — Хочется-ли вамъ спать? — Я хочу спать. — Тепло-ли вамъ? — Мнѣ не тепло. — Холодно-ли вамъ? — Мнѣ не холодно.— Тепло или холодно вамъ?—Мпѣ пи тепло, ни холод- но. — Боитесь-ли вы? — Я не боюсь. — Имѣете-ли вы баш- макъ друга купца, или вашъ башмакъ? — Я имѣю башмакъ друга купца. — У васъ-ли мой карандашъ? — У меня нѣтъ вашего карандаша; у меня карандашъ вашего мальчика. Упражненіе 6. У васъ-ли мои часы? — У меня нѣтъ вашихъ часовъ; у меня вашъ кошелекъ. — Какой ключъ имѣете вы? — У меня часовой ключъ купца моей тетки. — Имѣете-ли вы мой шерстяной колпакъ, или колпакъ моей сестры? — Я не имѣю ни вашего колпака, ни колпака вашей сестры; у меня колпакъ моей матери. — Имѣете- ли вы шоколадъ отца моего друга? — Я его не имѣю. — Какой сапогъ у васъ? — У мепя сапогъ мальчика вашего башмачника. — Имѣете-ли вы что нибудь хорошенькое? — Я не имѣю ничего хорошенькаго. — Что вы имѣете красиваго? — Я имѣю красивую лошадь булочника моей сестры. — Какой домъ у васъ?—У меня красивый домъ сестры моего купца. — Имѣете-ли вы кошелекъ купца, или кошелекъ портнаго? — Я не имѣю ни кошелька купца, ни кошелька портнаго; я имѣю кошелекъ отца моего друга. — Имѣете-ли вы мою ложку, или мою вилку?—Я не имѣю ни вашей ложки, ни вашей вилки; я имѣю ваше ружье. — Имѣете-ли вы мою золотую веревку? — Я не имѣю вашей золотой веревки; я имѣю серебряный наперстокъ портнаго вашего отца. — Хочется- ли вамъ спать, или вы боитесь? — Я не хочу спать и не боюсь; я голоденъ. 3
— 12 — Урокъ пятый — ЕіІІЪ Іевноп. Французъ. Зонтикъ. Пробочникъ. Пробка. Плотникъ. Молоть. Гвоздь. Желѣзный гвоздь плотника. Пиво. Чернило. Медъ. Хлопчатая бумага. 'Піе ГгеосЬтап. ТЬе итЪгеІІа. ТЬе согкзсгеѵ. ТЬе согк. ТЬе сагрспіег. ТЬе Ьаіпшег. ТЬе паіі. ТЬе сагрепіегя ігоп паіі. ТЬе Ьеег. ТЬе іик. ТЬе Ьопеу. ТЬе соііоп. Имѣю-л я? Вы имѣете. Вы пе имѣете. Что я имѣю? Вы имѣете зонтикъ моей сестры. Голоденъ-ли я? Вы голодны. Вы не голодны. Боюсь-ли я? Вы боитесь. Вы не боитесь. Наѵе I ? Той Ьаѵе. Уои Ьаѵе поі. \ѴЬаІ Ьаѵе I? Уои Ьаѵе ту вівіег’в итЬгеІІа. | Ат I Ьипдгу? I Уои аге Ьипцгу? І Уои аге поі Ііипдгу. і Ат I аГпіі<1? І Уои аге аГгамі. + Уои аге поі аГгаііІ. Виноватъ - ли я ? Вы виноваты. Вы не виноваты. Правъ-ли я? Вы нравы. Стыдно-ли мнѣ? Вамъ не стыдно. Стыдно-ли ваИъ? Мнѣ стыдно. Ѣ Ат 1 мтопд? Ѵои аге мтопц. Уои аге поі ѵѵгопд. Ѣ Ат 1 гіцЬі? Ѣ Уои аге гірЬі. І Ат I авЬатеіІ ? І Уои аге по» азЬатеЛ. і Аге уои авЬатеіІ ? + I аш аМиииесі. Имѣю-ли я пиво? Вы его имѣете. Вы его не имѣете. Имѣю-ли я что нибудь хорошее? Вы не имѣете ничего хорошаго. Вы ничего не имѣете пн хорошаго, ни дурнаго. Что я имѣю? Мой сухарь. Говядина повара. Имѣю-ли я чернило вашего брата? Вы его не имѣете. Имѣете-ли вы его? Я его имѣю. Я его пе имѣю. Имѣю - ли я его? Наѵе I іЬе Ігеег ? Уои Ьаѵе іі. Уои Ьаѵе іі по», Наѵе I апу іЬііщ яо°<і? Уои Ьаѵе поіЬіпх рогні. * Уои Наѵе поі апу іЬіпр рогні ог Ьа<і. \ѴЬаі Ьаѵе I ? Му Ьізсиіі. ТЬе соок’в ЬееГ. Наѵе I уопг Ьгоіііог’в іпк ? Уои Ьаѵе іі поі. Наѵе уои іі? I Ьаѵе іі. I Ьаѵе іі поі. Наѵе I іі ?
— 13 — Англичанинъ. Ііапятаяя (принадлежащій капитану, капитаповъ). Баранина. Масло. Пуговица. ТЬе ЕпдІівЬпіап. ТЬе саріаіп'з или ТЬе тиПоп. ТЬе Ьиііег. ТЬе Ьиііоп. іЬаІ оГ іЬе саріаіп. Который, которая? Тотъ или та ( принадлежавъ) англи- чанина. Тотъ иди та (принадлежали) матери. Тотъ ндн та (пршіадлежац.) башмачника. Красивый (ботъ имени сущестпит.). Отвратительный (ботъ имени еущестип.). ХѴІіісЬ? ТЬаі оГ іЬе ЕпяІіяЬграп или іЬе ЕпцІіяЬтап’я. ТЬаі оГ ту гаоіЬег иди ту тоіЬсг’в. ТЬаі оГ іЬе зеЬоетакег ндн іЬе нсЬое- піакег’». + ТЬе йпе опр. ? ТЬе іщіу опе. Супъ. Имѣю-ли л вашъ супъ пли мой? Вы не имѣете ии вашего, ни моего супя. Правъ-ли я, пли виноватъ? Вы пн правы, нп виноваты. Вы не чувствуете ни голода, ни жажды. Вы ни боитесь, пи стыдитесь (вамъ не стыдно). Имѣете-ли вы мой сухарь, или сухарь капитана (капитановъ)? 5’ неня нѣтъ ни вашего сухари, ни сухаря капитана. Какой имѣете вы? Г меня мой . . ТЬе воир. Нате I уоиг воир ог іпіпе ? Ѵои Ьаѵе пеііЬег уоиг» пог тіне. ѣ Ат I гівЬі ог «гоп? ? І Той аге пеііЬег гіцЬі пог мгопц. і Топ аге пеійіег Ьтіхгу пог ІЬігвіу. Ѣ Уои аге пеііЬег аГгаиі пог аяЬатед. Наѵе уои ту Ьівспіі ог іЬе саріаіп’в ? I Ьаѵе пеііЬег уоигв пог іЬѳсаріаіп’в. ХѴЬІсЬ Ьаѵе уои ? • I Ьаѵе ту оѵгп. У и р іі ж и е и і о 7. У мепя пѣгъ пн нашего зонтика, пи зонтика англичанина. — У васъ-ли мой супъ? — У меня его нѣтъ. - Какой супъ у васъ? — У меня супъ моей сестры. — Имѣете-ли »ы мой про- бочникъ, или пробочникъ плотника? — Я не имѣю ни вашего пробочника, ни пробочника плотника. — Какой пробочникъ у васъ? — У меня пробочникъ купца моего отца. — Имѣете-ли вы ваше чернило, или чернило моей сестры?—Я пе ймѣю ни моего чернила, пи чернила вашей сестры. — Какое чернило у васъ? — У мепя мое чернило (ніу оіѵп). — Имѣю-ли я вашъ медъ? — Вы его не имѣете. — Имѣю-ли я вашу хлопчатую бумагу, или хлопчатую бумагу купца? — Вы имѣете хлопчатую бумагу купца. — Какой гвоздь у меня? У васъ гвоздь брата моего плотника. — Какой супъ у меня? — У васъ супъ моей матери. — Имѣю-ли я супъ вашей сестры? — Вы его не имѣете. — Тепло-ли мпѣ? — Вамъ 3*
не тепло. — Тепло или холодно мнѣ? — Вамъ ни тепло, ни холод- но. — Чувствую-ли я голодъ или жажду? — Вы не чувствуете ни голода, ни жажды. — Боюсь-ли я? — Вы не боитесь. — Вы пи боитесь, ни стыдитесь. — Имѣю-ли я что нибудь хорошее? — I Вы не имѣете ничего хорошаго. — Что я имѣю? — Вы ничего ' не имѣете. — Имѣю-ли я ваніу ложку, или ложку капитана? — Вы не имѣете пи моей ложки, ни ложки капитана. — Какую ложку я имѣю? — Вы имѣете вашу (уоиг оип). — Имѣю-ли я мое пиво, или пиво капитана? — Вы не имѣете ни вашего пива, ни пива капитана; вы имѣете пиво вашего брата. —, Имѣю-ли я сухарь француза, или сухарь англичанина? — Вы не имѣете ни сухаря француза, ни сухаря англичанина. — Имѣю-ли я что нибудь хорошее или дурное? — Вы не имѣете ничего ни хоро- шаго, пи дурнаго; вы имѣете нѣчто красивое. — Что имѣю я красивое? — Вы имѣете красивый ;юнтикъ француза. Упражненіе 8. I Имѣю-ли я мою говядину, или говядину повара?—У васъ говядина повара.-^- Имѣю-ли я вашу баранину, или баранину купца? — Вы не имѣете ни моей барапины, ни баранины купца; вы имѣете бара- нину вашего повара. Какое масло у васъ? — У меня масло моего купца. Имѣю-ли л пуговицу портнаго, или пуговицу башмач- ника? — Вы не имѣете пи пуговицы пояснаго, ни пуговицы баш- мачника. Имѣю-ли я красивую или отвратительную собаку англичанина? — Вы имѣете красивую. Имѣю-ли я хорошую или дурную пуговицу портнаго? — Вы имѣете красивую. — Имѣете-ли вы красивую или отвратительную серебряную вилку моей матери?— Я имѣю красивую. — Правъ-ли я? — Вы правы. — Виноватъ-ли я? — Вы не виноваты. — Правъ я или виноватъ? — Вы ни правы, ни виноваты; вы боитесь. — Вамъ не хочется спать. — Вамъ ни тепло, ни холодно; вамъ стыдно. — Имѣю-ли я вашу говядину. — Вы не имѣете ея. — Имѣете-ли вы ее? — А не имѣю ея. — Имѣете-ли вы чай англичанина? — Я не имѣю его. — Имѣю-ли я его? — Вы его не имѣете. — Имѣете-ли вы хорошенькій ножъ моего мальчика? — Я не имѣю его. — Какой шоколадъ у васъ? — У меня шоколадъ француза. — Имѣете-ли вы мои часы? — Какіе? — Красивые. — Я имѣю ихъ. — Имѣете- ли вы хорошенькій, или отвратительный ключъ? — Я имѣю хоро- шенькій. — Какое перо у васъ? — У меня хорошенькое золотое перо моей доброй (цсхиі) тетки. — Имѣете-ли вы мою суконную или шелковую шляпу? — Я пе имѣю ни вашей суконной, ни ва- шей шелковой шляпы; я имѣю вашу соломенную шляпу. — Какой домъ у меня? — У васъ домъ моей, доброй матери. — Имѣю-ли
— 15 — я наше серебро, или серебро мальчика нашего друга? — Вы не имѣете ни моего серебра, ни серебра мальчика моего друга; вы имѣете ваше серебро. Урокъ шестой Кто? — 8ІХІЬ ІР88ОП. Кто имѣетъ? Кто имѣетъ ножъ? Человѣкъ имѣетъ ножъ. Человѣкъ не имѣетъ ножа. Человѣкъ (мужчина). Женщина. Кто имѣетъ кошелекъ? Женщина имѣетъ кошелекъ. Кто его имѣетъ? Мальчикъ его имѣетъ. Мальчикъ его не имѣетъ. Дѣвочка, дѣвушка. Дочь. Дѣвочка имѣетъ его. Дѣвочка его ие имѣетъ. ѴѴЪо? МГко кая (•)? МОіо Ііаа іке кпіГе? ТЬе піап каа іке кпіГе. Тке піап кая поі Іке кпіГе. Тке піап. Тке шотап. ѴѴко каа Іке ригве ? Тке мотап каа іке ригве. Тке мотап каа поі Іке ригве. ХѴко каа іі ? Тке Ъоу каа іі. Тке Ъоу кая іі поі. Гке <іг1. Тке Даицкіпг. Тке рргі каа іі. Тке цігі каа іі поі. Молодой человѣкъ. Дѣвица. Юноша. Циплеиокъ. Сундукъ. Платье (женское). Свѣча. Мѣшокъ. Тке уоппк іпап. Тке уоипк Іаііу. Тке уоиік. Тке сіііскеп. Тке Ігипк, іке скеві. Тке «омп. Тке сашііе. Тке Ьак, Іке яаск. Онъ, его. Она. Онъ имѣетъ. Она имѣетъ. Омъ имѣетъ сундукъ. Онъ не имѣетъ сундука. Онъ егв имѣетъ. Онъ его ие имѣетъ. Она имѣетъ платье. Она ие имѣетъ платья. Она его имѣетъ Оиа его не имѣетъ. Не. 8Ье. Не каа. Ьке каа. Не каа іке скеаі. Не каа поі іке скеві. Но каа іі. Не каа іі поі. Яке каа Іке «омп. Яке каа поі Іке доъп. Яке каа іі. Яке каа іі поѣ *) Отличительнымъ окончаніемъ 8- изълвит. иаклов. служить ». лица едяиств. числа иастолщ. врем.
— 16 — Имѣетъ-ли онъ? Имѣетъ- ли опа? Имѣетъ-ли онъ карандашъ? Имѣетъ-ЛИ она перо? Имѣетъ-ли человѣкъ? Имѣетъ-лн женщина? Наб Ье? Иаз аІіе? Ц*8 Ье 6іе репсіі? На» зЬе ІЬе і»еп? Ѣ Нав іЬе тап? І Нав іЬе ѵоіпап? Въ вопросительной фразѣ мѣстоименіе или подлежащее ставится послѣ глагола или сказуемаго. Примѣры: Имѣетъ-ли другъ? Имѣетъ-ли дѣвица? Имѣетъ-ли булочникъ? Имѣетъ-ли ваша сестра? Голоденъ-ли человѣкъ? Оиъ голоденъ. Онъ не чувствуетъ ни голода, ни жажди. Холодно-ли женщинѣ? Ей холодно. Ей не холодно. Ей ни тепло, ни холодно. Боится дѣвочка, или стадится? Ирана женщина или виновата? Хочется-ли дѣвицѣ спать? Имѣетъ-ли мальчикъ молотокъ плотника? Онъ его имѣетъ. Имѣетъ-ли его женщина? Имѣетъ-ли его молодой человѣкъ? Что имѣетъ ваша сестра? | Нав іЬе Ггіеші? І Нав іЬе уоипк ІаЛу? Ѣ Наз іЬе Ьакег? І Наз уоиг ьізіег? і Із іЬе шап Ьипщгу? Но із Ьипцту. Не із пеііЬег Ьип^гу пог іЬігзІу. | Із іЬе іѵопіап соііі? 8Ье із соііі. 8Ье із поі соііі. ЗЬе із пеііЬег ѵапп пог соііі. | Із іЬе рігі аі'гаііі ог авЬашеіІ? + Із ІЬе ѵготап гіціи ог мтопр? І Із іЬе уоипв Іаліу зіееру ? І Наз іЬе Ьоу іЬе Ьаттег оі' іЬе сагрепіег? . Не Ьаз іі. + Наз іЬе ѵотап іі? + Наз іЬе уоипі; тап іі? | ЛѴЬаі Ііаз уоиг зізісг? Ііримѣч. А. — Если въ вопросительной фразѣ есть вопроси- тельное мѣстоименіе, то оно ставится впереди прочихъ словъ, какъ напр.: Что имѣетъ мой братъ? Рисъ. Бутылка. Крестьянинъ. Слуга. | \ѴЬаі Ьаз ту ЬгоіЬег? ТЬе гісе. ТЬе Ьоіііе. ТЬе соітігупіап, іЬе реазапі. ТЬе зегѵапі. Его, свой (мѣстоим. притяж.) Ея, своя (мѣстоимеп. притяж.) ѵ) Пег. г) Ні.ч. Его сынъ. Ея сынъ. Его дочь. Ея дочь. Ніз кои. Нег зоп. Ніз (ІаикЫег. Нег «ІаикЬіег. Привило. Изъ этихъ примѣровъ выводится слѣдующее правило: притяжательныя прилагательныя и мѣстоименія согласуются въ родѣ съ предметомъ владѣющимъ, а не съ предметомъ владѣнія.
— 17 —• Его собака. Нів ГІ0Л5- Еи собака. Нег (Іо^. Его башмакъ. Ніа зЬое. Ея башмакъ. Нег віюе. Его метла. Ніз Ьгоот. Ея метла. Нег Ьгоот. Его птица. Ніз Ьіічі. Ея птица. Нег Ьіпі. Его нога. Ніа Гооі. Ея нога. Нег Гооі. Ер> глазъ. Ніа еуе. "Ея глазъ. Нег еуе. Его орѣхъ. Ніа пиі. Ея орѣхъ. Нег пиі. Его свѣча. Нів сашііе. Ея свѣча. Нег сашііе. Его бутылка. Нів Ъоіііе. Ея бутылка. Нег Ъоіііе. Его ротъ. Нія тоиіЬ. Ея ротъ. Нег тоиіЬ. Его языкъ. Ніа іопкпе. Еи языкъ. Нег іопвие. Ніз. Нега. Его, слой (мѣетоим. притяж., употреб. безъ имени существи- тельнаго.) Ея, своя (мѣетоим. притяж.. употреб. безъ имени существи- тельнаго.) ІЦт.ѵѣч. В. — Такъ какъ оба притяжательныя мѣстоименія, какъ употребляемое съ именемъ существительнымъ, такъ и упо- требляемое безъ послѣдняго, совершенно сходны (Ьія и Ьіз), то второе обыкновенно отличается прибавленіемъ слова оіоп, собствен- ный. Часто слово это прибавляется только для благозвучія, и тогда мѣстоименіе утрачиваетъ тоническое удареніе, котоіюе пере- ходитъ на оиті. Напр.: Имѣетъ-ли булочникъ свой хлѣбъ, или мой? Онъ имѣетъ свой (его). Имѣетъ-ли напитавъ свое перо, или мое? Онъ имѣетъ свое (его). Имѣетъ?» женщина вашу бутылку, или свою? Она имѣетъ свою (ея). Примѣч. С. — Притяжательныя мѣстоименія, за которыми слѣ- дуетъ слово оно, снова дѣлаются простыми притяжательными (относительными) мѣстоименіями. Имѣетъ-ли она вашу птицу или свою? Она имѣть свою (еи). Нан іЬе Ъакег Ьіз Ъгеаіі ог шіпе? Не Ьаз Ьіз омп. Наз Іііо саріаіп Ьів ]>еп ог тіпе? Не Ьаз Ьіз ошп. Наз іЬе мотай уоиг Ъоіііе ог Ьегз? 8Ье Ъав Ьег омп. Па» аЬс уоиг Ъіг<1 ог Ьег»? 81іе Ьаз Ьег о*п.
— 18 — ИгЪю-ли л ел ложъ, иди его? Вы имѣете ел (ножъ). Имѣете-ли вы его вилку, или ел? Я имѣю ел (вилку). Наѵе I Ьег кпііе ог Ьів ? Ѵои Ьаѵе Ьег». Наѵе уои Ьіа Гогк ог Ьегв? I Ьаѵе Ьіа. Портфейль. Жилетъ. Корабли. Лодка. ТЬе роскоі-Ьоок. ТЬе ѵгаіяіеоаі. ТЬе »Ьір. ТЬе Ьоаі. Цримтч. 1).—Слова Аір и Ьоаі всегда рода женскаго; поэтому замѣняющія ихъ мѣстоименія (прямое дополненіе) выражаются въ англійскомъ языкѣ словомъ Ііег. Кто нибудь, нѣкто. 8ошеІкиІу или воте опе. Апу Ьогіу или апу опе. Прѵмѣч. Е. — Слова хотеіюііу или поте опе употребляются въ утвердительной фразѣ, а апу Ъ(*іу или апу опе — въ вопро- сительной или въ отрицательной. Имѣеть-ли кто нибудь ною книгу? | Пая апу Ьогіу ту Ьоок? Нѣкто имѣеп. ее. ЬоіпеЬогІу Ьак п. Кто имѣетъ мой орѣхъ? ѴѴЬо Ііав ту пиі? 1ІИКТО — не. Никто не имѣетъ вашего орѣха. Никто его пе имѣетъ. Голоденъ-ли кто нибудь? Никто иеголодекь. Хе опе, поЬоЛу, поі апу Іхвіу. ХоЪоіІу Ьая уоиг пиі. КоЬогіу Ьа» іі. Ія аиу Ьо«1у Ъипцгу? ІІоЪоцу і» Ьішкту. Упражненіе 9. / Кто имѣетъ мой кощрлекъ? — Человѣкъ имѣетъ его. Имѣетъ- ли онъ мою бутылку. •— Онъ ея не имѣетъ. Кто имѣетъ книгу моей дочери? — Молодой человѣкъ имѣетъ ее? Имѣетъ-ли онъ ел платье? — Онъ его не имѣетъ. Что онъ имѣетъ? — Онъ не имѣетъ ничего хорошаго. Имѣете-ли вы сундукъ дѣвицы? — Я не имѣю ея сундука; я имѣю сундукѣ ея матери. -X Имѣю- ли я вашу свѣчу, или свѣчу капитана? — Вы не имѣете ни моей свѣчи, ни его (свѣчи); вы имѣете вашу (свѣчу). -4 Имѣетъ-ли женщина мѣшокъ крестьянина? — Она его не имѣетъ. Что имѣетъ она? — Она имѣетъ цнпленка моей сестры. Кто имѣетъ перо юноши? — Его сестра имѣетъ его (перо). ^4 Его сестра имѣетъ-ли его чернило? — Она не имѣетъ его чернила, она имѣетъ свое (чернило).-^/Голоденъ-ли вашъ другъ? — Онъ не го-
— 19 — лоденъ. —• Чувствуетъ-ли онъ жажду? — Онъ не чувствуетъ жажды. — Чувствуетъ-ли онъ голодъ или жажду? — Онъ не чув- ствуетъ ни голода, ни жажды. — Холодно-ли дѣвицѣ? — Ей не холодно. — Холодно-ли ей, или тепло? — Ей ни холодно, ни тепло; ей хочется спать. т- Права-ли моя сестра? — Она не виновата. — Виновата-ли она, или права? — Она пи виновата, ни права. — Боится-ли она, или стыдится? — Она ни боится, ни стыдится; она голодна. — Имѣетъ-ли ваша сестра мой орѣхъ? — Она его не имѣетъ. — Имѣеть-ли его ваша мать? — Она его имѣетъ. Упражненіе 10. Кто имѣетъ рисъ повара? — Его дочь имѣетъ его (рисъ). — Имѣетъ-ли она его ципленка? — Опа его не имѣетъ. — Имѣеть- ли молодой человѣкъ мою птицу? — Онъ ея не имѣетъ. — Имѣетъ- ли ее вашъ сынъ? — Опъ ее имѣетъ. — Что имѣетъ сынъ капи- тана? — Онъ имѣетъ красивый корабль своего отца. — Имѣетъ- ли онъ его лодку? — Онъ ея (Ііег поі) не имѣетъ. — Кто имѣетъ метлу вашего слуги? — Дочь имѣетъ ее. — Имѣеть-ли она его башмакъ? — Она его не имѣетъ. — Кто его имѣетъ? — Его мальчикъ имѣетъ его (башмакъ). — Что имѣетъ его сестра? — Опа не имѣетъ ни его метлы, ни его башмака; она имѣетъ его жилетъ. — Имѣю-ли я орѣхъ вашей дѣвицы? — Вы его не имѣете. — Имѣю-ли я орѣхъ вашего брата? — Вы его не имѣ- ете. — Имѣю-ли я ея орѣхъ, или орѣхъ ея брата? — Вы не имѣете ни его, ни ея орѣха; вы имѣете вашъ (орѣхъ). — Какой орѣхъ имѣю я? — Вы имѣете орѣхъ вашего мальчика. — Имѣете- ли вы его, или ея ружье? — Я не имѣю ни его, инея ружья; я имѣю ваше (ружье). — Имѣетъ-ли кто нибудь мои часы? — Пикто не имѣетъ вашихъ часовъ. — Имѣеть-ли кто нибудь мое пиво? — Никто его не имѣетъ. — Кто имѣетъ сухарь капитана? — Нѣкто имѣетъ его. — Кто имѣетъ его корабль? — Никто его (Ьег) не имѣетъ. — Виноватъ-ли кто нибудь? — Никто не вино- ватъ. — Кто правъ. — Никто не правъ. — Голоденъ-ли кто нибудь? — Никто неголоденъ. Упражненіе 11. Имѣетъ-ли что нибудь англичанинъ? — Онъ ничего не имѣ- етъ. — Что имѣетъ французъ? — Онъ имѣетъ ружье. — Какое ружье имѣетъ онъ? - Онъ имѣетъ свое (ружье). — Что имѣетъ ваша мать. — Она имѣетъ иглу. — Какую иглу имѣетъ она? — Она имѣетъ свою (Ьег оѵп). — Имѣетъ-ли она платье своего
— 21 — — 20 — сына? Опа не имѣетъ его платья; она имѣетъ его шляпу. — Имѣетъ-ли она его портфейль. или свой? — Она не имѣетъ ни его, ни своего портфейля. — Какой (портфейль) имѣетъ она? — Она Имѣетъ мой. — Какую свѣчу имѣетъ вашъ слуга? — Онъ имѣетъ свѣчу своего брата. — Имѣетъ-ли онъ его лошадь? — Онъ ея не имѣетъ. — Имѣетъ-ли онъ его говядину, или его бара- нину? —Онъ не имѣетъ ни его говядины, ни его баранины. — Имѣетъ - ли онъ его говядину, или его супъ? — Онъ не имѣетъ ни его говядины, ни его супа. — Что имѣетъ онъ? — Онъ имѣетъ его пиво. — Имѣю-ли я вашу соль, или ваше масло? — Вы не имѣете ни моей соли, ни моего масла. — Что имѣю я? — Вы имѣете хорошій сыръ вашего сосѣда. Его ея; свой, своя (говоря о Іѣч. животномъ, и проч.і Подкова. Оселъ. Этотъ оселъ. Этотъ быкъ. Это сѣно. Эта женщина. ТЬе Ьогзе-вЬое. ТЬе авз. ТЬІ5 или іЬаі аяв. ТЬів или іЬаі ох. ТЬія или іЬаі Ьау. ТЬіа пли іЬаі ѵгошап. Урокъ седьмой. — Зеѵепііі Іеазоп. Голова. Жеищнна. Жена, супруга. ТЬе Ьеаіі. ТЬе ѵотап (Іаі. тиііег.) ТЬе ѵіі'е (Іаі. мхог). Вотъ эта книга. Вотъ это перо. Та книга. То перо. ТЬія Ьоок. ТЬів реп. ТЬаі Ьоок. ТЬаі реп. Имѣете-ли вы эту, или ту книгу ' Этотъ, эта. Тотъ, та. Двоюродный братъ. Двоюродная сестра. Слуга. Служанки. Поваръ. Повариха. ТЬе піаіе-соияіп *). ТЬе Гетаіе - соияіп **). ТЬе тап - яегѵапі. ТЬе таі<1 зегѵапі. ТЬе таи - соок. ТЬе ѵотап-соок. Имѣю-ли Я ИТОГЪ, ИЛИ ТОГЪ? Вы имѣете .лотъ, вы ие имѣете того. Пмѣетъ-лн человѣкъ это перо, или то? ог іЬаі Ьоок ? ТЬІ8. ТЬаі. Наѵе I «Ьія ог іЬаі ? Уои каѵе іЬів, уоп Ііаѵе поі ікаі. Нав іЬе піап іЬіяреп ог НіаГ? Наѵе уои іЬів Его голова. Ніа Ііеаіі. Ея голова. Нег Ьеаіі. Его, ея голова (говоря о животномъ. іи Ьеаіі. иди даже о ребенкѣ). Но. і Ви(. Она не имѣетъ этого, но то. Не Ііаз поі іЬія, Ьиі іЬаі. Имѣетъ-ли наніасестра эту книгу и.іиту? Пая уоиг ьіяіег іЬік Ьоок ог іЬаі? Она имѣетъ игу, но не ту. 8Ье Ііав Іііів, Ьиі поі іЬаі. Примѣч. — Притяжательныя мѣстоименія въ англійскомъ языкѣ согласуются въ родѣ съ владѣльцемъ предмета, а пе съ предме- томъ владѣнія (см. ур. 6). Красота. ТЬе Ьеаиіу. Его красота. Ніз Ьеаиіу. Ея красота. Нег Ъеаиіу. Его, ея красота (говоря о животномъ, 118 Ьеаиіу. или даже о ребенкѣ). ♦) Независимо отъ общаго правида (ур. 2), въ англійскомъ языкѣ есть еще различные способы опредѣлятъ родъ ни. сущ. Для этого служитъ имя, мѣстои- меніе или прилагательное, прибавленное къ ни. существительному, а если го- ворятъ о людямъ. то прибавляется слово таіе для мужчинъ, и І'етаіе для жен- щинъ. Другіе способы излагаются по мѣрѣ того, какъ встрѣчаются примѣры въ учебникѣ. *•) Такъ какъ въ разговорѣ упоминаются только извѣстныя лица, то ие прибавляютъ словъ таіе и {етаіе, а просто говорятъ ту, уоиг, іііи, кег сои- ля, и проч. Пространенъ. Незнакомецъ. Матросъ. Его иортфейдь. Ея зеркало. Дерево. Матрасъ. Пистолетъ. Его садъ. Ея перчатка. Зерно. Житница. Чердакъ. Записка. Билетъ для входа. Билетъ квартирный для солдата. Имѣете-ли вы эту записку нли ту? Я ие имѣю втой, но (имѣю) ту. Имѣетъ-лн сосѣдъ эти часы, или тѣ? Опъ Имѣетъ эти, но ие тѣ. ТЬе Гогеідпег. ТЬе вісапрег. ТЬе ваііог. Нів роскеі^-Ьоок. Нег Іоокіпк - ціаяяі ТЬе «еса. іЛ/г ТЬе таіігеяь. Тке ріьіоі. Нія дапіеп. Нег віоѵе. ТЬе еогп. ТЬе яганап. ТЬе ртггеі. ТЬе поіе. ТЬе ііекеі. ТЬе ЬПІеі. Наѵе уои Ііліз иоіе ог іЬаі? I Ііаѵе поі іЬів, Ьиі іЬаі. Пая іЬе пеі(?ЬЬоиг іЬів мгаісЬ, ог іЬаі? Не Ьая іЬів, Ьиі поі іЬаі.
— 22 Который, ля, ое (мѣстоим. относит.) Имѣете - ли вы записку, которую Имѣетъ мой вратъ? Я пе имѣю записки, которую имѣетъ, ьаіпъ Гціать. Имѣете-ли вы перо, которое я имѣю? Я имѣю перо, которое вы имѣете. Какую лошадь имѣете вы? ХѴЪісЪ или (Ьаі. Паѵе уои іЬе поіе ѵЬіс.Ь ту Ьго- іЬег Ііая ? 1 Ьаѵе поі іЬе ппіе ѵЬісЬ уоиг ЬгоіЬег Іиіч. Наѵе уои ІЬе реи ѵгЬісЬ I Ііаѵе? I Ьа,е іЬе і>еи *1іісЬ уои Ііаѵе. УѴІіісЬ Ьогве Ііаѵе уои ? Тотъ, который. I Та, которая. ( Я имѣю тотъ. который вы имѣете. Я не имѣю того, который ни имѣете. Я ие имѣю того, {который имѣетъ онъ. Имѣю-ли я перо, которое пы имѣете? Вы не имѣете того, которое и имѣю. Имѣетъ-ли ниша сестра перчатку, которую ны имѣете? Она пе имѣетъ той, которую а имѣю ? ТЬаі ѵііісіі. или Іііе опе жЬісЬ. I Ьаѵе іЬяі мЬісЬ уои Ьаѵе. 1 Ьаѵе поі іЬні ягЫсЬ уои Ьаѵе. I Ьаѵе поі ТЬаі ѵЬісЬ Ье Ьав. Паіе Г ѣЬе реп жЬісЬ уои Ьаѵе? Ѵои Ьаѵе поі іЬаі ііЬй опе) ѵгІіісЬ I Ьаѵе. Паа уоиг аівіег іЬе ціоѵо ѵгЫсЬ уои Ьаѵе ? НЬс Ьая поі іЬе оне мгЬісЬ I Ііаѵе. Упражненіе 12. • Имѣеть-ли крестьянинъ мои деньги? — Онъ ихъ не имѣетъ. — Имѣеть-ли ихъ купецъ? — Онъ ихъ не имѣетъ. — Кто ихъ имѣетъ? — Никто ихъ не имѣетъ. — Имѣетъ-ли шипъ сынъ что нибудь хорошее? — Онъ не имѣетъ ничего хорошяго. — Что отвратительнаго имѣетъ онъ? — Онъ не имѣетъ ничего отврати- тельнаго. — Имѣетъ-ли башмачникъ свой башмакъ, или башмакъ портнаго?— Онъ имѣетъ свой. — Кто имѣетъ кофе француза? — Купецъ имѣетъ его. Имѣеть-ли онъ его? — Да. мил. гос., онъ имѣетъ его. — Боитесь вы. или стыдитесь? — Я ни боюсь, ни стыжусь; мнѣ хочется нить. — Кто имѣетъ метлу? — Слу- жанка имѣетъ ее.— Имѣетъ-ли она рисъ? — Она его не имѣетъ. — Кто его имѣетъ? — Повариха имѣетъ его. .— Имѣетъ-ли пова- риха говядину? — Она ея не имѣетъ. — Кто имѣетъ мои сапогъ? — Слуга имѣетъ его. — Какой слуга имѣетъ его? — Вашъ — Имѣетъ-ли вашъ двоюродный братъ мои часы? — Мой двоюрод- ный брать не имѣетъ ихъ; но моя двоюродная сестра имѣетъ ихъ. — Имѣетъ-ли она часы или ключъ? — Она не имѣетъ ча- совъ; но она имѣетъ ключикъ отъ нихъ (Ніе кеу оГ іі.) — Что имѣетъ эта лошадь? — Она имѣетъ свою подкову. — Что имѣетъ этотъ оселъ? — Онъ имѣетъ свое сѣно. — Имѣетъ-ли онъ свое сѣно, или сѣно лошади ? — Онъ имѣетъ свое (іів оѵп). — Имѣете- ли вы подкову лошади, или ея сѣно? — Я не имѣю ни ея под-
— 23 — ковы, ни ся сѣна. — Что имѣетъ жена вашего повара? — Она имѣетъ свой кошелекъ. — Какую перчатку имѣетъ иностранецъ? — Онъ имѣетъ перчатку своей жены. — Имѣетъ-ли матросъ мое зеркало? — Онъ его не имѣетъ. — Имѣете-ли вы этотъ писто- летъ иди топ.? — Я имѣю тотъ. — Имѣете-ли вы дерево вашего сада, или дерево моего сада? — Я не имѣю ни дерева вашего сада, ни дерева моего сада; но я имѣю дерево сада капитана. — Имѣете-ли вы это чернило или то? — Я ие имѣю ни этого чернила, ни того. — Имѣетъ-ли вашъ брать это перо, или то? — Опъ не имѣетъ ни этого, ни того. — Какое перо онъ имѣетъ? — Онъ имѣетъ свое. Упражненіе 13. Какой матрасъ имѣете вы? — Я имѣю матрасъ матроса. — Имѣете-ли вы его хорошее пиво, или его хорошую говядину? — Я не имѣю ни этого, ни той (ни того, ни другаго). — Имѣете- ли вы зерно ф|*анцуза. или зерно англичанина? — Я не имѣю ни зерна ф]*анцуза, ни зерна англичанина, но зерно моей жит- ницы. — Имѣетъ-ли матросъ эту птицу, или ту? — Онъ не имѣ- етъ этой, но имѣетъ ту. — Какое масло имѣетъ женщина? — Она имѣетъ то. которое вы имѣете.—Имѣетъ-ли дѣвица мое золо- тое, или серебряное перо? — Она не имѣетъ ни вашего золотаго, ни вашего серебрянаго пера; но имѣетъ ваше стальное перо. — Имѣю-ли ’я вашъ жилетъ, или жилетъ вашего брата? — Вы не имѣете ни моего жилета, ни жилета моего брата. — Какого цип- ленка имѣетъ вашъ мальчикъ? — Онъ имѣетъ ципленка крестья- нина. — Имѣеть-ли крестьянинъ этого ципленка или того? — Онъ ие имѣетъ этого, но того. — Кто имѣетъ платье вашей тетки? — Ея дочь имѣетъ его. — Имѣеть-ли ея дочь свой сун- дукъ? — Она не имѣетъ своего сундука; но имѣетъ свой напер- стокъ. — Какой орѣхъ имѣетъ ваша мать? — Она имѣетъ орѣхъ своей дочери. — Имѣетъ-ли капитанъ свой корабль, йли корабль француза? — Онъ не имѣетъ пи своего корабля, ни корабля фран- цуза. — Какой корабль онъ имѣетъ? — Онъ имѣетъ корабль своего друга. — Имѣеть-ли онъ лодку, которую вы имѣете? — Онъ ея не имѣетъ. Упражненіе 14. Имѣете-ли вы эту записку, или ту? — Я имѣю эту. — Имѣетъ- ли вашъ портной эту иглу, или ту? — Онъ имѣетъ ту. — Имѣю- ли я эту вилку, или ту? — Вы имѣете эту, но не имѣете той. — Холодно или тепло вамъ? — Мнѣ ни холодно, ни тепло, но я
— 24 — чувствую жажду. — Боится вашъ другъ, или стыдится? — Онъ ни боится, пи стыдится; но ему хочется спать. — Кто вино- ватъ? — Вашъ другъ виноватъ. — Имѣетъ-.™ кто пибудь мой зонтикъ? — Никто его не имѣетъ. — Стыдно ли кому нибудь? — Никому нестыдно, по мой другъ голоденъ. — Какой мѣшокъ имѣ- ете вы? — Я имѣю тотъ, который имѣетъ крестьянинъ. — Какую лошадь имѣетъ вашъ брать? —‘Онъ имѣетъ ту, которую я имѣю. — Имѣете-ли вы вашего быка, или быка крестьянина? — Я не имѣю ни моего быка, ни быка крестьянина. — Имѣетъ-.™ вашъ сынъ перчатку, которую я имѣлъ? — Онъ не имѣетъ той, кото- рую вы имѣете, но имѣетъ ту, которую имѣетъ его сестра. — Имѣете-ли вы нитяный чулокъ или шерстяной? — Я пе имѣю ни нитянаго, ни шерстянаго чулка: но имѣю шелковый чулокъ. — Имѣете-ли вы шоколадъ, который имѣетъ англичанинъ? Я не имѣю того, который имѣетъ англичанинъ, но тотъ, который имѣетъ Французъ. — Какой зонтикъ имѣете вы? — Я имѣю свой. Урокъ восьмой. — Іеззоп. Образованіе множественнаго числа. Правило. — Членъ, имя прилагательное и даже большая часть мѣстоименій не имѣютъ въ англійскомъ языкѣ множественнаго числа. — Въ именахъ существительныхъ оно образуется прибав- леніемъ .<? или, когда того требуетъ произношеніе, ез. Примѣры: Книги. ТЬе Ьоокв. Хорошія книги. ТЬе §оо<1 Ьоокз. 11ІЛЯПН. ТЬе Ііаіз. Хорошія шляпы. ІЪе догні Ьаів. Шляпъ. ОГ іііе Ьаів. Какія шляпы ? КЬісЬ Ьаіа? Мои НІЛЛІІЫ. Му Ьаів. Ваши шляпы. Уоиг Ьаів. Его шляпы. Нів Ьаів. Ея шляпы Нег Ъоппеіз. Столы. ТЬе іаЫев. Хорошіе столы. ТЬе коосі иЫев. Столовъ. ОГ ІЬе ІаЫев. Какіе столы? ѴѴЬісЬ ІаЫев? Мои столы. Му ІаЫев. Ваши столы. Уоиг ІаЫев. Его столы. Нів ІаЫев. Ея столы. Нег іаЫев. Моихъ хо]юшихт. столокъ. ОГ піу иоо(1 іаЫев. Вилки. Тііе Гогкв. Хорошія вилки. ТЬе 8°0(1 Гогкв. Хорошихъ вилокъ. ОГ іЬе роо(1 Гогкв. Мои хорошія вилки. Му кооіі Гогкв. Вашихъ хорошихъ вилокъ. ОГ уоиг 8оо,1 Іогкя. Нго хтриггхъ вилокъ. ОГ Ьіз Ьа4 Гогкв.
— 25 — л красивыхъ вилокъ. Сосѣди. Хорошіе сосѣди. Сосѣдей. Іои друзья, іашн хорошіе друзья, ’.го хорошіе друзья, ’го хорошихъ друзей. Ія хорошіе сыновья, ’ч хорошихъ сыновей, іго хорошія дочери, іго хорошихъ дочерей. 5я хорошія дочери, ія хорошихъ дочерей. ОГ Ьег Нпе Гогкв. ТЬе иеізЪЪопгя. ТЬе коо<1 пеіяЬЬоитк. ОГ іііе пеікЫюигв. Му Ггіеімія. Ѵоиг роо<1 Ггіешія. Пія 8оо<1 Ггіешія. ОГ Ьія 800(1 Ггіешія. Нег 80011 воив. ОГ Ьег 8ооіІ вопя. Пія Еооіі (Іап8Мегв. ОГ Ьія 800*1 ііапяіііегя. Нег кооіі (Іаиціііегя. ОГ Ііег кооіі іІаикЬіегя. ;акія лошади ? Какія ложки ? \ѴЬісЬ Ьогяея *)? ХѴЬісЬ яроопя? Мои. Каши. Его. Ея. Лркмѣ'і. Л. — Эти мѣстоименія Міпе. Ѵоигв. Нія. Негя. употребляются одни, безъ имени существительнаго. Которые, которыя? Эти лошади. Эти вилки. \Ѵ1ііс1і? Т1іе»е или іЬояе. Ьогяея. Піеяе или іЬояе вроопя. Приѵѣк. В.—Имена существительныя. оканчивающіяся пая, сѣ, гіі<*), х, я, о(**). имѣютъ во множественномъ числѣ ея***. кото- для благозвучія. Примѣры: прибавляется рое Стаканъ, стаканы. ТІіс діаяі. іЬе діадвея. 'Келапіе, желанія. ТЬѳѵізЬ, іЬе ѵівЬез. Перко». церкви. ТЬе сЬигсЬ, іЬе сЬигсЪея. Персикъ, персики. ТЬе ргасЬ, іЬе реасііея. Ящикъ. ящики. ТЬе Ьох, іііе. Ьохез. Герой. герои. ТЬе Ьего, ІЬе Ьегоея. Это правило имѣетъ слѣдующія исключенія: 1. Слова, оканчивающіяся па у съ предыдущей согласною, измѣ няютъ во множественномъ числѣ у на »ея. Примѣры: Ч ІИ. смыслѣ конницы, слово Ногяе не имѣетъ множественнаго числа; иапр. іъо ГЬопяашІ Ьогве, двѣ тысячи кавалеріи. * •) Слова, въ которыхъ сЬ произносится твердо, слѣдуютъ общему иравплу, напр., ІЬе топагсЬя, монархи. **) Латинскія слова слѣдуютъ общему правилу; напр., щетепіоя. ***) Это окончаніе (ея) всегда составляетъ отдѣльный слогъ, кромѣ словъ, оканчивающихся на о, въ которыхъ ея сохраняетъ только долготу послѣд- няго звука (т. е., о).
— 26 — Дама, дамы. Тѣло, тѣла. Врагъ, враги. Красота, красоты. ТЬе Іабу, ТЬе Ьосіу, ТЬе епешу, ТЬе Ьеаиіу, іЬе Іабіев. іЬе Ьосііев. іЬе епетіев. (Ъе Ьеаиііст. Примѣч. О. — По у няется. Примѣры: съ предшествующею гласною не измѣ- День, дни. ТЬе бау, іЬе <1ау». Радость, радости. ТЬе уоу, іЬе іоун. Ключъ, ключи. ТЬе кеу, іЬе кеу*. 2. Слѣдующія слова измѣняютъ во множественномъ числѣ /* на ѵел: Еднн. Множ. Теленокъ. ТЬе саИ. Саіѵев. Половина. ТЬе ЬаИ. Наіѵе». Ножъ. ТЬе кпіГе. Кпіте*. Листъ. ТЬе ІеаГ. Беаѵея. Хлѣбъ (цѣлый). ТЬе ІоаГ. Іхіаѵе*. Самъ (я). ЗеІГ. Веіѵе*. Снопъ. ТЬе вЬеаГ. ЗЬеаѵез. Доска. ТЬе вЬеИ. ЗЬеітев. Пахви ТЬе кіаЯ. Зіаѵе* или в1а№. Воръ. ТЬе іЬіеГ. ТЬіете*. Супруга. ТЬе чгіГѳ. ІѴіѵев. Волкъ. ТЬе что И. УѴоІѵе*. 3. Слѣдующія слова образуютъ неправильно множественное число: Еди и. Множ. Человѣкъ (мужчина). ТЬе піап. Меп. Женщина. ТЬе ѵотап. АѴотеп. Братъ ТЬе ЬгоіЬег. ВгеіЬгеп или пра- вильно *). Дитя. ТЬе сЫШ. СЬіШгеп. Быкъ. ТЬе ох. Охеп; Ьееѵе* ••). Кость (игральная). ТЬе (Не. І)ісе. Мышь. , ТЬе тоиве. Місе. Вошь. ТЬе )оиве. Ьісе. Гусь. ТЬе ртове. бееве. Пеиііи. ТЬе реппу. Репсе. Зубъ. ТЬе ЮоіЬ. ТееіЬ. Нога. ТЬе Гооі. Евеі ♦** •*•)). Лаяь. ТЬе <іеег. І)еег. Варанъ. ТЬе вЬеер. ВЬеер. Боровъ. ТЬе вѵіпе. Вѵгіпе. 4. Слова, заимствованныя изъ мертвыхъ языковъ, вообще сохра- няютъ ту форму множественнаго числа, какую они имѣли въ сво- емъ языкѣ, напр.: •) Вгеііігеп употребляется только въ проповѣдяхъ; обыкновенно же говорятъ ЬгоіЬегв. •*) Вееѵе* употребляется только въ стихотворенія». •*•) Еооі. въ смыслѣ пѣхоты, ве имѣетъ множественнаго числа, напр.: Не Ьаб Гоиг іЬопвапй Гооі аімі еі'кЬі Ьишігеіі іюгве, онъ имѣлъ четыре тысячи вѣхоты и восемсоть кавалеріи.
— 27 — един. множ. Слой земли. ТЬе вігаіпт. 8ігага. Прибавленіе. Указаніе. ТЬе аррешііх. ТЬе іпаех. АррепЯісев. Ішіісев. Оглавленіе. ТЬе ішіех. Ішіехек. Основаніе. ТЬе Ьазів. Вавея. Известь. ТЬе саіх. Саісея. Херувимъ. ТЬе сЬегиЬ. СЬегиЪіи. Данное. ТЬе <1а1ипі І)аіа. Опечатка. ТЬе еггаіит. Еггаіа. Демонъ. ТЬе вепіив. Оепіі. Геніальный человѣкъ. ТЬе репіив. Оепіивея. Родъ. ТЬе цепив. Оопега. Явленіе. ТЬе рЬеиотспоп. Рііепотепн. Лучъ. ТЬе гадіия. Вадіі. Серафимъ. ТЬе вегарЬ. ЗегарЬіт. Примѣч. I). — Въ англійскомъ языкѣ есть также много именъ существительныхъ, которыя употребляются только въ единствен- номъ, или только во множественномъ числѣ. Мы займемся ими впослѣдствіи. Наши Наши (безъ нм. сущ.). Ихъ. Ихъ (безъ нм. сущ.). Оиг. Оигв. ТЬеіг. ТЬеітв. Наша книга. Оиг Ьоок. Наши книги. Оиг Ьоокя. Нашп вилки. Оиг Гогкз. Ихъ столъ ТЬеіг іаЫе. Ихъ (т. е., столъ). ТЬеігя. Ихъ друзья. ТЬеіг Ггіешія. Ихъ (т. е., друзья). ТЬеігв. Большой. І.агде, игеаі. Маленькій. ЗтпаІІ, Іііііе *). Какія перчатки имѣете ни? \ѴЬісЬ кіоѵеа Ьаѵе уои? Л имѣю красивыя перчатки вашихъ 1 Ііаѵе уоиг #ооіі пеірЬЪоигя’ (Іие добрыхъ сосѣдей. кіоѵе-в. Примѣч. Е. — Если имя владѣтеля предмета должно стоять во множественномъ числѣ, то достаточно прибавить апострофъ безъ я. Имѣете-ли вы большіе столы плотни- Наѵе уои Иіе сагреиіега' Іат^е іаЫеа? ковъ? Я ие имѣю ихъ большихъ столовъ, но I Ъаѵе поі іЬеіг іаЫев, Ьиі іЬеіг Іагде ихъ большіе сапоги. Ьооіа? *) 8та11 относится къ пространству и противополагается Іаг^е; Іііііе гово- рится въ отвлеченномъ смыслѣ и противоположно кгсаі. Впослѣдствіи, мы уви- димъ, въ какомъ еще смыслѣ и значеніи употребляются эти два слова. 4
— 28 Имѣю ли и его маленькіе ножи? Вы не имѣете его маленькихъ ножей, но вы имѣете его большія шляпы. Какія ложки я имѣю? Вы имѣете хорошенькія ложки на- шихъ сестеугъ. Наѵе 1 Ілів япіаіі кпіѵея? Уои Наѵе поі Нія ніпаіі кпіѵея, Ьпі уои Ьаѵе Нія Іагде Ьаія. ѴѴЬісІі вроопв Ьаѵе I? Топ Ьаѵе уоиг зівіегв’ ргеііу зрооиз. Имѣогь-ли нашь братъ мои деревян- ныя ружья? Оиъ не имѣетъ вашихъ деревянныхъ ру- жей. Какія онъ имѣетъ? Какихъ быковъ имѣетъ иностранецъ? Онъ имѣетъ своихъ. Пая уоиг ЬгоіЬег ту мооЗеп ^ипз? Не Пая иоі уоиг моогіеп йииз. \Ѵ1іісЬ Ьая Не? АѴЬісЬ охеп Ьая іЬе Гогеі^псг? По Ьая Нія оѵт. Имѣете-лн вы красивые зонтики англи- чанъ? Англичане. Французы. Англичанинъ, французъ. Наѵе уои Іііе йпе ииіЬгеІІая оГ ІЬе Еп(1ізІі? ТЬе Ел^Шь ТЬе ЕгепсЬ. ЕодІіаЪ, ЕгепсЬ. Пунміъч. Е. — Имена прилагательныя, произведенныя отъ именъ народовъ и оканчивающіяся на но, х, сіі, яіі, пе принима- ютъ ,ч во множественномъ числѣ, если употреблены, какъ имена существительныя. Я не имѣю ихъ кушсивыхъ зонтиковъ. I Ііаѵе поі іііеіг впе піпЬгеІІая, ЬиІ по ихъ красивые сацоги. іЬеіг ііпе Ьохев. Ослы. Кожаные башмаки. Моихъ садовъ. Нашихъ красивыхъ садовъ. Вашихъ лѣсовъ. Имѣете-ли вы деревья моихъ садовъ? Я не имѣю деуюііьевъ вашихъ садовъ. Имѣете-ли вы мои кожаные башмаки? Я не имѣю нашихъ вожаныхъ башма- ковъ, но имѣю шипи суконныя перчатки. ТЬе аявев. ТЬе ІеаіЬегп вЬоея. ОГ ту дакіепя. ОГ уоиг ргеііу цапіепв. ОГ уоиг ѵѵооіів. Наѵе уои іііе ігеея оГ піу цаічіепа? I Ьаѵе поі Іііе ігеея оГ уоиг дагсіенз. Ііаѵе уои піу ІеаіЬегп аЬоея? I Ьаѵе поі уоиг ІеаіЬегп зЬоея, ЬиІ I Ьаѵе уоиг сІоіЬ ціоѵез. У іі р а ж н е іі і е 15. Правъ-дн вашъ сынъ или виноватъ? — Онъ ни правъ, пи вино- ватъ. — Имѣетъ-ли французъ что нибудь хорошее или дурное? — Онъ ничего пе имѣеп, пи хорошаго, ни дурнаго; но имѣетъ нѣчто хорошенькое. — Что хорошенькое имѣетъ онъ? — Онъ имѣетъ хорошенькаго ципленкаі — Имѣеть-ли онъ хорошій сухарь? — Онъ его пе имѣеп,, но его добрый сосѣдъ имѣетъ его. — Имѣете- ли вы книги? —Да, мил. гос., я имѣю книги.— Имѣете-ли вымой книги? — Нѣтъ, мил. гос., я не имѣю вашихъ книгъ. — Имѣю- ли я ваши бутылки? — Вы имѣете мои бутылки. — Имѣю-ли я
— 29 — наши хорошенькія стальныя перья? — Вы не имѣете моихъ хоро- шенькихъ стальныхъ перьевъ. — Какіе портфейли имѣю я? — Вы имѣете хорошенькіе портфейли нашихъ друзей — Имѣеть-ли матросъ паши хорошіе пистолеты? — Онъ не имѣетъ нашихъ хороіДіхъ пистолетовъ, но наши хорошіе корабли. — Кто имѣетъ хорошія иглы портнаго? — Никто пе имѣеп. его иголъ, по нѣкто имѣетъ его красивые кожаные сапоги. — Имѣетъ-ли мальчикъ англичанина мои хорошія зеркала? — Онъ не имѣетъ вашихъ хорошихъ зеркалъ, но ваши хорошіе зонтики. — Имѣетъ-ли баш- мачникъ мои кожаные башмаки? — Онъ имѣетъ ваши кожаные башмаки. — Что имѣетъ капитанъ? — Онъ имѣетъ своихъ хоро- шихъ матросовъ. — Кто имѣетъ паши красивые золотые часы? — Никто не имѣетъ вашихъ красивыхъ золотыхъ часовъ, по нѣкто имѣеп. ваши красивые карандаши. — Имѣетъ-ли вашъ сосѣдъ деревья вашихъ садовъ? — Онъ не имѣетъ деревьевъ моихъ са- довъ. но имѣетъ вашихъ красивыхъ быковъ. — Имѣете-ли вы сѣно лошадей? — Я не имѣю ихъ сѣна, по ихъ подковы. — Имѣетъ-ли вашъ портной мои красивыя золотыя пуговицы? — Онъ не имѣетъ вашихъ красивыхъ золотыхъ Луговицъ, но ваши красивыя золотыя нити. — Что имѣетъ ваша сестра? — Она имѣетъ свои красивые орѣхи. — Имѣеп.-ли матросъ мои палки, или мои ружья? — Онъ пе имѣетъ ни вашихъ палокъ, ни вашихъ ружей. — Кто имѣеп. сѣно моихъ ословъ? — Никто его пе имѣетъ. Упражненіе 1(>. Какіе дома имѣетъ ваша мать? — Она имѣетъ красивые дома своихъ дѣтей. — Какіе сады имѣетъ англичанинъ? — Онъ имѣетъ сады французовъ- — Что имѣеп. вашъ мальчикъ? — Онъ имѣетъ свои хорошенькіе пожн. — Какихъ слугъ имѣеп. французъ? — Онъ имѣетъ слугъ англичанъ. — Что имѣетъ купецъ? — Онъ имѣетъ паши хорошенькіе сундуки. — Что имѣетъ булочникъ? — Опъ имѣетъ наши хорошіе хлѣбы. — Имѣетъ-ли онъ пашихъ лошадей, или нашихъ ословъ? — Онъ не имѣетъ пи пашихъ лошадей, ни нашихъ ословъ; но онъ имѣетъ наши красивые сно- пы. — Имѣетъ-ли плотникъ свои деревянные столы? — Онъ не имѣеп. своихъ деревянныхъ столовъ, но свои желѣзные молотки. — Какихъ волковъ имѣетъ иностранецъ? — Онъ имѣетъ волковъ пашихъ лѣсовъ. — Какіе сухари онъ имѣетъ? — Онъ имѣетъ сухари своихъ друзей. — Имѣеп.-ли нашъ другъ наши краси- выя вилки? — Онъ не имѣетъ нашихъ красивыхъ вилокъ. — Какія онъ имѣетъ? — Онъ имѣетъ маленькія вилки своихъ куп- цовъ. — Какія метлы имѣетъ вашъ слуга? — Онъ имѣетъ метлы своихъ добрыхъ купцовъ. — Имѣете-ли вы мѣшокъ, который 4*
— 30 — имѣетъ мой слуга? — Я не имѣю мѣшка, который имѣетъ вашъ слуга. — Имѣете-ли вы цыпленка, котораго имѣетъ мой поваръ, или того, котораго имѣетъ крестьянинъ? — Я пе имѣю пи того, котораго имѣетъ вашъ пова|>ъ, ни того, котораго имѣетъ кресть- янинъ. — Чувствуеть-ли крестьянинъ голодъ или жажду? — Онъ не чувствуетъ ни голода, ни жажды. — Имѣетъ-ли ваша сестра ложку, которую я имѣю, или ту, которую вы имѣете? — Опа не имѣетъ ни той, которую вы имѣете, пи той, которую я имѣю. — Какія ложки имѣетъ она? — Она имѣетъ ложки брата своего сосѣда. — Имѣетъ-ли сосѣдка (бчпаіе ііеіцѣЬоиг) маленькія ложки нашихъ купцовъ? — Она пе имѣетъ ихъ маленькихъ ложекъ, но ихъ золотые подсвѣчники. — Имѣете-ли вы этихъ птицъ? — Я не имѣю этихъ птицъ, по этихъ хорошенькихъ цыплятъ. — Имѣетъ- ли человѣкъ эту записку или ту? — Онъ пе имѣетъ пи этой, ни той. — Имѣетъ-ли онъ вашу книгу, или книгу вашего друга? — Онъ не имѣетъ пи моей книги, пи книги моего друга; онъ имѣетъ свою. Урокъ девятый — КіпіЪ Іеявоп. ТѢ (безъ имени суіцествит.) Имѣето-лп нн моя книги, или тѣ(т. е., книги) англ мча пн ня? Я пе имѣю вашихъ, я имѣю тѣ (т. О., книги) англичанина. Тіюзе. Наѵс уои іпу Ъоокз ог іііозр оГ іііе ЕіщІізЬшап (или: ог іЬе Еіі^НчН- іпап'з)? I Ьаѵе поі уопгз. I Ьаѵе іЬозе оГ іЬе ЕпкІівЬтап (или: ІЬе ЕпдІізЬ- шап'в). ТѢ, которые, я. Имѣете-ли вы книги, который я имѣю? Я имѣю тѣ, которыя вы имѣете. Имѣетъ-ли англичанинъ ножи, которые вы имѣете, иди тѣ, которые л имѣй? Онъ пе имѣетъ ни тѣхъ, которые вы имѣете, нн тѣхъ, которые л имѣй. Какія ножи онъ имѣетъ? Онъ имѣетъ свои. Какіе ящики имѣете вы? Я имѣю тѣ, которые имѣетъ моя сестра. ТЬове ѵііісЬ (или іііаі). Ияѵо уои іЬе Ьоокя ѵгИісЬ (или іііаі) I Ьаѵе? I Ьаѵе іЬозе ѵгЬіск (или іЬаі) уои Ьаѵе. Наз Іііе ЕпкіівЬпіаи іііе кпіѵез тѵЬіеЬ • (или Іііаі) уои Ьаѵе, ог іЬозе мгЬісЬ (или іііаі) I Ьаѵе? Не Ьаз пеііЬег іЬозе ѵЬісЬ (или іЬаі) уои Ьаѵе, пог іЬозе ѵѵЬісЬ (или іЬаі) I Ьаѵе. ХѴЬісЬ кпіѵез Ьаз Ьо? Не Ьаз Ьіз оп-п. ѴГЬісЬ Ьохев Ьаѵе уои? 1 Ьаѵе іЬозе іЬаі (или »ЬісЬ) ту зізіег Ьаз. I Ьаѵе іііозе ту зівіег Ьаз. Примѣч. А. — Изъ послѣдняго примѣра видно, что относитель- ное мѣстоимѣніе іііаі или ѵѵІіісЬ можетъ быть опущено и только подразумѣвается.
— 31 — Эти книги. ТЬезе Ъоокв. Тѣ книги. ТЬозе Ьоокз. Имѣете-ли вы эти книги, иди тѣ? Я не имѣю ни этихъ, ни тѣхъ. Имѣю-ли я эти, или тѣ? Вы имѣете эти; вы не имѣете тѣхъ. Имѣетъ-ли онъ эти, или тѣ? Опа пе имѣетъ этихъ; онъ имѣетъ тѣ. Наѵе уои іііеве Ъоокв ог іЬове? I Ьаѵе пеііЬег іЬеке пог ііюве. Наѵе 1 іііеве ог ііюве? Уои Ьаѵе Иісзе; уои Ьаѵе поі іЬозе. Нав Не іііеве ог іЬозе? Не Ьав поі іііеве; Ііе Ііав Ііюве. Тііе Гоппег. Тііе Іаііег. Наѵе I іЬе Іоокіпц - ціамез оГ іЬе Егепсіі ог іЬозе оГіЬеКпкІізЬ? Уои Ьаѵе пеііііег іііе Гогтег пог іЬе Этотъ, эта, это, эти (въ смыс- лѣ перваго по порядку). Тотъ, та, то тѣ (въ смыслѣ послѣдняго по порядку). Имѣю-ли я зеркала французовъ, или (зеркала) англичанъ? Вы не имѣете ни тѣхъ, ни этихъ. Іаііег. Цримѣч. Іі. — Англичане начинаютъ съ Іііе Гоппег (эти) и оканчиваютъ (Ііе Іаііег (тѣ), совершенно противоположно строенію русской фразы. Имѣете-ли ны мои ложки, пли (ложки) Наѵе уои ту В]юопз ог шу вівіег’в? моей сестры? Я не имѣю тѣхъ, но имѣю эти. I Ііаѵе поі іііе Гоппег, Ьиі іііе Іаііег. Письмо Драгоцѣнная веіць. Гребень. Трудъ, работа, сочиненіе. Цвѣтокъ. Мой родственникъ. Моя родственница. Имѣетъ -ли человѣкъ эти драгоцѣнныя веди, или тѣ? Онъ имѣетъ эти. но не тѣ. Имѣете-ли вы ваши цвѣтки, или мои? Я не имѣю ни вашихъ, ни моихъ, по имѣю (цвѣтки) нашихъ добрыхъ се- стеръ. Имѣете-ди вы мои маленькіе гребни? Я ихъ имѣю. Ихъ (винит. пад.). Имѣетъ - ли онъ мои красивые стаканы? Онъ нхъ имѣетъ. Ииѣю-лн и ихъ? Вы нхъ имѣете? Вы ихъ не имѣете. Имѣетъ-ли человѣкъ мои красивыя ружья? ТЬе Іеііег. Тііе )еѵге1. ТЬе сошЬ. ТЬе м'огк. ТЬе Яожег. Му геіаііоп. Му Гетаіе геіаііоп. Нав Іііе тап іііеве ог ІЬозе )ечге1в? Не Ьав іЬезе, Ьиі поі ііюве. Наѵе уои уоиг Ноѵгегз ог тіпе? I Ьаѵе пеііЬег уоигя пог тіпе, Ьиі іЬове оГ опг яоосі візіегв (или: Ьиі оиг ^ооб вівіегз'). Наѵе уои ту втаіі сотЬв? I Ьаѵе іііет. Тііет (ставится послѣ глагола). Наз Ье ту Апв віазэез? Не Ьаз іЬет. Наѵе I іЬет •)? Уои Ьаѵе іііет. Уои Ьаѵе іЬет поі. Наз іЬе тап ту йпе еипз? *) Въ разговорѣ больше употребляются выраженія: Наѵе I ^оі іЬет? Наз іЬе Ьоу ^оі іЬет? Наѵе іііе жотеп к°і іііет?
— 32 Онъ ііхі. не имѣетъ. ИмѢті.-.іи ихъ мальчикъ? Мужчины ихъ имѣютъ. Имѣютъ-ли ихъ жеііиишы? Они, онѣ. Они, онѣ имѣютъ ихъ. Они, оиѣ не имѣютъ ихъ. Кто ихъ имѣетъ? Нѣмцы. Итальяніщ. Испанцы. Турки. Испанцы ихъ имѣютъ. Не На» іЬет поі. На» іЬе Ьоу іііет? ТЬе іпсп Ьаѵе іЬет. Наѵе іЬе ѵотеп іЬет? ТЬеу. ТЬеу Ьаѵе іЬет. ТЬеу Ьаѵе іЬет поі. ЛѴЬо Ъая іЬет? ТЬе (•егтагш. ТЬе Наііапн. ТЬе Зрапіагіі». ТЬе Тіігкв. ТЬе Ярашапів Ьаѵе ІЬет. У іі р а ж н е н і е 17. Имѣете .іи вы ати цвѣтки, или тѣ? — Я не имѣю ни тѣхъ, ни этихъ. — Имѣете ли вы барановъ англичанъ, или барановъ (Йюне) французовъ? — Я имѣю барановъ (Ііюве) французовъ, по пе имѣю барановъ англичанъ. — Какихъ лошадей имѣете вы? — Я имѣю лошадей иностранцевъ. — Имѣю ли я паши письма? — Вы не имѣете нашихъ, но (имѣете) письма нашихъ друзей. Имѣете-ли вы циплятъ матросовъ? — Я не имѣю ихъ цыплятъ, но (имѣю) ихъ красивые ножи. — Какія драгоцѣнныя вещи имѣетъ вашъ мальчикъ? — Онъ имѣетъ мои. — Илѣіо-ли я мои жилеты, или жилеты портныхъ? — Вы не имѣете вашихъ, по ихъ (т. е., портныхъ). — Имѣете-ли вы зеркала, которыя я имѣю? — Я не имѣю тѣхъ, которыя вы имѣете, по имѣю тѣ. которыя имѣетъ вашъ братъ. — Имѣетъ-ли ваша тетка ваши сухари или мои? — Она пе имѣетъ ни вашихъ, пи моихъ. — Какихъ ословъ имѣетъ вашъ другъ? — Онъ имѣетъ тѣхъ, которыхъ я имѣю. — Имѣетъ- ли ваша сестра мои записки или свои? — Она не имѣетъ ни ва- шихъ, пи своихъ; но имѣетъ записки матери капитана. — Имѣю- ли я ваши башмаки, или башмаки портныхъ? — Вы не имѣете ни тѣхъ, ни этихъ. Упражненіе 18. Какой ящикъ имѣетъ человѣкъ? — Онъ имѣетъ нашъ. —Имѣ- етъ-ли онъ нашу бумагу? — Онъ ея не имѣетъ. — Имѣете-ли вы наши сочиненія, или сочиненія иностранцевъ? — Я не имѣю вашихъ, но ихъ. — Имѣетъ-ли плотникъ наши гвозди, иля гвозди нашихъ дѣтей? — Онъ не имѣетъ ни нашихъ гвоздей, пи гвоз-
33 дей нашихъ дѣтей. — Какіе молотки имѣетъ онъ? — Онъ имѣетъ свои хорошіе желѣзные молотки. — Имѣетъ-ли кто-нибудь ко- рабли французовъ? — Никто пе имѣетъ кораблей французовъ, но нѣкто имѣетъ корабли англичанъ. — Кто имѣетъ птицъ повара? — Никто не имѣетъ его птицъ, но нѣкто имѣетъ его говядйну. — Кто имѣетъ его масло? — Его дочь имѣетъ его (т. е., масло). — Кто имѣетъ его сыръ? — Его жена имѣетъ его (т. е., сыръ) — Кто имѣетъ его старое, ружье? — Испанецъ имѣетъ его. — Имѣю-ли а мѣшокъ этого крестьянина? — Вы не имѣете его мѣшка, па его зерно. — Какія ружья имѣетъ нѣмецъ? — Онъ имѣетъ тѣ, которыя вы имѣете. — Какіе карандаши она имѣетъ? — Она имѣетъ карандаши своихъ старыхъ купцовъ. — Имѣете-ли вы что-нибудь хорошее или дурное? — Я ничего не имѣю ни хорошаго, ни дурнаго, по нѣчто прекрасное (йпе). — Что имѣете вы прекраснаго? — Я имѣю прекрасныхъ быковъ нашихъ пова- ровъ. — Не имѣете-ли вы ихъ красивыхъ барановъ? — Нѣтъ, мил. гос., я ихъ пе имѣю. — Какіе зонтики имѣютъ итальянцы? —- Они имѣютъ зонтики своихъ друзей. — Голоденъ ли сынъ купца? — Онъ пе голоденъ, но чувствуетъ жажду. — Имѣетъ-ли онъ паши книги? — Онъ пе имѣетъ нашихъ книгъ, по тѣ, которыя имѣетъ его сосѣдъ. — Какихъ лошадей онъ имѣетъ? — Онъ имѣетъ тѣхъ, которыхъ имѣетъ его другъ. — Холодно или тепло вашему другу? — Ему ни холодно, пи тепло. — Боится ли онъ? — Онъ не боится, но стыдится. — Имѣетъ-ли молодой человѣкъ метлы пашихъ слугъ? — Онъ не имѣетъ ихъ метелъ, по ихъ хорошее мыло. У п р а ж и е и і е 19. Имѣете-ли вы мои красивые портфейли? — Я ихъ имѣю. — Имѣете-ли вы красивыхъ лошадей турокъ? — Я ихъ не имѣю. — Какіе подсвѣчники имѣете вы? — Я имѣю подсвѣчники англи- чанъ. — Кто имѣетъ мои красивые цвѣтки? — Мои дочери имѣ- ютъ ихъ. — Какія ложки имѣете вы? — Я имѣю ложки вашихъ друзей. — Имѣю-ли я ваши хоуюшія ружья? — Вы ихъ не имѣете, но ваши сосѣди имѣютъ ихъ. — Имѣете-ли вы мои красивыя драгоцѣнныя вощи, или драгоцѣнныя вещи моей сестры? — Я пе имѣю ни вашихъ драгоцѣнныхъ вещей, ни драгоцѣнныхъ ве- щей вашей сестры, но свои. — Имѣетъ-ли итальянецъ паши хо- рошенькія перчатки? — Онъ ихъ пе имѣетъ. — Кто ихъ имѣ- етъ? — Турки имѣютъ ихъ. — Имѣетъ-ли портной паши жилеты, или жилеты пашихъ друзей? — Опъ не имѣетъ ни тѣхъ, пи «тихъ. — Какін платья онъ имѣетъ? — Онъ имѣетъ тЬ, которыя имѣютъ нѣмцы. — Какихъ собакъ имѣете вы? — Я имѣю тѣхъ, которыхъ имѣютъ мои сосѣди. — Имѣютъ-ли матросы наши кра-
— 34 — сивые матрасы'? — Они ихъ не имѣютъ. — Имѣютъ-ли ихъ по- вара? — Они ихъ имѣютъ. — Имѣстъ-ли капитанъ ваши хоро- шенькія книги? — Онъ ихъ пе имѣетъ. — Имѣю-ли я ихъ? — Вы ихъ имѣете. — Вы ихъ не имѣете. — Имѣетъ-ли ихъ италья- нецъ? — Онъ ихъ имѣетъ. — Имѣютъ-ли турки наши старыя ружья? — Они ихъ не имѣютъ. — Имѣютъ-ли ихт> испанцы? — Они ихъ имѣютъ. — Имѣетъ-ли нѣмецъ хорошенькіе зонтики испанцевъ? — Онъ ихъ имѣетъ. — Имѣетъ-ли онъ ихъ? — Да, мил. гос., онъ ихъ имѣеп.. Десятый урокъ. — ТепіЬ Іеяяоп. Членъ раздѣлительны*. Раздѣлительный (или дробный) членъ выражаеп. неопредѣлен- ную часть или количество. Однакожъ онъ пе употребляется, когда говорятъ въ болѣе общемъ смыслѣ; напр.: Тііе яіаііопег зсНч ра- рег, реп.ч аші іпк, торговецъ продаетъ бумагу, перья и чернило. Верогіз аге зргеші. слухи распространились. 8оше. Апу. Примѣч. А. — Въ 3 урокѣ мы уже видѣли, что слово воте употребляется въ утвердительныхъ, а апц въ отрицательныхъ и во- просительныхъ фразахъ, или въ выражающихъ сомнѣніе. Впро- чемъ, въ вопросѣ можно употребить также зоте, напр., \Ѵі11 уои )аке аоіпе сой'ее? хотите ли кофе? Вина. Воте или апу чгіпе. Пива. Кото — апу Ьеег. Масла. 8оте — апу ЬпИсг. Говядины. 8оте — апу теаі. Книгъ. Зоте — апу Ьоок». Персиковъ. Зоте — апу реасііе». Людей. Зоте — апу теп. Ножей. 8ото — апу кпіѵе». Женщинъ. Зоте — апу м'отеп. Орѣховъ. Зоте — апу пиі». Друзей. Зоте — апу Ггіеші». Имѣете-ли ін деньги? Я имѣю деньги. Имѣеть-ли этотъ человѣкъ говядину? Оиъ имѣетъ говядину. Имѣетъ-ли онъ пиво? Имѣеть-ли ваша сестра иглы? Она имѣетъ иглы. Наѵе уои апу топеу? I Ьаѵе' яоте топеу. На» іііів тап апу ЬееГ *)? Пе Ьаи аоте ЬееГ. На» )іе апу Ьеег? На» уоиг вівіог апу пееііі»? 8Ье Ііаа воіпс песчІІсБ. ») Но англійски: іііе ох означаетъ быка, »оте ЬееГ. говядину; а вЬеер, ба- ранъ, воте іпиііоп баранина; а саІГ, теленокъ, воте ѵеаі, телятина; а рі®, свиньи, яоте рогѣ, свинина.
— 35 — Имѣетъ-ли оиа книги? Имѣете-ли вы вино? Я имѣю ПИНО. Имѣетъ*ди онъ золото? Пан зЬе апу Ьоокз ? Наѵе уои апу *іпе? I Ііаѵе зоте ѵгіпе. Ная Ье апу ^оЬІ? Не (съ дробнымъ им. существ.) Я не имѣю пина. Я не имѣю денегъ. Вы не имѣете нерсикоиъ. Они, онѣ не имѣютъ друзей. Ко (поі апу). I Ііаѵе по ѵіпе. Не Ііаа по топеу. Ѵои Ьаѵе по репсЬев. ТЬеу Ьаѵе по Ггіешіз. Хорошее вино. Хорошая вода. Дурныя чернила. Превосходное вино. Хорошія книги. Хорошенькіе стаканы. Старое вино. Яоте или апу &оо<1 ѵіпе. Яоте — апу рооН ѵгаіег. Яоте — апу Ьші іпк. Зоіпе апу ехсеііепі *іпс. Зоте апу доосі Ьоокз. Зоте — апу ргеііу і'іазвев. Зоте апу о!<1 чѵіпе. Имѣете-ли вы хорошее молоко? Я не имѣю хорошаго молока, но имѣю пре- восходный сиръ. Имѣетъ-ли этотъ человѣкъ хорошія книги? Онъ не имѣетъ хорошихъ книгъ. Имѣетъ-ли купецъ хорошенькія перчатки? Онъ не имѣетъ хорошенькихъ перчатокъ, но хо]юшенькіи драгоцѣнныя пеши. Наѵе уои апу рсооіі тіік? 1 Ьаѵе по дооеі тіік. ЬиІ яоте ехсеііепі сЬееве. Нав іЬів тпп апу коо<1 Ьоокч? Пе Ьав поі апу #ооіі Ьоокв. Нав іЬе тогсЬапі апу ргеііу діоѵев? Не Ьая по ргеііу ^Іоѵез, ЬиІ воте ргеііу усѵеів. Уголь. Земляника. Земляника (часть ея). Яблоко. Яблоки. Груши. Живописецъ. Картина. Что имѣетъ булочникъ? Онъ имѣетъ превосходный хлѣбъ. Его (вмѣсто дробнаго им. существит.) 1 Имѣете вы вино? Я его имѣю. Имѣете-ли вы говядину? Его, ее не (вмѣсто дробнаго им. существит.) Я его ие имѣю. Имѣете-ли хорошее вино? Я имѣю хорошее. Зоте соаів. ТЬе вігакЬеггу. Зоте или апу вІгаѵгЪеггІез. ТЬе арріе. Яоте или апу арріез. Зоте или апу реагв. ТЬе раіпіег. ТЬе рісіиге. 'ѴЬаі Ьая іЬе Ьакег? Не Ьав яоте ехсеііепі Ьгеаіі. Зоте пли апу. Наѵе уои апу *іпе? I Ьаѵе зоте. Наѵе уои апу теаі? Иоі апу или попе. I Ьаѵе поі апу (или попе). Наѵе уои апу (?оо(1 ѵгіпе? I Ьаѵе зоте [рккі ніпе.
-я--- — 36 — Примѣч. В. — Имена существительныя дробныя, замѣняемыя въ русскомъ языкѣ мѣстоименіемъ ею, ее, непремѣнно повторяются въ англійскомъ языкѣ, если яоте, апу стоятъ съ именемъ прила- гательнымъ. Слово опе не считается въ этомъ случаѣ прилага- тельнымъ именемъ, но замѣняетъ имя существительное. Имѣю-ля я хорошее сукно? Вы не имѣете хорошаго. Имѣетъ ли купецъ сахаръ? Онъ имѣетъ сахаръ. Онъ его имѣетъ. Онъ его не имѣетъ. Имѣетъ-ли онъ хорошее сукно? Онъ имѣетъ хорошее. Онъ пе имѣетъ хорошаго. Имѣю-ли я соль? Вы имѣете соль. Вы пе имѣете соли. I ы се имѣете. Вы ея не имѣете. Имѣете-ли пн башмаки? Я имѣю башмаки. Я не имѣю башмаковъ? Я ихъ имѣю. Я ихъ не имѣю. Имѣетъ-ли живописецъ хорошихъ ло- шадей ? Онъ имѣетъ хорошихъ. Онъ не имѣетъ хорошихъ. Имѣетъ ли онъ хорошенькія картины? Онъ имѣетъ хорошенькія. Онъ не имѣютъ хо|юшепькнхъ. Имѣетъ-ли онъ деньги? Онъ ихъ имѣетъ. Онъ ихъ не имѣетъ. Имѣютъ-.ін паши друзья хорошій кофе? Они имѣютъ хорошій. Они не имѣютъ хорошаго. Имѣете-ли вы хорошіе, или дурные ножи? Я имѣю хорошіе. Имѣете-ли ны хорошее, или дурное нипо? Я имѣю хорошее. Кто имѣетъ дурную бумагу? Нашъ купецъ имѣетъ ее. Кто имѣетъ красивыя яблоки? Наѵе I апу цоо<1 сіоіЬ? Топ Наѵе поі апу цоо<1 сІоіН. Пая іЬе інегсЬапі апу яадог? Не Нав яоте ыіірнг. Не Нав вопіе. Пе Нав поі апу. Нав Не апу в00*! сІоіН? Не Ная воте сіоіН. Не Нав поі апу яооіі сіоііі. Наѵе I апу заіі? Уои Наѵе воте ваіі. Уои Наѵе по ваіі. Уои Наѵе воте. Уои'Наѵе поі апу. Наѵе уои апу вНоев? I Наѵе воте вЬоея. I Наѵе по вНоев. I Наѵе воте. I Наѵе поі апу. Пая іНе раіпіег апу цооіі Ногяов? Не Ная воте цооЛ Ногвез. Не Нав поі апу яооіі Ногвея. Ная Не апу ргеііу рісіигев? По Ная яоте ргеііу рісіигея. Но Наз поі апу ргеііу рісіигев. Ная Не апу пюпеу? Не Наз яоте. Но Наз поі апу. , Наѵе оиг Ггіешів апу к001! соЯес? ГНеу Наѵе яоте (р>огі сойое. ТНѳу Наѵе поі апу в001' соіГее. Наѵе уои $»оо<1 ог Ъай кпіѵез? I Наѵе воте доой кпіѵев. Наѵе уои цооЛ ог Ьа<1 ѵгіпе? I Наѵе воте ѵіпе. \ѴНо Нав зоте Наіі рарег? Оиг тегсНапі Нав воте. \ѴНо Нав яоте йпс арріев? Примѣч. С. — Если фраза начинается вопросительнымъ мѣсто- именіемъ, то апу не употребляется. Ваша сестра ихъ имѣетъ. Уоиг зіяіег Нав воте. Какой, какая, какіе, какія? ХѴІіаі?
— 37 Нрнмѣч. 1). — Предъ именемъ существительнымъ, ісііаі озна- чаетъ: какою качества, свойства? Кахой хдѣбг имѣетъ булочникъ? Оиъ имѣетъ хорошій. Какіе сапоги имѣетъ башмачникъ? Оиъ имѣетъ хорошіе. Какіе чулки она имѣетъ? Она имѣетъ шелковые чулки. ЪѴЬаі Ъгеаіі Ьаз іЬо Ьакег? Не Ьаз воте к°о<1 Ъгеші. АѴЬаі, Ьооія Ьаз іііе зЬоетакег ? Не Ьаз копіе дооіі Ьооіз. КЬаі аіоскііцгв Ьаз зЬе ? 8Ье Ьаз воте віік віоскшдъ. У іі р а ж н е и і е 20. Имѣете-ли вы мыло? — Я имѣю мыло. — Имѣетъ-ли нашъ брать дрова? — Онъ не имѣетъ дровъ. — Имѣю-ли я бара- нину? — Вы пе имѣете баранины, но вы имѣете говядину. — Имѣютъ-ли ваши друзья деньги? — Они имѣютъ деньги. — Имѣютъ-ли они молоко? — Они не имѣютъ молока, но имѣютъ превосходное масло. — Имѣю-ли я дрова (ѵооб)? — Вы не имѣете дровъ, но имѣете уголь. — Кто имѣетъ прекрасныхъ (Гизе) птицъ англичанъ? — Ихъ друзья имѣютъ ихъ. — Кію имѣетъ хорошіе сухари булочниковъ? — Матросы нашихъ капитановъ имѣютъ ихъ. — Имѣютъ*ли они паши портфейди? — Да, мил. гос., они ихъ имѣютъ. — Что имѣютъ итальянцы? — Они имѣютъ прекрас- ныя картины. — Что имѣютъ испанцы? — Опи имѣютъ краси- выхъ ословъ. — Что имѣютъ нѣмцы? — Они имѣютъ превосход- ное зерно. — Имѣетъ-ли купецъ сукно? — Онъ не имѣетъ сукна, но имѣетъ хорошенькіе чулки. — Имѣютъ-ли англичане деньги? — Они не имѣютъ денегъ, но имѣютъ превосходное желѣзо. — Имѣете- ли вы хорошій кофе? — Я не имѣю хорошаго кофе, но превос- ходное вино. — Имѣетъ-ли купецъ хорошія книги? — Онъ имѣ- етъ хорошія книги. — Имѣетъ-ли молодой человѣкъ молоко? — і Онъ не имѣетъ молока, но превосходный шоколатъ. — Имѣютъ- ли французы хорошія перчатки? — Они имѣютъ превосходныя. — Имѣютъ-ли они птицъ? — Они не имѣютъ птицъ, по имѣютъ хорошенькія драгоцѣнныя вещи. У и р а ж и е и і е 21. Имѣете вы друзей? — Я имѣю друзей. — Имѣютъ-ли ваши друзья землянику? — Они имѣютъ землянику. — Имѣютъ-ли они чернило? — Они имѣютъ чернило. — Имѣютъ-ли башмачники хоіюшіе башмаки? — Опи не имѣютъ хорошихъ башмаковъ, но превосходную кожу. — Имѣютъ-ли портные хорошіе жилеты? — Они не имѣютъ хорошихъ жилетовъ, но превосходное сукно. — Имѣютъ-ли русскіе (іііе Визкіапв) что нибудь хорошее? — Они
— 38 — имѣютъ пѣчто хорошее. — Что хорошаго имѣютъ они? — Они имѣютъ хорошихъ быковъ. — Имѣетъ-ли кто-пибудь мои малень- кіе гребни? — Никто ихъ не имѣетъ. — Кто имѣетъ красивыхъ цыплятъ крестьянъ? — Ваши повара имѣютъ ихъ. — Что имѣ- ютъ булочники? — Они имѣютъ превосходный хлѣбъ. — Имѣютъ- ли ваши друзья старое вино? — Они не имѣютъ стараго вина, но хорошее молоко. — Имѣетъ-ли кто-нибудь ваши золотые под- свѣчники? — Никто ихъ не имѣетъ. — Имѣетъ-ли живописецъ зонтики? — Онъ не имѣетъ зонтиковъ, но имѣетъ прекрасныя картины. — Имѣетъ-ли онъ картины французовъ, или картины итальянцевъ? — Онъ пе имѣетъ ни тѣхъ, ни этихъ. — Какія онъ имѣетъ? — Онъ имѣетъ картины своихъ добрыхъ друзей. Упражненіе 22. Какіе корабли имѣютъ нѣмцы? — Нѣмцы не имѣютъ кораб- лей. — Имѣете-ли вы соль? — Я ее имѣю. — Имѣете-ли вы кофе? — Я его не имѣю. — Имѣете-ли вы хорошее вино? — Я имѣю хорошее. — Имѣете-ли вы хорошее сукно? — Я не имѣю сукна, но имѣю хорошую бумагу. — Имѣю- ли я хорошій сахаръ? — Вы не имѣете хорошаго. — Имѣетъ-ли человѣкъ хорошій медъ? — Онъ его имѣетъ. — Имѣетъ-ли онъ хорошій сыръ? — Онъ его не имѣетъ. — Какое сѣно имѣетъ лошадь? — Опа имѣетъ хо- рошее. — Какую кожу имѣетъ башмачникъ? — Онъ имѣетъ пре- восходную. — Имѣете-ли вы драгоцѣнныя вещи? — Я ихъ не имѣю. — Кто имѣетъ драгоцѣнныя вещи? — Купецъ ихъ имѣ- етъ. — Имѣю-ли я башмаки? — Вы имѣете башмаки. — Имѣю- ли я шляпы? — Вы не имѣете шляпъ. — Имѣетъ-ли вашъ другъ хорошенькіе ножи? — Опъ имѣетъ хорошенькіе. — Имѣетъ-ли онъ хорошихъ быковъ? — Онъ не имѣетъ хорошихъ. — Имѣютъ- ли итальянцы красивыхъ лошадей? — Они не имѣютъ красивыхъ. — Кто имѣетъ красивыхъ ословъ? — Испанцы ихъ имѣютъ. — Имѣетъ-ли американецъ (Ніе Ашегісап) деньги? — Онъ ихъ имѣетъ. — Имѣютъ-ли французы сыръ? — Они его не имѣютъ. — Кто имѣетъ хорошее мыло? — Купецъ его имѣетъ. — Кто имѣ- етъ хорошій хлѣбъ? — Булочникъ его имѣетъ. — Имѣетъ-ли иностранецъ дрова? — Онъ ихъ имѣетъ. — Имѣетъ-ли онъ уголь? — Онъ его не имѣетъ. — Какой рисъ имѣете вы? — Я имѣю хорошій. — Имѣютъ-ли англичане хорошее молоко? — Они не имѣютъ хорошаго молока, но имѣютъ превосходное масло.
Урокъ одиннадцатый — ЕІеѵепШ Іеяноп. Членъ неопредѣленный. Неопредѣленный членъ а не измѣняется предъ согласною (* (*•)), по предъ гласною и предъ Іі (•*) нѣмымъ принимаетъ п для благо- звучія. ап. Онъ склоняется слѣдующимъ обрѣзомъ: Им. Род. Дат. Вин. а или ап оГ а — ап Іо а — ап а— ап. Отецъ. Мать. Шляпа. Сынъ. Дочь. Домъ. Яблоко. Уриа. Часъ. Честный человѣкъ. Покорная просьба. Университетъ. А ГаіЬег. А тоіЬег. А Ьаі. А коп. А «ІачяЬіег. А Ьоиве. Ап арріе. Ап игп. Ап Ьоиг. Ап Ьопеві піап. Ап ЬитЫе ргауег. А ипіѵегвііу. Ихѣете-лп вы книгу? Я имѣю книгу. Имѣете-ли вы стаканъ? Я не имѣю стакана. Я имѣю стаканъ. Наѵе уои а Ьоок? I Ьаѵе а Ьоок. Наѵе уои а (гіава? I Ьаѵе по кіавз. 1 Ьаѵе опе. Примѣч. Л. — Слово чрезъ опе. Имѣете-ли вы хорошую лошадь? Я имѣю хорошую лошадь. Я имѣю одну хорошую. Я имѣю двѣ хорошихъ. одинъ, означая единицу, выражается Наѵе уои а иооіі Ьогве. I Ьаѵе а доо<і Ьогве. 1 Ьаѵе а й°о<1 опе (Ур. 10). I Ьаѵе і*о (гоо<1 онел. (*) Согласными считаются: 1, у въ началѣ слога, напр., А усаг, годъ. ( 2, и долгое, иаир., А ипіоп, союзъ. 3, дюегласныя еи, е*, которыя произносятся, какъ будто предъ ними стоялъ у; иапр., А епіодо, похвала; а еме, овна. 4, слово опе, одинъ; напр., аисЬ а опо, такой-то. (*•) Въ слѣдующихъ словахъ, а также въ производныхъ отъ нихъ, Ь считается нѣмымъ: Иеіг, наслѣдникъ; ЬсгЬ, трава; Ьопеві, честный; Ьопочг, честь; Ьокрііаі, госпиталь; Ьоиг, часъ; ЬитЫе, покорный; Ьитоиг, расположеніе духа.
— 40 — Примѣч. В. — При имени прилагательномъ, слово оне замѣ- няетъ имя существительное, пе только въ единственномъ, но и во множественномъ числѣ; во множественной <|юрмѣ (опея) при- бавляется даже къ другимъ количественнымъ именамъ. I Ьаѵе і*о дооіі Ьогяеа. I Ьаѵе ІЬгее ^оо<1 опея. Наѵе I а инп? Ѵои Ьаѵе а ріп. Уои Ііаѵе опе. Ѵои Ьаѵе а кооіі опе. Ѵоп Ьаѵе 1*о дооіі опея. Пая уоиг яівіег ап арріе? 8Ье Ьая ап арріе. 8Ье Ьая опе. 8Ье Ьая а роо<1 опе. 8Ьс Ьая 1*о доо<і опея. 8Ьл Іі&ч ІЬгее кп«мІ опея. Гоиг. Еіѵе. Пая уоиг Ггіспіі а Яо*ег? Не Ьая опе. * Не Ьав попе. Не Ьая і*о о{ іііеіп. Не Ьая ІЬгее. Ие Ьая Гопг. Наѵе уоп Нѵс цооіі яроопя? 1 Ьаѵе яіх. I Ьаѵе ніх досиі аші іетеп Ъа<1 опея. АѴІю Ьав а йпе реаг? Уоиг (ІаирЬіег Ьав опе. \ѴЬо Ьая а Йпе репсіі? ТЬе тетсЬапІ Ьая опе. ( для едннст. Потѵ іписіі? | для множ. Поѵт піппу?(*) Но* тисіі Ьгеаіі? По* тисЬ теаі? Но* тапу кпіѵея? Но* тапу |Н>пя? Но* тапу теп? Но* тапу *отеп? Виі, опіу. I Ьаѵе ЬиІ опе Ггіепсі. I Ьаѵе Іші опа 1 Ьаѵе Ьпі опе яооді рсп. I Ьаѵе Ьаі опе коо<1 опе. Ѵои Ьаѵе ЬиІ опе цоо<1 опе. Но* тапу Ьогяея Ьая уопг ЪгоіЬег? Не Ьая ЬиІ опе. Но Ьая ЬиІ і*о опея. Я имѣю двѣ хорошія допади. Я имѣю три хорошія. Имѣю-ли я ружье? Вы имѣете ружье. Вы имѣете одно. Вы имѣете одпо хорошее. Вы имѣето два хорошія. Имѣстъ-лп вата сестра яблоко? Она имѣетъ яблоко. Она имѣеп. одно. Она имѣетъ одпо хорошее. Она имѣетъ два хорошія. Она имѣеп. три хорошія. Четыре. Пять. Имѣетъ-ли нашъ другъ цвѣтокъ? Онъ имѣетъ одинъ. Онъ его не имѣетъ. Онъ имѣетъ ихъ два. Оіп. имѣетъ три. Онъ имѣетъ четыре. Имѣете-ли вы пять хорошихъ ложекъ? Я имѣю шесть. Я имѣю ихъ шестъ хорошихъ н семь дурныхъ. Кто имѣетъ прекрасную грушу? Ваша дочь имѣетъ одну. Кто имѣетъ красивый карандашъ? Купецъ имѣетъ одинъ. Сколько? (’колько хлѣба? — говядины? — ножей? — перьевъ? — человѣкъ? — женщинъ? Только. У меня толью одинъ другъ. У мепя только одинъ. У меня только одно хорошее перо. У меня только одно хорошее. У васъ только одно хорошее. Сколько лошадей имѣеп. вапп. брать? У него толью одна. У него только двѣ хорошихъ. •) На вопросъ Ію* тапу? сколько? отвѣчаютъ имена числительныя ю.іичсст- «СЯНЫЯ.
— 41 — Много. Много хлѣба — хорошаго хлѣба. — людей. — дѣтой. Мпого-ли денегъ у васъ? У мели нхъ много. Много-ли хорошаго виня у васъ? У менл ого много. {МиеЬ, шапу, ѵегу тисЬ, а угоа! йеаі оГ, а (іеаі оГ. МисЬ Ъгеасі. А кгоаі іеаі оГ $оо<1 Ъгежі. Мяпу теп. Мапу сЫІіігеп. Наѵе уои тисЬ топеу? I Ьаѵе а цооіі (Іеаі. Наѵе уоп тисЬ цоо4 *іпе? I Ьаѵе а дгеаі <іеа1. Слишкомъ много. У васъ слишкомъ много пина. У нихъ слишкомъ много книгъ. | един. Тоо тисЬ. \ множ. Тоо шапу. Ѵои Ьаѵе Іоо тисіі міпе. ТЬеу Ьаѵе Іоо тапу Ьоокз. Достаточно, довольно. Довольно денегъ. — ножей. Епоиріі. ЕпоидЬ топеу. ЕпоикЬ кпіѵее. Мало. Немного. Немного сукна — солн. ЬіШе. А ІіНІо. А ІіНІе сіоіЬ. А ІііІІс паіі. Мало; совсѣмъ мало. У мснн совсѣмъ мало денегъ. У насъ мало друлей. I Виі ІіЫІе, опіу а ІіНІе, поі тисіі: I множ.: поі тапу, Ьиі Геѵ. I Ііаѵе Ьиі ІіНІе топеу. \Ѵо Ьаѵе іе* Ггіеікіч. Мужество. Вы имѣете совсѣмъ мало мужества. У ипхъ совсѣмъ мало грушъ. Соигаце. Уоп Ьаѵе поі тисЬ соига^е ТЬеу Ьаѵе Ьиі а Геѵ реагз. Имѣемъ ли мы (есть-ли у насъ)? Мы имѣемъ (у пасъ есть). Мы не имѣемъ (у насъ нѣтъ). Наѵе *е? \Ѵе Ііаѵе. \Ѵе Ьаѵе поі. Русскій. .Американецъ. ІІІЛИІІНИКЪ. Столяръ. Перецъ. Уксусъ. ТЬе Низзіап. ТЬе Апіегісап. ТЬе Ьаііег. ТЬе уоіпег. , 8оте реррог. 8оте ѵіпекаг.
— 42 — Есть ли у насъ игрецъ? Ми его имѣемъ. У пасъ его нѣтъ. Много ли у васъ денегъ? У пеня ихъ совсѣмъ мяло. Вы ихъ мало имѣете. У пего ихъ совсѣмъ мало. Ми нхъ мало имѣемъ. Довольно ли вина у васъ? У мепя его мяло, но достаточно. Паѵе ѵе апу реррег? XV е Ііаѵе воте. УѴе Наѵе поі апу. Наѵе уои тисѣ топеу? I Наѵе Ьпі ІіНІе. Топ Наѵе Ьиі ІіНІе. Не Ная Ьиі ІіНІе. \Ѵе Наѵе Ьиі ІіНІе. Наѵе уои епоидЪ ѵіпе? I Ьаѵе опіу а ІіНІе, Ьиі епои^іі. Восемь. Девять. Десять. ЕідЬі. Хіпе. 'Геп. Аші. Упражненіе 23. Есть-ли у васъ перо? — Есть одно. — Есть-ли у вашего мальчика хорошая книга? — Есть одна хорошая. — Имѣеть-ли нѣмецъ хорошій корабль? — Онъ имѣетъ одинъ хорошій. — Онъ нхъ имѣетъ дна хорошихъ. — У него ихъ три хорошихъ. — У кого есть красивые сапоги? — Пашъ башмачникъ и мѣстъ ихъ. — Есть-ли хлѣбъ у столяра? — Онъ его не имѣетъ. — Есть-ли у вашего слуги хорошая метла? — Онъ имѣетъ одну. — Имѣетъ-ли онъ эту метлу, или ту? — Онъ не имѣетъ ни той, ни этой. — Какую метлу онъ имѣетъ? — Онъ имѣетъ ту, которую имѣетъ вашъ слуга. — Имѣютъ-ли крестьяне эти мѣшки, или тѣ? — Опи не имѣютъ ни тѣхъ, ни этихъ. — Какіе мѣшки у нихъ? — У нихъ свои. — Есть у васъ хорошій слуга? — У меня есть хоро- шій. —г Кто имѣетъ хорошій сундукъ? — У моего брата есть одинъ. — Имѣетъ-ли онъ кожаный или деревянный сундукъ? — У него деревянный. — Есть-ли у капитана хорошая собака? — Онъ имѣетъ ихъ двѣ. — Есть-ли у вашихъ друзей красивые дома? — Они ихъ имѣютъ. — Сколько домовъ они имѣютъ? — Они имѣютъ ихъ четыре. — Имѣетъ-ли молодой человѣкъ хоро- шій или дурной пистолетъ? — У него нѣтъ хорошаго. — У него есть дурной. — Есть у васъ яблоко? — У меня его нѣтъ. — Есть пробочникъ у вашего друга? — Онъ имѣетъ ихъ два. — Есть.-ли у меня другъ? — У васъ есть хорошій. — У васъ два хорошихъ друга. -— У васъ ихъ три хорошихъ. — Вашъ братъ имѣетъ ихъ четыре хорошихъ. — Есть-ли у плотника желѣзный гвоздь? — Онъ имѣетъ шесть желѣзныхъ гвоздей. — Онъ имѣетъ ихъ шесть хорошихъ и семь дурныхъ. — У кого есть хорошая
— 43 — говядина? — Нашъ поваръ имѣетъ ее. — Кто имѣетъ пять хоро- шихъ грушъ? — Нашъ сосѣдъ имѣетъ ихъ шесть. — Есть-ли зерно у крестьянина? — Оно есть у него. — Имѣеть-ли онъ ружья? — Онъ ихъ не имѣетъ. — Кто имѣетъ хорошихъ дру- зей? — Турки имѣютъ ихъ. — Есть у нихъ деньги? — Опи ихъ пе имѣютъ. — Кто имѣетъ ихъ деньги? — Ихъ друзья имѣютъ ихъ. — Хотятъ-ли пить нхъ друзья? — Они не хотятъ пить, по опи голодни. ' * V У іі\р а ж н е п і р 24. Сколько друзей имѣете вы? — У меня два хорошихъ друга. — Имѣете-ли вы восемь хорошихъ, сундуковъ? — У меня ихъ девять. — Имѣетъ-ли вашъ слуга’три метлы? — У него только одна хорошая. — Имѣетъ-ли капитанъ два хорошихъ корабля? — У него только одинъ. — Сколько карандашей у вашей сестры? — У нея только два хорошихъ. — Сколько башмаковъ у жены баш- мачника? — Она имѣетъ ихъ шесть. — Имѣеть-ли молодой чело- вѣкъ девять хорошихъ книгъ? — У него ихъ только пять. — Сколько ружей у вашего брата? У него ихъ только четыре. — Имѣете вы много хлѣба? — Я имѣю его много. — Много-ли денегъ у испанцевъ? — Они имѣютъ ихъ очень мало. — Мпого- ли кофе у вашего сосѣда? — Онъ имѣетъ его мало. — Мпого- ли зерна у иностранца. — Онъ имѣетъ еГо много. — Много у васъ братьевъ? — У меня только одинъ. — Много друзей у англичанъ? — Они имѣютъ ихъ очень мало. — Мпого-ли сѣна у нашей лошади? — Она имѣетъ его довольно. — Имѣеть-ли итальянецъ много сыру? — Оиъ имѣетъ его много. — Имѣетъ- ли мужество этотъ человѣкъ? — Онъ его не имѣетъ. — Есть-ли карандаши у мальчика живописца? — Онъ ихъ имѣетъ. — Что случилось съ вашимъ братомъ (ур. 4)? — Съ нимъ ничего не случилось (поііііпц ів іііе таііег мгіііі Ьіш). — Холодно-ли ему? — Ему нѣ холодно, ни тепло. — Боится-ли онъ? — Онъ не боит- ся. — Стыдно-ли ему? — Ему не стыдно. — Что съ нимъ? — Онъ голоденъ. — Есть-ли прекрасные сады у живописцевъ? — Они имѣютъ прекрасные. — Имѣеть-ли шляпникъ хорошія или дурныя шляпы? — Онъ имѣетъ хорошія. — Что имѣетъ амери- канецъ? — Онъ имѣетъ много сахару. — Что имѣетъ русскій? — Онъ имѣетъ много соли. — Много рису имѣетъ крестьянинъ? — Онъ его не имѣетъ. — Имѣеть-ли онъ много говядины? — Онъ имѣетъ ее очень мало. — Что есть у насъ? — У насъ есть много хлѣба, много вина и много книіъ. — Есть-ли у насъ много денегъ? — Мы имѣемъ ихъ мало, но достаточно. б
— 44 — У іі р а ж и е н іе 25. Много иерцу имѣете вы? — Я имѣю его очень мало. — Много-ли говядины у повара? — Онъ имѣетъ ее очень мало, но у него много баранины. — Сколько быковъ имѣетъ нѣмецъ? — Онъ имѣетъ ихъ десять. — Сколько лошадей у него? — У него ихъ только четыре. — Кто имѣетъ много сухарей? — Матросы нашихъ капитановъ имѣютъ ихъ много. — Многд-ли у васъ писемъ? — Мы имѣемъ ихъ только три хорошепькіА. — Сколько садовъ у живописца? — У него ихъ только два. Сколько ножей у рус- скаго. — Опъ имѣетъ ихъ три. — Имѣетъ-.іи капитанъ краси- выхъ лошадей? — Онъ имѣетъ красивыхъ, но его братъ не имѣетъ ихъ. — Есть у пасъ драгоцѣнный вещи? — У пасъ нхъ много. — Какія драгоцѣнныя вещи имѣемъ мы? — Мы имѣемъ золотыя драгоцѣнныя вещи. — Какіе подсвѣчники у нашихъ друзей? — У нихъ серебряные подсвѣчники. — Есть у нихъ золотыя лепты? — Они ихъ имѣютъ. — Есть у васъ слишкомъ много масла? — Я не имѣю его довольно. — Пмѣютъ-ли наши мальчики слишкомъ много книгъ? — Они имѣютъ ихъ слишкомъ много. — Есть-ли у нашего друга слишкомъ много молока? — Онъ имѣетъ его очень мало, но достаточно. — Есть-ли у юноши хорошенькія палки? — Онъ не имѣетъ хорошенькихъ палокъ, но красивыхъ птицъ. — Какія цыплята у нашего повара? — У него хорошень- кіе цыплята. — Сколько ихъ онъ имѣетъ? — Онъ имѣетъ ихъ десять. — Имѣетъ-ли англичанинъ этотъ портфейль или тотъ? — Онъ не имѣетъ ни того, ни этого. — Есть у него матрасы, которые мы имѣемъ? — У него нѣтъ тѣхъ, которые имѣемъ, по тѣ, кото- рые имѣютъ его друзья. Урокъ двѣнадцатый. — ТіѵеІГіІі Іеввоп. Нѣсколько книгъ. А Геѵ Ьоокя. Есть у васъ нѣсколько книгъ? Наѵе уои а Геѵг Ьоокк? Нѣсколько. А Геѵ. Я нкѣю ихь нѣсколько. I Ьаѵе а Ге*. фы имѣете ихъ нѣсколько. Ѵои Ьаѵе а Ге«. йиъ имѣетъ нхъ нѣсколько. Пе Ьая а і'е*. У йена только нѣсколько книгъ. У васъ только нѣсколько книгъ. У него только нѣсколько пенни. Я имѣю ихъ только нѣсколько. Вы имѣете ихъ только нѣсколько У него ихъ только нѣсколько. I Ьаѵе Ьиі а Геѵг Ьоокз. Уои Ьаѵе Ьиі а Ге* Ьоокя. Не Ьаз Ьиі а (еѵ репсе. I Ьаѵе Ьиі а Геѵг. Уои Ьаѵе Ьиі а іеѵг. Не Ьаз Ьиі а іеѵг.
— 45 — Пенни Шиллингъ Кропа пенсы, шиллинги кроны. Опе а реппу, Опе а аЬіІіп#, Опе а сгоѵгп, репсе. аВіІіп^а. СГОЧГПБ. Другой. ОіЬег. Другой пенни. Другіе пенсы. Кетъ у васъ другой столъ? У мепя есть другой. Не — другаго стола. Я ие имѣю другаго стола. Я не имѣя другаго. Есть у васъ другіе столы? У меня нѣтъ нхъ другихъ. АпоіЬег реппу. Коте оіЪег репсе. Нате уои апоіЬег ІаЫе? I Каѵе апоіЬег. Ко оіЬег ІаЫе. I Ьаѵе по оіЬег ІаЫе. I Ьаѵе по оіЬег. Наѵе уои апу оіЬег ІаЫеп? I Ьаѵе по оіИега. Вишня. ТЬе сЬегту. Слипа. ТЬе ріпш. Малина. ТЬе гакрЬеггу. Рука. • ТЬе агіп. Сердце. ТЬе Ьеагі. Мѣсяцъ. ТЬе топіЬ. Томъ. ТЬе ѵоііипе. Ножницы. ТЬе всімогв. Примѣч. А. — Предметы, составляющіе сами по себѣ пару, имѣютъ только множественное число. ІЦницы (для свѣчъ). ТЬе впчЯегя. Щипцы. ТЬе ріпсегв. Щипчики. ТЬе іопдя. • Мѣхъ (кузнечный). ТЬе Ъеііоѵа. Очки. Тііе аресіасіеа. Пара. А раіг. Мѣхи. А раіг оГ Ъеііоѵга. Примѣч. В. — Слова, употребляемыя только въ томъ или томъ числѣ, имѣютъ обыкновенно придаточныя слова: ріесе, шту- ка: раіг, пара; соиріе чета; рошмі, фунтъ; уапі, ярдъ, и проч. Изъ этихъ прибавочныхъ словъ, означающія число, напр. раіг, соиріе, пе измѣняются, тогда какъ опредѣляющія мѣру и вѣсъ, какъ напр., роиікі, уагіі, и проч., принимаютъ во множественномъ числѣ «. УѴЬаі (іау оГ іЬе топіЬ іа іі? Іі іе іЬе іігаі. Іі іа іЬе весощі. Іі іа іЬе іЬіпі. Какое у насъ число (мѣсяца? Первое. Второе. Третье. Примѣч. С.— Въ англійскомъ языкѣ имена числительныя по- рядковыя употребляются для означенія числа мѣсяца, порядка на- слѣдованія государей, и томовъ сочиненія. 5»
— 46 — Двѣнадцатое (чисто мѣсяца). Одннадцатое. Какой юмь у васъ? Четвертый. И і» іЬе ІѵеИіЬ. И іа іЬе еІеѵепіЬ. ХѴЬісЬ ѵоіише Ііаѵе уои? I Ьаѵе (Ьс іоигіЬ. Примѣч. I): — Порядковыя числительныя, :<а исключеніемъ первыхъ трехъ, образуются чрезъ прибавленіе іЪ къ количествен- нымъ; напр.: Первый, ая, ое, не, я. ТЬе іігві, Второ*, и т. д. ТЬе весоікі. Третій, — ТЬе іЬіпі. ») Четвертый — ТЬе ГоигіЬ Пятый — ТЬе ЙЙЬ. Шестой. — ТЬе віхіЬ. Седьмой'— ТЬе яеѵептЬ. Восьмой — ТЬе еі^іііЬ. а) Девятый — ТЬе піпіЬ. ') Десятый — ТЬе ІеиіЬ. Одиннадцатый — ТЬе еіеѵепііі. Двѣнадцатый — ТЬе іжеіЛЬ. ®) Двадцать. ЯѴепіу. Двадцатый, и т. д. ТЬе імепііеіЬ. Примѣч. Е. — ІѵепйесЬ и во всѣхъ слѣдующихъ десяткахъ у ко- личественнаго числительнаго измѣняется въ і; прибавляемая буква е имѣетъ цѣлью образовать съ ііі отдѣльный слогъ. Тридцать. Тридцатый, и т. д. Тридцать первый, и т. д. Тридцать второй Тридцать третій. ТЬіпу. ТЬе іЬігііеіЬ. ТЬе іЬігІу-іііъі. ТЬе іЪігіу-весошІ. ТЬе іЫгіу-іЬіпІ, еіс. У васъ первая или вторая книга? У мепя третья. Ііаѵе уои ІЬе іігві ог весопіі Ьоок? I Ьаѵе іЬе іЬіпі. ХѴЬісЬ ѵоіише Ьаѵе уои? I Ьаѵе іііе ЙНЬ. Какой томъ у У меня пятый. васъ ? К о л и ч. и о р я д к о в. Тринадцать тринадцатый. ТЬігіееи, іііе іЬіПеепіЬ. Четырнадцать четырнадцатый. Еоигіееи, — Гоигіеепііі. Пятнадцать пятнадцатый. КШееи, — НГіеепіЬ. Шестнадцать шестнадцатый.. Ніхіееп, — ніхіеепіЬ. Семнадцать семнадцатый. ЯеѵепГееп. — веѵепіеедіЬ. Восемнадцать восемнадцатый. Еіціііееп, — сіцЬіееоіЬ, Девятнадцать девятнадцатый. Кіпетееп, — піпеіеепіЬ. 1) Изъ іЬгее; іі замѣнило ІІ». — *) Изъ йѵе. чрезъ измѣненіе ѵе въ Г. — а) Изъ еікін, чрезъ опущеніе I, которыхъ было въ два. *) Изъ піпе, чрезъ опущеніе е. — *) Изъ іъеіѵе, чрезъ измѣненіе ѵе въ Г. — •) Изь і*о, измѣ- нившагося въ іѵтсп.
— 47 — . Примѣч. Г. — Отъ 13 до 19 включительно, порядковыя чис- лительныя образуются чрезъ прибавленіе окончанія Іееп (вмѣсто Іеп, десять) къ количественнымъ, означающимъ единицы. 21, двадцать первый. 22, — второй. 23, — третій. 24, — четвертый, и т. д. 40, сороковой. 60, пятидесятый. 60, шестидесятый. 70, семидесятый. 71, ссмдеслтъ первый. 72, семдеснп, второй. 73, семдеслть третій, и т. д. 80, восьмидесятый. 90, девяностый. 91, девяносто первый. 92, девяносто второй, и т. д. Г*епіу-опе, іііе І«еп1у-Йгяі. Т*епіу-ім’о. ’Піе Г*епіу-8есоп<1. , Тѵепіу-Нігее. ТЬе Іѵепіу-іЬіпі. ТмеіИу-Гоііг. Тііе копіу-іоигііі, еіс. Когіу *) іЬе ГопіеіЬ. ЕіЛу, — йбіеіЬ. 8іхіу, — яіхііеій. Яеѵепіу, — неѵепііеііі. 8еѵепіу-опе. ’Піе веѵешу-йт. 8еѵепіу-ічо. ТЬе яоѵепіу-яесопіі. 8еѵспіу-іЬгее ТЬе веѵепіу-іЬіпІ, Не. ЕіцЬіу, ІЬе еіяЬііеіЬ. Хіпеіу. — піпеІіеіЪ. Хіпеіу-опе. — піпеіу-йгві. Міпеіу-ічго, шпеіу-иесопіі, еіс. Примѣч. (х. — Отъ 20 до 90 включительно, десятки образуют- ся прибавленіемъ окончанія іу къ количественнымъ, означающимъ единицы. Сто, сотый. 1 А ылы опе Ьишігеіі. ТЬе ЬишігейіИ. Сто одинъ, сто первый. А илы опе Ьишігеіі лші опе. ТЬе Ьишігеіі мпіі йгві. Сто два, сто второй. 1 1 А <мм опе йип<іге<1 аші Іѵо. Тііе Ьишігей ап<1 аесопсі. Двѣсти, двухсотый. Тѵго 1111ПСІГСЧІ ♦♦) ТЬе Ітто ЬипйгеіІіЬ. Тысяча, тысячный. } А нлі опе ІЬоивапіі. ТЪе іЬоивашІіЬ. Двѣ тысячи, двухтысячный. Т’яо іЬоияапіІ ***) ТЬе ітѵо ІІюиьашІіЬ. Мильовъ, мидьонный. < А н.ік опе піііііоп. ТЬе тіІІіопіЬ. Примѣч. Н. — Предъ Ииінігесі и Пишаапсі ставится «, если счи- таются опредѣленные предметы, и опе, если ими обозначается просто число или часть числа. Послѣ сотенъ ставится союзъ аші. Сто десять барановъ. Тысяча сто пятьдесятъ быковъ. Нумеръ сто двадцать первый. Лойдовъ, третьяго іюля 1847. А ЬишІтеЛ аші іеп вЬеер. А іЪоиважІ ош Ьипйгеіі аші йГіу охеп. КитЬег опе Ьишігеіі апсі ѵжепіу-опе. І.ошіоп, ІЬе іЬігі! оГ Лиіу, опе йюп- ваті еціЪі Ьишігейаші Гогіу-аеѵеп. *) Изъ Уоиг, измѣнившагося въ Сот. **) н •••) Нип<1ге<1 и іЬоивапіі не прн- пмаютъ в в<) множ, числѣ, если ие употребляются въ смыслѣ сотенъ и тысячъ.
— 48 — Упражненіе 26. Имѣютъ-ли турки много вина? — Они имѣютъ его очень ма- ло, но много кофе. — Есть-ли у русскихъ перецъ? — Они имѣютъ его мало, но много соли. — У кого много говядины?—У англичанъ ея много. — Не имѣете-ли вы другаго ружья? — Я пе имѣю дру- гаго. — Есть у насъ другое молоко? — У насъ есть другое. — Не имѣеть-ли вашъ братъ другаго пистолета? — Онъ имѣетъ другой. — Нѣтъ-ли у вашего сосѣда другой лошади? — У него, нѣтъ другой. — Не имѣетъ-ли ваша сестра другихъ вишенъ? — Она имѣетъ другія. —Нѣтъ-ли у башмачниковъ другихъ башма- ковъ? — У нихъ нѣтъ другихъ. — Нѣтъ-ли у васъ другаго слу- ги? - У мепя есть другой. — Не имѣеть-ли вашъ другъ другихъ ножницъ? — Онъ имѣетъ другія. — Нѣтъ-ли у него другихъ сливъ? — У него есть другія. — Сколько другихъ сливъ онъ имѣ- етъ? — Онъ имѣетъ шесть другихъ. — Сколько садовъ у васъ? — У меня только одинъ, но моя тетка имѣетъ ихъ два. — Много-ли платья у портныхъ? — У нихъ только нѣсколько; они имѣютъ ихъ только четыре. — Сколько чулокъ у васъ? — У меня ихъ толь- ко двѣ пары.— Есть у васъ другая малина? У меня нѣть дру- гой. — Сколько пробочниковъ имѣетъ купецъ? — Онъ имѣетъ ихъ девять. — Сколько рукъ у этого человѣка? — У него только од- на, другая деревянная. — Какое сердце у вашего мальчика? — У него доброе сердце. а • У іі р а ж п е и і е 27. Много сливъ имѣете вы? — Я имѣю ихъ нѣсколько. — Мно- го у васъ малины? — У меня ея только нѣсколько. — Много зер- калъ имѣетъ другъ живописца? —У него ихъ только нѣсколько.— Имѣетъ ваша тетка нѣсколько шиллинговъ? — Она имѣетъ ихъ нѣсколько. — Есть у васъ нѣсколько кронъ? — У насъ ихъ нѣ- сколько. — Сколько кронъ у васъ? — У меня ихъ три. — Сколь- ко пенсовъ у испанца? — У него ихъ очень мало, онъ имѣетъ ихъ только пять.— Много масла у васъ?—У меня его очень ма- ло, однакожъ достаточно. — Имѣютъ-ли матросы матрасы, которые мы имѣемъ? — У нихъ нѣтъ тѣхъ, которые мы имѣемъ, но тѣ, которые имѣетъ ихъ капитанъ. — Много шиллинговъ у францу- за? — Онъ имѣетъ ихъ только нѣсколько, однакожъ достаточно. — Много пенсовъ у вашего слуга? — У него нѣть пенсовъ, но до- вольно шиллинговъ. — У кого есть прекрасные цвѣты итальян- цевъ? — Мы ихъ имѣемъ. — Много кораблей у англичанъ? — Они имѣютъ ихъ много. — Много лошадей у итальянцевъ? — Они не имѣютъ много лошадей, но много ословъ. — Что имѣютъ нѣм-
— 49 — цы? — Они имѣютъ много карандашей. — Сколько карандашей они имѣютъ? — Они имѣютъ ихъ тридцать нить. — Имѣемъ-ли мы лошадей англичанъ, или лошадей нѣмцевъ? — Мы не имѣемъ ни тѣхъ, нн этихъ. — Имѣемъ мы зонтики испанцевъ? — Мы ихъ не имѣемъ, по американцы имѣютъ ихъ. У и р іі ж и е н і е 28. Который томъ у васъ? — У меня первый. — Имѣете вы вто- рой томъ моего сочиненія? — Я имѣю его. — Имѣете вы третью или четвертую книгу? — Я не имѣю ни той, ни этой. — Есть у пасъ пятые или шестые томы? — У пасъ есть нятые томы, но мы пе имѣемъ шестыхъ. — Которые томы у вашего друга? — У него седьмые томы. — Имѣете-ли вы эту перчатку, или ту? — Я пе имѣю ни той, ии этой. — Имѣетъ-ли вашъ другъ эти за- писки или тѣ? — Онъ имѣетъ эти, по не тѣ. — Есть-ли нѣс- колько пенсовъ у сосѣда вашего брата?—Онъ имѣетъ ихъ нѣсколько. — Есть у пего нѣсколько шиллинговъ? — Онъ имѣетъ ихъ пять.— Имѣете вы другую палку? — Я имѣю другую. — Какую другую палку имѣете вы? У меня другая желѣзная палка. — Есть у вагъ нѣсколько хорошихъ подсвѣчниковъ? — Мы имѣемъ ихъ пѣ- сколыЛ. — Имѣетъ вашъ мальчикъ другую шляпу? — У него есть другая. - Имѣютъ-ли уксусъ эти люди? — Эте люди не имѣютъ его, по ихъ друзья имѣютъ его. — Есті. у крестьянъ другіе мѣш- ки? — У нихъ нѣтъ другихъ. — Есть у нихъ другіе хлѣбы? — У нихъ есть другіе. — Имѣютъ-ли опи другой сыръ? —Они имѣ- ютъ другой. — Какое число у пасъ? — Восьмое. — Не одиннад- цатое-ли?—Пѣтъ, мил. гос., у пасъ десятое. — У кого наши шиллин- ги? — Русскіе ихъ имѣютъ. — Имѣютъ-ли опи наше золото? — Они его пе имѣютъ. — Имѣетъ-ли юноша много денегъ? — Онъ имѣетъ очень мало денегъ, но много мужества. — Имѣете вы гвозди плотниковъ, или гвозди столяровъ? — Я не имѣю ни гвоз- дей плотниковъ, пи гвоздей столяровъ, но имѣю гвозди моихъ КУП- ЦОВЪ. Урокъ Томъ. Имѣете ны иерішй моего тринадцатый. или кіорой томъ сочиненіи? — Тііігіеепііі Іезаоп. ТЬе ѵоіише (іЬе іоте). Наѵе уои (Ье Іігкі ог мсоші ѵоіише оГ ту ѵгогк? Тотъ и другой. Я имЬкі тотъ и другой. Имѣете-ли вы мой ножъ пли мой каран- дашъ'? Я не имѣю пи того, ин другаго. Воій. 1 Ьаѵе ІнііЬ. Наѵе уои ту кпііе ог ту репсіі? 1 Ьаѵе пеііііег іЬе опе пог Іііе оікег (или просто I Ііаѵе пеііііег}.
— 50 — Тѣ и другіе Тотъ н.іи другой. Тѣ или другіе. Имѣетъ-ли каша сестра мои перчатки • или свои? Опа имѣетъ тѣ и другія. Имѣетъ-.іи кашъ братъ мои орѣхи или спои? Опъ имѣетъ тѣ и другіе. Имѣетъ-ли онъ мои книги, или книги испанцевъ? Опъ не имѣетъ ни тѣхъ, ни другихъ. Ііоііі. ТЬе опе апіі ІЬе оіЬег. * ЕііЬег. Нач уоиг вівіег іпу діоѵея ог Ьег о*п? 8Ье Ііав Ьоііі уоига ап<1 Ьегв. Нав уоиг ЪгоіЬег іпу пиів ог Ііів оч»п? Пе Ііая Іюііі уоиг» аші Ііі.ч. Нач Ье іпу Ьоок» ог ііюве оГ іііе 8рапіапі»? Не Ііая пеіікег уоига пог (Ьеітя (или просто Не Ііак пеііііег}. Шотландецъ. Шотландцы. Ирландецъ. Нрландцн Ирландка. ТЬе ЗсоісЬшап. ТЬе 8соіс1і. ТЬе ІгівЬтап. ТЬе ІгііК Ап Ігіяіі ѵгопіап. ІІримпч. А. — Имена прилагательныя, произведенныя отъ имени странъ и стоящія, какъ существительныя, пе принимаютъ 8 во множ, числѣ, если оканчиваются па ее, х, ск, 8І>. Голландецъ. Голландцы. Голландскій сыръ. Китаецъ, китайцы. Португалецъ, португальцы. ТЬе ПиісЬтан. ТЬе ІІиѣсЬ. ЛиісЬ сЬееве. * ТЬе СЬіпеве. А Рогіицпеве, ІЬе Ротііідисве. Примѣч. В. — Для нѣкоторыхъ націй есть имя и производное отъ него прилагательное. Полякъ польскій. ТЬе Роіе. Роііяіі. Датчапнн ь. датскій. ТЬе Ііапе, ОанівЬ. Испанецъ, испанскій. ТЬе Нрапіапі, ТЬе Тигк, НрапівЬ. Турокъ, турецкій. ТигківЬ. Датчанка. А НапівЬ чѵотап. Полька. А РоІівЬ ѵотап. Испанка. А НрапівЬ Іасіу. Еще. Еще вина. — супа. — денегъ. — пуговицъ. Есть у васъ еще вино? Я имѣю еще вино. Я имѣю еще его. Есть у него еще супъ? Онъ имѣетъ еще его. Есть у нея еще деньги? Она нхъ имѣетъ еще. Есть у мепя еще книги? Вы ихъ имѣете еще. 8оше или апу пюге Суеі. 8отс тоге мгіпе. 8оте тоге яоцр. 8оте тоге топеу. 9оте тоге Ьпиопв. Наѵе уои апу тоге мгіпе? I Ііаѵе воте тоге ѵ>іпе. I Ьаѵе воте того. На» Ье апу тоге вопр? Не Ьаз воте тоге. На» вЬе апу тоге топеу? 8Ье Ьав воте тоге. Наѵе I апу тоге Ьоок»? Ѵоп Ьаѵе воте тоге.
— 51 Не — болѣе. Я но имѣю болѣе хлѣба. У него нѣть боліе денегъ. У поя нѣтъ болѣй говядины. Есть еще масло у васъ? Я не имѣю его болѣе. Мы не имѣемъ его болѣе. Есть у него еще неренъ? Онъ не имѣетъ его болѣе. У насъ нѣтъ болѣе книгъ. Мы не имѣемъ ихъ болѣе. У него нѣтъ болѣе собакъ. Онъ не имѣетъ ихъ болѣе. У нея нѣтъ болѣе иголъ. Она нхъ не имѣетъ болѣе. Немпого, мало, Еще немного. Есть еще у васъ много инна ? У меня его немного. Имѣете вы еще много книгъ? Я имѣю ихъ немного. Есп. у нея еще много булавокъ? Она имѣетъ нхъ еще немного. Ко тоге, поі апу іпоге. I Ьаѵе по тоге ЬгеаЯ. Не Ьая по піогі? топеу. 8Ье Ьая по тоге теаі. Наѵе уоч апу тоге Ьинег? I Ьаѵе по тоге. М’е Ьаѵе по тоге. Пая Ье апу тоге реррег? Не Ьая по тоге. IVе Ьаѵе по тоге Ьоок?. \Ѵе Ьаѵе по тоге. Не Ьая по тоге <Ь>кя. Не Ьая по тоге. 8Ье Ьая по тоге пееіііеч. 8Ье Ьая по тоге. / Ыоі ишсіі тоге. (Коѣ тяпу тоге. Наѵе уои тчсЬ тоге ѵгіпе? 1 Ііаѵе поі тисЬ тоге Наѵе уои тапу тоге Ьоокя? I Ьаѵе поі тапу тоге. Ная яЬе тапу тоге ріпя? ЗЬе Ьая поі тапу тоге. Еще книга. Еще хорошая книга. Еще нѣсколько книгъ. Имѣете вы еще нѣсколько шиллинговъ? Я имѣю еще одинъ. Я имѣю только одинъ. У мепя ихъ еще нѣсколько. Есть у меня еще нѣсколько пенсовъ? . Вы ихъ имѣете еще нѣсколько. Мы ихъ имѣемъ еще нѣсколько. Они (оні) имѣютъ нхъ еще нѣсколько. Опе Ьоок тоге. Опе воосі Ьоок тоге. А Геѵг Ьоокя тоге. Наѵе уои а Гсѵ вЬіІІіпя? тоге? 1 Ьаѵе опе тоге. I Ьаѵе Ьис опе іпоге. I Ьаѵе а Геѵг тоге. Наѵе I а іеѵг репсе тоге? Ѵои Ьаѵе я Ге« тоге. ІѴе Ьаѵе а іеѵг тоге. ТЬеу Ьаѵе а Гс* тоге. Много, многіе. Многіе мужчины. Многія дѣти. Многіе ножи. Йеѵегаі. Зеѵегаі теп. Зеѵегаі сЬіІсігеп. Зеѵегаі кпіѵея. Дядя. Иерочнн. ножъ. Инрогъ. Тарелка. Влюдо. Многія блюда. ТЬе ііпсіе. ТЬе репкпіГе. ТЬе саке. ТЬе ріаіе. ТЬе <ііяЬ. Зеѵегаі (ІівЬея.
— 52 — У п р а ж н е н і е 29. Сколько томовъ имѣетъ это сочиненіе? — Оно имѣетъ ихъ два. — Какой томъ его сочиненія имѣете вы? — Я имѣй) вто- рой. — Имѣете вы мое сочиненіе, или сочиненіе моего брата? — Я имѣю то и другое? — Имѣетъ-ли иностранецъ мой гребень, или гребень моей сестры?—Онъ имѣетъ тотъ и другой.— Имѣ- ете вы мой хлѣбъ, или мой сыръ? — Я пе имѣю пи того, ни другаго. — Имѣетъ-ли голландецъ мой стаканъ, или стаканъ мо- его друга? — Онъ не имѣетъ ни того, ни другаго. — Имѣетъ- ли ирландецъ нашихъ лошадей, или наши сундуки? — Онъ имѣ- етъ и тѣхъ и другихъ. — Имѣетъ-ли шотландецъ наши башмаки, или наши чулки? — Онъ не имѣетъ ни тѣхъ, ни другихъ. — Что имѣетъ онъ? — Онъ имѣетъ свои хорошія желѣзныя ружья. — Имѣютъ-ли голландцы паши корабли, или корабли испанцевъ? — Они не имѣютъ ни тѣхъ, ни другихъ. — Какіе корабли имѣютъ они? — Они имѣть свои. — Есть у нагъ еще уксусъ? — Мы его имѣемъ еще. — Имѣетъ-ли нашъ купецъ еще сѣно? — Онъ его еще имѣетъ. — Есть еще деньги у вашего друга? — Онъ ихъ не имѣетъ болѣе. — Есть у пего еще драгоцѣнныя вещи? — Онъ ихъ еще имѣетъ. — Есть еще чай у васъ? — У насъ нѣтъ болѣе чаю. но мы имѣемъ еще кофе. — Имѣетъ-ли полякъ еще соль? — Онъ не имѣетъ болѣе соли, по имѣетъ еще масло. — Есть еще картины у живописца? — Онъ не имѣетъ болѣе кар- тинъ. но имѣетъ еще карандаши. — Есть еще сухари (Ъіясиі(я) у матросовъ? — Они ихъ не имѣютъ болѣе. — Есть еще книги у вашихъ мальчиковъ? — Они не имѣютъ ихъ болѣе. — Есть еще друзья у молодаго человѣка?'— У него ихъ болѣе нѣтъ.— Есть еще чай у китайца? — Онъ еще его имѣетъ. Упражненіе 30. Много-ли говядины у нашего повара? — Онъ еще имѣетъ ее немного. — Много-ли у него еще цыплятъ? — Онъ ихъ имѣетъ еще немного. — Много-ли еще молока у крестьянина? — У него уже мало молока, но еще много масла. — Имѣютъ-ли китайцы много лошадей? — Они ихъ имѣютъ очень мало. — Есть-ли еще блюда у нѣмца? — Онъ имѣетъ ихъ еще нѣсколько. — Есть у васъ еще нѣсколько тарелокъ? — Я не имѣю больше тарелокъ, но имѣю еще нѣсколько ложекъ. — Что еще есть у васъ? — Мы имѣемъ еще нѣсколько кораблей и нѣсколько хорошихъ мат- росовъ. — Есть-ли у меня еще немного денегъ? — Вы имѣете
— 53 — ихъ еще немного. — Имѣете-ли вы еще много уксуса? — У меня его очень мало, но у моего брата еще много. — Довольно - ли у пего сахару? — У него не довольно сахару. — Довольно-ли у насъ кіюпъ? — Мы пе имѣемъ ихъ достаточно. — Довольно-ли дровъ у столяра? — Онъ имѣетъ ихъ довольно. — Какіе молотки у него? — У него желѣзные и деревянные молотки. — Имѣете- ли вы еще много бумаги? — Я имѣю ее еще много. — Много- ли у васъ еще зеркалъ? — Мы имѣемъ ихъ еще довольно. — Имѣете вы еще перочинный ножъ? — У меня есть еще одинъ. — Имѣютъ-ли наши сосѣди еще садъ? — У нихъ только одинъ. — Есть-ли у нашего друга еще зонтикъ? — У него нѣтъ болѣе зонтика. — Имѣютъ-ли датчане еще нѣсколько книгъ? — Они имѣютъ ихъ еще нѣсколько. — Есть-ли у портнаго еще нѣсколько пуговицъ? — Онъ ихъ болѣе не имѣетъ. — Имѣетъ-ли вашъ плотникъ еще нѣсколько гвоздей? — У него нѣтъ болѣе гвоз- дей, но онъ имѣетъ еще нѣсколько палокъ. — Есть-ли у поля- ковъ еще нѣсколько пенсовъ? — Опи имѣютъ ихъ нѣсколько. У п р а жнені е 31. Имѣете-ли вы довольно риса? — У насъ мало риса, но до- вольно сахару. — Имѣете-ли вы еще много перчатокъ? — Я имѣю ихъ очень мало. — Имѣютъ-ли русскіе другой корабль? — Они имѣютъ другой. — Есть-ли у него другой мѣшокъ. — Онъ не имѣетъ другаго. — Какое число сегодня? — Десятое. — Сколько друзей у васъ? — У мепя только одинъ добрый другъ. — Имѣеть-ли крестьянинъ слишкомъ много хлѣба?—Онъ не имѣетъ его достаточно. — Много-ли у него денегъ? — У него мало де- негъ, но довольно еѣші. — Ммѣемъ-ли мы нитяные или хлопчато- бумажные чулки американцевъ? — Мы не имѣемъ ни ихъ нитя- ныхъ, ни ихъ хлопчатобумажныхъ чулокъ. — Есть ли у насъ сады, которые имѣютъ они? — У насъ нѣтъ тѣхъ, которые имѣ- ютъ они, но есть тѣ, которые имѣютъ паши сосѣди. — Естъ у ваіъ еще медъ? — У меня его нѣтъ болѣе. — Есть у васъ еще быки? — У меня ихъ нѣтъ болѣе. — Имѣете вы перочинный ножъ? — У меня ихъ нѣсколько. — Имѣеть-ли онъ много платьевъ? — У него одно только. — У кого много зеркалъ? — Мой дядя имѣетъ ихъ нѣсколько. — Какія зеркала у него? — У него прекрасныя зеркала. — У кого мои хорошіе пироги? — Многіе люди имѣютъ ихт>. — Есть дитя у вашего друга? — Онъ имѣетъ ихъ нѣсколько.
— 54 — Урокъ четырнадцатый. Столько. Столько же — сколько, какъ. Столько хлѣба, сколько «ина. Столько людей, сколько дѣтей. — ЕоиНеепіЬ Іеяяоп. Ля тисіі, ая тапу. Ля тисЬ — ав Ав тапу — ая. Ав тисЬ Ъгеші ав ѵіпе. Ав тапу теп ав сЫЫгап. Примѣч. А. — Равенство выражается: ая — пя, столько-же— сколько. Имѣете ви столько-же золота, сколько се- ребра? Я имѣю столько-же того, сколько этого. Я имѣю столько-же одного, скоіько дру- гаго. Имѣете ни столько-же башмаковъ, сколь- ко чулокъ? Я имѣю столько-же тѣхъ, сколько этакъ. Я имѣю столько-же тѣхъ, сколько дру- гихъ. Наѵе уои ав шисЬ цо1<1 ая вііѵег? 1 Ііаѵе ав тисіі оГ іііе Гогтег ав оГ іііе Іаііег. I Ііаѵе аз тисіі оГ іЬе опе ая оГ іЬе оіЬег. Наѵе уои ая тапу віюев ав віоск- іпки? I Наѵе ав тапу оГ іііе іогтег ав оГ іЬе Іаііег. I Ьаѵе ав тапу оГ іііеве ая оі’ іЬове. Ровно столько-же. У меня ровно столько-же того, сколько этого. Ровно столько-же одного, сколько дру- гаго. Ровно столько-же этихъ, сколько тѣхъ. Ровно столько-же іѣхъ, сколько этихъ. Ровно столько-же однихъ, сколько дру- гихъ. {<іиі(е (или ]ияѣ) ая шисЬ. ОиІІе (или диві.) ав шапу. I Ііаѵе циііе ав тисЬ оГ іЬік ая оі' іііаі. 9иііе ав тисіі оГ іЬе опе ав оГ іЬе оіЬег. (}иііе ав тапу оГ іііеве ав оГ іЬове. Уиііе ав тапу оГ іііе іогтег аз оГ (Не іаііег. (іиііе аз тапу оГ іЬе опе ав оГ іЬе оіЬег. Непріятель (врагъ), непріятели. Палецъ. Мой глазъ, мои глаза. Яйцо, яйца. Мой носъ. Мои руки. Ап епешу, епешіев. ТЬе йпдег. Му еуе, ту еуев. Ап екк, ецкз. Му позе. Му Ьашів. Болѣе, больше. Болѣе хлѣба. Болѣе людей. Моге (сравнит. степ. отъ шисЬ и шапу). Моге ІігеаЯ. Моге теп.
55 — Чѣмъ. Боліе хлѣба, чѣмъ пила. Болѣе ножей, чѣмъ вилокъ. ТЬап. Моге Ьгеаіі іЬап *іпе. Моге кпіѵея іЬап іогкя. Примѣч. Л. — При выраженіи высшей степени, слово чн>.чь переводится по англійски іііап. Болѣе итого, чѣмъ того. Болѣе одного, чѣмъ другаго. Больше тѣхъ,- чѣмъ этихъ. Болію однихъ, чѣмъ другихъ. У меня больше вашего сахару, чѣмъ моего. У него больше нашихъ книгъ, чѣмъ своихъ. Моге оі іЬіз іЬап оГ іЬаі. Моге оГ іЬе опе іЬап оГ іЬе оіЬег. Моге оі" іііе іогтег іЬап о? іЬе Іаііег. Моге оГ іЬезе іЬап оГ іЬояе. I Ьаѵе тоге оі уоиг яи^аг іЬап оі' тіпе. Не Ьая тоге оГ оиг Ьоокз іЬап оі Ьіз оѵп. Менѣе, меньше. Менѣе вина, чѣмъ хлѣбЛ. Менѣе ноіен, чѣмъ вилокъ. (Един. Ьевв (стравп. ст. отъ Ііміе). |Множ. Гекег (сравн. етеп. отъГеѵѵ). Ьем «іпе іЬап Ьгеагі. Ееѵгег кпіѵев іЬап Гогк». Менѣе, чѣмъ л. Беяз іЬап I. — — онъ. — — она. — — мы. — — вы. — — они (онѣ). Л имѣю однимъ больше, чѣмъ вы. У меня однимъ менѣе, чѣмъ у него. Безв іЬап Ье. Безя іЬап ьііе. Безе іЬап ѵе. Безе іііап уои. Безз іЬап ІЬеу. I Ьаѵе опе тоге іііап уои. I Ьаѵе опе Іезв іііап Ье. Они. онѣ. Чѣмъ они. чѣмъ онѣ. • ТЬе.. ТЬап іЬеу. Столько-же, какъ вы. — — онъ. — — она. — — они (онѣ) Ав тисЬ аз уои. Ав тисЬ аз Ье. Аз шисЬ аз вЬе. Аз тисЬ аз іЬеу. Не столько — какъ. Вы не имѣете столько чернилъ, какъ моя сестра. I Хо( во шисЬ — аз. ( Х'оі во тапу — ав. Ѵои Ьаѵе поі во тисЬ іпк аз ту зізіег. Примѣч. С. — Равенство, при отрицаніи, выражается чрезъ во — аз. 5 нея не столько перьевъ, какъ у васъ. ВЬе Ьав поі во тапу репв аз уои. Мы не имѣемъ столько говядины, какъ вы. >Ѵе Ьаѵе поі «о тисЬ теаі ав ЬгеаЛ.
— 56 — Упражненіе 32. Имѣете-ли вы столько - же. кофе, сколько чаю? — Я имѣю столько-же одного, сколько другаго. — Есть-ли сынъ у этого че- ловѣка? — У него ихъ нѣсколько. — Сколько сыновей у него? — У него ихъ четыре, — Сколько дѣтей у нашихъ друзей? — Они имѣютъ ихъ десять. — Есть-ли дочь у вашего дяди? — У него ихъ двѣ. — Имѣемъ-ли мы столько-же хлѣба, сколько масла? — Вы имѣете столько-же одного, сколько другаго. — Имѣетъ-ли этотъ человѣкъ столько-же друзей, сколько враговъ? — Онъ имѣ- етъ столько-же однихъ, сколько другихъ.—Есть-ли у насъ столь- ко-же башмаковъ, сколько чулокъ? — Мы имѣемъ столько-же однихъ, сколько другихъ. — Есть - ли у вашего отца столько - же золота, сколько серебра? — Онъ имѣетъ болѣе этого, чѣмъ того. — Имѣетъ-ли капитанъ столько-же матросовъ, сколько кораблей? — У него больше тѣхъ, чѣмъ этихъ. — Имѣете-ли вы столько-же ружей, сколько я? — У меня ихъ столько-же. — Имѣетъ-ли иностранецъ столько-же мужества, сколько мы? — Онъ имѣетъ его столько-же. — Есть-ли у насъ столько-же хорошей бумаги, сколько дурной? — У пасъ столько-же одной, сколько другой. — Есть-ли у нашихъ сосѣдей столько-же сыра, сколько молока? — У нихъ больше этого, чѣмъ того. — Имѣютъ-ли ваши сыновья столько-же пироговъ, сколько книгъ? — У нихъ больше тѣхъ, чѣмъ этихъ. — Сколько носовъ у человѣка? — Только одинъ. — Сколько пальцевъ у него? — У него ихъ нѣсколько. — Сколько пистолетовъ у васъ? — У меня только одинъ, но мой отецъ имѣетъ ихъ болѣе, чѣмъ я; онъ имѣетъ ихъ пять. Упражненіе 33. Сколько рукъ у человѣка? — У него двѣ руки и два глаза. — Имѣютъ-ли мои дѣти столько-же мужества, сколько ваши?—Ва- ши имѣютъ его больше, чѣмъ мои. — Есть-ли у мепя столько-же денегъ, сколько у васъ? — У васъ ихъ менѣе, чѣмъ у меня. — Есть-ли у васъ столько-же книгъ, сколько у меия? — У меня ихъ меньше, чѣмъ у васъ. — Есть-ли у меня столько-же вра- говъ, сколько у вашего отца? — У васъ ихъ менѣе, чѣмъ у не- го. — Есть-ли у русскихъ столько-же дѣтей, сколько у пасъ? — У насъ ихъ менѣе, чѣмъ у нихъ. — Имѣютъ-ли французы столь- ко-же кораблей, сколько мы? — Они имѣютъ ихъ ровно столько- же. — Есть-ли у насъ столько-же драгоцѣнныхъ вещей, сколько у нихъ? — У насъ ихъ менѣе, чѣмъ у нихъ. — Есть-ли у меня столько-же яблокъ, сколько у вашей сестры? — У васъ ихъ бо-
— 57 — лѣе, чѣмъ у нея.'— Имѣю-ли я столько-же орѣховъ, сколько она? — Она имѣетъ ихъ бѣлѣе, чѣмъ вы. — Есть-ли у васъ столько бу- лавокъ, сколько .у моихъ сестеръ? — Я имѣю ихъ болѣе, чѣмъ опѣ. — Сколько перьевъ у вашихъ сестеръ? — Онѣ имѣютъ ихъ девять. — Есть-ли у насъ мепѣе ножей, чѣмъ у дѣтей пашихъ друзей? — У’ насъ ихъ менѣе, чѣмъ у нихъ. — Кто имѣетъ ме- нѣе друзей, чѣмъ мы? — Никто не имѣетъ ихъ мепѣе. — Есть- ли у васъ столько вашего вина, сколько моего? — У' мепя столь- ко-же вашего, сколько моего. — Есть-ли у меня столько вашихъ книгъ, сколько моихъ? — У’ васъ менѣе моихъ, чѣмъ вашихъ. — Есть-ли у турка столько вашихъ денегъ, сколько своихъ? — У него менѣе своихъ, чѣмъ вашихъ. — Имѣетъ-ли вашъ булочникъ мепѣе хлѣба, чѣмъ денегъ? — У' него болѣе того, чѣмъ этихъ. — Имѣетъ-ли пашъ купецъ мепѣе собакъ, чѣмъ лошадей? — У не- го мепѣе тѣхъ, чѣмъ этихъ. У іі р а ж н е н 1 е 34. к Есть-ли у вашихъ слугъ болѣе палокъ, чѣмъ метелъ? — У пихъ болѣе тѣхъ, чѣмъ этихъ. — Имѣетъ - ли нашъ поваръ ме- нѣе баранины, чѣмъ говядины? — У. него столько-же одной, сколько другой. — Имѣетъ-ли опъ столько - же птицъ, сколько цып- лятъ? — У7 него болѣе тѣхъ, чѣмъ этихъ. — Имѣетъ - ли нашъ другъ болѣе бумаги, чѣмъ чернилъ? — У7 него столько-же той, сколько этого. — Имѣетъ-ли онъ болѣе зонтиковъ, чѣмъ перча- токъ? — Онъ пе имѣетъ столько тѣхъ, сколько этихъ. — У кого болѣе мыла, чѣмъ у меня? — У моей дочери его болѣе. — Кто имѣетъ болѣе карандашей, чѣмъ я? — Живописецъ имѣетъ ихъ болѣе. — Имѣетъ-ли онъ столько-же лошадей, сколько я? —' Онъ не имѣетъ ихъ столько, какъ вы, но имѣетъ болѣе картинъ. — Имѣетъ-ли купецъ менѣе быковъ, чѣмъ мы? — Опъ имѣетъ ме- нѣе быковъ, чѣмъ мы, и мы имѣемъ менѣе зерна, чѣмъ онъ. — Есть у валъ другое письмо? — У меня есть другое. — Имѣетъ вашъ сынъ еще портфейль? — Онъ имѣетъ ихъ нѣсколько. — Есть-ли у португальцевъ столько-же садовъ, сколько у насъ? — У7 насъ ихъ менѣе, чѣмъ у пихъ. — Имѣетъ-ли юпоша столько- же билетовъ, сколько мы? — Онъ имѣетъ ихъ ровно столько-же. — Есть у васъ столько мужества, сколько у сына вашего сосѣда? — У мепя его столько-же. — Есть-ли у вашихъ тетокъ столько-же яицъ, сколько у васъ? — Мы имѣемъ ихъ менѣе, чѣмъ онѣ. — У насъ мепѣе хлѣба и масла, чѣмъ у нихъ. — У насъ очень мало денегъ, но довольно хлѣба, говядины, сыра и вина.
— 58 — Урокъ пятнадцатый. — Еіі’іееіХІі ІС88ОП. Неопредѣленное наклоненіе. Отличительнымъ признакомъ неопредѣленнаго наклоненія въ англійскомъ языкѣ служитъ /о; но это еще не значитъ, чтобы Іо всегда предшествовало неопредѣленному наклоненію во фразѣ; мы увидимъ впослѣдствіи, что есть случаи, въ которыхъ не ста- вится Іо предъ упомянутымъ наклоненіемъ. Неопредѣленное наклоненіе есть основаніе всѣхъ прочихъ формъ глагола. Глаголы, отмѣченные звѣздочкой, спрягаются неправильно. Время. Тіпіе. Желаніе, охота. А жівЬ, а пііпѣ а сіезіге. Мужество. ТЬе соига^е. Работать. Говорить. Имѣете-ли желаніе работать? Я имѣю охоту работать. Онт. яс имѣетъ мужества говорить. 'Го коік. То врсак. Наѵо уои а иіііиі іо »огк ? I Ііаѵе а шіікі іо ѵогк. Не Ъав поі іііе соигадо іо вреак. Боитесь-ли вы говорить? Я стыжусь говорить. . Рѣзать, разрѣзать, отрѣзать. Его (ее) отрѣзать, разрѣзать. Ихъ отрѣзать, разрѣзать. Отрѣзать (часть его, ея). | Лге уои аГгаМ іо вреак? + 1 аіп авііатеіі іо вреак. То сиі *. То сиі іі. То сиі іііет. То сиі воте. Имѣете время отрѣзать хлѣба? Я имѣю время его отрѣзать. Имѣетъ она время нарѣзать говядины? Ова не имѣетъ вуіемени нарѣзать ее. Есть у него (имѣетъ оиъ) охота рубить (рѣзать) деревья?' Оиъ имѣетъ охоту нхъ рубить. Нате уои ііпіе іо сиі іЬе Ъгеаіі? 1 Ьаѵе іііпе іо сиі іі. Наа вЬе ііше іо сиі іііе шеаі? 5Ііе >іаа по іііпе іо сиі іі. Наз Ье а тпіші іо сиі ігеев? На Ііав а тіпіі іо сиі воте. ___ Покупать. Купить (его, ея) еще. Купить (его, ея) одинъ, одну. Купить ихъ два. Купить ихъ еще одинъ (одну). Купить ихъ еще два (двѣ). Разбить, сломать. Починить. Поднять. Искать. То Ьиу*. То Ъиу воте іиоге. То Ъиу опе. То Ьиу іѵто. То Ьиу опе тоге. То Ьиу іѵго тоге. То Ьгеак*. То теші. То ріек ир. То Іоок іог (іо веек*).
— 5!) ІІиѣсіе желаніе купить еще лошадь? Имѣю охоту купить еще одну. Хотите (имѣете желаніе) купить кииги? Имѣю желаніе купить нхъ. по у мепя нѣтъ деиегь. Боитесь пи разбить ваши стаканы? Я боюсь ихь ]мсібнтъ. Есть у него (имѣетъ онъ) время рабо- тать? Онъ имѣетъ время, но не имѣетъ охоты работать. Наѵе уоп а пцші (о Ьиу опе тоге Ьогке ? I Ьаѵе а тіімі іо Ьиу опе тоге. Наѵе уои а тіші И Ьиу воте Ьоокя? I Ьаѵе а тіпЛ (о Ьиу зоте, Ьиі I Ьаѵе 7 по топну. Аге уои аГгаіб іо Ьгеак іЬе кіаквеа? 1 аш аГгаі<і іо Ьгеак іЬет. Пая Ье ііше іо ѵѵогк? < Не Ьаз ііте, Ьиі по тпіпсі іо ѵогк. Правъ-ли я, покупая лошадь? | Ат I гі^Ьі іп &иуіна а Ьаі? Ни но виноваты, покупая ее. і Той аге поі ѵгопц іп Ьиуіпу опе. Она виновата въ томъ, что говоритъ. і 8Ье ів ѵггоп)? іп вреакінд. Вы виноваты въ томъ, что рубите (рѣжете) | Уои аге ѵгопа іп еиіііпд ту ігеев. мои деревья. Имѣете еще охоту купить мой домъ? Наѵе уои яіііі а тіп<1 іо Ьиу ту Ьоизе? Еще. 81І1І, уеі. ІТримѣч. — Нарѣчіе еще, означая продолженіе, переводится чрезъ ь1ііі; но если при еще стоитъ отрицаніе, то употребляется уеі. Я имѣю еще охоту купить его. I Ьаѵе яіііі а шіп<1 Іо Ьиу іі. Оиъ не имѣетъ еще времени работать. Не Ьаз поі уеі Ііте іо ѵгогк. Упражненіе 35. Имѣете время работать? — Я имѣю время, но пе имѣю охоты работать. — Имѣете еще желаніе купить домъ моего друга? — Я имѣю еще желаніе купить его, но у мепя нѣть денегъ. — Имѣетъ-ли вашъ брать время нарѣзать палокъ? — Опъ имѣетъ время нарѣзать ихъ. — Хочетъ-ли онъ нарѣзать хлѣба? — Онъ имѣетъ желаніе нарѣзать его, но у него нѣтъ ножа. — Есть-ли у вашей сестры время нарѣзать сыра? — Она имѣетъ время на- рѣзать его. — Желаетъ-ли вашъ двоюродный братъ срубить де- рево? — Онъ имѣетъ желаніе срубить его, но у него нѣтъ вре- мени. — Есть-ли у портнаго время скроить (рѣзать, іо сиі) сук- но? — Онъ имѣетъ время скроить его. — Правъ-ли я, покупая ружье? — Вы правы, покупая его. — Правъ-ли вашъ другъ, по- купая большаго быка? — Онъ виноватъ, покупая его. — Правъ- ли я, покупая маленькихъ быковъ ? — Вы правы, покупая ихъ. — Есть у меня время рубить деревья? — Вы имѣете время рубить 6
ихъ. — Имѣетъ-ли живописецъ охота’ купить лошадь? — Онъ имѣетъ желаніе купить ихъ двѣ. — Имѣетъ-ли вашъ капитанъ время говорить? — Онъ имѣетъ время, но не имѣетъ желанія говорить. — Боитесь вы говорить? — Я не боюсь, по мнѣ стыд- но говорить. — Имѣете желаніе говорить? -г Я имѣю охоту, по не имѣю мужества говорить. — Иравъ-ли я, говоря? — Вы не виноваты въ томъ, что говорите, но виноваты въ томъ, что руби- те мои деревья. Упражненіе 36. Имѣетъ-ли еще желаніе сынъ вашего друга купить эту ло- шадь? — Онъ имѣетъ еще желаніе ее купить. — Имѣете - ли охоту купить еще нѣсколько лошадей? — Мы имѣемъ охоту ку- пить ихъ еще нѣсколько, но у насъ нѣтъ болѣе денегъ. — Что починить имѣетъ желаніе нашъ портной? — Онъ имѣетъ охоту починить наши старыя платья. — Имѣетъ-ли башмачникъ время починить наши башмаки? — Онъ имѣетъ время, но не имѣетъ охоты починить ихъ. — Кто имѣетъ желаніе починить наши шля- пы? — Шляпникъ имѣетъ желаніе починить ихъ. — Боитесь-ли вы отыскать (іо Іоок Гог) мою лошадь? — Я не боюсь, по не имѣю времени отыскивать ее (Іо Іоок (ог іі). — Что хотите (имѣ- ете желаніе) купить? — Мы хотимъ (имѣемъ желаніе) купить нѣчто хорошее, и наши сосѣди имѣютъ охоту купить пѣчто пре- красное. — Боятся-ли ихъ дѣти поднять (Іо ріск ир) гвозди? — Они не боятся поднять ихъ (Іо ріск ир воте). — Имѣете вы охо- ту сломать мою драгоцѣнную вещь? — Я хочу (имѣю желаніе) поднять ее (іо ріск ир іі), но не сломать ее. — Виповатъ-ли я. поднимая (іп ріскпщ ир) ваши перчатки? — Вы не виноваты, поднимая ихъ (іп ріскііщ (Ьеш ир), но виноваты въ томъ, что рѣ- жете ихъ (іп сиііііщ іііет). — Имѣете-ли мужество разбить эти стаканы? — Я имѣю мужество, но не имѣю охоты разбить ихъ. — Кто хочетъ разбить наше зеркало? — Нашъ врагъ имѣетъ же- ланіе разбитъ его. — Хотятъ-ли иностранцы разбить наши кра- сивыя тарелки? — Они имѣютъ охоту, но не имѣютъ мужества разбить ихъ. — Имѣете желаніе сломать пистолетъ капитана? — Я имѣю охоту, но боюсь его сломать. — Кто хочетъ купить мой красивый домъ? — Никто не имѣетъ желанія купить его. — Имѣете-ли желаніе купить мои красивые цвѣты, или» цвѣты англи- чанъ? — Я имѣю желаніе купить ваши цвѣты, а не цвѣты ан- гличанъ.
— 61 — Упражненіе 37. Какіе сады хочетъ (имѣетъ желаніе) купить французъ? — Онъ хочетъ купить тогъ, который вы имѣете, тотъ, который имѣетъ ваша дочь, и тотъ, который имѣетъ моя (т. е. дочь). — Какія перья вы хотите искать? — Я имѣю желаніе искать ваши, мои и перья пашихъ дочерей. — Какія блюда хотятъ разбить враги? — Они имѣютъ желаніе разбить блюда, которыя вы имѣете, тѣ, ко- торыя я имѣю, и тѣ, которыя имѣютъ паши дѣти и наши друзья — Хочеть-ли ваша мать купить эти пироги или тѣ? — Она имѣетъ желаніе купить эти. — Правъ-ли я, поднимая (іп ріскіпрс ир) ва- ши записки? — Вы правы, поднимая ихъ (іп ріскіи" іііеш ир).— Правъ-ли итальянецъ, отыскивая (іп зеекііщ) вашъ портфейль? — Онъ виноватъ, отыскивая его (іп веекіпц іі). Урокъ шестнадцатый. — ЗіхіеепіЬ Іеязоп. Дѣлать. Хотѣть. Хотите-ли. То шаке * (физически). То (Іо (нравственно). ‘) То Ье мгііііпв ’). То тѵівЬ. АѴііІ ’). МГІ11 уои? Аге уои мгііііод? І)о уои кінН? Примѣч. А. — Изъ этихъ примѣровъ видно, что настоящее время выражается въ англійскомъ языкѣ трояко. іі хочу. Хочетъ-ли онъ? Онъ хочетъ. Она хочетъ. Мы хотимъ. Вы хотите. Они, онѣ хотятъ. I Ѵ.-І11, I ат мгііііпв, I ъізЬ. АѴІП Не? ін Не ѵгііііпд? сіоез Не м’івН? Не *іП, Не іи ѵіііііщ. Не мгізНез. 8Не ѵШ, пЬе із «'ііііп^, зЬе кіьНез. \Ѵѳ *І11, *е аге мііііпв, ѵге ѵізН. Той *І11, уои аге ъііііпя, уои чгіпН. ТЬеу ѵгііі, іЪеу аге ѵгііііпк, іНеу ѵгівН. *) То шаке относится къ опредѣленному дѣйствію и употребляется въ смыслѣ творить-, глаголъ ю <1о, напротивъ, означаетъ неопредѣленное дѣйствіе и упо- требляется пъ смыслѣ дѣйствовать; напр., іо іпаке а соаі, сдѣлать платье; іо <іо а Гаѵоиг, сдѣлать удовольствіе. а) и 3) Неопредѣленное наклоненіе и всѣ времена, которыхъ нѣтъ въ недо- статочномъ глаголѣ мі11, замѣняются вспомогательнымъ глаголомъ То Ъе съ при- частіемъ настоящаго вреиеяи, ѵііііпк; «*“Р-, 1 атчгііішв, я хочу, I чгаа ѵШіл&, я хотѣлъ, I вНаІІ Ъе мііііпв, я захочу, н проч. 6*
Примѣч. В. — Частица Іо не ставится предъ неопредѣленнымъ наклоненіемъ, которое присоединяется къ первой изъ этихъ трехъ формъ, ІГІІІ. Хотите поискать мой ножъ? Я хочу его поискать. Хотите говорить? Я не хочу говорить. ѴІ11 уоп Іоок Гог (веек) ту кпіі'е? I *і11 Іоок Гог (веек) іі. ІѴІ11 уои ьреак? 1 тгі'1 поі вреак. Хотите развесть у мена огонь? 1ѴШ уои таке ту Йго? Примѣч. С. — Частица Іо всегда предшествуетъ неопредѣлен- ному наклоненію, стоящему при двухъ другихъ формахъ, іо іоіА и іо Ье ісі.ч/ііпд. Я хочу его развесть. Я ие хочу его развесть. 1 аш ѵііііпд Ю таке іі. I (Іо поі ѵгіаЬ іо таке іі. Хочетъ онъ купить мою лошадь? І)оев Ье жівіі іо Ъпу ту Ьогве? ()нъ хочетъ ее купить. Хочетъ она работать? Не ѵгізЬев іо Ъпу іі. Ів вЬе ѵііііпй іо ѵогк? Она хочетъ говорить, но пе работать. 8Ье ів кіііііік іо вреак, Іпіі поі Ю ѵогк. Жечь, горѣть. Грѣть. Рвать. То Ъигп*. То ѵгагіп. То іеаг*. Бульонъ. Мое бѣлье. ТЬе Ьгоій. Му Ііпеп. Идти. У. Къ. То *• АС. То, Правило. — Желая обозначить, что находишься у кою либо, упо- требляютъ аі съ притяжательнымъ окончаніемъ а для обозна- ченія того, что идешь къ кому-нибудь, ставятъ Іо съ тѣмъ-же окончаніемъ. Быть. Быть у кого либо. Идти къ кому либо. Быть у моего отца. Идти къ моему отцу. То Ье. * То Ье аі Іііо шап'в Ьоиве. То ко Ю ІЬе шаи'з Ьоиве. То Ье аі ту ГаіЬег'з Ьоиве <). То ео ю ту ГаіЬег’з Ьоиве3). • и ’) Во фразахъ Ье із аі ту ГаіЬег’з; Ье коса іо ту ГаіЬег’з, слово Ьоиве всегда подразумѣваетси.
— 63 Быть у своего друга. Идти къ своему другу. 'Го Ье аі Іііе Ггіеші’в Ііоше. То Ье аі опе'в ІгіепіГв Ьоиве. То до іо Ьіа Ггіепй'в Ьоиве. То до іо опе'в і’гіешГв Ьоиве. Дома (нарѣчіе). Домой. Быть у себл Идти къ себѣ. Быть у вето. Идти къ йену. Быть у насъ. Идти къ намъ. Быть у васъ. Идти къ вамъ. Быть у нихъ. Идти къ нимъ. Быть у кого-либо. Идти къ кому-либо. Не быть ни у кого. Не идти пн къ кому. Аі ііоше. То Ііоше. То Ье аі ту Ьоиве. То до іо ту Ьоиве. То Ье аі Ьіа Ьоиве. То до іо Ьіз Ьоиве. То Ьеліі оиг Ьоиве. То до\|5оиг Ьоиве. То Ъе аі уоиг Іюиае. То д<г\м уоиг Ьоиве. То Ье аі іЬеіг Ьоиве. То до\к іЬеіг Ьоше. То Ье аі воте опе в Ьоиве. То до Іо воте оие'в Ьоиве. То Ье аі по опе'в Ьоиве. То доЪь по опе'в Ьоиве. У КОГО? Къ кому? Къ кому вы хотите идти? Я не хочу идти ни къ кому. У кого вашъ братъ? Онъ у пасъ. Къ кому хочетъ идти ваша сестра. Она хочетъ идти къ вашей теткѣ. Дома-ли вашъ отецъ? Онъ доха (у себл). Его пѣтъ дома. . Аі ѵЬове іюиве? То ѵЬояе ііоиве? То мЬове Ьоиве <1о уои «ініі іо до? I игізЬ іо до іо по опе'в Ьоиве. Аі ѵгЬове іюиае ів уоиг ЬгоіЬег? Не ів пі оигв». То мгЪове Ьоиве <1оев уоиг вівіег мгівЬ Іо до? 8Ье «івЬез іо до іо ііег аипі в7. Ів уоиг і'аіЬег аі Ьоте? Не ів аі Ьоте. Не ів поі аі Ьоте. Есте-ли ви? Усталый, ал. Устали вы? Я усталъ. Я ие усталъ. Есть-ли онъ? , Онъ есть. Она есть. Мы есмы. Они (онѣ) суть. Аге топ? Тігеа. Аге уои іігегі? I ат ііге<1. I ат поі ііге<1. Ів Ье? Не ів. 8Ье ів. ДѴе аге. ТЬеу аге. *) Т. е. аі оиг Ьоиве ’) Т. е. іо ЬЛ аипі'в Ьоиве.
Что ьы хотите дѣлаті.? (пеопрелѣлен.) ЛѴЬаі <1о уои хгізЬ іо <1о? Что хочетъ дѣлятъ вяпгь братъ? ЛѴЬаІ ііосв уоиг ЬгоіЬег ѵгі&іі іо <іо? Лить. Хотите выпить чего нибудь? Я хочу выпить чего нибудь. То іігіпк*. По уои ѵівЬ іо іігіпк апу іЪіпв? I мівіі Ю іігіпк воіпеіЬіпй. Прнмѣч. С— При вопросительной и отрицательной формахъ, гла- голъ, за исключеніемъ вспомогательнаго, присоединяется, не спря- гаясь, къ полувспомогательному По, который въ настоящемъ вре- мени спрягается слѣдующимъ образомъ: I (іо; Ііюи (іояі; Ье, яЬе ііоев; ѵге, уои, Ніеу <іо. Я ничего не хочу пить. I <1о поі *вЬ іо іігіпк апу іЬіпк- Гдѣ? Гдѣ ваша мать? Опа дома (у себя). Дома-ли ваша тетка? Что хотятъ купить испанцы? Они хотятъ купить что нибудь хорошее. Оии ничего не хотятъ купить. Хотлтъ-ли оии купить книгу? . Опи ее хотятъ купить. \ѴЬеге? ХѴЬете ів уоиг іпоіііег? ЯЬе із аі Ьоше. Ів уопг аипі аі Ьоше? \ѴЪаі <1о іЪе Ярапіапів тгівк іо Ьиу? ТЬеу ѵівЬ ю Ьиу вліпеіЬш^ к00(1- ТЬеу ііо поі «ізЬ Іо Ъиу апу ііііп^. Во іЬеу »і»Ь іо Ьпу а Ьоок? ТЬеу шівЬ ю Ъиу опе. Упражненіе 38. Пмѣете-ли желаніе купить другой столъ? — Я имѣю желаніе купить другой. — Имѣетъ-ли нашъ врагъ охоту купить еще ко- рабль? — Онъ имѣетъ охоту купить ихъ еще нѣсколько, но бо- ится покупать. — Имѣете вы два зонтика? — У меня только одинъ, но я имѣю желаніе купить еще одинъ. — Хотите гово- рить? — Я хочу говорить. — Хочетъ-ли работать вашъ сынъ? — Онъ не хочетъ работать. — Что хочетъ онъ дѣлать? — Онъ хо- четъ питъ вино. — Хотите купить что нибудь? — Я хочу купить, что нибудь. — Что вы хотите купить? — Я хочу купить бы- ковъ. — Хотите починить мое бѣлье? — Я хочу его починить. — Кто хочетъ починить чулки нашего сына? — Мы хотимъ ихъ по- чинить. — Хотите работать? — Я хочу работать, но я усталъ. — Хотите разбить мои стаканы? — Я не хочу ихъ разбить. — Хо- тите отыскать моего сына? — Я хочу его отыскать. — Что вы хотите поднять? — Я хочу поднять эту кропу и этотъ шил- лингъ. — Хотите поднять этотъ пенни или тотъ? — Я хочу под- нять тотъ и другой. — Хочетъ-ли вашъ сосѣдъ купить эти ножи, или тѣ? — Онъ хочетъ купить эти и тѣ (Ьоіѣ іѣе.яе аші ііюве). —
— 65 — Хочетъ-ли этотъ человѣкъ отрѣзать вашъ палецъ? — Онъ не хо- четъ отрѣзать мой, но свой. — Хочетъ-ли ваша сестра жечь бу- магу? — Она хочетъ ее жечь. — Что хочетъ починить башмач- никъ?— Оиъ хочетъ починить наши старые башмаки. — Хочетъ-ли портной починить что нибудь?—Онъ хочетъ починить жилеты.—Хо- четъ-.™ вашъ врагъ сжечь свой корабль? — Онъ не хочетъ сжечь свой, но нашъ. — Хотите дѣлать что нибудь? — Я ничего не хочу дѣлать. — Что вы хотите дѣлать? — Мы хотимъ согрѣть нашъ чай и кофе нашего отца. — Хотите согрѣть бульонъ моей сестры? — Я хочу его согрѣть. — Хочетъ-ли вашъ слуга раз- весть у меня огонь? — Онъ хочетъ его развесть, но не имѣетъ времени. У п р а ж н о н і е 39. Хочетъ-ли русскій купить эту картину или ту? — Онъ не хо- четъ покупать ни этой, ни той. — Что хочетъ онъ купить? — Онъ хочетъ купить корабли. — Какія зеркала хочетъ купить англи- чанинъ?— Онъ хочетъ купить тѣ, которыя имѣютъ французы, и тѣ, которыя имѣютъ итальянцы. — Хочетъ-ли ваша сестра отыскать мой зонтикъ и мою палку? — Она хочетъ отыскать то и дру- гое. — Хотите выпить вина?—Я хочу его выпить, ио не имѣю . его. — Хочетъ-ли поваръ выпить молока? — Онъ пе хочетъ его пить, онъ пе имѣетъ жажды. — Что хочетъ пить капитанъ? — Онъ ничего не хочетъ пить. — Что хочетъ дѣлать шляпникъ? — Онъ хочетъ дѣлать шляпы. — Хочетъ-ли плотникъ сдѣлать что ни- будь? — Онъ хочетъ сдѣлать большой корабль. — Хотите купить птицу? — Я хочу купить ихъ нѣсколько. — Хочетъ-ли турокъ купить болѣе ножей, чѣмъ ружей? — Онъ хочетъ купить болѣе тѣхъ, чѣмъ этихъ. — Сколько м&телъ хочетъ купить вашъ слу- га? — Онъ хочетъ купить ихъ четыре. — Хотите купить много чулокъ? — Мы хотимъ купить лишь (только) нѣсколько паръ, но наши дѣти хотятъ купить ихъ много. — Хотятъ-ли ваши дѣти отыскать драгоцѣнныя вещи, которыя мы имѣемъ? — Опи не хо- тятъ искать тѣ, которыя вы имѣете, на тѣ, которыя имѣетъ моя мать. — Хочетъ-ли кто нибудь разорвать ваше платье? — Никто не хочетъ его разорвать. — Хотятъ-ли ваши дѣти разорвать мои книги? — Они хотятъ ихъ читать (Іо геасі), но не разорвать. Упражненіе 40. У кого нашъ отецъ? — Онъ у своего друга? — Къ кому хо- тите вы идти? — Я хочу идти къ вамъ. — Хотите идти ко мнѣ? — Я не хочу идти къ вамъ, но къ моему брату. — Хочетъ-ли вашъ
брать идти къ своему другу?—Онъ не хочетъ идти къ своему другу, но къ намъ. — Хотите отыскать наши шляпы, или шляпы гол- ландцевъ? — Я не хочу искать пи ваши шляпы, пи шляпы гол- ландцевъ, но хочу отыскать свои шляпы и шляпы своихъ добрыхъ друзей. — Правъ-ли я, подогрѣвая (іп чаппіпц) вашъ бульонъ? — Вы правы, подогрѣвая его. — Правъ-ли мой слуга, подогрѣвая ваше бѣлье? — Онъ виноватъ, подогрѣвая его. — Боится-ли онъ разорвать ваше платье? — Онъ не боится разорвать его, но сжечь. — Хотите идти къ нашимъ братьямъ? — Я не хочу идти къ нимъ, но къ ихъ дѣтямъ?— ІІаходится-ли шотландецъ у кого нибудь? — Онъ не находится ни у кого. — Гдѣ онъ? — Онъ дома. — Хотятъ-ли ваши дѣти идти къ нашимъ друзьямъ?— Они не хотятъ идти къ вашимъ друэішмъ, но къ нашимъ. — Дома-ли ваши дѣти? — Они не дома, но у своихъ сосѣдей. — Дома-ли капитанъ? — Его пѣтъ дома, онъ у своего брата. — У нашей-ли тетки иностранецъ? — Его нѣтъ у нашей тетки, онъ у нашей матери. — У кого англичанинъ? — Опъ у пасъ. — У пасъ-ли американецъ? — Нѣтъ, мил. гос., онъ не у васъ, но у своего друга. — У кого итальянецъ? — Онъ ни у кого, опъ у себя. У іі р а ж и е н і е 41. Хотите идти домой? — Я не хочу идти домой, я хочу идти ' къ сыну моего сосѣда. — Дома-ли вашъ отецъ? — Нѣтъ, мил. гос., его нѣтъ дома. — У кого онъ? — Онъ у добрыхъ друзей нашего стараго сосѣда. — Хотите идти къ кому нибудь? — Я ни къ кому не хочу идти. — Гдѣ вашъ сынъ? — Онъ дома. — Что хочетъ опъ дѣлать дома? — Онъ хочетъ пить хорошее вино. — Дома-ли ваша сестра? — Ея нѣтъ дома, она у своей тетки. — Чего хотите выпить? — Я хочу выпить пива. — Что хочетъ дѣлать французъ? — Онъ хочетъ работать и пить хорошее вино. — Что случилось у васъ дома? — У меня ничего не случилось дома. — Имѣетъ-ли купецъ желаніе купить столько же сахару, сколько чаю? — Онъ имѣетъ охоту купить сколько одного, столько и дру- гаго. — Устали вы? — Я не усталъ. — Кто усталъ? — Мои маленькія сестры устали. — Имѣетъ-ли испанецъ желаніе купить столько же ословъ, сколько лошадей? — Онъ имѣетъ охоту ку- пить болѣе тѣхъ, чѣмъ этихъ. — Хотите выпить чего нибудь? — Я ничего не хочу выпить. — Сколько цыплятъ хочетъ купить по- вариха? — Она хочетъ купить ихъ три. — Хотятъ-ли нѣмцы ку- пить что нибудь?—Они ничего пе хотятъ покупать. — Хочетъ-ли испанецъ купитт. что нибудь? — Онъ хочетъ купить что нибудь, но у него пѣтъ денегъ.
— 67 — Куда? Урокъ семнадпатый.— беѵеійеепіЬ Іеязоп. Гдѣ? "ѴѴЬеге? АѴЬііЬег? \ѴЬеге іо? Примѣч. А. — Нарѣчіе мѣста "ЧѴЬііЬег рѣдко употребляется въ разговорѣ. Тамъ. Тііеге. Туда. ТЬііЬег. Примѣч. В. — Нарѣчіе ІЬііЬег рѣдко употребляется въ разго- ворѣ; ему предпочитаютъ Туда идти. Тамъ быть. Его тамъ, туда. (Ьете. То до іЬііЬег. То Ье іЬеге. Іі іЬеге или іЬііЬег (послѣ глагола). Нести, относить. Посылать. Вести. То саггу. іо іаке*. То вет!*. То Іеа<1* (іо іаке*, іо сошіисі). Отнести его туда. То іаке іі іЬеге иди іЬііЬег. Его, ёе Его тамъ, туда. Его туда послать. Его туда вести. Нііп, Ьег, прямое дополненіе, ко- торое въ англійскомъ языкѣ* всегда ставится послѣ глагола. Ніт, Ііег іЬеге иди іЬііЬег (послѣ глагола.) То аежі Ьіт или Ьег іЬііЬег. То іаке Ьіт или Ьег ІЬііЬег. Ихъ. Ихъ тамъ, туда. Тамъ, туда ихъ (часть либо). Отвести ихъ туда. Туда ихъ (часть) отнести. ТЬеш, прямое дополненіе ставится послѣ глагола). ТЬеш ІЬеге или іЬііЬег глагола). чего 8оше ІЬеге или ІЬііЬег глагола). То саггу іЬет іЬііЬег. То саггу воте іЬііЬег. (всегда (послѣ (послѣ Хотите послать его (ее) къ моеху отцу? ХѴіІІ уои веші Іііт (Ьег) іо ту ГаіЬег’а? Я хочу послать его (ее) туда. I ѵгііі аеші Ьіт (Ьег) іЬііЬег или іо Іііт.
— 68 — Врачъ, докторъ. Приходить, придти. Когда? Завтра. Сегодня. ТЪе рЪуаісіап. То соте*. \ѴЬеп? То-тоггоѵ. То-ііау. Гдѣ шібудь, куда шібуль. ( ?те ЧЬсге "™ ”“'г- ; ' I Апу чѵЬеге или ѵЬПІіег. Примѣч. С. — 8оте ѵгііеге, употребляется въ утвердительныхъ формахъ, апу чѵііеге въ отрицательныхъ, вопросительныхъ или вы- ражающихъ сомнѣніе. И въ этихъ случаяхъ мгііеге предпочитается хѵИкЪег, которое почти совсѣмъ не употребляется въ разговорѣ. Не — нигдѣ, никуда. Хотите идти куда нибудь? Я хочу идти куда нибудь. Я никуда ие хочу идти. Его нѣтъ нигдѣ дома. Х'о іѵііеге или поі апу ѵѵѣеге. Во уоп <і8Іі «о ко апу «Ііеге? I «’івЬ Іо до зоте «Ьеге. I <1о по» міяЬ іо к° апу «Ьеге. Не ів по «Ьеге а» Ьоте. Писать. Въ которомъ часу? Въ часъ. Въ два часа. То «тііе*. Аі «Ьаі о сіоск? * Аі опе о'сіоск. Аі і«о о’сіоск. Половина. Четверть. Въ половинѣ втораго (часа). Въ четверть втораго. Въ четверть третьяго. Въ часъ безъ четверти. Въ полденъ. Въ полночь. НаІГ. А іціагіег. Аі ЬаИ раяі опе. Аі а диагіег рая» опе. А» а циагіег раиі і«о. Аі а чиагіег іо опе. Аі імеіѵе о’сіоск, аі тідііау. Аі ітгеіѵе о’сіоск аі пікЫ. Аі тЫпікЬі. Племянникъ, племянница. Ваша племянница. Дѣвица. ТЬе перЬеѵг, іЬе піесе. Уоиг шесе. ТЬе уоипк Іаііу. Упражненіе 42. Куда хотите идти? — Я хочу идти домой. — Хотите идти до- мой?—Я хочу идти туда. — Хочетъ ли вашъ сынъ идти ко мпѣ? — Онъ хочетъ туда идти. — Дома-ли вашъ брать? — Онъ тамъ — ’) О’сіоск есть сокращеніе оГ іііе сіоск или оп іЬе сіоск и означаетъ только время; когда же нужно выразить продолжительность времени, тогда употре- бляется Ьоиг.
— 69 — Хотятъ ли ваши дѣти идти ко мнѣ? — Они не хотятъ туда идти. — Къ кому хотите вы отнесть эту записку? — Я хочу от- несть ее къ моей матери. — Хочеть-ли вашъ слуга отнесть мою записку къ вашему отцу? - Онъ хочетъ отнесть ее туда. — Къ кому хотятъ наши враги отнесть паши пистолеты? — ОіГИ хотятъ от- несть ихъ къ русскимъ. — Куда хочетъ сапожникъ отнесть мои башмаки? — Онъ хочетъ отнесть ихъ къ вамъ. — Хочегь-ли онъ отнесть ихъ домой? — Онъ не хочетъ относить ихъ туда. — Хо- тите отвесть вапіего сына ко мнѣ? — Я пе хочу отвесть его къ вамъ, но къ капитану. — Когда хотите отвесть его къ капи- тану? — Я хочу отвесть его туда завтра. — Хотите отвесть моихъ дѣтей къ врачу? — Я хочу отвесть ихъ туда. — Когда хотите отвесть ихъ туда? — Я хочу отвесть ихъ туда сегодня. — Въ ко- торомъ часу хотите отвесть ихъ туда? — Въ половинѣ втораго. — Когда хотите вы послать вашего слугу къ врачу? — Я хочу по- слать его туда сегодня. — Въ котоіюмъ часу? — Въ четверть де- сятаго. — Хотите идти куда пибудь? — Я хочу идти куда нч- будь. — Куда хотите вы идти? — Я хочу идти къ шотландцу. — Хочетъ-ли вашъ другъ идти къ кому нибудь? — Онъ ни къ кому не хочетъ идти. Упражненіе 43. Хотите придти ко мнѣ? — Я не хочу туда идти. — Куда вы хотите Идти? — Я хочу идти къ добрымъ французамъ. — Хо- тятъ-ли добрые нѣмцыгидти къ вамъ? — Они никуда не хо- тятъ идти. — Хочетъ-лимирлапдецъ придти къ вамъ? — Онъ хо- четъ придти ко мпѣ. — Хочетъ-ли вашъ сынъ идти къ кому пибудь? — Онъ хочетъ идти къ кому-то (Іо ро (о яоше опе’в Ьоиве). — Къ кому онъ хочетъ идти? — Онъ хочетъ идти къ своимъ друзьямъ. — Хотятъ-ли испаппы идти куда нибудь? — Они ни- куда пе хотятъ идти. — Когда хотите вести своего юношу къ жи- вописцу? — Я хочу вести его туда сегодня. — Куда хочетъ онъ отнесть эти письма? — Онъ никуда не хочетъ ихъ отнесть. — Хотите-ли отвесть врача къ этому человѣку? — Я хочу его туда отвесть. — Когда хочетъ врачъ идти къ вашему брату? — Онъ хочетъ идти туда сегодня. — Хотите послать слугу ко мнѣ? — Я его хочу туда послать. — Хотите послать ребенка (ІЬе сЬіІгі) къ живописцу? — Я не хочу его туда посылать. — Хочетъ ли англичанинъ написать еще записку? — Онъ хочетъ написать еще одну. — Имѣетъ-ли ваша племянница желаніе написать столько писемъ, какъ я? — Она хочетъ написать столько же. — Кому она хочетъ послать ихъ? — Она хочетъ послать ихъ своимъ друзьямъ. — Кто хочетъ писать маленькія записки? — Дѣвица хочетъ ихъ писать.
70 — У іі р а ж и е н і е 44. У кого вашъ отецъ? — Онъ пи у кого, онъ дома. — Имѣетъ-ли вашъ братъ время придти ко мнѣ? — Онъ ие имѣетъ времени идти туда. — Хотите отнесть много книгъ къ моему отцу? — Я хочу отнесть туда только нѣсколько. — Хотите послать еще сун- дукъ къ нашему другу? — Я хочу туда послать нхъ нѣсколько. — - Сколько еще шляпъ хочетъ послать шляпникъ? — Опъ хочетъ послать ихъ еще пять. — Хочеть-ли портной послать столько башмаковъ, какъ башмачникъ? — Онъ хочетъ послать ихъ ме- нѣе. — Имѣетъ-ли вашъ сынъ мужество идти къ капитану? — Онъ имѣетъ мужество идти туда, но пе имѣетъ времени. — Хо- тите купить столько собакъ, сколько лошадей? — Я хочу купить болѣе тѣхъ, чѣмъ этихъ. — Въ которомъ часу хотите послать своего слугу къ португальцу? — Я хочу послать его туда въ семь часовъ безъ четверти. — Въ которомъ часу бываетъ дома ваша мать? — Она дома въ полдень. — Въ которомъ часу хочетъ вашъ другъ писать свои записки? — Онъ хочетъ писать ихъ въ пол- ночь. — Боитесь-ли идти къ капитану? — Я не боюсь, но сты- жусь идти туда. - Стыдно-ли вашей дочери идти къ моей тет- кѣ? — Ей не стыдно, но она боится идти туда. Урокъ восемнадцатый. — Еі^ійеепііі Іеааон. Чтобы. Видѣть, видѣться. Есть у васъ депі.ги, чтобы купить хлѣба? Я имѣю ихъ, чтобы его купить. Хотите идти къ вашему брату, чтобы ви- дѣться съ иимъ? Я ие имѣю времени идти туда, чтобы видѣться съ нимъ. Іп ^гНег іо ’) То зее*. Наѵе уои апу пюпеу іо Ьиу Ьгеа<Г? I Ьаѵе воте іо Ьиу воте. ХѴіІІ уои 8® Іо уоиг ЬгоіЬег’з ін оніег •Іо вее Ьіш? I Ьаѵе по Ііте Іо во Иіеге іо вее Ьіт. Есть у вашего брата ножъ, чтобы рѣ- зать его хлѣбъ? Онъ не имѣетъ его, чтобы рѣзать хлѣбъ. Есть перо у вашей сестры, чтобы на- писать свое письмо? Она его имѣетъ, чтобы написать письмо. Нав уоиг ЬгоіЬег а кпііе іо сиі Іііз Ьгеаіі? Не Ьая попе іо сиі іі. Наз уоиг зізіег а реп іо ѵггііе Ьег Іеііег? 8Ьс Ьаз опе іо ѵггііе іі. I) То употребляется для означенія непосредственнаго іціедмета дѣйствія, и іп огііег іо, чтобы означить болѣе отдалепное намѣреніе, а не послѣдствіе не- избѣжное: напр.: онъ слишкомъ благоразуменъ, чтобы сдѣлать это, Ьо Наз іоо тисЪ ьепзе іо сіо іЬаі; мы стрЬляемъ изъ пушки въ осажденную крѣпость, съ цѣлью, пробить брешь, чтобы принудить врага сдаться, тѵе Пге саппоп адаіпзі а Ьезіевеіі ріасе, іо таке а ЬгеасЬ, іп опіег іо оЫіее іЬе еиету и зиггешіег.
Мести, полистать. Убить, убивать. Пачкать. То «туеер *. То кііі. То ваіі. Мочь. / Сап * •). | То Ье аЫе •). Можете-лн вы? ( Сап уои ? \ Аге уои аЫе? Л могу. Я не могу. Можегь-ли онъ? Оиъ можетъ. Онъ не можетъ. М«жегъ-ли она? Она можетъ. Она но можетъ. Мы можемъ. Пы можете. Они, онѣ могутъ. I сап или 1 ат аЫе. I саппоі — I ат поі аЫе ипаЫо). Сап Ье? — ів Ье аЫе? Не сап — Ье ія аЫе. Не саппоі — Ье ів ипаЫе. Сап вЬе? — ів вЬе аЫе? 8Ье сап — вЬо ів аЫе. ЯЬе саппоі — вЬе іа ипаЫе. \Ѵе сап — »е аге аЫе. Уои сап — уои аге аЫе. ТЬеу сап — іЬеу аго аЫе. (нлн Нриміьч. А. — Частица іо ие предшествуетъ неопредѣленному наклоненію, стоящему при глаголѣ сап\ но предшествуетъ этому наклоненію, если оно поставлено съ глаголомъ Іо Ье аЫе. Можете накисать письмо? Сап уои жтііе а Іеііег? Я йогу его написать. 1 сап *гііе опе. Меня. Ме (прямое дополненіе, послѣ глагола). Его. Ніи (прямое дополненіе, послѣ глагола). Ее. Ііег (прямое дополненіе, послѣ глагола). Мепя видѣть. Его видѣть. Ее видѣть. Видѣть человѣка. Видѣть женщину. Видѣть ребенка. Это видѣть. Убить его. Убить ихъ. То вее тпе. То вее Ьіш. То вее Ьег. То вее Іііе тап. То вее ІЬе «отап. То вее ІЬе сЬіІд. То вее іі. То кііі Ьіш. То кііі іЬет. *) и >) Неопредѣленное наклоненіе и всѣ времена, которыхъ ие имѣетъ полу- вскомогательпый недостаточный глаголъ сап, замѣнаіпсл вспомогательнымъ гла- голомъ (о Ье съ прилагательнымъ аЫе, способный; напр.: 1 ат аЫе, я могу; I иан аЫе, я могъ; I Ьаѵе Ьееп аЫе, я могъ; 1 вЬаІІ Ъе аЫе, я буду мочь, и ироч.
72 — Дательный падежъ выражается по-англійски при помощи пред- лога Іо. един. множ. ДРУГУ, друзьяхъ, Женщинѣ, женщинамъ. Капитану, капитанамъ. Дитяти. дѣтямъ. Дому, дохамъ. То (Ье й-іепй. То (Ье (лешіе. То (Ье ъошап. То (Ье мгошел. То (Ье саріліп. То (Ье сартаіпз. То (Ье сЬіШ. То (Ье сЫІіІгеп. То (Ье Ьоиве. То (Ье Іюивеа. Емѵ. Ей.' Мнѣ. То Іііт (косвенное дополненіе). То кег (косвенное дополненіе). То ше (косвенное дополненіе). Говорить мнѣ. — емѵ. — ей.’ Писать ему. — ' сй. — мвѣ. Говорить человѣку. — господину. — дамѣ. Писать дѣтямъ. — дѣвицамъ. То вреак (о ше. То вреак (о Ьіт. То вреак (о Ьег. То мті(е (о Ьіт. То ѵгііе (о Ьег. То *гі(е (о те. То вреак (о (Ье тап. То вреак (о (Ье веіКІешап*. То вреак (о (Ье Іаііу». То ѵггііе (о (Ье сЬІІйгеи. То ѵгііе (о (Ье уоипд Іасііез «. Можете-да писать мвѣ? Я могу вамъ писать. Можетъ-*и говорить вамъ человѣкъ. Онъ можетъ мнѣ говорить. Хотите писать вашему отцу? Я хочу ему писать. Хочетъ-ли ваша сестра писать свосб теткѣ? Опа не ховетъ вамъ писать. Кому хочетъ она писать? Она никому не хочетъ писать. Сан уои мтііе (о то? I сап ѵггііе (о уои. Сан (Ье тап вреак (о уои? Не сап вреак (о те. ЛѴіІІ уои «гііе (о уоиг іа(Ьег? 1 *і11 ѵгі(е (о Ьіт. ЛѴІП уоиг вівіег *гі(е (о Ьег аипі? 8Ье мгііі по( ѵгііе (о Ьег. То «’Ьот ііоев вііе ѵінЬ (о ѵггііе? 8Ье йоеь поі ѵізЬ (о жгііе (о апу Ьо<1у. Чашка. Чайная чашка. Платокъ. Носовой платокъ. Карета. ТЬе сир. А (еа-сир. ТЬе ЬашІкегсЬіеГ. ТЬе росксі-ЬашІкегсЬіеГ. ТЬе саггіаве. Корзина. Коверъ. Подъ. Кошка. ТЬе Ьазкеі. ТЬе сагреі. ТЬе Ноог. ТЬе саі. (*, * и *). Говоря о кожъ либо н вс называя по имени, употребляютъ а вепііе- тап. господинъ, а 1а<іу, дама; а уоипк 1а<1у, дѣвица.
— 73 — Хотите послать книгу человѣку? Я хочу ему послать ее. ѢѴІІІ уои веші /Ле Ьоок Іо іііе таи? I ѵгііі вепіі іі іо Іііт. А. — Въ англійской ф]миі*Ь винительный падежъ (прямое дополненіе) предшествуетъ дательному (косвенному дополненію). Когда хотите послать ее ему? ХѴЬеи *ІІ1 уои веші іі іо Ліш? Я хочу ее послать ему завтра. 1 *І11 веий іі іо Іііт Іо-тоггоѵ. В. — Иногда нельзя опустить предлога іо; въ такомъ случаѣ, дательный падежъ имени существительнаго предшеству- етъ винительному, но дательный личнаго мѣстоименія ставится послѣ винительнаго, не смотря на іо, употребленное въ рѣчи или только подразумѣваемое. Хотите послать человѣку мою книгу? Я хочу ему ее послать. Дать, давать. Одолжать, ссужать. Хотите дать мнѣ платокъ? Я хочу дать его вамъ. Хотите одолжить таше пе]Ю моей сестрѣ? Я хочу одолжить его ей. ХѴІ11 уои ьепй іке іпап Ьів Ьоок? I мгі11 ьепй іі Ьіт. 'Го иіѵе •. То Іепй *. \ѴШ уои віѵе ше іЬе ЬапйкегсЬіеГ? I чгШ віѵе іі уои. ІДѴІП уои Іеші ту вівіег уоиг реп? рѴШ уои Іеші уоиг реп іо ту візіег? {I *і11 Іепіі іі Ьег. I ѵгііі Іеші іі іо Ьег. ЕДИНСТВЕННОЕ. ЕДИНСТВЕННОЕ. Косвен. допол., Пушное дополи. или дат. над. іілп віінігг. над. 1-е лицо миѣ меия. То те те. З е іиуж. ему его. То Ьіт Ьіт. \жеи. ей ее. То Ьег Ьег. МНОЖЕСТВЕННОЕ. МИ0ЖВСТВЖКІ08. 1-е лице намъ насъ. То ие и». 2 — • вамъ васъ. То уои Той. 3 — имъ ихъ. То ІЬет ТЬеш. Хотите говорить мнѣ? Я ие хочу говорить вамъ, но ему. Хочетъ-ли онъ говорить вамъ? Онъ не хочетъ говорить маѣ, ио вамъ. Хотите писать ей? Я по хочу писать ей, ио ея брату. Ио уои *із1і іо вреак Іо ше? I йо поі мівЬ Іо вреак іо уои. Ьиі Ю Ьіт. Ііоев Ье жівЬ іо вреак іо уои? Не йоев поі «ізЬ іо вреак Ю те, Ьиі іо уои. І)о уои жівЬ іо жгііе іо Ьег? 1 Йо иоі *ізЬ іо мгііе іо Ьег. Ьиі іо Ьег ЬгоіЬег.
— 74 — Мѣсто дательнаго и винительнаго падежей личныхъ мѣстоименій во фразѣ. ЕДИВСТ. М НОЖЕСТ. ЕДННС'Т. нножкст. Мнѣ его мнѣ ИХЪ. | Іі Ю ше. ( Іі іо Ьіт. Ѣ ’ГЬеш іо те. Тііет іо Ьіт. Его ему, ей яхъ ему, ей. \ И іо Ьег. ТЬет Іо Ьег. Намъ его НАМЪ ИХЪ. + Іі іо из. + ТЬет іо ив. Вамъ его вамъ ихъ. І Іі іо уои + ТЬет іо уои. Его имъ имъ ихъ. Іі іо іЬет. ТЬет іо іЬет. Когда хотите прислать хнѣ книгу? \Ѵ1іеп ѵіП уои зеші то іЬе Ьоок? Я хочу ее прислать вамъ сегодня. I ѵііі зеп<1 іі уои Іо-<1ау. Мѣсто, занимаемое частичею *оте. относительно личнаго мѣстоименія. Мпѣ его (часть) Ему, ей его. Намъ его. Вамъ его. Имъ его. съ предлогомъ. Ѣ Зоте іо те 1 + Зоте іо Ьіт ( І Зоте іо Ьег + Зоте іи ив | Зоте іо уоп І Зоте іо іЬет безъ предлога. нлнМе воте. — Ніт воте. — Нег воте. — Гв воте. — Ѵои зоте. — Тііет зоте. Хотите дать мнѣ Я хочу дать его Хотите одолжить Я хочу одолжить хлѣба? вамъ. денегъ моему брату? ихт. ему. Аге уои ѵгііііпуг іо (рѵе те зоте ЬгеаЛ? I ат тгііііпя іо (рте уои воте. ХѴІ11 уои Іеші воте топеу іо ту ЬгоіЬег? I жШ Іеші Ьіт воте. Примѣч. В. — Когда вторымъ дополненіемъ при зоте бываетъ личное мѣстоименіе, тогда п о дразу мѣняется всегда іо, исключая стиховъ, въ которыхъ Іо сохраняется иногда для размѣра стиха. Хотите послать моей сестрѣ шелку? Я хочу иослать его ей. Я пе хочу посылать его ей. ѴѴІ11 уои веші шу зізіег воте яіік? I чгііі веші Ьег зоте. I чгііі поі веп<1 Ьег апу. Склоненіе личныхъ мѣстоименій. * Первое лице. Второе лицо. . (И. я I. ТВ іЬои 1. Б ІР. мепя оГ те. тебя оі іЬее. 5 1Д. МП: іо те. гобѣ іо іЬее. а ’в. меня те. тебя іЬее. г ІИ- мы ѵе. вы уои, уе1 а |р. насъ оі ив. васъ оі" уои. 8 |Д. намъ іо ив. вамъ іо уои. ₽ Ів. насъ ив. васъ уои. 1) Это мѣстоименіе употребляется только въ проповѣдяхъ и въ поэзіи. я) Ѵе вмѣсто уои употребляется только въ поэзіи.
— 75 — ЕІ ги. ОПЪ Ье |р. его оГ Ьіт !і іД. ему іо Ьіт [в. его Ьіт н 1 ги. они, онѣ іЬеу я ІР. ихъ оі' ІЬет і |Д. имъ іо іЬет І Ів. нхъ іЬет Третье лице. жем. сред. ома вЬе ОНО іі». ея оі’ Ьег его оі іі ей іо Ьег ему іо іі. ее, ея Ьег его Іі. дли всѣхъ трехъ родовъ. У п рлжненіе 45. Хотите говорить съ враченъ (врачу)? — Я хочу говорить съ нимъ (ему). — Хочетъ-ли вашъ сипъ видѣть меня для того, что- бы говорить со мною (мнѣ)? — Онъ хочетъ видѣть васъ для того, чтобы дать вамъ что нибудь. — Хочетъ онъ убить меня? — Онъ не хочетъ убивать васъ; онъ только хочетъ видѣть васъ. — Хочетъ- ли сынъ нашего стараго друга убить быка? — Онъ хочетъ убить ихъ два. — Кто имѣетъ желаніе убить нашу кошку? — Маль- чикъ нашего сосѣда имѣетъ желаніе убитъ ее (іі). — Сколько денегъ можете вы мнѣ прислать? — Я могу прислать вамъ 19 шиллинговъ. — Хотите прислать мнѣ мой коверъ? — Я хочу прислать его вамъ. — Хотите послать что-нибудь башмачнику? — Я хочу послать сму .мои старые башмаки. — Хотите иослать ему свое платье? — Нѣтъ, я хочу его послать моему портному. — Можеть-ли портной прислать мнѣ мое платье? — Опъ пе можбтѣ его прислать вамъ. — Могутъ-Л ваши дѣти писать (ко) мнѣ?— Они могутъ писать (къ) вамъ. — Хотите одолжить мнѣ вашу кор- зину? — Я хочу вамъ ее одолжить. — Имѣетъ-ли плотникъ до- вольно денегъ, чтобы купить домъ? — У него ихъ достаточно, чтобы купить его. — Имѣетъ-ли капитанъ достаточно денегъ что- бы купить корабль? — Онъ пе имѣетъ ихъ достаточно, чтобы купить его. — Имѣетъ-ли крестьянинъ желаніе купить хлѣба? — Онъ имѣетъ охоту купить его, по не имѣетъ достаточно денегъ, чтобы его купить. ») Среди, іі употребляется относительно вещей, животныхъ иди дѣтей, полъ которыхъ неизвѣстенъ. — Если-же говорятъ о животныхъ, подъ которыхъ извѣстенъ, то употребляютъ мѣстоименія Ііе, зЬе, напримѣръ, іЬе овігісЬ аЬапйопв Ьег ердв; вЬе ів ап иппаіигаі тоіЬег, страусовая самка покидаетъ свои яйца, она извращенная мать. 7
— 76 — Упражненіе 46. Имѣетъ-ли вашъ сипъ бумагу, чтобы написать записку? — Онъ пе имѣетъ ея достаточно, чтобы написать записку. — Есть у васъ время повидаться съ моею сесцюй (Іо нее ту ківіег)? — Я не имѣю времени видѣться съ нею. — Хочетъ-ли наша мать видѣть меня? — Она пе хочетъ видѣть васъ. — Имѣеть-ли вашъ слуга метлу, чтобы выместь вашъ домъ? — У него она есть, чтобы его выместь. — Хочетъ онъ его подместь? — Онъ хочетъ его под- месть. — Хочетъ онъ подместь мой полъ? — Онъ хочетъ его подместь. — Имѣетъ-ли матросъ деньги, чтобы купить шокола- та? — Онъ ихъ не имѣетъ, чтобы купить его. — Имѣетъ - ли вашъ поваръ деньги, чтобы купить говядины? — Онъ ихъ имѣетъ, чтобы купить ее. — Имѣетъ-ли онъ деньги, чтобы купить цып- лятъ? — Онъ не имѣетъ ихъ, чтобы купить ихъ. — Есть у васъ достаточно соли, чтобы посолить мою говядину?—Я имѣю ее до- статочно, чтобы посолить ее. — Хочетъ-ли вашъ другъ придти ко мнѣ, чтобы повидаться со мною? — Онъ не хочетъ ни идти къ вамъ, ни видѣться съ вами. — Имѣетъ-ли вашъ сосѣдъ же- ланіе убить свою лошадь? — Онъ не имѣетъ желанія убить ее. — Хотите убить своихъ друзей? — Я пе хочу убивать ни моихъ друзей, ни моихъ враговъ. — Кого хотите вы убить? — Л ни- кого не хочу убивать. — Есть у васъ стаканъ, чтобы пить ваше вино? — У меня есть онъ; но я не имѣю вина, у меня есть только чай. — Хотите дать мнѣ денегъ, чтобы купить его? — Я хочу дать вамъ ихъ, но имѣя» ихъ очень мало. — Хотите дать мнѣ то, что имѣете? — Я хочу Ъамъ его дать. — Можете-ли вы пить столько-же вина, сколько молока? — Я могу выпить столь- ко-Же одного, сколько другаго. — Есть-ли дрова у вашего сосѣ- да, чтобы развесть огонь? — Онъ ихъ имѣетъ, чтобы его раз- весть, но у него нѣтъ денегъ, чтобы купить хлѣба и говядины. — Хотите-ли вы одолжить ихъ ему? — Я хочу одолжить ихъ ему. У іі р а ж и е н і е 47. Хотите говоритъ съ нѣмцемъ (нѣмцу)? — Я хочу съ нимъ го- ворить. — Гдѣ онъ? — Онъ у сына американца. — Хочетъ-ли датчанинъ говорить со мною? — Онъ хочетъ говорить съ вами. — Хочетъ-ли онъ говорить съ вапіимъ братомъ или съ моимъ? — Онъ хочетъ говорить съ однимъ и съ другимъ. — Могуть-ли ра- ботать дѣти нашего сосѣда? — Они могутъ работать, по пе хо- тятъ. — Можете-ли вы отрѣзать мнѣ хлѣба? — Я могу его от- рѣзать вамъ. — Есть у васъ ножъ, чтобы отрѣзать его мнѣ? — У
— 77 — мепя есть ножъ. — Можете-ли вы починить мои перчатки? — Я могу починить ихъ, но не имѣю желанія сдѣлать это. — Мо- жетъ-ли портной сдѣлать мнѣ платье? — Оиъ можетъ его сдѣ- лать вамъ. — Хотите-ли вы говорить съ дѣтьми голландца? — Я хочу говорить съ ними. — Что вы хотите имъ дать? — Я хочу дать имъ хорошіе пироги. — Хотите одолжить имъ что - нибудь хорошее? — Я хочу одолжить имъ что-нибудь, но я ничего не могу ссудить имъ: у меня нѣтъ ничего. У п р а ж и е н і е 48. Есть-ли еще соль у повара, чтобы посолить говядину? — Онъ еще имѣетъ ея немного. — Есть у него еще рисъ? — Онъ имѣ- етъ его еще много. — Хочетъ-ли онъ дать его мнѣ? — Онъ хо- четъ дать его вамъ. — Хочетъ-ли онъ дать его моимъ малень- кимъ мальчикамъ? — Опъ хочетъ его дать имъ. — Хочетъ онъ убить этого цыпленка, или того? — Онъ не хочетъ убивать ни этого, пи того. — Какого быка онъ хочетъ убить? — Онъ хочетъ убить быка добраго крестьянина. — Хочетъ онъ убить этого бы- ка, или того? — Онъ хочетъ убить одного и другаго. — Кто хо- четъ прислать намъ сухарей? — Булочникъ хочетъ намъ ихъ при- слать. — Имѣете вы что-нибудь дѣлать? — Я ничего не имѣю дѣлать. — Что долженъ (имѣетъ) сдѣлать вашъ сынъ? — Опъ долженъ (имѣетъ) написать своимъ добрымъ друзьямъ и капита- намъ. — Съ кѣмъ хотите вы говорить? — Я хочу говорить съ итальянцами и съ французами. — Хотите дать имъ денегъ? — Я хочу дать имъ ихъ. — Хотите дать хлѣба этой женщинѣ? — Я хочу дать его ей. — Хотите дать ей платье? — Я хочу дать его ей. — Хотлть-ли ваши друзья дать мнѣ кофе? — Они хо- тятъ дать его вамъ. — Хотите одолжить мнѣ ваши книги? — Я вамъ хочу ихъ одолжить. — Хотите ссудить ваши матрасы ва- шимъ сосѣдямъ? — Я не хочу ссужать ихъ имъ. — Хотите одол- жить имъ своей карсты? — Я хочу одолжить имъ ее. — Кому (іо «іюш) хотите вы одолжить ваши зонтики? — Я хочу одол- жить ихъ моимъ друзьямъ. — Кому (Іо мЬопі) хочетъ вашъ другъ одолжить свое бѣлье? — Онъ не хочетъ одолжать его никому. —• Хотите одолжить чашки кому-нибудь? — Я пе могу одолжать ихъ никому: у меня ихъ пѣтъ. Урокъ девятнадцатый. — Ліпеіеепііі Іеззоп. Кому? То ѵЬот? Кого? \ѴЬот? Что? \ѴЬаІ? 7*
— 78 — Склоненіе вопросктвльиыхъ мѣстоименій мгѣо? ѵгііаі? кто? что? Для лкць для предмст. Им. кто? что? Им. *Ьо? мЬаі? Род. кого? чего? Род. (ѵЬове? \оГ ѵЬош? оГ «ЬаГі* Дат. кому? чему? Д»Т. іо ѵЬот. Іо м-Ьаі? Вии. кого? что? Вив. мгЬот. «іш ? ИгЛо? кто? не имѣетъ множественнаго числа и относится толь- ко къ лицамъ. И7іол’? переводится словомъ чей? если за нимъ слѣдуетъ гла- голъ іп Ье, быть, и означаетъ принадлежность; нанр., АѴІю.че Ьаѣ іа ІЬаі? чья это шляпа? Кто, въ смыслѣ который, переводится мЛісЛ; напр., УѴЬісЬ о! уои тѵііі Ье Ъоісі епаирЬ іо зау во? кто изъ васъ будетъ на столько смѣлъ, что скажетъ это? Примѣч. А. — Очень часто предлога о/’, іо, ігіііі, (ог, и проч., ставятся послѣ глагола, слѣдующаго за вопросительными и отно- сительными мѣстоименіями; напр., \ѴЬош аге уои Іоикііщ Гог? кого ищете вы? Это перемѣщеніе зависитъ отъ воли говорящаго лица и возможно при мѣстоименіяхъ икот, и'ЫсЬ, игііаГ, оно обязатель- но при относительномъ мѣстоименіи і1іаі\ напр., ТЬе Ьоок іЬаі уои аге Іоокіпц Гог, книга, которую вы ищете; іііе піап ІЬаі уои аге зреакіпц оГ, человѣкъ, о которомъ вы говорите. Нерѣдко от- носительное мѣстоименіе только подразумѣвается; напр., ТЬе Ьоок уои аге Іоокіпц Гог; Іііе піап уои аге зреакіпц оГ; ІЬе регзоп уои аге зреакііщ Іо (особа, съ которой вы говорите), и проч. При пе- ремѣщеніи предлога, относительное мѣстоименіе можетъ быть вы- ражено іііаі, хотя бы рѣчь шла о лицахъ; но необходимо выра- жать его словомъ ісіиті, когда не перемѣщаютъ предлога; напр., ТЬе тап оГ ѵѵЬош уои аге зреакіпц (а не оГ ІЬаі). Отвѣчать. Отвѣчать человѣку. — людямъ. ( Кому хотите вы отвѣчать? Я хочу отвѣчать моему брату. Отвѣчать ему. — ей. ІІМЪ. То ашѵег. То апв*ег іЬе тап. То апвжег іЬе шеи. ЛѴІют <1о уои мгівіі Іо апвнег? I ѵтіяЬ іо апвѵег ту ЬгоіЬег. То апзмгег Ьіт.- То апвчгег Ьег. То аивжег іііеіп. Примѣч. В. — Очень часто дежѣ только подразумѣвается. Я хочу отвѣчать моимъ дѣтямъ. Я хочу имъ отвѣчать. предлогъ іо при дательномъ па- I ѵгівіі ю апзѵег ту сЬіІіігеп. I мівЬ <о апьчег іЬет.
— 79 — Отвѣчать на письмо. Отвѣчать на это (на него, нее.) То апвѵег ІЬе Іеііег. То апв*ег іі. Л На него, на нее, на это. То іі, (о ІЬет. Отвѣчать на письма. — — записки. То апвъег іііе Іеііегв. То апвчгег ІЬе поіев. Отвѣчать на него, на нее, па это. То ашѵег іЬеш. Хотите отвѣчать на мое письмо? Я хочу отвѣчать на него. \Ѵі11 уои ап8*ег ту Іеііег? I жіП апвѵгег іі. Театръ. Спектакль. Налъ. ТЬе ріау, ІЬе іЬеаіге. ТЬе ріау. ТЬе ЬаІІ. » кдмнст. множвст. Въ театръ. въ театры. Въ театрѣ, въ театрахъ. II* Паль, на Палы. На Паду, на Палахъ. Въ сагъ, къ сады. Въ саду, въ садахъ. Магазинъ. То іЬе іЬеаіге. То ІЬе іИеаігез. АІ іЬе іЬеаіге. АІ (Ье іЬеаігез. То <Ье ЬаІІ. То ІЬе ЬаІІз. АІ ІЬе ЬаІІ. АІ іЬе Ьаіів. То іЬе (уагсіеп. То ІЬе доніепв. АІ іЬе кагііеп. АІ ІЬе дапіепз. Г ТЬе чгагеЬоизе. : ТЬе тартхіпе. • , 1 ТЬе віогеЬоиве. Контора. Рынокъ. Перчаточная кожа. ТЬе соипііпк-Ьоиве. ТЬе тагкеі. ТЬе кі<1 кіоѵе. Туда, тамъ. Идти туда. Выть тамъ. 'Піеге или ІЬііЬег (см. урока. 17). То |?о ІЬеге или ІЬііЬег. То Ье ІЬеге. Хотите идти въ театръ? Я хочу туда идти. Въ театрѣ-ли вата сестра? Она тамъ. Еа нѣтъ тамъ. Гдѣ она? І)о уои жівЬ Іо <о іо ІЬе ріау? I чгізЬ Іо к° ІЬеге. Ів уоиг візіег аі ІЬе ріау? 8Ье іа іЬеге. ВЬе із поі іЬеге. ЛѴЬеге із вЬе? Гдѣ г. Вильсонъ? Опъ па балу. Гдѣ г-жа Ричардсонъ? Она гь саду. ЛѴЬеге із Мг. >Ѵі1зоп? Не ів аі ІЬе ЬаІІ. ІѴЪеге ів Мгв. НісЬагсІвоп? ВЬе із іп іЬе каніеп. Примѣч. С. — Господинъ, Мг. (іпізіег), госпожа, Мгв (шіаігекв), никогда не пишутся вполнѣ; дѣвица, Мівз, пишется вполнѣ. Всѣ
— 80 — эти три слова употребляются только съ именемъ лица; но, обра- щаясь къ кому либо и не называя его по имени, говорятъ: 8іг, Масіапі (сокращеніе: Ма’аш). Дома-ли дѣвица Робертъ? Ів Міяя Коііегі аі Ьоте? Ел нѣтъ дома. ЗЬе ів поі аі Ьоте. Въ. Іи; іпіо. Куда угодно идти господину? АѴЬего Ноев іЬе кепііетап мівЬ іодо? Примѣч. I). — Гп(о употребляется въ томъ случаѣ, когда хо- тятъ выразить движеніе внутрь извѣстнаго предмета. Онъ хочетъ идти въ садъ. Не жівЬев іо ко шіо іЬе даг<1еп. Примѣч. Е. — Говоря о комъ-либо и не называя его по име- ни, употребляютъ слова: « дтАетап, господинъ; аіаіу, госпожа: а уоипд Іасіу, дѣвица. Въ саду*ди дѣлица? Она тамъ. Гдѣ купецъ? Онъ въ своей конторѣ. Ів іЬе уоипд Іасіу іп ІЬе цапіеп? ЗЬе ів іЬеге. ХѴЬеге ів іЬе шегсЬапі? Неѣія іп Ьів соипііпк-Иоиве. Что вамъ нужно (что имѣете пи) сдѣлать? Мпѣ нечего дѣлать (я ничего не ииѣв> дѣлать). Что выпить имѣетъ плотникъ? Онъ ничего ие имѣетъ пять. Нужно вамъ сдѣлать что нибудь? Я долженъ (я имѣю) отвѣчать па письмо. Должны-ли вы (имѣете-ли) говоритъ съ моей теткой? Я долженъ (имѣю) говорить съ нею. ЛѴЬаі Ьаѵе уои іо <1о? I Ьаѵе иоіЬіпд іо <Іо. ЛѴЬаі Ьая іііе сагрепіег іо (ігіпк? Не Ьав поіЬіпк іо «ігіпк. Наѵе уои апу ііііп# іо <1о? I Ьаѵе іо апвчгег а Іеііег. Наѵе уои іо ярсак іо ту аипі? I Ьаѵе іо вреак іо Ьег. У пражноніе 49. Что выпить имѣетъ вашъ отецъ? — У него есть хорошее ви- но, чтобы пить. — Есть что-нибудь выпить у вашего слуги? — У него есть чай, чтобы выпить. — Что вамъ нужно сдѣлать? — Мнѣ нужно писать. — Что вамъ нужно писать? — Мнѣ нужно написать письмо. — Къ кому? — Къ капитану. — Что надобно дѣлать башмачнику? — Онъ долженъ починить мои башмаки. — Что вамъ нужно починить? — Мнѣ нужно починить мои шерстя- ные чулки. — Съ кѣмъ должны вы говорить? — Я долженъ го-
— 81 — ворнть съ плотникомъ. — Когда хотите говорить съ нимъ? — Сегодня. — Гдѣ хотите говорить съ нимъ? — У него. — Съ кѣмъ долженъ говорить вашъ брать? — Онъ долженъ говорить съ вашимъ сивомъ. — Что нужно дѣлать французу? — Онъ дол- женъ отвѣчать на записку. •— На какую записку онъ долженъ отвѣчать? — Опъ долженъ отвѣчать на записку своей сестры.— Должепъ-ли я отвѣчать на записку англичанина? — Вы должны отвѣчать на нее. — На какое письмо вамъ нужно отвѣчать? — Мнѣ нужно (я имѣю) отвѣчать на письмо моей доброй матери. — Должна-ли ваша тетка отвѣчать па записку? — Она должна отвѣ- чать на записку. — Кто долженъ отвѣчать на записки? — Наши дѣти должны отвѣчать на нѣкоторыя записки. — Хотите отвѣ- чать на записки купцовъ? — Я хочу отвѣчать на нихъ. — Хо- четъ-ли вашъ отецъ отвѣчать па эгу записку, или на ту? — Онъ не хочетъ отвѣчать ни на эту, ни на ту. — Хочетъ-ли кто-ни- будь отвѣчать на мое письмо? — Никто не хочетъ отвѣчать на него. — Хотите писать ко мпѣ? — Я хочу къ вамъ писать. — Хотите писать къ нему? — Я хочу къ нему писать. — Кто хо- четъ писать къ испанцамъ? — Наши дѣти хотятъ къ нимъ пи- сать. — Кто хочетъ писать къ нашимъ сестрамъ? — Дѣти на- шего сосѣда хотятъ къ нимъ писать. — Не хотятъ-ли они писать къ своей матери? — Они хотятъ писать къ ней: — Могуть-ли русскіе писать къ намъ? — Они могутъ писать къ намъ, но мы не можемъ отвѣчать имъ. У пражненіе 50. Кто хочетъ отвѣчать на мои письма? — Наши друзья хотятъ отвѣчать на нихъ. — На какія письма хочетъ отвѣчать вашъ отецъ? — Онъ хочетъ отвѣчай, только на письма своихъ доб- рыхъ друзей. — Хочетъ-ли онъ отвѣчать на мою записку? — Онъ хочетъ отвѣчать на нее. — Должпы-ли вы отвѣчать кому- нибудь? — Я никому не долженъ отвѣчать. — Имѣете желаніе идти на балъ? — Я имѣю охоту идти туда. — Когда хотите идти туда? — Сегодня. — Въ которомъ часу? — Въ половинѣ один- надцатаго. — Когда хотите вести своего мальчика въ спектакль? — Я хочу вести его туда завтра. — Въ которомъ часу хотите вести его туда? — Въ восемь часовъ безъ четверти. — Гдѣ ваша дочь? — Она въ спектаклѣ. — На балу-ли ваша племянница? — Она тамъ. — Гдѣ купецъ? — Онъ въ своей конторѣ. — Куда хочетъ идти вашъ поваръ? — Онъ хочетъ идти на рынокъ. — На рын- кѣ-ли вашъ двоюродный братъ? — Его тамъ нѣтъ. — Гдѣ онъ? — Онъ въ своемъ магазинѣ. — Гдѣ голландецъ? — Онъ въ своей житницѣ. — Хотите-ли придти ко мнѣ. чтобы отправиться (іо цо)
— 82 — іи» спектакль? — Я хочу придти къ вамъ, но не имѣю желанія отправиться въ спектакль. — Гдѣ ирландецъ? — Онъ на ринкѣ. — Въ какой театръ хотите идти? — Я хочу идти во французскій. — Хотите идти въ мой садъ, или въ садъ шотландца? — )І не хочу идти ни въ вашъ садъ, ни въ садъ шотландца; я хочу идти въ садъ италі>янцевъ. Упражненіе 51. Имѣетъ-ли врачъ желаніе идти въ ваши магазины, или въ ма- газины голландцевъ? — Онъ не хочетъ идти ни въ ваши магази- ны, ни въ магазины голландцевъ, но въ магазины французовъ. — Что хотите купить на рынкѣ? — Я хочу купить корзину и ков- ровъ. — Куда хотите отнесть ихъ? — Я хочу отнесть ихъ до- мой. — Сколько чашекъ хотите вы купить? — Я хочу купить ихъ шесть паръ. — Кому хотите ихъ дать? — Я хочу дать ихъ моей теткѣ. — Имѣетъ-ли вашъ слуга желаніе выместь мой полъ? — Онъ имѣетъ желаніе сдѣлать это (Іо (Іо И), но не имѣетъ вре- мени. — Имѣютъ-ли французы много магазиновъ? — Они имѣ- ютъ ихъ много. — Имѣютъ-ли французы столько собакъ, сколько кошекъ? — У нихъ болѣе тѣхъ, чѣмъ этихъ. — Много ружей въ вашихъ магазинахъ? — Мы имѣемъ ихъ тамъ много, но имѣемъ мало зерна. — Хотите посмотрѣть (іо зее) наши ружья? — Я хочу идти въ ваши магазины, чтобы ихъ видѣть. — Что хотите купить? — Я хочу купить нѣсколько чайныхъ чашекъ, портфейль, пару ножницъ, нѣсколько стакановъ, ящики для кофе, зеркало и пистолетъ. — Гдѣ хотите купить свой сундукъ? — Я хочу ку- пить его на рынкѣ. Упражненіе 52. Есть-ли въ вашихъ магазинахъ столько чаю, сколько вина? — Мы имѣемъ столько-же одного, сколько другаго. — Кто хочетъ разорвать мое бѣлье? — Никто не хочетъ его разорвать. — Хо- тятъ-ли французы дать намъ хлѣба? — Они хотятъ его дать намъ. — Хотятъ-ли они дать намъ столько говядины, сколько хлѣба? — Они хотятъ дать намъ менѣе той, чѣмъ этого. — Хо- тите дать шиллингъ этому человѣку? — Я хочу дать ему ихъ нѣсколько. — Сколько шиллинговъ хотите дать ему? — Я хочу дать ему ихъ пять. — Что хотятъ одолжить намъ англичане? — Они хотятъ одолжить намъ много книгъ. — Есть у васъ время написать къ купцу? — Я хочу написать къ нему, но не имѣю сегодня времени. — Когда хотите вы отвѣчать испанцу? — Я хочу
— 83 — отвѣчать ему завтра. — Въ которомъ часу? — Въ 9 часовъ. — Куда хочетъ идти нѣмецъ? - Оиъ никуда не хочетъ идти. — Хочетъ-ли вашъ слуга согрѣть мой бульонъ? — Онъ хочетъ его согрѣть. — Хочетъ-ли онъ развесть у меня огонь? —г Опъ хо- четъ его развесть. — Куда хочетъ идти плотникъ? — Онъ хо- четъ идти въ лѣсъ. — Гдѣ юноша? — Онъ на балу. — Кто на балу у вашей тетки? — Тамъ наши сыновья, наши дочери и на- ши друзья. Урокъ двадцатый. — Т\ѵспіірѢ1і Іеяяоп. Посылать за. Идти за. Хотите послать аа пиномъ? Я хочу послать за нимъ. Хочетъ*» пашъ мальчикъ идти за хлѣ- бомъ? Опъ пе хочетъ идти за иннъ. Я хочу послать за вранемъ. Я хочу послать за нимъ. Хотите послать за моей сестрой? Я хочу послать за пе». Онъ хочетъ послать за моими дѣтьми. Оиъ хочетъ послать за ними, Хотите послать за стаканами? Я хочу послать за иими. Хотите сходитъ за каретой? Я хочу сходить за нег. Карета. , | То §еп(1 Гог. І То цо Гог (Іо Геі:Іі). 5ѴІ11 уои веші Гог зоте ѵгіпе? I ѵіП зеші Гог зоте. ХѴІ11 уоиг Ьоу цо Гог зоте Ьгежі? Ие ѵііі поі до Гог апу. I ѵгііі кеші Гог іЬе рЬузісіап. I ѵгііі зеші Гог Ьіш. ХѴіІІ уои зеші Гог ту зізіег? I ѵііі зет! Гог ііег. Не «ІП зеші Гог ту сЬіІйгеп. Не кііі веші Гог іііет. ХѴіІІ уои зеші Гог зоте ціавзез? 1 «гіП зеші Гог зоте. ЛѴіІІ уои до Гог а соасЬ? I ѵгііі к« Гог опе. ТЬе соасЬ. На дно. На днѣ. Кь углу. Въ углу. Къ концу. Въ концѣ. Къ дирѣ. Въ дыру. На дно мѣшка. На днѣ мѣшка. У камина. Въ каминѣ. Къ концу дороги. На (въ) концѣ дороги. Дорога. То іЬе Іюііот. Аі Іііе іюііот. То іЬе согпег. АІ іЬе согпег. То іЬе еші. Аі іЬе еші. Іпю іЬе Ьоіе. Іп іЬе Ьоіе. То іЬе Іюііот оГ іЬе Ьа<. Аі іЬе Ьоііот оГ іііе Ьа^. То іЬе согпег оГ іЬе Яге, или іо іЬе Ягевніе. АІ іЬе согпег оГ ІЬе йге. или аі іЬе йгезкіе. То ІЬе еші оГ іЬе гоаЛ. Аі ІЬе еші оГ ІЬе гоасі. ТЬе гоа<1. Они, онѣ имѣютъ. Что нужно дѣлать людямъ? Опи должны идти въ магазинъ. ТЬеу Ьаѵе. \ѴЬаі Ьаѵе іЬе теп Іо «іо? ТЬеу Ьаѵе Іо до іо Іііе «агеЬопзе.
— 84 — Устали дѣти? Они, онѣ суть. Они устали. У стали-ли дѣвицы. Онѣ не устали. Аге іЬе сЫШгеп Іігесі? ТЬеу аге. ТЬеу аге г.іге<1. Аге іЬе уошц? Іагііея ііге<1? ТЬеу аге поі іігесі. Продавать. Сказать, сказывать, приказать. Сказать кожу нибудь. То »е11. * / То іеіі. * і То вау. * {То іеіі воте опе. То вау іо яоте опе. Примѣч,. А. — іо вау требуетъ всегда предлога іо съ датель- нымъ надеженъ, тогда какъ при іо іеіі послѣдняго почти никогда не ставится. Хотите приказать слугѣ развесть огонь? XV111 уои Іеіі іЬе кегѵапі іо таке іЬе Нге? Я хочу ему приказать сдѣлать это. I ѵгііі Іеіі Ьіт іо таке іі. Слово. ТЬе ѵгопі. Сегодня вечеромъ. Вечеромъ, Сегодня утромъ. Утромъ. Теперь. То-пірЬі (іЬіь еѵепіпкѣ ѣ Іп Ніе еѵепіп#. Тіііа топііпк. I Іп іЬе тогпііщ. >’о*. аі ргевепі. Ты. 'П10И. Примѣч. В. — Въ урокѣ 18 было сказано, что мѣстоименіе »/ы употребляется только въ проповѣдяхъ и стихотвореніяхъ. Чтобы уча- щіеся ознакомились со вторымъ лицомъ единственнаго числа и не приходили въ затрудненіе, встрѣтивъ его въ книгахъ, мы пред- ставляемъ здѣсь 2-е лице единств. числа, пастоящ. времени, изъ- явительнаго наклоненія тѣхъ глаголовъ, которые мы уже спря- гали. Ты имѣешь, ты ееи. Ты хочешь. Ты можешь. ТЬои Ьаві, ііюи агі. ТЬои чгііі, іЬои тгівЬеві. ТЬои агі *І1ІІП|;. ТЬои сапві, ІЬои агі аЫе. Твой, твоя, твои. ТЬу. Твой, твоя, твои (безъ имени сущест). ТЬіпе. Твоя книга, твои книги. ТЬу Ьоок, іЬу Ьоокк. Твоя сестра, твои сестры. ТЬу аівіег, ІЬу вівіегв.
— 85 — Боишься-ли ты? Я ие боюсь, я голоденъ. Хочешь ты сиять? Выходить. + Агі ІЬои аігаісі? І I апі поі аГгаі<1. I аш Ьипкгу і Агі іЬои зіееру? То цо оиі. Примѣч. С. — Предлогъ или нарѣчіе, прибавляемые къ гла- голу, иногда даютъ ему особенное значеніе; такъ: іо ^о оиі, вы- ходить; Іо ріск ир, поднимать; Іо (?о іп, входить. Эти предлоги или нарѣчія не ставятся никогда передъ глаголомъ и не сли- ваются съ нимъ въ одно слово. Оставаться. Когда вы хотите выйти? Я хочу выйти теперь. Остаться дома. То готаіп (Ю яіау*). КЬеп (Іо уои ѵіяЬ Іо ко оиі? I ѵгіяЬ Іо «о оиі по*. То гепіаіп (іо яіау*) аі Ьоте. Здѣсь, сюда. Него. Остаться здѣсь. То гешаіп Ьеге. Тамъ, туда. Тііего. Хотите остаться здѣсь? Я хочу остаться здѣсь. Хочеть-ли нашъ другъ остаться тамъ? Онъ не хочетъ тамъ остаться. Хотите идти въ нашему брату? Я хочу идти туда. Хогите идти къ моей матери ? Я хочу идти туда. ѴЧ'іІІ уои віау Ьеге? I ѵііі віау Ьеге. Кііі уоиг Ггіепді гешаіп іЬеге? Не ѵііі поі яіау іЬеге. 5ѴІІ1 уои до іо уоиг ЬгоіЬег’з? I жіИ ко іЬеге. І)о уои ѵіяЬ іо к° Ю ту тоіЬег’з? I чгііі к® іЬеге. Удовольствіе. Одолженіе. Сдѣлать удовольствіе. Сдѣлать одолженіе. ТЬе ріеавиге. ТЬе Іаѵоиг. То ріѵе ріеавигс. То Яо а Гаѵоиг. Идти, уходить. + То Ье воіпв іо. Примѣч. В. — Идти, уходить, въ смыслѣ быть ютовымъ от- правиться, бытъ на пороіѣ, выражается по англійски Іо Ье доту іо. Вы уходите? Я ухожу. Я пе ухожу. Ты уходишь. Уходигь-ли оиъ, оиа? Оиъ, она пе уходитъ. Уходимъ мы? Мы уходимъ. Ѣ Аге уои коіпк? + I ат коіпк- І I ат поі к0ІпК- І ТЬои агі коіпк- І Ів Ье (яЬе) ($оіпк? і Не (вЬе) ів поі коіп«. І Аге ѵе коіпр? І ѴѴе аге коіпй.
— 86 — Что вы будете сейчасъ дѣлать? Я сейчасъ буду писать инеьмо. Ома будетъ (готова) читать. Читать. + ЛѴЬаі аге уои 8°і“8 <1о? Ѣ Т ат коіпк Іо ѵггііе а Іеііег. і ВЬе іі (іоігій іо геа<1. То геаіі. Примѣч. Е. — Во всѣхъ другихъ случаяхъ настоящее время изъявительнаго наклоненія глагола Іо до спрягается слѣдующимъ образомъ: Я иду, ты идешь, онъ (она) идетъ. Мы идемъ, вы идете, оии (оиѣ) ждутъ. I 80, ІІЮІ1 ?оеві, Ье (іЬе) к1*’- \Ѵе ко, уои к°, іЬеу ко. Идете иы къ моему брату? Я иду туда. Куда онъ идетъ? Опъ идетъ къ своему отцу. Аге уои коіпк іо ту ЬгоіЬег’в? I ат коіпк іЬеге. ЛѴІіеге ів Ье к°’ОД? Не ів к°іпк іо Ьів ГаіЬег'в. Каждый, ая, не, ыя. Каждый день. Каждое утро. Каждый вечеръ. Еѵегу (аіі). Еѵегу <1ау. Еѵегу тогпіпк. Еѵегу еѵепіпк. Есть. Поздно. Который часъ. Три часа. Полдень. Четверть перваго. Шесть часовъ безъ четверти. Половина втораго. Минута. Десять часовъ 20 минутъ. Десять часовъ безъ 20 минуть. Іі ів. Ьаіе. ЛѴЬаі о'сіоск ів іі? ЛѴЬаі ів іі о’сіоск? Іі ів іЬгее о'сіоск. Іі ів ічгеіѵе о’сіоск. Ѣ 11 ів а циагісг раві іѵгеіѵе. і Іі ѵапія а іріагіег іо віх. І Іі ів ЬаИ раві опе. А тпіпиіе. | И ів іѵепіу іпіпиіез раві іеп. І ІІ капів і*спіу тіппіев іо іеп. Быть знакомымъ. Знать. Быть знакомымъ съ человѣкомъ, знать человѣка. -}-То Ье асчиаіпіеіі кііЬ. То кпоѵ *. + То Ье аслріаіпіечі ѵііЬ а тап. То кпоѵг а тап. Имѣть нужду, надобность. Нужда, надобность. Мпѣ нужно. Нуженъ намъ этогь ножъ? {То ѵапі. То Ье іп м-апі оГ. ТЬе ѵапі. I жапі іі. I ат іп ѵапі оГ іі. ’ Аге уои іп ѵапі оГ іЬів кпіГе? Во уои ѵгапі іЬів кпіГе?
— 87 — Я не имѣю въ немъ надобности. Нужны вамъ ети ножи? Они мнѣ нужны. Я не имѣю въ нихъ надобности. Нужно вамъ ото перо? Оно мнѣ нужно. Мнѣ ничего ненужно. Нужны-ла ему деньги? Онь пъ пихъ понуждается. {I <іо поі ѵгапі іі. I ат поі іп ѵапі оГ іі. Аге уои іп *апі оГ іііеяе кпіѵеа? I ат іп ѵгапі оГ іііет. I ат поі іп капі оГ іЬет. І)о уои ѵгапі іЬіз реп? I ѵапі іі. 1 жапі поіЬіпд иди I ат поі іп ѵгаиі о! апу Діііпк- {Ноев Не *апі топеу? Ів Не іп ѵгапі оГ топеу? ( Не ів поі іп жапі о) апу. | Не (Іоев поі ѵгапі апу. Въ чемъ, что? ОГ ѵЬаі? Что вамъ нужно? или: въ томъ вы нуж- Г 'ѴЬаі аго уои іп ѵгапі оГ? даетесь? \ ѴѴЬаі <1о уои ѵгапі? Родительный падежъ личныхъ мѣстоименій (см. ур. 18). Меня, тебя, его, ея. ОГ іпе, оГ ііісе, оГ Ьіт, оГ ііег. Насъ, васъ, ихъ. ОГ иа, оГ уои, оГ іЬет. Нуждается-ли вашъ отецъ во мнѣ? Онъ имѣетъ въ васъ надобность. Нужны вамъ эти книги? Онѣ мнѣ-нужны. Нуяцается-жи ваша мать въ моей сестрѣ? Опа имѣетъ въ ней надобность. Нужны-ли ей мои братья? Оли ей нужны. Въ комъ нуждается вашъ отецъ? Онь ни въ комъ не имѣетъ надобности. Ів уоиг Гаіііег іи ѵгапі оГ ше? Не ів іп ѵгапі оГ уои. Аге уои іп ѵгапі оГ іѣеяе Ъоокв? I ат іп ѵаиі оГ іЬет. І8 уоиг тоіііег іп ѵгапі оГ ту віаіег ? 8Ье іа іп ѵгапі оі' Ьег. І8 вЬе іп ѵгапі оГ ту ЪгоіЬегз? 8ке ія мапі оГ Іііет. ОГ ѵгЬот із уоиг ГаіЬег іп ѵгапі? ѢѴЬот із уоиг Іаіііег іи ѵапі оГ? Не із іп ѵгапі оГ поікніу. Упражненіе 53. Мой сынъ (воп), хочешь-ли ты (ѵііі уои) сходить за саха- ромъ? — Да, мой отецъ (Гаіііег), я хочу за нимъ сходить. — Куда хочешь ты (ѵііі уои) идти? — Я хочу идти въ садъ. — Кто въ саду? — Тамъ дѣти нашихъ друзей. — Хотите послать за пи- рогами? — Я хочу послать за ними. — Хотите послать за вра- ченъ? — Я хочу послать за нимъ. — Хотите дать мнѣ ыой бульонъ? — Я хочу дать его вамъ. — Гдѣ онъ? — Онъ въ ка- минѣ. — Хотите дать мнѣ денегъ сходить за говядиной? — Я
— 88 — хочу дать вамъ ихъ сходить за нею. — Гдѣ ваши деньги?—Опи въ моей конторѣ; хотите сходить за ними? — Я хочу сходить за ними. — Гдѣ ваша кошка? — Она въ дырѣ. — Въ какой дырѣ? — Въ дырѣ чердака. — Гдѣ крестьянинъ держитъ (Ьав) свой хлѣбъ (зерно)? Онъ его держитъ въ своемъ мѣшкѣ. — Есть у него кошка? — Онъ имѣетъ ее. — Гдѣ она? — На днѣ мѣшка. — Ваша кошка въ этомъ мѣшкѣ? — Опа тамъ. — Что вамъ нужно дѣлать? — Я долженъ (имѣю) починить мои шелко- вые чулки и отправиться ((о ко) на конецъ дороги. — Кто на концѣ дороги? — Тамъ мой сынъ. — Когда вы должны (имѣете) гово- рить съ моими друзьями? — Сегодня вечеромъ. — Въ которомъ часу? — Въ 9 часовъ безъ четверти. — Когда можете идти на рынокъ? — Я могу идти туда утромъ. Въ половинѣ, седьмаго часа. — Когда хотите вы идти къ англичанину? — Я хочу идти туда сегодня вечеромъ. — Хотите идти къ врачу утромъ или ве- черомъ? — Я хочу идти туда утромъ. — Въ которомъ часу? — Въ четверть восьмаго. Уііражненіе 54. Хотите говорить съ итальянцемъ? — Я хочу съ нимъ гово- рить. — Когда хотите говорить съ нимъ? — Теперь. — Гдѣ онъ? — Опъ на другомъ концѣ лѣса. — Могутъ-ли дѣтп отвѣ- чать на мои записки? — Опи могутъ на нихъ отвѣчать. — Что вы хотите приказать слугѣ? — Я хочу приказать ему развесть огонь и выместь магазинъ. — Хотите сказать вашему брату, чтобы онъ продалъ (продать) мнѣ свою лошадь? — Я хочу сказать ему, чтобы онъ іцюдалъ (продать) ее вамъ. — Что вы хотите сказать мнѣ? — Я хочу сказать вамъ одно слово. — Кого хотите ви- дѣть? — Я’ хочу видѣть нѣмца. — Имѣете сказать ему что ни- будь? — Я долженъ (имѣю) сказать "е^' нѣсколько словъ. — Хо- тите сдѣлать мнѣ одолженіе? — Да, .мил. гос., какое? — Хотите приказать моему слугѣ выместь магазины? — Я хочу приказать ему выместь ихъ. — Что хотите сказать мое*му отцу? — Я хочу сказать ему, чтобы онъ продалъ вамъ спою лошадь. — Хотите приказать вашей дочери сходить къ моей матери? — Я хочу при- казать ей сходить туда. — Имѣете сказать' что нибудь моей теткѣ? — Я долженъ (имѣю) сказать ей одно слово. — Иванъ (Лоііп), ты здѣсь (Ьеге)? — Да, мил. гос., я здѣсь. — Что ты бу- дешь дѣлать? — Я пойду къ вашему шляпнику сказать, чтобы онъ починилъ (починить) вашу шляпу. — Что продаетъ (имѣетъ продать) вамъ купецъ? — Онъ продаетъ (имѣетъ продать) хоро- шія кожаныя перчатки, деревянныя корзины и стальныя перья. — Продаеть-ли онъ (имѣетъ-ли онъ продать) желѣзныя ружья? — Онъ ихъ имѣетъ, но не хочетъ продать ихъ.
— 89 Упражненіе 55. Который часъ? — Четверть перваго. — Въ которомъ часу хо- четъ ваша сестра идти изъ дому (€о цо оиі)? — Она хочетъ идти въ двѣнадцать часовъ безъ четверти. — Поздно-ли? — Не позд- но. — Что вы будете сейчасъ дѣлать? — Я буду читать. — Что есть у васъ для чтенія (что имѣете читать)? — У мепя есть для чтенія (я имѣю читать) хорошая книга. — Хотите одолжить ее мнѣ? — Я хочу вамъ ее одолжить. — Когда хотите одолжить ее мнѣ? — Я хочу одолжить ее вамъ завтра. — Имѣете-ли же- ланіе выдти со двора (Іо цо оиі)? — Я не имѣю желанія идти со двора. — Хотите остаться здѣсь, мой милый (ііеаг) другъ? — Я не могу остаться здѣсь. — Куда вамъ нужно (имѣете) идти? — Я долженъ (я имѣю) идти въ контору моего дяди. — Когда хо- тите идти на балъ? — Сегодня вечеромъ. — Въ которомъ часу? — Въ полночь. — Отправляетесь-ли вы (<1о уои цо) къ испанцу ут- ромъ или вечеромъ? — Я отправляюсь туда утромъ и вечеромъ. — Куда вы теперь идете? — Я иду въ театръ. — Куда идетъ вашъ сынъ? — Онъ никуда не идетъ; онъ остается дома, чтобы пи- сать свои письма. — Въ которомъ часу бываетъ дома шотлан- децъ? — Онъ бываетъ дома каждый вечеръ въ четверть девя- таго. — Когда ходитъ на рынокъ вашъ поваръ (ѵйеп сіоез.... цо)? — Опъ ходить туда каждое утро въ половинѣ шестаго. — Когда ходитъ вашъ брать къ нѣмцамъ? — Онъ ходить туда каж- дый день. — Въ которомъ часу? — Въ семь часовъ утра. — Есть- ли еще у купца платье для продажи (продать)? — Онъ еще имѣетъ одно, но не хочетъ продавать его. — Хочетъ-ли вашъ отецъ купить этого быка, или того? — Опъ не хочетъ покупать пи этого, пи того. — Котораго онъ хочетъ купить? — Онъ хо- четъ купить быка своего друга. — Пмѣетъ-ли еще его другъ карету для продажи? — Онъ не имѣетъ болѣе кареты для про- дажи, но имѣетъ еще нѣсколько хорошихъ кораблей для про- дажи. — Когда хочетъ онъ продать ихъ? — Опъ хочетъ продать ихъ сегодня. — Гдѣ? — Въ своемъ магазинѣ. — Хотите ви- дѣться съ моимъ другомъ? — Я хочу видѣться съ нимъ, чтобы познакомиться. — Хотите познакомиться съ моею маленькою се- строй? — Я хочу познакомиться съ нею. — Кто хочетъ познако- миться съ моими дѣтьми? — Французскій капитанъ хочетъ позна- комиться съ ними. — Хочетъ-ли вашъ братъ купить слишкомъ много грушъ? — Онъ хочетъ купить ихъ много, но не слишкомъ много.
— 90 Упражненіе 56. Гдѣ вашъ братъ?—Онъ въ своемъ магазинѣ. — Не хочетъ-.та онъ идти со двора? — Нѣтъ, опъ не хочетъ идти со двора. — Что онъ будетъ дѣлать? — Онъ будетъ писать къ своимъ друзьямъ. — Хотите остаться здѣсь или тамъ? — Я хочу остаться тамъ. — Гдѣ хочетъ остаться паша тетка? — Она хочетъ остаться тамъ. — Имѣеть-ли нашъ другъ желаніе остаться съ саду? — Онъ имѣетъ желаніе остаться тамъ. — Можете-ли одолжить мнѣ книгу? — Я могу одолжить вамъ нѣсколько. — Въ чемъ вы имѣете надоб- ность? — Мнѣ нужно хорошее ружье. — Нуждается-ли вашъ брать въ деньгахъ? — Онъ въ нихъ не нуждается. — Имѣеть-ли онъ надобность въ сапогахъ? — Онъ не имѣетъ въ нихъ надоб- ности.— Что ему нужно? — Ему ничего ненужно. — Кто имѣетъ надобность въ перцѣ?—Никто въ немъ не имѣетъ надобности.— Нуженъ-ли кому пибудь сахаръ? — Никто въ немъ не нуждает- ся. — Что мнѣ нужно? — Вы ни въ чемъ не имѣете надобно- сти. — Нужно-ли что нибудь вашей матери? — Она ни въ чемъ не нуждается. — Въ чемъ нуждается англичанинъ? — Ему нуж- но бѣлье. — Не нужны ли ему драгоцѣнныя вещи? — Онъ въ пихъ не имѣетъ надобности. — Что нужно матросу? — Ему нужны сухари, говядина, масло и сыръ. — Не нужепъ-ли ему хлѣбъ? — Опъ не имѣетъ въ пемъ надобности. — Дадите-ли вы мнѣ (имѣете-ли дать) что нибудь? — Я дамъ вамъ сейчасъ говядины, хлѣба и випа. — Имѣеть-ли вашъ отецъ надобность въ этихъ картнпахъ, или въ тѣхъ? — Онъ*не имѣетъ надобности ни въ этихъ, пи въ тѣхъ. — Нуженъ я вамъ? — Вы мпѣ нужны (я имѣю въ васъ надобность). — Когда я вамъ нуженъ? — Те- перь. — Что имѣете вы сказать мпѣ? — Я долженъ (имѣю) ска- зать вамъ одно слово. — Имѣетъ-ли вашъ сынъ надобность въ насъ? — Опъ имѣетъ надобность въ пасъ и въ пашихъ брать- яхъ. — Нуждается-ли ваша мать въ моей сестрѣ? — Она въ вей нуждается. — Имѣетъ-ли опа сказать ей что пибудь? — Она должна (имѣетъ) сказать ей нѣсколько словъ. — Имѣеть-ли кто нибудь надобность въ моемъ сынѣ? — Никто въ немъ не имѣетъ надобности. Урокъ двадцать-перный. — Тѵѵеійу йгзі Іеззоп. Настоящее время. Настоящее время изъявительнаго наклоненія сходно съ неокон- чательнымъ наклоненіемъ, исключая 2-е лице едипст. числа, ко- торое образуется отъ прибавленія къ неопредѣленному наклоненію окончанія е8І, и третьяго лица, для образованія котораго прибав-
— 91 . Это правило распространяется на всѣ глаголы кромѣ вспомогательныхъ. То саіі. I саіі. ТЬои саііг.ч/, Ье (вЬе) саіі®. УѴе саіі, уои саіі, іЬеу саіі. // То ве/кі*. 10)рп<1. ТЬои вепйлчі, Ье (вЬе) вепів. \Ѵе, уои, ІЬеу веші. ляется только .<? *) правильные и неправильные, Звать. Я зову. Ты зовешь, оиъ (опа) зоветъ. Мы зовемъ, и про,. Посылать. Я посыпаю. Ты посылаешь, опъ (оиа) посылаетъ. Мы посылаемъ, и ироч. Примѣч. А. — Глаголы, оканчивающіеся па с, утрачиваютъ эту букву предъ прибавочнымъ слогомъ 2-го лица единств. числа; напр., Любить. Я люблю. Ты лм>бншь, онъ (она) любитъ. Мы .любимъ, и про,. Писать. Я пишу. Ты пишешь, онъ (оиа) пишетъ. Мы пишемъ, и про,. То іоѵе. I Іоѵе. ТЬои Іоѵ«/, Ье (вЬе) Іоѵе». ЛѴе, уои, іЬеу Іоѵе. То ѵгтііе ♦. 1 *тііе. Тіюи шгіим/, Ье (вЬе) ѵгііея. Мге, уои, іЬеу чггііе. Примѣч. В. — Окончаніе 3-го лнца единств. числа подлежитъ во всѣхъ правильныхъ и неправильныхъ глаголахъ (кромѣ вспомо- гательныхъ) тѣмъ-же измѣненіемъ, какъ и окончаніе множеств. числа именъ существительныхъ (ур 8), т. е., глаголы, оканчиваю- щіеся па сЛ, », «Л, х, г, о, принимаютъ, для благозвучія, сз вмѣ- сто в’); напр., Учить. Я учу. Ты учишь, онъ (она) учить. Мы учимъ, и про,. Проходить. Я прохожу. Ты проходишь, онъ (она) проходитъ. Мы проходимъ, и проч. Желать. Я желаю. Ты желаешь, опъ (опа) желаетъ. Мы желаемъ, и проч. Назначать. Я назначаю. Ты назначаешь, оиъ (оиа) назначаетъ. Мы назначаемъ, п ироч. То іеасЬ *. 1 іеасЬ. ТЬои ісасЬм/, Ье (вЬе) ісасЬе.ч. ^е, уои, іЬеу іеасЬ. ( То рала. I разв. ТЬои рмаеп/, Ье (вЬе) разве®. 5Ѵе, уои, іЬеу ралв. То ѵгівЬ. I ѵівЬ. ТЬои ѵгівЬся/, Ье (вЬе) *івЬм. ЛѴё, уои, ІЬеу ѵгізЬ. То Йх. 1 Йх. ТЬои йхе®^, Ье (вЬе) йхез. МГе, уои, іЬеу Йх. <) Въ прежнее время, еіЬ: Ье саІІеіЬ. И теперь еще окончаніе это употреби- тельно въ проповѣдяхъ, молитвахъ, иногда даже въ пословицахъ. ») Однакожъ окончаніе [ никогда не измѣняется въ ѵе». 8
— 92 — Жужжать. Я жужжу. Ты жужжишь, онъ (опа) жужжитъ. Мы жужжимъ, и проч. Идти. Я иду. Ты идешь, опъ (она) идетъ. Мы идемъ, и проч. • То Ьим. I Ьикк. ТЬои ЬиигяУ, Ъе (вЬе) Ьигхлч. \Ѵе, уои, (Ьеу Ьикк. То до*. I «о. ТЬои ііе (сЬе) &оек*. \Ѵе, уои, іЬеу до. Примѣч. С. — Если неопредѣленное наклоненіе оканчивается на у съ предыдущею согласной лицахъ еднпств. числа; напр., Отвѣчать. Я отвѣчаю. Ты отвѣчаешь, оіп. (она) отвѣчаетъ. Мы отвѣчаемъ, и проч. 4). то у переходить въ і во 2 и 3 То геріу. 1 геріу. ТЬои геріілч/, Ье (>Ье) гері/еч. \Ѵе, уои, ІЬеу геріу. Примѣч. 1). — Глаголы, оканчивающіеся на одну только со- гласную съ одною предыдущею гласною, удвоиважпъ ату согласную предъ прибавочнымъ слогомъ: напр. Просить МИЛОСТЫНЮ. Я проту милостыню. Ты прочишь, онъ (она) проситъ мило- стыню. Мы просимъ милостыню, и проч. Приказывать. Я приказываю. Ты приказываешь. онь (она) приказы- ваетъ. Мы приказываемъ, и ироч. То Ьея. 1 Ье?. ТЬои Ъеадртя/, *>е (нііе) Ъе?5. \Ѵе, уои, ІЬеу Ье?. То Ъі«1 •. і ыа*. ТЬоп ЬіайгѵЛ Ье (зЬе) ЬЫ.ч. \Ѵе, уои, (Ьеу ЫЯ. Примѣч. Е. — Настоящее время иаъявителънаго наклоненія имѣетъ А англійскомъ языкѣ три формы, именно: Я люблю, ты любишь. іоѵе. (Іо Іоѵе. ат Іоѵіпц •. гіоѵезі. ТЬои{<1ояі Іоѵе. I агі Іоѵіпя. >) Послѣ о, буквы ея не составляютъ слога: поэтому, Ье цоея, Ье ііоев счи- таются за односложныя; но послѣ ей, в, яй, т, і, эти буквы составляютъ отдѣль- ный слогъ, напр., Ле (еаск-ез, ке раяз-е.ч. Тоже самое видимъ въ глаголахъ и- сущест. именахъ, оканчивающихся на се, де, зе, іе. 3 липе едипст. числа этихъ глаголовъ имѣетъ однимъ слогомъ болѣе, чѣмъ неопредѣленное наклоненіе; множ, число существительныхъ — однимъ слогомъ болѣе, чѣмъ единственное, напр., Ле р/«се.ч, Ііе .іиіідех: іке тасез, Іке адез, іке рпіе.ч. •) У не измѣняется, если ему предшествуетъ гласная; напр., іо ріау, ікои ріауеяі, ке ріауя; іо рау. ікои рауезі, ке рау.ч. >) Ілѵіпд есть причастіе настоящаго временя: впослѣдствіи мы увидимъ, какъ оно образуется изъ неопредѣленнаго наклоненія.
— 93 — Онъ (опя) любятъ; мы любимъ. Вы любите; они (онѣ) любятъ. гІоѵея Не (вііеі: <іоев Іоѵе. I іе Іоѵіпд । Іоѵе. Уои/До Іоѵе. * аге Іоѵіпд. (Іоѵе. УѴе’Ло Іоѵе. Іаге Іоѵіиц. г Іоѵе. Піеу; ііо Іоѵе. Іаге ІОѴІП8. Примѣч. Г. — Первая форма, I Іоѵе, выражаетъ общую идею, или привычу дѣлать что-либо; напр., И7іа/ ііоез Ііе ііо іп іке тог- піпд? Что опъ дѣлаетъ утромъ? Не Ьѵеаі/аяія, іакея кія Іея.чоп, гсаіія іке рарегя аті дося оиі, онъ завтракаетъ, учится, читаетъ жур- налы и уходитъ со двора. — Вторая форма, I (іо Іоѵе, утверждаетъ, придастъ силу; напр., І'ом .чау (каі I (іо поі еаі', Ьиі I Ло еаі апіі іігіпіі ая тисіі ля I сап, вы говорите, что я по ѣмъ, но я ѣмъ и пью столько, сколько могу. — Третья форма, / ат Іоѵіну, вы- ражаетъ, что дѣйствіе происходитъ именно въ эту минуту; напр., ИгЛп/ аге уои ііоіпд ікеге? Что вы тамъ дѣлаете? I ат геаііпд іке Іеііег іекіек I ѵеееіѵеіі ікіз тогпіпд, я читаю письма, которыя получилъ сегодня утромъ. ІѴкегс аге уои доіпд? куда идете вы? 1 ат доіпд іо іке ріау, я иду въ спектакль. Любить. Любите иы итого мальчика? Я не люблю его. Любите вы свою сестру? Я ее люблю. | То Іоѵе. То Іи? Гоіні оГ. I То Ііке ‘). ІЮ уои Ііке іЬаі Ъоу? I <1о поі Ііке Іііт. 1)о уои Іоѵе уоиг вініег? 1 Іоѵе Ііег. Примѣч. (г. — Ік> всѣхъ глаголахъ, кромѣ вспомогательныхъ, вопросительная или отрицательная форма образуется при помощи ііо. Впослѣдствіи мы увидимъ, что нѣкогорые глаголы не требуютъ употребленія ііо. Любить-ли она васъ? Она меня любитъ. Она менл не любитъ. Продаете вы свою лотшь? Я ее продало. Я ее не продаю. Что продаетъ вашъ бритъ? Онъ продаетъ свой экипажъ. Ііоев зііе Ііке уои? Ыіе Іікев те. 81іе ііоев поі. Ііке іпе. 1)о уои веіі уоиг ііогве? I яеіі іі. I ііо иоі веіі іі. ѴѴЬаі (іоев уоиг Іігоікег веіі? Не веіі» іив саггіа^е. *) То Іоѵе выражаетъ нѣжность, дружбу; напр., Тке июіііег Іоѵе» кег скЯіІгт ісапу, мать нѣжно любитъ своихъ дѣтей. То Ье І'опЛ о[ выражаетъ тѣже чув- ства. кань іо Іоѵе, но болѣе проще; напр., 8ке із ѵегу (оп<1 о( Лапсіпд, опа очень любитъ тайпы. То Ііке выражаетъ предпочтеніе, склонность; напр., 1 Ііке і‘иЛ, я люблю рыбу, Ье Ііке» іо гйіе, онъ любитъ ѣздить верхомъ. 8*
— 94 — Получать. Окончить. Звать. Открыть, покрыть, распечатать. Принесть въ порядокъ. Ѣ<;ть. То гесеіѵе. То КпізЬ. То кпомг ». То ореп. То аггопдо, Іо кеі іп опіег. То еаі *. Распечатываете-ли иы мое письмо? Я не распечатывай его. Посылаетъ-ли онъ намъ записки? Онъ посылаетъ нхъ мнѣ. Оиъ не посылаетъ пхъ мнѣ. Подметають-лн слуги комнаты? Они ихъ подметаютъ. Они ихъ не подметаютъ. Кто читаетъ паши письма? Мои друпья читаюсь ихъ. Комната, дверь, окно. Во уои ореп шу іеігег? I <1о поі ореп іі. Воез Ье веші уои іЬе поіез? Не зепсія ІЬет т₽. Не <іоев поі зеп<1 іЬет те. Бо Ніе вегѵапіа зѵеер іЬе гооіпн? ТЬеу вмеер іЬет. ТЬеу (Іо поі яѵеер іЬет. АѴЬо геаііь уоиг Іеііегя? Му Ггіешіз геаЛ Іііет. ТЬе гооіп, іЬе <1оог, Іііе ѵгішіоѵг. Открываетъ-ли онъ глаза? Онъ пхъ открываетъ. Онъ ихъ не открываетъ. Кого вы любите? Я люблю своего отца и мать. Любить-ли вашъ отецъ своего сына? Онъ его любитъ. Любите вы своихъ дѣтей? Я ихъ люблю. Любите вы вино? Я его люблю. Что пн любите? ф Воез Ье ореп Лія еуез? ііе орепз іЬет. Не ііоев поі ореп іЬет. УѴІют <1о уои іоѵе? I іоѵе ту ІаіЬег апсі тоіЬег?. Боев уоиг ГаіЬег Іоѵе Ьія зоп? Не <1оез іоѵе Ьіш или Ье Ідѵсз Ьіт. Во уои Іоѵе уоиг сЬіІіігеп? I (іо Іоѵе іЬет или I Іоѵе іЬет. Аге уои Гоші оГ *іпв? I ат (оші оГ іі. \ѴІіаі аге уои Гоші оГ' Сидръ. Я люблв> сидръ. Моя сестра любитъ токолагь. Что любить вашъ дядя? Онъ любитъ кофе. Кто любитъ чай? Англичанинъ его любитъ. Что вы приводите въ порядокъ? Я привожу въ порядокъ мои КИНГИ. Сісіег. I ат Гоші оГ сИег. Му зівіег із Гоші оГ сіюсоіаіе. ѢѴЬаІ ія уоиг ипсіе Гоші оГ? Но із і'оші оГ соЙее. ХѴЬо ів Гоші оГ іеа? Тііе Епдіівінпап ів (оші оГ іі. АѴЬаі ііо уои зеі іп ог<1ег? 1 зеі ту Ьоокв іп огсіег. Снимать. То (аке оіГ. Приводитъ-ли вашъ братъ въ порядокъ, Воез уоиг ЬгоіЬег ьеі Ьіз Ьоокз іп свои книги? опіег? Онъ ихъ приводитъ въ порядокъ. Не зеів Іііет іп опіег. Прнмѣч. И. — Нарѣчіе или предлогъ, прибавляемые къ гла- і >лу для приданія ему особеннаго значенія (ур. 20), ставится обык- Нѣтъ надобности повторять притяжательное мѣстоименіе, если оно отно- сится къ нѣсколькимъ существительнымъ.
— 95 — попенно предъ дополненіемъ; но если послѣднимъ служитъ мѣсто- именіе, то уже оно предшествуетъ нарѣчію или предлогу. При- бавляемое нарѣчіе также можетъ подчиняться правилу. Примѣры: __ „ ГІ)о уои ике ой уоиг Ъаі? Снимаете-.™ вы вашу шляпу? (в0 ' ике уо„; Ьа1 оГ? Я ее снимаю. * I іяке й оіГ. Подиимаетъ-лп оиъ эту монету? І)оев Ііе ріск ир ріесв оГ тому? Онъ ее поднимаетъ. Не ріскв ІІ ир. Опъ ея ие поднимаетъ. Не іоев поі ріск іі ир. У ііражненіе 57. Нуждаетесь вы въ чемъ нибудь? — Я ни въ чемъ не нужда- юсь. — Въ комъ имѣетъ надобность вашъ отецъ? — Онъ имѣетъ надобность въ своемъ слугѣ. — Что вамъ нужно? — Мнѣ нужна записка. — Нужна вамъ эта записка, или та? — Мнѣ нужна эта. — Что вы хотите дѣлать съ нею (іо <1<> лѵіііі іі)? — Я хочу ее распечатать, чтобы прочитать. — Читаетъ-ли вашъ сынъ паши записки? — Онъ ихъ читаетъ. — Когда онъ ихъ читаетъ? — Онъ ихъ читаетъ, когда получаетъ. — Получаетъ-ли оиъ столько за- писокъ, какъ я? — Онъ получаетъ ихъ болѣе, чѣмъ вы. — Что вы мнѣ даете? — Я вамъ ничего не даю. — Даете-ли вы эту книгу моей сестрѣ? — Я ее даю ей. — Даете вы ей птицу? — Я ей. даю птицу. — Кому одолжаете вы свои книги? — Я ихъ одолжаю моимъ друзьямъ. — Одолжаеть-ли мпѣ платье ваша мать? — Она вамъ его одолжаетъ. — Кому ссужаете вы ваши платья (уоиг сіоіііев)? — Я ухъ никому зе ссужаю. — Любите вы вашу мать? — Я ее люблю. — Любитъ-ли васъ ваша мать? — Она меня любитъ. — Любите вы этого маленькаго мальчика? — Я его люблю. — Любите вы эту отвратительную женщину? — Я ея не люблю. — Кого вы любите? — Я люблю своихъ дѣтей. — Кого мы любимъ? — Мы любимъ нашихъ родственниковъ (оиг геіаііопв) и нашихъ друзей. — Любимъ мы кого нибудь? — Мы никого пе любимъ. — Любить-ли васъ кто нибудь? — Паши род- ственники и паши друзья любятъ насъ. • Упражненіе 58. Оканчиваетъ-ли англичанинъ свое письмо? — Онъ его оканчи- ваетъ. — Какія письма оканчиваете ны? — Я оканчиваю тѣ, Йо- торыя пишу моимъ друзьямъ. — Видите вы что-нибудь? — Я ничего не вижу. — Не видите-ли вы моего прекраснаго дома? — Я его вижу. — Видитъ-ли ваша сестра мой большой садъ? —
— 90 — Она его не видитъ. — Видитъ-ли вашъ брать паши корабли? — Онъ ихъ не видитъ, но мы ихъ видимъ. — Сколько солдатъ (воЫіегв) видите вы? — Мы видимъ ихъ много, мы видимъ ихъ болѣе сотни (а Ьишігеіі). — Пьете вы что нибудь? — Я пью нѣчто. — Что вы пьете? — Я пью вино. — Что пьетъ матросъ? — Онъ пьетъ пиво. — Пьемъ мы вино, или сидръ? — Мы пьемъ (ЬоіЬ) вино и сидръ. — Что пьютъ итальянцы? — Они пьютъ шоколать. — Пьемъ-ли мы вино? — Мы его пьемъ. — Что вы пишете? — Я пишу маленькую запаску. — Къ кому? — Къ моей теткѣ. — Пи- шетъ-ли ваша тетка? — Опа пишетъ. — Къ кому опа пишетъ? — Она пишетъ къ своей двоюродной сестрѣ. — Приводимъ-ли мы что-нибудь въ порядокъ? — Мы ничего не приводимъ въ поря- докъ. — Что приводитъ въ порядокъ вашъ братъ? — Онъ при- водитъ въ порядокъ свои книги. — Пі>одаете-ли вы вашъ ко- рабль? — Я его не продаю. — Продаетъ-ли каіпітапъ свой? — Онъ его продаетъ. — Что продаетъ русскій? — Онъ продаетъ своихъ быковъ. — Что вы поднимаете? — Я поднимаю свой ножъ. -- Поднимаетъ-ли ваша сестра свою иглу? — Она ее под- нимаетъ.— Снимаете-ли вы вашу шляпу? — Я ея не снимаю. — Кто снимаетъ свою шляпу? — Никто ея пе снимаетъ. — Приво- дить-ли въ порядокъ купецъ свои бутылки? — Опъ ихъ приво- дитъ въ порядокъ. — Убираете-ли вы (іо аггапце) свои сапоги? — Я ихъ не убираю; они не имѣютъ надобности быть прибранными (іо Ье веі іп оічіег). У іі р п ж и е и і е 59. Читаете вы? — Я читаю. — Что вы читаете? — Я читаю письмо брата моего друга. — Что читаетъ ваша мать? — Она читаетъ книгу. — Что вы дѣлаете? — Мы читаемъ. Читають- ли ваши дѣвицы? — Онѣ не читаютъ: опѣ не имѣютъ времени читать. — Читаете-ли вы книги, которыя я читаю? — Я не чи- таю тѣхъ, которыя вы читаете, но тѣ, которыя читаетъ вашъ отецъ. — Знаете вы этого человѣка? — Я его не знаю. — Зна- етъ-ли его вашъ другъ? — Опъ его знаетъ. — Когда вы пишете ваши записки? — Мы ихъ пишемъ'вечеромъ. — Что вы дѣлаете утромъ? — Мы уходимъ изъ дому. — Что вы говорите? — Я ничего пе говорю. — Говоритъ-ли что-нибудь пріятельница ва- шей сестры? — Она говоритъ нѣчто. — Что опа говоритъ? — Не знаю. — Что вы приказываете моему слугѣ? — Я приказываю ему выместь комнату и сходить за хлѣбомъ, масломъ, сыромъ и ви- номъ. — Говоримъ мы что-нибудь? — Мы ничего не говоримъ.— Что говоритъ башмачнику братъ вашего сосѣда? — Онъ говоритъ ему, чтобы онъ починилъ (починить) его башмаки. — Что вы іч>-
— *»7 — ворите портнинъ? — Я говорю имъ, чтобы они сдѣлали (сдѣлать) мое платье (сІоіЬся). — Уходите »ы изъ дому? — Я не ухожу. — Кто уходитъ? — Сосѣдъ моего брата уходитъ. — Куда онъ идетъ? — Онъ идетъ въ садъ. — Къ кому вы идете? — Мы идемъ къ добрымъ французамъ (іо іііе ^ооіі ГгепсЬшеп'в). — Пе идете-ли вы къ друзьямъ вашего отца? Мы не идемъ туда. У и р н ж н е и і е 60. Идетъ*ли ваша дочь? — Она идетъ.— Къ кому она идетъ? — Она идетъ ко мнѣ. — Идете вы ко мнѣ? — Я не иду къ вамъ, но къ вашимъ дѣтямъ. — Куда идетъ брать нашего друга? — Онъ никуда не идетъ; онъ остается дома. — Идете вы домой ?— Мы не идемъ домой, но къ друзьямъ нашихъ дѣтей. — Гдѣ дѣти вашихъ друзей? — Они въ саду ихъ отца. — Въ своихъ-ли са- дахъ шотландцы? — Они тамъ. — Знаете вы моихъ дѣтей? — Мы ихъ знаемъ. — Знаютъ-ли васъ мои дѣти? — Они васъ не зна- ютъ. — Кого вы знаете? — Я никого не знаю. — Знаетъ-ли васъ кто-нибудь? — Нѣкто меня знаетъ. — Кто васъ знаетъ? — Добрый капитанъ знаетъ меня. — Что вы ѣдите? — Я ѣмъ хлѣбъ. — Не ѣстъ-ли говядины вашъ другъ? — Онъ ея не ѣстъ. — Рѣ- жете вы что-нибудь? — Мы рѣжемъ сыръ. — Что рѣжетъ ку- пецъ? — Онъ рѣжетъ сукно. — Присылаете вы мнѣ что-ни- будь?. — Я вамъ посылаю хорошее ружье. — Присылаетъ-ли вамъ деньги ваша мать? — Она мнѣ ихъ присылаетъ. — Присы- лаетъ-ли опа вамъ болѣе, чѣмъ я? — Опа присылаетъ мнѣ бо- лѣе, чѣмъ вы. — Сколько она вамъ присылаетъ? — Опа присы- лаетъ мнѣ болѣе (тоге іііап) десяти кронъ. — Когда получаете вы свои письма? — Я получаю ихъ каждое утро. — Въ которомъ часу? — Въ половинѣ десятаго. — Въ которомъ часу вы уходите со двора? — Я ухожу каждое утро въ четверть одиннадцатаго. У и р я ж и е и і е 61. I Отвѣчаетъ-ли моя тетка па ваши записки? — Она отвѣчаетъ на нихъ. — Что разбиваетъ вашъ мальчикъ? — Онъ ничего не разбиваетъ, но ваши мальчики бьютъ мои стаканы. — Рвутъ-ли они что-нибудь? — Они ничего не рвутъ. — Кто сжигаетъ мое письмо? — Никто его не жжетъ. — Ищете вы кого нибудь? —। Я никого не ищу. — Что ищетъ моя дочь? — Она ищетъ свой кошелекъ. — Что убиваетъ вашъ поваръ? — Онъ убиваетъ цып- ленка. — Что вы покупаете? — Я покупаю ножи. — Покупаете- ли вы болѣе ножей, чѣмъ стакановъ? — Я покупаю болѣе тѣхъ,
— 98 — чѣмъ этихъ. — Сколько лошадей покупаетъ ирландецъ? — Онъ покупаетъ ихъ много, онъ покупаетъ ихъ тридцать. — Что несетъ вашъ слуга? — Онъ несетъ большой сундукъ. — Куда онъ его несетъ? — Онъ несетъ его домой. — Съ кѣмъ вы говорите? — Я говори, съ нѣмцемъ. — Говорите вы съ нимъ каждый день? — Я говорю съ нимъ каждое утро и каждый вечеръ. — Приходить онъ къ вамъ? — Онъ не приходитъ ко мнѣ, но я хожу къ нему. — Что долженъ (имѣетъ) дѣлать вашъ слуга? — Онъ долженъ вы- месть комнаты и привесть въ порядокъ мои книги. — При- водитъ-ли онъ ихъ въ порядокъ? — Онъ ихъ приводитъ въ по- рядокъ. — Когда онъ приводитъ ихъ въ порядокъ? — Каждое утро. Урокъ двадцать-второй. — Тѵѵепіу-йесоікі Іонной. То что. Находите вы то, что ищете? Я нахожу то, что ищу. Онъ не находитъ того, что ищетъ. Оиа пе находитъ того, что ищетъ. Мы находимъ то, что ищемъ. Они (онѣ| находитъ то, что ищутъ. Я почини» то, что вы чините. Я покупай то, что вы покупаете. Находить. ХѴЬаі. Во уои Йші жЬаі уои Іоок Гог? иди ѵііаі уои аге Іоокіпр Гог? Г I Йші чгііаі I Іоок Гог. | I Йп<1 »Ьаі 1 аш Іоокіц Гог. ( Не <1оев поі Йші шЬаІ Ье Ія Іоок- іпк Гог. 8Ье сіоев поі Йп<1 *ЬаІ вЬе ів Іоок- іп? Гог. \Ѵе Нп<і ѵЬаг ѵе Іоок Гог ТЬеу йпй ѵгЬаІ іЬеу Іоок Гог. I шеп4 «Ьаі уои шеші. 1 Ьиу мЬаі уои Ьиу. То Йші. Слушать кого-либо. Слушать что - нибудь. То, что. Слушаете вы то, что говоритъ вамъ че- ловѣкъ? + То Іівіеп Го ьоше опе. Т То Нвіеп іо яоте ГІип®. I Тйаі мгЬісЬ. і АѴЬаІ. і Во уоп Нвіеп М іскаі іЬе тап ІеІІв уои ? ІІримѣч. А. — няться иііаі. Я его слушаю. Онъ слушаетъ то, что я ему говорю. Опа слушаетъ то, что мы ей говоримъ. Слушаетъ ли оиъ то, что я ему говорю ? То что, топ., который, ІІніі кіііск. можетъ замѣ- I Іізіеп іо іі. 1 Не Іівіепв іо ѵЬаі 1 іеіі Ьіш. т 8Ье Іівіепз іо кЬаі ѵе іеіі Ьег. у Воев Ье Іівісп іо кЬаІ I іеіі Ьіш? Слушаете ли вы мепя? Я васъ слушаю. Слушаете лн вы моего брата? + І)о уои Нвіеп (о ше? І I Нвіеп іо уои. І Во уои Нвіеп іо ту ЬгоіЬег?
— 99 — Я ого пе слушаю. Слушаете ли вы мою сестру? Я ел не слушаю. Слушаете іы людей? Л ихъ слушаю. Слушаете вы женщинъ? Я нхъ не слушаю. Т I (Іо поі іівіеп іо Ьіш. і Во уои Іівіеп (о іпу вівіег? ѣ I (іо поі Іівіеп Іо Ііег, + Во уои Іівіеп іо іЬе теп? + I Іівіеп іо іЬет. + Во уои Іівіеп іо іЪе чговаеи? І I (Іо поі Нвіеп іо іііет. Вмѣсто; вмѣсто того, чтобы. Іп^іева оГ. Играть. То ріау. Учиться. То віибу. Вмѣсто того, чтобы слушать. Іпзіеаб оГ Іівіепіпк- Примѣч. В. — ІняіеаЛ о/' требуетъ. какъ всякій предлогъ, при- частія настоящаго времени. Вмѣсто того, чтобы играть. Играете ли вы вмѣсто того, чтобы учиться? Я учусь вмѣсто того, чтобы играть. Этотъ человѣкъ говорить вмѣсто того, чтобы слушать. Приносить. Учиться. Я учусь читать. Опъ учится писать. Оиа учится говорить. Читаете ди вы вмѣсто того, чтобы пи- сать? Читаетъ ли вамъ братъ вмѣсто того. . чтобы говорить? Мясникъ. Варанъ. Баранина. Телятина. Іпвіежі оГ ріауіпк. Во уои ріау іпвіеасі оі' вішіушк? I 81и(1у іпвіежі оі' ріауіпк? ТЬаі тап вреакв іпвіежі оГ іівіепіпя. То іігіпк *• То іеагп. I іеагп Ю геаб. Не іеагпв іо чггііе. ВЬе Іеагпв іо нреак. Во уои геаб іпвіежі оГ ѵггіііпв? Воев уопг ЬгоіЬег геаб іпвіеаіі оГ креакіщг? ТЬе ЬиісЬег. Л вііеер. Зоте тиііоп. Воте ѵеаі. Примѣч. С. — Сиі}, теленокъ; вЬеер, баранъ; ог, быкъ; ріу, свинья — считаются именами нарицательными, тогда какъ ѵеаі, те- лятина: тиііоп, баранина; Ъее/\ говядина; рогк, свинина, прини- маются въ смыслѣ собирательнаго имени существительнаго. Постель. ТЬе інчі. Готовитъ ли слуга постель? Воев ІЬе вегѵапі таке іііо Ьв(1? Онъ (іазводитъ огонь вмѣсто того, что- Но такое іЬе Нго іпвіеаіі оі' такіпк бы готовить постель. іЬе Ьімі. Учитесь пы англійскому языку? Я учусь ему. Я не учусь ему. Англійскій. Французскій. Нѣмецкій. Итальянскій. Испанскій. Во уои Іеагп ЕодіівЬ? I Іеагп Іі. I Но поі іеагп іі. ЕпціівЬ. РгепсЬ. бегтап. Ііаііап. ЗрапікЬ.
100 — Польскій. Русскій. Латинскій. Греческій. Арабскій. Сирійскій. Я учусь нѣмецкому языку. Мой брать учится испанскому клыку. Мои сестра учится италішнскому языку. Роіізіі. Киааіап. Ьаііп. Огеек. АгаЬіан. АгаЬіс. Бутіап, 8угіас. I Іеатп Сіегпіап. Му ЬгоіЬег Іеагиз 8рапіаЬ. Му аізіег Іеагпа Ііаііап. Полякъ. ТЬе Роіе. Римлянинъ. ТЬе Потаи. Грекъ. ТЬе Огеек. Арабъ. ТЬе АгаЬ. іЬе АгаЬіаи. Сиріецъ. ТЬе 8угіап. Полька. ТЬе РоІіаЬ ІаЛу. Нѣмка А Оегтан ѵготаіі. Англичанка. Ап Епціізіі чгоѵап. Вы Французъ? Аге уои а ЕгепсЬшаи? Примѣч. П. — Предъ словами, означающими качество, паіір.. національность, занятіе и т. д., употребляется неопредѣленный членъ. Нѣтъ, сударыни, я Англичанинъ. Ко, Ма'аш, I аш ап ЕпвІізЬтап. Онъ нѣмецъ. Не іа а (іегтап. Она иснавка. 8Ье іа а ЗрапіаЬ потаи. Онъ врачъ. Не іа а рЬуаісіап. Онъ портной? Іа Ье а іаіІог? Нѣтъ, онъ башмачникъ. Но, Ье іа а асіюешакег. Омъ сумашедшій. Не іа а Гооі. Су нашедшій. Вечеръ. Утро. Намять. Желаю вамъ добраго дня. ТЬе Гооі. ТЬе еѵепіпд. ТЬе топііп^. ТЬе тетогу. 1 мгізЬ уои а цоосі піогпіиц. Примѣч. Е. — Нерѣдко членъ опредѣленный замѣняется не. опредѣленнымъ. Желаетъ ли онъ мнѣ добраго вечера? Онъ вамъ желаетъ добраго дни. У нея широкій лобъ. У него голубые глаза. У васъ хорошая память. У нея маленькій ротъ. Лобъ синій, черный, широкій. Ііоез Ье яізЬ ше а коо<1 еѵенінк? Не ѵгізЬеа уои а ($оо<1 шогшиц. 8Ье Ьая а *і<1е іогеЬсасі. Не Ьаа Ыие еуеа. Уои Ьаѵе а #оо<1 шешогу. 8Ье Ьаь а Ікііе пюиіЬ. ТЬе ГогеЬеаіІ Ыие, Ыаск. ѵгісіе.
101 Большой. Большая комната. Вольтой кожъ. Великій человѣкъ. Большой человѣкъ. Французская книга. Англійская книга. Французская бумага. Англійскія деньги. бгеаі, Ьіц, Іагде, (аіі. цгапіі. *) А Іагце гооіп. А Іагце кпіГе. А йгеа1 таи. А гаіі таи. А ЕгепсЬ Ьоок. Ап Епдійк Ьоок. ЕгепсЬ рарег. ЕпрІівЬ топеу. Читаете вы итальяііекую книгу? Я читаю нѣмецкую книгу. Говорить по французски. Говорите вы но англійски? Нѣтъ, мил. гос., а говорю но французски. Моя сестум» говоритъ по испански. I» уои геаіі ап Ііаііап Ьоок? I геаіі а Оегпіап Ьоок. То вреак ЕгепсЬ. Во уои вреак ЕпцІізЬ? Но, 8іг. 1 вреак ЕгепсЬ. Му вівіег вреакз 8рапівЬ. Снять. Исправить. Урокъ, упражненіе. Урокъ. Поправляетъ ли вамъ отецъ ваши упраж- ненія? То іаке а\ѵау (говорится въ смы- слѣ отнять, снесть прочь). То іаке ой (скинуть, напр., шля- пу, платье). То согтесі. ТЬе ехегсіве. ТЬе Іеьзоп. Воез уоиг Гаіііег соггесі уоиг ехег- сізев? Онь ихъ поправляетъ. Кто. читаетъ вашъ урокъ? Моя сестра его читаетъ. Не соггесів іЬеш. АѴІю геаіів уоиг Іеавоп? Му вівіег гваііз іі. Пить кофе. Пьете ли вы чаи? II его пью. Пьете ли бы чай каждый день? Я его пью каждый день. Мой отецъ пытъ кофе. Опъ пьетъ кофе каждое утро. Моя тетка пьетъ шоколатъ. Она пьетъ шоколагь каждое утро. У васъ болитъ палецъ? У меня болитъ палецъ. Болитъ ли йога у нашей сестры? У нея болитъ глазъ. У иасъ болятъ глаза. 1 То іігіпк соЙее. + Ио уои іігіпк іеа? ф I іігіпк воте. ф Но уои іігіпк іеа еѵегу ііау? ф I іігіпк воте еѵегу ііау. т Му ІаіЬег іігіпкв соГГее. ф Пе «ігіпкх сойее еѵегу тогпіод. ф Му аипі іігіпкз сЬосоІаѣе. ф 8Ье іігіпкз сЬосоІаіе еѵегу тогпіпр. ф Наѵе уои а и>ге ііицег? ф 1 Ьаѵе а яоге Йп^ег. ф Нав уоиг вівіег а яоге Гооі. ф 8Ье Ьаз а зоге еуе. ф М’е каѵе яоге еуе». 1) ТаП говорится о вышинѣ; Ыу употребляется въ смыслѣ толстаго; дгеаі, въ смыслѣ великаго, благороднаго, знаменитаго; дган<і выражается великолѣпіе, а Іигде обшириосгь. Напр., А Іей иіин, высокій человѣкъ; а іаіі и-отап, высокаго роста женщина; а.ч Ыд аяа ейеггі/, величиною съ вишню; а дгеаі тап, великій, славный человѣкъ; и дг(/ЬІ\(чІег(аіппіеіи, большое пиршество; а Інгце гооіп, боль- шая, обширная аомпатіі.
102 — Локоть. Сиини. Колѣно. У кого болип. рука? ТЪе еІЬож. ТЬе Ьаск. ТЪе кпее. \ѴЬо Ііач « воге Ііаіні? Упражненіе 62. Габотаете-ли вы столько-же, какъ нашъ сынъ? — Я не рабо- таю столько, какъ онъ. — Ѣсть-ли онъ болѣе, чѣмъ вы? — Онт. ѣстъ менѣе, чѣмъ я, — Могуть-ли ваши дѣти писать столько писемъ, какъ мои дѣти? — Они могутъ писать ихъ столько-же.— Можстъ-ли русскій нить столько-же сидра, сколько вина? — Онъ можетъ пить болѣе того, чѣмъ этого. — Когда выходитъ изъ дому друзья вашихъ сосѣдей? — Они выходятъ каждое утро въ семь часовъ безъ четверти. — Какое письмо вы посылаете ва- шему отцу? — Я ему посылаю мое. — Ие посылаете-ли вы мо- его? — Я его также (аізо) посылаю. — Убиваете вы птицу? — Я ее убиваю. — Сколько цыплятъ убиваетъ вашъ поваръ? — Онъ убиваетъ ихъ четыре. — Къ кому ведете вы моего маль- чика? — Я его веду къ живописцу. — Когда живописецъ быва- етъ дома? — Оиъ бываетъ дома каждый вечеръ въ 8 часовъ. — Который часъ теперь? — Еще нѣтъ (поі уеі) шести часовъ. — Ходите вы со двора вечеромъ? — Я хожу со двора утромъ. — Боитесь вы ходить изъ дому вечеромъ? — Я пе боюсь, но пе имѣю времени выходить вечеромъ. У и р а ж и е и і е 63. Говорите-лп вы по англійски? — Нѣтъ, мил. гос., я говорю по французски. — Говормтъ-ли ваша сестра по англійски? — Нѣтъ, сударыня, она говорить по-итальянски. — Говоритъ-ли голландецъ вмѣсто того, чтобы слушать? — Онъ говоритъ вмѣсто того, что- бы слушать. — Уходите-ли вы вмѣсто того, чтобы оставаться до- ма? — Я остаюсь дома вмѣсто того, чтобы выдти. — Играетъ-ли ваша сестра вмѣсто того, чтобы учиться? — Она учится вмѣсто того, чтобы играть. — Когда опа учится? — Она учится каждый день. — Утромъ или вечеромъ? — Утромъ и вечеромъ. — Чему она учится? — Она учится англійскому языку. — Покупаете-ли вы карету вмѣсто того, чтобы купить лошадь? — Я не покупаю ни той, ни другой. — Бьетъ-ли нашъ сосѣдъ свои тарелки вмѣ- сто того, чтобы разбить свои чашки? — Онъ не бьетъ ни тѣхъ, ни другихъ. — Что опъ бьетъ? — Онъ бьетъ свои стаканы. — Читаютъ-ли дѣти друга вашего брата? — Они пишутъ вмѣсто
— 103 — того, чтобы читать. — Что дѣлаетъ нашъ поваръ? — Онъ идетъ на рынокъ вмѣсто того, чтобы развесть огонь. — Даетъ-ли вамъ капитанъ что нибудь? — Опъ мнѣ даетъ нѣчто. — Что онъ вамъ даетъ? — Онъ даетъ мнѣ много денегъ. — Даетъ-ли опъ вамъ денегъ вмѣсто того, чтобы дать вамъ хлѣба? — Онъ мнѣ даетъ (Ьоііі) денегъ и хлѣба. — Даетъ-ли онъ вамъ больше сы- ру, чѣмъ хлѣба? — Онъ мнѣ даетъ меньше того, чѣмъ этого. — Находите-ли вы то, что ищете? — Я нахожу то, что ищу. — Находитъ-ли паша мать то, что ищетъ? - Она находитъ то, что ищетъ, но моя тетка не находить того, что ищетъ. — Кто меня ищетъ? — Вашъ братъ ищетъ васъ. — Ищетъ - ли кто - нибудь моего брата? — Никто его не ищетъ. — Ищутъ-ли что-нибудь мои дѣти? — Они ищутъ что-то (пѣчто), но ничего не находятъ. У и р а ж и е іі і е 64. Идете вы сегодня вечеромъ въ спектакль? — Я не иду въ спектакль. — Что вы будете дѣлать? — Мнѣ нужно учиться? — Чему вы учитесь? — Я учусь греческому языку. — Въ которомъ часу вы уходите со двора? — Я не выхожу изъ дому вечеромъ? — Что дѣлаетъ вашъ отецъ? — Онъ пишетъ. — Пишетъ-ли онъ книгу? — Онъ ее пишетъ. — Когда опъ ее пишетъ? — Онъ ее пишетъ.утромъ и вечеромъ. — Не уходить-ли опъ изъ дому? — Онъ не можетъ выходить; у него болитъ нога. — Приноситъ-ли башмачникъ наши башмаки? — Опъ ихъ не приноситъ; онъ не можетъ работать, у него болитъ колѣно. — Рѣжете-ли вы мнѣ (аге уои сиіііпц ше) хлѣбъ? — Я не могу вамъ его отрѣзать; у меня болятъ пальцы. — Не читаете-ли вы моей книги? — Я пе могу ее читать; ѵ мепя болитъ глазъ. — Не болятъ-ли глаза у французовъ? — У нихъ не болятъ глаза. — Не читаютъ-ли опи слишкомъ много? — Они не читаюсь достаточно. — Куда вы меня ведете? — Я веду васъ въ театръ. — Пе ведете-ли вы меня па рынокъ? — Я васъ туда не веду. — Что находятъ мяс- ники? — Они находятъ быковъ и барановъ, которыхъ ищутъ. - Какое сегодня число? — Третье. — Какое число завтра? — Завтра четвертое. — Кого ищете вы? — Я ищу вашего сына. — Имѣете сказать ему что-нибудь? — Я долженъ (имѣю) сказать ему нѣчто. — Кого ищетъ нѣмецъ? — Онъ ищетъ своего друга, чтобы вести его въ садъ. — Что дѣлаетъ англичанинъ вь своей комнатѣ? — Онъ учится читать. — Не учится-ли онъ писать? — Онъ учится читать и писать.
104 — У и р а ж н о и і е 65. Что намъ даетъ вашъ другъ? — Онъ даетъ мнѣ много книгъ вмѣсто того, чтобы датъ мнѣ денегъ. — Готовитъ-ли вашу пос- тель вашъ слуга? — Опъ ея не готовитъ. — Что онъ дѣлаетъ вмѣсто того, чтобы готовить вашу постель? — Онъ подметаетъ комнату вмѣсто того, чтобы готовить мою постель. — Читаете-ли вы книгу, которую я читаю? — Я не читаю той, которую вы чи- таете, но ту, которую читаетъ высокій капитанъ. — Стыдно-ли вамъ читать книги, которыя я читаю? — Мнѣ не стыдно, но я не имѣю желанія читать ихъ. — За чѣмъ вы идете? — Я иду за виномъ. — Посылаетъ-.іи вашъ отецъ за чѣмъ-нибудь? — Оиъ посылаетъ за пивомъ. — Идетъ-ли вашъ слуга за дровами? — Онъ идетъ за ними. — За чѣмъ посылаетъ вашъ братъ? — Опъ посылаетъ за врачемъ. — Снимаетъ-ли вашъ слуга платье, чтобъ развесть огонь? — Онъ его снимаетъ, чтобъ развесть огонь. — Спимаете-лп вы перчатки, чтобы дать мпѣ денегъ? — Я ихъ снимаю, чтобы дать вамъ денегъ. — Учитесь-ли вы англійскому языку? — Я ему учусь. — Учится-ли вашъ брать нѣмецкому язы- ку? — Онъ ему учится. — Кто учится французскому языку? — Англичанинъ учится ему. — Учимся-ли мы итальянскому язы- ку? — Вы ему учитесь. — Чему учатся французы? — Они учат- ся англійскому и нѣмецкому языку. — Говорите вы по испански? — Нѣтъ, мил. гос., я говорю по итальянски. — Кто говоритъ по- польски? — Мой братъ говоритъ по польски. — Говорятъ-ли по- русски наши сосѣди? — Опи пе говорятъ по-русски, но по араб- ски. — Говорите вы по арабски? — Нѣтъ, я говорю по гречески и по латипѣ. — Какая у васъ лошадь? — У меня англійская лошадь. — Какія у васъ деньги? — Это нѣмецкія или англій- скія деньги? — Это русскія деньги. — Есть у васъ итальянская шляпа?— Нѣтъ, у меня испанская шляпа. — Вы англичанинъ? — Нѣтъ, я французъ. — Вашъ другъ испанецъ? — Нѣтъ, онъ грекъ. — Эти люди русскіе? — Нѣтъ, они нѣмцы. — Говорятъ- ли русскіе по польски? — Они не говорятъ по польски, но пола- тинѣ. по гречески и по арабски. Урокъ двадцать-третій. — Т\ѵоп1у ііііпі Іевзоп. Показывать. Показываеті' ли ни маѣ свое ружі^? Я вамъ его показываю. Показываетъ ли мні вата сестра свое платье? ІО 8І1ОѴ *. Во той вІю* ше уоиг ^ип? » I аііоѵг И уои. Воев уоиг вів»ег віюѵ те Ііег доѵп (или іігем)?
— 105 Она вамъ его покалываетъ. Что показываете вн человѣку? Я ему покапываю мои красивыя платья. Платья (одежда). ВЬе вЬоѵв іі уои. М’Ьаі «іо уоп зЬо» іЬе тап? I вЬо* Ьіш ту йпе сІоіЬев. ТЬе сІоіЬев. Часто. ОГіеп. Часто ходите вы на балъ? Такъ-же часто, какъ вы. Такъ-же часто, какъ я Такъ-же часто, какъ онъ. Такъ-же часто, какъ оиа. Такъ-же часто, какъ онн (онѣ). По уои оГіеп ко іо іЬе Ьаіі? Ав ойеп ая уои. Ав ойеп азі. Ав оГіеп ав Ье. Ав оГіеп ая вЬе. Ав оГіеп аз іЬеу. Часто вы видите моего брата? По уои оГіеп вее ту ЬгоіЬег? • Чаще. ОГіепег. Я его вижу чаще, чѣмъ вы. I вее Ьіш ойепег іЬап уои. Менѣе часто, рѣже. Хоі 80 ойеп. Часто видите вы мою сестру? Я вижу ее рѣже, чѣмъ вн. Рѣже, чѣмъ онъ. Рѣже, чѣмъ опЛ. ІЧіже. чѣмъ я. Рѣже, чѣмъ онн (онѣ). По уои оііеп вее ту вівісг? I (Іо поі вее Ьег во оГіеп ав уои Хоі во оГіеп ая Ье. Коі во ойеп ав вЬе. Х'оі во оГіеп аз I. Иоі во оГіеп аз іЬеу. Мочить, смачивать. Курить. Табакъ, курительный табакъ. Нюхательный табакъ. Садовникъ Лакей. Концертъ. То <еі, Іо тоізіеп Іо втоке. ТоЬассо 8пивГ ТЬе дагсіепег. ТЬе ѵаіеі (ІЬе Гоо(тап). ТЬе сопсеп. Разсчитывать, имѣть намѣреніе. То ііИеімі. Разсчитываете вы идти сегодня вечеромъ 1)о уои іпІепЯ іо ко Іо ІЬе еоисеп въ концертъ? ІЬів еѵепіпк? Я имѣю намѣреніе идти туда. I іпіеп<1 іо к° іЬііЬег *. Вести То сопйисі (іо Іеаб*). Погасить. То ехііпкиівп. Зажечь. То ІікЬі, Іо кіпЛІе. ’) То ііПснсі требуетъ предлога к) предъ слѣдующимъ за нимъ неонреіѣленнымъ наклоненъ иъ; однакожъ предлогъ этотъ опускается, если за іо іпіеші слѣдуетъ причастіе иаст. времени; напр., 2М уои ініспіі уоіндіо Іііе соіихгі іМв еоепьмр?
106 — Знать, умѣть. Плавать. Умѣете пн плавать? / То кпоѵг * 1іом\ \ Сан *. То вѵіт. ѣ 1>о уои кпо*- Ьоѵг іо зкіт ? Ѣ Сап уои в»іт? Примѣч. А. — Умѣть дѣлать что-нибудь переводится словомъ Іо кпоіе съ нарѣчіемъ Аоіс предъ неопредѣленнымъ наклоненіемъ, или словомъ сап. Умѣете вы писать? Умѣеть-лн онъ читать? Л умѣю плавать. Разігі л говорю? Развѣ онъ идетъ? ѣ Во уои кпоѵ Іюѵ Іо *гіп? І Ііоен Не кпо* Ьоѵ іо теа<1? і I сап зтгіт. 4 1 кпо* Ьоѵг іо вмгіт. Во I зреак? Ів Ье к°’пК? Примѣч. В. — Развѣ переводится словомъ Ао съ послѣдую- щимъ за пимъ неопредѣленнымъ наклоненіемъ, или вспомогатель- нымъ глаголомъ Ье съ причастіемъ настоящаго времени. Развѣ я хочу? Развѣ я дѣлаю? Развѣ я ногу? Что я дѣлаю? Что я говорю? Куда я иду? Вы идете въ спектакль. Съ кѣмъ я говорю? Вы говорите о. вашимъ другомъ. Развѣ я говорю хорошо? Вы не говорите дурно. Развѣ я говорю такъ-же хорошо, какъ вы? Вы говорите такъ-же хорошо, какъ я. Во I *І8І1? Ат I (Іоііік? Ѣ Ат I аЫе? ДѴЬаі ат I <1оіпк? ѴѴЬаі <1о I зау? ЛѴЬеге ат I (гоіп($? Ѵои аге цоіод іо іЬе ріау. То ѵЬот <1о I зреак? Ѵои зреак іо уоиг Ггіепсі. 1>о I вреак *е!1? Ѵои сіо поі вреак 1>а<11у. Во I вреак ав ѵеіі ав уои? Ѵои зреак аз ѵгсіі аз I. Сіеѵег. Сіеѵегіу. (іепегоив, децегоизіу. ІІзиаІ, изиаііу. Примѣч. О. — Большая часть именъ прилагательныхъ стано- вятся нарѣчіями, если прибавить къ нимъ Іу: Ьасі, дурной, Ьаіііу, дурно. Ловкій, искусный, Ловко, искусно. Благородный, благородно. Обыкновенный, обыкновенно. Примѣч. I). — Имена прилагательныя, оканчивающіяся на Ые, утрачиваютъ с ’) на концѣ и тогда уже принимаютъ окончаніе нарѣчія у. •) Слѣдующія слова также утрачиваютъ е на концѣ, становясь нарѣчіями: опе. одинъ, опіу, только; іс/іоіе, весь, т/іоПу, совершенно; ігие, истинный, Ігиіу. ис- тинно; <іие, должный, гіи/у, обязательно.
— 107 — Пріятный пріятно. А^гееаІЪе, автсеаЫу. Покорный, покорно. НипіЬЛ, ЪишЫу. Примѣч. Е — Если имя прилагательное оканчивается на у, тогда эта буква переходить въ * предъ окончаніемъ нарѣчія Іу. Веселый, весело. Оау, дойу. Остроумный, остроумно. УѴіИу, ѵпііііу. У и р а ж и е и 1 е <»(>. Вангъ сосѣдъ купецъ? — Нѣтъ, опъ столяръ. — Эти люди куп- цы? — Нѣтъ, опи плотники. — Вы поваръ? — Нѣтъ, я булоч- никъ. — Вы сумасшедшій ? — Нѣтъ, я не сумашедшій. — Кто этотъ человѣкъ? — Опъ врачъ. — Желаете вы мнѣ чего-ни- будь? — Я вамъ желаю добраго дня. — Чего желаетъ мнѣ мо- лодой человѣкъ? — Онъ вамъ желаетъ добраго вечера. — При- ходятъ-ли ко мнѣ ваши дѣти, чтобы пожелать мнѣ добраго ве- чера? — Они приходятъ къ вамъ, чтобы пожелать вамъ добраго дня. — Черные-ли глава у англичанина? — Нѣтъ, у него голубые глаза. — Болыпіл-ли ноги у этого человѣка? — У него малень- кія ноги, широкій лобъ и большой носъ. -Слушаете вы меня? — Я васъ’ слушаю. — Слушаетъ-ли меня вашъ маленькій брагъ? — Опъ говоритъ, вмѣсто того, чтобы слушать вагъ. — Слушаете-ли вы то, что я вамъ говорю? — Я слушаю то, что вы мпѣ говори- те. — Слушаете-ли вы то, что говоритъ вамъ вашъ отецъ? — Я слушаю. — Слушаютъ-ли ваши дѣти то, что мы имъ говоримъ? — Опи того не слушаютъ. — Нсправляетъ-ли вашъ отецъ мои упраж- ненія, или упражненія м&го брата? — Опъ пе исправляетъ пи вашихъ упражненій, ни упражненій вашего брата. — Какія онъ исправляетъ? — Онъ исправляетъ мои. — Какой урокъ вы учи- те? — Я учу 22-й. — Пьете вы утромъ чай или кофе? — Я пью кофе. — Пьете вы чай каждое утро? — Я пью его каждое утро. — Что пьетъ вашъ братъ? — Онъ пьетъ шоколатъ. — Пьетъ-ли онъ его каждый день? — Онъ его пьетъ каждое утро. — Пьютъ-ли кофе паши дѣти? — Опи пьютъ чай вмѣсто того, что- бы пить кофе. — Кто снимаетъ свою шляпу? — Мой другъ ее снимаетъ. — Кто снимаетъ стаканы? — Вашъ слуга снимаетъ ихъ. — Читаете вы по-испански? — Я не читаю по-испански, но по-итальянски. — Какую книгу читаетъ вашъ брать? — Онъ читаетъ англійскую книгу. — Даете-ли вы мнѣ англійскую бу- магу, или нѣмецкую? — Я не даю вамъ ни англійской бумаги, ни нѣмецкой; я даю вамъ хорошей французской бумаги. 9
— 108 — У іі р а ж и е и і е 67. Показываете вы мнѣ что-нибудь? — Я вамъ показываю золо- тые часы (множ, число). — Показываетъ-ли вашъ брать свое ружье моему брату? — Онъ ему его показываетъ. — Показыва- етъ-.™ онъ ему свои красивыя платья? — Онъ показываетъ ихъ ему. — Показываетъ-ли ваша мать свое красивое платье моей сестрѣ? — Опа его показываетъ ей. — Показываетъ-ли опа ей свои красивыя бархатныя (ѵеіѵеі) шляпы? — Она ихъ показыва- етъ ей. — Куритъ-ли англичанинъ? — Опъ пе куритъ. — Иде- те вы въ концертъ? — Я иду на балъ вмѣсто того, чтобы идти въ концертъ.— Идетъ-ли ваша сестра въ театръ?— Она идетъ въ концертъ вмѣсто того, чтобы идти въ театръ. — Идетъ-ли са- довникъ въ садъ? — Онъ идетъ на рынокъ вмѣсто того, чтобы идти въ садъ. — Посылаете-ли вы вашего слугу къ портному? — Я его посылаю къ башмачнику вмѣсто того, чтобы послать къ портному. — Разчитываетъ-ли ваша сестра идти сегодня вече- ромъ въ концертъ? — Опа не имѣетъ намѣренія идти въ кон- цертъ, но на балъ. — Когда разсчитываете вы идти въ театръ? — Я разсчитываю идти туда сегодня вечеромъ. — Въ которомъ ча- су? — Въ четверть седышго. — Идете вы за моею дочерью? — Я иду за нею. — Гдѣ она? — Она въ своей комнатѣ. — Па- ходите-ли вы человѣка, котораго ищете? — Я его нахожу. — Паходятъ-ли ваши сыновья друзей, которыхъ они ищутъ? — Они ихъ не находятъ. — Въ чемъ нуждается вашъ дядя? — Онъ имѣетъ надобность въ табакѣ. — Хотите сходить за нимъ? — Я хочу сходить за нимъ. — Какой табакъ ему нуженъ? — Ему нуженъ англійскій табакъ. — Не пуженъ-ли ему нюхательный табакъ? — Онъ въ немъ не имѣетъ надобности. — Нуженъ-ли вамъ курительный табакъ? — Я въ немъ не нуждаюсь, я не курю. Упражненіе 68. Умѣете вы что-нибудь дѣлать? — Я ничего не умѣю. — Что умѣетъ вашъ маленькій брать? — Онъ умѣетъ читать и писать. — Умѣетъ-ли писать ваша маленькая сестра? — Она умѣетъ чи- тать, по пе умѣетъ писать. — Знаетъ-ли она по-англійски? — Она не знаетъ. — Знаете вы по-нѣмецки? — Я знаю. — Зна- ютъ-ли ваши братья по-гречески? — Они не знаютъ, но разсчи- тываютъ выучиться. — Знаете вы по-французски? — Пе знаю, но имѣю намѣреніе выучиться. — Умѣютъ-ли наши дѣти читать по-итальянски? — Они умѣютъ читать, но не говорить. — Умѣ-
— 109 — ете вы плавать? — Я не умѣю плавать, но умѣю играть. — Умѣетъ-ли вашъ дядя дѣлать платья? — Онъ не умѣетъ ихъ дѣлать; онъ не портной. — Онъ купецъ? — Нѣтъ (Ъе із поі).— Кто онъ? — Онъ врачъ. — Имѣете вы намѣреніе учиться араб- скому языку? — Я разсчитываю учиться арабскому и сирійскому языку. — Знаетъ-ли англичанинъ по-русски? — Онъ не знаетъ, но имѣетъ намѣреніе выучиться. — Куда вы идете? — Я иду въ магазинъ, чтобы говорить съ моимъ братомъ. — Слушаетъ-ли онъ васъ? — Онъ меня слушаетъ. — Хотите выпить сидра? — Я хочу выпить вина; есть оно у васъ? — Я не имѣю его, но пошлю за нимъ. — Когда вы хотите послать за нимъ? — Те- перь.— Умѣете вы дѣлать чай? — Я умѣю его дѣлать. —: Куда идетъ ваша мать? — Она никуда не идетъ; она остается дома (аі Іюше). — Умѣете вы написать письмо? — Я умѣю его на- писать. — Уиѣеть-ли вашъ братъ писать свои упражненія? — Онъ умѣетъ нхъ писать. — Кого вы ведете? — Я веду моего сына. — Куда вы его ведете? — Я его веду къ моимъ друзьямъ пожелать имъ добраго дня. — Тіровожаетъ-ли (іо соікіисі) вашъ слуга вашу маленькую сестру? — Онъ ее провожаетъ. — Куда онъ ее провожаетъ? — Онъ ее провожаетъ въ садъ. — Куда ведутъ наши друзья своихъ дѣтей? — Они ведутъ ихъ домой. — Провожаетъ-.!и кого-нибудь вашъ дядя? — Онъ никого не про- вожаетъ. У іі р а ж н е н і е 69. Ходитъ-ли вашъ слуга на рынокъ такъ-же часто, какъ мой по- варъ? — Онъ туда ходитъ такъ-же часто, какъ вашъ поваръ (онъ). — Видитъ-ли ваша сестра моего брата такъ-же часто, какъ я? — Она его не видитъ такъ часто, какъ вы. — Когда она его видитъ? — Опа его видитъ каждое утро въ 9 часовъ безъ четверти. — Гасите-ли вы огонь? — Я его не гашу. — Зажигаетъ-ли вашъ слуга, огонь? — Онъ его зажигаетъ. — Гдѣ опъ его зажигаетъ? — Онъ его зажигаетъ въ вашей комнатѣ. — Ходятъ-ли ваши дѣти на балъ чаще, чѣмъ мы? — Они ходятъ туда чаще, нежели вы. — Выходимъ-ди мы такъ-же часто, какъ наши сосѣди? — Мы выходимъ чаще, чѣмъ они. — Развѣ я хо- роню читаю? — Вы читаете хорошо. — Развѣ я хорошо говорю? — Вы не говорите хорошо. — Хорошо-ли говоритъ по-англійски вашъ братъ? — Опъ хорошо говоритъ. — Хорошо-ли говоритъ по-нѣмецки ваша сестра? — Она говоритъ не дурно. — Хорошо- лн мы говоримъ? — Вы говорите дурно. — Развѣ я пью слиш- комъ много? — Вы не пьете достаточно. — Развѣ я могу дѣ- лать шляпы? — Вы не можете ихъ дѣлать; вы не шляпникъ. — Развѣ я могу написать записку? — Вы можете ее написать. — 9*
по — Развѣ я хорошо дѣлаю мои упражненія? — Вы ихъ дѣлаете хо- рошо. — Что я дѣлаю? — Вы дѣлаете упражненіе. — Что дѣ- лаетъ моя тетка? — Опа ничего не дѣлаетъ. — Что я говорю? — Вы ничего не говорите. — Развѣ моя сестра начинаетъ (іо Ъе#іп) говорить? — Она начинаетъ говорить. — Развѣ опа начинаетъ говорить хорошо? — Она пе начинаетъ хорошо говорить, но хо- рошо читать. — Куда я иду? — Вы идете къ испанцу. — До- ма-ли опъ? — Развѣ я знаю? — Ходитъ-ли мой братъ къ вамъ, или вы приходите къ нему? — Онъ ходитъ ко мнѣ, и я хожу къ нему. — Когда вы ходите къ нему? — Каждый вечеръ въ поло- винѣ девятаго. Урокъ двадцать-четвертый. — Тѵѵепіу Гоигііі іеязоп. Степени сравненія. Сравнительная и превосходная степени именъ прилагательныхъ образуются, прибавляя ег и е$і къ положительной: въ первомъ случаѣ мы будемъ имѣть сравнительную, во второмъ — превосход- ную. Но если имя прилагательное оканчивается па е, тогда при- бавляютъ только г для сравнительной, и зі для превосходной. Примѣры: Большой, больше, самый большой. Мудри!, мудрѣе, самый мудрый. Богатый, богаче, самый богатый. Красивый, красивѣе, самый красивый иодож. сглнп. игг.восх. Огеаі, ргсаіег, ІЪе ргеаіезі. АѴіве, ѵ,'івег, ІЬе ѵізезі. КісЬ, гісЪег, ІЬе гісЬезі. Еіпе. йпег. іііе йпеві. Примѣч. Д. — Имена прилагательныя, оканчивающіяся на од- ну только согласную съ одною предыдущею гласною, удвонваютъ согласную въ сравнительной и превосходной степеняхъ, чтобы сохранить краткость гласной *). Примѣры: Толстый. Від, Ъіррег, іЬо Ъірдеяі. Красный. Не<1, ге<14ег, іЬе гесШеяІ. Теплый. Ноі, Ііоііег, іЬе ЬоОезі. Примѣч. И. — Имена прилагательныя, оканчивающіяся на у съ предыдущею согласною, перемѣняютъ у па і Красивый. Ргеііу, ргеміег, іЬе ргеіііеяі. Хитрый. 8іу, вііег, іЬе зііові. 1) Если предшествуетъ двугласная, то согласная ие удвонвается, ибо двуглас- ныя вообще долгія: напр., я«і1, пеаіег, пеаіеяі. *) Если иродъ у стоитъ гласная, то у не измѣняется; напр., уяу, дауег, іііе даукі.
— 111 — :>га книга мала, та меньше, а эта са- мая маленькая изъ всѣхъ. ’Лта шляпа велика, но та больше. Ваша шляпа такъ же велика, какъ моя? Она больше, чѣмъ ваша. Она меньше, чѣмъ ваша. г ТЫв Ъоок Ія игтіаіі, ІЬаі ів вшаііег, аші іЬіз іа (Не нгалііеяі оГ аІІ. ’ГЬів ііаі іа Іагце, Ьиі ІЬаі ів Іагдог. Іа уоиг Ъаі ав Іагце аз тіпе? Іі із Іагдег Іііап уоигз. к іа поі во Іагре ав уоигз. Менѣе ве'.Лка. 5'0І 80 ІИГ'Хе. Дѣти нашего сосѣда такъ-же умны, какъ Аге оиг пеіцЬЬоиг’і сЪіЫгоп аз ?ооіі наши? аа оига? Они менѣе умны, чѣмъ наши. ТЬеу аге поі во коо<1 аз оига. Примѣч. С. — Многосложныя имена прилагательныя принима- ютъ для сравнительной тоге, Дйя іфевосходпой тові; тоге и тові ставятся впереди имейи прилагательнаго •). г, | іІолМж. сгдвннт. пгквосх. Вѣрный. Сегіат. того сегіаіп. іЪе тові сег- іаіп. Нѣжный. Тетіег, тоге іешіег, іЪе тпозі Іеп- <Іег. Изобильный. Ориіепѣ, тоге ориіепі, ІЬе тояі ори- Іепі. Примѣч. 1). — Окончанія г или ег, аі или Ы, не употреби- тельны также для причастій; папр.. Любящій. І-оѵіпк, тоге Іоѵіп^, іііе тові 1оѵіп&. Знающій. Ьеагпечі, тоге ІеагпеІ, Іііетоеі Іеагпйі. Примѣч. Е. — Двусложныя имена прилагательныя, оканчиваю- щіяся на у съ предыдущею согласною, на Ыс или на яоте, или имѣющія удареніе на послѣднемъ слогѣ, принимаютъ окончанія ег, еяі *). Любезный. Ьоѵеіу, Іоѵеііег, іііе Іотеііеві. Счастливый. Нарру, АЪІе. Ііарпісг, іЬе Ііапріезі. Способный. аЫег, ійе аЬІсзі. Слабый. КееЫе, ГееЫег, іііе ГееЫевС Красивый. Ііашіноіпе, Ііашінотег. іЬе Ъашівоте.чі. Скромный. 'Візсгееі, «іізегееіег, іЬе (іізегееіеві. Примѣч. Г. — Для выраженія безусловно превосходной сте- пени, англичане употребляютъ слово ѵегу, очень. ’) Лто правило не безусловно, потому что односложныя могутъ иногда прини- мать также тоге и тоМ. а многосложныя — ег или г, езі или навр., коі, тоге Ьоі, іке тояі Іюі; роіііе, роіііег, іііе роіііезі. *) По Джонсону, двусложныя прилагательныя тогда ие принимаютъ окончаній- когда оканчиваются на «іп, аі, есі, епі, /иІ, ісі, ігу, іѵе, Іе.чз, оиз, копіе. При' мѣры: сегіаіп, пюгіаі, югеіеііаі, гесепі, саге/иіі, саіиМ, ИгіЦіяд, таззіѵе, саге- іезз, рогоиз, /чізоте.
112 — Очень красивая книга. А ѵегу йпе Ьоок. Очень красивыя книги. Ѵегу йпе Ьоокя. Очень хорошенькій ножъ. А ѵегу ргеііу кпіГе. Очень хорошо. Ѵегу *е11. Этотъ человѣкъ чрезвычайно ученъ. ТЬаі шац ів ехігешеіу Іеагпей. Эта птица очень краспва. ТЬів Ьіпі ів ѵегу ргеііу. Примѣч. (у. — Слѣдующія имена нрилагат&льныя и нарѣчія неправильно образуютъ сравнительную и превосходную степени: ПОЛОЖ. СРАВПИТ. пгеЬосход. Хорошій. Хорошо. Ооой. МГеІІ, < Ьеііег, іііе Ьезі. Дурной. Іѣкі. Дурно. Васііу. ІИ, < ѵогяе, іііе ѵогві. Много. • •йІисЬ.3) Многіе. 1 Мапѵ, •) ' тоге, іііе піо8І. Малый, мало. 1 . ЬііПе, Т) Іеяв, іііе Іеазі. Далеко. Каг, < . • ». • ГагіЬег, ІЬе ГагіЬеМ •). Примѣч. //. — Въ слѣдующихъ нарѣчіяхъ превосходная сте- пень образуется прибавленіемъ тсз( къ сравнительной. аолож. срави. пгевосх. Позади. Впереди. Внутри. Снаружи ВеЬіпіІ. ЕогіЬ. < Іа, । Оиі, о' Г Ьітіег, Ьіпйтові. [ рояіегіог Ьішіегтояі. 1 і'игіЬег, ГпгіЬеаі. 1 ГигіЬсгтоге, ГЬгіЬеплозі. 1 іппег, іптові. іпіегіог, іипегтові. пеіЬег. ниже, пеіЬегтові. 1 оиітозі. 1сг’ 1 оиіегтозі. Гпег. внѣшній, иітпозі, иііеггоояі. Гшіег, внизу, ипйегтозі. Вверху. .. (иррег, • иртові, 1 рирегіог, нррегтозі. Рг [ог } ",’ежл<'’ ^нтшові. НііЬег, сюда, ЪііЬегтові. Это есть. Кому, чей? ІІ І8. ѴѴ1108С (іо ѵгіют)? см. ур. 19. Чья :*та шляпа? МгЬове Ьаі ів іЬів? Это шляпа моего брата. | Іі із ту ЬгоіЬег'в Ьаі. ’ Іі із іЬе Ьаі оГ ту ЬгоіЬег. 1 И із ту ЬгоіЬег’в. (®, •, ?,) Д/нсЛ, иного, и Іііііе, мало, употребляется только вь единств. числѣ и соотвѣтствуютъ латинскимъ тиііит и раиіит. Мняі/, многіе, употребляется «о множественномъ числѣ и соотвѣтствуетъ уіигев или тйііі. Ему противоположно /етс мало, которое правильно и соотвѣтствуетъ реиич. *) Уаг пмѣстъ также рігіііеѵ. (игіііекі.
— 113 — У кого самая красивая шляпа? Шляпа моего отца самая красивая. Чей дожъ красивѣе: вашъ или мой? ЛѴЪо Ьая ІЬе йпезі Ьаі? >ѴЬозе Ьаі із :Ье йпезі? Му ГаіЬег’з із іЬе йпезі. ТЬаі оГ іпу ГаіЬег іа іЬе йпезі. ѴѴЬозе Ьоизе ів іЬе Лапі/зотег. уоига ог тіпе? Примѣч. ]• — Въ англійскомъ язикѣ сравнительная степень употребляется, когда рѣчь идетъ о двухъ предметахъ, а прево- сходная, когда говорятъ болѣе, чѣмъ о двухъ предметахъ. При- мѣры: Который изъ вашихъ трехъ братьевъ самый высокій? Ваша сестра моложе васъ; она самая младшая въ семействѣ. Читаете вы такъ-же часто, какъ я? Я читая» чаще васъ. Читястъ-ли опа такъ-же часто, какъ я? Она читаетъ и пишетъ такъ-же часто, какъ вы. Пишуть-ли ваши дѣти столько, какъ мы? Опн пишутъ больше, чѣмъ вы. Мы читаемъ чаще, чѣмъ дѣти'нашихъ друзей. ХѴЬісЬ оГ уоиг іЬгее ЬгоіЬегя із іЬе иШехі? Уоиг зізіег із уоипцег іЬап уои; зЬе іа іЬе ііоипдеиі оГ іЬе Гатііу. Во уои геаіі ая ойеп аз 1? I геаіі оЙепег іЬап уои І)ося зЬе геаіі аз оГіеп аз I? 8Ье геаіів аші ѵгііеи аз оГіеи аз уои. Бо уоиг сЬіііІгеп ѵгііе аз шисЬ аз же? ТЬеу жгііе того іЬап уои. ЛѴе геаіі тоге Піап оиг ГгіешГз сЬіШгеп. Къ кому вы пишете? Мы пишемъ къ пятимъ друзьямъ. Мы читаемъ хорошія книги. То «Ъот ііо уои мтііе? \Ѵе ѵггііе Ю оиг ГгіепсІк. ^"е геаіі доой Ъоокз. Знакомы вы съ этимъ человѣкомъ? Я нспиакомъ съ инмъ. Зиакома-.иі съ нимъ ваша сестра? Она съ нимъ знакома. Пьете-ли пн пиво? Я пью пиво, но моя мать пьетъ сидръ. Получаете вы сегодня письмо? Я получаю, и моя сестра также получаетъ. Что вы получаете? Что получаютъ наши друзья? Опн получаютъ хорошія'книги. Аге уои асциаіпіеіі *ііЬ іЬаі піап? I аш поі асщіаіпіеіі мгііЬ Ьіт Із уоиг зізіег асдиаіпіей жіііі Ьіт? 8Ье із асциаіпіеіі чгііЬ іііт. Во уои іігіпк Ъеог? I ііо, Ьиі шу тоіЬег іігіпкз сіііег. Бо уои геееіѵе а іеііег іо-<1ау? 1 ііо, аші ту зізіег геееіѵен опе аізо. ЧЬаі до уои геееіѵо? ^'Ьаі ііо оиг Ггіешіз госеіѵе? ТЬеу геееіѵе зоте доой Ьоокя. Начинать. Я начинаю говорить. Прежде; прежде чѣмъ. Говормте-лн вы прежде, чѣмъ вы плу- таете? То Ье^іп * (іо сошшепсе). I Ъоціп іо зреак. ВеГоге. Бо уои зреак ЬеГоге уои іізіеп?
—,114 — Завтракать. Ходить-ли опт. па рынокъ прежде зав- трака ? Онъ ходитъ туда иргжде, чѣмъ пишетъ. Синмаете-ли пы свон чулки прежде, чѣмъ снимаете башмаки? То Ьгеакіані. 1)оея Ііе йо іо іііе шагкеі ЬеГоге Ье ЬгеакГавіі? Не ко*8 іЬііЬег ЪеГоге Ье жгііея. Во уои іаке оЯГ уоиг вІоскіп#8 ЬеГоге уои іаке оЯГ уоиг кіюея? Уѣзжать. Когда имѣете намѣреніе уѣхать? Я разечнтыпап уѣхать ааитра. Въ которомъ часу? То веі оиі (іо (ІерагО. АѴЬеп Но уои іпіепіі іо веі оиі? Т іпіепіі іо веі оиі іо-тогго*. Аі жЬаІ о’сіоск? Упражненіе 70. Развѣ моя сестра говоритъ такъ хорошо, какъ ваша? — Опа не говорить также хорошо, но читаетъ и пишетъ такъ-же хорошо, какъ ваша. •— Получаетъ-ли книги ваша сестра? — Опа ихъ по- лучаетъ. — Что получаемъ мы? — Мы получаемъ пиво. — Полу- чаютъ-ли поляки табакъ? — Они его получаютъ. — Отъ кого (Ггот «Ьот) получаютъ испанцы деньги? — Опи получаютъ ихъ отъ (Ггош іііе) англичанъ и французовъ. — Принимаете-ли (іо геееіѵе) столько-же друзей, сколько враговъ? — Я принимаю ме- нѣе этихъ, чѣмъ тѣхъ. — Отъ кого (Ггопі ѵЬош) получаютъ наши дѣти книги? — Они получаютъ ихъ отъ меня (Ггот ше) и отъ своихъ друзей. — Развѣ я получаю столько же масла, сколько сыру? — Вы получаете больше этого, чѣмъ того. — Получаютъ-ли наши слуги столько метелъ, сколько платья? — Они получаютъ менѣе этихъ, чѣмъ тѣхъ. — Получаете-ли вы еще ружье? — Я получаю еще одно. — Сколько еще перьевъ получаетъ ваша тетка? — Она получаетъ ихъ еще три. — Знакомы вы съ аме- риканцемъ, котораго я знаю? — Я незнакомъ съ тѣмъ, котораго вы знаете, но знакомъ съ другимъ. — Пьетъ-ли полякъ столько, сколько русскій? — Онъ пьетъ столько-же. — Пыотъ-ли нѣмцы столько, сколько поляки? — Эти пьютъ болѣе, чѣмъ тѣ. — Когда иностранецъ разсчитываетъ уѣхать? — Онъ имѣетъ намѣреніе уѣхать сегодня. — Въ которомъ часу? — Въ половинѣ втораго. — Имѣете вы намѣреніе уѣхать сегодня вечеромъ? — Я разсчиты- ваю уѣхать завтра. — Уѣзжаетъ-ли англичанинъ сегодня? — Онъ теперь уѣзжаетъ. — Куда онъ ѣдетъ? — Онъ ѣдетъ къ своимъ друзьямъ. — ѣдетъ-ли онъ къ французамъ? — Онъ туда ѣдетъ. — Когда разсчитываете вы писать къ вашимъ друзьямъ? — Я раз- считываю писать къ нимъ сегодня. — Отвѣчаютъ-ли вамъ ваши
115— друзья? — Они мнѣ отвѣчаютъ. — Отвѣчаетъ-ли ваша мать на ваше письмо? — Она отвѣчаетъ на него. — Отвѣчаетъ-ли опа на записки моихъ сестеръ? — Она не отвѣчаетъ на нихъ. Упражненіе 71. Можете вы говорить по англійски? — Я могу говорить не- много. — Начинаетъ-.іи ваша сестра говорить по нѣмецки? — Она начинаетъ говорить. — Можетъ-ли опа писать по нѣмецки? — Она можетъ писать. — Пачинають-ли ваши братья учиться италь- янскому языку?— Они начинаютъ учиться ему. — Начинаетъ-ли купецъ продавать? — Онъ начинаетъ. — Говорите-ли вы прежде, чѣмъ выслушаете? — Я слушаю прежде, чѣмъ говорю. — Слу- шаетъ-ли васъ ваша сестра прежде, чѣмъ говорить? — Она го- воритъ прежде, чѣмъ слушаетъ меня. — Пьете-ли вы прежде, чѣмъ уходите? — Я выхожу прежде, чѣмъ пью. — Разсчитыва- етъ-ли ваша тетка выдти прежде, чѣмъ позавтракаетъ? — Опа разсчитываетъ позавтракать прежде, чѣмъ уйдетъ. — Развѣ я сни- маю свои перчатки прежде, чѣмъ снимаю мою шляпу? — Вы сни- маете вашу шляпу прежде, чѣмъ снимаете ваши перчатки. — Развѣ я могу снять мои башмаки прежде, чѣмъ сниму свои пер- чатки? — Вы не можете снять ваши башмаки прежде, чѣмъ сни- мете свои, перчатки. — Могу-ли я снять мои чулки прежде, чѣмъ сниму мои сапоги? — Вы не можете снять ваши чулки прежде, чѣмъ снимете ваши сапоги. — Въ которомъ часу вы завтра- каете? — Я завтрака») въ четверть девятаго. — Въ которомъ часу завтракаетъ англичанинъ? — Опъ завтракаетъ каждый день въ 9 часовъ или въ четверть десятаго. — Ходитъ-ли онъ къ своей сестрѣ прежде, чѣмъ завтракаетъ? — Опъ ходитъ къ ней прежде, чѣмъ завтракаетъ. — Хороша-ли ваша лошадь? — Она хороша, но паша лучше, а лошадь англичанина самая лучшая изъ всѣхъ лошадей, которыхъ мы знаемъ (кпо* оГ). — Есть у васъ красивыя чашки? — У меня есть очень красивыя, но у моего брата есть болѣе красивыя, чѣмъ мои. — Отъ кого Итоги ѵЬоіп) получаетъ онъ ихъ? — Онъ получаетъ ихъ отъ (Ггот) своего лучшаго дру- га. — Ваше вино такъ-же хорошо, какъ мой сидръ? — Оно луч- ше. — Продаетъ-ли вашъ купецъ хорошіе карандаши? — Онъ продаетъ самые лучшіе карандаши, какіе я знаю (кпок оГ). Упражненіе 72. Читаемъ-ли мы больше книіъ, чѣмъ нѣмцы? — Мы ихъ чи- таемъ больше, чѣмъ нѣмцы, но французы читаютъ больше, чѣмъ мы. а англичане читаютъ ихъ больше всѣхъ. — Чей этотъ домъ? —
116 — Мой. — Чья эта шляпа (Ьоппеі)? — Это шляпа моей матери. — Выше-.іи ни меня? — Я выше васъ. — Высоки-ли вы такъ-же. какъ ваша сестра? — Я такъ-же высокъ, какъ она. — Ваша шляпа такъ-же дурна, какъ шляпа моего отца? — Она лучше, по такъ-же черна, какъ его. — Платья ирландцевъ такъ-же пре- красны, какъ платья итальянцевъ? — Опи не такъ прекрасны, но лучше. — У кого самые лучшіе экипажи? — У французовъ. — У кого самыя красивыя шляпы? — Мои красивы, ваши красивѣе моихъ, по шляпы нашихъ друзей самыя красивыя. — Имѣете-ли вы болѣе красивый садъ, чѣмъ садъ пашего врача? — У меня болѣе красивый, чѣмъ у него. — Имѣетъ-ли Ъпотландецъ ‘болѣе красивый домъ, чѣмъ ирландецъ? — У него болѣе красивый. — Пмѣе.мъ-ли мы такихъ-же красивыхъ дѣтей, какъ паши сосѣди? — Мы имѣемъ болѣе красивыхъ. — Вашъ жилетъ такъ-же хорошъ, какъ мой? — Онъ не такъ красивъ, по лучше вашего. — Кото- рое изъ этихъ двухъ дѣтей умнѣе? — То. которое учится, умнѣе красиваго. У іі р а ж и е н і е 73. Уѣзжаете вы сегодня? — Я не уѣзжаю сегодня. — Когда уѣз- жаетъ паша тетка? — Она уѣзжаетъ сегодня вечеромъ въ семъ часовъ безъ четверти. — Мететъ-ли вашъ слуга такъ-же хо]юшо. какъ мой? — Онъ мететъ лучше вашего. — Читаетъ-ли фран- цузъ столько-же дурныхъ книгъ, сколько хорошихъ? — Онъ чи- таетъ больше хорошихъ, чѣмъ дурныхъ. — Продаютъ-ли купцы больше сахару, чѣмъ кофе? — Они продаютъ больше этого, чѣмъ того. — Дѣлаетъ-ли вашъ башмачникъ столько башмаковъ, какъ мой? — Опъ ихъ дѣлаетъ больше, чѣмъ вашъ. — Имѣетъ-ли кто нибудь болѣе красивыхъ дѣтей, чѣмъ ваши? — Никто не имѣетъ болѣе красивыхъ. — Читаетъ-ли ваша дочь такъ-же ча- сто, какъ я? — Опа читаетъ чаще, чѣмъ вы. — Говоритъ-ли мой сынъ такъ-же часто но англійски, какъ вы? — Опъ говоритъ и читаетъ такъ-же часто, какъ я. — Развѣ я пишу столько, какъ вы? — Вы пишете больше, чѣмъ я. — Читаютъ-ли дѣти пашихъ сосѣдей такъ-же -часто по-нѣмецки, какъ мы? —Мы читаемъ рѣ- же. чѣмъ они. — Пишемъ-ли мы такъ-же часто, какъ опи? — Они пишутъ чаще, чѣмъ мы. — Къ кому они пишутъ? — Они пишутъ къ своимъ друзьямъ. — Читаете-ли вы французскія кни- ги? — Мы читаемъ англійскія книги вмѣсто того, чтобы читать французскія. — Умѣете-ли вы такъ-а:е хорошо плавать, какъ мой сынъ? — Я умѣю плавать лучше его, по онъ умѣетъ говорить по англійски лучше меня. — Читаетъ-ли онъ такъ-же хорошо, какъ вы? — Онъ читаетъ лучше меня. — Идетъ-ли на рынокъ дочь вашего сосѣда? — Нѣтъ, опа остается дома, у нея болятъ
— 117 — ноги. — Учитесь-ли вы такъ-же хорошо, какъ сынъ нашего са- довника? — Я учусь лучше его. но оиъ работаетъ лучше меня. — У кого самое красивое ружье? — Ваше красиво, по ружье капи- тана еще красивѣе, а наше самое красивое. Урокъ двадцать-пятый. — Ттѵепіу-йЙІі Іеязоп.. Надѣвать. Я надѣваю спою шляпу. Она надѣваетъ свои перчатки. Надѣвасть-ли опа свои башмаки? Она ихъ надѣваетъ. Что надѣваютъ ваши братья? Они надѣваютъ свои платья. Куда вн меня ведете? Я веду васъ кі. моей матери. То ріП 011. I рііі оп ту Ьаі. 8Ье риія оп Ьег ({іоѵез. І)оез вііе рні оп Ьег вЬоез? 8Ье риія іЬет оп. (си. ур. 21). АѴЬаі Но уоиг ЪгоІІюгя рііі оп? ТЬеу рпі оп іЬеіг сІоіЬез. ЛѴЬеге аге уоп Іежііпц те? I ат Іеаіііпк уои іо ту тоіНег’в. Когда выходитъ изъ доху вашъ отецъ? Рано. Такъ-же рано, какъ вы. Опъ выходить такъ-же рано, какъ вы. Опъ выходитъ раньше васъ. ТѴЬеп <1оев уоиг ІаіЬег до оиі? Еагіу. А я еагіу ав уои. Ие цоев оиі ав еагіу ав уои. Не к<*еч опі еагііег іііап уои. Поздно. Слишкомъ. Слишкомъ поздно. Слишкомъ рано. Слишкомъ большой. Слиткомъ мало. Слиткомъ малый. Ьаіе. Тоо. Тоо Іаіе. Тоо вооп, Іоо еагіу. Тоо Іагде. Іоо цгеві Тоо Іііііе. Тоо втаіі. Слишкомъ много. Тоо тисіі. Гоіюрнть-ли вашъ сынъ слишкомъ много? 1)оез уоиг воп вреак іоо тисіі? Опъ не говоритъ достаточно. Не ііоев поі вреак епоидЬ. Позже васъ. Я выхожу позже пасъ. Ьаіег іііап уои. I ро оиі Іаісг ікап уои. Вѣрить: думай.. Ходнте-ли вы въ спектакль такъ-же рано, какъ я? Я хожу раньше васъ. Раньше. Ходить-лн туда паша мать раиыпе мепя? Опа ходитъ, туда слишкомъ рано. То Ъеііеѵе. 1)о уои цо іо іЬе ріау ав еагіу аз I? I цо еагііег іЬап уои. Еагііег (зоопнг). І)оез уоиг тоіЬег во іЬеге еагііег іііап I? 8Ье коеу іЬеге іоо еагіу.
— 118 Аігешіу. По уои вреак аігсаііу ? Х’оі уеі. 1 (Іо поі вреак уеі. Уже. Говорите-ли ни уже? Нѣтъ еще. Я не говорю еще. Оканчнваетъ-лн ваша сестра свое іпісьмо? Ооев уоиг піесе ііпівЬ Ьег Іеііег? Оиа еще пе оканчиваетъ его, 8Ье (Іоев поі ІіпівЬ іі уеі. Ни уже завтракаете? Юо уои Ьгеакіаві аігеасіу? Примѣч, Л. — Въ 16 и въ 18 урокахъ мы уже видѣли, что частица іо не ставится предъ неопредѣленнымъ наклоненіемъ, которое непосредственно слѣдуетъ за глаголами іііИ и сап. Тоже самое надобно сказать: I. О полувспомогателыіыхъ глаголахъ: Іеі, оставлять, допускать; тау, мочь; тн.чі, быть должнымъ, обязаннымъ; хкаіі, должен- ствовать. Опъ не можетъ выдти. Она можетъ это сдѣлать. Вы можете туда идти. Позволите-ли вн мнѣ говорить? Намъ нужно работать. Хотите-ли |>азвесть у мена огонь? Надобно, чтобы опъ это сдѣлалъ. Не спя поі но опі. 8Ье сап (Іо Іі. Уои тау цо іЬеГО. ѴѴІ1І уои Іеі те вреак? \Ѵе тияі ѵгогк. 1ѴІ11 уои таке лпу йге? Не еііаіі До іі. 2. Глаголы, выражающіе чувственное впечатлѣніе, какъ напр., Іо нее. видѣть; іо Іісаг, слышать; іо /сеі, чувствовать; іо регсеіѵе. замѣчать; іо оЬзсгѵс, наблюдать; іо Ьсіюі/І, видѣть. Виднте-ли, что она пришла? Она слыжнтъ, какъ вы говорите. Оиа чувствуетъ, что это трогаетъ. Я вижу, какъ она идетъ. Т)о уои вее Ьег сото? 8Ье Ьеагв уои (аік. Не Гееін іі'іоисЬ. I ЬеЬоІіі Ьег *а!к. 3. Слѣдующіе глаголы: іо Ьій, приказывать; іо иіаке. заста- влять дѣлать; іо пее/1. имѣть надобность; іо (Іаге, смѣть *). Я вамъ приказываю идти домой. Онъ заставляетъ йена учить этотъ урокъ. Вн не имѣете надобности бояться по- слѣдствій. Оиъ не смѣетъ вамъ сказать. Я но смѣю говорить съ нимъ объ этомъ предметѣ. I ЬіН уои до Ьоше. Пе шакев те вііиіу іііаі Іеввоп. Уои пев(і поі Геаг іЬе сопвефіепсея. Не (іагев поі іеіі уои. I (іаге поі вреак іо Ьіт оп іЫв виЬуесі. опускается послѣ вопроси Примѣч. В. — Частица іо также тельнаго ѵгЬу, зачѣмъ, и въ нѣкоторыхъ восклицаніяхъ. Зачѣмъ такъ шумѣть? Мнѣ. это сдѣлать! Ей. сжалиться надъ несчастными! ѴГЬу таке висЬ а поіве? I (іо іЬаі! 8Ье, рііу іЬе ипГогіипаіе! 1) То Лаге не требуетъ частицы іо, но можетъ принимать ее во всякомъ вре- мени, кромѣ простаго; напр., Не ісоиЫ поі /іаге Іо яау яо, онъ не осмѣлился бы сказать это.
— 119 — Примѣч. С. — Если говорится вообще, то частица (о необходима. Дл-міпгь добро обидівшимъ иаеь ость похвальное діявіе. Ъстп» слишкомъ много опасно. Говорить слишкомъ много неблагора- зумно. Ложиться и вставать рано, значить, быть здоровымъ, богатымъ и мудрымъ. То Но доо<1 Го іЬове іЬаі Ьаѵе оІ- Гі'ШІечі ие. ів а сотшешІаЫе асііоп. То еаі іоо тисіі ів (Іапдегоив. То вреак іоо тисЬ ів ГооІівЪ. ( Еагіу Ю Ье<1 аікі еагіу іо гіве, Макев а тап ЪеаІіЬу аші ѵеаіііі) ап<1 мгіве (послоница). У п р а ж и е н 1 е 74. Надѣваетъ-лИ ваша сестра другую шляпу (Ьоппеі), чтобы идти въ спектакль? — Опа надѣваетъ другую. — Надѣваетъ-ли она свои перчатки прежде башмаковъ (прежде, чѣмъ надѣваетъ баш- маки)? — Она надѣваетъ свои башмаки прежде перчатокъ. — Падѣваетъ-ли вашъ братъ шляпу вмѣсто того, чтобы надѣть свое платье? — Онъ надѣваетъ свое платье вмѣсто того, чтобы на- дѣть свою шляпу. — Надѣваютъ-ли паши дѣти свои башмаки, чтобы идти къ нашимъ друзьямъ? — Они ихъ надѣваютъ, чтобы идти туда. — Что надѣваютъ наши дочери? — Онѣ надѣваютъ свои шляпы и перчатки. — Что надѣваютъ ваши сыновья? — Они надѣваютъ свои платья и сапоги. — Говорите-ли вы уже по- англійски. — Я еще пе говорю, но начинаю учиться говорить. — Ваша мать уже идетъ со двора? — Она еще не выходитъ. — Въ которомъ часу она выходить? — Она выходитъ въ два часа. — Завтракаетъ-.ін опа прежде, чѣмъ выходитъ? — Она завтракаетъ и пишетъ свои письма прежде, чѣмъ уходитъ. — Выходитъ-.іи она раньше васъ? — Я выхожу раньше, чѣмъ она. — Ходитъ-ли паша тетка такъ-же часто въ спектакль, какъ я? — Опа туда ходитъ такъ-же часто, какъ вы. — Начинаете-ли вы знать эту женщину? — Я начинаю ее знать. — Рано вы завтракаете? — Мы завтракаемъ пе поздно. — Ходитъ-ли французъ въ концертъ раньше васъ? — Опъ ходитъ туда позже меня. — Въ которомъ часу онъ туда ходитъ? — Онъ туда ходитъ въ половинѣ один- надцатаго. — Не ходитъ-ли онъ туда слишкомъ рано? — Оиъ пе ходитъ туда слишкомъ рано. Упражненіе 75. Не слишкомъ-ли поздно идетъ вашъ отецъ въ концертъ? — Онъ идетъ туда слишкомъ поздно. — Развѣ ваша племяпиица пишетъ слишкомъ много? — Она не пишетъ слишкомъ много, но
— 120 — говоритъ слишкомъ много. — Говорить-ли она больше, чѣмъ вы? — Она говоритъ больше, чѣмъ я и ея сестра. — Слишкомъ-ли ве- лика шляпа пріятельницы вашей сестры? — Она ни слишкомъ велика, пи слишкомъ мала. — Говорите-ли вы чаще по англій- ски. чѣмъ по-французски? — Я говорю чаще по-французски, чѣмъ по-англійски. — Можетъ-ли вашъ другъ прочитать мое письмо? — Онъ не можетъ его прочитать; онъ не можетъ найти свои очки (ЬІ8 зресіасіез). — Сколько паръ очковъ имѣетъ вашъ другъ? — Опъ имѣетъ ихъ двѣ пары. — У него серебряныя или золотыя очки? — У него есть серебряныя и золотыя. — Покупаете вы много зерна? — Я покупаю его очень мало. — Довольпо-ли хлѣ- ба у вашихъ друзей? — Они имѣютъ его очень мало, но доста- точно. — Знаете вы этого человѣка? — Я его знаю. — Опъ уче- ный? — Это (Не ів) самый ученый изъ всѣхъ людей, которыхъ я знаю (іЬаі I кпотг). — Хуже-ли ваша лошадь, чѣмъ моя? — Она не такъ дурна, какъ ваша. — Хуже-ли моя, чѣмъ лошадь брата испанца? — Опа хуже, это самая дурная лошадь, какую я знаю. — Даете-ли вы этому человѣку меньше хлѣба, чѣмъ сыру? — Я даю ему меньше этого, чѣмъ того. — Получаете-ли вы столько-же денегъ, сколько наши сосѣди? — Я получаю ихъ больше, чѣмъ они. — Кто больше всѣхъ получаетъ денегъ? — Французы получаютъ нхъ больше всѣхъ. У іі р а ж и е н і е 76. Поздно-ли? — Пе поздно. — Который часъ? — Четверть вто- раго. — Слишкомъ-ли поздно для того, чтобы идти къ вашему отцу? — Пе слишкомъ поздно для того, чтобы туда идти. — Хо- тите проводить (іо сошіисі) меня къ нему? — Я хочу васъ про- водить туда. — Гдѣ онъ? — Онъ въ своей конторѣ. — Въ сво- ей-ли комнатѣ ваша мать? — Она тамъ. — Хочетъ-ли голлан- децъ купить лошадь? — Онъ не хочетъ покупать лошадь. — Онъ бѣденъ (роог)? — Онъ не бѣденъ; опъ богаче васъ.—Ученъ-ли вашъ брать такъ-же, какъ вы? — Онъ ученѣе меня, но вы уче- нѣе его и меня. — Пишутъ-ли американцы больше насъ? — Они пишутъ меньше пасъ, но итальянцы пишутъ меньше всѣхъ. — Они такъ-же богаты, какъ американцы? — Они менѣе богаты, чѣмъ тѣ. — Ваши птицы такъ-же прекрасны, какъ птицы шот- ландцевъ? — Онѣ менѣе прекрасны, чѣмъ ихъ птицы, но птицы ирландцевъ самыя некрасивыя. — Продаете вы вашъ домъ? — Я его не продаю. — Я слишкомъ его люблю для того, чтобы .продать. — Умѣетъ-.іи уже ваша дочь написать записку? — Она еще не умѣетъ написать ее, но начинаетъ читать немного. — Читаете-ли вы столько-же, сколько русскіе? — Мы читаемъ боль-
— 121 ше, чѣмъ они, но французы читаютъ больше всѣхъ. — Какія книги они читаютъ? — Они читаютъ французскія, англійскія и итальянскія книги. Урокъ двадцать-шестой. — Тчѵепіу-яіхііі Іезвоп. Причастіе прошедшаго времени. Причастіе прошедшаго времени правильныхъ глаголовъ (у не- правильныхъ мы приведемъ его рядомъ съ самымъ глаголомъ) образуется прибавленіемъ къ неопредѣленному наклоненію окон- чанія ^<1, или только (I, если .что наклоненіе оканчивается на е. нкопі-кд. иакл. иевчдет. Знать, лкаиый, ан, ое, ые, ыя. То саіі, са11<м1. Окончить, окошенный, ал, ое, ые, на. То Гіпізіі, 1‘іпіяЬ«мі. Любить, любимый „ „ „ , То Іоѵе, Іоѵе<1. Жнп>, жившій, і» ч ч я То бѵе, Ііѵні. Примѣч. .1. — Вслѣдствіе произношенія, правильные глаголы претерпѣваютъ, при образованіи причастной формы, почти такія- же измѣненія, какъ имена прилагательныя при образованіи сте- пеней сравненія, именно: 1. Глаголы, оканчивающіеся на одну только согласную съ одною предыдущею гласною, удвоиваютъ первую предъ прибавочнымъ слогомъ; напр., Сирашивить, сп]иішеиныГі. ал. ое. ые, ыя. То Ьее, Стирать, стертый, 3 „ „ „ То Ыоі. Предпочитать, предпочтенный. , „ ., То ргеГег, Сожалѣть, сожалѣемый „ , _ , То гедтеі, І>еКК<мі- Ыоі.іе<1. ргеі’еггеіі. ге&гсіІеЛ. Однакожъ это правило примѣняется только къ односложнымъ и къ тѣмъ изъ многосложныхъ, въ которыхъ удареніе на послѣд- немъ слогѣ, напр., іо уепніі, позволять, регініііеіі, позволенный. Въ словахъ, въ которыхъ послѣдній слогъ не имѣетъ ударенія, согласная не удвоивается, напр., Требовать, Прешпспомп, < ѣгкрыть, Повышать, То «оіісіі, То Іпшіег, То ореЛі^/ То ЬеірпѴеіі, «оіісітесі. Ьішіегеіі. оренесі. ЬеікЬіепе<1. Весьма важно различать слова съ удвоеніемъ согласной въ при- частной формѣ, отъ словъ, въ которыхъ пѣтъ этого удвоенія. Такъ глаголы: Іо Ціц, оглушать, изумлять; іо 1и>ру скакать, пры- гать; іо гоЬ, воровать; іо вігір, грабить, имѣли-бы, безъ удвоенія гласной, слѣдующія причастныя формы: (Ійині, обѣдавшій; Іюрсіі, .надѣявшійся; гоЪегі, одѣтый въ мантію; хігіресі, вычеркнутый. Во- вторыхъ, удвоеніе согласной имѣетъ мѣсто не только въ прича-
— 122 — стіи прошедшаго времени, по и въ производныхъ отъ пего сло- вахъ, каковы: гоЬЬсг, воръ, Ьедуаг. нищій. 2. Глаголы, оканчивающіеся на у съ предыдущею согласною’), перемѣняютъ въ причастной формѣ у на і\ папр., Возражать, Кричать, Ввѣряться, Пробовать, Удовлетворять. Быть, бывшій. Бы.™ вы на рынкѣ? Я тамъ былъ. Я тамъ не былъ. Былъ-ли я тамъ? Вы тамъ были. Вы тамъ ие были. Была-ли опа тамъ? Оиа тамъ была. Она тамъ не была. То геріу, герііесі. То сгу, спеіі. То геіу, геііеіі. То ігу, Ігіегі. То ваііяіѵ, яаііяНеЛ. То Ье *, Ьсеп. Ііаѵе уои Ьееп Іо піагкеі? I Ьаѵе Ьееп ІЬеге. 1 Ьаѵе поі Ьееп іЬеге. Наѵе і Ьеоп іЬеге? Ѵои Ьаѵе Ьееп іЬеге. Ѵои Ьаѵе поі Ьееп іЬеге. Пая яЬе Ьееп іЬеге? БЬе Ьаз Ьееп іЬеге. БЬе Ьая поі Ьееп іЬеге. Когда нибудь. По — никогда. Были ііы па балу? Были вы когда нибудь на балу? Я никогда не былъ тамъ. Онъ никогда ие былъ тамъ. Она тамъ никогда не была. Вы никогда тамъ не были. Они (онѣ) никогда тамъ не были. Еѵег. Ыеѵег. Наѵе уои Ьееп аі іЬе Ьаіі? Наѵе уои еѵег Ьееп аі іііе Ьаіі? I Ьаѵе пеѵег Ьееп іЬеге. Не Ьая пеѵег Ьееп іЬеге. БЬе Ьая пеѵег Ьееп іЬеге. Той Ьаѵе пеѵег Ьееп іЬеге. ТЬеу Ьаѵе пеѵег Ьееп іЬеге. Уже. Лігеайу. Были вы уже въ спектаклѣ? Я уже былъ такъ. Она уже была тамъ. Наѵе уои аігеаііу Ьееп аі іЬо ріау? I Ьаѵе аігеаііу Ьееп іЬеге. БЬе Ьая аігеаііу Ьееп іЬеге. Еще не. Я тамъ еще не былъ. Она тамъ еще не была. Онъ тамъ еще не былъ. Мы тамъ еще не были. Вы тамъ еще пе были. Опи (онѣ) тамъ еще не были. Коі уеі. I Ьаѵе поі уеі Ьееп іЬеге. БЬе Ьая поі уеі Ьееп іЬеге. Не Ьая поі уеі Ьееп іЬеге. \Ѵе Ьаѵе поі уеі Ьееп іЬеге. Ѵои Ьаѵе поі уеі 1>ееп іЬеге. ТЬеу Ьаѵе поі уеі Ьееп іЬеге. •) У не измѣняется въ », если предъ нимъ стоитъ гласная; напр., Го играть, рівуеіі, игравшій.
123 — Были вы уже у моего отца? Я тамъ еще не былъ. Выла лж уже ваша дочь у моей мато[іж? Она тала ещ« пе была. Наѵе уои аІгеаЗу Ьееп аі ту ГжіЬег’я? I Ьаѵе поі уеі Ьееп іЬеге. Пая уоиг (ІаивЬіЬег аІгеаЛу Ьееп аі ту тоіЬег'я? БЬе Ьав поі уеі Ьееп іЬеге. Гдѣ вы были сегодня утромъ? Я былъ въ саду. Гдѣ былъ вашъ братъ ? Онъ былъ въ магазинѣ. Гдѣ была ваша сестра? Она была въ концертѣ. Гдѣ были паши дѣти. Школа. Церковь. Кухня. Погребъ. Онн были въ шкодѣ. Были .іюни тамъ такъ-же рано, какъ я? Они были тамъ раньше пасъ (чѣмъ вы). АѴЬеге Ьаѵе уоп Ьееп іЬік тогпіпк? I Ьаѵе Ьееп іп іЬе допіеп ? УѴЪеге Ьая уопт ЬгоіЬег Ьееп? Не Ьав Ііееп іп ІЬе ѵагеЬопяе. ЛѴЬеге Ьав уоиг віяіег Ііееп? БЬе Ьав Ьееп аі ІЬе сопсегі. УѴЬеге Ьаѵе оиг сЬіЬігеп Ьееп? ТЬе всЬооІ. ТЬе сЬпгсЪ. ТЬе ЬіІсЬеп. ТЬе ееііаг. ТЬеу Ьаѵе Ьееп аі всЬооІ. Наѵе іЬеу Ьееп іЬеге ав еагіу аз I? ТЦеу Ьаѵе Ьееп іЬеге еагііег іЬап уоп. Быть въ школѣ. Идти въ школу. Быть въ церкви. Идти въ церковь. Быть въ кухиѣ, или въ погребѣ. Идти въ кухню ши въ погребъ. То Ье аі всЬооІ. То ко іо всЬооІ. То Ье аі сЬигсЬ. То 1° сЬигсЬ. То Ье іп іЬе ЬіІсЬеп ог ееііаг. То цо ю іЬе кіісЬеп ог ееііаг. Упражненіе 77. Были вы уже въ моемъ магазинѣ? — Я тамъ еще не былъ. — Разсчитываете-ли идти туда? — Я разсчитываю идти туда. — Когда хотите вы туда идти? — Я хочу идти туда завтра. — Въ ко- торомъ часу? — Въ четверть перваго. — Была-ли когда-нибудь ваша сестра въ моемъ большомъ саду? — Она тамъ никогда не была. — Газсчитываеть-ли она видѣть его? — Она разсчиты- ваетъ видѣть его. — Когда хочетъ она идти туда? — Она хо- четъ идти туда сегодня. — Разсчитываетъ-ли она идти на балъ сегодня вечеромъ? — Она разсчитываетъ идти туда. — Были вы уже на балу? — Я тамъ еще не быъ. — Когда разсчитываете идти туда? — Я разсчитываю идти туда завтра. — Были вы уже въ саду англичанина? — Я тамъ еще не былъ. — Были вы въ моихъ магазинахъ? — Я тамъ былъ. — Когда вы тамъ были? — Я былъ тамъ сегодня утромъ. — Былъ-.іи я въ вашей конторѣ, или въ конторѣ вашего друга? — Вы не были ни въ моей конторѣ, ни въ конторѣ моего друга, но въ конторѣ француза. — Гдѣ вы были? — Я былъ въ церкви. —- Были вы на рынкѣ? — Я тамъ 10
124 — билъ. — Били пи въ спектаклѣ? — Би тамъ били. • Была-ли тамъ ваша сестра'? — Она тамъ не была. Била-ли когда-ни- будь паша дѣвица (<1іе уоипд Ішіу) въ театрѣ? — Она тамъ ни- когда не била. — Гдѣ били наши дѣти? — Они были въ шко- лѣ. — Былъ-ли вашъ поваръ въ кухнѣ? — Онъ былъ въ кухнѣ и въ погребѣ. Упражненіе 78. Раасчитываѳтъ-ли идти на рынокъ сынъ нашего садовника? — Онъ разсчитываетъ идти туда. — Что хочетъ онъ купить? — Онъ хочетъ купить тамъ цыплятъ, быковъ, говядины, зерноваго хлѣба и вина. — Были вы уже у моей матери?— Я уже тамъ былъ. — Была уже тамъ ваша сестра? — Она тамъ еще не была. — Были мп уже у нашихъ друзей? — Мы тамъ никогда шг были. — Были-ль когда-нибудь наши друзья у насъ (аі оиг Іюиве)? — Они тамъ никогда не были. — Были вы когда-нибудь въ конторѣ мо- его дяди? — Я тамъ никогда не былъ. — Имѣете желаніе на- писать упражненіе? — Я имѣю охоту написать его. — Къ кому хо- тите вы писать письмо? — Я хочу его написать къ моей мате- ри. — Была-ли уже въ концертѣ ваша тетка? — Она тамъ еще пе была, но разсчитываетъ идти туда. — Разсчитываетъ-ли опа идти туда сегодня? — Она разсчитываетъ идти туда завтра. — Нъ которомъ часу она хочетъ отправиться? — Она хочетъ отпра- виться въ половинѣ восьмаго. — Разсчитываегь-ли она отпра- виться (іо Ісаѵе) до завтрака? — Она разсчитываетъ завтракать прежде, чѣмъ отправиться (Ьеіоге «Не Іеаѵея).— Имѣетъ-ли ваша сестра желаніе выучить урокъ? — Она имѣетъ желаніе выучить его. — Который хочетъ она учить? — Она хочетъ учить двад- цать-шестой. — Какой урокъ учите вы? — Я учу двадцать-пя- тый. — Былъ-ли нѣмецъ въ нашихъ магазинахъ, или въ мага- зинахъ итальянцевъ? — Оиъ не былъ пи въ нашихъ, ни въ ма- газинахъ итальянцевъ, но въ магазинахъ голландцевъ. — Била-ли уже на рынкѣ ваша служанка? — Опа тамъ еще не была, но раз- считываетъ идти туда. — Была-ли тамъ повариха вашей сест- ры? — Она тамъ была. — Когда она была тамъ? --- Она тамъ была сегодня. — Были вы когда-нибудь въ комнатѣ моей сест- ры?— Я никогда не былъ въ ея комнатѣ, но часто былъ въ ком- натѣ моей матери. — Были вы уже въ садахъ англичанъ? — Я еще не былъ въ ихъ садахъ, но часто былъ въ садахъ ихъ Друзей.
125 — У рокъ двадцать - седьмой. Имѣть, имѣвшій. И мѣди вы мо» книгу? Я ея не имѣлъ. Имѣлъ ли онъ ваше перо? Оиъ его имѣлъ. Онъ его ие имѣлъ. Имѣлъ ли я его? Вы его имѣли. Вы его не имѣли. Имѣла она ваше платье? Оиа его имѣла. Она его не имѣла. Имѣли ны книги? Я ихъ имѣлъ. Я нхъ не имѣлъ. Имѣлъ ли я ихъ? Вы ихъ имѣли. Вы ихъ ие имѣли. Имѣй, ли опъ нхъ? Оиъ нхъ имѣлъ. Онъ нхъ не имѣлъ. Имѣла ли она нхъ? Она ихь имѣла. Она ихъ не имѣла. Имѣли ваши сестры мои перья? Онѣ ихъ имѣли. Онѣ ихъ не имѣли. Кто ихъ имѣлъ? Имѣли-ль люди мой сундукъ? Они его не имѣли. Кто его имѣлъ? Имѣли-ль они мои ножи? Они ихъ не имѣли. Имѣлъ-ли я нашъ карандашъ? Ты его имѣлъ. Ты его не имѣлъ. Имѣли ны хлѣбъ? Я его имѣл и Я его не имѣлъ. Имѣлъ-ли я его? Вы его имѣли. Вы его ие имѣли. Имѣлъ-ли онъ его? Опъ его не имѣлъ. Имѣла ли она его? Она его не имѣла. Имѣли онѣ малину? Онѣ елл не имѣли. Имѣли вы ее? Я ее не имѣлъ. — Тѵѵепіу-веѵепіЬ Іенноп. То Ьаѵе *, Ьалі. Наѵе уои Ьалі ту Ьоок? I Ьаѵе поі Ьалі іі. Нав Ье Ьалі уоиг реп? Не Ілая Ьалі іі. Не Ьая люі Ьалі іі. Наѵе I Ьалі іі? Ѵои Ьаѵе Ілалі іі. Ѵои Ьаѵе поі Ілалі іі. Нав вЬе ЬаЯ ѵоиг соаі? ЯЬе Ьав Ьалі и. 8Ье Ьая поі Ьалі іі. Наѵе уои Ьалі іЬе Ьоок»? 1 Ьаѵе Ьалі іііеллл. I Ьаѵе поі Ьалі іЬет. Наѵе 1 Ьалі іЬет? Ѵолл Ьаѵе Ьалі іЪелп. Ѵои Ьаѵе поі Ьалі іЬет. Нав Ье Ьалі іілет? Не Ьак Ьалі іЬет. Не Ьав поі Ьалі іЬелп. Нав віле Ьалі іііет ? ІѵЬе Ьав Ьалі іЬет. 8Ье Ьав поі Ьалі іЬет. Наѵе уоиг віиіеп Ьалі ту рем? ТЬеу Ілаѵе Ілалі іЬет. ТЬеу Ьаѵе иоі Ьалі ІІлелп. \ѴЬо Ьав Ьалі іЬет? Наѵе іііе шеи Ьалі ту ігппк? ТЬеу ілаѵе поі Ьалі іі. іѴЬо Ьав 1іа<1 іі? Наѵе іілеу Ілалі ту кпіѵев? ТЬеу Ьаѵе поі Ілалі іЬет. Наѵе 1 Ілалі уоиг репсіі? ТЬои Ьаві ілалі іі. (Црим. В. ур. 20). ТЬои Ьаві поі Ьалі іі. Наѵе уои Ьалі апу Ьгеалі? I Ьаѵе Ьалі волілс. I Ьаѵе поі Ьалі апу. Наѵе I Ьалі апу? Ѵои Ьаѵе Ілалі воте. ѴоЛілаѵе поі Ьалі апу. НанЬе Ьалі апу? Не Ьав поі Ьалі апу. Нав «Ье Ьалі апу? 8Ье Ьав поі Ьалі апу. Наѵе іЬеу Ьалі апу гаярЬеггіев? ТЬеу Ьаѵе поі Ьалі апу. Наѵе уои Ьалі апу? 1 Ьаѵе поі Ьалі апу. 10*
126 — Что опъ имѣлъ? Что имѣла она? Она ничего не наѣла. Что онв (онѣ) имѣли? ЛѴЬаі Ьаь Ье ЬаіІ? ІА'Ьаі Ьаз яке ЬаіІ? ВЬе Ьаз ЬаД поіЫпд. ѴѴЬаі Ьате іЬеу ЬаіІ? Были иы голодны? Я хотѣлъ сватъ. Она боалась. Она никогда ие была ни виновата, ни права. + Наѵе уои Ьееп Ьипдгу? + I Ьаѵе Ьееп віееру. + ВЬе Ьаз Ьееп аГгаН. | Не Ьаз пеѵег Ьееп еііЬег гідкі ог *гопд. Быть, происходить, случаться Тотъ, та, то. Будетъ ли балъ сегодял вечеромъ? Будетъ. Будетъ сегпдна вече|юмъ. Онъ не будетъ сегодла. То Іаке ріасе. ТЫ. ѣ Ноев іЬе ЬаІІ іаке ріасе іЬів еѵе- піпд? + Іі боев. Ѣ Іі іакев ріасе іЬів еѵепіпк. + Іі ііоев поі іаке ріасе іо-бау. Былъ. Когда былъ балъ. Такси ріасе. Т ѢѴЬеп ііііі іЬе ЬаІІ іаке ріасе? Примѣч. А. — ІМ есть прошед. несовершен. отъ глагола іо <Іо\ его причастіе прошедш. времени: (іопе. Опъ былъ вчера. Ѣ Іі іоок1 ріасе уевіепіау. Вчера. Третьяго дня. Ѵезѣепіау. ТЬе Нау ЬеГоге уезГегсіау. Сколько разъ? / Нои тапу іітоа? | Но* оГіеп? Одинъ разъ. Два раза. Три раза. Четыре раза, Много разъ. Прежде, нѣкогда. Иногда. Опсе. Тшісе. ТЬгісе или іЬгее іітез. Еоиг іітев. Веѵегаі іітев. Гоппегіу. Вотеіітев. Ходите вы иногда на балъ? . Я хожу туда иногда. По уои до вошеіішев іо іЬе ЬаІІ? I до вотеіітм. *) Тоок есть прошедш. несовершенное отъ глагола іо Іаке *, брать.
127 Шедшій, ходившій. Ходмвпій туда. Ходила вы туда иногда? Я ходилъ туда часто. Чаще ласъ (чѣмъ ш). V (іопе. Сіопе (Ьеге или ІЬііЬег. Г)і<1 уои до іЬеге вошеіішся? I ѵгепі іЬеге оЛеп. ОПеиег іЬап уои. Примѣч. Іі. — Былъ часто переводится / »сеп/, прошедшимъ несовершеннымъ отъ глагола Іо до. идти, или словами Лні до. Когда гн были ль моемъ магазинѣ? Я тамъ былъ сегодня утромъ. Вылъ-ли я виноватъ, покупая книги? Вы не были виноваты, покупая ихъ. ХѴЬеіі <іі(1 уои ко іо тт ттагеЬоиве? I ѵгспі «Вето іЬіл тогпіпк- + Наѵе 1 Ьееп’ягопк іп Ъиуіпк Ьоокя? | Ѵои Ьаѵе поі Ьееп <гопк іп Ьиу- іпк воше. У іі р и ж и е іі і е 79. Бываетъ-.™ вашъ другъ такъ-же часто въ конторѣ, какъ вы ? — Опъ бываетъ тамъ чаще меня. — Что онъ тамъ дѣлаетъ? — Онъ пишетъ. — Пишетъ-ли онъ столько-же, сколько вы? — Онъ пи- шетъ больше, чѣмъ я. — Гдѣ остается вашъ другъ? — Онъ ос- тается въ своей конторѣ. — Не выходитъ-ли онъ? — Онъ не вы- ходить."— Остается-ли ваша племянница въ саду? — Она тамъ остается. - Ходите-ли вы каждый день къ вашей теткѣ? — Я хожу туда каждый день. — Когда приходитъ она къ вамъ? — Она приходитъ ко мнѣ каждый вечеръ. — Идете вы куда-нибудь сегодня вечеромъ? — Я никуда не иду, я остаюсь дома. — По- сылаетъ-.™ ваша мать за кѣмъ-нибудь? — Она посылаетъ за сво- имъ врачемъ. — Идетъ-ли за чѣмъ-нибудь вашъ слуга? — Онъ идетъ за виномъ. — Были вы гдѣ-нибудь сегодня утромъ? — Я нигдѣ не былъ. — Гдѣ былъ вашъ двоюродный брать? — Онъ нигдѣ не былъ. — Когда ваша сестра пьетъ чай? — Она его пьетъ каждое утро. — Пьетъ-ли ваша дочь кофе? — Она пьетъ шоколадъ. — Пили вы кофе? — Я его пилъ. — Приходили вы въ спектакль такъ-же рано, какъ я? — Я былъ тамъ раньше васъ. — Часто вы бывали въ концертѣ? — Я тамъ бывалъ ча- сто. — Бывалъ-.™ нашъ сосѣдъ такъ-же часто въ театрѣ, какъ мы? — Онъ тамъ бывалъ чаще, чѣмъ мы. — Идутъ-ли ваши друзья слишкомъ рано въ церковь? — Они идутъ туда слишкомъ поздно. — Идутъ-ли они туда такъ-же поздно, какъ мы? — Они идутъ туда позже насъ. — Идутъ-ли французы слишкомъ рано въ свои магазины? — Они идутъ туда слишкомъ рано. — Ходятъ-ли нѣмцы такъ-же рано въ свои магазины, какъ итальянцы? — Они ходятъ туда раньше послѣднихъ. — Были вы въ домахъ голланд-
— 128 — цевъ. или ві домахъ американцевъ? — Я не былъ пи въ домахъ голландцевъ, ни въ домахъ американцевъ, но въ домахъ порту- гальцевъ. Уііражненіе 80. Имѣлъ-ли я вашъ ножъ? — Вы его имѣли. — Когда я его имѣлъ? — Вы его имѣли сегодня. — Имѣлъ-ли я ваши перчат- ки? — Вы ихъ имѣли. — Имѣла-ли ваша сестра мою серебря- ную ложку? — Она ее имѣла. — Имѣла-ли она мою хорошую ленту? — Опа ея не имѣла. — Имѣли-ли французы мой краси- вый корабль? — Они его имѣли. — Кто имѣлъ мои нитяные чулки? — Ваша служанка имѣла ихъ. — Имѣли ми желѣзный сундукъ брата нашего сосѣда? — Мы его имѣли. — Имѣли мы его красивый пистолетъ? Мы его не имѣли. — Имѣли мы ма- трасы иностранцевъ? — Мы ихъ пе имѣли. — Имѣлъ-ли англи- чанинъ мое прекрасное сочиненіе? — Онъ его имѣлъ. — Пмѣла-ли ваша тетка мой красивый карандашъ? — Она его имѣла. — Имѣ- ла-ли она мой золотой подсвѣчникъ? — Опа его не имѣла. — Имѣлъ-ли молодой человѣкъ первый томъ моего сочиненія? — Онъ не имѣлъ перваго, но имѣлъ втоіюй. — Имѣлъ-ли оні. его? — Да, мил. гос., онъ его имѣлъ. — Когда онъ его имѣлъ? — Опъ имѣлъ его сегодня утромъ. — Имѣли вы сахаръ? — Я его имѣлъ. — Имѣлъ-ли я хорошую говядину? — Вы ея не имѣли. — Имѣлъ-ли цыплятъ поваръ русскаго капитана? — Онъ ихъ имѣлъ. — Имѣлъ- ли онъ баранину? — Опъ ея пе имѣлъ. — Имѣли вы мой порт- фейль? — Я его имѣлъ. — Кто имѣлъ мою перчатку? — Моя племянница имѣла ее. — 'Имѣла-ли опа мой зонтикъ? — Она не имѣла вашего; она имѣла зонтикъ пріятельницы своей тетки. У и р я ж н е іі 1 е 81. Что имѣлъ живописецъ? — Онъ имѣлъ прекрасныя картины. — Имѣлъ-ли онъ прекрасные сады? — Онъ ихъ пе имѣлъ. — Имѣлъ- ли вашъ слуга мои башмаки? — Онъ ихъ не имѣлъ. — Что имѣлъ испанецъ? — Онъ ничего не имѣлъ. — Кто имѣлъ мужество? — Французскіе матросы имѣли его. — Имѣютъ-ли нѣмцы много дру- зей? — Они имѣютъ ихъ много. — Имѣли-ль мы больше друзей, чѣмъ враговъ? — Мы имѣли больше этихъ, чѣмъ тѣхъ. — Имѣлъ- ли вашъ сынъ больше сидра, чѣмъ вина? — Онъ имѣлъ меньше этого, чѣмъ того. — Имѣлъ-ли туумжъ больше яерноваго хлѣба, чѣмъ перца? — Онъ имѣлъ больше этого, чѣмъ того. — Имѣлъ- ли что-нибудь итальянскій живописецъ? — Онъ ничего не имѣлъ. — Имѣли-ль французы вино? — Они имѣли его и еще имѣютъ. —
129 — Имѣла-ли пироги ваша маленькая сестра? — Она ихъ имѣла. Имѣлъ-ли ихъ вашъ миленькій брань? — Опъ ихъ ие имѣлъ. — Имѣла-ли цвѣти дочь нашего садовника? — Она ихъ имѣла. — Имѣли-ль русскіе хорошій табакъ? — Они его имѣли. — Какой табакъ они имѣли? — Они имѣли курительный и нюхательный табакъ. — Что имѣли поляки? — Они не имѣли ничего хоро- шаго. — Имѣли-ль англичане столько-же сахару, сколько чаю? — Они имѣли столько-же одного, сколько другаго. — Г»ылъ-ли іфавъ капитанъ? — Онъ былъ виноватъ. — Былъ-ли врачъ нравъ или виноватъ? — Онъ никогда не былъ ни правъ, ни виноватъ. — Былъ я виноватъ, купивъ земляники? — Вы были виноваты, ку- пивъ ее. — Была-ли виновата моя сестра, купивъ яблокъ? — Она не была виновата, купивъ ихъ. Упражненіе 82. Были вы у моего брата? — Я тамъ былъ. — Сколько разъ были вы у моей тетки? — Іі былъ тамъ два раза. — Ходите вы иногда въ театръ? — Я иногда хожу туда. — Сколько разъ были вы въ театрѣ? — Я тамъ былъ только одинъ разъ. — Были вы когда-нибудь на балу? — Я тамъ часто былъ. — Была-ли когда- нибудь ваша племянница па балу? — Она тамъ никогда пе бы- ла. — ’Былъ-ли иногда вапіъ брать на балу? — Онъ нѣкогда былъ тамъ (Ье тѵепі іЬеге). — Бывалъ-ли онъ тамъ такъ-же ча- сто, какъ вы? — Онъ бывалъ чаще, чѣмъ я. — Ходигь-ли иногда ваша дѣвица въ садъ? — Она ходить туда иногда. — Бывала она тамъ часто? — Она тамъ бывала часто. — Часто-ли ходить па рынокъ вашъ старый слуга? — Онъ ходитъ туда часто. — Хо- дитъ-.™ опъ туда такъ-же часто, какъ мой старый поваръ? — Онъ туда ходитъ чаще его. — Былъ-ли я правъ, написавъ къ моей теткѣ? — Вы не были виноваты, написавъ къ ней. — Болѣлъ-ли у васъ палецъ? — У меня болѣлъ глазъ. — Пмѣла-ли что-нибудь хорошее ваша сестра? — Она не имѣла ничего дурнаго. — Слу- чилось-.™ это? — Это случилось. — Когда это случилось? — Третьяго дня. — Былъ-ли вчера балъ? — Онъ не былъ. — Бу- детъ-ли онъ сегодня? — Онъ будетъ сегодня. — Когда будетъ балъ? — Оиъ будетъ, сегодня вечеромъ. — Былъ-ли опъ третьяго дня? — Онъ былъ. — Въ которомъ часу опъ былъ? — Онъ былъ (іі іоок ріасе) въ половинѣ двѣнадцатаго. — Идете вы на балъ сегодня вечеромъ? — Я пе иду туда; я тамъ былъ вчера.
130 — Упражненіе 83. Рано были ны въ спектаклѣ? — Я тамъ былъ поздно. — Былъ-ли я на балу такъ-же рано, какъ вы? — Вы тамъ были раньше мепя. — Былъ-ли тамъ вашъ дядя слишкомъ поздно? — Онъ былъ тамъ слишкомъ поздно. — Имѣли что-нибудь ваши сест- ры? — Онѣ ничего не имѣли. — Кто имѣлъ мои башмаки и мои чулки? — Вашъ слуга имѣлъ тѣ и другіе. — Пмѣлъ-ли онъ мой карандашъ и мое перо? — Опъ имѣлъ то и другое. — Имѣлъ-ли нашъ сосѣдъ мою лошадь, или лошадь моего брата? — Онъ не имѣлъ ни вашей лошади, ни лошади вашего брата. — Имѣлъ- ли я ваше письмо, или письмо врача? — Вы не имѣли ни того, ни другаго. Урокъ двадцать-восьмой. — ТіѵѳіЙу-еідЫЪ Іезлоп. Прошедшее совершенное время (реНесішп). Оно образуется изъ настоящаго времени вспомогательнаго гла- гола и причастія прошедшаго времени спрягаемаго глагола. Оно служилъ для означенія промежутка времени, который еще не со- всѣмъ окончился: въ аноіи» часъ, сегодня, на этой недѣлѣ, въ этомъ мѣсяцѣ, въ этомъ ия)у, въ этомъ столѣтіи. Для озпаченія-же со- вершенно окончившагося промежутка времени, англичане употреб- ляютъ прошедшее несовершенное время (ішрвгіесіит). .. , | То таке *, тагіе. Дѣлать, дѣлавшій. ’ То Что вы сдѣлали? \ѴЬаІ Ьаѵе уои Лопе? Я ничего не сдѣлалъ. 1 Ьаѵе Лопе поіЬіп". Сдѣлалъ-лн башмачникъ ной башмаки? Ная іЬе вЬоетаксг таЛе ту вііоев? Оиъ ихъ сдѣлалъ. Не Ьав таЛе іііет. Сдѣлалъ-ли онъ мои сапоги? Нав Ье тміе ту Ьооів? Онъ ихъ не сдѣлалъ. Не Ьав поі таііе іЬет. Надѣвать, надѣвшій. Надѣла-ли ваша сестра свои башмаки? Она нхъ надѣла. Сняла-лн она свои перчатки? Она ихъ сняла. То риі оп ♦, риі оп. Нав уоиг вівіег риі оп Ьег вЬоев? 8Ьс пан риі іЬет оп. Ная вЬе іакеп об Ьег яіоѵев? 8Ье Ьав іакеп іііет оіГ. Сказать, сказанный. То яау *. »аі<1 (въ смыслѣ повто- рить). То Іеіі •, іоііі (въ смыслѣ раз- . сказывать).
— 131 — Примѣч. А. — Если послѣ Іо хау стоитъ косвенное дополіе ніе, то глаголъ этотъ требуетъ предлога Іо; Іо МІ пе требу, етъ его. Говорили (сказывали) вы слова? Я ихъ сказалъ. Сказалъ-лн оиъ вамъ слово? Онъ мнѣ сказалъ слово. Оиъ мнѣ его сказалъ. Наѵе уои ваі<1 іЬе мгопіе? I Ьаѵе чаііі іЬет. Нав Ье юій уои іЬе *ог<і? Не Ьав іоііі те ІЬе ѵгопі. Не Ьав іоііі іі те. Это, то. 1 ТЫ. 1 ТЬі.ч. Сказалъ-ли онъ это вамъ? Онъ мнѣ это сказалъ. Говорилъ-ли я вамъ эго? Вы мнѣ это сказали. Нав Ье іоііі уои іЬаі? Не Ьаз іоііі те іЬаі. Наѵе I іоЫ уои іііаі? Уои Ьаѵе іоііі те іЬаі. То; его (винит. пад. лич. мѣетоим.) н. Сказали вы мнѣ его (это)? Вн мнѣ его (то) сказали. Я вамъ того не сказалъ. Сказалъ-ли онъ вамъ то? Онъ мнѣ сказалъ то. Опъ мнѣ. того но сказалъ. Сказала-ли она вамъ го? Она мнѣ то сказала. Наѵе уои іоііі іі тс? I Ьаѵе іоііі іі уои. I Ьаѵе поі іоііі іі уои. Наз Ье іоііі іі уои? Не Ьаз іоііі іі те. Не Ьаз поі іоііі іі те. Нав вЬе ІоЫ іі уои? 81іе Ьав іоііі іі те. ('казали вы ему это? 1 Наѵе уои іоііі Ьіт іЬаС? і Наѵе уои СоМ Ьег іЬаі? Я ему (ей) это сказалъ. Вы это сказали ему (ей). Онъ это сказалъ ему (ей). Она это сказала ему (ей). Скачали вы это имъ? Я имъ это скачалъ. Кому сказали вы это? I паѵе іоііі іі Ьіт (Ьег). Ѵои Ьаѵе іоііі іі Ьіт (Ьег). Не Ьав іоііі іі Ьіт (Ьег). ВЬе Ьав іоііі іі Ьіт (Ьег). Наѵе уои іоііі іі іЬет? I Ьаѵе іоііі іі іЬет. То *Ьот Ьаѵе уои іоііі іі? Говорить. То вреак;* прич. прошед. врокеп. Говорили ВЫ ЛЛІДЛМ1? Я имъ говорилъ. Кому (съ кѣмъ) вы говорили? Наѵе уои ярокеп іо іЬе теп? I Ьаѵе врокеп іо іЬет. То «Ьот Ьаѵе уои врокеп? Вы брать моего друга? Я (осмъ). Аге уои іііе ЬгоіЬег оГ ту Ггіеші (или ту Ггіеші’в ЬгоіЬег)? 1 ат.
132 - Примѣч. В. — Мѣстоименіе ею, ато, пю выражается іп. анг- лійскомъ язикѣ словомъ іі, если относится къ фразѣ; иногда вмѣ- сто него употребляется нарѣчіе ,чо (такъ) послѣ глагола, выра- жающаго мнѣніе или предположеніе: по послѣ вспомогательнаго глагола, который ставится одинъ во избѣжаніе повторенія имени прилагательнаго, причастія или всякой части фразы, мѣстоиме- ніе опускается. Опа сестра нашего друга ‘і Ь »Ье іЬе вівіег оС уоиг ГгіенЛ? Она (есть). ВЬе із. Я ото п думалъ. 1 іЬіпк во. Думать. То Нііпк: * прич. прош. іЬоіщЬі. Когаты вы? Аге уои гісЬ? Я не богать. I ат поі. Ученъ -ли онъ? Ів Ье 1еагпе<1? Онъ ученъ. Не ів. Онъ неученъ. Не ів поі. Такъ-ли бѣдны наши сосѣди, какъ они Аге оиг пеі^ЬЬоигз аз роог ав іЬеу это говорятъ? вау? Они такъ бѣдны. ТЬеу аге. Вша-ля ваша сестра вчера вечеромъ на І)і<і уоиг зізіег ко іо іЬе ЬаіІ Іаьі балу? пфЬі? Я этого не знаю. I «іо поі кпоѵ. Вы мать того дитяти? Аге уои іЬе тоіЬег оГ іЬаі сЪІЙІ? Да, я его матъ. Ѵез, I аш. Бросать, бросавшій. ІЦюсаете вы ваши деньги? Я нхъ ие бросаю. Кто бросаетъ свои книги? Просили вы что нибудь? Я бросилъ свон перчатки. Гчюснлн вы нхъ? Звали вы свою сестру? Я ее звалъ. Знать, знавшій. Видѣть, видѣвшій. Писать, писавшій. Пить, пившій. Читать, читавшій. Какихъ женщинъ вы видѣли? Я видѣлъ тѣхъ. Какія письма она идеала? Она писала эти. То Нігоѵѵ * адѵау. (Ьгоѵгп акау. Оо уои іЬгоѵ а*ау уоиг топеу? I до поі іЬгочг іі аѵау. ѢѴЬо іЬгоѵз ам-ау Ьіз Ьоокз? Наѵе уои іЬгоѵп апу іЬіпк аѵгау? I Ьаѵе' іЬгожп а*ау ту кіоѵея. Наѵе уои іЬгочѵп іЬет аіѵау? Наѵе уои саіісд уоиг зізіег? I Ьаѵе саііесі Ьег. То Ье асдиаіпіеіі дѵіііі, Ьееп асциатіеіі жііЬ. То нее, * нееп. То кгііе, * ѵгіПеп. То іігіпк, * (ігипк. То геаіі, * геаіі. \ѴЬк-Ь ѵотеп Ьаѵе уои зееп? I Ьаѵе зееп іЬове. УѴЫсЬ ІеИегв Ьаз зЬе нгіііеп? 8Ье Ьаз мгіііеп іЬезе.
133 — Какія записки оиъ ииса.іъ? Овч. писалъ тѣ, которыя вы видѣпі. Какое вино пили матросы? Видѣли вы книги? Я ихъ вндѣлі. Л ихъ ие видкі ь. Какія киши вы читали? Читали пи книги, которыя намъ одол- жилъ мой отеіп-? \ѴЬісН поіев Ьая ІфДчггіІіеп? Пе Ьаз мггіНеи ііюзе ѵЬісЬ уои зее. ѴИііг.Ь *іпе Ьаѵе іііе заііогв іігипк? Пате уоп яееп апу Іиѵпкя? 1 Ьаѵе вееп зоше. I Ьаѵе поі вееп аиу. ХѴ’ЬісЬ Ьоокз Ьаѵе уои геаіі? Пато уои геаіі ІЬе Ьоокя чгЬісЬ ту ГіНііег Ьая іепі уоп? Примѣч. С. — Въ англійскомъ языкѣ чаще употребляется про- шедшее несовершенное (ітрегТесіит), нежели совершенное (рег- Гесіит). Такъ въ вышеприведенныхъ фразахъ можетъ бып. упо- треблено прошедшее несовершенное, которымъ мы займемся впо- слѣдствіи. Одолжать. одолжавшій. 'Го іеші* —іепі. Рвать. рвавшій. То (еаг* —іогп. Жечь. жегшій. То ЬипГ —Ьигш У п р іі ж и е и і е 84. Что имѣлъ купецъ? — Онъ ничего не имѣлъ. — Имѣлъ-ли кто-нибудь мою золотую веревку? — Никто ея не имѣлъ. — Имѣлъ-ли кто-нибудь ваши серебряныя булавки. — Никто ихъ не имѣлъ. — Выли вы когда-нибудь на балу? — Я тамъ былъ иногда. — Когда были въ концертѣ ваши илемянииіцд? — Они были тамъ ті>етьяго дня (іііеу кеге іЬеге.)? — Встрѣтила (на- шли) онѣ тамъ кого-нибудь? — Онѣ тамъ никого не встрѣтили (ІЬеу іошмі....). — Быва.іа-ли ваша сестра чаще на балу, чѣмъ ваши братія? — Она не бывала тамъ чаще ихъ. — Бывалъ-ли часто другъ вашъ въ спектаклѣ? — Онъ былъ тамъ нѣсколько разъ. — Бывали вы когда нибудь голодны? — Я часто былъ го- лоденъ. — Часто-ли хотѣлось пить вашему лакею? — Опъ ни- когда не чувствовалъ (имѣлъ) ни голода, ни жажды. — Боялись- ли когда-нибудь ваши сестры? Онѣ никогда по боялись и не чувствовали ни голода, ни жажды. — Когда былъ балъ (кѣеп <1ігі ІЬе ЬаіІ іаке)? — Онъ былъ третьяго дня (іі іоок ріасе....). — Кто вамъ ото сказалъ? — Мой дядя мпѣ это сказалъ. — Что сказала вамъ ваша сестра? — Она мнѣ ничего не сказала. — Сказалъ-ли я это вамъ? — Вы мпѣ того не говорили. — Ска- залъ-.™ онъ вамъ это? — Онъ мнѣ это сказалъ. — Сказали они это англичанамъ? — Они имъ это сказали. — Кто вамъ это ска- залъ? Ваша дочь сказала мпѣ это. — Сказала она вамъ это? — Она мнѣ это сказала. — Угодно вамъ (хотите-ли) сказать это ва- шимъ друзьямъ? — Я хочу имъ это сказать. — Надобно-ли вамъ
134 (имѣете-ли вы) что-нибудь дѣлать? — Мнѣ нечего дѣлать. — Что сдѣлала ваша тетка? — Она ничего не сдѣлала. — Дѣлала что-нибудь ваша двоюродная сестра? — Она что-то дѣлала. — Что она сдѣлала? — Она сдѣлала (йопе) упражненіе. — Дѣлала она (ша(іе) кошелекъ? — Она его дѣлала. — Что я сдѣлалъ? — Вы разорвали мои книги. — Что дѣлали ваши дѣти? — Опи дѣ- лали упражненія. — Что мы сдѣлали? — Вы ничего не сдѣла- ли, но ваши братья разорвали мои платья. — Кто сжегъ дома грековъ? — Турки сожгли ихъ.—Сдѣлалъ-ли уже портной ваше платье? — Опъ его еще ие сдѣлалъ. — Сдѣлалъ-ли уже баш- мачникъ ваши башмаки? — Онъ ихъ уже сдѣлалъ. — Сдѣлалъ- ли онъ уже вапіи сапоги? — Онъ ихъ еще не сдѣлалъ. — Дѣ- лали вы когда-нибудь шляпу? — Я никогда ея не дѣлалъ. — Дѣлали-ли ваши сосѣди когда-нибудь книги? — Опи ихъ дѣлали иногда. — Сколько платьевъ сдѣлалъ вашъ портной? — Онъ • ихъ сдѣлалъ 121. — Дѣлалъ онъ хорошія или дурныя платья? — Онъ дѣлалъ хорошія и дурныя. — Надѣлъ-ли вашъ отецъ свое платье? — Онъ еще не надѣлъ его, но сейчасъ надѣнетъ (ія цоііщ Іо риі іі оп). — Надѣла-ли ваша сестра свои башмаки? — Она ихъ надѣла. — Надѣли-ль наши сестры свои башмаки или свои чулки? — Онѣ не надѣли ни этихъ, ни тѣхъ (пеііЬег). — Что снялъ купецъ? — Онъ ничего но снялъ. — Что вы сняли? — Я снялъ свою большую шляпу. — Сняли что-нибудь ваши дѣти? — Они сняли свои перчатки, чтобы дать вамъ денегъ. У п р а ж н е и і е 85. Говорили вы съ моею матерью? — Я съ нею говорилъ. — Ког- да вы съ нею говорили (мѣеп гіігі уои зреак іо Ііег)? — Я гово- рилъ съ нею (I зрок (о Ьег) третьяго дня. — Сколько разъ го- ворили вы съ моею теткой? — Я говорилъ съ нею нѣсколько разъ. — Часто говорили вы съ ея дочерью? — Я часто говорилъ съ нею. — Съ какими дамами говорилъ вашъ братъ? — Онъ говорилъ съ этими и съ тѣми. — Говорили вы съ нѣмцами? — Я еъ пими говорилъ. — Говорили съ вами когда-нибудь русскіе? — Они часто со мною говорили. — Что сказалъ вамъ англичанинъ? — Онъ сказалъ мнѣ слова. — Какія слова онъ вамъ сказалъ? — Онъ мнѣ сказалъ ати слова. — Что имѣете сказать мнѣ? — Я долженъ (имѣю) сказать вамъ нѣсколько словъ. — Какія упраж- ненія написала ваша сестра? — Она написала тѣ упражненія. — Какіе уроки училъ вашъ племянникъ? — Онъ училъ эти. — Ка- кихъ людей видѣли вы на рынкѣ? — Я видѣлъ этихъ. — Ка- кія письма читали ваши дѣти? — Они читали тѣ, которыя вы имъ написали. — Читали вы книги, которыя мы вамъ одолжили? —
— 135 Мы ихъ читали. — Видѣли вы этихъ женщинъ или тѣхъ? — Я не видѣлъ ни этихъ, пи тѣхъ. — Какихъ женщинъ видѣли вы? — Я видѣлъ гЬхъ. съ которыми вы говорили. — Знавали вы моихъ дочерей? — Я ихъ зналъ. — Съ какими мальчиками былъ зна- комъ вашъ двоюродный брать? — Онъ былъ знакомъ съ маль- чиками нашего стараго сосѣда. — Знавалъ-ли я этихъ англи- чанъ? — Вы ихъ не знавали. — Вы сестра этого молодаго че- ловѣка? — Я его сестра. — Эта дѣвица ваша дочь? — Она моя дочь. — Этотъ молодой человѣкъ вашъ племянникъ? — Онъ мнѣ пе племянникъ. — Онъ братъ вамъ? — Онъ мнѣ братъ. — Такъ-ли. богаты ваши друзья, какъ они говорятъ? — Опи таи. богаты. — Такъ-ли учены эти люди, какъ они то говорятъ? — Они не ученые. — Часто-ли вашъ слуга мететъ магазинъ? — Онъ его мететъ такъ часто, какъ можетъ. — Часто вы подмета- ете свою комнату? — Я мету ее такъ часто, какъ могу. — Имѣ- етъ-ли этотъ человѣкъ достаточно денегъ, чтобы купить дровъ? — Я того не знаю. — Была-ли ваша сестра (сіісі уоиг аікіег цо) вче- ра на балу? — Я этого не знаю. — Пошла-ли на рынокъ ваша повариха? — Она не пошла. — Она больна (Ш)? — Она боль- на. — Боленъ-ли я? — Вы ие больны. — Такъ-ли вы высоки, какъ я? — Я такъ высокъ, какъ вы. — Такъ-ли вы устали (іігеіі), какъ моя сестра? — Я больше усталъ, чѣмъ она. Урокъ двадцать-девятый. — Туѵепіу-піпіЬ Іеязоп. Оставаться, оставшійся. То ьіау’, віаі<1. Сказать, сказанный. То вау*. ваій. Заплатить, заплаченный. То рау*. ракі. Поставить, поставленный. То Іау*, 1аі<1. Знать, знавшій. То киоѵг*. кпоѵп. Показывать, показывавшій. То вЪош*. 8І10ѴЛ1. Покупать, покупавшій. То Ьиу*. ЬоияЫ. Искать, искавшій. То МШ*. вои^Ьі. Находить, находившій. То НшР. іоиші. Рѣзать, рѣзавшій. То сиі’. сиі. Устроивать. убирать; устроивавшій. уби- То веі* іп ог<іег, веі іп огйег равшій. Ѣсть, ѣвшій. То еаГ, еаіеп. Давать, дававшій. То кіѵе'. КІѵеп. Брать, бравшій. То іако*. іакеп. Приказать, приказавшій. То Ьісі‘:, ЪііЫеп (Ьід). Жечь, жегшій. То 1>игп*. Ьигпі. Учить, учившій. То іеагп' . Іеагпі. Посылать, посылавшій. То веші“, вепі. Вести, ведшій. То ІеаЗ*'. 1е<1. Подметать, подметавшій. То вѵгеер*. ввгері Ломать, разбивать; ломавшій, разби- То Ьгеак*. Ьгокеп вавшій. Зажечь, зажегшій. То ІікЫ». Іііилн правильнѣе Іі&Ьіе<1. Начать, начавшій. То Ьещп*, Ьецип.
із<; — Средніе глаголы. Они с.іфягаются, какъ дѣйствительные, съ тою только разни- цею, что послѣдніе всегда спрягаются съ вспомогательнымъ гла- голомъ М Ініѵс. * имѣть, а нѣкоторые изъ среднихъ съ глаго- ломъ іо 1>е, * быть; напр.. Приходить. Идти. Прибыть. Выйти. Пришелъ-ли оиъ къ вамъ? ОИЪ ІІрННЮЛЪ ко чнѣ. Пошла-ли она въ деревню? Оиа пошла домой. Прибыли паши друзья? Го соте”, соте. То ко*. «опе. То аггіѵе. аггіѵелі. То до* оиг. доис оиі. | Ь ііе соте іо уоиг Іюизе? і Па» Ііе соте іо уоиг Ьоизе? <ІІе ів сото іо шу Ьоизе. Пе Ііая соте и» ту Ьоизе. Ів нііо допе іо іііе соипігу ? 5Ье ін доие Іюню. Аге уопг Ггіеіиів вггіѵеіі? Тоже самое надобно сказать о слѣдующихъ среднихъ глаголахъ: іп Ьсітпе, * дѣлаться; іо /ніі, * падать; іо /Ісс. * убѣгать; Іо /Іу, * летать; іо роста; іо /ни®. * проходить; ' іо г/яс, * вставать. Уѣхать, уѣхавшій. ( То яеі * оиг, зеі ои(. | То Іеаѵе, * Іей. Уѣхала наша мать? Уѣхали ваши сестры? Когда прибыли ваши братьи? Ная уоиг іііоіііег зеі оиГ? Наѵе уоиг зізіегз зеі оиі? \ѴЬеп «іііі уоиг ЬгоіЬег» аггіѵе? Какія свѣчи (опіи) ны погасили? Какія линки открыли ны? Водили им ихъ ііъ дерены»? Я ихъ туда водилъ. Лавка, деревня. Какія кииги онъ взадъ? Сколько писемъ >Лз получили? Я получилъ только одно. ХѴІіісІд і'ігек Ьаѵе уои ехііпкиіяііеіі? ѴѴЬісЬ зЬорв Ьаѵе уои орепеіі? Наѵе уои сопііш-іеіі іііет Іо іЬе со- ипігі ? I Ьаѵе сопііисіеіі іЬет іЬеге. Гію зіюр, іЬе соипігу. АѴЬісЬ Ьоока Ііаз Ье іакеи? Ноѵ талу Іеііегь Ьаѵе уои гессіѵеіі? I Ііаѵе гегеіѵеіі Ьиі опе. Когда? Гдѣ? Видѣли вы мою тетку? Я ее видѣлъ сегодня утромъ. Гдѣ вы ее видѣли? Я ее видѣлъ въ спектаклѣ. \Ѵііеи? мѣеге? ') Наѵе уоп зесп ту аііпі? I Ііаѵе вееп Ьег іЬіз тогиіпк. УѴЬеге Ьаѵе уои всей Ьег? I Ьаѵе яееп Ііег аі іЬе ріау, і) Слѣдуетъ ирн атомъ повторитъ нарѣчія времени, мѣста и количества, при- веденныя въ урокахі. 17. 20, 98, 24, 25, 26 и 27.
137 — Учитесь вы читать? Я учусь читать. Моя сестра учится писать. Выучилась-ли она говорить? Опа выучилась говорить. Учится ли оиа танповать ? Она учится танповать. Пл. На столѣ. Ня верху, сверху. ('кямья. Подъ. Полъ столомъ. Внизу. Гдѣ моя книга? Опа на столѣ. На столѣ-ли мои перья? Онѣ подъ столомъ. 1)о уои Іеагп іо геа4? I <1о (си. ур. ХХѴШ). Му яівіег Іеагпв Іо мгііе. Пая »Ье Іеагпі іо вреак? ЯЬе Ьав. (Ур. ХХѴШ). ІУоев «Ье Іеагп іо ііапсе? ЯЬе сіоея. (Ур. ХХѴШ). Цроп или <>п. Нроп іЬе іаЫе. Нроп іі. ТЬе ЬепсЬ. Сшіег. Гшіег іЬе іаЫе. Ншіет іі или ишіегпеаік. ѴѴЬсге ів ту Ьоок? іі ін ироп іпе іаЫе? Аге ту реп» оп іЬе іаЬІе? ТЬеу аге іиміег іі. Въ мата-інііѣ. Въ ііечп. Внутри; въ. Печь. . Почта. (п іЬе ѵагеііопае. Іп іііе «іоѵе. Іп іі или «ііѣіп. Тііе зіоѵе. Іііе рочі-оЯіее. Приказать, приказавшій. | То цеі, * дай. | То Ііаѵе. * ІииІ. Ііриміъч. Л. — Прикиичт, выражаетсл по-англійски глаголами >о деі или (о Імѵс, за которыми должно слѣдовать причастіе нро- шедшаго времени (въ русскомъ языкѣ ставится неопредѣленное наклоненіе); напр., Приказать сдѣлать. + То таііе. і То Ьаѵе та<1е, цоі тасіе. Ііаіі тяЛе. Вымыть. Приказать вымыть. Приказать починить. Приказать подмести. Приказать продать. Продать, продавшій. Вытирать, утирать. То а авЬ. | + То кеі маякеіі. І }• То Ьаѵе ѵа»Ье<1. { + То до) тоешіеіі. т То Ьаѵе шешіе<1. ( г То 8*1 вмері. і + То Ьаѵе вѵгері, ( ѣ То й<‘і 8о1<і. І ) То Ьаѵе 80І<І, То веІР. То ѵгіре. 80і *а»Ьоі. Ьаіі ѵгавНсчІ. КОі тешіті. Ьіиі іпешіеіі. 80і кѵері. Ьа<1 вѵгері. 801 зоііі. Ьа<1 яоЫ. яоііі. Приказать иочиииіь платы*. То <г<4 іЬе соаі іпешіыі.
— 138 — Примѣч. В. — Дополненіе къ глаголамъ іо <ігі пли іп Наѵе всегда ставится прежде причастной формы *). Првшишть починить его. Приказать починить ихъ. Приказать починить ихъ (нѣсколько). Галстухъ. Приказываете аы сдѣлать себѣ платье? Я приказываю сдѣлать его. Приказали пи починить ваше платье? Я приказалъ по іипить его. Я не приказалъ починить его. Я приказалъ вымыть свои галстухи. Я приказалъ вымыть ихъ. Не ириказалк-ль вы починить мои пер- чатки ? Я приказалъ починить ихъ. + То (?еі іі іпеп(іе<1. | То реі (Ьеш тепЛеП. і То деС воте тепсіесі. ТЬе сгаѵаі, іЬе песксІоіЬ. і Аге уоп веіеіпк а соаі таЛе? і I ат кеіііпв опе іпа<іе. + Наѵе уоп Ьші уоиг соаі твшіе<1? + I Наѵе Ьаіі іі тепсіей. І I Ьаѵе поі ЬжІ іі тешіе<1. і I Ьаѵе Ьмі ту сгаѵаів «алЬесі. І I Ьаѵе Ьа<1 іЬет «авЬеіІ. І Наѵе уои поі Ьаіі ту #1оѵея теп- Пей? I I Ьаѵе Ьа<1 ІЬет тепдеО. Упражненіе 86. Какое пиво пилъ ватъ слуга? — Онъ пилъ мое. — Такъ-ли я бѣденъ (роог), какъ вашъ отецъ? — Вы менѣе бѣдны, чѣмъ онъ. — Видѣли вы моихъ тетокъ? — Я ихъ видѣлъ. — Гдѣ вы ихъ видѣли? — Я ихъ видѣлъ у нихъ въ домѣ. — Видѣлъ-ли когда-нибудь арабовъ вашъ отецъ? — Онъ ихъ никогда не ви- дѣлъ. — Видѣли вы ихъ? — Я ихъ видѣлъ иногда. — Вы меня зовете? — Я васъ зову. — Кто зоветъ мою сестру? — Моя мать зоветъ ее. — Бросили вы перчатки? — Я ихъ не бросилъ. — Вросаетъ-ли что-нибудь ваша тетка? — Оиа бросаетъ письма, которыя получаетъ. — Бросили вы свое перо? — Я его не бро- силъ; оно мнѣ нужно, чтобы писать мои письма. — Бросилъ-ли вашъ братъ свою книгу? — Онъ ея не бросилъ; она ему нужна, чтобы учиться англійскому языку. — Написали вы упражненіе? — Я совсѣмъ не писалъ упражненія, но написалъ письмо. — Что писали ваши сестры? — Онѣ писали свои уроки. — Когда онѣ ихъ писали? —'Онѣ ихъ писали сегодня утромъ. — Написали вы свои записки? — Я ихъ написалъ. — Написалъ-ли вашъ брать свои? — Онъ ихъ еще не написалъ. — Какія упражненія писа- ла ваша маленькая сестра? — Она писала свои. — Написали вы упражненія, которыя я вамъ далъ (кіѵеп)? — Я еще не напи- салъ ихъ; у меня не было времени написать ихъ. *) Въ протиииомъ случаѣ, эти глаголы получатъ другой смыслъ; такъ, «мѣсто I Ьаѵе а соаі таіів, я приказалъ сдѣлать платье; — будетъ: I Ьаѵе тагіо о соаі« я сдѣлалъ платье.
— 139 — Упражненіе 87. Получили вы письма? — Я получилъ (одно). — Сколько пи- семъ пописала вапіа сестра? — Она написала только одно. — Сколько ихъ она получила? — Она получила только одно, но мой отецъ получилъ ихъ больше, чѣмъ она; онъ получилъ ихъ пять. — Когда пили вы пиво? — Я его пилъ сегодня. — Отнесъ слуга мою записку? — Онъ ее отнесъ. — Онъ отнесъ ее къ вашей теткѣ. — Отнесъ-ли онъ (Іакеп) мое письмо ни почту? — Онъ отнесъ его туда. — Какій письма вы отнесли? — Я отнесъ тѣ, которыя вы мнѣ дали отнести. — Къ кому вы ихъ отнесли? — Я ихъ отнесъ къ вашему брату. — Куда вашъ братъ отнесъ мои письма? — Онъ ихъ отнесъ на почту. — Какій книги взяла ва- ша маленькая сестра? — Опа взяла тѣ. которыхъ вы не читае- те. — Открыли ваши купцы свои магазины? — Они ихъ откры- ли. — Какія лавки открыли они? — Они открыли тѣ. которыя вы видѣли. — Когда они открыли ихъ? — Опи открыли ихъ се- годня. — Водили вы иностранцевъ въ магазины? — Я ихъ туда водилъ. — Какіе огни потушили ваши слуги? — Они погасили тѣ, которые вы замѣтили (регсеіѵеб). — Куда пошли ваши сест- ры? — Опѣ пошли въ театръ. — Уѣхали ваши друзья? — Они еще пе уѣхали. — Когда они уѣзжаютъ? — Сегодня вечеромъ. — Въ- которомъ часу? — Въ четверть девятаго. — Когда пришли англійскіе мальчики къ вашему племяннику? — Они пришли къ нему сегодня утромъ. — Пришли также ихъ друзья? — Они также пришли. — Пришелъ кто-нибудь къ вамъ? — Добрые фран- цузы пришли къ вамъ. — Кто пришелъ къ французамъ? — Нѣм- цы и англичане пришли къ нимъ. У и р а ж и о и і е 88. Писали вы къ своей матери? — Я писалъ къ ней. — Отвѣ- чала опа вамъ? — Она еще не отвѣчала мпѣ. — Когда вы пи- сали къ своему отцу? — Я писалъ къ пему сегодня утромъ. — Приказываете-ли вы подместь вашу комнату? — Я приказываю подместь ее. — Приказа.тъ-ли вашъ братъ подместь свою конто- ру? — Онъ еще не приказалъ подместь ее; но разсчитываетъ приказать подместь ее сегодня. — Вытерли вы свои ноги? — Я ихъ выте]п>. — Обо что (гдѣ) вы ихъ вытерли? — Я ихъ вытеръ о (ироп (Ье) коверъ. — Приказали вы вытереть свои столы? — Я приказалъ ихъ вытереть. — Что вытираетъ шипъ слуга? — Онъ вытираетъ ножи, вилки, тарелки и блюда. — Писали вы ког- да-нибудь къ врачу? — Я никогда не писалъ къ пому. — Пи- 11
140 — салъ-ли онъ къ вамъ иногда? — Онъ часто писалъ ко мнѣ. — Что опъ вамъ писалъ? — Опъ мнѣ писалъ кое-что (пѣчток — Сколько разъ писали къ вамъ ваши друзья? — Они писали ко мпѣ болѣе тридцати разъ. — Видѣли вы моихъ сыновей? — Я ихъ ие видѣлъ. — Видѣли вы когда-нибудь моихъ дочерей? — Я ихъ никогда не видѣлъ. — Гдѣ мое платье? — Оно на сто- лѣ — Гдѣ мой галстухъ? — Онъ на скамьѣ. — На скамьѣ-ли мои сапоги? — Опи подъ скамьею (внизу). Иа скамьѣ-ли уголь? — Онъ въ печи. — Положили вы дровъ въ печь? — Я ихъ туда положилъ. — Холодно-ли вашей сестрѣ? — Ей не холодно. — Въ печи-ли дрова, которыя я видѣлъ ? — Опи тамъ. — Па пе- чи-ли мои письма? — Опн въ печи (внутри). — Не боялись-ли вы сжечь мои письма? — Я не боялся сжечь нхъ. — Кто сжегъ ваши бумаги? — Моя маленькая сестра сожгла ихъ. — Послали вы на рынокъ своего маленькаго мальчика? — Я послалъ его туда. — Когда вы его послали туда? — Я послалъ его туда се- годня утромъ купить хлѣба и вина, а онъ купилъ пироговъ. — Одолжи.іъ-.іи вамъ денегъ американецъ? — Опъ одолжилъ ихъ мнѣ. — Часто-ли онъ вамъ одолжалъ ихъ? — Онъ одолжалъ ихі. мнѣ иногда. — Одолжалъ-ли вамъ когда-нибудь испанецъ денегъ? — Опъ никогда пе одолжалъ ихъ мнѣ. — Бѣденъ-ли онъ? — Онъ не бѣденъ; онъ богаче васъ и меня. — Угодно вамъ (хотите-ли) одолжить мнѣ крону? — Я хочу одолжить вамъ ихъ двѣ. — Сколько шиллинговъ одолжилъ вамъ англичанинъ? — Опъ мпѣ одолжилъ ихъ двадцать пять. У іі р а ж н е н і е 89. Пришла-ли ваша сестра къ моей? — Опа пришла. — Когда пришелъ вашъ мальчикъ къ моему? — Сегодня утромъ. — Въ которомъ часу? — Рапо. — Пришелъ-ли опъ рапыпе васъ? — Въ которомъ часу вы пришли? — Я пришелъ въ половинѣ седь- маго. — Былъ-ли концертъ? — Былъ. — Былъ опъ рапо? — Онъ былъ поздно. — Въ которомъ часу? — Въ полдень. — Въ которомъ часу былъ балъ? — Опъ былъ въ полночь. — Учится- ли писать ваша сестра? — Она учится писать. — Умѣетъ-ли она читать? — Она еще не умѣетъ. — Знаете вы англичанина, съ которымъ я знакомъ? — Я не знаю того, съ которымъ вы зна- комы, но знаю другаго? — Знаетъ-ли вашъ брать тѣхъ самыхъ (ІЬе зате) купцовъ, которыхъ я знаю? — Опъ не знаетъ тѣхъ самыхъ, но знаетъ другихъ. — Приказывали вы когда-нибудь по- чинить свое платье? — Я иногда приказывалъ починить его. — Приказалъ-ли уже вашъ другъ вымыть свои галстухи? — Онъ еще не приказала, вымыть ихъ. — Приказали вы починить мои баш-
141 маки? — Я еще не приказалъ починить ихъ. — Приказы вала-ли когда-нибудь паша тетка починить свои чулки? — Она много разъ приказывала починить ихъ. — Приказалъ-ли вашъ братъ починить свою шляпу или свое платье? — Онъ не приказывалъ починить ни того, ни другаго. — Прнказала-лн ваша мать вы- мыть свои чулки или свои перчатки? — Она не приказала вы- мыть ни тѣхъ, ни другихъ. — Приказала ваша племянница сдѣ- лать что-нибудь? — Опа ничего не приказывала дѣлать. — Иска- ли вы мои чулки? — Я ихъ искалъ на постели и нашелъ подъ постелью. — Нашли вы мои письма въ печи? — Я ихъ напіелъ тамъ. — Нашла-ли ваша служанка мои перчатки? — Опа ихъ нашла на постели. — Видѣли вы уже грековъ? — Я еще не видѣлъ ихъ — Видѣли вы уже сирійца? — Я уже видѣлъ од- ного. — Гдѣ вы его видѣли? — Въ театрѣ. — Дали вы книгу моей сестрѣ? — Я ей далъ ее. — Далъ-ли вашъ братъ денегъ куп- цу? — Онъ ихъ ему далъ. Урокъ тридцатый. Стоять, стоявшій. Понимать, понимавшій. Попинаете ин меня?' Я васъ понимаю. ПЪни.іи вы этого человѣка? Я его понялъ. Поняли вы эту даму? Я ея не понял ъ. Слышать, слышавшій. Я васі. слышу, но не понимаю. Піумъ. Вѣтеръ. Море. Волна. Шумъ вѣтра. Шумъ моря. Лаять. Лай. Слышали-ли вы лай собакъ? И его слышалъ. Потерять, потерявшій. Сколько потеряли ваша сестра? Около. Она потеряла около кроны. — ТІіігііепіЬ Ісяяоп. То віаші. * віосмі. То иікіегвіаші, * ипНегзіоосі. 1)о уои ишіегвіапіі те? 1 ишіегвіапіі уои. Наѵе уои ишіегвиіоіі іЬе тап? I Ъаѵе ишіегвіоімі Іііт. Наѵе уои ипсіегьіооіі іЬаі ІаЛу? 1 Ьаѵе поі итіегвіооіі Ііег. То Ііеаг, * Ьеапі. I Ііеаг уои, Ьиі I <1о поі ишіегаіаті уои. ТЬе поім. ТЬе *іп<1. ТЬе веа. ТЬе *аѵе. Ѣ ТЬе гоагіпк оГ іііе *іш1. Т ТЬе гоагіпв оГ іЬе веа. То Ьагк. ТЬе Ьагкіпк Наѵе уои Ьеапі іЬе Ьагкіпд оГ іЬе (10^8? I Ьаѵе Ьеапі іі. То Іоае, * Іові. Но* тисЬ Ьая уоиг вівіег Іові? АЬоиІ $Ье Ііав Іові аЬоиі а сго*п. 11*
142 — Который вамъ годъ? Мпѣ тринадцать лѣтъ. Сколько лѣтъ нашей сестрѣ? Ей четыриадцнть лѣтъ. Почти. Ей почти одиннадцать лѣтъ. Около, близь. Мнѣ около пятнадцати лѣтъ. Едва. Ему едва десять лѣтъ. Не совсѣмъ, не вполнѣ. Ей пе вполнѣ (неполныхъ) 16 лѣтъ. Старый. Старше вы сіюей сестры? Я моложе ел. | Ноѵ оЫ аге уои? Ѣ I ат іЬігіееп уеагь оЫ. I Но* оіеі іа уоиг віяіег? І ВЬе ія Гоигіееп уеаг» о1<1. Аіпіоьі. Ѣ ВЬе ія аітояі еіеѵеп уеагз оІЛ. Кеагіу. Ѣ 1 ат поагіу Гійееп уеагз оііі. НагсПу. Не ів ЬапІІу іеп уеаг» оііі Ші циііе. ВЬе ів поі цІііе віхіееп ѵеагз оііі. оиі. I Аге уоп окіег ІЬап уоиг вівіег? I ат уоипдег ІЬап зЬе). Носить (платье), носившій. Износить, износившій. Сушить, сушившій. Положить сушить. Положили вы сушпть свои платья? Я ихъ положилъ сушить. То хѵеаг, * итоги. То ѵеаг оиі, итоги оиі. То (ігу. іігіеіі. То риі Іо «ігу. Наѵе уои риі уоиг еІоіЬез Іо Лгу? I Ьаѵе риі ІЬет іо Ягу. Съ. Милый, іі.іящпый. Благородный. Дворянинъ. Оставаться; про'ыть. Отка.іа ть. Обѣщать. Складывать слова. АѴііІі. (іепіееі, ргеііу. ХоЫе. ТЬе поЫетап. То гетаіп. То геГияе. То рготіае. То яреіі (ирнч. нротед. врем. пра- вильно, или зреіі. Какъ? И такъ, такъ. Очень хорошо. Такимъ образомъ. Хорошо. Дурно. Какъ сдѣлала ваша сестра свое упраж- неніе? Она сдѣлала его хорошо. Какъ написала опа свое письмо? Но*? 8о, іЬиз. 8о во, ргеііу тѵеіі. + Іп іЬів таипег. АѴеІІ. Вшііу. Но* Ьавуоиг зіліег ііопе Ьег ехегсізе? ВЬе Ьав ііопе іі *₽Ц. Но* Кая вЬе мгіііеп Ьег Іеііег?
143 — Ждать. Ждать кого пибудь, или что нибудь. Кого ждете вы? Я жду свою сестру. Что онъ ждетъ? Ждете ш своего отца? Я его жду. Ждете вы друзей? Я жду нѣкоторыхъ и:п. нихъ. То <аіі. То *аіІ Гог воте опе ог вошеіЬіп;. То ехресі воте опе ог яотеіЬіпк. ЛѴЬот аге уоп «яіііпк Гог? I ат «аіііпк Гог ту візісг. ХѴЬаі ів Ье ааіііпк Гог? Аге уоп «аіііпк Гог уоиг ГаіЬег? I ат чгаіііпц Гог Ьіт. По уои ехуіесі апу ГгіепЗв? I <іо. Бить, бившій. Ку< ать. Зачѣмъ? Потому что, за то что. Зачѣмъ вы бьете собаку? Я ее бью за то, что она мена укусила. То Ьеаі *. Ъеаіеп. То Ьііе *, Ьіііеп. \ѴЬу? Весаиае. \ѴЬу бо уои Ьеаі ІЬе Зоя? I Ьеаі іі, Ьесаиче іі Ьав ЬіНеп те. Должно-лн вамъ....? Т Аге уои іо....? Мнѣ должно. + 1 ат 1°- Примѣч. А. — Глаголъ Іо Ье предъ неопредѣленнымъ накло- неніемъ выражаетъ необходимость, долгъ, будущее дѣйствіе, и со- отвѣтствуетъ русскому должно, надобно, нужно, или неопредѣлен- ному наклоненію съ дательнымъ надеженъ. Куда вамъ идти сегодня утромъ? Я долженъ идти въ садъ. Должна-ли ваша сестра придти сегодня сюда? Скоро. Она скоро должна придти сюда. Быть должнымъ, Сколько долженъ вамъ иой братъ? ♦унтъ. ♦унтъ стерлинговъ. Онъ мнѣ долженъ двадцать фунтовъ. Т АѴЬеге аге уои іо ($о іЬія тогпіпв? + I ат Іо «о іо ІЬе кагсіеп. Ѣ Ів уоиг мвіег іо соте Ьеге іо-Дау? Коон, яѣогііу. + 81іе ів іо соте Ьеге чооп. То ом?е. Ноѵг тисЬ <1оев ту ЬгоіЬег о*е уои? ТЬе роиші. А роиші віегііпк- Не оѵев те Іжепіу роипЗв. Есть, находится, содержится. Сколько шиллинговъ въ «унтѣ? Двадцать. Въ кронѣ пять шиллинговъ. Въ шиллингѣ двѣнадцать пенсовъ. Въ иенни четыре фартинга. едян. Тііеге ів. множ. ТЬеге аге. Но* тапу яЬіІІіпкв аге іЬеге іп а роиші? Тжепіу. ТЬеге аге вѵе аЬіПіпк» іп а сгоѵп. ТЬеге аге іѵеіѵе репсе іп а вЬі11іп&. ТЬеге аге Гоиг ГагіЬіпір іп а реппу.
/ — 144 — У іі р іі ж и о и і с 90. Сколько денегъ далъ нишъ братъ купцу? — Опъ далъ ему восем- надцать шиллинговъ. — Что вы дали моимъ дочерямъ? — Я далъ имт. золотыя ленты, булавки и иглы. — Понимаете-ли вы мепя? — Я васъ понимаю. — Понимаетъ-ли насъ англичанинъ? — Онъ насъ понимаетъ. — Понимаете-ли вы то. что мы вамъ говоримъ? — Мы это понимаемъ. — Понимаете вы по англійски? — Я еще не по- нимаю, по учусь англійскому языку. — Понимаетъ-ли ваша сестра по нѣмецки? — Она еще не понимаетъ, но начинаетъ учиться этому языку. — Понимаемъ-ли мы французовъ? — Мы ихъ не по- нимаемъ. — Попимаютъ-ли насъ французы? — Они пасъ пони- маютъ. — Понимаемъ-ли мы ихъ? — Мы едва понимаемъ ихъ. — Слышите-ли вы шумъ? — Я ничего не слышу. — Слышали вы шумъ вѣт|>а? — Я его не слышалъ. — Что вы слышите теперь? — Я слышу шумъ моря. — Не слышите-ли вы лая собакъ? — Я его слышу. — Чіщ эта собака? — Эта собака поляка. — Потеряли вы свой кошелекъ? — Я не потерялъ его. — Потеряла-ли ваша сестра мои письма? — Она ихъ потеряла. - Потерялъ-ли вашъ брать столько денегъ, какт. я? — Онъ потерялъ нхъ больше, чѣмъ вы. — Сколько я потерялъ? — Вы потеряли едва фунтъ. — Ждете вы кого-нибудь? — Я никого не жду. — Ждете-ли вы даму, которую я видѣлъ сегодня утромъ? — Я ее жду. — Ждетъ-ли этотъ молодой человѣкъ своей книги? — Онъ ее ждетъ. — Жде- те вы друзей? — Я жду нѣкоторыхъ изъ нихъ. — Ждете вы се- годня вечеромъ свою мать?—Я ее жду. — Пошла она на балъ? — Она туда ке пошла. — Гдѣ вы были (оставались)? — Я былъ (оставался) дома. — Гдѣ остались дворяне? — Они остались па балу. — Остались-ли на балу ваши друзья? — Они тамъ оста- лись. — Сколько книгъ вы прочитали? — Я прочелъ едва двѣ. — Читала ваша дочь мою книгу? — Она еще не совсѣмъ прочитала ее. — Кончила-ли ваша двоюродная сестра свои книги? — Она почти кончила ихъ. — Сколько вамъ лѣтъ? — Мнѣ едва восем- надцать лѣтъ. — Который годъ вашей сестрѣ? — Ей девятнад- цать лѣтъ. — Однихъ-ли вы лѣтъ съ нею (ѣакъ-ли вы стары, какъ она)? — Я не однихъ лѣтъ съ нею (я не такъ старъ, какъ она). — Сколько лѣтъ вашему брату’? — Ему около двѣнадцати лѣтъ. У п р и ж и е и і е 91. Моложе-ли вы меня? — Не знаю. — Моложе-ли я васъ?—Вы моложе меня. — Сколько лѣтъ вашей теткѣ? — Ей неполныхъ тридцать лѣтъ. — Такъ-ли молоды наши друзья, какъ мы? —
145 — Опи старше пасъ. — Сколько имъ лѣтъ? — Одному двадцать-че- тыре года, другому двадцать-пять. — Тякъ-ли стара ваша мать, какъ моя? — Она старше вашей. — Какъ написали спои упраж- ненія ваши дѣти? — Опи ихъ написали дурно. — Умѣстъ-ли уже читать вашъ маленькій мальчикъ? — Опъ ѵмѣетъ. — Хорошо-ли опъ читаетъ? — Онъ читаетъ хорошо. — Умѣеть-ли складывать ваша маленькая сестра? — Да, сударыня, она умѣетъ. — Какъ складывала ваша маленькая сестра? — Она складывала очень хо- рошо. — Какъ читалъ вашъ маленькій мальчикъ? — Онъ читалъ не дурно. — Знаете вы по нѣмецки? — Знаю. — Знаете-ли вы столько, какъ французскій врачъ? — Я не знаю столько, какъ онъ. — Говоритъ-ли по итальянски ваша сестра? — Она хорошо говоритъ по итальянски. — Какъ говорятъ ваши дѣти? — Они говорятъ пе дурно. — Слушають-ли они то, что вы имъ говори- те? — Они слушаютъ. — Какъ выучились вы по французски? — Я выучился такимъ образомъ. — Звали вы мою сестру? — Я ее звалъ. — Пришла она? — Нѣтъ еще. — Гдѣ намочили вы свое платье? — Я намочилъ его въ деревнѣ. — Гдѣ намочила ваша сестра свои башмаки? — Она ихъ намочила въ саду. — Хочетъ- ли она положить ихъ сушить? — Она уже положила нхъ су- шить. — Одолжнла-лн вамъ свои перчатки моя двоюродная се- стра? — Она отказала одолжить ихъ мпѣ. — Обѣщаете-ли вы мнѣ придти на балъ? — Я вамъ это обѣщаю. — Что обѣщала вамъ моя мать? — Опа мнѣ обѣщала прекрасное платье. — По- лучили вы его? — Нѣтъ еще. — Даете-ли вы мкѣ то, что обѣ- щали? — Я вамъ его даю. — Сколько денегъ дали вы моему сыну? — Я далъ ему три фунта двѣнадцать шиллинговъ. — Не обѣіцали-ли вы ему болѣе? — Я далъ ему столько, сколько (то, что) обѣщалъ. — Есть у васъ англійскія деньги? — Есть (я имѣю ихъ). — Какія у васъ деньги? — У меня есть (я имѣю) фунты, кроны, шиллинги, пенсы и фартинги. — Сколько кронъ въ фун- тѣ? — Въ фунтѣ четыре кроны. — Сколько шиллинговъ въ кро- нѣ? — Пять. — Есть у васъ пенсы? — Есть нѣсколько. — Сколь- ко пенсовъ въ шиллингѣ? — Двѣнадцать. — Сколько (]міртинговъ въ пенни? — Четыре. — Зачѣмъ вы даете деньги этому человѣ- ку? — Потому что онъ бѣденъ. — Почему вы не даете ему сдѣ- лать что-нибудь? — Онъ ничего не умѣетъ дѣлать; онъ болѣвъ и не имѣетъ ни одного фартинга. Упражненіе 92. Можете-ли вы одолжить мпѣ свое перо? — Я могу одолжить его вамъ, но оно испорчено (іо ѵеаг опі). — Пзношены-ли ваши перчатки? — Онѣ не изношены. — Угодно вамъ одолжить ихъ
— 146 — моей сестрѣ? — Я хочу ихъ одолжить ей. — Кому вы одолжили свое платье? — Я не одолжалъ его, я его отдалъ кому-то. — Кому вы его отдали? — Я отдалъ его бѣдному человѣку (а |юог тап). — Отчего (ѵЬу) вы пе пьете? — Я не пью, потому что не чувствую жажды. — Зачѣмъ вы ссужаете деньги этому человѣ- ку? — Я ему ссужаю ихъ, потому что онъ нуждается въ нихъ. — Зачѣмъ учится вашъ братъ? — Онъ учится, потому что хочетъ выучиться англійскому языку. — Пила уже ваша маленькая се- стра? — Опа еще пе пила, потому что еще не чувствуетъ жажды. У рокъ тридцать - первый Сколько времени? Какъ долго? Во время, въ теченіе. Сколько гременн говорила вы съ птимъ человѣкомъ? Я гокорплъ съ нимъ въ теченіе двухъ часовъ. Долго. Долго гы пробыли съ моей матерью? Я пробилъ съ нею часъ. Сколько времени пробылъ опъ іямъ? Минуту. — ТЬІГІу-ЙгаІ ІС88ОП. Ноѵѵ Іопц? Вигііщ, Гог. Но* Іопц Ішѵе уои врокеп іо (Ье тап? I Ііаѵе крокеп Іо Ьіт Гог і*о Ьоигв. Ьюпр. Наѵе уои геіпяіпеіі Іопр «іііі ту тоіііог ? I Ьаѵе гетаіпеіі ѵгіііі Ііег пп Ьоиг. Но* Іоик кая Ііе гетаіпеіі іЬсге? А тіииіе. ІІри.чіъч. Л. — напр., Въ теченіе часа. — — дня. — - мѣсяца. — — года. — -— недѣли. Гог и іііиінд почти всегда подразумеваются, Ап Ьоиг. А Нау. А топіЬ. А уеаг. А *еек. Жить. Гдѣ вы живете? Я живу въ улицѣ Карла, Геймаркеръ, Л* 4. Гдѣ жилъ вашъ братъ? Оиъ жидъ № 25, улица С.-Джемсъ. Живете ны у своего дидн? Я не живу у него, но у моего брата. Лѣто. Зима. То Ііѵе, Іо іЬѵсіі*. \ѴЬеге ііо уои Ііѵе? I Ііѵе іп Сііагіея-бітееі, Наупіагкеі, питпЬег (Ліг, \ѴЬеге Ьав уоиг ЬгоіЬег Іі«іі? Не Ьав Ііѵеіі аі питЬег ітѵепіу-Йѵе, 8аіпі-Латеі>' Зігееі. Но уои Ііѵе аі уоиг ипсіе’я Іюияе? I <1о поі Ііѵе аі Іііе койне, Ьиі аі ту ЬгоіЬег’я. ТЬе яиттег. ТЬе Мііпіег.
— 147 — Веспа. Осень. Въ теченіе гола. Въ теченіе зимы. Живетъ-ли еще ваша сестра танъ, гдѣ жила? Она болѣе не живетъ танъ, гдѣ жила. Не — болѣе. ТЬе вргіпк- ТЬе аиіитп. Оигіпй іЬе виттег. Вигіп^ іЬе ѵгіпіег. І)оев уоиг чівіег зіііі Ііѵе «Ье.ге вЬе Ііѵехі? 8Ье Ііѵев по Іопцег жЬеге кііе Ііѵеск \'о Іопцег. Примѣч. В. — Не — болѣе, какъ нарѣчіе времени, переводится по Іопдег'. какъ нарѣчіе качества, но тоге (ур. 13). До. До котораго времени? До полудня. — завтра. — послѣ завтра. — воскресенья. — понедѣльника — нынѣшняго вечера. — вечера. — Утра. — слѣдующаго дня. — нынѣшняго дня. — этой минуты. — нынѣ. До сихъ поръ. -• того времени. Тогда. Вторникъ. Среда. Четвергъ. Пятница. Суббота. Январь, Февраль, Мартъ. \ Возвращеніе. До моего возвращенія. Возвратиться. Оттуда. Въ которомъ часу возвратились вы съ рынка? Я вернулся оттуда въ полдень. Возвращается-ли слуга рано изъ мага- зина? Оиъ возвращается оттуда въ шесть ча- совъ утра. Въ шесть часовъ утра. Въ пять часовъ вечера. Въ одиннадцать часовъ ночи. Тііі, ипіііі. Ноѵ Іопц? Тііі кііеп? Тііі Іѵеіѵе о’сіоск (ІІІІ пооп). Тііі Ю-тогго*. Тііі ІЬе <1ау аГіег іо-тогто». Тііі НипЛау. Тііі Мопгіау. Тііі іЬів еѵеиіпц. Тііі етептц. ІТпІіІ тогпіпк. Ііпііі іЬе пехі ііау. Ѵпііі іЬім <1ау. Ііпііі іЬія тотепі, Тііі поѵ. НііЬегіо. Ѵпііі іЬеп. ТЬеп. Тиеміау. \Ѵе«1пем1ау. ТЬигміау. Егміау. ваіигаау. Дапиагу, ГеЬгиагу, МагсЬ. ТЬе геіигп. Тііі I геіигп. Тііі ту геіигп. То геіигп. іо соте * Ьаск. Егоіп іі, (гош іЬеге, іЬепсе. А» мгЬяі о’ сіоск (Іо уои геіигп Ггот іЬе тагкеі? I геіигп [гот іі аі іѵгеіѵе о’сіоск. Воев іЬе яегѵапі геіигп еагіу Ггош іЬе жагеЬоиве? Не геіигпв /гот іі аі зіх о’сіоск іп іЬе тогпіпк- + АІ аіх о’сіоск іп Ле шогпіпк. + Аі Йѵе о'сіоск іп ГЛе еѵепіп<. + Аі еіеѵеп о’сіоск аі пі^Ьі.
— 148 — До возвращенія моею отца. До пяти часовъ утра. До полуночи. До какихъ по] и. пробыли вы у моей іетки? Я у вря пробилъ до одиннадцати ча- совъ ночи. ТіІІ ту ГаіЬег геіигпв. ТІ11 ту ГаіЬег'в геіигп. ТіІІ Пѵе о’сіоск іп ІЬе іпогпіпк. ТіІІ тііІпідЬі. ТіІІ імеіѵе о'сіоск аіпіцкі. Но* Іопц <1і<1 уои гетаіп аі ту аипГв Ьоиве ? 1 гетаіпесі аі Ьег Ьоиае ІіІІ еіеѵеп о’сіоьк аі ііі«Ьі. Примѣч. С. — Безличная форма русскихъ глаголовъ (говорятъ, принесли, и проч.) выражается по-англійски безличнымъ мѣстои- меніемъ онс, (Аи/, или словами рсор/г, теп. іге, рж, смотря по смыслу фразы. Слова Ниу и реоріе употребляются въ опредѣлен- номъ смыслѣ. Чтобы избѣжать частаго употребленія одного и то- го-же слова, говорятъ то (Ьсу, то реоріе. Съ глаголомъ (о кау упо- требляются безразлично оба эти слова. Принесли вы моя сапоги? Ихъ принесли. Ихъ не принесли. Что сказали. Ничего не сказали. Что сдѣлали? Ничего не сдѣлали. Наѵе ІЬеу ЬгоидЫ ту Ьооів? 77іеѵ ЬаѵеЬгоидЬі іЬеіп. ТЬеу Ьаѵе поі ЬгоицЫ іііет. АѴЬаІ Ііаѵе /Лгу наісі? 77«еу/ Ьаѵе каііі поіЬіпд. ЛѴЬаІ Ьаѵе /7»н/ ііопе? ТЬеу Ьаѵе Лопе поііііпд. Новый. Хе*. Что нибудь новое. Ничего новаго. Что говорятъ? Что говорятъ новаго? Ничего не говорятъ новаго. БотеіЬіпк (ылк апу (Ьіп$) пе*. ХоіЬіпя (или поі апу (Ыпц) пе*. ІѴЬаі (іо іЬеу вау? УѴЬаІ (Іо ІЬеу вау пе*? ТЬеу вау по(Ьіп§ пе*. Вѣрятъ-ли этому ? 'Этому не вѣрятъ. Говорятъ-ли объ этомъ? Объ этомъ не говорятъ. Ио ІЬеу Ьеііеѵе іЬаі? ТЬеу <іо поі Ьеііеѵе іі. І)о ІЬеу вреак оГ (Ьаі? ТЬеу (Іо поі вреак оГ іі. Хотѣть, желать. Хотѣли-ль починить мой башмаки? Не хотѣли починить нхъ. {То Ье чгііііпк, Ьееп *ІІ1ІП8- То *івЬ, *івЬе(1. На*е ІЬеу Ьееп ѵѵііііпд (о теп(і ту вЬоек? ТЬеу Ьаѵе поі Ьееп *іГ.іп^ Іо теші ІЬет •. *) Здѣсь лучше употребить ирошѳ*. несоверш. (ііпрегГеіит): \Ѵеге іЬеу яііііпв іо тепб ту вЬоен? ТЬеу *еге поі *і1Ипк іо теші ІЬет. (См. ур. 28).
149 — Мочь, могшій. Могли-» найти книги? Ихъ не могли пайтп. Можно-ли найти ихъ теперь? Нельзя ихъ найти. Можно-лн ііілать, что хочешь? Дѣлаютъ, что можно; но не дѣлаютъ, что хотятъ? Какъ только можно дѣлать, что не слѣ- дуетъ, желаютъ скрыть, чего не слѣ- довало бы дѣлать. Что здѣсь дѣлаютъ? Играютъ. То Ье аЫе (сап), Ьееп аЫе (соиііі). Наѵе ікеу Ъееп аЫеіо іііиі Іііе Ъоокв? Ткеу Ъаѵе поі Ъееп аЫе іо йші іііет. Сап Йеу йпіі іЪот по*? ТІіеу саппоі йпіі іЬет. Сап реор/е ііо *Ъа( іііеу *іьЪ? Реоріе тіо *Ьаі Ніеу сап; Ъпі /Лгу ііо поі Но *Ъаі іЛеу ѵікіі. Егот іЪе тотепі ісе сап ііо *ЪаІ»се опціи поі, ке *іяЪ іо Іііііе *1іаі ке опцЪі поі Іо Ъаѵе ііоііе. \ѴЪаі аге уои ііоіпц Ъеге? И> аге ріауіпц. У и рн ж ие н іе 93. Чинитъ-ли башмачникъ сапоги, которые вы къ нему послали? — Онъ ихъ не чинитъ, потому что они изношены. — Куда вамъ должно идти? — Я долженъ идти на рынокъ. — Должна-ли ва- ша сестра придти сегодня сюда? — Опа должна придти. — Когда она должна придти? •— Она должна скоро придти. — Когда на- шимъ дѣтямъ идти въ спектакль? — Опи должны идти туда се- годня вечеромъ. — Когда вамъ идти къ врачу? — Мнѣ нужно идти къ нему въ шесть часовъ вечера. — Сколько я вамъ дол- женъ? — Вы немного должны мнѣ. — Сколько должны вы сво- ему портному? — Я ему долженъ пять фунтовъ. — Сколько дол- женъ вамъ французъ? — Онъ долженъ мнѣ больше, чѣмъ вы. — Должпы-ли французы столько, какъ англичане? — Не совсѣмъ столько. — Долженъ я вамъ что-нибудь? — Вы ничего не долж- ны мпѣ. — Знакомы вы съ итальянцами, которыхъ я знаю? — Я незнакомъ съ тѣми, которыхъ вы знаете, но знакомъ съ дру- гими. — Читаеть-ли вашъ братъ книги, которыя ему дала моя мать? — Опъ ихъ читаетъ. — Понимаетъ-ли онъ ихъ? — Онъ ихъ понимаетъ очень хорошо. — За что (ѵЬу) любите этого че- ловѣка? — За то, что (Ьесаиае) онъ добръ. — Почему любятъ насъ паши друзья? — Они любятъ насъ, потому что мы добры. — Зачѣмъ приносите вы мпѣ вина? — Я вамъ приношу его потому, что вы чувствуете жажду. — Возвратился-ли съ рынка вашъ слу- га? — Опъ еще не вернулся. — Въ которомъ часу вернулась съ бала ваша сестра? — Опа вернулась оттуда въ два часа утра. — Въ кото|юмъ часу вернулись вы отъ своего друга? — Я вернулся (геіигпеіі) отъ него въ десять часовъ утра. — Долго пробыли вы съ нимъ? — Я пробылъ съ нимъ около часа. — Сколько време-
150 — ни разсчитываете вы пробыть на балу? — Я разсчитываю про- быть тамъ нѣсколько минутъ. — Сколько времени пробылъ съ вами англичанинъ? — Онъ пробылъ со мною два часа. — Сколь- ко времени пробыли въ городѣ (іи іомгп) наши сестры? — Онѣ пробыли тамъ зиму (въ течете зимы). — Разсчитываете-ли вы пробыть долго въ деревнѣ? — Л разсчитываю пробыть тамъ лѣто (въ теченіе лѣта). — Когда наши дѣти должны вернуться изъ спектакля? — Опи должны вернуться оттуда въ половинѣ один- надцатаго. — Когда вашему сыну нужно вернуться отъ живопис- ца? — Онъ долженъ вернуться оттуда въ шесть часовъ вечера. — Вернулась-ли уже ваша тетка изъ деревни? — Нѣтъ еще, но должна скоро вернуться оттуда. Упражненіе 94. Живетъ-ли еще у васъ вашъ другъ? — Онъ не живетъ болѣе у меня. — Сколько времени жилъ опъ у васъ? — Опъ жилъ у меня только полгода. — Гдѣ опъ живетъ теперь? — Онъ жи- ветъ въ улицѣ Варвикъ, С.-Джемсъ-сквэръ. — До котораго вре- мени вы оставались на балу? — Я тамъ оставался до полуночи.— Сколько времени пробылъ вашъ брать на ,(іп) кораблѣ? — Онъ тамъ пробылъ часъ. — Пробыли вы до сихъ поръ въ моей кон- торѣ? — Я тамъ пробылъ до сихъ поръ. — До котораго време- ни писалъ капитанъ? — Онъ писалъ до полуночи. До котора- го времени я работалъ? — Вы работали до трехъ часовъ утра.— До котораго времени пробыла съ вами моя мать? — Она пробы- ла со мною до вечера. — Долго-ли еще работать врачу? — Ему работать до завтра. — Долго еще писать вамъ? — Мнѣ писать до послѣ-завтра. — Долго еще оставаться мнѣ здѣсь? — Вамъ должно остаться здѣсь до воскресенья. — Долго-ли моему брату оставаться съ вами? — Онъ долженъ остаться у меня до поне- дѣльника. — До котораго времени должны мы работать? — Вы должны работать до послѣ-завтра. — Долго еще говорить вамъ? — Я долженъ говорить еще часъ. — Долго-ли вы говорили? — Я говорилъ до слѣдующаго дня. — Долго вы пробыли въ саду? — Я пробылъ тамъ до этой минуты. — Долго еще вамъ жить у англичанина? — Мнѣ еще долго жить у него. — До которыхъ поръ вы должны еще жить у него? — До четверга. — Вычис- тилъ-ли (іо Ьпшіі) слуга мои платья? — ()нъ ихъ вычистилъ. — Вычистилъ-ли онъ (іо сіеан) мои бамімаки? — Онъ ихъ вычи- стилъ. — До котораго времени онъ оставался здѣсь? — До по- лудня (пооп).
151 Упражненіе 95. Пришелъ-ли кто-нибудь? — Кто-то пришелъ. — Чего хотѣли? — Хотѣли говорить съ вами. — Не хотѣли-ли ждать? — Не хотѣ- ли ждать. — Долго-ли ждала меня ваша сестра? — Оно ждала васъ въ теченіе двухъ часовъ. — Могли-ли вы прочитать мое письмо? — Я моп. его прочитать. - Поняли вы его? — Я его понялъ. — Показывали вы его кому-нибудь? — Я никому не по- казывалъ его. — Принесли-лн мое платье? — Его еще не при- несли. — Подысли-лн мою комнату и вычистили-ли (Іо Ьгияіі) мое платье? — Сдѣлали то и другое. — Что сказали? — Ничего не сказали. — Что сдѣлали? — Ничего не сдѣлали. — Хотѣлъ-ли работать вашъ маленькій мальчикъ? — Опъ не хотѣлъ работать. — Что онъ хотѣлъ дѣлать? — Опъ ничего не хотѣлъ дѣлать. — Что вы дѣлаете завтра? — Читаю. — Что потомъ будете дѣлать (дѣлаете)? — Завтракать и работать. — Завтракаете-ли вы. пре- жде чѣмъ читаете? — Пѣтъ, сударыня, я работаю, прежде чѣмъ завтракаю. — Играетъ-ли ваша маленькая сестра вмѣсто того, чтобы работать? — Она работаетъ вмѣсто того, чтобы играть. — Что дѣлаете вы вечеромъ? — Учу свои уроки. — Что вы дѣлали сегодня вечеромъ? — Наннсалъ свое упражненіе и былъ въ теат- рѣ. — Долго вы пробыли въ театрѣ? — Я пробылъ тамъ толі.ко нѣсколько минутъ. — Угодно вамъ ждать здѣсь? — До которыхъ поръ мнѣ ждать? — До возвращенія моего отца. — Могъ-лм башмач- никъ починить мои сапоги? — Онъ не могъ починить ихъ. — Отчего пе могъ онъ починить ихъ? — Потому что не имѣлъ вре- мени. — Могли-ли найти моихъ лошадей? — Нельзя было ихъ найти. — За что вашъ слуга билъ собаку? — За то, что она уку- сила его. — Что хотѣли сказать? — Ничего вс хотѣли сказать.— Сказали что-нибудь? — Ничего новаго не сказали. — Ііупила-ли ваша тетка новое платье? — Опа купила два новыхъ платья. — Что новаго говорятъ на рынкѣ? — Тамъ пе говорятъ ничего но- ваго. — Хотѣли-ль убить человѣка? — Хотѣли убить одного. — Вѣрятъ-ли этому? — Не вѣрятъ этому. — Говорятъ-ли объ этомъ? — Объ этомъ говорятъ. — Говорятъ-ли о человѣкѣ, котораго уби- ли? — О немъ не говорятъ. — Можпо-ли дѣлать, что хочешь? — Дѣлаютъ, что можно, по не дѣлаютъ, что хотятъ. Урокъ тридцать-второй. — ’ГІшіѵ-весоші Іеязоп. До которыхъ поръ? н г ? какъ далеко? До. Ая Ьіт ая (ир іо). До моего брата. Ая Гаг ня ту Ъгоііісг'я. До моей тетки. Да Гаг ая ту аипГя.
152 Примѣч. Л. — До, относясь кт. мѣсту, выражается по-англій- ски «.<? І'аг ая, отпослсь-же ко времени, переводится словомъ ІІІІ, или ипіііі (пред. ур.). До сихъ иоугъ. До тѣхъ поръ. До Парижа. До Лондона. Ая Гаг ав Ьеге. Ав Гаг ав іііеге. Ав Гаг ая Рагів. Ав Гаг ав Ьошіоп. ( въ Лондонѣ. Быть ' въ Римѣ. 1 и. Берлинѣ. Г аі или іи Ьошіоп. То Ье ' аі — іи Воте. I аі — іи Вегііп. / въ Лондонъ. Ѣхать ! въ Римъ. ’Д »ѣ-Берлинъ. Г Ю Ьошіоп. То во ’ іо Коте. ( іо Вегііп. Быть въ Англіи. Ѣхать въ Англію. Во Франціи Въ Германіи. То Ье іп Епвіаші. То до іо Епвіаші. То ыам іп Егапсе. То и.ін іп Овгтапу. До Англіи. До Франціи. До Италіи. До Испаніи. До Германіи. Ав Гаг аз Епвіаші. Ая Гаг ая Егапсе, Аз Гаг аз Иаіу. Ая Гаг ав Браіп. Ав Гаг ав Бегтапу. Америка. Голландія. Атегіса. Ноііаті. До меня. До магазина. До угла. Аз Гаг ав ту Ьоиве. Ав Гаг аз ІЬе ъагеЬоиве. Ав Гаг аз іЬе согпег. Улица, конецъ. Дорога, средина. До конца улицы. До средины (половины) дороги. Тііе вігееі, іЬе еп<1. ТЬе гоші, ІЬе тісЫІе. Ая Гаг аз ІЬе еші оГ іЬе яігсеі. Ав Гаг аз ІЬе тйЬПо оГ ІЬе гоаіі. Колодезь. Бочка. Нѣмокъ. ТЬе *е11. ТЬе сазк. ТЬе савііе. Вверху. Внизу. До верхи. До низа. До другой стороны улицы. АЬоѵе н.ін ир зіаігв. Веіо* или <іоѵп зіаігз. ІТр <о іЬе іор. Иоѵіп Іо іЪе Ьоііот. Ав Гаг ав іііе оіііег чі<іе оГ іііе вігееі.
153 — По сю сторону. По ту сторону. По сю сторону дороги По ту сторону удины. Путешествовать. ѣдете вн въ Лондонъ ? Я туда ѣду. ІІоіхалъ-лн опъ во Францію? Онъ туда поѣхалъ. Какъ далеко она ѣздила? Она ѣздила въ Россію. Какъ далеко она путешествовала? Оиа путешествовала въ Америку. ТЬіа зіііе. Іііаі зкіе. Оп іііі» »і<Іе оГ іііе гоші. Оп Іііаі 8І(1е пГ іЬе вігееі. То Ігаѵеі. ( По уои ів;о іо Ьошіоп? і По уои ігаѵеі іо Ьошіоп. I ко іііеге или 1 ігаѵеі іЬеге (іЬііЬег). Ів Ье 8<>пе Іо Егапсе? Не і.ч «опе Іііеге (ІІіііЬег). Но* Гаг ія вЬе ртпе? 8Ье ів 8°пе ач *аг ав Нпвзіа. Но* Гаг Ьаз вЬе ігаѵеііеіі? 8Ье Ьав Ігаѵеііеіі ав іаг ав Ашегіса. Красить. Красить въ черный. » » красный. „ „ синій. Зеленый, желтый, бѣлый. Бурый, сѣрый, круглый. Красильщикъ. Красите вы свое сукно въ желтый цвѣтъ? Я крпту его въ зеленый. Въ какой пиктъ хотите вы окрасить свое платье? Я хочу окрасить его въ синій. То <1уе или Іо соіоиг. + То <1уе Ыаск. І То <1уе геіі. + То <1уе Ыие. (Ігееп, уеііо*, *Ыіе. Вго*п, 8геУ» гоиші. ТЬе (Іуег. + По уои Луе уоиг сіоііі уеііо*? і I <1уе іі дгееп. \Ѵ1іаІ соіопг *і!1 уои <1уе уоиг соаі? + I *ІІ1 <іуе іі Ыие. Велѣть окрасить. Въ какой цвѣтъ велѣли вы окрасить свою шляпу? Я велѣлъ окрасить ее въ черный. Въ какой цвѣтъ приказала ваша сестра окрасить спои перчатки? Она приказала окрасить ихъ въ желтый. То уеі (Іуеіі, цоѣ <1уе<1. (см. УР- 29). Т \ѴЬаі соіоиг Ьаѵе уои Ьа<1 уоиг Ъаі <1уе(1 ? 1 I Ііаѵе 8«1 іі Ыаск. Ѣ \Ѵкаі соіоиг Ііая уоиг вівіег Ііагі Ьег ВІоѵев ііуеіі ? | ВЬе Ьав роі іііет ііуеі) уеііо*. Какъ пишется это слово? Оно пишется такъ. Весь, вся, все. всѣ. Весь хлѣбъ. Вся говядина. Всѣ книги. + Но* ііо ѵои вреіі іЫз *ог<1? + Но* із іпів *оп! *гі«еп? 11 ія *гіі1еи іЬик. АП. А11 (Ье Ьгеа<1. АП іЬе гпеаі. А11 іЬе Ъоокв.
154 — Всѣ тарелки. Всѣ люди. Всѣ женщины. АП ІЬе ріаіея. АП іЬе теп АП іііе мопіеп. Красть, воровать. Украсть что-нибудь у кого-ни- будь. Укралъ что нибудь зготь человѣкъ ? Оиъ ничего не укралъ. Кто укралъ пинги у вашей сестры? Украли у васъ что-нибудь? У меня ничего не украли. Украли у пасъ ваше платье? У меня его украли. Укралъ-ли человѣкъ книги у вашей сестры ? Онъ ихъ укралъ у пея. Что у васъ похитили? I То кіеаі *, яіоіеп. | То гоЬ 1). ’ | То віеаі зопіеіЬіпц Ггопі копіе опе. То гоІ> воте опе оГ воте- Па» іЬаІ тпп аіоіеп апу іЬіпд ? Пе Ьая віоіеп поіЬіпц. \ѴЬо Ьав віоіеп уоиг вівіег’в Ьоокв? Наѵе іЬеу гоЬЬеа уои оГ апу іЬіпк? ТЬеу Ііаѵе поі гоЬЬічі то о Г апу іЬіп^. Наѵе іЬеу гоЬЬе<І уои оі уоиг соаі? ТЬеу Ьаѵе гоЬЬеЗ те оГ іі. Наь іЬе тап гоЬЬеіі уоиг вівіег оі ІЬе Ьоокв? Не Ьав гоЬЪеН Ьег оГ іЬет. ХѴЬаі Ьаѵе іЬеу гоЬЬеіі уои оГ? Упражненіе 96. Путешествуете-ли вы иногда? — Я часто путешествую. — Ку- да разсчитываете ни ѣхать нынѣшнее лѣто? — Я разсчитываю ѣхать въ Парижъ. Не ѣдете-ли вы въ Италію? — Я ѣду ту- да. — Путешествоиала-ли когда-нибудь ваша сестра? — Она ни- когда пе путешествовала. — Имѣютъ-лн ваши друзья желаніе ѣхать въ Голландію? — Они имѣютъ желаніе ѣхать туда. — Когда разсчитываютъ они ѣхать? — Они разсчитываютъ отпра- виться послѣ завтра (іЬе <1ау аЛег іо-тоггоѵ). — Далеко вы путе- шествовали? — Я путешествовалъ въ Италію. — Ѣздилъ-ли вашъ дядя іп. Англію? — Онъ ѣздилъ въ Америку. — Какъ далеко ѣздили нѣмцы? — Они ѣздили въ Испанію. — Далеко ѣздила ваша тетка? — Она ѣздила въ Лондонъ. — Какъ далеко ѣздили ваши двоюродные братья? — Они ѣздили въ Дрезденъ. — До ко- торыхъ норъ дошелъ этотъ бѣдный человѣкъ? — Онъ дошелъ *) Воровать Іо ьіеаі. по въ смыслѣ ограбить, похитить употребляется іо гоЬ.
155 — до сихъ иоръ. — Дошелъ-ли онъ до васъ? — Опъ дошелъ до мо- его дяди. — До которыхъ поръ хотѣли вы идти? — Я хотѣлъ идти до лѣса. — Доходили вы до того мѣста? — Я пе доходилъ до того мѣста. — До которыхъ иоръ хочетъ идти ваша сестра? — Опа хочетъ идти до конца этой дороги. — До которыхъ поръ до- ходитъ пиво? — Оно доходитъ до дна бочки. — Куда вы ѣде- те? — Я ѣду въ деревню. — До которыхъ поръ мы пойдемъ? — Мы пойдемъ до рынка. — Пойдете вы до театра? — Я пойду до замка. — Доходитъ-ли ваша дочь до колодца? — Она туда доходитъ. Упражненіе 97. Украли у васъ что-нибудь? — У меня украли все хорошее вино. — Украли что-нибудь у вашего дяди? — У него украли всѣ его хорошія книги. — Украли что-нибудь у вашей матери? — У нея украли всѣ ея прекрасныя платья. — Крадете вы что-ни- будь? — Я ничего пе краду. — Крали вы когда-нибудь что ли- бо? — Я никогда ничего пе воровалъ. — Украли у васъ ваши прекрасныя драгоцѣнныя вещи? — У меня ихъ украли. — Что украли у меня? — У васъ украли всѣ ваши прекрасныя платья.— Когда у васъ украли ваши деньги? — У меня украли ихъ на этой недѣлѣ. — Воровали у васъ когда-нибудь что либо? — У насъ никогда ничего не воровали. — До которыхъ поръ несъ вашъ слуга мой сундукъ? — Онъ несъ его до моей комнаты. — Дохо- дилъ-ли онъ до моего магазина? — Онъ туда доходилъ. — До которыхъ поръ идетъ зеленый коверъ? — Онъ идетъ до угла ва- шей конторы. — Выли вы въ Германіи? — Я тамъ былъ нѣсколь- ко разъ. — Выли уже ваши дѣти во Франціи? — Они тамъ еще не были, по я разсчитываю послать ихъ туда весною (іп (Не нргіпц). — Хотите-ли вы идти по этой или по той сторонѣ доро- ги? — Я не хочу идти пи по этой, пи по той; я хочу идти по срединѣ дороги. — Куда (какъ далеко) ведетъ эта дорога? — Она ведетъ до Парижа. — Выпилъ-ли столяръ (іЬе )оіпег) все пиво? — Опъ его выпилъ. — Разорвала-ли ваша маленькая се- стра всѣ свои книги? — Она ихъ всѣ разорвала. — Зачѣмъ она ихъ разорвала? — Потому что не хочетъ учиться. — Сколько по- терялъ вашъ братъ? — Опъ потерялъ всѣ свои деньги. — Зна- ете, гдѣ моя мать? — Не знаю. — Ие видѣли-ли вы моего ящи- ка? — Я его не видалъ. — Знаете, какъ пипіется это слово? — Его пишутъ такъ. — Есть у васъ черная шляпа? — У меня есть бѣлая. — Какая шляпа у испанца? — У пего двѣ шля- пы, бѣлая и черпая. — Какая шляпа у англичанина? — У него круглая шляпа. — Есть-ли у меня бѣлая шляпа? — У васъ нѣ- 12
156 — сколько бѣлыхъ и черныхъ шляпъ. — Ваша сестра внизу или вверху? — Она ни внизу, пи вверху; опа вышла изъ дому (ропе опО. Упражненіе 98. Красите вы что-нибудь? — Я крашу свое платье. — Въ какой цвѣтъ вы его красите? — Я его крашу въ синій. — Въ какой цвѣтъ красите вы свою шляпу? — Я ее крашу въ желтый. — Приказываете-ли вы окрасить свой платокъ? — Я приказываю окрасить его. — Вч. какой цвѣтъ велите вы его красить? — Я велю красить его въ сѣрый. — Въ какой цвѣтъ велитъ ваша мать красить свои нитяные чулки? — Она велитъ красить нхъ въ черный. — Приказываетъ-ли ваша дочь красить свою лен- ту? — Оиа приказываетъ красить ее. — Велить-ли она красить ее въ зеленый? — Она велитъ красить ее въ красный. — Въ ка- кой цвѣтъ приказали ваши дочери красить свои платья? — Онѣ приказали красить ихъ іп. бурый. — Въ какой цвѣтъ приказали русскіе окрасить свои перчатки? — Они приказали окрасить ихъ въ зеленый. — Окрасилъ-ли уже вашъ красильщикъ ваше сук- но? — Онъ его окрасилъ. — Въ какой цвѣтъ опъ его окра- силъ? — Онъ окрасилъ его въ желтый. — Путешествовали вы въ Россію? — Я туда путешествовалъ. — Ѣздила-ли уже ваша сестра въ Италію? — Опа еще не ѣздила туда. — Когда вы уѣзжаете? — Я уѣзжаю завтра. — Въ которомъ часу? — Въ че- тыре часа утра. — Износили вы уже всѣ свои перчатки? — Я износилъ ихъ всѣ. — Что сдѣлали турки? — Они сожгли всѣ наши дома и всѣ паши корабли. — Кончили вы всѣ свои за- писки? — Я кончилъ ихъ всѣ. — Кончнла-ли ваша сестра всѣ свои письма? — Она кончила ихъ всѣ. — Когда она учила свой урокъ? — Она учила его сегодня утромъ. — До которыхъ поігь дошелъ англичанинъ? — Онъ дошелъ до средины дороги. — Гдѣ живетъ ваша тетка?— Она живетъ по сю сторону дороги. — Гдѣ ваша контора? — Она но ту сторону дороги. — Гдѣ. магазинъ нашего дяди? — Опъ по ту сторону замка. — По сю или по ту сторону лѣса находится садъ вашей тетки? — Онъ во ту сто- рону. — Не по сю ли сторону дороги наша церковь? — Она по сю сторону. — Гдѣ вы были сегодня утромъ? — Я былъ въ цер- кви. — Сколько времени пробыли вы въ церкви? — Я тамъ про- былъ часъ. — Не были-ли вы въ замкѣ? — Я хотѣлъ пойти туда, во не имѣлъ времени.
157 — Урокъ тридцать-третій. — ТІііНу-іЬіпІ Іеазоп. Долженствовать. Г Миві. * ') . То Ъе песезмгу. I То Ье оЫщеіІ. МЫ не измѣняется. Въ англійскомъ языкѣ этотъ глаголъ принадлежитъ къ числу безличныхъ, потому что говорится: Должны-ли иы? Я долженъ, мнѣ должно. Я пе долженъ, мнѣ не должно. Должснъ-лн онъ? должно-.ін ему? Онъ долженъ, ему должно. Должна-лн она? должно-ли ей? Она должна, ей должно. Она не должна, ей не должно. Мы должны, панъ должно. Вы должны, намъ должно. Они, онѣ должны, имъ должно. {Миві уои? Аге уои оЫіяеіі ? I тияі или I пгп оЫіреіІ. I тияі поі м.ін I ат пог оЫіресі. Мияі Ііе? или іа Ье оЫіхеіІ? Не тпяі іі.ііі Ье іа оЫіяе<1. Миы вЬе? или іа зЬе оЬІіде<1? 81іе тияі или вЬе ік оЫіхегі. 8Ье іііиві поі или »Ье іа поі оЫіхосі ѴѴе тияі или *-е аге оЫіаеЛ. тияі или уои аге оЬТідгеіІ. 1}іеу тіЫ н.ін іЬеу аге оЫіхеіі. Примѣч. А. — Когда нужно выразить необходимость, тогда можно замѣнить тЫ безличнымъ іо Ъс песеззагу. Нужио-ли? Нужно. Нужно-ли идти на рынокъ? Не нужно ндтн туда. Что нужно сдѣлалъ, дабы выучиться но англійски? Нужно много учиться. Ія іі песеззагу? ІІ ія песевзагу. ІІ із песезвагу іо ко іо (Ііе іпагкеС? Іі ів поі песевяагу іо но іЬеге. АѴЬаі тияі Ье ііопе Іо Іеагп КщгІіяЬ? Іе іі песеязагу іо віиЛу а хтеаі <1еаІ. Примѣч. В. — Частица іо не предшествуетъ неопредѣленному наклоненію, стоящему при глаголѣ тизі, но опа необходима при глаголахъ іо Ье оЫідеіІ и іо Ъе пессззагу. Что я долженъ дѣлать? Вы должны бытъ покойнымъ. Куда ему нужно идти? Ему нужно идти за своею книгой. Идти за. Что ей должно дѣлать? Она должна написать свое упражненіе. Что намъ должно читать? Что имъ нужно купить? Имъ нужно купить хлѣба. ЛѴЬаІ паиві I <1о? 1'ои шиві віау зіІІІ. ХѴЬііЬег шиві Ье х°? Не гпиві к° Й»г Ьіз Ьоок. То до і’ог. АѴЬаі тиві вЬе До? 8Ье іииві ѵгііе Ьег ехегсі.м’’. 5ѴЪаІ тизі мго геаіі? \Ѵ1іаі тияі іЬеу Ьиу? ТЬеу тиві Ьиу воте Ьгееіі. >) Неопредѣленное наклоненіе н всѣ времена, которыхъ нѣтъ у иолувсиомога- тельнаго недостаточнаго глагола тизі, замѣняются вспомогательнымъ іо Ъе съ прнч. прош. оЬІІдаі, и потому говорится I ат оЫідегі, я обязанъ: Iѵеа» оЫіуегі, я былъ обязанъ: / Ъаг Ъегп оЪІІдеіі. я былъ обязанъ; I Ааіі і>е оЫідеіІ, и буду дод- жент. и т. д. 12*
— 158 — Примѣч. С. — Нужно, нуженъ, въ смыслѣ надобно, чтобъ я имѣлъ, жмі/чімъ, выражается по англійски глаголомъ пнѣ! съ по- слѣдующимъ Ііаѵе. Что намъ нужно ? Мнѣ нужно денегъ. Нуженъ намъ пенни? Много ихъ намъ нужно? Мнѣ ихъ нужно много. Мнѣ нуженъ только пенни. Вамъ только что нужно? Мнѣ только ото нужно. Сколько вамъ нужно? Мнѣ нуженъ только шиллингъ. Сколько нужно вашему брату? Ему нужно только нол-кроны. Сколько нужно вашей сестрѣ? Ей нужно только три шиллинга. Сколько нмъ нужно? Имъ нужно только шесть пенсовъ. АѴЬаі шикѣ уои Ііаѵе? I шикѣ Ііаѵе воте топеу. Міші уои Ьаѵе а реппу? Миві уои Ііаѵе а ргеаі ііеаі? I тиві Ьаѵе а ргеаі <1еа1. I опіу »апІ опе реппу. ф Ів ІЬаі чіі уои »апі? і ТЬаІ ів аіі I »апі. Но» тисЬ тиві уои Ьаѵе? Но» тисЬ во уои *апІ? I опіу »апі а вііііііпр. Но» тисЬ тиві уоиг ЬгоіЬег Ьаѵе? Не опіу жапів ІіаІГ* а сго»п. Но» тисЬ тиві уоиг яі.чѣег Ьаѵе? 8Ье опіу »апів ііігее вЬіІІіпрв. Но» тисЬ тиві ТЬеу Ьаѵе? ТЬеу опіу »апі аіх репсе. Имѣть надобность. Болѣе, больше. Не иуждаетесь-ли вы къ большемъ? Я не имѣю надобности въ большемъ Ему нѣтъ надобности въ большемъ. Имъ нѣтъ нкдобноетн въ большемъ. То ѵаиі. Моге. Во уои поі »апі тоге? I <1о поі »апі. тоге. Не (женік. вЬе) гіоев поі ѵгапі тоге. ТЬеу <1о поі »апІ того. Нужно-ли было вамъ ѣхать въ деревню? Мнѣ нужно было ѣхать туда. Цадобно-лм было вамъ много работать, чтобы выучиться по англійски? Мнѣ нужно было много учиться. Наѵе уои Ьееп оЫіреіі іо ро іо іЬе соипігу ? I Ьаѵе Ьееп оЫіреіі Іо ро іііеге. Наѵе уои Ьееп оЫіресі іо яіи<іу а ргеаі ІеаІ іо Іеагп ЕпрІівЬ? 1 Ьаѵе ЬеепоЫіреіІіо зішіу а ргеаі (ІеаІ. М’ЬаІ ат 1 іо По? (ур. 30). Уои тиві »огк. Ат I Іо ро іЬеге? Уои тау ро іііеге. Ів вЬе іо »гііе а Іеііег ? 8Ье тау »гііе опе. Что я долженъ дѣлать? Вы должны работать. Нужно-ли мнѣ идти туда? Вы можете идти туда. Должна-ли она паішеать письмо? Опа можетъ его написать. Мочь. • Мау. * Примѣч. I). — Мау выражаетъ возможность, зависящую отъ другаго лица, позволеніе, вѣроятность. Частица Іо не ставится предъ неопредѣленнымъ наклоненіемъ, которое слѣдуетъ за полу- вспомогательнымъ недостаточнымъ глаголомъ тау. *) НаІГ и сгоісн (и не каЦ егоюн), нбо /іаі/" требуетъ послѣ себя члена: каЦ ан Іюиг, полчаса; //«?/' а роиші, полуфунта, и проч.
— 159 — Могу л туда идти? Вн можете туда идти. Могу я это сдѣлать? Можете сдѣлать, если можете. Если. Можно (безлично); возможно. Нельзя, невозможно. Мау I до іііеге? Ѵои тпау до іЬеге. Мау I ііо іііаі? Ѵои таѵ ііо іі, И ѵои сао. И. I ТЬаі тау Ье. І ТЬаі сашюі Ье. Примѣч. Е. — Мау не измѣняется, кромѣ втораго лица един- ственнаго числа въ «стоящемъ и прошедшемъ времени: тпуеяі; Я могу ИДТИ. I тау до. Ты можешь идти. ТЬои тауеві ко Онъ, оиа можетъ идти. Не (вЬе) тау во Мы можетъ идти. \Ѵе тау до. Вы можете идти. Ѵ'ои тау рт- Они. онѣ могутъ идти. ТЬеу тау во. Стоить (имѣть цѣпу, значеніе). Сколько можетъ стоить эта лошадь? Она можетъ стоить пятьдесятъ фунтовъ. Сколько стоить это ружье? Оно стоить только крону. Сколько это стоить? Это не дорого стоить. Это ничего не стоитъ. Это стоитъ больше того Одно не стоитъ больше другаго. Стоитъ столько-же, какъ (веществен. смыслъ). Стоить столько-же, какъ (иравствен. смыслъ). Стоить больше, быть лучше. Развѣ я не стою столько-же. какъ моя сестра ? Вы стоите больше чѣмъ оиа. Я ие стою васъ. Она стоитъ больше, чѣмъ я. То I* ЯОГЙ1. Но* тисіі іпау іііаі Ьоше I* *огіЬ? ІІ тау Ье жогіЬ іійу ронпііз. Но* птсЬ ів іЬаі кип мопЬ? II ів *огіЬ Ьні опе сго*п. Но* тисіі ів іЬаі «огіЬ? ТЬаі ів поі ѵгогТ’іі тисЬ. ТЬаі ія поі *огіЬ апу іЬііш. ТЬів із жогіЬ тоге іЬап іЬаі. ТЬе опе ів поі *огіЬ во тисЬ аз іЬе оіЬег. То Ье чгогіЬ ав тисЬ ав. То Ье аз воо<1 ав. Т То Ье Ьеііег. I Ат I поі ав (?о<м1 аз ту зівіег? | Ѵои аге Ьеііег іЬап вЬе. Ѣ 1 ат поі во цооіі аз уои. І 8Ье ів Ьеііег іЬап I. Подарокъ. Получили ны подарокъ? Я получилъ ихъ нѣсколько. Подучила-ли ваша сестра перья? Оиа ихъ получила. ТЬе ргезепЬ Наѵе уои геееіѵеіі а ргевепі? I Ьаѵе геееіѵеіі зеѵегаі. Пая уоиг зівіег геееіѵесі іЬе репз? ЯЬе Ьав геееіѵеіі іЬет.
— 160 — Отъ кого? Отъ кого получили пи подарки? Отъ моихъ друзей. Отъ кого получилъ вашъ братъ эту книгу? Отъ своего отца, отъ своей матери. Оп кого получила ваша сестра это письмо? Отъ своего отца, отъ своей матери. Получила она книги? Она ихъ получила. Отъ кого? Отъ своихъ друзей. Егош жіюш. Егот кгЬот Ьаѵе уои гессіѵеЛ рге- кепіз? Ггот ту Ггіеінів. Егош мЬот Ьав уоиг ЬгоіЬег гесеіѵе<1 іЬаі Ьоок? Егош Ііія ГаіЬег, Ггот Ьіа шоіііег. Егот ъ Іюш Ііаа уоиг яініег гесепоіі іііаі Іеііег? Егот Ьег ГаіЬег, Ггот Ьег тоНіег. Ная ьЬе гесеіѵеіі апу Ъоокі? ВЬе Ьая гесеіѵеіі воте. Егот «'Ьога? Егот Ьег Ггешів. Откуда? Откуда вы пришли? Я пришелъ изъ сада. Откуда онъ пришелъ? Онъ пришелъ изъ театра. Откуда она пришла? Опа пришла изъ деревни. Откуда опи, оііі пришли? ХѴІіегс Ггот? или ѵгЬепее? АѴЬеге іІЫ уои соте Ггот? 1 соте Ггот іЬе дапіеп. М’Ьеге ів Ье соте Ггот? Не ів соте Ггот іііе іЬеаІге. \ѴЬеисе Ьав вЬе соте? БЬе Ьав соте Ггот (Ье соипігу. ЛѴЬепсе Ьаѵе іЬеу соте? То ціѵе Ьаск, іо геаіоге. {І)оев Ье діѵе уои Ьаск уоиг Ьоок? І)оев Ье геяіоге уои уоиг Ьоок? {Не кіѵея іі то Ьаск. Не гевіогев іі Іо те. Ная вЬе діѵеп уои Ьаск уоиг Іеііегя? БЬе Ьав хіѵеи іЬет те Ьаск. Ная уоиг віяіег аігеаііу соттеисеЛ Ьег схегсівев? Хоі уеі. ВЬе Ьав поі уеі соттспсеіі іЬет. Наѵе уои аігеаііу вітііеіі уоиг Іевзоп? I Ьаѵе поі уеі зииііеіі іі. Отдать, возвратить. Отдаетъ-ли оиъ вамъ вашу книгу? Оиъ мнѣ ее отдаетъ. Отдала-лн она вамъ ваши письма? Она мні ихъ отдала. Начіиа-ли уже ваша сестра свои упраж- ненія? Нѣтъ еще. Она еще пе начала ихъ. Выучили вы уже спой урокъ? Я еще не выучилъ его. Упражненіе 99. Что мнѣ нужно сдѣлать? — Вамъ нужно купить хорошую кни- гу. — Что нужно дѣлать вашей сестрѣ? — Опа должна написать письмо. — Къ кому она должна написать? — Ей нужно паписать къ своей теткѣ. — Что нужно дѣлать моему брату? — Ему нужно быть спокойнымъ. — Что мы должпы дѣлать? — Вы должны
161 учиться — Нужно-ли валъ много работать, чтобъ выучиться по англійски? — Мнѣ нужно много работать, чтобы выучиться ан- глійскому языку. — Зачѣмъ мпѣ нужно идти на рынокъ? — Вамъ нужно идти туда, чтобы купить говядины и вина. — Нужно-ли мнѣ идти куда нибудь? — Вамъ нужно идти въ садъ. — Нужно- ли мнѣ послать за чѣмъ-нибудь? — Вамъ нужно послать за пи- вомъ. — Могу я написать упражненіе? — Вы можете написать одно. Что мпѣ нужно сдѣлать? — Вамъ нужно написать за- писку. — Къ кому я долженъ написать записку? — Вамъ нужно написать ее къ своему другу. — Нужно-ли идти на рынокъ? — Не нужно ходить туда. — Что вамъ нужно купить? — Мпѣ нужно купить говядины и баранины. — Нужно-ли мпѣ идти за сы- ромъ? — Вамъ нужпо идти за нимъ. — Долженъ-ли я идти на балъ? — Вы должны идти туда. — Когда мнѣ нужно идти ту- да? — Вы должны идти туда сегодня вечеромъ. — Долженъ-ли я сходить за врачемъ? — Вамъ нужно сходить за нимъ. — Что нужно сдѣлать, чтобы выучиться по-нѣмецки? — Нужно много учиться. — Нужно много учиться, чтобы выучиться по-арабски? — Нужно много учиться. — Сколько стоитъ эта шляпа? — Она стоитъ пятнадцать шиллинговъ. — Нужны вамъ чулки? — Я имѣю въ нихъ надобность. — Сколько стоять эти чулки? — Они стоятъ три шиллинга. — Вамъ только это нужно? — Мнѣ только это нужно. — Не нужно-ли вамъ перчатокъ? — Я въ нихъ не имѣю надобности. — Много нужно вамъ денегъ? — Мнѣ ихъ нужно много. — Сколько ихъ вамъ нужно? — Мнѣ нужно четы ре фунта, — Сколько нужно вашей сестрѣ? — Ей нужпо только шесть пенсовъ. — Не нужно-ли ей больше? — Она не имѣетъ надобности въ большемъ. — Нужно-ли болѣе вашему брату? — Ему не нужно столько, какъ мнѣ. — Что вамъ нужно? — Мнѣ нужпы деньги и башмаки. — Имѣте-ли вы теперь, въ чемъ нуж- даетесь? — Я имѣю, что мнѣ надобно. — Имѣетъ-ли ваша мать что ей надобпо? — Она имѣетъ, что ей нужно. — Имѣетъ-ли вашъ другъ, что ему нужно? — Онъ пе имѣетъ тоі-о, что ему надобно. — Что емѵ надобно? — Ему нужны бумага, перья, чер- нило и деньги. — Ему нужно только это? — Ему нужпо толь- ко это. Упражненіе 100. Что вамъ нужно, мил. гос.? — Мнѣ нужно сукна. — Сколько стоить это ружье? — Оно не дорого стоитъ. — Хотите-ли вы продать свою лошадь? — Я хочу ее продать. — Сколько она стоить? — Она стоитъ шестьдесятъ фунтовъ. — Хотите ее ку- пить? — Я уже купилъ одну. — Разсчитываетъ-ли вашъ отецъ
— 162 — купить лошадь? — Онъ разсчитываетъ купить одну, но не (Ьиі по!) вапгу. — Стоитъ-ли нашъ слуга столько, какъ мой? — Онъ лучше вашего. — Стоите-ли вы столько, какъ вашъ братъ? — Онъ лучше меня. — Стоитъ-ли ваша состра столько-же, какъ вы? — Она лучше меня. — Стоимъ-ли мы столько-же, какъ наши сестры? — Мы лучше ихъ. — Стоютъ-ли ваши часы столько-же, какъ мои? — Опи пе стоютъ столько. — Почему они пе стоютъ столько, какъ мои? — Потому что опи пе такъ хороши, какъ ваши. — Получила-ли подарокъ ваша маленькая дочь? — Она получила ихъ нѣсколько. — Отъ кого она ихъ получила? Она получила ихъ отъ моей матери и отъ вашей. — Получили вы подарки? — Я ихъ получилъ. — Какіе подарки вы получили? — Я получилъ прекрасные подарки. — Пришли вы изъ сада? — Я пришелъ не изъ сада, по изъ театра. — Куда вы идете? — Я иду въ садъ. — Откуда идетъ ваша тетка? — Она идетъ изъ лавки. — Идетъ-ли она изъ лавки, изъ которой ((гош ѵЬісіі) вы пришли? — Она идетъ не изъ той самой (Ггош іііе хаше). — Изъ. какой ((гош ѵйісЬ) лавки она идетъ? — Она идетъ изъ лавки нашего стараго купца. — Откуда идетъ ваша дѣвица? — Она идетъ изъ спектакля — Сколько можетъ стоить эта карета? — Она можетъ стоить сто фунтовъ. — Стоютъ-ли эти часы столь- ко-же, какъ тѣ? — Они стоютъ больше. — Сколько стоитъ мой домъ? — Онъ столько-же стоитъ, какъ домъ моего отца. — Сто- ютъ-ли ваши перчатки столько-же, какъ перчатки французовъ? — Онѣ не стоютъ столько. — Сколько стоить этоть зонтикъ? — Онъ не дорого стоитъ. — ѣдеть-ли въ этомъ году ваша сестра въ Ан- глію? — Не знаю, но это возможно. — Могу я идти къ своей теткѣ? — Вы можете туда идти, но не должны оставаться тамъ долго. Упражненіе 101. Куда я могу ѣхать? — Вы можете ѣхать въ Англію.—До ко- торыхъ поръ я могу ѣхать? — Вы можете ѣхать до Лондона. — Отвѣчалъ-ли вашъ отецъ на письмо капитана? — Онъ отвѣчалъ на него (апзмегеіі іі). — На какія письма (и'ЬісЬ іеііегя) отвѣ- чала ваша мать? — Опа отвѣчала па письма (іЬозе) своихъ дру- зей. — Вилъ-ли вашъ слуга лошадей? — Онъ ихъ билъ. — За что онъ билъ собакъ? — Онъ билъ ихъ за то, что они много шумѣ- ли. — Какія упражненія написалъ вашъ маленькій брать? — Онъ написалъ сотое и сто первое. — Отдали-ли вамъ мальчики па- шего сосѣда ваши книги? — Они ихъ отдали мнѣ. — Когда опи отдали ихъ вамъ? — Опи мнѣ ихъ отдали сегодня утромъ. — Начали ваши сестры свои письма? — Онѣ ихъ начали. — Полу-
— 163 — чили вы ваши записки? — Мы еще пе получили ихъ. — Пмѣе- те-ли вы то, что вамъ нужно? — Намъ нужны прекрасный за- мокъ. прекрасныя лошади, нѣсколько слугъ и много денегъ. — Вамъ только это нужно? — Намъ нужно только это. — Что я долженъ дѣлать? — Вамъ надобно писать. — Къ кому я дол- женъ писать? — Вамъ нужно писать къ своему отцу. — Гдѣ онъ? — Онъ въ Америкѣ. — Выли вы сегодня въ школѣ? — Я тамъ былъ. — Нужно-ли вамъ было читать? — Я долженъ, былъ читать, писать и говорить. — Должны-ли вы были дѣлать упражненія? — Я долженъ былъ дѣлать ихъ. — Сколько упра- жненій вамъ должно было сдѣлать? — Мнѣ должно было сдѣ- лать ихъ три. — Почему вамъ отецъ не купилъ ножа этого купца? — Онъ пе купилъ его, потому что не имѣетъ въ немъ надобности ((Іое§ поі напі іі). — Покупаете вы эти часы? — Я ихъ не покупаю, потому что они ничего пе стоютъ. У|юкъ тридцать-четвертый. — Тііігіу-Гопгііі Іеевоп. Причастіе настоящаго времени. Причастіе настоящаго времени образуется изъ неопредѣленнаго наклоненія, къ которому прибавляется окончаніе ни/; неопредѣ- ленное наклоненіе, оканчивающееся на е, утрачиваетъ эту букву предъ причастнымъ окончаніемъ. Знать, зовущій. Любить, любящій. Ѣхать рысью, ѣдущій рысью. Предпочитать, предпочитающій. Опускать, опускающій. Домогаться, домогающійся. То саіі —саПіпд. То Іоѵе — Іоѵіпк. То ігоі — Іго«івд. То ргеГег ргеіеггівд. "То отіі —ошійіод. То аоіісіі — воіісіііп?. Примѣч. А. — Всѣ правила объ образованіи причастія про- шедшаго времени (ур. 26) примѣняются и къ причастію настоя- щаго времени. — Исключеніе: неопредѣленное наклоненіе, окан- чивающееся на іе, перемѣняетъ эту букву па »/ предъ причаст- нымъ окончаніемъ іпд *); но если оно оканчивается на »/ то не претерпѣваетъ никакого измѣненія. Умирать, умирающій. Вязать, нижущій. Пробовать, пробующій. Играть, играющій. То (ііе —сіуіпв. То Ііе — іуіпв. То (ту — Ігуіпй. То ріау —ріауіпк Причастіе пастоящаго времени съ предшествующимъ а/іег со- отвѣтствуетъ русскому дѣепричастію прошедшаго времени; безъ а/Іег — дѣепричастію настоящаго времени. *) Во избѣжаніе двухъ і рядомъ.
164 — П|юдпвіпи свою лошадь. Бнііпіи тамъ. <)ті*іи»ѵіи говядины. Прочитавши. Человѣкъ ѣсть, бѣгая. Я исправляю, читая. Я спрашиваю, разговаривая. Вы говорите, отвѣчая хнѣ. АГіег Іиіѵіпу 80Іі1 Іііе Ьогве. АГіег Ііаѵііч) Ьееп іЬеге. АГіег скШпу іііе теаі. АГіег гегиііпд. ТЬе т:іп еаія чѵЬііе гиппіпя. I соггесі ѵгЬІІе гетііиіг. 1 чіивііоп ѵЫІе вреакііш. Ѵои зреак ѵЫІе аааѵегГп^ те. Прими,ч. Іі. — Причастіе настоящаго времени часто употре- бляется, какъ имя существительное, или становится имъ. Пѣніе. Чтеніе. ТЬе віідопк- Тііе геа<1іпц. Тііе еаііпк аші іігіпкіпе. Примѣч. С. — Мы уже видѣли (ур. 20 и 21), что причастіе настоящаго времени, стоящее при глаголѣ іо Ъс, выражаетъ не- оконченное дѣйствіе. О чемъ пы думаете? Куда она идетъ? Я вижу, какъ она идетъ. ХѴЪаі аге уои іЬіпкіпд оі? ЛѴЬеге ів вЬе цоіпк? I ьее Ьег сотіпк- Обѣдать. Обѣдъ. Завтракать. Завтракъ. Ужинать. Ужинъ. Послѣ мепя. Послѣ него. Послѣ нея. Послѣ моей матери. Поздно иы обѣдали? Я обѣдалъ раньше васъ. Она рано завтракала. Вы поздно ужинали. То <1іпе. ТЬе іііппег. То ЬгеакГаві. ТЬе ЬгеакГаві. То вир (іо Іаке виррег). Тііе виррег. АГіег те. АГіег Ьіт. АГіег Ьег. АГіег шу тоіЪег. Наѵе уои сііпеіі Іаіе? I Ьаѵе іііиесі еагііег іііап уоп. 8Ье Ьая ЬгеакГияІеіІ еагіу. Уои Ііаѵе вирресі Іаіе. Заплатить за лошадь чоловѣку. Заплатить за платье портному. Заплатить за говядину мяснику. Платкте-ли вы за сапоги башмачнику? Я ему плачу за нихъ. Платитъ-лн онъ вамъ за ружье? Онъ хнѣ платятъ за него. Заплатилъ онъ вамъ за столъ? Опъ заплатилъ мнѣ за него. Я плачу, что я долженъ. + То рау а шап Гог а Ьогве. Т То рау ІЬе іаііог Гог іЬе соаі. Т То рау Іііе ЬиісЬег Гог ІЬе теаі. і Во уои рау іЬе вЬоетакег Гог іііе Ьооів? + I рау Ьііп Гог іЬет. І 1)оев Ье рау уои Гог іЬе вип? і Не раув те Гог іі. + Нав Ье раіеі уои Гог іЬе ІаЫе? Ѣ Не Ьая раЫ те Гог іи І I рау жііаі I о*е.
— 165 — Просить, требовать. То аяк Гог. Просить денегт. у человѣка. То авк а шяп Гог яоте топеу. Я прошу денегъ у своего отца. + I авк ту ГаіЬег Гог воте топеу. Глаголы іо рау и іо авк требуютъ двухъ винительныхъ падежей: одного для лица, а другаго для предмета съ предло- гомъ /ог. Ни у меня просите свое иерп? Я прошу его у васъ. Просить его у него, у ней. Просить ихъ у него, у пей. Просите-ли вн письма у моей матери? Я его прошу у ней. Я его пе проту у ней. Заплатили-ль вы портному? Я ему заплатилъ. Заплатилъ-ли оиъ башмачнику? Онъ еще не заплатилъ ему. Чего вы просите у меня? Я ничего не прошу у васъ. + Во уоп авк те Гог уоиг реп? + I авк уои і’ог іі. + ‘Го авк Ьіт (жгпек. Ьег) Гог іі. і То авк Ьіт (жемся. Ьег) Гог іЬет. і Во уои аяк ту тоіЬегГог (Ье Іеіісг? і I авк Ьег Гог іі. + I <іо поі авк Ьег Гог іі. + Наѵе уои раі<і іЬе іаііог? + I ііаѵе раі<1 Ьіт. Т Ная Ье раііі (Ье вЬоетакег? І Не Ьав поі рані Ьіт уеі. Т \ѴЬаі <1о уои авк те Гог? Т I авк уои Гог поіЬіпл. Какова погода? Теперь прекрасная погода. Былъ, а, о. Какова была погода вчера. Была-лн вчера хорошая погода? Вчера была дурная погода. Сегодня утромъ прекрасная погода. Тепло-ли? Тепло. Очень тепло. Холодно. Очень холодно. Ни тепло, ни холодно. Сыро. Очень жарко. Удушливо. Сухо. Сыро-ли? Не сыро. Сухо. Очень сухо. I Нои? іа Ню жеаіЬег? і ХѴІпі кііііі о( іѵеаіЬег іа іі? + Іі ів йпе ѵгеаіЬег аі ргевепі. ѴѴаа. | + Нош маз іЬе ѵеаіЬег уеяіегйау? ] і УѴЬаі кіші оГ жеаіЬег ѵав іі уои- | іегйау. + ТѴав іі йпе чѵеаіЬнг уевіепіау? І Іі ѵав Ьа<1 ѵгеаіЬег уевіепіау. і Іі ів Йие ѵгеаіЬег (Ьів тогпіпк. Іа іі ѵагт? + Іі ів хагт. т И ів ѵегу ѵагт. + Іі ів соіи. + Іі ів ѵегу соШ. І Іі ів пеііЬег магт пог соііі. + іі ів ( *«’ | пои ТЬе ѵгеаіЬег ів г- ' + Ів іЬе ѵеаіЬег (іатр? і Іі ів поі батр. + Іі ів <1гу чгеаіЬег. і ТЬе меаіЬег ів іоо <ігу. Темный. Мрачный. Свѣтлый. Багк, оЬвсиге. Бизку, ^Іооту, йагк. Сіеаг, Іі^Ьі.
— 166 — Въ вашей .іаввѣ темно. Темно-лп въ его чердакѣ? Тамъ темно. + Іі іа ііагк іп уомг «Ьор. І Іа іі ііагк іп кія яаггеі? Ѣ ІІ ів ііагк ІЬеге (или іи іі). Лунный «нѣтъ. Солнце, луна. Лупа свѣтитъ. Солнце свѣтитъ слишкомъ ярко. Искалъ кого цибуль. Ищете-ли вы кого нибудь? Кого ищете вы? Я ищу одного изъ своихъ братьевъ. Одну изъ своихъ сестеръ. Одного изъ вашихъ двоюродныхъ братьевъ. Одного изъ своихъ друзей. Одного изъ нхъ сосѣдей. Одного изъ его (ея) родственниковъ. Мой родственникъ. Родители. Тііе пюопііяЬі, іЬе шоопяЬіпо. ТЬе вип (мулгск.). Іііе тооп (жеио'.). ) И ів тоопІі^Ы. ІѴе Ьаѵе іоо тисЬ вип. То веек кото опе. То Іоок Гог воте опе. Аге уои Іоокіод Гог апу опе? ХѴЬоп аге уои Іоокіпц (ог? Ѣ I ат Іоокіпк Гог а ЬгоіЬег оі тіпе. І А вівіег оГ тіпе. І А соияіп оГ уоигв. + А і'гіеші оі оигв. і А пеідЬЪоог оГ іЬеігв. + А геіаііоп оГ Ьів (лгеяск. Ьегв). Му геіаііоп. ТЬе рагепів. Стараться, пробовать. Онъ старается видѣть васъ. Старается-ли опъ видѣть меня? Онъ старается видѣть одного изъ своихъ дядей. Она старается видѣть одну изъ своихъ тетокъ. Угодно вамъ попробовать сдѣлать это? Я пробовалъ сдѣлать это. Надобно стараться дѣлать лучше. { То Ігу. Не ігіеа іо вее уои. Поея Ье ігу іо вее те? Не ігіеа іо вее ап ипсіе оГ Ьія. 8Ье ігіеа іо вее ап аипі о? Ьегв. "ѴѴІ11 уои ігу іо (Іо іЬаі? I Ьаѵе ігіесі іо <1о іі. То« тиві ігу іо (Іо Ьеііег. Держать. Доржнте-лн вн ною палку? Я ее держу. Кто держалъ моя перчатки? То ьоіа, • ііеіа. По уои ЬоШ ту зііск? I Ьоііі іі. ІѴЬо Ьав ЬсИ ту егіоѵез? Спрашивать кого-либо (въ смыслѣ: і То іпчиіге айег воте опе. освѣдомляться). Кого вы спрашиваете? | Аііег ѵгЬот (Іо уои іпциіге? Я спрашиваю одного изъ моихъ друзей, і I іпциіге аГіег а і'гіеші оі тіпе. Васъ спрашиваютъ. і ТЬеу ішіиіге аГіег уои. Спрашикаютъ-лн меня? | 1>о іЬеу ішіиіге аГіег те? Какъ слѣдуетъ. Вы пишете, какъ слѣдуетъ. Эти люди исполняютъ свой долгъ, какъ слѣдуетъ. Ргорегіу. Топ ѵггііе ргорегіу. Тііезе гаеп ііо іЬеіг (іиіу ргорегіу.
— 167 — Долгъ. ТЬе <1иІу. Письменная работа. ТЬе іавк. Исполнили пы свою письменную работу? Наѵе уоп <1опе уоиг іакк? Мы ее исполнили. МГе Ьаѵе ііопе іі. Бутылка вниа. Чашка чаю (см. ур. 2). Кусокъ хлѣба. Ломоть говядины. Стаканъ воды. А ЬоНІе оГ ѵгіпе. А спр оГ іеа. А ріѳсо оі' ЬгешІ. А віісе оі* теаі. А кіа-48 оГ жаіег. У п р и ж н е и і е 102. Кто сломалъ мой ножъ? — Я сломалъ его, отрѣзавъ говяди- ны. — Сломалъ-ли вашъ гынъ мои стальныя перья? — Онъ сло- малъ нхъ, написавши свои письма. — Заплатили вы купцу за ви- но, выпивши его? — Я заплатилъ за него, выпивши его. — Что вы дѣлали, окончивъ свои упражненія? — Я пошелъ къ своей двоюродной сестрѣ, чтобы проводить ее въ спектакль. — Пошла- ли ваша сестра въ театръ, поужинавъ? — Она ужинала, возвра- тясь изъ театра. — Когда пила свой чай ваша тетка? — Она пила его, пообѣдавъ. — Сломалъ-ли мои карандаши вашъ маль- чикъ? — Опъ сломалъ ихъ, написавши свои записки. — Когда ваша сестра разбила чашки? — Она ихъ разбила, выпивъ свой кофе. — Заплатили вы за ружье? — Я за него заплатилъ. — Заплатилъ-ли вашъ дядя за книги? — Онъ за нихъ заплатилъ. — Заплатилъ-ли я портному за платья? — Вы ему заплатили «за нихъ. — Заплатитъ-ли нашъ братъ купцу за лошадь? — Онъ еще не заплатилъ ему за нее. — Заплатили-ль наши сестры за свои перчатки? — Онѣ заплатили за нихъ. — Заплатила-ли уже ваша двоюродная сестра за свои башмаки? — Она еще не запла- тила за нихъ. — Заплатилъ-ли вамъ мой отецъ, за что былъ дол- женъ? — Онъ мпѣ заплатилъ. — Платите-ли вы, за что должны? — Я плачу, за что долженъ. — Заплатили вы булочнику? — Я ему заплатилъ. — Заплатилъ-ли вашъ дядя мяснику за говядину? — Онъ ему заплатилъ за нее. — Отчего вашъ сосѣдъ не платитъ своему башмачнику? — Потому что не имѣетъ денегъ, чтобы за- платить ему. — Чего вы просите у этого человѣка? — Я прошу у пего денегъ. — Чего проситъ у мепя этотъ мальчикъ? — Онъ проситъ у васъ денегъ. — Просите вы у меня чего-нибудь? — Я прошу у васъ шиллингъ. — Вамъ только это нужно? — Мпѣ нужно только это. — Не нужно-ли вамъ больше? — Мнѣ ненуж- но больше. — Проситъ-ли у васъ ваша сестра свою шляпу? —
168 Они ее просить у меня. У какого человѣка просите вы денегъ? — Я прошу ихъ у того, у котораго вы ихъ просите. — У какихъ купцовъ просите вы перчатокъ? — Я ихъ прошу у тѣхъ, которые живутъ въ улицѣ Регента (Вецепі-Зігееі). — Чего просите вы у булочника? — Я прошу у него хлѣба. — Просите-ли вы говяди- ны у мясниковъ? — Я ее прошу у нихъ. — Проситъ-ли у меня пера ваша маленькая сестра? — Она его просить у васъ. — Проситъ-ли она книги у васъ? — Она ея пе проситъ у мепя. — Чего вы просили у француза?— Я просилъ у него свое деревян- ное ружье. — Далъ оиъ его вамъ? — Онъ мнѣ его далъ. — У кого просила ваша мать сахару? — Она просила его у купца. — Кому ваша сестра платитъ за свои башмаки? — Опа платитъ за пихъ башмачникамъ. — Кому вы заплатили за хлѣбъ? — Мы за него заплатили булочникамъ. У іі р а ж и е и і е 103. Какова погода? — Прекрасная. — Была-ли вчера хорошая по- года? — Вчера была дурная погода. — Какова была погода се- годня утромъ? — Дурная, но теперь прекрасная. Тепло-лн? — Очень тепло. — Не холодпо-ли? — Не холодно. — Тепло пли хо- лодно? — Ни тепло, пи холодно. — Свѣтло-ли въ вашей конто- рѣ? — Тамъ не свѣтло. — Хотите работать въ моей? — Я хочу тамъ работать. — Свѣтло-ли тамъ? — Тамъ очень свѣтло. — От- чего вашъ отецъ не можетъ работать въ своемъ магазинѣ? — Онъ не можетъ тамъ работать, потому что тамъ слишкомъ тем- но. — Гдѣ ••лишкомъ темно? — Въ его магазинѣ. — Свѣтло-ли въ этой норѣ? — Тамъ темно. — Сухо-ли? — Очень сухо. — Сыро-лн? — Не сыро; слишкомъ сухо. — Свѣтитъ-ли луна? — Лупа пе свѣтитъ; погода слишкомъ влажная. — Сколько вамъ лѣтъ? — Мнѣ неполныхъ двѣнадцать лѣтъ. — Учитесь-ли вы уже по-англійски? — Я уже учусь. — Знасть-ли ваша сестра по- нѣмецки? — Она пе знаетъ. — Отчего опа пе знать? — Оттого что не имѣла времени учиться. — Разсчитываете-ли вы ѣхать въ нынѣшнемъ году въ Англію? — Я разсчитываю ѣхать туда. — Разсчитываете пробыть тамъ долго? — Я разсчитываю пробыть тамъ лѣто. — До котораго времени остается дома ваша мать? — До полудня. — Въ Какой цвѣтъ приказала ваша сестра окрасить свои перчатки? — Она приказала окрасить ихъ въ желтый. — Вы уже обѣдали? — Нѣтъ еще. — Въ которомъ часу вы обѣ- даете? — Я обѣдаю въ половинѣ седьмаго. — У кого вы обѣда- ете? — Я обѣдаю у одного изъ моихъ друзей. — Съ кѣмъ раз- считываете вы обѣдать завтра? — Я разсчитывай» обѣдать съ од- нимъ изъ моихъ родственниковъ. — Что вы ѣли сегодня? — Мы
169 — Ѣли хо|юшій хлѣбъ, говядину и пироги. — Что вы пили? — Мы пили хорошее вино и превосходное пиво. — Гдѣ сегодня обѣда- етъ ваша тетка? — Она обѣдаетъ у насъ. — Въ которомъ часу ужинаетъ ваша матъ? — Она ужинаетъ въ десять часовъ. — Ужинаете-ли вы раньше, чѣмъ она? — Я ужинаю позже, чѣмъ она. — Куда вы идете? — Я иду къ одному изъ своихъ родствен- никовъ завтракать съ нимъ. — Хотите держать мою шляпу? — Я хочу держать ее. — Кто держитъ мои перчатки? — Мой ма- ленькій мальчикъ держитъ нхъ. — Держите-ли вы что-нибудь? — Я держу вашу палку. — Кто держалъ мое ружье? — Вашъ слу- га держалъ его. — Что онъ дѣлалъ, вычистивъ (іо ЬгпвЬ) мои платья? — Онъ подмелъ вашу компату, вычистивъ ихъ. < У п р а ж и е и і е 104. Хотите постараться говорить? — Я хочу постараться. — Ста- ралась-ли ваша маленькая сестра дѣлать свои упражненія? — Она старалась. — Пробовали вы (іо <1гу) когда-нибудь дѣлать зон- тикъ? — Я никогда не пробовалъ дѣлать зонтикъ. — Пробова- ла-ли когда-нибудь ваша маленькая двоюродная сестра сдѣлать кошелекъ? — €)на никогда пе п]юбовала сдѣлать его. — Кого ищете вы? — Я ищу женщину, которая мнѣ продала устрицы (Іііе оуеіегз). — Ищетъ-ли кого-нибудь вашъ родственникъ? — Онъ ищетъ одного изъ своихъ друзей. — Кого ищемъ мы? — Мы ищемъ одного изъ нашихъ сосѣдей. — Кого ищете вы? — Я ищу одного изъ моихъ друзей. — Ищете-ли вы одну изъ мо- ихъ сестеръ? — Нѣть, я ищу одну изъ моихъ. — Старались-ли вы говорить съ моимъ отцемъ? — Я старался говорить съ нимъ. — Старались вы видѣть моего дядю? — Я старался видѣть его. — Могли вы его видѣть? — Я не могъ. — Могли вы видѣть мать вашего друга? — Я пе могъ ее видѣть. — Припяла-лн васъ моя мать? — Она меня не приняла. — Приняла-ли опа вашихъ се- стеръ? — Опа ихъ приняла. — Когда она приняла ихъ? — Ова привяла ихъ сегодня утромъ. — Что вы дѣлали, выучивъ вашъ урокъ? — Я писалъ свои упражненія, выучивъ его. — Кого вы спрашиваете? — Я спрашиваю башмачника. — Спрашив&еть-ли эта дама кого-пибудь? — Опа спрашиваетъ васъ. — Спрашива- ютъ-ли васъ? — Спрашиваютъ мепя. — Спрашиваютъ-ли меня? — Васъ не спрашиваютъ; но спрашиваютъ одного изъ вашихъ брать- евъ. — Спрашиваете вы доктора? — Я спрашиваю его. — Чего проситъ вашъ маленькій мальчикъ? — Онъ просить пирогъ. — Не завтракалъ-ли онъ? — Онъ завтракалъ, по еще голоденъ. — Чего проситъ ваша тетка? — Опа просить маленькій кусокъ хлѣ- ба. — Чего требуетъ русскій? — Онъ требуетъ стаканъ вина. —
— 170 — Не пилъ-ли оиъ уже? — Онъ уже пилъ, но еще чувствуетъ жа- жду. — Чего требуютъ ваши сестры? — Одна требуетъ чашку кофе, другая чашку чаю. — Какъ я говорю? — Вы говорите, какъ слѣдуетъ. — Какъ написала моя сестра свои упражненія ? — Она написала ихъ. какъ слѣдуетъ. — Какъ ваши дѣти исполни- ли свои письменныя задачи? — Они исполнили ихъ хорошо. — Исполняетъ-ли этотъ человѣкъ свой долгъ? — Онъ всегда испол- няетъ его. — Исполняютъ-ли эти люди свой долгъ? — Они его исполняютъ всегда. — Исполняете-ли вы свой долгъ? — Я дѣ- лаю, что могу. У[юкъ тридцать-пятый. — Т1йН.у-ГіГііі Іеззоп. Прошедшее несовершенное время (ітрегіесіит). Прошедшее несовершенное время въ правильныхъ глаголахъ, образуется совершенно такъ-же, какъ прошедшее причастіе (ур. 26), за исключеніемъ 2-го лица единственнаго числа, въ которомъ къ окончанію аі прибавляется ’) (см. ур. 26). Я 1 I саіісіі. Ты • звалъ, а. ТЬои саііоіі.чі. Онъ (она) | Не (ьЪе) саііеіі. .Мы 1 \Ѵе саііеіі. Вы авали. Топ саііеіі. Они (онѣ) ) ТЬеу саііеіі. Я 1 1 іоѵеіі. Ты [ любилъ, а. ТЬои Іоѵеііві. Опъ (она) | Не (кЬе) Іоѵеіі. Мы і ѢѴе Іоѵеіі. Вы [ любили. Ѵои Іоѵеіі. <>пп (онѣ) і ' ТЬеу Іоѵеіі. Я 1 । I Ьедвеіі. Ты [ просилъ, а. ТЬои Ьевдеііві. Онъ (онѣ) ) 1 Не (»Ье) 1>еоде.<1. Мы । \Ѵе Ьіздеіі. Вы [ просили. Ѵои Ьедеіі. Опи (онѣ) . 1 ТЬеу Ье^деіі. Я । 1 ігіеіі. Ты старался, асъ. ЧЪ(іи іе(1 Онъ (оиа) . | пробовалъ, а. н„ (Ле) Мы । АѴе »гіе<1. Вы • старались. у 1гЫ Они (онѣ) 1 пробовали. ТЬеу 1гіе(1 1) Неправильные глаголы не принимаютъ сЛ въ нрошед. песовсрш.; смотря по окончанію, они прибавляютъ ві или еяі къ первому лицу едииств. числа, и такимъ образомъ составляется 2-е лице; исключается глаголъ Іо Ье, который имѣетъ (Лом юляі. Примѣры: / ЛгіЯ, ІІічи ішііяі; I ітЯе, Лои шгоімі; / зроке, Лоч яро- кяяі; I соиІЯ, 1/юи соиііілі, и проч.
— 171 — Я Ты Онъ (она) Ми Вн Они (онѣ) | имѣлъ, а. I Ьай. ТЬои Ьайві. Не (вЬе) Ьай. \Ѵе Ьай. Ѵои Ьай. ТЬеу Ьай. 1 имѣли. Я 1 I «ая. Ты былъ, а. ТЬои «аві. Онъ (она) 1 Не (вЬе) «ая. Мы | IV е «еге. Вы были. Ѵои «еге. Они (онѣ) 1 ТЬеу «еге. Примѣч. А. — Какъ настоящее (ур. 21), талъ и прошедшее несовершенное время имѣетъ въ англійскомъ язикѣ три формы, соотвѣтственно выражаемой идеѣ. саііей. Я зналъ. I | йій саіі. «аз саіііп^. саііейві. Ти піалъ. ТЬои . . •! йійві саіі. 1 «ав са11іп&. саііей. Онъ (она) звалъ. Не (вЬе). < йій саіі. мая саіііп#. саііеіі. Мы авали. ХѴе . . . < йій саіі. «еге саШп#. саііей. Вы звали. і Ѵои . . . ѣ йій саіі. і деге саіііпк. [ саііей. Они (онѣ) звали. ТЬеу . . < йій саіі. 1 «еге саіііпя. Примѣч. В. — Эта форма глагола служитъ для обозначенія совершенно окончившагося періода времени: вчера, третьяго дня, прошедшая недѣля, прошедшій мѣсяцъ, прошедшій годъ (см. ур. 22, прошед. совершенное время). Имѣли вы деньги? Я нхъ имѣлъ. Имѣлъ вашъ братъ книги? Онъ ихъ ие имѣлъ. Имѣла-ли ваша сестра перо? Она его имѣла. Имѣли вы желаніе купить лошадь? Я имѣлъ желаніе купитъ одну, но не имѣлъ денегъ. Най уои апу топеу? I Ьай зоте. Най уоиг ЬгоіЬег апу Ьоокя? Не Ііай поі апу («ли попе). Най уоиг.візіег а^еп? 8Ье Ьай опе. Най уои я «івЬ іо Ьиу а Ьогае? I Ьай а «і«Ь іо Ьиу опе, Ьиі I Ьай по топеу. 18
— 172 — Хорошо-ли било пино? Оно было очень хорошо. Были ни тамъ вчера? Я тамъ былъ сегодня. Гдѣ онъ билъ третьяго дня? ІСакова погода была вчера ? Вчера была прекрасная погода. \Ѵав іЬе ѵгіпе воосі? II мая ѵегу (?оо(1. \Ѵеге уои іЬеге уевіепіау? I мая іЬеге іо-<іаѵ. ЛѴЬеге *ав Ье іЬе <іау ЬеГоге уевіепіау? | \ѴЬаівогі оГмеаіЬІтѵав ііуевіепіау? І 11 «пв Йпе неаіЬег. Примѣч. С. — Какъ для вопросительной и отрицательной формы настоящаго времени употребляется глаголъ (Іо (ур. 21), такъ точно для тѣхъ же формъ прошедшаго времени берется Лйі (ішрегГесІиш отъ іо (Іо). Звали вы меня? Я васъ звалъ. Я васъ не звалъ. Ходила-ли ваша сестра вчера вечеромъ іп. спектакль? Опа туда не ходила. Когда былъ балъ? ІЯ<1 уои саіі те? I <1М саіі уои (или просто I <1іі1). I ііііі поі саіі уои. Г>і<1 уоиг візіег ро ю ІЬе ріау Іаві пі.гЫ? БЬе ііііі поі до. ХѴЪеп ііііі іЬе Ьаіі іаке ріасе? Тоок, прошед. несоверш. отъ іо іаке *, брать. Онъ былъ третьяго дня. Когда вы писали къ своей теткѣ? И іоок ріасе іііе <1ау ЬеГоге уевіепіау. \ѴЬеп (Ікі уои мгііе іо уоиг аипі? ИѴо/е, прошед. несоверш. отъ іо ісгііе*, писать. Л писалъ къ ней на прошедшей недѣлѣ. Имѣлъ-ли вашъ двоюродный братъ на- мѣреніе учиться по англійски? Онъ имѣлъ намѣреніе учиться, но не имѣлъ учителя. I мтоіе іо Ьег Іаві веек. І)і<1 уоиг соивіп іпіеіні іо Іеагп Еіщ- 1І8І1 ? Не (Ікі іиіеші іо Іеагп іі, Ьиі Ье Ьа<1 . по тавіег. ' Прошедшая недѣля. Прошедшій мѣсяцъ. Прошедшій годъ. Ьаві ксек. Ьаві пюпіЬ. Ьаві уеаг. Примѣч. Г). — Отвѣчая на вопросы, повторяютъ только вспо- могательный глаголъ и отрицаніе, если оно есть. Такимъ обра- зомъ вспомогательный глаголъ часто равняется полному отвѣту. Дома-ли вашъ отецъ? Дома. Его нѣтъ дома. Видѣли вы мою сестру? Я ее видѣлъ. Я ея пе видѣлъ. Хотите идти ко ммѣ? Я не хочу идти къ вамъ. Слышали вы это? Слышалъ. Ів уоиг ГаіЬег аі Ьош/ у Не ів. Не ів поі. Наѵе уои вееп ту вівіег? I Ьаѵе. I Ьаѵе поі. АѴіІІ уои соте іо ту Ьоиве? I *ІП поі. Наѵе уои Ьеапі іі? 1 Ьаѵе.
— 173 — Вѣрите вы атому? Да, я вѣрю этому. Повѣрили пы этому? Да, я тому повѣрилъ. Говорите-ли вы по-англійски? Говорю. * Говорить-ли оиа по-нѣмецки? Она ие говорить, Цезарь былъ великій человѣкъ. Цицеронъ былъ великій ораторъ. Римлрпе упражнялись въ искусствахъ и наукахъ и награждали заслуги. Когда л былъ въ Берлинѣ, я часто навѣ- щалъ своихъ друзей. Когда вы были въ Лондонѣ, вы часто хо- дили въ Гайдъ-паркъ. ІГстИ, прошед. песовершев. отъ іо до 1)о уои Ьеііеѵс іі? I <іо. І»і<1 ѵои Ьеііеѵе іі? I 1ІІ(1. 1>о уои зреак ЕпкіівЬ? I (10. 1)і(1 вЬе зреак Сегтап? $Ье <іі(1 поі. Саезаг ѵа.ч а ртоаі таи. Скего ѵав а кгеаі огаіог. ТЬе Кошапз сиіііѵаіеіі іЬе агів апсі всіепсек, апсі геѵагііесі піегіі. \ѴЬеп I ѵаз аі Вегііп, I оЛеп ѵепііо зее ту ГгіешК ІѴЬеп уои ѵеге іп І.оікіоп, уои оПеп ѵгспі іо НуЗе-Гагк. ♦, ИДТИ. Римъ управлялся сперва царями. П]югуливатьсл. Прогуливались-ли вы? Я не прогуливался. Были пы въ Лондонѣ, когда была тамъ королева? Я тамъ былъ, когда опа была тамъ. Гдѣ вы были, когда я былъ въ Парижѣ? Въ какое время вы завтракали, когда были въ Германіи? Я завтракалъ, когда завтракала моя мать. Работали вы, когда опа работала? Я учился, когда оиа работала. Когда я жилъ у своего отца, я вставалъ раньше, чѣмъ теперь. Ііоте ѵаз аі йгзі воѵегпесі Ьу кіпдз. То маік. АѴеге уои ѵаікіпк? 1 мая поі тгаікіпя. \Ѵеге уои іп Бошіоп, ігЬеп іііе циеоп ѵаз іЪоге? I «аз іЬеге, ѵгЬеп вЬе ѵгаз іЬеге. ѴѴЬеге ѵеге уои, *Ьеп I м аз іп Рагі»? Аі мЬаі ііте <Ш уои ЬгеакГаві, *гЬеп уои кеге іп Оегтапу? I ЬгеакГазіесі мгЬеп піу тоіЬег Ьгеак- Газіесі. І)ій уои ѵогк *Ьеп зЬе ѵаз ѵогкіпк? I зіиіііесі ѵгЬеп вЬг, мав ѵогкіпк- 5ѴЬеп I Ііѵесі аі ту іаіЬег’в, I гове еагііег іііап I (Іо поѵг. прошед. нссовер. причаст. прош. То те * То иеі ир вставать. Когда мы жнлп въ той странѣ, мы часто ходили на рыбную ловлю. Ходить па рыбную ловлю. Ходить на охоту. Дичь. Наши іі|иідхи ежедневно ходили па охоту. Прошедшимъ лѣтомъ, когда я былъ въ де- ревнѣ. было много плодовъ. }гозе. I гіяеп. 801 ир. / 8<)1 иР- УѴЬеп ѵо Ііѵесі іп іЬаі соипігу, ѵе оГіеп ѵепі «Нвіііпр. I То ко йзЬіпв. Ѣ То ко Ьипііпк- 8оте кате. Оиг апсезіогв ѵепі Ьипііпк еѵегу сіау. Ьаві зиіптег, ѵЪеп I ѵав іп іЬе соипігу, іЬеге ѵаз а кгеаі беаі оГ Ггиіі. Какъ только прозвонилъ колоколъ, вы проснулись. То ГІП8 *, звонить. То акаке *, просыпаться. Аз зооп а$ іЬе Ьеіі тапк- уоп а*оке. прошед. иесовер. причаст. прош. гаіщ. гипд. аѵгоке. акоке. 13*
— 174 — Ав вооп ак ікеу саііеіі те, 1 цоі ир. Ав вооп ав Ие кав геаііу, Не сате Іо вее те. несоверш. отъ (о соте*, приходить. Какъ только они мепя разбудили, я всталъ. Какъ только опъ билъ готовъ, то иавѣ- стилъ мепя. Сате. прошед. Какъ только мы получили спои деньги, то услопнлись иъ атомъ. Какъ только онь пріобрѣлъ свою лошадь, то пришелъ показать ое мнѣ. Испробовавъ много разъ, опи успѣли сдѣлать это. Какъ только я увидѣлъ его, то получилъ, что мпѣ было нужно. Ав вооп ав ѵе ЬаіІ оиг топеу, *е адгееіі Іо Ікаі. Ав вооп аз Ъе ка<1 Ьів Ьогве. Не сате іо вЬоѵ іі те. А ііег ігуіпк веѵегаі іітев, Ікеу вис- семіеіі іп сіоіпрс іі. Ав вооп ав I ваѵ Ьіт, I оЬіаіпеіі ѵііаі I ѵапіесі. 8аіс, прошед. несоверш. Какъ только и поговорилъ съ нимъ, онъ сдѣлалъ то, что я сказалъ. 8раІ-е, прошед. несоверш Тоісі, » Тотъ, который. Та, которая. Тѣ, которые, я. Виднге-лн вы человѣка, который подхо- дить? Я вижу того, который ПОДХОДИТЪ. Видите-ли даму, которая находится въ ка- ретѣ? Я вижу ту, которая находится тамъ. Видите-ли вы офицеровъ, которые идутъ въ магазинъ? Я вижу тѣхъ, которые туда идутъ. отъ іо нее *, видѣть. Ав вооп аз I врокс іо Іііт, Не «Іісі «каі Т іоііі Ьіт. отъ іо яреаі: *, говорить. > Іо іеіі *, сказать. Ніт ѵгИо, или (Ііе опе "Ію. Нег чаііо, или (Ие опе ѵЬо. Тіп^е іѵію. Во уоп регсеіѵе Іке тап «ко ів со* тпіпяг ? I (Іо регсеіѵе іке опе ѵко ів сотіпе (млм просто: I (Іо). Во уоп регсеіѵе Іііе 1а<1у *Ііо ів іп іііе саггіаре? I <1о регсеіѵе іііе опе ѵгію ів іп іі (или I (Іо). Во уои регсеіѵе Іке оЯЧсегв ѵко аге доіпя іпіо іке «агекоияе? I (Іо регсеіѵе іііове чгііо аге йоіщг іпіо іі (или просто: I (іо). Отвѣдать. Отвѣдывали вы это вило? Я его отвѣдалъ. Какъ вы его находите? Я ие нахожу его хорошимъ. Я люблю рыбу. Онъ любитъ цыплятъ. Любите-ли вы пиво? Нѣтъ, я люблю сидръ. 'Го іазіе. Наѵе уЛ» іазіеіі ікаі ѵѵіпе? I Ііаѵе Іавіеіі іі. + Ноѵг (іо уои Ііке іі? І I Ііке іі ѵеіі. і 1 <1о поі Ііке іи І I ііке Нзіі. + Не Іікез Го*-1. І)о уои Ііке кеег? Но, I Ііке сійег.
175 — Любите-ли вы видѣться съ моимъ бра- Ьо уои Ііке Іо »ес ту ЬгосЬег? томъ? Я люблю видѣться съ нимъ. I <1о Ііке іо вее Ьіт (илы: I до). Онъ любитъ учиться. Не Икеи іо вішіу. Учить наизусть. Любятъ-ли ваши ученики учить наизусть? Они не любятъ учить наизусть. Выучили вы свои уроки наизусть? Мы нхъ выучили. То Іеагп Ьу ІіеягГ. Во уоиг зсЬоіагв Нке іо Іеагп Ьу ііеагі? ТЬеу <1п поі 1Йіе>іо іеагп Ьу Ьеагі. Наѵе уои Іеагиѵ уоиг іеквопв Ьу Ьеагі? \Ѵе Ьаѵе іеагпі іЬет. Одинъ разъ въ день. Три раза въ мѣсяцъ. Столько-то въ годъ. Столько-то иа каждаго. Столько-то иа солдата. Шесть разъ въ годъ. Рано утромъ. Мы выходимъ рано утромъ. Когда вышла ваша мать? Говорить о комъ-нибудь, или о чемъ-нибудь. О комъ вы говорите? Мы говоримъ о человѣкѣ, котораго знаете. О чемь они (онѣ) говорятъ? Они (онѣ) говорятъ о погодѣ. Ученикъ, воспитанникъ. Хозяинъ, солдатъ. Также. + Опсе а <1ау. | ТЬгісе илы іЬгее іітеа а шопіЬ. І 8о тисЬ а уеаг. І Но тисЬ а Ьеаіі. І 8о тисЬ а воііііег. Ѣ 8іх іітеа а уеаг. Еагіу іп ІЬе тоіпііщ. ЛѴе (<о оиі еагіу іи іЬе тогпіп^. АѴЬеп ііісі уоиг тоіЬег к» оиі? То вреак оі’ воше опе, или оГ котеіМп^. ОГ м-Ьот ііо уои вреак? вы МГе вреак оГ іЬе тап *Ьот уои кпо*. {ОГ *Ьаі *еге іЬеу яреакіпя? \ѴЬаі меге іЬеу ареакіпи оГ? ТЬеу *еге вреакіпк оГ іЬе ѵеаіЬег. ТЬе всЬоіаг, іЬе риріі. ТЬе іпавіег (ІЬе ІсасЬег), іЬе зоідіег. Аіво. Говорятъ о вашемъ другѣ. Говорятъ о немъ. Говорятъ о вашей книгѣ. Говорятъ объ этомъ. ТЬеу вреак оГ уоиг і'гіепд. ТЬеу вреак оГ піт. ТЬеу вреак оГ уоиг Ьоок. ТЬеу вреак оГ Іі. Быть довольнымъ кѣмъ - ни- будь, или чѣмъ-нибудь. Довольны-ли вы этимъ человѣкомъ? Я имъ доволенъ. Довольны-ли вы своимъ новымъ платьемъ? Я имъ довольна. Чѣмъ вы довольны? То Ье ьаІізГіед, сопіепі, или ріеазеті чгііЪ воше опе, или ношеііііпіг. Аге уои ваіівйеіі жііЬ іЬів піап? 1 ат »аіінйе<1 ѵііЬ Ьіт. Аге уои ріеавеіі ѵгііЬ уоиг печг ^оѵп? 1 ат ріеазед ѵііЬ іі. ЛѴііЬ «Ьаі аге уои ріеазед? \ѴЬаі аге уои ріеавед ѵгііЬ?
176 — Я разсчитываю эаилатнть вамъ, если получу деньги. Разсчитываете-ли вы купить дровъ? Я разсчитываю купить ихъ, если мнѣ оплатитъ то, что должны. I іпіеші рауіпц уои, іГ I гесеіѵе ту топеу. Бо уои іпіеші Іо Ъиу ѵсммі? I іпіеші іо Ьиу воте, И іЬеу рау те ѵгЬаі іііеу оѵе те. У п р а ж н е и і е 105. Любнлн-ли вы своего наставника (Ніе іи(ог)? — Я его любилъ, потому что опъ любилъ мепя. — Далъ*ли онъ вамъ что-ни- будь? — Опъ мпѣ далъ (даѵе те) хорошую книгу, потому что былъ доволенъ мною. — Любилъ-ли этотъ человѣкъ своихъ роди- телей? — Онъ ихъ любилъ. — Любили-ль его родители? — Они его любили, потому что онъ никогда пе былъ непослушнымъ ((ІівоЪейіепі). — До котораго времени вы работали вчера? — Я работалъ до половины седьмаго. — Работала-ли также ваша се- стра? — Она также работала. — Когда видѣли вы моего дя- дю? — Я его видѣлъ сегодня утіюмъ. — Имѣлъ-ли онъ много денегъ? — Онъ имѣлъ ихъ много. — Имѣютъ-ли они ихъ еще? — Опи еще имѣютъ ихъ нѣсколько. — Были (имѣли) у васъ друзья? — Выли (я ихъ имѣлъ), потому что я имѣлъ деньги. — Есть еще они у васъ? — Я пе имѣю ихъ болѣе, потому что у меня нѣтъ больше денегъ. — Гдѣ была наша мать? — Она была въ саду. — Гдѣ были ея служанки? — Опѣ были въ домѣ. — Гдѣ мы бы- ли? — Мы были въ хорошей странѣ и у добрыхъ людей (рео- ріе). — Гдѣ были ваши друзья? — Опи были па корабляхъ (оп Ьоапі Ніе віііре) англичанъ. — Гдѣ были русскіе? — Они были въ своихъ карстахъ. — Были-ли крестьяне па сЬоихъ по- ляхъ (іііе Гіеііі)? — Они тамъ были. — Были-ли судьи (Іііе Ъаі- ІііГ) въ лѣсахъ? — Они тамъ были. — Кто былъ въ лавкахъ? — Купцы были тамъ, — Выли вы дома сегодня утромъ? — Мепя не было дома.’ — Гдѣ вы были? — Я былъ на рынкѣ. — Гдѣ вы были вчера? — Я былъ въ театрѣ. — Были-ль вы такъ-же прилежны (а&чісіиоиз), какъ ваша сестра? — Я былъ такъ-же при- леженъ, какъ она; но она была искуснѣе (сіеѵег) мепя. — Были-ль ваши воспитанники довольны книгами, которыя вы имъ дали? -- Они были очень (ІіщЬІу) довольны ими. — Былъ-ли доволенъ вашъ учитель (Іііе Іеасііег) своимъ воспитанникомъ? — Онъ былъ имъ доволенъ. — Была-ли довольна ваша мать моими дѣтьми? — Опа была ими очень довольна. — Былъ-ли доволенъ наставникъ (іііе іп(ог) этимъ маленькимъ мальчикомъ? — Онъ былъ недоволенъ имъ. — Отчего онъ былъ недоволенъ имъ? — Потому что этотъ маленькій мальчикъ былъ очень нерадивъ (ѵегу пеціщепі).
177 — У п р а гоненіе 106. Были вы въ Брайтонѣ (Вгщійоп), когда была тамъ королева? — Я тамъ былъ, когда была она. — Была-ли ваша тетка въ Лон- донѣ, когда я былъ тамъ? — Она тамъ была, когда вы были тамъ. — Гдѣ вы были, когда я былъ въ Парижѣ? — Я былъ въ Берлинѣ. — Гдѣ былъ вашъ отецъ, когда вы были въ Ан- гліи? — Опъ былъ въ Вѣнѣ (Ѵіеппа). — Въ какое время вы завтракали, когда были во Франціи? — Я завтракалъ, когда зав- тракалъ мой дядя. — Работали вы, когда онъ работалъ? — Я учился, когда опъ работалъ. — Работала-ли ваша сестра, когда вы работали? — Она играла, когда я работалъ. — Чѣмъ (оп ѵііаі) жили (іо Ііѵе) паши предки? — Опи жили только рыбой и .дичью, ибо (Гог) они ежедневно ходили на охоту и рыбную ловлю. — Что за люди (хѵііаі яогі оі реоріе) были римляне? — Это были (іѣеу ѵѵеге) очень хорошіе люди, ибо упражнялись въ искусствахъ и на- укахъ и награждали за заслуги. — Часто вы навѣщали вашихъ дру- зей, когда были въ Парижѣ? — Я часто навѣщалъ ихъ. — Хо- дили вы иногда въ Гайдъ - паркъ, когда были въ Лондонѣ? — Я туда часто ходилъ. — Видите-ли вы человѣка, который подхо- дитъ? — Я его не вижу. — Видите-ли вы дѣтей, которыя учат- ся?— Я не вижу тѣхъ, которыя учатся, по тѣхъ, которыя игра- ютъ. — Замѣтили вы (Іо регсеіѵе) дома моихъ родителей? — Я ихъ замѣтилъ. — Гдѣ вы ихъ замѣтили? — Я ихъ замѣтилъ ио ту сторону дороги. — Любитъ-ли ваша сестра большую шляпу? — Опа не любитъ большой шляпы, по большой зонтикъ. — Любите- ли вы видѣть этихъ маленькихъ дѣтей? — Я люблю ихъ ви- дѣть. — Что вы любите дѣлать? — Я люблю учиться. — Лю- битъ-ли вашъ братъ вино? — Опъ не любитъ вина, по любитъ пиво. — Любите-ли вы чай или кофе? — Я люблю то и Дру- гое. — Часто ходите вы въ театръ? — Я иногда хожу туда. — Сколько разъ въ мѣсяцъ ходите вы туда? — Я хожу туда только разъ въ мѣсяцъ. — Сколько разъ въ годъ ходитъ ваша тетка па балъ? — Она ходить туда два раза въ годъ. — Ходите-ли вы туда такъ-же часто, какъ она? — Я никогда пе хожу туда. — Какая погода была вчера? — Была очень дурная погода. — Ча- сто вы ходите къ моему дядѣ? — Я хожу къ нему три раза въ недѣлю. Урокъ тридцать - шестой. — ТЪіііу-віхіЪ Іеввоп. Страдательные глаголы. Опи спрягаются съ глаголомъ вспомогательнымъ іо Ье, къ кото- рому присоединяется причастіе прошедшее дѣйствительнаго гла-
— 178 — гола. Такимъ образомъ, всякій дѣйствительный глаголъ можетъ быть обращенъ въ страдательный. ДЪЙСТВ. стедд. Я зову. I саіі. I ат саііеб. Ты хвалишь. ТЬои ргаівеві. ТЬои агі ргаівесі. Онъ слышитъ. Не Ьеаг». Не Й Ьеагіі. Она наказываетъ. 8Ье рипізЬеа. 8Ье Й рипінЬей. Мы предпочитаемъ. АѴе ргеГег. \Ѵе аге ргеГеггеіі. Вы просите. Уои Ьег Ѵои аге Ьеццеіі. Они домогаются. ТЬеу ьоіісіі. ТЬеу аге воіісііеіі. Тоже самое относится му и несовершенному. къ прошедшимъ временамъ, совершенно- Я былъ порицаемъ. Онъ былъ награжденъ. Я былъ управляемъ. Она была хвалима. Они (онѣ) были замѣчены. I Ііаѵе Ьееп Ыатеіі. Не Ьав Ьееп геманІеЛ. I ѵан доѵегпеЛ. 8Ье «а» ргаіяеіі. ТЬеу ѵеге вееп. Русскій творительный падежъ выразкается по-англійски при по- мощи предлога Ьу. Мною. нами. Ву те, Ьу ив. Тобою. вами. Ву іЬее, Ьу уои. ЙГ }»“ /Ьіт, • (Ьег, | Ьу іЬеіп, Я имъ любимъ. Кто наказанъ? Злой мальчикъ наказанъ. Кѣмъ онъ наказанъ? Онъ наказанъ своимъ отцемъ. Она наказана своею матерью. Какое днтл хвалимо, и какое порица- емо? I ат Іоѵеі Ьу Ьіт. \ѴЬо іа риптііеіі? ТЬе паи^Ыу Ьоу й рипйЬеіі. Ву ѵгЬош й Ье рипйЬеіі? Не ія рипівЪеЯ Ьу Ьіа ГаіЬег. 8Ье Й рипйЬеіі Ьу Ьег тоіЬег. УѴЬісіі сЬіііі ів ргайеб. аші *ЬісЬ Й Ыатеіі? Почитать, уважать. Презирать. Ненавидѣть. То То То еяіеет. гіеяріае. Ьаіе. Ловкій, искусный. Злой. Умный (о дѣтяхъ). Неловкій. Прилежный. Любознательный. Лѣнивый, невѣжественный. Мудрый. Сіеѵег, вкіІГиІ, ііііівепі. Каи&Ыу. О ооіі. Аъкѵгапі. ІпДиаІгіоия, аміііиоив. Зіиіііои». Міе, іртогапі. ѢѴіве.
— 179 — Лѣнивецъ. Хвалимы-ли вы? ( ТЬе ІЯІег. I ТЬе ісііе Геііочг. Аге уои ргаіве<!? Примѣч. А. — Такъ какъ вспомогательный глаголъ (о Ье слу- житъ основаніемъ при спряженіи страдательныхъ глаголовъ, то вопросительная и отрицательная форма послѣднихъ не требуетъ Ло и Я не былъ порицаемъ. Были-ли любимы ати дѣти? Оии были любимы и уважаемы, потому что были любознательны п умны. I ѵав поі Иашеіі. ХѴеге іЬезо сЬПіігеп Іоѵеіі? ТЬеу чгеге ІоѵеЯ аші евісешечі, Ъесаиае іЬеу чтете зішііоив ап<1 дош]. Льстятъ. То Наііег. Ему льстятъ, но его но любятъ. Не із Яаісегеіі, Ьиі Ье ів поі Ьеіоѵеіі. Ему былъ данъ ножъ отрѣзать себѣ А кпіі'е ціѵеп Ьіт іо сиі Ьіа Ьгеад, хлѣба, а оиъ обрѣзалъ себѣ палецъ. аші Ье сиі Ьів ііпквег. ирошед. несовер. и прмч. прош. Продавать. То §е11 * ЗОІіі. Рѣзать. То сиі *, сиі. Сказать. То «ау, каііі. ЛюбовДдисі.-ли много его картинами? ХѴеге Ьів рісіигез тисЬ аіішігеіі? Это не говорится. ТЬаі ів поі кпііі. Эго не можетъ быть сказано. ТЬаі саппоі Ье яаі(1. Я удивляюсь. I ат авіопізЬеіІ. Куда опъ Ѣздилъ? Онъ Ѣздилъ въ Константинополь. Она ѣздила въ Вѣну. Хоропіо-ли путешествовать? Хорошо путешествовать. Дурно ііутетеспюваль. Зимою. Лѣтомъ. Весною. Осенью. Дурно путешествовать зимою. ХѴЪете Ьаз Ье ігаѵеііелі Іо? По Ьак ігаѵеііеіі іо Сопзідпііпоріе. 8Ье Ьаз ігаѵеііеіі іо Ѵіеппа. | І8 ІІ ЦОО(1 ІгаѵеіГніЦ? | И із 800(1 ІгаѵеІІіпц. І 11 ів Ьаіі ігаѵеіііп#. Іп іЬе ѵіпіег. Іп іЬе витшег. Іп іЬе »ртіп8. Іп іЬе апіишп. + И із Ьаіі ігаѵеПіпк іп іЬе аіпіег. Ѣхать въ экипажѣ. То Нгіѵе * или гііе * іп а саггіаце. Ѣхать верхомъ. То гіііе* млы «о оп ЬогзеЬаек. Идти пѣшкомъ. То со оп Гооі. То йгіѵе*', прошед. несовер. сігоѵе; нрич. прош. (ігііеп. То гіНе*’, » » го(1е; » » гмігіеп. То до ♦; > > иепі: » » допе.
180 — Сапна лошади. Любите-лп иы кадить верхомъ? Я люблю ѣіідить въ нкипажѣ. Хорошо-ли жить въ Лондонѣ? Тамъ хорошо жить. Дорого-ли жить въ Парижѣ? Тамъ жить хорошо и недорого. Потомъ, затѣмъ. Какъ только. То зіеер*, спать; прошед. Какъ только л поѣмъ, л пью. Какъ только сниму свои сапоги, я сни- маю свои чулки. Что вы дѣлаете вечеромъ? Спить-ли еще ваша мать? Она еще спитъ. Тіів когзеііаск *). Бо уоп Ііке іо гіеіе. I Ііке ю іігіѵе. + Ів іі яоо<1 ііѵіпй іп І.ошіоп? + Ів Іке Ііѵіпя цооіі іп Ъошіоп? Ѣ Іі із йоо<і Ііѵіп# ікеге. І ТЬе Ііѵііц; ів цооіі Ікеге. Із іке Ііѵіпв ііеаг іп 1’агів? Із іі ііеаг Ііѵіпц іп Рагіз? I II із вооіі Ііѵіпк Ікеге, япЛ поі ііеаг. АЙенѵапів. А § «ООП ав. несоверш. и прич. прош. зіері. Аз вооп аз 1 Ііаѵе еаіеп, I іігіпк. Аз вооп аз I Ііаѵе іакеп оѣГ ту Ъооія, I іаке <>(Г ту зіоскіирз. АѴІіаі ііо уоп ііо іп іііе еѵепіпи? ( Воез уоиг тоіііег зіііі зіеср? ( Із уоиг тоікег зіііі азіеер. Г 8ке зіііі зіеерз. ( 8ке із зіііі азіеер. Безъ. Безъ денегъ. Не говоря. ХѴііЬоиі, АѴіікоиі топеу. ІѴІікоиі зреакіпв. ЗС* Всякій предлогъ требуетъ въ англійскомъ языкѣ при- частія настоящаго времени (ур. 34). Не говоря ничего. ѴГііІюиі зауіпя апу ікіп&. Наконецъ. И потомъ. АЬ Іакі. Аші Ніеп. Какъ только онъ поужинаетъ, опъ чи- таетъ, и ііотомъ спитъ. Прибылъ-ли онъ накопепъ? Онъ еще пе прибылъ. Идетъ-ли она наконецъ? Она идетъ. Аз зоои аз ке Ііая зирреіі, ке геаііз, аші ікеп Ііе зіеерз. Із ке аггіѵеіі аі Іаэі? Не із поі аггіѵеіі уеі. Із зке сотіпй аі Іазі? 8ке із сотіпй- Вѣтрено-лц? Г І Із іі м іпііу? ( + Боев іііе ѵгіші Ъіоіѵ? Вѣтрено. ( + Із іі ѵіпііу. ( І Тке ѵіші Ыожз. *) Слово ІюпеЬаск употребляется въ выраженіяхъ; Іо гик или Іп до оп )іог- зЛаск, ѣхать верхомъ; Іо деі оп ІюгиеЬаск, садиться на лошадь, п въ другихъ подобныхъ выраженіяхъ.
181 Вѣтра пѣть (не вѣтрено). Сильный вѣтері. Гремитъ-ли громъ? Туманно-ли? Есть-ли гроза? Грозы піоі.. Снгктнгь-М солнце? Громъ сильно гремитъ. Куря, гроза. Туманъ. Громъ. + И ім поі ѵіпііу. + І( ін тегу <іп4у. і Боен іі іішпііег? + Іа іі Гокку? І к ін віогшу ? т Іі із поі аіоппу. т Воез іііе впп зіііпе? + Іі ікшкіегз ѵегу іоші. Л вѣопп. А іо?. ТЬиіиіег. То Ыои>\ дуть; прош. несовер. Ыею\ причаст. прошед. Ыои>н. То зкіпе *, блестѣть; » » » » » зЬопе. (см. ур. 34). У п р а ж н е н і с 107. Учитс-ли вы наизусть? — Я не люблю учить наизусть. — Лю- бятъ-ли паши воспитанники учить наизусть? — Они любятъ учить- ся, но не любятъ учить наизусть. — Сколько упражненій дѣла- ютъ опн въ день? — Опи дѣлаютъ ихъ только два, но дѣлаютъ ихъ, какъ слѣдуетъ. — Могли ви прочитать письмо, которое я вамъ написалъ? — Я могъ его прочитать. — Поняли вы его? — Я его понялъ. — Знаетъ-ли эта дама по-англійски? — Она зна- етъ, по я пе знаю. — Отчего ви не учитесь но-авг.іійски? — По- тому что не имѣю времени учиться. — Понимаете-ли вы чело- вѣка, съ которымъ говорите? — Я его не понимаю. — Отчего вы его пе понимаете? — Потому что онъ говоритъ очень дур- но. — Разсчитываете-ли вы идти сегодня вечеромъ въ спек- такль? — Я разсчитываю туда идти, если вы пойдете. — Раа- считываетъ-ли вашъ дядя купить эту лошадь? — Опъ разсчиты- ваетъ купить ее, если получитъ деньги. — Разсчитываетъ-ли вашъ братъ ѣхать въ Германію? — Онъ разсчитываетъ ѣхать туда, если ему заплатятъ то, что должны. — Разсчитываете-ли идти па балъ? —' Я разсчитываю идти туда, если пойдетъ моя сестра. — Разсчитываетъ-ли ваша племянница учиться англій- скому языку? — Опа разсчитываетъ учиться емут если найдетъ хорошаго учителя (іЬе (еасѣег). — Отвѣдывали вы это вино? — Я его отвѣдывалъ. — Какъ вы его находите? — Я нахожу его хорошимъ. — Какъ находитъ ваша племянница это вино? — Она пе находитъ его хорошимъ. — Почему вы не отвѣдаете этого сидра? — Потому что не чувствую жажды. — Почему ваша се- стра пе отвѣдаетъ этой говядины? — Потому что она не голод- на. — Доволенъ-ли вашъ учитель подарками, которые онъ полу-
182 — чилъ? — Онъ ими очень доволенъ. — О комъ говорятъ? — Го- ворятъ о нашемъ другѣ. — Не говорили-ли о моихъ дѣтяхъ? — О нихъ не говорили. — О какихъ дѣтяхъ говорили? — Говорили о дѣтяхъ нашего учителя. Говорили-ли о воспитанникахъ, о ко- торыхъ мы говоримъ? — Не говорили о тѣхъ, о которыхъ мы го- воримъ, но говорили о другихъ. — Говорили-ли о нашихъ дру- зьяхъ, или о друзьяхъ нашихъ сосѣдей? — Не говорили пн о на- шихъ друзьяхъ, ни о друзьяхъ нашихъ сосѣдей. — Говорятъ-ли о моей книгѣ? — О ней говорятъ. — О чемъ говорилъ вашъ дядя? — Онъ говорилъ о прекрасной погодѣ. — О чемъ гово- рятъ эти люди? — Они говорятъ о хорошей и дурной погодѣ. Упражненіе 108. Хвалимы-ли вы? — Я хвалимъ. — Кѣмъ вы любимы? — Я любимъ своею матерью. — Кѣмъ я любимъ? — Вы любимы сво- ими родителями. — Кѣмъ мы любимы? — Вы любимы своими друзьями. — Кѣмъ любимы эти дѣвицы? — Онѣ любимы своими родителями. — Кѣмъ ведется этотъ человѣкъ? — Онъ ведется мною. — Куда вы его ведете? — Я его веду домой. — Кѣмъ мы порицаемы? — Мы порицаемы нашими врагами. — Почему мы ими порицаемы? — Потому что опи не любятъ насъ. — Наказаны-ли вы своею матерью? — Я но наказана ею, потому что умна, лю- бознательна и послушна. — Слышатъ-ли насъ? — Насъ слы- шатъ. — Кто насъ -слышитъ? — Насъ слышатъ паши сосѣди. — Слышагь-ли вашего учителя его ученики? — Они его слышатъ. — Какія дѣти хвалимы? — Тѣ, которыя умны. — Какія наказа- ны? — Тѣ, которыя лѣнивы и злы. — Хвалимы мы или порица- емы? — Мы ни хвалимы, ни порицаемы. — Хвалима-лн ваша племянница своими учителями? — Она ими любима и хвалима, потому что она любознательна и умна; но ея братъ презираемъ своими, потону что онъ золъ и лѣнивъ. — Наказывается-лн онъ иногда? — Онъ наказывается каждое утро и каждый вечеръ. — Наказываетесь-ли вы иногда? — Я никогда не наказываюсь: ’я любимъ и награждаемъ своими добрыми учителями. — Что нужно дѣлать, чтобъ быть награждаемымъ? — Надобно быть способнымъ (еіеѵег) и много учиться. — Кто любимъ и кто ненавидимъ? — Кто любознателенъ и уменъ, тотъ любимъ, а кто лѣнивъ и золъ, топ. ненавидимъ. — Нужно-ли быть умнымъ, чтобъ быть люби- мымъ? — Надобно быть имъ. — Что нужно дѣлать, чтобъ быть любимымъ? — Нужно быть умнымъ и прилежнымъ. — Не нака- зываются-ли когда-нибудь эти дѣти? — Они никогда не наказы- ваются, потому что всегда (аіѵауз) любознательны и умны; но тѣ
— 183 — очень часто наказываются потому что лѣнивы и злы. — Кто хва- лимъ и награждаемъ? — Способныя дѣти хвалимы, уважаемы и награждаемы, а невѣжественныя порицаемы, презираемы и на- казываемы. Упражненіе 109. Почему эти дѣти были любимы? — Они были любимы, потому что были умны. — Были они умнѣе насъ? — Они были не ум- нѣе, но любознательнѣе насъ. — Была-ли ваша сестра такъ-же при- лежна. какъ моя? — Она была такъ-же прилежна, какъ та, по ваша сестра была умнѣе моей. — Не любимъ-ли вашъ брагъ? — Ему льстятъ, но его не любятъ. — Любовались-ли много домомъ вашего дяди? — На него много смотрѣли (іі маз тисѣ Іоокеіі аі), но имъ пе любовались. — Какова цѣна (хѵііаѣ ів Ніе ргісе оГ) го- вядинѣ? — Гошідина продается по семи пенсовъ за фунтъ. — Кто вамъ это сказалъ? — Мнѣ сказали это на рынкѣ. — Что сдѣлало это дитя? — Оно обрѣзало себѣ руку. — Зачѣмъ дали ему ножъ? — Ему дали ножъ отрѣзать себѣ хлѣба, а опо обрѣ- зало себѣ руку. — Любите-ли вы ѣздить въ экипажѣ? — Я люб- лю ѣздить верхомъ. — Ѣздилъ-ли вашъ братъ когда-нибудь вер- хомъ? — Онъ никогда не ѣздилъ верхомъ. — ѣздить-ли верхомъ ваша сестра такъ-же часто, какъ вы? — Она ѣздитъ верхомъ ча- ще меня. — ѣздили вы верхомъ третьяго дня? — Я сегодня ѣз- дилъ верхомъ. — Любите-ли вы путешествовать лѣтомъ? — Я не люблю путешествовать лѣтомъ, я люблю путешествовать вес- ною и осенью. — Хороню-ли путешествовать осенью? — Путеше- ствовать хорошо осенью и весною, но дурно путешествовать лѣ- томъ и зимой. — Путешествовали вы иногда лѣтомъ? — Я часто путешествовалъ лѣтомъ и зимой. — Были вы въ Лондонѣ? — Я тамъ былъ. — Хорошо-ли тамъ жить? — Тамъ хорошо жить, по дорого. — Дорого-ли жить въ Парижѣ? — Тамъ жить хорошо и недорого. — Любите-ли вы путешествовать по Италіи? — Я люблю тамъ путешествовать, потому что тамъ хорошо жить и есть (аге Гопші) добрые люди; но дороги тамъ не очень хороши. — Любитъ-ли вашъ отецъ путешествовать по Франціи? — Онъ лю- битъ тамъ путешествовать, потому что тамъ находишь (аге Гоиші) добрыхъ людей. — Любягь-ли французы путешествовать по Ан- гліи? — Они любятъ тамъ путешествовать. — Любятъ-ли англи- чане путешествовать по Испаніи? — Они любятъ тамъ путеше- ствовать; но находятъ дороги очеш. дурными. — Говорили вы съ купцомъ? — Я съ нимъ говорилъ. — Что онъ сказалъ? — Опъ ушелъ (Ье ІеП), ничего не сказавъ. — Купили-ль (ЬоицЫ) вы домъ? — Я не покупаю безъ денегъ. — Хотите сходить за си-
— 184 — дромъ? — Я ие могу сходить безъ денегъ за сидромъ. — Може- те-ли ви работать, не говоря. — Я могу работать, но не могу учиться англійскому языку, пе говоря. У іі р а ж и е и і е ПО. Какова погода? — Погода очень дурная. — Была-ли гроза вче- ра? — Была сильная гроза. — ѣдете вы сегодня въ деревню? — Я ѣду туда, если не будетъ грозы. — Разсчитываете-ли вы ѣхать въ Англію въ этомъ году? — Я разсчитываю ѣхать туда, если пе будетъ дурной погоды. — Какая погода была вчера? — Былъ громъ. — Свѣтило-ли солнце? — Солнце не свѣтило; было ту- маппо. — Слышите-ли вы громъ? — Я его слышу. — Хороша-ли погода? — Сильный вѣтеръ и сильный громъ. — Что дѣлаете вы вечеромъ? — Я работаю, какъ только поужинаю. — А потомъ что дѣлаете? — Потомъ я сплю. — Когда пьетъ ваша сестра? — Опа пьетъ, какъ только поѣстъ. — Когда спить она? — Она спитъ, какъ только поужинаетъ. — Прибыла-лн наконецъ ваша мать? — Она прибыла. — Когда она прибыла? — Сегодня ут- ромъ въ пять часовъ. — Уѣхала-.ли наконецъ ваша тетка? — Она еще не уѣхала. — Иашли-ли вы наконецъ хорошаго учите- ля? — Я наконецъ нашелъ его. — Учитесь-ли вы наконецъ по- нѣмецки? — Я наконецъ учусь. — Почему вы уже не выучились этому языку? — Потому что не могъ найти хорошаго учителя. — О комъ вы говорили? — Мы говорили о васъ. — Хвалили-ль вы меня? — Мы не хвалили, мы васъ порицали. — За что вы мепя порицали? — За то, что (Ъесанве) вы не учитесь хорошо. — О чемъ говорилъ вашъ дядя? — Онъ говорилъ о своихъ книгахъ, домахъ, лошадяхъ и собакахъ. — Говорила-ли ваша тетка о своей каретѣ? — Она не говорила о своей каретѣ, по о каретѣ своего брата. — Любите-ли вы ходить пѣшкомъ? — Я пе люблю ходить пѣшкомъ, но люблю ѣздить въ экипажѣ, когда путешествую. — Хочетъ-ли вашъ маленькій братъ идти пѣшкомъ? — Онъ пе хо- четъ идти пѣшкомъ, потому что усталъ. Урокъ тридцать - седьмой. — ТЬігіу-веѵепЙі Іеввоп. Возвратные глаголы. Они немногочисленны въ англійскомъ языкѣ. Прямымъ дополне- ніемъ при нихъ служитъ мѣстоименіе того-же лица, въ какомъ поставлено подлежащее. Мепя. елин. МувеН. Тебя. — ТЬувеИ.
— 186 — мужск. рода. — Нітвеіі. жеиск. — — НегвсИ. среди. — — ІиеІГ. пеопред. —- — Опе’в веИ. Мы себя. множ. Оигвеітев. Вы себя. — ТопгввИ * *. Себя. . — ТЬетвеІѵев *. Примѣч. А. — Возвратное мѣстоименіе всегда ставится послѣ глагола. Я обрѣзываюсь. Опъ обрѣзывается. Оиа обрѣзывается. Мы обрѣзываемся. Вы обрѣзываетесь. Опн (оиѣ) обрѣзываются. Обжигаетесь-ли вы? Я не обжигаюсь. Вы ие обжигаетесь. Я вижу себя. Развѣ я вижу себя? Оиъ видитъ себя. Она грѣется. Мы грѣемся. Опи (оиѣ) видятъ себя. I сиі туйеІГ. Пе сиіз ЬітвеИ. БЬе спи ЬегьеИ. \Ѵе сиі оигкеіѵез. Ѵои сиі уоигвеИ (ѵев). ТЬеу сиі іЬетяеІѵев. Во уои Ьиги уоигвеИ? I (Іо поі Ьигп тувеИ. Ѵои (Іо поі Ьигп уоигвеИ. I вее тувеІГ. Во 1 вее тувеИ? Не веев ЬіпжеИ. БЬе ѵагтя Ьегяеіі. \Ѵе мгагт оигвеіѵев. ТЬеу вее іЬегпвеІѵев. Мы не должны хвалиться. Хотите-ли грѣться? Я хочу грѣться. Хочетъ-ли оиъ грѣти? Хочетъ-ли она видѣть себл? Опа хочетъ видѣть себя. Они (оиѣ) хотятъ грѣться. \Ѵе піизі поі ргаіве оигвеіѵев. Во уои *із)і 1<> мгагтп уоигвеИ? I ТП8І1 Іо ѵапп тувеИ. Воез Ье ѵісіі іо ѵапп ЬішвеИ? Воев вЬе кізЬ іо вее ЬегвеИ? БЬе ѵгізЬев Ю вее ЬегвеІГ. ТЬеу чгівЬ іо магіи іЬетвеІѵов. Развлекаться. Чѣмъ вы развлекаетесь ? Я развлекаюсь чтеніемъ. Опа развлекается игрою. Онъ развлекается чтеніемъ. Опъ развлекается пѣніемъ. І То атше опе’в веИ іп ііоіпр апу (Ъіпд. | Те (Ііѵегі опе’в веИ іп (іоіпй апу гЫпц. I Ноѵ <1о уои ативе уоигзеИ? І I атизе тувеИ іп геасііщ;. І 8Ье (ііѵегів ІіегвеИ іп ріауіпя. І Не ативев ЬішвеИ іп геа<1шк. І 81іо сііѵеги ЬегвеІГ іп віпвіпк- і) Обращаюсь къ одному дину, говорятъ уоигаеі/'; обращаясь къ нѣсколькимъ лицамъ, употребляютъ уонглеіия. *) Два первыя лица единств. и множ, числа ятнхъ мѣстоименій образуются изъ притяжательныхъ: >пу, іЛу, оиг, уоиг, и слона кІ(, тогда дакъ третьи лица обоихъ чиселъ образуются инъ винительнаго падежа личныхъ мѣстоименій Лйа, Лег, іі, іііет, и слова яеІ(. Исключается опе'в, которое снова дѣлается прила- гательнымъ. Слово ясГ/- собственно значить лице, особа, напр. ЛГу <поп мі(, моя собственная особа.
— 186 — Каждый. Каждый (безъ имени существ.). Каждый человѣкъ. Каждый человѣкъ развлекается, какъ хочетъ. Каждый развлекается, какъ умѣетъ. Каждый изъ васъ. Свѣтъ, люди. Весь свѣтъ. Весь свѣтъ о томъ говорятъ. Всякій способенъ ошибаться. ЕасЪ. Еасіі опе. ЕасЬ тап. Еасіі тап ативев ЬітвеИ аз Ье Іікез. ЕасЬ о;іе ативев ЬітвеИ іп іЬе Ьеві ѵау Ье сап. ЕасЬ оГ уои. ТЬе ъогііі, іііе реоріе. Еѵегу опе или еѵегу Ьосіу. Еѵегу Ікміу вреакв оГ іі. Еѵегу опе'ів ІіаЫе іоеггог. Ошибаться. Вы ошибаетесь, Она ошибается. Обманывать. Онъ меня обманулъ. Опъ обманулъ меня на десять фунтовъ. Вы обрѣзали себѣ палецъ. + То тіяіаке *, или іо Ье тія- іакеп. + Ѵои аге тізіакеп. + ЗЬе іе тівіакеп. То (Іесеіѵе, или (о сііеаі. Не Ііав еІіеаіеФ те. Не Ьав сЬсаіеб те оі' іеп роитіч. Ѵои сиі уоиг Нпкег. Примѣч. В. — Говоря о частяхъ тѣла и умственныхъ способ- ностяхъ, употребляютъ въ англійскомъ языкѣ притяжательное мѣ- стоименіе вмѣсто члена. Я обрѣзывая, себѣ ногтя. Волосъ, волосы. Онъ рветъ на себѣ волосы. Онъ стрижется. Онъ велитъ остричь себѣ волосы. Она сломала себѣ руку. Онъ лишился ноги въ сраженіи. Мой другъ лишился зрѣнія. Этотъ человѣкъ лишился головы. Синелъ, сужденіе, разсудокъ. I спі ту палія. ТЬе Ьаіг. Пе риіів оиі Лія Ьаіг. Не сиіз Лія Ьаіг. Не кеів Лія Ьаіг сиі. ЗЬе Ьав Ьгокеп Нег агш. Не Іові Лія Ісд іп Ню Ьаіііе. •Му ігіепіі Ьая Іові кія ві^Ьі. ф ТЬаі тап Ііав Іові Лія ѵгіів. ТЬе *іів. 1ю8і. прошед. несоверш. и прич. прошед. отъ Іо Іояе *, терять. Вы обрѣзались? Наѵе уои спі уоигвеИ? Я обрѣзался. I Ьаѵе сиі тувеИ. всѣ безъ исключенія, съ глаголомъ іо каѵе. МГ* Возвратные глаголы въ англійскомъ языкѣ спрягаются, Обрѣзался-ли я? Вы обрѣзались. Вы не обрѣзались. Обрѣзался-ли вашъ братъ? Онъ обрѣзался. Наѵе I сиі тувеИ? Уои Ьаѵе сиі уоигвеИ. Уои Ьаѵе поі сиі уоигвеИ. Нав уоиг ЬгоіЬег сиі ЬітвеИ? Не Ьав сиі ЬітвеИ.
187 — Обрѣзалась-ли ваша сестра? Она обрѣзалась. Мы <>б]гі:>ались. Ми не обрѣзались. Обрѣзалнсь-лн этн -іюли? Опн не обрѣзались. Эти женщины обрѣзались. Нав уоиг вівіег сиі ЬегвеІГ? 81іе Ііак поі сиі ІіегвеИ. XV е Нате сиі оигзеіѵев. XV е Ьаѵе поі сиі оигвеіѵев. Наѵе (Ьоье шеи сиі Іііетвеіѵев? ТЬеу Ьаѵе поі сиі іЬеіпвеІѵев. ТЬове ѵгошеп Ьаѵе сиі іЬетвеіѵев. Прогуливаться. Ходить прогуливаться. Прогуливаться въ каретѣ. Прогуливаться верхомъ. Ви прогуливаетесь? Я прогуливаюсь. Онъ прогуливается. Она прогуливается. Они (онѣ) хотятъ прогуляться. Водить дитя гулять. Водиге-ли гулять споихъ дѣтей? Я нхъ вожу гулять каждое утро. Т То іаке а маік. І То #о хѵаікіпу. І То іаке ап аігіпр іи а саггіаре. І То іаке а гіііе. Оо уои іаке а *а!к? I іаке а ѵаік? Не іакев а ѵаік. 8Ье іакев а ѵгаік. ТЬеу хівЬ іо іаке а ѵаік. То ѵаік а сЬіііі. Во уоп іаке уоиг сЬіМгеп ѵаікіпд? I Іаке іЬега ѵгаікіпд еѵегу тогпіпд. Ложиться спать. Идти въ постель. Встаете-лн вы рано? Я иста» съ солнечнымъ восходомъ. Я ложусь съ солнечнымъ закатомъ. Солнечный восходъ. Солнечный закатъ. Въ которомъ часу пы легли спать? Въ два часа утра. Въ которомъ часу она вчера легла спать? Она легла спать въ полночь. + То ро іо Ьеіі, іо Ііе * Доѵп. То ро іо Ьеіі. По уои гіве еагЬ ? I гіве аі аипгіве. I до іо Ьеіі аі ыіпвеі. Зипгіве. Випвеі. Аі »Ьаі Ііте ііііі уои до Іо Ъе<1? Аі 1»’о о’сіоск іп іЬе тогпіпд. АІ ѵгііаі о’сіоск ііііі вЬе до Ю Ъей уевіегІау? ВЬе *епІ іо Ьеіі аі піііІпідЬі. Радоваться чему-нибудь. Я радуюсь вашему счастью. Чему радуется ваша мать? Я радовался. Они (онѣ) радовались. Ви ошиблись. Мы ошиблися. То Ье іІеІірЫеіі хѵііЬ воте- ііііпр. То геуоісе аі зотеіЬіпр. Г 1 геуоісе аі уоиг Ьарріпевв. \ I ат іІсІідЬіеіІ ѵііЬ уоиг Ьарріпевв. АІ *Ьаі ііоев уоиг тоіЬег геуоісе? I Ъаѵе геуоісеіі. ТЬеу каѵе геуоісеіі. Уои Ьаѵе Ьееп тівіакеп. XVе каѵе Ьееп тівіакеп. 14
188 — Зло. ТЬе еѵіі, (Ье раіп, (Ье пало. Причинять боль кому-нибудь. | То Ьигі вотеЬосІу. Причинили-ль вы боль атому человѣку? + Наѵе уои Ьигі Іііаі шап? Я пе прьчииііль ему боди. і I Ьаѵе поі Ьпгі Ьіш. Зачѣмъ вы причинили боль этой женщинѣ? ѣ ѴѴІіу «іііі уои Ьигі іЬаі мгошаи? Я не причинялъ ей боли. і 1 Ьаѵе поі Ьигі Ііег. Причиняетъ ди это вамъ боль? ѣ 1)оек іЬаі Ьпгі уои? Эго причиняетъ мпѣ боль? і ТЬаі Ьигія ие. Ннгі, прошед. несоверш. и прич. пропі. отъ (о Ііигі *, причи- нять Дѣлать добро кому-либо. Дѣлалъ-лн я вамъ когда нибудь ало? Напротивъ. Нѣтъ; вы, напротивъ, діиалн мпѣ доб]Ю. Я никогда не дѣлалъ хіа никому. Причинилъ-ли я вамъ боль? Вы но причинили мнѣ боли. •Это приноситъ мнѣ пользу. боль. То (Іо ^о(н! (о апу Ікміу. Наѵе 1 еѵег (Іопе уои апу Ііаітп? Оп іЬе сопігагу. Ко, оп іЬе сопігагу, уои Ьаѵе (Іопе іпе кооіі. 1 Ьаѵе пеѵег (Іопе Ьагт іо апу Ьосіу. Наѵе 1 Ьигі уои? Ѵои Ьаѵе поі Ііигі те. ТЬаі <1оен те дехні. Дѣлать употребленіе изъ чего либо. Что дѣлаетъ слуга своею щеткой ? Опъ подметаетъ ею комнату. Что хочетъ оиъ дѣлать съ этими дро- вами? Онъ ничего не хочетъ съ ними дѣлать. Что вы сдѣлали съ своими деньгами? Я на нпхъ купилъ домъ. То (Іо ъѵііЬ, Го (Іін- ранс оѣ Ѣ ІѴЬаі (Іоек іЬе вегѵапі (Іо *ІІЬ Ьів Ьгоот? Не яѵсеря (Ье горт хііЬ іі. ѢѴЬаІ <1оеа Ье ѵѵікЬ іо таке оиі о Г іЬів ѵоо(1 (иди: \ѴЬас <1ое» Ье ѵапі іЬіз жоо<1 Гог)? Не (Іося поі МГІ8ІЛ іо таке апу іЬіпк оиі оГ іі (или.* Не (Іоев поі ѵгапі іі Гог апу (Ьіпк). Ѣ ЛѴЬаі Ііаѵе уои Лопе *ііЬ уоиг топеу? І I Ьаѵе ЬоикЬі а Іюиве ѵѵііЬ іі. Дѣлаться, становиться. Что сдѣлалось съ вашимъ братомъ? Я не знаю, что і-галось съ нимъ. Что сталось съ вашею сестрой? Я не знаю, что съ нею сдѣлалось. Онъ сдѣлался солдатомъ. Сдѣлались-ли вы купцомъ? Я сдѣлался адвокатомъ. То Ьесоше * (спрягается, какъ Іо соте, приходить). Ѣ \ѴЬаІ Ьаз Ьесоше оГ уоиг ЬгоіЬег? І I (іо поі кпомг ѵііаі Ьаз Ьесоіпе о/’ Ямн. | АѴЬаі Ьав Ьесоіпе о( уоиг вівіег? Ѣ 1 (Іо поі кцо« «Ьаі Ьав Ьесоше о/ кег. Ѣ Не Ьав Іигпоіі воШіег. І Наѵе уои іигпеіі шегсЬапі? І I Ьаѵе іигпеЛ Іаѵѵуег
— 189 — Пойти въ солдаты. Опъ пошс.іъ жъ солдаты. Уходить. ])н уходите? Я ухожу. Уходитъ-ди онъ? Уходитъ-ли опа? Оиа вн уходитъ. Уходахъ-ли мы? Мы уходимъ. У ходятъ-ля эти господа? Уходятъ-ли эти дамы? Они (онѣі уходятъ. Ушелъ-ли этотъ человѣкъ? Онъ ушелъ. Оиа ушла. Ушли-ли ваши братья? Они пе ушли. Ушли-ли пяти сестры? Онѣ пе хотѣли уйти. То епіізі, іо еигоі. Ѣ Не Ьаз епІізіеЯ. Т То "о аѵау. Аге уои доіпд аѵау? I ат доіпд аѵау. Із Ье доіпд аѵау? [я зЬе доіпд аѵау? ЯЬе іа поі доіпд аѵау. Аге ѵе доіпд аѵау? 5Ѵе аге доіпд аѵау. Аге іііеве депііепіеп доіпд аѵау? Аге іЬеве Іаіііек доіпд аѵау? ТЬеу аге поі доіпд аѵау. Ная іЬаі тап допе аѵау? Не Ьаз допе аѵау. 81іе Ьаз допе аѵау. Наѵе уопг ЬгоіЬем допе аѵау? ТЬеу Ьаѵе поі допе аѵау. Наѵе уоиг зі&іегз допе аѵау? ТЬеу ѵеге поі ѵііііпд іо до аѵау. Только (ничего, кромѣ). Ибо. У него только праги. Я ие могу вамъ заплатить, ибо не имѣю денегъ. Оиъ не можетъ дать намъ хлѣба, нбо ие имѣетъ его. Хоііііп" — Ьиі. Гог. Не Ьав поіЬіпд Ьиі епетіев, 1 саппоі рау уои, Гог I Ьаѵе по топеу. Не саппоі діѵе уои апу ЬгеаіІ, Гог Ье Ьаз попе. Лгать. Лгунъ. Чувствовать. Пачкать. Бояться. Хотѣть спать. Хотите-ли спалъ? Я не хочу спать. Боитесь-ли вн выдти? Я не боксъ выдти. Онъ боится запачкать себѣ пальцы. Она боится туда идти. Боитесь-лн вы этого человѣка? Я его ие боюсь. Чего вы боитесь? Кого пн боитесь? Я никого ие боюсь. То Ііе, (о иііег а ГаІвеЬооЛ. ТЬе віогу-іеііег, іііе Ііаг. 'Го Гееі * (прош. несов. и нрич. прошед. ГеІІ). То »фі1. 'Го Геаг, <о (Ігеікі. Ѣ То Гееі зіееру. І І)о уои Гееі зіееру? + 1 ііо поі Гееі зіееру. Ьо уои іігеаіі іо до оиі? 1 ііо поі іігеаіі іо до оиі, I Не Гсагз іо яоіі Лія Йпдегз. у Не ія аГгайІ оГ чпіііпд Лія іпдегз. ВЬе із аГгаііІ іо до іЬеге. І)о уои Геаг іЬаі тап? I <1о поі Геаг Ьіт. \ѴЬаі ііо уои Геаг? \ѴЬот ііо уои Геаг? I Геаг поЬоіІу.
190 — Упражненіе 111. Почему ваша сестра не разводить огня? — Она его не разво- дить, потому что боится обжечься. — Почему вашъ брать не чи- стятъ (Іо ЬгизЬ) платья? — Онъ не чистить его, потому что бо- ится запачкать себѣ пальцы. — Видите-ли вы себя въ это зер- кало? — Я вижу себя въ немъ. — Можеть-ли ваша тетка ви- дѣть себя въ это маленькое зеркало? — Она можетъ видѣть себя въ немъ. — Могутъ-ли ваши сестры видѣть себя въ это большое зеркало? — Онѣ могутъ видѣть себя въ немъ. — Почему вы не отрѣзали себѣ хлѣба? — Я не отрѣзалъ его, потому что боялся обрѣзать себѣ пальцы. — Болятъ-ли у васъ пальцы? — У меня болятъ пальцы и ноги. — Хотите погрѣться? — Я хочу погрѣть- ся, потому что мпѣ очень холодно (ѵегу соісі). — Почему не грѣет- ся эта дама? — Потому что ей не холодно. — Грѣются-ли паши сосѣди? — Они грѣются, потому что имъ холодно. — Стрижете- ли вы»себѣ волосы? — Я не самъ ихъ стригу себѣ; я приказы- ваю остричь меня. — Стрижетъ-ли себѣ ногти вашъ другъ?— Онъ стрижетъ себѣ ногти и волосы. — Остригся-ли вашъ брать? — Онъ остригъ себѣ, ногти вмѣсто того, чтобы остричься. — Гдѣ этотъ человѣкъ лишился ноги? — Онъ лишился ея въ сраже- ніи. — Почему ваша тетка не читаетъ книги, которую вы ей одол- жили? — Она не можетъ ее читать, потому что 'лишилась зрѣ- нія. — Почему этотъ человѣкъ рветъ на себѣ волосы? — Онъ рвётъ ихъ, потому что не можетъ заплатить то, что долженъ. — Чѣмъ вы развлекаетесь? — Я развлекаюсь, какъ умѣю. — Чѣмъ развлекаются ваши дѣти? — Опи развлекаются ученіемъ, пись- момъ и игрою. — Чѣмъ развлекается ваша тетка? — Она раз- влекается чтеніемъ хорошихъ книгъ и письмами къ своимъ дру- зьямъ. — Чѣмъ развлекается ваша сестра, когда ей нечего дѣлать дома? — Она ходитъ въ спектакль и въ концертъ, и часто гово- рить: каждый развлекается, какъ хочетъ.. — Что говоритъ вамъ моя сестра? — Она мпѣ говоритъ, что вы хотите купить мой домъ; но я знаю, что она ошибается, потому что у васъ нѣтъ денегъ купить его. — Что говорятъ па рынкѣ? — Говорятъ, что непрія- тель разбитъ. — Вѣрите вы этому? — Я этому вѣрю, потому что весь свѣтъ говоритъ это. — Зачѣмъ вы купили эту книгу?— Я ее купилъ, потому что имѣю въ ней надобность, чтобы учиться по англійски, и потому что весь свѣтъ говоритъ о ней. Упражненіе 112. У каждаго свой вкусъ; какой у васъ? — Мой вкусъ: учить- ся, читать хорошую книгу (іавіе), ходить въ театръ, концертъ, на
— 191 балъ іі ѣздить верхомъ. — Ви уходите? — Я ухожу. — Когда ііі.і уходите? — Я ухожу завтра. — Могу-ли я уйти? — Ви мо- жете уйти, если хотите (Ііке). — Что сказали англичане? — Они ушли, ничего не сказавъ. — Какъ вы находите этотъ чай? — Я не нахожу его хорошимъ. — Что съ вами? — Я хочу спать. — Хочетъ-ли спать вапгь сипъ?—Опъ пе хочетъ спать, но ему холод- но. — Почему опъ пе грѣется? — У него нѣтъ дровъ, чтобы раз- весть огонь. — Почему пе купитъ онъ дровъ? — Потому что не имѣетъ денегъ купить ихъ. — Почему вы нхъ не одолжите ему? — Потому что самъ пе имѣю ихъ. — Если у васъ нѣтъ денегъ, то почему не скажете объ этомъ? Ибо я могу одолжить нхъ вамъ. — Ви очень добри (кіші). — Что сталось съ вашимъ другомъ? — Онъ сдѣлался адвокатомъ. — Что сталось съ вашимъ племянни- комъ? — Опъ пошелъ въ солдаты. — Пошелъ-ли въ солдаты вашъ дядя? — Опъ не пошелъ въ солдаты. — Что сталось съ нимъ? — Онъ сдѣлался купцомъ. — Чѣмъ сдѣлались его дѣти? Его дѣта сдѣлались людьми. — Что сдѣлалось съ вашимъ сы- номъ? — Онъ сдѣлался великимъ человѣкомъ. — Сдѣлался-ли онъ ученымъ (ѵізе)? — Онъ сдѣлался ученымъ. — Что сдѣлалось съ моею книгой? — Я пе знаю, что сдѣлалось съ нею. — Разор- вали вы ее? — Я ея не рвалъ. — Что сталось съ дочерью на- шей пріятельницы? — Я не знаю, что сдѣлалось съ пею. — Что вы сдѣлали съ своими деньгами? — Я купилъ па нихъ книгу.— Что сдѣлалъ столяръ съ своимъ хорошимъ лѣсомъ?—Онъ сдѣлалъ изъ него столъ и двѣ скамьи. — Что сдѣлалъ портной съ сукномъ, которое ви ему дали? — Онъ сдѣлалъ изъ пего платья для (Гог) вашихъ дѣтей и для моихъ. — Почему ваша сестра ушла такъ рапо (во вооп)? — Она обѣщала своей теткѣ быть у нея въ семь часовъ безъ четверти, такъ что опа (во гЪаі вЬе) ушла рапо, чтобы исполнить (іо кеер) обѣщанное (то, что обѣщала). — Почему хва- лили это дитя? — Его хвалили, потому что оно училось хорошо. — Почему наказали другое дитя? — Его наказали, потому что оно было злимъ и лѣнивымъ. — Наградили-ль вашего мальчика? — Его наградили, потому что онъ хорошо работалъ. — Причинилъ- ли вамъ боль этотъ человѣкъ? — Нѣтъ, мил. гос., онъ пе при- чинилъ мнѣ боли. — Что нужно сдѣлать, чтобъ быть любимымъ? — Надобно дѣлать добро тѣмъ, которые сдѣлали намъ зло. — Дѣ- лали-ли мы вамъ когда нибудь зло? — Нѣтъ, вы, напротивъ, дѣ- лали намъ добро. — Причинилъ-ли я вамъ боль? — Вы не при- чинили мнѣ боли, но ваши дѣти причинили ее мнѣ. — Ваша-ли сестра причинила боль моей дочери? — Нѣтъ, сударыня, это не моя сестра, ибо опа никогда не причиняла боли никомѵ.
192 У іі р а ж и е н і е 113. Причинили-ль вы себѣ боль? — Я не причинилъ себѣ боли. — Кто причинилъ себѣ боль? — Мои тетка причинила себѣ боль, ибо она обрѣаала себѣ палецъ. — Больна-ли она еще? — Ей лучше. — Я радуюсь, узнавъ (Іо Ьеаг), что она болѣе ие больна. — Пила-ли опа вино, которое я ей послалъ? — Она его пила, и оно принесло ей пользу.—Остриглись-ли вы?—Я пе остригъ во- лосъ (ихъ) самъ, но велѣлъ остричь (ихъ).—Ложитесь-ли вы рано? — Я ложусь поздно, потому что не могу спать, когда лягу рано. — Въ которомъ часу ложатся спать ваши дѣти? — Они ложатся съ солнечнымъ закатомъ. — Встаютъ-ли они рано? — Опи встаютъ съ солнечнымъ восходомъ. — Въ которомъ часу встала сегодня ваша дочъ? — Сегодня она встала поздно, потому что вчера ве- черомъ легла поздно. — Всталъ ли вашъ сынъ сегодня утромъ такъ-же рано, какъ я? — Опъ всталъ раньше васъ, ибо всталъ до солнечнаго восхода. — Что дѣлаетъ вашъ сынъ, когда онъ встаетъ? — Онъ учится, потомъ завтракаетъ. — Что онъ дѣлаетъ, позавтракавъ? — Какъ только онъ* нозавтракаеть, онъ приходитъ ко мнѣ, и мы отправляемся прогуливаться верхомъ. Урокъ тридцать-восьмой. — ТІіігіу-ѳі^ЬіЬ Іевзоп. Безличные глаголы. Въ 34 и 36 урокахъ мы уже видѣли нѣсколько выраженій, ко- торыя относятся къ числу безличныхъ глаголовъ. Безличные гла- голы спрягаются съ неопредѣленнымъ мѣстоименіемъ й. Дожити». Дождь идетъ, шелъ, будетъ идти. Идти (о снѣгѣ). Снѣгъ идетъ, шелъ будетъ идти. Идетъ (о градѣ). Градъ идетъ, пелъ, будетъ идти. То гаіп. Іі гаіпа, іі гаіпе<1, іі Ьав гаіііесі. То тюіг. Іі виочя, іі впоѵеЛ, іі Ітав впохеіі То Наі?. Іі Ьаііз, іі Ьаііесі, іі Ьая Ьаііеіі. Сверкать (о молніи). Сверкаетъ-ли молнія? Молнія сверкаетъ. Сильная молнія. Громъ сильно гремитъ. Дождь идетъ линмя. Идетъ-ли снѣгъ? Идетъ сильный снѣгъ. Идетъ сальный градъ. Солнце совсѣмъ не свѣтитъ. Соддце свѣтить мнѣ въ гла;іа. Ударъ грома. + То 1і((Ніеп. ІЗоен іі Іі^Ьіеп? Ѣ Іі ІікЬіеп.ч. І Іі Іівіііеив тіѵііііу. Ѣ Іі сіпішіега 1ои(і. І Іі гаіпз ѵегу ііагсі. І Иом іі «почг? Іі впоѵгз Ьеаѵііу. Іі Ьаіів вЬагрІу. | ТЬе вич ііоев поі ьЬіие. I Тііе вип із іп ту еуез. А сіар оі' ііпіпііег.
і — 193 — Гремѣть, сверкать. Молніи (множ, чцсло). Дождь, снѣгъ. Зонтикъ отъ солнца. Модніл. То іЬишіег, ІО віііпс*' ТЬе ІідМніпя. ТЬе гаіп, (Ье впоѵ. ТЬе рагавоі. А ЙавЬ оі' ІірЬіпіщг. Я вижу человѣка, б]>атъ котораго убилъ I вее іЬе тап иАомс ЪгоіЬег Ьаа кіі- мою собаку. 1«1 ту Котораго. # ХѴІіобС. Примѣч. А.— Который, ая, ое, ые, »я, переводятся словомъ ісіюзе, если означаютъ принадлежность. Я вижу человѣка, собаку котораго вы I вее іЬе шап ісЛояе <1<ж уои Ьаѵе убили. кііімі. Примѣч. В. — Имя существительное, стоящее послѣ іѵкояе, утрачиваетъ членъ. Видите-ли вы дитя, котораго отецъ уѣ- халъ вчера? Я его вижу. Видите-ли вн людей, лошадь которыхъ я купилъ? Я ихъ вижу. Кого вы видѣли? Я видѣлъ купца, лавку котораго вы взяли. Я говорилъ съ человѣкомъ, домъ кото- раго сгорѣлъ. Во уоИ вее іЬе сЬіііі иконе ГаіЬег зеі оиі уевіепіау? I вее іі. 1)о уои вее ІЬе реоріе ігЛове Ьогве 1 Ііаѵе ЪоицЬі? I вее іЬет. ХѴЬопі Ьаѵе уои вееп? I Ьаѵе вееп іііе тегсЬапі иАоче вЬор уои Ьаѵе іакеп. I Ьаѵе врокеп Іо іііе таи тг/іоче Ьоиве Ьав Ъееи Ьигпі. О которомъ, ОЙ, ихъ. Я вижу человѣка, о которомъ вы гово- рите. Я купилъ лошадь, о которой вы мнѣ го- ворили. ОГ ѵ,'Ьош, оГ хѵЬісЬ. I аео іЬе тап о/’ ігЛот уоп вреак. I Ьаѵе ЬондЬі іЬе Ьогве о( ккісЛ уои Ьаѵе врокеп іо те. Имѣть надобность. То, что (иъ чемъ). У меил есть то, въ чемъ а имѣю на- добность. У него есть то, въ чемъ онъ имѣетъ на- добность. Тотъ (та), въ которомъ (ой). Тѣ, въ которыхъ. {То Ііаѵе пеесі оГ. То пееіі: Іо ѵапі. ТЬаі оГ ѵЬісЬ; хѵЬаі. ( I Ьаѵе ѵЬаІ I пееіі. \ I Ьаѵе «Ьаі I ѵапі. Не Ьав ѵЬаі Ье ѵѵапів. ТЬаі или (Ье опе оГ ѵѵІіісЬ. Тііове или Ніе опев оГ ѵгЬісЬ.
— 194 — Есть-ли у пасъ книга, іп. которой пи имѣете надобности? У мепл есть та, въ котпрой я имѣю на- добность. Есть-лп у вашей сестры перья. въ ко- торыхъ она имѣетъ надобность? У нея есть тѣ, кь которыхъ опа имѣетъ надобность. Какихъ людей вн видите? Я вижу тѣхъ, о которыхъ вы инѣ го- ворили. Видите-ли вы воспитанниковъ, о кото- рыхъ л вамъ говорилъ? Я ихъ вижу. {Наѵе уои іЬе Ьоок гсАісА уои пее<і ? Наѵе оуи іЬе Ьоок уои ѵгапі? I Ьаѵе іЬе опе I ѵгапі или. пееіі. / Нав уоиг вівіег іііе репз ѵ>ЫЛ вііе < пее<1в? ’ Наз уоиг вівіег іЬе реив вііе. ѵгапів? {ВЬе Ьав Лоав ісЛісЛ вііе пееба. ВЬе Ьав ііюве вЬе ѵгапів. АѴЫсЬ теп (іо уои вее? I вее іЬове оГ ѵЬош уои Ьаѵе врокеп іо то. Со уои вее іЬе риріів оГ ѵЬот I Ьаѵе врокеп іо уои? I вее іЬет. Кому, которымъ. Я вижу дѣтей, которымъ вы дали ин- роговъ. Съ какими людьми вы говорите? Я говорю съ тѣми, къ которымъ вы об- ращались. Я встрѣтилъ дамъ, къ которымъ вы об- ращались. То ЪѴІІОІП. I вее іЬе сЬіНгеп іо кіют уои Ьаѵе діѵеп воте сакев. То ѵЬісЪ тсп <1о уои вреак? 1 вреак іо іЬове іо ісікпп уои Ьаѵе аррііесі. I Ьаѵе теі ѵгііЬ іііе Іаіііен іо к/ют уои Ьаѵе аррІіеЯ, То арріу іо воте опе. То аіігевв опе’я яеІГ іо яоте опе. То тееі воте опе, или ѵгіііі воте опе. прош. ОТЪ іо оіееі *, встрѣчать. ОГ ѵгЬісЬ теп (Іо уои вреак? I вреак оі' іЬове ѵгЬоьо сЫМгеп Ьаѵе Ьееп яіи<1іоив ап<1 оЬесІіепі. То віші* (ирош. иесовер. и прич. прошед. вЛмі). + Наѵе уои <1опе? і Ів іЬе маікіпв в00’* 'п ѣЬаѣ соипігу? І Не Ьав тасіе тапу ігіешів іп іЬаі соипігу. Обращаться къ кому съ тре- бованіемъ. Обращаться къ кому съ раз- говоромъ. Встрѣтить кого - либо. Л/еГ, прошед. несоверш. и прич. О какихъ людяхъ вы говорите? Я говорю о тѣхъ, дѣти которыхъ были любознательны и послушны. Запирать. Кончили вы? Хорошо-ли ходить въ этой странѣ? Онъ пріобрѣлъ себѣ много друзей въ этой странѣ. Принадлежать. Кому принадлежатъ этн книги? Онѣ принадлежатъ капитанамъ. Принадлежитъ-ли эта лошадь вашему брагу? То Ьеіоп^ іо. То нЬот <1о іііеве Ъоокв Ьеіопк? ТЬеу Ъеіопя іо іііе саріаіш. Ноев іЬаі Ьогве Ьеіопк іо уоиг ЬгоіЬег?
— 195 — Она ему принадлежитъ. Іі Ъсіопк* іо Ьіш. Принадлежііп. • ли этотъ домъ вашей Воев іііаі Ьоиве Ьеіоп# Іо уоиг аипі? - теткѣ? Онъ ой принадлежитъ. Іі Ьеіопдо Іо Ьег. Принадлежать лн эти яіпнки нашимъ се- Во іЬезе Ьохез Ьеіопд Іо уоиг вівіегв'- страмъ? Опи имъ принадлежатъ ТЬеу ііо. Годиться, быть удоб- нымъ. Годится-ли это сукно нашему брату? Оно ему годится. Годится-ли эта шляпа пашей сестрѣ? Оиа ей не годится. Годятсл-ли эти башмаки вашимъ сест- рамъ? Они ниъ годятся. Удобно-лн вамъ дѣлать это? Мнѣ удобно дѣлать это. Удобно-лн вашимъ братьямъ идти съ нами? Имъ не годится 'ыходить со двора. То яиіі. Воев іЬаі сіоіЬ киіі уоиг ЬгоіЬег? ІІ виіи Ьіт. Воев іЬаі Ьоппеі виіі уоиг вівіег? Іі Ноев поі виіі Ьег. Во іЬеге вЬоев виіі уоиг вівіегв? ТЬеу виіі іііет. Воев іі виіі уои іо До іЬаі? Іі виіів те Іо <1о іі. Лоез іі виіі уоиг ЬгоіЬегв іо соте ѵііЬ ив? ІІ ііоев поі виіі іЬет Іо {о оиі. Достигать, успѣвать; удаваться. Усиѣваете-ли пи въ изученіи англій- скаго языка? Я въ томъ успѣвая». !І успѣваю въ его изученіи. Удается-ли этимъ господамъ продажа ихъ домовъ? Они въ томъ успѣваютъ. Удается-ли вамт. дѣлать это? Я достигаю того. То виссееіі. Во уои виссееіі іп іеатіпд ЕпрІіаЬ? I виссееіі іп іі. I виссееіі іп Іеагпіп^ іі (или: I ііо). Во іЬевё допііетеп впссееіі іп веіііпв іЬеіг Ьоивев? ТЬеу виссееіі іЬегеіп. ІЮ уои виссееіі іп Яоіпц іііаі? I виссееіі іп іі. Такъ что. 8о іііаі. Я потерялъ деньги, тикъ что не могу Т Ьаѵе Іові ту топеу, во іііаі I сли- вамъ заплатить. поі рау уои. Моя тетка больна, такъ что не можетъ Му аипі ів І11, во іЬаі вЬе саппоі видтн. . во оиі. Моя сестра ие могла придти, потому что Му вівіег соиШ иоі соте, Ъесаизе вЬе била больна. «ав І1І. СонИ, прош. несовер. отъ иолувс.помог. глагола сап*. мочь. Черігнлнца. ТЬе іпквіапіі. Забывать. То (огдеі* (прошед. несовервг. (огдоі, прич. прошед. /огдоНеп). Чистить. То сіеап.
196 — Упражненіе 114. Часто ходите вы прогуливаться? — Я хожу прогуливаться, когда мнѣ нечего дѣлать дома. — Прогуливалась-ди ваша сестра верхомъ? — Она прогуливалась въ экипажѣ. — Можетѳ-ли идти со мною? — Я не могу идти съ вами, ибо долженъ вести гулять (I апі іо іаке — оиі чаікіпц) мою маленькую сестру. — Гдѣ вы прогуливаетесь? — Мы прогуливаемся въ саду нашей тетки. — Зачѣмъ вы слушаете этого человѣка? — Я его слушаю, но не вѣрю ему, ибо знаю, что онъ лгунъ. — Почему (ѵгЬу) вы знаете, что онъ лгунъ? — Онъ не вѣрить въ Бога; а всѣ, которые не вѣрятъ въ Бога, лжецы. — Радовалась-лн наша мать, увидѣвъ васъ? — Она обрадовалась, увидѣвъ меня. — Чему вы радова- лись? — Я радовался, увидавъ моихъ добрыхъ друзей. Чему радовался вашъ отецъ? — Онъ радовался лошади, которую вы ему прислали. — Чему радовались ваши дѣти? — Они радова- лись прекраснымъ платьямъ, которыя я приказалъ сдѣлать имъ (I Ьаѵе ІіаЯ ша<1е Гог Ніепі). — Почему такъ (во іиисіі) радуется этотъ человѣкъ? — Потому что льстится имѣть (іііаі Не Ііаз) дру- зей; по онъ не правъ, ибо имѣетъ только враговъ. — Причинилъ- ли врачъ боль вашей маленькой дочери? — Онъ отрѣзалъ ей па- лецъ, по не причинилъ боли, и (ко) вы ошибаетесь, если думаете, что онъ причинилъ ей боль. — Льститесь-ли вы знать (НіаІ уои кпоѵѵ) англійскій языкъ? — Я льщусь знать его (іЬаі I кпоѵ іі). ибо я умѣю говорить, читать и писать па этомъ языкѣ. — ІПелъ- ли вчера снѣгъ? — Шелъ снѣіъ, градъ, и сверкала молнія. — Шелъ-ли дождь? — Шелъ. — Вышла-ли ваша мать? — Она ни- когда не выходитъ, когда погода дурна. — Хотите вы идти со двора? — Я обѣщалъ своему отцу остаться дома, такъ что не могу выдти. — Выходили вы третьяго дня? — Шелъ дождь цѣ- лый день (Ніе и'ЬоІе ііау), такъ что я не моіъ выдти. — Выучил- ся-ли наконецъ вашъ братъ англійскому языку? — Опъ еще не выучился ему, потому что не могъ еще найти хорошаго учите- ля. — Почему ваша сестра не училась по-нѣмецки? — Она была больна, такъ что не могла учиться. — Идете вы сегодня вече- ромъ на балъ? — У меня болятъ ноги, такъ что я не могу туда идти. — Купилъ-ли вашъ отецъ лошадь, о которой говорилъ мнѣ? — Онъ еще не получилъ денегъ, такъ что не .моіъ купить ее. — Видѣли вы человѣка, дѣти котораго были наказаны? — Я его пе видѣлъ. — Съ кѣмъ вы говорили въ театрѣ? — Я гово- рилъ съ дамой, братъ которой убилъ мою прекрасную собаку. — Видѣли вы маленькаго мальчика, отецъ котораго сдѣлался адво- катомъ? — Я его впдѣлъ. — Кого видѣли вы па балу? — Я тамъ видѣлъ людей, лошадей которыхъ вы купили, и тѣхъ, каре-
197 — ту которыхъ вы купили. — Получили вы деньги, въ которыхъ имѣли надобность? — Я ихъ получилъ. — Есть-ли у меня бумага, въ которой я имѣю надобность? — Вы ее имѣете. — Есть-ли у вашей сестры книги, въ которыхъ она имѣетъ надобность? — Она ихъ не имѣетъ. — Говорили-ль вы съ купцами, лавку которыхъ мы взяли? — Мы съ ними говорили. — Есть-ли у вашихъ дѣтей то. въ чемъ они имѣютъ надобность? - - У нихъ есть то, въ чемъ они имѣютъ надобность. — Видѣла-ли ваша тетка бѣдныхъ лю- дей, дома которыхъ сгорѣли? — Она ихъ не видѣла. — О ка- комъ человѣкѣ вы говорите? — Я говорю о томъ, братъ котораго пошелъ въ солдаты. — О какихъ дѣтяхъ вы говорили? — Я го- ворилъ о тѣхъ, родители которыхъ ученые. — Какая бумага у ва- шей двоюродной сестры? — У нея та, въ которой она имѣетъ надобность. — Какое чернило вы купили? - Я купилъ то, въ ко- торомъ имѣлъ надобность. — Можете-ли возвратить мнѣ книги, которыя я вамъ одолжилъ? — Я еще не прочиталъ ихъ. такъ что не могу еще возвратить ихъ вамъ. Упражненіе 115. Видѣли вы даму, отъ которой я получилъ подарокъ? — Я ея не видѣлъ. — Поняли вы этого нѣмца? — Я пе знаю по-нѣмецки, такъ что не могъ попять его. — Видите-ли вы дѣтей, которымъ я далъ пироговъ? — Я не вижу тѣхъ, которымъ вы дали пиро- говъ, но тѣхъ, которыхъ вы наказали. — Которымъ вы дали день- ги? — Я далъ ихъ тѣмъ, которыя были способны. — Какимъ дѣтямъ должно давать книги? — Должно ихъ давать тѣмъ, кото- рыя умны и послушны. — Кому даете вы ѣсть и пить? — Тѣмъ, которые чувствуютъ голодъ и жажду. — Даете-ли вы что-нибудь дѣтямъ, которыя лѣнивы? — Я имъ ничего пе даю. — Слупгали- ли наконецъ этого человѣка? — Отказали слушать его; всѣ тѣ, къ кому онъ обращался, отказались слушать его. — Кому при- надлежитъ эта лошадь? — Опа принадлежитъ французскому ка- питану, сестра котораго написала къ вамъ записку. — Принадле- жатъ-ли вамъ эти деньги? — Онѣ принадлежать мнѣ. — Отъ кого (Ггоіп ѵЬош) вы ихъ получили? — Я получилъ ихъ отъ лю- дей, дѣтей которыхъ вы видѣли. — Принесла-ли вамъ ваша тет- ка книги, которыя она вамъ обѣщала? —1 Она забыла принесть ихъ мнѣ. — Забыли вы написать къ своему дядѣ? — Я не за- былъ писать къ нему. — Годится-ли вамъ это сукно? — Оно мнѣ не годится: пе имѣете-ли вы другаго? — У меня есть другое, но оно дороже этого. — Угодно вамъ показать его мнѣ? — Я сейчасъ покажу его вамъ. — Годятся-ли эти башмаки вапіей се- стрѣ? — Они ей не годятся, потому что слишкомъ дороги. — За-
— 198 — были вы что-нибудь? — Я ничего не забылъ. — Удобно-.іи вамъ выучить это наизусть? — У меня не много времени для ученья, такъ что мнѣ не удобно учить наизусть. — Старался-ли этотъ человѣкъ говорить съ вашимъ отцемъ? — Опъ старался говорить съ нимъ, но не успѣлъ въ томъ. — Успѣла-ли ваша маленькая сестра' написать упражненіе? — Это ей удалось. — Удалось-ли этимъ купцамъ продать своихъ лошадей? — Они въ этомъ не успѣли. — Пробовали вы чистить мою чернильницу? — Я пробо- валъ, но пе имѣлъ въ томъ успѣха. — Успѣваютъ-ли ваши дѣти іп. изученіи англійскаго языка? — Опи въ томъ успѣваютъ. — Кого вы встрѣтили сегодня утромъ? — Я встрѣтилъ человѣка, ко- торымъ я уважаемъ. — Ходили вы пѣшкомъ въ Германію? — Мпѣ неудобно ходить пѣшкомъ, такъ что я ѣздилъ туда въ эки- пажѣ. У рокъ тридцать - девятый. — Тііізіу-піпііі Іеязоп. Будущее время. Первое будущее время — сложное; опо образуется изъ полу- вспомогатсльпыхъ яііаіі, долженствовать, или иііі, хотѣть, и неопре- дѣленнаго наклоненія спрягаемаго глагола. Будущее время, образующееся изъ яііаіі для 1 лица, и іоШ для двухъ другихъ лицъ, называется простымъ будущимъ; будущее-же, для образованія котораго берется іс»7/ для 1 лица, и вііаіі для двухъ другихъ, мы назовемъ будущимъ желательнымъ, потому что оно выражаетъ желапіе, волю говорящаго лица *). *) Быть можетъ пе будетъ излишнимъ замѣтить, что ложе многіе англичане нѣсколько затрудняются относительно употребленія яйаЙ п нч'П. Причина тому заключается п-ь тогъ, что грамматики недостаточно объясняюсь употребленіе этихъ формъ. Каждый англичанинъ с.остаиляесь въ атомъ случаѣ собственныя правила, которыя и врпнѣнліть, когда нужно. Одинъ англійскій писатель ]іазсуждалъ однажды со мною объ этомъ предметѣ; онъ сообщилъ мнѣ правило, которое онъ составилъ для себя, свонхъ дѣтей и своихъ друзей. Это іі|ъапило ничѣмъ не раз- нится ось предложеннаго нами; но оно наложено такъ оригинально н такнхъ живимъ языкомъ, что поражаетъ умъ и потому самому легче запоминается. Я рѣшиіея принесть его въ своемъ руководствѣ, надѣясь, что если моя книга слу- чайно попадетъ на глаза моего друга,—оиъ проститъ мнѣ мою дерзость, на ко- торую я рѣшаюсь для общей пользы. Грамматики безразлично совмѣстили слова №г7і и хішЦ, какъ примѣты буду- щаго времени. Однакожъ необходимо различать эти слова, по поводу глагола КІИ (ѵоіеге по- птадьянски, ѵеііе но-латнпѣ, ѵоиіоіг, ііо- францутскн). бгапппагіапь Ьаѵе гапкеЛ іодеіііег ішііЯегепііу Іііе тѵопів ,міІ1 аікі вЬа!1“ ая ні^тім оГ а Сиіиге іепае. Іі ія, Ьоѵеѵег, посеккагу іо ііівегі- шіпаГО Ьеітгееп ьііепл, Ьесаиве о! іЬе ѵегЬ яѵп11“ (еоіеге іп Ііаііап, ѵеііе іп Ьаііп, ѵоѵіоіг іп ЕгепсЬ).
— 199 — 8ІіаІІ и иііі пе измѣняются по лицамъ, кромѣ 2 лица единств. числа: хіініі и ісііі. игосток ьгдтвікк. жкллткльиох ѵуауіцкь. Я полову. Ти позовешь. Опъ (она) позоветъ. Мы ио-.іопемъ. Вы позовете. Онн (онѣ) иозовутъ. I вЬаІІ ТЬои ѵпі» Не (вЬе) »Ш 5Ѵе «Ьаіі Ѵои пѵііі ТЬеу ѵгіП саіі. 1 жііі ТЬои зЬаІі Не (вЬе) зЬаІІ \Ѵе мгііі Ѵои вЬаІІ ТЬеу зЬаІІ саіі. И, чтобы избѣжать двусмыслепиости, необходимо употреблять нііаіі только для первыхъ лицъ будущаго времени, если не хотятъ выразить воли. По, когда хотятъ выразить именно волю, тогда зло время спрягается съ и>Ш для первыхъ лицъ и сълАаПдлл втораго и третьяго лица. „Я хочу идти въ Морлэ"; это моя воля и произволъ дѣйствовать такимъ образомъ. „Ты пойдешь въ Одигзмъ".' Я вамъ при калы паю идти туда. „Они пойдутъ (я хочу, чтобы они шли) въ Уэитсджъ". Въ моей власти послать ихъ туда. Участь иностранца, который, упавши въ воду, вскричалъ: „я хочу утонуть, никто не долженъ помочь мнѣ", можетъ служить примѣромъ дурнаго употребленія словъ ігііі и к/іаП. И такъ какъ этимя словами онъ вы- разилъ, что утонуть было его желані- емъ, и такъ какъ никто не помогъ ему, то опъ утонулъ по неимѣнію помощи. Но еслибъ опъ вскричалъ; „я утону, ибо пикто но хочетъ мнѣ помочь", то какой-нибудь милосердный человѣкъ, за- мѣтивъ его въ опасности, могъ-бы за- хотѣть (т. е. имѣть полю) спасти его. И такъ, упавши въ воду, спрягайте времена правильно, какъ въ приложенной таблицѣ, и какой нибудь грамматикъ, услышавъ ваши „іпіегуесііопв", сможетъ посредствомъ „соіцііпсііоп" своей руки спасти васъ отъ „агіісіе" смерти, прежде чѣмъ вы сдѣлаетесь „виріпе" (мертвымъ). Ап<1 іо аѵоЫ ап ечиіѵоса! зепзе іі іа пеебГиІ, ѵгЬеп ѵоііііоп, із поі ніеапі іо Ье ехргевзеіі, іо изе „вііаіі" опіу іп іЬе Йгві регзопз оГ іЬе і'иіите іепзе. Виі ѵЦКі ап ехргеязіоп оГ „ѵпіі" із іо Ье мрпійегі, іЬе іеп&е ів сопуи- раікі иііЬ „ѵі11“ іп іЬе Йгві регзопз, аші „вЬаІв" іп іЬо весиші аші іЬіпі регзопз. „I мгііі ро іо Могіаіх", іі із ту воѵегеірп нііі аші ріеазигв зо іо Но. „ТЬои зііаіі ро іо 0<1іЬат“, I сот- таші уои іо ро тЬііЬег. „ТЬеу зЬаІІ ро іо ХѴапіаре", ІІ із Іп ту роѵег іо веші іЬеіп. Ап ехатріе оГ іЬе тізизе оГ іЬе ѵгогйв „ѵгііі аші зЬаІІ" тау Ье ип- (Іегзіоогі Ггот іііе Іаіе оГ Іііе Гогсірпег «Ьо, іаіііпр іпіо <1еер ѵ-аіег, ехсіаі- тс<1. „1 мѵііі Ье бгоѵпеіі, по опезЬаІІ Ьеір теі" Ко*, аз Ье вірпіНеб Ьу іЬезе *огбз іЬаі іі ѵаз Ьіз мгіьЬ аші ріеазиге аші мгіП іо Ье гігоѵгпеіі, аші азЬесоттап- Йесі іЬаі по опе вЬои1<1 аігі Ьіт, іігоѵ- ис<1 Ье чѵаз Гог ѵгапі оГ аззізіапсе. Виі Ьаб Ц»сгіе<1: „I зЛлИ Ье бгочг- песі. /ог по опе ісШ Ьеір те", зоте с.ЬагііаЫо’ {(егзоп, вееіпр Ьів гіапрег, тірЬі Ьаѵе „ѵіііеіі" (і. е. Ьееп ѵгеі- ііпр) Іо ваѵеіі Ьіт. ТЬегеіоге, кЬеп уои іитЫе іпіо па- іег, аЬгауз сопуираіе уоиг іопзез аз іп іЬе аппехеб ІаЫе; аші воте рооіі ргат- тагіаи, Ьеагіпр уоиг „іціег.іесііоив". тау Ьу іЬе „соіципсііоп" оі’ Ьіз Ііаші заѵе уои іп іЬе ^агіісіе" оі беаіЬ ЬеГоге уои аге „зиріпе".
— 200 — Будете-ли ииѣті. деньги? Я ихъ буду имѣть. Хііаіі уои Ьаѵе топеу? I яЬаІІ Ііаѵе чопіе. вопросѣ всегда употребляются хЛаН для ИЗЪ Примѣч. Я. — При перваго и втораго лица: *» Пойдете-дн вы сегодня со двора? У меня не будетъ времени идти дому. Увнжу-ли а васъ завтра? Я буду хвалимъ. Будетс-ли ны любить свою мать? Я сильно буду ее любить. Я никогда не буду ее любить. Я буду ее любить, если она мепя будетъ любить. НЬаІІ уои 8‘> 0111 Ючіау? I вЬаІІ поі Ьаѵе ііте Іо ко оиі. 81іа1І I вее уои іо тоггок? I вЬаІІ Ье ргаінеіі. 8ЬаП уои Іоѵе піу тоіЬег? I вЬаІІ Іоѵе Ьег тисЬ. I «Ьаіі пеѵег іоѵе ііег. I яЬаІІ Іоѵе Ьег, И вііе Іоѵев то. . Оп Іііе іпе Іъ'ітріе е.сргеміоп о/’ а /н/лК ііте. I вЬаІІ \ ТЬои кііі I до іо іЬе Не (вЬе) кііі I Ьаіі ЛѴе вЬаІІ । іЬів Уои ѵііП I еѵепівд. ТЬеу тііі I о( иѵіІІ ап<1 вЬаІІ. Ихрпяпоп о/' ѵоііііои аиЛ роігег. 1 кііі ТЬои вЬаіі Не (вЬе) зііаіі \Ѵе кііі Уои вЬаІІ ТЬеу вЬаІІ до Іо іЬе Ьаіі іЬів еѵеіііп&. Нѣсколько примѣровъ заимствованныхъ у лучшихъ авторовъ. Я буду доволенъ заслужить своимъ ме- чемъ убѣжище, котораго и ищу у воль- ековь. Завтра, конечно, и тебя снова встрѣчу. I х/шП Ье ціаіі Іо тпегіі Ьу ту аѵѵогіі ТЬ’аауІит ѵЬісЬ I веек атоик іЬе Ѵоівеі. (ТІютноп). То тогго», ігиіу, I ісііі тееі тгііЬ іЬее. (Вкаквреагв). Виі соте, Нетеігіия, соте, Аші соте, Аеке,|в> Уои 8° *ІН* те- (Тотъ - же). ТЬои ііові ніе ІіНІе Ііагт. іЬои юіИ апоп. (Тотъ - же) И I ат Ье а Ьек8®г, іі *Л«/І пеѵег таке те а газсаі ((гокіетіік). ТЬе віогшвоГѵіпііуІітеісіПциіскІу раза, Аші опе ипЬоишіеіі вргіпЖ епсігсіе аіі. (ТМт/юп).' Но иди, Димитрій, иди, и ты иди,Эгей, вы пойдете со мной. Ты дѣлаешь мпѣ мало зла, но вскорѣ сдѣлаешь больше. Если я буду нищенствовать, то это ни- когда не сдѣлаетъ меня безчестнымъ человѣкомъ. Зимнія бури вскорѣ и рой дутъ, и без- граничная весна охватить все. *) Во второмъ и третьемъ линѣ якаіі служитъ для выраженія, такъ сказать, предсказаній, и тогда дѣйствіе но зависитъ отъ воли говорящаго человѣка, но отъ высшей; напр. Оиг ѵогкв зЬаІІ аіі іи ііагк оЫіѵіоп ііе, Аші тѵііЬ оигзеіѵев оиг ѵегу иапіея вЬаІІ Йіе (Н'огіі). Іі вЬаІІ гаіи ііигіпд іогіу <1аув. I чгііі Ье а Стой Іоіііет, аші іЬеу вЬаІІ Ье а реоріе Іо те. , Наапі дѣла будутъ погребены въ глу- бокомъ забвеніи, и даже наши имена умрутъ вмѣстѣ съ нами. Будетъ идти дождь сорокъ дней. Я буду нхъ Богомъ, и они будутъ мо- имъ народомъ.
— 201 — Вн будете наказаны. потому что ие ис- полнили своей письменной работы, сіи- залъ одинъ ученикъ другому. Но вы также будете наказаны, сказалъ учитель, ибо вы вс исполнили своей письменной работы. Завтра пойдетъ дождь. Примѣч смягчить приказаніе; напр., Вы снесете это письмо на почту. 7/. — Часто употребляютъ хсііі вмѣсто хіхаіі, чтобы Ѵои «ІП до иги! саггу ») іЬіз Іеііег іо іЬе рові-оЙЧсе. Уои *і!1 Ін* рипівЬед, Ьесаизе уои Ьаѵе поі сіоне уоиг іазк, каук опе ксЬоІаг іо апоіЬег. Виі уои вііаП Ье рипізЬеіі, заук іЬе тазіег, Гог уои Ііаѵе поі. (іопе уоиг іавк. Іі ѵііі гаіп іо-шоггоѵ. Ско}ю вы кончите писать? Я скоро кончу. Оиа скоро кончить свое упражненіе. Когда сдѣлаете ви свои упражненія? Я скоро ихъ сдѣлаю. Скоро, вскорѣ Мой брать сдѣлаетъ свои упражненія завтра. Ѣ ВЬаІІ уои зооп Ііаѵе ііопе ѵггіііпк? і I зііаіі зооп Ііаѵе (іопе. Т 81іе ѵііі яооп Ііаѵе (іопе Ьег ехегсіяе. УѴЪеп ьЬаІІ уои Но уоиг ехегсізез? I *І11 Но іЬет зооп. 8ооп. еге іоіід, ьЬогіІ;. Му ЬгоіЬег чѵіП По Ьіз ехегсіяез ю- тогготт. Будущій понедѣльникъ. Прошедшій понедѣльникъ. Прошедшій годъ. Будущій мѣсяцъ. Будущая недѣія. Этотъ мѣсяцъ, зт* страна. Хехі Моікіау. Іжзі Моікіау. І.азі уеаг. Хехі піопіЬ. Хехі ѵеек. ТЬіз піопіЬ, (Ьіз соипігу. Когда ваша тетка будетъ обѣдать съ нами? Она будетъ обѣдать съ пами завтра. Когда ваша сестра пойдетыгь концертъ? Опа пойдетъ въ будущій вторникъ. Пойдете вы куда нибудь? Мы никуда не пойдемъ. Пришлетъ ли онъ мнѣ книгу? Опъ вамъ ее пришлетъ, если окончитъ ее. Будете вы дома сегодня вечеромъ? Буду дома. Будетъ-лн дома ваша мать? Ея не будетъ дома. Будутъ-лн дома ваши сестры? Онѣ будутъ у себя. Пришлетъ ли ѣашъ брать мнѣ книги? АѴЬеп ѵіП уоиг аипі (ііпе тгііЬ ие? ВЬе тгіІІ Ніпе лѵііЬ уои ю-тоггоѵ. ХѴЬеп *іП уоиг зіяіег во іо іЬе сопсегі? 8Ье чіІІ ко иехі Тиезііау. 8Ьа11 уои до апу ѵгЬеге? \Ѵе яііаіі ко по тгЪеге. \Ѵі11 Ье зеші то іЬе Ьоок? + Но тгііі зеші іі уои, ІГ Ье Ьаз (іопе «іііі іі. 8Ьа11 ѵои Ье аі Ьоше іЬіз еѵепіпк? I яііаіІ Ье Ніеге (или: 1 зЬаІІ). МГІ11 уоиг 'тоіЬег Ье аі Ьоше? 8Ье ѵгііі поі Ье іЬеге (»ми; 8Ье тгііі иоі). ХѴіІІ уопг ВІ8ІОГ8 Ье іііеге? ТЬеу ѵгііі Ье іЬеге («ли; ТЬеу ѵгііі). 5ѴІІ1 уоиг ЬгоіЬег кепіі те іЬе Ьоок»? 3) Вмѣсто неоиредѣіепнаго наклоненія послѣ глаголовъ идти н приводить, англичане сіапятъ слѣдующій глаголъ въ одномъ времени съ упомянутыми (идти, пріцуилпн») м соединяютъ союзомъ аигі.
— 202 Онъ пахъ нхъ пришлетъ. Не жіІІ зеші іЬет уои (или: Не жііі). Пришлетъ ли онъ чернилъ въ мою кои- ЛЛгіІ1 Не «еп<1 воте іпк іо ту сочпііпр тору? І1ОІІ8С? Онъ ихъ пришлетъ туда. Не тгіП веші воте іЬеге (или. Не тгіП). Будете-ли пн въ состояніи заплатитъ сво- ему башмачнику? Я потерялъ деньги, тамъ что не буду въ состояніи заплатить ему. Мой другъ потерялъ свой портфейль, гакъ что не будетъ въ состояніи запла- тить за свои сапоги. йЬаІІ уои Ье аЫе іо рау уоиг вЬое- таког? I Ьаѵе Іові ту топеу, во іЬаі I чЬаІІ поі Ье аЫе іо рау Ьіт. Му Ггісші Ііаз Іові Ьіз роекеіЬоок, во ІЬаі Ье мгііі поі Ье аЫе іо рау /ог (ЩР** УР- 34) Ьів Ьооіз. Нужно ли будетъ идти иа рынокъ? Надобно будетъ идти туда завтра утромъ. Не нужно будетъ идти туда. У ннднтесь-лн пы сегодня съ вашею матерь»? Ми уииднмсл съ нею. \Ѵііі іі Ье пссемагу іо ко Ю іЬе шагкеі? Іі ѵгііі Ье пссеввагу іо до іЬеге іо- шоггом* шогпіпц. Іі мгііі поі Ье иесеввагу Іо до іЬеге. йЬаІІ уои вее уоиг іпоіЬег іо-ііау? 4Ѵе вЬаіІ вее Ьег. Есть. Нѣтъ. Будетъ-лн? Будетъ. Било-ли? Выло. Есть-ли вішо? Есть. Нѣтъ. Есть ли люди? Есть. Нѣтъ. Есть дѣти, которыя пе хотятъ учиться. Есть кто нибудь? Никого пѣтъ. Будетъ лн на балу много парода? Должно быть много. I един. ТЬеге із. ( множ. ТЬеге аге. ТЬеге ів поі, іЬеге аге поі. 5ѴІ1І іЬеге Ье? ТЬеге ѵгіН Ье. \Ѵав іЬеге или ѵеге ІЬеге? Наз іЬеге Ьееп или Ьате іЬеге Ьееп? ТЬеге Ьав Ьееп или ІЬеге Ьаѵе Ьееп. Ів іЬеге апу ѵгіпе? ТЬеге ів воте. ТЬеге із поі апу (или: попе). Аге іЬеге апу теп? ТЬеге аге воте. ТЬеге аге поі апу (или: попе). ТЬеге аге сЬіІвігеп ѵгЬо мгііі поі віисіу Ів іЬеге апу опе (или: апу Ьо<1у)? ТЬеге ів по опе (или: поі апу Ьобу). Аге іЬеге іо Ье (см. урокъ 30) таиу реоріе аі іпе ЬаіІ? ТЬеге аге іо Ье а дгеаі тапу реоріе ІЬеге. Оп сгеНіі. То веіі оп сгебіі. Веаііу топеу. То Ьиу Гог савЬ. То веіі Гог савЬ. То рау <1о*п. "ѴѴ’іІІ уои Ьиу Гог савЬ? Ооев іі зиіі уои іо веіі Ю те оп сгеіііі? Въ ДОЛГЪ. Продать въ долгъ. Наличныя деньги. Покупать на наличныя деньги. Продавать за наличныя деньги. Платить паличными деньгами. Хотите-ли купить иа наличныя депъгн? Удобно-ли вамъ продать инѣ въ долгъ?
— 203 — Чья эта книга? Это моя. Чьи эти башмаки? Эго паши. ХѴЬове Ьоок ів іЬів? Іі іа тіпе. УѴЬове вЬоев аге іЬеве? ТЬеу аге оига. Примѣч. С. — Мѣстоименіе ото выражается но англійски лич- нымъ мѣстоименіемъ того же рода и числа, какъ имя существи- тельное, къ которому оно относится: но если послѣ упомянутаго мѣстоименія поставлено или подразумѣвается который, то въ англій- ской рѣчи употребляется іі, а глаголъ іо Ье ставится въ единствен- номъ числѣ; напримѣръ: Это они (которые) видѣли его. Это наши друзья правы. Кто эти дамы? Это сестры капитана. Это ловкая женщппа. Это честный человѣкъ. Это достойная женщина. Это французы одержали побѣду. Кто танъ? Это а. Это мы сдѣлали. И ів іЬеу кію Ъаѵе вееп Ьіт. 11 ів уоиг Ггіешів ѵгЬо аге іп іЬе гівЬі. ^ѴЬо аге іЬове ІаЛев? ТЬеу аге іЬе саріаіп'в віяіогв. ЯЬе ів а сіеѵег ѵотап. Не ів аи Ьопеві тап. 8Ье ів а чгогіЬу ѵготап. | И жаз іЬе ЕгепсЬ ѵЬо саггіегі ІЬе Лау. ѴГЬо ів ІЬеге? Іі ів I. 1» ів *е жЬо Ьаѵе Лопе іі. Быть къ лицу, пристать, идти. Къ лицу ли мігЬ это платье? Оно къ вамъ очень пристало. Эта шляпа пе къ лицу вашей дочери. Она не пристала (пе идетъ) къ пей. Идутъ-ли къ вамъ эти перчатки? Онѣ очень идутъ ко мнѣ. Это очень пристало къ вамъ. Вамъ лучше (сдѣлать). Примѣч. I). — Въ послѣднемъ ютъ прошедшее несовершенное глагола іо Ііаѵе. Мнѣ лучше. Ему лучше. Ей лучше. Вмѣсто того, чтобы держать лошадь, паи» лучше продать ее. Вмѣсто того, чтобы продать свою книгу, ему лучше оставитъ (сохранитъ) ее. Оставите-лн вы свою лошадь? Я ее оставлю. Ие слѣдуетъ оставлять (удерживать) мои деньги. То Яі. Ѣ Поев іЬаі соаі йі те? І Іі йів уои. І ТЬаі Ьоппеі Лоеч поі (Нуоиг (1аи($Ыег. І Іі ііоев поі (іі Ьег. І Т>о іЬезе кіоѵез ЙІ уои? Ѣ ТЬеу Яі те. І ТЬаі Ыв уои ѵегу кеіі. І Уои ЬаіІ Ъеііег. идіотизмѣ англичане употребля- (ітрегіесішп) вспомогательнаго | I ЬаіІ Ьеііег. І Пе Ьаі Ьеііег. І ЯЬе Ьай Ьеііег. I Іпвіеаіі оГ кееріпк уоиг Ьогве, уои ЬаіІ Ьеііег веіі іі. | ІпвІеаЛ оГ веіішк Ьів Ьоок, Ье Ьаі Ьеііег кеер іі. 8ЬаІ! уои кеер іЬе Ьогве? I зЬаіГ кеер іі. Уои шиві поі кеер гау топеу. Нравиться. Нравиться кому нибудь. То ріеаяе, іо Ье ріеаней. То ріеаве воше опе. 15
— 2(4 — Правится ли вамг ап книга? Она мнѣ очень нравится. Я сдѣлаю угодное намъ. Вамъ н|>авитсл говорить гакъ. Чт<і вамъ угодно? Что пи говорите? І)ое« іЬаі Ьоок ріеане уои? Іі ріеавея те тисЬ. у 1 *іІІ До *ЬаІ уои ріеаве. Ѵоп аге ріеакоіі іо вау ко. Ѣ \ѴЬлі ів уоиг ріеавиге? І ЛѴЬаІ ііо уоп ѵгапі? ѣ XV Ьаі До уои вау? Какъ вамъ н|>авиісл здѣсь? Мнѣ здѣсь очень нравится. Неме.иі'нно. Сіи» минуту. Сейчасъ. Я сейчасъ ато сдѣлаю. Я сдѣлаю «то немедленно. Я сейчасъ буду работать. | По* До уоп ріеаяе уоигвеИ Ьеге? і Ио* До уоп Ііке іііів ріасе? | 1 ріепве тувеИ ѵегу *е!| Ьеге. ( I Ііке іі ѵегу *(•!). ІттеДіаіеІу, Дігесііу. 'ГЪів іпвіапі. іпзіапііу. Ггеяепііу. I ат цоіис (л До ІІ. I *І1І До іі ІттеДіаіеІу. I ат воіпіі Іо *огк. У п р а ж н е п і е 116. • Будутъ у васъ деньги? — Будутъ. — Кто вамъ ихъ дастъ? — Мой отецъ дастъ ихъ мнѣ. — Когда будутъ книги у пашей сес- тры?— Опа будетъ имѣть ихъ въ слѣдующемъ мѣсяцѣ. — Сколь- ко денегъ будетъ у васъ? — У мепя будетъ двадцать пять фун- товъ. — У кого будутъ хоіюшіе друзья? — Опн будутъ у фран- цузовъ. — Будетъ ли ваша мать дома сегодня? — Опа будетъ дома. — Вы тамъ будете? — Я также тамъ буду. — Пойдетъ ли сегодня ваша тетка со двора? — Она пойдетъ, если будетъ хо- рошая погода. — Пойдете вы со двора? — Я пойду, если не бу- детъ дождя. — Будете ли вы любить моего сыпа? — Я буду его любить, если онъ будетъ уменъ. — Будетъ ли ваша тетка лю- бить мою сестру? — Опа ее будетъ любить, если та будетъ искусна и послушна. — Будетъ ли ваша мать любить моихъ дочерей? — Она ихъ будетъ любить, если онѣ будутъ прилежны и умны. — Заплатите ли вы своему портному? — Я ему заплачу, если получу деньги. — Будете ли вы любить дѣтей моего брата? — Если опи будутъ умны и прилежны, я буду ихъ любить; но если опи бу- дутъ лѣпипы и злы, я буду ихъ презирать и наказывать. — Ви- новатъ ли я въ томъ, что говорю? — Нѣтъ, мил. гос., вы, напро- тивъ, правы. — Не кончили ль вы писать? — Я скоро окончу. — Кончили-ль говорить паши друзья? — Опи скоро кончатъ. — Чи- таетъ ли еще ваша сестра? — Она скора кончитъ. — Окончилъ ли башмачникъ мои башмаки? — Онъ ихъ еще не сдѣлалъ, но скоро сдѣлаетъ. — Когда онъ ихъ сдѣлаетъ? — Когда будетъ
205 — имѣть время. — Когда вы сдѣлаете свои упражненія? — Я сдѣ- лаю ихъ, когда буду имѣть время. — Когда ваша сестра сдѣла- етъ свои?—Она ихъ сдѣлаетъ въ будущій понедѣльникъ. — При- дете ли вы ко мнѣ? — Приду. — Когда вы придете? — Я при- ду въ будущую субботу. — Когда видѣлись вы съ моею теткой?— Я видѣлся съ пою въ прошедшую пятницу. Пойдутъ ли ваши двоюродныя сестры па будущій балъ? — Онѣ пойдутъ. — При- дете ли вы въ мой концертъ? — Приду, если пе буду боленъ. — Можете ли вы мпѣ заплатить долгъ (то, что должны)? Я не могу заплатить вамъ, потому что потерялъ всѣ свои деньги. — Будетъ ли въ состояніи нѣмецъ заплатить за свои сапоги? — Онъ потерялъ свой портфейль, такъ что не будетъ въ состояніи запла- тить за нихъ. — Нужно ли будетъ идти завтра па рынокъ? — Надобно будетъ идти туда, потому что намъ нужно говядины, хлѣ- ба и вина. — Нужно ли будетъ послать за врачемъ? — Никто не боленъ, такъ что ненужно будетъ посылать за нимъ. У п р а ж н е и і е 117. Увидитесь ли вы сегодня съ моимъ дядей? — Я увижусь съ нимъ. — Гдѣ онъ будетъ? — Опъ будетъ въ своей конторѣ. — Пойдете ли вы па балъ сегодня вечеромъ? — Я не пойду; потому что такъ боленъ, что не могу идти туда. — Пойдетъ ли ваша сестра? — Опа пойдетъ, если вы пойдете. — Куда пойдутъ на- ши друзья? — Они никуда пе пойдутъ: они останутся дома, по- тому что у нихъ много дѣла. — Когда пришлете вы мнѣ деньги, которыя вы мпѣ должны?—Я намъ ихъ скоро пришлю.— Приш- лютъ ли мпѣ ваши сестры книги, которыя я имъ одолжилъ? — Онѣ вамъ ихъ пришлютъ. — Когда онѣ пришлютъ ихъ мпѣ? — Онѣ вамъ пришлютъ ихъ па будущей недѣлѣ.—Чьи это дома? — Это паши. — Ваша сестра или моя отправилась въ Италію? — Это моя. — Вашъ булочникъ, или булочникъ нашего сосѣда про- далъ хлѣбъ въ доліъ? — Это нашъ. — Это ваша дочь? — Это не моя, эта дочь моего друга. — Гдѣ ваша?—Она въ Лондонѣ.— Что вамъ угодно, мил. гос.? — Я спрашиваю вашего отца. Дома- ли онъ? — Пѣтъ, мил. гос., опъ ушелъ. — Что вы говорите?- — Я вамъ говорю, что онъ ушелъ.— Угодпо вамъ ждать его возвра- щенія? — У меня пѣтъ времени ждать его. — Продаетъ ли въ долгъ этотъ купецъ? — Онъ не продаетъ .въ долгъ. — Удобно ли для васъ купить па паличныя деньги? — Неудобно. — Гдѣ вы купили эти стальныя перья? — Я ихъ купилъ у купца, лавку ко- тораго вы вчера видѣли.—Продалъ ли опъ вамъ ихъ въ долгъ?— Онъ продалъ ихъ мнѣ за паличныя деньги. — Часто вы покупаете за наличныя деньги?—Рѣже, чѣмъ вы. — Есть ли вино въ Лой 16*
— 206 — бутылкѣ? — Есть. — Есть ли уксусъ въ стаканѣ? — Пѣтъ. — Есть ли тамъ вино или сидръ? — Нѣтъ пн вина, пи сидра. — Что есть тамъ? — Тамъ вода. Урокъ сороковой. — Рогііеііі Іеззоп. Регіосіиш ІпІІпІНѵІ. РегГесіиш іп&піііѵі образуется въ англійскомъ языкѣ изъ нео- предѣленнаго наклоненія вспомогательнаго глагола и причастія прошедшаго времени спрягаемаго глагола; напр. То Ьаѵе Ьа4. То Ііаѵе Ьееп. То Ьаѵе саііесі То Ьаѵе соте. То Ьаѵе Ьееп ргаіяеД. Будущее сложное. Оно образуется, какъ простое будущее, или имИ и вспомогательнаго глагола я/шіі напр. I вЬаІІ Ьаѵе саііесі. ТЬои ѵгііі Ьаѵе саііесі. Не (вЬе) ѵгііі Ьаѵе саііесі. ѴѴе «Ьаіі Ьаѵе саііесі. Уои ѵгііі Ьаѵе саііесі. ТЬеу ѵгііі Ьаѵе саііесі. I вЬаІІ Ьаѵе соте. ТЬои ѵгііі Ьаѵе соте. Не (іЬе) •ѵгііі Ьаѵе соте. ЛѴс вЬаІІ Ьаѵе сото. Остаться, быть въ остаткѣ. Сколько денегъ у васъ осталось? У йена остался гаіидипгь. У меня остался только шиллингъ. Сколько осталось у нашего брага? У него осталась крона. Сколько осталось у вашей состри? У нея осталось только шесть пенсовъ. Сколько осталось у вашихъ братьевъ? У нихъ остался фунтъ. Когда они ааплатятъ портному, у нихъ останется пять фунтовъ. изъ настоящаго времени изъ регГесІиш іпГшіііѵі Уои ѵгііі Ьаѵе соте. ТЬеу ѵгііі Ьаѵе соте. 1 зЬаІІ Ьаѵе Ьееп ргаіяегі. ТЬои ѵгііі Ьаѵе Ьееп ргаіяегі. Не ѵгііі Ьаѵе Ьееп ргяізесі. 8Ье ѵгііі Ьаѵе Ьееп ргаіяегі. ЛѴе зЬаІІ Ьаѵе Ьееп ргаівсгі. Уоп ѵѵіі) Ьаѵе 1>ееп ргаіяегі. ТЬеу ѵгііі Ьаѵе Ьееп ргаізеб. I То Ьаѵе Іей. Ноѵѵ тисЬ топеу Ьаѵе уои ІеЛ? I Ьаѵе опе вЫПіпр Іей. 1 Ьаѵе опіу опе вЬіІІІпв ІеЛ. ІІоѵг тисЬ Ьав уоиг ЬгоіЬег ІеЛ? Не Ьав опе сгоѵѵп ІеЛ? Ноѵ тисЬ Ьав уоиг візіег ІеЛ? БЬе Ьаз опіу віх репсе Іей? Иоѵѵ тисЬ Ьаѵе уоиг ЬгоіЬегв Іей? ТЬеу Ьаѵе опе роиші Іей. ІГЛеп іЛсу каѵе райі іЬе Іаііог, іЬеу ѵгііі Ьаѵе Йѵе роишів ІеЛ.
— 207 — Примѣч. Л. — Послѣ союзовъ и'Неп, когда, ая зооп ая, какъ только, а(ісгу послѣ того какъ, въ англійскомъ язикѣ ставится настоящее время (простое или сложное) вездѣ, гдѣ въ русскомъ языкѣ употребляется будущее. Когда я заплачу за лошадь, у меня оста- нется только дна фунта. Когда я буду у моей течей, придете-ли ин покидаться со мною? Когда вы окончите писать, придите-ли погулять со мною? Погулять. Вы будете играть, когда окончите спои ущюжііспія. Что станете дѣлать, когда пообѣдаете? Когда я поговорю съ вашею матерью, я буду знать, что нужно дѣлать. И’Леп I Наѵе раі<1 Гог ІЬе Ьогае, I вЬаІІ Ьаѵе опіу іѵго роишіз Іей.. И7ип I ат аі ту аипі’в, ѵгііі уои сото іо вее те? А(іег уои Каѵе Лопе ѵггіііпз, *ІІ1 уои Саке а іигп ѵгііЬ те? То іако а іигп. Уои ѵгііі рІау.ігЛсп уои Наѵе /іпілкеЛ уоиг ехегсіве. Ѵг’ЬаІ *і11 уои <іо, ісЛеп уои Лпѵв ЛіпеЛ? И'Леп I каѵе врокеп (о уоиг тоіЬег, 1 вЬаІІ кпоѵг ѵгЬаі I Ьаѵе іо <Іо. Что станется съ памн, если пы потеря- ете деньги? Я не знаю, что со мною будетъ. Что будетъ съ нимъ? Что будетъ съ пвю? Что будетъ съ нами? Что будетъ съ ними? Я не знаю, что будетъ съ ними. ф \ѴЬаі ѵгііі Ьесоте оГ уои, іГ уои Іове уоиг пюпеу? ф I «іо поі кпоѵг ѵгЪаі ѵгііі Ьесоте оГте. ф ХѴІіаі ѵгііі Ьесоте оГ Ьіт? ф ЛѴЬаІ ѵгііі Ьесоте оГ Ьег? ф ^Ьаі ѵгііі Ьесоте оГ ив? І ѴѴЬаі ѵгііі Ьесоте оі іЬет? ф 1 «Іо поі кпоѵг ѵгііаі ѵгііі Ьесоте оГ іЬет. Сейчасъ. Когда пы уйдете? Я уйду сейчасъ. Она уйдетъ сейчасъ. Мы уйдемъ завтра. Оии (оиѣ) уйдутъ немедленно. Ву аші Ьу, зооп. ѴѴЬеп вЬаІІ уои до аѵгау? 1 вЬа.11 %о зооп. 8Ье ѵгііі ко аѵау Ьу ап<1 Ьу. \Ѵе міП до іо-тоггоѵг. ТЬеу ѵгііі до ітте«1іаіе1у. Очередь, чередъ. Моя очередь. Въ мою очередь. Въ его очередь. Въ ея очередь. Каждый въ свою очередь. Когда. Когда придетъ типа очередь. Придетъ и наша очередь. ТЬе іигп. Му Іигп. ф Іп ту Іигп. ф Іп Ьів іигп. ф Іп Ьег іигп. ф ЕасЬ іи Ьів іигп. ’ѴѴЬеп. ф \ѴЬеп іі сотое Ю уоиг іигп. ф Оиг Іигп ѵгііі соте.
— 208 — Прогуляться. Она пошла прогуляться. Прогуляться но саду. То ике а іигп или а тѵаік. ВЬе ів допе іо іаке а ѵаік. | То ѵаік гоиші іііе дапіеп. Ударъ. Нанесли вы ударъ этому человѣку? Я ему нанесъ одинъ. Ударь палкой. Пинокъ. Ударъ кулакомъ. Ударъ ножомъ. Выстрѣлъ. Пистолетный выстрѣлъ. Взглядъ. Ударъ грома. {А Ыо*, а кіск, а кпоск. А віа<], а сіар, а віар. Наѵе уои діѵеп Іііаі тап а ЬІоѵ? I Ііаѵе діѵеп Ьіт опе (шм: I Ьаѵе). А Ыоѵг ѵгіііі а вііск. А кіск. А Ыо* «іііі іЬе ііві. А яІаЬ оі а киіі'е. А 8ІЮІ или іЬе герогі оГ а дип. А зЬоІ оГ а рівіоі. .А діапсе оі ІЬе еуе. А сіар оГ іЬипсІег. Нанесть ударъ ножомъ. То діѵе а сиі ѵііЬ а кпіГе. Нанесть ударъ палкой человѣку. То діѵе а тап а Ыоѵ *ИЬ а вііск. Дать инііка человѣку. 'Го діѵе а таи а кіск. Ударить кулакомъ человѣка. То яіѵе а тап а Ыоѵг ѵііЬ Іііе Нві. Взглянуть ни кого-нибудь или на что- То саяі ап еуе ироп воте оие иди либо. вотеіЬіпд. Взглянули вы на эту книгу? Наѵе уои саві аи еуе ироп іііаі Ьоок? Я взглянулъ на нее. I Ьаѵе саві ап еуе ирои іі. Тащить, тянуть. То риіі, (о іігаіѵ. * Стрѣлять. То кЬооѣ ♦, іо Гіге. То (1гаіѵ имѣетъ прошед. нссоверш. іііеѵ, причаст. прош. (Іпоѵп, То 8ІюоІ имѣетъ прошед. песоверш. и причаст. прошед. »1юІ. Сдіілать выстрѣлъ изъ ружья. Сдѣлать выстрѣлъ изъ пистолета. Стрѣлять въ кого либо. Я выстрѣлилъ въ эту птицу (по этой птицѣ). Я выстрѣлилъ два раза. Я выстрѣлилъ три раза. Я выстрѣлилъ нѣсколько разъ. Сколько выстрѣловъ вы сдѣлали? Сколько разъ вы стрѣляли по этой птицѣ? Я много разъ ст]>ѣлялъ по ней. II услышалъ ружейный выстрѣлъ. Онъ услышалъ пистолетный выстрѣлъ. Мы услышали ударъ грома. Бѣжать, бѣгать. Позади, сзади. Позади него, позади пей. Ѣ То йге а дип. І То йге а рівіоі. І То йге аі воте опе. І I Ьаѵе йге<1 аі іЬаі Ьіпі. | I Ьаѵе йгегі Пгісе. І I Ьаѵе йгегі іЬгее Іітев. І I Ьаѵе йгегі веѵсгаі Іітев. + Но* тапу Іітев Ьаѵе уои іігеіі? Но* тапу іітев Ьаѵе уои іігеіі аі іЬаі Ьіпі? I Ьаѵе Йгесі аі іі аеѵегаі іітев. | I Ьаѵе Ьеапі а вЬоі. І Не Ьаз Ьеапі іЬе герогі оГ а різіоі. І ѴѴе Ьаѵе Ьеапі а сіар оГ іЬиікіег. То гип (прошед. несоверіп. гап, причаст. прошед. гип). ВеЬіпіІ. ВеЬіпсІ Ьіт, ЪеЬішІ Ьег.
209 — Упражненіе 118. Вычистили вы уже мой столъ? — Я еще не имѣлъ времени вычистить его, но я сдѣлаю это сейчасъ. — Разсчитываете вы купить шляпу? — Я разсчитываю ее купить, если купецъ про- дастъ ее мнѣ въ долгъ. — Разсчитываете ны оставить у себя мой зонтикъ? — Я разсчитываю отдать его вамъ, если куплю себѣ зонтикъ. — Возвратили вы книги моей теткѣ? — Я еще не воз- вратилъ ихъ ей. — До какого времени разсчитываете ны держать (оставить) ихъ у себя? — Я разсчитываю держать ихъ до буду- щаго вторника. — >Т,о которыхъ поръ разсчитываете вы держать у себя мою карету? — Я разсчитываю держать ее у себя до воз- вращенія моего отца. — Развели вы огонь? — Нѣтъ еще, но разведу его сейчасъ. — Отчего вы не работали? — Я еще не могъ. — Что вамъ нужно было сдѣлать? — Мнѣ нужно было по- чинить ваши шелковые чулки и отнести иа почту (іііе роЩ-оНісе) ваши письма. — Разсчитываете вы продать свои золотые часы? — Я разсчитываю оставить ихъ, потому что имѣю въ нихъ надобность. — Вмѣсто того, чтобы оставлять ихъ у себя, вамъ лучше продать. — Продаете-ли вы свои дома?— Я ихъ не продаю. — Вмѣсто того, чтобы оставлять ихъ, вамъ лучше іцюдать ихъ. — Продаетъ-ли ваша сестра свой зонтикъ? — Она его оставляетъ; но, вмѣсто того, чтобы оставить его, ей лучше продать ого, потому что опъ изношенъ. — Рветъ- ли вашъ сынъ свою книгу? — Онъ ее рвотъ; но онъ не правъ, поступай такъ, ибо вмѣсто того чтобы рвать ее, ему лучше чи- тать ее. — Есть народъ (Ніе теп) въ вашей лавкѣ? — Есть. — Есть кто нибудь въ магазинѣ? — Никого пѣтъ. — Много было народа въ театра? — Было много. — Много будетъ парода на вашемъ балѣ? — Будетъ много. — Пойдете вы сегодня? — Пой- ду. — Вмѣсто того, чтобы идти, вамъ лучше остаться дома, по- тому что погода очень дурная. Упражненіе 119. Много-ли дѣтей, которыя не хотятъ играть? — Есть много дѣ- тей, которыя не хотятъ учиться, но всѣ хотятъ играть. — Знае- те вы эту даму? — Я ее знаю, эго достойная женщина. — Кто эти дамы, которыя идутъ въ садъ? — Это дочери генерала. — Это вы, Иванъ, сломали мой стулъ (с.ііаіг)? — Это не я, это сдѣ- лалъ вашъ маленькій братъ. — Что дѣлаетъ съ своими перчат- ками ваша сестра? — Она ихъ бросаетъ; но она не права, пос- тупая такъ, ибо вмѣсто того, чтобы ихъ бросать, ей лучше беречь (оставлять) ихъ, потому что (ав) онѣ очень идутъ къ ней. — Ког-
— 210 — да вы уйдете? — Я уйду, какъ только окончу писать. — Когда уйдутъ ваши дѣти? — Они уйдутъ, какъ только сдѣлаютъ свои упражненія. — Уйдете вы, когда я уйду? — Я уйду, когда вы уйдете. — Скоро уйдутъ наши сосѣди? — Они уйдутъ, какъ только кончать говорить. — Что станется съ вашимъ сычомъ, если онъ не будетъ учиться? — Если опъ не будетъ учиться, то ничему пе выучится. — Что станется съ вашею дочерью, если она не будетъ работать? — Если опа не будетъ работать, то всѣ станутъ ее порицать. — Что будетъ съ вами, если вы потеряете деньги? — Я не знаю, что со мною будетъ. — Что будетъ съ вашею теткой, если она потеряетъ свой портфейль? — Я не знаю, что будетъ съ нею, если опа его потеряетъ. — Что сталось съ вашимъ сыномъ? — Я не знаю, что съ нимъ сталось. — Посту- пилъ-ли онъ въ военную службу? — Что будетъ съ нами, если уйдутъ паши друзья? — Я пе знаю, что съ нами будетъ, если они уйдутъ. — Что сталось съ вашими родителями? — Они уѣ- хали. — За что вашъ слуга наноситъ ударъ ножемъ атому чело- вѣку? — Онъ наноситъ ему ударъ ножемъ за то, что этотъ че- ловѣкъ ударилъ его кулакомъ. — Который изъ этихъ двухъ вос- питанниковъ начинаетъ говорить? — Который прилеженъ, тотъ начинаетъ говорить. — Что дѣлаетъ другой, который неприле- женъ? — Онъ также начинаетъ говорить, во но умѣетъ пи чи- тіть, ни писать. — Не слушаетъ-ли онъ то, что вы ему говори- те? — Онъ не слушаетъ, если я не побью его (а Ьеаііпіх). — От- чего не работаютъ эти дѣти? — Ихъ учитель нанесъ имъ удары кулакомъ, такъ что они пе хотятъ работать. — За что онъ нанесъ имъ удары кулакомъ? — За то, что они были непослушны. Упражненіе 120. Стрѣляли вы изъ ружья? — Я выстрѣлилъ три раза. — Во (аі) что вы стрѣляли? — Я стрѣлялъ іп. птицу. — Стрѣляли вы изъ ружья въ этого человѣка?—Я стрѣлялъ въ него изъ пистолета. За что вы стрѣляли въ него изъ пистолета? — За то, что (Весаизе) онъ нанесъ мнѣ ударъ ножемъ. — Сколько разъ стрѣляли вы по этой птицѣ? — Я стрѣлялъ по ней два раза. — Убили вы ее? — Я убилъ ее вторымъ выстрѣломъ (аі Іііе весопЛ віюі). — Убили вы эту птицу первымъ выстрѣломъ (аі Ніе йгві віюі)? — Я убилъ ее четвертымъ (аі ІЬе ГоигіЬ). — Стрѣляете ли вы въ птицъ, ко- торыхъ видите на деревьяхъ, или въ тѣхъ, которыхъ видите въ садахъ? — Я не стрѣляю ни въ тѣхъ, которыхъ вижу на деревь- яхъ, пи въ тѣхъ, которыхъ вижу въ садахъ, по въ тѣхъ, которыхъ замѣчаю на зАмкѣ позади лѣса. — Сколько выстрѣловъ сдѣлали по пасъ непріятели? — Они стрѣляли въ насъ много разъ.— Убили
— 211 — опи кого нибуДь? — Опн никого пе убили. — Имѣете желаніе стрѣлять къ эту птицу?—Я имѣю желаніе стрѣлять въ нее (аі іі).— Отчего вы пе стрѣляете въ этихъ птицъ? — Пе могу, потому что у меня болитъ палецъ. — Когда стрѣлялъ капитанъ?—Онъ стрѣ- лялъ, когда стрѣляли солдаты. — Въ сколькихъ птицъ вы стрѣ- ляли? — Я стрѣлялъ во всѣхъ, которыхъ замѣтилъ; по не убилъ ни одной, потому что мое ружье ничего не стоіпъ.—Взглянули-ль вы па эту даму? — Я взглянулъ на нее. — Видѣла она васъ? — Она не могла мепя видѣть, потому что у нея болятъ глаза. — Долженъ-ли я вамъ отвѣчать?—Вы мнѣ отвѣтите, когда придетъ ваша очередь. — Очередь-ли моего брата? — Когда придетъ его очередь, я его спрошу, потому что у каждаго своя очередь. 3 іі р а ж и о н і е 121. Прогуливались вы сегодня утромъ?—Я прогуливался по саду.— Куда пошла ваша тетка? — Она пошла прогуливаться. — Зачѣмъ вы бѣжите? — Я бѣгу потому, что вижу своего лучшаго друга. — Кто бѣжитъ позади пасъ? — Наша собака бѣжитъ сзади насъ. — Замѣчаете-ли вы эту птицу? — Я ее замѣчаю позади дома. — Отчего ушли ваши сестры? — Онѣ ушли, потому что пе хотѣли видѣться съ дамами, братъ которыхъ убилъ ихъ собаку. — Нотой ряли вы всѣ свои деньги? — Я не всѣ потерялъ. — Сколько у васъ осталось? - У меня осталось немного: осталось только пять шиллинговъ. Урокъ сорокъ-первый. Далеко. Какъ далеко? Какое разстояніе? Какъ далеко отсюда до .Іовдоиа? Далеко-ди отсюда до Лондона? Далеко. Недалеко. Сколько миль? Тридцать миль. Миля. Около 200 миль отсюда до Лондона. Около ста миль отъ Берлина до Вѣны. — Еогіу-йгеі Іезаоп. Гаг. Ноту Гаг? Но* Га г ів іі Ггот Ьеге іо І.оікіоп? Ія іі Гаг Ггот Ьеге Іо Ьошіоп? ІІ іе Гаг. Іі ів поі Гаг. Но* тапу тііев ів іі? 11 ів іЬігіу тііев. А тііе. Іі іа аітові 1*о ЬишігеЦ тііев Ггот Ьеге іо ѣотіоп. ІІ ів пеагіу а Ьишігеіі тііев Ггот Вегііп іо Ѵіеппа. Изъ; отъ. Изъ Венеціи. Изъ (отъ) Парижа. Я изъ Лондона. Изъ како* им страны? Кгот. Ггот Ѵепіве. Ргот Рагів. I ат Ггот Ѣошіон. Ѣ ХѴЬаі сошіігутап аге уои?
212 — Вы изъ Франціи? Я отгула. Изъ какой оиа страны? Она изъ Франціи. Парижанинъ. Онъ парижанинъ. Она парижанка. Учитель. Профессоръ, философъ. Трактирщикъ. Трактиръ, жена трактирщика. Аге уои Ггош Егапсе? I аіп. ф \ѴЬаі соипігу ѵгошап ія чЬе? ЗЪе іи Ггот Егапсе. ТЬе Рагіиіап. Ие іи а І'агівіап (илы Ггот Рагів). БЬе ія а Рагіиіап 1 ай у (н.ін Ггот Рагів). ТЬе ргесеріог. іЬе іиіог. ТЬе ргоГекиог, іЬе рІііІоворЬег. Тііе ІапсПогсІ, іЬе іпикеерег. ТЬе іпп, іЬе Іапсііасіу. Вы англичанинъ? Аге уои ап Еп^ІіиЬтап? Откуда вы? ХѴЬепсе <1о уои Ьоте? Я изъ Лондона. I соте Ггот Ьошіоп. Французы учтивѣе голланцевъ. ТЬе ЕгепсЬ аге іпоге роіііе іііап іЬе БиісЬ. Не слѣдуетъ такъ говорить съ франку- Ѵои тиві поі нрсак іііия іо ЕгепсЬтеп. зами. Примѣч. А. — Говоря вообще, т. е., о націи, употребляютъ (Не ЕгепсЬ, французы; (Ье ЕпцІіаЬ, англичане, и проч.; но, говоря въ частности, объ отдѣльныхъ лицахъ, слѣдуетъ сказать: ЕгепсЬ- теп, французы; ЕпцІіьЬтеп, англичане, и проч. Я видѣлъ сегодня утромъ трехъ фран- цузовъ, двухъ англичанъ, шесть шот- ландцевъ, пять ирландцевъ и четырехъ голландцевъ. Нѣкоторые англичане думаютъ. Опи обратились къ древнему прямоду- шію англичанъ и къ ихъ любви къ англійскимъ учрежденіямъ. I иа* іЫв тогпіпр іЬгее ЕгепсЬтеп, і*о Е.пцІіиЬтеп, иіх ЗсоісЬтеп, Йѵе ІгіьЬтеп аші Го и г ІІиісЬтеп. Зоте ЕпцІіяЬтсп аге оГ оріпіоп. ТЬеу арреаіесі іо іЬе апсіепі Іоуаііу оГ Еп^НиЬтеи. аші іЬеіг Іоѵе оГ ЕирІіиЬ іпвіііиііопя. Давно ли вы завтракали? Сколько времени прошло съ тѣхъ поръ, какъ вы завтракали? Не такъ давно, какъ я завтракалъ. Давно, какъ. Немного времени, какъ. Сколько времени, какъ вы не слышали о своемъ братѣ? Годъ, какъ я не слышалъ о немъ. Слышать о комъ. Полгода, какъ я ке говорю съ иннъ. Болѣе года, какъ я яе слышаіъ о йенъ. Съ того времени, какъ я ласъ ие видѣлъ, дождь шелъ очень часто. Только годъ, какъ. Болѣе года. калъ. Ів іі Іопк зіпсе уои ЬгеакГавіесі? Но* Іопв ів іі віпсе уои ЬгеакГавіесі? Іі ія поі Іопв віпсе I ЬгеакГаяіесі. Іі ія а кгеаі *Ы1е віпсе. Іі ів а зіюгі іііпс віпсе. Но* Іопв ія іі яіисе уои Ьеагсі оГ уоиг ЬгоіЬег? Іі ів а уеаг віпсе I Ьеагсі оГ Ьіт. То Ьеаг о( (прошед. несоверш. Ьеагіі). Іі ів віх топіЬв віпсе I яроке іо Ьіт. Іі ів того іЬап а уеаг віпсе I Ьеагсі оГ Ьіт. Зіпсе I ва* уои, іі Ьав гаіпесі ѵегу оііеп. Іі ів опіу а уеаг віпсе. іі ів тоге іЬап а уеаг віпсе.
— 213 — Колѣе десяти. Болѣе двадцати ралъ. Едва иолгода, какъ. Моге іііап Іеп. Моге іііап іѵгепіу ііпіев. 11 ів ЬагіПу зіх іпопіЬв зіпсе. Нѣсколько часовъ тому назадъ. Тому назадъ. Полчаса тому назадъ. Два часа тому’ назадъ. Два часа съ половиною тому назадъ. Двѣ недѣли тому назадъ. Двѣ недѣли. Я видѣлъ вашу сестру двѣ недѣли тому назадъ. Л Геѵг конга и^о. Аро. НаІГ аи Ьоиг а^о. 'Гао Ьоигв аро. Тѵѵо Ьоигв аші а ЬаІГ адо. Л ГогіпідЬі ц?о. А ГогіпікЬі. I &аѵѵ уоиг вівіег а ГогіпіцЬі ацо. Давно .ш вы въ Англіи? Наѵе уои Ьееп 1оп& іп Еп^Іапи? Три годя, какъ оиъ въ Лондопѣ. Не Ьаз Ьееп іп Ьошіоп іЬеве іЬгее уеагв. Примѣч. В. — Чтобы выразить, какъ давно уже продолжается настоящее дѣйствіе, англичане употребляютъ прошедшее совер- шенное время (регГесіиш) н прибавляютъ М».<? для единств. числа, Иіме для множественнаго, ставя эти мѣстоименія предъ названі- емъ періода времени; обыкновенно управляющій этими словами. Часъ, какъ я насъ жду. Два года, какъ я живу здѣсь. Сколько времени, какъ вы имѣете эту лошадь? Шесть лѣтъ, какъ я ее имѣю. Давно-ли? Давно-ли онъ здѣсь? Три дня. Мѣсяцъ. Я видѣлъ его болѣе двадцати разъ. Два года, какъ я его не видѣлъ. Примѣч. С. — Чтобы выразить та прекращенія дѣйствія, нельзя случаѣ принимаетъ отрицаніе. Полгода, какъ я не былъ во Франціи. Два дня, какъ она не ѣла. Только-что. Я только-что видѣлъ вашего брата. Онъ только-что нависалъ. Люди только-что прибыли. подразумѣвается предлогъ /ог, I Ьаѵе Ьееп ъіиііпд Гог уои тЪів Ьоиг. I Ьаѵе Ьееп Ііѵіпд Ьеге іііеве і*о уеагв (или: Гог іііеве іѵго у< ага). Ноѵ іопк Ьаѵе уои Ьаіі іЬаі Ьогве? I Ьаѵе Ьаіі іі (Гог) іЬеве віх уеагв. Но*’ 1оп₽? Ноѵс Іопд Ьав Ье Ьееп Ьеге? ТЬеве ііігее ііаув. ТЬія тпопіЬ. I Ьаѵе вееп Ьег тоге ІЬап (лѵепіу іітев. 1 Ьаѵе поі вееп Ііег Гог іѵо уеагв (иди: Гог іЬеве іѵо уеагв). время, прошедшее отъ момен- опустить /ог; глаголъ въ этомъ I Ьаѵе ноі Ьееп іп Егапсе Гог віх топіЬв (или: Гог іЬеве віх шопіЪв). ВЬе Ьав поі еаіеп Гог Ко ііаув (или: Гог іЬеве іѵо ііаув). Дизі, Ьиі )и»1. Ѣ I Ьаѵе уиві вееп уоиг ЬгоіЬёг. І Не Ьав уиві ѵггіііеп. І ТЬе теп Ьаѵе уи&і аггіѵеіі.
— 214 — Данію-ли ждетъ этотъ человѣкъ? Онъ только-что прибылъ. Ѣ Пая іЬів тап Ьееп ѵаіііпц Іопе? І Не Ьаз Ьиі ]иві аггіѵсд. Сдѣлать какъ можно лучше. Я сдѣлаю какъ можно лучше. Опъ сдѣлаетъ какъ можно лучше. Она сдѣлаетъ какъ можно лучше. То (Іо опе’8 Ьезі. + I ѵііі (іо ту Ъезі. І Не мгііі (Іо Ьіз Ьезі. І ВЬе жііі до Ьег Ьез(. Издержать, истратить. То зреімі * (прошед. несоверш. и причаст. прошед. врепі). Сколько ны издержали сегодня? Но* ппісЬ Ьаѵе уои врепі (о (іау? Онъ можетъ издерживать двадпать фуи- | Не Ьав (жепіу роппдз а топііі Іо токъ въ мѣсяцъ. Ііѵе ироп. Прежде (раньше, до), предъ; мимо. ВеГоге. Пройти предъ кѣмъ. Пройти мимо мѣста. Раньше (до) трекъ часовъ. Она прошла мимо меня. Я прошелъ предъ дворцомъ. Гдѣ? Когда? То разз ЬеГоге зоте опе. То разз ЬеГоге а ріасе. ВеГоге іЬгее о’сіоск. ВЬе Ьаз раззед ЬеГоге те. 1 Ьаѵе раззесі ЬеГоге ІЬе раіасе. ѴѴЬеге? ѴѴЬеп? Проводить время въ чемъ- нибудь. Въ чемъ вы проводите время? Я провожу время въ ученіи. Въ чемъ провела она свое время? Въ чемъ проведемъ мы время? | То креші * опе’8 ііте іп зотеПііпц. ф \ѴЬаі до уои зрепд уоиг ііте іп? І I зрепд ту ііте іп віидуіпц. І ЪѴЬаѣ Ьаз зЬе зрепі Ьег ііте іп? І \ѴЬаі зЬаіі чге зреші оиг ііте іп? Отбрасывать. Пропустить, позабыть. Купецъ позабылъ принесть деньги. Вы позабыли придти ко мнѣ сегодня утромъ. Вы пропустили свою очередь. Она пропустила свой урокъ. То іЬгоіѵ * атѵау (прошед. несовершен. ііігеѵ). То Гаіі, (о шІ88. ТЬе тегсЬапі Ьаз Гаііед іо Ьгіпі іЬе топеу. Уои Ьаѵе Гаііед іо соте іо ту Ьоизе іЬіз тогпіпп. Ѵои Ьаѵе пііззед уоиг іигп. ВЬе Ьаз тіззед Ьег Іеязоп. Годиться на что. | То Ъе оГ няе. На что'это годиться? ф Оі чѵЬаі изе із іЬаі? Ничего не стоить, не годиться ни па что. + То Ье доо(і Гог поіЬіпд. Это нн на что не годится. і Іі із 800<і ^ог ноіЬіпр.
— 215 — Петляй. Хорошо-ли ружье, которое вы купили? Пѣтъ, оно ничего пе стоитъ. ТЬе коой Гог поіЬіпр ГеІІо*. Ів іііе кип *ЬісЬ уои Ьаѵе ЬоирЬі а роой опе? Но, іі ів рооіі 1°г поіЬіпр. Убѣжать. Увѣрять. Узнать, услышать. Ничего новаго вы не узнали? Г То гип * аѵау То Нее * (прошед. песоверш. и прич. прошед. йеіі 1). То а.якиге. То ііеаг * (прошедш. несоверш. и причаст. прош. Ііеагіі). Наѵе уои Ьеапі поіЬіпр пе*? Узнать Примѣч. И. мить, сообщить, іп/огт. Я не узналъ ничего новаго. Я увѣдомилъ ихъ, что пріѣхалъ ихъ отецъ. Прибыть. Случиться. Что съ нами случилось? Со иною ничего не случилось. Со мною случилось большое несчастіе. Съ нимъ случилось большое несчастіе. Я встрѣтилъ вашего брата (встрѣтился съ вашимъ братомъ). въ смыслѣ слышать, дать зиать, увѣдо- переводится по-англійски іо іеіі *, іо Ііеаг *, іо I Ьаѵе Ьеапі поіЬіпр пе*. I Ьаѵе іоііі іЬет іЬві іЬеіг ГаіЬег іа аггіѵей. То аггіѵе. То Ьарреп. ѴГЬаІ Ьан Ьаррспеіі іо уои? КоіЬіпр Ьая Ьаррепеіі іо п>е. А ргеаі шіаГогіипе Ьа» Ьаррспеіі. | Ііе Ьав тсі *іііі а ргеаі іпізГог- іипе. I Ііаѵе теі *ііЬ уоиг ЬгоіЬег. Сожалѣть, жалѣть. То рііу. Жаловаться, То сотріаіп. Отъ всего моего сердца. Ѣ ХУКЪ аіі гау Ьеагі. Я сожалѣю о немъ (о ней) отъ всего I рііу Ьіт (Ьег) * *ііЬ аіі ту Ьеагі. моего сердца. Яіалуетесь-ли вы на моего друга? По уои сотпріаіп оГ шу Ггіегкі? Я па пего ие жалуюсь. I Но поі сотріаіп оГ Ьіт. Смѣть. Я не смѣю сдѣлать вго. То ііаге, ’) прошед. несоверш. ііигаС ®). I «Іаге поі Йо іі. •) То Йее употребляется саорѣе ы. поэзіи н высокомъ слогѣ, чѣмъ въ разго- ворѣ. *) Ві> смыслѣ мебоягнвея, прыиртѣ, глаголъ Лаге спрягается правильно. 3) Яаіап *Ьо йигзі йеГу іЬ'Отпіроіеиі (Міііоп), Сатана, «оторын осмѣлился презирать Всемогущаго.
— 216 - Примѣч. Е. - Частица Іо пе всегда предшествуетъ неопредѣ- ленному наклоненію, стоящему при глаголѣ (іагс (См. урокъ 25). Смѣешь ты разговаривать со мной? Служить кому нибудь. Слѣдовать за кѣмъ, сопровождать. Служилъ-лн опъ вамъ? Онъ мнѣ служилъ. Служитъ-лп онъ за столомъ своему хо- зяину? Былъ-лп онъ у васъ въ услуженіи? Сколько времени, какъ онъ у васъ въ услуженіи? Десять лѣтъ, какъ опъ мнѣ служитъ. І)ові іЬои Лаге вреак Ю ше? То вегѵе копіе опе. То чѵаіі ироп воте опе. Пая Ъе вегѵе»! уоп? Не Ьав вегѵе»! те. 1)оев Ііе *аіі оп Ьів такіег аі ІаЫе? Нав Ііе Ьееп іп уоиг ьегѵісе? Пож Іопв Ьав Ье Ьееп іп уоиг вегѵісе? Пе Ьав Ьееп іЬеяо Іеп усагв іп ту вегтісе. Заботиться о чемъ нибудь. Заботитесь-лн ви о своемъ платьѣ? Я забочусь о немъ. Угодно вамъ позаботиться о моей гая д п ? Я позабочусь о ней. То іаке сате оГ котоіЬіпк. Т)о уои іаке сате оГ уоиг сІоіЬез? I іаке саге оГ іЬет (п.ім: I <1о). ло- 5ѴІ11 уои Іаке сате оГ ту Ьогве? I *І11 іаке саге оГ іі («ли: 1 ѵѵііі). Дѣлать покупки. Покупка. Какія покупки вы сегодня дѣлали ? Я купилъ двое часовъ. Сдѣлала-ли опа покупки? То ригсѣаве. Л ригсЬаве. ХѴІіаі Ьаѵе уои ригсііавеіі іо-ііау? I Ьаѵе ригсЬаве»! іко ѵгаісЬев. {Нав вЬе ригсЬаве»! апу іЬіпд? Нав вЬе іпаііе апу ригсЬавев? Восхитительно. Чудесно. Ввѣрить что-нибуіь человѣку. Ввѣряете-ли вы мнѣ свои деньги? Я вамъ ихъ ввѣряп. Ввѣрить (довѣрить) секретъ человѣку. Я ввѣрилъ секретъ этому человѣку. Мові Іоѵеіу, сЬагшііѵ', АитігаЫу. То ігиві а таи мгііЬ вотеіЬіпд. Во уои ігиві те ѵѵііЬ уоиг топеу? 1 (гпяі уои мгііЬ іі. + То епігиві а тап ѵѵіііі а весгеі. I Ьаѵе епігияіе»! іііаі тап ъііЬ а весгеі. Хранить. Хранить секретъ о чемъ нибудь. Я сохранилъ ито въ секретѣ. Портить. Предлагать. То кеер * (прошед. несоверш. и причаст. прошед. кері). | То кеер апу іЬіпр весгеі. Ѣ I Ьаѵе кері іі весгеі. То врой, іо «Іата^е. То оЯег. Оставлять. То Іеаѵе * (прошед. несоверш. и причаст. прошед. ІеГі).
— 217 Раасѣип. Пропятстаопать, мѣшать. Вы мвѣ мѣшаете спать. Я пемѣша» ему сдѣлать ало. То яципшіег, іо іііззіраіе. То Ьпкіег Ггот. Уои Ьіікіег те Ггот ніеерііі". I яЪаІІ Ьічіісг Іііт ігот сіоіп? тіясѣіеГ. Упражненіе 122. Сколько денегъ осталось у вашихъ сестеръ? — У нихъ оста- лось только три фунта. — Остается-лн у васъ довольно денегъ, чтобъ заплатить вашему портному? — У мепя остается довольно, чтобъ ему заплатить; по если я ему заплачу, то у мепя ничего не останется. — Сколько денегъ останется у вашихъ братьевъ? — У нихъ останется двадцать фунтовъ. — Сколько денегъ останется у насъ, когда мы заплатимъ за пашихъ лошадей? — Когда мы заплатимъ за нихъ, у насъ останется только десять фунтовъ. — Когда вы отправитесь въ Италію? — Я отправлюсь, какъ только выучусь но-итальянски. — Когда поѣдутъ ваши братья въ Ан- глію? — Они поѣдутъ, какъ только будутъ знать по-англійски.— Когда они выучатся по-англійски (іі)? — Они выучатся, когда найдутъ хорошаго учителя. — Какъ далеко отъ Лондона до Па- рижа? — Около двухъ сотъ миль отъ Лондопа до Парижа. — Далеко-ли отсюда до Эдинбурга (ЕсііпЬигцЬ)? — Далеко. — Да- леко-ли отсюда до Дублина? — Около трехъ-сотъ миль отсюда до Дублина. — Дальше-ли отъ Лондона до Крайтона (ВгірЬіоп), чѣмъ отъ Оксфорда до Саутгемптона (ЗоиіЬашріоп)? — Отъ Оксфорда до Саутгемптона дальше, чѣмъ отъ Лондона до Брайтона. — Раз- считываете вы скоро уѣхать въ Лондонъ? —* Я разсчитываю скоро уѣхать туда. — За чѣмъ вы пойдете въ этотъ разъ (ІЬів ііше)? — Чтобы купить тамъ хорошихъ ножей и стальныхъ перьевъ, и что- бы видѣться съ моими добрыми друзьями. — Давно-ли вы тамъ не были? — Около года, какъ я не былъ тамъ. — Не поѣдете- ли въ Германію въ этомъ году? — Не поѣду, потому что слиш- комъ далеко отсюда до Германіи. — Кто тѣ люди, которые толь- ко-что прибыли? — Это англичане. — Кто тотъ человѣкъ; кото- рый только-что уѣхалъ? — Это парижанинъ, который растратилъ (зцнашіегеіі амгау) все свое состояніе въ Англіи. — Гдѣ вы обѣ- дали вчера? — Я обѣдалъ у трактирщика. — Много вы издер- жали? — Я издержалъ полкроны. — Проѣхала-ли здѣсь (Ьеге) королева (ІЬе циееп)? — Она не проѣзжала здѣсь, но мимо теа- тра. — Видѣли вы ее? — Я ее видѣлъ. — Въ первый разъ вы ее видѣли? — Это не въ первый разъ, потому что я видѣлъ ее болѣе десяти разъ. — Давпо-ли ваша мать слышала о своей сес- трѣ, которая отправилась въ Америку? — Недавно, какъ она слы-
— 218 — шала о ней. — Какъ давно? — Нѣтъ двухъ недѣль. — Давпо- ли вы были въ Лондонѣ? — Два года. — Давпо-ли ваша сестра въ Брайтонѣ? — Пять лѣтъ, какъ опа тамъ. — Сколько време- ни прошло съ тѣхъ поръ, какъ вы обѣдали? — Давно, какъ я обѣдалъ, по подавно, какъ я ужиналъ. — Какъ давно вы ужина- ли?— Полчаса тому назадъ. — Сколько времени прошло съ тѣхъ поръ, какъ вы имѣете эти книги? — Три года, какъ я ихъ имѣю. — Что сталось съ человѣкомъ, которому вы одолжили денегъ? — Я не знаю, что съ нимъ сталось, ибо уже много времени, какъ я его ие видѣлъ. У іі р а ж и е и і е 123. Какъ давно учитесь вы по-англійски? — Нѣтъ двухъ мѣся- цевъ, какъ я учусь. — Умѣете-ли вы уже говорить? — Вы ви- дите, что я начинаю говорить — Давпо-ли учатся по-англійски (ІІ) дѣти генерала (цепегаі)?—Два года, какъ опи учатся, и не на- чинаютъ еще говорить. — Почему они еще пе умѣютъ говорить? — Опи пе умѣютъ говорить, потому что учатся дурно. — Почему они не учатся хорошо? — У нихъ пѣтъ хорошаго учителя, такъ что они не учатся хорошо. — Въ чемъ проводите вы свое вре- мя? — Я провожу свое время въ ученіи. — Въ чемъ проводитъ время ваша сестра? — Опа проводитъ свое время въ чтеніи и въ игрѣ. — Проводитъ-ли этотъ человѣкъ свое время въ работѣ? —- Это негодяй: онъ проводитъ свое время въ пьянствѣ и въ игрѣ. — Принесъ-ли вамъ купецъ ножи, которые вы у него (аі Ьін вЬор) купили? — Опъ позабылъ принесть ихъ мнѣ. — Продалъ-ли онъ вамъ ихъ въ долгъ? — Напротивъ, опъ продалъ ихъ мпѣ за па- личныя деньги. — Почему вы не пришли (уоп Ііаѵе Гаііеіі іо соте) на урокъ сегодня утромъ? — Портной позабылъ принесть мнѣ платье, которое обѣщалъ, такъ что я пе могъ придти. — Что при- несъ башмачникъ? — Опъ принесъ сапоги и башмаки, которые сдѣлалъ намъ. — Кто тѣ люди, которые только-что прибыли? — Это французы. — Бросаете вы свою шляпу? — Я по бросаю ея. ибо она очень идетъ ко мнѣ. — Давно-ли ждетъ этотъ чело- вѣкъ? — Онъ только-что прибылъ. — Чего опъ хочетъ? — Онъ хочетъ говорить съ вами. — Угодно вамъ сдѣлать это? — Я хо- чу это сдѣлать. — Можете-ли вы сдѣлать это хорошо ? — Я сдѣ- лаю какъ можно лучше. — Можетъ-ли этотъ человѣкъ сдѣлать это? — Опъ можетъ сдѣлать это и сдѣлаетъ какъ можно луч- ше. — Отчего вы убѣгаете? — Я убѣгаю, потому что боюсь. — Кого вы боитесь? — Я боюсь человѣка, который пе любить ме- ня. — Онъ вашъ врагъ? — Пе знаю, врагь-ли опъ мой (тѵІіеіЬег Ье...); но я боюсь всѣхъ тѣхъ, которые не любятъ меня, ибо
— 219 — если они (И ІЬеу) не дѣлаютъ мнѣ зла, то никогда не сдѣлаютъ добра. — Что гь вами случилось? — Со мною случилось большое несчастіе. — Какое (ѵѵЪаі)? — Я встрѣтился съ своимъ величай- шимъ врагомъ, который ударилъ меня палкой. — Въ такомъ слу- чаѣ я сожалѣю объ васъ отъ всего моего сердца. Упражненіе 124. Хоропю-ли служитъ вамъ этотъ человѣкъ? — Онъ служитъ мнѣ хорошо, но издерживаетъ слишкомъ много. — Хотите взять этого слугу? — Я хочу его взять, если опъ желаетъ служить мнѣ. — Развѣ, я могу взять этого слугу? — Вы можете его взять, ибо онъ служилъ мнѣ очень хорошо. — Сколько времени, какъ онъ не находится (Ье ів оиі) у васъ въ услуженіи? — Только шесть недѣль. — Долго-ли онъ вамъ служилъ? — Онъ служилъ мнѣ въ теченіе пяти лѣтъ. — Что вамъ предлагали англичане? — Они предлагали мнѣ хорошаго пива, превосходной говядины и хо- рошихъ сухарей. — Угодно вамъ позаботиться о моихъ платьяхъ? — Я хочу позаботиться о нихъ. — Заботится-ли ваша сестра о кни- гѣ, которую я ей одолжилъ? — Она заботится о ной. — Кто по- заботится о моей лошади? — Трактирщикъ позаботится о ней. — Бросаете вы свою шляпу? — Я не бросаю ея, ибо она чудесно пристала ко мпѣ. — ІІ]ю даетъ-ли вашъ другъ свое платье? — Онъ его пе продаетъ, ибо опо ему чрезвычайно къ лицу. — Кто. испортилъ мою книгу? — Пикто не портилъ ея, потому что ни- кто пе осмѣливался прикасаться (іо ІоисЬ) къ ней. — Была-ли награждена ваша сестра? — Опа напротивъ, была наказана; но я прошу васъ хранить это въ секретѣ, ибо никто о томъ пе зна- етъ. — Что съ нею случилось? — Я вамъ скажу, что случилось съ пою, если вы пообѣщаете мнѣ сохранитъ объ этомъ секретъ. — Я вамъ это обѣщаю, потому что сожалѣю о ней отъ всего моего сердца. — Ввѣряете вы что-нибудь этому человѣку? — Я ничего не ввѣряю ему. — Сохранилъ-ли онъ вамъ что-нибудь? — Я ни- когда не ввѣрялъ ему ничего, такъ что опъ никогда пе сохранилъ мнѣ ничего. — Кому ввѣряете вы свои секреты? — Я никому не ввѣряю ихъ, такъ что никто ихъ не знаетъ. Урокъ сорокъ-второй. — Гогіу-зесопд Іезвоп Скоро-лв првдугь гости? Скоро. Играіь на сари икѣ. Играть на флейтѣ. УѴІ11 іііе реоріе соте вооп? 8ооп, ѵегу зооп. То ріау ироп Іііе ѵіоііп. То ріау іііе ѵіоііп. То ріау ироп іііе Яше. То ріау іііе Йиіе. 16
— 220 — Примѣч. А. — Въ смыслѣ умѣнья играть на какомъ-либо му- зыкальномъ инструментѣ, глаголъ іо ріау требуетъ винительнаго падежа; въ смыслѣ-же играть дѣйствительно на томъ или дру- гомъ инструментѣ, этотъ глаголъ требуетъ предлога ироп съ ви- нительнымъ надеженъ. Играть по стольку-то: іо ріау Гог яоте- іѣіпр; напр., будемъ играть по кронѣ, Ьеі ия ріау (ог а сточи. При названіи игоръ, глаголъ іо ріау требуетъ предлога аі. Играть въ карты. То ріау аі сагЛя. Играть въ шахматы. То ріау аі сЬевз. Сыграть партію на бильярдѣ. I То ріау а рате аі Ьііііапін. На какомъ инструментѣ играете вы? 'ѴЬаі іпвігитеиі <1о уои ріау? На какомь инструментѣ играетъ ваша \Ѵ1іаі іпвігіітепі сіоев уоиг візіег ріау? сестра? Она играетъ па клавесипѣ. 81іе ріауя іЬе ЬагрзісЬогіі. Она играетъ на фортепьяно. 8Ье ріаув Ніе ріаио. Прибѣжать, подходить. Подходите вы къ огню? Я подхожу къ нему. Подойти КЪ кому-нибудь. 5>го человѣкъ, къ которому нельзя по- дойти. Удаляться. । Я удалявісь отъ огня. Я удаляюсь отъ него. Этотъ человѣкъ удаляется отъ огня, по- тому что ему не холодно. Садиться, сѣсть. Угодно вамъ сѣсть? Сѣдалице, стулъ. Онъ сидитъ возлѣ огня. Возлѣ, подлѣ. Возлѣ огня. Подлѣ ДЩД, РЧЛ.ѴМ-) — нея. — нихъ. — деревьевъ. Гдѣ вы живете? Я жиііу возлѣ замка. То арргоасѣ, іо іііадѵ * пеаг. По уои арргоасЬ ІЬе йге? I арргоасЬ іі. То арргоасѣ яоте опе. То Ііаѵе ассея іо яоте опе. + Пе із а тап оГ (ІійГіспІі ассевз. То н’ііѣЛгаѵ Ггош. То ро аѵау Ггот. I до аѵау (ѵііЬйгаѵ) Ггот іЬе йге. I во аѵау Ггот іі. ТЬаі тап воез аѵау Ггот іііе йге, Ьѳсаиве Ье ів поі соііі. | То аіі * (прошед. несоверш. и причаст. прошед. яаі). | 5ѴІІ1 уои зіі (іоѵп? Ѣ УѴіІІ уои іаке а яеаі? ТЬе веаі, іЬе сЬаіг. Не 8ІІ8 пеаг іЬе Йге. Не ів вііііпв пеаг іЬе Йге. Ыеаг. Кеиг іЬе Йге. Кеаг те. Меаг Ьег. Кеаг іЬет. Яекг іЬе ігеев. \ѴЬеге <1о уои Ііѵе? I Ііѵе пеаг іЬе сазііе.
— 221 — Что вы дѣлаете подлѣ огпя? Близко къ потерѣ. Близко къ уходу. 5ѴЬаѣ аго уои (Іоіп§ пеаг ІЬе йге? Б'еаг 1озіп#. Иеаг йоіи^. Припоминать, вспомнить. Припоминаете ны это? Я припоминаю это. Вспоминаете вы объ этомъ человѣкѣ? Я вспомина» о немъ. О чемъ опа пспомипаегь? Она ни о чемъ не вспоминаетъ. То гететЬег, Іо гесоііесі. Во уои гесоііесі іЬаі? I гесоііесі іі. Во уои гететЬег іЬаі тап? I гететЬег Ьіт (иди: I <іо). 5ѴЬаі <1оев вЬе гететЬег? ВЬе гешетЬегв поіЬіп#. Танповать. Падать, упасть. Уронить. Удержать. Уронили вы что нибудь? Я ничего ие уронилъ. То ііапсе. То Гаіі * (прошед. несоверш, /еП; причаст. прошед. /аНен.) То <1гор (гігорі несоверш. и причаст.. прошед. или правильно). То теіаш, Іо ЬоШ Ьаск. Наѵе уои (ігорі апу Пііпв? 1 Ьаѵе поі (Ігорі апу іЬіп#. Предпочитать. Предпочитаете ны остаться здѣсь, чѣмъ идти. Я предпочитаю остаться здѣсь, чѣмъ идти. Лучше (больше), чѣмъ. Она больше добить учиться, чѣмъ иг- рать Любите-ли вы больше читать, чѣмъ го- ворить. Я больше люблю говорить, чѣмъ читать. Оиъ любитъ дѣлать то и другое. Я больше люблю говядину, чѣмъ бара- нину. Я столько же люблю чай,, сколько кофе, (.'только же. Я не люблю пи того, ни другаго. То Ііке Ьеііег, іо ргеГег. Во уои Ііке Іо віау Ьеге Ьеііег іііап Іо °иі? 1 Ііке аіауіпк Ьеге Ьеііег ІЬап коіпд оиі. Веііег іЬап. 8Ье Іікев Іо аіиііу Ьеііег ІЬап Іо ріау. Во уои Ііке іо геасі Ьеііег ІЬап Ю вреак? 1 ііке іо вреак Ьеііег іЬап іо геаіі. Не Икея іо (Іо ЬоіЬ. 1 Ііке Ьееі Ьеііег ІЬап гоиііоп. 1 Ііке Іеа ав тисЬ аа совГее. Ливі ав тисЬ. I Ііке пеііЬег іЬе опе поі ІЬе оіЬег. Продавать дешево. Продавать дорого. Продаеть-ли онъ дешево? Онъ не продаетъ дорого. Онъ продалъ мнѣ это очень дорого. Этотъ человѣкъ продаетъ все такъ доро- го, что у пего нельзя ничего купить. То веІІ * сЬеар. То веІІ беаг. Воев Ье веІІ сЬеар? Не доев поі веІІ Пеаг. Не Ьав воід те ІЬаі ѵегу ііеаг. ТЫв тап веіів еѵегу ІЬіп# во сіеаг. іЬаі опе саппоі Ьиу апу (Ьіод о! Ьіт. 16»
— 222 — Такъ, столь. Вы говорите такъ скоро, что и не йогу попять васъ. Купить что пибудь у кого либо. Скоро. Медленно. Громко. Столько. Я написалъ столько писемъ, что пе могу болѣе писать ихъ. І'іюмко лн говоритъ ваптъ учитель? Онъ говорить громко. Чтобы выучиться по англійски, надобно говорить громко. Скорѣе. Пе такъ скоро. Такъ же скоро, какъ мы. Учите-ли иы такъ же скоро, какъ я? . Я учу скорѣе васъ. Я васъ не понимаю, потому что вы го- ворите слишкомъ скоро. 8о. Той вреак во Гаві іііаі I саппоі ипііег- віаші уои. То Ьиу вотеіЬіпд оГ воте опе. У«іск, Гаві. 81оѵ, ніожіу. Аіоші. 8о тисЬ, во тапу. I Ьаѵе мггіііеп во тапу Іеііегв ікаі I саппоі ѵггііе апу тоге. Ооев уопг тавіег вреак аіоші? Не вреакв аіоші. Іп опіег іо Іеагп Епдіівіі опе тиві вреак аіоші. Оиіскег, Гавіег. Йоі во циіск, Іевз циіск. Ав Гаві ав уои. І)о уои Іеагп ав Гаві аз I? I Іеагп Гавіег іЬап уои. I сіо поі ишіегвіаті уои, Ьесаиве уои вреак Іоо Гаві. Стоить труда. Стоитъ-ли зто труда? Это стоитъ труда. Это пе стоитъ труда. Стоитъ лн труда дѣлать это? Стоитъ ли труда писать къ иему (къ пей)? Это ничего пе стоитъ. То Ье іѵогіЬ ѵЬіІе. • • Із іі ѵгогіЬ ѵгЬіІе? • 11 ів *огік жЫІс. Іі іа поі ѵгогіЬ *Ы1е. • Ів іі ѵогііі ѵгЫІе іо <1о іііаі? • Ів іі ѵгогіЬ ѵгкііе іо «гііе іо Ьег? Іі ів мгогіЬ поікіпд. Лучше-ли? Лучше. ’ Лучше сдѣлать это, чѣмъ то. Лучше остаться здѣсь, чѣмъ прогули- ваться. Будетъ-ли лучше? | Ів іі Ьеііег? І Іі ів Ьеііег. І И іе Ьеііег іо <1о ііііз іііап ІЬаі. І И ів Ьеііег іо віау Ьеге ікап іо до ѵаікіпд. + \Ѵі11 іі Ье Ьеііег? Отдѣлаться, избавиться. То век гісі оГ. Избавляегесь-ли вы отъ своего испорчеи- Аге уои деіііпд гісі оГ уоиг сіашадехі наго сахару? зидаг? Я отъ него отдѣлываюсь. I ат деіііпд гі<1 оГ іі. Отдѣлались вы отъ своего стараго ко- Ііісі уои деі гі<1 оГ уоиг о1<1 вііір? раблл? Я отъ него отдѣлался. I доі гі<1 оГ іі. Отдѣлываться, въ смыслѣ То рагі япіЬ. отчуждать.
— 223 — Имѣете намѣреніе отдѣлаться отъ своихъ лошадей? Я уже отдѣлался отъ нихъ. Отдѣлаться, избавиться отъ слуги. Избавились вы отъ своего слуги? Я отъ него избавился. Мы имѣемъ намѣреніе сдѣлать тоже. По уои іпіеші Ю рагі ѵгііЪ уоиг Ьогзев? I Ъаѵе аігеаііу рагіеіі ѵгііЪ іЬет. То дівсЬагес а вегѵапі. Наѵе уои «ІіксЬаг^есІ уоиг вегѵапі? I Ііаѵе (ІівсЪагкеіІ Ьіт. \Ѵе Ъаѵе іііе іпіепііоп іо (Іо іі. Избавиться отъ кого либо. Избавился ли вашъ отецъ отъ этого ловѣка? Онъ отъ него избавился. То {$еІ гі(1 оГ воте опе. че- І)іб уоиг ГаіЬег ре! гііі оГ іЬаі тап? Не коі гі<1 оГ Ъіт. Будить, разбудить, пробуждать. То ѵаке (дѣйств. правильный). Просыпаться, проснуться, про- То аѵаке * (прошед. несоверш. буждаться. аи'оке). Примѣч. А. — Глаголъ іо и-аке, пробуждать, дѣйствительный и правильный; Іо аѵѵаке, средній и неправильный въ ішрегГесѣит, причастіе-же прошед. имѣетъ правильное. Сновидѣніе меня разбудило. Я проснулся въ шесть часовъ утра. Въ которомъ часу вы обыкновенно про- сыпаетесь? Поступать, обращаться. Вести себя. Съ; въ отношеніи. Какъ онъ ведетъ себя? Онъ ведетъ себя хорошо. Вы дурно поступаете въ отношеніи человѣка. Онъ дурно обращается со мпохі. А (Ігеат Ьав ѵѵакеіі те. I аѵгоке аі віх о'сіоск ін Іііе тогпіпя. Аі ѵгЪаІ о’сіоск <1о уои депегаііу аѵгаке? То ЬеЬаѵе. То сошіисі опе’з зеІГ. Тонгапів. Ноту ііоев Ъе сошіисі ЬітвеИ? Не сошіиси ЬітвеИ ѵеіі. Уои ЬеЬаѵе ііі Іоѵапів іЬаі тап. Но Ьав ЬеЪаѵеіІ ііі іоѵгагсіз те. Пользоваться чѣмъ. Пользуетесь-ли вы моимъ ружьемъ?. Я пользуюсь имъ. Пользовались вы моею лошадью? Я ею пользовался. Они пользовались вашими книгами. Они пользовались ими. То ияе; Іо шаке * иье оГ (прошед. несоверш. тасіе). Бо уои иве ту дип? I иве іі. Наѵе уои ивеб ту Ьогве? I Ьаѵе ивеіі ІІ. ТЬеу каѵе ивеіі уоиг Ъоокв. ТЬеу Ьаѵе ивеіі ІЬет. Критъ, бриться. Велѣть обрить себя. Одѣвать. То вкаѵе. 1 То #еі вкаѵей. То дгевв.
— 224 — Раздѣвать. Одѣлись ди вы? Я еще не одѣлся. Раздѣли пы ребенка? Я его раздѣлъ. То ишігевв. Наѵе уои сІгеянеН уоигвеИ? I Ьаѵе поі уеі ЛгеввеД тувеИ. Наѵе уои ишІгемеЛ іЬе сЬіЫ? 1 Ьаѵе ипсігеззеіі іі. Сходить. Сойти съ лошади. Обучать. Преподавать, учить. Онъ учитъ йена счисленію. Я преподаю ему математику. Я преподавалъ ей англійскій языкъ. Онъ учить меня читать. Я учу его писать. Учитель англійскаго языка. То соте (іотѵп. То до «Іотѵп. То аІі^Ьі Ггот опе'в Ьогве. То йівтоипі. То іпвігисі. То ІеасЬ* (прошед. несоверш. и причаст. прошед. ІаидкС). Не іеасЬсв те агііЬтеІіс. I ІеасЬ Ьіт таіЬетаіісз. I Ьаѵе іаи^Ьі Ьег ЕпкІівЬ. Не ісасЬев те іо геаіі. I ІеасЬ Ьіт іо ѵѵгііе. ТЬе ЕпкіівЬ тавіег. Возлѣ, подлѣ, рядомъ. Пройти возлѣ кого-либо. Прошли-лм вы йодлѣ моей сестры? Я прошелъ рядомъ съ ней. Ву ІЬе 8Ійе оГ. То равв Ьу іЬе ві<іе оі воте опе. Наѵе уои раввегі Ьу іііе війе оГ ту вівіег? I Ьаѵе рамеііЬуіЬе ві<іе оГ Ьег (или.* I Ьаѵе; илн.- I раввелі Ьу Ьег зіііе). Пройти мимо какого-либо мѣста. Я прошелъ мимо театра. Вы прошли предъ моею лавкой. + То раьв Ьу а ріасе. I I Ьаѵе равве<і Ьу ІЬе іЬеаІге. Уои Ьаѵе раваесі ЬеГоге ту вЬор. У и р а ж н е н і е 125. Будетъ у насъ балъ сегодня вечеромъ? — Будетъ. — Въ кото- ромъ часу? — Въ десять часовъ белъ четверти. — Который часъ теперь? — Около десяти часовъ, и гости скоро пріѣдутъ. — Играе- те-ли вы на скрипкѣ? — Я не играю на скрипкѣ, но на клаве- синѣ. — На какомъ инструментѣ будетъ играть ваша сестра? — Она будетъ играть на фортепьяно. — Если опа будетъ играть на фортепьяно, то я буду играть на флейтѣ. — Много-ли будетъ па- рода па нашемъ балѣ? — Должно быть много. — Будете вы тан- цовать? — Буду. — Будутъ ли танцовать ваши дѣти? — Будутъ, если это имъ угодно (ІГ ІЬеу ріеазе). — Въ чемъ проводите вы
— 225 — время въ этой странѣ? — Я провожу время въ игрѣ на фортепь- яно и въ чтеніи. — Чѣмъ развлекается вашъ двоюродный братъ? — Онъ развлекается игрою на флейтѣ. — Тапцуетъ-ли кто нибудь, когда вы играете? — Многіе танцуютъ, когда мы играемъ. — Кто? — Вопервыхъ (іігні) наши дѣти, потомъ наши двоюродные братья, наконецъ наши сосѣди. — Веселитесь ли вы (Іо Ьиву опе’в веІГ)? — Увѣряю васъ, что мы веселимся много? — Уронили вы что нибудь? — Я ничего не уронилъ, но моя сестра уронила день- ги. — Кто ихъ поднялъ? — Люди, которые проходили, подняли ихъ. — Отдали-ль ихъ ей? — Ихъ отдали ей, ибо тѣ, которые ихъ подняли, не хотѣли оставить ихъ у себя (сохранить). — Угод- но вамъ подойти къ огню? — Я не хочу подходить къ нему, по- тому что боюсь обжечься. — Отчего вы удаляетесь отъ огня? — Потому что мнѣ не холодно. — Почему ваши дѣти подходятъ къ огню? — Они подходятъ къ нему, потому что имъ холодно. — Припоминаете вы что нибудь? — Я ничего не припоминаю. — О чемъ вспоминаетъ вашъ дядя? — Онъ вспоминаетъ о томъ, что вы ему обѣщали.— Что я ему обѣщалъ? — Вы обѣщали ему ѣхать съ пимъ въ Англію будущимъ лѣтомъ. — Я разсчитываю это сдѣ- лать, если пе будетъ сильныхъ дождей (іі (іоеи поі гаіп іоо пшсЬ). — Зачѣмъ вы отходите отъ огня? — Полтора часа какъ я сижу воз- лѣ огня, такъ что мпѣ болѣе по холодно. — Не любитъ ли вашъ другъ сидѣть возлѣ огня? — Напротивъ, онъ очень любитъ си- дѣть возлѣ огня, но только тогда, когда холодно. У іі р а ж и е и і е 126. Можно подойти къ вашему дядѣ? — Можно подойти къ нему, потому что опъ принимаетъ всѣхъ. — Гдѣ сидитъ ваша мать? — Она сидитъ возлѣ меня. — Сидите ли вы подлѣ огня? — Я не сижу возлѣ огня, ибо боюсь, что мнѣ будетъ слишкомъ тепло. — Помните вы моего брата? — Я его помню. — Помнитъ ли ваша тетка мою сестру? — Она ее помнитъ. — Вспомнили-ль вы свое упражненіе? — Я его вспомнилъ. — Вспомнила ли ваша сестра свои уроки? — Опа ихъ вспомнила, ибо выучила ихъ наизусть, и мои братья вспомнили свои, потому что выучили ихъ наизусть. — Любятъ ли ваши ученики учить наизусть? — Они не любятъ учить наизусть. — Любитъ ли вашъ братъ играть? — Опъ предпочи- таетъ учиться, чѣмъ играть. — Любите ли вы больше пить, чѣмъ ѣсть? — Я больше люблю ѣсть, чѣмъ пить; но мой дядя больше любитъ пить, чѣмъ ѣсть. — Любитъ ли англичанинъ больше цып- ленка, чѣмъ рыбу? — Опъ больше любитъ рыбу, чѣмъ цыпленка. — Любители вы больше писать, чѣмъ говорить?—Я люблю (дѣлать) то и другое. — Любитъ ли ваша мать больше кофе, чѣмъ чай? —
— 226 — Она не любитъ ни того, ни другаго. — Можете вы понять меня? — Нѣтъ, мил. гос., потому что вы говорите слишкомъ скоро. — Не потрудитесь ли (Ье кіпгі епои^Іі) не говорить такъ скоро? — Я не буду говорить такъ скоро, если ны хотите слушать меня. — Можете ли вы попять, что говоритъ вамъ моя сестра? — Она го- воритъ такъ скоро, что я не могу ея понять. — Могутъ ли ваши воспитанники понимать васъ? — Они понимаютъ меня, когда я говорю медленно, ибо чтобъ быть понятымъ, надобно говорить мед- ленно.—Нужно ли говорить громко, чтобъ выучиться по англійски?— Надобно говорить громко.—Громко ли говоритъ вашъ учитель? — Опъ говорить громко и медленно. — Отчего вы не купите что- нибудь у этого купца? — Опъ продаетъ все такъ дорого, что я ничего пе могу купить у него. — Угодно вамъ писать упражне- нія? — Я столько написалъ ихъ, что пе могу болѣе писать ихъ. — Любятъ-ли больше ваши дѣти учиться по нѣмецки, чѣмъ по италь- янски? — Оии не любятъ учиться пи тому, ни другому; опи лю- бятъ учиться только по англійски. У іі ражи е ніе 127. Пользуетесь ли вы книгами, которыя я вамъ одолжилъ? — Я ими пользуюсь. — Могу я пользоваться вашимъ ножемъ? — Вы можете пользоваться имъ, но ненадобно обрѣзаться. — Могутъ ли мои сестры пользоваться вашими книгами? — Онѣ могутъ поль- зоваться ими. — Можемъ мы пользоваться вашимъ ружьемъ? — Вы можете пользоваться имъ, по ненадобно портить его. — Что вы сдѣлали съ моими дровами? — Я ими пользовался, чтобы со- грѣться. — Пользовалась ваша сестра моимъ перомъ? — Она имъ пользовалась. — Кто пользовался моею лошадью? — Никто ею пе пользовался. — Сказали вы своей сестрѣ, чтобы она сошла? — Я не смѣлъ сказать ей это. — Отчего вы пе смѣли сказать ей это? — Потому что ие хотѣлъ будить ее. — Опа вамъ сказала, чтобы ея пе будить? — Она сказала мнѣ, чтобы ея не будить, когда она спитъ. — Брился ли сего дня вашъ братъ? — Онъ не брился, но велѣлъ обрить себя. — Сколько разъ въ день брѣется вашъ отецъ? — Онъ брѣется только разъ въ день, но мой дядя брѣется два раза въ день. — Часто брѣется вашъ двоюродный брагъ? — Онъ брѣется только разъ въ два дня (еѵегу оіѣег (іау). — Прошелъ-ли кто-нибудь возлѣ висъ? — Никто не прошелъ возлѣ меня. — Гдѣ прошелъ вашъ сынъ? — Онъ прошелъ мимо театра. — Пройдете-ли вы возлѣ замка? — Я тамъ пройду. — Въ которомъ часу вы одѣваетесь утромъ? — Я одѣваюсь, какъ только позавтра- каю, а завтракаю я каждый день въ восемь часовъ или въ чет- верть девятаго. — Одѣвается-ли ваша мать, прежде чѣмъ позав-
— 227 — тракаетъ? — Опа завтракаетъ, прежде чѣмъ одѣвается. — Хо- дите вы въ театръ каждый вечеръ? — Я не хожу туда каждый вечеръ, ибо лучше учиться, чѣмъ ходить въ театръ. — Въ кото- ромъ часу вы раздѣваетесь, когда не ходите въ театръ? — Тогда я раздѣваюсь, какъ только поужинаю, и ложусь спать въ десять часовъ или въ четверть одиннадцатаго. — Одѣли вы уже ребепка?— Я еще не одѣлъ его, потому что онъ еще спитъ (ія 8ІІ11 азіеер). — Въ которомъ часу опъ встаетъ? — Онъ встаетъ, какъ только про- снется. — Встаете-ли вы такъ-же рано, какъ я? — Я пе знаю, въ которомъ часу вы встаете, по я встаю, какъ только проснусь. — Угодно вамъ приказать моему слугѣ разбудить мепя завтра въ по- ловинѣ четвертаго? — Я ему это прикажу. — Въ которомъ часу проснулась ваша сестра? — Она проснулась въ четверть селимаго утромъ. — Отчего вы встали такъ рано? — Мои дѣти такъ шу- мѣли, что разбудили мепя. — Хорошо-ли вы спали? — Я ие хо- рошо спалъ, ибо вы очень шумѣли. Упражненіе 128. Отдѣлались-ли вы наконецъ отъ этого человѣка? — Я отъ него отдѣлался. — Зачѣмъ вашъ братъ отдѣлался оп. своихъ лоша- дей? — Потому что не имѣлъ въ нихъ надобности. — Удалось-ли наконецъ вашему купцу отдѣлаться отъ своего испорченнаго са- хару? — Ему удалось отдѣлаться отъ пего. — Продалъ ли онъ его въ долгъ? — Онъ могъ іцюдать его за паличныя деньги, такъ что пе продалъ въ долгъ. — Кто васъ училъ говорить по англійски? — Я учился у учителя. — Училъ-ли онъ васъ писать? — Онъ училъ меня говорить, читать и писать. — Кто училъ математикѣ вашего брата? — Французскій учитель преподавалъ ее ему. — Кто училъ вашу сестру счисленію? — Нѣмецкій учитель училъ ее. — Зове- те-ли вы меня? — Я васъ зову. — Что вамъ угодно 0ѴЬаі ів уоиг ріеавиге)? — Отчего вы не встаете? развѣ не знаете, что уже поздно? — Чего вы просите у меня (\ѴЬаі до уои ѵапі Ггот ше)? — Я потерялъ всѣ свои деньги и пришелъ просить васъ (іо Ьец) одол- жить мнѣ денегъ (іі). Урокъ сорокъ-третій. — Гогіу-іЫпІ Іеззоп. Быть здоровымъ. То Ье кеіі. Какъ ваше здоровье? Я здоровъ. Какъ здоровье вашего братца? {Но» До уои <1о? Но» аге уои? I ат »е!1. Но» ів уоиг ГаіЬег?
— 228 Онъ здоровъ. Какъ здоровье пашей матери? Она нездорова. Какъ здоровье вашей сестры? Она не очень здорова. Не ів *еІІ. Но* іе уоиг пюіЬег? 8Ье іа ііі. + Ни* ів уоиг вівіег? 8Ье іе поі ѵегу чгеіі. То Надрывать, разрывать. -р0 Разливать. То Распространять. То Распространяться о чемъ. То Повѣсить. То Ьгеак * (прошед. несоверш. Ьгоке). зрііі * (прошед. несоверш. и прич. прошед. врііі). зрііі * (прошедш. несоверш. и причаст. прошед. врііі). вргеа<1 * (прошед. несовер. и прич. прошед. аргеаН). ехраііаіе ироп. Ьапц * (прошед. несоверш. и причаст. прошед. Ьип?) *). Вы разрываете сердце атому человѣку. Кому я разрываю сердце? Этотъ человѣкъ всегда распространяется объ атомъ предметѣ. Растянуться на полу. Л вѣшаю свое платье на стѣну. Она вѣшаетъ свою шляпу на дерево. Кто повѣсилъ корзину на дерево? Воръ, грабитель. Разбойникъ. Воръ былъ повѣшенъ. Уои Ьгеак іЬаі шап'в Ьеагі. \ѴЬове Ьеагі ііо I Ьгеак? ТЬаі піап І8 а1*ауз ехраііаііпк ироп іЬаі зиЬуесі. 'Го вігеісЬ опе’в веИ аіопа іЬе Йоог. I Ьапк ту соаі ои (Ье *а!І. 8Ье Каи#* Ьег Ьиппеі ироп (Ье ігее. ѴЬо Ьая Ьипц (Ье Ьапкеі оп іЬе ігее? ТЬе іЫеГ, (Ье гоЬЬег. ТЬе ЬіцЬ*аушап. ТЬе іЬіеѣ Ьав Ьееп Ьап?е(1. Готовый. Готовить. Готовиться. Быть на готовѣ. Выиграть. Отправнлсл-лн вашъ отецъ? Онь готовъ отправиться. Веасіу. То шаке геаііу. То іпаке опе'в зеІГ геайу. То кеер опе’в веіі’ геаііу. То еагп или іо раіп. То реі * (прошед. несоверш. и причаст. прошед. воѣ). Нав уоиг ГаіЬег аігеабу віагіеіі (ііераг- іві)? Не ів геаііу іо віагі (ііерап). >) Глаголъ Ьапя правиленъ, когда онь дѣйствительный, и неправиленъ, когда онъ средній. Нѣкоторые принимаютъ его за правильный, когда дѣло идетъ о лицахъ.
— 229 — Вмѣшаться. Узнать. Обмѣнять, примѣняться. Перемѣнить. Надѣяться. Я вмѣшиваюсь между людьми. Опъ вмѣшивается между солдатами. Узнаете вы эту даму? Я такъ данио ее ие видѣлъ, что не узнаю. Опъ мѣняетъ свою шляпу иа мою. Они мѣняютъ свои сапоги иа башмаки. Мѣняете пн бѣлье? Я его мѣняю. Я мѣняю шляпу. Они мѣняютъ платье. У этого человѣка больше денегъ, чѣмъ онъ издерліитъ. У васъ менѣе друзей, чѣмъ «и думаете. У пасъ больше башмаковъ, чѣмъ намъ нужно. У меня больше хлѣба, чѣмъ я могу съѣсть. Больше пина, чѣмъ надобно. То пііх. То гесобпіве, іо аскпоѵіесіке. То сѣаіще или іо схсЬап^с Гог. То сЬап^е, іо риі оп оіЬег іінп^з. То Ьоре, іо ехресі. I шіх атопц Іке теп. Не гаіхез апюпд іке зоііііегз. І)о уои гесо^пізе (Ьаі Іаііу? Іі іе во Іопк зіпсе I за* Ъег ікаі I ііо поі гесоііссі Ъег. Не сііаиртв кіз каі Сот іпіпе. ТЬеу скап^е ікеіг Ъоо(з Гог зкоез. + Во уои скап^е уоиг ііпеп? і I сканое іі. 1 риі оп апоікег каі. Ѣ ТЬеу скап^о ікеіг сіоікез. Ткаі тап каз тоге. топеу ікап ке *ІІІ зреші. Уои каѵе і'емег Сгісшія Ікап уои ітаяіпе. ѴѴе Ьаѵе тоге зкоез іЬап ѵе ѵѵапі. I Ъаѵе тоге кгеаіі ікап I сап еаі. ТЬеге ів тоге жіпе ікап із псссззагу. Ви всегда прилежна и всегда будете Ѵои аге аіѵаув вішііоиз, аші *І11 такимъ. аЬѵауз Ъе зо. Нѣтъ надобности повторять мѣстоименія, служащія под- лежащимъ или дополненіемъ нѣсколькимъ послѣдующимъ глаго- ламъ, а также опредѣленный членъ или притяжательныя мѣсто- именія предъ нѣсколькими именами, даже когда при послѣднихъ стоить имя прилагательное, относящееся къ каждому изъ этихъ именъ. Вашъ брать всегда уменъ и всегда бу- * детъ такимъ. Благовоспитанный сынъ никогда не огор- чаетъ отца; онъ его любитъ, чтитъ и уважаетъ. Яблоки, груши и абрикосы были очень хороши. Видѣли-лн высокихъ мужчинъ и женщинъ? Я видѣлъ человѣка, котораго вы любите, уважаете и почитаете. Она потеряла свою шляпу, шаль и пер- чатки. Оиъ далъ мнѣ свою шляпу, платье и баш- маки. Ѵоиг Ъгоікег із ап<1 жііі аіѵгауз ке Кооіі. А меіі-еііисаіеіі воп (а воп ѵеіі Ьгоиккі ир) пеѵег (рѵез кіз Гаікег апу «гіеГ; ке Іоѵез, копоигз аші гезресіз Ьіт. Тке арріез, реагз аші аргіеоів ѵгете ѵегу (?оо<і. Наѵе уои зееп Іке іаіі теп ап(і котеп? I каѵе зсеп іке таи ѵкот уои іоѵе, езіеет апіі копоип Бке Іонѣ кег коппеі, зкаѵѵі аші «Іоѵсв. Но <;аѵе те ків каі, соаі аші зкоез.
— 280 — Я бросилъ ножъ, обрѣзавшись. Я возвратилъ книгу, прочитавши ее. Онъ пошелъ въ концертъ, одѣвшись. Она пошла въ театръ, одѣвшись. Мы завтракали, обрившись. Онн (онѣ) вышли, погрѣвшись. I іЬгеж іЬе кпіГс аѵау аГіег сиіііид шузеІГ (смотр. у|юкъ 34). I геіигиеіі іііе Ьоок аГіег геаіііпк іі- Не ѵеиі іо іЬе сопсегі аГіег (ігеззіпд ІііпіяеІГ. 8Ье ѵепі іо іЬе іЬеаіге аГіег (ігеваіпд ЬегвеІГ. XVе ЬгеакГазісгі аГіег вЬаѵіпд оигяеіѵев. ТЬеу ѵепі оиі аГіег жагтіии іЬеіи- зеіѵев. Сколько вы заплатили за итогъ домъ? г Я заплатилъ за него 2,000 фунтовъ. Я купилъ эту лошадь за 40 фунтовъ. Ноѵ шисЬ Ьаѵе уои раі(1 Гог іЬаі Ьоиве (смотр. ур. 34)? I Ьаѵе раЫ і«о іЬоивашІ роипЗв Гог іі. I Ьаѵе ЬоицЬі іЬіа Ьогве Гог і'огіу роиініз. Сознаваться, условливаться. То а#гее Іо. Сговориться. То адгее. Сознаетесь-ли вы въ «томъ? Я въ этомъ сознаюсь. Сговорились-ли вы въ цѣнѣ? Мы сговорились въ ней. Въ чемъ вы сговорились? Въ цѣнѣ. Во уои адгее іо іЬаі? I артеее іо іі. Наѵе уои аргсеіі аЬоиі іЬе ргісс? XVе Ьаѵе алтеей аЬоиі іі. АЬоиі «Ьаі Ьаѵе уои артеей? АЬоиі іЬе ргісе. Сомнѣваться. Сомнѣваетесь ли въ этомъ? Я въ этомъ сомнѣваюсь. Я въ этомъ не сомнѣваюсь. Въ чемъ вы’сомнѣваетесь? Я сомнѣваюсь въ томъ, что мпѣ сказалъ этотъ человѣкъ. Сомнѣніе. Безъ сомнѣнія. То (іішЫ. Во уои (ІоиЬі іЬаі? I (ІоиЬі іі. I <1о поі (іоиЬі іі. I Ьаѵе по <1оиЬі оГ іі. XV Ьаі <1о уои (ІоиЬі? I (ІоиЬі тѵЬаі іЬаі шап Ьаз ЮІЗ те ТЬе (ІоиЬі. Ко (ІоиЫ «ли ѵііЬоиі (ІоиЬі. Соглашаться. Носить, износить. Онъ носить красивое платье. По обыкновенію. Противъ моего обыкновенія. Однакожъ. Товарищъ. Больной. То сопвепі, То хѵеаг * (прошед. несоверш. хѵоге, причаст. прошед. ѵгогп). Не хеагз ЬеапііГиі догтепН. Ав сивіотагу илм: аз ивипі. Адоіпві ту сивіот. Ноѵеѵег. ТЬе рагіпег. ТЬе раііеаі, іЬе віек регкоп, іЬе іпѵаііі.
— 231 — Порядочно. Очень поздно. Очень далеко. ТоІогаЫу чѵеіі. Іі ів гаіЬег Іаіе. Іі ів гаіЬег Гаг. Замѣчать. Я Замѣчаете-ли пы это? Я ото замѣчаю. Замѣтили пы это? Замѣтили вы, что онъ сдѣлалъ? Я это замѣтилъ. То іаке поіісе оГ. То оЬзегѵе, іо поіісе. Ьо уои Іаке поіісе оГ іЬаі? I іаке поіісе оГ іі (или: I іо). Оі<1 уои оЬвегѵе іЬаі? Вій уои поіісе ѵііаі Ье <1й1 ? I ііііі поіісе іі (или: I <1і(1). То ехресі. То 8еі*, іо ргосиге. ( То таке Гип о(. ( То Іаи^іі аі. То віор, іе віау * (прошед. пе- соверш. віаіеі). То зіау, іо ве]оит. АІ ргепспі, поѵ. ТЬе гекііепсе, віау, аЬоііе.' і> Ьо уои ехресі іо геееіѵе а Іеііег Ггот уоиг аипі? I ехресі іі (или: I ао). ѴГс Ьаѵе ехресіеіі іі. I саппоі ргосиге апу топеу. и Не саппоі доі апу іЬіпв іо еаі. 8Ье Іаиккз аі еѵегу Ьосіу. I (Іо поі Іаи^Ь аі піт. Не (іоеа поі Іаи^Ь аі Ьег. і- Пкі уои віау 1оп& аі Ьошіоп? гь I аіаіі іЬеге опіу віх ѵеекз. 5ѴІіеге (Іоев уоиг тоіЬег «іау аі ргевепі? | Вгі^Ьіоп іе а Йпе ріасе Іо Ііте іп. Дожидаться, ожидать, ждать. Достать, добить. Насмѣхаться. { Останавливаться. Пребывать (жить). Нынѣ, теперь. Пребываніе. Ожидаете ли ш получить письмо отъ своей тетки? Я жду его. Мы этого ждали. Я пе могу достать денегъ. Онъ не можетъ добыть себѣ, чего бы поѣсть. Опа насмѣхается надъ всѣми. Я не насмѣхаюсь надъ нимъ. Оиъ не насмѣхается надъ иею. На долго вы останавливались въ Лон- донѣ? Я тамъ останавливался только на шесть недѣль. Гдѣ нынѣ пребываетъ ваша мать? Брайтовъ прекрасное мѣстопребываніе. У и р п ж н е н 1 е 129. Который часъ? — Уже шестъ часовъ, и ви довольно спали (віері Іоп^ епоіщѣ). — Давпо-ли вы встали? — Полтора часа, какъ я всталъ. — Угодно вамъ прогуляться со мною? — Я не могу идти прогуляться, ибо жду своего учителя англійскаго языка. — Какъ вела себя моя дочь? — Она вела себя очень хорошо. —
— 232 — Какъ велъ себя съ вами мой сынъ? — Онъ велъ себя со мной очень хорошо, ибо опъ ведетъ себя хорошо со всѣми. — Стоитъ- ли труда писать къ этому человѣку? — Не стоитъ труда писать къ нему. — Стоитъ-.іи труда сходить съ лошади, чтобъ дать что- нибудь этому бѣдняку (роог тап)? — Да, потому что онъ, кажет- ся (іо эеепі), нуждается; но вы можете дать ему что-нибудь, не сходя съ лошади. - Лучше-ли учиться читать по-англійски, чѣмъ говорить? — Не стоитъ труда учиться читать, не учась говорить. — Лучше-ли идти спать, чѣмъ гулять? — Лучше это, чѣмъ то. — Лучше-ли ѣхать въ Германію, чѣмъ въ Англію? — Не стоить труда ѣхать въ Германію или въ Англію, когда нѣтъ желанія путешествовать. — Какъ здо^ювье вашего отца? — Его здоровье довольно хорошо (ргеііу иеіі). — Какъ здоровье вашей матери? — Оиа здорова. — Здоровы-ли ваши сестры? — Онѣ здоровы въ те- ченіе нѣсколькихъ дней. — Какъ здоровье вашего больнаго? — Ему сегодня лучше, чѣмъ вчера. — Давно-ли вы не видѣли сво- ихъ братьевъ? — Двѣ недѣли, какъ я ихъ пе видѣлъ. — Какъ было ихъ здоровье? — Опи были совершенно здоровы. — Гово- рите-ли вы постоянно (кіііі) по англійски? — Я такъ давно не говорилъ, что почти совсѣмъ забылъ. — Сколько времени, какъ ваша сестра учится по нѣмецки? — Только три мѣсяца, какъ опа ему (іі) учится. — Говоритъ-ли опа уже по-нѣмецки? — Она го- воритъ, читаетъ и пишетъ уже лучше, чѣмъ вашъ братъ, кото- рый учится два года. — Повѣсили-ль человѣка, который укралъ лошадь у вашего брата? — Его наказали, по не повѣсили; вѣ- шаютъ только разбойниковъ въ пашей сторонѣ. — Что вы сдѣ- лали съ моимъ платьемъ? — Я повѣсилъ его на стѣну. — Угод- но вамъ повѣсить мою шляпу на дерево? — Я ее повѣшу тамъ (іііегеоп). — Готова-ли эта дѣвица идти со двора? — Нѣтъ еще, но скоро будетъ готова. — Отчего вашъ дядя насмѣхается надъ вами? — Онъ насмѣхается надо мною, потому что я говорю дур- но. — Отчего нѣтъ друзей у вашей сестры? — Она ихъ пе имѣ- етъ, потому что смѣется надъ всѣми. — Зачѣмъ вы насмѣхаетесь Ъадъ этимъ человѣкомъ? — Я пе имѣю намѣренія смѣяться надъ нимъ. — Прошу васъ не дѣлать этого, ибо вы разорвете ему сердце, если будете смѣяться надъ нимъ. — Зачѣмъ вы такъ распространяетесь объ этомъ предметѣ? — Потому что нужно го- ворить о всѣхъ предметахъ. — Если нужпо (іі іі із песеязагу іо) слушать васъ и отвѣчать вамъ, когда вы распространяетесь объ этомъ предметѣ, то я повѣшу свою шляпу на гвоздь, растянусь па (аіоіщ) полу, буду васъ слушать и отвѣчать вамъ какъ можно лучше. — Вы сдѣлаете хорошо.
— 233 — Упражненіе 130. Па что ны промѣняли свою карету, о которой вы мпѣ говори- ли? — Я промѣнялъ ее на красивую арабскую лошадь. — Угод- но вамъ промѣнять свою книгу на мою? — Пе могу, потому что имѣю въ ней надобность, чтобы учиться по-англійски. — Зачѣмъ вы снимаете свою шляпу? — Я ее снимаю, потому что вижу (I вее сошіпц) своего стараго учителя. — Когда будетъ концертъ? — Онъ будетъ сегодня вечеромъ. — Перемѣпите-ли вы шляпу, что- бы идти туда? — Я ея пе перемѣню. — Перемѣннли-ль вы шля- пу, чтобы идти къ французскому генералу? — Я перемѣнилъ шля- пу, но не перемѣнилъ пи платья, нн башмаковъ. — Сколько разъ въ день мѣняете вы платье? — Я мѣняю его къ обѣду и къ театру. — Что станется съ вами, если вы всегда будете вмѣши- ваться между этими людьми? — Я не знаю, что станется со мной, но увѣряю васъ, что они не сдѣлаютъ мнѣ зла, ибо они никому ие дѣлаютъ зла. — Узнали вы своего сына? — Я такъ давно не видѣлъ его, что но узналъ его. — Узналъ-ли опъ васъ? — Онъ мепя тотчасъ узналъ. — Какъ здоровье вашего дяди? — Здо- ровье его очень хорошо. — Узнали вы его? — Я почти не узналъ его (I сонІ(і Ьапііу гесорпі.яе Ьіш), ибо онъ, противъ своего обык- новенія, ходитъ въ большой шляпѣ. — Какое платье онъ носитъ? — Онъ носитъ прекрасное новое платье. — Знаеуе-ли вы, отчего этотъ человѣкъ пе ѣстъ? — Я думаю, онъ не голоденъ, ибо у не- го хлѣба больше, чѣмъ онъ можетъ съѣсть. — Дали вы денегъ своей дочери? — Я далъ ихъ ей больше, чѣмъ опа издержитъ. — Угодно вамъ дать мнѣ стаканъ воды? — Вамъ пѣтъ надобности пить воду, потому что есть вина больше, чѣмъ нужно. — Отчего радуются французы? — Они радуются, потому что льстятся имѣть много хорошихъ друзей. — Не правы-ли опи, радуясь? — Они пе правы, потому что у нихъ меньше друзей, чѣмъ они думаютъ. — Надолго останавливались вы въ Берлинѣ? — Я тамъ останавли- вался па двѣ недѣли. — На сколько времени остановился въ Лондонѣ вашъ племянникъ? — Онъ остановился только на мѣ- сяцъ. — Кунилъ-ли наконецъ домъ вашъ отецъ? — Онъ его не купилъ, потому что не могъ сговориться въ цѣнѣ. Урокъ сорокъ-четвертый. — Еогіу-Гоигііі Іеззоп. Отдавать внаймы. То Іеі * (прошед. несоверш. и причаст. прошед. подобны не- опредѣленному наклоненію). Нанимать. То Ьіге.
— 234 — Домъ для найма. Наняли пн уже комнату? Мы наймемъ карету. Соглашаться въ чемъ-либо. Сознаваться. Соглашаетесь-ли вы на это? Я согласенъ на это. Сознаетесі.лн въ своей ошибкѣ? Сознаюсь въ ней. Сознаюсь, что это ошибка. У него столько книгъ, что онъ не мо- жетъ прочитать ихъ асѣ. У нея столько свѣчей, что оиа по мо- жетъ сжечь ихъ всѣ. Если вы столько кушаете, то можете отъ этого заболѣть. А Ьоиве іо Іеі. Паѵе уои аігеаііу Ьігеіі а гоот? XV е <111 Ьіге а саггіа^е. То ргапі или іо адтіі. а іЫп§. То сопіекя а Ііііпд. По уои кгап1 ІЬаі? I кг’апі іі. По уои сопГезв уоиг Гаиіі? I сопГеза іі. I сопГевк іі Со Ье а іаиіі. Не Ьав но тапу Ъоокв іЬаі Ье саппоі геаіі іЬет аіі. 8Ье Ьав во тапу сашііев іЬаі яЬе саппоі Ьигп ІЬет аіі. ІІ уои еаі во тисЬ, іі ѵѵііі таке уои віек. Примѣч. А. — Хотя мѣстоименіе это относится здѣсь къ преды- дущему обстоятельству, тѣмъ пе менѣе оно выражается въ англій- ской рѣчи чрезъ іі. Удобно-ли для васъ ссудить ваше ружье? Для меня неудобно ссужать его. Уни не удобно для меня. Простудиться. Причинить болѣзнь. Схватить. ч Быть простуженнымъ. Простуда, кашель. У меня насморкъ. У васъ кашель. Гдѣ вы простудились? Я простудился, выходя изъ онеры. Воев іі виіі уои іо Іепіі уоиг вип? И ііОев поі виіі те Іо іеші іі. Іі ііоез поі виіі те. | То саІсЬ соісі. і То таке віек (или: І1І). То саісЬ* (прошед. несоверш. и причаст. прошед. сиирАі). + То Ьаѵе а соііі. ТЬе соііі, іЬе сои^Ь. | I Ьаѵе а соііі іп ту Ііеаіі. Той Ьаѵе а соицЬ. | XVЬеге іійі уои саісЬ соііі ? І I саидЬі соііі іп сотіп# Ггот ІЬе орега. Правая рука. Лѣвая рука. У меня болитъ рука. Болятъ-лн у васъ зубы? У мепя болитъ голова. У меня болитъ бокъ. Боль въ ухѣ. Тошнота. Боль въ желудкѣ. Воль въ животѣ. У нея болитъ желудокъ. У его сестры жестокая головная боль. Лице, щека. Языкъ (органъ рѣчи). Языкъ. Дверь, городъ. Комната передняя. ТЬе гірЬі Ьаші. ТЬе Іеіі Ьаші. I Ьаѵе а воте Ьаші. • • Наѵе уои іііе ІооіЬ-асЬе? • I Ьаѵе ІЬе Ьеаіі-асЬе. I Гееі а раіп іп ту віііо. ТЬе еаг-авЬе. ТЬе віекпезв. ТЬе віотасЬ-асЬе. • ТЬе ЬеІІу-азЬе. 8Ье Ьав ІЬе віотасЬ-асЬе. Нів віыег Ьав а ѵіебепі Ьеаіі-асЬе. ТЬе Гасе, Ніе сЬеек. ТЬе Іоп^ие. ТЬе Іап^иаве, ІЬе іоп^ие. ТЬе (іоог, ІЬе Іо<п. ТЬе Ггопі гоот.
— 235 — Комната задняя. Комната въ верхнемъ этажѣ. Панкъ, биржа. Мель. рѣка. Гдѣ вапа племянница? Опа въ англійской школѣ. Не идетъ ли она въ тамцопальиую Цѣлый день. Цѣлое (все) утро. Цѣлый (весь) вечеръ. Всю (цѣлую) ночь. Цѣлый годъ. Вдругъ. Внезапно. Всякая женщина. Всякій разъ. Всякая недѣля. ТЬе Ьаск гоот. ТЬе иррег гоот. ТЬе Ьапк, іЬе ехсЬапке. ТЬе ЬепсЬ, іЬе гіѵег. \ѴЬеге ів уоиг піесе? ВЬе ів аі (Ье ЕпцІівЬ всЬооІ. школу? Воев вЬе поі ко ю іЬе ііапсіпк эсЬооІ? ТЬе «Ьоіе <іау «лн аіі іЬе <1ау. ТЬе «Ьоіе тогпіпі?. ТЬе жЬоІе еѵепіп($. ТЬе ѵЬоІе піцііі или аіі іЬе пі^Ы, ТЬе жЬоІе уеаг. АП аі опсе. 8ніІ<1спІу, аіі оГ а зиіЫеп. Еѵегу ѵготап. Еѵегу ііте. Еѵегу ѵеек. Примѣч. В. — Мы видѣли (ур. 8), что въ англійскомъ языкѣ многія имена существительныя имѣютъ только множественное число, и что другія употребляются только въ единственномъ. Замѣтимъ еще слѣдующее: 1. Предметы, по своей природѣ не допускающіе множественности, употребляются вообще въ единственномъ числѣ; напр.: Ваіт, бальзамъ. Вгеаіі, хлѣбъ (цѣіый хлѣбъ а ІоаГ). Вааіпма, дѣло. Рагкпеая, темнота. (101(1, золото. КиЪЬівЬ, щебень, мусоръ. Ьріиаве, шпинатъ. ЛѴеаІіЬ, богатство. 2. Слѣдующія имена существительныя употребляются только въ единственномъ числѣ: ВееГ, говядина. Саіііе, рогатый скотъ. Миііоп, баранина. Пате, дичь. Ѵеаі, телятина. И другія имена животныхъ, служа- щихъ пищею. 3. Слѣдующія существительныя употребляются также предпоч- тительно въ единственномъ числѣ: Саге, стараніе (саге, забота, имѣетъ ИеІікЬі, утѣха. множеств.). Оооііпева, доброта. Наіг, волосы. Роіііепевв, любезность. Кпож’іебдс, знакомство. Рго&гевз, успѣхъ. 4. Слѣдующія имена существительныя употребляются только въ одномъ множественномъ числѣ: I1 Аппб, оружіе. АвЬез, пепелъ, зола. ВіПіапІк, билліардъ. Сгевяев, крессъ (растеніе). Рге^з, подонки, Меааіев, корь. — *»«/
236 — Тагев, плевелы. ТЬапа. благодарность. \Ѵ«8е», жалованье, плата. Оіав, овесъ. І’Ьувісз, физика. Роіііісз, политика. НісЬез, сокровища. 5. Слова: саппоп, пушка, реоріс, народъ, люди, употребляются во множественномъ числѣ, ие принимая его окончанія. 6. Слѣдующія слова имѣютъ я въ обоихъ числахъ: Аітз, милостыня. Меапв, способъ дѣйствіи. Ашепбз. вознагражденіе за убытки. Кеча, новость. 7. Слѣдующія слова пишутся одинаково въ обоихъ числахъ: Ьеег, лань. ЯЬеер, баранъ. Отоиве, глухарь, тетеревъ. Зѵіие, свинья. 8. Имена предметовъ, состоящихъ изъ двухъ равныхъ половинъ, употребляются только во множественномъ числѣ, напр.: ЗпиЯсі'8, щипцы для свѣчей. 8ресіас1ез, очки. Примѣч. С. — Нѣкоторыя изъ этихъ именъ получаютъ другое значеніе, если прибавить къ нимъ слово а раіг, напр.: « стирая;, об- ручъ, « раіг о/'сотрсшез, циркуль соііоиг, цвѣтъ, араіг о^саіоиг, знамя. Мы приводимъ болѣе употребительныя имена существительныя, которыя ставятся во множественномъ числѣ, когда къ нимъ при- бавляется слово раіг: А раіг оі' ЪеІІочѵв. мѣхи. — ЪгеесЪев. штаны. — сотравзез. циркуль. — сігаѵѵегз, кальсоны. — ииісгаскегз. щипиы для орѣховъ. — рашаіоопв, панталоны. — рійсегя, клещи. — всЬвоТв, НОЖНИЦЫ. — зЬеаг». большія ножницы. — зтаіі сІоіЬен, короткіе штаны. — зппЛегк, щииЦы для свѣчей. — • віаув, корсетъ. . —- іопдя, щипчики. — Ігопзегз, панталоны. — іѵеегегз, маленькіе «Ни тики. Примѣч. И. — Слова, выражающія число,- йапр., раіг, остаются безъ измѣненія; слова же, означающія вѣсъ или мѣру, принимаютъ л во множественномъ числѣ. Пара мѣховъ. Четыре пары горлинокъ. Сорокъ штукъ дичи. Три іруита сахару. Сто ярдовъ сукна. Т*о раіг оГ беііоѵя. Еоиг соиріе оі гіоѵе». • Гогіу кеаН оі цате. Тіігее роишів оі' видог. А Ьип(1ге<1 уапіз оі сіоііі. 8іхіу ріесев оГ саппож
— 237 — Примѣч. Е. — Кромѣ правила о родѣ (ур. 2 и 7), существуютъ въ англійскомъ языкѣ еще различные способы отличать полъ, именно: 1. Различными словами, напр.: м у ж с к. жкнек. ВасЬеІог, мальчикъ. Воаг, кабанъ. Ноу, мальчикъ. Вгк1е(?гоопі, женихъ. ВгоіЬег, брать. Виск, лань самецъ. -Виіі. быкъ. ВиІІоск, бычекъ. -Соск, пѣтухъ. -Оо^, кобель. "Вгаке, селезень. Еагі, графъ. КаіЬег, отецъ. Кгіаг, монахъ. -Ваіхісг, гусь. Нагі, олень. ^~Ногзе, лошадь самецъ. НивЬапд, супругъ. ' Кіпк. король. Ьа<1, молодой мальчикъ. Ьог<1, господинъ. Мап, мужчина. Мавіег, хозяинъ. Ыіііег, рыба самецъ. КерИеѵ, племянникъ. — Вапі. баранъ (овенъ). 8іг, господинъ. 8оп, сынъ. -«81а#. олень самецъ, йиіііоп, жеребецъ. 8іеег, молодой быкъ. Гпсіе, дядя. ѴГеіЬег, баранъ. \Ѵі(1оѵег, вдовецъ. ѴѴіяапІ, колдунъ. Маід, дѣвочка. Во», дикая свинья самка. (Мгі, дѣвочка. НгіЛе, невѣста. Зіаіег, сестра. 1)ое, лань самка. €оѵ, корова. НеіГег, толка. Неп. курица. ВіісЬ, сука. Вике, утка. Соипіезя, графиня. МоіЬег, мать. Кип, монахиня. Ооове, гусыня. Кое, оленья самка. Маге, кобыла. \ѴіГе, супруга. <3<іееп, королева. Ьавя, молодая дѣвушка. Еагіу, госпожа. ^Ѵотап, женщина. Мівігевв, хозяйка. Бражпег, рыба самка. Иіесе, племянница. Е»е, овца. Магіага, госпожа. Ваияіпег, дочъ. ІІіплі, оленья самка. Маге, кобыла. Неііег, телка. Аипі, тетка. . 8Ьеер, овца. ХѴісіо», вдова. 5ѴіѣсЪ, колдунья. 2. Именемъ, мѣстоименіемъ или прилагательнымъ, прибавлен- нымъ къ имени существительному (ур. 7): тан, таісі, для людей; Лод, Ыіск, Ьиск, йое, для четвероногихъ животныхъ; соск, кеп, для птицъ: таіе, /етаіе, Не, зке, дли людей и животныхъ. МУЖСК. ЖКН€К. Маіе-зегѵапі 1 Мап-вегѵапі ) ’ У • Во^-Гох, дпсиЦа самецъ. Виск-гаЪЬІІ, кроликъ самецъ. Соск-яраго*, воробей самецъ. Не-к<іаі, козелъ. Не-Ьеаг, медвѣдь. Маіа-яегѵап» ) пжа Гепіаіе-вегѵапі / 1 ВіісЪ-Гох, лисица самка. Ьое-гаЬЬіі кроликъ самка. Неп-враггоѵг, воробей самка. ВЬе-^оаі, коза. ВЪе-Ьеаг, медвѣдица. 17*
. - 238 — МаІе-сЬіМ, дитя мужск. пода. КетпаІе-сЬіМ, дитя женск. пола. ХецЪЬоиг, сосѣдъ. ЕетаІе-пеікЬЬоиг, сосѣдка. Маіе- I Не- ; еаі, котъ. ВЬе-еаі, кошка. Тош- | Примѣч. Г. — Иногда слово, означающее родъ, ставится послѣ имени существительнаго. Зегѵапі тап, слуга. Вегѵапі таііі, служанка. Тигкеу соск, индѣйскій пѣтухъ. Тигкеу Ьеп, индѣйка. Реасоск, паплинъ. РсаЬеп, пана. 3. Окончаніемъ ем, причемъ нерѣдко слово измѣняется нѣсколько. МУЖСК. ~ АЬЬоІ, аббатъ. Асіог, актеръ. АЛиІіегсг, прелюбодѣй. АтЬаззшіог, оосіавпикъ. АтЬіІег, посредникъ. Аѵепрег, мститель. ~ Вагоп, баронъ. ВепеГасІог, благодѣтель. Саіегег, поставщикъ. СЬашріоп, подвижникъ. СЬапІег, пѣвчій. СоЬеіг, сонаслѣдникъ. Сошіисіог, путеводитель. *-Соаш, гра<|>ъ. Г)аирЬіі>, дофинъ. Пеасоп, дьяконъ. Беігасіег, клеветникъ. -Пике, герцогъ. Еіесіог, набиратель. -Еіпрегог, императоръ. Епсііапіег, волшебникъ. Оіапі. мели капъ. 0о<1, Богъ. Ооѵегпог, правитель. НеЬгеѵг, еврей. —Неіг, наслѣдникъ. Негтіі, отшельникъ, -"Нозі, хозяинъ. Нипіег, охотникъ. ^Ле*. жидъ. ІиЬегіІог, наслѣдникъ. Іпзігисіог, наставникъ. Іпѵепіог, изобрѣтатель. Ьаишіегег, бѣлильщикъ. Ьеоратй, леопардъ. ІЛоп. левъ. -Магциіз, маркизъ. -Мауог, мэръ. Монііог, указатель. Мипіегег, убійца. -Ыевго, негръ. жкнек. АЫіезв, аЬЪеззо. Асітеа. Аііиііегезв. АтЬаззаіігсзз. АгЬіігем. Аѵепкегевз. Вагопевз. Вепеіасігезв. Саіегс&в. СЬатріопезз, киеггіеге. С'ЪапІгеев. СоЬсігевз. Сошіисітеаз. Соииіеяз. ПаирЬіпевз. Оеасопевз. Иеігасігевз. ОисЬезв. ЕІесігева. Ешргезз. Епсііапітезз. (ііапіевз. (лоікіезз. боѵегпеяя. НеЬгемгезз (илы; а НеЬгеѵг ѵготап). Нсігевя. Негшііезз. Новіезз. Пппігезз. Деѵевв. ІпЬегіігезв (или -Ігіх). Іпзігисігевз. Іпѵепігезз. Ьаипсігеяк. Ьеорапіевз. Ьіопезв. • МагсЬіонезз. Мауогезз. Мопісгезз. Мипіегезз. Хе^гевз (или; Херго-ѵотап).
— 239 — О^те, лѣшій. Одгезз. ^Раігоп, покровитель. ~~ Реег, пэръ. Роеі, поэтъ. Рогіег, привратникъ. Ргесеріог, учитель. Ргіе.чі, жрецъ. "Ч’тіпсе, принцъ. Ргіог, пріоръ. РгорЬеі, пророкъ. Ргоіесіог, покровитель. Оиакег, квакеръ. аЬерЬепі, пастухъ. Зоіісііог, проситель. _ бопинкег, пѣвецъ. Зогсегег, колдунъ. 8и1іап, султанъ. Ті^ег, тигръ, Тгаііог, измѣнникъ. ^Тиіог, надзиратель. Тугапі, тиранъ. •^Ѵіасоипі, виконтъ. Ѵоіагу, богомолъ. Примѣч. Сг. — Слово Лсго, Раігопез*. Реегезз. Рокмк. Рогігез». Ргессрігезв. Ргіевіезз. Ргіпсеяз. Ргіогез». РгорЬеіечз. Ргоіесігез». 9иакегем. ЗЬерЬепіезз. Зоіісіігеа*. Зопцвігезз. Зогсегеаз. Знкапсзз или Зиііаиа. Тіргезз. ТгаІігезз. Тиігевз. Тугаппезз (мало употреб.). Ѵізсоииіезз. Ѵоіагезз. герой, имѣетъ въ женскомъ родѣ кегоіпе. Примѣч. Н. — Слѣдующія слова имѣютъ въ женскомъ родѣ, согласно латинскому: МУЖСК. жкнск. Аіішіпівігаіог, иракитель. А<1иііпізіга(гіх. Вігесіог, директоръ. Вігесігіх. Ехесиіог, исполнитель. Ехесікгіх. І.ерізіяіог, законодатель. Ьерізіаігіх. Мміаіог, посредникъ. Мейіаігіх. Тезіаіог, завѣщатель. ТеЫаігіх. Примѣч. I. — Надобно еіце замѣтить слѣдующіе иностранные титулы: Схаг, наръ. Ьашідгаѵе, ландграфъ. Магргаѵе, маркгафъ. Раіврщѵе, пфальцграфъ. Воп, донъ. ІпГапі, ннфанть. Зірпог, синьоръ. Скаппа. Ьипііргаѵіпе. Магргаѵіпе. Раізртаѵіпе. Воина. ІпГапіа. Ьірпога. Примѣч. Л. — Послѣ именъ государей, отдѣловъ книги и для чиселъ мѣсяца, англичане употребляютъ имена числительныя по- рядковыя. Георгъ третій. (Іеогйе ѣЬе Тѣігіі. Генрихъ четвертей. Непгу іЬе КоигіЬ. Глава пятая. Сііаріег іЬе йЛЬ. Одиннадцатое января. ТИе еісѵепіѣ о( Іапнагу.
— 240 - У іі р а ж п е и і е 131. Сговорилиеь-ли вы наконецъ въ цѣнѣ этой картины? — Мы сго- ворились въ ней. — Сколько вы заплатили за нее? — Я запла- тилъ за нее сто фунтовъ. — Уговорились ли вы съ своимъ това- рищемъ? — Я съ нимъ уговорился. — Согласенъ-ли онъ запла- тить вамъ стоимость (цѣну) корабля? — Онъ согласенъ заплатить ее мпѣ. — Соглашаетесь-ли вы ѣхать въ Англію? — Я согласенъ ѣхать туда. — Замѣтили вы, что сдѣлалъ вашъ мальчикъ? — Я это замѣтилъ. — Наказалн-ль вы его за это ((ог іі)? — Я его на- казалъ за это. — За что вы наказали эту дѣвочку?—Я наказалъ ее за то, что (Ьесанве) она разбила мой самый лучшій стаканъ. — Я далъ ей вина, и вмѣсто того, чтобы выпить его, она пролила его на новый кове^іъ и разбила стаканъ. — Сомнѣваетесь-ли вы въ томъ, что я вамъ говорю? — Я въ томъ не сомнѣваюсь. — Сомнѣваетесь-ли вн въ томъ, что вамъ сказалъ этотъ человѣкъ? — Я сомнѣваюсь, потому что онъ часто лгалъ (Ьав оНеп Іо1<1 віогіеа). — Па что вы жалуетесь? — Я жалуюсь на то, что пе могу достать себѣ денегъ. — Почему жалуются эти бѣдные люди? — Они жа- лѵются, потому что не могутъ добыть, чего бы поѣсть. — Какъ здоровье вашихъ родителей? — Ихъ здоровье по обыкновенію (аз шшаі) очень хорошо. — Здорова-ли ваша тетка? — Здоровье ея лучше обыкновеннаго. — Что вы сдѣлали съ книгами, которыя вамъ одолжилъ мой отецъ? — Я ему возвратилъ ихъ. прочитавши. — Отчего вашъ дядя бросилъ свой ножъ? — Онъ его бросилъ, обрѣ- завшись. — Когда ушли со двора наши сосѣди? — Они ушли, погрѣвшись. — Что вы дѣлали сегодня утромъ? — Я обрился, вставши, и ушелъ изъ дома, позавтракавъ. — Что дѣлала ваша мать вчера вечеромъ? — Она ужинали, сходивши въ спектакль, и легла спать, поужинавъ. — Встала ли она рано? — Она встала съ солнечнымъ восходомъ. — Слышали ли вы о своемъ другѣ, ко- торый находится въ Америкѣ? — Я уже много разъ писалъ къ нему; однакожъ опъ еще пе отвѣчалъ мпѣ. Упражненіе 132. Наняли вы уже комнату? — Я уже нанялъ ее. — Это комната въ верхнемъ этажѣ? — Въ верхнемъ. — Нанялъ-ли вашъ брать комнату переднюю? — Онъ нанялъ заднюю, но моя сестра наняла переднюю. — Гдѣ вы наняли себѣ комнату? — Я нанялъ ее въ' улицѣ Вильгельма (іп ‘ѴѴіІІіпіп -вігееі), А* 45. — У кого вы ее на- няли? — У человѣка, братъ котораго продалъ вамъ карету, -т
241 — Для кого наняла комнату ваша мать? — Она ее наняла для своего сына, который только-что прибылъ изъ Англіи. — Отчего вы не сдержали своего обѣщанія?— Я не помню, что я намъ обѣщалъ. — Не обѣшали-ль вы намъ сводить насъ въ концертъ въ прошедшій четвергъ? — Признаюсь, что я былъ неправъ, обѣщая вамъ это; но концерта пе было. — Сознается ли ваша сестра въ своей ошибкѣ? — Она въ ней сознается. — Что говорни, вашъ дядя объ (Іо) атомъ письмѣ? — Онъ говоритъ, что оно очень хорошо написано; но признается, что былъ виноватъ, отправивъ его къ ва- шей матери. — Сознаетес.ь-ли вы теперь въ своей ошибкѣ? — Я сознаюсь, что это ошибка. — Какой день въ недѣлѣ праздну- ютъ (іо сеІеЬгаІе) турки? — Они празднуютъ пятницу (Кгісіау); но христіане (ІЬе Сѣгіяііапя) празднуютъ воскресенье, евреи суббо- ту, а негры день своего рожденія (Іііеіг ЬігіЬ-(іау). — Между ва- ми, деревенскими людьми (Атопцяі уои соипігу - реоріе), есть много дураковъ, не такъ-ли (аге іііеге поі)? — спросилъ какъ-то (Іаіеіу) философъ у одного (оГ а) крестьянина. Послѣдній отвѣчалъ: господинъ, ихъ встрѣчаешь (іііеу аге Ю Ье Гоиші) во всякомъ со- стояніи (яіаііоп). Дураки говорятъ иногда правду (Ніе ігиііі), ска- залъ философъ.— На что жалуется вашъ братъ? — Онъ жалуется пато, что у него болитъ правая рука. — Па что вы жалуетесь? — Я жалуюсь на то, что у меня болитъ лѣвая рука. — Почему ваши сестры пе идутъ въ спектакль? — Онѣ не могутъ туда идти, по- тому что простудились и очень больны. — Гдѣ онѣ простудились?— Онѣ простудились, выходя вчера вечеромъ изъ оперы. г Упражненіе 183. Сдѣлала-ли ваша тетка покупки? — Она ихъ сдѣлала. — Что опа купила? — Опа купила сорокъ ярдовъ полотна (Ііпеи), трое мѣховъ, десять фунтовъ сахару и двѣ пары горлинокъ. — Пе по- купала-.™ она шелковыхъ чулокъ? — Она купила ихъ три пары. — Почему ваша племянница не писала? — Потому что у нея болитъ рука. — Почему не выходить изъ дома дочь нашего сосѣда? — Она не выходитъ изъ дома, потому что у нея болятъ ноги. — Почему не говоритъ моя маленькая сестра? — Потому что у нея болитъ ротъ. — Болитъ-ди у васъ носъ? — У меня не болитъ носъ, но болятъ зубы. — Псякая (еасЬ) женщина считаетъ себя любезною, и всякая имѣетъ самолюбіе (ія сопсеііесі). — Точно такъ- же, какъ (Тііе яапіе ая) мужчины, мой другъ: такой-го (тапу а опе). считаетъ себя ученымъ, хотя опъ не таковъ, и многіе мужчины (тапу теп) превосходятъ (яигравя) женщинъ (ѵотеп) въ тщесла- віи (іп ѵапііу). — Что съ вами? — Со мною ничего. — На что жалуется ваша сестра?— На то, что у пея болитъ щека (а раіп
— 242 — іп Ьег сѣеек). — Болить-ли рука у вашего брата? — Нѣтъ, по у него болитъ бокъ. — Идутъ ли ваши сестры сегодня вечеромъ въ оперу? — Нѣтъ, онѣ идутъ нъ танцовальную школу. — Не идутъ-ли онѣ въ англійскую школу? — Онѣ ходятъ туда утромъ, но не вечеромъ. — Былъ ли на охотѣ (Ьипііпц) пашъ отецъ? — Онъ не могъ идти на охоту, потому что простудился. — Любите- ли вы ходить на охоту?—Я больше люблю ходить на рыбную лов- лю (ІівЬііщ), чѣмъ на охоту. — Въ деревнѣ-.іи еще вашъ отецъ? — Да, сударыня, онъ еще тамъ. — Что опъ тамъ дѣлаетъ? — Онъ ходитъ па охоту и рыбную ловлю. — Охотились-ли вы въ дерев- нѣ? — Я охотился цѣлый день. — Сколько штукъ дичи убили вы? — Я убилъ 25 штукъ. —Давно-ли вы не были въ замкѣ? — Я тамъ былъ на прошедшей недѣлѣ. — Много нашли вы тамъ народа? — Я тамъ нашелъ только шесть человѣкъ: козюля, королеву, принца, принцессу, графа и графиню. У пражненіе 134. Что вамъ принесла ваша тетка? — Она принесла намъ панта- лоны, трое кальсонъ, вишень, клубники (вІаіѵЬеггу) и персиковъ (реасіі). Много-ли персиковъ ѣла въ этомъ году ваша двоюрод- ная сестра? — Она ихъ столько ѣла, что бѣлѣе пе можетъ ихъ ѣсть. — Гдѣ вы были вчера вечеромъ? — Я былъ у своего шу- рина (ЬгоіЬег іп Іамг). — Видѣли вы свою невѣстку (вівіег іп Іаіѵ)?— Я ее видѣлъ. — Какъ ея здоровье? — Здоровье ея лучше обык- новепн іго. — Играли вы? — Мы не играли, по читали нѣкото- рыя хорошія книги, потому что моя невѣстка больше любитъ чи- тать, чѣмъ играть. — Читали вы сегодня газеты (пеѵрарег)? — Я ихъ читалъ. — Есть что-нибудь новое? — Нѣть ничего нова- го, кромѣ того (ехсері іЬаі), что маршалъ (іЬе беШшагаЬаІ) взялъ пятьдесятъ пушекъ и десять знаменъ. — Какъ ваше здоровье се- годня? — Я не совсѣмъ здоровъ. — Что съ вами? — У меня жестокая головная боль и насморкъ. — Гдѣ вы простудились? — Я простудился вчера вечеромъ, выходя изъ спектакля. — Знаете вы это семейство ({ашііу)? — Я его знаю и удивляюсь ему (абіпіге), ибо отецъ король въ пемъ, а мать королева. Дѣти и слуги под- данные (виЬіесІ) государства (аіаіе). Наставники (іиіог) дѣтей суть министры (шіпізіег), которыя раздѣляютъ (зйаге) съ королемъ и королевой заботы (саге) правленія (воѵегпшепі). — Хорошее вос- питаніе (едпсаііоп), которое даютъ (ур. ЗД и 36) дѣтямъ, есть вѣ- нецъ (сгоѵп) монарховъ.
— 243 — Урокъ сорокъ-пятый. Вмѣшиваться «о что. Во что пы вжѣіяи каетесь? Этотъ человѣкъ всегда вмѣшивается іп. чужія дѣла. Л никогда по вмѣшиваюсь въ чужія дѣла. — Еог(у-йПЬ ІС88ОП. | То іпеМІе ігііЬ воіпеіѣіщ?. ѢѴЪаІ аге уои шеіЫІіпіг чгЙЬ? ТЪаі тап аіжаув теМіев ѵгііЬ оіііет реоріе’в Ьивіпезз. I ііо поі тесіііів ѵгііЬ оіЬег реоріе’в Ъпзіпевв. Чужой; другіе, чужіе люди. Опъ занимается живописью. Живопись. Химіи, химикъ. искусство, удивительный (странный). Это удивительно (странно). Заниматься чѣмъ. ОПіегя, оіЬег реоріе. I Пе етріоув ІіішясІГ іп раіпііпд. ТЪе агі оГ раіпііп^. СЪегпівігу, Іііе сЪетіві. Тііе агі, вігапде. ІІ ів вігппке. То етріоу опе’в веіГ іп. Относиться къ кому нибудь; касаться кого иди чего-либо. Смотрѣть па кого-либо. Привлекать, восхищать. Обворожить, красота. Я не люблю вмѣшиваться въ то, что пе касается мепя. Это никого не касается. Заботиться о чемъ-либо. Магнитъ притягиваетъ желѣзо. Ел пѣніе привлекаетъ меня. Я восхищенъ. Высочайшее благо. То сопсегп воте опе. То Іоок аі воте опе. То аіігасі, Іо сЬатт. То епсііапі, іііе Ьеапіу. | I Йо поі Ііке Іо ше<1(11е ѵіііі іЪіп(?в іЪаі (Іо поі сопсегп то. ТЬаі сппсегпв поЬоіІу. {То сопсегп опе'в веІГ аЬоиі вотеііііп#. То Ігоиіііе опе’ч Ъеаіі аЬоиі вотеіЫед. То Іошівіопе аіігаси ігоп. Нет віпріпя аПгасія іпе. 1 апі еііагтпеіі міік ІІ. Всѣ люди, богатые и бѣдные, большіе и АП теп, іііе гісЬ аші Іііе роог, іке малые, подвержены смерти. ЪірЪ апсі іЬе Іоѵ, аге впЪ)есІ Іо <1еаіЬ. ТЪе сІііеГ вооіі. ЗЯѴ А. — Имя прилагательное, употребляемое какъ суще- ствительное, ставится только во множественномъ числѣ съ опре- дѣленномъ членомъ, когда относится къ лицамъ; относясъ-же къ предметамъ, ставится въ единственномъ числѣ. Хорошіе, худые, слабые, сильные, и проч. Ученые колеблются объявить свое мнѣніе. Мнѣніе ученыхъ должно быть предпоч- тено мнѣнію невѣждъ. Ученые и невіаіды, живые и мертвые. ТЪе доші, іЪо 1>а(1, ІЬе «еак, (Ье вігопд, еіс. ТЪе Іеагней Ъсвііаіѳ іо Лесіаге ІЬеіг оріпіоп. ТЪе оріпіоп оГіЪс Іеагпеіі опрЪі Іо Во ргеіеггед ю ікаі оГ іЪе іщюгапі. Тііе, Іеапчй аші іііе іупогапі, іЬе Ііѵі»д аші ІЪе (кай.
— 244 - Разсужденіе Ббрка о высокомъ и пре- красной к Онъ это сдѣлалъ для моего блага. Я предпочитаю темно-синее темпо-зеле- ному. Ея платье било прекраснѣйшаго небесно- голубаго цвѣта. Вигке’а ігеаііве оп іке аиЫіпке аші ЬеаиііАіІ. Не <1і<1 іі Гог іпу доогі I ргеГег (іагк Ыие іо <1агк дгееп. Нег во* *п лгоз оГ іЬе Дпеаі якуЪІие. Это правило имѣетъ исключенія: 1. Нѣкоторыя названія цвѣтовъ принимаютъ окончаніе множе- ственнаго числа; напр.: Въ этомъ саду есть де|>евья пятидесяти ТЬеге аге ігее» іп іііін капіеп оГ йГіу различныхъ оттѣнковъ зеленаго. (ІіЯегепі кгеепа. Куіасные цвѣта ярки. ТЬе ге<1а аге іоо ціагіиц. 2. Имена прилагательныя, означающія секту, племя или націю, также принимаютъ з во множественномъ числѣ; 1) напр.: Католики, лкѵгеране. ТЬе саікоііса, іііе іиікегапа. Черные, арабы. ТЬе Ыаскз, (Ье Атака. 3. Слѣдующія имена прилагательныя жеств. числѣ: Древніе, новѣйшіе. Наши старшіе, наши высшіе, наши ные. Туземные, благородные. Нензлсчимые, сумасшедшіе. Мои старшіе, мои подчиненные. Двѣ трети, три четверти. Первые, третіи. Зелень (опощн), новости. рап- принимаютъ я во мно- Тке апсіепін, іке тосіегпа. Оиг еЫегв, оиг Ьеііегв. оиг ециаіа. ТЬе паііѵея, іке поЫса. ТЬе іпсіігаЫвв, іке Іипаіісв. Му вирегіога, іпу іпГегіога. Тчго ііііпі.ч, ікгее і'оигііія, сіс. ТЬе опев, іке іЬгеев, еіс. Ѵекеіакіев (цгеепв*), пс*в. Примѣч. А. — Имена прилагательныя, употребляемыя какъ существительное, не принимаютъ я въ родительномъ падежѣ. Добродѣтель есть утѣха мудрецовъ. Ѵігіііе іа іЬе (ІеІікЬі оС іііе *і«е (а не іЬе ѵіве’а йеііккі). Сочиненія ученыхъ. ТЬе ѵггіііпка оГ іііе Іеагпеа (а не іке ІеагпесГв *гііш<8). Мудрецъ благоразуменъ. Тке ісіле тап іа ргийепі. В. Такъ какъ имя прилагательное, употребляемое въ смыслѣ существительнаго, ставится во множественномъ числѣ, когда >) Имена націй, оканчивающіяся на ве, х, сЬ, аЬ, не нрнннмають а во мно- жеств. числѣ (ур. 13). *) (ггеепн говорится только о капустѣ, броколн, цвѣтной капустѣ.
— 245 — относится къ лицамъ, то для отличенія единственнаго числа при бавляютъ родовой терминъ; напр.: Ученый. Невѣжда. Это гордячка. Бѣднякъ, богачъ. Вы злой мальчикъ. ТЬе Іеагшчі таи. ТЬе іипогяпі піап. ВЬе » а ргоіиі ѵотап. ТЬе роог тап, іЬе гісЬ тап. Уои аге а паияЬіу Ьоу. Человѣкъ, достойный во всѣхъ отноше- ніяхъ. Женщина, любезная со всѣми. А тап іп еѵегу гевресі ѵогіЬу оГ ргаіяе. А ѵготап атіаЫе Іо еѵегу Ьо<!у. ЯФ" С. — Во второмъ урокѣ мы видѣли, что имя прилага- тельное предшествуетъ существительному; но если оно само имѣ- етъ дополненіе, то ставится послѣ имени существительнаго. Нація, склонпол къ войнѣ. Эта нація, нѣкогда столь великая н цвѣ- тущая, была доведена до столь плачев- наго и слабаго состоянія. А паііоп іпсііпеіі Іо *аг. ТЬік паііоп, опсе но кгеаі апЛ (іоигі- бЬіир, чѵаз геііисеіі іо а сошііііоп зо (ІерІогаЫе аші Ьеіріеяз. Александръ великій. Аіехашіег іЬе Огеаі. Примѣч. В. — Имя прилагательное, употребленное какъ эпи- тетъ, ставится также послѣ существительнаго; ему предшеству- етъ членъ опредѣленный. Георгъ четвертый. Сіоогне іЬе Еоигііі. Карлъ пятый. СЬагІея іЬе ГіПЬ. Эта комната имѣетъ 20 футовъ въ длину ТЬія гоот із Кету Гееі Іоп^ ап<і и 16 Футовъ въ ширину. іійееп Гееі ЬгоаЭ. И. — Имена прилагательныя, выражающія размѣръ, ста- вятся послѣ числительныхъ; глаголъ имѣть замѣняется глаголомъ (о Ье, а предлогъ въ опускается. Ровъ имѣетъ 10 футовъ въ ширину и 3 ТЬе (ІіІсЬ із іеп Гееі ЬгоаЛ ап<1 іЬгее Рут* въ глубину. Гееі <1еер. Примѣч. С. — Иногда предлогъ въ не опускается. Этотъ домъ имѣетъ 50 футовъ въ вышину. ТЬів Ьоизе ів ііГіу Гееі ім кеіукі. Примѣч. I). — Предлогу при, который ставится при именахъ прилагательныхъ, означающихъ размѣръ, соотвѣтствуютъ въ ан- глійскомъ языкѣ апЛ и Ьу. Лѣстница нвікіъ 29 футовъ въ вышину, ТЬе ІагЫег ів Інепіу Гееі Ьі'кЬ апЛ при двухъ въ ширину. іѵо Ьгоад.
— 246 — Эта комната имѣетъ 15 футовъ длины при десяти въ ширину. Какъ високъ (какой вышина) былъ его (ея) домъ? Оиъ имѣлъ около 50 футовъ въ вышину. Какъ высокъ (какого роста) этотъ че- ловѣкъ? Ніи гоот ів йГіееп Гееі іопе аясі іеп Ьгоаіі, или Нів гоот ів іійееп Гееі Ьу іеп. ОГ »ЬаІ Ьеі^Ьі івЬів (или Ьег) Ьоиве? 11 із пеагіу йГіу Гееі ЬіцЬ. По» іаіі ів іЬаі тап? Чѣмъ болѣе л узнаю его, чѣмъ болѣе Тке тоге I кпо» Ьіт, ІАе тоге I уважаю. евіеет Ьіт. Е. — Если днѣ сравнительная степени взаимно противополага- ются, то предъ ними всегда ставится опредѣленный членъ. Чѣмъ болѣе мы изучаемъ хорошаго ав- тора, тѣмъ болѣе находимъ мы въ йенъ достойнаго удивленія. Чѣмъ меньше имѣетъ онъ денегъ, тѣмъ больше хочетъ издержать. Чѣмъ больше и читаю, тѣмъ больше узнаю. Чѣмъ онъ богаче, тѣмъ скупѣе. Тке тоге »е ьіи4у а ^ооіі аиіЬог, Нів тоге »е (Іп4 іп Ьіт іо шішіге. * ТЛе Іевв топеу Ье Ьаз, Іке тоге Ье »івЬев іо врешѣ Тке тоге I геа<1, іке тоге I Іеагп. Тке гісЬег Ье і«, Іке тоге аѵагісіоиз Ье ів. Я видѣлъ гг. Стюартовъ. Цезари, Байроны, Томсоны. I Ьаѵе вееп іЬе Месзіепгз 1 Зіиагі. ТЬе Сіезагв, іЬе Вугопв. іЬе ТЬошвопя. Примѣч. Е. — Имена собственныя не принимаютъ я по мно- жественномъ .числѣ, если при нихъ стоитъ слово, означающее это число; но когда нѣтъ такого слова, тогда опи принимаютъ я. Видѣли вы дѣвицъ Смитъ? Наѵе уои вееп іЬе Міззез 8тііЬ? Писали вы къ братьямъ Диксонъ. Рі<1 уои »гііе іо іЬе ЬгоіЬегв Рісквоп? Я сегодня ходилъ много. Я прогуливался въ саду съ своею матерью. Сдѣлать милю, Сдѣлать льо. Сдѣіать шагъ. Сдѣлать поступокъ, попытку. Отправится въ путешествіе. Сдѣлать путешествіе. Сказать рѣчь. Дѣло. Дѣлать, исполнить дѣло; заниматься дѣ- лами. I Ьаѵе ѵаІкеЛ а коой <1еаІ Ю-бау I Ьаѵе Ьееп »а1кіпц іп іЬе доніеп. »ііЬ ту тоіЬег. ф То ѵгаік или ігаѵеі а тііе. І То »а1к или ігаѵеі а Іев^ие. І То »а!к а віер. І То іаке теавигея. ф То цо оп а уоигпеу, оп а ѵоуаце *). ф То регГогт (или іо ике) а уоигпеу, іо таке а ѵоуа(?е. ф То таке а врессЬ. А ріесе оГ Ьивіпевз, ап аЙ'аіг. ф То ігапвасі Ьивіпеья. Парижскія перчатки. ѣ Рагів віоѵев. і) Пишется всегда сокращенно: МіМегв. *) Тоыгпеу означаетъ путешествіе сухимъ путемъ; ѵоуаде—путешествіе водою.
— 247 — Примѣч. Г. — Имена прилагательныя, выражающія принадлеж- ность предмета извѣстному мѣсту или времени, замѣняются въ англійскомъ языкѣ именемъ существительнымъ, которое ставится предъ опредѣляемымъ словомъ. Берлинскіе галстухи. Лондонскій хлѣбъ. Майскіе цвѣты. | Вегііп сгаѵаіз. І Ьопсіоп Ьгеаіі. І Мау Доиегз. Боль горла. ТЬе зоте іЬгоаі. У меня болитъ горло. I Ьаѵе а воте іЬгоаі. Соленое мясо, свѣжее мясо. 8ак теаі, ГгевЬ теаі. Свѣжая говядина, свѣжая вода. , І-’геЛ ЬееГ, сооі «аіег. Соленыя кушаній), молочная нища. 8аИ теаіз. тіік Гооі. Кушанья, іінща. Тііе іііяк, іЬе Гоо<1. Семейство, обѣщаніе. ТЬе Гатііу, іЬе рготізе. Гармонія, голосъ. ТЬе Ьагшопу, іЬе ѵоісе. Власть, повтореніе. ТЬе роъег, гереііііоп. Мудрость, ученіе. ЛѴізіІош, віиііу. Творить. То сгеаіе. Твореніе, Творецъ. Сгеаііоп, ІЬе Сгеаіог. Страхъ Божій. ТЬе Геаг оГ іЬе Богѣ Благодѣяніе, доброта. ТЬе Ьепеві, іЬе ($оо<1певз. Небо, уединеніе. Неаѵеп, воііішіе. Соловей, мельница. ТЬе пікЬііпиаІе, іЬе тііі. Мѵкі. РІоиг, теаі. Начало. ТЬе соттепсетепі, ііЛ Ьсдішііп^ Всякое начало трудно. АП Ье$шшп88 агн (ІИйсиІі. • Идетъ ли дождь? Ѣ І)ое« іі гаіп? Дождь идетъ. Ѣ Іі гаіпв. Идетъ ли снѣгъ? Ѣ Воев іі впоѵ? Снѣгъ идетъ. і 11 впоѵѵв. Грязно-ли ? І Ів іі тиііііу? Грязно. + Іі ів тисіііу. Грязно-лн на дворѣ? Ѣ Ів іі тиііііу оиі оі (іоогв? Очень грязно. І Іі ів ѵегу тшісіу. Пыльнолн? Ѣ Ів іі яіизѣу ? Очень пыльно. І Іі ів ѵегу ііивіу. Дымно-лн? І Ів іі втоку? Слишкомъ дымно. Ѣ Іі ів іоо втоку. Привесть, приводить. То Ъгіп" * (прошед, несоверш. и причаст. прошед Ьгои^Ы). Вести, водить, отводить, отвести. То Іаке *, іо саггу. Вы пришли одни? Наѵе уои соте чиііе аіопе? Нѣть, я всѣхъ привелъ съ собой. | Хо, I Ьате Ьгои^Ы аіі ту теп аіопв ѵгііЬ те.
— 248 — Оиъ привелъ съ собою всѣхъ своихъ. Привели вы свою сестру? Я ее привелъ. Сказали вы конюху привесть мпѣ лошадь? Принесли ни мнѣ мои книги? Я вамъ ихъ принесъ. Угодно вамъ отвесть эту собаку въ ко- нюшню. Я хочу ее туда отвесть. Несете вы это ружье моему отцу? Я его несу ему. I Не Ііаз ЬгоидЬі аіі Ьів теп аіопд ѵгііЬ Ьіт. Наѵе уои Ьгоидкі уоиг зізіег ъііЬ уои? I Ьаѵе ЬгоидЬі Ьег *ііЬ те. Наѵе уои Ю1Л іЬо дгоот Іо Ъгіпк гае ІЬе Ьогве? Аге уои Ьгіпдіпд те ту Ьоокв? I ат Ъгіпдіпд уои іЬет. М'іІІ уои іаке ІЬаі <10® Іо іЬе зіаЫе? I *і11 іаке іі іЬеге. Аге уои саггуіпд іЬаі дип іо ту ГаіЬег? I ат. Войти въ. Угодно вамъ войти въ мою комнату? Л хочу туда войти. Войдете ди вн туда? Я туда войду. Угодно вамъ приказать ему войти? Я ему это прикажу. То епіег, іо ро іп. То соте іп. \ѴіП уои цо іпіо ту гоот? I чгііі ко іп (ндн; I ѵііі). 8Ьа11 уои ко іп? I зЬаІІ ко Іп (и.ін.- I зЬаІІ). АѴіІІ уоп іеіі Ьіт іо соте іп? I ѵіП. Садиться. Сидѣть,, Напоіриті. чѣмъ. Наполнить виномъ бутылку. Наполняете-ли вы водою эту бутылку? Я наполняю деньгами свой кошелекъ. Онъ набиваетъ брюхо мясомъ. Чѣмъ наполняете вы свой карманъ? То ЯІІ * (І0КП. То аіі. іо Ье ееаіей. То йіі ѵгііЪ. То йіі а Ьоіііе ѵііЬ мгіпѳ. Но уои йіі іЬаі Ьоіііе м-ііЬ ѵаіег? I ЙІІ ту ригве чгііЪ топеу. Не йііз Ьіз Ьеііу *ііЬ теаі (просто- народное выраженіе). \ѴЬаі <1о уои ЙІІ уоиг роскеі ѵіік? Спускаться. Спускаться въ колодезь. Спускаться съ горы. Спускаться по рѣкѣ. Сходить съ лошади. Выдти изъ экипажа. Подняться на гору. Куда пошелъ вашъ братъ? Онъ взошелъ на холмъ. Сѣсть па лошадь. Сѣсть въ экипажъ. Взойти, сѣсть на корабль. То "О (Іокп. іо соте (Іоѵп. То к° <1оѵп іпіо іЬе ѵгеіі. То к° нлн соте <1окп іЬо ЬПІ. То ко йоѵп іЬе гіѵег. То аІідЬі Ггот опе’в Ьогве. То (Іізтоипі. То аіідііі иди іо деі оиі. То до ир іЬе тоипіаіп. УѴЬеге із уоиг ЬгоіЬег допе іо? Не Ьан азсетіесі іЬе Ы11. То тоипі іЬе Ьогье. + То деі іпіо а соасЬ. І То кеі оп Ъоапі іЬе вЬір.
— 249 — Просить. То ііеаіге, Іо Ьер. Угодно инъ иовросигюіюю сестру сойти? ѴѴіІІ уои (Іеяіге уоиг аізіег іо соте <1отгп? Подвиться вверхъ ио рѣіі. То до или соте ир іЬе гіѵег. У п р а ж н е н і е 135. Чѣмъ развлекается вашъ дядя въ своемъ уединеніи? — Онъ занимается живописью и химіей. — Не запимается-ли онъ дѣла- ми? — Онъ ими болѣе не занимается, потому что слишкомъ старъ для занятія дѣлами. — Зачѣмъ онъ вмѣшивается въ ваши дѣла? —- Опъ не вмѣшивается обыкновенно въ чужія дѣла; но вмѣшивает- ся въ мои, потому что любитъ меня. — Заставлялъ-ли вашъ учи- тель повторять сегодня вашъ урокъ? — Опъ заставилъ меня по- вторить его. — Знали вы его (іі)? — Я его зналъ порядочно. — Сдѣлали вы также свои упражненія? — Я ихъ сдѣлалъ; но вамъ- то какое дѣло до того (ѵѵііаі ів ІЬаі іо уои), скажите пожалуйста <1 Ьец)? — Я пе вмѣшиваюсь обыкновенно въ дѣла, которыя ме- ня не касаются, но и такъ васъ люблю, что сильно интересуюсь (I сопсегп тувеИ) тѣмъ, что (аЬоиі) вы дѣлаете. — Заботится-ли кто-нибудь о васъ? — Никто не заботится обо мнѣ, потому что я ие стою этого труда. — Кто поправляетъ ваши упражненія? — Мой учитель поправляетъ ихъ. — Какъ онъ ихъ поправляетъ? — Онь поправляетъ ихъ, читая, и, читая ихъ, говоритъ со мною. — Сколько дѣлъ дѣлаетъ разомъ вашъ учитель? — Онъ дѣлаетъ разомъ четыре дѣла. — Какъ это (Ноѵ зо)? — Онъ читаетъ и поправляетъ мои упражненія, говорить и вмѣстѣ съ тѣмъ (аіі аі опсе) спрашиваетъ мепя. — Такимъ-ли образомъ выучились вы го- ворить? — Не иначе (Ыоі оіЬегѵіве). — Учились вы когда-ни- будь тапцовать? — Я учился. — Какъ вы учились? — Танцуя. — Итакъ (ѵеіі), танцуя, учатся тапцовать, а говоря, учатся гово- рить. — Поетъ-ли ваша сестра, танцуя? — Она поетъ, работая, но не можетъ пѣть, танцуя. — Угодно вамъ обѣдать съ нами се- годня? — Съ большимъ удовольствіемъ. — Какія у васъ блюда (^ѴЬаІ Ьаѵе уои Гог (ііппег)? — У насъ хорошій супъ, свѣжее и соленое мясо, и молочное. — Любите вы молочное? — Я его пред- почитаю всякой другой пищѣ. — Много вы ходили въ свое по- слѣднее путешествіе (Іііе ригпеу)? — Я очень люблю ходить, но моя тетка любитъ ѣздить въ экипажѣ. — Не хотѣла-ли она хо- дить? — Сперва (аі йгзі) опа хотѣла ходить; но потомъ, сдѣ- лавъ нѣсколько шаговъ, захотѣла сѣст|. въ экипажъ, такъ что я не много ходилъ.
— 250 — Упражненіе 136. Что вы дѣлали сегодня въ школѣ? — Мы слушали нашего учи- теля. — Что опъ сказалъ? — Опъ сказалъ длинную (Іопк) рѣчь о благости (рооііпея) Бога. Сказавши: повтореніе есть мать уче- нія, а хорошая память великій даръ (Ьепейі) Бога, онъ сказалъ: Богъ есть Творецъ неба и земли; страхъ Божій есть начало вся- кой премудрости (ѢІ8<Іот). Опъ намъ также сказалъ: большин- ство людей еще язычники (рауап), и послѣдователи (ГоІІоѵег) Ма- гомета многочисленнѣе (пишегопв) христіанъ. — Уменъ-ли сынъ вашего учителя? — Онъ очень уменъ; онъ добръ къ (іо) своимъ подчиненнымъ, справедливъ ^нвіе) къ равнымъ и почтителенъ (гевресііііі) къ старшимъ. — Что вы дѣлаете цѣлый день въ са- ду? — Я тамъ прогуливаюсь. — Что васъ тамъ привлекаетъ? — Пѣніе птицъ привлекаетъ меня туда.—Есть-ли соловьи?—Есть, и гармонія ихъ пѣнія обворожаетъ меня. — Имѣютъ-ли эти со- ловьи больше власти надъ вами, чѣмъ красоты живописи, или го- лосъ вашей нѣжной матери, которая столько любитъ васъ? — Признаюсь, что гармонія пѣнія этихъ птичекъ имѣетъ надо мною больше власти, нежели самыя нѣжныя слова самыхъ дорогихъ моихъ друзей. — Поѣдутъ-ли завтра въ деревню ваши сестры? — Онѣ пе поѣдутъ, потому что слишкомъ пыльно. — Пойдемъ мы сегодня гулять? — Мы не пойдемъ гулять, потому что слишкомъ грязно на дворѣ. — Видите-ли вы позади (Ъеіііпсі) этой горы (уопбег іпоип(аіп) домъ моего родственника? — Я его вижу. — Войдемъ мы туда? — Войдемъ, если это вамъ угодно. — Угодно вамъ войти въ эту комнату? — Я не войду въ нее, потому что въ пей дымно. — Желаю вамъ добраго дня, сударыня. — Не угодно-ли войти? — Не угодно-ли сѣсть? — Я сяду на этотъ большой стулъ. — Угодно-ли вамъ сказать мпѣ, что сталось съ вашей теткой? — Я вамъ это <ейчасъ скажу. — Гдѣ ваша сес- тра? — Не видите ея? — Опа сидитъ на скамьѣ. — Сидитъ-ли вашъ братъ на скамьѣ? — Нѣтъ, онъ сидитъ на стулѣ. — Ку- пили вы парижскихъ перчатокъ? — Я купилъ парижскихъ пер- чатокъ, берлинскихъ галстуковъ и лондонскихъ чулокъ. — Пили вы когда-нибудь лондонское пиво? — Я никогда его не пилъ. — Давно-ли вы не ѣли лондонскаго хлѣба? — Около трехъ лѣтъ, какъ я его не ѣлъ. У іі р а ж н е п і е 137. Получите вы (іо &аіп) что-нибудь отъ (Ьу) этого дѣла? — Я получу отъ него немного, но мой братъ получитъ много. Онъ наполнитъ деньгами свой кошелекъ. — Сколько денегъ вы зара-
— 251 (клали (іо ѵіп) на этомъ? — Я заработалъ мало, но мой двою- родный братъ получилъ много. Онъ наполнилъ свой карманъ деньгами. — Отчего не работаетъ этотъ человѣкъ? — Это неі'О- дяй, ибо онъ только ѣстъ цѣлый день. Онъ постоянно (сопіі- пиаііу) набиваетъ себѣ брюхо мясомъ, такъ что сдѣлается (шаке) больнымъ, если будетъ продолжать ѣсть столько. — Чѣмъ вы на- полнили эту бутылку? — Я ее наполнилъ виномъ. — Возвратил- ся-.™ наконецъ вашъ отецъ изъ Англіи? — Онъ оттуда вернул- ся, и привелъ вамъ хорошую лошадь. — Приказалъ-ли опъ сво- ему конюху привесть ее мпѣ? — Онъ ему приказалъ привесть ее вамъ. — Что вы скажете объ ПѴІіаі <іо уои іЬіпк оГ) этой лоша- ди? — Скажу (I ІЬіпк), что она красива и хороша, и прошу васъ отвесть ее въ конюшню. — Когда спускался этотъ человѣкъ въ колодезь? — Онъ туда спускался сегодня утромъ. — Вышелъ-ли опъ уже (соте ир ацаіп уеі)? — Полтора часа, какъ онъ вы- шелъ. — Угодно вамъ слагать своей сестрѣ сойти? — Я скажу ей это: но она еще не одѣта. — Вапіъ другъ все еще (зіііі) на горѣ? — Онъ уже сошелъ <ъ нея. — Спускались вы или подни- мались (ііоѵіі ог ир) по рѣкѣ? — Мы по ней спускались. — Го- норилъ-ли съ вами мой братъ, прежде чѣмъ уѣхалъ? — Онъ іч>- ворилъ со мною, прежде чѣмъ сѣлъ въ экипажъ. — Видѣли вы мою мать? — Я ее видѣлъ, прежде чѣмъ вошелъ на корабль. — Лучше-ли ѣхать въ экипажѣ, чѣмъ сѣсть на корабль? — Не стоитъ труда садиться ни въ экипажъ, ни па корабль, если нѣть охоты путешествовать. — Чѣмъ труднѣе дѣло, тѣмъ оно почетнѣе. — Чѣмъ больше имѣетъ успѣха (яшсеяя) вашъ сынъ, тѣмъ мень- ше гордости (ргігіе) въ немъ (онъ имѣетъ). — Чѣмъ больше онъ трудится (раіпв), тѣмъ больше успѣховъ дѣлаетъ. — Чѣмъ больше я вижу этого человѣка, тѣмъ больше люблю его. — Я тѣмъ болій? уважаю его. чѣмъ болѣе онъ презираемъ (Ьу) своими братьями. — Домъ, построенный моимъ отцемъ (ѵЬісЬ ту ГаіЬег Ііая Ііа<1 Ьиііі), обширенъ и удобенъ (ярасіоия аші сопѵепіепі); фа- садъ (Ггопі) имѣетъ 100 футовъ длины при 50 въ вышину; садъ позади дома имѣетъ милю въ длину и полъ-мили въ ширину. — Какъ глубокъ колодезь? — Онъ имѣетъ болѣе 40 саженъ (іаііюга) глубины. — Пінрока-ли ваша рѣка? — Опа болѣе двухъ-сотъ фу- товъ въ ширину. — Бѣдные и несчастные люди бываютъ часто сострадательнѣе богатыхъ. — Мнѣніе ученыхъ всегда предпочи- тается мнѣнію невѣждъ. — (Участье злыхъ уносится (раяяея аѵау), какъ (Ііке) потокъ. — Что вамъ сказалъ вашъ учитель? — Онъ мнѣ сказалъ: мудрый размышляетъ, прежде чѣмъ дѣйствуетъ; гордый нелюбимъ; неимущій пользуется (еп)оуя іЬе) избыткомъ бо- гатаго. — Назвалъ-ли онъ васъ маленькимъ лѣнтяемъ? — Пѣгъ, онъ назвалъ мою маленькую сестру шалуньей, моего старшаго брата невѣждой, а мою старшую сестру бѣдною несчастною. 18
— 252 Урокъ сорокъ-шестой. — Еогіу-яіхііі Іензоп. Настоящее время сослагательнаго наклоненія * *). Это время въ англійскомъ язикѣ сходно во всѣхъ лицахъ съ неопредѣленнымъ наклоненіемъ. *). Чтобъ я имѣлъ. ты имѣлъ. оиъ (опа) имѣлъ (а). мы имѣли. вн имѣли. оии (онѣ) имѣли. ТЬаі • 1 іЬои Ье (яЬе) ѵгс уои ІЬеу Ьаѵе. >) Объясненія англійскихъ грамматикъ и всѣхъ Нхъ. которые писали для ино- странцевъ, представляютъ настоящій хаосъ противо]Фчій, и самый толковый уче- никъ едва-ли уразумѣетъ изъ нихъ что-нибудь объ употребленіи сослагательнаго наклоненія. Многіе теперь согласились совсѣмъ ие признавать его. Однакожъ овн-же сами прибавляютъ, что сослагательное наклоненіе еще употребляется луч- шими англійскими писателями. „Какъ только предметъ становится важнымъ, серьсе- нымъ", говорятъ они; „авторъ считаетъ своимъ долгомъ явиться ораторомъ, образ- цовымъ писателемъ: ибо сослагательное наклоненіе, что-бы о немъ ни говорили, имѣетъ ту особенность, что всегда служитъ какъ-бы •признакомъ благовоспитан- ности". Если это такъ, то зачѣмъ его отвергать, а если оно необходимо, то по- чему не предложить правилъ объ его употребленіи? *) Многіе изъ лучшихъ англійскихъ грамматиковъ ие упоминаютъ о сослага- тельномъ наклоненіи. Знаменитый 1>г. Уэльсъ, а также авторъ британской грам- матики и всѣ, допускающіе это наклоненіе, пе согласуются относительно его при- мѣненія: списковъ Лаутъ и Ог. Джонсонъ ограничиваютъ его употребленіе на- стоящимъ временемъ, тогда какъ Прнстлен допускаетъ прошедшее время, аЛипд- лей Мюррей — даже будущее н другія времена. Допускающіе сослагательное наклоненіе говорятъ, что оно лишь первоначальная форма глагола, т. е.. неоііре- дѣленное ипклоиеіііе, и, такъ какъ оно можетъ замѣняться будущимъ или услов- нымъ выменемъ, т. е., неопредѣленнымъ глаголомъ съ ьЬаІІ, или съ вЬоиІсі, то утверждаютъ, что всюду, гдѣ встрѣчается это наклоненіе, выпущенъ вспомога- тельный глаголъ вЬаІІ или вііоиііі. Поэтому »/ ке на у зо равнозначаще съ »/ Де зкаіі яау яо; — іі із ііте іііаі зибіісе Ье Л»іе Ыт все равно что: іі із ііте іііаі ^изіісе. зкпиііі Ье (Іопе Ыт. Это мнѣніе, поддерживаемое Вебстеромъ и Кромбп, опирается на слѣдующіе примѣры, запмсівоіанііые изъ библіи. И Ье аяк (т. е. зкаіі аяк) а йзЬ, ѵііі Ье ціѵе Ьіпі а вегрепі? ТЬоикЬ Ье яіау то (т. е. (Лоіо,А ке зкоч'іІ хіау те), уеі I чгііі ігиві Ьіт. ТЬоіі^Ь іЬои ііеіаіп те (т. е. іішиук ікаи зкоиіазі йііаін те). 1 «ІІ1 поі еаі. И іЬу ЬгоіЬег ігезразз (т. е. яканій ігея/азз) адаіпзі іЬес. ТЬоидЬ Ье ГаІІ (т. е. ікоиук Іи якоиій /аН), Ье зЬаІІ поі Ье иііегіу саяі (Іоѵп. Оъ сослагательнымъ наклоненіемъ почти всегда встрѣчаются слѣдующіе союзы: Іезі; і/ съ послѣдующихъ Ьиі; ікаі; напр. I еі Ьіт ІЬаі всоЙеіЬ аі ІЬе Іате ике саге Ье каіі поі ЬііпьеИ. //' Ье Ьиі іоиск іЬе ЬіІІз, іЬеу зкаіі зпюке. Таке Ьеесі іііаі іЬои ареак поі іо ЛасоЬ.
— 253 Чтобъ Чтобы я, ты. оиъ (оиа) былъ (а) мы, ны, они. (онѣ) были. ТЬаі. I ІЬои Ье (вііе) ѵе ► Ііе. уои ІЬеу я ты, оиъ. (она) авап (а), мы. пы, оии. (опѣ) авали. ТЬаі I іЬоп Ье (вЬе) ѵе ’ уои ІЬеу саіі. Сослагательное наклоненіе употребляется вт. фразѣ, зависящей отъ другого глагола, когда дѣло касается предполагаемаго, желае- маго или отвергаемаго факта. Выло рѣшено чтобы онь заплатилъ пеню и. ііяті. фунтовъ или. иъ случаѣ непла- тежа, былъ иослппъ па мѣсяцъ въ тюрьму. Верховная власть ст]>аин не потерпитъ, чтобы пользовались ея территоріей для устроенія въ ней разсадника нроиагап- днзма. Но грѣши болѣе изъ страха, чтобы сь тобою не случилось большее иссчастіс. ТЬе мпіепсе мгая іііаі Ье рау ап а<1с!і- ііопаі рспаііу оГ Нѵе роишіз, ог, іп йеГанІі, іо віапй соштіііей іо ргівоп Гог опе шопіЬ. ТЬе яирегіог аиіЬогііу оГ Ніе Іапй мгйі поі іоіегаіе іііаі ііз іеггііогу Ье Ьоггоѵей іо евіаЫівЬ іЬеге а ЬоіЬей оГ ргородапйівт. 8іп по тоге, Іеві а ртеаіег еѵіі Ьарреп Іо.іЬее. , Прошедшее несовершенное сослагательнаго наклоненія. Это время ничѣмъ не отличается отъ изъявительнаго; исключается только вспомогательный глаголъ іо Ье, котораго три лица единствен- наго числа будутъ: / ігеге, Нюн іесгі, Ііе (вйе) іееге. Чтобъ я, ты, онъ. (она) мгіигіе (а), мы, вы, оян. (онѣ) имѣли. ТЬаі < ' I Ьай. (Нои Ьайві. Ье (вЬе) Ьай. «е Ьай. уои Ьай. „ іЬеу Ьай. Чтобъ я, ты, оиі. (оиа) былъ (а). ТЬаі < Г I «еге. ІЬои ѵгегі. Ье (вЬе) «еге. (онѣ) были. ПѴ п ѴІ Сі уои ѵсге. [ іЬеу ѵ/еге. Чтобъ я, ты, оиъ. (опа) былъ (а), мы, вн, они. (опѣ) были. ТЬаі ' I саііей. іЬои саііейві. Ье (вЬе) саііей. ѵе саііей. уои саііей. , ІЬеу саііей. 18*
— 254 — Изъ всего вышеизложеннаго оказывается, что лишь въ глаголѣ /о Ье прошедшее несовершенное сослагательнаго наклоненія отли- чается отъ изъявительнаго; во всѣхъ-же прочихъ глаголахъ нѣтъ разницы въ томъ и другомъ наклоненіи. Отсюда можно вывесть правило: если сослагательное наклоненіе стоить послѣ союза, то можетъ быть замѣнено изъявительнымъ, кромѣ того случая, когда употребленъ союзъ і/, требующій прошедшаго несовершеннаго вре- мени. Если-бъ л имѣлъ деньги. Еслн-бъ вы были богаты. Если пы меня уважаете Есаи-бъ я его видѣлъ. Если л это сдѣлалъ. Если она эпала это. Если опа получила свои деньги. ІГ I Ьаіі шопеу. И уоп пеге гісЬ. ІГ уоп еяіесіпеіі п>е. Іі' 1 вдѵг Ьіт. И Ье ііііі іі. ІГ вЬе кое* іЬаі. ІГ вЬе Ьаіі гесеіѵеіі Ьег топеу. Примѣч. 4. — Союзъ і/ можетъ быть опущенъ, но тогда фра- за измѣняетъ свое строеніе: подлежащее ставится послѣ глагола. Еслибъ и былъ Алекіаидіюмъ. Еслн-бъ люди хотѣли размышлять. Еслн-бъ я имѣлъ книгу. Еслн-бъ иы его застали дома. Если-бъ оит. потерялъ сани деньги. Если онъ билъ свою собаку. Ег-ш-бъ я былъ богатъ. | ІІеизмѣнен. строеніе: ІГ I тгеге Аіс- хапііег. I Измѣненное строеніе: УѴеге I Аіехашіег. ( ІГ теп моиЬІ гсЙесі. | ХѴоиІіі теп геЯесі. Г ІГ I Ьаіі іЬе Ьоок. I Пай I іЬе Ьоок. • | Іі уои вЬоиІіІ ііпіі Ьіт аі Ьоте. І ЗЬоиІіі уои Яті Ьіт аі Ьоте. ( ІГ Ье аЬоиІіі Іове Ьін топеу. ) ІѴеге Ііо іо Іове Ьів топеу. {ІГ Ье яЬоикІ Ьеаг Ьін ііод. \Ѵеге Ьо Іо Ьеаі Ьіа ііод. | ІГ I ѵгеге гісЬ. і \Ѵегс I гісЬ ’. Что оказывается изъ этихъ правилъ и примѣровъ? Ошибка всѣхъ граммати- ковъ, отыскивавшихъ сослагательное наклоненіе англійскихъ глаголовъ въ латин- скомъ языкѣ, а не въ ихъ натуральномъ источникѣ — въ нѣмецкомъ языкѣ. Атагет вы|>ажаеть произволъ или свободу и можетъ считаться за тоіімнуюіегііі- ’ііів; но эти случайныя обстоятельства выражаются въ англійскомъ языкѣ про- шедшими временами глаголомъ тау и сап. Мы нисколько не намѣрены унижать труды нашихъ предшественниковъ, но обязаны указать на истинный источникъ сослагательнаго наклоненія въ англійскомъ языкѣ. Отъ Джонсона до Кромби, считая также американца Вебстера и всѣхъ тѣхъ, которые писали грамматиче- скія руководства для иностранцевъ, никто не высказалъ никакихъ правилъ отно- сительно употребленія сослагательнаго наклоненія.
— 255 — Примѣч. В. — Въ началѣ фразы, выражающей сомнѣніе, часто ставится (Іо и <іі<9 вмѣсто «/. Еслк оиъ дѣйствительно желаетъ нашей дружбы, то пусть стаскиваетъ ее. Еслн-бъ онъ раскаялсл чистосердечно въ своемъ поведеніи, то доказалъ бы ото своими піиту иками. 1>оел Ье геаііу ківЬ оиг ГгісшівЬір. Іі г Ііііп авк іі *. Ііііі Ье ігиіу герепі Ьів сошіисі, Ье копій ргоѵе іі Ьу Ьів асііопв ®. Примѣч. С. — Когда не выражаетъ условія, то послѣ него ставится изъявительное наклоненіе. Если онъ пе болей ь, то зачѣмъ посы- лаетъ іа враченъ? Если онъ не голоденъ, то зачѣмъ ѣстъ? Если у нел нѣтъ денегъ, то надобно дать ихъ ей. Если домъ продастся, то а его куплю. Если увидите его, то скажите ему, чтобы опъ пришелъ. ІГ Ье іи поі ІП, мгЬу ііоеа Ье веші Гог іЬе рЬувісіао? ІГ Ье ій поі Ініпкгу, мЬу <1оек Ьсеаі- ІГ вЬе Ная по топеу, уои тиві рѵе Ьег воте. ІГ іЬе Ьоиве ія Ю Ье зокі. I кіІІ Ъпу іі. ІГ уои вее Ьіт. Іеіі Ьіт іо соте. Условныя времена. Условныя времена образуются изъ прошедшаго времени полу- веномогательныхъ глаголовъ хкаП или ісііі. къ которымъ, какъ для будущаго (ур. 39 и 40), прибавляется ргевепз іпАпіѣіѵі для настоя- щаго условнаго, и реііесіиш іпйпіііѵі для условнаго прошедшаго. Прошедшія времена яАонМ и іеоикі отъ глаголоіи. якаИ и ісііі употребляются слѣдующимъ образомъ: якоМ для перваго лица и и’оиЫ для двухъ другихъ простаго условнаго; ісомМ для перваго, лица и .ч/юиій для двухъ другихъ условнаго желательнаго (сравв. якаЛ и ігііі, ур. 39). 8коиМ и ісоиМ пе измѣняются во всѣхъ лицахъ, кромѣ 2-го едипст, числа, которое будетъ хкоиМяі и нхпМгІ. Условное простое настоящее. Н хвалилъ-би Ты хвалилъ-бы. Онъ (а) хвалилъ-бы. Мы хвалили-бъ. Вы хпалили-бъ. Они (онѣ) хвалили-бъ. I вЬоиІй ТЬои коиібві Ие (вЬо) коиій М’е вЬоиІіІ Уои коиій ТЬеу копій ргаіве. 1 н >) Здѣсь можно бы сказать также и съ сослагательнымъ: Ц Не геаііу шівек, и проч.; — И Не Ігиіу герепІеИ, и проч.
— 256 — Услоамо* простое прошедшее. Я, ты, оіп> (она) хвалилъ-бы. Мы, вы, они (онѣ) хвалнли-бъ. I яЬоиІіІ ' ТЬои ттоиіскі Не (вЬе) ѵгоиісі ѴѴе вЬоиІіі Ѵои ѵоиііі ТЬеу ѵѵоикі. і Ііаѵе ргаівеб. Я хотѣлъ бы это сдѣлать. Онъ сдѣлалъ бы это. Мы пошлн-бн туда. Вы пошли бы туда. Оня (онѣ) пришли-бы. Она должпа-бы довольствоваться тѣмъ, что имѣетъ. Вы должны бы быть довольны тѣмъ, что л сдѣлалъ. Псѣ люди ищутъ добра и желали-бъ быть счастливыми. Мы должны бы жить воздержно. 1 зЬои’сі Ііке іо <іо іі. Не «-оикі Ьаѵе Яопе іі. ѴѴе вЬоиІіі «о іЬеге. Ѵои ѵоикі 8° іЬеге. ТЬеу жоикі Ьаѵе соте. ЗЬе вЬоиІіі Ье ваіізймі ѵѵігЬ хЬаі »Ье Ьаз. Ѵои вЬоиЫ Ьаѵе Ьееп ьаіізНеіі ѵгііЬ ѵгЬаі I Ьаѵе (Іопе. АІІ теп ригяие дооіі, ап<1 ѵгоиМ Ье Ьарру. ѴѴе вЬоиІіі Ііѵе воЬегІу. Примѣч. I). — ІѴоиМ соотвѣтствуетъ иногда прошедшему пре мени изъявительнаго наклоненія. Онъ часто юворилъ. Сквайръ мсыіш.іъ иногда при самомъ па- тетическомъ мѣстѣ моей рѣчи. Я приказалъ ему сдѣлать это, но онъ не захотѣлъ Если-бъ люди хотѣли размышлять. ОіІеп Ье ісоиШ вау. ТЬе вциіге ѵоикі зотеіішев іаіі азіеер іи іЬе шові раііісііс рагі оі ту * чогтпоп. I іоііі Ьіт Іо (Іо іѣ Ьиі Ье моиііі поі ІС теп *оиЫ гсйесі. Примѣч. Е. — Условное время служить въ англійскомъ языкѣ для выраженія желанія, относящагося къ будущей эпохѣ, а сосла- гательное наклоненіе для выраженія относительно минувшаго вре- мени. Я желаю, чтобъ вы это сдѣлали. Я желаю, чтобы вы туда шли. Я желалъ-бы, чтобъ вы по сдѣлали. Я желалъ-бы, чтобъ вы туда шли. Я желалъ-бы его видѣть, еслибъ это было возможно. Я желалъ бы читать, еслибъ только имѣлъ время. I «гівЬ уои юоиііі Ло іі. I ѵівЬ уои істМ до ІЬеге. 1 ѵгіяЬ уои Ічиі ііопе іі. I ттіаЬ уои Л«</ <р>пс (Ьеге. I вЬоиЫ Ьаѵе ътяЬеіІ іо вее Ьіт, ІмЛ ІІ Ьееп роваіЫе. I вЬоиЮ Ііке ю геаіі, ІГ I ІиіЛ опіу ііте.
— 257 — Примѣч. Г. — Прошедшее сослагательнаго и условное употреб- ляются безразлично прежде или послѣ условнаго союза. * Я купилъ бы ЭТО, ССДН-бъ имѣлъ довольно денегъ. Если-бъ я имѣлъ довольно денегъ, я ку- пилъ бы это. Если-бъ я имѣлъ достаточно денегъ, я заплатилъ бы за это. Если-бъ я имѣлъ деньги, я далъ-бы ихъ вамъ. Если-бъ я туда пошелъ, то увидѣлъ бы его. Если-бъ я ему отдалъ эго, онъ сохра- нилъ бы его. Если-бъ я ему далъ это, онъ не возвра- тилъ бы мнѣ его. Если-бъ вы пришли минутой раньше, то увидѣди-бы моего брата. Если-бъ и могъ, то сдѣлалъ-бы это. Если-бъ она была любезна, оиъ женился бы на ней. !і сдѣлалъ бы это, если-бъ было возиожо. Если-бъ я былъ на вашемъ мѣстѣ. Если-бъ онъ имѣлъ сокровиіца Креза. Ятотъ человѣкъ былъ-бы счастливѣе, ес- ли-бъ оставилъ игру. Онъ быдъ-бы счастливѣе, если-бъ оста- вилъ игру. Если-бъ вы знали, какъ я боленъ, то не удивились-бы, заставъ меня въ постели. Онъ не сдѣладъ-бы этого, если-бъ пред- видѣлъ послѣдствія. Я счелъ-бы себя неблагодарнымъ, если-бъ пе почиталъ васъ свониъ благодѣтеленъ. Англичане не выиграли - бы сраженія, если-бъ не имѣли превосходящихъ по числу силъ. I агонія Ьиу іі, іГI ЬаЛ топеу епои^Ь. И I ЬаЛ топеу епоикЬ, I ѵоиІЛ Ьиу іі. НаЛ I топеу епоикЬ, I жоиІЛ рау Гог Н. НаЛ I топеу, I ѵоиІЛ яіѵе уои воте, ІГ I *епі іЬеге, I вЬоиІЛ вее Ьіт. ѴѴеге I іо рѵе ііЬіт, Ье ѵоиІЛ кеер іі. ІГ I яате іі Ьіт, ЬсмгоиІЛ поі геіигп іі іо не. НаЛ уои соте а Іііііе воопег (и.«ы: ІГ уои ЬаЛ соте а іііііе воопег), уои чгоиІЛ Нате вееп ту ЪгоіЬег. ІГ I соиІЛ, I мѵоиІЛ Ло іі. ІГ вЬе меге атіаЫе, Ье мгоиІЛ таггу Ьег. 1 нЬоиІЛ Ло іі, іі іі *еге розвіЫе. АѴеге I іп уоиг ріасе. НаЛ Ье іЬе ігеанигез оГ Сгшяия, »мн: іі Ье ЬаЛ іЬе сгеавигев оГ Сгоевив. ТЬаі тап ѵгоиІЛ Ье Ьарріег, ІГ Ье ІеГі оЯ" катЫіпя. Не тгоиІЛ Ьаѵе Ьееп Ьарріег. ІГ Ье ЬаЛ ІеГс оЯ дотЫіпк. ІГ уои кпсѵ Ьоѵ ііі 1 ат. уои тѵоіііЛ поі Ье авіопівЬеЯ іо йпЛ те іп ЬеЛ. Не ѵгоиІЛ поі Ьаѵе Лопе іі, ЬаЛ Ье Гогезееп іЬе гениіі. I вЬоиІЛ іЬіпк тувеІГ ипкгаіеГиІ, ЛІЛ I поі сопвіЛсг уои ав ту ЬепеГасіог. ТЬе ЕпкіівЬ *оиЫ поі Ьаѵе іЬе Ьаіііе, ІГ іЬеу ЬаЛ поі ЬаЛ вирегіог питЪегв. Примѣч. (г. — Союзы: і/, если; Пюидк, хотя; иѵНезз, если только; ехсері, иначе; ыііеікег, если, требуютъ сослагательнаго или изъявитель- наго наклоненія, смотря по тому, будетъ ли фраза выражать утвер- жденіе или сомнѣніе. Если онъ тамъ, я не войду туда. Если только опъ пе скажетъ мнѣ цѣны, я не унесу этого къ себѣ. ІГ Ье Ье іЬеге, I «ііі поі цо іп. Кпіевв Ье (еіі те Ле ргісе, I *І11 поі іаке іі Ьоте.
— 258 Придегь-лн овь сегодня, пли будетъ вда- лекѣ. вы его увидите завтра. Будетъ-ли это истина или ложь. Я не буду доваленъ, если онъ не дастъ мнѣ повода къ тому. ХѴЪеіЬег Ье соме ог яіау а*ау іо-'іау. уои ѵгііі асе Ьіш іо-шогго*. УѴЬоіЬег іі Ье іте ог Гаіяе. I ѵгііі иоі Ье ьаіівбей, ехсері Ье <уіое те кооЛ геааоп Ю Ье во. Примѣч. Н. — Во всѣхъ этихъ примѣрахъ можно, при помощи глагола хішіі, употребить будущее время. Если оиі. тамъ, л не войду туда. И Ье вЬаІІ Ье іЬеге, I *І11 поі ро іп Если только опъ ие скажетъ мнѣ цѣны. Гпіевв Ье вЬаІІ Іеіі те іііе ргісе, еіс. и проч. Примѣч. 1. — Часто ставится ігсге вмѣсто ісоиііі Ьс, и Ла</ вмѣсто иоиЫ каѵе. Другими словами: прошедшее несовершенное сослагательнаго наклоненія часто замѣняетъ условное настоящее, и наоборотъ. Было-бъ безуміемъ отрицать :по. / 11 ѵеге Гоііу іо Лену. | И жопМ Ье Гоііу Іо <1епу. Такое дѣяніе было-бъ достойно іюрнпа- НіісЬ ап &с< Ьші Ьееп (изо. ѵгоиЫ ніл при мирномъ правительствѣ. Ьаѵе Ьееп) ЫатаЫе іп я реаееаЫе роѵегпгаспі. Примѣч. ’1. — Настоящее время сослагательнаго наклоненія выражаетъ неувѣренность, а прошедшее отрицаніе. Если-бъ книга была вт. моей библіотекѣ (если-бъ я имѣлъ книгу), вы имѣли бы ее. Если-бъ книга находилась въ моей биб- ліотекѣ (если-бъ я имѣлъ книгу), она была-бн къ вашимъ услугамъ. Ну, и плуты идутъ., раздвинувъ ноги, какъ будто имѣли оковы на ногахъ ІГ іЬе Ьоок Ье іп гау ІіЬгагу (мзм: ІГ I ііаѵе Ніе Ьоок), уои зІіаН-^аѵе іі. ІГ іке Ьоок ісеге іп ту ІіЬгагу (млм: ІГ I На(1 іЬе Ьоок), іі вЬоикІ 1>е аі уоиг вегѵісе. Кау, апб ІЬе ѵіііаіпк піагсЬ ѵгі<1е Ьеі- «гееп іЬе Іерв. ав Ьнсі руѵев оп. Примѣч. К. — Многіе изъ лучшихъ авторовъ употребляютъ на- стоящее изъявительнаго для выраженія невѣрнаго будущаго со- бытія. Въ обыденной рѣчи, которой сослагательное наклоненіе при- дало-бы напыщенность, и въ которой будущая эпоха и неувѣрен- ность достаточно выражены другими словами, этотъ способъ вы- раженія довольно хорошъ; но въ дидактическомъ слогѣ лучше употреблять сослагательное. Поэтому было-бъ правильнѣе поставить сослагательное наклоненіе въ слѣдующихъ примѣрахъ: ІГ іЬои педІесіеМ ог ипѵгііііпріу ѵгЬаі I сот т аші ІЬее, I мѵШ гаск іЬее ѵііЬ оЛ<1 сгатрв (8кпке$ре<іге). Лучше: ІГ ікои иедіееі ог Ло, илы: ІГ іЬои вЬаІІ періесі ог (Іо ипѵгіШпрІу, еіс. ІГ япу тетЬег аЬзснів ЬітвеІГ, Ье вЬаІІ ГогГеіІ а реппу Гог іЬе иве оГ ІЬе сіид (8ресМог). Лучше: ІГ апу іпетЬег аЬяеиІ. или вЬаІІ аЬвеп! ЬітвеІГ, еіс.
— 259 — И іЬе кіаке Ьашнея а пигвегу оГ Гоііу аші ітімтііпепсе, I нЬцІІ поі Ье аГгаі(1 іо апітаНѵеп ироп іі (Зресіаіог) Лучше: И іЬе віаде Ьесоте. или вЬаІІ Ьесоше, еіс. ВаіЬ ів аііегеіі Гог іЬе Ьеііег, «Ьісіі уои «оиЫ о*п, ІГ уои »ал иоі аііегей Гог іЬе «огве (ЗтоПеІ). Лучше: ІГ уои юеге поі, еіс. Примѣч. Ь. — Не дѣлая различія между сомнѣніемъ и утвержде- ніемъ, даютъ часто поводъ къ двусмысленностямъ. Такимъ обра- зомъ лучшіе авторы не только говорили двусмысленности, но и дѣ- лали очевидныя ошибки. Поразительнымъ примѣромъ такой ошибки служитъ слѣдующее мѣсто Эттерббри: ПюиуН Ье ихге (ііѵіпеіу іпзрігмі, Лоидк Ье кеге ешіиесі «ііЬ яи|>ег- паіигаі ро«егв, уеі іп сотрііапсе «ііЬ іЬе «ау іп «ЬісЬ геаво- паЫе сгеаіигев аге ивиаііу ѵгоидЬі ироп, Ье геавошчі. Лвто|п>, желая высказать, что Христосъ обладалъ сверхъесте- ственною властью, долженъ-бы поставить изъявительное наклоненіе (ѵая), какъ въ слѣдующемъ мѣстѣ: Хотя онъ былъ богатъ, однакожъ инъ ТЬоцдЬ Ье киіх гісЬ, уеі Гог оиг ваке любви къ вамі. сдѣлался бѣднымъ. Ьс Ъесате роог. Примѣч. М. — При небольшомъ вниманіи можно избѣжать по- добныхъ ошибокъ. Говоря увѣренно и положительно, употребляютъ изъявительное наклоненіе; но желая выразить будущее предпола- гаемое или невѣрное событіе, ставятъ сослагательное наклоненіе послѣ союоя. Въ атомъ случаѣ вспомоі*ательный глаголъ можетъ быть опущенъ, смотря по требованію вкуса писателя или ясности изложенія; напр. Если человѣкъ проповѣдуетъ странное ученіе, то заслужитъ порицаніе. Пе согрѣшай больше изъ страха, чтобм не случилось съ тобою большаго несча-" стія. Тогда внемли небу и прости грѣхъ тво- ихъ слугъ и твоего народа Израиля, да- бы указать имъ хорошій путь, по кото- рому опн должны бы идти. Пусть онъ 'убьетъ 1,‘ассіо, или Кассіо убьетъ его, Или пусть они убьютъ другъ друга ка- кимъ-бы то нн было образомъ. Я этимъ пользуюсь. Троя будетъ взята, если только не бу- детъ сохраненъ Палладіумъ. тап ІеасЛ вігапее ііосігіпев, Ье вЬаІІ Ье геіткесі. м по іпоге. ІеяС а кгеаіег еѵіі Ітрреп " іо іЬее. Тііеп Ііеаг іЬои іп Ьеаѵеп, аші Гогдіѵе іЬе віп оГ іЬу вегѵапія аші оГ іЬу реоріе Іагаёі, Лаі Лои іеасЛ*) іЬет іЬе дооіі «ау, «Ьегеіп іЬеу вЬоиШ «аік. УѴЬеіЬег Ье кііі Сазвіо ог Савзіо Ьіт, Ог еасЬ г/о кііі іЬе оіЬег, еѵегу «ау. Макея те ваіп. (8/іакегреаге.) Тгоу «ІП ііе іакеп ипіем іЬе раііасііит Ье ргезегтесі. (Роре). •) Ныло-бъ лучше Сказать іЬаі іЬои тауеві іеасЬ, ибо опущеніе вспомога- тельнаго глагола вредитъ ясности, и оборотъ рѣчи дѣлается неблагозвучнымъ. Гдѣ нельзя повредить ясности фразы, тамъ всегда должно предпочитать изъявитель- ное йаклопеніе сослагательному.
— 260 — Примѣч. У. — При утвержденіи лучше употреблять шг вмѣсто этимъ избѣгается всякая двусмысленность. Такъ, въ баснѣ о Стрекозѣ и муравьѣ сказано: Если ты пѣла лѣтомъ, то попляши зимой. И уои запр іп ишпшег, ііаисе іп жіпіег. Было-бъ яснѣе и правильнѣе сказать: Такъ какъ ты пѣла лѣтомъ, то пляши Ля уои «апк іп яшпіпег, ііапсе іп зимой. жіпіег. Если-бъ у мепя были деньги, л имѣлъ бы новое платье. Еслм-бъ вы умѣли дѣлать это, то захо- тѣли бы сдѣлать ю. Если-бъ она могла, то захотѣла-бы. Я пошелъ-бы. если-бъ имѣлъ время. Если-бъ онъ зналъ, чтб вы сдѣлали, то побраяилъ-бы васъ. Если-бъбыли дрова, онъ развелъ-бы огонь. Если-бъ пришли люди, то было-бъ нужно дать имъ выпить чего-нибудь. Если-бъ Если-бъ Если мы получимъ письма, то до завтра не станемъ читать ихъ. я получилъ деньги, то купилъ бы новые башмаки. у него было перо, опі^іідхднл і. бы слом^^к вы встали рано, то не^^^йь дились-бы. они отдѣлались отъ своей ста- Если-бъ Если-бъ рой лошади, то оии добнли-бы себѣ луч- шую. оиъ умылъ руки, то вытеръ-бы нхъ. Если-бъ Если-бъ я это зналъ, то велъ-бы себя иначе. Если-бъ вы это іа мѣтили, то пе ошиб- лисл-бы. Онъ нмѣлъ-бы много друзей, если-бъ былъ любезнѣе. Если-бъ онъ былъ любезнѣе, то имѣлъ-бы много друзей. Учились-бы вы по англійски, если-бъ я учился? Я учился-бы, если-бъ вы учились. //' I ЬаЛ топеу, 1 копій Ьаѵе а пеж соаі. //' уои соиМ Но іііів, уои жоиііі <іо іііаі. Л/' вЬе соиІЛ, вЬе копій. і жоиііі 8°. »Т I Л*ѵ«7 ііпіе. І( Ье Дпег жЬаі уои Ьаѵе ііопе, Ье жоиій всоій уои. 7/’ іЬеге юете апу жооіі, Ье ѵгоиісі тако а Йге. ИНоиІЛ ІЬе теп соте, ІІ жоикі Ъе пе- севаягу іо ріѵе іііет вотеікіпк іо іігіпк. ХІіоМ кс геееіѵе оиг іеііегв, же копій иоі геай іііет ипііі іо-шоггож. //' I ЬаЛ геееіѵей ту топеу, I ѵгоиій Ііаѵе ЪоикЬі воте иеж вЬоев. I/ Ье ЬаЛ Ііай а реп, Ье жоиііі Ьаѵе гесоИесіей іЬе жопі. //’ уоп ЬаЛ гмт еагіу, уоц жоиііі поі Ьаѵе сайрѣ* соій. //' ІЬеу Ь<чІ дЫ гіЛ оі ѣЬеіг оій Ьогве, іЬеу жоиііі Ііаѵе ргосигей а Ьеііег опе. Ц Ье ЬаЛ ісшЬеЛ Ьів Ііапйз, Ье жоиііі Ьаже кірей іЬет. '//' I каеіе іЬаі. I жоиііі ЬеЬаѵе йійе- гспііу. 7/‘ I ЬаЛ каоіѵп іЬаі, I жоиііі Ьаѵе , ЬеЬаѵей іІІЯегепіІу. Ц~ уои ЬаЛ іакеп поіісе оГ іЬаі, уои коиій поі Ьаѵе Ьееп тівіакеп. Не жоиііі Ьаѵе тапу (гіепйз, і/Ьеихте а Іііііе тоге атіаЫе. I/' Ье ісеге а Іііііе іпоге атіаЫе, Ье жоиііі Ьаѵе тапу ігіепйв. ЛѴоиІсІ уои ІеаЛ ЕпдІіяЬ, і/ ІІеагпІ’Л‘1 I жоиііі Іеагпі іі, уои Іеаті іі.
— 261 Учиднсь-бы вы по-нѣмецки, если-бъ я учился? Я учился бы, если-бъ вы учились. Поѣхали бы вы въ Англію, если-бъ я туда поѣхалъ съ вами? Я поѣхалъ-бы, если-бъ вы туда поѣхали со мной. Поѣхали-бъ вы въ Германію, если-бъ я туда поѣхалъ съ нами? Пошли-бы вы со двора, если-бъ я остал- ся дома? Я осталсл-бы дома, если-бъ вы пошли со двора. Паписалн-бы вы письмо, если-бъ я на- писалъ записку? \Ѵоа1сі уоп Ьаѵе Іеагпі ветшай, і? I Іеаті іі? I *оиІ<1 Ьаѵе Іеагпі іі, і/ уои ЬаіІ Іеаті іі. \Ѵои1<1 уои (?о іо Епкіапб, »/ I ісепі ѵгііЬ уои ? 1 ѵоиісі ко, >/ уои ѵжпі іЬеге мгііЬ то ѴѴоиІіІ уои Ьаѵе к°и° іо бегтапу, »/ I /іаіі ііопе шііЬ уои? АѴоиІсІ уои ко оиі, і/ I гетаіпеіі аі Ъоиіе? I ѵѵоиііі гетаіп аі Ьоте, і/ уои ісепі оиі. ЭѴоиМ уои Ьаѵе ѵггіііеп а Іеііег, ♦/' Г /м(і иігіііеп а поіс. Продолжать. Онъ продолжаетъ свою рѣчь. Аппетитъ, разсказъ, берегъ ручья. Морской берегъ. Па берегу моря. Это добрые люди. 'Это злые люди. То еопііпие. Не сопііпим Ьі.ч вреесЬ. ТЬе ирреіііе, іЬе іаіе (іЬе паггаііѵе). ТЬе е<1ке оГ іЬе Ьгоок. ТЬе яеа-вЬоге. Оп іЬе веа-вЬоге. ТЬеу аге коой реоріе (или Гоікв). ТЬеу аге ѵгіск'МІ Гоікв (илы реоріе). Внѣ. Пнѣ города. Снаружи. Церковь внѣ города. Я васъ буду ждать у городскихъ воротъ. Застава, водка. Дыбывать себѣ хлѣбъ. Я добываю себѣ хлѣбъ, работая (работою). Онъ добываетъ себѣ хлѣбъ письмомъ. Чѣмъ добываетъ себѣ хлѣбъ этотъ чело- вѣкъ? Вещь, дѣло. Тоже самое. Тотъ же самый человѣкъ (женщина). Все равно. Рѣдко. Такой-то человѣкъ (женщина). Оиі. Оиі оГ іЬе сііу (іЬе іоѵп). ХѴііЬоиі или оиі оі’ ііоогв. ТЬе сЬигсЬ віашів оиіяіііе іЬе іоѵп. I «ЬаіІ ѵаіі Гог уои ЬеГоге іЬе іоѵп- каіе. ТЬе іигиріке. Ьгажіу. + То веі опе’в ІіѵеІіКоосІ Ьу. I дсі іпу 1іѵе1іЬоо<1 Ьу ѵогкіпд. Не кеи Ьіа Ііѵіпк Ьу кгіііпк- Ву ѵгЬаі ііоев іііаі піап кеі Ьіз Ііѵе- ІіЬосмі? А ІІ1ІІЩ. ТЬе ваше іЬіпк. ТЬе лапіе піап (мопіап) + Іі ів аіі опе (или іЬе нате). 8еІ(1ош (гагеіу). 8исЬ а шап (а «ошап).
262 — Такіе-то люди (женщины). 8исЬ теп (жотеп). Такія-то вещи. НисЬ іЪіпігя. Подобные люди заслуживаютт. уваженія. 8исЬ теп бенегѵе евіеет. Зять. Пасынокъ. Невѣстка. Падчерица Тесть. Вотчимъ. Теща. Мачида. ТЬе воп-іп-іамг. ТЬе яіер-яоп. ТЬе <1аіійЬіег-іп-1ак. ТЬе вІер-йаикЫег. ТЬеТаіЬег-іп-іаѵ. ТЬе віер-іаіЬег. ТЬе шоіЬег-іп-Іа'*’. ТЬе вІер-тоіЬег. Дѣлать успѣхи. То ргойі, (о ішргоѵе. Дѣлать успѣхи къ наукахъ, въ ученіи. т То ішргоѵе іп іеагпіпн- Успѣхи болѣзни. ТЬе ргортевв оГ а таіагіу. У меня озябли руки. У него озябли руки. У нея озябли ноги. У меня ознобъ. У меня болитъ голова. У нея болитъ нога. У него болитъ бокъ. У нея сильно болитъ языкъ. Вотъ моя книга. Вотъ моя палки. Вотъ оиъ (оиа). Вотъ я. Вотъ почему. Вотъ почему я это тебѣ говорю. | Му Ьапгів аге еоігі. І Нів Ьапгів аге соІЛ. 4 Нег Гееі аге еоігі. 4 Му Ьогіу ів соігі і Му Ьеаа раіпя (или Ьпгіз) те. I Нег Іея ЬиПз (или раіпв) Ьег. 4 Не Ьав а раіп іп Ьів вігіе. 4 Нег іоііцие Ьигів Ьег ѵегу тисЬ 4 ТЬеге ів (ЬеЬоІгІ) ту Ьоок. ТЬеге ів ту вііск. ТЬеге Ье (яЬе, іі) ів. Неге I ат. ТЬаі ів ІЬе геаяоп «Ьу. {ТЬегеГоге I вау во. ТЬаі ія ѵгЬу I вау во. Звать. То саіі. । + То саіі ироп (или оп) воте опе. Пуюіітн къ кому нибудь. < 4 То саіі аі воте опе’в (или аі яоте I опе’в Ьоиве). Сходить повидаться съ кѣмъ нибудь, схо- То <о Іо вее воте опе. дить навѣстить кого-нибудь. У и р а ж н е н 1 е 138. Чѣмъ зарабатываете вы себѣ хлѣбъ? — Я зарабатываю себѣ хлѣбъ работой.—Добываетъ-ли себѣ хлѣбъ вашъ другъ письмомъ?— Онъ его добиваетъ работой и письмомъ. — Добываютъ ли себѣ хлѣбъ работой эти господа? — Они его добываютъ. ничего ие
— 263 дѣлая (Ьу боііщ по(іііпк), ибо они слишкомъ лѣнивы, чтобы рабо- тать. — На чемъ заработалъ нашъ отецѣ эти деньги? — Онъ до- былъ ихъ работой. — Чѣмъ добывали вы себѣ хлѣбъ, когда были въ Германіи? — Я добывалъ его письмомъ. — Добынала-ли себѣ хлѣбъ письмомъ ваша сестра? — Она его добывала письмомъ и разговоромъ. — Видѣли вы уже нашу церковь? — Я еще не видѣлъ ея. — Гдѣ она? — Она внѣ города. — Если вамъ угодно видѣть ее, то я пойду »ъ вами показать ее вамъ. — Чѣмъ питаются лю- ди, живущіе на берегу моря? — Опи питаются только рыбой. — Отчего вашъ братъ не хочетъ больше ходить на охоту? — Онъ охотился вчера цѣлый день и убилъ только одну жалкую птицу, такъ что но пойдетъ больше па охоту. — Видѣли вы когда-нибудь такую особу? — Я никогда не видѣлъ подобной. — Отчего вы не ѣдите? — Потому что у мепя нѣтъ хорошаго аппетита. — Отчего ѣстъ столько ваша сестра? — Потому что у нея хорошій аппетитъ. — Вы выучили свой урокъ;'почему ваша сестра не выучила своего? — Опа ходила прогуливаться съ моею матерью, такъ что не могла выучить его; но она выучитъ его завтра. — Когда поправите вы мои упражненія? — Я ихъ поправлю, когда вы принесете мнѣ упражненія вашей сестры. — Думаете ли вы, что надѣлали тамъ ошибокъ? — Не знаю. — Если вы надѣлали ошибокъ, то не вы- учили хорошо своихъ уроковъ; ибо нужно хорошо учить (шиві Ье Іеагпі ѵеіі) уроки, чтобы не дѣлать ошибокъ въ упражненіяхъ. — Все равно: если вы ихъ пе исправите сегодня, то я выучу ихъ только завтра (ЬеГоге Го-пюгппѵ). — Не слѣдуетъ дѣлать ошибокъ въ вашихъ упражненіяхъ, потому что у васъ есть все, чтобы пе дѣлать ихъ. У іі р а ж и е и і е 139. Кто тамъ? — Я. — Кто эти люди? — !>то иностранцы, кото- рые хотятъ говорить съ вами. — Изт> какой они страны? — Это испанцы. — Гдѣ моя книга? — Вотъ опа. — А мое перо? — Вотъ оно. — Гдѣ ваша дочь? — Вотъ она. — Гдѣ ваши сестры? — Вотъ онѣ. — Гдѣ вы, Иванъ (ЛоЬп)? — Вотъ я. — Зачѣмъ вы сидите у огня? — У мепя озябли руки и ноги; вотъ почему я си- жу возлѣ огня. — Озябли-ль руки у вашей тетки? — Нѣть; но у пея озябли ноги. — Что съ вашей племянницей? — У нея болитъ нога. — Болитъ у васъ что либо? — У меня болитъ голова. — Что съ этой женщиной? — У пея сильно болитъ языкъ. — По- чему ваша двоюродная сестра не выучила своихъ упражненій? — Она прогуливалась съ своею подругой (Ьег сошрапіоп); вотъ почему она ихъ не выучила; но она обѣщаетъ выучить ихъ, если вы не станете бранить (іо всоісі) ее. — Имѣли-бы вы деньги, если-бъ здѣсь была ваша мать? — Я имѣ.іъ-бы ихъ, если-бъ она была здѣсь. —
— 264 — Были-бы вы довольны, если-бъ я имѣлъ книги? — Я былъ-бы очень доволенъ, если-бъ вы ихъ имѣли. — Похвалили-бы вы мою сестру, еслн-бъ она была умна? — Еслибъ она была умна, то я, конечно (сегіаініу), не только хвалилъ бы ее, но любилъ, уважалъ и награж- далъ. — Будемъ-ли мы хвалимы, если сдѣлаемъ наши упражненія? — Если вы сдѣлаете безъ ошибокъ (а Гаиіі), то будете похвалены и награждены. — Развѣ мой маленькій братъ не былъ бы наказанъ, если-бъ сдѣлалъ свои упражненія? — Онъ не былъ-бы наказанъ, если-бъ сдѣлалъ ихъ. — Была-бы хвалима моя племянница, если-бъ не была искусна? — Она, конечно, не была-бы хвалима, если-бъ не была очень искусна, и если-бъ не работала съ утра (Ггот тог- пігщ) до вечера (іііі сѵепіпц). — Дали-бы вы мнѣ что-нибудь, если-бъ я былъ очень уменъ? — Если-бъ вы были очень умны и работали хорошо, я сдѣлалъ бы (далъ) вамъ прекрасный подарокъ. — Пи- сали-бы вы своей дочери, если-бъ я былъ въ Лондонѣ? — Я пи- салъ-бы къ ней и послалъ нѣчто прекрасное, если-бъ вы были тамъ. — Говорили-бы вы съ моею сестрою, если-бъ видѣли ее? — Я говорилъ-бы съ нею и попросилъ (Го Ьег °0 прислать вамъ пре- красные золотые часы съ прекрасною золотою цѣпочкой, если-бъ видѣлъ ее. — Говорили-бы вы, если-бъ я васъ слушалъ? — Я го- ворилъ-бы, если-бъ вы меня слушали и отвѣчали мпѣ. Упражненіе 140. Если-бъ пришли люди, то было-бъ нужно дать имъ что-нибудь выпить. — Если-бъ онъ могь сдѣлать это, то захотѣлъ-бы сдѣлать то. — Я всегда льстилась, мой милый братъ, что вы меня любили столько же, сколько я васъ люблю: но теперь вижу, что ошиблась. Я хотѣла-бы (I вІіопіН Іікс) знать, зачѣмъ вы ходили гулять безъ меня? — Я узналъ, моя милая сестра, что вы разсердились на (Іо Ье ап&гу ѵгііЬ опе) меня, потому что я ходилъ гулять безъ васъ. Увѣряю васъ, что если-бъ я зналъ, что вы не были больны, я при- шелъ-бы за вами ((о соте Гог опе); но я освѣдомился о (іо ітрііге аЬоиі) вашемъ здоровьѣ (ЬеаІіЬ) у вашего врача, и онъ мнѣ ска- залъ, что вы не встаете съ постели (Іо кеер уоиг Ье<1) двѣ недѣ- ли. — Одинъ изъ камердинеровъ (ѵаіеі Не сЬатЬгѳ) Людовика XIV (оГ копій XIV) просилъ этого государя, когда тотъ ложился въ постель (Іо го іо Ьесі), приказать президенту разсмотрѣть процессъ (а Іамгвиіі), который опъ велъ съ (ацаіпяі) споимъ тестемъ, и го- ворилъ, настаивая (іо иг^е): «Лхъ (Ліав), государь (кіге), вамъ стоитъ только сказать одно слово». «Ну ("ѴѴе!!)», отвѣчалъ Людо- викъ XIV, «я не затруднился-бы этимъ (іі. ів поі ІЬаі хѵіпсіі еіпЬаг- пояеа те); но, скажи мнѣ (іеіі те), если-бъ ты былъ на (іп) мѣстѣ
— 265 — твоего тестя, а тной тесть па твоемъ, былъ-бы ты доволенъ если-бъ я сказалъ это слово ?» — Одинъ французскій офицеръ при- былъ (Ііаѵіпц аггіѵей) къ Вѣнскому двору (іЬе соигі), и императри- ца Тереза (Тйегева) спросила его, думаетъ ли онъ, что принцесса К. которую онъ видѣлъ наканунѣ (Іііе <іау ЬеГоге), была самою кра- сивою женщиной на свѣтѣ (іп іЬе ѵогІ(І), какъ это говорили. «Го- сударыня», отвѣчалъ офицеръ, «я тоже думалъ вчера». — Цице- |Х)нъ, увидѣвъ своего зятя, который былъ очень небольшаго роста (ѵегу аііогі), съ длинною шпагой на боку (аі Іііз яі<іе), сказалъ: «Кто прицѣпилъ (іо Гавісп) моего зятя къ этой шпагѣ?» Урокъ сорокъ-седьмой. — Еоііу-веѵепіЬ Іезвоп. 11 кладу это тамъ, чтобы онъ его видѣлъ. I Іау іі іЬеге іЬаі Ье тау «ее іі. Я положилъ ято тамъ, чтобы оиі. его пи- I ІаЫ іі ІЬеге ІЬаі Ье тідкі вее іі. Дѣлъ. Примѣч. А. — Чтобы, дабы выражается по апглійски словомъ ікаі, за которымъ слѣдуетъ тау для настоящаго времени и тіуііі для прошедшаго. Мі^Ьі пе измѣняется по лицамъ, кромѣ втораго лица единственнаго числа, которое будетъ тідійаі. Н говорю громко и медленно, чтобы пы мепя слышали. Я говорилъ г]юмко. чтобы опи меня слы- шали. Она говорила іихо, чтобы мы ел пе слы- хали. Желаю. чтобы вы успѣли. I зреак аіоікі аші яіоѵгіу іЬаі уои тау ишіегвіаші то. I вроке аіоио іЪаі іЬеу тідЫ иіиіег- зіаті іпс. 8Ье врокс Іо* іЬаі ѵге тіуЫ поі Ьоаг Ьег. I ѵіяЬ уои тау лиссе<1. Примѣч. В. — Какъ только можно замѣнить сослагательное наклоненіе, ставится всегда тау и іиіуііі. 11 хотѣлъ-бы, чтобы онъ успѣлъ. Даю вамъ мѣсяцъ в]>еменіі, чтобы вы могли имѣть средства заплатить мпѣ. Онъ далъ мпѣ мѣсяцъ вымени. чтобы л имѣлъ средства заплатить ему. 1 *івЬ Ье тідііі виссеесі. I ціѵе ѵои и іпопіЬ’я Ііте іЬаі уои тау Ьаѵе іЬе теапя оГ рауіпк те. Не каѵе те а тоиіЬ’я Ііте іЬаі 1 тіуЮ Ііаѵе іЬе теапя оГ рауіпд Ьіт. Примѣч. С. — Мау выражаетъ также позволеніе, желаніе, воз- можность или условную власть. Могу-ли я просить милости? Могу я предложить вамъ вина? Можетъ-лй опа быть счастлива? Пусть я умру, если сдѣлаю это! Дай Богъ, чтобы подобное несчастіе пи- когта не случилось съ вами! Это могло-бы пригодиться ему. Какъ-бы то пи было. Мау I геццеві оГ уои ІЬе Гаѵоиг? Мау I о(Тег уои яоте ѵгіпе? Мау вЬе Ье Ьарру? Мау I <ііе, ІГ 1 Йо іі! Мау Ьеаѵеп еѵег ргеяегѵе уои Ггот зисЬ а тізГогІппе! ТЬаі тідМ Ьаѵе виііей Ьег. Мау іЬаі Ье ая іі ѵгііі. Ве ІЬаі ав іі тау.
— 266 — .. . . і і іоііі ііег I соиііі поі (Іо іі. Ясва-.алъ ей. втонемоп «фатъ этого. { 1 Ьег по| ао Между двумя глаголами что опускается или переводится Онъ сказалъ, что придетъ. Дай Богъ, чтобы это было такъ! Дай Богъ, чтобы онъ ото сдѣлалъ! Дай Богъ, чтобы всѣ большіе господа лю- била миръ. {Не каій Ііе ігоиЫ сото. Не яаііі іііаі Не шпМ сото. ХѴоиЫ іо О(кі (іЬаі) іі ѵеге во! \Ѵои1(і іо <іо«і (іЬаі) Ію Ііші (іопе іі! Мі'оиііі іо іісмі (іііаі) аіі щсаі Іонія Іоѵеіі реасе! Не — пока передается чрезъ ипіекя, НИ, ипііИ. Я панъ не отдамъ этого, пока вы не за- I ѵгііі поі діѵе іі уои, ипіеяв (или ипііГ) платите миѣ за него. уои Ьаѵе рай! те Гог іі. Я не буду обѣдать, пока пе почувствую I ѵгііі поі іііпе іііі (иди ипііі) I ат голода. Ьипкгу. Какъ, выражающее сколько, переводится Іюіг предъ именемъ прилагательнымъ, Іюи> тисіі предъ именемъ существительныхъ въ единственномъ числѣ, и Аои? тапу предъ именемъ существитель- нымъ во множественномъ числѣ. Какъ вы благородны! Какъ онъ глупъ. Какъ опа счастлива! Сколько денегъ издержалъ этотъ чело- вѣкъ въ свою жизнь! Какъ я вамъ обязанъ! Пои: уепегѵия уои аге? Ною /ооІиК Ье ів! Нои Ііарру яІіе із! Ноіс тйА топеу іііаі щап Ьав зрепі іи Ьіз ІіГеІ Нон> тапу оЫфаііопя I ат ипііег іо уои! Что. употребленное вмѣсто зачѣмъ, выражается чрезъ ісііу. Что вы не навѣстите меня? Что вы ис сказали этого? \ѴІіу <1о уои иоі саіі оп те? ІГЛу <1ісі уои поі вау во? Какъ ни. Ая. Какъ нн любезна она. АшіаЫе ап нЪе ів. Какъ ни бѣденъ оиъ. І’оог а* Ье ів. Однакожъ. Ѵеі. Хотя-бы онъ обладалъ сокровищами Креза. ТЬоикЬ Ьс зЬоиІі! роввеяк іііе гіеііов однакожъ онъ всегда будетъ скупымъ. оГ Сггвяив, уеі Ье ѵоиііі аіѵаув Ье аѵагіеіоиз. Союзъ чтобы не опускается, когда фраза выражаетъ сомнѣніе, опасеніе. Я боюсь, чтобы онъ но сдѣлалъ этого. I аш аігаііі Ію ѵгііі (Іо іі. Чтобы въ выраженіяхъ; необходимо, чтобы; прилично, чтобы; важно, чтобы, и проч., замѣняется /ог съ своимъ дополненіемъ, по- слѣ котораго слѣдуетъ неопредѣленное наклоненіе, или перево- дится словомъ іііаі съ послѣдующимъ условнымъ временемъ.
— 267 — {Іі ів поі ргофег уои Со Во іі. Іі ів поі ргорег ііші уои нЬоиЬІ Во іі {Іі ів песезвагу [ог то іо ро ІЬеге 11 ів пессввагу /Ли/ 1 зЬоиІіі ро ІЬеге А». Ткап. ВЬе ів поі висЬ ая уои Ьаѵе ВенсгіЬеВ Ьег. ВЬе ів циііе оіЬег /Лои уои Ьаѵе іІевсгіЬечі Ьег. ТЬаі, іп опіег ІЬаі, во (Ьаі. Оіѵе те воте рарег іікіі 1 тау шгііе ту поіе. Неприлично, чтобы вы это дѣлали Необходимо. чтобы я туда нимъ. Таковъ — какъ. Другой, ипой. чѣмъ. Оиа не такова, какъ вы ее описали. Она совершенно иная, чѣмъ вы ее опи- сали. Чтобы, даже. Дайте мнѣ бумаги, чтобы и иаписалъ свою записку. Какъ, если стоитъ вмѣсто кіпда, Едва я окончилъ свое письмо, какъ онъ ивѣ сказалъ. Едва я вошелъ, какъ оиъ вышелъ. Если, повторяясь въ срединѣ фразы, переводится чрезъ ая или ігКт. 1 Ьаіі Ьапііу ЙпіаЬеіІ іпу Іеііег кЛеп Ье ваііі іо те. I нав Ьиіуиві соте іп кііеп Ье шепі оиі. опускается. И Ье Іоѵеіі те, аші зіпсегеіу жіяЬеіі ту жеИаге, Ьс моиііі ЬеЬаѵе «ІіІГе- гетіу. 8іпсе уои кпом- Ьіт, аші аге геяроп- віЬІе Гог Ьіт. Если-бъ опъ меня любилъ и если-бъ иск- ренно желалъ моего счастія, то велъ бы себя иначе. Если вы его знаете, и если отвѣчаете за него. Какое-бы мужество оиъ ни имѣлъ. ѴѴЬаіеѵег соигаре Ье тау Ьаѵе *). Какъ-бы вы ни были добры. Ножеѵег роіні уои тау Ье *). ... х Л „ / АѴІіаіеѵег, ѵЬаіяоеѵег. Какой-бы, какъ-бы. | цояеѵег. Ьоѵ80еѵег Примѣч. Л. — При имени существительномъ ставится ісішіс- ѵег, ісішіяосѵет; при имени прилагательномъ коіеегег. коіеяоеѵег. Нарѣчія еѵег и во, стоя послѣ іекаі, иіигіі, іеко. *ісАот. Лом , ісііеп, и’Кегс, образуютъ слѣдуютъ реченія: ѴѴІіаіеѵег, ѵЬаізоеѵег, какой-бы, какъ-бы. АѴЫсЬеѵег, ѵѵЬісЬзоеѵег, какъ-бы. ѴГЬоеѵег, кЬоьо, ѵЬозоеѵег, ѵйотноеѵег, кто-бы ни. Нотгегег, Ьоиъоеѵег, какимъ-бы ни было образомъ. 1) Можно также сказать: ТЬоорЬ Ье тау Ьаѵе еѵег во тисЬ соигаре, или: Іхі Ьіт Ьаѵе еѵег во тисЬ соигаре. *) И здѣсь можно употребить слѣдующіе обороты: ТЬоирЬ уои Ье еѵег во рооіі, или: ТЬоирЬ уои тау Ье еѵег во роочі. 1»
— 2«8 — \Ѵ1іенеѵсг, ѵгЬепзоеѵег, когда-бы ни бы.ю. \Ѵ1іегеѵег, іѵііегсноеѵег, гдѣ-бы ни било. Какое-бы терпѣніе мы не имѣли, мы ни- когда не будемъ имѣть его достаточно. Какъ-бы онн ни были богаты. Какіл-бы богатства оиъ не имѣлъ, онн скоро изсякнутъ. Какъ-бы ни былъ а добръ къ нему, ни- когда не буду на столько, сколько оиъ того заслуживаетъ. Какіл-бы ошибки вы не сдѣлали, л по- стараюсь исправить нхъ. Какъ-бы вы ни были счастливы, л сча- стливѣе васъ. Какоію-біт нн было состояніе, которымъ вы пользуетесь, вы можете лишиться его къ одну минуту. Какіл-бы вы ии дѣлали усилія, вы ни- когда не будете имѣть успѣха. Какъ-бы вы пи трудились, ни когда не бу- дутъ вамъ за то благодарны. Что-бы ни. Кто-бы нн. Что-бы иы не сдѣлали для моего отца, оиъ васъ наградить. О комъ бы вы ии говорили, избѣгайте злословія. Я никого не знаю, кто былъ бы гакъ добръ, какъ вы. Л ничего не видѣлъ, что можно-бы было похулить въ его поведеніи. Кто-бы онъ ни былъ, онъ въ зтомъ рас- кается. Кто-бы ни спрашивалъ менл, говорите, что я занятъ. СЧ кѣмъ-бы ни говорили, надобно быть вѣжливымъ. ЛѴЬаІеѵег раііеиее ъе шау Ііаѵе, *е зЬаІІ пеѵег Ьаѵе епоидЬ. Но* гісіі зоеѵег іЬеу шау Ье 3 4). ХѴЬаіеѵег гісііен Ье шау Ьаѵе, Ье ѵгіІІ вооп зее іЬе еп<1 оГ іЬет. ЛѴЬатеѵег кіікіпею I Ьаѵе Гог Ьіт, 1 пеѵег зЬаІІ Ьаѵе ко тисЬ аз Ье ііевегѵся. \ѴЬаі8о«‘ѵег іаиіів уои шау тжке, 1 *І11 іаке саге іо соггесі Іііет. >ѴЬа(енг іпауЬеіЬе Ьарріиевь м-ЬісЬ уои ецуоу, 1 ат Ьарріег іЬап уои. АѴЬаіеѵег тау Ье іЬе Гогіипе *1іісЬ уои епіоу, уои іпау Іозе іі іп ап іпзіаиі. ѴѴЬаізоеѵег шау Ье іЬе еНоПа *Ьіс1і уои таке, уои пеѵег сап яиссесЛ. Ѵ Ьаиоеѵег тау Ье іЬе раіпз *ЬісЬ уои Іаке, ио опе *І11 Ье ипгіег оЫіцаііопв іо уои Гог іііет. I ѴѴЪаѣеѵег. I ѴѴЪаіноеѵег. I ѴѴІюеѵег. | \Ѵ1іо8оеѵег *). ХѴЬаіаоеѵег уои таусіо і'ог ту ГаіЬег, Ье *ІІІ ге*апІ уои І'ог іі. <И' *1іотзоеѵе уои зреак, аѵоііі віаи- <1ег. I кію* иоЬоііу *Ьо іа во денхіазуои. I Ъаѵе зееп иоііііпц іЬаі соикі Ье Ыате<1 іи Ьіз сошіисі. \ѴЬовоеѵсг Ье шау Ье, Ье *І11 гереиі іі. ХѴЬоноеѵег шау азк Гог те, вау 1 ат Ъиау. То ѵЬот&осѵег *е вреак, *е оицЬі іо Ье роіііе. 3) Или же: Тііопціі іЬеу Ііе или іЬоидЬ ІЬеу шау Ье еѵег во гісіі, Іеі іЬет Ье еѵег во гісЬ. 4) Говоря о лицахъ, употребляютъ іоАо/сесг, чтобы выразить: какоіі-бы го ии было природы,- *Ьоеѵег выражаетъ только: кто-бы іо ни былъ. ТЬе Іа*ь сошіешп аіі сгішіпаів, «Ьаіеѵег іЬеу тау Ье. законы осуждаютъ всякаго преступника, ваковъ-бы оиъ ни былъ
— 269 — Вино продается хорошо. і УѴінс ііеіі.ч іггіі. Пиво будетъ хорошо нродоватьсл въ сдѣ- т Неег мііі зві) ѵеіі пехі уеаг. дующемъ году. Эта дверь легко запирается Это окно не оіиміыеіса легко. Эта картины видна издали. Зимнее платье не Чюситея дѣтомъ. Это не говорится. Это непонятно. Карлъ пятый бѣгло говорилъ на многихъ европейскихъ языкахъ. ;это вено. + ТЬаі <1оот зЬнія еазііу. г ТЬаі ъііиіо* боез поі ореп еазііу. I ТЬаі ріеіпге ін зееп і'аг оіГ (нли Ггот аГаг). \Ѵіпіег с.ІоіЬез аге поі ѵгоги іп яипітег. 1 ТЬаі ін поі каіеі. г ТЬаі сапиоі Ье сотргеЬешІеіі. СЬагІез іЬе КіііЬ зроке зеѵегаі Еиго- |юаіі Іапкпыцез Йиепііу. Іі ін сіеаг. Что сталось съ этими особами У '.I не сьумѣю сказать вамъ, что сталось съ ними. Человѣкъ умеръ сегодня утромъ, и жена его также умерла. Человѣкъ умеръ. Мужчины и жеицинн умерли. Сердиться на кого-либо. (Сердиться на что-,іибо. На кого ви сердитесь? Пи на кого. На что вы сердитесь? Сердитесь-ди иы на то, что вы это сдѣ- лали ? Я сержусь на это. Ова этимъ очень довольна. Красмвы-ли женщины У Красивы; онѣ богаты и красивы. Сердидись-бы вы, если-бъ были богаты? Я не сердилсл-бы на это. Полезный, безполезный. Полезно-ли писать много? Полезно. Хорошо-лн брать чужое имущестио? Это дурно. Это ие хорошо. Вѣжливый, невѣжливый. Легкій, трудный. Смотри ио обстоятельствамъ. Смотря но: какъ придется. ѴѴЬаі Ьав Ьесоте оі' іЬоае регмоаз? 1 саппоі іеіі уои шііаі Ьая Ьесоте оГ іЬет. ТЬе таи іЬів тогпйш, аші Ьіз ѵѵііе іііеіі аізо. ТЬе тии ів ііеаіі. ТЬе теп аші жотеи аге <1еа<1> То Ье апцгу ѵгііЬ апу Іккіу. То Ье ппкгу аѣоиі апу іЬіпд. \ѴііЬ ѵЬот аге уои ап^гу? ѴѴііЬ поЬіхІу. ѴѴЬаі аге уои апргу аЬоиі? Аге уои ноггу і'ог Ьаѵіпк <1опе іі? I ат яоггу і'ог іі. ЗЬе ів кіаіі оі іі. Аге іііе ѵотеп Ьашізопіе? ТЬеу аге; іЬеу аге гісЬ аші Ьашіьоиіе. ХѴоиІіі уои Ье зоггу іГ уои ѵеге гісЬ? I яЬоиІа поі Ье зоггу Гог іі. І.'зеГиІ, изеіевз. 1$ іі изеі'иі Ю ѵгііе а кгеаі ііеаі? 11 із изеГііІ. Із іі гікЫ іо іаке оіЬег реоріе’з ргорепу? іі із «о-опц. Іі із поі гі^Ьі. Роіііе (соигіеоиз), ппроіііе (иисіѵіі, гшіе). Базу, ЛііГісиІі. Ассогіііпк іо сігситзіапсез. | і Тііаі ів ассогдіпк іо сігситзіапсез. I + 11 ііерешік. 19*
— 270 — Скорѣе, лучше — чѣмъ. Каіѣег — іііап. Чѣмъ расточать свои деньги, я лучше . сберегу ихъ. Я скорѣе заплачу ему, чѣмъ пойду туда. Я скщ>ѣе сожгу платье, чѣмъ буду но- сить его. Полуианошенное платье. Дѣлать вполовину. Прибмлъ-лн оіп. раньше меня? Опъ прибылъ раньше васъ. КаіЬег іЬап ациашіег шу шоиеу, 1 ѵпіі кеер И. I *І1І гаіЬег рау Ыиі іЬап цо ІЬеге. I жіі) гаіЬег Ьигп іЬе соаі іЬап *саг іі. А Ьаі Г когп оиі ?оаі. Т То <Іо іЬіп^з ітрегіесііу. Г»і<1 Ье аггіѵе аоопег іЬап I? Не аггіѵеД воопег іЬап уои Какъ васъ зовутъ? Меня зовутъ Генрихъ? Какъ ото пазываітся по англійски? Кахъ говорится это по англійски? Какъ это пазнваеіся? Примѣч. Е. — Имена собственныя, нихъ языковъ, остаются безъ Цицеронъ, Платонъ, Дидона. Долабелла, Сенека, Ной. Клеопатра, Діана, Юлія. Эней, Пиоагоръ, Меценатъ. Улиссъ, Сократъ Моисей. Демосоенъ, Фараонъ. Киръ, Камиллъ. Венера. Орфей, Ювеналъ. Ссэострись. Александръ, Лизандръ. | ХѴЬаІ ів уоиг иагае? т Му нате ів Непгу. І ѴѴЬаі <1о уои саіі іЬні іи ЕпцІівЬ ? І Но* (Іо уои ехргевк іЬіа іп Еп^НвЬ? \ѴЬаі ів іЬаі саПе<1? заимствованныя изъ іірв- пзмѣпенія. Сісего, Ріаіо, |)і(іо. РоІаЬеІІа, Яепеса, Моаіі. Оеораіга, Ніапа, Зиііа. Кпеав, РуіЬа^огав, Меееііа» ІЛуввев, Йосгаіеа, Моліи. ОепіовіЬеиев. РЬагаоЬ. Сугив, СашіІІив, Ѵепиь. ОгрЬеив, Литспаі, Яевояігіь. Ліехапііег, Ьуваікіед*. У и ра ж н е и і е 141. Какъ находите вы эту говядину? — Я нахожу ее очень хоро- шею. — Смѣю-ли (Мау I) попросить у васъ кусокъ этой рыбы? — Если вы будете такъ добры передать мпѣ ваіпу тарелку, я вамъ дамъ рыбы. — Будете-ли такъ добры палить мпѣ пить (іо роиг те оиі ьоте іігіпк)? — Съ большимъ удовольствіемъ. — Отчею вы не навѣщаете чаще моего сына? — Я рѣдко его навѣщаю, опасаясь (Іеяі) обезпокоить его (Іо ІгоиЫе). — Если-бъ вы слѣ- довали его совѣту, то были-бъ счастливѣе, нежели теперь; ибо онъ часто говорилъ ему: «если ты опечаленъ, пе жалуйся» (іо геріне). — Увѣряю васъ, что не всегда вина на моей сторонѣ: ибо хотя бы онъ билъ меня, я всегда буду его любить; и опъ не можетъ дѣлать своихъ упражненій, если не учитъ своихъ уро- ковъ. — Но онъ честный человѣкъ, если только не обманетъ ме- ня (іо ііесеіѵе). — Если только онъ скроменъ, то будетъ имѣю, успѣхъ, и если только искренна ваша дочь, то будетъ счастли- ва. — Вы совершенно правы: вотъ почему я былъ бы очепъ до-
— 271 воленъ, если-бъ вы его навѣщали возможно чаще. — Нужно про- стить моего сына и научиться уважать мою дочь, ибо что значитъ (ѵЬаі вщнійев) эта легкая ошибка, если па будущее время онъ станетъ вести себя хо|юшо? — Я не навѣщу болѣе вашего сы- на. если только онъ пе согласится съ тѣмъ, что я ему скажу. — Я буду доволенъ, если оиъ постарается исправиться (Ю ашеші). Если будетъ учиться, то сдѣлаетъ успѣхи (Іо ішргоѵе); но если не станетъ учиться, то ничему не выучится. Если только не ляжетъ рано, то ие встанетъ во-время. чтобы учить свои уроки; и если будетъ проводить свое время праздно (кііу), пикто пе бу- детъ его любить. Но если онъ начнетъ хорошо и станетъ учиться серьезно, то. будьте увѣрены, онъ сдѣлаетъ быстрые ус- пѣхи. все равно (по шаі(ег), будетъ-ли говорить (ѵЪеіЬег Ііе) по- Французски. по-нѣмецки или по-англійски. У при ж іг е и і е 142. Выли вы довольны моими сестрами? — Вылъ, ибо какъ-бы ни были онѣ некрасивы (Ноѵегег ріаіп), опѣ всегда (ІЬеу аге вііі) очень любезны, и какъ-бы ни были учены дочери нашихъ сосѣ- докъ, онѣ еще ошибаются иногда. - Не богать-ли ихъ отецъ? — Какъ-бы опт. пи былъ богатъ, опъ можетъ лишиться всего въ одну минуту. — Кто-бн ОіѴІюеѵег) ни былъ вашъ врать, лукавства ко- тораго вы опасаетесь (пЬове іпаіісе уоп (ігеші) вы должны поло- житься (Іо геіу ироп) на свою невинность; но законы (іііе Іакя) осуждаютъ (Іо сошіешп) всякаго преступника, каковъ бы онъ пи былъ. — Каковы-бы ни были ваши намѣренія (уоиг іпіенііоп), вы должны-бы дѣйствовать (іо асі) иначе (іііЯегепНу); какія-бы при- чины (іЬе геа.чоп) вы ни приводили (іо аііецс). онѣ не извинятъ нашего поступка, который самъ по себѣ (іп іІзеІГ) достоинъ пори- цанія. — Что бы ни случилось съ вами въ этомъ мірѣ, пе роп- щите (іо шиппиг) никогда па божественное провидѣніе (сііѵіпе ГгоѵЫенсе); ибо терпятъ по заслугамъ своимъ. — Что-бы я пи сдѣлалъ, пы никогда не бываете довольны. — Что-бы вы ни го- ворили, ваши сестры будутъ наказаны, если заслуживаютъ того, и если пе постараются исправиться (іо ашеші). — Могу я пред- ложить вамъ кофе? — Благодарю, я только что пилъ его. — Ког- да уѣхалъ мой отецъ? — Онъ уѣхалъ тотчасъ послѣ васъ; по чогъ-бы остаться еще на минуту, если-бъ хотѣлъ. — Сдѣлали-ль его друзья то, что обѣщали ему? — Предстояла-бы большая опас- ность (іо Ііе аііешіей ѵѵіііі) для нихъ, если-бъ они попробовали сдѣлать это. Опи могли-бы сдѣлаться невинпыми жертвами че- ловѣка, жаждавшаго крови (а Ь1оо<1(ІіігяІу шап). — Освободили-ль его судьи? — Нѣтъ, онъ содержался въ тюрьмѣ (іо Ье гешашіеіі) недѣлю, дабы можно было собрать (таке) свѣдѣнія (ішіиігіез).
— 272 У іі р а ж н е н і е 143. Угодно вамъ сказать мнѣ. что сталось съ вашей теткой? — Я скажу вамъ, что сталось съ ней. — Она умерла? — Она не умер- ла. — Что случилось съ нею? — Она уѣхала въ Германію. — Что сталось съ вашими сестрами? — Я пе могу сказать намъ, что сталось съ ними, ибо полгода, какъ а не видѣлъ ихъ. — Жи- вы-ли ваши родители? — Они умерли. — Сколько времени, какъ умеръ вашъ брать? — Три мѣсяца, какъ онъ умеръ. — Хорошо- ли продавалось вино въ прошедшемъ году? — Оно продавалось не слишкомъ хорошо, но будетъ лучше продаваться въ слѣдую- щемъ году, потому что его будетъ много, и оно будетъ не доро- го. — Зачѣмъ открываете окно? — Не видите, какъ здѣсь дым- но? — Я это вижу, но подобно отворить дверь вмѣсто топ», что- бы отпереть окно. — Дверь не отпирается легко, вотъ почему я отворилъ окно. — Когда вы его затворите? — Я его запру. какъ, только пе будетъ больше дыма. — Какъ вы находите замокъ мо- его отца? — Это очень красивый замокъ и видѣнъ издали. — Какъ это говорится? Это не говорится. — Непонятно: развѣ нельзя сказать всего па вашемъ языкѣ? — Можно все сказать, по пе такъ, какъ на вашемъ. — Встапете-ли вы завтра рано ут- ромъ? — Какъ придется; если лягу рано, то встану рано, но ес- ли лягу поздно, то встану поздно. — На что :»то годится? — Это ни на что не годится. — Зачѣмъ вы это подняли? — Я это под- нялъ для того, чтобы показать вамъ. — Гдѣ вы это нашли? — Я нашелъ это на берегу рѣки, около лѣса. — Замѣтили вы это издали? — Я пе имѣлъ надобности замѣчать издали, ибо прохо- дилъ возлѣ рѣки. — Видѣли вы когда-нибудь подобную вещь? — Никогда. — Полезно-.ти говорить много. — Смотря по обстоятель- ствамъ: когда хотятъ выучиться иностранному (Гогеіцп) языку, то полезно говорить много. — Такъ-же-ли полезно писать, какъ го- ворить? — Полезнѣе говорить, чѣмъ писать, но чтобы выучиться иностранному языку, необходимо то и другое. Полезпо-ли пи- сать все. что говорится? — Это безполезно. У іі р а ж и е н і е 144. Какъ васъ зовуть? — Меня зовутъ Вильгельмъ (ѴѴШіалп). — Какъ зовутъ вашу сестру? — Ее зовуть Леонора (Еіеопог). — По- чему Карлъ жалуется на свою сестру? — Потому что она взяла его книгу. — Хорошо-ли брать чужія книги? — Нехорошо: она это знаетъ, но имѣла надобность въ ней и надѣется, что ея братъ не разсердится на эуо. ибо она возвратитъ ему книгу (іі). какъ только прочтетъ. — На кого жалуются эти дѣти? — Францъ
— 273 — (Егапсів) жалуется на Луизу (Ьоиіва). а Луиза на Франца. — Кто правъ? — Они оба виноваты, ибо Луиза хочетъ взять книги Фран- ца. а Францъ кпиги Луизы. — Кому вы одолжили сочиненія Шек- спира (Якаккреаге)? — Я одолжилъ первый томъ Георгу, а вто- рой Юліи. Какъ ото говорится по англійски? — Это говорит- ся такъ (іЬив). — Какъ это говорится по-нѣмецки? — Это не говорится по-нѣмецки. Пдетъ-ли къ вамъ новое платье, кото- рое вамъ принесъ портной? — Оно пе идетъ ко мнѣ. — Сдѣла- етъ-.™ онъ вамъ другое? — Опъ сдѣлаетъ мпѣ другое, ибо я скорѣе отдамъ его. чѣмъ буду носить. — Отчего вы пе будете пользоваться этою лошадью? — Потому что она мнѣ но нравит- ся. - Заплатнте-лн вы за нее? — Я скорѣе заплачу за нее, чѣмъ стану пользоцдті>сл ею. — Кому принадлежатъ (іо Ьеіоп?) эти прекрасныя книги? — Онѣ принадлежатъ Генриху. - Кто ему подарилъ нхъ? — Его отецъ. — Будетъ опъ пхъ читать? — Онъ скорѣе разорветъ ихъ. чѣмъ будетъ читать. — Кто вамъ это сказалъ? — Опъ самъ сказалъ мнѣ это. — Карлъ пятый, гово- рившій бѣгло на нѣсколькихъ европейскихъ языкахъ, говаривалъ обыкновенно (ияесі Іо вау), что по-испански слѣдуетъ говорить съ Богомъ, по-птальяискп съ пашими друзьями, по-французски съ своими (оиг) знакомыми, по-нѣмецки съ солдатами, по-англійски съ гусями, по-венгерски (Нпицагіап) съ лошадьми, и по-богемски съ чортомъ (ійе (ІеѵіІ). — Разсердились-бы вы. если-бъ пріѣхала сегодня ваша мать? Я не разсердился-бы на это. — Серди- лась-бы ваша сестра, если-бъ была богата? — Она была-бы. на- противъ. очень довольна. — Не хорошо-ли платье, которое вы носите? - Оно ничего не стоилъ; это полуизношеипое платье. — За что вы разсердились па Луизу? — Я разсердился на нее по- тому. что она пошла въ оперу, не сказавши мнѣ нн слова. — Увѣряю васъ, что опа очень сердится па это. ибо если-бъ она знала, что вы дома, то позвала-бы васъ проводить ее вч» оперу. Урокъ сорокъ-восьмой. — ГіНѵ-ріігЫЬ ]ея.чоп. Повелительное наклоненіе. Вторыя лица единственнаго и множественнаго числа подобны неопредѣленному наклоненію. Прочія лица образуются посред- ствомъ вспомогательнаго глагола ІеІ. за которымъ слѣдуетъ лич- ное мѣстоименіе въ винительномъ падежѣ и неопредѣленное на- клоненіе: Имѣй или имѣйте. Будь пли будьте Зоин или зовите. Пусть я имѣвъ Пусть опь, ОПП Іімѣеп.. Наѵе. Ве. Саіі. ЬеІ ше Ьаѵе. І.СІ Іііш или: Ьег Ьаѵе.
— 274 — Пусть мы имѣемъ. Пусть они, онѣ имѣютъ. ІиЧ пя Ьаѵе. Ьсі іііет Ьаѵе. • - — Пусть Я буду. Пусть онъ. она будетъ. Будемъ. Пусть они. онѣ будутъ. Ьеі те Ье. І.еі Ьіт или: Ііег Ье. Іи>і пя Ъе. Ьеі ІЬет Ъе. Пустъ я зову. Пусть онъ, ппа зоветъ. Позовемъ, Пустъ они. онѣ зовутъ. Ьеі те саіі. Ьеі Іііт или: Ьег саіі. Ілі иа саіі. Ье* іЬет еаі). Имѣйте терпѣніе. Будьте внимательны. Ступайте туда. Дайте -.по мпѣ. Пошлите это ему, ей. Одолжите это мнѣ. Будьте добры, передайте мнѣ это блюдо. Наѵе раііепсе. Не аііепііѵе. Но іЬеге. Оіѵе іі те, Неп4 іі Ьіт или: Ьег. Ьеші іі те. Наѵе іЬе воосіііекн іо Ііаіні те іііаі (ІіяЬ. Будьте добры. Знайте это. Ве коо<і. Кпоѵ іі. Врать, взять взаймы, занимать, занять. '<1 хочу занять у ишп. денегъ. Я хочу занять у ишь эти деньги. Займите ихъ у него. Я нхъ занимаю у него. Не говорите :гтого ему, ей. Не отдавайте пмъ этого. .Іюбите Нога и ближняго. какъ самого соба. Повинуйтесь своимъ учителямъ и никогда не огорчайте нхъ. Платите, что должны, утѣшайте несча- стныхъ и дѣлайте добро тѣмъ, кто «асъ обидѣлъ. Посмотримъ, кто лучше выстрѣлитъ. Будемъ дибитъ и всегда слѣдовать добро- дѣтели, н иы будемъ счастливы въ ятой ЖИЗНИ И ВЪ той. Благотворите бѣднымъ и сострадайте не- счастнымъ. и Ііогь позаботится объ ос- тальномъ. То Ьоіточѵ. 1 *І1І Ьогго* воте топеу оГ уои. I ѵгііі Ъоггомг іЬаі топеу оГ уои. Воггош іі оГ («ли: Ггот) Ьіт. I Ъоггом- іі Ггот Ьіт. 1>о поі іеіі Ьіт или: Ьег. 1)о поі геіиги іі Іо іііет. Ьоѵе €1о*1, ап<1 Лу пеірЬЬоиг аа іІіуяеІГ. ОЬеу уоиг таяіегв, аші пеѵег ррѵе іЬет апу ігоиЫе. Рау тгЬаі уои оѵге, сотГогі іЬе аМісіеб, аші (Іо коо<1 іо (Ьоас (Ьаі Ьаѵе оЯешІесІ уоп. Ьеі ик ьее ѵЬісЬ о{ ш сап ьЬооі Іюнѣ. І.еі пя аЬаув Іоѵе яші ріагйне ѵігіие. аші же ъЬаІІ Ье Ііарру ЪоіЬ іп іЬік ІіГе аші іп іііе пехі 1>о к«о(1 Іо іЬе |кюі , Ьаѵе еотраввіоп оп іЬе ипГогіипаіе, аші <1о<1 ѵгііі іаке саге оі' іЬе гезі. Посмѣшите и вернитесь скорѣе. Маке Ьавіе, аші геіпгп аооп. Подите, скажите ему. что а не йогу нрид- Но апЛ іеіі Ьіт іЬаі 1 епппоі соте ти сегодня. іо-<1ау.
— 275 — Примѣч. А. — Послѣ глаголовъ идти и приходитъ, англича- не ставятъ слѣдующій глаголъ въ томъ же времени, какъ выше- упомянутые, и прибавляютъ союзъ аші (ур. 39). Онъ привелъ спадать намъ, что не яоп. прилги. Ступайте навѣстить своихъ друзей. Остерегаться, беречься. Берегитесь. Берегитесь упасть. Примѣч. В. — Послѣ Іо іаке ніс но/. Берегитесь разорвать свою книгу. Остерегитесь обжечься. Что касается до. Что касается до ;<того, то л не знаю, что сказать. Что касается до меня, то л Ифзнаю, что дѣлать. Не саше аші іоШ ия Ье соиШ по соте По ап<1 вее уопг ітіешіз. 'Го іаке саге. Таке саге. Таке саге (Ьаі уои <1о поі іаіі. саги англичане ставятъ отрица- Таке саге поі іо (еаг уопг Ьоок. Таке саге поі Ю Ьппі уоигвеИ. А» (о. или ав Гог. Ав іо іЬаі, 1 (іо поі кпо* *Ьаі го нау. Ль Гог ше. 1 (Іо поі кпо* *Ііаі іо (Іо. Примѣч. ('. — Послѣ не знать, мѣстоименіе что переводится чрезъ ісііаі, за которымъ слѣдуетъ неопредѣленное наклоненіе, — точно такъ, какъ въ русскомъ языкѣ. Она пе знаетъ. что отпѣчать. ЗЬе <1оек поі кпо* «Ьаі Іо ііпажег. Мы ие знаемъ, что купить. АѴе ііо поі кпо* «Ьаі іо Ьиу. Я не знаю, куда идти. I (Іо поі кпо* «Ьеге іо #о. Она не знаетъ, что читать. ЗЬе ііоев поі кпо* «Ьаі іо геаіі. Она умерла отъ оспы. Перемежающаяся лихорадка. Апоплексическій ударъ, апоплексія. Съ нимъ былъ приступъ лихорадки. У него началась лихорадка. Съ нею опять сдѣлалась лихорадка. Его поразила апоплексія. ЗЬе (1іе4 оі' іЬе впіаіі-рох. ТЬе іпіегтІПепі Геѵег. ТЬе ароріеху. Не Ъасі а соііі ЙІ. Ѣ ЗЬе Ьая ап а^ие. Ѣ Нег Геѵег Ьав геіигпеіі. Не Ьая Ьееп вігиск ѵііЬ ароріеху. Вігиск есть прошед. несоверш. и причастіе прошед. времени отъ глагола іо вігікс *. поражать, ударять. Что съ нею случилось? \ѴЬаі Ьая Ьаррепсчі Ю Ьег? Бъ нею случилось происшествіе. ЗЬе ЬаД ап ассісіепі. УвЬрены вы въ этомъ? Аге уои еііге оГ іі? Я въ томъ увѣренъ. I апі япге оГ іі (н.гм: I ат). Налить нить. То роиг оиі аоте іігіпк. Проливать слезы. То зЬегі іеагп. 5’Лег/ есть прошед. несоверш. и причастіе прошедшаго времени отъ глагола я/ичі *, лить, разливать. проливать.
— 276 Я наливаю пить этому человѣку. Съ слеаами на глазахъ. Сладксн- вино. Кроткій пилъ. Сладкій сопъ. Ничто не дѣлаетъ жизнь столь пріятною, какъ общество нашихъ друзей и сноше- нія съ пои. Отправиться іг». армію, къ спой полкъ. Я отправился въ это мѣсто. Я хочу нойонъ намъ работать. Если вамъ угодно. Какъ вамъ будетъ угодно. Звать па помощь. + I роиг оиі ноше гігіпк Гог (Ьаі шал. І іѴіііі іеагз іп 1іі«. Ьег. оиг ылы ту суе*. 8оте ямеві ѵіпе. Л тіЬІ аіг. А яоЛ віеер. Коікіпр такса Іііе тоге аргеелЫе іііап ікс чосіеіу пГ опт Ггіешія. ап<1 іпіегсоигзс хѵіік іііеш. 'Го гераіг іо іЬе пипу, іо опе"» гері • топі I гераігеб іо іЬаі ріасс. I пгіП Ііеір уоп іо м-огк | Ав уоп ріеаве. : Аі уоиг ріеаяиге. I Ая уоп Ііке. То сгу оиі Гог Ііеір. Стучаться п. дверь. Освѣдомляться о комъ нибудь. Довѣряться кому-либо. Не довѣрятъ кому либо. Смѣяться надъ чѣмъ. Смѣяться, насмѣхаться надъ кѣмъ. Смѣяться кому въ лицо, Имѣть средства. Имѣете ян средства купить эту лошадь? Я имѣю на ото средства. Довѣряетесь-ли вы этому человѣку? Я ему довѣряюсь. Но должно довѣряться всѣмъ. Угодно нимъ бить столь добрими передать мнѣ это блюдо? Угодно вамъ передать мпѣ эту тарелку? Надъ чѣмъ, вн смѣетесь? Вы смѣетесь надъ мною? Я не смѣялся надъ вами. Книга, полная ошибокъ. То кпоск аі іііе ііоог. То іпдиіге пііег ьоте опе. То ігияі воте опе. То іііяівияі яоте от То ІппрЬ аі зотеікіпр. То Іаиріі аі, іо Легкіе вопи опе. Т То Іаиріі іп а ]>сгьоп'я Гасе То айоні. Ѣ Сап уои айоні іо Ьиу іііаі Ьпгяе? Ѣ I сап ііЯопі іі (імв; Г сап). Но уоп ігияі іііаі тяп? 1 До. ЛѴе тим поі Ігиві еѵегу Інміу. \ѴіІІ уои Ііаѵе. іііе рооапеяв іо капѣ те іЬаі ііініі*? ХѴІ1І уои Ьапіі те іЬаі ріаіе, іі' уои ріеаве ? Аі иЬяі <1о уои Іаирк (млм: Аі «Ьаі аге уои Іпиріііпр) ? Виі уои Іаирк аі те? I Діа поі Іаирк аі уои. А Ьоок Гиіі оГ еггоп.. Это ваши братья ? Это онн. Кто тамъ? Это л. Это опа? Это ие она. Это вашн сестры? Это онѣ. Это я говорю. Аге іЬеу уоиг Ьгоікегя? Іі ія іЬеу. ХѴЬо ія ІЬеге? И ія I. Ія іі яке? 11 ія поі яке. Аге іііеу уоиг віяіегя? Іі ія ікеу. Іі іч I «ко яреак.
— 277 Это они (онѣ) смѣются. Моя сестра н я, мы учимся по аиглібскн. Что вы дѣлили, когда былъ здѣсь валъ наста пянкъ? Я ничего не гѣлалъ. Іі ів іілеу н'Ио Іаиріі. Му візіег аші I. іеагп ЕпяіЫі. ЛѴЬа» мгеге уои (іоіп₽ *Ьеп уоиг іиіоі <яв Ьеге? 1 игая ііоіпц поіЬішг. У іі р а ж н е н і е 145. Какъ здоровье вашего брага? — Мой брать не живетъ боль- ше. — Отъ какой болѣзни онъ умеръ? — Опъ умеръ отъ апопле- ксіи. — Какъ здоровье матери вашего друга? — Она нездорова: третьяго дня съ нею была лихорадка, а нынѣшнее утро снова началась. У нея перемежающаяся лихорадка? — Не знаю, но у пея часто бываютъ приступы лихорадки. — Что сталось съ жен- щиной. которую я видѣлъ у васъ? — Она умерла отъ оспы. — Я очень удивленъ зтнмъ (нпгргіаесі аі іі). ибо она была здорова прошедшииъ лѣтомъ, когда я былъ въ деревнѣ. — Почему мать пашего стараго служителя проливаетъ слезы? Что случилось съ нею? — Она проливаетъ слезы потому, что старый священ- никъ (сіегяупіап). ея другъ, который дѣлалъ еи столько добра (мію Ііая »о ѵегу цогмі іо Ьег), умеръ нѣсколько дней тому на- задъ. — Оп. какой болѣзни онъ умеръ? — Онъ былъ пораженъ апоплексіей. Кто стучится въ дверь? — Иностранецъ. — От- чего онъ кричитъ? Онъ кричитъ, потому что съ нимъ случи- лось большое несчастіе. — Что съ вами случилось? Со мною ничего не случилось. — Куда вы пойдете сегодня вечеромъ? — Я не знаю, куда идти. — Куда пойдутъ ваши братья? — Не знаю, куда они пойдутъ; что касается до меня, то я пойду въ театръ. — Угодно вамъ быть столь добрыми передать мнѣ это блюдо? — Съ большимъ удовольствіемъ. — Нужно-ли (кііаіі ІІ передать вамъ этихъ рыбъ? Прошу ва<ъ (I мііі іЬапк уои) пе- редать ихъ мнѣ. — Нужно-ли (аііаіі I) передать хлѣбъ вашей сестрѣ? — Вы ей сдѣлаете удовольствіе, передавъ его ей. — Какъ находитъ ваша мать наши блюда? — Опа ихъ находитъ очень хорошими, но говорип., что ѣла достаточно. — Чего вы у мепя просите? — Я пасъ прошу (\ѵіІ1 уоп Ье кіші епоіщіі) дать мнѣ небольшой кусокъ этой баранины. — Угодно вамъ передать мнѣ бутылку? — Не довольно-ли вы пили? — Нѣтъ еще, ибо я еще чувствую жажду. Упражненіе 146. Нужно-ли налить вамъ (8Ііа1І I ^іѵе уои) вина? — Нѣтъ: я предпочитаю сидръ. — Отчего вы не ѣдите? — Я не знаю, что ѣсть. — Слѣдѵетъ-ли продавать въ долгъ этому человѣку? — Вы
278 — можете ему продавать, по не въ долгъ; вы не должны довѣрять- ся ему, ибо онъ не заплатитъ вамъ. — Обманулъ-ли онъ (іо (Іе- сеіѵе) уже кого-нибудь? — Онъ уже обманулъ многихъ купцовъ, которые довѣрились ему. — Слѣдуетъ-ли мнѣ довѣряться этимъ дамамъ? — Вы можете довѣряться имъ; но что касается до меня, то я не довѣрюсь имъ, ибо часто бывалъ обманутъ женщинами (Ьу мопіеп), и вотъ почему я говорю: «не должно довѣряться всѣмъ». — Довѣряются-ли вамъ эти купцы? — Они довѣряются мнѣ. и я довѣряюсь имъ. — Надъ кѣмъ смѣются эти господа? — Они смѣются надъ этими дамами, которыя носятъ желтыя платья съ красными шляпами. — Почему эти .поди смѣются падъ нами? — Опи смѣются падъ нами, потому что мы говоримъ дурно. — Дол- жпо-ли насмѣхаться (оицйі. ѵе іо Іаирѣ) падъ людьми, которые говорятъ дурно? — Не слѣдуетъ смѣяться падъ ними: должно, напротивъ, слушать ихъ. и. если опи дѣлаютъ ошибки (Ыишіегв), слѣдуетъ поправлять ихъ. — Получили вы уже сочиненія Попе и Гольдсмита? — Я получилъ сочиненія Гольдсмита; что касается до сочиненій Попе. то я надѣюсь получить ихъ па будущей недѣ- лѣ. — Это вы, Карлъ, запачкали мою книгу? — Это не я- это ваша маленькая сестра запачкала ее. — Кто разбилъ мою пре- красную чернильницу? Это я разбилъ ее. — Это вы говорили обо мпѣ? — Это мы говорили объ васъ, по мы говорили о васъ только хорошее. — Чего вы желаете? — Я пришелъ просить у васъ денегъ, которыя вы мнѣ должны, и книги, которыя я вамъ одолжилъ. — Если вы будете добры, придете завтра утромъ, то я вамъ отдамъ то и другое. — Это шипа сестра играетъ па кла- весинѣ? — Это пе она. — Кто-же? — Это моя двоюродная сес- тра. — Это вапіи сестры идутъ? — Это онѣ. — Это ваши со- сѣдки насмѣхались надъ вами? — Это пе паши сосѣдки. — Кто- же?— Это дочери графини, брагъ которой купилъ вашъ домъ. — Это гѣ дамы, о которыхъ вы мнѣ говорили? — Это опѣ. — Что говорили вы. когда васъ бранилъ вашъ наставникъ? — Я ничего не говорилъ, потому что не имѣлъ ничего сказать; ибо я не ис- полнилъ своей обязанности, и онъ имѣлъ причину бранить меня. — Что вы дѣлали, пока его не было (ѵгЬіІкГ Не) дома? — Я игралъ на скрипкѣ вмѣсто того, чтобы исполнить то. что онъ далъ мнѣ. сдѣлать. — Что вамъ сказалъ мой племянникъ? —Онъ мнѣ ска- залъ, что былъ-бы счастливѣйшимъ человѣкомъ въ (іп і.Ье) мірѣ, если-бъ зналъ англійскій языкъ, самый прек]>аспий изъ всѣхъ языковъ. Упражненіе 147. Имѣйте терпѣніе, мой милый другъ, и не будьте печальны, ибо печаль ничего не измѣнитъ (іо аііег), а терпѣніе преодолѣваетъ зло (такея ІеаЯ ѵог?е). — Не бойтесь своихъ кредиторовъ: будь-
279 — те увѣрены, что они не сдѣлаютъ намъ ала. Они подождутъ, если вы еще пе можете заплатить имъ. — Когда заплатите мнѣ то, что должны? — Какъ только получу деньги, я заплачу все. что дали мнѣ впередъ (іо агіѵапсе). Я пе забылъ этого, ибо думаю о томъ всякій день. Я вашъ должникъ (гіеЬіог) и ни- когда не буду отрицать (гіену) этого. — Какое прекрасное зерка- ло у васъ! одолжите его мнѣ. П|юшу насъ. — Что вы хотите дѣ- лать съ нимъ (іо <Іо мгііЬ іі)? — Я хочу показать его своей тет- кѣ. — Возьмите его, но поберегите и не разбейте его. — Не бой- тесь ничего. — Чего желаете вы оть моего отца? — Я хочу за- нять у него денегъ. — Займите ихъ у кого-либо другаго (оі во- іпеЬогіу еіке). — Если онъ не хочетъ одолжить ихъ мнѣ. то я займу ихъ у другаго. — Вы сдѣлаете хорошо. — Не желайте того, че- го пе можігге имѣть, но будьте довольны тѣмъ, что вамъ дало Провидѣніе (Ргоѵігіепсе), и подумайте (соішігіег), что есть много людей, у которыхъ нѣтъ того, что вы имѣете. — Такъ какъ жизнь коротка (яЬогІ), то постараемся сдѣлать ее пріятною (ацгееаЫе). сколько это возможно. Но подумаемъ также, что злоупотребле- ніе наслажденіями (Ніе аЬнзе оГ ріеазиге) дѣлаетъ ее горькою (ЬіНег). — Что нужно дѣлать, чтобъ быть счастливымъ? — Лю- бите и слѣдуйте всегда добродѣтели, и вы будете счастливы въ этой жизни и въ той. — Такъ какъ (яіпсе) мы хотимъ быть счаст- ливы, то станемъ благотворить бѣднымъ и сострадать несчаст- нымъ; будемъ повиноваться нашимъ учителямъ и не станемъ ни- когда огорчать ихъ; будемъ утѣшать несчастныхъ (Ніе іпСогіипаіе). любить ближняго, какъ самихъ себя, и не будемъ ненавидѣть обидѣвшихъ насъ; однимъ словомъ (іп вЬогІ) станемъ всегда ис- полнять нашъ долгъ, и Богъ позаботится объ остальномъ. — Мой сынъ, чтобъ быть любимымъ, надобно быть трудолюбивымъ (ІаЬо- гіонв) и умнымъ. — Тебя обвиняютъ (іо ассиве), въ томъ, что ты лѣнивъ и небреженъ въ своихъ дѣлахъ, — Однакожъ (Нонеѵег) ты знаешь, что твой братъ былъ наказанъ за то, что былъ золъ. — Вывши па-дняхъ (Іаіеіу) въ городѣ, я получилъ оп. твоего на- ставника письмо, въ которомъ онъ сильно жалуется па тебя. — Не плачь (Іо кеер); ступай теперь въ свою комнату, учи свой урокъ и будь умникомъ, иначе (оІЬегѵізе) тебѣ не дадутъ обѣдать (Гог гііппег). — Я буду такъ уменъ, мой милый отець. что вы. конечно (сегіаіпіу), будете довольны мною. — Сдержалъ-.™ слово маленькій мальчикъ (гіігі — кеер Нів Коггі)?—Не совсѣмъ; ибо, ска- завши это, онъ пошелъ въ свою момнату, ваялъ свои книги, сѣлъ за столъ (каі гіоѵп аі ІЬе ІаЫе) и заснулъ (ГеІІ авіеер). — «Это очень хорошій мальчикъ, когда спиты», сказалъ его отецъ, увидѣвъ его чрезъ нѣсколько времени (воте ііте) потомъ.
— 280 — Урокъ сорокъ-девятый. — Еогіу-піпііі Іездоп. Попасть въ дурное дѣло. Выпутаться изъ дѣла. Я выпутодса изъ дѣла. Этотъ человѣкъ всегда попадаетъ въду)>- ным дѣда, во всегда выпутываете и изъ нихъ. г То доі іпіо нсгарен. + То цеі оиі оі’ а «сгаре. 1 коі оиі оГ Іііе вегаре. ТЬаі шап аіѵѵаук цеіа іпіо асгареіі, Ьиі Не аіѵаун деів оиі оііЬет аяаіч. Познакомиться съ кѣмъ-либо. То шаке мппе опе’» асоиаіп- іаіе. То Ьесоте асциаіпіапее кііЬ воте опе. і I Ііаѵе піаііе Ьш или: Ііег асцииіпіапсе, Я познакомите» съ нимъ (или съ ней). ' I Ііаѵе Ьесоте асциаіпіеіі уѵіііі Іііт I или: Ьег. Знаете ш его (или ее)? Я зна»і его (иди ее). Онъ мой знакомый. Она моя знакомая. Эго не другъ, ото только знакомый. | Аге уои асчиаіпіеіі тѵііЬ Ьіш (или: Ьег)? і 1)о уои кпо* Ьіш (или: Ьег)? ( 1 ат асциаіпіеіі тѵііЬ Ьіт (или: Ьег). | 1 кпоѵѵ Іііт(или: Ьег). Не ів аіі асциаіиіаіісе оі' тіпе. 8'іе і> ту аслуіатіапсе. Не ів поі а ігіеші, Ье ів опіу ап асциатіапсе. Вашъ братъ врачъ? Нѣтъ, онъ адвокатъ. Ваша сестра вдова? Оиъ католикъ, а тетка его протестантка. И уоиг ЬгоіЬег а рЬувісіап? \’о, Ье іь и Ьаггівіег. ів уоиг вівіег а «іііоіѵ? Не ів <і саііюііс, аші Ьіз аииі и рго- Іевіапі. А. — Неопредѣленный членъ ставится предъ слонами, означающими національность, религію, секту, занятіе лица, поря- докъ и родъ вещи. Что написалъ Шериданъ? . Онъ написалъ Школу злословія,, комедіи. Вольтеръ написалъ Генріаду, эпическую ноэху. Корнель написалъ Цинпу. трагедію. Какова цѣна иа хлѣбъ? Онъ продается по 4 пенса за фунтъ. \ѴЬаі ііііі ВЬегііІап ѵгііе? Не мтоіе іЬе ЬсіюоІ і'ог Ьсапііаі, а сотебу. •Ѵоііаіге ѵггоіе іЬе Непгіабе, ап еріе роеш. ВогпеіПе ѵггоіе І.'іппа, а Ігакеііу. ЛѴЬаі іа іЬе ргіее оГ Ьгеаіі? ІІ ів воШ аі Ото репсе а роиші. ВФ** В. — Неопредѣленный членъ ставится предъ названіемъ вѣса, мѣры, числа или времени, если этимъ названіямъ предше- ствуетъ имя числительное.
281 Хлѣбъ продж-іел по днѣ кроны .іа бу- шель. Говядина стоитъ 4 пенса за фунтъ. Сколько пахъ стоитъ .по сукно? Оно мвѣ стоитъ но гинеѣ за ярдъ. Я купилъ аерчатки по 2 фунта за дю- жину. Сколько ра.чь ходите «и въ театръ? Я хожу дна раза въ недѣли, а мой брагъ ходитъ три раза въ мѣсяцъ. Сколько платите ви ему въ годъ? Оиъ .іаработываетъ но десяти шнллннгоп. пъ день. С'оги іа аі і*о егоѵин о ЬиаЬеІ. ПееГ сони іоиг репсе и роиші. ѴѴІіиі <1оея іЬія СІОІЬ сові уои? Іі соей те и циіпеа а уаиі. I ЬоикЬі ціоуев аі імго роишін и ііохеп. Но» ойеи бо уои цо іо іЬе іЬеаіге? I ко і*ісе а мгеек, аші ту ЬгоіЬег цоез ііігісо (илы: ГЬгее іітев)а топіЬ. Нои- тисЬ ііо уои рау Ьіт и уеаг? Не ірііпк іеп зЬіІІшрт а ііау. Подобная вещь очень рѣдка. 8ис.Ь <• іЬіпк ів ѵегу ипсошшоп. Видѣли пи когда нибудь подобную вещь? Наѵе уоп еѵег нееп аисЬ а іЬіик? Примѣч. .1. — Членъ пеоиредѣленнын ставится непосредствен- но послѣ словъ: хнсА, ігііиі и но послѣ словъ: ал, во и Іоо, его ставятъ между именемъ прилагательнымъ и существительнымъ. Какая жалость! Какой полицій человѣкъ? Я вернусь чрезъ полчаса. Сколько вы ему дали? Я ему далъ полкроны. Онъ гакой-;ке добрый человѣкъ, какъ и. У него такая прекрасная голова! Но онъ слиткомъ высокаго мнѣнія о са- момъ себѣ. Яго слиткомъ іруднын урокъ для меня. \ѴЬаі а рііу! \ѴЬаІ а цтеаі піап! I яЬаІІ Ъе Ьаск іи ЬаИ ап Ьоиг. Но» тисЬ Ііаѵе уои кіѵеи Ьіт? I Ьаѵе ^іѵічі Ьіт ЬаИ а сгоѵга. Не Ія ие цооіі а таи иа тувеИ. Не Ьав «о ііие и Ьеаіі! Віи Ье Ьав Іоо ЬідЬ ии оріиіоп оі* ЬітвеИ. ТЬік іа (оо (ІіНісиН а Іеввоп Гог те. Добродѣтель любезна. Порокъ отвратителенъ. ѴіЛие ів атіаЫе. Ѵісе ів (мііоив. ЩГ* С. — Опредѣленныіі членъ опускается предъ именами существительными, употребленными въ общемъ неопредѣленномъ смыслѣ. Люди смертны. Золото драгоцѣнно. Ужасъ къ пороку и любовь къ добродѣ- тели составлііюіъ утѣху мудреца. Искусство преобладаетъ надъ силой; тер- пѣніе и размышленіе дѣлаютъ легкимъ многое, чго на первый взглядъ кажется невозможнымъ. .Меп аге шогіаі. (іоМ іь ртесіоиз. ТЬе Ьопог оГ ѵісе, аші іііе Іоѵе оГ ѵігіие, аге іЬе ДеН^Ьи оі' іЬе мгізе піап. ЛЬіІііу зиграыіез яІгеииіЬ, аші райепсе ап<1 геЙесйоп сопдиег ііійдсиіііез іѵЬісЬ, аійгы, арреаг аііпоьі іпвиг- тоипіаЫе. Фракція ирекраеная страна. Кгапсе ів а Йпе соипігу.
282 — I). — Имена собственныя и названы странъ употребля- ются также безъ члена *)• Италія- есть садъ Еароиы. Ііаіу іе іЬе даліей оГ Еигоре Принцъ Альбертъ. І’гіше АІЬегі. Королева Викторія. уиееп Ѵісіогіа. Е. — Собственное имя лица, даже съ предшествующимъ титуломъ, не принимаетъ опредѣленнаго члена, если этотъ ти- тулъ принятъ въ Англіи *). Лордъ Байронъ. Ьолі Вугоп. Адмнра.п. Нельсонъ. А<1тіга1 Яеізон. Примѣч. И. — Если-же при атомъ титулѣ стоитъ имя прила- гательное, то членъ опредѣленный не выпускается. Добрый аорол. Генрихъ четвертый. ТЬе дсииі кіпд Непгу іЬе ЕонгіЬ. Р. — Членъ опредѣленный но ставится предъ названія- ми языковъ, наукъ, искусствъ, и проч. ’). Онъ учится музыкѣ, англійскому, нѣмец- Не зініііез тивіс, ЕпдіівЬ. (іегшаи кому языкамъ и математикѣ. ап<1 ілаіЬетаіісз. Я говорю о г. В., другѣ г. Т. I врсак оі' Мг В., іЬе Ггіеші оГ Мі Т. (л. Опредѣленный членъ служитъ для соединенія прило- женія съ главнымъ словомъ фразы. Ликургъ, законодатель Спарты. Бусигдив, іЛе Брагіап Іедівіаіог. Долгъ отца, естественнаго наставника ТЬе <1ніу оГ а ГаіЬег, Мс паіигаі іиіоі- своихъ дѣтей, есть заботиться о нихъ. оГ Ьіз сЬіШгеп, ів ю ргоѵйіе Гог іЬега. :>то случилось при Константинѣ Великомъ. ТЫв Ьаррепкі іішіег Сопвіапііпе іЬе первомъ христіанскомъ императорѣ. (Ігеаі, Ле йгні ('Ьгівііап ешрегог. Солнце освѣщаетъ міръ. ТЬе вип ІідЬія /Л₽ жогЫ. 1) Однакожъ членъ опредѣленный ставится: 1, передъ именами собственными во множест. числѣ и предъ именами прилагательными, употребленными въ смы- слѣ существительныхъ во множсств. числѣ; напр., ТЬе Лірз, Альпы; ТЬе ЕгепсЬ аші ІЬе ЕпдІівЬ, французы и англичане; іЬе Кошап-саіЬоІісв аші іііе рго- Іеніапіь, римско-католмки и протестанты; іііе жіве, мудрецы. 2, предъ названіями океановъ, морей и рѣкъ; наар., ТЬе Аііапііс, Атлантическій океанъ: іЬе Меііі- іеггапеап, Средиземное море; іЬе ТЬатев. Темза. 3, п]юдъ слѣдующими имена- ми: Тііе Могеа, Морел; іЬе Ьеѵапі, Востокъ: іЬе Сагпаііс, Карнатика; 11и- Репіпвиіа, Пиренейскій полуостровъ; іЬе Надие, Гага; іЬе ЛгсЬіреІадо, Архи- пелагъ; ІЬе Раіаііпаѣе, Пфальцъ: іЬе Сгітеа, Крымъ; іЬе Наѵаіша, Ганди на. •) Это правило имѣетъ слѣдующій исключенія: 1, когда между титуломъ и соб- ственнымъ именемъ поставленъ предлогъ; напр., іЬе (^нееп оГ Епдіаші. короле- ва Англіи; іЬе ііике оГ ѴѴеІІшкІоп, герцогъ Уэллингтонъ. 2. предъ слѣдующими титулами, если даже при нихъ стоитъ имя собственное: ешрегог, императоръ; епіргевв, императрица ; схаг. царь; скагіпа. царица; агсіиіике, эрцгерцогъ; агсіі- (ІисЬевв, эрцгерцогиня; ргіпсезв, принцесса; аЫюІ, аббатъ; гшициів, маркизъ; шагсЬіопевв, маркиза: баарЬіп. дофинъ: сЬеѵаІісг, шевалье: ѵізіег, визирь; Мо- фиі. Моголъ. ’) Исключая того случая, когда говорятъ въ самомъ ограниченномъ смыслѣ; напр.. іЬе шивіе «о Ьеапі Іаві пі^Ьі жав ѵегу дооіі. музыка, которую мы слу- шали вчера вечеромъ, была очень хороша.
283 — іМГ* Н. — Опредѣленный членъ ставится предъ словами, озна- чающими единственный въ своемъ родѣ предметъ *), и предъ сло- вами, означающими цѣлый народъ, цѣлую секту (см. выше, 1 примѣч.). Когда земля стаиовится между солнцемъ н луною, тогда бываетъ лунное затмѣніе. Итальянцы. испанцы и португальцы жи- вутъ на югѣ Европы. \ѴЬеп ІЬе еагіЬ рамек Ьсімееп 1кг кип апіі <Лс іпооп, ап есііряе оГ іЬе тооп іаке» ріасе. ТЬе Ііаііапя, Нрппіапік аші Гогіищіеве іпІіаЬіі іЬе 8оп(Ь оГ Епгорс. Собака есть друга н спутникъ человѣка. ТЬе <1оц ів іііе Ггіеші ап<і сошрапіоп оГ шап. ЗФ* •/. — Членъ опредѣленный употребляется предъ именемъ существительнымъ, поставленнымъ въ единственномъ числѣ для означенія цѣлаго рода 8). , Пѣтухъ есть эмблема бдительности. ТЬе соск ів іЬе стЫет оГ ѵіцііапсе. Ѳессалія производитъ вино, апельсины, лимоны, оливки и плоды всякаго рода. Она ѣла хлѣбъ, говядину, яблоки и пи- роги; она пила вино, пиво и сидръ. Красота, прелесть, умъ суть драгоцѣнныя качества, когда пхъ возвышаетъ скром- ность. ТЬеккаІу ргосіиееа ѵгіно, огапдов, іетопв. оіітев апсі аіі когіз оГ Ггиіі. 8Ье аіе ІЬе Ъгеаіі, теаі, арріек аші сакез;.кЬе іігаик ІЬе мгіпе, Ьеег аші сі<Іег. Веаиіу, йгасоГиІпеаб аші міі аге ѵаіи- аЫс ешіом'тспи, ѵііеп Ьеі^Ьіепеіі Ьу тосіезіу. Примѣч. О. — Коиіа съ послѣдующимъ условнымъ временемъ переводится словомъ ІіюидК или еѵгп і[: во всѣхъ-же другихъ слу- чаяхъ — іѵііеп. Когда онъ скажетъ зто самъ, я не по- Еѵеи И Ье вЬоиШ ьау ко ЬішвеІГ, I вѣрю тому. мои 1(1 поі Ьеііеѵе ІІ. Но знаю, сдѣлаетъ ли оиъ зто. I <1о поі кпом мЛеІЛег Ье мгііі (іо іі. Примѣч. 1). — Ли, выражающее сомнѣніе, передается словомъ іоЛс/Лег, которое употребляется въ томъ случаѣ, когда слѣдующая фраза должна начинаться съ союза ог. *) Исключеніе: 1, слѣдующія слова: Рагаіііяе, рай; Ііеаѵеп, небо; Ьеіі, адъ; паіиге, природа. 2, пазвапія стихій, пзлтыя въ общемъ смыслѣ; напр.. ІЬе Гои г еіеіпепін мгеге: аіг, еагіЬ, Гіге аші ѵгаіег, стихіи были; воздухъ, земля, огонь и вода. 3, пазвапія временъ года, употребленныя въ общемъ смыслѣ: напр., Ан- Іигпп ів того рісавапі іЬап виттег, осень пріятнѣе лѣта. !) Исключая словъ: шап. человѣкъ, мужчина, и ѵошап, жепщина, когда этм слова употреблены въ смыслѣ родовомъ и неопредѣленномъ (см. С.) 20
— 284 — Рѣшите: хотите ли вы. или нѣтъ. Она не знаетъ, лома ли ел мать. Кевоіѵе ісНеЛег уои *І1І ог по. 8Ье (іося поі кпоѵі и-йе/Лег Ьег тоіЬег ія аі Ьоте. Польоопагься хорошимъ здоровьемъ. Пить за кого. Пить за здоровье. Пью за ваше здоровье. Выть похожимъ накого либо. Наши ближніе. То спру йооб ЬеаІіЬ. То гігіпк іо яоте опе. і То іігіпк а регяоп’я ЬеаІіЬ. І I іігіпк уоиг ЬеаІіЬ. То геяетЫе воте опе. То Іоок Ііке яоте опе. Оиг Геііомг-сгеаіигев. Тоть и другой, та и другая; другъ на друга, одинъ па другаго. Мы похожи другъ на друга. Они (онѣ) не похожи другъ на друга. Брать н сестра любятъ одинъ другаго. Довольны-лн гы другъ другомъ? Довольны. Это пиво похоже на воду. Вы похожи на врача. Какой у него видъ.? У пего веселый видъ (печальный, доволь- ный). Вы съ виду очень здоровы. У нея сердитый вилъ. Опъ но имѣетъ подобнаго себѣ. Еасіі оіііег. \Ѵе геьешЫе еасЬ оіЬег. ТЬеу (Іо поі геяешЫе еасЬ оіЬег. ТЬе ЬгоіЬег ап<1 Іііе яіяіег Іоѵе еасЬ оіЬег. Аге уои ркаяе<1 ѵѵіііі еасЬ оіЬег? ѴѴе аге. ТЬаі Ьеег Іоок я Ііке жаіег. Ѵои Іоок Ііке а босіог. Поѵ (Іоев Ьо Іоок? Пе Іоокз дау (яаб. ріеанеіі). Ѵои Іоок ѵегу ѵѵеіі. 8Ье Іоок» аиргу. Не Ьа.ч поі кія таісЬ. Показывать видъ. Топ. человѣкъ, котораго вн видите, пока- зываетъ видъ, будто подходить къ намъ. Сдѣлать хорошій пріемъ кому нибудь. Сдѣлать дурной пріемъ кому либо. Сдѣлать (отпдаіить) визитъ кому-нибудь. Посѣпіаті. мѣсто, общество. Посѣщать кого либо. Когда а навѣщаю этого человѣка, онъ, вмѣсто того, чтобы принять меня ласко- во, дѣлаетъ мнѣ дурной пріемъ. Человѣкъ пріятной наружности. Человѣкъ подозрительной наружности. Люди подозрительной наружности. Затруднять кого-либо. Вы затрудняете этого человѣка. Страдать головою, ногою. Я страдалъ глазомъ. Я знаю хорошее мѣсто для плаванія. То яЬомг а ііеаіге іо. ТЬаі тап міют уои зее яЬочѵя я (іеяіге іо арргоасЬ ия. То Іоок р1еаяе<і мгііЬ яоте опе. То Іоок сговя аі яоте опе. То рау яоте опе а ѵівіі. 'Го і'гсциепі а ріасе, аосіеііея. Ѣ То аяяосіаіе «ііЬ яоте опе. МГЬеп 1 до іо яео ІЬаі тап, іпвіеаіі оГ гесеіѵіпд то мііЬ ріеанпге, Ье Іоокя Швріемеіі. А дооіЫоокіпк тап. А ЬаН-Іоокіпе тап. Ваіі-1оокіпц реоріѳ. Ѣ То Ьигі воте опе’в Гееііпця. Ѣ Ѵои Ьаѵе Ііигі іііаі тап’я Гееііпк». І То Гее) а раіп іп опе’я Ьсад. мли: Гооі. | 1 Геіі а раіп іп ту еуе. І I кпотѵ а цооіі ріасе іо яѵгіт іп. Во что-бы то ни стало. Всѣми силами, средствами. Ву и 11 шеапя.
285 — Потерять годоіу. '.Нотъ человѣкъ потерялъ голову и ае знаетъ, что дѣлать; онъ хочетъ, во что би то нн стало, одолжить мпѣ свои деньги. Къ довершенію несчастій. Къ довершенію счастія. Я погибъ) Все копчено. То Іове опе’в ѵйе. ТЬаі тап Ьав Іозі Ьіз ѵііз, аші Ье сіоев поі кпо* «Ьаі іо «іо; Ье ѵівЬев Ьу аіі тсапв со Іеп<і те Ьіз топеу. Гог тоге ЬаЯ Іпск. Гог тоге цоо<1 Іиск. I И ів аіі оѵег *ііЬ те! { Іі ів аіі оѵег. Отъ. Егош. Отъ кого получили вы иго письмо? Я подучилъ его отъ моего брата. Франціи отдѣлена отъ Италіи Альпами, а отъ Испаніи Пиренеями. Л’гоні *Ьоіп <1і<1 уоп гесеіѵе іЬаі Іеіісг ? I гесеіѵед к /пли ту ЬгоіЬег. Егапсе із верагаіок (гот Ііаіу Ьу іЬе Аірв. аші І'тт Зраіп Ьу іЬе Ру- гопеев. Упражненіе 148. Какъ ведетъ себя вашъ двоюродный братъ? — Онъ не очень хо|юшо ведетъ себя, ибо всегда впутывается въ дурное дѣло (іпіо яоте ясгаре ог оіЬег). — Не впутываетесь-ли вы иногда въ дур- ныя дѣла? — Правда (іпіе), что я иногда впутываюсь въ нихъ (ре), іпіо іііет), по всегда выпутываюсь изъ нихъ. — Зачѣмъ вы посѣщаете зтого человѣка? — Я посѣщаю его, потому что онъ мнѣ. полезенъ. — Если вы будете продолжать его посѣщать, то попадете въ дурныя дѣла, ибо у него много враговъ. — Знаете- ли вы хорошее мѣсто для плаванія? Я знаю такое. — Гдѣ оно? — По ту сторону рѣки, позади лѣса (ІЬе ѵѵоосі), около боль- шой дороги (пеаг Іііе Іііріі-гоші). — Видите вы людей (теп), ко- торые показываютъ видъ, будто приближаются къ намъ? — Я ихъ вижу, по пе боюсь ихъ, ибо они никому пе дѣлаютъ зла. — Намъ слѣдуетъ удалиться (іо цо аѵау), ибо я не люблю вмѣшиваться среди (Іо гаіх ѵіііі) людей, которыхъ пе знаю. — Какъ здоровье вашей матери? — Здоровье ея очень хорошо. — Пользуется-ли ваша тетка хорошимъ здоровьемъ? — Она воображаетъ (іо іша- ріпе), будто пользуется (Іііаі яЬе еп)оу») хорошимъ здоровьемъ, но я думаю, что она ошибается, ибо полгода, какъ у нея дурной ка- шель (іЬе соирЬ), отъ котораго она не можетъ отдѣлаться. — Любите-ли вы свою сестру? — Я очень ее люблю, и такъ какъ она весьма ласкова (цооіі паіигеЯ) со (Іо) мною, то и я ласковъ съ нею. — Но какъ любите вы свою? — Мы любимъ другъ дру- га, потому что довольны одинъ другимъ. — Похожъ-ли на васъ двоюродный вашъ братъ? — Онъ похожъ на меня. — Похожи-ли другъ на друга ваши сестры? — Онѣ не похожи, ибо старшая 20*
— 286 — лѣнива и зла, а меньшая (іЬе уошщсг) прилежна и ласкова со всѣми. — Нѣкоторый человѣкъ очень любилъ вино, но находилъ въ немъ (іп іі.) два дурныхъ качества (цнаіііу). «Если я налью въ него воды», говорилъ онъ, «то испорчу его; если же не налью, то оно испортитъ меня». У пражненіе 149. Обѣдали вы уже? Мы васъ ждали до четверти восьмаго, и такъ какъ вы не пришли, то мы обѣдали безъ васъ. — Пили вы за мое здоровье? — Мы пили за ваше и за здоровье вашихъ ро- дителей. — Отчего вы не пьете? — Я не знаю, что пить, ибо люблю хорошее вино, а ваше похоже на уксусъ. — Если вамъ угодно другаго, я сойду въ (іо цо (Іомгп іпіо) погребъ, чтобъ при- несть его вамъ. — Вы очень вѣжливы, мил. гос.; я больше не стану пить сегодня. — Давно-ли вы знаете моего отца? — Дав- но я знаю его, ибо познакомился съ нимъ, когда былъ еще въ школѣ. Мы часто работали другъ для друга, и любили одинъ дру- гаго, какъ братья. — Я вѣрю этому, потому что вы похожи одинъ на другаго. — Когда я не дѣлалъ своихъ упражненій, онъ ихъ дѣлалъ за меня, а когда онъ не дѣлалъ своихъ, тогда я дѣлалъ ихъ за него. — Мой дядя не имѣетъ денегъ и всегда доволенъ; а его друзья, которые имѣютъ ихъ много, никогда не бываютъ до- вольны. — Сердится-ли этотъ человѣкъ па васъ? Я думаю, что опъ сердится на меня, потому что я по навѣщаю его; по я не люблю ходить къ нему, ибо когда я прихожу, онъ, вмѣсто то- го чтобы принять меня съ удовольствіемъ, имѣетъ недовольный видъ. — Не должно вѣрить этому; опъ пе сердится па васъ, ибо онъ не такъ золъ (імкі), какъ кажется (ая Ье іоокк). Нто луч- шій человѣкъ въ (іп іііе) мірѣ; но надобно знать его, чтобъ быть въ состояніи оцѣнить его (іо арргесіаіе). — Есть большая разни- ца между вами и имъ: вы ласково встрѣчаете тѣхъ, которые пасъ навѣщаютъ, а онъ встрѣчаетъ ихъ дурно. Ахъ (АЬ)! Я погибъ! — Но, Боже мой (Ыевя ше), зачѣмъ вы такъ (іЬия). кричите? — У меня украли (ур. 36) мои золотые перстни, мои лучшія платья и всѣ мои деньги; вотъ почему я кричу. — Не шумите столько, ибо это мы взяли все это (НІепі аіі), чтобы научить васъ заботиться больше о своихъ вещахъ (іЬіп^в) и запирать дверь своей комнаты, когда вы уходите. — Отчего у васъ такой грустный видъ? — Я перенесъ (іо ехрегіепсе) боль- шія несчастія: потерявши всѣ свои деньги, я былъ прибитъ людь- ми подозрительной наружности и, къ довершенію нссчастія, узналъ, что мой дядя, котораго я такъ любилъ, пораженъ апоплексіей. — Не слѣдуетъ вамъ такъ печалиться (аІПісі), ибо вы знаете, что надобно покоряться (уіекі) необходимости (песеввііу).
— 287 — У и р а ж и е н і е 150. Куда вы поѣдете въ будущемъ году? — Я поѣду въ Англію, ибо это прекрасное королевство (кіпцііош), гдѣ я разсчитываю про- весть лѣто по (оп) своемъ возвращеніи изъ Германіи. — Куда вы отправитесь зимой? — Я отправлюсь въ Италію, а оттуда (аші Ніепсе) въ Вестъ-Индію (Ніе АѴезі-Ішііез); но до этого я долженъ съѣздить въ Голландію проститься (іо іаке Іеаѵе) съ своими друзь- ями. Въ какихъ странахъ живутъ эти народы? — Они живутъ на югѣ (іііе ноиНі) Европы; ихъ страны называются Италія, Ис- панія и Португалія, а сами опи итальянцы, испанцы и португаль- цы; по пароды, называемые русскими, шведами и поляками, жи- вутъ на сѣверѣ (Ніе погііі) Европы, и названія ихъ странъ — Россія, Швеція и Польша (Роіаші). — Франція отдѣляется (іо яе- раіиіе) отъ Италіи Альпами, а отъ Испаніи Пиренеями. — Хотя употребленіе вина запрещено магометанамъ (Тііоіщіі Ніе МаЬоте- іапв аге (огЬііііІен Ніе изе оі хѵітіе), нѣкоторые изъ нихъ пьютъ его (уеі (ог аіі іііаі зоше оі іііет іігіпк іі). Пятидесятый урокъ. ЬіЙіеіп Іезвоп. Чей, чья. чье, чьи? Чьи эта лошадь? Моя. Чей этотъ домъ? Мой. Чья эти дома? Мои. ѴѴЪове (см. ур. 39). \Ѵ1іозс Ііогее із (Ьіз? 11 іа тіпо, м.іи: іі Ъеіопцз Іо то. \ѴЬове Ьоизе іа іЬаі? Іі іа тіпе, «ли: іі Ьеіопрв іо те. ХѴЬозе Ьоивея аге іііеае? ТЬеу аге тіпо, м.і«<: іЬеу Ьоіопк Ю те. Благодарить кого-либо за что-нибудь. Іілагодарю васъ за безиокойсіво (трудъ), которое я вамъ причинилъ (который вн прлиили на себя). Выть кому чѣмъ обязаннымъ. Выть кому чѣмъ должнымъ. Не за что. Приняться за что. Прибѣжать. Множество людей прибѣжали, но вмѣсто того чтобы тушитъ огонь, негодяи при- нялись грабить. То Ніапк зоте опе Гог зотеікіп^. 1 іЬаіік уои Гог іЬе ігоиЫе уои Ьаѵе Іакеп Гог те. То Ье оЫідосі Іо зоте оно Гог аоте- Нііпк. То Ьс іп(іеЬііч) іо зоте опе Гог зоте- іЫпц. 1>о поі тепііоп іі. т То зеі аЪоиІ зотеіЪіпк. То гип ир *). Мапу теп Ьасі гип ир; Ьиі іпаіеші оі' ехііпяиівЬіпр іЬе Ягс, іЬеу яеі іо рІЬпііегіпв. Ч То гип говорится также въ смыслѣ болтать много; наир.. Не Ьав гии ир а Іопк Ьііі, опъ долго болталъ
— 288 — Наканунѣ. Наканунѣ итого дня была суббота. Наканунѣ воскресеья бываетъ суббота. Часы указываютъ время (часъ). Какъ былъ одѣть ребенокъ? Онъ былъ одѣтъ ігь синее. Человѣкъ въ зеленомъ платьѣ. Женщина въ красномъ платьѣ. Спорить. Спорить (ссориться) съ кѣмъ. О чемъ спорятъ эти люди? Они спорить, кому идти первому. Что есть болѣе великое? Есть ли что болѣе жестокое? Что есть злѣе? Есть ли что прекраснѣе? ТЬе <1ау ЬеГоге. Ѣ ТЬе ііау ЬеГоге іЬаі *ав Заіипіау. Ѣ ТЬе ііау ЬеГоге Бипііау ів Заіипіау. ТЬе ѵгаіеіі ішіісаіев іЬе Ьоиг». Но* мгаз (Ье сЬіій іігезвеіі? Іі *аз (ігеввеіі ш Ыие. ТЬе тап «сйЛ іЬе ртевп соаі. ТЬе *отап ігііЛ (Ье геіі ко*п. То цилггеі. | То чиаггеі ігі/А вопе опе. АЬоиі *Ьаі аге (Ьеве реоріе ііівриііпд (іим: чиаггеіііпк)? ТЬеу аге (циаггі'Ніпк) ііівріКІпк аііоиі мгЬо «ЬаИ ко вгві. Ів іЬеге апу іЬіпк Кташісг? Ів іЬеге апу ІЬіпк тоге сгиеі? Ів іЬеге апу іЬіпк тоге дягіекечі? <’ап апу іЬіпк Ье того Ьашівоте (иди; Ьапіівотег)? Мильтонъ вашъ любимый писатель, вы постоянно о немъ говорите Любите ли вы мою мать? Она такъ добра, что я очень до поле іп. сю. Его солдаты храбры; онъ съ большой похвалой говоритъ о нихъ. Кому вы обязаны этою услугой? Я ему обязанъ ею. Принялъ лн онъ ваши условія? Опъ ие хотѣлъ сливать о нихъ. Какъ находите вы эту картину? Она мнѣ очень нравится; я любуюсь па ея красоты. Я не хочу видѣться съ вашимъ отцомъ, ибо боюсь ого гнѣва. Вы можете довѣриться ему, я знаю его благородство. Если-бъ вы знали эту даму, то расхва- лили бы ее. Идете вы въ спектакль? Я иду оттуда. Примѣч. А. — Нарѣчіе мѣста скомъ языкѣ чрезъ /п»н /Аеге или Я ѣду ігь Ричмондъ, а вы отгула возвра- щаетесь. Гдѣ пребываетъ вашъ двоюродный брать? Міііоп ів уоиг Гаѵогііс аиіЬог, уои аге аі*аун іаікіпк о/* Лмн. Во уоп Ііке ту тоіЬег? ЗЬе ів во кіші, іЬаі 1 ат ѵегу *е!1 ріеавсіі ісіік кег. Нія яоііііеги аге Ьгаѵе. Не вреакв ѵегу ЬіцЫу о( Іііет. То *Ьот аге уои тііеЬичІ (ог іііаі Гаѵоиг? 1 ат ішіеЬіеіІ іо Ііііп (ог іі. Нав Ье ассеріей уоиг соікііііопв? Не ѵгоиісі поі Іівіеп Іо ікеіп. Но* ііо уои Нке іЬаі рісіиго? I ііке іі ѵегу тисЬ; I асітпіге ііе Ьеаиііев. I ііо поі *івЬ іо вео уоиг ГаіЬег. Гог I Геаг Лі.ч апкег. , Уои тау ігиві Ьіт; I кпо* Ііі» цепе- говііу. ІГ уои кпе* іЬаі ІаЯу, уои *ои1<1 вреак кег ргаіве. Аге уои к°іпк іо іЬе ріау? I соіпе Ггош і(. оттуда передается въ англій- іЬепсе. I ат всіііпк оиі Гог КісЬтоші. аші уои соте Ікепсе. ХѴЬеге боса уоиг еоивіп гевіііе?
— 289 — За сколько стульевъ вы заплатили? Еог Ьоиг шапу оЬаіг» Ьаѵе уои раіб? Я заплатилъ за три изъ пихъ. I Ьаѵе раі<1 Гог іЬгее. Примѣч. В. — Мѣстоименіе іеп, съ послѣдующимъ именемъ • числительнымъ или нарѣчіемъ количества, опускается въ англій- ской рѣчи. Любите ни персики? Я ихъ очень люблю. Я съѣлъ ихъ боль- шое количество: я съѣлъ ихъ болѣе іе- сити. Кромѣ. К]И1мѢ того. Кромѣ того, что а сейчасъ сказалъ. Вдоль дороги. Вдоль улицы. Въ теченіе всего года. Направо. По правую стороиѵ или руку. Налѣво. Но лѣвую сторону или руку. Не можете ли вы сказать мнѣ, какал самая ближайшая дорога къ городскимъ воротамъ? Идите постоянно по этой улицѣ и, когда достигнете конца, поверните направо и вы будете нн перекресткѣ, который вы минуете. Л потомъ? Потомъ вы войдете въ довольно широкую улицу, которая приведетъ васъ па боль- шую площадь, гдѣ увидите глухой пере- улокъ. Вы оставите глухоіі переулокъ по лѣвую сторону и пройдете подъ аркадами, ко- торыя находятся рядомъ. Потомъ вы спросите. Дать возможность. Выть въ состояніи, имѣть возможность, средства къ чему либо. Аго уои Гоші оГ реасЬея? I ат ѵегу Гоші оГ іЬеиі. I Ьаѵе еаіеп а вгеаі тапу; I Ьаѵе еаіеп тоге іііап іеп. — \ Могеоѵег, Ііемігіея. Вевміез іЬаі. Веаиіев мЬаі I Ьаѵе уиы ваі<1. Аіопв іЬе гоші. Аіопя іЬе вігееі. + АП ІЬе уеаг гоииб. 'Го іЬе гі^Ьі. Оп іЬе гікЬі вміе, или; Ьапб. То іЬе Іеіі. Оп іЬе ІеГі віііе, или; Ьаші. Сои1<1 уои поі іеіі то мЬісЬ ів іЬе пеагеяі мау іо іЬе сііудаіе? Оо іо іЬе Ьоііот оГ іЬів вігееі, аші «Ьеп уои аге іЬеге, іигп іо іЬе гі^Ьі, аші уои «ІП Йші а сговя-шау, мЬісЬ уои тиві іаке (илы; еговъ оѵег). Аші іЬеп? Ѵои ѵгііі іЬеп епіег а Ьгоаб вігееі «ЬісЬ «ІІІ Ьгшк уои іо а вгеаі вциаге, «Ьеге уои мііі вее а Ыіші аііеу. Ѵои тиві Іеаѵе іЬе Ыіші аііеу оп уоиг ІеГі, аші равв ипбег іЬе агсаЯе іЬаі ів пеаг іі. ѣ ТЬеп уои тиві азк адміп. То епаЫе іо. То Ье аЫе іо У іі р и ж іі е н і е 151. ѣлъ-ли нашъ брагъ* что-нибудь сегодня утромъ? — Опъ много ѣлъ; хотя онъ говоритъ, что не имѣетъ хорошаго аппетита, одна- кожъ пе упустилъ съѣсть (уеі Гог аіі ІЬаі Ье аіе) всю говядину, весь хлѣбъ и всѣ овощи (ѵе^еІаЫея), и выпилъ (аші сігаіік) все
— 290 — вино, все пиво и весь сидръ. — Дороги-ли теперь яйца (ап ецц)? — Пни продаются по шести кронъ за сто. — Любите вы виноградъ (ргарея)? — Я люблю не только виноградъ, но н сливы (ріиіп), мин- даль (аішоікі), орѣхи и всякаго рода плоды. — Хотя скромность, чистосердечіе и любезность (ап апііаЫе <ііяро«іііоп) драгоцѣнныя качества, однакожъ есть (уеі Гог аіі іііаі іЬеге аге) дамы, кото- рыя ни скромны, ни чистосердечны (сашіісі), ни любезны. — Такъ какъ страхъ смерти и любовь къ жизни естественны въ человѣкѣ, то надобно избѣгать (ше ои^Ьі іо вЬип) порока и привязываться (іо а(Піеге) къ добродѣтели. — Чьи эти дома? — Мои. — Эти перья принадлежатъ вамъ? — Нѣтъ, опи принадлежатъ моей сестрѣ. — Это тѣ (аге ІЬове) перья, которыми опа пишетъ такъ хорошо? Тѣ самыя. — Это книги вашей сестры? — Это ел книги. — Чей этотъ экипажъ? — Это мой. — Кто -готъ, на кого вы жалуетесь? — Это человѣкъ въ синемъ платьѣ. — Много на- рода видѣли вы на рынкѣ? — Я видѣлъ тамъ много народа. — Какъ опи были одѣты? — Нѣкоторые были одѣты въ зеленое, другіе въ синее, а мпогіе въ желтое. — Кто эти люди ? — Тотъ, который одѣтъ въ сѣрое, мой сосѣдъ, а человѣкъ въ черномъ платьѣ врачъ, котораго (*1юве) сынъ ударилъ палкой моего сосѣ- да. — Кто въ буромъ (Ьготгп) платьѣ? — Это одинъ изъ моихъ родственниковъ. — Какого роста (см. ур. 45) этотъ человѣкъ? — Онъ ростомъ пяти фут. четырехъ дюймовъ (ап іпсЬ). — Какъ вы- сокъ домъ нашего трактирщика? — Онъ имѣетъ 60 футовъ вы- шины. — Много-ли философовъ въ вашей странѣ? — Столько-же, сколько въ вашей. — «Много ученыхъ въ Англіи, пе правда-ли (аге ІЬеге поі)?» спросилъ Кювье у одного англичанина. «Не столько, какъ въ то время, когда вы были тамъ», отвѣчалъ ан- гличанинъ. «Какая разница (гіійегепее) между (Ъеінгееп) часами и мною?» спросила (іпциігеті) дама у одного (оГ а) молодаго офицера (іЬе оЙісег). «Сударыня (Матіаіпе)», отвѣчалъ ей послѣдній (герііеті Ііе), «часы показываютъ время, а съ вами (пеаг уои) забываешь его». —- Русскій крестьянинъ, никогда невидѣвшій ословъ, увидѣвъ (вееіи^) ихъ множество во Франціи, сказалъ: «Боже (Ьопі) мой! какіе большіе зайцы (іЬе Ііаге) въ этой странѣ! — Какъ я вамъ обя- занъ, мой дорогой другъ! вы мнѣ спасли жизнь (іо наѵе опе’в Іііе)! Безъ васъ я-бы погибъ (I Іниі Ьееп Іові). — Причинили-ль вамъ боль эти негодяи (ІЬе ѵгеісЬ)? — Они меня прибили и обокрали, и когда вы прибѣжали ко мнѣ на помощь (уои гаи іо шу аввіяіансв), они готовились (іЬеу іѵеге аЬоиі іо) раздѣть (іо вігір) и убить меня. — Я счастливъ, что избавилъ васъ отъ рукъ (ііеііѵегеіі уои Ггот (Ье Ьашів) этихъ разбойниковъ (іііе гоЬЬег).— Какъ вы добры!
291 Упражненіе 152. Я приношу намъ хорошенькій подарокъ, которымъ (ѵіііі «ЬісЬ) вы будете очень довольны. — Что такое?—Это шелковый галс- тухъ (а «іік сгаѵаі). — Гдѣ опъ? — У мепя въ карманѣ (іЬе роскеі). — Правится онъ намъ? — Опъ мнѣ очень нравится, и я благодарю васъ за него отъ всего сердца. Надѣюсь, вы нако- нецъ (аі. Іеві) примете что-нибудь отъ мепя (оі‘ ше). — Что вы разсчитываете подарить мнѣ? — Я не хочу вамъ этого сказать, ибо если скажу, го вы пе будете имѣть удовольствія, когда я вамъ сдѣлаю подарокъ. — Какъ называется канунъ понедѣльника? — Канунъ понедѣльника воскресенье. — Зачѣмъ ссорятся эти лю- ди?— Они ссорятся потому, что не знаютъ, что дѣлать. — Успѣли-ль (Іе яиссееб) потушить (іп ехііпцпівЬііщ) огонь? — Успѣли нако- нецъ въ этомъ (іп іі); но говорятъ (іі іа каісі), что сгорѣло много домовъ. — Ничего не могли спасти (іо ваѵе)? — Ничего не мог- ли спасти; ибо вмѣсто того, чтобы тушить огонь, негодяи (Іііе шікепіЫе тггеісЬея), которые сбѣжались, принялись грабить. — Отчего вы пе прибѣжали на помощь (іо іііе акхіяіапсе) къ ваше- му сосѣду, домъ котораго сгорѣлъ? — Я совершенно но зналъ (іо Ье циііе щпогапі о(), что его домъ былъ въ огнѣ (Ьін Іюиве Ьеіпц оп йге); ибо если-бъ я это зналъ, то прибѣжалъ-бы къ не- му на помощь. Упражненіе 153. .Мил. гос., осмѣлюсь-ли (тау I) спросить васъ, гдѣ живетъ графъ (ІЬе («агі) В.? — Онъ живетъ около (пеаг (Ье) замка, по ту сто- рону рѣки. — Можете-ли вы мпѣ сказать, по какой дорогѣ я дол- женъ (пшві) идти туда? — Идите (Уои шиві цо) вдоль рѣки (іЬе гіѵег-8І<1е), и, когда достигните копна, поверните (аші уои хѵііі соте іо) въ маленькую улицу направо, которая приведетъ васъ прямо (вігаіцЫ) къ дому. Это очень красивый домъ; вы его легко найдете. — Благодарю васъ, мил. гос. Здѣсь-ли живетъ графъ В.? — Да, мил. гос.; потрудитесь войти, если вамъ угодно (іѵаік іп, И уои ріеазе). — Дома-ли графъ? Я желаю имѣть честь (іЬе Ьопоиг) говорить съ пимъ. -- Да, мил. гос., онъ у себя; о комъ я долженъ доложить (Іо аппоипсе)? — Я изъ Л., и меня зовутъ (шу наше іа) К. Какая самая близкая (вЬогі) дорога къ Тоуэру (іЬе Тоѵег)? — Идите (цо <іо«п) по этой улицѣ и, когда достигните конца (уои соте іо іЬе Ьоііот), поверните налѣво; вы найдете перекрестокъ, который пересѣките (аші іаке ІЬе сговя-ѵау); затѣмъ вы войдете въ довольно узкую улицу (а гаіЬег пагго* зігееі), которая приве-
292 детъ васъ на большую площадь (а вциате), гдѣ вы увидите глу- хой переулокъ. — Ііо которому (іЬгоирѣ «ѣісѣ) я пройду? — Нѣть, ибо у него пѣтъ выхода (ап оиііеі). Вы оставите еіч) впра- вѣ и пройдете подъ аркадами, которыя находятся подлѣ. — А потомъ? — А потомъ вы спросите (уои тиві іпциіге ІигіЬег). — Я вамъ очень обязанъ. — Пе за что (По поі іпспііоп іі). — Може- те-ли вы перевесть французское письмо на (іпіо) англійскій языкъ? — Могу. — Кто васъ ему училъ? •— Мой англійскій учи- тель далъ мнѣ возможность сдѣлать это. — Я желалъ бы имѣть возможность (1 ѴІ8І1 I соііііі (іо) сдѣлать тоже. Урокъ пятьдесять-первый. — Еійу-іігяі Іеяяоп. Она такъ же любезна, какъ ея <ест|іа. 8Ье ія аз атіаЫе «я Ьег віиіег. ап<1 и также уважаема. ая тисЬ гекресіеіі. Примѣч. А. — Мы уже видѣли, что нѣкоторые союзы соотвѣт- ствуютъ другимъ, которые обыкновенно за ними слѣдуютъ. Вотъ такіе двойные союзы. Аз Ав — лн. во. такъ-же какъ какъ, таи.. ЕііЬег — ог. или или. КеііЬег — пог. ни — ни. 8о ав. если то. ТЬоіщІі — уеі (или пе- хотя однакожъ. ѵегіѣеіеяв) УѴІіеІѣег 8о ог, Іѣаі, ЛИ. если или. какъ. Иди и пришлю вагъ книгу, принесу или самъ I міІІ ее. еііііег веші уои іЬе Ьоок ог Ьгіпк іі шувеІГ. Она такъ же прекрасна, какъ любезнм и 8Ье ів ая Ьашіаоте ая вЬе ів атіаЫе богата. аші гісЬ. Примѣч. В. — Если нѣсколько членовъ фразы начинаются, каждый союзомъ ям, то псіікег ставится предъ первымъ, а по/ предъ каждымъ изъ остальныхъ. Опи не имѣли ни хлѣба, пи говядины, пи оружія, ни денегъ. Какъ море волнуется вѣтрами, такъ точно человѣкъ волнуется страстями. Помпей по былъ ни такамъ великимъ пол- ководцемъ, какъ Цезарь, нн такимъ ве- лнкимъ человѣкомъ. Хотя эта дѣвица не красива, однакожъ очень любезна. Сдѣлаетъ лн оиъ это, иди нѣтъ, этого я не съумѣю вамъ сказать. ТЬеу Ьші пеіі/іег Ьгеші. пог теаі, пог агтв, пог топеу. Аз Іііе неа ів іцрідіеіі Ьу іЬе ѵгішіь. зо а тап ів а^ісаіесі Ьу Ьів раввіопв. Ротреу маа иоі во цгеаі а цепегаі <і« Саеваг, пог яо цгеаі а тап. Тіюидк іЬів уоппк Іайу ів поі ѵегу ЬапЛкоше, вЬе ів пеѵсгіМезз ѵегу атіаЫе. И7>е(Лег Ье *і!1 <1о іі ог поі, I сап- поі іеіі.
— 293 — Хотя опъ богать, однакожъ но счастливъ. ТЬоѵдк Ье іи гісЬ, уеі Ье ів поі Карру Опъ такъ усталъ, что едва могъ двигаться. Не ѵгав хо Гаіідиесі ікаі Ье соиій всаг. сеіу тоѵе. Выть свѣдущимъ въ чемъ; знать подробно что. Выть поевящепу во что; узна- вать что. Этотъ человѣкъ подробно знаетъ нто дѣло. Я посвященъ въ это. Такъ какъ. 'Гакъ какъ ны счастливы, то на что вы жалуетесь? Отъ: СЪ. Съ '.стой минуты. Отъ моей юности. Съ утра до вечера. Съ начала до конца. Отъ сихъ поръ до тѣхъ норъ. Т То Ье іЬогоикЬІу ас<|иаіпіе<1 ѵііЬ а ііііпр:. То ике опе’» »е1Г іЬогоіщЫу асциаіпіегі ѵгііЬ а іЬіпк + ТЬаі тап ишіегвіашів іЬаі Ьивіпевз регГесіЬ. Т I ишіегвіаші іЬаі чгеіі. Віпсе или соіишіегіпк- 8тсс уои аге Ьарру, *Ьу (іо уои сотріаіп ? Віпсе или Ггот. Ггот іЬаі Ііте. Ггот ту сЬіІ<ІЬоо<і (илы: уоиіЬ). Егош тогпіэд ипііі еѵепіпц. Егот Ье^іппіпк іо епсі Ггот Ьеге Іо іЬеге Понизить цѣну. Понизить цѣну на крону. Перевесть на англійскій языкъ. Перевесть съ англійскаго на французскій. Перевесть съ одного языка на другой. Л ввожу его къ вамъ. Я вамъ его представляю. Запрашивать. Сбавить; уступить. Понизитъ. Но запросивъ съ васъ, я ничего не могу уступить вамъ. Товаръ понижается въ цѣнѣ. Локоть; ярдъ. То геііисе іЬе ргісе. То гесіисе іЬе ргісе Ьу а сгошп. То ігапвіаіе іпЮ ЕпцІізЬ. То ігапзіаіе Ггот ЕпрііяЬ іпіо Ь’гепсЬ. То Ігапвіаіе Ггот опе Іапдиаде іпіо апоіЬег. Ѣ 1 іпіпміисе Ьіт іо уои. То оѵсгсЬагце. Іо азк іоо тисЬ. То ііесіиеі. То {аіі. Иоі Ьаѵіпв оѵегсЬагвеіі уои, 1 саппоі сІеНисі апу іЬіиц. ТЬе ргісе оГ іЬе тегсЬашіізе Гаіів. Ап еіі, а уагіі. Исполнить порученіе. Исиолннли-ль вы мое порученіе? Я его псиолин.п.. Исполнить свой долгъ, обязанность. Этотъ человѣкъ всегда исполняетъ свой долгъ. | То ехесиіе а соттівзіоп. Ѣ Наѵе уои ехесиіесі ту соттівяіои? { I Ьаѵе ехесиіеФ іі (илы 1 Ьаѵе). {То До опе’» диіу. То ГиІНІ (ЗічсЬагке, <1о) опе’н диіу. {ТЬаі тап аіѵгау» ііоея Ьів Йиіу. ТЬаі тап аіѵаув Гиівів Ьіз <1иіу.
— 294 Разсчитывать на что. Онъ на это разсчитываетъ. Я разсчптыітю на насъ. Вы можете разсчитывать на него. Быть достаточнымъ для кого. Достаточио-лн для васъ этого хлѣба? Его достаточно для меня. Будетъ лн достаточно этихъ денегъ ия этого человѣка? Ихъ будетъ достаточно для него. Малаго имущества бываетъ достаточно для мудраго. Было ли достаточно этой суммы для этого человѣка? Былъ ли этотъ человѣкъ доволенъ этою суммой ? Ел было достаточно для него. Онъ былъ доволеіп. ею. Ея было бы достаточно для него, еслн-бъ вы захотѣли только прибавить къ ней нѣсколько кронъ. Онъ быль бы ею доволенъ, если-бъ вы захотѣли только прибавить къ ней нѣ- сколько кронъ. То геіу (ю ііереші) ироп воіпеіЬіпк. Не йерешів ироп іі. I геіу ироп уоп. Уои тау геіу ироп Ьіт. То Ье киЙісіепі (ог воте опе. Ів іііаі Ьгеасі ниіГісіепі і'ог уои? 11 ів ьийісіепі Гог те. \Ѵі11 іііаі пюпоу Ье яиЯісіепІ І'ог іііаі іпап? Іі ѵгііі Ье виіГісіеиі Гог Ьіт. Ьііііе ѵеаіііі зиІГісез Гог (Ье *івв. Ная 11ті ьит Іжеп ви(Гісіеп( Гог Іііаі таи? ^Ѵав ІЬаі тип сопіепіеіі ѵгі(Ь іііаі іит? Іс Ьаз Ьееп зиіНсіепі Гог Ьіт. Не Ьав Ьееп сопіепіеіі ѵгііЬ іі. ІІ ѵгоиЫ Ье виіТісіспІ Гог Ьіт, іі уои копій опіу аМ а іе» сгомпв. Не мгоиМ Ье сошепіей, іі’ уои ѵоиій опіу іиЬІ а і'еѵг сготѵпн. То есть. ’ГІіаі і.ч іо вау (і. е.і, И прочее. Ел соеіега (еіс.). У и р а ж н е н і е 154. Сдалнсь-лн (іо зиггешіег) непріятели? — Они не сдались, ибо не предпочитали жизнь смерти; и хотя опи не имѣли ни хлѣба, ни воды, ни оружія, ни денегъ, однакожъ они лучше хотѣли уме- реть (ІЬеу (Іеіеппіііеіі іо (Ііе гаіііег), чѣмъ сдаться. — Какая цѣ- на этому сукну? — Я продаю его по три съ половиною кроны за ярдъ. — Я нахожу это дорого. Не понизилась-ли цѣпа па сук- но? — Опа не понизилась: цѣна на всѣ товары (цоойз) понизи- лась, кромѣ цѣпы па сукно (ехсері іііаі оі‘ сіоіЬ). — Я вамъ дамъ за него три кроны. — Я не могу отдать его намъ за (Гог) эту цѣну, ибо оно мпѣ стоитъ дороже (того). — Угодно вамъ пока- зать мпѣ нѣсколько кусковъ французскаго сукна? — Съ большимъ удовольствіемъ. — Годится-ли (іо зиіі) вамъ это сукно? — Оно мпѣ пе годится. — Отчего оно вамъ не годится? — Оттого, что что слишкомъ дорого; если вамъ угодно понизить на него цѣну (Іом’ег іЬе ргісе), то я куплю тридцать ярдовъ. — Не запросивъ съ васъ, я ничего не могу скинуть. — Вы учитесь по-англійски; :іаставляетъ-ли (шаке) васъ учитель переводить? — Опт» заста-
— 295 — вляетъ мепя читать, писать и переводить. — Полезно-ли перево- дить, учась иностранному языку? — Полезно переводить, когда почти знаешь (уои) языкъ, которому учишься; но когда ничего еще не знаешь (іѵііііе уои), то :іто совершенно (епіігеіу) безполез- но. — Что васъ заставляетъ дѣлать вашъ учитель? — Опъ за- ставляетъ меня прочитать урокъ, потомъ перевесть упражненіе съ русскаго на англійскій, къ (оп) уроку, который прочитанъ, и я долженъ отвѣчать ему (аші1 ііаѵе Іо апвтѵег ѣіш) на томъ язы- кѣ (іп іііе ѵегу Іаіщиаце), которому онъ мепя учитъ. — Много вы уже выучили такимъ образомъ? — Вы видите, что я уже вы- училъ нѣчто, ибо едва три мѣсяца, какъ я учусь, и уже понимаю васъ, когда вы говорите со мною, и могу вамъ отвѣчать. — Умѣ- етс-ли вы читать также хорошо? — Я умѣю такъ-же хорошо чи- тать и писать, какъ говорить. — Пренодаетъ-ли вашъ учитель также нѣмецкій языкъ? — Онъ его преподаетъ. — Желая позна- комиться съ нимъ (ѵгізЬінц іо шаке), я васъ попрошу (I шикі Ьец оГ уои) представить мепя ему. Упражненіе 155. Ну (ХІ'еІІ), дѣлаетъ-ли успѣхи ваша сестра? — Опа дѣлала-бы ихъ. если-бъ была гакъ прилежна, какъ вы. — Вы мнѣ льстите. Нисколько (Ко» аі аіі); увѣряю васъ, я былъ-бы очень доволенъ (Ьіріііу ваіІБЙеіі), если-бъ всѣ мои ученики работали, какъ вы. — Отчего вы не идете сегодня со двора? — Я ушелъ-бы. если-бъ была хорошая погода. — Буду-ли имѣть удовольствіе видѣть пасъ завтра? — Если вы этого желаете, то я приду. — Буду-ли я еще здѣсь, когда вы придете (ѵЬеп уои аггіѵе)? — Будете-ли вы имѣть случай (оссаяіоп) отправиться въ городъ (Іо іоѵп) сегодня вече- ромъ? — Не знаю, но я пошелъ-бы. если-бъ имѣлъ хорошій слу- чай (ап оррогіипііу). — Вы не имѣли-бы столько удовольствія и пе были-бъ такъ счастливы, если-бъ у васъ не было друзей и книгъ. — Человѣкъ (шап) не испытывалъ-бы столько бѣдствій (ехрегіепсе во шисЬ шіпегу) па своемъ поприщѣ (Іѣе сагеег) и не былъ-бы такъ несчастенъ, если-бъ не былъ слѣпъ (Ыіші). — Вы не имѣли-бы этой нечувствительности (іЬаі іпвепаіігііііу) къ (Іо- ѵапія) бѣднымъ и не были-бъ такъ глухи (<1еаГ) къ ихъ мольбамъ (Іо вирріісаііоп), если-бъ вы сами были нѣкоторое время (Гог воте Ііте) въ бѣдности. — Вы не сказали-бъ этого, если-бъ знали (кпете) меня хорошо. — Отчего ваша племянница не сдѣлала сво- ихъ упражненій? — Опа сдѣлала-би ихъ, если-бъ ей не помѣ- шали (іо ргеѵепі). — Если-бъ вы работали больше и говорили ча- ще, то говорили-бы лучше. — Увѣряю васъ, мил. гос., что я луч- ше учился-бы, если-бъ имѣлъ больше времени. — Я не жалуюсь (Іо сотріаіп) на васъ, но на вашу племянницу. — Вы пе имѣли
— 296 — бы иричинідуои ноиігі Ьаѵе по геаяоп) жаловаться па нее, если-бъ она имѣла время сдѣлать то. что вы ей дали. Упражненіе 156. Хотѣлъ-бы я очень (1 яЬоикі Ііке іо) знать, почему не умѣю говорить такъ хорошо, какъ вы. — Я вамъ это сейчасъ скажу: вы говорили-бы такъ-же хорошо ^иііе аз ѵеіі), какъ я, если-бъ не были робки (ЬаяЬ(иі). Но если-бъ вы лучше (тоге сагеГиІІу) учили свои уроки, вы не боялись-бы говорить, ибо, чтобы хорошо говорить, надобно знать, и весьма естественно (ѵегу паіигаі), что. кто не зпаетъ хорошо, чему учился, тотъ робокъ (вЬоиІіі Ъе іо шйі). Нн не были-бъ такъ робки, какъ теперь, если-бъ были увѣрены, что не станете дѣлать ошибокъ. — Исполнили вы мое порученіе? — Я его исполнилъ. — Исполнилъ-ли вашъ братъ по- рученіе, которое я ему далъ? — Опъ его исполнилъ. — Угодно вамъ (ѵѵопИ уои) сдѣлать мпѣ порученіе? — Я вамъ такъ обя- занъ, что всегда исполню ваши порученія, когда вамъ будетъ угодно дать ихъ мпѣ. — Угодно вамъ спросить у купца, можетъ ли онъ («Ьеіег Ііе) отдать мнѣ лошадь за ту цѣну (аі іііе ртісе). которую я ему предложилъ? — Я увѣренъ, что онъ быль-бы ею доволенъ, если-бъ вы прибавили къ ней еще нѣсколько кропъ. - Если-бъ я былъ въ этомъ увѣренъ, то прибавилъ-бы еіце нѣсколь- ко кронъ. — Здравствуйте (цоосі шогпіпц), дѣти! сдѣлали вы свои задачи (уоиг Іаяк)? — Вы хорошо знаете, что мы всегда дѣлаемъ ихъ; мы должны-бы быть больны ((ог яге тияі Ье), чтобы не сдѣ- лать ихъ. — Что вы намъ дадите па нынѣшній день? — Я вамъ дамъ выучить 51 урокъ и сдѣлать упражненія, которыя къ нему относятся (Ьеіопкіпц іо іі) т. о., 154, 155 и 156. — Постараетесь ли вы (Іо ешіеаѵоиг) не дѣлать ошибокъ? — Мы постараемся не дѣлать ихъ. Достаточпо-лн для васъ этого хлѣба? — Его бы- ло-бъ достаточно для меня, если-бъ я не былъ очень і>лоденъ (Іо Ье ѵегу Ішпцгу). — Обѣщаете-ли вы поговорить съ своимч. отцомъ? — Я вамъ это обѣщаю, и вы можете разсчитывать на это. — Я разсчитываю на васъ. — Будете-ли вы лучше работать къ слѣдующему уроку, нежели работали къ этому? — Я буду лучше работать. Могу я на это разчитывать? — Можете. Урокъ пятьдн‘я'гь-вто}м)й. — Еійу-яесоші ісіиоіі. Браться за что; поступать. | То піапаце, іо цо аЬоиі а іЬіпр. Какъ вы поступаете, чтобы развесть огонь Но* <1о уои шападе Іо шаке а Йге безъ щипцовъ? жііЬоиі іопре? Я берусь за это такъ. I аЪои( іі во. Вы беретесь дурно за это. Уои со аЬоиі іі Ше ѵгопк *ау.
— 297 — Я хорошо берусь за это. Кань оосгупаеп. вашъ братъ, чтобы сдѣ- лать это? Искусно, .юнко. Неискусно, неловко. Какого рода этотъ плодъ? :+го плодъ съ зерномъ. Абрикосъ, слива. Плоды съ косточками. Не разгрызешь орѣха, такъ ие съѣшь и ядра. Потрясите это дерево, и плоды упадутъ съ него. I до аЬоін Н йіе гіцЬі *ау. Ночѵ <1оея уоиг Ьгоікег тапаке іо бо ікаі? ЯкіІГиІІу. сіеѵегіу. Лѵѵкѵагаіу, Ьмііу. ХѴкаі кіші оі’ Ггиіі ія ікаі? Іі ін а кегпеі-і'гиіі. Ап аргісоі, а ріит. Яіопе-Гпііі. Опе тпяі Ьгеак іке нюпе ЬеГоге опе сотез аі (Ье кегпеі. Зкакѳ ікаі ігее, аші іке Ггиіі мгйі Іаіі. Я кончилъ читать, когда она вошла. Вы потеряли нашъ кошелекъ, когда я на- шелъ свой. Мы по обѣдали, когда онъ прибылъ. I кагі ііопе геабіпк, *'Ьеп вЬе епіегей. Ѵои ЬаіІ Іозі уопг рогче, ѵкеп I Го йпіі тіпе. \Ѵе ЬаіІ іііпей, ѵЬеп Ье аггіѵеіі. Примѣч. Л. — Давнопрошедшее время въ англійскомъ языкѣ образуется изъ прошедшаго песовершернаго времени (іпірегГесіит) вспомогательнаго глагола и прошедшаго причастія спрягаемаго глагола. Ко]юль назначилъ адмирала, когда услы- шалъ объ насъ. Какъ только окончнль я свое сочиненіе, тотчасъ понесъ его къ нему. Какъ только я одѣлся, тотчасъ же ушелъ. Когда онн перестали игра гь, тогда начали пѣть. Когда я пообѣдалъ, пробило полдень. 1’азграбпвъ городъ, солдаты безъ пощады перерѣзали женщинъ и дѣтей. Едва мы прибыли, какъ насъ отвели къ королевѣ. Какъ только опа замѣтила пасъ, то по- дошла къ намъ. Выходить на. Окно выходитъ на удицу. Окно выходитъ на рѣку. Задняя дверь выходитъ въ садъ. Утопить. Утопить собаку. Утопиться. ТЬе кіші кші паиіеіі аиаііпііга), *Ь«п Ье Ьеапі о? уои. Аз зооп аз I ЬаіІ ГіпіяЬеі! ту шогк. I саггіімі іі іо Ьіт. Ля яооп ая I каіі іІГсьяелі тувеІГ. I ѵепі оиі. ѴѴІіеп ііісу ЬаіІ Лопе ріауіпц. іЬоу Ьедап втрое. іѴкоп I ЬаіІ іііпеіі, іі яігпск і*еІѵе. АПег іке воііііегв ЬаіІ ріііа^еіі іЬе іоѵгп. іЬеу ніаіцфіегеіі ѵіікоиі рііу іке иотеп аші іііе скіійгеп. Ясагсеіу Ьасі ѵге аггіѵеіі, жііеп ѵге чѵего сопгіисіеіі іо іке циееп. Яке ЬаЛ по воопог регсеіѵей ив, ікап яке аДѵапсеіі Іоѵгапія ив. То Іоок ироп. Тке ѵіпііоѵ Іоокз іпіо іке вігееі. Тке чтішіоѵ Іоокв ироп іке гіѵег. Тке Ьаскчіоог Іоокв іпіо іке ^агЛеп. То іігомгп. То іігоѵгп * ііо#. То Ье дгоѵпей, іо ДО іігожпей. То Ье іігомгпіпк- I То іігоѵп опе'в «еІГ.
298 Выскочить ВЪ ОКНО. Броситъ 80 окно. Придти ва умъ (на мысль). Мпѣ пришла мысль. Это никогда пе приходило чпѣ на ухъ. Мысль, выходка. То Іеар іЬгоикЪ Ніе *іп<іо». То іЬгоіѵ оиі оГ іііе аішіо». | То Ье аігиск кііЬ а іІюи?Кі І Л іЬоикЬі вігікез те. І ТЬаі пеѵег сговве<1 ту тіші Ап і<1еа, а ваііу. Знать толкъ въ чемъ-либо. Знаете ли вы толкъ въ сукнѣ? Я зпаю въ немъ толкъ. Я небольшой знатокъ въ немъ. То Ье а оГ ношеіЬііщ. + Аге уои а )и<1ре оГ сіоіЬ? і I ат а іиііре оГ іі. 1 1 ат поі а доо<і .іисіре о( іі. Таблица, при помощи которой можно образ<вать много англійскихъ словъ изъ фран- цузскихъ. Правило I. — Большая часть нмспъ существительныхъ и при- лагательныхъ, имѣющихъ одно іізі. нижеуказанныхъ окончаній, совершенно одинаковы въ обоихъ языкахъ. 1. Ые. напр., СараЫе, іаЫе, (аЫе, разхгЫе, іоІегаЫе, вііррогиЫе. іпсаІсиіаЫо, ішІиЬііаЫе, ЬопогаЫе. поЫе, аепаіЫе. ѵіаіЫе, ромііЫс, ісггіЫе, іпііеаігисііЫе, еіс. 2. се. „ АЬвепсе. сіівіапсе, сЬппсе, оѵісіспсе, ргоѵкіепсе, вііепсс, ехрегіспсс, Согсс, стіпепсе, ѵісе. ргеуиііісе. ргоѵіпсе, еіс. 3. <іе. „ ПаЬііікіе, ехасііішіе. тпіііішіе, ргеішіс, вегѵііиііо, еіс. 4. ре. „ Аре, сііагре, саке, ітаде, разааце, віеде, ііеіирт. геСире, еіс. б. пе. ,. Когіипе, тасіііпе, (іосігіпе, і'атіпе, еіс. 6. іоп. , Ніаііоп, іпііісаііоп, писіоп, сопѵогнаііоп. іпѵегвіоп, зііиаііои. ипіоп. оріпіоп, Гивіоп, ёііисаііоп, геіі- КІоп, еіс. 7. епі. „ Сопіепі. ргшіепі, аііііегепі, ориіепі, сіетепі, рспііепі. (Іііідспі, раііепі, іпйоіепі. еіс. Правило II. — Большая часть словъ, имѣющихъ одно изъ ни- жеприведенныхъ окончаній, претерпѣваютъ слѣдующія измѣненіи въ послѣднихъ. ФРАНЦ. ЛН ГД» ФРАИ Ц. АНГЛ. 1. а аіи. , агу. наор., , Мііііаіге, Ъопогаіге, Мііііагу. Ьопогагу , аипиіаіге. аппиіагу. 2. а оіге. , огу. ш (ііоіге, ѵісіоіге, ігап- (Йогу, ѵісівгу, ігап вііоіге. вііогу. 8. а се* а <7- я СІетепсс, сопвіап- СІетепсу, сопвіап- се, Ііеиіепапсе. су,ііеиіепапсу. 4. іу- Веаиіё, Іштапііе, Веаиіу, ЪитапіЬ, іпЙпМ. іпвпііу. 6. а вих. , оив. я (іёпёгеих, ріеих, Сіепегоиь, ріоив. Іоуеих. іоуоив.
— 29Л — гог. . ІУосісиг. тесіеиг, іаг- 1)осІог,гесІог, іас- | іеиг. Іог. Я. г еиг. г оиг _ Еаѵеиг, іёгѵеиг, ѵа- Еаѵоііг, Геіѵоиг. ‘ Іеиг. ѵаіоиг. Правило III. — Большая часть именъ существительныхъ, окан- чивающихся во французскомъ языкѣ на /г, перемѣняютъ въ англій- скомъ это окончаніе на //; множественное нхъ число одинаково въ обоихъ язикахъ. ииижвст. Ьоіісн, рагоіііек, шміевііеь. ігавічііеа, йігіе». Еоіііев. рагоііев. пкміезііо. ігавейіез, Гигіеь. 1-го спряженія, въ которыхъ ьди не г. Фраи. Еоііе. рагоіііе, тоЗеяііе. Іга- (р'чііе. Гигіе. Англ. Еоііу, рагоду, пюсіезіу, іга- ««!.»• Правило IV. — Многіе глаголы предпослѣдніе слоги »в, м*-, и/, отбрасываютъ въ англійскомъ язы- кѣ г въ неопредѣленномъ наклоненіи. ♦ І'АиЦГЗ. 1. ів. Вёаіівег. Ьарііэег, рагіісіііа- гівег, ігапчиіііівег. 2. ив. АЬивег , ативег , ехсивег , геГивег. 3. иі. Рівриіег, ітриіег, гёйНег. АНГЛІЙСК. Кеаііве, Ьаріізе, рагіісиіагізе. ігапдиіііие. АЬчяе. ативе, ехсиве, гсГиве Ігівриіе, ішриіе. геГиіе. Примѣч. Іі. — Многіе глаголы съ предпослѣднимъ слогомъ Ья или #н, какъ напр., сопігіЬиег, аНгіЬиег, ѵеяіііиег, еиЬвііІиег, пе- ремѣняютъ Ьи и /и на Ъи/е н Ме; напр., сопігіЬиіе, аНгіЪиіс, гел- /ііч/е, яиЪніИи/е. Правило V. — Многіе глаголы, оканчивающіеся на ег, /іег. іг. претерпѣваютъ слѣдующія измѣненія: у ♦ САНЦУ». англйск. 1. ег въ а<е; напр. Апіпіег. ассёіёгег. піиіі- Апііиаіе , ассеіегаіс , Іег, іегшіпсг. тиНІаѴе. іегтіпаіе. 2. Йег па Ь г Ваіібег, уивіійег. іоггі- ВаііГу, упвсИу, ГогііЬ . йег, врёсійег. вресііу. 3. іг на ізЬ „ АЪоііг, ассоіпрііг. Гіпіг. АЬоІізіі, ассотрІЫі, йіпівіі. Правило VI. — Имена существительныя и прилагательныя, окан- чивающіяся во французскомъ языкѣ на »/’. перемѣняютъ въ англій- скомъ языкѣ это окончаніе на іѵе. ФГАІІЦГЗ. АНГЛІЙСК. ЙиЬвипііГ, а<і)ёс(іГ, тоііГ, асііГ. НиЬаипііѵе, афіесііѵе. тоііѵе, . раввіі, розвезвИ. равзіѵе, роззезаіѵе. Примѣч. С. — Можно бы указать еще много правилъ относи- тельно сродства обоихъ языковъ, но это потребовало бы много по- 21
— зоо — іробностей, для которыхъ у насъ нѣть мѣста. Можно бы сопоста- вить. напр., аішаЫе и атіаЫс; ацгеаЫе и адгеаЫе; агігеаве и ші- гігем; алветЫёе и імлешМу; Ъопіё и Ъокиіу; ехетріе и елатрі/; сотіе и еонпі; сотіевве и сонм<свя; пот и шжм; Ііяіё и й’в<; Іег- тіпаіхоп и іегтіппііоп; аійгтег и а/рпп, сопіпциег и стундаі» ; рготиіциег и рготиідаіс;.(ице и дмгА/с; )іщепіеій н ріЛдтепі; (Ііѵег- гіг и іііѵегі-, Гоигпіг и /нгн/лЛ; Іегпіг и іагпіяН', таіпіепіг и іпаіѵ- Іціп\ геяветЫсг и пѵеіпЫе", гезепііг и тені; гёІіГ и гмі/ѵе; ё(аЬ- Ііг н евіаЫіяк, и множество другихъ сходныхъ словъ. У п р а ж и е и 1 о 157. Отчего есть люди, которые смѣются, когда я говорю? — Это невѣжливые (ішроіііе) люди; намъ нужно также смѣяться, и они ие будутъ больше насмѣхаться (Іаіщіі аі) надъ вами. — Если-бъ вы дѣлали какъ я (ав I (Іо), вы говорили бы хорошо. Вамъ нужно (уои тиві) учиться понемногу каждый день, и вамъ вскорѣ (по Іопцег) не было бы страшно говорить. — 11 постараюсь слѣдовать вашему совѣту, ибо рѣшился (Іо геяоіѵе) вставать каждое утро въ шесть часовъ, учиться до десяти, и рано ложиться спать. — На что жалуется ваша сестра? — Не знаю; такъ какъ все удается ей (аЬе виссеесів іи еѵегу Ііііп«д) и такъ какъ она (аші віпсе вЬе) счастлива, и даже (еѵеп) счастливѣе васъ и меня, то на что ей жаловаться? — Быть можетъ, она жалуется на то, что не посвя- щена въ это дѣло. — Это возможно. — Какъ вы поступаете, что- бы достать себѣ товары (цоокЬі безъ денегъ? — Я покупаю въ долгъ (оп сгесііі). — Какъ поступаетъ ваша сестра, чтобы учиться по-англійски безъ словаря? — Она поступаетъ такимъ образомъ.— Она поступаетъ очень искусно. Но какъ берется за это вашъ брать (Ьиі Ьомг (іоея уоиг ЬгоіЪсг пшпаце іі)? — Опъ берется за зто очень неловко: онъ читаетъ и отыскиваетъ слова въ словарѣ (ійе (іісііопагу). —- Такимъ образомъ онъ можетъ (тау) учиться двадцать лѣтъ, и пе умѣть составить ни одной Фразы (а віпціе яепіепсе). — Знаете ли вы толкъ въ сукнѣ? — Я хорошо знаю въ немъ толкъ. — Угодно ли вамъ купить для меня (Гог ше) нѣ- сколько ярдовъ? Если вамъ угодно дать мнѣ денегъ, то я вамъ куплю его. — Вы мепя обяжете (Іо оЫще). — Что дѣлали вы (АѴІіаІ (1і<1 уои (іо), когда окончили свое письмо. -- Я пошелъ къ своему брату, который взялъ меня (Іо Іаке) въ театръ, гдѣ я имѣлъ удовольствіе найти одного изъ моихъ друзей, съ которымъ не видѣлся десять лѣтъ. — Что дѣлали вы вставши (айег і;еГІііщ ир) сегодня утромъ? — Когда я прочиталъ письмо польскаго (Ро- ІівЬ) графа, я пошелъ взглянуть на театръ князя, котораго еще не видѣлъ (м'йісіі I ІіюІ поі вееп ЬеГоге). — Что дѣлалъ вашъ отецъ, когда позавтракалъ? — Онъ обрился (Іо яѣаѵе) и ушелъ
— 301 со двора. — Что дѣлала ваша сестра послѣ прогулки (аГіег «Ье Ьжі Ьееп лѵаікіп^)? — Она пошла къ графинѣ. — Рѣзала-ли гра- финя говядину, отрѣзавъ хлѣба? — Она отрѣзала хлѣба, отрѣ- завъ говядины. — Когда вы уѣзжаете? — Я уѣзжаю только зав- гра; ибо до отъѣзда (ЬеГоге 1 Іеаѵѳ) я хочу еще разъ видѣть сво- ихъ добрыхъ друзей. — Что дѣлали ваши дѣти, когда позавтра- кали? — Они пошли прогуливаться съ своихъ дорогимъ настав- никомъ (ргесеріог). — Врились-ли вы до завтрака (ЬеГоге уои ЬгеакГачіеіі)? Я брился, когда позавтракалъ. —Легли-ли вы спать, когда поужинали (іакеп яиррег)? — Когда я поужиналъ, то написалъ свои письма, а когда написалъ ихъ, я легъ спать. У іі р а ж и е н і е 158. Гдѣ вы были съ тѣхъ поръ, какъ я не видѣлъ васъ? — Мы долго жили (іо !«уоипі) па (оп Іііе) берегу моря, до прибытія ко- рабля (ипііі а вЬір аггіѵеіі), который отвезъ (Го Ъгіпц) насъ въ Англію. — Угодно вамъ продолжать свой разсказъ (іііе паіта- Ііѵе)? — Едва (всагсеіу) мы прибили въ Англію, какъ пасъ от- вели къ королевѣ (чгЬеп мге кеге іакеп іо іЬе (ціееп). которая приняла насъ очень хорошо и отправила (Го зеші Ьаск) обратно въ нашу сторону. — Одинъ крестьянинъ, видя, что старики упо- требляютъ очки (іііаі іЬе о!<1 теп нве<1 вресіасіез) при чтеніи, по- шелъ къ оптику (ап оріісіап) и спросилъ пару очковъ (авкеіі Гог а раіг). Тогда крестьянинъ взялъ книгу и, раскрывъ ее, сказалъ, что очки нехороши. Оптикъ подалъ ему (риі ироп Ьів пове) дру- гую пару лучшихъ очковъ, какія могъ найти въ своей лавкѣ; но какъ крестьянинъ не могъ все-таки читать (Ьеіпц віііі ипаЫе іо геасі), то купецъ сказалъ ему: «Мой другъ, можетъ-быть ны со- всѣмъ (аі аіі) не умѣете читать?» — «Если-бъ я умѣлъ (ІГ I гоиі(і) читать, сказалъ крестьянинъ, я ие пуждался-бы въ ва- шихъ очкахъ.» — Генрихъ IV, встрѣтивъ (іо шееі) однажды въ • воемъ дворцѣ (ІЬе раіасе) человѣка, котораго совсѣмъ пе зналъ (ѵЬош Ье <1иІ поі кпомг), спросилъ у него, кому онъ принадле- житъ. «Я принадлежу самому себѣ», отвѣчалъ этотъ человѣкъ. «Мой другъ, сказалъ король, у васъ глупый (віирісі) господинъ». Что съ вами? Отчегс у васъ такой грустный видъ (іо Іоок во шеіапсіюіу)? — Я не имѣлъ-бы такого грустнаго вида, если-бъ не имѣлъ причины къ печали (по геаіо іо Ье кай). Я только что услышалъ (іо Ьеаг), что одинъ изъ моихъ друзей застрѣлился изъ пистолета (іо вЬооІ опе’я яеІГ \ѵі(Ь а рівіоі), и что одна изъ луч- шихъ подругъ моей жены утопилась. — Гдѣ она утопилась? — Она утопилась въ рѣкѣ, которая находится позади ея дома. Вче- ра въ четыре часа она встала, не сказавши никому (іо апу опе) ни слова, выскочила въ -окно, которое выходитъ въ садъ, и брп- 21*
— 302 — силась въ |«ѣку, въ кото]Юй утопилась. — Я имѣю сильное же- ланіе купаться (іо Ьаіііе) сегодня. — Гдѣ вы хотите купать- ся? — Въ рѣкѣ. — Вы не боитесь утонуть? — О пѣтъ! я умѣю плавать. — Кто васъ училъ плавать? — Прошедшимъ лѣтомъ я взялъ нѣсколько уроковъ въ школѣ плаванія (іп іііе >іѵііппііпц- .чсЬооІ). Упражненіе 159. Зачѣмъ вы работаете столько («о тисѣ)? — Я работаю для того, чтобы быть нѣкогда полезнымъ своей странѣ. — Когда я былъ еще (\ѴЬеп I уеі) маленькимъ, я сказалъ однажды (опсе) своему отцу: «я не понимаю торговли (кпо\ѵ соіптегсе) и не умѣю продавать; позвольте мпѣ (ІеГ те) играть». Отецъ отвѣчалъ мпѣ. улыбаясь (зпііііпз): «торгуя (іп сіеаііпсі), учатся продавать». «Но. отецъ», возразилъ я: «играя, учатся также играть». «Вы правы , сказалъ онъ мнѣ: «но сперва (йг»і) надобно учиться тому, что необходимо (песезаагу) и полезно». — Не судите О'тіце поі), да не судимы будете (Іііаі уои шау поі Ъе ушіцеіі). — Зачѣмъ ви- дишь соломенку (іііе іпоіе) въ глазѣ брата твоего, и не видишь бревна (іЬе Ьеапі) въ своемъ глазѣ? — Перепишите-ли вы свои упражненія, если я перепишу свои? — Я ихъ перепишу, если вы перепишите свои. — Переписала-бы (іо ігапвсгіЬе) ваша сестра свое письмо, если-бъ л переписалъ свое? — Она переписала бы его. — Отправилась-бы она, если-бъ я отправился? — Пе могу сказать вамъ, что сдѣлала бы опа, если-бъ вы отправились. — Тѣ, которые больше (шові) содѣйствовали (сопігіЬпіе) его вступ- ленію на престолъ (іо Ьів еіеѵаііоп іо іііе іЬгопе) его предковъ, были тѣ, которые трудились (іо ІаЬопг) съ большимъ рвеніемъ (іііе тозі еацегпенв) надъ его сверженіемъ (іо ргесірііаіе Іііт Ггош іі). — Какъ только Цезарь перешелъ (іо сгозв) чрезъ Рубиконъ, онъ не могъ болѣе раздумывать (іо «ІсІіЬегаіе); опъ долженъ былъ (іо Ье оМі^есІ іо) побѣдить (сопциег) или умереть. Урокъ пятьдесятъ третій. — Ешу-ішпі Іеззоп. Выражаться. Заставить понять себя. 1 Пріучать. Привыкнуть; быть пріученнымъ. Надобно рано пріучать дѣтей къ труду. Я къ тому привыкъ. Я не могу хорошо ішражаться по англій- ски, потому что не привыкъ говорить. То ехргезв опе’в веИ. То іаке опе’я »еИ иікіегяіооіі. То ассикіот. То Ъе ассивіошесі. ЗЬіІгігеп тиві Ъе ассивіюшеіі еагіу іо ІаЬопг. I ат ассивіотехі іо іі. I саппоі ехргезв тувеИ ѵеіі іп Епд- ІівЪ, Гог I ат поі іп іЬе ІіаЬіі оі , зреакіп#.
— 303 — Вы говорите, какъ слѣдуетъ. Упражняться. Я упражняюсь въ разговорѣ. Разговаривать, болтать. Калякать, говорунъ, болтунъ. Уои вреак ргорегіу. То ргасііве. I ргасііве вреакіпд. То сопѵегзе, іо сЪаііег. То ргаіе, а ргаіііег, а скаііегег. ЕіпЪаггашаді, ри/.хіеіі. аі а Іовв. А рихвіе, ап етЪаггамшепі. Ѵои етЬаггаяв (риххіе) те. Уои риххіе (регріех) те. Не мкв ту вівіег іи таггіаве. То Іаке теавигсв. I вЪаІІ іаке оікег теаяигев. ГЬе уеві, іке уоке. Ѵои аге усяііпц. Г + Не саппоі іаке а іеві. [ І Не ів по уокег. То Ьер воте опе’в раніоп. I Ьі'(? уоиг раніоп. Тке раніоп, Іо раніоп. + Тке тгаіек доев Іоо Гаві (цаіпв). + Тке жаіек доев іоо віо* (Іовев). + Му мгаіек кав ніоррегі. т ѢѴкеге <іі<1 *е віор? Ѣ ЛѴе ІеГі оЯ аі іке іѵепіісік Іеввоп. раде опе кппсігеіі ап<1 Гогіу-зеѵеп. То мѵіпсі пр а ѵгаіек. То гедиіаіе а ѵаіек. Уоиг тѵаіек ів іѵгепіу пііппіея іоо Гаві, ап4 тіпе а циагіег оГ ап коиг ІОДвІОѴ. Іі *і1І вооп вігіке імеіѵе. Нав іі аігешіу вігиск іѵеіѵе? Оп сошііііои млы ргоѵійеЗ. I чгііі Іеп<1 уои топеу, ргоѵігіесі уои шііі кспсеГогік Ъе тоге есоиотісаі ікап уои каѵе кіікегіо Ъееп. То гепоппсе (или: іо діѵе пр) дат- Міпд (імы.- датіпд). То Гоііоѵг агіѵісе. ( Аіііеи, Гагемгеіі. ( (<о<1 Ъе чгіік уои, доо<1 Ъус. ( ТіІІ I вее уои адаіп. і I коре іо вее уои адаіп чооп. Уои Іоок во теіапскоіу. Затрудняемый. Затрудненіе. Вы меня затрудняете. Вы приводите меня въ затрудненіе. Опъ просить руки моей сестры. Ваять мѣры. Я возьму другія мѣры. Шутка. ' Вы шутите, смѣетесь. Онъ не понимаетъ шутки. ‘ Просить у кого либо прощенія. Прошу у васъ прощенія. Прощеніе, простить. Часы идутъ впередъ. Часы отстаютъ. Мои часы остановились. Гдѣ мы остановились? Мы остановились иа двадцатомъ урокѣ, страница 147. Запесть часы. Повѣрить часы. Ваши часы на двадцать минути впереди, а мон отстаютъ на четверть часа. Сейчасъ пробьетъ полдень. Пробило-ли уже полдень? Съ условіемъ. Я одолжу вамъ денегъ съ условіемъ, что вы будете отнынѣ экономнѣе, чѣмъ бы- ли до этого времени. Отказаться оп. игры. Слѣдовать совѣту. Прощайте. До свиданья. У васъ такой печальный видъ. Г. Ричардсонъ писалъ мнѣ недавно, что его сестры пріѣдутъ сюда въ скоромь времени, и просилъ меня сказать вамъ объ этомъ. Поэтому вы можете ви- Мг. Шсішпівоп ѵтоіе іо те іаіеіу, ікаі ків вівіегв *ои!<1 Ъе Ьеге іп а' вкогі ііте, аші тециевіеб те іо іеіі уои во. Уоп *і11 ікеп Ье акіе
— 304 — Хѣтьсл съ нпмн а отдать ш книги, которыя вы куии.оі. Онѣ надѣіітсл, что вы ихъ подарите имъ. Ихъ брагъ умѣ- рялъ меня, что онѣ уважаютъ васъ, хотя не анаютъ васъ лично. іо вее сЬеш, аші іо к>ѵе іЬеш іЬе Ъоокн ѵгЪісЬ уои Ьаѵе ЬоикЬі. ТЬеу Ьоре іііаі уои ѵѵііі тако іЬет а ргеяепі оі іЬет. ТЬеіг ЬгоіЬег Ьа$ аввигеіі те іЬаі іЬеу езіеет уои. ѵѵііііоиі киоѵѵіпк уои регяомііу. Скучать. Какъногу я скучать въ вашемъ обществѣ? Онъ всюду скучаетъ. Ингъ желаннымъ гостемъ. Вамъ вездѣ рады, вы всюду желанный, дорогой гость. I I То реі іігеіі. \ І То мапі аіпиветепі. Ѣ Нои- соиііі 1 ?еі іігеіі іп уоиг сот- рапу ? | Не кеі.ч іігеЛ еѵегу-иііеге. Ѣ То Ье кеісоте. І Ѵои аге ѵѵеісоіне еѵегу-нЬеге. У и р а ж и е н і е 160. Одинъ императоръ (ап ешрегог), разсердившись па астролога (ѵЬо ѵав іітііаіеіі ацаіпві ап авігоіорег), спросилъ у него: «нес- частный (АіѴгеІсЬ), какою смертью (кііаі (іеші) думаешь ты умереть?» «Я умру отъ лихорадки», возразилъ астрологъ. «Лжешь (іо Ііе'», сказалъ императоръ. <ты умрешь сейчасъ насильственною смертью (оГ а ѵіоіепі ііеаііі)». Когда его схватили (Ав Ье ѵан {?оіпц Іо Ію веігеіі), онъ сказалъ императору: «Государь (8іге), прикажите по- щупать мнѣ пульсъ (опіег воте опе Со Іееі піу рпіве), и окажется, что у меня лихорадка». Эта выходка спасла ему жизнь. — Здрав- ствуйте, г-жа И. — А, вотъ вы наконецъ (Ьеге уои аге аі Іаві); я васъ ждала (Со ѵаіі Гог) <ъ нетерпѣніемъ. — Извините, моя милая, я не могла придти раньше. — Садитесь, пожалуйста. — Какъ здоровье вашей матери? — Сегодня ей лучше, чѣмъ вче- ра. — Очень рада этому (ціасі оГ іі). — Были вы вчера па ба- лу? — Я тамъ была. — Много веселились (іо Ье я ши вей)? — Достаточно (Опіу во но). — Въ которомъ часу вернулись домой (іо геіигп Ііоше)? — Въ половинѣ двѣнадцатаго. — Давно ли вы учитесь но-англійски? — Нѣтъ, мил. гос., я учусь ему только пол- года. — Возможно-ли! вы говорите довольно хорошо (СоІегаЫу хѵеіі) для столь краткаго времени (во вЬогі а Ііте). — Вы шутите (іо )еві); я еще немного знаю. — По истинѣ (Іікіееіі), вы уже говорите. — Мнѣ кажется, вы мнѣ льстите немного. — Нисколь- ко; вы говорите, какъ слѣдуетъ. — Чтобъ говорить, какъ слѣду- етъ, надобно знать больше, чѣмъ я знаю. — Вы знаете достаточ- но, чтобы заставить понять себя. — Я еще дѣлаю много оши- бокъ. — Это ничего не значить (ТІіаі ів поіііііщ); не слѣдуетъ быть робкимъ (ЬавІіГиІ); притомъ (Ьевіііев) вы не дѣлали ошибокъ
— 805 по всемъ, что говорили. — Я еще робокъ (ііпікі), потому что боюсь, что будутъ смѣяться надо мной (оГ Ьеііщ ІаицЬесІ аі)). — Надобно-бъ быть (ТЬеу ѵоиісі Ье) очень невѣжливымъ, чтобы смѣяться надъ вами. Кто былъ бы столь невѣжливъ, что сталъ бы смѣяться надъ вами? Развѣ не знаете пословицы (іЬе ргоѵегЬ)?— Какой пословицы? — Кто хочетъ говорить хорошо, тотъ долженъ начать съ того (іші.чі Ьецін Ьу), что говоритъ дурно. — Понима- ете ли вы все, что я вамъ говорю? — Я разбираю (Іо ишіегніаші) и понимаю (сошргеЬеші) очень хорошо; но не могу еще хорошо выражаться по-англійски, ибо не имѣю привычки говорить на этомъ языкѣ. — Это придетъ со временемъ (іп ііте). — Желаю этого отъ всего моего сердца. У іі р а ж и е н і е 161. Угодно вамъ выпить чашку чаю? — Благодарю; я не лк>6.і»> чаю. — Любите вы кофе? — Я люблю его, но только-что пилъ. - Вы не скучаете здѣсь? — Какъ могу я скучать въ этомъ пріят- номъ обществѣ? — Что касается до меня (Аь Іо ше), то я всег- да скучаю. — Если-бъ вы дѣлали, какъ я, то не скучали бы; ибо я выслушиваю всѣхъ тѣхъ, которые говорятъ мнѣ что-нибудь. Та- кимъ образомъ я узнаю тысячу пріятныхъ вещей и не имѣю вре- мени скучать; по вы ничего этого (поіЬііщ оГ іЬе кіікі) не дѣла- ете, вотъ почему вы скучаете. — Я дѣлалъ-бы все, какъ (Ііке) вы, если-бъ не имѣлъ причины быть печальнымъ. — Который часъ? — Половина перваго. — Вы говорите, что половина пер- ваго, а на (Ьу) моихъ часахъ только половина двѣнадцатаго. — Скоро пробьетъ часъ. — Извините, еще не пробило полудня. Увѣряю васъ, что двадцать пять минутъ перваго, ибо мои часы идутъ очень хорошо. —Боже мой (Віеяв те)! какъ быстро идетъ время въ вашемъ обществѣ! — Вы говорите мнѣ комплиментъ, на .который я не знаю, что отвѣчать (мѣіісЬ I гіо поі кпоѵ, Ьок іо апзѵег). — Купили вы свои часы въ Парижѣ? — Я не ку- пилъ ихъ, моя тетка подарила ихъ мнѣ (шшіе ше а ртезепі оГ іі). — Что ввѣрила вамъ (іо еніиізі мііЬ) эта женщина? — Она ввѣ- рила мнѣ тайну о (аЬоиі а) знатномъ графѣ, который находится въ большомъ затрудненіи по причинѣ (аЬоиі ІЬе) брака одной и;л. своихъ дочерей. — Проситъ ли кто нибудь ея руки? — Кто про- сить ея руки, тотъ сосѣдній ( іііе пещЬЬоигЬоой) дворянинъ. — Богатъ ли онъ? — Нѣтъ, вто (Ье ів) бѣднякъ (роог (Іеѵіі), у ко- тораго нѣтъ ни полушки (поі а гои). Разговоръ (іііаіорие) между портнымъ и его работникомъ (Ьеі- хѵееи а іаііог аші Ьів уоигпеушап). — Генрихъ (Непгу), отнесли вы платье графу Ноббингему (еагі о( КоЬЬіпцЬаш)? — Да, я его отнесъ. — Что онъ сказалъ? — Онъ ничего не сказалъ, кромѣ
— зов — (Ьиі) того, что имѣлъ сильное желаніе надавать мнѣ пощечинъ (Іо Ьох ту еагв), потому что я не принесъ его раньше. — Что вн ему отвѣтили? — Мил. гос., сказалъ и ему, я не понимаі» этой шутки: заплатите мнѣ. что должны, и если не сдѣлаете ато- го тотчасъ (ііо ко іпяіяпііу), я приму другія мѣры. Едва я ска- залъ это, какъ опъ схватился за шпагу (ѵЬеп Не риі Ьік Ьаші Іо Ьік якопі), и я убѣжалъ (іо гип аѵау). У и р и ж и е и і е 162. Вы удивляетесь, что находите меня (аі гішііпц те) еще въ по- стели; но если-бъ вы знали, какъ (Іюѵ) я боленъ, то не удивля- лись бы. — Пробило ли полдень? — Да, уже половина перваго. — Такъ поздно (іі. ів ко Іаіе); возможно-ли! — Не поздно; это еще рано. — Хорошо ли идутъ ваши часы? — Нѣтъ, сударыня (Міяя Х\), они впереди на четверть часа. — А мои отстаютъ на пол- часа. — Выть-можетъ, они остановились? — Въ самомъ дѣлѣ (Іп Гасі), вы правы. — Заведепы-ли опи? — Они заведены и од- накожъ (уеі) не ходятъ. — Слышите? бьетъ часъ. — Въ такомъ случаѣ, я повѣрю свои часы и уйду домой. — Пожалуйста (І’гау), останьтесь еще немного (а ІіНІе Іоіщег)! — Пе могу, ибо мы обѣ- даемъ ровно въ часъ (ргесівеіу аі опе о’сіоск). — Прощайте, до свиданія. Что съ вами, мой милый другъ? Отчего у васъ такой пе- чальный видъ? — Со мною ничего. — Нѣтъ-ли у васъ какой- нибудь печали (Аге уои іп апу ігоиЫе)? — Нѣть никакой и да- же ничего, ибо не имѣю ни фартинга и долженъ много своимъ кредиторамъ (Іііе сгеііііог). Не несчастливъ-ли я?— Когда здо- рбвъ (\Ѵ1іеп а тап ія) и имѣешь друзей, тогда не несчастенъ. — Осмѣлюсь ли просить васъ объ услугѣ? — Что вамъ угодно? — Будьте добры, одолжите мнѣ 50 фунтовъ. — Я одолжу ихъ вамъ отъ всего сердца, но съ условіемъ, что вы откажетесь отъ игры и будете экономнѣе, нежели были до сего времени. — Теперь я вижу, что вы мой другъ, и я васъ люблю слишкомъ для того, чтобы не послѣдовать вашему совѣту. — Видѣли вы г. Ричард- сона? — Я его видѣлъ; онъ мпѣ сказалъ, что его сестры будутъ здѣсь въ скоромъ времени, и просилъ меня (іо (іевіге) сказать вамъ объ этомъ. Когда онѣ пріѣдутъ, ны можете отдать имъ зо- лотыя кольца (ІЬе гііщ), которыя вы купили; онѣ льстятся, что вы ихъ подарите имъ. ибо онѣ любятъ васъ, пе зная васъ лич- но. — Писала уже къ вамъ моя сестра? — Она писала ко мнѣ; и сейчасъ отвѣчу ей. — Нужно-ли (яЬаІІ I) сказать ей, что вы здѣсь? — Скажите это ей, по не говорите, что я жду ее съ не- терпѣніемъ (ішраііепііу). Зачѣмъ вы не привели своей сестры? — Которой? — Той, которую приводите всегда, младшую (іііе уоип-
— 307 — цсяі). — Она пе хотѣла идти, потому что у нея болятъ зубы. — Это мнѣ очень непріятно, ибо она очень добрая дѣвочка. Сколь- ко ей лѣтъ? — Около пятнадцати. — Она очень высока для сво- ихъ лѣтъ. — Который вамъ годъ? — Днадцать два года. — Воз- можно ли! я думалъ, что вамъ еще нѣтъ двадцати. Упражненіе 163. Иванъ! Что вамъ угодно? — Принеси вина. — Сейчасъ (1)і- гесііу). — Карлъ! — Что прикажете? — Разведите огонь. — Служанка уже развела его. — Принесите мнѣ бумаги, перьевъ и чернилъ. Принесите мнѣ песку (заіні) или пропускной бумаги (Ыоі- Ііпр-рарег), сургуча (кеаііпц-ѵах) и свѣчу. Сходите сказать моей сестрѣ, чтобы она меня не ждала, и вернитесь (Ье Ьаск ацаіи) въ полдень отнесть мои письма на почту ((Не рові). — Хорошо (Ѵегу *е!1), сударыня. Урокъ пятьдесятъ четвертый. — ЕіПу-ГоигіІі Іеязоп. Предполагать; намѣреваться. Я предполагаю сдѣлать это путешествіе. Опъ предполагаетъ ото раниться на охоту. Касаться чего. Дѣло идетъ, касается. Дѣло касается ие вашего удовольствія, по патахъ успѣховъ. Ни играете, чяд.. гос.; но дѣло касается не игры, а ученія. Въ чемъ дѣло? Дѣло вьтомъ, чтобы знать, что мы будемъ дѣлать, дабы провесть наше время прі- ятно. То ргороее (іо іпіеші). I ргорове коііія оп іЬаі уоигпеу. Не ргоровея (іпіешів) уоіпіпя а Ьип- ііпкрагіу. Ѣ То іигп ироп. | То Ьс ІЬе чиеьііоп. ТЬе цпеяііои Ь. ІІ Іигпв ироп. ТЬе циеяііоп ія иоі уоиг ріеааиге, Ьпі уоиг ііпргоѵешепі. Ѵои ріау, 8іг, Ьиі ріауііщ ів поі іЬе іЬіид, Ьиі віиііуіпк. і ХѴІіаІ ів воіпд оп? ТЬе циезііоп ів ю кпоіѵ *1іаі «е ьЬаІІ «іо іо разв іЬе г іпіо акгееаЫу. Подозрѣвать. Я подозрѣваю, что онъ сдѣлалъ. Они не подозрѣваетъ, что съ нею слу- чится. Думать о комъ либо или о чемъ нибудь. О чемъ вы думаете? О ч< мъ онъ думаетъ? То яивресі (Іо риевв). I яивресі лѵЬаі Ье Ьав «Іопе. 8Ье «Іоев иоі вивресі лчЬаІ ів в°іп8(о Ьарреп Іо Ьег. То іЬіпк оГ а регвоп ог а іЬіпв. ОГѴЬога «Іо уои іЬіпк? ОГ ѵЬні «Іоев Ье іЬіпк? Быть безпокоимымъ. Безпокоиться. То Ігеі, Ю Ье ипсазу. То кеі, или: йгоіѵ ипеаяу.
— 308 — Зачѣмъ вы безпокоитесь? Я не безц^кожч'ь. .Гга новость безпокоитъ (т|Н'вожитъ) меня. Опа безпокоится объ атомъ дѣлѣ. Онъ безаокоитси о томъ, что не получа- етъ никакихъ извѣстій. Безпокойство. \Ѵііу «Іо уои Ггеі (аге уои ипеаву)? I «іо поі Ггеі (ат поі ипеаву). ’ГЪпТ пеѵя такев те ипеавѵ. 8Ье ів ипеозу аЬоиі іЬаі аііаіг. ііе ів ипеазу аі поі гесеіѵін" апу пе*». ТЬе ипеавіпезз. ІгоиЫе. Служить къ чему-нибудь, на что-либо. Къ чему вамъ ато служитъ? Это ни къ чему не служить мнѣ. На что это служитъ вашей сестрѣ? Это нн на что ей не служитъ. Къ чему вамъ служитъ эта палка? Опа служить мнѣ къ тому, чтобъ бить мояхъ собакъ. Къ чему служитъ вашему брату ита ло- шадь? Она ему служитъ къ тому, чтобы возить его овощи на рынокъ. Къ чему служатъ эти бутылки вашему трактирщику ? Онѣ служатъ ему на то, чтобы налипать его вино. Мое ружье служитъ мнѣ палкой. Эта нора служитъ ему домомъ. Его галстухъ служилъ ему ночнымъ кол- пакомъ. Къ чему служитъ вамъ плакать? Это ни къ чему не служить мнѣ. Нахлѣбникъ; подушка. Охотничьи сумка; пухъ. То Ію оГ иве. Ѣ ОГ ѵЬаі иве ів іііаі іо уои ? І ТЬаі ів оГ по иве іо пё. І ОГ ѵЬпі иве ів іЬаі іо уоиг зізіег? + Іі ів оГ по иве іо ііег. | ОГ *1іаі иве із іііаі вііск іо уоц? і I ше іі іо Ьеаі ту «іок». Ѣ ОГ ѵЪжі иве із іЬаі Ьогве іо уопг ЬгоіЬег? ѣ Не изен іі іо саггу Кіз ѵе^еіаЫез іо іЬе тагкеі. + ОГ »Ьпі иве аге іЬез«> Ьоіііез іо уоиг Іапіііопі? + ТЬеу вегѵе Ьіт іо риі Ьів аіпе іп. Ѣ 1 иве ту #ии аз а вііск. ѣ ТЬіь Ьоіе зегѵез Ьіт Гог а Іюиве. І Не иве<1 Ьів сгаѵаі аз а підінсар. Ѣ \ѴЬиі аѵаіів іі уои іо сгу? І И аѵаіів то поіЬіпі?. ТЬе Ьоапіег; а ріііо*. ТЬе дате-Ьаз; іііе <1о«п. Говорить, говорунъ. То вреак. іЬе вреакег. Примѣч. А. — Окончаніе ст, прибавляемое съ глаголомъ, обра- зуетъ имена существительныя, которыя означаютъ лице, совер- шающее дѣйствіе, выраженное глаголомъ. Булочникъ, болтунъ, «фермеръ. Бакег, іаіксг, Гагшег. Даватель, дѣлатель, писатель. (ііѵег. такег, жгііег. Годиться. . То Ье Ьогп. Гдѣ вы родились? • + ѢѴЬеге ісеге уои Ьогп? Я родился въ этой странѣ. | I ісал Ьогп іп ікіз соипігу. Примѣч. В. — Говоря о томъ, что родился въ такомъ-то мѣс- тѣ, англичане ставятъ глаголъ въ прошедшемъ несовершенномъ времени.
309 — Гдѣ родились «аліи сестра? Т ІѴЬеге и'ая уоиг »ІЫег Ьогп? Она родилась вь Оілеро-Амернкансихъ і 8Ье ісл» Ьогп іп іЪс ІІпііеіІ 8іаісз Соединенныхъ Штатахъ. оГ ХогіЬ Ашнгіса. Гдѣ родились шипи братья? I АѴЪеге тсеге уоиг ЬгоіЬегя Ьогп? Оин родились пъ Англіи. + ТЬеу к-лѵ Ьогп іп Епдіапіі. Упражненіе 164. О чемъ безпокоится ваша мать? — Она безпокоится о толъ, что не получаетъ извѣстій (пемгв) о споемъ сынѣ, который нахо- дится въ арміи (міііі ІЬе агшу). — Ей ие нужно безпокоиться о немъ, потому что всякій раоъ, когда онъ впутывается въ дурныя дѣла, опъ умѣетъ выпутаться изъ нихъ (ур. 49). Прошедшимъ лѣтомъ, когда мы были вмѣстѣ (Іореіііег) на охотѣ, насъ застиг- ла ночь (пщііі ртеѵ ироп из) по крайней мѣрѣ (аі Іеані) въ де- сяти миляхъ (а Іеадие) отъ нашего загороднаго дома (Ніе соипігу веаі). — Ну. гдѣ провели вы ночь? — Сперва я очень безпокоил- ся, по вашъ братъ нисколько (поі іп іііе Ісаві); напротивъ, онъ успокоивалъ меня, такъ что я пересталъ тревожиться. Наконецъ (аі Іазі) мы нашли крестьянскую хижину (а реааапі’в Ьиі), въ ко- торой переночевали. Тамъ (Неге) я имѣлъ случай видѣть, какъ искусенъ вашъ братъ. Нѣсколько скамеекъ и связка соломы (а ігивз оГ зігаѵ) послужили ему сдѣлать удобную (сошіогіаЫе) по- стель; бутылка послужила подсвѣчникомъ, наши охотничьи сумки служили намъ подушками, а галстухи ночными колпаками. Когда мы проснулись утромъ, мы были такъ же свѣжи (ГгѵнЬ) и здоію- вы (мгеіі), какъ будто спали па пухѣ и шелкѣ. — Вы поете, гос- пода, но теперь не время пѣть (іі із поі а іііііе Гог яіщпі"); вы должны бы молчать и слушать, что вамъ говорятъ. — Мы въ за- трудненіи. — Въ чемъ ваше затрудненіе? — Сейчасъ скажу: дѣло идетъ о томъ, чтобы знать, какъ провести наше время пріят- но. — Сыграйте партію на бильярдѣ или въ шахматы. — Мы предположили сходить на охоту; вы съ памп пойдете (ііо уои цо хѵііЪ из)? — Не могу, ибо еще ие сдѣлалъ своего упражненія, и если я пренебрегу этимъ, мой учитель побранитъ меня. — Какъ кому угодно: если вы предпочитаете остаться дома и не идти на охоту, то мы не будемъ валъ въ томъ препятствовать. — Пой- детъ ли съ нами г. В.? — Можетъ быть. — Я не хотѣлъ бы идти съ нимъ, ибо онъ большой болтунъ (Іоо кгеаі а Іаікег). За ис- ключеніемъ этого (Ехсерііпя іііаі), онъ порядочный человѣкъ. У и р а ж и е іі і е 165. Что съ вами? У васъ сердитый видъ..— Я имѣю причину (Іо Ьаѵе геавоп Іо) быть сердитымъ, ибо нѣть средствъ добыть себѣ
— 310 — денегъ теперь. — Били вы у г. С.? — Я былъ у него, но нѣть возможности (по ровь.іЬі1ііу) занять у него. Я подозрѣвалъ, что онъ не одолжитъ мпѣ ихъ; вотъ почему я не хотѣлъ просить у него; и если-бъ вы не сказали мнѣ сдѣлать это, я не испыталъ бы (іо хиіуесі опе’в хеІО отказа (а геіияаі). Я подозрѣвалъ, что вы захотите пить, а ваша сестра ѣсть; вотъ почему я васъ привезъ сюда. Однакожъ (Номеѵсг) мпѣ весьма непріятно не видѣть ва- шей матери. — Отчего вы не пьете кофе? — Если-бъ мнѣ не хогѣлосъ спать, я выпилъ бы ого, — То (Зошеіігоев) вамъ хочет- ся спать, то вамъ холодно, то жарко, то еще что-нибудь (зоше- Нпіщ еіве і» Іііе таііег «іііі уои). Мпѣ кажется, вы слишкомъ много думаете о несчастій, которое случилось съ вашею пріятель- ницей. — Если-бъ я не думала, то кто думалъ бы о томъ? — Сегодня я видѣлъ шесть игроковъ (іііе ріауег), которые выиграли (іо ваіп) всѣ въ одно время (аі іііе воте іііпе). — Этого пе мо- жетъ быть; ибо игрокъ можетъ выиграть тогда только, когда про- играетъ другой. — Вы были-бъ правы, если-бъ я говорилъ объ игрокахъ въ карты (оГ реоріе іііаі. Ііаіі ріауесі аі сапів) или на бильярдѣ; но я говорилъ объ игрокахъ па флейтѣ и на скрипкѣ (оГ Піііе ап<1 ѵіоііп ріауегв). — Упражняетесь ли вы иногда (Во уои вотеіішем рпісііае) въ музыкѣ (тихіе)? — Очень часто, ибо весьма ее люблю. — На какомъ инструментѣ вы играете? — Я играю на скрипкѣ, а моя сестра па клавесинѣ. Мой брать, игра- ющій на басѣ (іііе Ьавх), аккомпанируетъ (ассошрапу) намъ, а дѣ- вица Геррлихъ апплодируетъ (арріаші) намъ. — Не играетъ ли она также на какомъ либо музыкальномъ инструментѣ? — Она играетъ на арфѣ (іііе Ьагр), но слишкомъ горда (ргоші), чтобы упражняться съ нами въ музыкѣ. — Очень бѣдный городъ(А ѵегу роог і(нѵп) истратилъ много («’епі (о соіійііІегаЫе ехреихе) на празд- нества и на иллюминаціи (іп Геаяія аші іііипііпаііопх) по случаю (оп іііе оссавіоп) проѣзда своего государя (оі ііз ргіпсе раяппц НігоіщЬ). Послѣдній (іііе Іаііег) самъ, казалось (іо веет), былъ тѣмъ удивленъ. «Онъ сдѣлалъ только то», сказалъ одинъ придвор- ный (а сопгііег), «что долженъ былъ сдѣлать». «Правда», возра- зилъ (іо геріу) другой, «но онъ долженъ за все, что сдѣлалъ». Упражненіе 166. Одинъ воръ, войдя однажды въ пансіонъ (а Ьоапіііщ-Іюи.че), укралъ три плаща (а сіоак). При выходѣ опъ былъ встрѣченъ пансіонеромъ (а Іюапісг), у котораго былъ прекрасный плащъ съ галунами (1асе<1). Увидѣвъ столько плащей, онъ спросилъ у этого человѣка, гдѣ онъ ихъ взялъ. Воръ хладнокровно (ЬоІіПу) отвѣ- чалъ, что опи принадлежатъ (іо Ьеіопр;) тремъ господамъ изъ это- го дома, которые дали ему ихъ для чистки (іо Ье сІеапеЯ). «Вы-
— 311 чистите же также (ТІіеп уои шиві аіво сіеап) и мой, потому что онъ сильно нуждается въ томъ (іі ів ѵегу ишсЬ іп леей о( іі)». сказалъ пансіонеръ: «но», прибавилъ опъ: «его нужно принесть мнѣ въ три часа». «Не премину (іо (аіі) исполнить это», отвѣ- чалъ воігь, уноса (ав Ііе саггісчі ой) четыре плаща, которые онъ до сихъ поръ не принесъ (кіііі уѵЬісіі Ііе ів яіііі (о геіигп). Одинъ кандидатъ (А сашійіаіе) просилъ у прусскаго короля (реііііопеіі іііе кіпц оГІ’піквіа) должности (Гог ап ешІоутепі). Этотъ государь спросилъ у него, гдѣ онъ родился. «Я родился въ Бер- линѣ», отвѣчалъ онъ. «Убирайтесь (Бе цопе)!» сказалъ монархъ (ІЬе іпопагсіі): «псѣ берлинцы (іііе теп о( Бегііп) пн па что не годны». «Извините, ваше величество (Уоиг піа)с8іу’8 рапіоп)», воз- разилъ кандидатъ: «есть хорошіе, и я знаю двоихъ». «Кто эти двое?» спросилъ король. «Первый», отвѣчалъ кандидатъ: «ваше величество, а второй я». Король не могъ удержаться отъ смѣха (сонЫ поі Ііеір Іаіщіііпц) при этомъ отвѣтѣ (іііе апяѵег) и испол- нилъ (іо цгапі) просьбу (Ніе геииені). Уіюкъ пятьдѳсять-нятый. — ЕіГіу-ііПІі Іезяоп. Къ; съ. Онъ идетъ ко мпѣ. Онъ очепъ хорошо пелъ себя со хной. Мы должны всегда обращаться хорошо со всѣми. Обращеніе другихъ есть только отголо- сокъ нашего обращенія. Если мы хоро- шо обращаемся съ нпми, то опн также хорошо обращаются съ нами; но если мы дурно поступаемъ съ ними,то не дол- жны ждать лучшаго съ нхъ стороны. Поступать, обращаться хорошо съ кѣмъ либо. Поступать, обращаться дурно сь кѣмъ либо. ' 'Гакъ какъ ны всегда хорошо обращались со мной, то и я не стану дурно обра- щаться съ вами. Такъ какъ онъ всегда хорошо обращался со мною, то и я всегда также об|іаща.ісл съ-нихъ, Жду и не дождусь. Жду н не дождусь видѣть моегО брата. Онъ ждетъ н не дождется получить свои деньги. Мы ждемъ и пе дождемся обѣда, ибо мы очень голодны. Они ждутъ н не дождутся спать, потому что очень устали. Топтанія. Пе соніе» іоѵгапіз те. Не Ьав ЬеЬаѵеіІ тегу тгеіі Іоѵапіз те. \Ѵе шиві діѵѵаув Ьеѣиѵе ѵеіі Іоѵгапік еѵегу Ьоііу. ТЬе ІіеЬаѵіоиг оГ оіЬетз ія Ьиі аи есЬо оі' оиг оѵпі. 1С *е ЬсЬаѵе меіі іоѵапів іЬет. іЬеу ѵгііі аізо ЪеЬаѵе * е11 ЮѵгагДз ив; ііиі И *е изе іЬет ІП, ѵгс тозі поі ех|юсі Ьеііег Ггот іЬет. То ігеаі (или. изо) вошеіюііу ѵгеіі. То изе зотеЬоіІу ІП. Аз уои Ьаѵе аіѵгауз иаеіі ше меіі, 1 ѵгііі поі изе уои 111. Аз Ье Ьаз аіѵгауз изеіі те ѵгеіі, I Ьаѵе аім'ауз изеіі Ьіт іп ІЬе зате таппѳг. Ѣ I Іопк іо (или: Гог.) + I 1оп(? Іо вее ту ЬгоіЬег. + Пе Іоп^з іо геееіѵе Ьіз топеу. Ѣ М'е Іопд (ог (Ііппег, Ъееаизе ѵгс аге ѵегу Ііипргу. | ТЬеу Іопк іо зіеер, Ьосаизе іЬеу аге іігеіі.
— 312 — Медлить, мѣшкать. Не медлите возвратиться. Я ие замедлю вернуться. Напрасно, тщетно. Напрасно смотрѣлъ и вокругъ, л не видѣлъ ни людей, ни домовъ, ни иіиѣйшаю признака жилья. «Кндище, жилье. Напрасно л говорю, вы не слушаете меня. Напрасно я дѣлалъ, какъ могъ лучше, я ничего не могъ сдѣлать пріятнаго ему. Напрасно вы говорите, никто вамъ не повѣритъ. Напрасно выигрываютъ они деньги, ни- когда ие будутъ они богаты. Напрасно мы искали, мы ие могли найти то, что потерши. То ііеіау. Ѣ Но поі Ъе Іопк ЬеГоге уои геСигп. Ѣ 1 яЬаІІ поі Ье Іопк Ьеіоге I геіигп. + Іп ѵаіп. Іп ѵаіп I Іоокеіі аіі агоніи), 1 квѵ пеііЬег шап пог Ьоиве, поі іЬе Іеааі яідп оГ а зеіііешепі. А ііѵеіііпк. а веШетепі. Іп ѵаіп I ярепк, Гог уоп «Іо поі Іізіеп іо те. Іп ѵаіп I «іо ту Ьезі, I саппоі «іо апу ІІііпдг Іо Ьіа Іікііщ. Той тау чау «Ьаі уои ріеаве, поЬоііу ѵгіІІ Ьеііеѵе уоп. И ія іп ѵаіп іЬаі іЬеу еагп топеу, іЬеу ѵіІІ пеѵег Ье гісіі. \Ѵе яопгсЬ іп ѵаіп, іог ѵе саппоі Нікі «Ьаі ѵе Ьаѵе Іокі. Кланяться, привѣтствовать. Имѣю честь кланяться намъ. Передайте ему мой поклонъ, Прошу передать мой поклонъ вашей се- стрѣ. Не премину сдѣлать это. Прошедшее, будущее. Потеря времени. Пользуйтесь псѣмп удовольетвія.нп, кото- рый дозволяетъ доб|и>дѣтель. Хотѣть сказать. Что пы хотите сказать? Что хочетъ сказать этотъ человѣкъ? Онъ хочетъ сказать. Что это значитъ? Зто ничего не значитъ. Не знаю, что это значить. 'Го яаіиіе. I Ьаѵе іііе Ьопоиг іо 1»і<1 уои аіііеп (или: ГагеѵеІІ). і Ргезепі ту сотріітепіз іо Ьіт (іо Ьег). I ВететЬег те іо Ьіт (Іо Ьег). 1’гау, ргезепі ту сотріітепія іо уоиг яівіег. I зЬаІІ поі ГаІІ. ТЬе паяі, іЬе Гиіигс. ТЬе Іовя оГ Ііте. Епдоу аіі іЬе ріеаяпгея іііаі ѵігіие регтііз (или: аііоѵя). 'Го теап. ѣ \ѴЬаІ «Іо уои теап? т ХѴЬаІ <1оев іЬаі тап теап? І Не іпеапз. і ХѴЬаі <1оев іііаі теап? І ТЬаі «Іоея поі теап апу і1ііп<. Ѣ I «Іо поі кпоѵ «Ьаі (Ьаі іпеапз. Шутка, штука. < ЫГ|К11Ь віутку. Подшутить надъ кѣмъ либо. Объѣхать Европу. А ігіск. То ріау а ігіск. То ріау а ігіск оп воте опе. + То ігаѵеі іЬгоіідЬ Еигоре.
— 313 — Пока. Пока «и будете хорошо вести себя, пасъ будутъ любить. Хотѣлъ-бн л знать, зачѣмъ такъ шумитъ этой, человѣкъ. Исполнить кого-либо радости. Вы меня осыпали благодѣяніями. Вредъ; предосужденіе. *1 никогда не скажу ничего во вредъ вамъ. ('даться, смотрѣть. Цвѣтъ, лплея. Фіалка, роза. Эмблема, незабудка. Свѣжая зелень полезна для нашихъ глазъ. Взгдяямте на эти чудесные цвѣтки съ такимъ свѣжимъ н яркимъ цвѣтомъ. 8о Іопд ак. 8о Іоп;? ая уои ЬеЬаѵе тгеіі, реоріе кіП Іоѵе уоп. I котіег кЬу іііаі шап такса висЬ а поіве. То оѵепгЬеІт яоте опе кііЬ )оу. Ѵои Ьаѵе Ьеарелі Ъепейік ироп те. ТЬе біваііѵапиде, ргеушіісе. I зЬаІІ пегег вау апу іЬіпц іо уоиг (Мзаііѵапике. То янггешіег, іо ЬеІюЫ. ТЬе соіоиг, іЬе Иіу. ТЬе ѵіоіеі, іЬе гояе. Ап етЪІет, іЬе і’ог"еі-іпе-поі. ЕгенЬ ѵсніиге ів каіиіагу Іо оиг еуев. ВсЬоІД іЬозс ЬеаиііГиІ Йокегя кііЬ іЬеіг соіоигв зо ГгезЬ аші ЬгіцЬі. У іі р и ж и е н і с 167. Какъ велъ себя съ вами мой сынъ? — Опъ хорошо велъ себя со мной, ибо онъ обращается хорошо со всѣми. Его отецъ часто говорилъ ему: «Обращеніе другихъ есть только отголосокъ наше- го обращенія. Если мы хорошо обращаемся съ ними, то и они будутъ также хорошо обращаться съ нами; но если мы будемъ дурно поступать съ ними, то не должны ждать лучшаго съ ихъ стороны. — Могу’ я видѣть вашихъ братьевъ? — Вы увидите ихъ завтра. Такъ какъ они только-что прибыли изъ долгаго пу- тешествія (іоигпеу), то ждутъ и не дождутся спать, потому что очень устали. — Что сказала моя мать? — Она сказала, что ждетъ и не дождется обѣда, ибо очень голодна. — Хорошо ли (соіпГогІ- аЫе) вамъ въ вашемъ пансіонѣ? — Очень хорошо. — Сообщи- ли-ль вы (Іо іпірагі) своему отцу то, что я вамъ сказалъ? — Такъ какъ онъ очень усталъ, то едва могъ дождаться спать, такъ что я отложилъ (Іо риі оіТ) до другаго дня сообщать ему. — Напи- сали вы свое англійское сочиненіе? — Написалъ. — Былъ имъ доволенъ вашъ наставникъ? — Не былъ. — Напрасно дѣлалъ я, какъ могъ лучше, я ничего не могъ сдѣлать пріятнаго ему. — Напрасно вы говорите, пикто вамъ не повѣрить. — Можете ли вы, не стѣсняясь («іііюиі риіііпв уоигвеИ іо іпсопѵепіепсе), одол- жить мнѣ двадцать фунтовъ? — Такъ какъ вы всегда хорошо по- ступали со мною, той я также поступлю съ вами: я одолжу вамъ іенегь, въ которыхъ вы нуждаетесь, но съ условіемъ (оп сопсіі- Ііоп), что вы ихъ возвратите (Іо геіигп) мнѣ на будущей недѣлѣ. — Можете разсчитывать па это («іерепі ироп іі).
— 314 — Имѣю честь пожелать намъ добраго дня. Какъ ваше здоровье? — Очень хорошо, къ вашимъ услугамъ (аі уопг вегѵісе). — Здоровы ли у васъ дома (Ноѵ аге аіі аі Нота)? — Здоровы, благодари Бога (іЬапк Оо(1).— Моя сестра была немного нездорова (ішііврозеіі). но теперь ей лучше (Ьеііег); она поручила мнѣ (вііе (оШ ше Іо ціѵе уои) передать вамъ ея поклонъ. Я въ восхищеніи (ріисі), узнавъ, что она здорова. Что касается до васъ, то вы олицетво- ренное здоровье (Ьеаіііі іІзеИ); у васъ наилучшій въ мірѣ видъ (уои соиЫ поі Іоок Ьеііег). — )І не имѣю времени болѣть; мои дѣла (ту Ьи&іпе&) не позволяютъ мнѣ этого. — Потрудитесь (р1еа.чяе) сѣсть; вотъ стулъ. — Я не хочу отвлекать (йеіаіп) васъ отъ ва- шихъ занятій ((гош уоиг Ьивіпевя); я знаю, что время дорого тор- говцу (а тегсЬапІ’з Ііте іе ргесіоив). — Я ничего не имѣю те- перь. спѣшнаго (ргев8Іп$); моя почта уже отправлена (ів аігешіу (ІівраІсЬед). — Я не стану мѣшкать больше (цоі апу Іопрег); я хотѣлъ только, проходя здѣсь (іп ра&чіпц Ьу), освѣдомиться объ вашемъ здоровьѣ. Вы оказываете мпѣ большую честь. Сегодня отличная погода. Если позволите, я буду имѣть удовольствіе ви- дѣться съ вами сегодня послѣ обѣда (ІЬів айегпооп), и если у васъ есть в|>емя, мы немного прогуляемся вмѣстѣ. — Съ боль- шимъ удовольствіемъ. — Въ тикомъ случаѣ (іп іЬія саве), я васъ буду ждать. — Я зайду за вами (соте (ог уои) около (аЬоиі) вось- ми часовъ. — Прощайте же (іЬеп), до свиданія. — Имѣю честь кланяться вамъ. У и р а ж н е н і е 168. Потеря времени есть потеря невознаградимая (іггерагаЫе). Нель- зя возвратить (саппоі Ье гесоѵегесі) ни одной минуты за все золо- то въ мірѣ (іп ІЬе ѵѵогііі). Поэтому весьма (оГ ІЬе цгеаіеві) важ- но употреблять хорошо свое время, состоящее только изъ (оГ) ми- нутъ, которыми надобно пользоваться (шаке рооН иве). Имѣешь толь- ко настоящее; прошедшее не существуетъ болѣе, а будущее не- извѣстно. Множество людей (а ргеаі тапу реоріе) разоряются, же- лая сдѣлать себѣ добро (Ьесаиве ІЬеу ѵівЬ Іо іпііиіре іЬеиіве1ѵе> іоо тисЬ). Если большинство людей (піові теп) умѣло-бы доволь- ствоваться тѣмъ, что имѣетъ, то было бы счастливо; но ихъ жад- ность (соѵеіоивпевз) дѣлаетъ (шаке) ихъ очень часто несчастны- ми. Чтобъ быть счастливымъ, надобно забыть прошедшее, не за- ботиться о будущемъ и пользоваться настоящимъ. — Я былъ очень печаленъ (тисЬ ОДесІесІ), когда пришелъ ко мнѣ мой двоюрод- ный братъ. «Что съ вами?» спросилъ онъ мепя. «Ахъ, мой доро- гой двоюродный братъ», отвѣчалъ я ему: «потерявши деньги, я все потерялъ». «Не безпокойтесь», сказалъ опъ мпѣ: «ибо я на- шелъ ваши деньги». — Зачѣмъ вы подшутили надъ этимъ чело-
— 315 — вѣкомъ? — Потому что всегда находить недостатки (Ю йші ГаиН ѵііЬ) во всемъ, что видитъ. — Что это значитъ, мил. гос.? — Это значитъ, что я не люблю имѣть дѣло (іо (іеаі) съ вами, по- тому что вы слиткомъ требовательны (уои аге іоо рагіісиіаг). — Хотѣлъ бы я знать, почему ваша сестра не сдѣлала своего упраж- ненія? — Оно слишкомъ трудно. Она просидѣла. всю ночь (Ьах яаі ир аіі піцЬі) и не могла его сдѣлать, потому что это упраж- неніе превышало ея способности (ЬеуошІ Ііег сарасііу). — Какъ только г. Флаузенъ увидитъ меня, онъ начинаетъ говорить по-нѣ- мецки для упражненія (іо ргасііяе) и осыпаетъ мепя любезностя- ми (ѵгііЬ роіііепсбз), такъ -что часто я не знаю, что ему отвѣчать. Его братья дѣлаютъ тоже самое (іЬе яаше); однакожъ они (Ьоѵе- ѵег ІЬеу аге) весьма хорошіе люди: они не только богаты и лю- безны, но также великодушны и милосерды (сЬагііаЫе). Они ме- ня любятъ искренно (яіпсегеіу): вотт, почему я ихъ также люблю и слѣдовательно (сопяециепііу) никогда не скажу ничего во вредъ имъ. Я любилъ бы ихъ еще больше (віііі іпоге), если-бъ они не дѣлали столько церемоній (во іписіі сегешопу); по каждый имѣ- етъ свои недостатки (Гаиіі), и мой состоитъ въ томъ (іе), что я слишкомъ говорю объ ихъ церемоніяхъ. Упражненіе 169. Сдались ли враги? — Они не сдались, ибо не предпочитали жизни (ІИе) смерти (гіеа(Ь); опи пе имѣли ни хлѣба, ни говяди- ны, пи воды, ни оружія (агшз), пи денегъ, и тѣмъ не менѣе (поіѵііЬвІашІі^) опи лучше хотѣли умереть, чѣмъ (ІЬеу (іеіегшіпеіі іо (ііе гаіііег іііап) сдаться. — Отчего вы такъ печальны? — Вы пе знаете, что меня безпокоить, моя дорогая. — Скажите мнѣ. ибо увѣряю васъ, что я такъ же раздѣляю ваше горе (вийегіпд»), какъ и паши удовольствія. — Я увѣрена, что вы принимаете уча- стіе въ моемъ горѣ (уои Гееі і'ог ше), но я не могу въ настоя- щую минуту (поѵг) сказать вамъ, что меня безпокоитъ. Однакожъ я скажу вамъ это при случаѣ (ѵѵЬеи ап оррогіияііу оЙ'егз). Будемъ говорить теперь о чемъ либо другомъ (о! яошеіЬіпу еіяе). Что вы думаете о человѣкѣ, который разговаривалъ съ нами вчера въ концертѣ? — Это очень умпый человѣкъ (Не ія Ніе таи оГ тисЬ ип(Іег8Іаш1ііі{{) и нисколько ненапыщенъ своими достоинствами (ѵгарі ир іп Ьія оип іпегіія). Но зачѣмъ вы меня спрашиваете объ этомъ? — Чтобы говорить о чемъ-нибудь. — Говорятъ: до- вольство (сопіені) превосходитъ (іо япграяя) богатство; будемъ же всегда довольны. Раздѣлимъ (яЬаге), что имѣемъ, и останемся (іо гешаіп) на всю нашу жизнь (оиг ІіГеііше) неразлучными (іпяера- гаЫе) друзьями. Вы всегда будете дорогимъ для меня гостемъ, и я надѣюсь быть такимъ же (ециаііу яо) для васъ. 22
— 316 —' Урокъ пятьдесятъ шестой. — ГіЛу-віхІЬ Іеязоп. Возбудить, причинить. То гаіве, Іо саиае. Причинять затрудненія. | То гаіве «ПЛтсиІІіев. Возбуждать споры. і То сапве циаггеів. Возбуждать подозрѣнія. + То саиае впврісіопв. Поведеніе итого человѣка возбудило по- і ТЬе ЪеЬатіоиг оГ іЬаі шап гаізей дозрѣнія въ моемъ умѣ. виврісіопв іп шу шіпсі. То Ье іпкіежі оГ, (о вегѵе ая. ’Піаі шап ів а ГаіЬег іо те. • ТЬаі итЬгеІІа вогѵев Ьіт ав а вііек. Г То Ъе іп ѵгапі оГ. 'Го Ъе яііогі оГ. | То мгапі. ТЬаі тап ів іп *апі оГ еѵегу іЬіп&. I ат іп «Жпі оі' поіЬіп^. То ехаккегаіе. ТЬаі тап ехадоегаіев аіі іЬаі Ье ваув ап<1 Ноев. То ешіеаѵоиг. То кіѵе опе’в кеіі ир іо ртіеГ. То теіі іпіо іеагч. То ехасі, іо мапі. ХѴЬаі (іо уои ъапі (ехасі) оГ те? I ехасі (мапі) ііоііііпд оГ уои. Ѣ Оп а втаі) всаіе. і Оп а Іагдо всаіе. Йеагіу, іЬегеаЪоиі. Аііегпаіеіу, іигп Ьу іигп. Ьу іигпв. А кіісЬеп іаЫе. А иіаііоцапу іаЫе. А Ъгіск Ьоиве. А віопе Ьоиве. А чі’іші-іпііі. А сойее-тііі. А вііѵег іапкапі. А чтаіег-тііі. А віеат-тііі. (Іипроъзіег. Еіге-агтв. А опе-Ъогве мгавдон. А (оиг-Ьогве саттіа^е. А ітго-«Ьее)е<1 саггіахе. А іоиг-*Ьее1е<і чгацкоп илы-саггіаре. А опе-віогу Ьоиве. А іиго-віогу Ьоиве. Ап іпсЬ. А ріасе аі іаЫе. А іаЫе Гог Гоиг регвопв. А іаЫе Гог віх регвопв. А «тіііпі’-іаЫе или: сіевк. Замѣнять. Этотъ человѣкъ вмѣняетъ мнѣ отца. Итогъ зонтикъ замѣняетъ ему трость. Нуждаться. Этотъ человѣкъ нуждается во всемъ. Я ин въ чемъ не нуждаюсь. Преувеличивать. Этотъ человѣкъ преувеличиваетъ все, что говоритъ и дѣлаетъ. Стараться. Предаваться скорби. Заливаться слезами. Требовать. Чего вы требуете отъ меня? Я ничего не требую отъ васъ. 1<ъ малыхъ размѣрахъ. Въ большихъ размѣрахъ. Почти. Поочередно. Кухонный столъ. Столъ краснаго дерева. Кирпичный домъ. Каменный домъ. Вѣтряная мельница. Кофейная мельница. Серебряный горшокъ. Водяная мельница. Паровая мельница. Порохъ. Огнестрѣльное оружіе. Одноконный экипажъ. Карета четверней. Двуколесннй якипажъ. Четырехколесный экипажъ. Одно-этажпый домъ. Двух ь-этажвый домъ. Дюймъ. Приборъ (кувертъ). Столъ иа четыре прибора Столъ иа шесть приборовъ. Письменный столъ.
— 317 — Столовая. Спальня. Часы съ репнтнціей. Бутылка для масла. Горчичница. Охотничье ружье. Лѣса. Человѣкъ съ кроликами. Женщина съ устрицами. Водоносъ. Прачка. Бѣлильщица, бѣлошвейка. И другая знать рынка. Немножко. Угодно вамъ сдѣлать мнѣ удовольствіе дать мнѣ кусокъ хлѣба? Хотите много? Нѣть, немножко. Пускать въ оборотъ; извлекать большія выгоды. Этотъ человѣкъ извлекаетъ большія вы- годы игъ своихъ дарованій. Этотъ человѣкъ пускаетъ свон деньги въ торговые обороти. Какъ извлекаете вы изъ своьхъ денегъ выгоду? Я пускаю ихъ въ оборотъ въ фонды. А <1іпіпх-гоот: А віееріпв или Ъе<1-гоот. А гереаіег. Ап оіІ-Яавк. А тивіагсі-роі. А Гоиііпк-ріесе. А йзЬіп^-Ііпе. ТЪе гаЬЪІі- тап. ТЬе оувіег-ѵотап. А *аіег-саггіег. А ѵгавЪег-ѵотап. А Іашхігевв, а веатвігевв. Аші оіЬег поіаЬіІіііез оГ іЪе НаІІев. .Гияі а Іііііе, еѵег во Іііііе. 1ЛГІ11 уои <1о те іЬе ѣиѵоиг оГ кі’іпв те а ріесе оГ Ьгеа<1? По уои ѵгівЬ тисЬ? ?іо, уиві а Іііііе (или; еѵег во Іііііе). | То іигп іо ассоипі. І То таке іЬе Ъеві оС | ТЬаі тап (Іоев поі кпоѵг Ъоѵг іо таке іЬе тові оГ Ьів іаіепів. Ѣ ТЬаі тап іигпв Ьів топеу іо ассо- ипі ів ігасіе. Ноѵ <1о уоп етріоу уоиг іпопеу? ѣ I етріоу іі іп іЬе віоскв. І I іигп іі ю ассоипі іп іЬе кіоска. Тѣмъ не менѣе. Этотъ человѣкъ немножко плугъ, но тѣмъ не менѣе считается за честнаго чело- вѣка. Хотя этотъ человѣкъ не совсѣмъ здоровъ, тѣмъ не менѣе работаетъ много. Хотя эта женщина не очень хороша со- бою, тѣмъ не менѣе опа очень лю- безна. Хотя этотъ человѣкъ не имѣетъ никакого таланта, тѣмъ не менѣе хвастаетъ не- бывалыми качествами. Хотя жс-иа этого трактирщика немножко смугла, тѣмъ не менѣе умѣетъ извле- кать пользу изъ дѣлъ. Когда вы получили мое письмо? Я получилъ его шестаго. Седьмого. Седьмое число текущаго мѣсяца. Я только-что получилъ ваше письмо отъ седьмого число текущаго мѣсяца и спѣ- шу отвѣчать на него. КоіжііЬ.чіаімІіпр, 8ІІ11. Уеі Гог аіі (Ьаі. ТЬаі тап ів а Іііііе Ъіі оГ а горте, Ьиі поіѵгііЬвишіпік Ье раввев Гог ап Ьопеві тап. АІіЬоикЬ іЬаі тап ів поі ѵегу мѵеіі, Ье поіѵгііЪніашІіп^ ѵогкв а ртеаі ііеаі. АІіЬоикЬ іЬаі ѵотап ів поі ѵегу ргеііу, віііі вЬе ія ѵегу атіаЫе. АІіЪоирЬ іЬаі тап Ьав поі іЬе Іеаві іаіепі, уеі Гог аіі іЬаі Ье Ьоазіз а ртеаі <1еа1. АІіЬоикІі іЬаі іаѵегп-кесрег’в *Ие ів гаіЬег вногіЬу, уеі Гог аіі іЬаі вЬе іигп» іЬе Ьивіпевв іо рооб ассоипі. ЛѴЬеп <1М уои гесеіѵе ту Іеііег? I гесеіѵеіі іі оп іЬе віхіЬ. Оп іііе веѵепіЪ. ТЪе веѵепіЪ іпвсапі I Ьаѵе уиві гесеіѵеб уоиг Іеііег оГ іЬе веѵепіЪ іпвіапі, аші I ат коіп^ іо апзѵгег іі. 22»
— 318 — У празкненіе 170. Если-бъ я видѣлъ васъ счастливымъ, то былъ бы также счаст- ливъ, и мы были-бъ довольнѣе величайшихъ государей, которые ие всегда бываютъ довольны. Мы будемъ счастливы, когда будемъ вполнѣ (регГесіІу) довольны тѣмъ, что («іііі «Ьаі) имѣемъ, и если станемъ хорошо исполнять (аз чге оицМ) свой долгъ, то благій Господь (боа) позаботится объ остальномъ. Такъ какъ прошедшее не существуетъ, пе станемъ безпокоиться о будущемъ и будемъ наслаж- даться настоящимъ. Посмотрите, сударыни (Іасііев), на прекрасные цвѣтки съ такимъ («ііЬ іЬеіг) свѣжимъ и блестящимъ (ЬгщЫ) цвѣ- томъ (соіоигз); они пьютъ только воду. Бѣлая лился имѣетъ цвѣтъ невинности (іппосепсе); фіалка означаетъ скорбь (ішіісаіез цепііе- неаз). Ее можно видѣть въ глазахъ Луизы (іп Ьопіва’я еуев). Не- забудка имѣетъ цвѣтъ неба, нашего будущаго жилища, а роза, царица цвѣтовъ, есть эмблема красоты и радости. Все это видимъ олицетвореннымъ (регеопіііеіі), смотря на прекрасную Флору (Еіога). Какъ свѣжа и прекрасна зелень! Она полезна (ія зашіагу іо) нашимд. глазамъ и имѣетъ цвѣтъ надежды (Ьоре), нашей вѣрнѣйшей (ГаііЬ- і'ііі) подруги, которая никогда не оставляетъ (іо (іезегі) насъ, даже (еѵеп) при смерти (іп ііеаіЬ). Еще одно слово, мой дорогой другъ. — Что вамъ угодно? — Я позабылъ просить васъ пере- дать мой поклонъ вашей матери. — Скажите ей, пожалуйста, что я сожалѣю (іо ге^геі) о томъ, что меня не было дома, когда въ послѣдній разъ она удостоила меня своимъ посѣщеніемъ. — Бла- годарю васъ отъ ея имени (Гог Ьег); я не премину сдѣлать это. Прощайте же! Что вы сдѣлали съ (ѵііЬ) моимъ серебрянымъ горшкомъ? — Онъ былъ па кухопномъ столѣ съ бутылкою для масла, молочнымъ горш- комъ, горшкомъ для воды, горчичницею и кофейною мельницей. — Требуете вы бутылку для вина? — Нѣтъ, я прошу бутылку вина, а не бутылку для вина. — Если вы потрудитесь дать мпѣ ключъ отъ виннаго погреба (іЬе «іпе-ееііаг), то я принесу ее вамъ. — Чего требуетъ отъ мепя этотъ человѣкъ? — Опъ ничего не тре- буетъ, по приметъ, что вы ему дадите, ибо нуждается во всемъ. — Скажу вамъ, что не люблю его, ибо его поведеніе возбуждаетъ подозрѣнія въ моемъ умѣ. Опъ преувеличиваетъ все, что гово- ритъ и дѣлаетъ. — Вы напрасно имѣете столь дурное мнѣніе (висѣ а ЬаіІ оріпіоп) о немъ, ибо опъ замѣнялъ вамъ отца. — Я знаю, что говорю. Опъ обманывалъ меня въ маломъ и большомъ, и, всякій разъ, когда навѣщаетъ меня, онъ проситъ чего нибудь. Такимъ образомъ (іп іЬіь шапнег) онъ выпросилъ поочередно все, что я имѣлъ: мое охотничье ружье, лѣсу, часы съ репетиціей и мои золотые подсвѣчники. — Не предавайтесь такъ горести, ина-
— 319 — че (еіяе) заставите меня залиться слезами. — Что хотите, чтобы я вамъ (ѴѴЬаі (Іо уои мгізіі ше Іо) разсказалъ? — Небольшой анек- дотъ (ап апес(іоіе), если вамъ угодно. — Одинъ малатахъ попро- силъ за столомъ говядины; отецъ его сказалъ ему, что невѣжли- во (роіііе) просить, и онъ долженъ ждать, пока ее дадутъ ему (ипііі воте мгаз ріѵеп (о Іііт). Бѣдный мальчикъ, видя, что всѣ ѣдятъ, и что ему ничего не дали, сказалъ своему отцу: «милый отецъ, дайте мнѣ, пожалуйста, немного соли». «На что она тебѣ?» спросилъ отецъ. «Ѣсть (I ѵгівЬ іо еаі, іі) съ говядиной, котору*» вы мнѣ дадите», возразилъ ребенокъ. Всѣ подивились уму (ІЬе ѵіі) мальчика, и отецъ замѣтивъ, что у него не было ничего, далъ ему говядины безъ его о томъ просьбы (ѵпНюиІ. Ъін аькіир (ог іі). — Кто былъ ’этотъ мальчикъ, который просилъ говядины за (поломъ? — Это былъ сынъ одного изъ моихъ друзей. — За- чѣмъ онъ просилъ говядины? — Онъ просилъ ее потому, что имѣлъ хорошій аппетитъ. — Отчего отецъ его не далъ ему говя- дины (іі) немедленно (ііпіпеШаіІу)? -д Потому что забылъ о томъ. — Былъ ли неправъ мальчикъ, прося ее? — Онъ былъ неправъ, ибо долженъ былъ ждать. — Зачѣмъ просилъ опъ соли у своего отца?— Онъ просилъ соли, дабы его отецъ замѣтилъ, что у него нѣтъ говядины, и чтобы далъ ему ее. У пра жнеи іе 171. Хотите, чтобы я разсказалъ вамъ другой анекдотъ?—Вы мно- го (ргеаііу) обяжете меня. — Нѣкто, дѣлая покупки (воте роо(к) у торговца (а «Ьоркеерег), сказалъ ему: «Вы слишкомъ запраши- ваете (іо аяк іоо тисѣ); вы не должны бы продавать мпѣ доро- же, чѣмъ другому, такъ какъ я изъ числа друзей дома (Ьесаияе I аш а Ггіеші)». Купецъ отвѣчалъ: «мы должны заработать что нибудь отъ (Ьу) нашихъ друзей, ибо враги наши никогда не придутъ къ намъ (іо іЬе вЬор)». — Молодой принцъ, семи лѣтъ отъ роду, былъ предметомъ общаго удивленія по причинѣ своего ума (Гог Ьіб хѵіі); когда онъ находился однажды въ обществѣ стараго офи- цера, послѣдній, говоря о молодомъ принцѣ, замѣтилъ, что дѣти, имѣя столько ума (йіясоѵепмі во пшсЬ репіи») въ первые (еагіу) годы, обыкновенно имѣютъ его очень мало (ІЬеу депегаііу ргеѵ ѵегу ві,ирі(1), когда приходятъ въ возрастъ (хѵііеп ійеу саше іо ша- іигііу). «Въ такомъ случаѣ (ІГ іЬаі ів іЬе саве)», сказалъ молодой принцъ, который слышалъ его: «вы должны бы имѣть безконечно много ума (ѵегу гешагкаЫе Гог уоиг цепіив) въ своемъ дѣтствѣ». — Одинъ англичанинъ, въ первый свой пріѣздъ во Францію (оп йгві ѵівіііпр Егапсе), встрѣтилъ на улицахъ Кале маленькаго ребенка, который говорилъ по-французски бѣгло и изящно (тѵііЬ Яиепсе аші еіерапсе). «Боже мой (СооФ Пеаѵеп)! возможно ли!» вскричалъ
— 320 — онъ: «чтобы даже (еѵеп) дѣти говорили здѣсь чистымъ француз- скимъ языкомъ?» Станемъ искать (8еек) дружбы добрыхъ и избѣгать (аѵоігі) об- щества злыхъ; ибо дурныя общества портятъ (іо соггирі) добрые нравы (еоосі таппегв). — Какова погода сегодня? — Постоянно идетъ снѣгъ, какъ шелъ вчера и, судя по всему, будетъ идти также вавтра. — Пусть идетъ! Я хотѣлъ бы, чтобы шло его еще больше, ибо всегда бываю здоровъ, когда очень холодно. — А я (Аші I) всегда бываю здоровъ, когда ни холодно, нн жарко. — Сегодня сильный вѣтеръ, и намъ лучше остаться дома. — Како- ва бы пи была погода, я долженъ идти со двора, ибо обѣщалъ быть у невѣстки въ четверть одиннадцатаго, и долженъ сдержать свое слово (ту ѵогЛ). У іі р а ж н е н І е 172. Видѣли вы свою племянницу? — Да, это очень хорошая дѣ- вочка, которая хорошо пишетъ и еще лучше говоритъ по-англій- ски; вотъ почему она любима и уважаема всѣми. — А что дѣ- лаетъ ея братъ? — Не говорите мнѣ о немъ: это злой (паидЬіу) мальчикъ, который всегда дурно пишетъ и еще хуже говоритъ по англійски; поэтому онъ никѣмъ нелюбимъ. Онъ очень любитъ лакомые кусочки ((іаіпіу), но не любитъ книгъ. Иногда опъ ло- жится въ постель среди бѣлаго дня (іп Ьгочіі (ІауІідЫ) и сказы- вается (ргеіеші іо 1>е) больнымъ; но когда садятся за столъ (ѵЬеп пе аіі <Іонп іо діппег), онъ обыкновенно выздоравливаетъ (Ьеііег а^аіа). Онъ долженъ учиться медицинѣ (рЬукіс), но не имѣетъ къ тому пи малѣйшей охоты (поі Ніе БІщЬіеві. іпсііпаііоп Гог іі). Онъ почти всегда говорить о своихъ собакахъ, которыхъ любитъ страстно (равкіопаіеіу). Его отецъ чрезвычайно огорченъ этимъ. Молодой глупецъ (кішріеіоп) сказалъ недавно своей сестрѣ: «я поступлю въ солдаты (епіікі) тотчасъ, какъ будетъ объявленъ (іе ргосіаіін) миръ (реасе)». — Тюреннь викогда не хотѣлъ ничего покупать въ долгъ у купцовъ (оГ ігшіевтеп), опасаясь (Гог Геаг), говорилъ онъ, «чтобы они не лишились большей части, если случится, что онъ будетъ убитъ (ІГ Ье Ьарренесі іо Ье кіікчі)». Всѣ рабочіе, за- нятые въ его домѣ, получили приказаніе (Ьаіі опіегя) приносить свои счеты (іЬе ЬіП) до его отправленія въ походъ (Гог іііе саш- ращп), и правильно получали плату. — Милый другъ, одолжите мнѣ книгу. — Вотъ ихъ (Неге аге) двѣ вмѣсто одной. — Какъ я вамъ обязанъ (Ноуѵ ншсЬ оЫіцесі I аш іо уои)! — Я всегда очень радъ, когда вижу васъ, и нахожу свое счастье въ вашемъ. — Продается ли этотъ домъ? — Вы хотите его купить? — Отчего же нѣтъ? — Почему не говоритъ ваша сестра? — Она говорила бы. если-бъ не была всегда разсѣянною (аЬвепі). — Я люблю хо-
821 рошенькіе анекдоты; они приправляютъ (Со зеазоп) разговоръ и забавляютъ (апш.че) всѣхъ. — Прошу васъ (Ргау), разскажите ихъ нѣсколько мнѣ. — Взгляните, пожалуйста, на 158 страницу кни- ги, которую я вамъ одолжилъ, и вы ихъ найдете. Кто взялъ мои золотые часы?—Не знаю.—Не думайте, чтобы они были у меня, или чтобы у дѣвицы В. была ваша серебряная табатерка (зпийЪох), ибо я видѣлъ то и другое въ рукахъ вашей сестры, когда мы играли въ фанты (аі іогІеіія). — Завтра я от- правляюсь въ Брайтонъ, но чрезъ двѣ недѣли (іп а Гогіпіцйі) вер- нусь и тогда навѣщу васъ и ваше семейство. — Гдѣ теперь ва- ша тетка? — Она въ Лондонѣ, а мой брать въ Вѣнѣ (Ѵіеппа). — Говорятъ, что эта маленькая женщина выходить замужъ за гене- рала С., вашего друга; правда ли это? — Я не слышалъ объ этомъ (Іо Ьеаг оГ). — Какія извѣстія о нашей большой арміи? — Говорятъ, что она (іо Ье 1уіп&) между Везеромъ (ІЬе ХѴенег) и Рейномъ (ІЬе ВЬіпе). Такъ какъ все, что сказалъ мнѣ курьеръ (сопгіег), показалось мнѣ (Іо зеепі) весьма правдоподобнымъ (рго- ЬаЫе), то я немедленно отправился (Іо ?о) на квартиру (Ьоше), написалъ нѣсколько писемъ и уѣхалъ въ Римъ. Урокъ пятьдесятъ седьмой. — ЕіГіу-яеѵеіііЬ Іезяоп. Скворецъ. Если бъ я вамъ предложилъ вопросы, ка- кіе дѣлалъ при началѣ нашихъ уро- ковъ, то что ны отвѣтили бы? Мы сперва находили эти вопросы нем- ножко смѣшными; ио, полные довѣрія къ вашей методѣ, мы отвѣчали такъ, какъ позволялъ намъ то малый '.іапасъ словъ и правилъ, которымъ мы тогда владѣли. Вскорѣ мы замѣтили, что эти вопросы были разсчитаны на то. чтобы утвер- дить пасъ въ правилахъ и упражнять въ разговорѣ при помощи противорѣ- чащихъ отвѣтовъ, которые мы были принуждены дѣлать. Теперь мы почти умѣемъ поддержать разговоръ на англійскомъ языкѣ. ’.+га фраза кажется намъ пе совсѣмъ ло- гически правильною. Мы были-бъ неблагодарными, если-бъ пропустили столь прекрасный случай засвидѣтельствовать вамъ живѣйшую признательность. Во всякомъ случаѣ. Туземецъ. Непреодолимая трудность. ТЬе аѣагііпе. ІГ I хеге іо циевііоп уои ав I изеіі іо <1о аі іЬе Ьекіппігщ оГ оиг Іез- зоиз, «Ьаі хоиЙ уои апвхег? ^'е Гоипіі іііеве циевііоп» аі Йгьі гаіЬег гіііісиіоия; Ьиі Гиіі оГ сопініепсе іи уоиг шеіЬоіІ, хе апзхегеіі аа хеіі ав іЪе нтаіі циапіііу оГ хогііз аші гиіев хе іЬеп ровзезаегі аііо- - хеіі ие. >Ѵе хеге поі іоіц? іп іішііпй оиі іііаі іЬове циевііоііз хеге саісиіаіеіі со Игоиші из іп іЬе гиіев, аші іо ехегсізе ив іп сопѵегваііоіі, Ьу іЬе сопігаііісіогу апзхегз хе хеге оЫі- Ке<1 іо таке. ІѴе сап пох аітояі кеер ир а сопѵег- ваііоп іп ЕпкіівЬ. Тіііз рЬгазе ііоез поі вееш іо из Іоді- саііу соггѳсі. \Ѵе вЬоиІіІЪе ипдгаіеГиІ, ІГ хе аііохеіі висЬ ап оррогіипііу іо езсаре, хііЬ- оиі ехргезвіпй оиг Ііѵеііезі «гаисиііе іо уои. Аі аіі еѵепіз, іп аіі сазез. ТЬе паііѵе. ТЬе іпзигтоипіаЫе сііЙГісиІіу.
— 322 — То яігісе падать; прошед. несоверш. и причаст. прошед. яігиск. Молнія упала. Молнія упала на корабль. Когда мой братъ былъ въ открытомъ морѣ, внезапно наступила жестокая буря; молнія упала па корабль, кото- рый зажгла, н весь экипажъ бросился въ мо|>е, чтобы спастись вплавь. Опъ былъ пораженъ ужасомъ при видѣ, что огонь охватывалъ со всѣхъ сто- ронъ. Онъ не зналъ, па что рѣшиться. Онъ не колебался болѣе. Я не получилъ еще извѣстій о немъ. Ангелъ. Мастерское произведеніе. Его (ея) лице. Ег.» (ея) ростъ. Видъ, довольство. Почтеніе, удивленіе. Грація, миловидность. Восхитительный, обворожительный. Стройный. Необыкновенно хорошо. Его (ея) видъ внушаетъ уваженіе и удив- леніе. ТЬе 1і({Ъіпшв Ьав яігпск. ТЬе іі^Ьіпіпц яіпіск іЬе яЬір. \ѴЬі1е гау ЬгоіЬет *аз оп ІЬе ореп зеа, а ѵіоіепі зіопп гозе ппехрес- іе<11у; іЬе ІірЪіігіпд зігиск іЬе вЬір чгЫсЬ іі зеі оп йге. аші іііе хііоіе сгеаг рііпресі іпіо іЬе веа іо зато іЬегпзеІѵез Ьу зтеішшіи^. Не *аз зігиск ѵгііЬ Ггі^Ьі, ѵгЬеп Ье за'ѵ ікаі іЬе Нго *яз ваіпіпв оп аіі яісіев. •]• Не ііііі поі кпо* *ЬаІ іо До. Не Ьеэііаіесі по Іоп^ег. Ѣ I Ьаѵе поі Ьеапі оГ Ьіш уеі. Ап апкеі. А піазісгпіесе. Нія (или: Ьег) рііувіортопіу (или: сопп- Іепапсе). Нія н.иі Ьег яЬаре. ТЬе Іоок, сопіепішепі. Неяресі, тініігаііоп. Огасе, сііаітп. НеІівЬИиІІу, Газсіпаііп^. ТЬіп (яіспбег). Ѵпсопипопіу *с11. Нія (или: Ьег) Іоок іпзрігез геяресі ап<1 аіітігаііоп. Идите туда. Пойдемъ туда. Пусть онъ (опа) идетъ. Пусть они (онѣ) идутъ. Убирайтесь, уходите. Уйдемъ. Пусть онъ (она) уйдетъ. Дайте это мнѣ. Дайте это ему (ей). Дайте ему (ей) его (часть). Велите заплатить. Поѣдемъ, отправимся. Станемъ завтракать. Пусть онъ (она) дастъ это мнѣ. Нусть онъ (она) будетъ здѣсь въ полдень. Пусть онъ (она) пришлетъ мнѣ это. Пусть онъ (опа) вѣрятъ атому. Перестаньте. Нусть онъ (опа) перестанетъ, окончитъ. Пусть онъ (она) возьметъ это. Пусть опъ (она) скажетъ это. (іо ІЬеге и.ш іЬііЬег. Ьеі из до іііеге Ьеі Ьіш (Ьег) 8° (Ьеге. Ьеі іЬет до ІЬеге. (іо а*ау, Ьекопе. Ьеі из Ьекопе. І.еі Ьіт (Ьег) цо а*ау, Іеі Ьіт (Ьег) Ьекопе. Оіѵе іі те. (ііѵе іі Ьіт (Ьег). Оіѵе Ьіт (Ьег) воте. (іеі ракі. Ьеі из зеі опі. Ьеі пз ЪгеакГмі. І.еі Ьіт (Ьег) рѵе іі те. Ьеі Ьіт (Ьег) Ье Ьеге аі іѵеіѵе о’сіоск. Ьеі Ьіт (Ьег) яеші іі те. Не (зЬе) тау Ьеііеѵе іі. Маке ап еші оГ іі. Ьеі Ьіт (Ьег) ЯпізЬ. Ьеі Ьіт (Ьег) Іаке іі. Ьеі Ьіт (Ьег) вау «о.
— 323 Упражненіе 173. Вы должны имѣть (Ѵои тиві Ііаѵе) терпѣніе, хотя не имѣете къ тому желанія, ибо я также долженъ ждать, пока не получу своихъ денегъ. Въ случаѣ, если я ихъ (8Ьоп1<і I) получу сегодня, то заплачу вамъ все, что долженъ. Не думайте, чтобы я забылъ объ этомъ, ибо думаю о томъ всякій день. Или быть-можеть вы думаете, что я ихъ уже получилъ? — Я не думаю, чтобы вы ихъ уже получили; по опасаюсь, что ваши другіе кредиторы (ІЬе сге- ііііог) уже получили (шау аігеаііу) ихъ. — Вы хотѣли бы имѣть (Ѵои жівЬ уои ЬаіІ) больше времени для ученія, а ваши братья хотѣли бы не имѣть надобности учиться. — Дай Богъ имѣть вамъ (\ѴоиЫ іо <іо(1 уои ЬаіІ) то, чего я вамъ желаю, и имѣть мпѣ то. чего я хочу. Хотя мы не имѣли того, чего желали, но были всег- да довольны, а господа С. были почти всегда недовольны, хотя имѣли все, чѣмъ можетъ довольствоваться благоразумный чело- вѣкъ (а геавопаЫе піап сап Ье сопіепісіі хѵііЬ). — Не думайте, сударыня, чтобы у меня былъ вашъ вѣеръ (ІЬе (ап). — Кто вамъ сказалъ, что я это думаю? — Мой шуринъ хотѣлъ бы не имѣть того, что онъ имѣлъ. — Отчего? — Опъ всегда имѣлъ много кре- диторовъ и ни гроша денегъ. — Я желаю, чтобы вы говорили со мною всегда по-англійски, и вы должны мнѣ повиноваться, если хотите выучиться и не желаете потратить даромъ время. Я хо- тѣлъ бы, чтобъ вы были прилежнѣе (ішіизігіоив) и внимательнѣе, когда я съ вами говорю. Еслибъ я не былъ вашимъ другомъ, а вы моимъ, я не говорилъ бы вамъ такъ. Не довѣряйте (Во поі. іпіьі) г. Д., ибо онъ вамъ льститъ. Думаете ли вы, что льстецъ (а Йаііегег) можетъ быть другомъ? — Вы не знаете его такъ хо- рошо, какъ я, хотя (ІІюицЬ) видите его ежедневно. — Не ду- майте, чтобы я сердился на него, потому что его отецъ оскор- билъ меня (іо оЯешІ). — А, вотъ опъ идетъ (Ьеге Ье сошев); вы можете сами сказать ему все. Упражненіе 174. Угодно вамъ выпить чашку кофе? — Благодарю, я не люблю кофе. — Въ такомъ случаѣ (ІЬеп) не выпьете ли стакана вина? — Я только что выпилъ. — Пойдемъ прогуляться. — Охотно (‘ѴѴ'іІ- 1іп"1у); но куда мы пойдемъ? — Пойдемте со мною въ садъ моей тетки, мы встрѣтимъ тамъ весьма пріятное общество. — Вѣрю; но вопросъ въ томъ (Ьиі іЬе ііиевііоп ів), захочетъ ли это общество принять меня (мгііі аіііпіі то). — Вы всюду желанный гость. — Что съ вами, мой другъ? Какъ вы находите это вино? — Я нахожу его превосходнымъ; по пилъ его достаточно (енои^Ь). — Выпейте еще немного (опсе шоге). — Нѣтъ, это слишкомъ вредно
— 324 — (ипѵііоіеяоше): я знаю свой темпераментъ (ту сопвіііиііоп). — Не падайте. Что съ вами? — Не знаю, но у меня кружится го- лова (ту Иеасі із цпЫу); кажется, я падаю въ обморокъ (іо Ье Гаіи- Ііпв). — И я также думаю, ибо вы почти похожи па мертвеца (іо Ье ая раіе аз ЛеаіЬ). — Изъ какой вы страны? — Я фран- цузъ. — Вы такъ хорошо говорите по англійски, что л васъ при- нялъ за природнаго англичанина (Гог ап ЕпдІівЬшап Ьу ЬігіЬ). — Вы шутите. — Извините, я нисколько не шучу. — Сколько вре- мени вы въ Англіи? — Нѣсколько дней. — Неужели (Іп еагпезі)?— Вы быть-можетъ сомнѣваетесь въ томъ, потому что я говорю по- англійски; но я зналъ этотъ языкъ до пріѣзда въ Англію. — Ка- кимъ образомъ вы ему выучились такъ хорошо? — Я сдѣлалъ, какъ благоразумный скворецъ. Скажите мнѣ, почему вы всегда въ ссорѣ (іо Ье оп Ьасі іепнз) съ вашею женой, и зачѣмъ вы занимаетесь безполезными реме- слами (іо епцаце іп иргойіаЫе ігасіев)? Такъ трудно (ІІ совіз во шисЬ ІгоиЫе) получить (Іо цеі) должность (а вііиаііоп); у васъ есть хорошая, а вы ею пренебрегаете. — Не помышляете ли вы о (Со Нііпк оГ) будущемъ? — Теперь позвольте мнѣ говорить въ мою очередь (аіво). Все, сказанное вами, кажется благоразумными, но не моя вина, если я лишился репутаціи; виновата въ томъ моя жена: она продала мои наилучшія платья, мои перстни и зо- лотые часы. Я обремененъ долгами (оѵег Ііеа<1 аші еаіъ іп <1еЬі) и не знаю, что дѣлать. — Не хочу оправдывать (ехсизе) вашу жену, но знаю, что вы также содѣйствовали (іо сопігіЬиіе) сво- ему разоренію (іЬе гиіп). — Женщины вообще добры, когда имъ позволяютъ быть добрыми. У п р а ж н е н 1 е 175. Угодно вамі. кушать со мною (Ье шу циеві)?— Весьма обязанъ: одинъ изъ моихъ друзей пригласилъ меня обѣдать; онъ велѣлъ приготовить (Іо опіег) мои любимыя блюда (ІЬе Гаѵоигііе <ІівЬ). — Какія блюда? — Молочныя (а сіівЬ оГ тіік). — Что касается до меня, то я не люблю молочнаго (шіік-іооіі); нѣтъ ничего лучше ((Ьеге ів поііпіщ Ііке), какъ хорошій кусокъ говядины или жаре- ной телятины. — Что сталось съ вашимъ младшимъ братомъ? — Онъ потерпѣлъ кораблекрушеніе (іо вий'ег зЬіруугеск) на пути въ Америку. — Разскажите мпѣ объ этомъ (Уои шиві ціѵе ше ап ассоипі оГ іЬаі). — Охотно (Ѵегу ѵііііпціу). — Когда находились они въ открытомъ морѣ (оп іЬе ореп веа), наступила сильная бу- ря (а цгеаі віопп агове). Молнія упала на корабль и зажгла его. Экипажъ бросился въ море, чтобы спастись вплавь. Мой братъ ие зналъ, на что рѣшиться, такъ какъ никогда не учился плавать. Напрасно раздумывалъ онъ: онъ не находилъ никакого средства
— 325 — снасти свою жизнь. Онъ былъ пораженъ ужасомъ при видѣ, что огонь охватываетъ со всѣхъ сторонъ. Онъ не колебался болѣе и бросился въ море. — Ну что же съ нимъ случилось? — Не знаю ничего, ибо не имѣю еще извѣстій о немъ. — Но кто вамъ все это разсказалъ? — Мой племянникъ, который находился при этомъ и спасся. — Кстати о (Ав уои аге Інікіпц оГ) вашемъ племянни- кѣ: гдѣ онъ теперь? — Онъ въ Италіи. — Давно ли не имѣете извѣстій о немъ? — Я сегодня получилъ отъ него письмо. — Что онъ вамъ пишетъ? — Онъ пишетъ, что женится на дѣвицѣ, у которой придапаго сто тысячъ фунтовъ. — Хороша ли она со- бой? — Хороша, какъ ангелъ; это мастерское произведеніе при- роды. Ея лице кратко и полно выраженія; глаза у нея самые прекрасные въ (іп Іііе) мірѣ, а ротъ восхитителенъ (сііагтіпв). Она ни слишкомъ высока, ни слишкомъ мала (зЬогі,); ея талія (Ьег яііаре) стройна; всѣ ея движенія полны граціи, а манеры обвоіюжительны. Ея наружность (видъ) внушаетъ почтеніе и уди- вленіе. Она также очень умна; говорить на многихъ языкахъ пре- восходно (ипсопішопіу \ѵе!1), танцуетъ и восхитительно (доІщШиІІ) поетъ. Мой племянникъ находить въ ней (іп Ьег) только одинъ недостатокъ (сІеГесѣ). — Какой недостатокъ? — Она имѣетъ пре-# тензіи (вЬе із айесіесі). — Ничего нѣть совершеннаго въ (іп іЬе) мірѣ. — Какъ вы счастливы! вы богаты, имѣете добрую жену, хорошенькихъ дѣтей, прекрасный домъ и все, что желаете. — Не все, мой другъ. — Чего еще желаете вы?— Довольства; ибо вы знаете, что счастливъ только тотъ, кто доволенъ. У и р а ж н е и і ѳ 176. Р азговоръ. Учитель. — Если-бъ я вамъ предложилъ теперь вопросы, ка- кіе дѣлалъ при началѣ нашихъ уроковъ, какъ напр. (ѵія): имѣете ли вы шляпу, которую имѣетъ мой братъ,? голоденъ ли я? имѣ- етъ ли онъ дерево сада моего брата? и проч., что отвѣтили бы вы? Ученики. — Мы принуждены (оЪІщеіі) признаться, что сперва находили эти вопросы немножко смѣшными; но, вполнѣ довѣряя вашей методѣ, мы отвѣчали на нихъ, какъ позволялъ намъ то небольшой запасъ словъ и правилъ, который мы имѣли тогда. Дѣй- ствительно, мы вскорѣ замѣтили, что эти вопросы были разсчита- ны на то, чтобы утвердить насъ въ правилахъ и упражнять въ разговорѣ при помощи противорѣчаіцихъ отвѣтовъ, которые мы должны были давать. Но теперь, когда мы почти умѣемъ поддер- жать разговоръ на прекрасномъ языкѣ, который вы намъ препо- даете, мы отвѣтили бы вамъ, что невозможно намъ имѣть туже шляпу, которую имѣетъ вашъ братъ; ибо двое не могутъ обладать
— 326 — одною и тою же вещью. На второй отвѣтили бы, что намъ не- возможно знать, голодны вы или нѣтъ. Что касается послѣдняго, то мы сказали бы, что въ саду больше одного дерева; и когда вы спрашиваете пасъ, имѣетъ ли онъ дерево сада, то фраза кажется намъ логически невѣрною. Во всякомъ случаѣ, мы были бы не- благодарными (ипкгаГеГиі), если-бъ пропустили столь прекрасный случай, не засвидѣтельствовавъ (ѵИѣопІ ехргевяіпц) вамъ живѣй- шей признательности за ваши труды (которые вы взяли на себя). Подбирая эти мудрыя комбинаціи (сопіЬіпаііоп), вы успѣли укоре- нить въ насъ почти незамѣтно (ішрегсерііЫу) правила языка и упражнять насъ въ разговорѣ. Будучи преподаваемъ по всякой другой методѣ, этотъ язык'ь представляетъ для иностранцевъ и даже для туземцевъ почти непреодолимыя трудности. Урокъ пятьдесятъ восьмой. — КіГіу-еі^ЫІі Іеззоп. Пр е д л о г и. Предлоги въ англійскомъ языкѣ можно раздѣлить на неотдѣ- ,іяемыя частицы, отдѣляемыя частицы и собственно предлоги. 1. Главныя неотдѣляемыя частицы. А, означаетъ на, аГооі, авіюгѳ, вмѣсто оп Гооі, оп віюге. Ве, означаетъ около, вокріръ: вііг, двигать, Ъекііг, двигаться. Его употребляютъ вмѣсто Гог или ЬеГоге, прежде: я^іеак, гово- рить, Ьевреак, приказывать. Эта частица выражаетъ также, что дѣйствіе простирается на цѣлый предметъ: (іеск, по- крывать, Ьедеск, украшать; вргіпкіе, орошать, Ьевргіпкіе, орошать вокругъ. Гог, означаетъ лишеніе: Ьігі, приказывать, ГогЬіН, запрещать; Гогцеі, забывать; Гогваке, покидать; Гогвѵеаг, отрекаться. 1-оге. означаетъ прежтк, опер^іъ: вее, видѣть, Гогеяее, предвидѣть, ГогеЬоііе, предвѣщать; ГогеіеІІ, предсказывать. Мів, означаетъ недостатокъ, ошибку: іаке, взять, шівіаке, оши- биться; піівріасе, смѣстить. Оѵег, означаетъ избытокъ, превосходство: соте, придти, оѵегсоте, побѣдить; оѵеггаіе, запрашивать; оѵеггиіе, властвовать. Оиі, означаетъ излишекъ, превосходство: (Іо, дѣлать, оіШІо, пре- восходить; оиіііѵе, пережить; оиігип, проѣхать. Ѵп, находясь предъ именемъ прилагательнымъ, отрицаетъ вы- ражаемое послѣднимъ качество, а находясь предъ глаго- ломъ, отрицаетъ дѣйствіе; Ііарру, счастливый; ппѣарру, не- счастливый; иівѵоііЬу, недостойный; вау, сказать: ипвау, от- рекаться; шмігезв, раздѣвать.
— 327 — 2. Главныя отдѣляемыя частицы: и противопол. ей &и₽п; оп и противоположная о/В- аісау----------------------------------------------Ъаск. I %о ир іЬе Ьііі. Не ^оев (Ітсп ІЬе Ьііі. Той риі оп уоиг соаі. Не іакез о// ЬЬ Ьаі. ТЬеу сате іп. Аге уои воіп& омі? 81іе ѵепі аюау. ТЬеу сате Ьасіі. иР Іп «---------------— —> оиі; Я всхожу па берегъ. Опъ сходитъ съ берега. Вн надѣваете свое п.іатъс. Онъ снимаетъ свою шляпу. Они (онѣ) входятъ. Вы уходите? Она ушла. Онн (онѣ) вернулись. (См. ур. 20 и 21.)* Примѣч. А — Предлоги (какъ мы видѣли въ 19 урокѣ) часто отдѣляются отъ управляемыхъ ими словъ и ставятся послѣ гла- головъ. Вотъ книга, которою я восхищенъ. ТЬія ів а Ьоок жЬісЬ 1 ат тисіі ііе- ІІ^ЬіеіІ кііК (вмѣсто: ч'ійі мгЬісЬ 1 ат тисЬ (іе1і&Ые<1). Они ничего не имѣютъ общаго съ умомъ. 5ѴІІ іЬеу Ьаѵе погЬіпа Ю <1о ѵМ. Онъ имѣетъ природное отвращеніе отъ Ьеагпіпк оГ аіі кігмі.я Ье Ьав а па- всякаго рода знанія. пігаі «Іівііке іо. Примѣч. В. — Предлоги управляютъ также цѣлыми фразами или членами фразы. Я не могу навѣстить ваеь, потому что Оѵшд іо ту Ьеіпк ІП, 1 саппоі саіі боленъ. ироп уои. Не разсматривая болѣе предложенія. М’ііЬоиі ^іѵіп^ аиу Гагіііег сопвіііега- ііоп (о Ніе ргорозаі. 3. Собственно предлоги: АЪоѵе, означаетъ мѣстное превосходство, превосходство въ достоин- ствѣ и въ качествѣ. Вершина горы находится за облаками. Чинъ подковника выше чина капитана. Армія состоитъ болѣе, чѣмъ изъ 20,000 человѣкъ. Оиъ слишкомъ честенъ, чтобы сдѣіать такой низкій поступокъ. ТЬе Юр о( іЬе шоішіаіп іа аЬоѵе іЬе сіоийз. А соіоисі ів аЬосе а саріаіп. ТЬе агту сопвізіз оГ аЬоѵе 20,000 теп. Не ія аЬоѵе ііоіпк зисЬ а шеап асііоп АЬоиі, означаетъ вокругъ, около, Около итого часа. Я готовъ отправиться. Мы обошли вокругъ деревни. Мы говорили о вашей книгѣ. А/Ъег, послѣ, по: Я преподаю по этой системѣ. Я поѣду въ Англію послѣ Рождества. относительно, о; АЬоиі іЫв ііте. I ат аЬоиі Ю <іерагІ. М’е сате гоиші аЬоиі ІЬе ѵіііаве. М'е зроке аЬоиі уоиг Ьоок. I іеасіі а/Іег іЬаі нувіет. I ъіП і?о іо ЕпігІапЯ а/'іег СЬгізІтая
— 328 — Адаіпяі, противъ: Идти противъ врага. Плыть противъ теченіи. Онъ противъ этой мѣры. АпйЛ, атідяі, среди: Среди псѣхъ своихъ несчастій онъ былъ счастливъ, имѣя друга. Онъ сидѣлъ среди своего семейства. Атону, атопуві, между: Раздѣлите это между собою. Между моими книгами есть двѣ вашихъ. Аі, въ, къ: Онъ въ Римѣ. Мы будемъ дома. Упасть къ чьимъ-либо ногамъ. Прибыть въ мѣсто. Ве/~оге, прежде, впереди: Я отправляюсь въ Лондонъ прежде васъ. Идите впереди меня. Встаете-ли вы прежде (раньше) меня? ВеЫпЛ, сзади, позади: Вы всегда опаздываете. Не оставайтесь за дверью. Веіоіс Вепеаііі Чинъ капитана ниже чина полковника. Все, существующее тамъ на небѣ, или здѣсь на землѣ. подъ, внизу; противополагаются аЬоое. Вевіде, Ъеяідея ’), рядомъ, воззѣ; Мой отецъ жилъ возлѣ Тайна. Кромѣ того, что я уже сказалъ. Пеііеееп, Ъеіісіхі •), между: Выли большія распри между королемъ н его министрами. Старикъ, имѣвшій только двѣ книги, про- силъ своего избавителя выбрать одну изъ нихъ. То тагсЬ адаімі іЬе епету. То заіі адаіпМ іЬе вігеат. Не із адаіпяі (Ьів теавиге. АтиЪЗ аіі Ъія тіяГогІипея, Ье мав Ьарру іп Ъаѵіпи а Ігіегкі. Не ваі аті&Л Ьів Гатііу. Піѵіііе іі атопд уои. Лтонр ту Ьоокз іЬеге аге і*о оГ уоигв. Не із аі Воте. \Ѵе вЬаІІ Ье аі Ьоте. То Саіі аі зотеЬоЛу’в Гееі. То аггіѵе о< а ріасе. I вЬаІІ ро іо Ьопгіоп Ъе[оге уои. АѴаІк Ье/оге те. Г>о уои гіве Ъс(Ъге те? Ѵои аге аіѵауз МііпЛ уоиг Ііте. І)о поі віаші Миші іЬе гіоог. Л саріаіп іп Мтс а соіопеі. Апу іЬіпр іЬаі ів ів Ьеатеп аіюсе, ог іЬаі ів іп іЬе еагіЬ Ьепеаііі. кромѣ тою. Му ГаіЬег Ііѵечі Ьеяйіе ІЬе Тупе. НеяіЛеі м-Ьаі 1 Ьаѵе аІгеаЛу віаіегі. ТЬеге *егс цгеаі (іійегепсев Ъеіюеен іЬе кіпя ап<1 Ьів шіпівіегв. ТЬе оііі шап ѵгЬо Ьа<1 опіу Іжо Ьоокв, Ъеяяеіі Ьіз (іеііѵегег Іо сЬоове Ьеі- ісеен іЬет •). *) Вевкіез тѣмъ отличается отъ Ьевіде, чГо употребляется скорѣе въ смыслѣ нарѣчія. *) Веіѵіхі рѣже употребляется, нежели Ьеіжееп. •*) Если предметовъ больше, чѣмъ два, то говорится: Іо еЬоозе атоп" іЬет.
— 329 — ВеуопЛ, по ту сторону; дальше: Не холите по ту сторону аркадъ. Это выше моихъ понятій. По поі ро Ьеуопд іЬе агсаЛе. ТЬів ів Ьеуопд ту геасЬ. Ву, возлѣ, рядомъ, близъ, чрезъ: Онъ живетъ козлѣ дворца. Нарисованъ Рафаэлемъ, написанъ Ци- церономъ. Опъ былъ убитъ паденіемъ съ лошади. Его испортили снисходительностью. Не Ііѵеп Ьу Ле раіасе. Раіпіесі Ьу КарЬаеІ, мгіііеп Ьу Сісего. Но '«'ав кіПе<1 Ьу а (аіі Ггот Ьів Ьогве. 8Ье жав вроііеб Ьу ішіпірепсе. Гог, за, для, въ теченіе, выражаетъ причину, стремленіе, цѣль мотивъ. Опъ умеръ за свое отечество. Онъ въ тюрьмѣ за долги. Оми спорили изъ пустяковъ. Я это сдѣлаю для васъ. Съ этою цѣлью опъ принялся за ученіе. Опъ отправился въ Лондонъ. Я буду въ отсутствіи ТрИ дня. Два года, какъ онъ боленъ. Не <1іе<1 /ог Ьів соипігу. " Пе ів іп ргівоп /ог йеЬі. ТЬеу цпаггеііесі /ог а ігійе. I чгііі <1о іі /ог уои. Гог іЬів ѳп<1 Ье аррііеіі Іо зіисіу. Ие веі оиі /ог Ьоп<1оп. 1 вЬаІІ Ье аЬвепІ /ог ІЬгее баув. Не Ьав Ьееп ііі /ог іЬеве іѵго уеагв. Ггот, отъ, у, выражаетъ удаленіе, раздѣленіе. Я путешествую отъ Лондона въ Врайтонъ. Дождь падаетъ съ неба. Мы сидѣли за столомъ отъ в до 10 часовъ. Онъ ваялъ это у меня и отдалъ своей сестрѣ. Я получилъ письмо отъ моего брата. Іп, въ (на вопросъ гдѣ). Въ моемъ домѣ. Опъ вернется чрезъ (въ) три дня. Она прогуливается въ саду. У насъ въ семействѣ будетъ свадьба. Іпіо, въ (на вопросъ куда). Оиъ отправился въ дертвню. Онъ упалъ въ ровъ. Потрудитесь войти въ мою комнату. I ігаѵеі /гот Ьошіоп Іо Вгі^Ыоп. Наіп ГаІІн /гот Ьеаѵеп. \Ѵе меге аі іМе./гот віх о’сіоск Іо іоп. Не іоок іі /гот іпе чпд наѵе іі Іо Ьів вівіет. I геееіѵей а Іеііег /гот ту ЬтоіЬег. Іп гоу Ьоиве. Не ѵііі соте ш іЬгее <1аув. ЗЬе ѵаікв іп іЬе цапіеп. МГе зЬаІІ Ьаѵе а жейіііня ія іЬе Га- тііу. Не ѵгепі іпіо іЬе соипігу. Не іеіі іпіо а (ііісЬ. Ріеаьс Іо маік іпіо ту гоот. О/, примѣта родительнаго падежа, выражаетъ отношеніе между двумя предметами. Кусовъ хлѣба. Это честный человѣкъ. Эта мода ея изобрѣтенія. Это деревянное изображеніе. Жена этого человѣка. Любопытство моего сына. А ріесе о/ Ьгеа<1. Не ів а тап о/ Ьопопг. ТЬів ГавЪіоп ів о/ Ьег іпѵепііоп. ТЬів ітаре ів о/ *оо<1. ТЬе ѵгіГе о/ ІЬів тап (іЬів тап’в чгіГе). ТЬе сигіовііу о/ ту зоп. Примѣч. О. — Нерѣдко употребляютъ безразлично о/ или /гот.
330 — Займите это у него. Я это купилъ у васъ. Я это купилъ у этихъ людей. Боггоѵ іі о[ (ИЛИ /ГОШ) ІІІ 111. I ЪоидЬі іі о/ уои. I Нои^Ьі іі [тт іЬеве реоріе О//", съ, отъ, далеко: Онъ былъ прогнанъ (свистками) со сцены. Не кав Ьіазсіі іііе зіа^е. Его нога была оторвана лд]юмъ. Ніи 1ец «ав саггіесі о/]' Ьу а Ьиііеі. Есть корабль въ нѣкоторомъ разстояніи А вЪір ів о/У іЬе соазі. отъ берега. Оп, ироп, на. сверху. — ІІроп, составленное изъ ир и оп, сильнѣе послѣдняго выражаетъ идею подъема. Почти всегда можно за- мѣнить его оп. (Положитесь) на мое слово. Я разсчитываю на васъ. Берегитесь. Я пе работаю ио воскресеньямъ. Онъ ушелъ исполнить одно порученіе. (.'рои піу ѵгопі. I геіу «рои уои. Ве он уоиг киапі. 1 бо поі чогк о» 8ип<1ау. Не ів 8°ис оиі оп а іпеьва^е. Оѵсг, сверху, наверху, противополагается ишіег. Онъ означаетъ положеніе надъ чѣмъ либо и движеніе отъ одного пункта къ другому. Она была надъ мое» головой. Птица пролетѣла надъ домомъ. Зараза расіцюстраннлагь но леей странѣ. Переходнто вы чрезъ мостъ? Прошелъ-ли баталіонъ выше этого города ? Ноипд, вокруіъ, круіомъ: Они сидѣли вокругъ огня. У вей была на шеѣ цѣпь. Они собрались вокругъ мена. ТЬеу «еге огег ту Ьеаіі. ТЬе Ьігіі Неѵг оѵег іЬе Ьоиве. ТЬе сопОДІоп яргеаб огег іЬо «Ьоіе соипігу. Аге уои воіак оѵег іііе Ъгіф<е? Ііііі іЬе ЬаІІооп разя огег іііів іожп? ТЬеу ваі гоин<1 іЬе Яге. ЗЬе ЬаЛ а е.Ьаіп гомпб Ьег песк. ТЬеу ^аіЬегеб гоинб те. Примѣч. I). — Часто за нимъ слѣдуетъ аЬоиі. Онъ обошелъ вокругъ села. Ие «епі гоюиі аЬоиі іЬе ѵіііаяе. Кіпсс, съ, означаетъ продолжительность и вмѣстѣ съ тѣмъ идею начала. Съ моего пріѣзда. 8іпм ту аггітаі. Я по видѣлъ ея съ послѣдней субботы. 1 Ьаѵе поі вееп Ііег віисе Баіипіау Іаяі. Примѣч. Е. — Онъ употребляется также въ смыслѣ: такъ какъ. Такъ какъ вы этого желаете, то я дол- Яіпсв іі ів уоиг ѵівЬ, 1 тиві оЪеу. женъ повиноваться. Ткгоидк, чрезъ, сквозь, по причинѣ, вслѣдствіе: Онъ прошелъ чрезъ мой садъ. Ие раввеіі іЬгои^і ту каг(іеп- «лотъ прошелъ чрезъ Ла-Маншъ. ТЬе Яеес ваііеіі ЛгоидК іЬе СЪапиеІ. Оиъ нашелъ средство вести очень прі- Пе сопігіѵеіі іо равз /АгоидА Іііе ѵегу ятву» жизнь. сотГогіаЫу.
— 331 — Огь избытка радости онъ лишился дара слова. Отъ страха онъ убѣжалъ. Онъ получилъ это мѣсто дли васъ. Пе Опъ лишился мѣста по причинѣ своего Не дурнаго поведенія. ТіІІ, до аиѣ поръ, доселѣ, пока, есть шедшаго изъ употребленія. Оно преыеви, но не мѣста. Отъ утренней зари до глубокой ночи. Вы можете держать это до мбего пріѣзда. Онъ пробылъ со мною до этого дня. Не Ьесаше «реесЫевз ЛгоидЬ ехсевв оГ іоу. Й(ч1 ііігоидк Гѳаг. оЬіаіпеЛ іііаі ріасе іНгоидЪ уои. іові Ьіз ріасе Лгоидіі Ьів ЬаіІ сои- Зисі. сокращеніе ипіііі, нынѣ вы- унотребляется относительно Ггот еагіу того НИ іаіе аі півііі. Ѵои шау кеер іі (ііі ту геіигп. Но віауёіі *ііЬ те (ііі іЬіз ііау. Не АіѴЬеге аге уои коіп? <о? I ат коіпд Іо Ьошіоп То шіют ііо уои вреак? Не із ѵегу кіші іо іііе роог. То, до, къ, означаетъ движеніе къ чему либо и служитъ въ грам- матикѣ примѣтою дательнаго падежа. Куда вы ѣдете? Я ѣду въ Лондонъ. Съ кѣмъ вы говорите? Онъ очень добръ къ бѣднымъ. Примѣч. Е. — Ппіо, къ, устарѣло, какъ и ипііі. Тоісагд, лучше іокагдв, къ, около. Время приближается къ ночи. Іі ртоѵв іои-агдз пі^Ьі. Къ вечеру лѣтняго дня. Тоюагдл ІЬе еѵепіпд оГ а зиштег'з Лау. Онъ подходитъ къ мѣсту. Не арргоасѣед (оісаг/ія іЬе ріасе. Цпсіег, подъ, противополагается оѵсг и оп, какъ ЬепеаіЬ противо- полагается аЬоѵе. Всѣ предметы подъ землею. АП іЪіпдо ишіег іЬе еагііі. Онъ обманулъ меня подъ видомъ дружбы. Не ііесеіѵесі те ипдег іЬе соіоиг оГ і'тіешівЬір. Собака лежитъ подъ кухоннымъ столомъ. ТЬе <іо^ ііеа ипдег іЬе кісЬепиЫс. / Цр, вверхъ, противополагается доіеп и выражаетъ движеніе вверхъ. Онъ взошелъ па гору. Взойдемъ (поднимемся вверхъ). Они вверху. Онъ пустился въ розсказни. Ж/Л, съ. выражаетъ соединеніе, Человѣкъ съ своею женой. У него домъ съ садомъ. Онъ отдалъ мнѣ книгу съ большою бла годарностью. Я не хочу имѣть дѣла съ шімн. Я былъ оглушенъ этихъ отвѣтомъ. Не ѵепі ир іЬе тоипіаіп. Ьеі ив (?о ир віаігв. ТЬеу аге ир віаігв. Не Ьав гип ир а Іопк Ьііі. совмѣстность. А тап ігілЛ Ьіз ѵгіГе. Не Ьав а Ьоизе ъсіЛ а дагЛеп. Не геіигпед іЬе Ьоок іо те ісііК та- пу іЬапкв. 1 мгііі поі Ьаѵе апу іЬіп^г іо <іо «сіМ уои. I *аз вігиск <1итЬ ісіі/і Ііііз апзѵгег Примѣч. &. — Иногда ісіік употребляется вмѣсто Ьу, но по- слѣдній предлогъ скорѣе выражаетъ способъ, а ісіі/і — орудіе. 23
— 332 — Не регівііеіі ісіііі (или Ъу) Глпііпе. Не мгач кіііесі /и/ а зѵогіі. Не ѵая кііісіі ип7Л а ятѵопі. Уои иііі кііі Ле сІііЫ іс»7Л (или Ъу) ішіиіяепсе. Не віаЫіеіІ ЬітвеІГ «я7Л а гіадкег. 8Ье игііев ігіііі а яісеі-реп. пребываніе или движеніе внутри И'Мін (Ье \га1І8. И67Л«« ту рояег. Не Ііѵея »п7Ліи Ьів іпсоте. ХѴе аге ісііійн (оп тііе» оГ іііе ріасе. Ѵои тпМ Ье Ьеге юіПіін ап Ьоиг. Опъ умеръ съ голода. Онъ былъ убитъ шпагой. Его убили шпагой. Ны убьсте ребенка снисходительностью. Онъ закололся кинжаломъ. Она пишетъ сталыііічъ перомъ. УѴііІііп, внутри, въ, выражаетъ опредѣленнаго пространства. Внутри стѣнъ. Въ моей плести. Онъ живетъ въ предѣлахъ своего доходи. Мы въ 10 миляхъ отъ мѣста. Вы должны бить здѣсь менѣе, нежели пъ часъ. ИѴіПюиІ, внѣ, бел, противополагается хѵііЬіп и выражаетъ недо- статокъ и существованіе внѣ извѣстныхъ предѣловъ. Что такое жизнь безъ друга? Недѣля, какъ хм не выходили изъ дома. \Ѵ1іа(. ів ГгГе юШюиІ а Ггіеші? XV е Ііаѵе поі Ьееп ігіі/юиі ііоогя іЪія ѵгеек. ТЬеу *еге юіікоиі апу Геаг оГ ііапеег. Не м’ая )Ю8іе<1 ігіОюйі (Ііе Ііпев. ТЬеу саше кііііоиі апу іпѵііаііоп. входятъ въ составъ многихъ Они нивахъ не предчувствовали опасности. Его поставили внѣ линій. Они пришли бмъ всякаго приглашенія. Слѣдующіе латинскіе предлоги словъ: Л. иЬ, аЪв имѣютъ іначсніс /гот, аісау, напр., Го оізГгалГ, отвле- кать; аЪвіаіп, воздерживаться. Ай, имѣетъ значеніе Іо пли аі, папр., Іо (ііііегг. приставать; агішіі, допускать. Аіііс, имѣетъ значеніе Ъс/огс, папр.. апісссвспі. предшествовавшее обстоятельство. Сігсит, имѣетъ значеніе гонті, аЪои/, напр.. сігтипппѵідаіе, пла- вать вокругъ. Соп, сот, со, соі, имѣютъ значеніе Іодеіітг, напр., сопгоДт, со- зывать. Соніга, означаетъ адаІп,4, напр., Іо сопігшіісі, противорѣчить. Вс, означаетъ (Іоісіі, напр., Луесі, понижать. Ві, (Ііе, имѣютъ значеніе авипйег, напр.. (НвігасІ, раздѣлять. Е, ех, имѣютъ значеніе оиі, о{\ папр., едгев», выходъ; с/ссГ, вы- брасывать; схсіи/іе, исключать. Ехіга, имѣетъ значеніе Ъсуоші, напр., ехіпюгАіпагу, чрезвычайный. Іп. іт, есть частица отрицанія, которая ставится при имени при- лагательномъ и имѣетъ значеніе «»»; при глаголѣ значеніе ея не измѣняется; напр., іпа'іігс, недѣятельный; ітргтіепі, не-
333 благоразумный. Предлогъ этотъ имѣетъ еще значеніе аъ: іпка- Ыіс, обитать; іпхсгіЬе, вписывать. Аі/сг, имѣетъ значеніе Ьсііссен, напр., іпіегѵепе, вмѣшаться. Іпіго, имѣетъ значеніе іо, ісіікіп. папр., іпіпиічсе, вводить. ОЬ, выражаетъ сопротивленіе, напр., оЪвіасІе, препятствіе; оЬ)гсі. возражать. /Ѵг, имѣетъ значеніе Нігоидк или ііюгондкіу, напр., рсг/сс/. совер- шенный: рег/огаіе, прободать. Ро&<, имѣетъ значеніе о/?сг, напр., розівсгірі, постскриптумъ; роні- ропс, откладывать. Ргае (рге), имѣетъ значеніе Ъе/оге, напр., ргесаіе, предшествовать. Рго, имѣетъ значеніе (огіИ, /опсагЛз, напр,, ргосепі, идти впе- редъ, продолжать. Ргасіег (ргсіет), означаетъ ра$і или Ьсуопгі, папр., ргсісгпаіигаі, сверхъестественный. Ке, имѣетъ значеніе ауаіп, или Ъаск, напр., геіигп, возвратить. Ксіго, имѣетъ значеніе лрагі или ісіікоиі, напр., іо зесгеіе, пря- тать, ясс/іге, въ безопасности. 8н1>. .чиЫег, имѣетъ значеніе ипЛсг, напр., яиЬтагіпе, подводный; яиЫег(Іиоия, текущій подъ чѣмъ. 8ирег, означаетъ ніюге или оѵег, напр., вирегясгіЬе надписывать. Тганх, означаетъ оѵег, ('гоіп опе ріасе іо апоіксг, напр., ігапзрогі, перевозить. Слѣдующіе греческіе предлоги и частицы входятъ въ составъ ан- глійскихъ словъ: Л, означаетъ лишеніе, отрицаніе, напр.. апопутоия, безыменный.; араіку, апатія. ЛтрМ, имѣетъ значеніе Ьоік, напр., аиіркіЬіоиа, земноводное. Ли//, имѣетъ значеніе адаіпяі, папр., апИраіку, антипатія. Нурег, имѣетъ значеніе оѵег и аЬоѵе, напр., курегсгііісаі, слишкомъ суровая критика. Нуро, имѣетъ значеніе ипсіег, напр., куросгііе, лицемѣръ. Меіа, означаетъ перемѣну, напр., пкіамогркове, превращать; піеіа- ркувісв, метафизика. Регі, имѣетъ значеніе гоипЛ аЬоиі, напр., регіркгахів, перифразъ. 8уп, яут, имѣетъ значеніе іодсіксг, папр., яупоИ, синодъ: яупі- раіку, симпатія. У п р а ж н е н і е 177. Императоръ Карлъ пятый (СЬагІез іЬе йЛЬ) бывши разъ на охо- тѣ. заблудился (Іозі Ьія мгау) въ лѣсу и. прибывши къ одному до- 23*
— 334 — лику, взошелъ туда отдохнуть. Тамъ было четыре человѣка, ко- торые притворялись спящими. Одинъ изъ нихъ всталъ и, подойдя къ императору, сказалъ, что ему снилось, будто онъ бралъ его часы, и онъ взялъ ихъ. Потомъ (іЬеп) другой всталъ и сказалъ, будто видѣлъ во снѣ, что его верхнее платье идетъ къ нему превосходно, и онъ взялъ его. Третій взялъ у него кошелекъ. Наконецъ чет- вертый подошелъ (сате ир) и сказалъ: «надѣюсь, вы не разсерди- тесь, если я обыщу васъ (іо веагсЬ)», и, говоря это, онъ замѣтилъ на шеѣ у императора небольшую золотую цѣпь, на коей былъ привязанъ свистокъ (а тѵЫзіІе), которые онъ хотѣлъ украсть. Но императоръ сказалъ ему: «добрый другъ, прежде чѣмъ лишать мепя (ЬеГоге гіергіѵіпк те) этой игрушки (іііе ігіпкеі), я долженъ по- казать вамъ ея достоиства». Съ этимъ словомъ онъ свистнулъ (іо ѵгЫвіІе). Его свита (Іііе аііеп(1апіз), которая его искала, прибѣжала къ дому и была поражена удивленіемъ (іо Ье іЬишіегвІгиск), видя (іо ЬеЬоШ) его величество въ подобномъ состояніи. Но императоръ, видя себя внѣ опасности (оиі оГ (іапцег), сказалъ: «Вотъ люди, которымъ (іЬезе теп) снилось все, что они хотѣли. Я хочу, въ мою очередь (іп ту іигп), видѣть также сонъ», и, подумавъ нѣсколько секундъ, сказалъ: «Мнѣ снилось, что вы всѣ четверо заслужи- ваете быть повѣшенными». Что было тотчасъ исполнено предъ домомъ. Одинъ король (А сегіаіп кіпр) въѣзжалъ въ городъ въ два часа по полудни (іп іііе айегпооп), и сенатъ послалъ депутатовъ (іііе (Іериіу) привѣтствовать его (Со сотріішепі). Кому слѣдовало го- ворить (ѴГЬо ѵ>ак іо вреак), тотъ началъ такъ: «Александръ Ве- ликій, великій Александръ», и вдругъ остановился (іо зіор зЬогі). Король, чувствовавшій сильный голодъ, сказалъ: «Увы (Аіі)! мой другъ, Александръ Великій пообѣдалъ, а я еще голоденъ (аші 1 ат Газііпк)». Сказавши это, онъ продолжала, свой путь къ (Ье ртосее- (1е«і іо) Ноіеі сіе ѵіііе, гдѣ приготовили для него великолѣпный обѣдъ. Упражненіе 178. Одинъ добрый старикъ, будучи очень боленъ, послалъ за (іо «еп(і Гог) своею супругою, которая была очень молода, и сказалъ ей: «Милая моя, вы видите, что наступаетъ мой послѣдній часъ, и что я принужденъ (іо Ье сотреііесі) оставить васъ. Вотъ почему, если хотите, чтобы я умеръ спокойно, вы должны сдѣлать мнѣ милость (Гаѵоиг). Вы еще молоды и безъ сомнѣнія пойдете опять замужъ (іо таггу ацаіп), я это знаю; но прошу васъ пе выходить :іа (іо ѵ-еіі) Луи, ибо признаюсь, я всегда очень ревновалъ (іеаіоиз) къ нему и ревную еще теперь. Итакъ, я умру въ отчаяніи (іп (іе- зраіг), если вы не пообѣщаете мпѣ этого.» Жена отвѣчала: «Ми-
— 335 — лый мой (Му (іеаг ЬизЬаші), умоляю васъ (Іо епігеаі), пусть это не препятствуетъ вамъ умереть (Ггот Нуіпц) спокойно; ибо увѣряю васъ, что если-бъ даже (іГ еѵеп) я хотѣла выдти за него'замужъ, то не могла бы сдѣлать это, будучи обручена съ другимъ.» Фридрихъ Великій имѣлъ привычку (Іі каз сизіошагу мгііЬ —), всякій разъ (іѵЬепеѵег), когда солдатъ поступалъ въ его гвардію, дѣлать ему (іо азк Ьіт) три вопроса, именно (ѵіх): «Сколько лѣтъ? Сколько времени въ службѣ? Доволенъ ли жалованьемъ и содер- жаніемъ». Случилось, что одинъ молодой солдатъ, родившійся во Франціи и служившій въ своей странѣ, захотѣлъ вступить на прус- скую службу (іо епіізі. іп іЬе Ргиззіап зегѵісе). Его физіогномія (Нін й^нге) побудила (саизе<і Ьіт іо Ье) принять его тотчасъ; но онъ совершенно не зналъ нѣмецкаго языка, а капитанъ его, пре- дупредивъ его (ріѵіпц Ьіт поіісе), что король будетъ спрашивать его на этомъ языкѣ (ІЬаі. іоіщие) первый разъ, какъ увидитъ его. посовѣтовалъ ему (санііопеіі Ьіт) въ тоже время выучить наи- зусть три отвѣта, которые онъ долженъ былъ дать. Вслѣдствіе этого (Ассопііпдіу), онъ ихъ выучилъ на слѣдующій день (Ьу іЬе пехі <іау), и, какъ только явился въ рядахъ (гапкз), Фридрихъ подошелъ распрашивать его; по случай хотѣлъ, чтобы на этотъ разъ онъ началъ со (Ьиі Ье Ьаррепе<1 іо Ьеціп Ьу) втораго вопроса, и спро- силъ: «Сколько времени на моей службѣ?» «Двадцать одинъ годъ!» отвѣчалъ солдатъ. Король, пораженный его молодостью, которая ясно говорила (ріаіпіу іпЛісаіев), что онъ недавно носитъ муш- кетъ (а тизкеі), сказалъ ему, съ сильнымъ удивленіемъ: «Кото- рый годъ отъ роду?» «Годъ, не во гнѣвъ вашему величеству (ріеа- зе Уоиг Мауевіу).» Фридрихъ, удивленный еще болѣе, вскричалъ: «Вы или я, конечно, сошелъ съ ума (уои ог I шизі сегіаіпіу Ье Ьегеіі о( оиг зепзез).» Солдатъ, принявши это за третій вопросъ, отвѣчалъ съ увѣренностью (Гігтіу): «То и другое, не во гнѣвъ вашему величеству!» Упражненіе 179. 0 чаі. Чай приготовляется (із шагіе) изъ листьевъ деревца (а зЬгиЬ), которое растетъ въ Японіи (іп Ларап), Китаѣ (іп СЬіпа), и проч. Ког- да цвѣтетъ (із іп Ыоззош) это деревцо, его листья бываютъ бѣло- желтоватые (а^, уеІІокізЬ мгііііе), зубчатые (ісіепіесі) и остроконечные (роіпіей); но мало по малу они становятся темно-зелеными (Ьесоте оі а йагк дтееп). Ихъ собираютъ (іо даіЬег) весною два или три раза (аі іѵо ог іЬгее сііЯегепі іішез) и сушатъ (іо Ье <ігіе<1) для вывоза (іо Ье ехрогіеф) въ Европу. Самый свѣжій (ГгезЬ) чай есть самый .лучшій. Листья перваго сбора (іЬе сгор) самые нѣжные; по
— 336 — этой-то причинѣ (оп іЬіз ассоипі) они очень дороги (ѵегу ехреп- аіѵе); они извѣстны подъ (Ьу) именемъ ханскаго (ішрегіаі) или цвѣточнаго чаю. Но этотъ чай очень рѣдко привозится въ Европу (зеійош геасЬез Е.). Получаемый нами подъ этимъ именемъ при- надлежитъ (есть) обыкновенно второму сбору. — Чай извѣстенъ въ Европѣ съ начала 16 вѣка (іѣе сепіигу), и голландцы первые при- везли его къ намъ (мгЪо іпігоііисесі іі аіпощ? из). Онъ имѣетъ много названій, смотря по своей добротности (іѣе ѵаіие). Два обыкновен- ныхъ сорта (шові изиаі зогіз) суть зеленый и богеа (ВоЬеа). Го- ворятъ, онъ помогаетъ (служитъ) прогонять (іо «Ііззіраіе) пары (іѣе ѵароигв), поднимающіеся въ голову, что опъ укрѣпляетъ (іо зігеіщ- (Ьеп) память и проясняетъ умъ (іо Ьгіуіііеп іііе іпіеііееі). Урокъ пятьдесятъ девятый. — Гійу-піпііі Іеззоп. О предлогахъ- (пі-ододжктк.) 1. Глаголы, управляющіе въ русскомъ языкѣ неопредѣленнымъ наклоненіемъ, требуютъ въ англійскомъ частицы іо предъ этимъ наклоненіемъ. Я разсчитывай идти туда. Удостойте поговоритъ со мной. Я желаю его видѣть. Опа надѣется успѣть. Надобно идти туда. Опа, кажется, знаетъ его. Оиъ, кажется, не можетъ этого сдѣлать. Онъ желаетъ вась видѣть. Я хочу гуда идти. I іпіеіпі іо до іЬеге. Ееідп іо вреак со те. I ѵівЪ Іо вее Ьіт. ЗЬе Ьорев (о виссееі. Іі ів песеввагу іо во іЬеге. ЗЬе зеетв іо кпо«' іі. Не арреагь поі іо Ъе аЫе іо <1о іі. Не ѵгівЬев іо вее уои. I ат ѵііііпв іо во ІЬеге. 2. Многіе глаголы требуютъ послѣ себя причастія настоящаго времени безъ предлога, напр., аі-оі<1. избѣгать; арргекеікі, боять- ся; Ье гсогік іскііе, стоить труда; ііесііпе, отказывать; каѵе (Іот, окончить; кеі^і, воспрепятствовать; Іеаѵс перестать; герепі, раскаяться. Они избѣгаютъ видѣть меня. Мы боимся говорить съ нимъ. Не стоить труда идти туда. Онъ отказываетъ говорить со хной. Окончили вы говорить? Не могу воспрепятствовать себѣ сказать зто. Онъ пересталъ читать, когда я вошелъ. Я не могу воспрепятствовать ому сдѣлать это. Мы предполагаемъ отправиться на охоту. Оиъ ]>асканваетсл въ томъ, что сдѣлалъ это. ТЬеу аѵоііі вееінд те. Мге арргеЬеші ареактд ір Ьіт. Іі ів поі ѵогіЬ ѵЬііе доіпд іЬеге. Не йееііпез врсакіпд іо те. Наѵе уои Лопе яреакінд? I саппоі Ьеір яауіпд во. Не ІеГі оіі гелій ѵііеи I епіегей. I саппоі ртеѵеиі піт Доіпд іі. ѴѴе ригрове доіпд ю а Ьипііпв рагіу. Не герепіз каѵіпд Лопе іі.
— 337 — Тоже самое надобно сказать о слѣдующихъ глаголахъ: іо соінр- Іеіе, окончить; Ле(ег, медлить; ііеіау, отсрочить; (іепу, отрицать; (ісѵоіс, посвящать; /інія/і, кончить; ('оѵЪеаг, удержаться; діѵе ир, отказаться; каяаічі, рисковать: інеіііаіс. обдумывать; рояіропс, от- лагать: рго}есі, намѣреваться; риі <>$, отлагать; гепоипее, отказы- ваться: гіяк, рисковать; ясгиріс, совѣститься сдѣлать что. 3. Послѣ другихъ глаголовъ ставится неопредѣленное наклоне- ніе съ частицею іо, или причастіе настоящаго времени. Таковы, напримѣръ, глаголы: Ьсдіп, начинать; сопііпие, продолжать; (ііясоп- (іпие, прекращать;' (огдеі. забывать: гетеіиЬег, вспоминать. Оиъ начинаетъ говорить. Угодно вамъ продолжать чтеніе? Онн прекратили учиться. Вы забываете писать ко ми!.. Помните, что нужно идти туда. Не Ьеціпв іо вреак (или: ьреакііі^). УѴіП уои сопііпие іо геа<1 (н.ін; геа- •ІІОД)? ТЬеу Ьаѵе іІівсопйииеЗ го віиііу (и.ііі. віиііуіпк). Ѵои Гог^еі іо *гііе Іо ше (май. мгі- іінд Іо ше). ВететЬег Ю ?о (или: &оіпк) ікеге. Тоже самое падобно сказать о слѣдующихъ глаголахъ: іо аѵаіі, служить; сеаяс, переставать; <1іяІікс, пе любить; ('аіі, недоставать; каіе, ненавидѣть; Ііке, любить; ргорояе, предполагать; гегоііссі, вспомнить. 4. Всякій предлогъ управляетъ винительнымъ надеженъ въ ан- глійскомъ языкѣ; но большинство глаголовъ и прилагательныхъ именъ требуютъ другихъ предлоговъ, чѣмъ въ русскомъ языкѣ. Такъ. аЬоиі ставится послѣ: адгсе, условиться; еаяу, спокойный; ипеаяу, сопсегп&і, безпокойный; саггу, нести; іііясоигяе, разговари- вать; іпуиіге, освѣдомляться;1) іаік, говорить. Условились ли вы въ цѣнѣ пой лошади? Наѵе уои акгеей а Ьоиг Іііе ргісе оГ іЬаі Ьогве? Я условился въ пей; I Ьаѵе ацгееті аЬоиі іі. Я безпокоюсь о иівіемъ здоровьѣ. 1 ат сопсегпеіі (ипсазу) аЬоиі уоиг ЬеаІіЬ. Поговоримъ о вашихъ дѣлахъ. Ьеі іи іаік аЬоиі уоиг Ьивіпезв. Предлогъ а(1сг ставится послѣ: ргееііу, жадный; іпдиіге, освѣ- домляться; іЬігзі, навиться. Онъ слишкомъ жаденъ на богатство. Не іе іоо етеебу а(іег гісЬев. Предлогъ аі ставится послѣ: апдгу, о^'епъі, ѵехсИ, разсержен- ный; аяіоиіяіпчі, удивленный: Ыияк, краснѣть; Іаидк, смѣяться: ехаяретаіесГ, преувеличенный; дгіеѵе, печалиться: пуотсс, радовать- ся; ясашіаіігеіі, обезславленный; зтііе, улыбаться; яигргіьаі, удив- ленный; иоміег, удивляться. *) Іпуиіге требуетъ также иредлога арег, наир., Не іг^иігесі айег уоиг іа- іЬег, онъ освѣдомился о вашемъ отцѣ.
— 338 - Удивляетесь ли вы тому, что я сдѣлалъ? Я удивляюсь тому. Не смѣйтесь, надъ мною. Радуетесь ля ны видѣть вашу тетку? Аге уои авіопівЬе<1 а« *Ьаі I Ьаѵе Лопе? I ат авіопівЬесі аі іі. Во поі іаи^Ь аі те. 1>і<1 уои геуоісе аі вееіпк уопг аипі? Предлогъ Ьу ставится послѣ: /оііоісесі, послѣдовавшій; уаіпеЛ (доі), выигранный; ргесесіесі, предшествуемый; рго(іі, пользоваться. Оиъ добывалъ себѣ хлѣбъ обученіемъ гре- Не иаіпе<і Ьія ІіѵеІіЬооіІ Ьу іеасЬіпк четкому языку. Огеек. Онъ воспользовался вашими уроками. Не ргойіесі Ьу уоиг Іеввопв. Предлогъ (ог ставится послѣ: апзюег, отвѣчать; ге$роп»іЫе, от- вѣтственный; Ы«»іс, порицать; Ыс.чх, благословлять; саге, заботить- ся; сказіис, наказывать; соппоіе, утѣшать; ііезіуп, назначать; /Й, годный; доосі, добрый; дгіеѵе., печалиться; оЫідесІ, обязанный; рііу, жалѣть; ргаіве, хвалить; ргоѵйіе, снабжать: рипіяЪ, наказывать; зоггу, разсерженный; 8п[(ісіепі, достаточный; Аапк, благодарить. Оиъ пе заботится объ этомъ. :ѣто нн на что не годится. Я вамъ обязанъ за вашу любезность. Она похвалила моего сына за его му- жество. Они его наказали за его преступленіе. Достаточно ли для васъ этихъ денегъ? Благодарю васъ за это. Не (Іоев поі саге (ог іі (или,- аЬоиі іі) ТЬаі ів «ооб /ог поіЬіп#. I ат оЫікесІ іо уои /ог уоиг кішіпевв. ЯЬе ргаіяеЗ ту воп /ог Ьів соигаке. ТЬеу рипізЬесі Ьіт /ог Іііе сгіте. Із іЬіз топеу виЯГісіепі /ог уои? I іЬапк уои /ог іі. Предлогъ (гопі ставится послѣ: Ьоггоіс, занимать; соисеаі, пря- тать: еясаре, ускользнуть; Ііеаг, слышать; іакс, снять, взять. У кого онъ занялъ эти деньги ? Ргот ѵЬот Ьав Ье Ьоггоѵей іЬаі топеу? Они убѣжали изъ тюрьмы. ТЬеу евсареб /гот ргівоп. Дайте мнѣ знать о себѣ. Ьеі те Ьеаг (гот уои. Предлогъ іп ставится послѣ: асдиіеясе, соглашаться; Ьс іпісгсвіесі, интересоваться; йеіідкі, находить въ чемъ удовольствіе; (ісхіегоин, ловкій; діогу, славиться; ргйіе, гордиться. Онъ находить удовольствіе въ игрѣ на Не (ІеІіяЬів іи ріауіпя іЬе ріапо. фортепьяно. Онн славятся своимъ богатствомъ. ТЬеу віогу ін іЬеіг ъсаІіЬ. Предлогъ о( ставится послѣ: аак, спрашивать; .чепзіЫе, чувстви- тельный; Ікіпк, думать, помышлять. О чемъ вы думаете? О( тѵЬаі аге уои іЬіпкіпв? <1 нн о чемъ не думаю. I ат іЪіпкіп# о( поіЬіпя. Предлогъ оп ставится послѣ: Ііаѵе. рііу, сострадать, сожалѣть; ріау, играть на чемъ-либо; ге(1есі, размышлять.
— 339 Сжальтесь налъ нею. Она играетъ на фортепьяно. О чемъ вн размышляете? Наѵе рііу оп Ьег. ЗЬе ріаун оп іЬе ріапо. Оп *Ьаі аге уои геНесііпк' Примѣч. А. — Глаголъ іо ігіитрк, торжествовать, требуетъ предлога оѵег, а глаголъ ргеіепіі, имѣть притязаніе, требуетъ /о. Опъ восторжествовалъ налъ своими вра- Не ігіитрЬеіі оѵег Ьів епотіев. гамн. Онн имѣютъ притязаніе на великодушіе. ТЬеу ргеіеші іо вепеговііу. Предлогъ ироп ставится послѣ: іо адгее. согласиться, сговорить- ся; саИ, ніойти къ кому-либо; сопдгаіиіаіе, поздравлять; Лереші, зависѣть; /і’сг?, питаться; іпірове, оскорбить: Ііѵе, жить; ргеѵай, увѣрить; веіее, схватиться; впйіе. улыбаться: іакс, брать па себя что - либо. Я беру это на себя. Уговоримся въ одномъ. Я поздравилъ его съ счастьемъ. Когда придете вы ко мнѣ? Вы зависите отъ своего дяди. Онн питаются мясомъ. Вы не можете оскорбить меня. Я не могу убѣдить его сдѣлать это. I Іаке іі ироп ше. Ьеі ив адгее ироп опе іЬіпд. 1 сопкгашіаіеа Ьіт ироп Ьів цоо<1 Іпск, \ѴЬеп кііі уои саіі «роя ше? Ѵои (Іереші и/юп уоиг ипсіе. ТЬеу Гее<1 мрон ДевЬ. Ѵои саппоі ітрове «ро». те. I саппоі ргеѵаіі «роя Ьіт Іо (іо іі. Предлога іѵіік требуютъ, какъ увидимъ въ слѣдующемъ урокѣ, имена прилагательныя и глаголы, означающіе наполненіе, нагру- женіе, удовольствіе, и проч. Сюда относятся: аЪошиІ, изобиловать: асдиаіпіесі, знакомый; апдгу, разсерженный: аіпизе, забавлять; апі- шаЫ, одушевленный: агпигі, вооруженный; ЬаЛе, купаться; сііапн- еЛ, восхищенный; сотраге, сравнивать; еотріу, снисходить; соп- іепісЛ, довольный; (ІеІідкІеЛ, восхищенный: (ііздизіееі. безвкусный: <іізрепзс, располагать; рІеазеЛ и (іізрісазсіі, довольный и недоволь- ный; <іо, дѣлать: етіие, снабжать, одарять; /іѵт/, питаться; іпіоѵе. влюбленный; тсскііе, вмѣшиваться; тоѵаі, тронутый; оѵеіуоуссі. восхищенный; оѵепсМт, осыпать, обременить; рагі, отдѣлаться: гс(гез1і, освѣжиться; зігиск, пораженный; тіггоипЛсд. окруженный; іал, опредѣлять цѣну; Нге, скучать; іогтепіеА, мучимый: ігапзрогі- еЛ, увлеченный; Но іоіііюиі, обойтись, и проч. Эта страна изобилуетъ іи одами. Знакомы вы съ этою дамой? Оиа сердита на васъ. Онъ обнадеживалъ меня обѣщаніями. Онъ одушевленъ добрыми чувствами къ вамъ. Оии были вооружены шпагами, муже- ствомъ, и проч. Опа оіюснда его руки своими слезами. Я восхищенъ вашимъ обществомъ. Сравните эту книгу съ тою. ТЬІ8 соипігу аЬошкІв іс«А Ггиіі. Аге уои ациашІеД іоіік іЬаі ІаДу? ЙЬе ів ап^гу ѵйііі уои. Не атизеіі те »сйЛ рготівез. Не ів апітаіесі ісііл (?оо<1 Гееііодв ЮѵагЗв уои. ТЬеу ѵгеге агтѳіі мпіА вѵогДн, сои- га#е, еіс. 8Ье ЬаіЬесІ Ьів Ьашіа кіА Ьег іеагк. I ат с.ЬагтеД уоиг сотрапу. Сотраге іЬів Ьоок і'сйЛ іЬаі.
340 — Я ие мигу снизойти на мша желанія. Оиъ этимъ недоволенъ. Мы будемъ восхищены его разговоромъ. Она чувствуотъ отвращеніе ко всему. Располагайте этныь. Вн недовольны мной? Что л буду съ этимъ дѣлать? < Ьіа одарена величайшими талантами. Его кормятъ хлѣбомъ и мясомъ. Во что опъ вмѣшивается ? Я былъ тронутъ жалостью. Опи были восхищены этимъ извѣстіемъ. Ви осыпаете мепл своими щедротами. Я пе могу отдѣлаться оп. этой лошади. Угодно вамъ освѣжиться, выпивъ стаканъ воды. Опи были поражены удивленіемъ. Онъ былъ окруженъ своими дѣтьми. Его обвинили въ неблагодарности. Оиа мучилась угрызеніями совѣсти. Они были впѣ себя отъ радости. Я ие могу обойтись безъ васъ. I саппоі сошріу шШ уоиг ѵізііез. Не Ів поі соиіепісб ісіік іі. 5Ѵе зЬаІІ Ъе ЯеіікЬісіі ісіік Іііь соп- тегваііоп. ВЬе із (іівцизіеіі шіЙ еѵегу іЬіпг. Різрепве и>іЙ іі. Аге уои ііізріеазесі тет'й ше? \ѴЬаі зЬаІІ 1 <1о ігйЛ іі? ЬЬе із ешіиеіі и*йА іііе ^геаіезі іаіепіз. Не із ГеЛ им'Й Ъгеаб аші теаі. \ѴЬаі із Ье шебсіііпй ісіік? I ѵ>аз тоѵеіі ісіік рііу. ТЬеу ѵѵего оѵег)оуе<1ісіік ІЬів пемгз. Ѵои оѵегѵЬеІт те ісііК уоиг репего- зііу. I саппоі рагі ісіік іііаі Ьогзе. XV ііі уои геГгезЬ уоигзеИ ісі/Л а діазз оі' каіег? ТЬеу меге зігиск ісіік азЬопізЬтепІ. Не м-ав зиггоишіеіі ігіік ііів Ггіешіз. Не «аз іахмі ісіік іпдгаіііибе. 8Ье м'ав іогтепичі ісйЛ іііе зііпдо оГ сопзсіепсе. ТЬеу м'еге ігапьронесі и-М уоу. I саппоі <1о и-іікоиі уои. 5. Нѣкоторые глаголы, ие требующіе предлога въ русскомъ языкѣ, требуютъ его въ англійскомъ. Я принимаю ваше обязательное подло- женіе. Я не допускаю этого. Одобряетъ ли онъ это? Чего пн требуете? Она ие знала этого обстоятельства. Я ие могу переносить его навязчивости. Онъ просилъ меня навѣстить его. Выслушайте меня. Оиъ считалъ меня своимъ другомъ. Я вчера встрѣтилъ вашего брата. Я не могъ уговорить его остаться. Я ие могу терпѣть его дерзости. Ие ждите меня. Они мучили мепя. Ждете вы кого нибудь? Ие желайте того, чего не можете имѣть. 6. Другіе глаголы, скомъ языкѣ, требуя Отвѣчайте иа мой вопросъ. Опи покушались иа его жизнь. Ото идетъ къ ней чудесно. Я не могу обойтись безъ вашей помощи. Сомнѣваетесь вы въ моей искренпости? I аесері о( уоиг кіші оНег (или: I ассері уоиг кіші оЯГег). I (Іо поі айтИ о( іЬаі. Роез Ье арргоѵе о( іі? ХѴЬаІ (іо уои чяк (ог7 8Ье ѵаз ідпогапі о/'ІЬаі сігситзіаисе. I саппоі Ьеаг ісіік Ьів ітрогіипіііез. Не Ьеддеіі о/ те Іо цо іо вее Ьіт. Іляіеп іо те. Не ІооМ мухні те аз а ГгіешІ. I теі ісіік уоиг ЪгоіЬег уевіепіау. I соиііі поі ргеѵаИ ироп Ьіт іо віау. I саипоі риі ир кіік Ьів ішрегііпепсе. Ро поі яіау (ог те. ТЬеу іугаппіяеіі оѵег те. 1)о уой ісаіі (ог апу Ьоііу? 1)о поі ісіЖ (ог »Ьаі уои саппоі Ьаѵе. напротивъ, не требуютъ предлога въ апглій- его въ русскомъ. Лязісег ту чиезііоп. ТЬеу аііетрісіі Ьів Іііе. ТЬаі Ьесоте» Ьег ѵгошіегГиІІу. I саппоі (Іо ісіі/юиі уоиг аііі. Ро уои йоиЫ ту зіпсегііу?
— 341 — Онъ отказался отъ игры. Отказался дн оиь отъ своей должности? Л стенаю объ ихъ ослѣпленіи. Заботьтесь о собственныхъ своихъ дѣлахъ. Онъ ни въ чемъ не мтруднлетсл. Не слѣдуетъ смѣяться надъ кѣмъ бы то не было. Всѣ сожалѣютъ о пей. Раскаивается ли опъ нъ этомъ? Онъ раскаивается въ томъ, что сдѣлалъ это. Онъ похожъ на своего отца. Оиъ не моп. устоять противъ искушенія. Я не отомщу за это. Можете вы обойтись безъ этой книги? Наслѣдовалъ ли оиъ иослѣ своего дяди? ’«>то оуличио идетъ къ нашей сестрѣ. Не Ьаз уісеп ир «атЪІіпр. Ьій Ье діѵе ир Ьів етрІоушеііС? I Іамепі іЬеіг ЫіпЗпезз. Л/тН уоиг оѵп Ітзтень. Не тіпсів иоіЬіи^. Ѵои тизі інпск иоіиніу (иди лучше: Ѵои тизі ІаидЬ аі поЬогІу). Еѵегу Ьоііу ріііея Ьег. Ьосв Ье герсні іі? Не герея/з Ьиѵіпд сіопе іі. Не гезеінЫе» Ьів ГаіЬег. Не соиЫ поі геяіиі іешріаііоп. I мііі поі гегеяуе іі. Сап уои храге іііаі Ьоок? Няз Ье яисітіеіі Ьів ітсіе? Тііаі киі(я уоиг зіЫег ѵегу тѵеіі. Упражненіе 150. У одного человѣка било два сына: одинъ любилъ долго спать (ѵегу Іаіе іи Іііе шошіиц), а другой билъ очень трудолюбивъ и вставалъ очень рано. Послѣдній, вставши однажды рано утромъ (ѵегу еагіу), нашелъ кошелекъ, наполненный деньгами. Онъ по- бѣжалъ къ своему брату сообщить ему (іо іпГогш Ыт) о своемъ счастіи (цоіхі Іиск) и сказалъ ему: «Видите ли, Людовикъ, что пріобрѣтается (кііаі ів цо(), вставая (Ьу) рано! — Да» (Еаі(Ь). отвѣчалъ его братъ, «если-бъ тоть. кому принадлежитъ этотъ ко- шелекъ, не всталъ раньше меня, то не потерялъ бы его». Спросили у одного лѣнтяя (А Іагу уоипц Геііоѵѵ Ьеііщ азкеіі). что опъ дѣлаетъ, оставаясь такъ долго въ постели. «Я занять» (Ьизіеіі). сказалъ онъ, «совѣщаніемъ каждое утро. Работа (ішіияГгу) совѣтуетъ мнѣ встать; но лѣнь (яіоііі) совѣтуетъ остаться въ по- стели (Іо Ііе зіііі); и такимъ образомъ они представляютъ мпѣ двадцать причинъ за и противъ (рго аші соп). Мое дѣло (іі із піу рагі) выслушать, что говорятъ обѣ стороны (зіііе). и едва процессъ окончится (оѵег), какъ обѣдъ готовъ». Разсказываютъ прекрасную черту объ одной знатной дамѣ (А ЬеаиііГиІ ігаіі із геіаіегі оГ а-цгеаі 1а<1у, кію): будучи спрошена, гдѣ ея супругъ, скрывавшійся (Іау сопсеаіеіі) потому, что участво- валъ (Гог Ііаѵііщ Ьееп (іееріу сопсегпе(І) въ заговорѣ, она муже- ственно (гезоіиіеіу) отвѣчала, что скрыла его. Это признаніе (соп- Геззіоп) побудило нризвать ее (Ііаѵіщг саизесі Ііег іо Ье іакеи) къ королю, н государь этотъ объявилъ ей, что она иначе не можетъ избавиться отъ пытки (поіііііщ соиііі заѵе Ьег Ггот іЬе Іогіиге). какъ открывъ убѣжище (Ьиі Ііег йізсоѵегіп^ кЬеге— каз соисеаіегі)
— 342 — сп супруга. «И этого будетъ достаточно (ііо)?» сказала дама. Да», отвѣчалъ король, «даю вамъ въ томъ слово». «Ну», сказала она, «я его скрыла въ своемъ сердцѣ, гдѣ вы его найдете». Этотъ превосходный отвѣтъ (мгЬісЬ зигргізіпе апвѵег) привелъ въ восхи- щеніе ея враговъ. У празкненіе 181. Корнелія, знаменитая (іііивігіоив) мать Гракховъ (іЬе СгассЬі), по смерти своего' супруга, оставившаго ее (ѵЬо ІеГі Ііег ѵЛііі) съ двѣнадцатью дѣтьми, посвятила себя (сіеѵоіесі ЬегвеІГ) заботамъ о своемъ семействѣ, съ такою мудростью (мгівсіот) и благоразуміемъ, которыя заслужили ей (іііаі ас^иігеіі Гог Ііег) общее уваженіе. Только трое изъ (оиі оГ) двѣнадцати достигли зрѣлаго возраста (Ііѵесі Іо уеаг» оГ шаіигііу): дочь, Семпронія, которую опа выдала за втораго Сципіона Африканскаго (Аігісапив), и два сына, Тиве- рій и Кай, которыхъ она воспитывала (іо Ьгігщ ир) съ особен- нымъ стараніемъ (мгііЬ во тисЬ саге); и хотя вообще знали (іЬаі, іИоіщЬ ІЬеу ѵеге вепегаііу аскііо'ѵ*1е<1ке<і), что опи родились съ самыми счастливыми дарованіями, одпакожъ полагали, что они больше обязаны (іпйеЬіеЛ) воспитанію, чѣмъ природѣ. Отвѣтъ, сдѣланный ею (іо (рѵе) одной кампанской матронѣ (а Сашрапіап Іасіу) по поводу ихъ, весьма знаменитъ и заключаетъ (іо іпсішіе) великое назиданіе для женщинъ и матерей. Эта матрона, очень богатая и любившая пышность и блескъ (Топсі оГ рошр аші вЬомг), разложила (іо (Іівріау) свои брильянты, жемчугъ и самыя богатыя (гісЬ) драгоцѣнныя вещи (деѵгеіз), и серьезно просила (еагпевііу (іеыгесі) Корнелію показать ей и свои. Корнелія искусно перемѣнила разговоръ ((Іехіегоуяіу іигпесі — іо апоіЬег виіуесі), чтобы дождаться возвращенія своихъ сыновей, которые пошли въ общественную школу. Когда они вернулись и вошли въ комнату своей матери, послѣдняя сказала кампанской матронѣ, указывая на нихъ (іо роіпі іо): «Вотъ (ТЬезе аге) мои драгоцѣнныя вещи и единственный уборъ (ІЬе огпапіепіз), кото- рый я цѣню (іо ргіхе)». II подобный уборъ, сила (вГгеп^іЬ) и опо- ра (еиррогі) общества, прибавляетъ гораздо больше блеска (а ЬгщЫег Іпвіге) красотѣ (ІЬе Гаіг), нежели всѣ драгоцѣнности Вос- тока (іЬе Еаві). Упражненіе 182. О и о ф е. Кофе есть зерно (ІЬе веесі) плода, похожаго па вишню (Ііке а с.Ьеггу), приносимаго деревомъ, которое нѣкогда (Гогтегіу) было
— 343 — извѣстно только въ Счастливой Аравіи (Агаѵіа Ееііх), откуда оно было перенесено во многія теплыя страны. Теперь есть кофейныя деревья (сойее ріапіз) даже во многихъ европейскихъ странахъ, по они не больше 6 — 7 фут. въ вышину, тогда какъ деревья Аравіи имѣютъ около (ѵЬегеаз іп АгаЬіа іііеу геасіі Іо аЬоиі) со- рока фут. вышины. Кофейное дерево (Іііе сой'ее ігее) во всякое время покрыто (соѵегеіі хѵііЪ) цвѣтами и плодами. Плодъ напол- ненъ сокомъ Оиісе) и заключаетъ (іо сопіаіп) маленькую косточ- ку (а р(хі) съ зерномъ (п'Ьегеіп із Іііе Ьеап), которое называютъ кофейнымъ бобомъ (іііе сойее-Ьеап). Когда это зерно (Піе кегпеі) свѣже, то имѣетъ желтоватый (уеПоѵгізІі), сѣрый или блѣднозеле- ный цвѣтъ (а ІікЬІ ргееп). Сушатъ косточки на рогожахъ (шаін) па солнцѣ (іп Іііе зип), и потомъ разбиваютъ ихъ катками (Іііе гоііег), чтобы извлечь изъ нихъ зерна (Іо ехігасі — ). Затѣмъ ихъ опять сушатъ и въ такомъ видѣ (іЬив) посылаютъ въ Европу, гдѣ употребленіе ихъ сдѣлалось извѣстно лишь съ (ѵѵііеге Ніеу Ьаѵе опіу Ьееп іп пяе зіпсе) шестнадцатаго вѣка. Аравійскія зерна называются моккскимъ кофе (Мосііа сойее); это лучшій. Вообще, этотъ напитокъ (іігіпк) очень нездоровъ (ипн'ііоіезоіпе) для тѣхъ, кто его пьетъ (ѵііеп іакеп) очень крѣпкимъ и въ большомъ ко- личествѣ; при умѣренномъ употребленіи (Іакеп іп шоііегаііоп), опъ облегчаетъ (Іо Ьѳір) пищевареніе (сіщезііоп). Урокъ шестидесятый, — Йіхііеііі Іеззоп. Такъ какъ во многихъ случаяхъ употребленіе предлоговъ быва- етъ различно въ различныхъ языкахъ, то мы укажемъ, какъ пере- даются по англійски главнѣйшіе русскіе предлоги. Предлогъ въ выражается чрезъ аі, на вопросъ іАь? и чрезъ іо. на вопросъ куда? Опъ п Парижѣ. Я ѣду въ Парижъ. Мой братъ въ театрѣ. Я иду въ театръ. Онъ дома. Она пошла долой. Не ін аі Рагік. I аш коіпк іо Рагін. Му ЬгоіЬег із аі Ніе ріау. I апі коіпк іо ІЬе ріау. Не ія Іюте. Не із в°пе Ьоте (ем. ур. 16). Предлогъ по выражается чрезъ аі. Продать по такой то Цѣпѣ. Купить. ’ Почитать. Цѣнить. Раэпѣннвать. . По стольку то. То То То То То при обозначеніи цѣпы, веіі аі висЬ а ргісе. Ьиу х 1 «»♦ «о тисЬ. евіітаіе । сотриіе ) Англійскій предлогъ о/ соотвѣтствуетъ русскому у. о. и ставится послѣ глаголовъ: іо Ьоггоіс, занимать: іо ІІііпк, думать, помышлять: іо дгеат, грезить; іо авк, іо Ьед, іо ЛетапЛ, іо гецислі, спраши- вать, освѣдомляться.
— 344 — Л занимаю у пего деньги. Думать о такомъ то дѣлѣ. Мечтать о томъ то. Просить чего либо у кого нибудь. I Ьоггоѵ $оп>е топеу о( Ьіпі. ГЬіпк о/ іііаі Ьпвіпези. То <1геат о( а іЬіпц. То ачк, іо Ьея, іо (Іетапі, іо г<ч]певі а іЬіпц оС апу опе. Предлогъ (гот ставится послѣ глаголовъ: іо іаке, взять: (о впаіек, спять; (о вырвать; Іо іегінд, почитать; /о яіеаі, украсть; Іо кі<1е, іо сопссаі, спрятать; Іо Негодаіс, поступить противъ чего; (о еясаре, избѣжать, ускользнуть, — и соотвѣтствуетъ русскимъ у, противъ, отъ, съ. У кого ваяли вы ату книгу? Л снялъ ато съ мое* маленько* сестры. Отнять, похитить что нибудь у кого либо. Онъ укралъ это у моего брата. Скройте это отъ вашего отца. Оиъ поступилъ нрэтивъсвосгодостониства. Онн избѣжали опасности. к'гот мЬот <іі<І уои Іаке іЬіз Ьоок? I впаісЬеі! іі /пи» ту іііііе вівіег. То кгечі, іо ѵгіпк а ІЬіпк /го»» воте опе. Не чіоіе іі /гот ту ЬгоіЬег. Іііііе (вопсеаі) іі /гони уоиг ГаіЬег. Не іІегодаіеЛ /гот Ьів ііікпііу. ТЬеу ечсареіі /гот «Іап^ес. Предлогъ іп ставится послѣ глаголовъ: іо асдиіеясс, соглашать- ся; іо соп/'иіс, ввѣряться; іо Ьеііеге 1), вѣрить; іо іаке рагі, при- нять участіе; іо регяіяі, настаивать; осеиріаі, занятый; іо соп.чіяіе, состоять, — и соотвѣтствуетъ русскимъ на, «ь. Хотите согласиться на его требованіе? Не ввѣряйтесь всѣмъ. Оиъ вѣритъ въ привидѣнія. Принять участіе въ чемъ либо. Настаиваете ли вы въ этомъ? Онъ занятъ постройкою. Счастіе состоитъ въ томъ, чтобы дѣлать счастливыми. АѴіІІ уои асциіевсе ін (н.ін: сотріу чніЬ) Ьіз ііеташі? Во поі соиіиіе ін еѵегу Ьосіу. Не Ьеііеѵея іп кЬочіз, То іаке рагі ін а ііііп^. Во уои регвіві ін Лоіпц іі? Не ів оссиріеіі іп Ьиіііііпк. Нарріпезч сопвічіч іп такіпц реоріе Ьарру. Предлогъ іп употребляется въ слѣдующихъ выраженіяхъ: Нее въ мірѣ. Еѵегу іЬіпя іі» іЬе ѵогііі. Ничто на свѣтѣ. ХоіЬіпа ін іЬе ѵгогІЛ. Есть ли человѣкъ на свѣтѣ? Ів іЬеге а тап іп іЬе м'огкі? V* Слѣдующіе глаголы не требуютъ послѣ себя предлоговъ: іо сот- таші, приказывать; іо оЬеу, повиноваться; іо гепочпее, отказываться; іо геяіві, упорствовать; іорагііоп, прощать; іо зиіі, быть пригоднымъ; іо іипі, іо і/уигс, вредитъ. Легко приказывать другимъ. Повинуйтесь приказаніямъ старшихъ. Я не могу сопротивляться силѣ. і) Іі ів еазу Ю сотташі оіЬеги. ОЬеу іЬе огііегч оГ уопг ыірегіога. I саппоі геьізі Гогсе. і) Вѣрить въ существованіе какой либо вещи требуетъ преді.-ога іп; но вѣрить истинности чего либо не требуетъ этого прсхіога; напр., Го Міеге іііе (гояухі, вѣрить Евангелію.
— 345 — Простить кого либо. То рапіоп воте опе. Годятся лн эти книги вашимъ братьямъ? Оо іЬеае Ьоок» япіі уоиг ЬгоіЬегв? Я никогда пнкому пе вредилъ. I Ьаѵе пеѵег Ііигі (или: ііуагеді) апу Ьосіу. Предлогъ русскій у выражается: а) предлогомъ аі; напр., онъ у моей тетки, Ье ів аі ту аипГв. — Ь) предлогомъ ісіік; напр., онъ у своихъ дѣтей, Ье ів ягііЬ Ьіз сЬікігеп. — е) предлогомъ атопд, среди; папр., опъ живетъ у англичанъ. Ье Ііѵез атпопр іЬе Еіщііяіі. Глаголы, выражающіе вообще возбуждаемое чувство, требуютъ предлога аі; таковы: Го тагѵеі, удивляться; іо ігткігг, удивляться; /о ясгиріе, сомнѣваться; іо Ъс л^НсіеЛ, огорчаться; іо дгіѵе, печа- литься; іо }гсі, мучиться; іо /ігс, раздражаться; іо схиІІ, поздра- влять себя; іо дгитЫе, роптать; іо ЫияЬ, краснѣть; іо геѵоіі, воз- мущаться; іо Ъг о^еіиМ, быть оскорбленнымъ; іо Ъс апдгу,*) сер- диться; іо Ье ріеаяеіі, впсхищаться; іо Ьс ііеІідЬМ, ’) быть восхи- щеннымъ. Опъ всѣмъ восхищается. Опа пичему не удивляется. Я весьма опечаленъ этимъ обстоятель- ствомъ. Опъ опечалеіи. вашимъ несчастісмъ Опа мучается о пустякахъ. Они ропщутъ па то, что обязаны сдѣлать это. Она краснѣетъ за вашу нечестность. I радуюсь вашему счастью. Мы были тронуты, опечалены, разгнѣва- ны, видя его. Они удивлены, слыша его. Я дрожу при мысли объ этомъ. Опъ трепещетъ при мысли сдѣлать это. Не тагѵеів а( еѵегу іЬіпц. ВЬе шошіегв аі поіЬіпк. I ат аГНісЮй аі іЬаі сігеитвіапсе. Не кгіеѵез аі уоиг «Ііаігеча. ВЬе Ггеіа аі ігіЯев. ТЬеу дгитЫе аі ііоіпк іі. 8Ье Ыивііев аі уоиг гшіепевя. I геуоіее аі уоиг Ъарріпевя. \Ѵс ѵего аЙесіеЛ, аЯНсіесІ, ішіікпапі л/ зееіпц іи ТЬеу аго авіопівЬеіі чигргіяесі аі Ьеа- гіп(? іі *). I вЬи<1<1ег аі іЬіикіпк (или,- іо ііііпк) оГ іі. Не ігетЫев аі іЬе іііеа оГ <1оіпц іі. Родительный русскій падежъ, а также принадлежность вообще одного предмета другому выражаются по англійски предлогомъ о/. Вышина дома. ТЬе Юр п( іЬе Ьоиве. Фунтъ сахару. А роиші о/1 зи^аг. То Ье о/іепікіі н іп Ье апдгу требуютъ предлога мііЬ для лицъ, и аі для предметовъ; напр., Не й апдгу ігііК те, опъ сердитъ на меня; Т ат апдгу аі уоиг каѵіпд (іопе іі, я сердитъ на то, что вы это сдѣлали. 3) То Ье рісачеіі и Іо Ье ^еІідійеЛ требуютъ предлога аі, когда говорится объ обстоятельствѣ, п подлога ггііЛ, если дѣло идетъ о предметѣ; папр.. I «яі МідЫе/І аі яееіпд уои, я восхищенъ, видя васъ; I ат (Іеіідкіеіі ісіЛ ту пеіг /гос*, л восхищена своимъ новымъ платьемъ. *) Употребляется также предлогъ <о напр., I ат яигргйеЛ іо кеаг іі, я удив- ляюсь., слыша это.
— 346 — Авторъ сочиненія. Миндальное масло. Говорили о васъ и о вашей книгѣ. ТЪе аиіЬог о/" а жогк. ОіІ о( аітопбя. ТЬеу вреке о( уои аші уоиг Ьоок. Предлогъ о/' употребляется въ томъ случаѣ, когда соотношеніе между двумя предметами выражено глаголомъ, а пе именемъ су- ществительнымъ. Желаніе нравиться. Надежда успѣть. ТЬе «Іевіге о( р1еазіп& ((о ріеазе). ТЬе Ьоре о( аиссесЛіпк (Со зиссееіі). Тотъ-же предлогъ ставится послѣ глаголовъ и именъ прилага тельныхъ: ассияесі, обвиненный; ь'изресіеіЦ подозрѣваемый; іігегі усталый; ргоші, гордый; Іо (іеяраіг, отчаиваться; іо соггееі, испра вить; іо (ісргіѵе, лишить. Его обвинишь, подозрѣваютъ въ воров- ствѣ. Я усталъ писать. Я горжусь тѣмъ, что сопровождаю пасъ. Онъ отчаивается въ успѣхѣ. Исправились ли вы отъ недостатка спо- рить? Я былъ лишенъ видѣть васъ. Не ів ассивеЯ, аикресіеб о( віеаііпи. I аш ііге<1 о/ м-гіііп^ >). I ат ргоші о( ассотрапуіпв Уои •)• Не (Іевраіга о( висссссіііщ. Аге уои соггесіесі о( Ьеіііпк? I ѵаа <іоргіѵе<1 о/" воеіпк уои. Предлогъ (ог ставится послѣ глаголовъ: іо Ыате, порицать; іо Ье ноггу. сердиться; іо аіопе, каяться; іо ріпе, томиться; іо апясег, отвѣчать; іо іпйептііу, * 7) вознаграждать за убытки. Онъ разсерженъ этимъ обстоятельствомъ. Каяться въ своихъ грѣхахъ. Томиться любовью. Отвѣчать за что либо. Вознаградите ли вы мепя за мою потерю? Не ія яоггу- (ог іЬаі еѵепі. То аіопе (ог егііпев. То ріпе (ог Іоѵе. То апвѵег (ог яотеіЬіпд. 8Ьа11 уои ішіетшіу то (ог ту Іова? Предлогъ (гот выражаетъ раздѣленіе и соотвѣтствуетъ русскому изъ, отъ. Я послалъ его изъ Лондона въ Дублинъ. Какъ велико разстояніе отсюда до Лон- дона? Откуда вы? Я изъ Парижа. 1 вепі Ьіт (гот Ілтііоп іо І)иЫіп. Но» Гаг ів іі /гот Ьеге іо Ьошіоп? \ѴЬеге <іо уои соте (гот? I соте (гот Рагів. Предлогъ (гот употребляется съ слѣдующими глаголами для выраженія идеи удаленія: іо аЬяіаіп, воздерживаться; іо (Нянишіс. отговаривать; іо сіезіяі, отказываться; іо сіеііѵег, избавлять; іо кіп- (іег, препятствовать; іо іпіегйісі, воспрещать; іо ргезегѵе, предохра- нять; іо ргеѵепі, предупреждать; іо іоіікіігаи-, удаляться. *) Говорятъ также іігед н’і/А, но въ такомъ случаѣ слово НгеЛ означаетъ усталость, тогда какъ іігегі о( выражаетъ скуку. •) Вобщс говорятъ ргоыг? Іо аесотрапи, когда дѣйствіе еще неокои чено. 7) Глаголы іо кипдег, (о ікігіи, іо Капкгг, требуютъ (ог и а(іег; напр., Не ікігяів, кипдегя, капкегя а(іег (или (ог) роюег, гіе/ім, копоигя, онъ жаждетъ вла- сти, богатства, почестей.
— 347 — I аЬзІаіи (гот зееіпк Ьіт. Не *ав Ггееіі (гот віаѵегу. М’Неп вЬаІІ уои (Іевіві/гот ригвиіпв то? I Ьаѵе (іібзиасіеЗ іЬет (гот <1оіп^ іі. ТЬеу Ьаѵе ЬішіегеЛ (ю«: ргеѵепіосі) те (гот в1ееріпц. I ѵаз іпіепіісіеіі (гот асііпк *). ѴѴЬу <1о уои чгііЬагаѵ (гот іЬе Яге? Мау Ьеаѵеп рговегѵе уои (гот Ьесо- тіпй роог! именъ прилагательныхъ и глаго- или наполненіе ТЬе Ьоіііе *ав Й11е<1 ісііА ѵгаіег. Не жав 1оаі1е<1 ісіік сЬаіпв. ТЬеу аге епсшпіюгесі «ч/Л ЗеЬіз. ЕигпіаЬесІ ігйЛ топеу. Ие ів дІиІіеЛ нпіЛ ѵепдеапсе. Нег 8°*“ («•»«•• «Ігеея) іѵав ігіттеіі ісіік Іасе. Ргоѵідсй ісіік ргоѵівіопв. ТЬе вігееів ѵгего вѵагтіпд ю»Й реоріе. Я воздерживаюсь видѣть его. Его ивМпші отъ рабства. Когда вы откажетесь преслѣдовать мена? Я отговорилъ ихъ дѣлать эю. Они мѣшали мнѣ спать. Мнѣ воспрепятствовали дѣйствовать. Зачѣмъ вы удаляетесь отъ огня? Да хранить васъ пебо отъ бѣдности! Предлогъ гсіік ставится послѣ ловъ, выражающихъ обремененіе Бутылка была: наполнена водой. Оиъ былъ отягчеиь цѣпями. Они об]>еиене>ін долгами. Снабженный деньгами. Опъ насытился мщеніемъ. Ея платья было украшено кружевами. Снабженный съѣстными припасами. Улицы были наводнены народомъ. Предлогъ каковы: ісіік ставится также послѣ нѣкоторыхъ глаголовъ, Не вмѣшивайтесь въ чужія .дѣла. Онъ удовольствовался сказать мнѣ. Я помогалъ ему споимъ совѣтомъ. Предлоги /ог и и/Іег ставятся преслѣдованіе, поюню, и проч. Гнаться за кѣмъ либо. Вздыхать о чемъ. Искать чего либо. По поі тееііііе ісіік оіЬег реоріе’в , Ьивіпева. Не «аІи(іеЛ ісіік Іеіііпф те. I амівіей Ьіт ісіУЛ ту айѵісе. послѣ глаголовъ, выражающихъ, То Ьипі а(1ег (или.- (ог) воте опе. То зі^Ь а(іег (или (ог) зотеіЬіп^. То веек а(іег (или: (ог) зотеіЬіпк- Примѣч. Л. — Нѣкоторые глаголы имѣютъ дополненіе съ пред- логомъ /ог, тогда какъ въ русскомъ языкѣ они не требуютъ пред- лога. Ждать кого либо. • Я жду и ие дождусь отдохнуть. Онъ желаетъ побольше денегъ. Мы ждемъ лучшихъ дней. То ісаіі (ог воте опе. I Іопд (ог геві. Не іейкее (ог тоге топеу. ІѴе Іоок (ог Ьеііег <1аув. Русскій предлогъ <ѣ выражается чрезъ іп или іпіо. Іп означаетъ мѣсто, гдѣ совершается дѣйствіе, а іпіо — движеніе во внутрь. Въ своей ли комнатѣ ваша сестра? Она тамъ. Потрудитесь войти въ мою комнату. Опи убѣжали въ лѣсъ. Ів уоиг вівіег іп Ьег гоот? ВЬе ів ік (или іЬеге). Ріеаве іо ѵгаік іпіо ту гоот. ТЬеу Йей іпіо ІЬе (огезі. “) Послѣ глагола іо (огЫЛ слѣдовало бы сказать: I ат (огЪиІйеп іо асі, мнѣ запретило дѣйствовать. *) Исключая однакожъ (йіі, полный; напр., к'иіі о( еггогі, полный ошибокъ. 24
— 348 — Примѣч. В. — Слѣдующіе глаголи - синонимы также требуютъ іпіо. Освѣдомляться о дѣлѣ. То епдпіге іпіо &п айГаіг. Изслѣдовать предметъ. То вгагск (Іо рір Леер) іпіо а іЬіпв. Подстерегать тайны или злоупотребленія. То кру (Іо Лгу) іпіо весгеіз ог аЬизев. Примѣч. С. — Слѣдующіе предлоги съ предлогомъ іпіо *•) пред- ставляютъ нѣкоторые англицизмы. Заставить кого ли- изъ страха. ласками. убѣжденіемъ. ( То аѵе а регвоп іпіо ііоіод а іЬіп^. > ГтідЬіеп соах регвиатіе бо сдѣлать что ни- < будь. преслѣдованіемъ, увѣщаніемъ. » > ріакпе геавоп настойчивостью. » іеаг.е мученіемъ. / » іоппепі і» мгоггу Предлогъ іп ставится въ томъ случаѣ, когда хотятъ обозначить образъ дѣйствія (какъ?) Она счастлива, дѣлая добро. 8Ье із Карру ін <1оііі& доосі. Опи развлекаг-ся, только’ разговаривая. ТЬеу опіу ІІсІівЬі ін іаікіпв. Способъ, средство дѣйствія выражается предлогомъ Ьу. Оль живетъ, уча англійскому языку. Ие Ііѵев бу іеасіііпв Еп«Іі»Ь. Оки живутъ, прося милостыню. ТЬеу Ііѵе Ьу ЬеквшВ- При обозначеніи момента, употребляютъ предлогъ оп. Увидѣвъ меня, онь, казалось, смутился. Оп вееіпячіе Ье арреагсчі етЬагга&вед. Прибылъ ед. Англію, мы отправились ос- Оп аггіѵіп^ іи Еодіаші мо и-епі Іо матрнвать выставку. вее ІЬе ехЬіЬіііоп. .Защищайся! Оп (ріапі! Видите ли вы солдата на часахъ? Ііо уои аее іЬе аоШіег оп (Іиіу? Русскій предлогъ между соотвѣтствуетъ Ьеііѵсеп и атопу или апюпуяі. Веіѵі’ееіі ставится въ томъ случаѣ, когда говорится о двухъ предметахъ, остальные же два, — когда рѣчъ идетъ о нѣсколькихъ предметахъ. Между именительнымъ н винительнымъ надеженъ такая же большая разница, какъ между иоиежащимъ н прямымъ дополненіемъ. Отецъ раздѣлилъ свои персики между своими четырьмя сыновьями, и мать нолучила также одинъ. Опи спрятались между деревьями. *•) ТЬеге іа ав дгеаі а (Іійегепсе Ьсіісип іЬе потіпасіѵе ап<1 ассияаііѵе ав Ьс- Іиееп впЬуесі аші оЬуесІ ТЬе ГаіЬег 4іѵі<іѳ<1 Ьіз реасЬев оніо» ,. Ьіз Гоиг вопя, ап4 іЬе тоіЬсг Ь*<1 опе. ТЬеу Ькі іЬетяеІѵев атопуві іЬе ігеез. *•) Говорятъ также іо епіег іпіо сопоегзаііоп, іпіо а ргціесі; но, собственно говоря, глаголъ вступать не требуетъ предлога, напр., іо гпіег а (огігезз, а іоіоп, вступить въ крѣпость, въ городъ.
— 349 — Но поі раяв Ьу ІЬе іЬеаіге. Неаѵ’п кпожв, ту воп, Ьу ѵгЬаі Ьу- раіЬв. аші ішіігесі сгоокеті каув 1 «01 іЬів сгожп. (і'ЛаЬуіеоге.) Ву мгЬаі теапз ііііі Ье оЬіаіп іЬів Гаѵоигіи ТЬеу чгеге іосей аші геѵяпі-у Ьу іЬеіг тавіег, Ін^іизе іЬеу мгего ішіивігіоиа ап<1 оЬеіііепі. Не Ьав ііопе іі Ьу сотташі. Предлогъ Ъу выражаетъ дѣйствіе, происходящее рядомъ съ чѣмъ либо, возлѣ какого-нибудь предмета, а иногда служилъ какъ бы связью между страдательнымъ глаголомъ и именемъ дѣйствующаго предмета. Этимъ же предлогомъ выражается также причина. Не ходите возлѣ театра. Богу извѣстно, мой сынъ, какими изви- листыми путами, какими косвенными н не прямыми дорогами я добился ятой короны. Какимъ образомъ получилъ онъ эту ми- лость? Оии были любимы и награждаемы своимъ учителемъ, потому что были прилежны и послушны. Онъ сдѣлалъ, ото по приказанію. Дѣйствіе чрезъ средину какого либо предмета, а также причина выражаются предлогомъ (ІігонцЬ. Онъ пробился сквозь ряды. Не Ьгоке Ікгоидк іЬе тапка. Мы проѣхали чрезъ Египетъ. ѴѴе ігаѵеііеіі іНгоііук Евурі. Онъ сдѣлалъ ято, боясь не понравиться Не ііііі іі іНгоидЬ Ьаг оі (іізріеавіпз вамъ. уои. Предлоги /Ьин и оиі о( выражаютъ причину. Опи говорятъ такъ, желая нравиться. ТЬеу вау во /гот а девіге Іо ріеаае. Она сдѣлала вто просто по невѣдѣнію. 8Ье <1і<1 іі /гот теге і«погапсе. Изъ одной только дружбы и написалъ Оиі о/ рнге ГгіепіівЬір (ог уои 1 кгоіе это письмо. ІЬів іеііег. Предлогъ ипіЛоиі означаетъ лишеніе и соотвѣтствуетъ русскому безъ. Зачѣмъ пошли иы туда безъ меня? АѴЬу ііііі уои «о іЬеге ісііКоиі те? Примѣч. И. — Имя существительное, стоящее послѣ ісіікоиі, вообще ставится съ неопредѣленнымъ членомъ. Оиъ безъ гроша. Не ів іеіЛоиі а реппу. Оии безъ генерала. ТЬеу аге ісііЬоиі а «епегаі. Примѣч. Е. — Очень часто составляютъ имя прилагательное изъ имени существительнаго и слова Іезв. Безъ сомнѣнія. ВоцЬііевэ. «Сирота. ГаіЬегІеав. -Оиъ безъ гроша. Не ів реппуіеав. Они безъ друзей. ТЬеу аге Ггіешііеав. Если безъ имѣетъ значеніе: если-бъ не, не будь, то въ англій- ской рѣчи ставится Ьиі (ог, или сослагательное наклоненіе и (ог. і Виі /ог уои ааИаіапсе I вЪоиІЗ Ье Іові. Возъ вашей помощи я погибъ-бы. ’ И'еге іі поі (ог уоиг аввівіапсе I ( вЬоиІіі Ье іові. 24*
— 350 — Предлогъ аЬоні служитъ для выраженія предмета рѣчи или раз- говора и соотвѣтствуетъ русскому о, объ. Иногда опъ имѣетъ зна- ченіе около, съ. Вы много говорите о пустякахъ. Они разсуждали о полезности этихъ спо- собовъ. Опи разговаривали о предсѣдательствѣ. Есть съ вами деньги? Они пришелъ около трехъ часовъ. Ѵои іаік а ^геаі <1еа1 аЬоиі иоіЫп^. ТЬеу (Іівсивьесі аЬоиі іііе иіііііу оі' ікоче ргосеесііпвв. ТЬеу сопѵегвеіі аЬоиі ргесеііспсу. Наѵе уои апу іпопеу аЬоиі уои? Не сате аі аЬоиі ііігее о’сіоск. Ііредлогъ оп или ироп соотвѣтствуетъ русскому на и служитъ выраженія опоры, предмета рѣчи или числа (времени). Положите книгу на столъ. Мой вѣеръ на каминѣ. Опъ написалъ трактатъ о математикѣ. Оиъ говорилъ проповѣдь объ евангеліи. Тамъ пастухъ опирается не свой посохъ. Это солице садится въ волнахъ. Оми отплыли третьяго марта. 1‘иі іЬе Ьоок ироп іЬе ІаЫе. Му іап Ііеи оп іЬе шапііеріесе. Не жгоіе а ѣгеаііве оп ріаіЬетаѣісв. Пе ргсасЬеіІ оп іке боиреі. Тііегс Іеапв іЬе вкеркепі ои Ьів сгоок. (Вугоп.) Топ вип іііаі вей ироп Ніе веа. (Вугоп.) ТЬеу ваі1е<1 оп Іке іЬіг<1 оГ Магсіі. Русскіе предлоги на, надъ выражаются по-англійски оѵег. Опи набросили покрывало иа эту страш- ную сцену. Онъ царствовалъ надъ разумнымъ наро- домъ. Вы можете идти по моимъ слѣдахъ на пробуждающейся землѣ. ТЬеу іЬге* а ѵеіі оѵег іЬаі Ггі^ЬіГпІ нсепе. Не геіяпеіі оѵег ап іпіеііі^епі реоріе. Ѵои тау ігасо ту віерв о'ег, іЬо мгакеиіпк еагіЬ. У іі р а ж н е и і е 183. Одинъ поэтъ хотѣлъ навѣстить (ѵепі Іо саіі оп) дворянина. Послѣдній, увидѣвъ его въ ту минуту, какъ тотъ былъ готовъ войти въ (пеаг епіегіпр) его домъ, закричалъ своей служанкѣ такъ громко, что поэтъ услышалъ его (Гог іЬе роеі (о Ііеаг): «Скажите ему, что меня нѣтъ дома». Служанка сказала это ему, и онъ ушелъ (іо ге- ііге). Спустя нѣсколько дней, дворянинъ пришелъ къ поэту отдать ему визитъ (іпѣепіііпк Іо саіі оп Ьіт) и посовѣтоваться съ нимъ о нѣкоторыхъ дѣлахъ. «Меня нѣтъ дома», сказалъ ему поэтъ, не отпирая двери. «Какъ (ІІоѵѵ во)?» вскричалъ (іо ехсіаіт) дворя- нинъ: «васъ нѣтъ дома, а вы однакожъ (уеі) говорите со мною? — Вы не хотите вѣрить мнѣ самому (ѴѴІ11 уои поі іаке шу оѵп іѵогіі)?» возразилъ поэтъ: «а я недавно повѣрилъ вашей служанкѣ (уеі I іоок Іііаі оі уоиг вегѵапіе). Знайте (Ве іі кпонп ипіо уои), мил. гос., что я дома, но ие для васъ».
— 351 Заемное лице (а соипіепаше). — Одинъ гасконскій офицеръ, про- ся своего жалованья у военнаго министра, сказалъ, что находит- ся въ опасности умереть съ голода. Министръ, видя его полное и румяное (пкіііу) лице (ІЬе ѵіяаце), сказалъ, что его здоровый видъ и]ютиворѣчить словамъ (даѵе Ніе Ііе Іо Ьів я(а(еіпеп(). «Ахъ, мил. гос.,» сказалъ гасконецъ, «не полагайтесь на это (ііоп’і ігиві іо іііаі); это лпце не мое, оно принадлежитъ моему трактирщику, который давно вѣритъ мнѣ въ долгъ». Зевксъ соперничалъ съ Парразіемъ по поводу своего искусства (іпіо а сопіеяі оГ аг(>. Онъ нарисовалъ виноградъ (цгарея) такъ вѣрно (во іпііу) что птицы клевали его (Іо реск аі). Другой на- рисовалъ (ііеіеі^і(е) занавѣсъ (а спгіаіп) такъ искуссно (ехасііу), что Зевксъ, войдя, сказалъ: «снимите (Таке аѵау) занавѣсъ, чтобы мы видѣли эту картину (ріесе)». Замѣтивъ (іо Йші) свою ошибку, онъ сказалъ: «Парразій, ты одержалъ верхъ (Ьаяі сопдиегеіі); я обманулъ только птицъ, а ты — самого художника». Зевксъ написалъ мальчика, несущаго виноградъ; птицы снова слетѣлись и клевали. Нѣкоторые изъ народа хлопали въ ладоши (іо арріаиіі); по Зевксъ подбѣжалъ (Нсѵ) въ ярости (іп а раяяіоп) къ картинѣ, говоря: «мой ребенокъ, конечно, плохо написанъ». Упражненіе 184. Кро т ос т ь. (МіМ л е аі). Кіютость характера (іешрег) сэра Исаака Ньютона въ теченіе его жизни возбуждала (іо сопішаші) удивленіе всѣхъ знавшихъ его, по быть-можетъ ни въ какомъ другомъ случаѣ (іпя(апсе) бо- лѣе, какъ въ слѣдующемъ. Сэръ Исаакъ имѣлъ любимую собач- ку, Брильянтъ. Однажды, имѣя надобность пройти изъ своего ка- бинета (Ніе я(иііу) въ сосѣднюю комнату, онъ оставилъ Брильян- та одного (ѵая Іеіі ЬеЬішІ). Вернувшись чрезъ нѣсколько минутъ, сэръ Исаакъ нашелъ къ величайшему своему огорченію (Ііе Ьаіі (Ье іпогіібсаііоп іо йші), что Брильянтъ опрокинулъ горящую (ІіцЬіеіі) свѣчу па бумаги; почти оконченный трудъ (іЬе пеагіу (іпіяЬоіі ІаЬопг) многихъ лѣтъ былъ объятъ пламенемъ и почти превращенъ въ пепелъ (аітояі сопашпей іо аяЬея). Сэръ Исаакъ былъ уже очень старъ (Ьеіп{і ѵегу Гог аііѵапееіі іп іеагя), и по- теря эта (іііе 1088) была поэтому невознаградима; однакожъ онъ, пе ударивъ даже собаки, удовольствовался упрекнуть ее (іііе опіу геішкеіі Ьіт) этими словами: «Ахъ, Брильянтъ, Брильянтъ! пло- хо ты понимаешь зло ((Ье іпіясЬіеГ), которое ты сдѣлалъ». Одинъ капралъ (А согрогаі) лейбъ-гвардіи (іііе ІИе-цпапі) Фрид- риха Великаго, чрезвычайно тщеславный, но въ то же время храб- рый (а Ьгаѵе Гсііоѵ), носилъ часовую цѣпочку, къ которой привя-
— 352 — залъ (Іо аіііх) мушкетную пулю (а піиякеі-ЬиПеі) вмѣсто часовъ, коихъ пе имѣлъ средствъ купить. Король, будучи однажды распо- ложенъ (іпсііпесі) шутить (іо гаііу), сказалъ ему: «Капралъ, вы, должно быть, были очень воздержны (Гпірзі), чтобы купить часы. На (Ьу) моихъ шесть; скажите, сколько на вашихъ?» Солдатъ, понявъ (іо виевв) намѣреніе короля, вынулъ тотчасъ пулю изъ жилетнаго кармана (іЬе ГоЬ) и сказалъ ему: <мои часы не пока- зываютъ ни пять, пи шесть, по ежеминутно говорятъ мпѣ, что мой долгъ умереть за ваше величество! — Вотъ (Неге), мой другъ’», сказалъ умиленный (циііе айесіесі) король, «возьми эти часы, что- бы мон> также сказать, который часъ». И отдалъ ему свои часы, осыпанные брилліантами (іЬе Ьгііііапі). * Жители одного большаго города предложили маршалу (піагвііаі) Тюренню 5,000 экю, съ условіемъ, чтобы опъ перемѣнилъ путь и пе проводилъ своихъ войскъ чрезъ ихъ городъ. Онъ отвѣчалъ имъ: «такъ какъ вашъ городъ не лежитъ па дорогѣ, по которой я раз- считываю идти (іо пшгсЬ), то я не могу принять деньги, которыя вы мпѣ предлагаете». У ира жиеніе 185. Ловля жемчуга (ТЬе р е а г 1-1 і * Ье г у). Жемчугъ такъ же цѣненъ, какъ драгоцѣнные камни. Его на- ходятъ въ раковинахъ (іЬе вЬеІІ), которыя имѣютъ нѣкоторое сход- ство съ (воше^ііаі ге.четЫіпц) устрицати (ап оувіег). Каждая ра- ковина заключаетъ маленькое животное, которое, будучи больнымъ, имѣетъ жемчугъ во всѣхъ частяхъ своего тѣла. Самая значитель- ная ловля жемчуга производится (аге саггіесі оп) въ Тихомъ и Ат- лантическомъ океанахъ (іЬе Расійс аші Аііапііс Осеапв). Послѣ разработки рудниковъ (шіпіпц), ловля жемчуга составляетъ самую тяжелую (Ьапі) и самую опасную (регііопв) работу (ігшіе). Люди, опускающіеся (іо сііѵе) на морское дно, чтобы собирать (іо соііесі) жемчужныя раковины (ІЬе у>еаг! оувіег), называются водолазами (см. ур. 54). Ихъ пріучаютъ (іЬеу аге ІанрЫ) съ дѣтства удержи- вать (іо Ьо1(1) дыханіе. Затыкаютъ (іо 8іор) водолазу носъ и уши, привязываютъ (іо Гавіеп) вокругъ тѣла (гоипсі Ьіз хѵаівѣ) веревку, конецъ которой держатъ (ів пшіе Гаві) на лодкѣ, а къ одной ногѣ привязываютъ (іо аііясЬ) камень вѣсомъ (а віопе неі^Ьіпц) въ 20 — 30 ф., чтобы опустить его па дно возможно скорѣе (ав Гаві роввіЫе). Достигнувъ дна, онъ отдѣляетъ (іо Іоовеп) ножемъ раковины отъ утеса (іііе госк) и кладетъ ихъ въ корзину. Какъ только опа наполнится, или какъ только водолазъ видитъ акулу (веев а зЬагк сошіп#), или начнетъ задыхаться (ог іГ Ье Ьав по Іопрег Ьгеаііі епоицЬ) и пе въ состояніи пробыть болѣе подъ во-
— 353 дою, оиъ отвязываетъ (іо ипііе) камень отъ йоги н дергаетъ (іо зііаке) веревку, привязанную вокругъ его тѣла, давая тѣмъ знать (ав а зіцпаі (ог іЬе оіЬегв), чтобы его вытащить (іо риіі-ир), что дѣлается немедленно и очень скоро (и'ЬісЬ І8 Лопе іпйіапііу). Вскры- ваютъ раковины ножемъ или подвергаютъ ихъ гніенію (іо риігіІу); тогда они сами открываются (оі іЬеіг опп ассопі), и изъ раковинъ (вііеіі) вынимается жемчугъ. Жемчугъ бываетъ различенъ (іо йійег) но (іп) величинѣ (зіге), формѣ, цвѣту и блеску; и, смотря но это- му различію, даютъ ему (іЬаі іііеу Наѵе гесеіѵесі) различныя на- званія и различную цѣну (апй аге іпоге ог Іезз ѵаІиаЫе). Урокъ іпестдеслтъ первый. — Віхіу-йгеі Іеязоп. Краткій обзоръ синтаксическихъ правилъ. I. Опредѣленный и неопредѣленный члены, притяжательныя, воіцюсительныя и относительныя мѣстоименія остаются безъ измѣ- ненія. Шляпа, шляпы. Столъ, столы. Отецъ, мать. Урна, часъ. Моя шляпа, мои іпллпы. Мой столъ, мои столы. Которая лошадь? которыя лошади? Какал ложка? какія ложки? Имѣете записку, которую имѣетъ мой • братъ ? У мепя есть ііеію, которое пи имѣете. Есть у васъ письма, которыя я имѣю? Какіе ящики у насъ? У меня ящики, которыя имѣетъ моя се- стра. ТЬе Ьаі, іЬе Ьаія. ТЬе ІаЫе, іЬе іаЫев (ур. 1 и 8). А ГаіЬег, а тоіЬсг. Ап игп, ап Ьоиг (ур. 11). Му Ьаі, ту іаЫен. Му (аЫе, ту Ьаіз. УѴІііеЬ Ьогве, ѵгЬісЬ Ьогвев? ѴѴЬісЬ врооп, ѵгЬісЬ вроопя (ур. 1 и 8). Наѵе уои іЬе поіе *ЬісЬ ту огоіЬег Ьаз? I Ьаѵе іЬе реп кЬісЬ уои Ьаѵе. Ііаѵе уои іЬе Ьоок* тѵЬісЬ I Ьаѵе? ѴѴЬісЬ Ьохев Ьаѵе уои? I Ьаѵе іЬоао «ЬісЬ ту вівіег Ьав (ур. 7 и 0). Примѣч. Л. — Мѣстоименія указательныя и опредѣлительныя согласуются въ числѣ съ слѣдующимъ за ними именемъ существи- тельнымъ,- напр., Ткіз Ьоок, эта книга: (козе Ьоокз, эти книги; (кіз коизе, этотъ домъ, іксзс коизез, эти дома; (каі Ьоок, та книга, ікозв Ьоокя, тѣ книги; ікаі коизе, тотъ домъ, (козе коизез, тѣ дома (ур. 7 и 8). I Ьаѵе ікаі «ЬісЬ уои ііаѵе, я имѣю тотъ, который вы имѣете; I Ьаѵе (козе ѵЬісЬ уои Ьаѵе, у меня тѣ, которые вы имѣете (ур. 7 и 9). Примѣч. В. — Имя владѣльца или замѣняющее его мѣстоиме- ніе никогда не отдѣляются отъ имени обладаемой вещи. I вее іЬе піап иЬове <1од уои Ьаѵе кіПед, я вижу человѣка, котораго собаку вы убили. Во уои зее іЬе реоріе ѵгЬоде Ьогве I Ьаѵе Ьои^Ы? ви- дите ли вы людей, которыхъ лошадь я купилъ? (ур. 38). II. Имя прилагательное не измѣняется ни въ родѣ, ни въ числѣ, и ставится предъ именемъ существительнымъ.
— 354 — Доброе дитя. Добрыя дѣти. Злой мальчикъ. Французскій языкъ. Бѣлая шляпа. Черный чулокъ. Круглый столъ. Добрый н великодушный король. Добрая и великодушная королева. Молодая, богатая и добродѣтельная жен- щина. Бѣлыя шляпы. Умныя дѣти. Л ₽оо<1 сЫМ. Ооо<і сЪІІсІгеи. А паивЬіу Ъоу. ТЪе ЕгепсЬ Іапдиарт. А «Ъііе Ьаі. А Ыаск віоскіпр. А гоипд іаЫе. А (гооіі аші кепегоиа кіпд. А дооіі ап(1 яепегоия циееп А уоиод, гіск аші ѵігіиоив ТЪе мгЬііе Ъаія. ТЪе вооіі сіііісігеп (ур. 2). Примѣч. О. — Если имя прилагательное само имѣеп. дополненіе, то, разумѣется, ставится послѣ имени существительнаго. Женщина, любезная со всѣми. А мготап атіаЫе іо еѵегу Ъо<іу. Нація, склонная къ войнѣ. А паііоп іпсііпесііоѵаг УР. 46). III. Нарѣчіе ставится вообще прежде имени прилагательнаго и причастія; оно также предшествуетъ другому нарѣчію, видоизмѣ- няя его. Исключеніе составляетъ еяом^Л, которое всегда ставится послѣ видоизмѣняемаго имъ слова (ур. 11). Это довольно ясно. Эти страны, столь раздѣленныя между собою. Они почти схожи. Отдѣльно разсматриваемыя фразы. Мы были достаточно расположены про- сить совѣта. Эта мода была почти всюду усвоена. Есть-ли у васъ довольно вппа? У меня его не много, но довольно. Іі із яи/ИсіепНу сіеаг. ТЪозѳ ісііШу зерагаіей соііпігіез. Тііеу аге пгаѵіу аііке. ТЪе зепіепсев чіпуіу сопвИѳгеі. IV е ѵеге геагіу епоиу/і іо авк аЛѵісе. ТЬів Гавіііоп ѵав аітозі ипіѵепаііу а<1оріе<1. Наѵе уои «•іпе епоидк? I Ьаѵе опіу а Іііііе, Ъиі спои#к (ур. 14). Что касается до его мѣста относительно глагола, то надобно за- мѣтить : а) Нарѣчіе ставится послѣ среднихъ глаголовъ, употребленныхъ въ простыхъ временахъ (ур. 23). Онъ отлично ѣздитъ верхомъ. Оии храбро подходятъ. Онъ говорилъ сильно. Развѣ я говорю хорошо? Вы не говорите дурно. Пе гіііев іиітігаЫу. ТЬеу аЛѵансе ЬокІІу. Не вроке {огсіЫу. Во 1 вреак и'еіі'і Ѵои До поі вреак Ьшііу (ур. 23). Примѣч. И. — Многія нарѣчія времени, — аіѵѵаув, всегда; еѵег, никогда; пеѵег, не — никогда; веШот, рѣдко; вотѳЬтез, иногда; согатопіу, вообще; изиаііу, обыкновенно, и проч.,—ставятся между подлежащимъ и глаголамъ. Они всегда говорятъ о самихъ себѣ. Онъ всегда приходить по субботамъ. Мы рѣдко выходимъ одни. ТЬеу аіісаув вреак оГ ікетзеіѵез. Не аіюаув сотез оп Каіипіау. \Ѵе яеШот до оиі аіопе.
— 355 — Я никогда не вижу сновъ. I пеѵег (ігеат. Онъ иногда навѣщаетъ насъ. Не вотсіітм ѵізііз ив. Они вообще размножаются очень скоро. ТЬеу соттопіу іасгсазе ѵегу Газі. Онъ обыкновенно спитъ до девяти часовъ. ЗЬе «зма//у віеерз іііі піпе о’сіоск. Ь) если глаголъ дѣйствительный, то нарѣчіе ставится не между нимъ и прямымъ дополненіемъ, но между подлежащимъ и глаго- ломъ. '.Но сильно безпокоило его враговъ. Мы всѣ были недовольны его поведеніемъ. Подобный обычай заставляетъ очевидно предполагать болѣе раннее учрежденіе. Это, разумѣется, возбудило сноугъ. с) Нарѣчіе часто ставится послѣ дополненія. Онъ строго выговаривалъ своему сыну. Опъ наградилъ солдатъ очень щедро. Я видѣлъ ее сегодня утромъ. Я вамъ пришлю это завтра. Онъ приходитъ ко мпѣ каждое утро. Примѣч. Е. — Однакожъ парѣчіе времени ставится почти всегда между глаголомъ и подлежащимъ (см. выше примѣч. В). Нидито-ли вы часто мою сестру? Я часто говорю съ пнмъ (съ нею). Онъ никогда не былъ ни правъ, ни ви- новатъ. ТЬів дгеаПу аіагтей Ьів епетіев. Нія ЬеЬаѵі'оиг тигѣ (іівріеавесі ив аіі. ЗисЬ а сизіот сѵіЛепІІу зиррозея іЬе ргіог евіаЫівЬтепі. ТЬів паіигаііу ргосіисеб а бізриіе. Не гергоѵеб Ьін воп яеѵегеіу. Пе ге*аг<1«1 Ьів ноійіегв ѵегу НЪегаІІу. I Ьаѵе вееп Ьег (ків тогпіяд (ур. 29). I ѵгііі веімі іі уои Іо тоггой'. Не сотез іо те еѵегу тотіпд. По уои ореп вее ту візіег (ур. 23)? I о(іеп зреак іо Ьіт (или: Ьег). Не перег Ьаз Ьееп еііЬег гідЬі ог *ГОП(?. (1) Если глаголъ требуетъ предлога, то нарѣчіе ставится послѣ глагола и прежде предлога. Оиъ подробно говорилъ о своихъ намѣ- Не вроке сігситМапііаиу оГ Ьіз іп- реніяхъ. іепііопв. Онъ почтительно поклонился всему об- Не Ьоѵсчі ге»ресі(иИу іо іЬе ѵгіюіе ществу. сотрапу. е) При сложныхъ временахъ, нарѣчіе ставится между вспомога- тельнымъ глаголомъ и причастіемъ. Опъ билъ строго наказанъ. Мы совершенно довольны. Я искренно раскаялся въ этомъ. Они, конечно, сдѣлали то, что могли. Не мав кеѵегеіу рипівЬеб. ІѴе аге рег/'есііу вайвбеб. I Ьаѵе кіпсеге/у гертеие*! іі. ТЬеу Ьаѵе сегіаіпіу <іопе ѵЬаі іЬеу соиШ. * Примѣч. Г. — Если два вспомогательныхъ глагола, то нарѣчіе ставится между ними. Я, конечно, буду у васъ завтра утромъ. Онъ, конечно, окончитъ свое письмо къ десяти часамъ. Примѣч. 6г. — Это правило что говорится также: I *і11 сегіаіпіу Ье аі уоиг Ьоизе іо- тоггоѵ тогпіпк. Не ѵгііі еигеіу Ьаѵе ііпізЬеіі Ьіз Іеііег Ьу іеп о’сіоск. не всегда соблюдается, потому
— 356 — Это вполнѣ объяснится послѣдующимъ. ТЫз «І11 Ье рет[ес<1у ипііегвіогиі Ггот ѵгЬаі Гоііоѵгв. Примѣч. П.— Нарѣчіе опіу, обозначая качество дѣйствія, пред- шествуетъ глаголу, означая же качество дополненія,—ставятся послѣ глагола. Я только видѣлъ его, но пе говорилъ съ нимъ. Я видѣлъ только его, но по его жену. Я пе только видѣлъ его, во и говорилъ съ нимъ. Я видѣлъ ие только его, по и жену его. Мой братъ умѣетъ только читать, но не умѣетъ писать. Онъ только слушаетъ, но не говоритъ. I опіу за» Ьіт. Ьиі <1і<1 поі вреак Іо Ьіт. I за» опіу Ьіт, Ьиі поі Ьіз ѵгіГе. 1 поі опіу за» Ьіт, Ьиі вроке Іо Ьіт. I за* поі опіу Ьіт, Ьиі Ьіз «Ие. Му ЬгоіЬег сап опіу геаті, Ье сап- поі мггііе. Не опіу Іізіепз, Ьиі <1осз поі вреак. Примѣч. I. — Опіу предшествуетъ имени прилагательному. Наставникъ только строгъ, но ие жестокъ. ТЬе іеасЬег ів опіу зігісі, поі веѵегс. IV. а) Всѣ предлоги въ англійскомъ языкѣ управляютъ винитель- нымъ падежомъ (ур. 59). Это правило примѣняется только къ мѣсто- именіямъ, такъ какъ ихъ винительный падежъ отличенъ отъ име- нительнаго. Дайте ото мнѣ. • Оіѵе іі Іо ше. Это онъ сказалъ. ' Іі «ав ваі<1 Ьу Ьіт. Скажите ей. Вреак ісіік Ьег. Съ кѣмъ ви говорили? ІІ’ііЛ ѵѵЬот <1і<1 уои вреак? Ь) Предлоги часто отдѣляются отъ управляемаго слова и ста- вятся послѣ глагола (ур. 19, 20, 21, 58). Кого вы ищете? Что вамъ нужно? Къ кому вы пишете? О комъ ни говорите? О чемъ опи говорятъ? Кѣмъ мы были порицаемы? 5ѴЬот аге уои Іоокіпк /'ог? ЛѴЬаі аге уои іп мгапі о/-? ЛѴЪот аге уои «гіііп^ Іо? ЛѴЬот ііо уои вреак о['і ДѴЬаІ аге іЬеу арецкіик о/"? \ѴЬот Ьаѵе ѵгс Ьееп ЫатеД Ьу? с) Предлоги управляютъ также цѣлими фразами или частями фразы (ур. 58). Я вамъ буду обязалъ, если вы попросите I зЬиІІ Гееі оШіцсЛ Ьу уоиг еидаціир моего брата писать ко мнѣ. шу ЬгоіЬег іо ѵггііе Іо ше. Приготовьте все къ моему пріѣзду. Маке аіі геагіу адаіпЧ ту аггіѵаі. V. Фраза (предложеніе) можетъ быть: а) утвердительною, Ъ) во- просительною, с) отрицательною, (1) вопросительно-отрицательною. (а) Въ утвердительной фразѣ ставятъ сперва подлежащее, по- томъ глаголъ, за нимъ прямое дополненіе, выраженное именемъ существительнымъ или мѣстоименіемъ, и наконецъ косвенное до- полненіе (ур. 2 и 18).
— 357 — Человѣкъ имѣетъ ножъ. Человѣкъ не имѣетъ ножа. Женщина имѣетъ кошелекъ. Женщина не имѣетъ кошелька. Мальчикъ имѣетъ его. Мальчикъ не имѣетъ его. Оиа имѣетъ платье. Она его имѣетъ. Она его но имѣетъ. Онъ разводитъ огонь, вмѣсто того, чтобы приготовить постель. Онъ пишетъ письмо. Л вижу моего брата. , Я его вижу. Я ее вижу. Я ихъ вижу. Солнце согрѣваетъ земли. Угодпо-ли вамъ послать книгу человѣку? Я хочу ее послать ему. Когда хотите послать ему ее? Я хочу послать ее ему завтра. Я хочу написать письмо къ моей матери. Я хочу написать ей письмо. Тііе тап Ьав ІЬе кпіГѳ (ур 6). ТЬе тап Ьав поі іЬе коііе (ур. 6). ТЬе ѵгошап Ьав іЬе ригзе (ур. 6). ТЬе ѵгошап Ьав поі ІЬе ригве (ур. 6). ТЬе Ьоу Ьав іі (ур. 6). ТЬе Ьоу Ьаз іі поі (ур. 6). ВЬе Ьав іііе цомп (ур. 6). ВЬе Ьав іі (ур. 6). 8Ье Ьаз іі поі (ур. 6). Не такев ІЬе Йге іпзіеаіі пГ такіпк ІЬе ЬеЯ (ур. 22). Не ѵѵгііев а Іеііег. 1 вее ту ЬгоіЬег. I вее Ьіт. I вее Ьег. I вее іЬет. ТЬе вип мгагтн іЬо еагіЬ. \Ѵі11 уои зеші іЬе Ьоок іо Ніе тап (ур. 18)? I ѵгііі веп<1 іі Іо Ьіт (ур. 18). ѴѴЬеп ѵгііі уои веші іі Іо Ьіт (ур. 18)? I ѵгііі веші іі Іо Ьіт Іо-тоггоѵ (ур. 18)? I адівЬ іо ѵггііе а Іеііег іо ту тоіЬег. 1 ѵгіаЬ іо ѵггііе опе Іо Ьег. Примѣч. К. — Иногда предлогъ іо не можетъ быть опущенъ; въ этомъ случаѣ косвенное дополненіе (дательный падежъ имени существительнаго) предшествуетъ прямому дополненію (винитель- ному падежу); но если косвеннымъ дополненіемъ служитъ датель- ный падежъ мѣстоименія, то онъ всегда ставится послѣ винитель- наго, не смотря на предлогъ Іо, явный или подразу мѣняемый. Хотите послать человѣку его книгу? ѴГШ уои веші Летай Ьів Ьоок (ур. 18)? Я хочу ее послать ему. I ѵгііі веші іі Ьіш (ур. 18). Угодно вамъ дать мнѣ платокъ? ЛѴіІІ уои ціѵе те іііе ЬашІкегсЬіеі' (ур. 18)? Я хочу дать его вамъ. I «ІИ щѵе 11 уои (ур. 18). Угоню ололжмп. свое не по моей | ѴГІІІ уои Іепй ту вівіег уоиг реп (ур. 18)? Угодно вамъ одолжить свое перо моей уоц )еП(1 реп |0 ту 8ІВІег сестрѣ і- (ур. 18)$ я хИ, «. а. . {' Д а !; Примѣч. Ь. — Составное косвенное дополненіе, т. е., состоящее изъ предлога и управляемаго имъ слова, старится всегда послѣ прямаго дополненія. Будете-ли такъ добры купить эту книгу дли меня? Я хочу ее купить для васъ. Я пошли съ вами моего слугу. Я провожу васъ въ театръ. \Ѵіі1 уои Ьаѵе іЬе воо^певв іо Ьиу іЬів Ьоок Гог ше? I ѵгііі Ьиу іі Гог уои. 1 ѵгііі веші шу вегѵапі ѵчіЛ уои. I ѵгііі Іаке уои ю Ле ріау. Примѣч. Л/. — Возвратное мѣстоименіе также ставится послѣ глагола (ур. 37).
— 358 — Я себя нижу. Оиъ себя видитъ. Опа грѣется, Онж (онѣ) грѣются. I вее тувеИ. Не веев ЬітвеИ. ВЬе кагтв ЬегвеИ. Тііеу *агт іЬетвеІѵез. Примѣч. Л’. — Глаголъ Іеі, позволить, допустить, въ первомъ и третьемъ лицѣ повелительнаго паклопенія. требуетъ винительна- го падежа имени существительнаго или мѣстоименія (ур. 48). Пусть онъ сдѣлаетъ это. Ьеі Мт <1о іі. Пусть оиъ слушаетъ меня. Ьеі Ъіт Іівіеп іо ше. Пусть они (онѣ) идутъ туда. Ьеі (Ьет %о іЬеге. Примѣч. О. — Глаголъ предшествуетъ подлежащему (обратный порядокъ словъ). 1. Въ восклицаніяхъ и въ выраженіи пламеннаго желанія. Мау уои аіѵгаув Ъе Ьарру! О, соиііі I Ьиі вее Ьіш! Будьте всегда счастливы! Ахъ, отчего я не могу вндѣть его! 2. Когда поставлено одно сослагательное наклоненіе и опущено условное і/ (ур. 46). Будь я Александромъ. Если-бъ я имѣлъ книгу. Будь я богатъ. Если онъ прибьетъ свою собаку. Если онъ потеряетъ свон деньги. И’еге I Аіехаіміег. НаЛ I іііе Ьоок. ІГеге I гісЬ. ТГеге Ье іо Ъеаі Ыя <1од. М’еге Ье іо Іове Ьів топеу. 3. При среднемъ глаголѣ съ нѣкоторыми предшествующими на- рѣчіями, каковы: (Иеп, тогда; пеѵег, не— никогда; еѵег, всегда: акаіп, еще; іНе тоге, нанболыпе; Ьеге, здѣсь; ІЬеге. тамъ; (Ьепсе. оттуда; іЬн», итакъ, и проч. Тогда я постараюсь забыть то, что вн сдѣлали. Нѣть, никогда я не забуду того, что вы сдѣлали для меня. Я хочу опять попробовать говорить съ нимъ. Чѣмъ раньше вы придете. тѣмъ больше вамъ будутъ рады. Здѣсь оиъ былъ убитъ. Тамъ были его друзья. Оиъ пришелъ оттуда. Онъ такъ говорилъ мпѣ. ТЛем ісііі I ігу іо Гогцеі ѵііаі уои Ьаѵе Лопе. Ио, пеѵег вЛлИ I Гогреі «Ьаі уои Ьаѵе <1опе Гог те. Адаіп ісііі I ігу іо вреак іо Ьіт. ТЬе воопег уои соте, /Ле тоге ѵеі- соте уои ѵііі Ъе. Неге ісая Ье «Іаіп. ТЬеге н'еге Ьіз Ггіепсів. 77іепсе соты іі. ТЬия ЛіЛ Ье вреак іо те. 4. Когда хотятъ выразить напыщенно какое либо качество. Счастлива женщина, которая никогда не уклоняется отъ стези добродѣтели и невинности. Великодушенъ человѣкъ, который проща- етъ своимъ врагамъ, какъ только ми- нетъ часъ угнетенія. Нарру ія іЬе мготап <Ьо пеѵег сіегі- аіев і'гот іЬе раіЬ оГ ѵігіие апд іппосепсе. (гепегоия ія іЬе тап мгЬо Гогйіѵев Ьів епетіез аз вооп ав іЬе Ьоиг оГ орргеввіоп ів оѵег. 5. Во второй части фразы съ союзомъ пеіікег или «о.
— 359 — Она пе сдѣлаетъ этого, и вы также. Я пе пойду, н опа также. Онъ сдѣлалъ свои упражненіи, н л также сдѣлалъ свои. Мой братъ уѣхалъ въ Берлинъ, н моя сестра также отправилась туда. 8Ье зЬаІІ поі <іо іі, леііЛег зйиП уои. I мгііі поі К° іЬеге, пеіікег (Лаіі зЬе. Ие ііііі Ьів ехегсізез, во Лі<1 I. Му ЬгоіЬег ів допе іо Вегііп, во м ту зізіег. (Ь) Вопросительная фраза начинается глаголомъ. Имѣетъ лн женщина вашу бутылку или свою? Имѣетъ лн она ліашу птицу или свою? Имѣлъ ли я ея ножъ или его? Хочется ли спать дѣвицѣ? Права ли женщина иди виповага? Нав іЬе ѵотап уоиг Ьоіііе ог Ьеге? • Нав вЬе уоиг Ьіпі ог Ьеге? Наѵе I Ьег киііе ог Ьів ? Ів іЬе уоиик Ішіу віееру? Ів іЬе мотай гідІП ог *гопк? Примѣч. Р. — Если въ вопросительной фразѣ есть вопроси- тельное мѣстоименіе, то фраза начинается послѣднимъ (ур. 6). Что имѣетъ ваша сестра? ЛѴЬаі Ьав уоиг вівіег? У кого мой орѣхъ? \ѴЬо Ьав ту пиі? Примѣч. Ц. — Если глаголъ въ вопросительной фразѣ не вспо- могательный, то онъ соединяется (для спряженія) съ полувспомо- гательнымъ (Іо (ур. 16, 21, 23, 27, 35). Хотите выпить чего нибудь? Хотятъ ли оии купить книгу? Часто ди видите вы мою сестру? Развѣ я хорошо говорю? Развѣ я такъ же хорошо говорю, какъ вы? Будетъ лн балъ сегодня вечеромъ? Ходите ли вы иногда на балъ. Ходили вы туда когда нибудь? Когда ходили вы въ мой магазинъ? Звали вы мепя? Пошла лн ваша сестра сегодня вечеромъ въ театръ? Имѣлъ лн вашъ двоюродный братъ на- мѣреніе учиться англійскому языку? Когда писали гіы къ своей теткѣ? Ио уои мгівЬ іо «ігіпк апу іЬіпк (ур. 16)? По іЬеу ѵівіі Іо Ьиу а Ьоок (ур. ІЯ)? По уои оі'іеп вее іпу вівіег (ур. 25) ? По І вр.еак жеіі (ур. 23)? По I вреак ав ѵеіі аз уои (ур. 23)? Ноев іЬе ЬаИ іаке ріасе іЬів еѵеиіпк (ур. 27)? По уои вотеіішев %о Ю іЬе ЬаИ (УР- 27)? І)і<1 уои ко іЬоге вотеіітев (ур. 27)? ЛѴЬеп ііііі уои к° 10 ту «агеЬоизе (УР- 27)? Пі<1 уои саіі те (ур. 35)? Пі<1 уоиг вівіег ко Іо ІЬе ріау Іаві пікЬі (ур. 85)? ПіН уоиг соивіп іпіеші Ю Іеагп Еп&- ІізЬ (ур. 35)? ХѴЪеп (іі<1 уои ѵгііе Іо уоиг аипі (УР- 35)? Примѣч. И. — Въ отвѣтахъ пе присоединяется къ глаголу пи (Іо для настоящаго времени, нн сіісі для ішрегГесіит (ур. 35). Развѣ я говорю такъ же хорошо, какъ вы? Вы говорите такъ же хорошо, какъ я. Когда былъ балъ. Онъ былъ третьяго дня. Во I вреак аз ѵеіі ав уои (ур. 28)? I Ѵои вреак аз ѵгеіі ав I (ур. 23). АѴЬеп <1і<1 іЬе ЬаИ іаке ріасе (ур. 35)? ІІ іоок ріасе іЬе (іау Ьвіоге уевіепіау (УР- 85).
360 — Когда писали вы къ своей теткѣ? \ѴЬеп <1і<1 уои ѵггііе Іо уоиг аииі (ур. 86)? Я писалъ къ неП на прошедшей недѣлѣ. I ѵгоіе іо Ьег Іаві ѵѵеек (ур. 23). Іе уоиг ГаіЬег аі Ьоте? Но І8. Пате уои вееп ту вівіег? I Ьаѵе. По уои Ьеііете іі? I (ІО. 1>і(1 вЬе вреак Ѳеппап? УЬе ііііі. 81іе ііііі поі. Примѣч. 8. — Вспомогательный или полувспомогательный гла- голь равнозначащи полному отвѣту (ур. 35). Дома ди вашъ отецъ? Дома. Видѣли ви мою сестру? Видѣлъ. Вѣрите вы нтому? Да, вѣрю. Говорила ди она по-нѣмецки? Говорила. Она не говорила по-нѣмецки. (с) Такъ какъ въ англійскомъ языкѣ два отрицанія равняются утвержденію, то въ отрицательной фразѣ употребляется только одно отрицаніе. (іі) Отрицаніе предшествуетъ имени существительному и ставит- ся послѣ личнаго мѣстоименія, если глаголъ вспомогательный. У меня нѣтъ говядины. У меня ел нѣть. Я не хочу иить. Мнѣ пи тепло, ни холодно. Имѣю ли я чернило вашей матери? Вы его но имѣете. Человѣкъ не имѣеп. ножа. Женщина не имѣетъ кошелька. Мальчикъ не имѣетъ его. У него пѣть сундука. У пея пѣтъ платья. Опа его не имѣеп.. Ей не холодно. I Ьаѵе поі іЬе теаі (ур. 2). I Ьаѵе іі поі (ур. 2). I ат поі ІЬігвіу (ур. 3.) I ат пеііЬег жагт пог со1(1 (ур. 4). Наѵе I уоиг тоіЬег’в іпк (ур. 5)? Уои Ьаѵе іі поі (ур. 5). ТЬо таи Ьав поі іпо кпіГе (ур. 6). ТЬе ѵѵотап Ьав поі іЬе ригзе (ур. 0). ТЬе Ьоу Ьав іі поі (ур. 6). Не Ьав поі іЬе сЬеві (ур. 6). 81іе Ьав поі іЬе доѵгп (ур. 6). ВЬе Ьая іі поі (ур. 6). ВЬе ів поі соііі (ур. 6). (е) Невспомогательный глаголъ соединяется, какъ въ вопроси- тельной фразѣ, съ полѵвспомогательнымъ гіо, за которымъ всегда слѣдуетъ отрицаніе. Вы не говорите дурно. Онъ еще не былъ сегодня. Я васъ не лвалъ. Она ие пошла. Уоп (Іо поі яреак ЪаіПу (ур. 23). Іі (іоев поі іаке ріасе Іо-Зау (ур. 27). I ііііі поі саіі уои (ур. 35). ВЬе ііііі поі до. (0 Въ сложныхъ временахъ отрицаніе ставится между вспомо- гательнымъ или полувспомогательнымъ и спрягаемымъ глаголомъ Я ие имѣлъ этого. Онъ его не имѣлъ. Она его не имѣла. Я ихъ пе имѣлъ. Опа ихъ не имѣла. Они (онѣ) ихъ ие имѣли. Она этого не имѣла. I Ьаѵе поі Ьаіі іі (ур. 27). Не Ьав поі Ьаіі іі (ур. 27). ВЬе Ьав поі Ьаіі іі (ур. 27). I Ьаѵе поі Ьаіі іЬет (ур. 27). БЬе Ьаз поі Ьаіі (Ьет (ур. 27). ТЬеу Ьаѵе поі Ьаіі іЬет (ур. 27). БЬе Ьаз поі Ьаіі апу (ур. 27).
— 361 — Они (онѣ) этого не имѣли. Вы не были виноваты, покупая зто. Я намъ этого не сказалъ. Онъ мнѣ этого пе скапалъ. Я этого не видѣлъ. Я пасъ не звалъ. Она туда не пошла. Я не нахожу это хорошимъ. Они не любить учить наизусть. Оиъ этого не имѣлъ. У мепя пе будетъ времени идти со двора. Я никогда пе полюблю ее. Вы будете наказаны, потому что не на- писали своей письменной работы. Но вы будете наказаны, ибо не исполнили своей письменной работы. Я потерялъ деньги, такъ что пе буду въ состояніи заплатитъ ему. Мой другъ потерялъ свой порті|«йль, такъ что не будетъ въ состояніи заплатить за свои сапоги. Ііе нужно будетъ, идти туда. Эта шляпа ие пристала вашей дочери. Это не идетъ къ ней. Пе слѣдуетъ удерживать мон деньги. Не знаю, что со мною будетъ. Не знаю, что съ нпми станется. ТЬеу Ьаѵе поі Ьаіі апу (ур. 27). Ѵои Ьаѵе поі Ьееп ѵѵгопц іп Ьиуіп^ зоте (ур. 27). I Ьаѵе поі *о1<1 іі уои (ур. 28). Пе Ьаз поі Іо1<1 іі те (ур. 28). I Ьаѵе поі аесп апу (ур. 28). I ііііі поі саіі уоп (ур. 85). 8Ье (іі<і поі ко іЬеге (ур. 35). I <1о поі Ііке іі (ур. 85). ТЬеу <1о поі Ііке іо Іеагп Ьу Ііеагі (УР. 86). Пе Ьа<1 поі апу (ур. 35). I зЬаІІ поі Ьаѵе ііте Іо до оиі (ур. 39). I зЬаІІ пеѵег Іоѵе Ьег (ур. 89). Уои ѵѵііі Ье рипівЬесі Ьссаизе уои Ьаѵе поі гіопе уоиг іавк (ур. 39). Виі уои зЬаІІ Ъе рипіякті Гог уои Ьаѵе поі <1опе уоиг іавк (ур. 39). 1 Ьаѵе Іові ту топеу, зо іЬаі I кЬаІІ поі Ъе аЫе Іо рау Ьіт (ур. 39). Му ГгіепЛ Ьаз Іові Ьів роскеІ-Ъоок, во Іііаі Ье ѵгііі поі Ъе аЫе Ю рау Гог Ьіз іюоів (ур. 39). ІІ чѵііі поі Ье песеввагу іо до іЬеге (УР- 39). ТЬаі Ъоппеі <1оея поі ЙІ (или- зиіі) уоиг (іаидЬіег (ур. 39). И доев поі ЙІ (пли; зиіі) Ьег (ур. 39). Уои тиві поі кеер ту топеу (ур. 89). 1 <1о поі кпоѵ ѵЬаі тм-іП Ъесото оГ те (ур. 40). I во поі кпоѵг ѵѵЬаі ѵгііі Ьесоте оГ ІЬет (ур. 40). Примѣч. Т. — Отрицаніе не не ставится послѣ глаголовъ: боять- ся, опасаться, страшиться, несомніматься, если фраза имѣетъ утвердительный смыслъ. Не ставится оно также послѣ пока. Я не уѣду, пока Не будетъ все готово. I зЬаІІ поі зеі оиі іііі еѵегу іЬіпк іе геыіу. Оно также не ставится послѣ проч. выраженій: если только, едва, и Я приду, конечно, если только не заболѣю. Я едва этого не сдѣлалъ. I вЬаІІ сегіаіпіу соте, ипіевз 1 ат < іакеп ііі. Ѵегу Іііііе тоге, аші I ѵоиій До іі. Примѣч. П. — Послѣ Іо Іаке саге, беречься, остерегаться, ста- вится отрицаніе поі. Остерегитесь, чтобы пе упасть. Таке саге іЬаі уои (Іо поі Саіі. Примѣч. V. — Въ повелительномъ наклоненіи съ отрицаніемъ ставятъ обыкновенно до съ послѣдующимъ отрицаніемъ; но въ
— 362 — высокомъ слогѣ употребляютъ Ісі, за которымъ слѣдуетъ прямое дополненіе и отрицаніе. Чтобъ л ве говорилъ. Не говоря. Пустъ оиъ (она) но говоритъ. Пе станемъ говорить. Не говорите. Пусть они (опѣ) не говорятъ. овыан. По поі Ісіте вреак. По поі 8]юак. По поі ІеіЬіт(Ьег) вреак. По поі Іеі ив вреак. По поі вреак. По поііеі іЬет вреак. Ьеі іЬеш поі вреак. возпыш. слогъ. Ьеі те поі вреак Вреак поі. Ьеі Ьіт (Ьег) поі вреак. Ьеі ив поі вреак. Вреак поі.. (й) Строеніе вопросительно-отрицательной фразы такое же, какъ вопросительной, съ тою только разницей, что отрицаніе вообще ставится прежде имени существительнаго и послѣ личнаго мѣсто- именія. Не написалъ-лн вашъ брагъ своей пись- менной работы? Не внучилъ-лн онъ своего урока? Не имѣетъ-ли ваша мать жажды? Не устала-лн она? Не прилежны-лн вашн дѣти? Не послушны-лн они? Не наказываетъ-ли васъ вашъ отецъ? Не дѣлаетъ-лн оиъ намъ когда нибудь подарковъ? Не выучнла-лн ваша сестра свой урокъ? Не дала-ли опа вамъ книгу? Не можетъ-ли капитанъ самъ написать свои письма? Не можете-ли ны мнѣ сказать, какая самая близкая дорога въ городъ? Нав поі уоиг Ьгоікег (іопе Ьіз іазк? Нав ке поі вішііеИ Ьів Іеввоп? Ів поі уоиг тоіЬег іЬігзІу? Ів вЛс поі Іігеіі ? Аге поі уоиг скіЫгеп ішіизігіоив? Аге ікеу поі оЬейіепі? Ноев поі уоиг /аіііег рипізЬ уои? Поев ке поі вотеіітев таке уоц а ргевепі ? Пій поі уоиг зіяіег віисіу Ьег Іеввоп? Пі(і іке поі кіѵе уои а Ьоок? СоиІ<1 поі іке саріаіп «тііе Ьів Ісіісгз ЬітвеІГ? Соиісі уои поі Іеіі те ѵгЬісЬ із іЬе пеагеві «ау іо іЬе Іо«п? Примѣч. IV. — Во всякомъ предложеніи, принимающемъ зна- ченіе вопроса отъ присоединенія яе такъ ли, не правда ли? пер- вый членъ долженъ быть утвердительный, а второй отрицатель- ный. или наоборотъ: первый отрицательный, второй утверди- тельный. Онъ напишетъ, пе правда-ли? Онъ не паппсалъ-бы, пе такъ-ли? Вы говорите это, не такъ-лн? Вы этого не говорите, ве правда-ли? Идетъ дождь, ие такъ-лн? Я теряю, не правда-ли? Она не выиграла-бы, не правда-ли? Вы пе должны идти туда, ие такъ-лн? Не «ііі ѵггііе, «ііі Ье поі? Не «оиісі поі «гііе, ѵгоиісі Ье? Ѵои вау ко, (Іо уои пос? Уои <1о поі вау во, «іо уои? Іі гаіпз, (Іоез іі поі? ІІ доев поі гаіп. (Іоев іі? I Іове, (Іо I поі? $Ье «ои1(1 поі «іп, «оиііі вііе? Уои тиві поі цо ІЬеге, тиві уои? Примѣч. X. — Возвратные глаголы, всѣ безъ исключенія, спря- гаются съ глаголомъ Іо Наѵе, имѣть (ур. 37). Обрѣзался-ли вашъ братъ? Обожглась-.Аі ваша сестра? Эти женщины обрѣзались. Наз уоиг ЬгоіЬег сиі ЬітьеІГ? Нав уоиг вівіег Ьигпі ЬегкеІГ? ТЬозе «отеп Ьаѵе сиі іЬетзеІѵев.
— 363 — Примѣч. X. — Послѣ глаголовъ ніішм и ирнлодиіцъ, слѣдую- щій глаголъ согласуется съ ними во времени и соединяется сою- зомъ шиі (ур. 48 и 39). ' Подите и скажите ому, что л но могу По, аші іеіі Ьіш іііаі I саппоі соте придти сегодня, іо-йау. Онъ пришелъ и сказалъ намъ, что не Не сате, аші іоііі на Ье соиШ поі моп. придти. соте. Преимуіцестко неликихъ людей состоитъ И і» іііе ргеговаііѵе оГ втеаі теп іо къ іюбѣжденіг зависти; заслуга ее сопциег еиѵу; тетіі кі'ся іі ЪігіЬ. возбуждаетъ, заслуга же убиваетъ ее. аші тегіі ііевігоун іі. Позвольте мпѣ, сударыня, представить вамъ г. Г., стариннаго друга нашего семейства. Весьма |шда ноанакомнтьел съ вами. Я употреблю всѣ силы, чтобы заслужить ваше доброе мнѣніе. Позвольте, сударыня, представить вамъ г. Г>., брать котораго оказалъ столь значительныя услуги вашему двоюрод- ному брату. Ахъ, какъ мы рады вндіть васъ въ сво- емъ домѣ. АПоѵ те, Ма’ат. іо іпігоііисе іо уои М’. О., ап оШ СгіЬпсІ оГ оиг Гатііу. I ат (ІеІі^ЬіеіІ іо Ьесоше апріаіпіесі шііЬ уои. I вЬаІІ ііо аіі іп ту роѵег іо девепе уоиг роой оріпіоп. * АІІсж- те іо іпігоііисе іо уои Мч В., м-Ьоие ЬгоіЬег Ьав гешіегеіі яисЬ егаіпспі кегѵісеа іо уоиг соивіп. По* Ьарру же аге іо вое уои аі оиг Ьоизе. Упражненіе 186. Хорошая погода навела пасъ (іо ітіисе воте опе), мою сестру и меня, па мысль прогуляться въ каретѣ сегодня послѣ обѣда и обратиться къ вамъ съ просьбою почтить насъ своимъ пріят- нымъ обществомъ. Мы льстимъ себя надезідою, что вы пе отка- жете намъ въ атомъ удовольствіи, но позволите заѣхать за вами (Іо саіі Гог уоп) никакъ не позже (аі Іаіеві) четверти третьяго. Съ величайшимъ удовольствіемъ я принимаю (I вЬаІІ Ье тові Ьарру іо аѵаіі тувеЙ оі) ваше обязательное предложеніе и безко- нечно благодарю (оЫщеіІ) за вашу дружбу ко мнѣ. Вы застанете меня готовою въ два часа, если потрудитесь заѣхать за мною. Тогда я буду имѣть честь сказать вамъ устно то, что не позво- ляетъ теперь время, а между прочимъ то. что я ваша искренняя пріятельница. Извѣщаю васъ (I ѵгііе іо іпГопп уои), что пе могу имѣть удо- вольствія. ѣхать сегодня съ вами въ комедію, какъ я обѣщалъ і ибо у меня разстроился желудокъ (шу яіошасЬ ів оиі оГ опіег) и болитъ голова (аші I Ьаѵе а Ьеаіі асііе). Вчера я былъ на обѣ- 26
ІТ' | — 364 — дѣ (Іо (Ііпе-оці), и вы хорошо знаете, что бываетъ въ подобныхъ случаяхъ: ѣдятъ и пьютъ больше обыкновеннаго (іЬап ивиаі). Не знаю, что дѣлать, дабы развлечься (Іо) НіѵегГ туяеІГ). Пришлите, пожалуйста, что-нибудь хорошее для чтенія и навѣстите меня, какъ только позволятъ вамъ ваши дѣла (ав кооп не уои сап яраге (Ъе Нпіе). Вашъ преданный другъ. Упражненіе 187. Не угодно-ли вамъ будетъ, мил. гос., возвратить мнѣ съ пода- телемъ этой записки англійскую книгу, которую я вамъ ссудилъ полгода тому назадъ? Она принадлежитъ одному изъ моихъ дру- зей, который спрашивалъ ее у меня болѣе ста разъ (тоге Піап а ІпішІгшІ іітев). Если-бъ эта книга была моею, то я съ удоволь- ствіемъ подарилъ бы ее вамъ. Вчера вы обѣщали навѣстить мепя сегодня въ три часа, но не 1 сдѣлали этого. Знаете-ли, что я сердитъ за это па васъ? ибо я съ нетерпѣніемъ ждалъ васъ, чтобы сказать вамъ весьма важныя (оГ Піе іі(тові) вещи. Приходите поскорѣе оправдаться (іо ароіо- уіхе); быть-можетъ я шить прощу. Посылаю вамъ при этомъ, съ большою благодарностью, англій- скую книгу, которую вы мпѣ одолжили. Я прочиталъ ее съ боль- шимъ удовольствіемъ, и опа такъ понравилась мнѣ, что л желаю прочитать также слѣдующіе томы. Осмѣлюсь лн просить нхъ у васъ? Правда, дерзость моя велика (I кпоѵ I ат іакііщ а цгеаі ІіЬегіу), но ваша доброта еще больше (Ьиі 1 геіу іписіі оп уоиг доосіпаіиге), и къ ней-то я прибѣгаю. Любезный другъ (Му (Іеаг віг), имѣю честь послать вамъ при этомъ корзину винограда. Если оиъ придется вамъ по вкусу, то найдутся еще корзины къ вашимъ услугамъ. Простите, что я дол- го не писалъ къ вамъ: сборъ винограда (Піе ѵіпіаре) препятство- валъ мпѣ въ томъ. На будущее время я постараюсь загладить (іо шаке апіешів (ог) свою небрежность и почаще буду говорить вамъ, что я отъ всего сердца преданный вамъ (уоига хіпсегеіу) другъ. Упражненіе 188. I________ Я сегодня получилъ корзину винограда, которую вы прислали мпѣ, и отъ всего сердца благодарю васъ за нее. Я съѣлъ его съ нѣкоторыми изъ моихъ друзей, похваливая васъ (апсі теапуѵііііе *е заіщ уоиг ргаізеа). Вашъ друіъ, бе;іъ сомнѣнія, отличный чело- вѣкъ, скашілъ одинъ изъ нихъ, потому что у него такой отличный виноградъ. Остаюсь, и проч. (I гешаіп, еіс).
— 365 — Любезный другъ (Му ііеаг Ы). Я только что получилъ ваше пись- мо. изъ котораго съ величайшимъ горемъ узналъ, что у васъ чет- веродневная лихорадка (а циаггап а"ие). Я долженъ откровенно сказать вамъ, что думаю; надѣюсь, вы не истолкуете этого въ дур- ную сторону (Іо іаке іі ііі). Вашъ образъ жизни никуда негоденъ. Вы всегда много пили вина и ни капли воды. Я часто говорилъ вамъ, что это вредно для здоровья, и что вы должны пить менѣе вина и много воды; но вы никогда не хотѣли обратить на это вниманіе (уоц пеѵег тѵоиігі тіші ше). Вашъ доктора, скажетъ вамъ это теперь, и вы должны будете повиноваться ему, если хотите избавиться отъ (іо деі гііі оГ) своей .лихорадки. Между тѣмъ (шеап- тѵЬіІе) переносите терпѣливо болѣзнь, строго соблюдайте предпи- санія вашего доктора (уоиг Лосіог’я ргеясгірііопз) и вы въ скоромъ времени выздоровѣете. Таково искреннее желаніе вашего, и проч. (КисЬ ія (Ье кіпсеге лѵіяіі о( уоига, еіс). У и р а ж и е и і е 189. Г. С„ будучи принужденъ отправиться завтра въ деревню, про- ситъ г. ,Ж. не трудиться приходить къ нему. Г. С. будетъ очень радъ видѣть г. Ж. послѣ завтра въ часъ, который будетъ для него удобнѣе (Іо яиіі). Г-жа Г», свидѣтельствуетъ свое почтеніе г. «I». Такъ какъ опа сегодня вечеромъ отправляется на балъ, то не будетъ имѣть удо- вольствія видѣться съ нимъ сегодпя и проситъ г. Ф. придти толь- ко завтра въ 12 часовъ безъ четверти. Г. и г-жа П. свидѣтельствуютъ свое почтеніе г. и г-жѣ У. и про- сятъ ихъ пріѣхать обѣдать въ четвергъ. Сядутъ за столъ ровно въ 7 часовъ. Г. и г-жа У. принимаютъ честь, оказанную имъ г. и г-жею II.. и будутъ у пихъ въ назначенный часъ. Г. и г-жа У. сожалѣютъ, что не могутъ принять приглашеніе, сдѣланное имъ г. и г-жею II., такъ какъ они уже прежде полу- чили другое приглашеніе (оніщ? Іо а ргеѵіоия епцацешепі). Если г. X. можетъ располагать нѣсколькими минутами для бе- сѣды завтра въ 10 ч. утра, то премного обяжетъ г. С., который будетъ его ждать и объяснитъ ему поводъ своего приглашенія. Если г. X. можетъ располагать временемъ завтра между 1 и 4 часами, то много обяжетъ г. 7., придя къ нему. Если г. У. не будетъ дома въ будущее воскресенье въ обѣдеп- пый часъ, то пусть оставитъ по крайней мѣрѣ ключъ отъ своего погреба, чтобы его другъ К. не умеръ отъ жажды. 26*
— 366 — Урокъ шестдесятъ второй. - Ьіхіу-яеооші Іеввоп. Спряженіе англійскихъ глаголовъ. I. Спряженіе вспомогательнаго глагола іо Ьаѵе, имѣть. Чтобы правильно спрягать какой-бы то ни было глаголъ, надоб- но сперва усвоить ргевепв и регГесіит іиГтіііѵі, настоящее и про- шедшее причастія. Ргеяепл іп/ніііігі. Рагіісірічін ргеяеп*. То Ьаѵе. Наѵііщ. Рсгрчіит іп/чпіііѵк Рагіісіртт /мт/М. То Ьаѵе Ьасі. Насі. НАКЛОНЕНІЕ. ИЗЪЯВИТЕЛЬНОЕ Ргсяеим. 1 Ьаѵе. ТЬои Ьааі. Не (вЬе, іі) Ьав. УѴе Ьаѵе. Ѵои Ьаѵе. ТЬеу Ьаѵе. Ітрег/есіим. I 11ЯСІ. ТЬои Ьасіві. Не (вЬе) Ьасі. \Ѵе Ьасі. Ѵои Ьасі. ТІіеу Ьасі. РегГесіит, Примѣч. А. — Это время об- разуется изъ ргеьепв вспомога- тельнаго глагола и ]>аіііс. рег- іесіі спрягаемаго. I Ьаѵе 'Пюи Ьаві Не(8Ье)Ьав ѴѴе Ьаѵе Ѵои Ьаѵе ТЬеу Ііаѵе , Ріищиатрег/'есіиін. Примѣч. В. — Образуется изъ ішрсгГесіі вспомогательнаго глагола н рагііс. регГесіі спря- гаомаг о. I Ьасі ТЬои Ііасіні Пе (вЬе) Ьасі ТСе Ьасі Ѵои Ьасі ТЬеу Ьасі ► Ьасі. Еиіигит. Примѣч. С.— Образуется изъ ргеаепв полувспомогательнаго глагола вііаіі или ѵгііі (ур 39) и ргевепв іпйпіііѵі спрягаемаго. I вЬаІІ ТЬои мііі Не (вЬе) ѵгііі [ Ьпѵіѣ ѴѴе вЬаІІ Ѵои «ііі ТЬеу ѵгііі Ри/игит 2 (регГесіит). Примѣч. Н.— Образуется изъ ргевепв полувспомогательнаго глагола яЬаіі или «ііі (ур. 40) и регГесіит іпйпіііѵі спряга- емаго. I яЬаіі ТЬои ѵѵііі Не (вЬе) ѵгііі ѴѴе яЬаіі Ѵои ѵгііі ТЬеу «ііі • Ьаѵе Ьасі. х
— 367 Сошіііюниаііх ргехеих. Примѣч. Е. — Образуется *) изъ зіюикі или «оикі ’) и рге- яепк іпйпіііѵі спрягаемаго гла- гола. 1 кіюикі ТЬои ѵоиііікі Не (вііе) чѵоиМ ѴѴе вЬоиіі Ѵои ѵгои 1<і ТІіеу «оиісі Ііаѵе. Сімиііііоппаііх 2 (рег/есі.) Примѣч. Р. •— Об]>азуется изъ «1іои1(1 или жоиій и реіТес- (иш іпйпіііѵі спрягаемаго гла- гола (ур. 46). 1 «Ьоикі ТЬои «оиіііяі Не (вЬе) «ои кі ѴѴе яЬоиііі Ѵои аоикі ТІіеу «оикі Ііаѵе Ііа(І. Ітрѵгаііѵіш (ур. 48 и 57). Примѣч. (I. — Въ сущности что наклоненіе имѣетъ только, одну форму: ііаѵе, имѣй, имѣй- те; но допускаются другія фор- мы. которыя ничто иное, какъ перифразы. Ьеі те Ііаѵе. Наѵе. Ьеі Ыш (Ьег) Ііаѵе. Ьеі ия ііаѵе. Наѵе. Ьеі (Ьепі Ііаѵе. СОСЛАГАТВЛЬНОК Н АКЛОНКПІВ. Относительно окончаній, оно ничѣмъ не разнится отъ изъяви- тельнаго. Притомъ всѣ лица сходны съ первымъ лицемъ единст- веннаго числа, кромѣ 2 лица ітрегіесіі. которое принимаетъ окон- чаніе изъявительнаго наклоненія. Ргсхспв. Рег/'есіит. 1 Ьаѵе. Пюи ііаѵе. I ііаѵе Ііаіі. ТЬаі< Ііе (вііе) Ііаѵе. ѵе ііаѵе. ТЬаі ІЬои ііаѵе Ьасі. ііе (вііе) Ііаѵе ІіаіІ. н уои Ііаѵе. ІЬеу Ьаѵе. проч. Ітрег/есіит. Ріихдиатрег/'міит I Ьаіі. Пюи Іикіяі. • 11 1іа(1 Ьа(і. ТЬаі< ііе (вЬе) Ьа<1. ТЬаі .ІЬои Ьаііяі Ьаіі. ѵе Ьа<1. I ііе (вЬе) ііаіі ііжі, и проч. уои Ьжі. ІЬеу Ьжі. • *) Подъ Сопіііііоппаіів англичане разумѣютъ рааімчіаиі формы глагола, которыя сражаютъ возможность, свободу, власть, необходимость ала обязанность предме- та (подлежащаго) сдѣлать что либо. *) 8ЬопІ<1 и ѵгоііісі суть прошедшія времена недостаточныхъ глаголовъ нЬаІІ н мііі.
— Збь — Спряженіе всііояогате.п.наго глаголи Іо Ье, бить. Ргехепа іп/іпіііѵі. То Ъе. Рег(ес1цт іп/іпіііѵі. То Ьаѵе Ьееп. Річіісіріині ргежп». Веіпц. Рпгіісіріипі рег^есі. Вееи. ИЗЪЯВИТЕЛЬНОЕ НАКЛОПЕН1К. Рге.чеп.ч. 1 аш. ТЬои ап. Не (вЬе, іі) ів. \Ѵе аге. Ѵои аге. ТЬеу аге. Ітрегр-сіит. 1 ѵгав. ТЬои «аві. Не (вЬе) ѵгав. \Ѵе ѵгеге. Ѵои ѵгеге. ТЬеу ѵгеге. РегІ'есіиш. 1 Ьаѵе Ьееп. ТЬои Ьаві Ьееп. Не (вЬе) Ьав Ьееп. ѴѴе Ьаѵе Ьееп. Ѵои Ьаѵе Ьееп. ТЬеу Ьаѵе Ьееп. Р1и$оиатрсг(с<4.юіі . I Ьа<і Ьееп. ТЬои Ьасіві Ьееп. Не (вЬе) Ьай Ьееп. АѴе Ьай Ьееп. Уои Ьай Ьееп. Тііеу Ьай Ьееп. Еиіипті. 1 вЬаІІ | ТЬои «ііі Не (вЬе) «ііі ( >Ѵе вЬаІІ I Ѵои ѵгііі ТЬеу ѵгііі 1 Р’иіигит 2. 1 вЬаІІ 'Пюи ѵгііі Не (вііе) ѵііі |тѴе ]х>еи ѴѴе вЬаІІ Ѵои ѵгііі ТЬеу ѵгііі Сотііііоппаііх ргеяенн. I вЬоиЬІ ТЬои ѵгоиійзі Не (вііе) «опій . \Ѵе вЬоиЬІ Ѵои «оиЬІ ТЬеу «оиЫ Сопгііііоппаіі» 2. I вЬоиЬІ | ТЬои мгоиійві 1 Не(8Ье)«оиЫ 1шѵе Ьееп ѵ\е вЬоиЫ Ѵои ѵоиісі ТЬеу «оиЫ 1 ПОВЕЛИТЕЛЬНОЕ Единені. Ьеі те Ье. Ве. Ьеі Ьіт (Ьег) Ье. НАКЛОНЕНІЕ. Ммужмпч. Ьеі ив Ъе. Ве. Ьеі (Ьет Ье.
— 369 — СОСЛАГАТЕЛЬНОЕ НАКЛОНЕНІЕ. Ргехепк. РегІ'есіиіи. ТЬаі- I Ье. іЬои Ііе. Ье (ьЬе) Ію. ТІіаі Р/і I Ьаѵе Ьееп. ііюи Ьаѵе Ьееп. ѵе Ье. уои Ье. іЬеу Ье. 1трег{аЛтн. Ье (аііе) Ьаѵе Ьееп, и і проч. <л^м«»н/«‘>7ес/иін. ТІіаі < 1 ѵеге, ііюи ѵгегі. Ье («Не) ѵвге. ТЬаі 1 Ьаіі Ьееп. іЬои Ііаііні Ьееп. мге «еге. Ье (»1іе) Ьаіі Ьееп, и уои ѵгеге. Д Ье «еге. і проч. При спряженіи отрицательной <|юрмы, но/ ставится въ простыхъ временахъ послѣ глагола, а въ сложныхъ предъ причастіемъ или неопредѣленнымъ наклоненіемъ. Отри нательная форма. Ргсвепв іпрпіііѵі. 5іоі іо Ьаѵе. РагНаірііпіі ргеати. 5оі Ііаѵіпц. Рег^есіит •іпріпііігі. Коі іо ііаѵе Ьаіі. Рпгіісіріиа» рег^есі. Иоі Ьаіі. ИЗЪЯВИТЕЛЬНОЕ НАКЛОНЕНІЕ. Рггяеіи. 1 Ііаѵе поі. ТЬои Ьаііві поі, и проч. Ітро/есіит. I 11ШІ поі. ТЬои ЬаіЫ поі. и проч. Рег/есіиіп. 1 Ііаѵе поі Ьаіі, и проч. РІиырштрегіесЫпі. 1 Ііаіі по) Ьаіі. и проч. Риіигит ргаіепа. I вЬаІІ поі Ьаѵе, и проч. Риіигшп 2. I ьііаіі поі Ьаѵе Ьаіі, и проч. СонНіііоппаІія ргезен*. I яЬопІіі поі Ьаѵе, и іцюч. Сопсііііонпаіія 2. I нЬоикі поі Ьаѵе Ьаіі, и проч.
— 370 — ПОВЕЛИТЕЛЬ НОЕ НАКЛ0НСПІЕ. Единотв. Множест. Ьеі піе поі Ііаѵе. Ьеі ш поі Ііаѵе. Наѵе поі. Наѵе поі. беі Ьіт (Ьег) поі Ьаѵе. • Ьеі іЬет поі Ііаѵе. Въ сослагательномъ наклоненіи, отрицаніе поі ставится тамъ-же, гдѣ и въ изъявительномъ наклоненіи. Вопросительная форма. Въ этой формѣ мѣстоименіе (или имя существительное) ставится: въ простыхъ временахъ, послѣ глагола, а въ сложныхъ, — между вспомогательнымъ глаголомъ и прошедшимъ причастіемъ или не- опредѣленнымъ наклоненіемъ; напр.. Наѵе I? НаЛ Ье? Па» вЬе ІіаЛ? НаЛ ке ЬаЛ? ЧѴіІІ уои Ьаѵе? , ѴѴІІІ ІЬеу Ьаѵе ІіаЛ? Нав уоиг ЬгоіЬег? ѴѴоиІЛ уои Ьаѵе? \Ѵои1Л уоиг ГгіепЛя Ьаѵе ЬаЛ? Вопроеителыю-отри цательная форма. ХѴавІ іЬои поі? НаЛ яЬе поі Ьееп? ЛѴіП уои поі Ьаѵе Ьееп? ѴѴоиІЛ ІЬеу поі Ьаѵе Ьееп? Ат 1? ѴѴаа Ье? Нав вііе Ьееп? НаЛ ке Іюеп? \Ѵі11 уои Ііе? \ѴіІ1 ІЬеу Ьаѵе Ьееп? Нав уоиг ЬгоіЬег Ьееп? \ѴоиІЛ уои Ііе? \Ѵои1(і уоиг яініега Ьаѵе Ьееп? Наѵе I поі? Пая Ье поі ІіаЛ? 8Ьа1І в-е поі Ьаѵе? ХѴоиІЛ Ніеу поі Ьаѵе? Ргшсім То Ло. Рег/есіит іп/іпіііѵі. То Ьаѵе Лопе. Спряженіе глагола іо Ло, дѣлать.*) Рагіісірішн ргезепз. Воіп^. Рагіісіріиш рег/есі. Попе. ИЗЪЯВИТЕЛЬНОЕ НАКЛОНЕНІЕ. Ргелепа. Ітрег[есіит. I Ло. 1 ЛіЛ. ТЬои Ло8і. ТЬои ЛіЛзі. •) Какъ полувспомогат, льный глаголъ, іо Ло служить хія образованія ргеіепв л ітрегТесіиш.
— 371 Не (вЬе) <1оея. Не (вЬе) йій. \Ѵе йо. ѴѴе Ній. Ѵои йо. Ѵои йій. ТЬеу до. ТЬеу йій. Сложный времена образуются, какъ во всѣхъ глаголахъ, изъ вспомогательнаго глагола и причастія прошедшаго времени: I Ьаѵе <Іопе; I Пай йопе; I «ЬаИ йо; I яЬаІІ Ііаѵе йопе; I яЬоиІй Йо: I <1іоп1(1 Ііаѵе йопе. ПОВКЛИТКЛЬНОЕ НАКЛОНЕНІЕ. Единой. Множесін. Ьеі те йо. 1<е( ия ііо. Но. Но. Ьеі Ьіт (Ііег) йо. І^еі Іііет йо. ТЬаі СОСЛАГАТЕЛЬНОЕ НАКЛОНЕНІЕ. Ргсяепа. I ЙО. іЬои <1о. Ье (зЬе) йо. ѵе йо. уои йо. ІЬеу йо. ТЬаі [»нрег('ес(ипі. I йій. Пюи йійзі. Ье (яЬе) йій. іѵе йій. уои йій. ІЬеу йій. Сложныя времена, какъ во всѣхъ глаголахъ. Глаголы вспомоги тельные недостаточные. Они іГе имѣютъ неопредѣленнаго наклоненія и, слѣдовательно, обоихъ причастій. Поэтому употребляются только простыя ихъ вре- мена, съ которыми соединяются сложныя времена спрягаемаго гла- гола; напр., Ѵои яіюиій Ііаѵе соте еагііег; I ѵгоиій Ііаѵе соте, И I Ьай Ьееп аЫе; Пе тіцЬі Ьаѵе тѵгіііеп Ьія Іеііег іп іііе тогпіпц: 8Ье оицЫ Іо Ьаѵе Ьееп Ьеге аі іеп о’сіоск. Слѣдующее за ними не- опредѣленное наклоненіе утрачиваетъ частицу М 1): исключеніе составляетъ оіщЫ, долженствовать. *) Ьеі, оставлять, позволять. Этотъ глаголъ служитъ для образованія повелительнаго накло- ненія и выражаетъ позволеніе, просьбу и приказаніе; напр., Іди ’) Есть еще другіе глаголы, кромѣ вспомогательныхъ, требующіе оиущеніл ча- стицы іо предъ неопредѣленнымъ наклоненіемъ (ур. 26). '*) Для выраженія всѣхъ недостающихъ временъ въ полувспомогательиыхъ недо- статочныхъ глаголахъ, прибѣгаютъ къ перифразу при помощи іе Ье съ именемъ прилагательнымъ н.іи съ причастіемъ, напр.. юЪе аЫе, мочь: Со Ье оЫІ<«1. дол- женствовать.
— 372 — ше Ьаѵе, пусть я имѣю; Іеі Ыш нгііе, пусть онъ пишетъ; Іеі піе Ііѵе. пусть я живу: Іеі ІЬеге Ье ІіцЬі, да будетъ свѣтъ. Ргезепх. I Іеі. ТЬои ІеіІеМ. Не (вЬе) ІеІ«. \Ѵе Іеі. Ѵои Іеі. ТІіеу Іеі. Ітрег/есіит. I іеі. ТЬои (ііііві Іеі. Не (вЬе) Іеі. \Ѵе Іеі*. Ѵои Іеі. ТІіеу Іеі. Мині, долженствовать. Мизі пе измѣняется и имѣетъ только ргевепз ішіісаііѵі; онъ вы- рожаетъ обязанность, необходимость, и не принадлежитъ въ ан- глійскомъ языкѣ къ безличнымъ глаголамъ: напр.. Ѵои пшні віі 8ІІ11, вы должны сидѣть спокойно. 1 1 ТЬои шияі. Не (вЬе) 1 \Ѵе і Ѵои шиві. ТЬеу ) Мизі служить для образованія условнаго времени, выражающаго необходимость (сошііііопііаіів песеквііаііз). долженствовать. < >иц1іі имѣетъ только настоящее время, по употребляется также въ ііпрсгіесіиш и сошііііопііаіів; напр., 1 оицЫ (о Ііаѵе ііопе іі, я долженъ бы зто сдѣлать. Ргезен*. I оиуЫ. ТЬои оицЫевІ. Не (вЬе) оицЫ. \Ѵе ои^Ы. Ѵои ои^Ы. ТЬеу ои^Ьі. Ітрегіесі. и Сошійіон. I оіщІН. ТЬои оіщШеві. Не (вЬе) оицііі. \Ѵе оиуііі. Ѵои оицЬі. ТЬеу ои^Ьі. Оіщііі служитъ для образованія условнаго времени, выражающаго обязательность (сошііііоппаіів оЫідаІіопів). Саи, мочь. Ргепсп*. I сап. ТЬои сапві. Не (вЬе) сап. \Ѵе сап. Ѵои сап. ТЬеу сап. • Ітрег!'. и сопйІІіон. I соиііі. ТЬои соиШвІ. Пе (вЬе) соиііі. XVе соній. Ѵои соиЬІ. ТЬеу соиііі.
373 Сап и соиііі служатъ для образованія условнаго времени, вира жаюіцаго силу, способность (Сошііііоппаііз роіезіаііз). Мау, мочь. Между сап и шау та разница, что сап выражаетъ безусловную власть, силу, а іпау означаетъ зависимую власть, позволеніе, воз- можность или вѣроятность; папр.. I сап сіо іі, я могу это сдѣлать; I соиііі ііо іі, ІГ I Іікесі, я могъ-бы это сдѣлать, еслибъ хотѣлъ; Ѵои шау цо .іЬеге, вы можете идти туда. ІѴеяеяк. Ітрег (. и СопЛіІіоп. *) 1 шау. I шікЬі. ТЬои шауезі. ТЬои шікЬіезі (шікЬізі). Не (зііе) шау. Не (зЬе) шікЬі. \Ѵе шау. \Ѵе шікЬі. Ѵои шап. Ѵои шікЬі. ТЬеу шау. ТЬеу шікЬі. Мау выражаетъ свободу, сомнѣніе и вѣроятность; напр., 1 шау цо оиі ѵЬеп I ріеаве, я могу идти со двора, когда хочу; ІЬаі шау Ье, это можетъ быть. Оно выражаетъ также желаніе, напр., Мау уои Ъс Ьарру! Будьте счастливы! Его ставятъ также послѣ союзовъ чтобы, дабы, напр., Соте пеагег іЬаі I шау Ьеаг уои, подойдите ближе, чтобы я васъ слышалъ. Сап выражаетъ власть, способность сдѣлать что нибудь; напр., Сап уои зреак ЕпкІізЬ? умѣете вы говорить по англійски? Ко, Ьиі опсе I соиііі, пѣтъ, но прежде умѣлъ. Міуііі и еоиМ, хотя и прошедшія времена, однакожъ служатъ часто для выраженія настоящяго; поэтому способность или произ- волъ въ прошедшемъ выражается чрезъ 1 шікЬі Ьаѵе, 1 соиііі Ьаѵе; напр., I шікЬі к» іЬеге, я могъ бы идти туда; I соиііі ііо іі, я могъ бы сдѣлать это; I тщЫ Ьаѵе ѵгіііеп, я могъ бы писать. Однакожъ всегда должно ставить соотвѣтствующія времена и говорить: I шау цо, іГ I сіюозе, я могу у Идти, если хочу. I шікЬі цо. И I сіюзе. я моіъ-бы уйдти, если-бъ хотѣлъ. Мау и сап, соединяясь съ другими глаголами, требуютъ, чтобы неопредѣленное наклоненіе послѣднихъ замѣнялось прошедшимъ причастіемъ; напр., я могъ бы звать, 1 соиііі (ницЫ) Ьаѵе саііесі; я могъ-бы это сдѣлать, если-бъ хотѣлъ, I шікЬі Ііаѵе ііопе іі. И I Ьаіі ріеаяеіі. НЬаіі, долженствовать (ур. 39 и 40). 1*геы>пя. Ітрег/'. и СопЛИіоп. I вііаіі. I зЬоиІй. ТЬои зЬаІі. ТЬои зЬоиІіізі. *) Мау н іпікЬі служатъ для образованія условнаго времени. выражающаго аои- можность (Сошііііоппаіів ровдіЬіІііаіів).
— 374 Не («Ье) вііаіі. ѴѴе вЬаІІ. Ѵои яЬаІІ. ТЬеу яЬаІІ. Не (яЬе) вЬоикІ. ѴѴе ккоиііі. Ѵои вЬоиІіі. ТЬеу вЬоиІіі. >ѴІ1І, хотѣть (ур. 34 и 44)). Ргспени. 1 жііі. ТЬои ѵік. Не («Ъе) «ііі. ѴѴе ніЙ. Ѵои *і!1. ТЬеу жііі. Ітрег/. и Сошііііон. 1 жоиііі. ТЬои ѵойіііяи Не (яЬе) жоиііі. ѴѴе жоиііі. Ѵои жоиііі. ТЬеу жоиііі. Л'Ла// и икоиШ, и>Ш и юоиШ, служитъ дли образованія простыхъ и желательныхъ формъ будущаго и условнаго времени, именно: икай и а/ипШ для перваго лица простой формы будущаго и услов- наго времени и для двухъ другихъ лицъ желательной <|юрмы тѣхъ же временъ; іоіи и іооикі для 2 и 3 лица простой формы и для перваго лица желательной формы будущаго и условнаго временъ (см. ур. 39, 40 и 46). II. Образецъ спряженія дѣйствительнаго правильнаго глаголи. Ргсяспх ІП^ІНІІѴІ. То саіі, звать. Рег(есііпп ііфпіііѵі. * То Ьаѵе саііеіі. Рагіісіріит ргеяепя. СаІІінц. Рагіісіріит рег('есІ. Саііеіі. ИЗЪЯВИТЕЛЬНОЕ НАКЛОНЕНІЕ. Ргсхспя. Рег/есіит. 1 саіі. ТЬои еаііеві. Не (вЬе) саіія. ѴѴе саіі. Ѵои саіі. ТЬеу саіі. Ітрег/есінт. 1 саііеіі. ’ГЬои саііеііяі. Не (вЬе) саііед. ѴѴе саііеіі. Ѵои саііеіі. ТЬеу саііеіі. 1 Ьаѵе Тіюи ЬанІ Не (йе) Ьая сеПе(і \Ѵе Ьаѵе Ѵои Ьаѵе ТЬеи Ьаѵе РІшдиатраіссімт. I ЬаіІ ’ГЬои Ііаііві Не (аЬе) ЬаіІ ѴѴе ЬаіІ Ѵои ЬаіІ ТЬеу Ііаіі
— 375 Гиіигит. I «ЬаИ ТЬои кііі Не (яЬе) кііі ѴѴе зЬаІІ Ѵои *І11 ТЬеу кіП саіі. Рпіигит .V. Сопіііійтпаіі*. I хіюиііі. | ТЬои ѵѵоиіііні Пе (яЬе) ѵоиііі I ...,іі ѴѴе зЬоикІ | Ѵои коиііі ТЬеу ѵоиііі ОогігШйтпаІін 2. 1 зЬаІІ | * ТЬои ттііі Не (вЬе) ѵііі I (.я||^ ѴѴе зЬаІІ Ѵои »1іа11 ТІіеу ѵііі ПОВЕЛИТЕЛЬНОЕ Единст. Ьеі ше саіі. Саіі. Ьеі Ьіш (Ьег) саіі. I яЬоиІгі ТЬои коиііічі Не (вЬе) «оикі ѴѴе зЬоикІ Ѵои ѵгоиііі ТЬеу *ои1(І НАКЛОНЕНІЕ. Множсст. Ьеі ив саіі. Саіі. Ьеі Ніеш саіі. Ьаѵе саііеіі. СОСЛАГАТЕЛЬНОЕ РгСЯСПб. I саіі. іЬои саіі. Ц»||~ іке саіі. Іуои саіі. (іЬеу саіі. НАКЛОНЕНІЕ. Ітрег/ссіит. |1 саііеіі. іЬои саііеіізі. -іч . 1 Ье (яЬе) саііеіі. ГЬаЧке саііеіі. Іуои саііеіі. (іЬеу саііеіі. Прочія времена образуются, какъ въ изъявительномъ наклоненіи Отрицательная форма. Простыя времена спрягаются съ <1о, которое ставится непосред- ственно послѣ мѣстоименія. Въ сложныхъ временахъ, отрицаніе поі ставится послѣ вспомогательнаго глагола и прежде неопредѣлен- наго наклоненія и причастій. Ргспепя іп/іпіііѵі. Коі іо саіі. Рег/есіит іп/іпіііѵі. К'оі іо Ьаѵе саііеіі. Рагіісіріит ргеиспк. Яоі саіііпц. Рагіісіріит рег/'сН. Ыоі саііеіі. ИЗЪЯВИТЕЛЬНОЕ Ргсзепв. I ііо поі саіі. ТЬои ііозі поі саіі НАКЛОНЕНІЕ. Ріищиатрег/есіит. 1 ЬаіІ поі саііеіі. ТЬои Ьаііяі поі саііеіі. и проч.
— 376 — Не (нЬе) йоея поі саіі. ѴѴе (іо поі. саіі. Ѵои Но поі саіі. ТЬеу (Іо поі саіі. Ітрі.гі'ссііып- 1 йій поі саіі. ТЬои йійяі поі саіі. Не (яЬе) НіН поі. саіі. >Ѵе йій поі саіі. Ѵои Ній поі саіі. ТЬеу йій поі саіі. Рег/есЫм. 1 Ьаѵе поі саііей. ТЬои Ьайяі поі саііей, п проч. Еиіигит. 1 яЬаІІ поі саіі. ТЬои ѵпіі поі. саіі, и проч. Рніигит 2. I яЬаІІ поі Ьаѵе саііей. ТЬои ѵѵііі поі Ьаѵе саііей, и проч. Сонсііііоппаііл. 1 яЬоиІй поі саіі. ТЬои ѵоиійяі поі саіі, н проч. СопНіііоппаШ 2. 1 яЬоиІй поі Ьаѵе саііей. ТЬои тѵоиійяі. поі. Ьаѵе саііей, и проч. Пове.чіпи'аыюе нах.іоненіе. Ьеі. ше поі саіі. Саіі поі. ЬеІ Ьіпі (Ііег) поі саіі. Ьеі ив поі саіі. Саіі поі. Іх*і ІЬет поі саіі. СОСЛАГАТЕЛЬНОЕ НАКЛОНЕНІЕ. ТЬаа Ргрхрпх. 1 (Іо поі саіі. іЬои йо поі, саіі. Ье (яііе) йо поі саіі. мге йо поі саіі. уои йо поі саіі. ІЬеу йо поі саіі. ТЬаі < /трсгі'есіит. 1 йій поі саіі. ііюи йійяі поі саіі. Ье (яЬе) йій поі саіі. \ѵе йій поі саіі. уои йій поі саіі. ІЬеу йій поі саіі. Прочія времена образуются, какъ въ изъявительномъ наклоненіи. Вопросительная форин. Въ этой формѣ (о ііо употребляется вездѣ, гдѣ пѣтъ вспомога- тельнаго глагола. Если подлежащее выражено именемъ существи- тельнымъ, то оно, какъ и личное мѣстоименіе, слѣдуетъ за гла- голомъ іо ііо или за вспомогательнымъ. Ргезепз. 1)о I саіі? Пояі іЬои саіі? Поея Ье (яЬе) саіі? По ѵе саіі? По уои саіі? По іЬеу саіі? (Роса ту ГаіЬег саіі?) Ітрегі'рсінт. І)ій 1 саіі? Пійяі іЬои саіі? Пі(1 Ье (вЬе) саіі ? Пій ѵге саіі? Пій уои саіі? Пій іЬеу саіі? (Пій уоиг тоіЬег саіі?)
— 377 Рег(ес1ит. Ііаѵе 1 саііей? и проч. ЯЬаІІ 1 Ііаѵе саііей? и проч. (\Ѵі11 уоиг вівіег саіі ?) РІияріат рег(сс1и т. Най 1 саііей? и проч. СопНИіоппаІія 1 и іі. ^Іюиій I саіі? и іі]юч. Ьиіигит 1 и 2. .ЧЬаІІ I саіі? и проч. КЬоиІй 1 Ьаѵе саііей? и проч. ПѴоиІй уопг ЬгоіЬег Ьаѵе саііей?) Вопросительно*отрицательная форма. Ира пило для этой формы тоже, что и для вопросительной *). Но I поі саіі? 1)ій Ье поі саіі? Нн.ч вііе поі саііей? На«і іѵе поі саііей? ѴѴіІІ уои поі. саіі? ѴѴіП іЬеу поі Ьаѵе едііей? КЬоиІй I поі саіі? ѴГоиІй уои поі Ьаѵе саііей? Мау I поі хѵогк? Сап уои поі мготк? Мы уже видѣли (ур. 21), что вспомогательные глаголы пе имѣ- ютъ Но при отрицаніи и вопросѣ. Слѣдующіе глаголы также не требуютъ его: То 4аге. Смѣете вн говорить такъ со иною? Л ие смѣю отвѣчать. То пге»1. Вамъ пѣть надобности дѣлать ято. То мге. Я ие забочусь. То кікпп. Не знаю. То Ли ре. Надѣюсь, что нѣтъ. Пате уои вреак го те іЬпя? 1 (іаге иоі апв*ег. Ѵои исс(1 поі йо іі. I саге поі нлн 1 (Іо поі саге. 1 кпоѵ поі или I (Іо поі кпо*. * 1 Ьоре поі*). Замѣтимъ еще слѣдующія выраженія: Какъ здоровье? Но* кое» >1 ’)? Какъ поживаете? Но* Іаге уои •)? Въ отрицательной формѣ Но употребляется лишь вмѣстѣ съ поі; но въ вопросительной ставится со всякимъ нарѣчіемъ, выра- жающимъ отрицаніе. Онъ никогда ея не видятъ. Не внднтъ-ди оиі. ея никогда? Опа ничего не говоритъ. Но говорнтъ-ли она ничего? Я никого нн нижу. Не виднто-ли вы ничего? Не пеѵег аееа Ііег. 1)оея Ье пеѵег вее Йег? 8Ье ваув поіЬіпк. Ноев вііе вау поііііпд ? I вее поЬо(1у. Но уои вее иоіЫпд? і) Въ вопросительно-отрицательной формѣ подлежащее можетъ ставиться послѣ ио<; напр., 1>о I поі саіі? иди (Іо поі (сокращеніе (ІопЧ) I саіі? — 8Ьа11 1 поі саіі? или вЬаІІ поі (сокращеніе вЬап'і) I саіі? *) I (Іо поі Ьоре, зпачило-бы: я не надѣюсь. 3) Но* (Іо уои йо? значнло-бы: какъ вы хотите? •) Но* (Іо уои Гаге? значило-бн: хорошо-ли васъ кормятъ?
— 378 — — 374 — Если подлежащее выражено вопросительнымъ мѣстоименіемъ, напр.. ѵію? ѵЬаі? то с?о и дііі не употребляются. Кто со мйою говорить'' Кто тамъ? Что ласттмлетъ иасі. говорить танимі. образомъ? \Ѵ)іо вреак» Со те? ЪѴІіо роев іЬеге? ѴѴЬаі такев уоп вау яо? страдательнаго глагола. III. Образецъ спряженія Оградительные глаголы спрягаются съ вспомогательнымъ іо Ъе. бить, за которымъ слѣдуетъ прошедшее причастіе дѣйствительнаго глагола. Всѣ страдательные глаголы спрягаются по нижеприведен- ному образцу. ІІадобно замѣтить, что въ вопросительной и отрицательной фор- мѣ (Іо не имѣетъ мѣста, такъ какъ основаніемъ страдательнаго зало- га служитъ іо Ъ< . который, какъ вспомогательный, не допускаетъ до. I ‘агіісіріит рѵсяепи. Веіпк саііесі. Рагіісірі и т рсг/есі. Вееп саііесі. Сопдіііоппаіів. 1 зЬоиІсі ГЬои ѵоиісізі Пе (зЬе) ѵоиісі ѴѴе зЬоиІсі Ѵои ѵоиісі ГЬеу ѵоиісі Ье саііесі Сопдіііоппаіів 2. 1 зЬоиІсі ТЬои ѵоиісізі Не (зііе) ѵоиісі ѴѴе зЬоиІсі Ѵои ѵоиісі ТЬеу ѵоиісі повелительное наклонкиік. Единств. ІлЧ те Ье саііесі Ве саііесі. Ьеі Ііііп (Ьег) Ье саііесі. Ьаѵе Ьееп саІ1е«і Множести. Ьеі из Ье саііесі Ве саііесі. Ьеі і.Ьеш Ье саііесі Ргеасіт іп/іпіііѵі. То 1>е саііесі. Рег/іесіипі іп/іпіііѵі. То Ьаѵе* Ьееп саііесі. СОСЛАГАТЕЛЬНОЕ НАКЛОНКНІК. Ргсхегт. ИЗЪЯВИТЕЛЬНОЕ НАКЛОНЕНІЕ. ТЬаі< Ргсаспя. 1 агн ТЬои агі ’ Не (зЬе) із ѴѴе аге Ѵои аге ТЬеу аге саііесі. Ітрег/есіит. 1 ѵаз ТЬои ѵазі Не (зЬе) ѵаз ѴѴе ѵеге Ѵои ѵеге ТЬеу ѵеге саііесі. Рсг/есіит. 1 Ьаѵе ТЬои Ьяяі Не (яЬе) Ьая ѴѴе Ьаѵе Ѵои Ьаѵе ТЬеу Ьаѵе Ьееп саііесі. Ріиырштрсг/есіит. I Ьасі ) Тіюи Ьасізі Не (зііе) Ьасі | ѴѴе Ьасі Ѵои Ьасі ТЬеу Ьасі Риіигит. 1 зЬаІ Пюи ѵііі Нсі (зііе) ѵііі ѴѴе яЬаіі Ѵои ѵііі ТЬеу ѵііі Еиіигііт 2. 1 яЬаіі I ТЬои ѵііі Не (зііе)- ѵііі 1 ѴѴе «Ьаіі Ѵои ѵііі ТЬеу ѵііі Ьееп саііесі. 1>е саііесі. Ьаѵе Ьееп саііесі. 111011 Ье (зііе) ѵе уои ІЬеу > Ъе саііесі. ТЬаі Ітрег/есіит. I ѵеге ІЬои ѵегі Ье (яЬе) ѵеге ѵе ѵеге уои ѵеге ІЬеу ѵеге саііесі. Прочія времена образуются, какъ въ изъявительномъ наклоненіи IV. Образецъ спряженія средняго глагола. Нѣкоторые средніе глаголы могутъ спрягаться также съ іо Ье въ своихъ сложныхъ временахъ (ур. 29). Рагіісіріит ргевспв. Аггіѵіпк. Рагіісіріит рег/есі. Аггіѵесі. Ргезепи іп/іпіііѵі. То аггіѵе, пріѣхать. Рсг/есіит іп/іпіііѵі. То Ье (или Ьаѵе) аггіѵесі. Ргевепв. 1 аггіѵе. ТЬои аггіѵезі. Не (яЬе) аггіѵея. ѴѴе аггіѵе. Ѵои аггіѵе. ТЬеу аггіѵе. ИЗЪЯВИТЕЛЬНОЕ НАКЛОНЕНІЕ. Ітрег[ссіит. I аггіѵесі. ТЬои аггіѵесізі.. Не (яЬе) аггіѵесі. ѴѴе аггіѵесі. Уои аггіѵесі. ТЬеу аггіѵесі.
— 380 — Рсг{'всІит. I ат (или: Ьаѵе) ТЬои агі (или: Ьаві) Ни (яЬе) ія (или: Ьав) ѴѴе аге (или: Ііаѵе) Ѵои аге (или: Ьаѵе) ТЬеу аге (или: Ьаѵе). аітіѵесі. Ріиырш трег/ееіит. 1 «ая (или: Ьаіі) 'Пюи «аяі. (или: ііаііяі) Не (яЬе) «ая (или: Ьаіі) XV е «еге (или: Ьаіі) Ѵои «еге (или: Ьаіі) ТЬеу «еге (или: Ьаіі) яггі- ѵеіі. Остальныя наклоненія и времена образуются совершенно такъ же, какъ въ дѣйствительныхъ глаголахъ. V. Образецъ спряженія возвратнаго глагола (ур. 37). Всѣ безъ исключенія возвратные глаголы спрягаются съ глаго- ломъ /о /иис. имѣть (ур. 37). Ргеяепя іп/іпіііѵі. То «аяЬ опе’я ЬеИ, мыться. Рег/есіцт т/тШт. То Ьаѵе «аяЬеіі опе’я веИ. изъявитильпок /Ѵеяепл. 1 «аяіі шуяеИ. ТЬои «аяЬеяі (ЬувеИ. Не «аяЬея ЬііпяеИ. 8Ье «аяЬея ЬегвеК. \Ѵе «аяіі оигяеіѵея. Ѵои «акЬ уоигяеіѵея. ТЬеу «аяЬ Гііепізеіѵея. Ітрег^асіит. I «аяііеіі шуяеИ. і’Ьои «аяЬеііяі іЬувеИ. Не «аяііеіі ЬііпяеИ. 8Ье «аяііеіі ЬегяеИ. ѴѴе «аяііеіі оигяеіѵея. Ѵои «аяііеіі уоигяеіѵея. ТЬеу «аяЬегі Ніеіпяеіѵея. ПОВЕЛИТЕЛЬНОЕ Единепш. Ьеі те «аяіі туяеИ. ѴѴаяІі ІЬувеИ. Ьеі Ьіт «аяіі ЬішяеИ. Ьеі Ьег «аяіі ЬегяеМ. Рагіісіріипі ргевепа. ѴѴаяЬіпц опе’я яеИ. Раііісіріит рсгі'есі. ХѴаяЬеіі опе’я яеИ. НАКЛОНЕНІЕ. Рег(ссіит. 1 Ьаѵе «а.яЬеіі іпуяеИ, и проч. Р!имрштрег(міит. I 1іа<1 «азЬе<1 тувеИ, и проч. р’иіигит. I яЬаІІ «аяіі иіуяеИ, и проч. Риіигит 2. I яЬаІІ Ьаѵе «аяЬеіі туяеИ, и проч. СопЛіііошшІіб. I яііоиііі «аяЬ туяеИ, и проч. Сопіііііоппаіія 2. 1 яЬоиМ Ьаѵе «няЬесі туяеИ, и проч. НАКЛОНЕНІИ. Мшіжепчи. Ье( ив «авЬ оигяеіѵея. ѴѴаяЬ уоигяеіѵея. > Ьег іЬет «аяЬ Ніетяеіѵея.
— 381 СОСЛАГАТЕЛЬНОЕ НАКЛОНЕНІЕ. Ргеяепл. Ітрег/есіит. 1 / тѵвеИ. I жаякеіі туяеИ. іЬои ІЬувеИ. ІЬои ѵавЬеііві ІЬувеИ. Ье ЬітвеИ. Ье жавЬеіі ЬітвеИ. ТЬаі ' яЬе чѵакіг ЬегаеИ. ТЬаі яЬе ѵавЬегі ЬегаеИ. же оигяеіѵея. же жаяЬеіі оигаеіѵея. УОи уоигяеіѵея. । уои жавЬеіі уоигяеіѵея. ' ІЬеу іЬешвеІѵев. ІЬеу жавЬеіі іЬетзеІѵев. Прочія времена образуются такъ же, какъ въ изъявительномъ наклоненіи. В:іаимпый глаголъ употребляется только во множественномъ числѣ и соединяется съ мѣстоименіями еае/і оікег или опе ппоікег; напр., ѵге аявіві еасЬ оіЬег. ми помогаемъ другъ другу; ІЬеу Ьаѵе аіжауя Іоѵеіі еасЬ оіЬег іешіегіу, они всегда нѣжно любили другъ друга. Возвратное мѣстоименіе себя выражается чрезъ шуяеИ, ЬітвеИ, ІіегвеК, опе’я веИ, и проч.; напримѣръ: онъ думаетъ только о себѣ, Ье опіу іЬіпкв оі ЬітвеИ; она повидимому думаетъ только о себѣ, вііе вешя іо іЬіпк опіу оі ЬегяеИ, и проч. Я самъ, ты самъ, и проч. также выражаются чрезъ возвратныя мѣстоименія, папр., вы сами увидите письмо, уои яЬаІІ вее іЬе Іеііег уоигаеИ; сама ли она пришла? ііііі яЬе соте ЬегаеИ? VI. Образецъ спряженія безличнаго глаголя (ур. 38). Безличные глаголы имѣютъ только третье лице единственнаго числа и спрягаются съ мѣстоименіемъ іі. Ргелепя іп/іпіііѵі. Рагіісіріит ргенепя. То гаіп, дождить. Каіпіпц. Рег/'есіиіп іп/іпіііѵі. Рагіісіріит рег/есі. То Ьаѵе гаіпеіі. Ііаіпсгі. ИЗЪЯВИТЕЛЬНОЕ НАКЛОНЕНІЕ. Ргеяепх. Іі гаіпя. [трег/ссіит. Іі гаіпеіі. Рег/есіит. Іі Ііая гаіпеіі. Ріи.чдиа трег/ссіит. Іі ЬаЯ гаіпеіі. Риіигит. Іі ѵгііі гаіп. Риіигит 2. Іі ѵѵііі Ьаѵе гаіпеіі. С(пкіііі<тпаІІ8. Іі ’чгоиісі гаіп. Соп/ііііоппаіі.ч 2. И ѵоиііі Ьаѵе гаіпеіі. 2К*
— 382 — ПОВЕЛИТЕЛЬНОЕ НАКЛОНЕНІИ. СОСЛАГАТЕЛЬНОЕ НАКЛОНЕНІЕ. Ьеі іп аіп. ТЬаі іі. гаіп. и проч. Одни глаголы безличны по своей природѣ, напр. То іішікіег. 11 іЬиінІеп», громъ гремитъ. То ІщЬіеп. И 1і"Ьіепе<1, молнія сверкаетъ. То Ггееге. 11 (геегея, морозитъ. То япо«. Іі япоѵеіі, шелъ снѣгъ. То ЬаіІ Іі Ьая Ьаііеіі, шелъ градъ. То Ыо». Іі Ыоиъ. вѣтеръ дуетъ. То іЬа». Іі іЬаѵз. таетъ. Другіе употребляются. какъ безличные, на. извѣстныхъ выра- женихъ. Ьоі 11 іа Ьоі, очень жарко ѵапп. Іі ѵаа мгагпі, было тепло. соМ. Іі Ьая Ьееп соій, было холодно. ЬЦКУ Іі кіП Ье Говду, будетъ туманъ. То Ье । а Ьоаг Ггозі. Іі ѵаа а Ьоаг Ггові, былъ иней. ѵгіпііу. Іі ін ѵѵіпііу, вѣтеръ дуетъ, вѣтрено. (іігіу. 11 шая (Іігіу, было грязно. Нпе чгеаіЬег. ІГ іі меге ііпе ѵеаіЬег. если-бъ была хорошая погода. ЬаіІ жеаіЬег. Іі ів ЬаіІ * еаі Ііег. дурная погода. Есть выражается чрезъ ікеге іа для единственнаго числа и чрезъ ікеге аге для множественнаго (ур. 30). кромѣ означенія вре- мени и разстоянія (ур. 41). ►хіть кто выбудь вь моей комнатѣ? Ів іЬеге апу Іххіу іп ту гоош? Есть много ошшбокт. ні. вашемъ уираж- ТЬеге аге аеѵегаі тікіакев іп уоиг неніа. ехегсіке. Есть съ послѣдующимъ относительнымъ мѣстоименіемъ можетъ быть выражено чрезъ *оте или апу. и въ такомъ случаѣ мѣсто- именіе это выпускается. » Ь/ть ученики, которые хотятъ пріобрѣсть 8оше риріів чѵіаЬ іо маиіге а Іап- позпанія въ языкѣ, ие работая. киоде ѵгііЬоиі віиііуіпц. Ксть можетъ быть выражено чрезъ /Леге й или .чоте. I ТЬеге аге риріів жЬо ргеіеші «• Ье Есть ученика, которые считаютъ себя I тоге Ісагпел ІЬап іЬеіг тавіегв. ученѣе своихъ учителей. | 8оте риріів ргеіеші Ю Ье тоге I Іеагпе<і іЬап ікеіг тазіегв. 'Угно (есть) съ предшествующимъ именемъ существительнымъ, означающимъ лице, о которомъ говорятъ, переводится соотвѣтству- ющими личными мѣстоименіями съ глаголомъ іо Ъе. или чрезъ іі іа.
383 — Звасте-ли иы челокѣііа, коіорый только что говорилъ со мной? Это философъ. Знаете нн ;іту даму? Это хорошая му- зыкаптша. Мы должны любить французовъ: ото ка- ши сосѣди. Это человѣкъ, къ которому трудно подоити Это злой мальчикъ, испортившій мою , книгу. Это паши сосѣди прибѣжали тушитъ огонь. Безличное И ія измѣняется только по временамъ, но не но сламъ. Это мои друзіл цѣли. Іі Это ваши сестры игрнюіъ ва <|н>ріенілно Іі Это вашъ братъ говорилъ. Іі Глаголъ іо Іопд не безличный въ I Іопс іо зее уои. жду не дождусь ви- дѣть васъ. ТЬои Іопдеяі Іо вее Ьег, ты ждешь не дождешься видѣть <«. Пе Іопдь іо вее те, онъ ждетъ по дож- ТЬеу Іоии Гог сіішіег. они ждутъ не дется видѣть меня. дождутся обѣда. 8ке Іопдв іо уре^ег пюіЬег, она жф»- ѴѴе Іппгей іо до оиі. мы ждемъ не дождемся идти со двора. Ѵои Іопдей іо геееіѵе уоиг топеу, вы ждете не дождетесь получить слои деньги. .мь-не дііждяМоГііилѣть стою матъ. I Іопдоі іо вее ту вівіег, я ждалъ не дождался видѣть сво»> сестру. ТІіои 1опяе(і«і Гог іііппег, ты ждалъ ие дождался обѣда. 8кн Іопцекі іо яіеер, оиъ ждалъ ие до- ждался спать. Му іноіЬег Іоіікеіі іо вее уои. моя мять ждала не дождалась видѣть васъ. Но уои кпо* іііе піап «Ію вроке іо те уиві по*? Не ія а рЬіІоворЬег. Ііо уои кпо* іЬаі 1а<1у? 8Ке »я а ігоімі тивісіап. ѴѴе оіцрн Іо Ііке іке ЕгепсЬ: Ікву аге оиг псі^Ькоигн. Не й« а тап оГ біЙГісін ассевв. П «ав ікаі паицкіу Ьоу «ко вроііеді ту Ъоок. ІІ шаь оиг иеікЬЬоигв «ко ЬаЛ гип ир Со ехііпкпівк іке Йге. ЧИ- «ав оѵг ІгіешЬ «ко «еге «іп<іпц. ів уопг віяіегв «ко аге ріауіпк оп іке ріапо. «ав уоиг кгоікег «ко чроке. англійскомъ языкѣ (ур. 55). ѴѴе Іопк ш ми* оиг сііікігеп, мы жда- іи не дождались видѣть пашихъ дѣтей Ѵои Іопн Ю яіеер, вы ждете не дож- детесь спать. ТЬеу Іопдеб іо кое Ікеіг ігіешік, они ждутъ ше дождутся видѣть своихъ друзей. VI. Образецъ спряженія глагола съ отдѣляемой» частицей. Въ 20 и 21 урокахъ мы видѣли, что частица, присоединяемая къ глаголу (нарѣчіе или предлогъ), ставится обыкновенно прежде дополненія; но если дополненіе выражено мѣстоименіемъ, то по- слѣднее предшествуетъ упомянутой частицѣ. Ргелепя іп/іпіііѵі. То ріек ир., поднять. Рег(есіит іпЦпіііт. То Ьаѵе ріекеіі ир. Рагіісіріит ргсяеия. Ріскіпр и]*. Рагіісіріит регрлі. Ріскесі ир.
— 384 ИЗЪЯВИТЕЛЬНОЕ НАКЛОНЕНІЕ. Ргезепз. I ріск ир (Ъе Ьоок. ТЬои ріскеяі іі ир. Не ріскя ир (Ье віоие. ЗЬе ріскя іі ир. ЧѴе ріск іі ир. Ѵои ріск іі ир. ТЬеу ріск іі ир. Ітрег/есіит. 1 ріскеіі ир іЬе арріе. ТЬои ріскѳсіві іі ир. Не ріскеіі ир (Ъе реаг. ЗЬе ріскеіі іі ир. ѴѴе ріскеіі іі ир. Ѵои ріскеіі іі ир. ТЬеу ріскеіі іі ир. Рег/ссіит. 1 Ьаѵе ріскеіі ир (Ье Гаи. 8Ье Ьая ріскесі іі ир. Ріизциатрег/есіит. I Ьасі ріскеіі ир ІЬе Гаи. 8Ье Ьая ріскеіі іі ир. ПОВЕЛИТЕЛЬНОЕ Единств. Ьеі ше ріск ир іЬе Іюок. Тіск іі ир. Ьеі Ыш (Ьег) ріск іі ир. СОСЛАГАТЕЛЬНОЕ Ргсзспз. г I іЬои ТЬаі Ье (зЬе) ѵе уои . ІЬеу ріск іі ир • Ітрег/есіит. | I ріскеіі іі ир. I ііюи ріскесізі іі ир. ТЬаі ' *іе Рі{Же<1 іі ир. I ѵе I уои ' ріс.кеіі іі ир. I ІЬеу ) Еиіигит. I вЬаІІ ріск ир уоиг ціоѵе. Не ѵііі ріск іі ир. Риіигит 2. I яЬаіі Ьаѵе ріскеіі ир Ьег КІоѵе. Не ѵііі Ьаѵе ріскеіі іі ир. СошИіймшіИн. I яЬоиІіі ріск ир уоиг яеаі. ЗЬе ѵоиісі ріск і( ир. Сопсііііопііаііи 2. I яЬоиІіі Ьаѵе ріскеіі ир уоиг яеаі. ЗЬе ѵоиісі Ьаѵе ріскеіі іі ир. НАКЛОНЕНІИ. Множеспм. Ьеі ия ріск іі ир Ріск іі ир. ЬеІ іЬеш ріск іі ир. НАКЛОНЕНІЕ. Рег/ссіит. ти М Ьаѵе | ріскеіі іі ГЬаі ікои Ьаѵе .. I Ье (вЬе) Ьаѵе I 1 Ріищиатрег/есіит. I к ІШІі л । ріскеіі іі ГЬаі ; ІЬои Ьасіві • ип I Ье (вЬе) Ьасі I
— 385 — Глаголы неправильные. Прежде чѣмъ предложить таблицу неправильныхъ, глаголовъ, замѣтимъ слѣдующее: Л. — Неправильность англійскаго, глагола выражается: 1. въ ішрегГесІиш, 2, въ прошедшемъ причастіи, за исключеніемъ вспо- могательныхъ Іи каѵп и іо Ъе, которые также неправильны и въ настоящемъ времени изъявительнаго наклоненія, и глаголовъ не- достаточныхъ. изъ коихъ нѣкоторые не имѣютъ еще неопредѣ- леннаго наклоыепія н причастія, каковы: I кііаіі; 1 *ІІ1; 1 шау; 1 сап; 1 Іеі; 1 тияі; 1 оиціи. Всякій глаголъ, неприбавляющій къ неопредѣленному наклоне- нію окончанія еіі для образованія ішрегГесІиш и прошедшаго при- частія, неправиленъ (исключенія см. ур. 26 и 35). В. — Хотя ішрегіесіиш и прошедшее причастіе образуются не- правильно. однакожъ спряженіе неправильныхъ временъ бываетъ правильнымъ, т. е., второе лице ішрегГесІі образуется, какъ та- кое же лице настоящаго времени; напр.. Іо іѵгііе. писать, Пюи «гііеаі, ты пишешь; 2 лице ІшрегГесІі будетъ ІЬои ѵгоіеяі; поку- пать, Іо Ьиу, ты покупаешь, Пюи Ьиуекі, ты покупалъ, іЬои ЬоицЬ- Іееі. Третье лице единств. числа и всѣ три лица множественнаго подобны первому; напр., Ііе мггоіе. Ііе Ьоиь'М, и проч. С. — Въ нѣкоторыхъ неправильныхъ глаголахъ, іш|іегГесЬиш и прошедшее причастіе имѣютъ одинаковую форму, напр., Ю Ьіші. Ьоиші; Іо гіші, Гоиші. Въ другихъ форма бываетъ различна; напр.. Іо цо, мгепі, копе. I). — Такъ какъ неправильные глаголы сохранили большею частью неправильность саксонскую, то сравненіе неправильныхъ глаголовъ нѣмецкихъ съ англійскими можетъ быть полезно для учащихся. Поэтому, въ пашей таблицѣ указаны тѣ неправильные нѣмецкіе глаголы, которые повидимому имѣютъ соотношеніе съ такими же англійскими глаголами. Е. — Только въ трехъ неправильныхъ глаголахъ ішрегіестш начинается съ другой буквы, а не съ той, съ какой начинается неопредѣленное наклоненіе. То Ье. ііпрег[.-. ѵгая; — Ш еаі. пн- рег/.'. аіе; — (о цо, ми/мт/’.; мгепі. Е. — Въ таблицѣ приведены только простые неправильные глаголы, сложные же сохраняютъ тѣже неправильности: напр., іо Ъесотс спрягается какъ соте\ іо (отЪемг, какъ Ъеаг; іо ишіегдо, какъ до. Лучшее средство знать неправильные глаголы — выучить ихъ наизусть.
Та6.1 ицн неправильныхъ глаголовъ I. Буква II означаетъ, что глаголъ спрягается также правильно. 2. Буква II съ предыдущею л означаетъ, что лучше употреблять правильную форму. Буква II съ предыдущею н означаетъ, что предпочитается неправильная форма. 3. (А) означаетъ причастную форму, которая употребляется только какъ имя прилагательное: напр.: ітрег/. 8апк, причастіе прошед. 8ипк. Зипкеп (А), форма, употребляемая какъ имя прилага- тельное. 4. (77) означаетъ форму, употребляемую въ поэзіи, или малоупотребительную; напр., СІошЬ (77). 5. (С) означаетъ сомнительную форму; напр.: 8іНеп (С). 6. Курсивъ означаетъ форму, начинающую старѣть, но еще употребляемую въ поэзія; напр.: ВиіМ&і. 7. Курсивъ въ скобкахъ означаетъ соотвѣтствующую форму въ нѣмецкомъ языкѣ: ѴѴаз (гаг). 8. Разбивка означаетъ архаическую форму, т. е., старинную и теперь неупотребляемую; напр.: віісісіеіі. НЕОПРЕДѢ. 1ЕННОЕ НАКЛОНЕНІЕ. ІМРЕВЕЕСТІ'М. ПРОШЕДШЕЕ ПРИЧАСТІЕ. АЫііе, оставаться, жить. АЬоЛе. Аікхіе. Агіве, вставать. Агове. Агізеп. Аісаке, просыпаться і Ваке, печь (Ьаекеп). Ве, быть: I ат. ІЬои ап, Ін- ів. ѴѴе, уои. (Ьеѵ аге. / вести. | ’ 1 рождать (у/еЛагем). 1 Веаі, бить. Аѵокс. и. 11. Вакеіі (Ьик). ДѴав (»аг). Воте. Ваге. Воте. Ваге (деЬаг). Веаі. Ашакегі. Вакеіі, Вакеп (уеЪаскеп) Вееп (деісеяеп). Вотпе. Вогие. Боги (А) (деЬогеп). Веаіеп. Веаі. Ведіѣ, начинать (Ьедіпнепі. Веші. гнуть. Вегеаѵе, лишать. Ве&ап ІЬедапп). Вепі. ВетеГі. л. П. Вертп (Ьедоппеп). Вепі. Веп4е.<1 (П). ВегеП. л. Ч. Веяееск, умолять. Віі, приказывать (Ыеіеп). ВіпА, связывать (Мгіг/еп). Вііе, ълеыъ іЬсіеееп). Ве*оицЬ1. Вій. Ваіі (П). В«<іе (боі). Воиші (Ьаші). Віі (№в). Всвои^Ы. Ві<і. Ві<і<1еи ідеЬМеп). Вошні. Воишіен (А) (деЬимАеп і. Віііеп. Віі (деЫіиеп) ч ВІееЛ. кровоточить. вы. Віепі. л. Н' Віеіі Віепі. л. //. Віеві. П. Віеші. смѣшивать ВІР5І Л. Ч. Віеія. благословлять. Віоіс, дуть (Ывьтн). Віе* (Ыіеч). Вгоке. Вгакг іЬгнгІП. В1о*п «дМ'і^ і‘1- Вгокеп. Вчікг і./еблмЛсмі. Вгеак. ломать (Ьгес/« »І. Вт<-4. Вгеееі. поднимать Вгіпд, принести (Ьгймм»). ВыіМ, строить. Вигп. жечь (Ъпгтен). Втоицкі (ЬгасЫе). Виііі- Вупіі. .1. В. (Ьіаниіе]. ВигП іі'агеі}. Втоіівіп «/НнисІіВ. Виііі. Виіі^еіі. Вптпі. л. П. (деЬпччііі. Виглі іуеіюгяіеіі}. ВыгьЧ, лопнуть (Ьст-яім*,. Виу, покупать. ВоіщЬі. Сап. ВоикМ. С'ааі. СаніеіІ (1 (. ? Саяі, бросать. СаісЬ, поймать, схііатитк. Саи^Ьг. я. II- (’ітііі СЬоЛе. Саиеиі. *• И- СЪііі. СкіЛЛеи- СМЛ'. бранить. СЪояб' (Ъо&еи. Сіі'чі'. СЛоояе, выбирать. Сісаѵічі. Сіаѵе. СІеаѵей. Сіеаѵе, привязываться Сіеасс. раскалывать. СІоѵе. Сей. П«се. СІ»тЬ (П) .<• Ч (кі<>тт\. Сіеіі, Г’Аиѵі# «Аі ПотЬ (ІЬ л. П СіімЪ. взлѣзать (кЪттеи). Сіиис. Сіипк- Сііші. привязываться. Сіаіі. л. II- Сіасі. л. //• СМйс. одѣвать. Саше іАѵіж і. Соте (д<к»іі'иі'іі). Соте, приходить (котшеіП. Сояі, стоить. Сгоѵ, пѣть Пѣтухомъ. Сгеср. ползая. (кгіесЬеи). Сиі. рѣзать Ваге*. смѣть (Лйгіеи). Сові. Сге<. II Сгері (ІгосЛ». Сиі. Вигяі «ІиІІІ') Пваіі II. и. Сові. СгоаччІ. Сгері (декі-'пічи}. Сиі. ІУагеіі [усіІигіЧ- ІУеаІі. м. П. Веаі, дѣйствовать. І)іе<1. Псаіі (А). Віе. умереть. Від. копать лопатой По. дѣлать (Лмм)- Пид. я. П. ві<і («ли Г>ге'»’. Вик- я. II. Во пс (дАЬан). Вгаѵп. Вгеапіі. л. Ч- Вгик. рисовать, тянуть. Вгсат, грезить. Игеаті. л. Я* дающіеся на «1. сохранямть туже форму для ітрегіесіпш и причастія мроше.гшаго, Г) Всѣ неправильные глаголы, окаіічиі папр., сові, стоить; іЬгихі, толкать. 1 ») Въ смыслѣ вызывать, бравировать- этотъ глаголъ правиленъ. -- 1 - 1- ~ м и 1 ~
НЕОПРЕДѢЛЕННОЕ НАКЛОНЕНІЕ ІМРЕВГЕСТѴМ. ПРОШЕДШЕЕ ПРИЧАСТІЕ. Бгінк, пить (ігінкен). Огаик. Лгиик (С)(1ганк). Пгішк. Огипкеп(А.)(уеігинкеп) Бпѵе, ( ГИМЪ \ вести Оготе. Вгаѵе (ІгіеЪ). Нгіѵеп. І)гоѵе (С) (деігѵііен). І)п>р, уронить Вгорі. л. П. • ІУгорі. л. II. ОісеІІ, жить. Океіі. л. 11. Омгеіі. л. П. , Еаі, ѣсть (еяяспі. Еаі. Аіе («яхі. Еаіеп. Еаі (деуеюеів. РаП, упасть (/аПен). Геіі ЦіеІ\. Еаііеп (де/'аііен). РеееІ, кормить Ге»1. ГеЛ. Еееі, чувствовать. Ееіі. Геіі. Гідкі, бнться (/«Л/ен). Еои»Ьі (/осЛО. Гои^Ьі (реДмйІеи). ЕіпЛ. найти (/Ія4ж). ЕопшІ (ІапИ). Еоиші (деішкіе»). Ріее, убѣжать уііекеп). Г1е<1 (Мі. Гімі (рё/ІоЛлі). Иіпд. бросить. Гіипк- Еіин^. Ріу. летать (Іііедеи). . Г1е< (Ііод\. Еіомгп (де/іоден). РМ, свернуть, сложить. Гоібео. ГоШен. л. П. Рогдеі, забыть (уегде»»еп). Еегцоі (ѵегуал»). Еог^оНеп. Р’гтдоі (С )(ѵ> гдехяен) Рог»аке, оставить. Еогвоок. Еогьакеп. Ргеие, мерзнуть (/гіегеіч. Егоде ((гог). Егогеп (де[гогеи і. (геі, добыть. Ооі. Оаі. Ооі. (Іоііеч. ОіМ, позолотить. Оік. л. 11. Оііі. л. 11. (Нгй, опоясать. 6іП. л. П. Оігі. А 11. і (Нѵе, дать (деЪеп). Саге (даЬ). (ііѵеп (дедеЬеи). (го, идти (декеп). | &гаѵе, рыть (угаЪен). АѴепІ (діпд) Ѳгаѵей (дгиЬ). бопе (деу<’пуеп). Сгатео. іггаѵеи (Л) (уедгпЬеч і. (гпіаІ, молоть. ОгоипД. (хгоиші. і Огок, вѣрить. Огетѵ. бгоѵгп. Напу*, вѣшать (Ішауеч). Нипгг. л. II. (Іііпді. Нипя. •« И- (декопуеи). Наѵе, имѣть, іЬои Ьав», Ье Ьаъ. (Ло/х-іо. Наіі (каііе). Наіі (деІіаЫ). Не/іг, слышать. Неагіі. Неапі. Неаѵе, поднимать (М>е»). Ноѵе *. л. Іі. (ІюЪ). Ноѵе. Ноѵеп. л. П. (уЛиЪел). •1 Правиленъ, когда говорятъ о людяхъ: напр., Тке емірііі іпм Л«рОі</. преступникъ былъ оовѣпевъ. •) Неправиленъ только въ томъ случаѣ, когда употребляется кякь морской терминъ. | Неір, помогать (М/ен). ! Неіс, рубить (канен). №&, прятать. Яіі, ударять. ИМ, держать (1>аІіе*>. ІІигі, вредить. Кеер, хранить Кпееі, стать ва колѣно. । Кпіі. вязать. Кпои, знать (ѣеяпен). ІмЛе в, грузить (Мг?епі. Ьпу, поставить. Тл’аЛ, вести. | Ееаее, оставить. Ьен/1, одолжить. ЕЛ, оставить (Іаевем). Не*. лежать (Неуеп). | Еіукі, зажигать. ' Г.о<«2 ’ обременять (іас/ен). Ъоке, терять («ггКеге»). Маке, дѣлать. Меап, хотѣть сказать. Мееі, встрѣтить I Моіс, косить. Ра»», проходить. Рау, платить. Рен заключать. Ргоѵе, доказывать. Неіреіі. Ноір (ЛоіД Нечгесі (ЫеЪ) НИ. Ніі. НеІіі (Ліей). Ногѣ. । Кері. Кпеіі. Кпееіеіі (Сі. Кпіі. л. П. Кпеѵ (канпіеі. ЬаЛесІ (Ли?). ЬамІ. 1 Ье<1. | Ьсй. ! Ьепі. Ьеі (Не»»). Ьау (Іау). Ьіт. л. II. Ьоасіічі (/«<</>. Ьоьі (ѵегіогі. МаЛе. Меапг. Меі. Моѵе<1. Раьі. 4, И. Раі<1 РепТ. Ргоѵеті. Неіреіі. Ноіреп. (декоі(ен). Нейи. л. Я. (декаиеа). I Ні<1. Нійсіеп. I Ніі. НеІЛ. ЯоИеи (декаііеп). Нип. Кері. Кпеіі. КпееМ (С). Кпіі. л. II. Кпоѵи (декаппі). ЬаЛеЛ. Еаііеп (А) (деіаеіеп}. Ьайі. ЬеЛ. Ьей Ьеиі. Ье< (деіамеп). Ьаіп (деіедѵп). Ьіт. л. П. ЬоаЛеЛ. Еоаііен (деі^іен). Ьові (оеНогеи). Ма<1е. Меапі. Меі. Мочгп. л. и. Рааі. л. II. Раій. Реиі. Рг«%е4. Ргоѵен. т„и, . и, <«,,> ...отрЛ...™. ««гм 3" • “««'«* г»»і» >“'і'Л""т Глаголь іо Не, лгать, правильный. 7) См. примѣч. 5. ») Тора», писать, правильный. , - --------
НЕОПРЕДѢЛЕННОЕ НАКЛОНЕНІЕ. ІМРЕВГЕСТѴМ. ПРОШЕДШЕЕ ПРИЧАСТІЕ. • Ри(, класть, надѣвать. Риі. Риі. Окй, оставлять. Нар’, похищать. Веші, читать. (}ші. л. П. Карі. Кеад $иіг. .і. II. Варі. Исай. 1 Веаѵе )•. снимать. Веті, рвать. Ві<1, избавить. Ней Кепі. КШ. Веаѵегі. Кепі Ні<1. ! Ві<1е, ѣхать верхомъ (гейеиу. Ліпд, звонить. Ийе, встать. Воііе. Лм/ (піі) Вапд. Випд (С). Возе. Воііе. Вііісіеіі (дегіИен). Випк Вівеп. Віѵе, раскалывать. Яын. бѣжать (геттеяі. . Заю, пилитъ. Віѵей. Вап (гаиіііе). 8аѵе<1. Вітеп. Нісеіі. Вип (дегаппі). 8а*п. .і. II. Зау, сказать. Зеі, видѣть (веЛся ). Зеек, искать. 8ееікс, кипѣть (яй^ен). ЗеИ, продавать. Зееід, посылать («ея</е»*). Зеі, класть, ставить 8аі(і. 8а* (ваЛ). Зои^Ьі. 8о<1 (зоН). 8оШ. 8епі (запЛіеі. Зеі. 8аМ. 8ееп (реяеЛен). 8оияЬі. ЗееіЬеи. Зо<Меіі | Л) і <іе»оііен). 8оіа. 8епі (дезаіиіі). 8еі. і.5Аа*с, трясти. Зкаре, образовывать. Зішяе, брить. 8Ьоок 8Ьаре4. 8Ьате<1. 8Ьакеи. 8Ноок. 8Ъаред. 8Ьареп 8Ьаѵе<і. Зкаѵеп. Зкеаг, стричь (яекегепі. ИМ. разливать. Зкспд, вредить. 1 Зкіпе, бзестЪті. (вскеінеп). । Зкое, подковывать. ЗЬоге. ІТ. (зсМг). 8Ье<1. 8Ьепі. 8Ьопе. Зкіпееі (С) (ясЛіені. 8Ъо<1. 8Ьеаге<і. Зкпгп (А) іуезсіюгеп>. 8кеи. 8Ьеиі. 8Ьоие. 8Ьіие<і (С) ідевскіепеи). 8Ьои. 5Аоо<, стрѣлять (зсйіев«е»і). 8Ьоі (асАовяі. 8Ьо1.8ЬоІіеи (А) (де8ско»»еи). ’) Совсѣмъ не употребляется въ неопредѣленномъ наклоненіи. **) Веаѵе тождественъ съ Ьегеаге. у котораго часто отсѣкать первый слогъ въ поазів. 6'Аоіс* I 11, показывать. । 8кг ед, рубить. [ ЗІігіпк, уменьшать. 8кгіѵе, исповѣдывать. । Зкиі, запирать («сйііеввеп). I 8м«, пѣть (иіпдеп). Зілк, тонуть (аіпкеп). 1Зіі, сидѣть (вИлеп). ІІ Зіау, убитъ. 5/еер, спать (зМа/еп). 8Іііе, скользить. I Зііпд, бросать изъ пращи | Зііпк, скрыться. . 81іі, раскалывать (всЛіеіввен). 8теП, пахнуть. Зтііе, ударять («сАіяеіялеп, бросать । Зои **, сѣять 1Зреак, говорить (аргесАеп). 5рее(?, спѣшить. і 8ре11, складывать слова. Зрепсі, издерживать. Зрііі, проливать,- 8ріп, прясть («рінпея). 8ріі, харкать (вреіеп). । Зрііі. раскалывать (зріетяеп). I Зргеасі. распространять, гвргіяд, прыгать (зргіий*п). ЛЗіапа, стоять (ЛеЛен). 8іау, останавливаться. \8іеа1, красть (зіеЫея). 'I ЯСъсЛ, прилипать (гіескеп). 'Зііпд, колоть (яйсЛсп). । Зііпк. вонять (вйпкеп). ’ и) Встрѣчаются также формы з) ія) То яею, шить, произносится 1 йЬоъесі. ! 8Ьг«1 и. 11. \ 8Ьгипк. 8Ъгапк. ЗЪтоѵе. [ 8ЬиІ (всАіояя). 8апк (яанр). 8апк. 8ипк (С) («ви*». 8аІ. Заі (яа8»(. 81еѵ. Зіері (нМіе[). і 81Ш. 81ш>в- 81апк. 81ипк. 81ІІ. (»МІ88). । 8те1і. П. силою). 8тоіе (всЛяіія»)- ' 8оѵгеі1. І8роке. Зраке (вргвсА). 8ре<1. ; 8ре1і. 11. 8репі 8рі I. 11. 8рші. Зрап (зрапп). 8ріІ. 8раѣ. (яріе). Крііі. ЗрИМед («рЛяяг Зргеай. Вргапк- Зргиіиі (ѵргаыд). 8соо<1 (віапд). 8иіі 8іауед (С). 8юіе (зіаЫ). віиск (зіак). 8іітв (ЛасЛ). 8іапк (Лая*). >, вкмеЛ, екеігн. къ же, какъ «отг, ио принадлежитъ 8Ьомгп. 8Ьге<і. и. II- ЗЬгішк. ЗЬгипкен. ЗЬгіѵеп. 8киі (дезсЫовзен). 8ипв (деміпдеп). 8ипк. Зипкеп (А) (ревыліея). 8аі. Зіііеп (С) (декззеп). 81аіп. 8!ері (уеяМа/еп) 81і<1. 81 і идеи. 81ипв- 81ипк. 81ІІ (деяМІ88еп). 8ше11 П. Йтіиеп. 5тй (ое.’сЛжімеи г 8о«п. П. Зрокеп. Зраке (д&ргоекгн). 8ре<1. 8реіі. П. Зрепі. 8рі11. II. 8рип (деяроппен). 8ріі. Зріііеп. (деяріеен). 8р1іІ (зсярЛ**'н). Вргеаа. 8ргип? (дыргиндеп) 8іоо<і (оеЛапЛчі). 8іаі<1. Зіауе^ (С). 8іо1еп (дезЬМен) 81иск (деяіоскеп). I 8іипк (деЖоскеп). ! 8іипк (д«8іипкеп). къ числу правильныхъ глаголовъ.
— Н92
— 393 — Глаголы недостаточные. Эти глаголы вообще не только недостаточны, но и неправиль- ны; сюда относятся большею частью вспомогательные глаголы, о которыхъ было сказано выше. Ргс.чсім. [трег/еііит. 1 сап, я могу. Соній. I тау, я могу. МідЬі. 1 пшяі, я долженъ. Нѣтъ. I оицМ, я долженъ. Нѣть. I циоіі), я говорю. ОиоІЬ. 1 вііаіі, я долженъ. 8Ьои1(1. I шііі, я долженъ. \Ѵои1<і. 1 мгіеіі, я думаю. ХѴІ8І. , | МГІІ 1 1 < . :• я знаю. 1 ѴОІ / ѴѴоГ. Упражненіе 190. М. г. Я прочелъ и перечелъ (геа<1 оѵег аші оѵег а^аіп) съ величай- шимъ удовольствіемъ прелестное письмо, которое вы написали по англійски. Трудно понять, какъ вы въ столь короткое время могли изучить этотъ языкъ. Вы меня просите исправить ошибки, кото- рыя я найду въ вашемъ письмѣ. Такъ какъ вы этого хотите, то я откровенно скажу вамъ, что вы едіыали двѣ большія ошибки: во первыхъ, ваши письма всегда очень коротки, а во вторыхъ, вы мепя просите исправить ихъ. Избѣгайте, пожалуйста, на буду- щее время этихъ двухъ ошибокъ, чѣмъ безконечно обяжете, и проч. Я пригласила всѣхъ своихъ пріятельницъ пить у пасъ чай и велѣла сказать Софіи, чтобы она мимоходомъ захватила васъ. Будь- те же готовы къ 9 часамъ. Повеселимся, потанцуемъ и поигра- емъ въ фанты (Іо ріау аі ГогГейя). Цѣлую васъ въ надеждѣ, что вы не откажете намъ въ удовольствіи видѣть васъ у себя. У пражненіе 191. Отвѣтъ. — Я въ отчаяніи, моя милая, что не могу воспользо- ваться удовольствіемъ провесть сегодня вечеръ у васъ. Г-жа Б. прислала сказать (іо яепЯ ѵѵопі), что навѣститъ насъ сегодня съ двумя своими племянницами, которыя хотятъ познакомиться со мною. Но, конечно, я приму ихъ дурно, чтобы наказать за лише- ніе удоволытвія, которое я имѣла бы въ вашемъ пріятномъ обще-
I — 394 — ствѣ и въ обществѣ вашихъ пріятельницъ. Веселитесь получше, но не танцуйте слишкомъ много, потому что ото вредно. Любящая васъ (Уопгя аЯесііопаіеІу) Эмилія. У п р а ж н е н і е 192. • Податель сего — г. Розвелли. о которомъ я часто упоминалъ въ своихъ письмахъ. Поручаю его вашей дружбѣ. Вы не усомни- тесь въ томъ, что онъ ея достоинъ, такъ какъ я наговорилъ вамъ много хорошаго о немъ. Постарайтесь, пожалуйста, сдѣлать его пребываніе въ вашемъ городѣ настолько пріятнымъ, какъ это бу- детъ зависѣть отъ васъ. Вы не раскаетесь въ этомъ, ибо найде- те столько удовольствія въ его разговорѣ, что я позавидовалъ бы вамъ, если-бъ не былъ вашимъ, и проч, Упражненіе 193. Дорогой другъ (Му <1еаг 8іг). Въ настоящемъ своемъ затрудне- ніи (іп ту ргевепі (ІіЯігиНу). я не могу обратиться ни къ кому, кромѣ своего дорогаго друга, т. е., къ вамъ. Мнѣ крайне необ- ходимо 50 фунтовъ. Могу ли просить васъ (МщЬі I Ьед уои) ссу- дитъ ихъ мнѣ? — Я возвращу ихъ вамъ съ величайшею благо- дарностью, какъ только получу свой чекъ (а сЬеск), который жд\ со дня на день (баііу). Въ ожиданіи благопріятнаго отвѣта, имѣю честь быть съ почтительною преданностью вашимъ (уошт ГаііМиІІу). и проч. Отвѣтъ. Дружба, которой вы меня удостоили, была всегда драгоцѣнна для меня, и уже давно я желалъ имѣть возможность доказать ее на дѣлѣ. Поэтому я съ величайшимъ удовольствіемъ посылаю при этомъ 50 ф., которые вы просите. Если вамъ нужно, то найдутся еще къ вашимъ услугамъ. Вамъ стоитъ только при- казать, ибо вы знаете, что я вашъ искренній другъ (Ьоѵ віпсе геіу I ат уоогв». Упражненіе 194. Друюй отвѣтъ.— Извините, мил. гос., что я не посылаю вамъ 50 ф., которые вы у меня просите. Быть можетъ, я прислалъ бы ихъ (I іпщМ регііарв Ьаѵе (Іопе іі), если-бъ вы возвратили заня- тые прошедшею зимою и которые я столько разъ требовалъ оп. васъ. Я долженъ сказать вамъ, что не имѣю охоты вѣрить боль- ше ни вашимъ прекраснымъ обѣщаніямъ, пи увѣреніямъ въ друж- бѣ. Мнѣ нужны деньги, и вы потрудитесь удовлетворить меня, въ противномъ случаѣ (еіяе) я обращусь къ вашему отцу, который
— 395 не мало удивится тому, что я напишу ему о вашемъ дурномъ по- веденіи (ІЬе шіасошіисі). Мой двоюродный братъ сказалъ мнѣ, что вы продали нѣмецкій словарь, который я вамъ одолжилъ. Возможно ли это! — Если пе хотите, чтобы я сдѣлалъ нѣчто весьма непріятное для васъ (ех- сеегііп^іу (ііва^геаЫе іо уои), то пришлете сегодня же (ІЬів ѵегу сіау) мой словарь или другой, равный моему (ІЬаі ів аз ^оо<1 аз . шіпе). Отъ васъ самихъ зависитъ называть меня еще своимъ другомъ. Упражненіе 195. Какъ можно ошибиться въ (Оп іііе ІіаЬіІііу іо еггог оГ) своихъ суж- деніяхъ, иди ущербъ (іЬе ііуигу) вполнѣ вознагражденный (гераій). Англійскій дилижансъ (Ап ЕпрІізЬ зОДе-соасЬ), наполненный путешественниками, ѣхалъ въ Іоркъ. Зашелъ разговоръ о (Сопѵег- заііоп Геіі оп) разбойникахъ и ворахъ, которыхъ часто встрѣчали на дорогѣ, и о лучшемъ способѣ прятать деньги. У всякаго былъ особенный секретъ, но никто не хотѣлъ объяснять его. Молодая особа, 18 лѣтъ, не была такъ благоразумна: думая безъ сомнѣнія представить доказательство своего ума, она съ величайшимъ просто- душіемъ сказала, что имѣетъ съ собою тратту (а (ІгаП) на .200 ф., составляющихъ все ея имущество, и что воры должны быть оченй хитры (сіеѵег), если отыщутъ эту добычу (іЬіз Ъооіу) въ ея баш- макѣ, подъ подошвою (ишіег ІЬе зоіе) ея ноги; ч^о для этого они должны бы похитить ея чулки. / Вскорѣ затѣмъ дилижансъ былъ остановленъ шайкою разбой- никовъ, которые пригласили (ѵЬо саііесі ироп) испуганныхъ и дро- жащихъ путешественниковъ отдать имъ свои деньги. Послѣдніе вынули кошельки, зная (Гиііу а’Л'аге), что сопротивленіе было бы безполезпо и даже гибельно; но такъ какъ сумма оказалась очень маленькою, то разбойники грозили осмотрѣть всѣ вещи, если пе уплатятъ имъ по крайней мѣрѣ ста фунтовъ. «Вы легко найдете эту сумму и даже вдвое больше», сказалъ имъ старикъ (ап оіеі уепііешап) изъ глубины (Ггот ІЬе согпсг) кареты, «если осмотрите (іо ехашіпе) башмаки и чулки этой да- мы». Совѣтъ былъ принятъ, и снятые (Ьеіп& риііеіі оіТ) башмаки и чулки представили объявленное сокровйще. Разбойники побла- годарили даму, похвалили ея красивую ногу и, не ожидая отвѣ- та отъ нея, пожелали счастливаго пути всѣмъ пассажирамъ, ко- торые продолжали свою дорогу (іо ргосеей оп ііз уоитеу). Едва удалились разбойники на нѣсколько шаговъ, какъ уныніе путе- шественниковъ превратилось въ гнѣвъ (іпіо ішіі^паііоп). Слова недостаточны для выраженія горести бѣдной женщины и гнѣва (пог іЬе геаепітепі), которымъ пылало все общество противъ из- мѣнника (ІЬе Ьеігауег). 27
396 — / Самый суровые (вігопцеві) и самые оскорбительные (іпзиНіпк) эпитеты, даже названія злодѣя и сообщника поровъ, были выска- заны всѣми (апй піану «епі еѵеп во Гаг ав (о саіі Ьіш........); ко всѣмъ этимъ выраженіемъ общаго негодованія прибавили еще угрозу (іЬе іЬгеаІ) прибить донощика (ІЬе іпГогшег), выбросить его изъ экипажа (оГ IЬгоѵііщ Ьіш оиі оГ ѵіпйоѵ) и обвинить (аші оГ іпвіі- іиіііщ Іе^аі ргосеейіпйв а^аінві Ьіш); однимъ словомъ (іп вЬогІ), всѣ, казалось, соперничали въ придумываніи проектовъ (аіі веепіегі іо сопснг іп Гогшііщ всЬетев) примѣрно наказать (Гог Іакіп^ ехешріагу ѵеіщеапсе) виновнаго. Послѣдній сидѣлъ неподвижно (иппюѵе(і), со- храняя хладнокровіе; онъ только разъ извинился, сказавши, что нѣтъ ничего ближе и дороже, какъ своя особа; и когда достигли конца ((Ье епсі) путешествія, онъ вдругъ (вшійепіу) изчезъ, такъ что пе могли исполнить (ассотрІізЬ) ни одной изъ предположенныхъ мѣръ. Что касается до несчастной молодой особы, то легко предста- вить себѣ, что она провела самую печальную ночь, и что сонъ не смыкалъ ей глазъ (іііаі 8Ііе развей а зай апй віееріевв пі^Ы); но каково было ея удивленіе и радость, когда опа получила (Іо Ьег уоу апй авіопіьЬшепг вЬе гесеіѵей) на другой день слѣдующее письмо: «М. г., человѣкъ, котораго вы вчера презирали, какъ измѣн- ника, посылаетъ вамъ, кромѣ суммы, уплаченной вами за него, такую же сумму въ видѣ процентовъ, и бездѣлушку (а ігіпкеі) почти такой же стоимости, чтобы украсить ваши волосы (Гог уоиг Ііаіг). Надѣюсь, этого будеіъ достаточно, чтобы укротить (іо ві- Іепсе) вашу скорбь. Я въ нѣсколькихъ строкахъ объясню вамъ тайну (и'Ьаі тиві арреаг шубіегіон» іп) моего поведенія. Проведя десять лѣтъ въ Индіи (іп Іпйіа), гдѣ скопилъ 100,000 фунтовъ, я возвращался въ отечество, имѣя съ собою векселя па всю эту суммму (I ѵая оп ту ѵау Ьоше ѵѵііЬ Іеііегз оп ту Ьапкегя іо ІЬаі атоипі), когда мы были вчера окружены разбойниками. Всѣ мои деньги, конечно, пропади бы (АІІ ту ваѵіпде тиві Ьаѵе іпе- ѵіІяЫу Ьееп васгійсей), если-бъ скупость ((Ье вЬаЫмпез) нашихъ сопутниковъ (ІЬе Геііоѵ-ігаѵеііог) подвергла насъ осмотру (а зеагсЬ) со стороны нашихъ жадныхъ грабителей (шіргіпсіріей зроі- Іега). Посудите сами (Гог уонгяеІГ), должна ли была казаться мнѣ пріятною мысль вернуться въ Индію съ пустыми руками ((Ьотои^Ыу етріуЬапйей)! Простить, что это разсужденіе побудило меня (Іей то) измѣнить вашему довѣрію и пожертвовать скорѣе небольшою суммою, хотя непринадлежащею мнѣ (іЬоидЬ поі шу отеп), неже- ли потерять все свое состояніе. Оказанная вами мнѣ услуга ве- лика; я буду счастливъ, имѣя возможность доказать вамъ свою благодарность; считайте за бездѣлицу тѣ слабые знаки, которы- ми я спѣшу увѣрить васъ въ ней». КОНЕЦЪ.
КЛЮЧЪ КЪ УПРАЖНЕНІЯМЪ РУКОВОДСТВУ КЪ ИЗУЧЕНІЮ ПО МЕТОДЪ ОЛЛЕНДОРФА. ьлучхчхчхчуѵ. 4 ПЕРЕВОДЪ А. Михельсона. МОСКВА. ТИПОГРАФІЯ Э. ЛНССНІСРЪ И ГО. РОМАНЪ, НА АРБАТѢ, Д. КАРННСКОЙ. 4878.
ѵатэдоаонѵч
ШТОШЕШСІШ АРТЕЕ ТНЕ 8Ѵ8ТЕМЕ Ъу ОПепсІогіГ. і. Наѵе уоп ЦцИігеасІ? — Уе«, 8іг, I Ьаѵе іЬе ЬгеаіІ. — Наѵе уои іпу Ьгеасі? — I Ьаѵе уоиг ЬгеаіІ. — Наѵе уои іЬе іпеаі? — I Ііаѵе Піе іпеаі. — Наѵе уои уоиг іпеаі? — 1 Ьаѵе шу іпеаі. — Наѵе уои іііе заіі? — I Ьаѵе іііе заіі. — Ііаѵе уои іпу ваіі? — I Ьаѵе >'оиг .чаіі. — Наѵе уои ІЬе вицаг? — I Ьаѵе ІЬе видаг. — Наѵе ои уоиг ви^аг? — I Ьаѵе іпу яицаг. — Наѵе уои іЬе ѵгаісг? — I Ьаѵе (Ье ѵіаіег. — Наѵе уои уоиг ѵаіег? — I Ьаѵе іпу ѵаіег. — ХѴЬісЬ рарег Ьаѵе уои?—I Ьаѵе шу рарег. — ХѴЬісЬ ІаЫе Ьаѵе уои? — I Ііаѵе шу ІаЫе. — Наѵе уои шу ІаЫе? — I Ьаѵе уоиг ІаЫе. 9 ЛѴЬісІі яирдаг Ьаѵе уои? — I Ьаѵе уоиг вицаг. — ЛѴЬісІі ваіі Ьаѵе уои? — I Ьаѵе ту заіі. — Наѵе уои ту іпеаі? — I Ьаѵе уоиг іпеаі. — АѴкісІі ЬгеаіІ Ьаѵе уоп? — I Ііаѵе шу ЬгеаіІ. — \ѴЬісіі іѵаіег Ьаѵе уои? — I Ьаѵе уоиг іѵаіег. — Наѵе уои іЬе яоо<1 Ііаі? — Уев, 8іг, I Ьаѵе іі. — Наѵе уои іііе ЬаіІ ІаЫе? — I Ьаѵе іі поі.—ХѴІіісЬ кпіГе Ііаѵе уои? — I Ііаѵе уоиг йпе кпіГе.— Наѵе уои ту вііѵег Гогк? — Ко, 8іг, I Ьаѵе іі поі. — Наѵе уои ту и^іу |»рег? — I Ьаѵе іі. — Наѵе уои ту йпе іпеаі? — I Ьаѵе іі поі. — ѴЬісЬ іпеаі Ьаѵе уои? — I Ьаѵе ту йпе теаі. — 1*
— 4 Наѵе уои иіу оііі Іігеаіі? — I Ііаѵе іі поі. — Наѵе уои ту йпе жаіег? — I Ііаѵе іі. — ѴѴ’Ьіс.Ъ реп Ііаѵе уои? —I Ііаѵе уоиг #о1- <іеп реп. — УѴІіісЬ ярооп Ііаѵе уои? — 1 Ііаѵе ту ыіѵег зрооп. — Наѵе уои ту ЬеаиіИиІ Ьоте? — 1 Ьаѵе іі. — \ѴЬісіі Но# Ьаѵе уои? —I Ьаѵе уоиг ргеііу ііоц. — Наѵе уои ту ѵооИеп іаЬІе?— I Ьаѵе іі поі. — Наѵе уои уоиг іЬгеаі! зіоскіп#? — 1 Ьаѵе іі поі. — УѴІіісЬ зіоскіп# Ьаѵе уои? — I Ьаѵе ту аіік яіоскіп#.— УѴЬісіі Ііаі Ьаѵе уои? — I Ьаѵе уоиг йпе рарег Ьаі. — Наѵе уои ту ьігам Ьаі? —I Ьаѵе іі поі. — УѴІіісЬ зіоскіп# Ьаѵе уои? — I Ьаѵе іііе ѵооііеп зіоскіп#. — УѴЬісЬ яЬое Ьаѵе уои? — I Ьаѵе іііе ІеаіЬег зЬое. — Наѵе уои іііе ѵѵооііеп #ип? — I Ьаѵе іі. — УѴЬісЬ Ъооі Ьаѵе уои? — I Ьаѵе іЬе ргеііу іеаіііег Іюоі. — УѴІіісЬ зііѵег Ьаѵе уои? — I Ьаѵе уоиг #оо<і зііѵег.— Наѵе уои ту йпе ЗІІк Ьаі? — Ыо, 8іг, I Ьаѵе іі поі. 3. Наѵе уои ту #ок! гіЬЬоп? — I Ьаѵе іі поі. — УѴІіісЬ гіЬЬоп Ьаѵе уои? — I Ьаѵе іііаі оГ ту тоіЬег. — Йаѵе уои зоте- іЬіп#?— I Ьаѵе поііііп#.— Наѵе уои ту яіееі ]»еп? — I Ьаѵе іі поі. — УѴІіісЬ реп Ьаѵе уои? — I Ьаѵе ту #о<м1 зііѵег реп. — УѴЬаі Ьаѵе уои? — I Ьаѵе поііііп#. —Наѵе уои ту вііѵег ог яіееі реп? — I Ьаѵе уоиг зіееі реп. — Наѵе уои іііе сіоііі соаі? — 1 Ііаѵе іі. — Наѵе уои ту зоар? — I Ііаѵе іі поі. — УѴЬісЬ яоар Ьаѵе уои? — I Ьаѵе ІЬе пеі#ІіЬоиг’я зоар. — Наѵе уои іЬе пеі#1і- Ьоиг’я ог іаііог'я Но#? — I Ьаѵе ІЬаі оі іііе іаііог. — Наѵе уои ту сапіііезііск? — I Ьаѵе іі поі? — УѴІіісЬ сапЛІеяІіск Ьаѵе уои? — I Ьаѵе ту цоІНеп сяшііеяііск. — Наѵе уои ту яігіп#? — I Ііаѵе іі поі. —УѴІіісЬ яігіпрс Ьаѵе уои? — I Ьаѵе ІЬаі оГ ту тоіЬег.— Наѵе уои ту #ооіі ѵгіпе? — I Ьаѵе іі поі. — Наѵе уои іЬе цоогі ог Ьаіі сгеат? — I Ьаѵе іііе #ооіі сгеат. — Наѵе уои уоиг сгеат ог Іііаі оГ уоиг тоіЬег? — I Ііаѵе іЬаі оГ ту тоіЬег. — Наѵе уои іЬів Ьоок?— I Ііаѵе іі поі. — Наѵе уои іііів теаі? — I Ьаѵе іі. — УѴІіісЬ чаіег Ьаѵе уои? — I Ьаѵе іЬаі оГ іЬе Ьакег. — Наѵе уои апу іЬіп# #ооН? — I Ьаѵе поіЬіп# #ооі1. — УѴІіаі Ьаѵе уои ргеііу? — I Ьаѵе іііе ргеііу #ок1еп гіЬЬоп. — Наѵе уои апу ІЬіп# и#1у? — I Ьаѵе поіЬіп# и#1у; I Ьаѵе мітеіЬіп# Йпе. — УѴІіаі Ьаѵе уои Япе? — I Ьаѵе іііе йпе ііо# оГ іііе пеі#ЬЬоиг. 4» Наѵе уои ту іеа ог сойее? — I Ьаѵе уоиг соНее. — УѴЬаі сііееяе Ііаѵе уои? — I Ьаѵе іііе #оо<1 іаііог’я еЬеезе. — Наѵе уои апу іЬііиі #оогі ог апу ііііп# и#1у? — I Ьаѵе вотеііііп# ііпе. — УѴЬаі Ьаѵе уои оііі? — I Ьаѵе Іііе оііі еЬеезе. — Аге уои Ьип#гу?— I ат
— 5 — поі Іішщгу. — Аге уои іЬігвіу? — I ат поі іЬігвіу. — Аге уои Ьппдгу ог іЬігвіу? — I ат Ьиіщгу. — УѴІіісЬ Ьоок ііаѵе уои? — I Ііаѵе ІЬе уоо<1 пеі^ЬЬоиг’в Ьоок. — Наѵе уои ту Ьгеаіі ог іЬаі оі (Ье Ьакег?— I Ьаѵе (Ьаі оі іііе ііакег. — Наѵе уои уоиг соаі ог Піаі оі іііе іаііог? — I Ьаѵе іііаі оі іііе іаііог. — АѴЬісІі Іогк Ьаѵе уои? — I ііаѵе іЬаі оГ ту тоіЬег. — УѴЬісЬ зрооп Ііаѵе уои? — I Ііаѵе іЬаі оі іііе візіег. — Наѵе уои іііе ѵгоойеп сашііевііск оі іЬе пеі^ЬЬоиг? — I Ьаѵе іі поі. — УѴІіісЬ вЬое ііаѵе уои? — I Ьаѵе іЬе ІеаіЬег вЬое оі ІЬе візіег. — УѴЬісЬ Ьооі Ьаѵе уои? — I Ьаѵе піу ііпе ІеаіЬег Ьооі. — Наѵе уои ту Ьогве ог іііаі оі іііе Ьакег? — I Ьаѵе іііаі оі іЬе Ьакег. — УѴЬісЬ яіоекіпц Ьаѵе уои? — 1 ііаѵе іііе віік яіоскіпц оІ іЬе візіег. — Наѵе уои ту зііѵег кпііе?— I Ііаѵе іі поі. — УѴІіаі Ьаѵе уои? — I ііаѵе поіЬіп^. 5. Наѵе уои уоиг іІіітЫе ог іііаі оі іііе іяііог? — I ііаѵе пеііЬег тіпе пог іЬе іаііог’я. — АѴЬаі яііск ііаѵе уои? — I ііаѵе іііаі оі ту ЬгоіЬвг’з ігіеші.— Наѵе уои ту ріп ог іііаі оі ту візіег?— I Ьаѵе пеііЬег уопгв пог оі уоиг візіег; I ііаѵе іііаі оі уоиг тоіЬег. — Наѵе уои уоиг пеесііе ог тіпе? — I Ьаѵе пеііЬег уоигз пог тіпе. — пееіііе Ьаѵе уои? — I Ьаѵе іііаі оі уоиг аипі’в ігіеші. — Аге уои ііип^гу ог іЬігвіу? — 1 ат пеііЬег Ьищхгу пог іііігвіу. — Наѵе уои ту теаі ог (Ьаі оі ту ігіеші’з ЬгоіЬег. — I Ьаѵе пеі- іЬег уопгв пог іЬаі оі уоиг Ігіеімі'я ЬгоіЬег; I ііаѵе тіпе. — Аге уои яіееру? — I ат віееру. — Аге уои кагт? — I ат поі пали. — Аге уои еоігі? — I ат поі еоігі. — Аге уои ѵѵагт ог еоігі? — I ат пеііЬег ѵагш пог соііі. — Аге уои аігаііі? — I ат поі аігпііі. — Наѵе уои (Ье віюе оі ІЬе тегсЬапі’в ігіеші, ог уопгв? — I Ьаѵе (Ьаі оі (ііе тегсЬапі’в Ігіеші. — Наѵе уои ту репсіі? — I ііаѵе поі уопгв; I Ьаѵе іііаі оі уоиг Ьоу. 6. Наѵе уои ту мгаісЬ?— 1 Ііаѵе поі уоиг іѵаісіі; I Ьаѵе уоиг риг- зе. — УѴЬаі кеу ііаѵе уои? — 1 Ьаѵе іііе ѵаісіі кеу оі ту аипі’в тегсЬапі. — Наѵе уои ту ѵѵооііеп сар, ог іііаі оі ту вівіег? — I Ьаѵе пеііЬег уопгв пог іііаі оі уоиг вівіег; I ііаѵе іЬаі оі ту тоіЬег. — Наѵе уои (Ье сіюсоіаіе оі ту ігіеші’з іаіЬег. — I Ьаѵе іі поі. — УѴЬаі Ьооі Ьаѵе уои? — I Ьаѵе (Ьаі оі уоиг вЬоетакег’в Ьоу. — Наѵе уои апу (Ьіпц ргеііу? — I Ьаѵе поіЬіп? ргеііу. — УѴІіаі Ьаѵе уои Йпе? — I Ііаѵе (Ье Йпе Ьогве оі ту вівіег’в Ьа- кег. — УѴЬісЬ Ьоиве ііаѵе уои? — I Ьаѵе іііе Ьеаиіііиі Ьоиве оі ту тегсЬапі’в вівіег. — Наѵе уои ІЬе тегсііапі’в ригве ог іЬаі оі іііе іаііог? — 1 Ьаѵе пеііііег оі іЬе тегсЬапі пог оі (Ье іаііог;
— 6 — I Ьаѵе ІЬаі оі ту ігіеші’в іаійег. — Наѵе уои ту кропи ог ту іогк? — I Ііаѵе пеііЬег уоиг врооп, пог іогк; I Ііаѵе уоиг цип. —- Наѵе уои ту цоЫеп вігіпр? — I Ьаѵе поі уоиг цоіііеп яігіпц, I Ьаѵе іЬе вііѵег іЬітЫе оі уоиг ІаіЬег'в іаііог. — Аге уои зіееру ог «Ггаісі? — I ат пеііЬег віееру пог аГтісі; I ат Ііипцгу. 7. I, Ьаѵе пеііііег уоиг итЬгеІІа пог оі (Ье Еп^ІівЬтап. — Наѵе уои ту аоир? — I Ьаѵе іі поі. — \ѴЬаі воир Ьаѵе уои? — I Ьаѵе іЬаі оі ту вівіег. — Наѵе уои ту согквсгеѵг ог іііаі оі іііе саг- репіег? — I Ьаѵе пеііііег уоиг» пог іііаі оі іііе сагрепіег. — ХѴІіісЬ Ьаѵе уои? — I Ьаѵе ІЬаі оі ту ІаіЬег'в тегсЬапі. —.Наѵе уои уоиг іпк ог іііаі оі ту »і»іег?— I Ьаѵе пеііііег тіпе пог іііаі оі уоиг вівіег. — ѴГЬісЬ іпк Ьаѵе уои?—1 Ьаѵе ту оѵп.— Наѵе I уоиг Ьопеу?—Ѵои Ьаѵе іі поі.—Наѵе 1 уоиг соііоп ог іііаі оі іііе тегсЬапі? — Ѵои Ьаѵе іЬаі оі іЬе тегсЬапі. — ѴѴЬісІі паіі Ьаѵе I? — Ѵои Ьаѵе іЬаіоі ту сагрепіег’в ЬгоіЬег. — ЛѴЬаі воир Ьаѵе I? — Ѵои Ьаѵе іііаі оі ту тоіЬег. — Наѵе I іЬаі оі уоиг яіяіег?— Ѵои Ііаѵе іі поі. — Ат І ига пи? —* Ѵои аге поі ѵагт. — Ат I ѵгагт ог соііі?— Ѵои аге пеііЬег ѵѵагт пог соііі. — Ат I Ьипргу ог іЬігяіу? Ѵои аге пеііііег Ііипцгу пог іііігеіу. — Ат I аігаісі? — Ѵои аге поі аігаііі. — Ѵои аге пеііііег аігаііі пог авііатеіі. —. Ііаѵе I апу іЬііці цооіі? — Ѵои Ьаѵе поііііпк >?оо<1. — УѴЬаі Ьаѵе I? — Ѵои Ьаѵе по- іЬіпц. — Наѵе I уоиг »рооп ог іііаі оі іііе еаріаіи? — Ѵои Ьаѵе пеііііег тіпе пог іііаі оі іЬе саріаіп. — ЛѴЬісЬ Ьаѵе 1?—Ѵои Ьаѵе уоиг оѵп. — Наѵе I ту Ьѳег ог іііаі оі іііе еаріаіи? — Ѵои Ьаѵе пеііЬег уоиг» пог іііаі оі іЬе саріаіп; уои Ьаѵе іііаі оі уоиг ЬгоіЬег. — Ііаѵе I іііе Ьіясиіі оі іііе Егепсіітап ог іЬаі оі іііе Епціівіітап? — . Ѵои Ьаѵе пеііііег іЬаі оі іке Егепсіітап пог іііаі оі Ніе Епдіізіі- шап. — Наѵе I апу іЬіпц цоіні ог Ьаіі? — Ѵои Ьаѵе пеііііег цооіі пог Ьаіі; уои Ьаѵе вотеіЬііщ ргеііу.— \Ѵ1ті ргеііу Ьаѵе I? — Ѵои Ьаѵе іЬе ргеііу итЬгеІІа оі іііе Егепсіітап. 8. Наѵе I ту Ьееі ог іііаі оі Ніе соок? — Ѵои Ьаѵе іііаі оі іЬе соок. — Наѵе I уоиг шиііоп ог іЬаі оі іііе тегсЬапі? — Ѵои Ьаѵе пеііЬег тіпе пог іЬаі оі іЬе тегсЬапі; уои Ііаѵе іііаі оі уоиг соок. — \Ѵ1іаі Ьиііег Ьаѵе ури? — I Ьаѵе іЬаі оі ту тегсЬапі. — Наѵе I іЬе іаііог’» Ьиііоп ог ІЬаі оі іЬе яЬоетакег? — Ѵоп Ьаѵе пеі- іЬег іЬе іаііог’в пог іііе зіюетакег’» Ьиііоп. — Наѵе 1 іЬе Нпе ог ІЬе и(?1у (Іор оі іЬе ЕпрІівЬтап? — Ѵои Ьаѵе ІЬе Йпе. — Наѵе I іЬе цооіі ог іЬе Ьаіі Ьиііоп оі іііе іаііог? — Ѵои Ьаѵе іЬе рооіі. — Наѵе уои іЬе Ьпе ог іііе иціу кііѵег іогк оі ту тоіЬег? — I Ьаѵе іЬе йпе. — Ат I гідЫ? — Ѵои аге гіцЫ. — Ат I мтопц? — Ѵои
аге поі чугои^. — Аіп 1 гі^Ы ог ѵѵгоіщ? — Ѵои аге пеііііег гі^Ы пог ѵгопц; уои аге аігаііі. — Ѵои аге по! віееру. — Уои аге пеііЬег «апп пог соШ, уои аге азЬапіеіі. — Наѵе I уоиг теаі? — Уои Ьаѵе іі поі. — Ііаѵе уои іі? — I Ьаѵе іі поі. — Наѵе уои іЬе Кіщ- ІівЬшап'в іеа? — 1 Ііаѵе іі поі. — Наѵе I іі? - Уои Ьаѵе іі поі. —• Наѵе уои іііе ргеііу кпіГе оі іпу Ьоу? — 1 Ьаѵе іі поі. — \ѴЬаі сЬосоІаіе Ьаѵе уои? — I Ьаѵе іііаі оГ ІЬе ГгепсЬшап. — Наѵе уои іпу маісЬ? — \У1іісЬ? — ТЬе ііпе. — I Ьаѵе іі. — Наѵе уои іЬе ргеііу ог и^іу кеу? — I Ьаѵе Ніе ргеііу. — \ѴЬаі реп Ьаѵе уои? — I Ьаѵе іЬе ргеііу докіеп і>еп оі шу цоімі аипі. — Наѵе уои іпу сІоіЪ ог іпу віік Ііаі? — I Ьаѵе пеііііег уоиг сіоіЬ пог уоиг віік Ііаі; 1 Ьаѵе уоиг вігач Ііаі. — \Ѵ1іісЬ Іюиве Ьаѵе I? — Уои Ьаѵе іііаі рІ іпу цооіі шоНіег. — Наѵе I уоиг вііѵег ог іііаі оІ уоиг ігіеші’в Ьоу? — Уои Ьаѵе пеііііег шіпе пог іііаі оГ іпу ігіепіГз Ьоу; уои Ьаѵе уоип. 9. \Ѵ1іо Ьаз іпу ригве? — ТЬе пшп Ьав іі. — Нав Ье піу Ьоіііе? — Не Ьав іі поі. — >Ѵ1ю Ьав іпу НаикЫег’в Ьоок? — ТЬе уоип^ тап Ьав іі. — Нав Ье Ьів коѵ>п? Не Ьав іі поі. — УѴЬаІ. Ьав Ьс? — Не Ьав поііііпд цооіі? — Наѵе уои Ніе уоипц Іаііу’в ігипк? — 1 Ьаѵе поі Ьегв; I Ьаѵе ІЬаі оі Ііег тоіЬег. — Наѵе’ I уоиг сашііе ог іііаі оі іЬе саріаіп?—Уои Ьаѵе пеііііег тіпе пог Ьів оѵп, уои Ьаѵе уоиг оѵп. — Нав іЬе ѵошап іііе Ьац оі Ніе реавапі? — 81іе Ьав іі поі. — \ѴЬаі Ьав вЬе? — 8Ье Ьав шу зів- іег’в сіііскеп. — ХѴЬо Ьав Ніе уоиіІГв реп? — Нів вівіег Ьав іі. — Нав Ьів вівіег Ьів іпк? — 81іе Ьав поі Ьів, вііе Ьав Ьеге. — Ів уоиг ігіеші Ьип^гу? — Не ів поі Ьипцгу. — Ів Ье іЬігеіу? — Не ів поі Ніігеіу. — Ів Ье Ьиіщгу ог ІЬігеіу? — Не ів пеііііег Ьип^гу пог іЬігеіу. — Ів Ніе уоип» Іасіу сокГ? — 81іе ів поі соііі. — Ів вЬе соііі ог ѵапп? — 81іе ів пеііЬег соііі пог *агт, вЬе ів віееру. — Ів ту вівіег гіцЫ? — 8Ье ів поі лѵгопц. — Ів вЬе гіцЫ ог ѵгоп»? — 8Ье ів пеііЬег гі^Ы пог хѵгоіщ. — Ів вЬе аігаііі ог азЬашеіі? — 8Ье ів пеііЬег аігаііі пог авііатеіі; зііе ів Ьип»гу. — Нав уоиг вів- іег ту пиі? — 8Ье Ьав іі поі. — Нав уоиг тоіЬег іі?" — 8Ье Ьав іі. 10. \Ѵ1ю Ьав іЬе соок'в гісе? — Нів ііаицЬіег Ьав іі. — Нав вЬе Ьів сіііскеп? — 81іе Ьав іі по!.. — Нав іііе уоип» тап ту Ьігй? — Не Ьав іі поі. — Нав уоиг воп іі? — Не Ьав іі. — \Ѵ1іаі Ьав ІЬе воп оі Ніе саріаіп? — Не Ьав іЬе ііпе вЬір оі Ьів ГаіЬег? — Нав Ье Ьів Ьоаі? — Не Ьав Ііег поі. — АѴЬо Ііаз уоиг зегѵапГв Ьгоот? — ТЬе (ІаиігЫег Ііав іі. — Наз вііе Ьіз зЬое? — 8Ье Ьав іі поі. —
— 8 — \ѴЬо Ьав іі? — Нія Ьоу Ішв іі. — АѴЬаі Ііая Ьіз вівіег? — 81іе Ііав пеііЬег Ьіз Ьгоот пог Ьів вЬое; вЬе Ііая Ьіз ѵаіяісоаі. — На- ѵе I іЬе пиі оі уоиг уоипр Іасіу? — Ѵои Ьаѵе іі поі. — Наѵе I іЬаі оГ уоиг ЬгоіЬег?— Ѵои Ьаѵе іі. поі. — Наѵе I Ьегв ог (Ьаі оі Ьег ЬгоіЬег? — Ѵои Ьаѵе пеііііег Ьів пог Ьегя, уои Ііаѵе уоигв. — \ѴЬаі пиі Ііаѵе I? — Ѵои Ііаѵе іЬаі оГ уоиг Ьоу. — Наѵе уои Ьіз &ип ог Ьегв? — I Ьаѵе пеііЬег Ьіз пог Ьегв, I Ьаѵе уоигз. — Нав апу Ыхіу шу ѵаісЬ? — ХоЬоіІу Ьан уоиг ѵгаісЬ. — Нав зоіпеЬоіІу іпу Ьеег? — МоЬогіу Ііав іі. — ХѴЬо Ьая іЬе Ьівсиіі оі іЬе сар- іаіп? — 8опіеЬо(Іу Ііав іі. — \Ѵ1ю Ьав Ьіз зЬір? — КоЬосІу Ьан Ьег. — Ів вотеЬоііу ѵгоп^? — ХоЬосіу ів чгопц. — \Ѵ1ю ів гі(?Ьі? — МоЬосІу із гірііі. — Ів яотеЫнІу Ьипцгу? — ХоЬоіІу із Ьипцгу. 11. Нав ІЬе Еп^ІівЬтап апу іЬііщ? — Не Ьав іюіЬіп^. — ХѴЪаі Ьав і.Ьс Егепсіітап? — Не Ьав іЬе дип. — 5ѴЬаі кип Ьав Ье? — Не Ьая Ьів. — М'Ііаі Ьав уоиг тоіЬег? — 81іе Ііаз іііе пееіііе. — \ѴЬаі пееіііе Ьав яЬе? — ВЬе Ііая Ьег ожп. — Нав вііс Ііег воп’в сіоііі? — 8Ье Ьав поі Ьів сІоіЬ, зііе Ьав Ьіз Ііаі.— Наз вЬе Ііів роскеіЬоок ог Ьегя? — ВЬе Ьая пеііЬег Ьіз пог Ьегв. — ХѴІіісЬ Ііая яііе? — 8Ье Ііав іііе тіпе. — М'Ьаі сашііе Ьав уоиг вегѵапі? — Не Ьав іЬаі ОІ Ііія ЬгоіЬег. — Наз Ііе Ьіз Ьогве? — Не Ііав іі поі. — Нав Ье Ьіз ЬееГ огтиііоп? — Не Ііав пеііЬег Ьів Ьееі’ пог шиііоп. — Нав Ье Ьів іпеаі ог Ьів воир? — Не Ьав пеііЬег Ьів теаі пог зоир. — ЛѴІіаі Ьав Ье? — Не Ііаз Ьіз Ьеег. — Наѵе I уоиг ваіі ог уоиг Ьиііег? — Ѵои Ьаѵе пеііЬег ту Ьиііег пог ту заіі. — АѴЬаі Ьаѵе I? — Ѵои Ьаѵе іііе йоо<1 сііееве оГ уоиг пеі^іі- Іюиг. 13. Нав іііе реазапі ту топеу? — Не Ііав іі поі. Наз іЬе тегсЬапі іі? — Не Ьав іі поі. — \Ѵ1ю Ііав іі? — ХоЬіміу Ьав іі. — Наз уоиг воп апу ііііпд роо(1? — Не Ііаз поіЬіп^ 8°^- — \ѴЬаі Ьав Ье идіу? — Не Ьаз поііііпд и^іу. — Наз іЬе вЬоетакег Ьів вЬое ог (Ьаі оГ іЬе іаііог? — Не Ьаз Ьів. — >Ѵ1ю Ііав іЬе ЕгепсЬтап’в сойее? — ТЬе шегсЬапі Ьав іі. — Нав Ье іі? — Ѵея, 8іг, Ье Ііав іі. — Аге уои аігаісі ог аяііатеіі? — I ат пеііііег аГгаііІ пог асЬатеіІ; I ат іііігвіу. — АѴІю Ьав іЬе Ьгоот? — ТІіе вегѵапі Ьав іі. — Наз вЬе іііе гісе? — 81ю Ьав іі поі. — \ѴЬо Ьав іі? — ТІіе чошап-соок Ьав іі. — Ная іііе ѵотап-соок іЬе теаі? — 8Ье Ьаз іі поі. — \ѴЬо Ьая ту Ьооі? — ТЬе вегѵапі Ьая іі. — ХѴЬісЬ зегѵапі. Ьав іі? — Ѵоига. — Наз уоиг таіе-соивіп ту ѵѵаісЬ? — Му таіе-соивіп Ьаз іі поі, Ьиі ту (е- таіе-соивіп Ьая іі. — Нав зЬе ІЬе «аісіі ог (Ье кеу? — 8Ье Ьав
— 9 — поі іке ѵѵаіск, Ьиі яке кая Ніе кеу оГ іі. — \ѴІіаі кая ікія когяе? — І(. Ііая і(я зкое. — \ѴІіаі Ііаз (кія аяз? — Іі Ііаз ііе кау. — Нав іі іи кау ог ікаі оГ (ке Іюгяе? — И кая іія о*п. — Наѵе уои (ке Ііогне’ якое ог і(я Ііау? — I каѵе пеіікег і(я якое, пог і(в кау. — \Ѵ!іаі кая (ке ѵѵіГе оГ уоиг тап-соок? — 8ке кая Ііегя ригяе. — ѴѴІіаі ціоѵе кая (ке і’огеірпег? — Пе кая (каі оГ кія ѵгіГе. — Нав (ке яаііог іпу Іоокіприіа.чв? — Не Ііая іі поі. — Наѵе уои (кія ріяіоі ог Ікаі? — I Ііаѵе (кія. — Наѵе уои іке Ігее оГ уоиг цапіеп ог гкаі оГ тіпе? — I каѵе пеііііег оГ ту рапіеп, пог оГ уоига; Ьиі I Ііаѵе ікаі оГ іііе еаріаіп’я ципіеп. — Наѵе уои Ніія іпк ог ікаі? — 1 Ііаѵе пеіікег Ніія пог іііаі. — Ная уоиг Ьгоікег (Ііія реп ог іііаі. — Не кая пеііііег (кія пог іііаі. — \Ѵкаі реп Ііая ке? — Не кая кія оѵп. 13. \Ѵ1іаі шаіігеяя каѵе уои? — I Ііаѵе ікаі о( (Ііе яаііог. — Наѵе уои кія р<хх! Ьеег, ог кія кпе теаі? — I каѵе пеііііег Ніів пог іііаі. — Наѵе уои іке Егепсіітап’я сот ог іііаі оГ (ке Епрііяк- шап? — I каѵе пеііііег ікаі оі іке Егепсіітап, пог ікаі оГ іке Епріівітшп; Ьиі іііаі оГ ту ргапагу. — Ная (ке яаііог (кія Ьіпі ог (каі? — Не Ііая поі (Ііія, 1>иі ке кая ікаі. — ХѴкіск Ьиііег Ііая іке ѵѵошап? — ЗЬе кая (каі ѵгкіск уои Ііаѵе. — Ная іке уоипц Іасіу ту рокіеп ог ту зііѵег реп? — 8ке кая пеіікег уоиг цоі- <1еп ]>еп, пог уоиг зііѵег реи, Ьиі яке Ііая уоиг яіееі-реп. — Наѵе I уоиг ѵаіяісоаі ог (каі оГ уоиг Ъгоікег? — Ѵои каѵе пеіікег тіпе, пог іііаі оГ ту Ьгоікег. — ЛѴІііік скіекеп кая уоиг Ьоу? — Пе кая іііаі оГ іке реаяапі. — Ная іке реазапі (кія сіііскеп ог (каі? — Пе кая поі ікія, Ьиі (каі. — \Ѵ1ю кая (ке роѵѵп оі’ уоиг аипі? — Нія (Іаиріііег кая і(. — Ная кія ііаицкіег Ііег ігипк? — 8ке Ііая поі Ііег ігипк, Ьиі яке Ііая Ііег ІкішЫе. — ХѴІііск пиі Ііая уоиг іпоікег? — 81іе кая іііаі оГ кег (Іаиціііег. — Ная іке саріаіп кія яііір ог (Ііаі оГ іке Егепсіітап? — Пе кая пеіікег кія пог (каі оі (Ііе Егепсіппип. — "ѴѴІіісІі кая ке? — Не кая (каі оГ кія Ггіеті. — Ная Ііе іке Ьоаі іііаі уои каѵе? — Не кая кег поі. и. Наѵе уои ікія ііскеі ог ікаі? — I каѵе (кія. — Ная уоиг Іаііог Ніія пеесІІе ог (каі? — Не кая ікаі. — Наѵе I (кія Гогк ог (каі? — Ѵои каѵе (кія, киі уои каѵе поі іііпі. — Аге уои сокі ог ѵѵагт? — I ат пеіікег сокі пог ѵапи, Ьиі I ат іііігяіу. — Ія уоиг Ггіеті аГгаіі! ог аякатеіі? — Не ія пеііііег аГгаіЛ пог аяііатеіі, Ьиі ке ія яіееру. — ХѴІіо ія ѵгопр? — Уоиг Ггіеті ія ѵггопр. — Ная яотеЬосіу ту иткгеііа? — ХоЬіхІу Ііая іі. — Ія яоіпекоііу аяка- теіі. — Хокоііу ія аяііатеіі, Ьиі шу Ггіеті ія Ьипргу. — ѴѴкіск Ьад
— 10 — Ііаѵе уои?—I Ьаѵе іііі.ч ѵЬісЬ іііе реавапі Ьая.—УѴЬісЬ Ьогве Ііая уоиг ЬгоіЬег? — Не Ная іііаі кІіісЬ I Ііаѵе. — Наѵе уои уоиг Ьох ог Ніаі оГ іЬе реавапі? — I Ьаѵе пеііЬег тіпе пог іііаі оі іЬе реавапі? — Ная уоиг воп іЬе ріоѵе жііісіі 1 Ьаѵе? — Не Ьая поі ІЬаі ѵЬісЬ уои Ьаѵе, Ьиі Не Ьая ІЬаі ѵѵІіісЬ Ьіз яіяіег Ьая. — Наѵе уои ІЬе іЬгеаіі яіоскіпр ог іЬе яооііеп? — 1 Ьаѵе пеііЬег іЬгеаіі яіоскіпц пог іЬе ѵооііеп; Ьиі I Ьаѵе віік яіоскіпр. — Наѵе уои іііе сЬосоІаіе іііаі іііе ЕпрІіяЬшап Ьав? — I Ьаѵе поі іііаі ѵѵІіісЬ іііе ЕпцІіяЬтап Ьая. Ьиі іііаі ѵііісіі іііе ЕгепсЬтап Ьая. — ЛѴЬісЬ итЬгеІІа Ьаѵе уои? — I Ьаѵе тіпе. 15. Із уоиг яоп гіцЫ ог ѵгопр? — Не ів пеііЬег гірЬі пог ѵгоіщ. — Ная іііе ЕгепсЬтап вотеіЬіпц цоті ог Ьаіі? — Не Ьая по- іЬіпр ^ооіі, пог Ьаіі; Ьиі Ье Ьая яотеіЬіпц ргеііу. — ЛѴЬаі Ьая Ье ргеііу? — Не Ііая іЬе ргеііу сЬіскеп. — Ная Ье іЬе рооіі Ьія- сиіі? — Не Ііпя іі поі, Ьиі Ьія роіхі пеірЬЬоиг Ьая іі. — Наѵе уои іііе Ьоокя? — У ея, 8іг. 1 Ьаѵе іііе Ьоокя. — Наѵе уои ту Ьоокя? — Хо. 8іг. I Ьаѵе поі уоиг Іоокя. — Наѵе I уоиг Ьоіііея? — Уои Ьаѵе ту Ьоіііея. — Наѵе I уоиг ргеііу яіееІ-репя? — Ѵои Ьаѵе поі ту ргеііу віееі-репя. — УѴЬісЬ роскеі-Імюкя Ьаѵе I? — Уои Ьаѵе іііе ргеііу роскеі-Ьоокя о( уоиг Ггіешія. — Пая іііе яаііог оиг цооіі різіоіея? — Не Ьая поі оиг рооіі ріяіоіея, Ьиі оиг рооіі яЬіря. — \ѴЬо Ьая іііе рооіі пееіііея о( ІЬе іаііог? — Х'оіюііу Ьая Ьія пеесііея, Ьиі яотеЬінІу Ьая Ьія йпе Ьооія оі' ІеаіЬег. — Ная іЬе ЕпрІіяЬшап'я Ьоу ту роогі Іоокіпр-ріаяяея? — Не Ьая поі уоиг "оо(і Іоокіпр-ріаяяея, Ьиі уоиг рооіі итЬгеІІая. — Ная іЬе яЬоетакег ту ІеаіЬегп віюея? — Не Ііая уоиг ІеаіЬегп яіюея. — УѴЬаі Ьая іЬе саріаіп? — Не Ьая Ьія рооіі ялііогея. — ХѴІіо Ьая оиг Нпе роіііеп ѵѵаісЬея? — ХоЬойу Ьая уоиг йпе роіііеп ѵѵаіеЬея. Ьиі яотеіхміу Ііая уоиг Йпе репсіія. — Ная уоиг пеірЬЬоиг іііе ігеея оГ уоиг рапіепз? — Не Ьая поі іЬе ігеея о( ту раніепв. Ьиі Ье Ьая уоиг йпе охеп. — Наѵе уои іЬе Іюгяея Ьау? — I Ьаѵе поі іЬеіг Ьау, Ьиі іЬеігя яЬоея. — Ііая уоиг іаііог ту Йпе роіііеп Ьиі- іопя? — Не Ьая поі уоиг йпе роіііеп Ьиііопя, Ьиі уоиг йпе роіііеп іЬгеайв. — \ѴЬаі Ьая уоиг візіег? — 81іе Ьая Ьег Йпе пиія. — Ная ІЬе ваііог ту зііскя ог ту рипя ? — Не Ьая пеііЬег уоиг зііскя пог уоиг рипя. — №Ьо Ьав ту азвев’ Ьау? — КоЬоЙу Ьая іі. 1«. УѴЬісЬ Ьоияев Ііая уоиг тоіЬег? — ЗЬе Ьая іЬе йпе Ьоияез оГ Ьег сЬіІгігеп. — УѴЬісЬ раггіепя Ьая іііе ЕпрІіяЬ? — Не Ьаз іііе ЕгепсЬтеп рпгііепя. — Ѵі’ЬаГ Ііая уоиг Ьоу? — Не Ьая Ьіз ргеііу
11 кпіѵев. — УѴЬісЬ вегѵапів Ьав іііе ЕгепсЬ?—Не Ьав (Ііе вегѵапів о( (Ііе Еііцііяінпеп.— УѴЬаі Ьав (Ііе тегсЬапі?— Не Ііпв оиг ргеііу (гипкев. — УѴЬаі Ііая (Ііе Ьакег? — Не Ііая оиг цооіі Іоаѵев. — Наз Ье оиг Іюгвез ог оиг аявев? — Не Ье пеііЬег оиг Ьотзез пог оиг аввев, Ьиі Ье Ьав оиг йпе яііеаѵез. — Нав іііе сагрепіег Ьіз моо<1еп-(аЫез? — Не Ьаз поі Ьіз іѵіхмІеп-іаЫез, Ьиі Ьіз ігоп Ьаіпегв.— УѴЬісЬ ѵгоіѵея Ьаз (Ье Гогеідпег?— Не Ьаз (Ье ѵоіѵев оГ оиг ѵоосіз. — УѴЬісЬ Ііівсиііз ііая Ье? — Не Ьаз (Ье Ьізеиіів оГЬіз Ггіешіз. — Наз оиг Ггіеші оиг йпе Гогкв? — Не Ьав поі оиг йпе Гогкв.— УѴЬісЬ Ьаз Ье? — Не Ьаз (Ье Іііііе Гогкз оГ Ьіз шегсЬапіз.— УѴЬісЬ Іігоотз Ьаз уоиг зегѵапі?—Не Ьаз іііе Ьгоошз о( Ьіз цоо<1 шегсііапів.— Наѵе уои (ІіеЬац (Ьаі піу зегѵапі Ьаз?—1 Ьаѵе поі (Ье Ьа$і (Ьаі уоиг зегѵапі Ьаз. — Ііаѵе уои (Ье сЬіскеп (Ьаі уоиг шап-соок Ьаз, ог (Ьаі іѵЬісіі (Ііе реавапі Ьаз? — I Ьаѵе пеііЬег (Ьаі кЬісЬ уоиг шап- соок Ьая, пог іііаі ѵѵЬісЬ іііе {іеазапі Ьаз. — Із (Ье реаяапі Ішпцгу ог ІЬігвіу? — Не із пеііЬег Ііип^гу пог іЬігвіу. — Наз уоиг яіяіег (Ье ярооп ІЬаі I Ьаѵе, ог іііаі ѵЬісЬ уоп Ьаѵе? — ЗЬе Ьаз пеііЬег ІЬаі ѵЬісЬ уои Ііаѵе, пог іііаі тѵЬісЬ I Ьаѵе. — УѴЬісЬ вроопв Ьаз зііе?— ВЬе Ьая (Ьаі оГ Ьіз пеіцЫюиг’я ЬгоіЬег.— Наз уоиг ГешаІе-пеіцЫюиг (Ье Іііііе в]юопз оГ оиг шегсЬапіз? — ВЬе Ьаз поі іііеіг Іііііе з]юопз, Ьи( ІЬеіг цоШеп сашііеяііскз. — Наѵе уои іііеяе Ьінія? — I Ьаѵе поі іііезе Іііпіз. Ьиі іііезе ргеііу сЬіскепз. — Нав (Ье шап (Ьіз поіе ог (Ьиі? — Не Ьаз пеііЬег (Ьіз пог іііаі. — Ная Ье уоиг Ьоок ог іііаі оГ уоиг Ггіеші? — Не Ьая пеііЬег тіпе пог іііаі оГ ту Ггіеші: Ье Ьаз Ьія. 17. Наѵе уои іііезе Ноѵгегв ог ііюзе? — I Ьаѵе пеііЬег (Ьеяе пог, Ніозе.—Наѵе уои (ЬеяЬеерз оГ ЕіщІіяЬшеп ог ііюзе оГ ЕгепсЬтеп?— I Ьаѵе ІЬозе оГ ЕпцПзЬтеп, Ьиі I Ьаѵе поі ііюзе оГ ЕгепсЬтеп. — УѴЬісЬ Іюгвез Ьаѵе уои? — I Ьаѵе ііюзе оГ Гогеіцпегв. — Наѵе I оиг Іеііегв? — Уои Ьаѵе поі оигз, Ьиі уои Ьаѵе іЬозе оГ уоиг Ггіешіз. — Наѵе уои ІЬе сЬіскепз оГ (Ье заііогз? — I Ьаѵе поі іЬеіг сЬіскепз, Ьиі іЬеіг Йпе киіѵев. — УѴЬісЬ ^еѵѵеів Ііая уоиг Ьоу? — Не Ьая іЬе тіпе. — Наѵе 1 шу ѵаіяісоаіз ог ііюзе оГ (Ье іаііогз? — Уои Ьаѵе поі уоигя, Ьи( (Ьеігз. — Наѵе уои (Ье Іоокіпц-кіаззев іЬаі I Ьаѵе? — I Ьаѵе поі ііюве (Ьаі уои Ьаѵе, Ьиі I Ііаѵе іЬозе (Ьаі уоиг ЬгоіЬег Ьаз. — Нав уоиг аипі уоиг Ьіясиіія ог (Ье тіпе? — ВЬе Ьав пеііЬег уоигз пог тіпе. — УѴЬісЬ аязез’ Ьаз уоиг Ггіеші? — Не Ьаз ііюзе іѵііісіі 1 Ьаѵе? — Наз уоиг вівіег ту поіез ог Ііегв? — ВЬе Ьаз пеііЬег уоигз иог тіпе, Ьиі вііе Ьав (Іюзе оГ (Ье саріаіп’з тоіЬег. — Наѵе I уоиг яіюе.ч ог іЬозе оГ (Ье іаііогз? — Уои Ьаѵе пеііЬег (Ьезе пог іЬозе.
12 — 18. ХѴЬісЬ Іхіх Ііая іке шап? — Не Ііая оиг». — На» Ііе оиг рарег? — Не Ііая іі поі. — Наѵе уои оиг ѵогкз ог іііаі оГ іііе Гогеідпега?-- I Ъаѵе поі уоига, Ьиі ікеіга. — На» уоиг сагрепіег оиг паіія ог ііюяе оі оиг скікігеп? — Не Ііая пеііііег оига пог ііюяе оі оиг СІіікігеп. — ѴЪісЪ Ііашега Ьав Ііе? — Не кая Ьіз доо<1 ігоп Ііа- піегя.— Ная апуЪоііу іііе Егепсктеп якіря?— ЛоЬоіІу Ііая ііюяе оГ іііе ЕгепсЬ. Ьиі яошекоііу Ііая ікояе оГ іЬе Епдііяк. — ХѴІіо Ііая іііе Ьіпія оГ іііе шап-соок? — КоЬойу Ьаз кія Ъіпія. Ьиі яошекоііу Ііая Ііія теаі. — ЛѴЪо Ііая Ііія Ьиііег? — Нія ііаидкіег Ьая іі. — УѴЬо Ііая кія сііееяе? — Нія ѵііе Ііая іі. — \Ѵ1іо Ііая Ііія оМ дип? — Іііе Зрапіагй Ііая іі. — Наѵе I іке Іміц оі іііія реаяапі? — Уои Ііаѵе поі кія Ьад, Ьиі уои Ііаѵе Ііія согп. — 'ѴХ’ІіісІі дипя Ііая іке бегтап? — Не кая ікояе кіііск уоп Ііаѵе. — \Ѵ1ііск репсіія Ііая Ііе? — Не Ііая ііюяе оГ кія окі тепііппі.ч. — Наѵе уои яотеііііпд дооіі ог ЬаИ? — I Ііаѵе поііііпд дооіі ог ЬаіІ. Ьиі I Ііаѵе яотеііііпд йпе. — ХѴІіаі Ііаѵе уои Йпе? — I Ііаѵе (Ііе ііпе охепоГоиг теп-соокя. — Наѵе уои поі ікеіг йпе яііееря? — Ко, 8іг, I Ііаѵе іііеш поі.— ХѴІіісЬ итЬгеПая каѵе іііе Ііаііапя? — ТЬеу Ііаѵе ііюяе оі ІЬеіг Ггіепіія. — Ія Ніе яоп оГ іііе тегсііапі Ііипдгу? — Не ія поі Ііипдгу Ьиі Ііе ія Ніігяіу. — Ная Ъе оиг Ьоокя? — Не Ііая поі оига, Ьиі ікояе мгЫсІі Ііія пеірЪЬоиг Ііая. — ѴѴЪісЬ когаея Ііая Ье? — Не Ііая Ніояе іѵкісіі Ііія Ггіеті Ііая. — Ія уоиг ГгіеіиІ соііі ог ѵгапп? — Не ія пеііЬег соііі пог іѵагт. — Ія Ііе аі’гаііі? — Не ія поі аігаііі Ьиі аякатеіі. — Ная іііе уоипд піап іііе Ьгоот оГ оиг яегѵапія? — Не Ііая поі ікеіг Ьгоопія, Ьиі ікеіг дооіі яоаря. 19. Наѵе уои ту ііпе роскеі-Ьоокз. — I Ііаѵе Ніст. — Наѵе уои Ніе йпе Тигкя’ когаея. — I Ііаѵе Ніеш поі. — ЧѴІіісІі сашііевііскя каѵе уои? — I каѵе ікояе оГ Ніе Епдііяіі. — ЛѴІю кая ту йпе Нохѵега? — Му ііаидіііега Ьаѵе Ніеш. — АѴЪісЬ яроопз Ііаѵе уои? — I Ііаѵе ікояе о[ уоиг Ггіешія. — Наѵе I уоиг дооіі дипя? — Ѵои Ііаѵе іксш поі, Ьиі уоиг пеідкЬоига Ііаѵе Ніеш. — Наѵе уои ту ргеііу іеѵеіз ог ікояе оі' шу зізіег? — I Ъаѵе пеііііег уоигя, пог уоиг зізіег’, Ьиі тіпе. — Наз Ніе Ііаііап оиг ргеііу діоѵев? — Не Ііая іііет поі. — ѴГко Ііая іііет? — ТІіе Тигкя кая іііет. — Ная Ніе іаііог оиг ѵаізісоаіз ог ікояе оі оиг Ггіешіз? — Не Ііаз пеіікег ікезе иог ікояе. — ЛѴкіск домпя Ііая ке? — Не Ііая ііюяе ѵкісЬ Ніе Негтапя кая. - ХѴІйік сіодя Ііаѵе уои? — 1 Ііаѵе ікояе ѵкісіі Ііаѵе шу пеідкЬоига. — Наѵе іке яаііога оиг дооіі таіігеяяея. — Ткеу Ъаѵе іііет поі. — Наѵе іке теп-соокя іііет? — Тііеу каѵе ікеш. — Ная Ніе саріаіп уоиг ргеііу Ьоокя? — Не Ііая
13 — Ніеш поі. — Наѵе I Ніеш? — Уои Ііаѵе Ніеш. — Уои Ііаѵе Ніеш пои — Ная іііе Ііаііап іЬеш? — Не Ьая іііет. — Наѵе Ніе Тигкя оиг окі рипя? — ТЬеу Ьаѵе іЬет поі. — Наѵе Ніе Зрапіапів Ніеш? — ТЬеу Ьаѵе Ніеш. — Ная Ніе Нѳгтап Ніе ргеііу ишЬгеІІая оГ Ніе 8рипіап1я? — Не Ьая ІЬет. — Ная Ье ІЬет? — У ея, 8іг, Ье Ьая Ніеш. 2(1. Наѵе уои апу яоар? — I Ьаѵе яоте яоар. — Ная уоиг ЬгоіЬег апу ѵооіі? — Не Ьая поі яоте іѵооіі. — Наѵе I апу яЬеер. — Уои Ьаѵе поі яоше яііеер Ьиі уои Ьаѵе яоіпе Ьееі. — Наѵе уоиг Ггіетія апу топеу? — ТЬеу Ііаѵе яоіпе топеу. — Наѵе іЬеу апу пііік? — ТЬеу ііаѵе поі апу шіік. Ьиі ІІіеу Ьаѵе яоте ехсеііепі Ьиііег. — Наѵе 1 апу дѵооіі? — Уои Ьаѵе поі апу іѵоо<1, Ьиі уои Ьаѵе яоте соаія. — ѴѴЬо Ьая Ніе йпе Ьіпія оГЕпцІіяЬ? — ТЬеіг Ггіетія Ьаѵе ІЬет. — ХѴЬо Ьая Піе роогі Ьіясиіія оГ ІЬе Ьакегя? — ТЬе яаііогя оГ оиг сариіпя Ьаѵе Ніет.— Наѵе Ніеу оиг роекеі «Ьоокя? — Тея, 8іг, Ніеу Ьаѵе Ніеш. — \ѴЬаІ Ьаѵе ІЬе Ііаііапя? — ТЬеу Ьаѵе іЬе ііпе рісіигея. — УѴЬаГ. Ьаѵе Ніе Врапіапія? — ТЬеу Ііаѵе йпе аяяея. —ЛѴЬпі Ьаѵе Ніе (геппапя?—ТЬеу Ьаѵе яоте ехсеііепі согп. — Ная ІЬе тегсЬапі апу сІоіЬ? — Не Ьая поі апу сІоіЬ Ьиі Ье Ііая яоте ргеііу яіоскіпря. — Наѵе Ніе ЕпцІіяЬ апу топеу? — ТЬеу Ьаѵе поі апу топеу, Ьиі Ніеу Ьаѵе яоте ехсеііепі ігоп. — Наѵе уои яоте роосі сой'ее? — I Ьаѵе поі яоте ііооіі < оЙее. Ьиі I Ьаѵе яоте ехсеііепі міпе. — Ная Ніе шегЬапі яоте рооіі Ьоокя? — Не Ьая яоте яооіі Ьоокя. — Ная гЬе уоип# тап апу шіік? — Не Ьая поі апу шіік, Ьиі Ье Ііая яоте ехсеііепі сііосоіаіе. — Наѵе Ніе ЕгепсЬ яоте рооіі ріоѵея? — Тііеу Ьаѵе яоте ^ооіі ціоѵея. — Наѵе ІЬеу апу Ьіпія? — ТЬеу Ьаѵе поі апу Ьіпія, Ьиі іЬеу Ьаѵе яоте ргеііу уеѵеіз. 21 Наѵе уои апу Ггіетія? — 1 Ьаѵе яоте Ггіетія. — Наѵе уоиг Ггіетія апу яігаіѵЬеггіея? — Тііеу Ьаѵе яоте яігаѵЬеггіея. — Наѵе ІЬеу апу іпк? — ТЬеу Ьаѵе яоіпе іпк. — Наѵе Ніе яЬосшакегя апу цоті яіюез? — ТЬеу Ьаѵе поі апу роо<1 яіюея, пиі ІЬеу Ьаѵе яоте ехсеііепі Іѳаіііег. — Наѵе Ніе ІаіІогя апу рооіі ѵѵаізісоаіз?— ТЬеу Ьаѵе поі апу цоті ѵѵаіяісоаія, Ьиі Ніеу Ьаѵе яоше ехсеііепі сІоіЬ. — Наѵе іЬе Кизяіапя яотеіЬіпц кооіі? — ТЬеу Ьаѵе яошеНіііщ цомі. — \ѴЬаі Ьаѵе ІЬеу рооіі? — ТЬеу Ьаѵе яоше рооіі охеп. — Ная апу Ьогіу ту Іііііе сошЬя? — К’оЬІмІу Ьая Ніеш. — \Ѵ1ю Ьая Ніе Нпе сЬіскепя оГ Ніе реазапіз? — Уоиг шеп-соокв Ііаѵе ІЬет. — \Ѵ1іаІ Ьаѵе іііе Ьакегя?— ТЬеу Ьаѵе яЬіпе ехсеііепі ЬгеаіІ. — Наѵе уоиг Ггіетія яоше оііі ягіпе? — ТЬеу Ьаѵе поі яоте окі ѵіпе, Іші Ніеу Ьаѵе
14 — яоте цоо<| шіік. — Нав апуЬоіІу уоиг ^окіеп сапіПеяІіекя? — Хо- Ьоііу Ііан ІЬет. — Ная (Ье ]>аіп(ег зоте итЬгеІІая? — Не Ііая поі апу ишЬгеІІаз Ьиі Ііе Ьаз зоте рісіигез. — Наз Ііе ІЬе рісіигез оГ (Ье Ргепсіі ог оГ (Ііе Ііаііапз? — Не Ііа» пеііііег Іііеве пог Ніояе. — ѴѴІіісЬ Ііая Ье? — Не Ііая ІЬозе о( Ьіз цоо<1 [гіеікія. 22. ѴѴ'ЬісІі зіііря Ііаѵе Іііе (іегіпапв? — Тііе (іегшап.ч Ьаѵе поі яЬір.ч. — Наѵе уоц апу ваіі? — I Ііаѵе зоте. — Наѵе уои апу сой'ее? — I Ііаѵе поі апу. — Наѵе уои апу цоо<1 ѵѵіпеР — I Ііаѵе яоте коо<1 ѵппе.—Наѵе уои апу кооіі сіоіЬ?— I Ьаѵе поі апу сіоіЬ, Ьиі 1 Ііаѵе воте рооіі рарег. — Наѵе I яоте цооіі яіщаг? — Ѵои Ьаѵе поі апу цоо<1 ви^аг.—Пая Ніе тап воте цоо<1 Ьопеу?—Не Ііав яоте. —Ная Ье яоте цоо<1 сііеезе?—Не Ьаз поі апу цооіі сЬеезе.—ЛѴІіаі Ьау Ііая (Ье Ьогзе? — Не Ьаз зоте рооіі Ьау. — ѴѴЬаІ ІеаіЬег Ьаз (Ье яіюе- такег? — Не Ьаз зоте ехееііепі Ьау. — Наѵе уои апу іеѵеіз? — I Ьаѵе поі апу. — ѴѴЬо Ьаз апу ]еѵѵе1з? — ТЬе тегсЬапі Ьаз зоте. — Наѵе I апу яіюез? — Ѵои Ьаѵе яоте вЬоез. — Наѵе I апу Ьаів? — Ѵои Ьаѵе поі апу. — Пая уоиг {гіеші апу ргеііу кпіѵез?— Не Ііая апу ргеііу кпіѵез. — Нав Ье апу иоо<1 охеп? — Не Ьав поі апу цоо<1 охеп. — Наѵе Ніе Каііапв зоте цоехі Ьогзе.ч? — ТЬеу Ьаѵе поі апу Ьпе опея. — ѴѴЬо Ііая зоте (іпѳ аззез? — ТЬе Ьрапіапіз Ьаѵе яоте Ьпе азяез. — Наз Ніе Ашегісап апу топеу? — Не Ьаѵе яоте топеу. — Наѵе ІЬе Егепсіі апу сііееяе? — ТЬеу Ьаѵе поі апу сііеезе. — ѴѴЬо Ііая яоте цоо<1 яоар? — ТЬе тег- сЬапі Ьаз воте яоо«1 зоар. — ѴѴЬо Ііая зоте цоой ЬгеікГ? — ТЬе Ьакег Ьаз яоте яооіі Ьгеаіі. — Ная Ніе (огеіцпег апу >ѵоо<1? — Не Ьаз яоте ѵгосмі. — Нав Ье апу соаі? — Не Ьаз поі апу соаі. — ѴѴЬаІ гіее Ьаѵе уои?— I Ьаѵе яоте $гоо<1 гіее. — Наѵе (Ье ЕпвІізЬ яоте цоо<1 шіік? — ТЬеу Ьаѵе поі апу цооіі шіік, Ьиі (Ьеу Ьаѵе яоте ехееііепі ІшІІег. 23. Наѵе уои а реп? — I Ьаѵе опе. — Ная уоиг Ьоу а ііоіні Ьоок? — Не Ііая а цосні опе. — Ная Ніе Негтап а цоосі зЬір? — Не Ьав а цоо<1 опе. — Не Ьаз Іѵѵо цоо<1 опез. — Не Ііая Нігсе цоогі опея. — ѴѴЬо Ьаз апу цоо<1 Ьооіз? — Оиг віюетакег Ііая яоте. — Ная ІЬе уоіпег апу Ьгеаіі? — Не Ьав поі апу. — Ная уоиг ясгѵапі а дооЛ Ьгоот? — Не Ьа.ч опе. — Ная Ье ііііз Ьгоот ог ІЬаі? — Не Ьав пеііЬег Ніія пог (Ьаі. — ѴѴЬаІ Ьгоот Ііая Ье? — Не Ьаз ІЬаі ѵгІіісЬ уоиг зегѵапі Ііая. — Наѵе Ніе реаяапі.ч (Ьезе Ыція ог Ніояе? — ТЬеу Ііаѵе пеііЬег (Ьезе пог Нюяе. — ѴѴЬаІ Наде Ьаѵе Піеу? — ТЬеу Ьаѵе
15 — (Ьеігв* — Наѵе уои а цоо<і яегѵалі? — I Ьаѵе а цсхмі опе. — ѴѴІіо Ьая а рооіі ігипк? — Му ЬгоіЬег Ьая опе. — Наз Ье а ІеаіЬегп ог ѵошіеп Ігипк? — Не Ьаз а кооііеп. — Наз Ніе саріаіп а цооіі ііор? — Не Ьаз і«о опе».— Наѵе уоиг Ггіешія апу йпе Іюияея?— ТЬеу Ііаѵе іЬет.— Но» тапу Ьоизез Ьаѵе ІЬеу?—ТЬеу Ьаѵе ГоигоГ Ніепі.—Ная Ніе уоипц тап а рооіі ог а Ьаіі різіоі?—Не Ьаз поі а опероой.—Не Ьаз а Ьаіі опе.—Наѵе уои ап арріе?—I Ьаѵе попе.—Ііаѵе уоиг Ггіеші а согк-всгеѵ? — Не'Ьая Іѵо оГ іііет. — Наѵе 1 а Ггіеші? — Ѵои Ііаѵе а коо<1 опе. — Ѵои Ьаѵе і»о рооіі Ггіеші». — Ѵои Ьаѵе ІЬгее рооіі опея. — Ѵоиг ЬгоіЬег Ьаз Гоиг рооіі опея. — Наз Ніе саг|>епіег ап ігоп паіі? — Не Ьаз зіх ігоп паіія. — Не Ііаз зіх рооіі опез аші зеѵеп Ьаіі. — ѴѴЬо Ііаз апу рооіі ЬееГ? — Оиг тап-соок Ііая зоте.—\Ѵ1ю Ііая Ііѵе роімі рента? — Оиг пеіркЬоиг Ьаз зіх опез. — Наз Ніе репяапі апу сот?— Не Ьаз яоте. — Ная Ье апу ципз? — Не Ьая поі. апу. — ѴѴЬо Ііаз рооіі Ггіешія? — ТЬе. Тигкз Ьаѵе Ніепі. — Наѵе Ніеу апу топеу. — ТЬеу Ьаѵе поі апу. — ѴѴЬо Ьая Ніеіг топеу? — Тііеіг Ггіеші» Ьаѵе іі. — Аге Ніеіг Ггіешія іЬігяіу?— ТЬеу аге поі іЬігвіу, Ьиі Ьипцгу. 24. Ікпѵ тапу Ггіешія Ііаѵе уои? — I Ьаѵе іко роші Ггіешія. -- Наѵе уои еіцііі рооіі ігипк»? — I Ьаѵе піпс опея. — Ная уоиг зег- ѵапі іІігее Ьгоот»? — Не Ьая опіу опе рооіі. — Ная Ніе саріаіп іѵѵо рооіі зііірз? — Не Ьаз Ьиі опе. — Ноѵ тапу репсііз Ьаз уоиг зівіег? — ЯЬе Ьаз опіу іѵго рооіі опея. — Ноѵг тапу зіюея Ііаз іііе яЬоетаксг’з іѵіГе? — ЯЬе Ііая зіх опез. — Ная іііе уоипр тап піпе рооіі Ьоок»? — Не Ьая Ьиі ііѵе опез. — Ноѵ тапу рппя Ьаз уоиг ЬгоіЬег? — Не Ііаз опіу Гоиг опез. — Наѵе уои тисЬ ЬгеаіІ? — I Ііаѵе тисЬ Ьгежі. — Наѵе Ніе Ярапіапіз тисіі топеу? — ТЬеу Ііаѵе Ьиі Іііііе. — Наз уоиг пеірЫюиг тисЬ соіГее? — Не Ііаз и Іііііе соЯее. — Ная Ніе Гогеірпег іиисіі сот? — Не Ьая а рооіі ііеаі.— Наѵе уои тапу ЬгоіЬега?— I Ьаѵе опіу опе.— Наѵе Ніе Епріізіі тапу Ггіешія? — ТЬеу Ііаѵе Ьиі Іііііе. — Наз оиг Ьогзе тисіі Ьау? — Не Ііая епоиріі. — Наз Ніе Ііаііап шисіі сЬееяе? — Не Ьаз а рооіі ііеаі. — Наз Нііз тап соигаре? — Не Ьав поі апу. — Пая Ніе Ьоу оГ Ніе раіпіег Ніе репсііз? — Не Ііаз апу. — ѴѴЬаі із Ніе таііег іѵіііі уоиг ЬгоіЬег? — ХоіЬіпр із Ніе таііег ѵгіііі Ьіт. — Ія Ііе соііі? — Не і» пеііЬег соііі пог іѵагт. — Ія Ііе аГгаііІ? — Не і» поі аГгаііІ. — Ія Ье аяііатеіі? — Не із поі явЬашеіі. — ѴѴЬаі із іЬе таііег ѵѵіііі Ьіт? — Не із Ьипргу. — Наѵе Ніе ішіпіегз апу йі.е цаіііепз? — ТІіеу Ьаѵе яоте йпе опез. — Пая Ніе Ьаііе? апу рооіі ог зоте Ьаіі Ьаів? — Не Ьаз зоте рооіі опез. — ѴѴІіаі Ііаѵе іііе Атегісніп? — Не Ііая тисіі зираг. — ѴѴЬаі Ьая Ніе Ниязіап? — Не Ьаз тисіі заіі. — Наз іііе реазапі
— 16 — тисіі гісе? — Не Ііая попе. — Наз Ъе іписЬ шеиі? — Не Ііая Ьиі Іііііе. — \ѴІіаі Ііаѵе ѵе? — \Ѵе Ііаѵе тисіі Ьгеасі. шисЬ ѵіпе аші тапу Ьоокз, — Наѵе ѵе тисіі топеу? — \Ѵе Ііаѵе Ьиі Іііііе, Ьиі? епоиріі. 25. Наѵе уои іписіі ]>еррег? — 1 Ііаѵе Ьиі Іііііе. — Нав іііе шап- соок шисЬ ЬееГ?—Не Наз Ьиі Іііііе ЬееГ, Ьиі Ьія Ііая тисЬ тиііоп.— Ноѵ тапу охеп Ьаз іііе (іеппап? — Не Ьаз іеп опея. — Ноѵ тапу Ьогяея Ьая Ііе? — Не Ьав опіу Гои? опоя. — \Ѵ1ю Ііая тисЬ Ъізсиіі?—Тііе яаііогя оГ оиг саріаіпз Ііаѵе а рооіі ііеаі.— Наѵе ѵе шапу Іеііегя?—ЛѴе Ііаѵе опіу ІЬгее ргеііу опея. — Ноѵ тапу рапіепз Ьав іііе раіпіег?— Не Ііая опіу іѵо опея. — Ноѵ тапу кпіѵея Ьая ІЬе Пиязіап? — Не Ьаз іЬгее опея. — Ная ІЬе саріаіп йпе Іюгяез?— Не Ьая яоте Япе опея, Ьиі Ііія ЬгоіЬег Ьав попе. — Наѵе ѵе яоте ]еѵеІ8? — ѴѴе Ьаѵе а рооіі ііеаі. — ѴѴЬаі зеѵеія Ііаѵе ѵе? — ЛѴе Ьаѵе зоте роіііеп ]еѵе1я. — УѴЬаі сашііеяііскз Ьаѵе оиі Ггіепііз? — ТЬеу Ьаѵе зііѵег сашііевііскв. — Наѵе іііеу апу роіііеп гіЫюпз? — ТЬеу Ьаѵе зоте. — Ііаѵе уои іоо тисіі Ьиііег? — I Ьаѵе поі епоиріі. — Наѵе уоиг Ьоуя іоо тапу Ьоокз? —ТІіеу Ьаѵе Іоо типу. — Нав оиг Ггіеші іоо тисіі тіік? — Не Ьаз Ьиі Іііііе, Ьиі епоиріі. — Наз ІЬе уоиіЬ апу ргеііу яііскя? - Но Ьая поі апу ргеііу зііскз Ьиі Ье Ьая яоте ііпе Ьігііз.— ЛѴІіаі сЬіскепз Ьаз оиг шап-соок? — Не Ьаз ргеііу сЬіскепз. — Ноѵ тисіі Ьаз Ье? — Не Ьаз іеп опез. — Наз Іііе ЕпрІісЬтап (Ьія роскеІ-Ьоок ог ІЬаі? — Пе Ьаз пеііЬег ІЬів пог ІЬаі. — Наз Ье (Ье таіігеззез ѵЬісІі ѵе Ііаѵе? — Не Ііаз поі Нюяе ѵЬісЬ ѵе Ііаѵе, Ьиі ііюзе ѵііісіі Ьаѵе Ьіз Ггіешіз. 26. Наѵе іііе Тигкз тисіі ѵіпе? — ТЬеу Ііаѵе Ьиі Іііііе ѵіпе, Ьиі тисіі соЙее. — Наѵе Іііе Киязіапя зоте реррег? — ТЬеу Ьаѵе Ьиі Іііііе реррег, Ьиі шисЬ наіі. — УѴІіо Ьаз тисіі теаі? — ТЬе Епрііяіі Ьаз а рооіі ііеаі. — Наѵе уои по оіііег рипя? — I Ііаѵе по оіііег. — Наѵе ѵе оіЬег тіік? — \Ѵе Ьаѵе апоіЬег. — Нав по оиг пеірЬЬоиг оіЬег Ьогзс? — Не Ьаз по оіііег. — Ная по уоиг ЬгоіЬег оіЬег ріяіоі? — Не Ьая апоіЬег. — Наз поі уоиг вівіег оіііег сііеггіез? — БЬе Ьаз оіЬегз. — Нав іііе зію- етакегя по оіііегз зіюез? — ТЬеу Ьаѵе по оіііегя. — Наѵе уои по оіііег зегѵапі? — I Ьаѵе апоіЬег. — Наз уоиг Ггіеші апу оіііегя зсіззогз? — Не Ііаз оіЬегз. — Наз Ье по оіЬегз ріитз. — Не Ьая оіЬегз. — Ноѵ тапу оіЬегз ріитз Ьаз Ье? — Не Ьаз яіх оіііегз. — Ноѵ тапу рапіепз Ьаѵе уои? — I Ьаѵе опіу опе, Ьиі ту аипі Ьаз іѵо опез. — Наѵе (Ье іаііогз тапу роѵпз? — ТЬеу Ьаѵе Ьиі а Геѵ; ІЬеу Ьаѵе опіу Гоиг опез. — Ноѵ
— 17 — шапу яіоскпіря Ьаѵе уои? — I Ііаѵе опіу Іѵо раігя. — Наѵе уои оіЬегз гаврЬеггіез. — I Ьаѵе по! оіЬеі?. — Ноѵѵ пишу согк-зсгеѵя Ііаѵе ІЬе тегсЬапі?— Не Ьая піпе опея. — Ноѵ тапу агтея Ьая Ніія тап? — Не Ьая опіу опе. ІЬе оіЬег ія оГ ѵооіі. — УѴЬаі Ііеагі Ьав уоиг Ьоу? — Не Ьая а рооіі Ьеагі. 27. Наѵе уои тапу ріитя? — I Ьаѵе а Геѵ. — Наѵе уои тапу зІгаѵЬеггіез? — I Ііаѵе а Геѵ. — Ная Ніе раіпіег’» Ггіеші шапу Іоокіпр - ріаяяез? — Не Ьая а Геѵ. — Ная уоиг аипі а Геѵ яііііііпря? — 81іе Ьая а Геѵ. — Наѵе уои а Геѵ сгоѵпз? — УѴе Ііаѵе а Геѵ. — Ноѵ тапу сгоѵпя Ьаѵе уои? — I Ьаѵе ІЬгее. — Ноѵ тапу (іепіегя Ьая ІЬе Зрапіапі? — Не Ьая Ьиі Ііі Не, Ье Ьая опіу йѵе. — Наѵе уои тисіі Ьиііег? — I Ьаѵе Ьиі Іііііе Ьиі епоирЬ. — Наѵе іііе яаііогя ІЬе таііегазезз ѵЬісЬ ѵе Ьаѵе? — ТЬеу Ьаѵе поі Ніеяе ѵЬісЬ ѵе Ьаѵе, Ьиі іЬояе ѵЬісЬ ІЬеіг саріаіп Ьая. — Ная Іііе ЕгепсЬ шапу яІііПіпрз?— Не Ьая а Геѵ. Ьиі Ье Ьая епоиріі. — Ная уоиг яегѵапі тапу (іепіегя? — Не Ііая поі (Іепіегя Ьиі епоирЬ яііііііпря.— УѴІю Ьая Піе Йпе Йіѵегя оГ Іііе Ііаііапя? — УѴе Ьаѵе Ніет. — Наѵе ІЬе ЕпрІіяЬ тапу яіііря? — ТЬеу ііаѵе а цгеаі ііеаі. — Наѵе Ніе Ііаііапя тапу Ьогзея? — ТІіеу Ьаѵе поі тапу Ьогяея. Ьиі шапу аяяся. — УѴІіаі Ьаѵе Ніе (іегтапя?— ТЬеу Ьаѵе шапу репсіія.— Ноѵ пишу репсіія Ьаѵе ІЬеу? — ТЬеу Ьаѵе Ніігіу-Йѵе. — Ііаѵе ѵе Іііе Ьогяея оГ іііе ЕпрІіяЬ ог ІЬозе оГ Ніе Сегтапя? — УѴе Ьаѵе пеііЬег іЬеяе пог Нюяе. — Наѵе ѵе Ніе итЬгеІІая оГ ІЬе Зрапіагйз?— УѴе Ьаѵе Ніет поі, Ьиі Ніе Атегісаіпз Ьаѵе ІЬет. 28. УѴЬісЬ ѵоіише Ііаѵе уои? — I Ьаѵе ІЬе Йгні. — Наѵе уои Ніе яссоші ѵоіише оГ ту ѵогк? — I Ьаѵе іі. — Наѵе уои Ніе іЬіпі ог Ніе ГоигіЬ Ьоок. — I Ьаѵе пеііЬег іЫя пог ІЬаі. — Наѵе ѵе ІЬе ІіПІі ог яіхіЬ ѵоіитея? — УѴе Ьаѵе Ніе йі’Ні ѵоіитея, Ьиі ѵе Ьаѵе поі Ніе віхНі. УѴЬісЬ ѵоіише Ьая уоиг Ггіеші? — Не Ьая ІЬе яеѵепНі ѵоіитея. — Наѵе уои Ніія ріоѵе ог Іііаі? — I Ьаѵе пеііЬег Ніів пог ІЬаі. — Нав уоиг Ггіеші Піеяе поіея ог Нюяея? — Не Ьая Ніеяе, Ьиі поі іЬозе. — Ная Ніе пеірЬЬоиг оГ оиг ЬгоіЬег а Геѵ (іепіегя? — Не Ьая а Геѵ. — Ная Ье а Геѵ яЫИіпря? — Не Ііая Нѵе. — Наѵе уои ап оіЬег яіай? — I Ьаѵе апоіЬег. — УѴІіаі оіііег ягай' Ьаѵе уои? — 1 Ьаѵе апоіЬег ігоп яІаЙГ. — Наѵе уои а Геѵ рооіі сашПеяііскя? — УѴе ііаѵе а Геѵ. — Ная уоиг Ьоу ап оіЬег Ііаі? — Не Ьая апоіЬег. — Наѵе Нюяе теп ѵіпераг? — Тііеяе теп Ьаѵе поі ѵіпераг, Ьиі ІЬеіг Ггіеші Ьаѵе іі. — Наѵе Ніе реаяапія оіЬегз Ьаря. — ТЬеу Ьаѵе поі оіЬегя. — Наѵе ІЬеу оіііег Ьгеаіі. — ТЬеу Ьаѵе оіЬегз. — 2
— 18 — Наѵе Йеу оіЬег сЬеезе? — ТЬе Ьаѵе ап оіЬег. — ѴѴЬаі Нау оГ (Ье топіЬ ія іі? — Іі іе іЬе еідЬіЬ. — Наѵе ке поі ІЬе еІеѵепіЬ. — \<г. 8іг, ке Ьаѵе (Ье іеп(Ь. — ѴѴЬо Ьая оиг вЫИіпдв? — ТЬе Кия- аіап Ііаѵе іЬет. — Наѵе Ніеу оиг до1<1? — ТЬеу Ьаѵе іі поі. — Ная (Ье уоиіЬ тисЬ топеу?— Не Ьая а Геѵ топеу, Ьиі тисЬ соигаде. — Наѵе уои (Ье сагрепіегв’ ог іЬе ]оіпегв’ паіів? — I Ьаѵе пеііЬег (Ьеяе оГ іЬе сагрепіегв. пог іЬояе оі' (Ье іоіпегя, Ьиі іЬове оГ (Ье тегсЬапія. 29. Но* тапу ѵоіитея Ьав іЬів ѵгогк? — Іі Ьая іко. — ѴѴЬісЬ ѵо- Іите оГ Ьів когк Ьаѵе уои? — I Ьаѵе іЬе весоші. — Наѵе уои ту когк ог іЬаі оі ту ЬгоіЬег? — I Ьаѵе ЬоіЬ. — Нав (Ье Гогеідпег ту сотЬ ог іЬаі оГ ту вівіег? — Не Ьав пеііііег ІЬе опе пог іЬе оіЬег. — Ная іЬе ІгівЬтап ту діаяв ог іЬіб оГ ту Ггіеті. — Не Ьав пеііЬег іЬе опе пог іЬе оіііег. — Нав ІЬе ІгівЬ- тап оиг Іюгвев ог оиг ігипкв? — Пе Ііав ЬоіЬ- — Нав іііе Зсоісіі оиг вЬоев ог оиг яіоскіпдв. — Не Ьав еііЬег. — ѴѴЬаі Ьая Ііе? — Не Ьая Ьів дооіі ігоп рипв. — Наѵе (Ье ВиісЬ оиг віііря ог іЬове оГ іЬе Зрапіапія?— ТЬеу Ьаѵе пеііЬег уоигв пог іЬеігв (іЬеу Ьаѵе пеііЬег). — ѴѴЬісЬ вЬірв Ьаѵе іЬеу?—Тііеу Ьаѵе іііеігв.— Наѵе ѵе ѵіпедаг тоге. — ѴѴе Ьаѵе яоше іпоге. — Ная оиг тег- сЬапі воте тоге Ьау? — Не Ьая воте тоге. — Ная уоиг Ггіеті воте тоге топеу? — Не Ьав по тоге. — Нав Ье воте тоге Ісѵеів? — Не Ьав воте тоге. — Наѵе уои яоте тоге іеа? — ѴѴе Ьаѵе по тоге іеа, Ьиі ѵе Ьаѵе воте іпоге сойее. — Нав іЬе і’оіе воте тоге ваіі? — Не Ьая по тоге ваіі, Ьиі Ііе Ьая яоте того Ьиііег. — Нав іЬе раіпіег воте тоге рісіигея? — Не Ііая по тоге рісіигея, Ьиі воте тоге репсіів. — Наѵе іЬе яаііогв воте іпоге Ьівсиіів? — Тііеу Ьаѵе ио тоге. — Наѵе уоиг Ьоув воте тоге Ьоокв? — ТЬеу Ьаѵе по тоге. — Ная ІЬе уоиид тап воте топ* Ггіетія? — Не Ьаз по тоге. — Нав іііе (’Ьіпеве воте тоге іеа? — Не Ьая воте іпоге. 30. Нав оиг тап-соок тисЬ ЬееГ? — Не Ііав поі тапу тоге. — Ная Ье воте тоге сЬіскепя? — Не Ьав иоі тапу тоге. — Нав іЬе реаяапі тапу тоге шіік ? — Не Ьая поі тапу тоге шіік, Ііе Ьая тапу тоге Ьиііег. — Наѵе іЬе СЬіпеве тапу тоге Ьогяея? — ТЬеу Ьаѵе поі тапу тоге. — Ная іЬе (іеппап тапу тоге (ІівЬев? — Не Ьая а Геѵ тоге. — Наѵе уои а Гея ріаіев тоге? — 1 Ьаѵе по тоге ріаіез, Ьиі I Ьаѵе а Геѵѵ вроопв тоге. — ’ѴѴІіаі Ьаѵе уои апу тоге? — ѴѴе Ьаѵе а Геѵ вЬірв тоге аші а Геѵ, дооіі ваііогв. — Наѵе I апу Іііііе топеу? — Ѵои Ііаѵе вііІІ а Іііііе. — Наѵе уои
— 19 — тапу топ, ѵіпераг? — 1 Ііаѵе поі. тапу тоге, Ьиі. шу ЬгоіЬег Ьав тисЬ шоге. — Нав Ье епоирЬ вираг? — Не Ііав поі епоирЬ. — Наѵе «е епоирЬ сгоѵпв? — ѴѴе Ііаѵе поі епоирЬ. — Нав іЬе ]оі- пег епоирЬ «осхі? — Не Ьав епоирЬ. — ѴѴПіісІі Ііашегв Ьав Ьо? — Не Ьая ѵѵооііеп аші ігоп Ііашегв.— Наѵе уои тапу тоге рарег? — I Ьаѵе тапу тоге. — Наѵе ѵе тапу тоге Іоокіпр-ріавяев? — ѴѴе Ьаѵе тапу тоге. — Наѵе уои яоте тоге кпіГ? — 1 Ііаѵе опе тоге. — Наѵе оиг пеірІіЬоигв воте тоге опе рагііеп? — ТЬеу Ііаѵе Ьиі опе тоге. — Ная оиг Ггіеші воте тоге итЬгеІІа? — Не Ьав по тоге. — Наѵе Іііе Ьапе а Геіѵ Ьоокв іпоге? — Тііеу Ьаѵе а Гек тоге. — Нав іЬе Іаііог а Геѵѵ Ьиііопв тоге? — Не Ііав по тоге. — Нав уоиг сагрепіег а Геѵѵ паіів тоге? — Не Ьав по тоге паіів, Ьиі Ііе Ьав а Геіѵ віаѵев шоге. — Наѵе іЬе Роіе а Геѵѵ ііепіегя тоге? — ТЬеу Ьаѵе а Геѵ тоге. 31. Наѵе уои епоирЬ гісе? — ѴѴе Ііаѵе поі епоирЬ гісе, Ьиі ѵе Ьаѵе епоирЬ вираг. — Наѵе уои а Геѵѵ ріоѵев тоге? — 1 Ьаѵе поі тапу тоге. — Нав іЬе Кияяіап апоіЬег вЬір? — Не Ьав апоіЬег. — Ная Ье апоіЬег Ьар? — Не Ьая поі апоіЬег. — ѴѴЬаі (Іау оГ ІЬе топіЬ ѵгв Ьаѵе? — 11 ів ІЬе іепііі. — Ноіѵ тапу Ггіешів Ьаѵе уои? — I Ьаѵе опіу опе Ггіеші. — Нав іЬе реазапі Іоо тисЬ ЬгеаН? — Не Ьая поі епоирЬ. — Нав Ье тисЬ топеу? — Не Ьав а Геѵ то- пеу, Ьиі епоирЬ Ьау. — Наѵе ѵе іЬе ііігеаіі ог соііоп віоскіпря оГ Ніе Атегісапв? — ѴѴе Ьаѵе пеііЬег Иіеіг іЬгеаіІ пог ІЬеіг соі- Іоп віоскіпря. — Наѵе ѵе іЬе рагііепя, ѵѵііісЬ ІЬеу Ьаѵе. — ѴѴе Ьаѵе поі іЬеве ѵЬісЬ ІЬеу Ьаѵе, Ьиі ІІюве «ЬісЬ оиг пеірЬЬоигв Ьаѵе. — Наѵе уои воте тоге Ьопеу? — I Ьаѵе по тоге. — Наѵе уои яоте тоге охеп?— 1 Ьаѵе по тоге. — Наѵе уои а кпіГе? — І Ьаѵе яеѵегаі кпіѵея. — Ная Ье веѵегаі роѵгпв? — Не Ьая опіу опе. — ѴѴЬо Ьав яеѵегаі Іоокіпр-ріаввея?— Му ипсіе Ьав веѵегаі опев. — ѴѴЬісЬ Іоокіпр-ріаявев Ьаз Ье? — Не Ьав яоте ііпе опез. — ѴѴЬо Ьав ту рооіі сакев? — Йеѵегаі теп Ьаѵе ІЬет. — Нав уоиг Ггіеші а сЬіЫ? — Не Ьая яеѵегаі с.ЬіЫгеп. 32. Наѵе уои ав тисЬ соіГее ая іеа? — I Ьаѵе риііе ав тиск оГ ІЬе опе ая оГ іЬе оіііег. — Ная ІЬів тап а воп?— Не Ьая яеѵегаі вопя. — Ноѵѵ тапу вопя Ьая Ье? — Не Ьав Гоиг. — Ноѵѵ типу сІііЫгеп Ьаѵе оиг Ггіешів? — ТЬеу Ьаѵе а тапу: ІЬеу Ьаѵе іеп. — Ная уоиг ипсіе ав (ІаирЫег? — Не Ьая іѵо опев. — Наѵе ѵе аз тисЬ ЬгеаіІ ая Ьиііег? — Ѵои Ьаѵе ав тисЬ оГ опе ав оГ іЬе оіііег. — Ная ІЬів тап ав тапу Ггіешів, ая епетіея? — Не Ьав ая тапу 2*
— 20 — оГ іііе опе ав оГ (Ьег оіЬег. — Наѵе *е ав тапу зіюев, ая віос- кіп^к? — \Ѵе Ьаѵе ая тапу оі (Ье опе ая оГ (Ье оіЬег. — Ная уоиг і'аіЬег ая тисЬ доМ, ав вііѵег? — Не Ьав тоге о( іЬів (Ьап оГ ІЬаі. — Ная (Ье саріаіп ая тапу ваііогз, ая вЬірв?— Не Ьая тоге о! (Ьезе ІЬап оГ (Ьове. — Наѵе уои ая тапу кипя ая I? - I Ьаѵе циііе ая тапу. — Ная ІЬе Гогеірпег ая тисіі соигаре ая ие? — Не Ьаз циііе ая пшсЬ. — Наѵе ие ая тисіі цоогі рарег, ая Ьаіі ? — УѴе Ьаѵе ая тисЬ оГ (Ье опе, ая оГ (Ье о(Ьег. — Наѵе оиг пещЬ- Іюигя ая тисЬ сЬееяе. ая тіік? — ТЬеу Ьаѵе тоге оГ (Ьів (Ьап оГ (Ьаі. — Ііаѵе уоиг вопя ав тапу сакея, ая Іюокя? — ТЬеу Ьаѵе тоге оГ (Ьеяе, (Ьап оі (Ьове.— Нои тапу пояев Ьаѵе (Ье тап? — Не Ьая опіу опе. — Нои тапу іііщегн Ьая Ье? — Не Ьая яеѵегаі опев. — Нои тапу рівіоів Ьаѵе уои? — I Ьаѵе опіу опе, Ьиі шу ГаіЬег Ьав тоге (Ьап I; Ье Ьав Йѵе. 33. Нои тапу Ьашія Ьаз (Ье тап? — Не Ьая (ио Ьашія аші (ио еуев. — Наѵе ту сЬіШгеп ав тисіі соигаре, ая уоигз? — Уоигз Ьая тоге, (Ьап тіпе. — Наѵе I ав тисЬ топеу ав уои? — Ѵои Ьаѵе Іевв (Ьап 1. — Наѵе уои аз тапу Ьоокв ав I? — I Ьаѵе Іевв іЬап уои. — Наѵе I ав тапу епеіпіея ав уоиг ГаіЬег? — Ѵои Ьаѵе іевя (Ьап Ье. — Наѵе (Ііе Киввіаия ав тапу сЬіІіігеп ав ие? — XVе Ьаѵе Іевв (Ьап іііеу. — Наѵе (Ье КгепсЬ ав тапу яЬіря ав ие? — ТЬеу Ьаѵе цике ая типу. — Наѵе ие аз тапу .іеиеів, ая (Ьеу. ѴѴе Ьаѵе Іевя (Ьап ГЬеу. — Наѵе I ав тапу арріея, ав уоиг зізіег? Ѵои Ііаѵе тоге (Ьап яЬе. — Наѵе I ая тапу пиів, ая вЬе? — ЬЬе Ьав тоге іііап уои. — Наѵе уои ав тапу ріпз, ав ту яівіегв? *- 1 Ьаѵе тоге (Ьап (Ьеу. — Но* тапу )>епв Ьаѵе уоиг вівіегв? — ТЬеу Ьаѵе піпе. — Наѵе ие (еѵег кпіѵез (Ьап іЬе сііікігеп оі’ оиг Ггіѳшів? — ХѴе Ьаѵе Іевя (Ьап (Ьеу. — ХѴІю Ьав Іевв Ггіешія (Ьап ие? — Коімміу Ііая по( Іевв. — Наѵе уои ав тисіі оГ уоиг иіпе аз оГ тіпе? — I Ьаѵе ав тисіі оГ уоиг иіпе ав оГ тіпе. — Наѵе 1 ая тапу оГ уоиг Ьоокя аз оГ тіпе? — Ѵои Ьаѵе Іевя оГ тіпе (Ьап оі уоигв. — Наз (Ье Тигк ая тисіі оГ уоиг топеу, ав оГ Ьіз. — Не Ьая Іевв Ьів (Ьап уоигз. — Наѵе уоиг Ъакег Іевв Ьгеаіі (Ьап топеу? — Не Ьав тоге оГ (Ііія (Ьап оГ (1іа(.' — Наѵе оиг іиегсЬапі Геиег (іоря (Ііап Ьогвев? — Не Ьая Геиег (Ьезе ІЬап іЬове. 34. Наѵе уоиг вегѵапіз тоге 8(аѵев (Ьап Ьгоотя? — ТЬеу Ьаѵе тоге оГ іііеве (Ьап оГ (Ьозе. — Пая оиг тап-соок іевз оГ ти((оп (Ьап оГ ЬееГ? — Не Ьая ав тисіі оГ опе ав о( (Ье оіЬег. — Нав Ье ая
— 21 тапу Ьігіія, ад скіскепз? — Не Ьав тоге оГ ііюве ікап оГ іііеве. — Нав оиг Ггіеші тоге рарег іііап іпк? — Не Ьав поі аз тапу оГ іконе іііап оГ ікеве. — Наз Ііе тоге итЬгеПаз іііап діоѵея? — Не Ьаз поі яо тапу оГ Ніояе ІЬап оГ іііеяе. — \Ѵко кая тоге яоар Іііап I? — Му ікіидіііег Ішя тоге. — АѴко кая тоге репсііз ікап уои? — Тке реіпіег Ііая тоге. — Не кая поі ая тапу Іюгяея ая уои Іші ке Ііая тоге рісіигев. — Ная ке аз тапу Іюгяея ая I? — Ііая іке тегсііапі Геѵег охеп ікап не?—Не кая Іеея охеп ікап ѵге, аші ѵе Ііаѵе Іеяя сот ІЬап Ііе.—Наѵе уои апоікег Іеііег?—1 Ііаѵе апоіііег. — Пая уоиг воп яоте роскеі-Ьоок?— Не Ііая яоте яеѵегаі роскеі-Ьоокя. — Наѵе іке Рогіидиеяе ая тапу дапіепя ая іѵе? — \Ѵе каѵе Іеяя ікап іііеу. — Ная іке уоиік ая тапу поіея ая іѵе? — Не Ьая циііе ая тапу. — Наѵе уои ав тисіі соигаде ая іке вопя оГ уоиг пеідіікоиг? — I Ііаѵе циііе ая тисЬ. — Наѵе уоиг аипія аа тапу еддя ая ѵе Ііаѵе? — М’е Ііаѵе Іеяя ікап ікеу. — Ме каѵе Іеяя Ьгеаіі аші Іеяз Ъиііег іііап ікеу. — АѴе Ііаѵе поі тисЬ тоге топеу, Ьиі епоидіі Ьгеаіі, теаі, сііеяе аші кіпе. 35. Наѵе уои ііте іо ѵогк? — I Ііаѵе ііте Ьиі 1 Ііаѵе поі а тіші іо ѵогк. — Наѵе уои а тіші іо Ьиу опе тоге Ьоиве оГ ту Ггіеші? — I Ііаѵе яіііі а тіші іо Ьиу іі, Ьиі 1 Ііаѵе поі топеу. — Ная уоиг ЬгоіЬег ііте іо сиі віаѵея? — Не Ііая ііте (о сиі яоте. — Ная Ію а тіші іо сиі яоте Ьгеаіі. — Не Ііая а тіші іо сиі Ьиі Ііе Ііая поі а кпіГе. — Ная уоиг вівіег ііте іо сиі яоте сііееяе? — ЯЬе Ііая ііте іо сиі яоте. — Ная уоиг соияіп а тіші іо сиі іке ігее? — Не кая а тіші іо сиі іт. Ьиі Ііе Ііая по ііте. — Нав іііе іаііог Ііте іо сиі Ніе сіоіЬ? — Не Ііая ііте іо сиі іі. — Ат 1 гідііі іп Ішуіпд а дип?—Уои аге гідкі іп Ьиуіпд опе. — Ія гідЫ уоиг і’гіеші іп Ьиуіпд а дгеаі ох? — Не ія кгопд іп Ьиуіпд опе.— Ат I гідкі іп Ьиуіпд яоте іііііе охеп? — Уои аге гідЬі іп Ьиуіпд яоте. — Наѵе I ііте іо сиі Ніе ігеея? — Уои каѵе ііте іо сиі Нют. — Ная іке іліпіег а тіші іо Ьиу а Іюгве? — Не ііая а тіші іо Ьиу іѵо опея. — Ная уоиг саріаіп ііте Со яреак? — Не Ііая ііте Іші ке кая поі а тіші іо вреак. — Аге уои лГгаііІ Со я]>еак? — I ат поі аГгаііІ Ьиі I ат аякатеіі іо яреак. — Наѵе уои а тіші Ю яреак? — I Ііаѵе а тіші Ьиі поі соигаде іо яреак. — Ат I гідЫ іп зреакіпд? — Уои аге поі ѵгопд іп яреакіпд, Ьиі уои аге іѵгопд іп сиііпд ту ігеез. Зв. Ная іке яоп оГ уоиг Ггіеші яіііі а тіші іо Ьиу а когве? — Не Ьая яіііі а тіші іо Ьиу опе. — Наѵе уои яііИ а тіші со Ьиу а Геѵг Іюгяея тоге? — Ѵѵ’е Ьаѵе а тіші Со Ьиу а Геіѵ тоге, Ьиі ѵ>е Ііаѵе
— 22 — по тоге топеу. — ЛѴІіаІ Ііаѵе оиг іаііог а іпіші Іо теші? — Не ііав а тіші Іо теші ту окі роѵпя. — Па» іЬе зЬоетакег ііте іо теші оиг віюез? — Не Ьаз ііте Ьиі Ье Ьаз поі а тіші іо теші Ніет. — УѴЬо Ьая а іпіші (о теші оиг Ьаія? — 'Піе Ьаііег Ьая а тіші іо теші ІЬет. — Аге уои аГгяііі іо Іоок (ог ту Ьогве? — 1 аш поі аГгаііІ. Ьиі I Ьаѵе по ііте іо Іоок (ог іі. — УѴЬаі ііаѵе уои а тіші іо Ьиу|? — УѴе Ьаѵе а тіші іо Ьиу зотеіЬіпр рооіі, аші оиг пеірЬЬоигв Ьаѵе а тіші іо Ьиу зотеіЬіпр йпе. — Аге іЬеіг сЬіЫгеп а(гаій іо ріск ир зоте паіія? — ТЬеу аге поі а(гаі(1 іо ріск ир зоте. —Наѵе уои а тіші іо Ьгеак ту ]еѵе1? — I Ьаѵе а тіші іо ріск іі ир, Ьиі по іо Ьгеак іі. — Ат I іѵгоіщ іп ріскіпр ир уоиг ціоѵев? — Ѵои аге поі ѵгопр іп ріскіпрс Ніет ир, Ьиі уои аге ѵѵгопц іп сиіііир іЬет. — Наѵе уои іЬе соигаре іо Ьгеак іЬеяе ріаявев? — I Ьаѵе іііе соигаре Ьиі. I Ьаѵе поі а тіші іо Ьгеак ІЬет. — УѴЬо Ііая а тіші іо Ьгеак оиг Іоокіпр- ріазя. — Оиг епету Ьав а тіші іо Ьгеак іі. — Наѵе іііе іогеір- пегя а тіші іо Ьгеак оиг йпе ріаіея? — ТЬеу Ьаѵе а тіші Ьиі іЬеу Ьаѵе поі соигаре іо Ьгеак іЬет. — Наѵе уои а тіші іо Ьгеак іііе рівіоі о( іЬе саріаіп? — I Ьаѵе а тіші. Ьиі 1 ат а(гаі<1 (о Ьгеак іі. — УѴЬо Ьая а тіші іо Ьиу ту йпе Ьоиве? — ЯоЬо<1у Ьая а тіші іо Ьиу іі. — Наѵе уои а тіші іо Ьиу ту йпе Покегя ог іііове о( ІЬе ЕпрІіяЬ. — I Ьаѵе а тіші (о Ьиу уоиге, аші поі іЬеве о( іЬе Епріівіі. 87. УѴЬісЬ раніеп ііая іЬе ЕгепсЬ а тіші іо Ьиу? — Не ііав а тіші іо Ьиу іЬів, іііаі уои Ьаѵе, іЬіз ѵЬісЬ\уоиг (ІаирЫег ііав аші іЬаі ѵѵііісіі Ііая ту даирЬіег. — УѴЬісЬ репя ііаѵе уои а іпіші іо іоок (ог? — I Ііаѵе а тіші іо іоок (ог уоигв, (ог тіпе аші (ог іііове о( оиг ііаирЫегз. — УѴЬісЬ ДіаЬ Ьаѵе іііе епстіея а тіші іо Ьгеак? — 'Піеу Ьаѵе а тіші іо Ьгеак іЬеяе ѵѵЬісЬ уои Ьаѵе. іііове лѵЬісіі I Ьаѵе аші іііове ѵѵііісіі оиг сЬікігеп аші оиг Ггіешія Ьаѵе. — Ная уоиг тоіііег а шіші іо Ьиу іЬеве сакев ог іЬояе? — ЗЬе ііав а тіші іо Ьиу іііеве. — Аіп I гірЫ іп ріскіпр ир уоиг поіея? — Ѵои аге гірІіі іп ріскіпр іііет ир.—Наз іЬе Ііаііап гірЫ іп яеекіпр уоиг роскеі-Ьоок? -- Не ія іѵгоир іп веекіпр іі. 38. Наѵе уои а тіші іо Ьиу апоіЬег іаЫе? — I Ьаѵе а шіші Со Ьиу апоіЬег. — Ная оиг епету а тіші іо Ьиу а (е\ѵ зЬірв тоге?— Не Ьаз а тіші іо Ьиу веѵегаі вЬірз, Ьиі Ье ія а(гаііі іо Ьиу іі. — Наѵе уои воте итЬгеІІаз? — 1 Ьаѵе опіу опе, Ьиі I Ііаѵе а тіші іо Ьиу апу тоге. — УѴііі уои яреак? — I ѵгііі вреак. — 1)оея уоиг воп кіяіі іо ѵогк? — Не ііоея поі ягівЬ іо ѵогк. — УѴІіаі
— 23 — ііоев Ье ѵівЬ іо сіо? — Не ѵізЬев Ю (ігіпк воше Ьеег. — Но уои ѵіяіі іо Ьиу апу ііііпм? — I ѵівЬ іо Ьиу апуіЬіпі?. — ѴѴЬаі (іо уои ѵіяЬ іо Ьиу? — I ѵівЬ іо Ьиу воте охеп. — Во уои ѵізЬ іо теші ту ііпеп? — I «івЬ іо теші іі. — ѴѴЬо (іоея ѵѵікіі ю теші оиг воп’в віоскіпря? — ѴѴе «ізЬ іе теші іЬет. — Во уои ѵівЬ іо ѵогк? — I ѵѵіяіі іо ѵогк Ьиі I ат іігеб. — Во уои \ѵІ8Іі іо Ьгеак ту ріавяев? — I ііо поі ѵізЬ іо Ьгеак іЬет. — Во уои ѵізіі іо іоок Гог ту вой? — I ѵізіі іо іоок Гог Ьіт. — ѴѴЬаі (Іо уои ѵгівіі іо ріск ир? — I ѵівіі іо ріск ир ІЬів сгоѵп аші іЬіз зЬііІіпц. — Но уои ѵіяЬ іо ріск ир іЬів (іепіег ог іііаі? — I теівЬ іо ріск ир ІЬів опе, ав іЬе оіііег. — Ноев уоиг пеі^ЬЬоиг ѵізЬ іо Ьиу іііеве кпіѵея ог іЬозе. — Не ѵізііев іо Ьиу Ьоііі іііезе аші іЬозе. — Ноев ІЬів тап ѵіяЬ іо сиі уоиг йіщег? — Не (іоев поі хѵіяЬ іо сиі тіпе, Ьиі Ьіз. — Ноев уоиг візіег ѵізіі іо Ьигп зоте рарег? — ЗЬе ѵіяЬ Ьигп воте. — УѴЬаі (іоев ІЬе вЬоешакег кіяЬ іо теші? — Не ѵіяЬсв іо теші оиг оііі зЬоея. — Воез іііе іаііог ѵізіі іо теші вошеИппк? — Не ѵізЬея іо теікі воте ѵаівіеоаів. — Ноев уоиг епету ѵгізЬ іо Ьигп Ьів зЬір? — Пе (іоез поі ѵізіі іо Ьигп 1'іів, Ьиі Ііе ѵіяіі іо Ьигп оигв. — 1)о уои ѵіяЬ іо таке во- теііііпк? — 1 ѵіяіі поіЬіпц Со (Іо. — ѴѴЬаі (іо уои ѵізЬ іо (іо? — ѴѴе ѵізЬ іо ѵагт оиг іеа аші іЬе сой’ее о( оиг ГаіЬег. — По уои ѵківЬ іо ѵапп іЬе ЬгоіЬ оі ту вівіег? — I ѵізіі іо ѵагш іі. — Ноев уоиг зегѵапі ѵіяЬ іо таке ту йге? — Не міяЬея іо таке іі, Ьиі Ье Ііав по ііте. 39. Воез іііе Нивзіап ѵіяіі іо Ьиу іЬіз рісіиге ог іЬаі? — Не (іоев поі ѵізЬ іо Ьиу пеііЬег іііів пог іЬаі. — ѴѴЬаі (іоев Ье мгівЬ іо Ьиу? — Не ѵізЬея іо Ьиу яоте зЬірв. — ѴѴЬаі іоокіир-^іаззез (іоев іііе ЕпцІізЬ ѵѵізЬ іо Ьиу? — Не ѵѵівЬев іо Ьиу ІЬеве ѵііісіі іііе ЕгепсЬ Ьаѵе, аші ІЬозе ѵѵЬісЬ ІЬе Ііаііапя Ьаѵе. — Воез уоиг Іііі- іе візіег ѵіяЬ іо іоок Гог ту итЬгеІІа аші (ог ту віаЯ? — ВЬе ѵгівЬев іо Іоок Гог опе ав Гог іЬе оіЬег. — Во уои ѵгівЬ іо (Ігіпк воте ѵіпе? — I лѵівЬ іо (ігіпк, Ьиі I Ьаѵе іі поі. — Ноев іііе шап-соок «ізЬ іо (Ігіпк зоте тіік? — Не (іоев поі ѵіаіі іо (ігіпк, ііе ів поі ІЬігвіу. — УѴЬаі ііоев іЬе саріаіп ѵѵізЬ іо (ігіпк? — Не (іоев иоіЬіпк ѵѵівіі іо (ігіпк. — ѴѴЬаі (іоев Піе Ьаііег ѵгівЬ іо таке? — Не чѵізЬев іо таке Ііаіз. — Ноев іііе сагрепіег ѵівЬ іо (іо апу Пііпк? — Не ѵівііев іо таке а цгеаі зЬір. — Во уои ѵівЬ іо Ьиу а Ьіпі? - I ѵівЬ іо Ьиу веѵегаі опез. — ѴѴЬаі (іоев ІЬе Тигк тоге Ьиу кпіѵея ог рипз? — Не «іяііев іо Ьиу тоге оі іЬозе іііап оГ іііеве. — Ноѵ тапу Ьгоотз (іоев уоиг зегѵапі ѵіяЬ іо Ьиу? — Не ѵівііея іо Ьиу (оиг опев. — Во уои ѵівіі іо Ьиу шапу вЮскіпкв? — ѴѴе ѵівіі іо Ьиу а іеѵ раігв, Ьиі оиг сЬікігеп ѵгізЬ іо Ьиу шапу. —
24 — Во уоиг сЬіІПгеп ѵѵініі іо Іоок Гог іке .іеѵѵеіь, ѵЬісЬ *е Ьаѵе? — ТЬеу Но поі ѵгівЬ іо Іоок Гог іЬеяе іѵЬісЬ уои Ьаѵе, Ьиі Гог іЬове, ѵгЬісЬ шу тоіііег Ьая. — І)оев апуЬоПу мгівЬ іеаг уоиг коѵѵп? — КоЬоНу Ноев ѵѵінЬ іо Іеаг іі. — Бо уоиг сЬікігеп ѵгіяЬ іо Іеаг шу Ьоокя? — ТЬеу ѵіяЬ іо геаіі іЬет, Ьиі по іо іеаг. 40 Аі «Іюве Ьоиве ія оиг ГаіЬег.— Не ія аі ііія ГгіепП’. — То «Іюве Ьоиве <1о уои чгіяіі іо ко? — I ѵгізЬ іо до 1° уоиг Іюияе. — Бо уои чівЬ іо <?о іо ту Іюияе? — ! По поі иіяЬ іо ко Го уоиг Ьоиве. Ьиі іо ту ЬгоіЬег’я Іюияе. — Воея уоиг ЬгоіЬег ч'іяіі іо цо іо Ьів Ггіеп<Г? — Не <!оея поі ѵгівЬ іо ко іо Ьів ГгіепН’, Ьиі Ье ѵгіяЬ іо ро іо оиг Ьоиве. — Бо уои ѵіяіі іо Іоок Гог оиг Ьаія ог Гог ііюяе оГ іЬе БиісЬ?— I По поі ігівіі іо Іоок пеііЬег Гог уоигя, пог Гог ікояе оГ іііе ВиісЬ, Ьиі 1 ѵізЬ іо Іоок Гог тіпе апН Гог ііюяе оГ ту КОоН Ггіешія. — Ат I врЫ іп ѵапиіпц уоиг ЬгоіЬ? — Ѵои аге гщіЬ іп іі ілагтіпк. — Ія уоиг вегѵапі гіцЬі іп ѵагтіпц уоиг 1і- пеп? — Не ія чггопк іп іі ѵаппіпк. — Ія Ье аГгаіН іо іеаг уоиг роѵѵп? — Не ія поі аГгаіН іо іеаг іі, Ьиі іо Ьигп іі. — Во уои *іяЬ іо цо іо оиг ЬгоіЬег’я? — I Но поі ѵѵівЬ іо до іо іЬеіг Ьоиве, Ьиі іо ІЬеіг сЬіЫгепв’в.—Ів іііе ЯсоісЬтап аі яоіпе опе’я Ьоиве?—Не ія аі по опе’я Іюияе. — ХѴІіеге ія Ье? — Не ія аі Ьоте. — Бо уоиг сЬіІПгеп ѵйяіі іо цо іо оиг Ггіетія’ іюияе?— ТЬеу Но поі хѵінЬ іо до іо уоиг Ггіетія’ Ьиі іо оиг Ггіешія’.—Аге уоиг сЬіІНгеп аі Ьоте?— ТЬеу аге поі аі іЬеіг Ьоияе, Ьиі аі іЬеіг псіцЬЬоигя’. — Ія іііе сар- іаіп аі Ьоте? — Не ія поі аі Ьоте, Ьиі аі Ьів ЬгоіЬег’я. — Ія Піе Гогеі$пег аі оиг аипі’я? — Не із поі аі оиг оипі’н, Ьйі аі оиг тоіЬег’я. — Аі ѵгЬове Ьоиве ія ІЬе ЕпдІівЬтап? — Не ія аі оиг Іюияе. — Ія іЬе Атегісап аі оиг іюияе? — Ко, 8іг, Ье ів поі аі оиг Іюияе, Ьиі аі Ьів ГгіешГя. — Аі жЬоье Іюияе із іЬе Ііаііап? — Не ія аі по опе’я Ьоияе, Ье ія аі Іюте. 41. Во уои ѵівЬ іо до 1° Ьоте? — 1 Но поі ѵівЬ іо цо ю Ьоте, Ьиі I ѵівЬ іо ко іо Ніе яоп’я оГ ту пеі&ЬЬоиг. — Ів уоиг ГаіЬег аі Ьоте? — Ко, віг, Ье ія поі аі Ьоте. — Аі ѵкояе Ьоиве ія Ье? — Не ів аі іЬе дооИ ГгіспП’я оГ оиг о1<1 пеікЫюиг. — Во уои ігіяЬ іо до іо яоте опе’я? — I Но поі ѵіяЬ іо цо іо опе’я Ьоиве. — "ѴѴЬеге ів уоиг яоп? — Не ія аі Ьоте. — ѴѴЬаі Ноев Ье ѵіяЬ іо Но аі Ьоте? — Не хѵіяЬея іо Пгіпк яоте дооН міпе. — Ія уоиг вівіег аі Ьоте? — ВЬе ія поі аі Ьоте, яііе ія аі Ьег аипі’я. — ѴѴЬаі Но уои ѵіяЬ іо Пгіпк? — I ѵгівЬ іо Пгіпк яоте Ьеег. — "ѴѴЬаі Поея іЬе Кгет-Ьтпап ѵгіяЬ іо Но? — Не ѵпяЬея іо теогк апН іо Пгіпк яоте
— 25 — роод ѵіпе. — \Ѵ1іаі Ііаѵе уои аі копіе? — I Ііаѵе поііііпц аі копіе?— На» Ніе шегсііапі а шіікі Іо Ьиу ая тисЬ видо, ая Іеа?— Ие кая а тіші Іо Ьиу аз тисіі оі опе аз оГ Иіе оікег. — Аге уои іігед? — 1 ат поі іігед. — ХѴЬо із іігед? — Му Іііііе яіяіегз аге іігеіі. — На» іке 8рапіагд а тіші Іо Ьиу аз тапу Іюгзе» ая аяяея? — Не кая а тіші Іо Ьиу тоге оГ іЬезе Піап о( ікояе. — Ио уои ѵізіі Іо іігіпк зотеікіпр? — I до поі ѵтіі поікіпр Іо дгіпк. — Иоѵ тапу сіііскеп (Іоев Іке ѵоіпап-соок ѵізЬ Іо Ьиу? — 8ке «іякез Ю Ьиу іЬгее опев. — Ио іке Сегшапз ѵізк іо Ьиу апуНііпр? — ТЬеу ѵізіі поііііир іо Ьиу. — Поея іііе 8і*апіаг(і ѵіяіі Іо Ьиу яо- іпеііііпр? — Ие ѵіяіі Іо Ьиу вотеікіпр, Ьиі ке Ьаз поі топеу. 42. ХѴкеге иѵііі уои ро? — 1 ѵгіак Іо ро іо ту Ьоиве. — Ио уои ѵгівк Іо ро іо копіе? — I іѵізіі Іо ро ІкіІІіег. — Поея уоиг зоп ѵѵікіі (о ро іо іпу Іюияе? — Ие ѵіякев іо ро ікіікег. — Із уоиг ЬгоіЬег аі Іюте? — Не із Ніеге. — Ио уоиг скіідгеп іѵіясіі іо ро Іо ту коияе? — ТЬе) (Іо поі ѵгівк іо ро Ііііікег. — То іѵкозе іюияе (Іо уои ѵіяк іо сап у ікія поіе? — 1 іѵізсіі іо саггу іі Ю Іке Іюияе оГ ту тоіііег. — Воея уоиг вегѵапі жізіі Іо саггу ту поіе іо уоиг ГаіЬег’» Іюияе? — Не и іяііея іо саггу іі ікіікег. — То ѵгіюяе Іюияе до оиг епешіев іѵіяіі іо саггу оиг рівіоів? — Тііеу іѵіяіі Іо саггу ікет аі іііе Іюияе оГ Іііе Ниваіапв. — М’кеге доея іке якоетакег ѵіяк іо саггу шу акоея? — Не ѵіякея Іо саггу ікет іо уоиг Іюизе. - Воея Ііе ѵіяІі іо саггу іііет іо коте? — Не (Іоез поі ѵізіі Іо саггу іііет ііііікег. — Ио уои ѵіяіі іо сопдисі уоиг зоп Іо ту Іюияе? — I до поі ѵіяіі сошіисі Іііт іо уоиг Іюизе Ьиі іо Іке саріаіп’. — АѴІіеп до уои іѵіяіі сошіисі Іііпі іо іііе саріаіп’?— 1 ѵѵіяк сошіисі Ьіт ікіікег Іо- іпоггоіѵ. — Ио уои иіяіі іо сопдисі шу сіііідгеп іо Ніе ркуяісіап’?— 1 мгізк іо Іаке Ніеш ііііікег. — ЛѴІіеп до уои ѵіяк іо іаке ікет ікіікег? — I ѵізк іо іаке ікет ікіікег іо-дау. — Аі ѵѵііаі о’сіоск до уои ѵізк іо іаке іііет ІЬііЬег? — Аі ІіаІГ разі опе. — "ѴѴІіеп до уои ѵгізк яепд уоиг вегѵапі Іо іке ркузісіап’? — I иіяіі зепд Іііт ІкіІІіег іо-дау.* — Аі ѵііаі о’сіоск? — Аі а чиагіег ра.чі піпе. — По уои ѵѵіяк іо ро апу іѵііеге? — 1 ѵізіі (0 ро яоте ѵѵііеге. — \Ѵ1іеге <1о уои ѵѵійіі іо ро?—I ѵізіі іо ро іо іке Йсоісінпап’? — Поез оиг Ггіеші ѵіяк іо ро іо зоте опе’ Іюияе? — Не доез поі ѵѵініі іо ро іо по опе’. 43. Во уои ѵѵініі іо соте Іо ту Ьоизе? — I (іо поі ѵѵіяк іо ро Ііііікег. — ХѴІіеге до уои ѵгізіі Іо ро?— I іѵізк іо ро іо Ніе роод Ь'гепсЬ’.— Во Ніе роод Негоіапз яізіі іо ро іо уоиг Ьоиве?— ТЬеу до поі іѵіяк іо
ВО апу мЬеге.— Воез Ніе Ігіяіішап *івЬ іо саше іо уоиг Ьоиве?— Ве ѵізЬ іо сате іо ту Ьоизе. — Воез уоиг воп *івЬ Іо во іо зоте опе'? — Не ѵгізЬез іо во іо зоте опе’ Ьоизе. — То кЬозе Ьоизе (іоез Ье іѵіяЬ іо во? — Не ѵіяііез іо в° ♦« Ьіз Ггіешія’. — Но іііе Врапіапіз ѵівЬ іо во апу ѵЬеге? — ТЬеу (Іо поі ѵівЬ іо во апу кЬеге. — ѴѴЬеп гіо уои кіяЬ сопгіисі уоиг уоиіЬ іо іЬе раіпіег’? — 1 ѵізіі іаке Ьіт ІЬііІіег іо-(1ау.—АѴЬеге <Іоез Ье ѵізіі саггу іЬозе Іеііегз?— Не (Іоез поі ѵгізіі саггу іЬет по иііеге. — Во уои ѵізЬ іаке іііе рЬузісіап іо іЬіз шап’? — I «івЬ іаке Ьіш ІЬііІіег. — \ѴЬеп (іоез іЬе рЬузісіап ѵізіі іо в° іо уоиг ЬгоіЬег’. — Не «іяЬез іо во іЬііІіег іо-(іау. — І)о уои кіяЬ іо зеші а аегѵапі іо ту Ьоизе? — 1 ѵізЬ іо зепй Ьіт іЬііЬег.— Во уои ѵізсЬ іо зеші а сЬіІіі іо іііе раіпіег’.— 1 (іо поі іѵізіі іо зеші ІЬііЬег. — Воез іііе ЕпвіівЬшап ѵѵізЬ іо кгііе опе тоге поіе? — Не ѵізЬ іо ѵѵгііе опе тоге. — Наз уоиг піесе а тіші іо нгііе аз шисіі Іеііегз аз I? - 8Ье ѵгізЬея іо жгііе Яиііе аз тисіі. — То ѵгЬот (іоез зЬе ѵіяіі зеші іЬеіи? — ЗЬе «ізЬез зеші Ніепі іо Ьег Ггіешія. — ЛѴІю (іоез *ізіі іо ѵггііе яоте Іііііе поіез? — ТЬе уоипв Ішіу ѵізЬея іо тѵгііе зоте. 44. Лі іѵЬозе Ьоизе із уоиг ГаіЬег? — Не із аі по опе’ Ьоизе, Ье із аі Ьоше. — Наѵе уоиг ЬгоіЬег ііте іо во іо ту Ьоизе? — Не Ьаз поі ііте іо в° ІЬііІіег. — Во уои ѵгізЬ іо саггу тапу Ьоокз іо шу ГаіЬег’? — I ѵівЬ іо саггу ІЬііІіег апу опе. — Во уои ѵгізЬ іо зеші зіііі а ігипк іо оиг Ггіеші’? — 1 ѵізЬ іп зеші ІЬііЬег зоте зеѵе- гаі. — Ноѵѵ тапу Ьаів (іоез іЬе Ьаііег ѵгізЬ іо зеші зіііі? — Не ѵгізЬез зеші зіііі Йѵе. — Воез іііе іаііог ѵгізіі іо зеші аз тапу зііоея аз іііе зіюешакег? — Не мізЬез зеші іезз. — Наз уоиг зоп соигаце іо во іо іііе саріаіп’? — Не Ьа.ч соигаве іо во іЬііІіег, Ьиі Ье Ьаз по ііте. — Во уои жівЬ іо Ьиу аз тапу Ьогзез. аз (іовз? — I ѵгізЬ іо Ьиу тоге іЬозе іЬап іЬезе. — Аі ѵЬаі о’сіоск (Іо уои ѵгінЬ іо зеші уоиг зегѵапі іо іЬе Рогіивиеяе’? — I ѵѵізЬ зеші Ьіш іЬііІіег аі а циагіег іо зеѵеп? — Аі ѵѵііаі о’сіоск із уоиг тоіЬег аі Ііоше? — ЗЬе із аі Ьоте аі іѵеіѵе о’сіоск. — Аі мЬаі о’сіоск (іоез уоиг Ггіеші ѵгізЬ іо ѵгііе Ьіз поіез? — Не «ізЬез іо ѵѵгііе іЬет аі тігіпівЬі. — Аге уои аГгаій іо во Іо іііе саріаіп’? — I ат поі аГгаііІ Ьиі I ат азііатеіі іо во іЬеге. — Із уоиг (іаивЬіег азііатеіі іо в° іо тУ аипі’? — ВЬе із поі азЬатеіІ. Ьиі зЬе ів аГгакі іо во ІЬеге. Во уои ѵѵізЬ і(і вреак іо Ніе рЬузісіап? — 1 *ія1і іо зреак іо Ьіт. — Воез уоиг (ІаивЬіег ѵізЬ іо вее те іп опіег іо яреак іо те. — Не
— 27 ківЪев іо вее уои іп опіег (о &іѵе уои апу (Ыпц. — Ііоев Ііе ківіі (о кііі ше? — Ие (Іоев поі ківЬ іо кііі уои, Ііе опіу ківіі іо вее уои. — Воев (Ье воп оГ оиг окі Ггіепсі ківЬ іо кііі ап ох? — Не ківіі іо кііі зоте (ко. — ѴЛю Ьая а тіші іо кііі оиг саі? — ТЬе Іюу оГ оиг пеі^ЬЬоиг Ьая а тіші іо кііі іі. — Нок шасЬ топеу сап уои веші те? — 1 сап зеші уои піпеіееп вЫПіп^в. — Во уои ківЬ веші ше ту сагреі? — I кііі яеші іі уои. — Аге уои кііііпц іо веші апуікіпк іо іііе вЬоетакег? — I ѵіІІ веші Ьіш ту яіюея. — Аге уои кііііпк іо веші Ьік уоиг ^оѵпя'? — Хо. I кііі яеші іЬет іо ту іаііог. — Сап (Ье іаііог вепй те ту цокп? — Пе саппоі яеші іі уои. — Сап уоиг сЪікІгеп кгііе іо те? ТЬеу сап кгііе. — Аге уои кііііпр іо Іеші ше уоиг Ьазкеі? — I кііі Іеші іі уои. — Нав іЬе саграпіег епоіі"1і топеу іо Ъиу а Ьоизе? — Не Ьая епоіщЬ іо Ьу опе. — Ная іііе саріаіп епоицЬ топеу іо Ьиу а яЬір? — Не Ьая поі епоіщЬ іо Ьиу воте опе. — Нав іііе реазапі а тіші іо Ьиу воте Ъгеіиі? — Не Ьая а іпіші іо Ьиу воте, Ьиі Ье Ьав поі епои^Ь топеу іо Ьиу іі. 46. Нав уоиг воп ра]>ег іо кгііе а поіе? — Не Ьая поі епоикк іо кгііе опе. — Наѵе уои ііте іо вее ту вівіег? — 1 Ьаѵе ио ііте (о вее Ьег. — Воев уоиг тоіііег ківіі іо вее те? — 81іе (Іоез поі ѵгівЬ іо вее уои. — Воев Ье ківЬ іо вкеср ту Яог? — Не ківЬея іо якеер іі. — Нав уоиг зегѵапі а Ьгоот іо вкеер уоиг Ъоиве. — Не Ьая опе іо вкеер іі. — Г)оев Ье ківіі іо вкеер іі? — Не кіяЬ іо вкеер іі. — І)оев Ье кіяіі іо вкеер ту Йоог? — Не кіяЬев іо вкеер іі. — Нав (Ье ваііог топеу іо Ъиу воте сіюсоіаіе? — Не Ьав попе іо Ъиу іі. — Ная уоиг ішиі-соок топеу іо Ьиу воте ІіееГ? — Не Ьав іо Ьиу іі. — Пая ке топеу іо Ьиу воте сіііскеп? — Не Ьав попе іо Ьиу іі. — Наѵе уои епоицЬ вак іо ваіі те шу ЬееГ? — I Ііаѵе епоиціі іо ваіі іі. — Воев уоиг і’гіеші кіяіі іо соте іо шу Ъоиве іп опіег іо вее ше? — Не <1оев поі ківЬ пеііііег ко іо уоиг Ьоиве, пог іо вее уои.—Нав уоиг пеіціііюпг а тіші іо кііі Ьів Ьогве? — Не Ііая поі а тіші іо кііі іі. — Аге уои кіШпв іо кііі уоиг Ггіешіз? — I (Іо поі кіяіі іо кііі пеііЬег ту (гіешів. пог ту епешіев. — АѴІіош (Іо уои кіяіі іо кііі? — I поіниіу кіяіі іо кііі. — Наѵе уои а ціавв іо (ігіпк уоиг кіпе? — I Ьаѵе опе; Ьиі 1 Ьаѵе поі кіпе, I Ьаѵе опіу воте Іеа. — Аге уои кііііпв іо віѵе те воте топеу іо Ъиу іі? — I ківЬ іо рѵе уои, Іші I Ьаѵе и Іііііе. — Аге уои кііііпр іо #іѵе те іків кііісЬ уои Ьаѵе? — I кііі ціѵе к уои. — Сап уои (Ігіпк ая тисіі кіпе, ав шіік? — I сап (ігіпк ав тисіі оі' опе. ав оі іке оіЬег. — Нав оиг пеікЬЬоиг коо(1 іо йо йге? — Не Ьаз воте іо (Іо, Ьиі Ііе Ьая поі топеу іо Ьиу воте Ьгеаіі ап<1 воте теаі. — Аге уои кііііпк іо Іеші Ьіш воте? — I кііі Іеші Ьіт воте.
— 28 — 47. Аге уои ѵгііііпр іо вреак іо Іііе Оегпшп? — I ѵѵіП вреак іо Ьіт. — ѴѴІіеге ів Ъе? — Не ія аі іііе Лтегісап’в Іюиве? — І)оев Ніе І)апе ѵгівЬ іо яі»еак Іо те? — Не ѵгііі вреак (о уои. — Ноев Не «іяіі (о вреак Іо уоиг ЬгоіЬег ог Іо Ніе тіпе? — Не лѵііі вреак ЬоіЬ. — Спп Ніе сЬікігеп оГ оиг пеірЫюиг ѵгогк? — ТЬеу сап «огк, Ьиі. ІЬеу (іо поі ѵѵіяіі. — Сап уои сиі те воше Ьгеаіі? — I сап сиі уои воте. — Наѵе уои а кпіГс іо сиі те воше? — I Ьаѵе опе. — Сап уои теші ту ріоѵев? — I сап теші ІЬет. Ьиі I Ііаѵе иоі а тіші Іо <1о іі. — Сап іЬе іаііог таке те а роѵп? — Не сап таке уои опе. — Аге уои ѵгііііпр (о вреак ІЬе НииЬтап’я сЬікігеп? — I ѵгііі вреак ІЬет. — \ѴЬаі ііо уои ѵгівЬ іо ріѵе ІЬет? — 1 ѵгііі ріѵе Ніет воте йпе сакев. — \Ѵі11 уои Іеші іЬет апу Нііпр? —I ѵѵіП Іеші Ніет апу Нііпр; Ьиі I сап по- гЬіпя Іеші Ніет; 1 Ьаѵе поііііпр. 48. Нав іЬе шап-соок уеі воте ваіі Іо ваіі ІЬе ІіееГ? — Не ііая уеі а Іііііе. — Нав Ье уеі яоте гісе? — Не Ьив уеі тисЬ. — АѴіП Ье ріѵе ше воте? — Не ѵѵіП ріѵе уои воте. — ХѴіІІ Ье ріѵе іо ту Іііііе Ьоув? — Не ѵгіііе ріѵе іііет воте. — ѴѴіІІ Ье кііі Ніія сЬіскеп ог іЬаі?—Не ѵгііі поі кііі пеііЬег іЫв пог іЬаі? — ХѴЬісЬ ох «ііі Ье кііі ? — Не ѵгііі кііі Ніія оі іЬо роші |*еавапі. — ѴГІІІ Ііе кііі ІЬіз ох ог ІЬаі? — Не ѵгііі кііі Ніе ЬоіЬ. — ’ѴѴІю ѵгііі веші ив яоте Ьівсиіів? — Тііе Ьакег ѵгііі веші уои яоте. — Наѵе уои яотеНііпр (о (Іо? — I Ьаѵе поіЬіпр (о <1о. — ХѴЬаІ Ьав уоиг вов іо (Іо? — Не Ьая іо «тііе іо Ьіз роо<1 Ггіешіз аші іо ІЬе саріаіпв. — То ѵѵіют (Іо уои ѵгівЬ іо в|іеак? — I ѵгівЬ іо яреак го Ніе Ііаііапя аші іо іЬе Ёгапсіі. — \Ѵі11 уои ріѵе ІЬет топеу? — I ѵііі ріѵе іЬет воше. — 1)о уои ѵгізіі Іо ріѵе воше Ьгеаіі іо іЬів ѵѵотап? — I ѵгііі ріѵе Ьег воте. — І)о уои ѵгівЬ іо ріѵе Ьег а (ігеяя? — I ѵѵгііі ріѵе Ьег опе. — \ѴіІ1 уоиг Ггіешія ріѵе ше яоте соІТее? — ТІіеу ѵѵіН ріѵе уои яоте. — ХѴІ11 уои Іеші те уоиг Ьоокв? — I ѵгііі Іеші іЬет уои. — ЛѴіІІ уои Іеші уоиг таіігезяез іо уоиг пеірЬЬоигя? — I ѵііі поі Іепсі іі іЬет. — ХѴіІІ уои Іеші іЬет уоиг саггіаре? — I ѵгііі Іеші іі іЬет. — То ѵгЬот *І11 уои Іеші уоиг ишЬгеІІаз? — I ѵгііі Іеші іЬет іо ту (гіешів. — То ѵгііот ѵѵіІІ Іеші уоиг Ггіеші Ьів Ііпеп?— Не ѵгііі Іеші іі Іо поЬоііу. — ХѴіП уои Іеші іЬе сирв іо апуЫхІу? — I сап Іеші іо поіиміу; I Ьаѵе поі аі аіі. 49. ѴѴЬаі Ьав уоиг ГаіЬег Ю (ігіпк? — Не Ьав зоте роо<1 ѵѵіпе Іо (ігіпк. — Нав уоиг зегѵапі апуіЬіпр іо (ігіпк? — Не Ьав воте Іеа.
— 29 — {о (Ігіпк. — ѴѴЬаі Ьаѵе уои іо (іо? — I Ііпѵе іо ѵѵгііе. — ѴѴЬаі Ііаѵе уои іо ѵѵгііе? — I Ьаѵе я Іеііег іо ѵѵгііе. — То ѵѵЬош? — То іііе саріаіп. — ѴѴІінІ ііаз іііе зЬоетакег іо іпаке? — Не Ьав (о теші ту вЬоез. — ѴѴЬаі Ьаѵе уои іо теші? — I ііаѵе іо теші ту кооіеп зіоскіпрз. — То ѵѵЬош Ьаѵе іо зреак? — I ііаѵе іо вреак іо іЬе саірепіег. — ѴѴЬеп «іо уои ягізЬ Ю вреак іо Ьіт? — То-ііау. — ѴѴІіеге (іо ѵѵізЬ іо «і>еак іо Ьіш? — Аі Ьіз Ьоиве. — То жіюиі Ьаз уоиг ЬгоіЬег іо зреак? — Не Ьаз (о зреак (о уоиг ЮП. — ѴѴЬаі Ьая іііе ЕгепсЬтап іо таке? — Не ііав іо апзѵѵег а поіе. — То ѵѵііаі поіе Ііав Ье іо аизѵег? — Не Ьав іо апзѵѵег аі ііііз оГ Ьів візіег. — Наѵе I іо апвѵгег іЬе поі оГ іЬе Еп^іівЬтап?— Ѵои ііаѵе іо апзѵѵег іі. — ѴѴЬаі Іеііег Ьаѵе уои іо апзѵѵег? — 1 Ьаѵе іо апзѵѵег іііаі оі ту цоо(і тоіЬег. — Нав уоиг аипі апвжег а поіе? — 81іе ііав апвѵег іі. — ѴѴЬо Ьав апзѵѵег іЬе поіея? — Оиг сЬіЬігеп ііаѵе іо апзѵѵег зоте опе. — ѴѴііі уои апяѵѵег іііе опіев оГ іііе шегсЬапіз? — I ѵѵіП аивѵѵег іЬет. — ѴѴііі уоиг ГаіЬег •твѵѵег іЬіз поіе, ог Іііаі. — Не (Іоез иоі ѵѵіП аивѵѵег пеііЬег іЬіз пог іііаі. — ѴѴііі апуЬоіІу апзѵѵег ту Іеііег? — Ь’оЬоііу ѵѵіП апзѵѵег іі. — ѴѴііі уои ѵѵгііе іо те? — I ѵѵіП ѵѵгііе іо уои. — ѴѴііі уои ѵѵгііе Іо Ьіт? — I ѵѵіП ѵѵгііе іо Ьіт. — ѴѴЬо ѵѵіП ѵѵгііе іо ІЬе Зрапіапів? — Оиг сЬіііІгеп ѵѵіП ѵѵгііе іііет. — ѴѴЬо ѵѵіП ѵѵгііе іо оиг зізіега? — Тііе сЬіііІгеп оГ оиг пеціЬЬоиг ѵѵіП ѵѵгііе іііет. — ѴѴііі іЬеу ѵѵгііе іо іЬеіг тоіЬег? — ТІіеу ѵѵіП ѵѵгііе ііег. — Сап іЬе Визвіапя ѵѵгііе ив? — ТІіеу сап ѵѵгііе из, Ьиі ѵѵе сап поі апзѵѵег іЬет. 50. ѴѴЬо ѵѵіП апзѵѵег ту іеііегз?— Оиг Ггіешіз ѵѵіП апзѵѵег іііет.— ѴѴііісІі Іеііегз ѵѵіП аивѵѵег уоиг ГаіЬег? — Не ѵѵіП апзѵѵег опіу ІЬеве оГ Ьіз іхосні Ггіешіз. — ѴѴііі Ье апзѵѵег ту поіе? — Не ѵѵіП апзѵѵег іі. — Наѵе уои іо апзѵѵег іо апуіхміу?—I Ьаѵе Іо апзѵѵег поінхіу. — Наѵе уои а тіші іо цо іо іііе Ьаіі? — I Ьаѵе а тіші іо <іо ІЬеге. — ѴѴЬеп ѵѵіП уои цо? — То-сіау. — Аі ѵѵЬаі о’сіоск? — Аі ІіаіГ разі іеп. — ѴѴЬеп ѵѵіП уои іаке уоиі Ьоу іо іЬе ріау? — I ѵііі іаке Ьіш іо-пюггоѵѵ. — Аі ѵѵЬаі о’сіоск ѵѵіП уои іаке Ьіт? — Аі а циягіег іо еі^ІП. — ѴѴІіеге ів уоиг (ІаицЫег? — Нііе ів аі іііе ріау?—Із уоиг піесе аі іііе Ьаіі? — 8Ье із іЬеге.— ѴѴІіеге із іЬе тегсЬапі? — Не із іп Ьіз соипііпц-Ьоизе. — ѴѴІіеге (іоез уоиг пшпсоок ѵѵізііез іо і<о? — Не із ѵѵіШп^ іо до іо тагкеі. — Із уоиг соивіп аі ІЬе тагкеі?—Не із поі іЬеге.—ѴѴІіеге ів ііе?— Не із іп Ьія шакпхіпс.— ѴѴІіеге ів Піе 1>иіс1ішап? — Не із іп іііе согп Іюияе.—ѴѴііі уои соте Іо ту Ьоизе іо <іо іо іЬе ріау? — I ѵѵіП до іо уоиг Ьоизе, Ьиі 1 Ьаѵе поі а тіші іо до іо іЬе ріау.— ѴѴЬеге із ІЬе ІгізЬтап? — Не із аі іііе тагкеі. — То ѵѵііаі іЬеаіге (іо уои ѵѵіяЬ іо до? — I *іП іо іЬіз оГ іЬе ЕгепсЬ. — ѴѴііі уои до
— 30 — іпіо іпу рапіеп ог іп іЬів оГ (Ье ЗсоісЬшап? — 1 ѵѵііі поі к*' пеііііег іпіо уоиг рапіеп, пог іпіо Ніія оі іЬе 8соісЬпіап; I ѵѵііі ро іпіо іЬів оГ Ніе Ііаііап. 51. Ная Ніе рЬукісіап а пііші іо ро іпіо оиг тарахіпея ог іпіо іЬоее оі’ ІЬе ВиІсЬ? — Не ѵѵііі поі ро пеііііег іп уоигв, пог іп Ніояе оС (Ье ВиісЬ, Ьиі, іпіо Ніеяе оГ (Ье ЕгепсЬ. — ѴѴЬаі «Іо уои ѵѵіяЬ іо Ьиу аі Ніе піагкеі? — I ѵіяЬ Іо Ьиу а Ьаякеі аші а сагреі. — ѴѴІіеге <1о уои ѵѵівЬ саггу (Ьеш?— 1 ѵівЬ саггу Іііет Іо Ьоте. — Ноѵ тапу сиря (Іо уои «іяЬ іо Ьиу?—I ѵѵіяіі іо Ьиу зіх раігв.— То ѵѵЬот агШ уои ріѵе ІЬет? — I ѵѵііі ріѵе (Ьет іо ту аипі. — Ная уоиг вегѵапі а тіпсі іо яѵеер ту Лоог? — Не Ьая а тіші іо <іо іі, Ьиі Ье Ьая по ііте. — Ная (Ье ЕгепсЬ тапу тарахіпея?— ТЬеу Ьаѵе пишу опея. — Наѵе іЬе ЕгепсЬ ая тапу <1 оря ая саія? — ТЬеу Ьаѵе тоге оГ Ніояе ІЬап о( Ніеяе. — Наѵе уои тяпу рипя іп уоиг тарахіпея? — ѴѴе Ьаѵе тапу Ьиі ѵѵе Ьаѵе Іііііе о/ согп. — Во уои ѵіяЬ іо яее оиг рипя? — I ѵѵііі ро іп уоиг тарахіпея іо яее іЬет. — ѴѴЬаі (іо уои ѵѵіяЬ іо Ьиу? — I ѵгівЬ (о Ьиу яоте Іеа-сирв, а роскві-Ьоок, а раіг оГ ясіяяогя, воте ріиянея, яоте Ьох оі соіТее, а Іоокіпр-ріаяв, аші а рівіоі. — ѴѴІіеге ѵѵііі уои Ьиу уоиг ігипк? — I ѵѵііі Ьиу іі аі іЬе піагкеі. 52. Наѵе уои ая тисіі іеа ая ѵѵіпе іп уоиг тарахіпея? — ѴѴе Ьаѵе ая тисЬ о( опе ая оі іЬе оіііег.— ѴѴЬо ѵѵіяЬея іо іеаг ту Ііпеп?— ЫоЬоіІу ѵѵіяЬ Іо Іеаг іі. — Во іЬе ЕгепсЬ ѵіяЬ іо ріѵе ия яоте ЬгеаіІ? — ТЬеу ѵѵіяЬ іо ріѵе ия яоше. — 1>о Ніеу ѵѵіяЬ іо ріѵе ия ая тисЬ іпеаі, ав ЬгеаіІ? — ТЬеу ѵѵіяіі іо ріѵе ия Іеяя оГ (Ьаі ІЬап о( Ніія. — ѴѴіІІ уои ріѵе а яЫПіпр іо Ніія тап? — I ѵѵііі ріѵе Ьіш яеѵегаі опея. — ІІоѵѵ тапу яііііііпр чѵііі уои ріѵе Ьіт? — I ѵѵііі ріѵе Ьіт йѵе. — ѴѴЬаі (Іо Ніе Епрііяіі Іепіі ия? — Тііеу ѵѵівЬ Іеші ия тапу Ьоокя. — Наѵе уои ііте іо ѵѵгііе Іо ІЬе шегсііапі? — 1 ѵѵііі ѵѵгіів Іііт. Ьиі I Ііаѵе по Ііте іо-(1ау. — ѴѴ’Ьеи (Іо уои ѵѵіяіі апяѵѵег Іо ІЬе Зрапіапі? — I ѵѵівЬ апяѵѵег Ьіт іо-пюггоѵѵ. — Лі ѵсЬаі о’сіоск? — Аі піпе о’сіоск. — ѴѴЬеге (Іоев (Ье Оегтап ѵѵіяіі іо ро? — Не (Іося поі ѵѵіяЬ (о ро апу ѵѵІіеге. — Воея уоиг вегѵапі ѵѵіяЬ іо ѵѵопп ту ЬгоіІі? — Не ѵѵііі угогт іі. — ѴѴіІІ Ье таке ту ііте? — Не ѵѵііі шаке іі. — ѴѴЬеге (Іоея ІЬе сагрепіег ѵгіяЬ іо ро? — Пе ѵѵііі ро іпіо іЬе Го гея і. — ѴѴЬеге ів ІЬе уоиіЬ? — Не ія аі іЬе ЬаіІ. — ѴѴЬо ія аі ІЬе ЬаіІ оГ уоиг аипі? — Оиг яопя, оиг (ІаирЫегя аші оиг Ггіешів аге іЬеге.
— 31 53. Му яоп, ѵѵііі уои цо (ог (Ье видаг? — Уев, ту (аіііег, I ѵѵііі до (ог іі. — ХѴІіеге ѵѵііі уои «о? — I ѵѵііі до іпіо іЬе дапіеп. — ХѴЬо ів іп ІЬе дапіеп? — ТЬе еЬікігеп о( оиг (гіешів аге (Ьеге. — 'ЧѴіІІ уои веші (ог ІЬе сакез? — I ѵѵііі веп(і (ог Ніеш. — ХѴШ уои веші (ог іЬе рЬушсіап? — I «ііі веші (ог Ьіт. — \Ѵі11 уои діѵе ше шу Ьгоііі? — I ѵѵііі діѵе іі уои. — УѴЬеге ів іі?— Іі ів аі іііе Йге- яійе. — ХѴІ1І уои діѵе ше яоіпе топеу іо до (ог ІЬе теаі? — I ѵѵііі діѵе уои воте (о до (ог іі.— ЛѴЬеге ів уоиг топеу? — И із іп ту соипііпд-Ііоиве; ѵѵііі уои до (ог іі? — 1 ѵѵііі до (ог іі. — \ѴЬеге іе уоиг еаі? — Іі ів іп іЬе Іюіе. — Іп ѵѵЬісЬ Ьоіе ів іі? — Іп іЬе Ьоіе о( (Ье согп-Ьоияе. — \Ѵ1іеге Ьав (Ье реавапі Ьів сот? — Не Ьав іі іп Ніе Ьад. — Пав Ье а еаі? — Не Ііая опе. — ХѴИеге ів іі?— И ів аі іЬе Ьо((от о( іЬе Ьад. — Ів уоиг еаі іп (Ьів Ьад? — Іі ів іЬеге. — \ѴІіаі Ьаѵе уои іо (Іо? — I Ьаѵе іо тегкі ту віік яіоскіпдв аші іо до іЬе еші о( (Ье гоші. — \ѴЬо ів аі ІЬе еші о( (Ье гоаіі? — Му воп ів Піеге. — ѴѴЬеп Ьаѵе уои іо ві»еак іо ту Ьгоіііегв? - ТЬіз еѵепіпд. — ііі ѵѵЬаі о’сіоск? — Аі а диагіег іо піпе. — МЧіеп сап уои до (о іЬе піагкеі? — I сап до іЬеге іііе тогпіпд. — Аі ЬаИ раві яіх. — \Ѵ1іеп ііо уои ѵѵівЬ (о до іо (Ье Епдіівіітап’в? — I ѵѵііі до (Ьів еѵепіпд. — ѴѴіІІ уои до іо (Ье рЬуяісіап’в іЬе тогпіпд ог іЬе еѵепіпд? — I ѵѵііі до (Ьеге іЬе тогпіпд. — Аі ѵѵЬаі о’сіоск? — Аі а циагіег іо веѵеп. 54. ХѴіП уои вреак іо (Ье Ііаііап? — I ѵѵііі вреак іо Ьіт. — ХѴІіеп ѵѵііі уои вреак іо Іііт? — Моѵѵ. — М’Ьеге ів Ье? — Не ів аі Ніе оіЬег еші о( (Ье ѵѵоогі. — Сап Ніе сЬіЬІгеп апвѵѵег ту поіев? — ТЬеу сап апвѵег аі ІЬет. — ^ѴЬаі (Іо уои ѵѵівЬ вау іо іііе вег- ѵапі? — 1 ѵѵііі вау Ьіт іо таке йге апсі іо вѵѵеер Ніе ѵѵаге-Ьоиве. — ХѴіІІ уои вау іо іЬе ЬгоіЬег іо веіі піе Ьів Ьогве? — I ѵѵііі вау Ьіт іо веіі іі уои. — ХѴІіаі (Іо уои ѵѵівЬ іо вау те? — I ѵѵііі вау а ѵѵопі.— ѴѴІіот (Іо уои ѵѵівЬ іо вее? — I ѵівЬ іо вее (Ье (іеппап. — Наѵе уои вотеіЬіпд іо вау Іііт? — I Ьаѵе воте (Ьіпд іо вау Ьіт. — І)о уои ѵѵіяіі іо ііо те (Ье (аѵоиг? — Уев, 8іг, ѵѵЬісЬ? — ѴѴІІІ уои вау іо ту вегѵапі іо вѵѵеер (Ье ѵѵаге-Ьоивсв? — I ѵѵііі вау Ьіт іо вѵѵеер Ніеш. — ХѴЬаі (іо уои ѵгівіі вау іо ту (аіЬег? — I ѵѵііі іеіі Іііт іо веіі уои Ьів Ьогве. — АѴіІІ уои вау (о уоиг сіаидЫег іо до іо ту тоіііег? — I ѵѵііі вау Ьег іо до ІЬеге. — Наѵе уои апуіЬіпд іо яау (о ту аипі? — I Ііаѵе а ѵѵопі іо вау Ьег. — .ІоІіп, аге уои Ьеге? — Уев, 8іг, I ат Ьеге. — 5ѴЬаі аге уои доіпд іо (іо? — I ат доіпд (о уоиг Ііаііег іо вау Ьіт іо иіеші уоиг Ьаі.— АѴЬаі Ьаз уоиг шегсііапі іо веіі? — Не Ьаз Йпе кііі-
— 3'2 — ріоѵея, ѵѵооііеп-Ьаякеів аші віееі-репя Іо веІІ. — Ная Ііе ігоп-рипя іо веІІ? — Не кая яоте, Ьиі Ііе жііі поі веІІ іЬеш. 55. ХѴЬаі о’ сіоск ія іі? — Іі ія а циагіег раяі іѵѵеіѵе. — Аі ѵѵііаі о’сіоск (Іоея уоиг яіяіег ѵѵівіі іо ро оиі? — ВЬе ѵѵіяЬев іо ро оиі аі а циагіег іо іѵѵеіѵе. — Ів іі Іаіе? — Іі ія поі іаіе. — \Ѵ1іаі аге уои роіпр іо <іо? — I апі роіпр іо геаіі. — \Ѵ1іаі Ьаѵе уои іо геаіі? — I Ьаѵе іо геаіі а рооіі Ьоок. — ЛѴіІІ уои іеші іі ше? — 1 ѵгШ Іеші іі уои іо-тоггоѵѵ. — Ііаѵе уои а тіші іо ро оиі? — I Ьаѵе поі а тіші іо ро оиі. — Во уои ѵгіяк іо гепіаіп Ьеге, ту ііеаг Ггіеші? — I саппоі гешаіп кеге.—ѴѴІіеге Ьаѵе уои іо ро? — I Ьаѵе іо ро іо ту ипсіе’я соипііпр-іюиве. — \ѴЬеп <1о уои ѵѵівіі іо ро іо іЬе Ьаіі? — ТЬія еѵепіпр. — Аі ѵѵкаі о’сіоск. — Аі шіііпіркі. Во уои ро іо іііе 8рапіаг<1я’я іЬе тогпіпр ог Ніе еѵе- піпр? — I ро іЬе еѵепіпр аші Ніе тогпіпр іііеге. — \ѴЬеге аге уои роіпр поѵѵ? — I ро іо іЬе іЬеаіге. — ѴѴкеге ія уоиг яоп роіпр? — Не роев поі апу ѵѵііеге; Ье ѵѵііі гепіаіп аі Ьоше іо ѵѵгііе 1іІ8 Іеііега.— Аі ѵѵкаі о’сіоск ія іЬе Всоісіпиап оі Іюте? — Не ія аі Ьоше аіі іііе еѵепіпря аі а циагіег раві еірііі. — ѴѴЬеп ііоев уоиг тап-соок ро іо іке шагкеі? — Пе роея еѵегу тогпір аі ІіпІГ разі ііѵе. - ХѴІіеп уоиг ЬгоіЬег ів роіпр іо Ніе (Іегтапя? — Не рое.ч іЬеге еѵегу ііау. Аі ѵѵкаі о’сіоск? — Аі яеѵеп о’сіоск іп (Ье тогпіпр. — Нав іке тегсЬапі воте роѵѵп іо яеіі? — Не Ьая воте опе, Ьиі: Ье ііоея поі ѵѵівіі яеіі іі. — Воея уоиг ГаіЬег ѵѵіяк іо Ьиу іЬів ох ог іііаі? — Не (Іоез поі Ьиу пеііііег Ніія, пог іЬаі. — АѴІіісІі ѵѵііі Ье Ьиу? — Не ѵгііі Ьиу іЬів оГ Ьів Ггіеші. — Ная Ьів Ггіеші уеі а саітояяе іо яеіі? — Не Ьая по тоге яоте сагояве іо яеіі, Ьиі Ье Ьая воте ііпе віііря іо яеіі. — \Ѵ1іеп ѵѵііі Ье яеіі іЬет? — Не ѵѵііі яеіі Ніеш Со-чіау. — ЛѴЬегс?—Аі Ііів ѵѵагеіюияе.—ХѴіІІ уои яее іпу Ггіеші? — 1 ѵѵіяк іо нее Ьіпі Гог іо Ье асциаіпіеіі ѵѵіік Ьіт. — \Ѵі11 уои Ье асциаіпіеіі ѵѵіііі шу ІіНІе яіяіег?—1 ѵѵііі Ье асциаіпіеіі ѵѵіііі Ііег. — АѴІю ѵѵіяіі іо Ье асциаіпіеіі ѵѵіііі ту сЫЫгеп? — ТЬе ГгепсЬ саріаіп іѵіяіі іо Ье асциаіпіеіі ѵѵіііі ІЬет. — Воея уоиг ЬгоіЬег ѵѵіяк іо Ьиу тапу реагв? — Не ѵѵівЬея іо Ьиу тапу, Ьиі поі іо тисЬ. 56. ѴГкеге ія уоиг ЬгоіЬег? — Не ія іп Ьів ѵгагеЬоиве. — ЛѴІ11 Ье поі ро оиі? — Ко, Ье ѵгііі поі ііо оиі. — Ч’каі ѵѵШ Ье 4о? — Не ѵѵііі ѵѵгііе Іеііегя іо Ьів Ггіешія. — АѴіІІ уои яіау Ьеге ог іЬе- ге? — I ѵѵііі яіау іііеге. — 5ѴЬеге ѵѵііі оиг аипі яіау? — Не ѵѵііі яіау іЬеге. — Ная оиг Ггіеші а тіші іо яіау (гепіаіп) іп іііе раг- ііеп? — Не Ьая а іиіпіі іо гешаіп. — Сап уои Іеші те а Ьоок? — 1 сап уои Іеші яеѵегаі Ьоокя. — ѴѴЬаі ііо уои ѵѵапі? — I ѵѵапі а
— 33 — йооіі вші. — Ія уоиг ЬгоіЬег іи ѵѵапі оі' топеу? — Не ія поі іп ѵѵапі. — І8 уоиг ЬгоіЬег іп ѵѵапі оГ яЬоея? — Не ін поі іп ѵѵапі. — ОГ ѵѵЬаі ія Не ѵѵапі? — Не ія поі іп ѵѵапі оГ апу іЬіпк. — ѴѴЬо ія іп ѵѵапі оГ реррег? — Хоімліу ѵѵапі. оГ іі. Ін апуЬоііу іп ѵѵапі оГ викк»)'?— Хоімміу ія іп ѵѵапі оГ іі. — ОГ ѵѵііаі ат I ѵѵапі? Ѵои аге поі іп ѵѵапі оГ апу іЬіпк. — Ія уоиг тоіЬег іп ѵѵапі оі апу іЬіпк? — ЗЬе ѵѵапі поііііпк. — ОГ ѵѵЬаі ія іЬе ЕпкііяЬтап ѵѵапі? — Не ів іп ѵѵапі оГ ііпеп. — Ін Не поі іп ѵѵапі оГ .іеѵѵеів? — Не ѵѵапі поііііпк. — ОГ ѵѵЬаі ів ІЬе ваііог ѵѵапі? Не ѵѵапі Ьі- всѵіів. теаі. Ьиііег ап<1 сЬееве. Ія Ье поі ѵѵапі оГ Ьгеаіі? — Не ія поі іп ѵѵапі оГ іі. — \Ѵі1І уои к*ѵе и,с апуіЬіпк? — 1 ѵѵііі КІѵе уои теаі, іігеаіі аші ѵѵіпе. — Ія уоиг ГаіЬег іп ѵѵапі. оГ іііеве рісіигев. ог оГ ііюве? — Не ів поі ѵѵапі пеііііег оГ іЬеве, пог оі іЬове. — Аге уои іп ѵѵапі оі те? — I ат іп ѵѵапі оГ уои. — ІѴІіеп аге уои іп ѵѵапі оГ те? — Яіпѵ. — АѴііаі ііаѵе уои Ю іеіі ше? — I ііаѵе а ѵѵопі іо іеіі уои. — Ів уоиг воп іп ѵѵапі оГ ив? Не ів іп ѵѵапі оГ уои аші оГ уоиг ЬнііЬегн. — Ів уоиг тоіЬег іп ѵѵапі оГ ту вівіег? ЗЬе ія іп ѵѵапі оГ Ьег. — Нав вііе апуіЬіпк іо вау Ьег? ЗЬе ііаз воте ѵѵогія іо вау Ьег. — Ія апуіюііу ѵѵапі оГ ту воп? — ХоЬоіІу ія іп ѵѵапі оі Ьіт. * * / 57. Аге уои іп ѵѵапі оГ апуіЬіпк? 1 *ап( поііііпк- ОГ ѵѵЬоіп ів уоиг ГаіЬег іп ѵѵапі? — Не ів іп ѵѵапі оГ Ьів ясгѵапі. — ОГ ѵѵііаі аге уои іп ѵѵапі? — I ат іп ѵѵапі оГ а поіе. — Аге уои іп ѵѵапі оГ іЬів поіе ог оГ іЬаі? — I ат іп ѵѵапі оГ іЬів. — ХѴЬаі ѵѵііі уои Іо (Іо ѵѵіііі іі? — I ѵѵііі ореп іі іо геаіі. — 1)оев уоиг воп геаіі оиг поіев? — Не гешія іЬеіп. — ХѴІіеп ііоев Ье геаіі (Ьеш? Не геаііз ІЬет. ѵѵііеп ііе гесеіѵев ІЬет. — Весеіѵев-Ье ав тапу поіев ав I? — Не гесеіѵев тоге іЬап уои. — \Ѵ1іаі ііо уои діѵе те? — I фѵе уои поіЬіпк. — Но уои ріѵе іЬів Ьоок іо ту вівіег? — I уіѵе іі ііег. — 1>о уои діѵе ііег а Ьіпі? — I ё‘ѵе Ьег опе.—То ѵѵЬот ііо уои іеші уоиг Ьоокя? — I іеші іЬеш іо ту Ггіешія. Ноев уоиг тоіЬег іеші те а іігевв? — ЗЬе іеші уои опе. — То ѵѵііош йо уои іеші уоиг сІоіЬев? — I іеші ІЬет поЬо- <1у. — І)о уои Іоѵе уоиг тоіЬег? — I Іоѵе Ьег. — 1)оев уоиг тоіЬег іоѵе уои? — ЗЬе іоѵев те. — Во уои іоѵе ІЬів іііііе Ьоу? — I іоѵе Ьіт. — Но уои іоѵе ІЬів иціу ѵѵотап? — 1 ііо поі іоѵе Ьег. — ѴѴіют ііо уои іоѵе? — I іоѵе ту сЬіііігеп. — ХѴЬот ііо ѵѵе іоѵе?—\Ѵе іоѵе оиг геіаііопв аші оиг Ггіетів. — По же Іоѵе аиуімхіу? — ѴѴе іоѵе поЬоііу. — Ноев апуЬойу іоѵе ия? — Оиг геіаііопв аші оиг Ггіепіів іоѵе ия. з
— 34 — 58. Ловя іЬе ЕпеііяЬтап йпівЬ Ьін Іеііег? — Не ІіпівЬев іі. — УѴЬісЬ іеііегв (іо уои бпівк? — I ЙпівЬ (Ьеяе ѵЬісЬ I ѵгііе (о шу Ггіешія. - Во уои вее апуіЬіпд? — I вее поіЬіпр. — Во уои поі вее піу Ьоиве? — I вее іі. — Воев уоиг вівіег вее ту Іагде ваггіеп? — 8Ьс веек іі поі. Воев уоиг ЬгоіЬег вее оиг яЬірз? — Не (іоез поі вее іЬет. Ьиі ѵѵе вее іЬет. — Ноѵ тапу яокііегв гіо уои вее? — УѴе вее тапу. ѵе вее тоге ІЬап а Ьппйгей. — Во уои (ігіпк апу- іЬіпц? — I (ігіпк апуіЬіпц. — УѴІіаі <іо уои (ігіпк? — I (ігіпк воте ѵіпе. — УѴЬаі (іоез іЬе ваііог (ігіпк? — Не Йгіпкв воте Ьеег. - Во ѵе (ігіпк воте ѵіпе ог яоте сійег? — УѴе «Ігіпк ЬоіЬ. — УѴЬаі «іо ІЬе Ііаііапя (ігіпк? — ТЬеу (ігіпк сЬосоІаіе. — Во ѵе «ігіпк ѵіпе? — УѴе (ігіпк іі. — УѴЬаі (іо уои ѵгііе? - I ѵгііе а Іііііе поіе. — То ѵЬот? — То ту аипі. — Воев уоиг аипі ѵгііе? — ЯЬе ѵгііев. То ѵіюпі (іоев зЬе ѵгііе? — ЗЬе ѵгііев іо Ьег соияіп. — І)о ѵе веі апуііііпц іп опіег? — УѴе веі поіЬпщ іп опіег. — УѴЬаі «іоев уоиг ЬгоіЬег веі іп опіег? — Не веія Ьів Ьоокв іп опіег. — Во уои веіі уоиг вііір? — I (іо поі веіі іі. — Воев ІЬе саріаіп веіі Ьів? — Не веіія іі. — УѴІіаі (іося ІЬе Ііив- віап веіі? — Не веіів Ьів охеп. — УѴІіаі Йо уои ріск ир? — 1 ріск ир ту кпіГе. — Воев уоиг вівіег ріск ир ііег пеейіе? — Ніи* ріскя іі ир. - Во уои іаке оГГ уоиг Ьаі? — I (іо поі іаке іі оЙ. — УѴЬо (іоев іаке Ьів Ьаі оіТ? — КоЬойу іакеп іі оіГ. — Воея іііе тегсЬапі веі ііів Ьиіііез іп опіег?— Не яеів іЬет іп опіег. — Во уои аггапц;е уоиг Ьооія? — I (іо поі аггапре (Ьет: Ніеу аге по: іп ѵапі іп Ье веі іп опіег. 59. Во уои геші? - 1 (іо. — УѴЬаі (іо уои геа(і? — 1 геай ІЬе Іеііег оГ піу Ггіепй’я ЬгоіЬег. — УѴЬаі (іоез уоиг тоіЬег геай? - Зііе геайя я Ьоок. — УѴІіаі (Іо уои таке? — УѴе геай. — Во уоиг уоипц Іайіея геай? — ТЬеу геай поі, іЬеу Ьаѵе по ііте іо геай. — Во уои геші іЬе Ьоокя іііаі I геай? — I (іо поі геші Нюяе ІЬаі уои геа«І, Ьиі ііюяе ІЬаі уоиг ГаіЬег геайз. — Во уои кпоѵ ІЬів тап? — 1 (іо поі кпоѵ Ьіт. — Воея уоиг Ггіеші кпоѵ Іііт? — Не кпоѵя Ьіш. — УѴЬеп (іо уои ѵгііе уоиг поіев? — УѴе ѵгііе іЬет іЬія сѵепіпр;. — УѴІіаі «іо уои таке іЬе шогпіпц? — УѴе оиі. — УѴІіаі (іо уои вау? — I вау поіЬіп^. — Воея уоиг вівіег’в Ггіеші яау вотеіЬіпд? — 81іе вауя апуіЬіпі?. — УѴЬаі йоея зЬе вау? — I «іо поі кпоѵ. УѴІіаі Йо уои зау іо ту зегѵапі? — 1 вау Ьіш іо вѵеер ІЬе гоот аші іо ро Гог Ьгоай, Ъиііег, сЬееве аші ѵіпе. Во ѵе вау апуіЬіп^? — УѴе вау поіЬіп". — УѴЬаі (іоев уоиг пеіцЬЬоиг’я ЬгоіЬег яау Іо іЬе вііоетакег? — Не зауз Ьіт
— зг» іо пнчкі Ьіа вЬое». — ѴѴІіаі (Іо уои «ау Іо Ніе іаііог»? — I вау іЬет іо шаке ту сІоіЬея. — По уои цо оиі? — I Но поі «о оиі. — ѴѴЬо сіоен ко оиі? — Му ЬгоіЬег’» пеікЫюиг цо оиі. — ѴѴЬеге Поея Ііе цо? — Не цое» іп іііе цапіеп. — То ѵкове Ьоизе (іо уои 80? — ѴѴе 80 іо ІЬе цоо<1 ЕгепсЬтеп'». — По уои поі ііо іо уоиг ГаіЬег’» Ггіешія? — ѴѴе Но поі цо іЬеге. «О. 1)оен уоиг НаицЫег соте? — Зііе соте». — То ѵЬове Ііоиае Ноев яЬе соте? — ЗЬе соте» іо шу Ьоиве. — Ііо уои соте іо ту Ьоиве'? — I По поі соте іо уоиг’я Ьиі іо уоиг сЬікігеп. — ѴѴЬе- ге Ноеа оиг Ггіеші'» ЬгоіЬег уо? — Не Нося поі ко апу ѵЬсге, Ье гешаіп» аі Ііоше. — Ііо уои цо іо Ьоте. — ѴѴе ііо поі до іо Ьоте, Ьиі іо уоиг сЬіІсігсп’в Ггіешія. — ѴѴЬеге аге уоиг Ггіешія сЬіІНгап? ТЬеу аге іп іііеіг ГаіЬег’» цапіеп. — Аге іЬе Зсоісіі іп іііеіг цапіепя?’ — ТЬеу аге іЬеге. — Аге уои асціиипІеН іѵіііі ту сЬіііІгеп'?— ѴѴе аге асциаіпіеН. —Аге оиг сЬіііІгеп асцшііпіеН ѵііЬ уои? — ТЬеу аге поі псциаіпіеН ѵѵііЬ и». — ѴѴііЬ ѵЬош ап* уои асциаіпіеН? — I ат асциаіпіеП ѵііЬ поЬоНу. - Ія апуЬоНу асциаіпіеН ѵііЬ уои? — АпуЬоНу ів асциаіпіеН ѵіНі те. — ѴѴЬо ів асциаіпіеіі ѵіііі уои? — Тііе цооН саріаіп ів асцпашіеН ѵііЬ те. ѴѴІіаі Но уои еаі?—I еаі воте ІігеаН. — Ноев уоиг Ггіеші поі еаі воше теаі? — Не Ноев поі еаі іі. — Но уои сиі апу- і ііпк? — ѴѴс сиі воте сЬееяе. — ѴѴІіаі Поея іЬе тегсЬапі сиі? — Іе сиі» воте сІоіЬе. — Но уои веші ше апуііііпк? — I веші уои а йпе цип. — Ноев уоиг тоіЬег вепН уои шопеу? — ЗЬе вепНв іпе. — Ноев вііе веші тоге Іііап I? — ЗЬе вепНя ше тоге іііап уои. Ноѵ тисЬ Поея вііе вепН уои? — ЗЬе веші» те тоге іЬап іеп сгоѵпя. — ѴѴЬеп Но уои геееіѵе уоиг Іеііег»?—1 геееіѵе іііет аіі Піе пюгпіпц. — Аі ѵЬаі о’сіоск? — Аі Ііаіі' раяі піпе. — Аі «Ііаі о’сіоск По уои цо оиі? — I ро оиі еѵегу тогпіпк аі циаг- іег ]міяі іеп. І>1. Иося ту аипі апяѵег уоиг поіе»? — ЗЬе апвѵегн. — ѴѴІіаі Ноев уоиг Ьоу Ьгеак? — Не Ьгеак» поіЬіп^, Ьиі уоиг Ьоу» Ьгеак шу ціаяяря. Но ІЬеу іеаг апуіЫпв? — ТЬеу іеаг поіЬіпц. — ѴѴЬо Ьигпв ту Іеііег? — ХоЬоіІу Ьигпв іі. — 1)о уои Іоок Гог апу- ЬоНу? — 1 Іоок Гог поімхіу. — Еог ѵііаі Поея шу Паиціііег Іоок Гог? — ЗЬе Іоок» Гог Ьег ригяе. — ѴѴІіаі Поея уоиг шап-соок кііі?— Не кііія а сЬіскеп. —ѴѴІіаі По уои Ьиу? — I Ьиу яоте кпіѵея. — Но Юи Ьиу тоге кпіѵея ІЬап кіаязея? — I Ьиу тоге іііове іЬап Ніеяо. — Ноѵ тапу Ьогяея Поея Ню ІгісЬшап Ьиу? — Не Ьиу.ч тапу опе»; 3*
— 36 — • Ііе Ьиуя іЬігіу. ѴѴІшг Ноев уоиг вегѵапі саггу? — Не саггіев а іагре Ігипк. — КЬеге Ноев Ііе саггу И? — Не саггіея ІІ іо Ьогііе. - То ѵѵЬош ііо уои вреак? — I вреак іо Ню (іеппап. — Во уои вреак іо Іііт еѵегу Нау? — I вреак Іііпі еѵегу пюгпіп# аші еѵепіпд. — Воев Ііе воте іо уои? — Не Ноев поі соте іо те. Ьиі I ро іо Ъів Ьоиве. ЛѴІіні Ьав уоиг вегѵапі іо Но? — Не Ііав іо вцеер іЬе гоотв аші іо всі іп опіег ту Ьоокв. — Воев Ье веі іііет іп опіег? — Не яеів ІЬет іп опіег. — ЛѴІіеп Нося Не яеі іііет іп опіег? — Еѵегу топііпд. «2. Во уои ѵѵогк ав тисіі ав уоиг воп? - 1 Но поі ѵѵогк ав тисіі ав Ье. — Воев ііе еаі тоге іЬап уоп? — Не оаів Іевв ІЬап I. Во уоиг сЬіііІгеп еап ѵггіів ав тапу іеііег» ав тіпе? — Тііеу сап ѵггііе циііе ав тапу. — Сап іііе Ііиввіап Дгіпк ав тисіі сіііег ян ѵіпе? — Пе сапа іігіпк тоге оГ іііаі іЬап оГ Ніів. — \ѴІіеп ііо уоиг пеідЬЬоиг’я Ггіепіів ко оиі? — Тііеу до оиі еѵегу тогпіпд аі циагіег іо веѵеп. — \ѴЬаі іеііег ііо уои веші іо уоиг ГаіЬег? — I веші іііт іЬе тіпе. • Во уои поі веші іііе тіпе? — I веші іі ако. — Во уои кііі а. Ьіпі? — I кііі опе. — Ноѵѵ типу сЬіскеіь ііоев уоиг піап-соок кііі? — Не кііів (оиг. - То ѵѵіют іаке уои іпу Ьоу? — 1 іаке Іііт іо іЬе і>аіп(ег’в. — ѴѴІіеп ів іііе раіпіег аі іюте? — Не ів аі іюте аіі іііе еѵепіпд аі еідііі о’сіоск. \ѴЬаі о’сіоск ів пои? — Іі ів поі уеі віх о’сіоск. — І)о уои ди ,оиі іЬе еѵепіпд? — I ро оиі Ніе тогпіпд. — Аге уои иГгаііі іп ро оиі іЬе еѵепіпд? — I ат поі аГгаіН. Ьиі 1 Ііаѵе по ііте іо ди оиі іЬе еѵепіпд. 63. Во уои вреак Епдіівіі? Ло, Зіг, I вреак ГгепсІі. — Воев уош вівіег в]іеак дегтап? — Ио, таНате, вііе вреакв ііаііап. — Вое» Ніе ВиісЬшап віюак іпвіеаіі оГ Іівіспіпд? — Не вреакв іпвіеаіі оі Іівіепіпд? — Во уои ро оиі іпвіеаіі оГ яіауіпд аі Ьоте? — 1 гетаіп аі Ьоте іпвіеаіі оГ доіпд оиі. Воев уоиг Наидіііег ріау іпвіеаіі оГ віиііуіпд? ЗЬе віиіііев іпвіеаіі оГ ріауіпд. — \Ѵ1>еи ііоев вЬе вішіу ? ЗЬе вішііев еѵегу ііау. — ТЬе топііпд ог Ни еѵепіпд? — ТІіе тогпіпд аші іЬе еѵепіпд. - ІѴЪаі ііоев вііе я(и Ну? — ЗЬе яіиіііез іЬе ЕидіівЬ. — І)о уои Ьиу а соісЬ іпвіеаіі о Ьиуіпд а Ьопе? — I Но поі Ьиу пеііііег Ніів пог іііаі. — Во?" оиг пеідЬЬоиг Ьгеак Ііія ріаіея іпвіеаіі оГ Ьгеакіпд Ьів сирв? — Не Ьгеакв пеііііег іЬів. пог ІЬаі. — \Ѵ1іаі Ноев Ье Ьгеак? — Не Ьгеак» Ьів діаязев. — Во ІЬе сЬіІНгеп оГ уоиг ЬгоіЬег’в ГгіепН геаіі? — ТЬеу ѵгііе іпвіеаіі оГ геаіііпд. — \ѴЬаі Ноев оиг тап-соок? — Н»
— 37 — цоея Іо (Ііе піагкеі іпяіеаіі <>Г іпакіпр Ііп*. — Воев іЬе і'яріаііі ріѵе уои апуікіпр? — Но ціѵеа піе зопіеіЬіпц. — ѴѴЬаі ііоея Ье ріѵе уои? — Не ріѵев іие тисЬ топеу. — Воея Ііе ріѵе уои топеу іпяіеаіі оГ ріѵіпр яоте ЬгеаіІ?— Не ріѵен те Ьоііі.— Воея Ье ріѵе уои іпоге сііееяе іЬап ЬгеаіІ?— Не ріѵея те Іеяя ікаі Ікап Ніія.— По уои ііші цііаі уои Іоок Гог? — I Йші іѵііаі I 1<»ок Гог. — Воея уоиг тоіЬег ііші пііаі яііе Іоокя Гог? — ВЬе іішія «каі нііе іоокв І’ог, Ьиі Ііег аипі <1оея поі ііші іѵііа.1 яке іоокв Гог. — ѴГЬо Іоокя Гог те? — Уоиг ЬгоіЬег Іоокя Гог уои. — Нося апуЬшІу Іоок Гог іпу яоп? ЛоЬоіІу Іоокя Гог Ьіш. — Во шу сІііІ(ігеп Іоок Гог апу- Ііііпц? — Тііеу Іоок Гог яотеііііпр. ііііі Ніеу ііші поНііпр. ІИ. Ііо уои ро іо (Ііе ріау (кія еѵепіпр? 1 «Іо поі ро іо Ніе ріау.— \ѴІіа( Ііаѵе уои іо <1о? — I Ііаѵе Іо яііиіу. — АѴЪаі (Іо уои яіи- (Іу? — I яіиііу Ніе (Ігеек? — Аі \ѵііа( о’сіоск (іо уои ро оиі? — 1 «іо поі ро оиі іке еѵепіпр. — УѴЬаі ііоея уоиг ГаІІюг? — Не «гііея. — Воея ке «піе а Іюок? — Не ѵгііев опе. — АѴЬеп (Іоея Ііе ѵѵгііе іі?—Не чгпіея іі іііе тогпіпр аші Ніе еѵепіпр. - Воея Ье поі- ро оиі? — Не саппоі ро оиі; Ііе Ьая а яоге Гооі. Воея іііе віюетакег Ьгіир оиг яіюея? — Не ііоев поі Ьгіпр іЬеш; Ье саппоі жогк. ке Ьая а яоге кпее. — Аге уои сиікіпр те яоте ЬгеаіІ? I саппоі сиі уои яоте. I Ііаѵе яоге ііпрегя. — Во уои поі геаіі ту Ьоок?— I саппоі геа<1 іі; I Ііаѵе а яоге еуе. — Наѵе поі ЕгепсЬ яоге еуея? Тііеу ііаѵе по яоге еуея.— Во іЬеу поі геаіі тисіі? Тііеу (Іо поі геаіі епоиріі. — \ѴІіеге (Іо уои іаке піе?— I іаке уои іо (Ііе ІЬеаіге.— Во уои поі іаке те Іо іііе піагкеі?— I (Іо поі іаке уои Ніеге. — ѴѴІіаІ (іо іііе Ііиісііегя ііші? — Тііеу ііші Ніе охеп аші яЬее|«, п ііісіі Ніеу іоок Гог. —ѴѴІіаІ Нау оГ Іііе топіЬ ія іі? — И ія Ніе Нііпі.— ЛѴЬаі (Іау оГ (Ье топіЬ ія Іо-тоггоѵг?— То-шог- гок іі івіЬе Гоигік. — Еог мііош (Іо уои Іоок? — 1 Іоок Гог уоиг яоп. — Наѵе уои апуікіпр Іо яау Іііт? — I Ьаѵе вотеікіпр Іо яау Ьіш. — Еог ѵгіют (іоея іке (теппап Іоок? — Не Іоокя і’ог кія Ггіеші іо (пке кіт іп рапіеп. — ѴѴІіаІ (Іоея Ніе Епрііякшаи таке іп Ііія гооіп? — Не Іеагп» іо геаіі. Воея Ііе поі Іеагп іо ѵггі- (е? — Не Іеагия іо геаіі апН іо іѵгііе. 65. ѴѴІіаІ ііоея уоиг Ггіеші ріѵе уои? — Не ріѵе» іие тапу Ьоокя іпяіеаіі оГ ріѵіпр ше яоте топеу. — Воея уоиг вегѵапі таке уоиг Ііе<1? — Не (іоея поі таке іі. — ѴѴІіаІ (іііея Ье іпяІеаН оГ такіпр уоиг Ьеіі?— Не янееря Піе гооіп іпяіеаіі оГ такіпр іпу Ье(і. — Во уои геаіі Ніе Ьоок. ѵѵЬісЬ I геаіі? - 1 (Іо поі геаіі Ікія ѵЬісЬ уои
38 — геші, Ьиі іііеяе кШсЬ Ніи іаІІ еаріаіи геші.— Аге уои асііапичі іо геші іЬеяе Іюокя кЬісЬ I геші? — I ат поі аяЬаіпей іо геа«1 ІЬет, Ьиі I Ьаѵе поі а тіші Іо геаіі іііет. — ХѴЬаі аге уоп цоіпц Гог? — I цо Гог яоте кіпе. — Ноея уоиг ГаіЬег неші Гог апуііііпр? — Не яепіія Гог зоте Ьеег. — І)оея уоиг яегѵапі цо Гог воте коо<1? — Не кося Гог воте. — Гог кЬаі (іоез уоиг ЬгоіЬег яеті? — Не яешія Гог іЬе рЬуяісіап. — Ноев уоиг яегѵапі іаке оіТ Ьів СІоіЬев іо таке Ьге? — Не іакея іі оіГ іо таке іі. — 1)о уои іаке оЯ уоиг ціоѵея іо ріѵе те аиу топеу? — I іаке іЬеш оЯ іо ціѵе уои .чоіпе. — І)о уои Іеагп ЕіщІіяЬ?— I Іеагп іі. — Ііоев уоиг ЬгоіЬег Іеагп Оегтап?— Не Іеагпв іі. — 5ѴЪо «Іоея Іеагп ГгепсЬ? — ТЬе ЕпкІіяЬтап Іеагпв іі. — Но ке Іеагп Ііаііап?— Ѵои Іеагп іі. — \Ѵ1іаі <1о іЬе ГгепсЬ Іеагп? — ТЬеу Іеагп Еп^ііяіі аші Пегшап. — Но уои вреак яра- піяЬ? — Ко’. 8іг, I вреак ііаііап. — \Ѵ1ю яреакв роІівЬ? — Му ЬгоіЬег яреакв роііяіі. — Но оиг пеіцЬЬоигв вреак гиявіап? — ТЬеу «Іо поі яреак гивяіап. Ьиі іЬеу яреак агаЬіс. — По уои яреак ага- Ьіс? — Ко, I яреак цгеск ап<1 Іаііп. — АѴЬаі Ьогяе Ьаѵе уои? — I Ьаѵе ап епцііяіі Ьогяе. — ХѴЬісІі топеу Ііаѵе уои іііеге? — Ія іі апу епрІіяЬ ог (іегтап топеу? — И ія гивяіап топеу. — Наѵе уои ап ііаііап Ьаі? — Но, 1 Ьаѵе а я]»апіяІі Ьлі. — Аге уои ап Еіщііяіітап? — Ко, 1 ат а ГгепсЬ. — Ія уоиг Ггіеші а Врапіапі?— Ко, Ье ів а Гігеек. — Аге іЬеяе теп Вивзіапв? — Ко, іііеу аге (Іегпшпв. — Ііо іЬе Нивяіяп.ч яреак роІіяЬ? — ТЬеу «Іо поі яреак роІівЬ. Ьиі іЬеу яреак Іаііп. игеек аші агаЬіс. <И». Ія уоиг пеі^ЬЬоиг а тегсЬапі? — Ко. Ііе ія а ,)оіпег. — Ап* гЬеяе теп тегсЬаиія? — Ко, іііеу аге сагрепіегя. — Аге уои а тап-соок? — Ко, I ат а Ііакег. — Аге уои а Гооі? — I ат поі а Гооі. — \ѴІю ія іЬія тап ? — Не із а рЬуяісіап. — Но уои кіяіі те іпіуіЬіп#? — I кіяіі уои а цоші тотіпц. — ѴѴІіаі. «Іоея іЬ«* уоипц тап кіяіі те? - Не ківііея уои а цоо<1 еѵепііщ. — По уопг сЬіМнчі соте іо ту Ьопяе іо ківЬ те а цоо<1 еѵепіп^? - ТЬеу соте іо уоиг’в іо ківЬ уои а цооіі <1ау. — Ная іЬе Епуііяіі- тап Ыаск еуев? -- Ко. Ье Ьая Ыие еуев. — Ная іЬія тап іагце Гееі г — Не Ііая Іііііе Гееі. а Ьгоші Гогеііеаіі аші а кгеаі пояе. — Но уои Іівіеп іо те? — 1 Іівіеп іо уои. — Иоея уоиг Іііііе Ьго- іЬег Іівіеп іо ше? — Не вреакв іпвіеаіі оГ Ііяіепііщ іо уои. — 1>о уои Ііяіеп ѵѵііаі I вау уои? — I Іівіеп ѵѵЬаі уои вау те. — 1)о уои Іівіеп Іо кііаі уоиг ГаіЬег ваув? — I Ііяіеп іо Ьіт. — Но уоиг «•ЬіЬІгеп Іівіеп іо кііаі ке вау ІЬет? — ТЬеу «Іо поі Ііяіеп іо іі. Ноев уоиг ГаіЬег соггесі ту ехегсіяея ог іЬезе оГ ту ЬпііЬег? — Не «Іоея поі соггесі пеііііег уоигз пог уоиг ЬгоіЬег’я. — АѴЬісЬ «іоея Ье соггесі? — Не соггесі» іЬе тіпе. — \ѴІіаі Іеввоп «Іо уои
39 — яіиііу? — 1 яішіу іЬе іѵепіу-яесоші. — Во уои (ігіпк сойее ог іеа іке шоіпіпр? — I (Ігіпк соЙее. — І)о уои (ігіпк соЯее еѵегу тог- піпр? — I (ігіпк іі еѵегу июгпіпр. — ѴѴЬаі (іоея уоиг ЬгоіЬег (ігіпк? — Не «Ігіпкк сЬосоІаіе. — 1)оея Ье (ігіпк іі еѵегу ііау? — Пе (ігіпкя іі еѵегу тотіир. — І)о уоиг сЬіМгеп (ігіпк соЯее? — ТЬеу (ігіпк іел іпяіеай оГ іігіпкіпр соЯее. — ѴѴЬо іакея оіТ кія Ьаі? — Му Ггіеші іакея іі оіТ. — ѴѴЬо іакея аѵау іЬе ріаяяея?— Уоиг яегѵапі іакея іЬет аѵгау. — І)о уои геші зрапіяЬ? — I <іо поі геа(і ярапіяЬ, Ьиі іЬе ііаііап. — ѴѴІіаі Ьоок (іоея уоиг ЬгоіЬег геаіі? — Не геаіія ап епцІізЬ Ьоок. — По уои діѵе те епрІіяЬ рарег оГ регшап? — I ріѵе уои пеііЬег еирІінЬ рарег пог регшап рарег: 1 ріѵе уои яоте рооіі ГгепсЬ рарег. 67. 1>о уои яЬоѵ ше апуіЬіпр? — I яЬоѵ уои роіііеп «аісіін. Воея уоиг ЬгоіЬег яЬоѵ ту ЬгоіЬег Ііія рип? — Не яЬоѵя іі Ьіт. — Воея Ье яЬоѵ Ьіт Ьіз ііпе с.ІоіЬез? — Не яЬоѵя іЬет Ьіт. — І)оея уоиг тоіЬег яЬоѵ ту яіяіег Ьег ііпе іігеяя? — ВЬе яЬоѵя іі Ьег. — Воея яЬе яЬоѵ Ьег ѵеіѵеі Ьопеів? — ВЬе яЬоѵя іЬет Ьег. — І)оея (Ье ЕпрІіяЬтяп ятоке? — Не ііоея поі ятоке. — Во уои ро іо іЬе сопсегі? — I ро іо іЬе Ьаіі іпяіеші оГ роіпр іо ІЬе сопсегі. — Воев уоиг яіяіег ро іо ІЬе іЬеаіге? — ВЬе роея іо Ніе сопсегі іпяіеші оГ роіпр іо ІЬе ІЬеаіге. — Воея іііе рапіеиег ро іп іЬе рапісп? - Не роея іо іЬе тагкеі іпяіеші оГ роіпр іп Ніе рипіеп. — Во уои вепіі уоиг яегѵапі іо ІЬе іаііог’я? — I яеші Ьіт іо іЬе яіюе- такег’я іпяісаіі о( яешііпр іо іЬе іаііог’я. — Воея уоиг яіяіег іпіеті іо ро іп іЬе сопсегі ІЬія сѵспіпр? — ВЬе (Іоея поі іпіеті іо ро іо іЬе сопсегі. Ьиі іо Ніе Ьаіі. — ѴѴЬеп іпіеті уои іо ро іо іЬе іЬеаіге? — I іпіеті іо ро іЬеге ІЬів еѵепіпр. — Аі «Ьаі о’сіоск? — А а (]иагіег раяі яіх. — Во уои ро Гог ту яіяіег? — I ро Гог Ьег. — ѴѴЬеге ія яЬе? — ВЬе ія іп Ьег гоот. — Во уои йші іЬе тап, «Ьот уои Іоок Гог? — I йші Ьіт. — Во уоиг яопя йп(і іке Ггіешія, ІЬаі ІЬеу Іоок Гог? — ТЬеу (іо поі йпсі ІЬет. — ОГ «Ьаі ія уоиг опсіе «апі? — Не «апія яоте іоЬассо. — Во уои «іяЬ іо ро Гог іі? — I «іяЬ (о ро Гог іі. — ѴѴЬаі іоЬассо ѵапія Ье? — Не ѵапія епрііяіі ІоЬассо. — Ія Ье поі іп ѵѵапі оГ япиЯ? — Не ія поі іп ѵапі оі’ іі. — І)о уои ѵапі яоте іоЬассо? — 1 ѵапі поі. I <1о поі ятоке. ІЙ. І)о уои киоѵ ииуіЬіпр? — 1 кпоѵ иоіЬіир. — ѴѴЬаі (іоея уоиг іііііе ЬгоіЬег кпоѵ?— Не сап геші аші ѵѵгііе. — Воез уоиг Іііііе зівіег сап «гііс? — ВЬе кпоѵ іо геаіі. Ьиі яЬе ііоев поі кпоѵ Ьоѵ
- *- - - ------ ---- — 40 — іо ѵгііе. Поея вііе кпоѵ епрІіяЬ? — ЗЬе сіоея поі кпоѵ И. По уои кпоѵ («егшап? — 1 кпоѵ іі. — По уоиг ЬгоіЬег» кпоѵ ргеек? — ТІіеу «Іо иоі кпоѵ. Ьиі ІЬеу іпіеші іо яішіу іі. — По уои кпоѵ Ггеисіі?—I «іо поі кпоѵ іі. Ьиі I іпіеімі іо Іеагп іі.— І>о уоиг сЬікігеп кпоѵ |юѵ Ю геші Каііап? — ТЬеу кпоѵ Ьоѵ іо геші, Ьиі іЬеу «Іо поі кпоѵ Ьоѵ (о яреак. — Ііо уои кпоѵ іо хѵіт?— I <іо поі кпоѵ Ьоѵ іо яѵіпі, Ьиі I кпоѵ Ьоѵ іо ріау. — Поея уоиг ипсіе кпоѵ Ьоѵ (о шаке сіоіііея? — Не «Іоев поі кпоѵ Ьоѵ іо таке іі; Ье ія поі а Іаііог. — Ія Ье а тегсЬапі? — Не ія поі. — ѴѴЬаі ів Ье? --- Не ія а рііуяісіап. — Ло уои іпіеші (о яішіу Ніе агаЫс? — I іпіеші іо .яішіу Ніе агаЬіс аші іііе Зугіас. — Лова іЬе ЕпрІівЬтап кпоѵ іЬе Кияяіап? — Не «Іося поі кпоѵ іі. Ьиі Ье іпіепіі іо Іеагп іі. — ѴѴЬеге ап* уои роіпр? 1 ро іо іЬе ѵагеЬоиве іо вреак ту ЬгоіЬег. Лоеа Ііе Ііяіеп іо уои? — Не Іія- іепвіоте.— Ло уои ѵіхіі іо «Ігіпк воше «і«1ег? I ѵіяЬ іо «Ігіпк воте ѵіпе; Ьаѵе уои воше? — I Ьаѵе поі, Ьиі 1 ѵііі веші Гог іі? ѴѴЬеп «Іо уои ѵівЬ веші Гог іі? Ыоѵ, — 1>о уои кпоѵ Ьоѵ и» таке іеа? — I кпоѵ Ьоѵ іо таке іі. — ѴѴЬеге ія уоиг тоіЬег роіпр? — ЗЬе роея по ѵЬеге; яЬе гѵтаіпв аі Ьоте. Гк» уои кпоѵ Ьоѵ іо ѵгііе и Іеііег? — 1 кпоѵ Ьоѵ іо ѵгііе опе. — І)оея уоиг ЬгоіЬег кпоѵ Ьоѵ іо ѵгііе Ьія емгсіяеа? — Не кпоѵ» Ьоѵ Іо ѵгііе Ніет. - ѴѴЬот «іо уои сошіисі? — 1 сошіисі ту воп. — ѴѴЬеге «Іо уои іаке Ьіт? — I іаке Ьіт іо шу Ггіешія іо ѵівіі іііет а рооіі шогпіпр. — Ноев уоиг вегѵапі сошіисі уоиг Ліііе яіяіег? — Не сошіисів ііег. ѴѴЬеге «Іоея Ье сошіисі Ііег? — Не сошіисі» Ііег іп іЬе рагііеп. — ѴѴЬеп* іаке оиг Ггіешія іііеіг сЬікігеп? — ТЬеу іаке Ніет іо Ьоте. Поея уоиг ппсіе сошіисі апуЬшІу? — Не сошіисі» ПоЬоііу. «Я. Ноев уоиг вегѵапі ро іо іЬе тагкеі ая оГіеп ав піу шап-соок? - Не ноев ая оГіеп ая Ье. — Поея уоиг яіяіег вее шу ЬгоіЬег ая оГіеп. ая 1? — ЗЬе вее» Ьіт поі яо оГіеп ая уои. — ѴѴЬеп «Іоев яііе яее Ьіт? ЗЬе веея Ьіт еѵегу шогпіпр аі а циагіег іо піпе. • Но уои ехііприіяЬ іЬе Йге? — 1 ііо поі ехііприіяіі іі. — Поея уоиг вегѵапі Іірііі ІЬе ііге?—Не Іірііія іі? — ѴѴІіеге ііоея Ье Іірііі іі? — Не Іірііі» іі іп уоиг гоот.— По уоиг сЬіііІгеп ро іо іііе Ьаіі оГіе- пег іЬап ѵе? — ТЬеу ро іііеге оГіепег іЬап уои. — По ѵе ро оиі ав оГіеп ав оиг пеірЫюигя? — ѴѴе ро оиі оГіепег іЬап іііеу. — По I геаіі ѵеіі? — Ѵои геаіі ѵеіі. — По I кум*ак ѵеіі? - Ѵои вреак поі ѵеіі. — Поея уоиг ЬгоіЬег вреак ѵеіі епрІіяЬ? — Не хреакя ѵеіі. —- Поея уоиг яіяіег вреак ѵеіі регтаи? — Не яреакя іі поі Ьаіі. По ѵе вреак ѵеіі? — Ѵои вреак Ьа«11у. — Лгіпк I іоо тисЬ ?— Ѵои «Ігіпк поі епоирЬ. — (’яп I таке Ііаія?—Ѵои
II саппоі таке Іііет. уоп аге поі а Ьаііег.— Сап I ѵгііе а поіе? — Ѵои сап ѵгііе опе. — Во I ѵеіі ту схегсіяея? Ѵои «іо Ніет ѵеіі. — АѴІіаі (Іо I (Іо? — Ѵои (Іо ап ехегсіуе. \ѴЬаі (іоез ту аипі таке? — 8Ье (Іоев поіЬіпр. — XV Ьаі (іо 1 вау? — Ѵои яау поіЬіпр. — Воея ту яіяіег Ьеріп іо яреак? — 8Ье Ьеріпз іо яреак.— Ііоея яЬе Ьеріп іо я]м*ак ѵеіі? — 81іе ііоея поі Ьеріп іо яреак ѵеіі. Ьиі іо геаіі ѵеіі. — ХѴЬеге ат I роіпр? — Ѵои ро іо іііе Яра- піапГз. — Ія ііе аі Іітпе? — Во I кпоѵ іі? — Иося ту ЬгоіЬег ро іо уоиг’я ог уои соте іо Ьін Ьоияе? — Не сотев іо ту Ьоиве аші 1 ро іо Ьія. — ѴѴЬеп (Іо уои соте іо Ьія Ьоиве? — Еѵегу ѵѵепіпр аі ІіаИ |*а<г еірііі. 70. Воея ту яіяіег яреак ая ѵеіі. ая уоигя? — ЯЬе (іоез поі яреак ая ѵеіі, Ьиі яЬе ѵгііев аші геаіія ая ѵеіі ая уоигз. — Воея уоиг яіяіег геееіѵе апу Іюокя? 81іс геееіѵея воше. — УѴІіаі (Іо ѵе геееіѵе? — УѴе геееіѵе яоте Ьеег. Ііо (Ье І’оіея геееіѵе яоте гоЬассо? — ТЬеу геееіѵе яоте. — Егош ѵЬош геееіѵе Ніе Яра- піанія яоте топеу? — Тііе геееіѵе Ггот іЬе ЕпрІіяЬ ап(і ЕгепсЬ.— Во уои геееіѵе аз тапу Ггіешія, ая епешіея? — I геееіѵе іеяя оГ Ніеяе іііап оі' іііояе. Егот ѵЬот (іо оиг сЬікігеп геееіѵе апу Ьоокя? — ТЬеу геееіѵе Ггот те аші Ггот іЬеіг Ггіешія. — Во I геееіѵе ая тисіі Ьиііег ая сііеезе? Ѵои геееіѵе тоге оГ Ніія іЬап оГ іііаі. — Во оиг яегѵапія геееіѵе ая тапу Ьгоотя ая сІоіЬев? — ТІіеу геееіѵе іевз оГ ІЬеве іііап оГ ІЬозе. — Во уои геееіѵе уеі а рип? — I геееіѵе уеі опе. — Ноѵ пишу репя (іося уоиг аипі ге- геіѵе уеі? — ЯЬе геееіѵея уеі Нігее. — Аге уои асчиаіпіеіі ѵііЬ іЬе Лтегісап. ѵЬот I кпоѵ? — I ат поі асчиаіпімі ѵііЬ іЬія іЬаі уои аге асчиаіпіеН, Ьиі 1 ат асчиаіпіеіі ѵііЬ ап оіЬег. — Воея Ніе І’оіе (ігіпк ая тисЬ ая Ніе Нияяіап? — Не (ігіпкз циііе ая тисЬ. — Во Ніе Сегтапз (ігіпк ая тизЬ ая іііе Роіея. — ТЬеяе (ігіпк тоге іііап ІЬояе. — УѴІіеп іііе Гогеірпег іпіеші іо зеі оиі? — Не іпіешія іо яеі оиі іочіау. — Аі ѵЬаі о’сіоск? Аі а ЬаіГ раві опе. — 1>о уои іпіеші ’іо яеі оиі іЬія еѵепіпр? — I іпіепгі іо зеі оиі іо-тоггоѵ. — 1)оея (Ье Епрііяіітап яеі оиі (о-(1ау? — Не яеія оиі поѵ. — УѴЬегс ія Ье роіпр? — Не роея іо кія Ггіешіз. — Воея Ье ро іо Ніе ЕгепсЬ? - Не ро (Ьеге. — УѴЬеп (іо уои іп- іеші іо ѵгііе Іо уоиг Ггіешіз. — I іпіеші іо ѵгііе Ніет іо-гіау. — Во уоиг Ггіешів апяѵег уои? — ТЬеу апяѵег те. — Воея уоиг тоіЬег апяѵег іЬе поіея оГ ту яіяіегя? — ЯЬе (Іоея поі ппзѵег. 71. Сап уои вреак епрііяск? — 1 сап Я]>еак а Іііііе. — Воез уоиг зіз- яіег Ьеріп іо яреак (Іегтап? — ЯЬе Ьеаіпя іо яреак іі. — Сап яЬе
— 42 хѵгііе дегтап?— ЗЬе сап ѵгііе.— 1»<> уоиг ЬгоіЬег» Ьеціп іо Іеагп ііаііап? — Тііеу Ьедіп іо Іеагп іі. - Ноев іЬе шегсііапі Ьедіп (о яеіі? — Не Ьедіпя. — 1)о уои вреак ЬеГоге уои Іівіеп? — I Ііяіеп ЬеГоге I вреак. — Воея уоиг вівіег Ііяіеп іо уои ЬеГоге вЬе вреакв?— ЗЬе вреакв ЬеГоге яііе Ііяіепя іо ше. — І)о уои іігіпк ЬеГоге уои «о оиі? — 1 до оиі ІюГоге I іігіпк. — Ноев уоиг аипі іпіепіі іо до оиі ЬеГоге яііе ЬгеакГаві»? — ЯЬе іпіешів іо до оиі ЬеГоге яЬе ЬгеакГаві».— Но I іаке ой" шу діоѵе» ЬеГоге I іаке оЙ' шу Ьаі? — Ѵои іаке овГ уоиг Ьаі ІюГоге уои іаке оіТ уоиг діоѵея. — Сап 1 іаке оіТ шу вЬое» ЬеГоге I іаке ой’ шу діоѵев? — Ѵои саппоі іаке оіТ уоиг вЬоев ІіеГоге уои іаке оЙ' уоиг діоѵев.— Сап 1 іаке ой шу яіоекіпдя Ьеіоге I іаке ой" шу Ьооія? — Ѵои саппоі іаке оіТ уоиг яіоскіпдв ЬеГоге уои іаке оЯ уоиг Ьооія. — Аі ѵЬаі о’сіоск ііо уои ЬгеакГаві? — 1 ЬгеакГаві аі а циагіег раві еідЬі. — Аі ягЬаі о’сіоск <іоев іііе ЕпдІіаЬшяп ЬгеакГаві? — Не ЬгеакГаві» еѵегу ііау аі піпе о’сіоск ог аі а циагіег раяі піпе. — Воея Ье до іо Ьів яіяіег’я ЬеГоге Ье ЬгеакГавів? — Не доея іо Ьег ІіеГоге Ье Ьгеак- Гаяія. — Ія уоиг Ьогве досхі? — Іі ія дооіі: Ьиі уоиг ія Ьеііег. аші іЬаі оГ іііе Епдііяіітап ія Ніе Ьеяі Ніаі ѵ>е кпоѵ оГ. — Ііаѵе у.ои іЬе ргеііу сирв? — I Ьаѵе ѵегу ргеііу сиря. Ьиі шу ЬгоіЬег Ііая ргеіііег іЬап 1. — Ггот ѵЬош ііоея Ье геееіѵе іЬет? — Пе геееіѵе» Ніеш Ггот Ьія Ін*яі Ггіеші. — Ів уоиг ѵіпе ая дооіі ая ту сіііег? — Іі ія Ьеііег. — Воея уоиг шегсііапі яеіі апу дооіі реп- сіія? — Не яеіія Ніе Ьеяі репсіія ѵгЬіеІі I кпоѵ оГ. 72 Во же геаіі шоге Іиюкя іЬіиі іііе (іегшапя? — ѴѴе геаіі тоге іЬап Ніеу. Ьиі ІЬе ЕгепсЬ геаіі шоге ІЬап ѵс. аші іЬе ЕпдІіяЬ геаіі іЬе тояі.— ѴѴІіояе Іюияе ія іЬів?—Іі ія тіпе.- \ѴЬояе Іюпеі ія ІЬів? — Іі ія шу шоіЬег’я Ьопсі. — Аге уои іаііег ІЬап 1? I ат іаііег іЬап уои. Аге уои ая іаіі ая уоиг вівіег?—I ат ав іаіі ав яііе. - Ія уоиг Ьаі ая ЬаіІ ая іЬія оГ ту ГаіЬег? — Іі ія Ьеііег, Ьиі поі во Ыаск ав Ьів. — Аге ІЬе ІгівЬ’в сІоНіея а» йпе. ая іЬеве оГ Ніе Ііаііапя? - ТЬеу аге поі во Нпе. Ьиі іЬеу аге Іх*і- іег.— ѴѴЬо Ьая іЬе Ьеяі соаісЬв? — Піе ЕгепсЬ Ьаѵе іЬет. — ѴѴЬо Ьав ІЬе Ьеві Ііаія? — ТЬе тіпе аге йпе, уоиг» аге Ьеііег Ніап шіпе. Ьиі Ніеяе оГ оиг Ггіешія аге іііе Ьеяі. — Наѵе уои а ргеі- ііег дапіеп ііииі ІІіів оГ оиг рЬуяісіап? — I Ьаѵе а Йпег Ніап Ье. — Наз іЬе ясоісЬшап а йпег Іюизе Ніап іЬе ІгіяЬшаіГ? — Не Ьая а ргеіііег. — Наѵе че яо ргеііу сЫІіІгеп ая оиг пеідЫншгя? — ѴѴе Ьаѵе ргеіііег. -- Ія уоиг ѵаіяіесоаі ая ргеііу ав шіпе? — Іі ів поі яо ргеііу ая уоиг», Ьиі іі ія Ьеііег іЬап уоига. ѴѴЬісЬ оі’ іЬеве сЫИгеп ів Ьеііег? — ТЬія иЬісЬ яіиіііея ія Ьеііег іЬап ІЬів ѵЬісЬ ріауя.
43 — 73. 1)о уои веі оиі іо-сіау? — I ііо поі яеі оиг Іо-ііау. — ѴѴЬеп ііоев уоиг аипі яеі оиі? — 8ке зеі оиі Ніія еѵепіпр аі а циагіег іо зеѵеп.— 1)оез уоиг вегѵѵапі вѵеер ая.ѵеіі ав тіпе? — Не яяееря Ьеііег ІЬап уоитв. — Воея ІЬе Егепсктап геаіі аз щапу ЬаіІ Ьоокя ая рооіі опея? — Не геаіія тоге рооіі Ьоокя Ніап ЬаіІ опея. — Но іЬе піегекапія яеіі шоге вирраг Ніап сойее? — ТЬеу яеіі тоге оі ІЬів ІЬап оГ (Ьаі. — Лося уоиг яЬоешакег таке ав тапу яЬоея аз тіпе? — Не такев тоге ікап уоигя. — Пая апукоііу ргеіііег сіііііігеп Ніап уои? — Х’оЬоіІу Ьая ргеіііег сЫІіІгеп. — Ловя уоиг ііаиркіег геаіі ая оГіеп ая I? — 8Ьс геаіія оГіепег ікап уои. — Ноея ту яоп яреак Епрііяк ая оГіеп ая уои? Не вреакв аші геаіія іі ая оГіеп ая I. — Во 1 ѵгііе ая тисЬ ая уои? — Ѵои ѵѵгііе шоге іЬап 1. — 1>о іке сіііііігеп оГ оиг пеірЫюигз геаіі реппап ая оГіеп ая іѵе? — ѴѴе геаіі іі поі яо оГіеп ая іЬеу. -- Во ѵе ѵгііе ая оГіеп ая Ніеу? — Тііеу ѵѵгііс оГіепег Ніап мге. — То ѵгкош ііо іЬеу ѵгііе? — ТЬеу ѵѵгііе іо іЬеіг Ггіешія. — 1)о уои геаіі Ггепсіі Ьоокя? — ѴѴе геаіі епріівк Ьоокя іпяіеаіі оГ геаіііпр Ггепс.Ь опея. — Сап уои яѵіт ая ѵѵеіі ая ту яоп? I сап яѵгіт Ьеііег Ніап Ье, Ьиі Ііе сапв яреак епрІівЬ Ьеііег іЬап 1.— Воея Ье геаіі ая жеіі ая уои?— Не геаіія Ьеііег Ікап I. — Воея Ніе ііаиркіег оГ уоиг пеірЬЬоиі ро іо іке піагкеі? — Мо, яке гетаіпя аі Ьоте. яЬе Ьая яоге Гееі.— І>о уои Іеагп ая яеіі ая іііе яоп оГ оиг рапіепсг? — 1 Іеагп Ьеі- іег Ніап Ье, Ьиі Ііе иготка Ьеііег ікап I. ѴѴЬо Ьая іке Ьеяі рип? - ТЬе уоигз ія ргеііу Ьиі Ніія оГ іке саріаіп ія ргеіііег. апіі оиг ія іііе ргеНіеяі. 74. Воея уоиг яізіег риі оп ап оіЬег Іюпеі іо ро іо іке ріау? - 8Ье риія оп апоіЬег. — Воея яке риі оп Ііег ріоѵея ЬеГоге яііе риія оп Ііег вЬоев? — 8Ье риія оп Ьег яЬоея ЬеГоге яііе риія оп Ьег ріоѵея. — 1)оея уоиг ЬгоіЬег риі оп Ьія Ьаі іпяіеаіі оі' риііпр оп Ьія сІоіЬ? — Не риія оп Ьія сіоііі іпяіеаіі оГ риііпр оп Ьія Ьаі. - 1)о оиг сіііііігеп риі оп іЬеіг вкоев іо ро іо оиг Ггіешія’? — ТЬеу риі іііет оп (о ро ІЬеге. — ѴѴЬаі ііо оиг (ІаирЫегя риі оп? — Тііеу риі оп іЬеіг Ьопеів ап<1 іЬеіг ріоѵея. — ѴѴЬаі ііо уоиг яопя риі оп? — Тііеу риі оп ІЬеіг сІоіЬея аші іЬеіг Ьооія. — І)о уои яреак епріі.яіі аігеаііу?— I яуюак іі поі уеі. Ьиі 1Ііеріп іо Іеагп іі. — Воея уоиг тоіііег ро оиі аігеаііу? — ВЬе ііоея поі ро оиі уеі.— Аі игЬаі о'сіоск ііоея вЬе ро оиі? — ВЬе роея оиі аі іѵго о’сіоск.— Воея яке ЬгеакГаяі ІіеГоге яЬе роея оиі?—$ке ЬгеакГаяія аші ѵггііея Ьег Іеііегя ІіеГоге яЬе роез оиі. — Воев яке ро оиі яоопег Ніап уои? — I ро оиі яоопег Ніап яЬе. — Воея уоиг аипі ро іо іЬе ріау ая оГіеп ая 1? — ВЬе роея іЬеге ая оГіеп ая уои. — Во уои
44 Іюуіп іо Ье асциаіпіеіі ѵіііі іііів ѵоіпап? — 1 Ііеріи іо Ъе асциаіп- іеіі іѵіік Ііег. — По уои Ьгеак Пія і еагіу? — 5Ѵе ЬгеакГаві поі Іа- іе. — Ноев Іке ЕгепсЬ ро Іо іке ріау еагііег Ікап уои? — Не роея Іаіег ікап I. — Аі ѵѵііаі о’сіоск ііоея Ііе ко? — Не роея аі ІіаіГ раяі іеп. — Ноев ке поі ко іоо еагіу? — Не роея по! іоо еагіу. 75. Ноея уоиг Гаіііег поі ро іоо еагіу Іо іке ріау? — Не роея іоо Іаіе. — Ііоея уоиг піесе ѵѵгііе іоо тисіі? 8ке (Іоея иоі кгііе іоо шиск Ьаі вііе вреакя іоо піиск. — Ноея яііе яреак шоге ікап уои? — 81іе яреакв шоге ікап I аші Ііег яіяіег. — Ія іке Ьопеі о! уоиг яівіег’я Ггіеші іоо Іагре? — Іі ія пеііііег іоо Іагре пог іоо Іііііе. — По уои яреак оГіепег епріівіі Ншп ГгепсЬ? — I яреак оГ- іепег ГгепсЬ Іііап епрііяіі. — ('ап уоиг Ггіеші геші шу Іеііег? — Не саппоі геаіі іі; ке саппоі ііші Ііія яресіасіея. — Нок тпапу раігя оГ яресіасіея кая уоиг Ггіеші? — Не Ііая (ѵо раіга. — Ная ке роіііеп ог яііѵег яресіасіев? — Не Ііая Ьоііі. — По уои Ьиу шиск сот? — 1 Ьиу а Іііііе. — Наѵе уоиг Ггіешія Ьгеаіі епоирк? — ТЬеу каѵе а Іііііе, Ьиі епоирк. — Лге уои асциаіпіеіі кіііі (кія тап? — 1 ат асциаіпіеіі кіік Ьіпі. — Ія ке Іеагпеіі? — Не ія тові Іеагпеіі оі аіі (ко теп ікаі 1 кпоѵ. — Ія уоиг Іюгяе ѵогяе ікап тіпе?— Іі ія поі яо Ьаіі ая уоигя.— Ія іііе тіпе іѵогяе іііап гкія оГ іке 8рапіапГя Ьгоікег? Іі ія ѵѵогяе, ікаі ія іке ѵогяі Ьогяе Ікаі I кпоѵ. Но уои ріѵе іо ікія тап Іеяя оГ Ьгеаіі іііап оі еііееяе?— 1 ріѵе Ьіт Іеяя оГ (Ііія іііап оГ іііаі. — По уои геееіѵе ая тисіі топеу ая оиг псірЫюигя?— I геееіѵе іііет тоге іііап іііеу,— \Ѵ1іо гесеіѵев іке тояі топеу? — Тке Егепсіі геееіѵе Ніе тові. 7». Ія іі Іаіе? — И ів поі Іаіе. — ѴѴІіаі о’сіоск ія іі? — Іі ів и циагіег раяі опе. — Ів іі іоо Іаіе іо ро іо уоиг (аіііег’н? — Ііія поі іоо Іаіе Іо ро ІЬеге. — Во уои ківіі іо сошіисі ше іо кія Іюиве? — I *І8Іі іо сошіисі уои іЬеге. - ІѴкеге ія Ье? — Не ів іп Ьів соип- (іпр-Ьоияе. — Ів уоиг июіііег іп Ьег пхни? — 8ке ія іііеге. - Воев і.1іе Ниіскшап кіяіі іо Ьиу а Ьогяе? — Не кііі поі Ъиу опе. Іа Ііе роог? — Не ів поі роог; ііе ів гіеііег ікап уои. — ія уоиг ЬгоіЬег ав Іеагпеіі ав уои? — Не ія тоге Іеагпеіі іііап I, Іші уои аге тоге Іеагпеіі ікап Ііе аші 1. — І)о іке Ашегісаив кгііе шоге ікап ке? — ТЬеу кгііе поі во шиск ав ѵе. Ьиі іке Ііаііапв кгі- іе іке Іеаяі. — Аге іііеу ав гіек ая іке Атегіеапз? — ТЬеу аге поі во гіек ав іііеу. — Аге уоиг Ьіпіз ая ііпе (ЬеаиііГиІ) ав ікеве оГ іке Ксоісіі? — Тііеу аге Іевв ЬеаиііГиІ іііап ікеіі*, Ьиі Ніеяе оГ (ке ІгізЬ аге іке Іеаяі ІіеаиііГиІ. — По уои яеіі уоиг Іюиве? —
— 46 — 1 «іо поі яеіі іі. — 1 Ііке іі іоо шисіі іо »е11 іі. - Воея уоиг (ІаирЫег кпок аігешіу іо кгііе а поіе?—81іе саппоі кгііе опе, Ьиі яЬе Ьеріпя іо геаіі а ІіііК*. — 1)о уои геа«і а» тисЬ ая Ніе Кин- яіапя? — ЛѴс геаіі шоге іііап іііеу Ьиі іЬе Егепсіі геаіі іЬе шойі. — ѴѴЬаі Ьоок» ііо ІЬеу геаіі? — ТЬеу геаіі ГгепсЬ, епрІіяЬ аші ііпіі- ап Ьоокя. 77. Наѵе уои аігеаііу Іюеп іп шу каге-Ьоияе? — 1 Ііаѵе поі уеі Ьееп іііеге. — Во уои іпіеші іо ро іііеге? — I іпіеші (о ро іЬе- ге. — \Ѵ1іеп кііі уои ро? — I кііі ро Іо-тоггок. — Аі кЬаі о’сіоск? — АІ а «піагіег [міяі ікеіѵе. — Ная уоиг вівіег аігеаііу Ьееп іи ту іагре рапіеп? — Не Ьая пеѵег Ьееп іііеге. — Воея яЬе іпіеші іо «ее іі? — 8Ье іпіешія іо вее іі. — \Ѵ1іеп «Іоея яЬе ѴІ8ІІ іо ро іііеге? — 8Ье кіяЬея Іо ро іо-ііау. — Воея яЬе іпіеші іо ро іо іЬе Ьаіі ІЬія еѵепіпр? — 81іе іпіешія іо ро. — Наѵе уои аігешіу Ьееп аііІіеІіаИ?—I Ііаѵе поі уеі Ьееп іііеге. — ѴѴЬеп «іо уои іпіеші іо ро?— 1 іпіеші іо ро іо-тоггок.— Наѵе уои аігеа- ііу Ьееп іп іііе рапіеп оГ іЬе Епрііяінпап? — I Ііаѵе поі уеі Ьееп іЬеге. - Наѵе уои Ьееп іп шу каге-іюияея? — 1 Ьаѵе Ьееп ІЬе- ге. — ѴѴІіеп Ііаѵе уои Ін'еп іііеге? — I Ііаѵе Ьееп іііеге іЬія іпог- піпр. — Наѵе I Ііееп іп уоиг каге-Ьоияе. ог іп Іііаі о( уоиг Ггіеші? — Ѵои Ьаѵе поі Ьееп пеііііег іп тіпе, пог іп (Ьаі оГ ту Ггіеші, Ьиі іп іііаі оГ іЬе ЕгепсЬтап. — ХѴІіеге Ьаѵе уои Ьееп ? — 1 Ііаѵе Ііееп аі еЬигс.Ь. — Наѵе уои Ьееп аі іііе тагкеі? — 1 Ьаѵе Ьееп іЬеге. — Наѵе I Ьееп аі іЬе ріау? — Ѵои Ііаѵе Ііееп іЬеге. — Ная уоиг яіяіег Ьееп Іііеге? — 81іе Ііая поі Ьееп ІЬеге, — Пая уоиг уоипр Ішіу еѵег Ьееп аі іЬе ІЬеаіге? — 8Ье Ііая пеѵег Ьееп іііеге. — ЛѴІіеге Ьаѵе оиг сЬікІгеп Ііееп? — ТЬеу Ьаѵе Ьееп аі ясіюоі. —Пая уоиг тап-соок Ьееп іп іііе кіісЬеп? — Не Ііая Ьееп іп іЬе кіісЬеп аші іп Ни* сеііаг. 78. Воея Іііе ноп оГ оиг рагііепег іпіеші Іо ро іо ІЬе шагкеі? — Не іпіеші іо ро іііеге. — ѴГЬаі «Іоея Ье кіяіі іо Ьиу? — Не кі- яЬея іо Ьиу яоше сЬеескепя, воте охеп, яоте теаі, яоте согп аші яоте кіпе. — Наѵе уои аігеагіу Ьееп аі шу тоіЬег’я? — I Ііаѵе аігешіу Ьееп іііеге. — Ная уоиг яіяіег аігешіу Ьееп Іііеге? — 8Ье Ьая поі уеі Ьееп ІЬеге. — Наѵе ке аігеаііу Ьееп аі оиг Ггіепгія? — \Ѵе Ііаѵе пеѵег Ьееп іііеге. — Наѵе оиг ігіешія еѵег Ііееп аі оиг Іюияе? — ТЬеу Ьаѵе пеѵег Ьееп іііеге. — Наѵе уои еѵег Ьееп іп іііе соипііпр-Ьоияе оГ ту опсіе? — I Ьаѵе пеѵег Ьееп іЬеге.— Во уои іпіеші іо кгііе ап ехегсіяе? — I іпіеші Іо кгііе опе. То кЬот ііо уои кіяіі іо кгііе а Іеііег? - I кіяЬ іо кгііе опе
41» — V) шу шоіііег. — Ная уоиг аипі аігеаііу Ьееп аі ІЬе ріау? — ЗЬе Ьая поі уеі Ьееп ІЬеге, Ьиі яЬе іпіешія. іо цо ІЬеге, — 1>оен яЬе іпіеші іо цо іочіау? — ЗЬе іпіешія Іо цо іо-шоггоѵѵ. — Аі ѵѵЬаі о’сіоск (іоея яЬе ѵѵіяЬ яеі оиі? — ЗЬе ѵіяЬея Іо веі оиі аі Ьаіі раві яеѵеп. — Воея вЬе іпіеші іо ісаѵе ЬеГоге яііе ЬгеакГавів? — ЗЬе іпіешія Іо ЬгеакГаві ЬеГоге яііе Іеаѵея. — Воея уоиг яіяіег іп- іеші іо яішіу а Іеяяоп?— ЗЬе іпіешія Іо яішіу опе. — УѴЬісЬ (іоея аЬе »івЬ іо яішіу? — ЗЬе ѵѵіяііея іо яіиііу Ніе ічгепіу яіхііі. — УѴЬісЬ Іея оп (іо уоп яіиііу? — 1 яішіу Ніе іѵепіу ЙГІЬ. — Ная ІЬе Сеппап Ьееп іп оиг ѵѵаге-Ьоияея ог іп іЬаі оГ ІЬе Ііаііапя? — Не Ьая поі Ьееп пеііЬег іп оигя пог іп іЬаі. оГ ІЬе Ііаііапя, Ьиі іп іЬаі оі’ ІЬе ВиісЬіпап, — Ная уоиг вегѵапі аігеаііу Ьееп аі ІЬе шагкеі? — ЗЬе Ьая поі уеі Ьееп, Ьиі вЬе іпіешія іо цо ІЬеге. — Ная іЬе ѵотап-соок оГ уоиг яіяіег Ьееп ІЬеге? — ЗЬе Ьая Ьееп ІЬеге. — УѴІіеп Ьая яЬе Ьееп іЬеге? — ЗЬе Ьая Ьееп іочіау. — Наѵе уои еѵег Ьееп іп шу яіяіег’я гоот? — 1 Ьаѵе пеѵег Ьееп іп Ьег гоот, Ьиі I Ьаѵе оГіеп Ьееп іп Іііаі о! ту тоіЬег. — Наѵе уои аігеаііу Ьееп іп іЬе ЕпцІіяЬ'я цапіепя? — I Ьаѵе поі уеі Ьееп іп ІЬеіг. Ьиі 1 Ьаѵе оГіеп Ьееп іп іііове оГ іЬеіг Ггіешія. ч 1». Ія уоиг Ггіеші ая оііеп іп іЬе соипііпц-Ьоияе ая уои? — Не ів іЬеге оГіепег ІЬап I. — УѴЬаі (іоея Ье таке? -- Не ѵѵгііея. — Воея Ье ѵѵгііе ая тияЬ ая уои? — Не ѵѵгііев тоге ІЬап 1. — УѴЬе- ге віауя уоиг Ггіеші? — Не яіаув іп Ьія соипііпц-Ьоиве. — Вое.ч Ье поі цо оиі? — Не ііоея поі цо оиі. — Воев уоиг піесе яіау іп ІЬе цагііеп? — ЗЬе яіауя іЬеге. — Во уои цо іо уоиг аипі’.я еѵе- гу ііау? — 1 цо еѵегу ііау. — ѴѴЬеп іоея яііе соте Іо уоиг Ьоияе? — ЗЬе сошея іо ту Ьоияе еѵегу еѵепіпц. — Во уои цо апу ѵгЬеге ІЬія еѵепіпц? — 1 цо по ѵЬеге, I яіау аі Ьоте. — Воея уоиг тоіЬег веші Гог апуЬосІу? - ЗЬе яепіія Гог Ьег рЬуяісіап. — Воев уоиг вегѵапі цо Гог апуіЬіпц? - Не цоея Гог яоте ѵѵіпе. — Наѵе уои Ьееп апу ѵѵЬеге ІЬія тогпіпц? — I Ьаѵе Ьееп по ѵѵЬеге. — УѴЬеге Ьая Ьееп уоиг соияіп? — Не Ьая Ьееп по ѵѵЬеге. — УѴЬеп ііоея уоиг яіяіег (Ігіпк іеа? — ЗЬе іігіпк» іі еѵегу тогпіпц. — Воея уоиг ііаицііісг іігіпк соЙее? — ЗЬе іігіпкя сіюсоіаіе. — Наѵе уои іігіпк соЙее? — I Ьаѵе іігіпк іі. — Наѵе уои Ьееп аі іЬе ріау ая еагіу ая I? — 1 Ьаѵе Ьееп еагііег ІЬап уои. — Наѵе уои Ьееп оііеп аі ІЬе сопсегі? — I Ііаѵе оГіеп Ьееп іііеге. — Нав оиг пеіцЬЬоиг Ьееп ая оГіеп іп іііе іЬеаіге ая ѵѵе?— Не Ьая Ьееп оГіепег (Ьап ѵѵе. — Во оиг Ггіешія цо іоо еагіу Іо сЬигсЬ? — ТЬеу цо Іоо Іаіе. — Во ІЬеу цо ая Іаіе ав ѵѵе? — ТЬеу цо Іаіег іЬап ѵе. — Во ІЬе ЕгепсЬ цо Іоо еагіу іп ІЬеіг ѵѵаге-Ьоияея? — ТЬеу цо іоо еагіу. — Во ІЬе Оегтапя цо іо ІЬеіг ѵѵаге-Ьоияея ая
— 47 — еагіу, ая іііе Ііаііапя? — ТЬеу цо еагііег ІЬап (Ье Іаві. — Наѵе уоіп Ьееп іп (Ье Ьоияея оГ (Ье ІіиісЬ ог іп ІЬаі оГ (Ье Атегі- сапв? — I Ьаѵе Ьееп пеііЬег іп іЬеяе оГ (Ье І)и(сЬ пог іп (Ьояе оГ (Ье Атегісапя, Ьиі іп ІЬеяе оі' (Ье Рогіициеяея. 80. Наѵе I Ьасі уоиг кпіГе? — Ѵои Ьаѵе Ьасі іі. — ѴѴЬеп Ьаѵе 1 ІіаН іі? — Ѵои Ііаѵе Ьасі іі (о-сіау. — Наѵе I Ьасі уоиг ціоѵея? Ѵои Ьаѵе Ьасі іііет. — На» уоиг яіяіег Ьасі ту зііѵег-ярооп? — ВЬе Ьая Ьасі іі. — Ная вЬе Ьасі ту ргеііу гіЬЬоп? — ВЬе Ьая поі Ьасі іі. — Наѵе* (Ье ЕгепсЬ Ьасі ту ііпе яЬір? — ТІіеу ііаѵе Ьасі іі. — ѴѴІіо Ііая Ьасі ту ііігеасіеп яіоскіпця? — Ѵоиг вегѵапі-ѵѵо- таи Ьав Іииі Ніет. — Наѵе ѵѵе Ьасі (Ье ігоп ігиик оГ оиг пеіцЬ- Іюиг’я ЬгоіЬег? — ѴѴе Ьаѵе Ьасі іі. — Наѵе ѵѵе Ьасі Ьія ргеііу ріяіоі? — ѴѴс Ьаѵе поі Ьасі іі. — Наѵе ѵѵе Ьасі іЬе ишіігеяяев оі іііе і'огеіцпегя? — ѴѴе Ьаѵе поі Ьасі іііеш. Пая іЬе ЕпцІіяЬшап Ьасі ту цоосі ѵѵогк? — Не Ьая Ьасі іі. — Ная уоиг аипі Ьасі шу ііпе репсіі? — ВЬе ііая Ьасі іі. — Ная яііе Іииі шу цокіеп сап- сіісяііск? — ВЬе Ьая поі Ьасі іі. — Ная (Ііе уоипц шап Ііасі ІЬе іігні ѵоіише оГ ту ѵѵогк? — Не Ьая поі Ьасі іііе Нгяі. Ьиі Ье Ііая Ьасі (Ье весопсі. Ная Ье Ьасі іі? — Уея, Віг, Ье Ііая Ьасі іі. - ѴѴЬеп Ьая Ье Ьасі іі? — Не Ііая Ьасі іі Ніія тогпіпц. — Наѵе уои Ьасі апу хиццаг? — 1 Ьаѵе Ііасі ьоте. — Наѵе I Ьасі апу цоосі теаі? — Ѵои Ьаѵе поі Ьасі. — Ная (Ье шап-соок оГ іііе гиввіап саріаіп Ьасі апу сІіісЬеп? — Не Ііая Ііасі іііет. — Ная Ье Ьасі яоте тиііоп? Не Ьая поі Ьасі. — Наѵе уои Ьасі ту роекеі- Ьоок? — I Ьаѵе Ьасі іі. — ѴѴЬо Ііая Ьасі шу ціоѵе? — Му піесе Ьая Ьасі іі. — Ная вЬе Ііасі ту итЬгеІІа? — ВЬе Ьая поі Ііасі уопгв: яЬе Ііая Ьасі іііія оГ Ііег аипі’в Ггіеші. 81. ѴѴЬаі Ьая Ііасі (Ію раіпіег? — Не Ііав Ьасі воше ііпе рісіигез. — Пая Ье Ііасі апу ііпе цапіепя? — Не Ьая поі Ьасі Ніеш. — Пая уоиг вегѵапі Ьасі шу ьЬоев? — Не Ьая поі Ііасі Іііет. — ѴѴІіаі Ііая ІЬе Врапіагй Ііасі? — Не Ьав Ьасі поііііпц. — ѴѴЬо Ьав Ьші соигаце? — ТЬе ГгепсЬ ваііогх Ьаѵе Ьасі іі. — Наѵе ІЬе (іегтапя тисіі Ггіешія? — ТЬеу ііаѵе тапу. — Наѵе ѵѵе ііасі тоге Ггіешія іЬап епетіев? — ѴѴе Ьаѵе Ііасі тоге оГ (Ьсяе іііап оГ іЬове. — Ная уоиг воп Ьасі тоге ѵѵіпе іЬап сісіег? — Не Ьая ііасі Іеяя оГ ІЬеве Іііап оГ ІЬове.. — Ная ІЬе Тигк Ьасі тоге согпя іЬап рер- рег? — Не Ьая Ьасі тоге оГ ІІіів іЬап оі ІЬаі. — Ная Іііе ііаііап раіпіег Ьасі апуіЬіпц? — Не Ьая Ьасі поіЬіпц. — Наѵе ІЬе ЕгепсЬ Ьасі апу ѵіпе?— ТЬеу Ьаѵе Ьасі яоте апсі ІЬеу Ьаѵе уеі.—Наз уоиг
— 48 - Іііііе вівіег ІіжІ сакев? ЯЬе Ьая Ііші іЬеіп. — Пая уоиг Іііііе ЬпііЬег ЬаіІ іііет? — Не Ьав поі Ііші Ніет. — Нав іііе ііаирЬіе*' оГ оиг рапіепег Іииі апу Поиегя? ЯЬе Ьав Ііші воте. — Наѵе іЬе Ііивяіапв ЬаіІ воше рооіі ІоЬассо? Тііеу Ііаѵе Ііші воте. — ѴѴІіаІ ІоЬассо 1іиѵе Ніеу Ііа<1? — ТЬе Ііаѵе Ііші іоініссо ііші япиіі. — ѴѴІіаІ Ііаѵе Ніе Роіев ЬаіІ?— Тііеу Ііаѵе 1іа<1 поіЬіпр рооіі.— Наѵе іііе Епріісіі Іииі ав тисіі яирраг ав іеа? Тііеу Ііаѵе Іииі ав тисіі оГ ІюіЬ. - Нав іЬе саріаіп Ьееп гірЬі? — Не Ііав Ііееп *гопр?— Нав іііе рііуяісіап Ііееп гірЫ ог ѵѵгопр? — Не Ііав пеѵег Ьееп пеі- іЬег гірЬі пог *гопр. Наѵе I Ііееп ѵѵгопр іп Ііиуіпр віга*Ьег- гіея?—Ѵои Ііаѵе Ьееп «гопр іп Ііиуіпр Іііет,—Нав ту вівіег Ьееп іѵгопц іп Ьиуіпр апу арріев? — ЯЬе Ііав поі Ііееп ѵѵгопр іп Ьиуіпр воте. 82. Наѵе уои Ііееп аі ту ЬгоіЬег’я? — I Ііаѵе Ьееп іЬеге. — Но* типу іітев Ііаѵе уои Ьееп аі ту аипі’я? — 1 Ііаѵе Ііееп і*ісе. — Г)о уои ро вотеіітев іо ІЬе іЬеаіге? — I ро вотеіішев. — Но* оГіеп Ііаѵе уои Ьееп аі Ніе ріау? — I Ьаѵе Ьееп іііеге опіу опсе.— Наѵе уои еѵег Ііееп аі Ніе ЬаИ? — I Ьаѵе Ьееп оГіеп. — Нав уоиг піесе еѵег Ьееп аі Ніе ЬаіІ? — ЯЬе Ііав пеѵег Ііееп ІЬеге.•— Нав уоиг ЬгоіЬег яотеіітея Ьееп аі Ніе ЬаИ? — Не *епі іЬеге (огшегіу. — Нав Ііе Ііееп Ніеге ав оГіеп ав уои? — Не Ііав Ьееп оГіепег ікап 1. — Ноев уоиг уоипр іаііу ро вотеіітев іп іЬе раг- <1еп? — ЯЬе роев вотеіітев іЬеге. — Нав вііе Ьееп іііеге оГіеп? — ЯЬе Ьая Ьееп іЬеге оГіеп. — І)оея уоиг о]<1 вегѵапі ро оГіеп іо Піе піагкеі? — Не роев оГіеп. — І)оея Ье ро ав оГіеп ая ту о!<1 тап- соок? — Не роев оГіепег іЬап Ье. — Наѵе I Ьееп гірЬі іп *гі- ііпр іо ту аипі? — Ѵои Ьаѵе поі Ьееп ѵѵгопр іп *гіііпр Ьег. — Наѵе уои Ііаіі а воге ііпрег? —I Ьаѵе Ііші а яоге еуе. — Нав уоиг вівіег апуіЬіпр роод? — ЯЬе Ііав Ьа<1 поіЬіпр ЬаіІ. — Ноев іі іаке ріасе? — Іі іоок ріасе. — ѴѴЬеп іоок іі ріасе? — ТЬе ііау ЬеГоге уевіепіау. — Ноев Ніе ЬаИ іоок ріасе уевіепіау? — Іі іоок поі ріасе. — Ноев іі іаке ріасе іо-чіау? — Іі «іоев іаке ріа- се іо-<1ау. — ѴѴЬеп ііоев іЬе ЬаіІ іаке ріасе? — Іі Ноев іаке ріа- се іЬів еѵепіпр. — Під іі іаке ріасе іЬе ііау ЬеГоге уевіепіау? — Іі іоок ріасе. — Аі *1іаі о’сіоск іоок іі ріасе? — Іі іоок ріасе аі ЬаІГ раяі еіеѵеп. — 1>о уои ро іо іЬе Ііаіі іЬів еѵепіпр? — I ііо поі ро: I Ьаѵе Ьееп іЬеге уевіепіау. 8». Наѵе уои Ьееп аі іііе ріау еагіу? — 1 Ьаѵе Ьееп Іаіе. — Наѵе 1 Ьееп аі Ніе ЬаИ аз еагіу, ав уои? — Ѵои Ьаѵе Ьееп еагііег ІЬап I. — Ная уоиг ипсіе Ьееи іоо Іаіе? — Не Ьая Ьееп іоо Іаіе. —
— 49 — Наѵе уоиг зіяіега ІіаЛ апуіЬіпр? — Тііеу Ііаѵе поіЬіпи! ЬаіІ. — ХѴЬо Іі»» ЬаЛ іпу зіюез аші шу зіокіпягя? — Ѵоиг вегѵапі Ііая Ііасі ІюіЬ.— Наз Не Ьасі шу репзіі апЛ ту і»еп? — Не ііаз Ьасі ІюіЬ.— Наз оиг пеірЬЬоиг Ьасі іпу Іюгае ог іЬаі оГ шу ЬгоіЬег? — Не Ііаз Іииі пеііііег уоига пог іііаі оГ уоиг ЬгоіЬег. — Наѵе I Ьасі уоиг іеііег ог ІЬів оГ уоиг рЬувісіяп? — Уои Ьаѵе Ьасі пеііЬег опе пог іЬе оіііег. 84. УѴЬаі Ііаз Іииі іііе шегсііапі? — Не Ьаз поіЬіпр ІіаЛ. — Наз апу- Ьосіу Ііасі шу ДОІЛеп яігіпц? — ХоЬсніу Ьаз Ііасі іі. — Наз апіЬо- сіу Ііасі уоиг вііѵег ріпз? — КоЪосІу Ііая Ііасі іЬет. Наѵе уои ііееп Гогтегіу аі іЬе ЬаИ? — I Ііаѵе Ьееп зотеіітез. — ѴѴІіеп Ьаѵе Ііееп уоиг піесея аі іііе сопсегі? — ТЬеу іѵеге іііеге іЬе ііау ЬеГоге уез- ІегЛпу. — Наѵе іііеу ГоипЛ апуЬоЛу? — ТЬеу ГоипЛ іЬеге поЬо- Лу. — Наз Ьееп уоиг зізіег аі іЬе ЬаІІ оГіепег Ніап уоиг Ьгоіііегз? — ЗЬе Ьаз поі Ьееп оГіепег Ніап іЬеу. — Наз Ііееп уоиг Ггіеші оГіеп аі іііе ріау? — Не Ьаз Ьееп яеѵегаі іітез іЬеге. — Наѵе уоп Ьееп Ьипргу зошеіітез? — I Ьаѵе Ііееп оГіеп Ьипцгу. — Наз уоиг вег- ѵапі Ьееп оГіеп Ніігяіу? — Не Ьая пеѵег Ьееп пеііііег іЬігзіу пог Ьипцгу. — Наѵе уоига зізіега еѵег Ііееп аГгаіЛ?— ТЬеу Ьаѵе пеѵег Ьееп пеііЬег аГгаіЛ, пеііЬег Ііипцгу, пог іЬігаіу. — >ѴЬеп сіісі іііе ЬаіІ іаке ріасе? — Іі іоок ріасе іііе Нау ЬеГоге уеяіегЛау. — ѴѴЬо Ьаз іоіеі іі уои? — Му ипсіе Ьаз заіеі іі ше. — ѴѴЬаі Ьаз уоиг зізіег іоіеі уои? — ЗЬе Ьаз поіЬіпц іоІЛ ше. — Наѵе I яаіЛ іі уои? — Ѵои Ьаѵе поі заіеі іі те. — Наз Ье заіеі іі уои? — Ие Ьаз заіеі іі ше. — Наѵе іііеу заіеі іі іііе ЕпеіізЬ? — ТЬеу Ііаѵе заіеі іі іііет. — ѴѴЬе Ііая заіеі іі уои? — Ѵоиг Лаивіііег Ііаз заіеі іі те. — Наз вЬе яаіЛ іі уои? — ЗЬе Ьаз заіеі іі те. — Во уои іѵізіі іоіеі іі уоиг Ггіешія? — I ѵѵіяіі іо іеіі іі іЬет. — Наѵе уои апуііііпк іо сіо? — I Ііаѵе поііііп" іо ііо. — ѴѴІші Ьаз уоиг аипі Лопе? — ЗЬе Ііаз поіЬіпр сіопе. — Ная уоиг Гетаі-соизіп сіо апуііііпе? — ЗЬе Ііая сіопе апуіЬіпр. — ѴѴЬаі Ьаз яііе сіопе? — Чіе Ьая сіопе ап ехегеізе. — Ная зЬе шасіе а ригве? — ЗЬе Ьаз тасіе опе. — \Ѵііаі Ьаѵе I сіопе? — Уои Ьаѵе іот шу Іюокз. — ѴѴЬаі Ьаѵе уоиг сійІНгеп тисіе? — ТЬеу Ьаѵе тасіе яоше ехег- сізе. — ѴѴІіаІ Ьаѵе ѵѵе сіопе? — Уои Ьаѵе поіЬіпв Лопе Ьиі уоиг ЬгоіЬега Ііаѵе Югп ту сіоіііея. — ѴѴЬо Ьаз Ьигпі Ніе Ьоизея оГ Ніе (лгескя. — ТІіе Тигкя Ьаѵе Ьигпі Ніеш. — Наз іііе іаііог аі- іеаЛу таНе уоиг сІоіЬ? — Не Ьаз поі уеі шасіе іі. — Наз іЬе Ніоетакег уеі тасіе уоиг зЬоез? — Не Ііаз аігеаііу тасіе іііет. — Пая Ье аігеаііу шасіе уоиг Ьооіз? — Не Ьаз поі уеі тасіе іііет. — Наѵе уои вошеіітез шасіе а Ьаі? — I Ьаѵе пеѵег шіиіе іі. — На- 'е уоиг пеіцЬЬоига еѵег сіопе Ьоокя? — ТЬеу Ііаѵе Лопе зошеіі- іпез. — Ноѵѵ тапу сіоіііея Ьаз тасіе уоиг іаііог? — Не Ііая таЛе 4
— 50 — а Ьипйгсй Сѵепіу опе. — Нав Ье тайе воте роой ог Ьай сІоіЬев? — Не Ьав таііе воте роой аші воте Ьаіі опез. — Наз уоиг ГаіЬег риі оп Ьів йгевв? — Не Ьаз поі уеі риі іі оп, Ьиі Ье ів роіпр іо риі іі оп. — Наз уоиг вівіег риі оп Ьег зЬоев? — ВЬе Ьав риі іі оп. — Наѵе оиг вівіегв риі оп Ніеіг вЬоез ог іЬеіг віоскіпрв? — ТЬеу Ьаѵе риі оп пеііЬег іііеве пог ІЬозе. — \ѴЬаі Ьав Ніе тег- сЬапі іакеп оЙ? — Пе Ьав поіЬіпр іакеп ойГ. — \ѴЬаі Ьаѵе уои іакеп ой? — I Ьаѵе іакеп оіТ ту ргеаі Ьаі. — Наѵе уоиг сЬіій- геп вотеіЬіпр іакеп оЙГ? — ТЬеу Ьаѵе іакеп ой ІЬеіг ріоѵев Гог ріѵіпр уои воте топеу. 85. Наѵе уои врокеп іо ту тоіЬег? — I ііаѵе врокеп Іо Ьег. — ЛѴІіеп йій уои вреак іо Ііег? — I вроке іо Ьег іііе йау ЬеГоге уев- Іегйау. — Ноѵ>' тапу Іітев Ьаѵе уои врокеп іо ту аипі? — I вроке іо Ьег веѵегаі Іітез. — Наѵе уои оГіеп врокеп Іо Ьег йаиріі- іег?— I Ьаѵе оГіеп врокеп іо Ьег. — То ѵЬісЬ іайіев Ьав уоиг Ьго- іЬег врокеп? — Не Ьав врокеп іо Іііеве аші Іо іЬозе Іаіііев. — Наѵе уои врокеп Іо іЬе Негшапв? — I Ьаѵе врокеп іііеш. — Наѵе іііе Киввіапв еѵег врокеп іо уои? — ТЬеу Ьаѵе оГіеп врокеп іо те. — \Ѵ1ші Ьав ІЬе ЕпріівЬтап іоііі уои? — Не Ьав ваііі піе когіів. — ѴГЬісЬ ѵогііз ііая ііе ваііі уои? — Не Ьав ваііі те іЬеве когіів. — ѴѴЬаі Ьаѵе уои іо іеіі те? —I Ьаѵе воте ѵогйз іо вау уои. — ХѴЬісЬ ехегсівев Ііав уоиг вівіег чгіііеп? — 8Ье Ьав ѵгіііеп ІЬове. — \ѴЬісЬ іеввопв Ьаз уоиг перЬеѵ віийіеіі? — Не Ьав віийіей Іііеве. — ЛѴЬісЬ теп Ьаѵе уои вееп аі іЬе тагкеі? — I Ьаѵе вееп іііеве. — УѴЬісЬ іеііегв Ьаѵе уои еЬіійгеп геаіі? — ТЬеу Ьаѵе геаіі іЬезе іѵЬісЬ уои Ьаѵе ѵгіііеп іііет. — Наѵе уои геаіі Іііе Ьоокв, кЬісЬ «е ііаѵе іепі уои. — \Ѵе Ьаѵе іеші іЬет. — Наѵе уои вееп Іііеве ѵотеп ог іЬове? — I Ьаѵе вееп пеііЬег Іііеве пог ІЬове. — АѴііісЬ ѵотеп Ьаѵе уоиг вееп? — I Ьаѵе вееп іііеве Іо ѵгЬісЬ уои Ьаѵе врокеп. — Наѵе уои Ьееп асциаіпіеіі ѵѵіііі шу гіаирЬіегз? — 1 Ьаѵе Ьееп асциаіпіеіі ѵііЬ іЬет. — ХѴііЬ кЬісЬ Ьоув Ьав уоиг соивіп Ьееп асциаіпіеіі? — Не Ьаз Ьееп асциаіпіеіі ѵійі ІЬеве оГ оиг оііі пеірЬЬоиг. — Наѵе I кпоѵп ІЬеве ЕпріівЬ? — Уои Ьаѵе поі кпоѵп іЬет. — Аге уои ІЬе вівіег оГ іЬів уоипр тап? — I ат. — Із іЬіз уоипр іаііу уоиг йаирЫег? — 8Ье ів. — Ів іЬів уоипр репі- іетап уоиг перііеѵѵ? — Не ів поі. — Ія Ье уоиг ЬгоіЬег? — Не ів. — Аге уоиг Ггіепйв ав гісЬ ав ІЬеу вау? — ТЬеу аге. — Аге іЬеве теп ав іеагпеіі аз ІЬеу вау? — ТЬеу аге поі. — Воев уоиг яегѵапі оГіеп вѵеер іЬе ѵаге-Ьоиве? — Не вѵеерв іі ав оГіеп ав Ье еапв. — Во уои оГіеп вчеер уоиг гоот? — I вѵеер іі аз оГіеп аз I сапз.— Нав ІЬів тап епоирЬ топеу іо Ьиу воте ѵооіі? — I йо поі кпоѵ іі. — Вій уоиг вівіег ро ревіегдау іо ІЬе Ьаіі? — I йо поі кпоѵѵ іі. — Із уоиг ѵошап-соок ропе Со ІЬе тагкеі? — ВЬе
— 51 ів поі {іопе. — Ів вЬе ііі? — ЗЬе ів. — Ат I ііі? — Уои аге поі. — Аге уои ав іаіі ав I? — I ат. — Аге уои ав іігесі ав ту вівіег? — I ат тоге іЬап вііе. 86. ѴѴЬісЬ Ьеег Ьав уоиг вегѵапі (Ігипк? — Не Ьав (Ігипк Ніе ті- пе. — Ат 1 аз роог ав уоиг ГаіЬег? — Уои аге Іевв іЬап Ье. — Наѵе уои вееп ту аипів? — I Ьаѵе вееп іЬет. — 'ѴѴЬеге уои вееп іііет? — I Ьаѵе вееп ІЬеш аі іЬеіг Іюиве. — Нав уоиг Га- іЬег еѵег вееп апу АгаЪев? — Не Ьав пеѵег вееп іЬет. — Наѵе уои вееп апу? — I Ьаѵе вееп зотеіітев. — Во уои саіі те? — І саіі уои. — ЛѴЬо саіів уоиг вівіег? — Му тоіЬег саііз Ьег. — Наѵе уои іЬгоип аѵау іЬе ріоѵев? — I Ьаѵе поі ІЬгоѵп іЬет. — Ііоев уоиг аипі іЬгоѵ аѵау аиуіЬіпр? — 8Ье іЬгоѵв аѵау іЬе Іеі- іегв, ѵЬісЬ вЬе гесеіѵев. — Наѵе уои ііігоѵп аѵау уоиг реи? — I Ьаѵе поі ііігоѵп аѵау іі; I аш іп ѵапі оГ іі іо ѵгііе ту Іеі- іегв. — Нав уоиг ЬгоіЬег ііігоѵп аѵау Ьів Ьоок? — Не Ьав поі іЬгоѵп аѵау іі; Ье ів іп ѵапі оГ іі іо Іеагп іЬе епрІівЬ. — Наѵе уои ѵгіііеп ап ехегсіве? — I Ьаѵе поі ѵгіііеп ап ехегсіве, Ьиі I Ііаѵе ѵгіііеп а Іеііег. — \Ѵ1іаі Ьаѵе ѵгіііеп уоиг вівіегв? — ТЬеу Ьаѵе ѵгіііеп іііеіг Іезвопв. — УѴЬеп Ьаѵе іііеу ѵгіііеп іііет? — ТЬеу Ьаѵе ѵгіііеп ІЬет іЬіз тогпіпр. — Наѵе уои ѵгіііеп уоиг поіез? — I Ьаѵе ѵгіііеп іііет. — Нав уоиг ЬгоіЬег ѵгіііеп Ьів? — Не Ьав поі уеі ѵгіііеп іЬет. — АѴЬісЬ ехегсізез Ьаз уоиг Іііііе візіег ѵгіііеп? — 8Ье Ьав ѵгіііеп Ьегв. — Наѵе уои ѵгіііеп іЬе ехегсівев, ѵЬісЬ I Ьаѵе ріѵеп уои? — I Ьаѵе поі уеі ѵгіііеп іЬет; I Ьаѵе поі Ьасі уеі ііте іо ѵгііе іЬет. 87. Наѵе уои гесеіѵеіі іЬе Іеііегв?—I Ьаѵе ѵѳсеіѵеД опе. — Ноѵ , тапу Іеііегв Ьав уоиг вівіег ѵгіііеп? — ЗЬе Ьав ѵгіііеп опіу опе. — Ноѵ тапу Ьав вЬе гесеіѵеіі? — 8Ье Ьаз гесеіѵесі опіу опе, Ьиі ту ГаіЬег Ьав гесеіѵеіі тоге іЬап зЬе; Ье Ьаз гесеіѵеіі Ііѵе. — ЛѴЬеп I Ііаѵе уои (Ігипк воте Ьеег? — I Ьаѵе (ігипк іо-(1ау. — Нав іЬе Інегѵапі ЬгоирЬі ту поіе? — Не Ьав ЬгоирЬі іі. Не Ьав ЬгоидЫ Ііі іо уоиг аипі. —Наз Ье іакеп ту Іеііег іо іЬе рові-ойісе? — Не ІІіаз іакеп іі. — "ѴѴЬісЬ Іеііегв Ьаѵе уои іакеп? — I Ьаѵе іакеп ІіЬезе ѵЬісЬ уои Ьаѵе ріѵеп те іо саггу. — То ѵЬот Ьаѵе уои I аггіеіі іііет? — I Ьаѵе саггіеіі ІЬет ю уоиг ЬгоіЬег. — ЛѴІіеге ІЬав уоиг ЬгоіЬег саггіеіі ту Іеііегв? — Не Ьав іакеп шу Іеііегв |іо ніе рові-ойісе. — \ѴЬісЬ Ьоокв Ьав уоиг Іііііе вівіег іакеп? — Г*Ье Ьаз іакеп іЬеве, ѵЬісЬ уои (Іо поі геай. — Наѵе уоиг тег- Іііапів орепеіі іЬеіг ѵагеЬоизез? — ТЬеу Ьаѵе орепесі іЬет. — І'ѴЬісІі вЬорз Ьаѵе іЬеу орепеіі? — ТЬеу Ьаѵе орепеіі іЬеве ѵЬісЬ 4*
— 52 — уои Ьаѵе вееп. — ЛѴІіеп Ьаѵе іЬеу орепеіі Іііет? — ТІіеу Ііаѵе оі>епс<1 Ніеш іо-ііау. — Наѵе уои сошіисіеіі іЬе (огеіцпегя іо Піе ѵагеЬоивев? — I Ііаѵе сошіисі іііеш ІЬеге. — ѴѴЬісІі йгея Ііаѵе ехііприізйеЛ уоиг вегѵапіз? — ТЬеу Ьаѵе ехНириіяЬеіі ІЬеяе, ѵЬісЬ уои Ьаѵе регсеіѵеіі. — ѴѴІіеге аге ропе уоиг яівіегв? — ТЬеу аге цопе іо Ніе Піеаіге. — Аге уоиг Ггіешія веі оиі? — ТЬеу аге поі уеі веі оиі. — ѴѴЬеп <1о ІЬеу яеі оиі? — ТЬія еѵепіпр. — Аі ѵЬаІ о’сіоск? — Аі а циагіег раві еірЫ. — ѴѴЬеп аге Ніе епрІіяЬ Ьоув соте Іо уоиг перЬеѵ’в? — ТЬеу аге соте іЬів тогпіпр. — Аге соте ІЬеіг Ггіешія аіяо? — ТІіеу аге аіяо соте. — Ія аиуЬоіІу соте Іо уоиг Ьоиве. — ТЬе рооЛ ЕгепсЬ аге соте іо оиг Ьоияе. — АѴЬо ія соте Іо Ніе ЕгепсЬ’в? — ТЬе (тегтапя аші Піе ЕпрІіяЬ аге соте іЬеге. 88. Наѵе уои ѵггіііеп Іо уоиг тоіЬег? — I Ііаѵе ѵгіНеп Ііег. — Нав зЬе апвѵегеЛ уои? — ЗЬе Ьая поі уеі апвѵегеіі те. — ѴѴЬеп Ьаѵе уои ѵгіііеп іо уоиг ГаіЬег? — I Ьаѵе ѵггіііеп Ьіт (Ьіз тог- піпр. — Но уои реі вѵері уоиг гоот? — I реі яѵері іі. — Нав уоиг ЬгоіЬег цоі яѵері Ьів соипііир-іюияе? — Не Ьав поі уеі роі вѵері іі; Ьиі Ье іпіешів іо веі яжері іі іо-(іау. — Наѵе уои ѵіреіі уоиг Гееі? — I Ііаѵе ѵѵі|іе<1 ІЬет? — АѴІіеге Ііаѵе уои ѵіреіі ІЬет? — І Ьаѵе ѵіресі Іііеш ироп (Ье сагреі. — Наѵе уои цоі ѵірегі уоиг іаЫев? — I Ьаѵе роі ѵѵіресі Ніет. — ѴѴІіаі ііоея уоиг вегѵапі ѵі- ре? — Не ѵірея іііе кпіѵея, ІЬе Гогкя. ІЬе ріаіея аші іЬе ііівііез.— Наѵе уои еѵег хѵгіііеп Іо іііе рЬувісіап? — I Ііаѵе пеѵег ѵѵгіііеп Ьіт. — Ная Ье вотеіітез іѵгіііеп уои? — Не Ііав оГіеп ѵгіііеп те. — ѴѴІіаі Ьав Ье ѵгіііеп уои? — Не Ьая іѵгіііеп те апуіЬіпц. — Ноѵ тапу іітея Ьаѵе уоиг Ггіеші ѵгіііеп уои? — ТЬеу Ьаѵе ѵгіі- Іеп ше тоге Іііап іЬігіу іітез. — Наѵе уои яееп ту вопв? — I Ьаѵе поі вееп Ніет. — Наѵе уои еѵег яееи шу іІаицЬіегв? — I Ьаѵе пеѵег вееп ІЬет. — ѴѴІіеге ів ту соаі? — 11 ів оп іЬе ІаЫе. — ѴѴІіеге ія шу сгаѵаі? — Іі ів оп ІЬе ЬепсЬ. — Аге піу Ьооія оп іЬе ЬепсЬ? — ТІіеу аге ишіег іі. — Ія іііе сЬагсоаІ оп ІЬе ЬепсЬ ? — ІІ із іп Піе віоѵе. — Наѵе уои риі апу ѵооіі іп іііе віо- ѵе? — 1 Ьаѵе риі воше. — Нав уои вівіег соііі? — ЗЬе Ьая поі соііі. — Іі іііе хѵооіі, ѵЬісЬ I Ьаѵе вееп іп іііе віоѵе? — Іі із іЬеге. — Аге шу іеііегз оп іЬе віоѵе? — ТЬеу аге іп іі. — Наѵе уои поі Ьееп аГгаііі іо Ьигп шу Іеііегз? — I Ьаѵе поі Ьееп аГгаііі іо Ьигп Іііет. — ѴѴЬо Ьав Ьигпі уоиг рауюсе? — Му Іііііе візіег Ьая Ьигпі Ніет. — Наѵе уои вепі уоиг Іііііе Ьоу іо ІЬе тагкеі? — I Ьаѵе вепі Ьіт іЬеге. — ѴѴІіеп Ьаѵе уои яепі Ьіт ІЬеге? — I Ьаѵе яепі Ьіт іЬів шогпіпр Іо Ьиу воте Ьгеаіі аші воте ѵіпе, аші Ье Ьаз ЬоирЬі воше сакея. — Ная ІЬе Атегісап іепі уои аиу то- пеу?— Не Ьав Іепі те воте.— Нав Ье оГіеп Іепі уои?— Не Ьая
— 53 — Іепі ше вотеіітез. — Ная ІЬе ЗрапіагЛ еѵег Іепі уоп апу топеу? — Не Ііав пеѵег Іепі іі те. — Ів Ье роог? — Не ів поі роог; Ье ів гісЬег ІЬап уоп ап<1 I. — Ро уои ѵіяЬ Іо Іеші те а ептп? — I ѵіяіі Іо Іеші уои іѵо опев. — Ноѵ тапу яЬіІІіпрв Ьая ІЬе Епр- ІівЬтап Іепі уои? — Не Ьав Іепі ше іѵспіу Йѵе. 89. Ія уоиг вівіег соте (о ІЬе Ьоиве оГ ту яіяіег? — ВЬе ія соте іо Ьегв. — УѴЬеп ів уоиг Ьоу соте Іо ІЬе тіпе’з? — ТЬія шог- піпр. — Аі ѵііаі о’сіоск? — Еагіу. — Ів Ье соте еагііег ІЬап уои? — Аі ѵЬаі о’сіоск аге уои соте? — I ат соте аі Ьаіі разі віх. — 1>і<1 іііе сопсегі іаке ріасе? — И іоок ріасе. — Г>кІ іі Іаке ріасе еагіу? — Іі іоок ріасе Іаіе. — Аі ѵЬаі о’сіоск? — Аі Г'ѵеіѵе. — Аі ѵЬаі о’сіоск іоок ІЬе Ьаіі ріасе? — ІІ Іоок ріасе а( тіЛепірЬі? — 1>оев уоиг яіяіег Іеагп іо ѵгііе? — ЗЬе Іеатя іі.— Роея вііе кпоѵ Ьоѵ іо геші?—ЗЬе сап іі уеі поі. — Ро уои кпоѵ іЬе ЕпрІіяЬтап ѵііЬ ѵЬісЬ I ат асциаіпіеЛ? — 1 Ло поі кпоѵ іЬів ІЬаі уои кпоѵ, Ьиі I кпоѵ апоіЬег.— Роея уоиг ЬгоіЬег кпоѵ <Ье яате тегсЬапів, ѵЬісЬ I кпоѵ? — Не Лоев поі кпоѵ іііе яате, Ьиі Ье кпоѵя іЬе оіііег. — Наѵе уои еѵег роі тепЛеЛ уоиг соаі? — I Ьаѵе роі шепЛеЛ іі вошеіітев. — Нав уоиг ГгіепЛ роі ѵаяЬеЛ Ьів сгаѵаіз? - Не Ііав поі уеі роі ѵавЬеЛ ІЬет. — Наѵе уои роі тепЛеЛ ту віюея? — I Ьаѵе поі уеі роі тепЛеЛ іііет. — Нав уоиг аипі вотеіітез роі тепЛеЛ Ьег віоскіпрз?— ЗЬе Ьав роі іпепЛеЛ іЬет веѵегаі ііпіев. — Ная уоиг ЬгоіЬег роі тепЛеЛ Ііів Ьаі ог Ьія соаі?— Не Ьая поі роі шепЛеЛ пеііЬег опе пог (Ііе оіііег. — Нав уоиг тоіЬег роі ѵавЬеЛ Ьег віоскіпрз ог Ьег ріоѵев? — ЗЬе Ьав поі роі ѵаяЬеЛ пеііЬег опе пог ІЬе оіііег. — Нав уоиг піесе роі тпаЛе апуііііпр? — ЗЬе Ьав поіЬіпр роі таЛе. — Наѵе уоиг ІоокеЛ Гог ту віоскіпрв? — I Ьаѵе ІоокеЛ Гог Ніет оп іЬе ЬеЛ, Ьиі I Ьаѵе ГоипЛ іііет ишіег. — Наѵе уои ГоипЛ ту Іеііегя іп ІЬе віоѵе? — 1 Ьаѵе ГоипЛ іЬет іЬеге. — Нав уоиг ѵошеп-вегѵапі ГоипЛ шу ріоѵев? — ЗЬе Ьав ГоипЛ іЬеш ироп Іііе ЬеЛ. — Наѵе уои аІгеаЛу вееп Огеекз? — I Ьаѵе поі вееп іііет. — Наѵе уои аІгеаЛу вееп а Зугіап? — I Ьаѵе аІгеаЛу вееп опе. — УѴЬеге Ьаѵе уои вееп опе?—Аі ІЬе іііеаіге. — Наѵе уои ріѵеп Ніе Ьоок Іо ту яіяіег? — I Ьаѵе ріѵеп іі Ьег. — Нав уоиг ЬгоіЬег ріѵеп апу топеу іо Іііе тегсЬапі? — Не Ьав ріѵеп Ьіш зоте. 90. Ноѵ шисЬ топеу Ііая уоиг ЬгоіЬег ріѵеп Іо ІЬе тегсЬапі? — Не Ьав ріѵеп Ьіш еірЫееп зЫПіпрв. — УѴЬаі Ьаѵе уои ріѵеп Іо піу ЛаирЫегя? — I Ьаѵе ріѵеп Ніет роІЛеп гіЬЬопв, ріпв апЛ пееЛ-
54 — Іез. — І)о уои ишіегзіапсі те? — I шміегаіапсі уои. — Воез іЬе Епцііяішіап ишіегзіаші ие? — Не ипсіегзіашіз из. — Во уои ип- (Іегзіапсі кііаі ке вау уои? — "ѴѴе ишіегзіаші іі. — 1>о уои иіиіег- зіаші еіщіівіі? — I во поі ипйегзіаші іі уеі, Ьиі 1 Іеагп іі. — Воез уоиг зізіег ишіегаіаші бегтап? — 81іе ишіегзіапсіз іі поі, Ьиі зЬе Ье^іпз Ю Іеагп іі. — Во ке ишіегзіапсі ІЬе ГгепсЬ? — Ж* (Іо поі ишіегзіаші ІЬет. — Во ІЬе ГгепсЬ ип<1егз1ап<1 из? — ТЬеу ишіегзіапсі из. — Во ке ишіегаіапсі ІЬеш? — \Ѵе Ьапііу ип(іегзІап(1 ІЬет. — Во уои Ьеаг апу поізе? — I Ьеаг поіЬіпр. — Наѵе уои Ьеапі ІЬе гоагіпу оГ ІЬе кіші? — 1 Ьаѵе поі Ьеапі іі. — ЛѴЬаІ сіо уои Ьеаг пок? — 1 Ьеаг ІЬе гоагіпр оі іЬе зеа. — Во уои поі Ьеаг іЬе Ьагкіп^ оГ ІЬе сіодз? — I Ьеаг іі. — То кіют із ІЬіз (І08? — ІІ із Іііе <1оц оГ іЬе Роіе. — Наѵе уои Іозі уоиг ригзе? — I Ьаѵе поі Іозі іі. — Наз уоиг зізіег Іозі ту Іеііегв?— 8Ье Ьаз Іозі ІЬет. — Наз уоиг ЬгоіЬег Іозі аз тисЬ топеу ая I? — Не Ьаз Іозі шоге іЬап уои. — Нок тисЬ Ьаѵе I іозі? — Той Ьаѵе Іозі Ьапііу а роиші. — Аге уои каіііпр Гог апуіхміу? — I ат каіііпк Гог поЬосіу. — Во уои ехресі ІЬе Іагіу кЬісЬ 1 Ьаѵе зееп ІЬіз тогпіпр? — І ехресі Ьег. — Із ІЬіз уошщ тап каіііп^ Гог Ьіз Ьоок? — Не із каіііпц Гог іі. — Во уои ехресі апу Ггіепсіз? — I (Іо. — Во уои ехресі уоиг тоіЬег ІЬіз еѵепіщі? — I (іо ехресі Ьег. — Із зЬе цопе ю ІЬе Ьаіі? — 8Ье із поі ропе. — ЛѴЬеге аге уои гетаіпесі? — I каз гетаіпесі аі Ьоте. — ѴГЬеге аге ІЬе поіі- Іетеп гетаіпесі? — ТЬеу аге гетаіпесі аі іЬе Ьаіі. — Аге уоиг Ггіепсіз гетаіпесі аі Ніе Ьаіі? — ТЬеу аге гетаіпесі іЬеге. — Нок тапу Ьоокз Ьаѵе уои геасі? — I Ьаѵе геасі Ьапііу іко. — Наз уоиг (ІаирЫег геасі ту Ьоок ? — 81іе Ьаз поі уеі геаіі іі диііе. — Ііаз уоиг соизіп Апізііесі Ніезе Ьоокз? — 81іе Ьаз аітозі ЬпізЬесі ІЬет. — Нок оісі аге уои? — I ат Ьапііу еі"Ыееп уеагз оів. — Нок оісі із уоиг зізіег? — 8Ье із Ьапііу піпеіееп уеагз оісі. — Аге уои аз оісі аз яЬе? — 1 ат поі зо оісі аз зЬе. — Нок оісі із уоиг ЬгоіЬег? — Не із аЬоиі ікеіѵе уеагз оісі. 91. Аге уои уошщег ІЬап I? — I (Іо поі кпок. — Ат I уоип^ег ІЬап уои? — Уои аге уоипцег Іііап I. — Нок оісі із уоиг аипі? — ЗЬе із поі циііе іЬігіу уеагз оісі. — Аге оиг Ггіешія аз уоипц аз ке? — ТЬеу аге оісіег ІЬап ке. — Нок оісі аге іЬеу? — ТЬе опе із ікепіу-Гоиг уеагз оісі, ІЬе оіЬег із ікепіу йѵе уеагз оісі. — Ія уоиг тоіЬег аз оісі аз тіпе? — 8Ье із оісіег іЬап уоигз. — Нок Ьаѵе кгіііеп уоиг сЬіііігсп іЬеіг ехегсізез? — ТЬеу ііаѵе кгіііеп іЬет Ъасііу. — Сап уоиг Іііііе Ьоу аігешіу геасі?—Не сапз іі. — Воез Ье геасі кеіі? — Не геа<1з кеіі. — Воез уоиг Іііііе зізіег кпок Ьок Іо зреіі? — Уез, тжіате. зЬе сапз іі. — Нок Ііасі ереіі уоиг
— 55 — Іііііе зізіег? — ЗЬе На» вреіі во во. — Ноѵ Ііа» геасі уоиг Іііііе Ьоу? — Не Ьав геасі поі Ьасііу. — Во уои кпоѵ реппап? — 1 кпоѵ іі. — Во уои кпоѵ ав тисЬ ав іЬе ГгепсЬ рЬузісіап? — I (іо поі кпоѵ ая тисЬ ав Ье. — Воев уоиг вівіег вреак ііаііап? — ЗЬе яреакв іі ѵеіі. — Ноѵ зреак уоиг сЬіІсігеп? — ТЬеу зреак поі Ьасііу. — Во іііеу Іівіеп Іо ѵЬаі (іо уои зау ІЬет? — ТЬеу Ііяіеп іо іі. — Ноѵ Ьаѵе уои Іеагп ІЬе ГгепсЬ? — 1 Ьаѵе Іеагп іі іп ІЬія тапег. — Наѵе уои саііесі ту зізіег? — I Ьаѵе саііесі Ьег. — Ів вЬе соте? — Ыоі уеі. — \ѴЬеге Ьаѵе уои ѵеіесі уоиг сігеяз? — I Ьаѵе ѵеіесі іі аі ІЬе соипігу. — АѴІіеге Ьав уоиг зія- Іег ѵеіесі Ьег вЬоев? — ЗЬе Ьая ѵеіесі ІЬет іп ІЬе рапіеп. — Воея яЬе ѵінЬ іо риі Іо сігу? — ЗЬе Ьая аігеасіу риі ІЬет іо сігу. — Ная шу соияіп Іепі уои Ьег ріоѵев? — Нее Ьая геГияесі Іо Іепі іііет те. — Во уои рготіве те Іо сате аі Ніе Ьаіі? — I рго- тіве іі уои. — ѴѴІіаі Ьав шу тоіЬег рготівесі уои? — ЗЬе Ьаз рготізеЛ ше а йпе сігеяв. — Наѵе уои гесеіѵесі іі? — Иоі уеі. — Во уои ріѵе ше ІЬіз ѵЬісЬ уои Ьаѵе рготіяесі те? — I діѵе іі уои. — Ноѵ тисіі топеу Ьаѵе уои ріѵеп Іо ту воп? — I Ьаѵе ріѵеп Ьіт іЬгее роишія іѵеіѵе яЫПіпрз. — Наѵе уои поі рготівесі Ьіт тоге? — I Ьаѵе ріѵеп ІЬів ѵЬісЬ I Ьаѵе рготівесі Ьіш. — Наѵе уои епрІівЬ топеу? — I Ііаѵе іі. — ХѴЬісЬ топеу Ьаѵе уои? — I Ьаѵе воте роипйз, воте сгоѵпв, яоте зЫПіпрв, воте сіспіегв апсі воте Ііагсів. — Ноѵ тапу сгоѵпв аге іп а роипП? — ТЬеге аге Гоиг сгоѵпв іп а роипсі. — Ноѵ тапу вЬіІІіпрв аге іп а сгоѵп? — ТЬеге аге Ііѵе. — Наѵе уои апу сіепіегв? —I Ьаѵе воте. — Ноѵ тапу сіепіегя аге іп а зЬіІІіпр? — ТЬеге аге іѵеіѵе. — Ноѵ шаиу Ііагсів аге іп а сіепіег? — ТЬеге аге Гоиг. — \Ѵ1іу (іо уои ріѵе топеу іо Іііів тап? — Весаияе Ье ія роог. — ѴГЬу сіо уои поі ідіѵе Ьіт яотеіЬіпр іо сіо? — Не сап поіЬіпр сіо; Ье ів ІП апсі Ьав по опе ііягсі. 92. Сап уои іеші ше уоиг реп? — I сап уои Іепсі іі, Ьиі іі ів ѵогп оиі. — Аге уоиг ріоѵсз ѵот оиі? — ТЬеу аге поі ѵогп оиі. — Вой уои ѵівіі Іо Іепсі ІЬет Іо ту вівіег? — I ѵіяіі іо іепсі Іііет Ьег. — УѴЬот Ьаѵе уои Іепі уоиг соаі? — I Ьаѵе поі Іепі іі, Ьиі I Ьаѵе ріѵеп іі апуЬсісіу. — ѴГЬот Ьаѵе уои ріѵеп іі? — I Ііаѵе ріѵеп іі іо а роог шап. — ЛѴЬу сіо уои поі (Ігіпк? — I сіо пог (Ігіпк. Ьесаияе I ат поі ІЬігвіу. — ХѴЪу сіо уои Іепсі воше топеу аі ІЬіз тап? — 1 Іепсі іі Ьіш Ьесаиве Ье ів іп ѵапі оГ іі. — \ѴЪу (Іоев уоиг ЬгоіЬег яіисіу? — Не зіисііез Ьесаизе Ье ѵівЬея Іеагп епріівіі. — Нав уоиг ІіНІе вівіег аігеасіу (Ігипк? — ЗЬе Ьаз поі уеі (Ігипк Ьесаиве яЬе ів поі уеі ІЬігвіу.
— 56 — 93. Поез іке зііоешлкег шепіі іііе зкоез, иЬіск I Ьаѵе зепі Іііш? — Не (іоез поі шепі (Ьеш Ьесаизе іііеу аге йоги оиі. — ЛѴІіеге аге уои іо во? — I ат іо во іо іііе піагкеі. — Ія уоиг зізіег іо соше Ьеге іо-(1ау? — ЯЬе із іо соте Ііеге. — ѴѴЬеп із зііе іо соте Ьеге? — Яііе із іо коте зоон. — ѴѴЬеп аге оиг сіііііігеп іо во Іо Іііе ріау? — Тііеу аге іо в« іЬіз еѵепіпв. — ѴѴЬеп аге уои іо во іо іііе рііузісіап’?—I ат іо во аі іеп о’сіоск іп іііе еѵепіпв. — Нои тисЬ ііо I оие уои? — Уоу сіо поі оие те тисіі. — Нои тисіі ііо уои оие уоиг іаііог? — I оие Іііт ііѵе ]юиш1з. — Нои тисіі ііоез іііе Егепсктап оие уои? — Не оиез те тоге ікап уои. — 1>о (ке ЕгепсЬ оие аз шиск аз іке Епвііск? — Хоі яиііе аз тисЬ. — По 1 оие уои апуііііпв? — Уои <1о оие ше поіЬіпв. — Но уои кпои іке Ііаііапя икіск I кпои? — I (Іо поі кпои іііезе иЬісІі уои кпои, Ьиі I кпои оіііег. — Поез уоиг ЬгоіЬег геаіі іііе Ьоокз, иіпсіі ту тоіііег Ііаз віѵеп Іііт? — Не геаііз іііет. — Поез Ііе ишіегзіапіі іііет? — Не ишіегзіашіз ікет зо зо. — ЛѴІіу ііо уои Іоѵе (Ьіз тап? — I Іоѵе Ьіт Ъесаизе Ье із воо<1. — ѴѴІіу сіо оиг Ггіешів Іоѵе из? — ТЬеу іоѵе из Ьесаизе ие аге вооіі. — ѴѴІіу ііо уои Ьгіпв те зоте иіпе?— I Ьііпв уои Ьесаизе уои аге іЬігзіу.— Наз уоиг вегѵапі соте Ггот іЬе шагкеі? — Не Ьаз поі уеі геіиг- пеіі. — Аі иііаі о’сіоск Ііая уоиг зізіег геіигпеіі Ггот іііе ЬаИ? — Яке Ііаз геіигпеіі аі (ио о’сіоск іп іііе шогпіпв. — Аі иЬаі о’сіоск каѵе уои геіигпеіі Ггот уоиг Ггіеші? — I каѵе геіигпеіі аі іеп о’сіоск іп іке шогпіпв. — Наѵе уои Іопв гетаіпеіі иіііі Іііт? — I каѵе гетаіпеіі аЬоиі ап Ьоиг. — Нои Іопв <1о уои іпіеші іо ге- таіп аі іііе ЬаИ? — 1 іпіеші іо гетаіп зоте тіпиіез. — Нои Іопв кая Ніе Епвіізіітап гетаіпеіі иіііі уом? — Не Ііаз гетаіпеіі иіііі те (ио Іюигз. — Нои Іопв Ьаѵе уоиг зізіег» гетаіпеіі іп (оип? — Тііеу каѵе гетаіпеіі (ке иіпіег. — По уои іпіеші іо гетаіп іопв іп Ніе соипігу? — I іпіеші іо гетаіп іке зиттег. — ѴѴІіеп аге оиг сіііііігеп (о соте Ьаск Ггот іке ріау? — Тііеу аге іо геіигп аі ЬаИ раві іеп о’сіоск. — ѴѴІіеп із уоиг зоп іо геіигп Ггот іке раіпіег? — Не ів (о геіигп аі зіх о’сіоск іп (Ііе еѵе- піпв. — Наз уоиг нип1 аігеаііу геіигпеіі Ггот іке соипігу ? — Хоі уеі, Ьиі зке тиві іо геіигп зооп. 94. Поез уоиг Ггіеші Ііѵе уеі аі уоиг коизе? — Не ііоев поі Ііѵе аі ту коизе. — Нои Іопв Ьаз ке Ііѵесі аі уоиг коизе? — Не Ьаз Ііѵесі аі ту Ьоиве опіу яіх шопікез. — ѴѴЬеге ііоез Ііе Ііѵе пои? — Не Ііѵез ѴѴагиіск'зігееі Яаіпі-.Іатез’Яоиаге. — ТіІІ иііеп Ііаѵе уои
— 57 — гепіаіиеіі аі Ніе ЬаИ? — I гетаіпед НИ тідпідЫ. — Но« іопц Ьав уоиг ЬгоіЬег гетаіпед іп Іііе зЬір? — Не Ьаз гетаіпед опе Ьоиг. — Наѵе уои гетаіпеіі іп ту соипііпд-Ьоиве іііі по«? — I Ьаѵе гетаіпеіі іііі по«. — ТіІІ ѵѵііеи Ьаз Іііе саріаіп «гіііеп? — Не Ьав «гіііеп Іііі тідпідЫ. — ТіІІ «Ьеп Ьаѵе I «огкеіі? — Ѵои ііаѵе «огкеіі Іііі іЬгее о’сіоск іп (Ье шогпіпд. — ТіІІ «Ьеп Ьаз шу тоіЬег гетаіпеіі «іііі уои? — ЗЬе Ьаз гетаіпеіі «ііЬ те Іііі еѵепіпд. — Наз Ніе рЬувісіап уеі [ог іопд іо «огк? — Не Ііаз Іо «огк іііі іо-тоггоѵ. — Наѵе уои Іо «гііе Гог іопд? — I Ьаѵе (л «гііе Гог (ііі іЬе-ііау аГіег іо-тоггоѵ. — Лт I Ю гетаіп іопд Ье- ге? — Ѵои. аге Іо гетаіп Ьеге Іііі Кипііау. — Із ту ЬгоіЬег Іо гетаіп Іопд «ііЬ уои? — Не із Іо гетаіи Іііі шопдау. — ТіІІ «Ьеп аге «е іо «огк? — Уои аге іо «огк ІІІІ Ніе ііау аГіег іо тогго«. — Наѵе уои уеі іо ві>еак (ог іопд? — I Ьаѵе уеі іо зреак Гог ап Іюиг. — Наѵе уои врокеп іопд? — I Ьаѵе ярокеп ипііі ГЬе пехі ііау. — Наѵе уои гетаіпеіі Іопд іп Ніе дапіеп? — I Ьаѵе гетаіпеіі ипііі Ніів іиотепі. — Наѵе уои уеі іопд іо д«еіі аі іЬе ЕпдіізЬпиіп’з? — I Ьаѵе уеі Іопд Іо Ііѵе аі Ьіз Ьоизе. — ТіІІ «Ьеп Ьаѵе уои уеі іо д«еіі аі Ьіз Іюизе? — ТіІІ ТЬигздау. — Наз Ніе вегѵапі ЬпізЬеіі ту соаів? — Не Ьаз Ьгивііед Ніеш. — Наз Ье сіеапеіі ту зЬоез? — Не Ьаз сіеапед (Ьеіп. — ТіІІ «Ьеп Ьаз Ье гетаіпеіі ііеге?—ТіІІ пооп. 95. Із апуЬоііу соте? — АпуЬоду із соте. — \Ѵ1іаІ Ьаѵе ІЬеу Ьееп ѵѵііііпц? — Тііеу Ьаѵе Ьееп «ііііпд (о іеіі уои? — Наѵе іііеу поі Ьееп «ііііпд іо «аіі?— ТЬеу Ьаѵе поі Ьееп «ііПпд іо «аіі.— Наз уоиг зізіег ехресіед те іопд? — 8Ье Ьаз ехресіед уои 1«о Ьоигв. — Наѵе уои соикі гоаіі ту Іеііег? — I Ьаѵе соиід геаіі іі. — Наѵе уои ишіегвіаші іі? — І Ьаѵе ипдегвіапд іі. — Наѵе уои зЬо«п іі апуЬоііу? — I ііаѵе в1ю«п іі поЬоііу. — Наѵе Іііеу ЬгоидЫ ту соаів? — Тііеу Ьаѵе поі уеі ЬгоидЫ Ніеш. — Наѵе Ніеу з«ері ту гооіп аші ЬгизЬед шу сонія? — ТЬеу Ііаѵе тасіе ав опе зо Ніе оіЬег. — ѴѴЬаІ ііаѵе іЬеу заіеі? — ТЬеу ііаѵе поіЬіпц заііі. — ѴѴІіаІ ііаѵе іііеу іпаііе? — Тііеу Ьаѵе поіЬіпд тасіе. — Наз уоиг іііііе Ьоу хѵізЬсйі Ю «огк? — Не Ііав поі «ізЬед. — 'ѴѴІіаІ ііаз Ье «ізііед іо сіо? — Не Ьаз поііііпд «івЬед Іо сіо. — ѴѴІіаІ сіо уои сіо іЬе тогпіпд? — I геаіі. — Аші «Ьаі ііо уои до ІЬеп? — I ЬгеакГаві аші I «огк. — Во уои ЬгеакГаві ЬеГоге уои геаіі? — Ио, таііите, I геаіі ЬеГоге I ЬгеакГаві. — Воев уоиг іііііе зізіег ріау іпвіеаіі оГ «огкіпд? — 8Ье «огкв іпвіеаіі оГ ріауіпд. — \Ѵ1іаі до уои до Іііе еѵепіпд? — I зіиду шу іеззопз. — ѴѴЬаІ Ьаѵе уои допе ІЬів еѵепіпд? — I Ьаѵе «гіііеп ту ехегсіве апд I Ьаѵе Ьееп аі іііе ІЬеаіге. — Наѵе уои гетаіпед іопд іп Ніе ІЬеаіге? — I Ьаѵе гетаіпед опіу воте тіпиіез. — Во уои «ізЬ Іо «аіі Ьеге. —
— 58 - ТІ11 «Ііеп ат I Іо лѵаіі Ьеге? — Тііі шу Гаіііег геіигп. — Пая ІЬе вЬоетнкег соиід тепд ту Ьооів? — Не кая поі соиід тепд ІЬет. — ЛѴІіу соиііі Ие поі теші іііет? — Весаиве Не Ьаз поі ііте. — Наѵе іЬеу Ьееп аЫе іо Нп<1 шу Ьогвез? — ТЬеу Ііаѵе поі Ьееп аЫе іо Аші іііет. — \ѴЬу Ьаз уоиг вегѵапі Ьеаіеп ІЬе <1оіос? — Весаиве іі Ьая Ьіііеп Ьіт. — \Ѵ1іаі Ьаѵе ІЬеу ѵівЬед іо яау? — ТЬеу Ьаѵе ѵівЬед поіЬіп» іо вау. — Наѵе іЬеу ваій апуіЬіпр пеѵ? — ТЬеу Ьаѵе поіЬіп» ваісі пеѵ. — Нав уоиг аипі ЬоирЫ а пеѵ дгевз? — ВЬе Ьаз ЬоирЫ іѵо пеѵ (ігевзез. — ХѴІіаі (Іо ІЬеу зау пеѵ аі іЬе тагкеі? — ТЬеу зау поіЬіп» пеѵ. — Наѵо ІЬеу ѵівЬед іо кііі а тап? — ТЬеу Ьаѵе ѵіяііед іо кііі опе. —-І)о іЬеу Ье- Ііеѵе іі? — ТЬеу (іо поі Ьеііеѵе іі. — Во ІЬеу вреак оі іі? — ТЬеу вреак. — Во ІЬеу зреак оГ ІЬе тап, ѵііо Ьав Ьееп кіііед?— ТЬеу вреак поі оГ Ьіт. — Сап ІЬеу (іо «Ьаі ІЬеу ѵівіі? — ТІіеу (іо (Ьаі ѵЬаі Іііеу сап, Ьиі поі «Ьаі ІЬеу ѵізіі. 96. Во уои ігаѵеі вотеіітез. — I (гаѵеі оГіеп. — ѴГЬеге до уои іпіепд іо ро ІЬів яитшег? — I іпіеші іо ро іо Рагів. — Во уои поі ро іп Ііаіу? — I ро іЬеге. — Ная уоиг візіег ігаѵеісд зоте- іішев. — ЗЬе Ьая пеѵег ігаѵеіед. — Наѵе уоиг Ггіешіз а шіші іо ро іо Ноііапд?— ТІіеу Ьаѵе а тіші іо ро іЬеге. — \Ѵ1іеп (Іо Іііеу іпіеші іо дерагі? — ТІіеу іпіеші (о сіеііагі іЬе Нау аГіег іо-тоггоѵ.— Ноѵ Гаг Ьаѵе уои ігаѵеіед? — I Ьаѵе ігаѵеіед ав Гаг ав Ііаіу. — Ів уоиг ипсіе ропе ав Гаг аз Епріапд? — Не ія ропе ав Гаг ая Атегіса. — Ноѵ Гаг аге ,іЬе Негтапв ропе? — ТЬеу аге ропе ав Гаг ав Зраіп. — Ія уоиг аипі ропе Гаг? — ЗЬе ія ропе ая Гаг ав Ьошіоп. — Ноѵ Гаг аге уоиг соивіпв ропе? — ТЬеу аге ропе ав Гаг ая Вгевдеп. — Ноѵ Гаг із (Ьів роог шап сошѳ? — Не із соте ав Гаг ав Ьеге. — Із Ье соте ав Гаг ав уои? — Не із соте ая Гаг ая ту ипсіе’в. — Ноѵ Гаг Ьаѵе уои ѵіяііед іо ро? — I Ьаѵе ѵівЬед Іо ро ая Гаг ая ІЬе ѵооіі. — Наѵе уои Ьееп ав Гаг ав іЬеге ? — I Ьаѵе поі Ьееп аз Гаг ая (Ьеге. — Ноѵ Гаг Ноев уоиг яіяіег ѵісіі іо ро? — ЗЬе ѵівЬев іо ро ав Гаг ая іЬе еші оГ іііаі гоаіі. — Ноѵ Гаг до іЬе Ьеег ро? — ІІ роея доѵп іо іЬе Ьоііот оГ ІЬе савк. — ѴЛіеге аге уои роіпр? — I ро іо (Ье соипігу. — Ноѵ Гаг до ѵе ро? — ЛѴе’ро аз Гаг ав (Ье тагкеі. — Во уои ро ав Гаг ав ІЬе іЬеаіге? — I ро ая Гаг ая іЬе савііе. — Воея уоиг даирЫег ро ав Гаг аз ІЬе ѵеіі? — ЗЬе роея аз Гаг ая ІЬеге. 97. Наѵе іЬеу гоЬЬед уои оГ апу ііііпр? — ТЬеу Ьаѵе гоЬЬед те оГ «11 ІЬе роод ѵіпе. — Наѵе (Ьеу гоЬЬед уоиг ипсіе оГ апу (Ьіпр? — ТЬеу Ьаѵе зіоіеп Ггот Ьіт аіі Ьія роод Ьоокя. — Наѵе
— 59 — ІЬеу гоЬЬед уоиг тоіЬег оГ апу (Ьіив? — ТІіеу Ііаѵе зіоіеп Ггот Ьег аіі Ьег йпе дгеззез. — Ло уоп гоЬ апу іЬіпв? — I гоЬ по- іЬіпв. — Наѵе уои еѵег яіоіеп апу іЬіпв? — 1 Ііаѵе пеѵег зіоіеп поіЬііщ. — Наѵе іііеу гоЬЬед уои оГ уоиг йпе уеѵѵеік? — ТЬеу Ііаѵе зіоіеп (Ьет Ггот ше. — ’ѴѴЪаі Ьаѵе ІЬеу гоЬЬед ше? — ТЬеу Ьаѵе гоЬЬед уои оГ аіі уоиг йпе соаіз. — УѴІіеп Ьаѵе іііеу зіоіеп уоиг топеу? — ТЬеу Ьаѵе зіоіеп іі Ггот ше (Ьіз ѵеек. — Наѵе іЬеу еѵег гоЬЬед уои оГ апу іЬіпв? — ТЬеу Ьаѵе пеѵег зіоіеп по- іЬіпц Ггот из. — Ноѵ Гаг Ьаз уоиг зегѵапі Ьгоивііі ту ігипк? — Не Ьаз Ьгоивііі іі аз Гаг аз ту гоот. — Із Ье соте аз Гаг аз ту ѵагеЬоизе? — Не із соше аз Гаг ая іЬеге. — Ноѵ Гаг во іЬе Вгееп сагреі? — Іі воез аз Гаг аз ІЬе согпег оГ уоиг соипііпд-Ьои- зе. — Наѵе уои Ьееп іп Сегтапу? — I Ьаѵе Ьееп іЬеге зеѵегаі іітез. — Наѵе уоиг сЬіІдгеп аігеаду Ьееп іп Егапсе? — ТЬеу Ьа- ѵе поі уеі Ьееп іЬеге, Ьиі I іпіеші іо зеші іЬет іп іііе зргіпц. 1>о уои ѵізЬ іо во оп (Ьія вісіе ог оп іЬаі зіде оГ іЬе гоад? — I до поі ѵізЬ іо до пеііЬег оп Нііз зісіе пог оп іЬаі зіде; 1 ѵізіі іо во іп (Ье тіддіе оГ Ніе гоад. — Ноѵ Гаг Іеадз ІЬія гоад? — Іі Іеадз аз Гаг аз Рагів. — Ная (Ье ріпег (Ігипк аіі іііе Ьеег? — Не Ьая (ігипк іі. — Ная уоиг Іііііе зізіег іогп аіі Ііег Ьоокз? — 81іе Ьаз (огп іЬет аіі. — УѴЬу Ьаз зЬе іогп ІЬет? — Весаизе вЬе <1оез поі ѵізЬ іо зішіу. — Ноѵ тисЬ Ьаз уоиг ЬгоіЬег Іозі? — Не Ьаз Іові аіі Ьіз топеу. — І)о уои кпоѵ ѵііеге із ту шоіЬсг? — I (Іо поі кпоѵ іі. — Ііаѵе уои поі зееп ту Ьох? — I Ьаѵе поі зееп іі. — 1 >о уои кпоѵ Ьоѵ із Нііз ѵогд ѵгіііеп? — Іі із ѵгіііеп іііиз. — Наѵе уои а Ыаск Ьаі? — I Ьаѵе а ѵііііе Ііаі. — УѴЬаі Ьаі Ьаз ІЬе зрапіагд? — Не Ьаз іѵо Ьаіз, а Ыаск ап(і аи ѵіпіе. — УѴЬаі Ьаі Ьаз (Ье ЕпвІізЬшап? — Не Ьаз а гошкі Ьаі. — Наѵе I а ѵііііе Ьаі? — Уои Ьаѵе зеѵегаі Ьаіз ѵііііе аші Ыаск. — Із уоиг зізіег доѵп зіаігз ог ир з(аігз? — БЬе із пеііЬег (іоѵп віаігз пог ир я(аігз; зііе із вопе оиі. 98. І)о уои дуе апуіЬіпв? — I дуе ту дгеяя. — Ноѵ до уои дуе іі? — I дуе іі Ыие. — УѴЬаі соіоиг до уои дуе уоиг Ьаі? — І дуе іі уеііоѵ. — Но уои веі уоиг ІіапдкегсЬіеГ дуед? — I веі іі дуед. — УѴЬаі соіоиг до уои веі іі дуед? — I веі дуед іі вгеУ- — УѴІіаі соіоиг веіз уоиг тоіЬег Ьег іЬгеад зіоскіпвз дуед. — 8Ье веіз (Ьеш дуед Ыаск. — Оеіз уоиг даивЫег Ьег гіЬЬоп дуед? — БЬе веіз іі дуед. — (іеі зЬе дуед іі в*ееп? — 81іе веі іі дуед гед. — УѴЬаі соіоиг Ьаѵе уоиг даивЫегз Ьад іііеіг дгеззез дуед? — ТЬеу Воі іЬет дуед Ьгоѵи. — УѴІіаі соіоиг цоі (Ье Пиззіапз ІЬеіг р;1о- ѵез дуед? — ТЬеу воі іііет дуед вгееп. — Наз уоиг дуег дуед уоиг сІоіЬ? — Не Ьая дуед іі. — УѴЬаі соіоиг Ьаз Ье дуед іі? —
— 60 — Не Ьав сіуесі іі уеііоѵ. — Наѵе уои (гаѵеіегі іи Виввіа. — I Ііаѵе (га ѵеіесі іііеге. — Із уоиг ывсег аігешіу ропе іп каіу? — 81ю ін поі уеі ропе іііеге. — \ѴЬеп (Іо уои веі оиі? — I веі оиі іо-піог- гоѵ."— Аі ѵЬаі о’сіоск? — Лі Гоиг о’сіоск іп (Ье тогпіпр. — Наѵе уои 'ѵогп оиі аіі уоиг ріоѵев? — I Ьаѵе ѵогп оиі ІЬеш аіі. — ХѴЬаІ Ьаѵе (Ье Тигкз тасіе? — ТЬеу Ьаѵе Ьигпі аіі оиг Ьоіпез ап<1 аіі оиг вііірв. — Наѵе уои йпівЬей аіі уоиг поіев? — I Ьаѵе йпівЬесі Іііет аіі. — Нав уоиг вівіег ЙпівЬесі аіі Ьег ІеИеп»? — 8Ье Ьав ЙпівЬесі ІЬет аіі. — ЛѴЬеп Ьав вЬе яІи<1іе«і Ьег Іеввоп? — 8Ье Ьав зіисііесі іі іііів тогпіпр. — Ноѵ Гаг ів (Ье ЕпрЬівЬтап соте? — Не ів соте ав іаг ав (Ье тііісііе оі іЬе гоасі. — ѴѴЬеге (Іоея Ііѵе уоиг аипі? — 8Ье Ііѵев оп іііів вніе оГ іЬе гоасі. — М’Ьеге ів уоиг соипііпр-Ьоизе? — Іі ія оп іЬе оіЬег зігіе оі гоасі.— \ѴЬеге ів ІЬе ѵаге-іюиве оГ оиг ипсіе? — Іі ів оп іііе осЬег віііе оГ іііе сазііе. — ів (Ье рапіеп оГ уоиг аипі оп ІЬів ог оп ІЬаі віііе оі’ (Ье ѵоосі?—И ів оп (Ьаі віііе. — Ів оиг сЬигсЬ оп іііів зісіе оі іЬе гоасі? — 11 ів оп іЬів. — ЛѴЬеге Ьаѵе уои Ьееп (Ьів тог- иіпр? — 1 Ьаѵе Ііееп аі сЬигсЬ. — Ноѵ Іопр Ьаѵе уоп гетаіпесі аі сЬигсЬ? — I Ьаѵе гетаіпесі опе Ьоиг. — Наѵе уои поі Ьееп аі іііе савііе? — 1 Ьаѵе ѵівііесі іо ро, Ьиі I Ьаѵе поі 1іа<і іііпе. 99. ХѴЬаі тиві I сіо?— Ѵои тиві Ьиу а ^оосі Ьоок. — ХѴІіаі шиві (іо уоиг вівіег? — ВЬе тиві ѵгііе а Іеііег. — То ѵЬот тиві яЬе ѵгііе? — ЗЬе тиві ѵгііе іо Ьег аипі. — \ѴЬаі тиві (Іо ту ЬгоіЬег? -- Не шиві віау зіііі. — ѴѴІіаі тиві ѵе (іо? — Ѵои тиві вішіу. — Мизі уои тисіі ѵогк іо Іеагп епріівіі? — I шиві ѵогк тисіі іо Іеагп іі. — ѴѴЬу тиві I ро іо (Ьс тагкеі? — Ѵои тиві ро іо Ьиу воте теаі аші воте ѵіпе. — Мизі I ро апу ѵЬеге? — Ѵои тиві ро іп (Ье рапіеп. — Миві I вепсі Гог апу (Ьіпр? — Ѵои тиві веші (ог воте Ьеег. — Мау I ѵгііе ап ехсг- сіве? — Ѵои сап ѵгііе опе. — \Ѵ1іаі тиві I сіо? — Ѵои тиві ѵгііе а поіе. — То ѵЬот тиві I ѵгііе а поіе? — Ѵои тиві ѵгііе опе іо уоиг Ггіеші. — Ів іі песеввагу іо ро іо іЬе тагкеі? — Іі ів поі песеввагу іо ро іііеге. — ХѴЬаі тиві уои Ьиу? — I тиві Ьиу воте ЬееГ аші воте ишііоп. - Миві 1 ро Гог воте сііееве? — Ѵои тиві ро Гог іі. — Ат I (о ро (о ІЬе ЬаП? — Ѵои тиві ро іііеге. — \ѴЬеп тиві I ро іііеге? — Ѵои тиві ро іЬіз еѵепіпр. — Ат 1 іо ро Гог іііе рЬузісіап? — Ѵои тиві ро Гог Ьіт. — \Ѵ1іаі шиві I (іо іо Іеагп реппап? — Ѵои тиві вішіу а ргеаі (ІеаІ. — Миві 1 вішіу а ргеаі (ІеаІ іо Іеагп агаЬіс? — Ѵои тиві вішіу а ргеаі (ІеаІ. — Ноѵ тисіі ів іііів Ьаі ѵогіЬ? — Іі ів ѵогіЬ ііѵеіееп вЫПіпрв. — І)о уои ѵапі апу віоскіпрз? — I ѵапі іЬеіп. — Ноѵ тисЬ сіо (Ьеве віоскіпрв ѵогіЬ ? — ТЬеу аге ѵогіЬ іЬгее вЬіІІіпрв. — Ів
— 61 іііаі аіі уои ѵапі? — ТЬаі ів аіі I ѵапі. — Ііо уои поі ѵапі ріоѵез? — I (Іо поі ѵапі Ніепі. — Миві уои Ііаѵе тисіі топеу? - I тизі Ьаѵе а ргеаі «ІеаІ. — Ноѵ тисЬ шиві уои Ьаѵе? — I шиві Ьаѵе Гоиг роишія. — Ноѵ тисЬ тиві уоиг вівіег Ьаѵе? — ЗЬе опіу ѵапі» віх (Іепіегв. — Воев вііе поі ѵапі тоге? — Зііе (Іоея поі ѵапі шоге. — Воея уоиг ЬгоіЬег ѵапі тоге? — Не ііоев поі ѵапі ав тисЬ ав I. — \ѴЬаІ шиві уои Ьаѵе? — I шиві Ьаѵе во- ше топеу ап(і апу яЬое». — Наѵе уои поѵ іЬаі, ѵііаі уои ѵапі? — I Ьаѵе іііаі, ѵііаі I ѵапі. — Нав уоиг тоіііег Іііаі, ѵііаі зііе ѵапів? — ЗЬе ііая Іііаі, ѵЬаі вііе ѵапів. — Нав уоиг Ггіеші ѵііаі Ье ѵапів? — Не Ьав поі ѵііаі Ье ѵапів. — \ѴЪаІ'шиві Ііе Ьаѵе? — Не шиві Ьаѵе воте рарег, репв, іпк аші топеу? — I» іііаі аіі ііе ѵапів? — ТІіаі ів аіі Ье ѵапів. 100. ХѴІіаІ тиві уои Ьаѵе, Зіг? — 1 шиві Ьаѵе воте сіоіЬ. — Ноѵ тисіі ія Іііаі рип ѵогіЬ? — И ів поі ѵогііі а ргеаі (ІеаІ. — Во уои ѵіяіі Іо веІІ уоиг іюгве? — I ѵівЬ іо веІІ іі. — Ноѵ тисіі ів іі ѵогіЬ? — Іі ів ѵогііі віхіу роишія. — Во уои ѵівЬ Іо Ьиу іі. — I Ьаѵе аігеасіу Ьиуіпр опе. — Воев уоиг ГаіЬег іпіеші іо Ьиу а Ьогае? — Не іпіешія Іо Ьиу опе Ьиі поі уоига. — Воев уоиг зег- ѵапі ія ая рооіі а» тіпе? — Не ів Ьеііег ІЬап уоигв. — Аге уои ав рооіі аз уоиг ЬгоіЬег? — Не ів Ьеііег ікап I. — Із уоиг вівіег ав рооіі аз уои? — ЗЬе ія Ьеііег іііап I. — Аге ѵе аз рооіі ав оиг яізіегв? — >Ѵе аге Ьеііег ІЬап ІЬеу. — Ія уоиг ѵаісЬ ав ѵогііі ав тіпе? — Іі із иоі во ѵогііі ая тіпе. — ѴѴЬу із іі поі ав ѵогііі ав тіпе? — Весаизе іі ів поі ав йпе ав уоигв. — Наз уоиг Іііііе ііаиріііег гесеіѵеіі а ргеяепі? — ЗЬе Ьав гесеіѵеіі зеѵегаі опез. — Егот ѵЬот Ьав вііе гесеіѵеіі? — Зііе Ьая гесеіѵеіі Ггот ту тоіііег аші Ггот уоиг шоіЬег. — Наѵе уои гесеіѵеіі ргевепіз? — I ііаѵе гесеіѵеіі. — ІѴЬісЬ ргевепів Ьаѵе уои гесеіѵеіі? — I ііаѵе гесеіѵеіі ііпе ргевепів. — Во уои соте Ггот Ніе рагііеп? — I сіо поі соте Ггот іііе рапіеп, Ьиі Ггот ІЬе іЬеаіге. — ЛѴЬеге аге уои роіпр? — I ро іп ІЬе рапіеп. — ЛѴЬеге ііоев уоиг аипі соте Ггош? — ЗЬе сопіев Ггош ІЬе вЬор. — Воев яЬе соте Ггот іЬе вЬор, Ггот ѵііісЬ ііо уои соте? — ЗЬе соше.ч поі Ггот іііе яате.— Ггот ѵЬісЬ віюр ііоев вЬе соте? — ЗЬе сотев Ггот іііаі оГ оиг оісі тегсЬапі. — АѴІіепсе (іоез уоиг уоипр Іасіу соте? — ЗЬе со- іпея Ггот ІЬе ріау. — Ноѵ тисЬ тау ІЬіз соісЬ Ье ѵогіЬ? — Іі тау Ье ѵогіЬ Іпішігеіі роишія. — Ія іііія ѵаісЬ аз ѵогііі ав іііаі? — И ів ѵогіЬ тоге. — Ноѵ тисЬ із ту Ьоизе ѵогіЬ? —11 ів ѵогііі ав тисіі аз ІЬів оГ ту ГаіЬег. — Аге уоиг ріоѵев ая ѵогіЬ аз іЬезе оГ іііе Егепсіі? — ТЬеу аге поі аз тисіі ѵогііі. — Ноѵ тисЬ тау іЬіз итЬгеІІа Ье ѵогііі? — Іі ів поі ргеаі ііеаі ѵогіЬ. — Воея
— 62 — уоиг зізіег до ікіз уеаг (о Епріапй? — I (іо поі кпо«, Ьиі іі сап Ье. — Мау I к° і® ІПУ аипі'з? — Ѵои еап во, Ьиі уои аге поі іо гетаіп іііеге Іопр. 101. \Ѵ1іеге тау I ро? — Ѵои тау ро іо Епріапй. — Но« Гаг тау I ВО? — Ѵои тау во ав Гаг аз Ьопйоп. — Наз уоиг ГаіЬег ап- з«егей іЬе Іеііег оГ іЬе саріаіп? — Не Ьаз апз«егей іі. — Лі «ЬісЬ Іеііегз Ьаз уоиг тоіііег апз«егей? — ВЬе Ьаз апя«егей аі іЬозе оГ Ьег Ггіепйз. — Ная уоиг вегѵапі Ьеаісп ІЬе Ьогвев? — Не ііаз Ьеаіеп іЬет. — АѴЬу Ьаз Ье Ьеаіеп ІЬе йорз? — Не Ьаз Ьеа- іеп ІЬет, Ьесаизе іііеу Ьаѵе таііе тисЬ поізе. — "ѴѴЬісЬ ехегсізез Ьаз уоиг іііііе ЬгоіЬег «гіііеп?— Не Ьаз «гіііеп іЬе ЬипеігееІіЬ аші іЬе ІіипйгейіЬ Йгві. — Наѵе оиг пеірЬЬоиг’в Ьоуз ріѵсп уои Ьаск уоиг Ьоокв? — Тііеу ііаѵе ріѵеп те іііет Ьаск. — ХѴііеп Ьаѵе іЬеу ріѵеп уои іііет Ьаск? — ТЬеу ііаѵе ріѵеп те іііет Ьаск іЬів пюгпіпр. — Наѵе уоиг зізіегз Ьерип іЬеіг іеііегз? — ТЬеу ііаѵе Ьерип іЬет. — Наѵе уои гесеіѵесі уоиг поіез? — АѴе Ьаѵе поі уеі гесеіѵей іііет. — Наѵе уои «Ьаі уои «апі? — \Ѵе тиві Ьаѵе а ііпе сазііе. йпе Ьогзез, зеѵсгаі зегѵапіз аші а ргеаі йеаі топеу. — Із іЬаі аіі уои «апі? — Тііаі ів аіі «е «апі. — \ѴЬаі ат 1 іо <іо? — Ѵои тияі «гііе. — То «Ііот іпизі I «гііе? — Ѵои тиві «гііе іо уоиг ГаіЬег. — ХѴЬеге із Ье? — Не ія іп Лшегіса. — Наѵе уои Ьееп аі всЬооі іо-(1ау? — I Ьаѵе Ьееп. — Наѵе уои Ьееп оЫірей іо геаіі? — I Ьаѵе Ьееп оЫірей іо геаіі, іо «гііе апгі іо вреак. — Наѵе уои оЫірей іо ііо іЬе ехегсізез? — I ііаѵе Ьееп оЫірей іо <іо іЬет. — Но« тапу ехегсізез Ьаѵе уои Ьееи оЫірей іо йо? — I ііаѵе ііееп оЫірей іо (іо іЪгее. — АѴЬу ііаз уоиг Га- іЬег поі ЬоирЬі Ніе кпіГе оГ іЬіз тегсііапі? — Пе Ьая поі ЬоирЫ іі Ьесаизе Ье ііоев поі «апі іі. — По уои Ьиу іЬіз «аісЬ? — I ііо поі Ьиу іі, Ьесаизе іі із поі «огіЬ апу ііііпр. 102. ХѴЬо Ьаз Ьгокеп ту кпіГе? — I Ьаѵе Ьгокеп іі аГіег сиіііпр іііе теаі. — Ная уоиг зоп Ьгокеп ту зіееі-репв? — Не Ьаз Ьгокеп іЬет аГіег «гііііпр Ьіз іеііегз. — Наѵе уои рауей іЬе тегсііапі Гог іЬе «іпе аГіег гігіпкіпр іі? — I Ьаѵе рауей іі аГіег йгіпкіпр. — ХѴІіаі Ьаѵе уои йопе аГіег йпізЬіпр уоиг ехегсівез? — I Ьаѵе ропе іо ту Гетаіе-соизіп’з іо сопйисі Ьег іо Ніе ріау. — Із уоиг зізіег ропе Го ІЬе іЬеаіге, аГіег іакіпр зиррег? — ВЬе Ьаз іакеп зиррег аГіег Ьеіпр аі іііе іЬеаіге. — ѴГЬеп Ьаз уоиг аипі йгипк іеа? — ВЬе Ьаз йгипк іі аГіег йіпіпр. — Наз уоиг Ьоу Ьго- кеп ту репсіів? — Не Ьаз Ьгокеп іііет аГіег «гііііпр Ьів по- іев. — \ѴЬеп Ьаз уоиг зізіег Ьгокеп іЬе сирз? — ВЬе Ьаз Ьгокеп
— 63 — (Ьеш аГіег сігіпкіпр Ііег сойее. — Наѵе уои раісі Гог (Ье рип? — I Ьаѵе раісі Гог іі. — На? уоиг ипсіе раісі Гог (Ье Ьоокя? — Не Ьая раі<1 Гог (Ьеш. — Наѵе I раісі (Ье іаііог Гог (Ье соаів? — Ѵои Ьаѵе раісі Ьіш Гог (Ье ІЬет. — Ная оиг ЬгоіЬег раісі (Ье тегсЬапі Гог іііе Ьогве? — Не Ьая поі уеі раісі Ьіт Гог іі. — Наѵе оиг яізіегв раісі Гог іЬеіг ріоѵея? — ТЬеу Ііаѵе ]>аі<1 Гог ІЬет. — Ная уоиг Гетаіе-соияіп аігеаііу раісі Гог Ііег яЬоея? — 8Ье Ьая поі уеі раісі Гог (Ьеш. — Пая ту ГаіЬег ]>аі<і уои «Ьаі Ье оѵея уои? — Не Ьая раісі іі те. — Во уои рау ѵѵЬаі уои о«е? — I рау ѵѵЬаі I о«е. — Наѵе уои раісі іЬе Ьакег? — I Ьаѵе раісі Ьіт. — Пая уоиг ипсіе раісі іііе ЬиісЬег Гог ІЬе ЬееГ? — Не Ьая ушісі Ьіт Гог іі. — \ѴЬу ііоея уоиг пеірЬЬоиг поі рау Ьіз зіюетакег? — Весаиее Ье Ьая по топеу іо рау Іііт. — КЬаі сіо уои аяк іЬіз тап Гог? — I аяк Ьіт Гог яоте топеу. — КЬаі (іоея іЬія Ьоу аяк те Гог? — Не аякея уои Гог зоте топеу. — Во уои аяк те Гог апуіЬіпр?— 1 аяк уои Гог а яЬіІІіпр. — Із (Ьаі аіі уои ѵѵапі? — ТЬаі ів аіі I ѵѵапі. — Во уои поі ѵѵапі тоге? — I сіо поі ѵѵапі тоге. — Поез уоиг зізіег аяк уои Гог Ьег Ьопеі? — 8Ье аякея те Гог іі.— ЛѴЬісЬ тап сіо уои азк Гог яоте топеу? — I аяк іЬія «ЬісЬ уои аяк Гог. — ЛѴЬісЬ шегсЬапіз сіо уои азк Гог апу ріоѵез? — I аяк Ніеяе, «ЬісЬ Ііѵе іп іЬе Нерепі вігееі. — ѴѴІіаІ сіо уои аяк іііе Ьакег Гог? — I аяк Ьіт Гог яоте Ьгеасі. — Во уои азк ІЬе Ьиі- сііегз Гог зоте теаі? — I азк іііет Гог іі. — Воея уоиг Іііііе зізіег аяк те Гог а реп? — 8Ье аякея уои Гог іі. — Воея яЬе аяк уои Гог іЬе Ьоок? — 8Ье сіоея поі азк те Гог іі. — КЬаі Ьаѵе уои аякесі (Ье ЕгепсЬшап Гог?— I Ьаѵе аякесі Ьіт Гог ту ѵѵоосіеп рип. — Ная Ье ріѵеп іі уои? — Не Ьаз ріѵеп іі те. — КЬот ііая уоиг тоіііег аякесі Гог апу яирраг? — ЗЬе Ьая аякесі ІЬе тегЬаиі Гог іі. — КЬот ііоев уоиг зізіег рау Гог ііег зЬоез? — 8Ье рауз іЬе яЬоешакег Гог (Ьет. — ХѴІют Ьаѵе уои раісі Гог зо- те Ьгеасі? — Ке Ьаѵе раісі іЬе Ьакегя Гог іі. 103. Но« із іЬе ѵѵеаіЬег? — II ів йпе ѵѵѳаіЬег. — Кая іі йпе «еа- іЬег уезіегЛау? — Іі ѵѵаз ЬаЛ ѵѵеаіЬег уевіепіау. — КЬаі кіпсі оГ ѵѵеаіііег ѵѵав іі ІЬіз шогпіпр? — II ѵѵая Ьасі ѵѵеаіЬег, Ьиі поѵѵ іі із йпе ѵѵеаіЬег. — Ів іі ѵѵагт? — И із ѵегу ѵѵагт. — Ів іі поі еоісі? — И із поі сокі. — Ів іі ѵѵагт ог соісі? — Іі із пеііЬег ѵѵагт пог соісі. — Ів іі сіеаг іп уоиг соипііпр-Ьоизе? — II ів поі сіеаг. — Во уои ѵѵіяЬ іо «огк іп тіпе? — I «івЬ іо «огк іп уоигз. — Із іі ІірЫ? — Іі ія ѵегу ІірЫ. — КЬу сап уоиг ГаіЬег поі «огк іп Ьія ѵѵагеЬоизе? — Не саппоі «огк іЬеге, Ьесаизе іі із ѵегу сіагк. — КЬеге із іі іоо сіагк ? — Іп Ьіз «аге-Ьоиве. — Ія іі сіеаг іп іЬів Ьоіе? — Іі ів сіагк іЬеге. — Із іі сігу ѵѵеаіЬег? —
— 64 — И ів ѵегу (Ігу ѵеаіЬег.— Із іііе ѵе еаі Ьег йашр?— Іі із поі йашр; іЬе ѵеаіІіег із іоо йгу. — Із а тоопІірЫ? — Іі із поі шоопІірЬі; — іі ія ѵегу йашр. — Ноѵ оій аге уои? — I аш поі циііе іѵеіѵе уеагз о!(І. — Бо уои Іеагп аігеаііу епрІізЬ? — I Іеагп іі аігеайу. — І)оез уоиг зізіег кпоѵ, іЬе регшап? — ЯЬе кпоѵя іі поі. — УѴЬу <іоез зііе кпоѵг іі поі? — Весаизе зііе кая поі Ііагі ііте іо Іеагп іі. — Бо уои іпіеші іо ро іо Епріапйе іЬіз уеаг? — 1 іпіеші іо ро. — 1)о уои іпіеші іо гешаіп іЬеге Іопр? — I іпіеші іо гешаіп іЬеге іЬе заттег. — Ноѵ Іопр <!оез уоиг тоіЬег гешаіп аі Іюіпе? — ТіІІ іѵеіѵе о’сіоск. — ’ѴѴЬаі соіоиг Ьав уоиг зізіег роі Ііег ріоѵев йуей? — ЯЬе Ьаз роі іііеш (1уе<і уеііоѵѵ. — Наѵе уои аігеайу йі- пегі? — Коі уеі. — Аі. ѵЬаі о’сіоск йо уои (ііпе? — I (ііпе аі ІіаІГ разі віх. — Аі ѵЬозе Ьоизе (іо уои (ііпе? — I Йіпе аі опе’в оГ шу Ггіешіз. — ѴѴііЬ ѵіют (Іо уои іпіеші іо (Ііпе іо-тоггоѵ? — I іпіеші іо (ііпе ѵііЬ опе оГ ту геіяііопз. — ѴѴЬаі Ьаѵе уои еа- іеп іо-(1ау? — УѴе Ьаѵе еаіеп зоте роой Ьгеаіі. зоте теаі ап(1 зоте сакез. — УѴІіаі Ьаѵе уои (Ігипк? — УѴе ііаѵе (ігипк воте роой ѵіпе аші зоте ехсеііепі Ьеег. — УѴЬеге (Іоез уоиг аипі. (ііпе Іо-Йау? — ЯЬе йіпез аі оиг Ьоизе. — Аі ѵііаі о’сіоск (Іоез уоиг тоіЬег вир? — ЯЬе іакез зиррег аі іеп о’сіоск. — І)о уои зир еагііег іЬап зЬе? — I зир Іаіег (Ьаи зЬе. — АѴЬеге аге уои роіпр? — 1 ро іо опе’з оГ ту геіаііопз іо ЬгеакГаві ѵіііі Ьіт. — Бо уои ѵівіі іо Ьоій ту Ьаі? — I ѵівЬ іо ЬоЫ іі. — УѴЬо Ьокіз шу ріо- ѵев? — Му Іііііе Ьоу Ьоійя іЬет. — І)о уои Ьоій апуііііпр? — 1 Ьоій уоиг яііск. — ѴѴЬо Ьаз Ьеій ту рип? — Уоиг зегѵапі. Ьаз ЬеЫ іі. — УѴЬаі Ьаз Ье шайе аГіег Ьгизінпр шу соаіз? — Не Ьаз зѵері уоиг гоот аГіег ЬгизЬіп|( іЬет. 1(Н. ѴѴііі уои ігу (о зреак? — I ѵііі ігу. — Ная уоиг іііііе зізіег ігуей іо таке Ьег ехегсіяез? — ЯЬе Ьаз ігуей. — Наѵе уои еѵег ігуей іо Йо ап итЬгеІІа? — I Ьаѵе пеѵег ігуей іо йо опе. — Наз уоиг іііііе Гетаіе-соизіп еѵег ігуей іо йо а ригзе? — ЯЬе Ьаз пеѵег ігуей іо йо опе. — УѴЬот аге уои Іоокіпр Гог? — I Іоок Гог іііе ѵотяп, ѵЬісЬ Ьая зоій ше Ніе оузіегз. — Боев уоиг геіаііоп Іоок Гог апуімхіу? — Не Іоокз і'ог а Ггіеші оГ Ьів. — УѴЬот аге ѵе Іоокіпр Гог? — УѴе Іоок Гог а пеірЬЬоиг оГ оигз. — УѴЬот аге уои Іоокіпр Гог? — I Іоок Гог а оГ шіпе Ггіепй. — Бо уои Іоок Гог а зізіег оГ тіпе? — Ко, I Іоок Гог опе оі' тіпе. — Наѵе уои ігуей іо зреак іо шу ГаіЬег? — I Ьаѵе ігуей іо зреак іо Ьіш. — •Наѵе уои ігуей іо вее ту ипсіе? — I Ьаѵе ігуей іо вее Ьіт. — Соиій уои зее Ьіт? — I соиій іі поі. — Соиій уои вее уоиг Ггіепй’з тоіЬег? — I соиій поі зее Ьег. — Наз ту тоіЬег гесеіѵей уои? — ЯЬе Ьая поі гесеіѵей те. — Наз зііе гесеіѵей уоиг авіегз? — ЯЬе
— 65 — Ііая іесеіѵеіі ІЬет. — ѴѴІіеп Ьаз «Ііе гесеіѵей Іііеш? — ЗЬе Ьая гесеіѵей ІЬет ІЬія шогпіпр.— УѴЬаі Ьаѵе уои йопе аПег зіийуіпр уоиг Іеязоп?—I Ьаѵе ѵгіііеп шу ехегсіяея аГіег кіийуіпр іі. — АГіег ѵіют йо уои іпциіге?— 1 іпциіге аГіег іЬе зЬоешакег.— 1)оея іЬія Іайу іпциіге айег апуЬойу? —ЗЬе іициігея аЙег уои. — Ло іЬеу іпциіге аГіег уои? — ТЬеу іпциіге аГіег ше.— 1>о іііеу авк те? — ТЬеу йо поі іпциіге аГіег уои; Ьиі іііеу іпциіге аГіег опе оГ уоиг Ьгоі- Ьегя.— І)о уои іпдиіге аГіег а рЬуяісіап?—I іприіге аГіег Ьіт.— ЛѴЬаі йоея уоиг Іііііе Ьоу аяк Гог? — Не аяк Гог а саке. — Пая Ье Ьаі уеі ЬгеакГаяіей? — Не Ьав ЬгеакГаяіей. Ьиі Ье ія уеі ііипр- гу. — УѴІіаі йооя уоиг а,ипі аяк Гог? — ЗЬе аякея Гог а Іііііе ріесе оГ Ьгеаіі. — УѴІіаі йоея іЬе Нияяіап аяк Гог? — Не аякея Гог а ріаяз оГ ѵіпе. — Ная Ье поі аігеайу йгипк? — Не Ьая аі- геайу йгипк, Ьиі Ье ія уеі іЬігвіу. — УѴЬаі йо уоиг зіяіегз аяк Гог? — ТЬе опе аякея Гог а сир оГ соЯее аші іЬе оіЬег Гог а сир оГ іеа. — Ноѵ йо I яреак? — Ѵои яреак ргорегіу. — Ноѵ Ьая шу яіяіег ѵгіііеп Ііег ехегсіяея? — ЗЬе Ьая ѵгіііеп Ніет ргорег- іу. — Ноѵ Ьаѵе уоиг сЬікігеп йопе іЬеіг іаякя? — ТЬеу Ьаѵе йопе ІЬет ѵеіі. — Поея іЬія тап йо Ьія йиіу? — Не йоея іі аіѵауя. — Ло іЬеяе теп йо іЬеіг йиіу? — ТЬеу йо іі аіѵауя. — Ло уои йо уоиг йиіу? — I йо іЬаі ѵііаі I сап. 105. Лій уои іоѵе уоиг іиіог? — I Іоѵей Ьіш, Ьесживе Ье Іоѵей те. — Лій Ье ріѵе уои апуіЬіпр? — Не раѵе ше а ргеііу Ьоок, Ьесаияе Ье ѵаз яаіівйей ѵііЬ ше. — Лій ІЬів тап іоѵе Ьія рагепія? — Не. Іоѵей ІЬет. — Лій Ьія рагепія Іоѵе Ьіт? — ТЬеу Іоѵей Ьіт, Ье- саияе Ье ѵая пеѵег йіяоЬейіепі. — Ноѵ Іопр йій уои ѵогк уеяіег- йау? — I ѵогкей іііі ІіаІГ раяі яіх. — Лій уоиг яіяіег аіяо ѵогк? — ЗЬе ѵогкей аіяо. — УѴІіеп <1ігі уои яес ту ипсіе? — I яаѵ Ьіт іЬія шогпіпр. — Най Ье тисЬ топеу? — Не Ііай а ргеаі йеаі. — Наѵе іііеу уеі апу? — ТЬеу Ьаѵе уеі яоте опея. — Най уои Ггіепйя? — I Ьай яоте, Ьесаияе I Ііай яоте топеу. — Ііаѵе уои уеі апу? — I Ьаѵе поі, Ьесаияе I Ьаѵе по топеу. — УѴЬеге ѵаз оиг тоіЬег? — ЗЬе ѵая іп Ніе рагйсп. — УѴЬеге ѵеге Ііег Гета- Іе-кегѵапіз? — ТЬеу ѵеге іп іЬе Ьоизе. — УѴЬеге ѵеге ѵе? — УѴе ѵеге іп а роой соипігу апй аі роой реоріе’в.— УѴЬеге ѵеге оиг Ггіепйя? — ТЬеу ѵеге оп Ьоагй іііе зііірз оГ ЕпрІіяЬ. — УѴЬеге ѵеге іііе Киязіапя? — ТЬеу ѵеге іп іііеіг соісііез. — Пій іЬе рса- яапія Ье іп іііе йеійз? — ТЬеу ѵеге іЬеге. — Лій іЬе ЬаіІііГз Ье іп іЬе ѵоойя? — ТЬеу ѵеге іЬеге. — УѴЬо ѵая іп Ніе яЬорз? — ТЬе теге.Ьапія ѵеге іііеге. — Лій уои Ье аі Ііоше іЬіз шогпіпр? — I ѵая поі аі Ьоте. — УѴЬеге ѵеге уои? — I ѵая аі іЬе тагкеі. — УѴЬеге ѵеге уои уезіегйау? — I ѵая аі іЬе іЬеаіге. — УѴеге уои ая азяійиоиз аз уоиг візіег? — I ѵая ая 5
— 66 — аяяіііиоиз ая яЬе, Ьиі яЬе «ая сіеѵег іііап I. — ВкІ уоиг рирііз Ье яаііяйеіі «іііі Ніе Ьоокя «ІіісЬ уои раѵе іііет? — Тііеу «еге ЬірЫу яаііяйеіі. — Вііі уоиг іеасЬег Ье яаііяйеіі «ііЬ Ііія риріі?— Не «ая яаііяйеіі «ІІЬ Ьіш. — Оісі уоиг тоіііег Ііе яаііяііесі «іііі шу сііікігеп? — ЗЬе «ая циііе яаііяйеіі «ііЬ іііет. — Оісі іііе іиіог Ье’ яаііяйесі «ііЬ ІЬія Іііііе Ьоу? - Не «аз поі. яаііяйеіі «ііЬ Ьіт. — ХѴЬу сіісі Ьс поі Ііе яаііяйеіі? — Весаизе іЬія іііііе Ьоу «аз ѵегу періірепі. 106. ХѴеге уои іп ВгірЬіоп «Ііеп іііе циееп «а» іііеге? — I «ая іііеге «Ііеп яііе «аз. — XV ая уоиг аипі аі Ьошіоп, «Ьеп 1 «аз? — ЗЬе «ая іііеге «Ьеп уои «еге іііеге. — ХѴІіегс «еге уои, «Ьеп I «ая аі Рагія? — I «ая аі Вегііп. — ХѴІіеге «ая уоиг ГаіЬег, «Ьеп уои «еге аі Епріаші? — Не «ая аі Ѵіеппа. — XV Ьеп (Іііі уои Ьгеак- Газі «Ьеп уои «еге аі Егапсе? — 1 ЬгеакГаяіеіІ «Ьеп ту ипсіе ЬгеакГаяіеіІ. — Оісі уои «огк «Ііеп Ье «ая «огкіпр? — 1 яішііеіі «Ьеп Ііе «ая «огкіпр. — Оі<і уоиг яіяіег «огк, «Ііеп уои «еге «огкіпр? — ЗЬе ріауеіі, «Ііеп I «ая «огкіпр. — Оп «Ьаі <Іі<1 оиг апсеяіогз ііѵе? — Тііеу Ііѵеіі оп яоте йяіі апіі яоте рате, Гог іііеу «епі Ііипііпр аші Ііяіііпр еѵегу <1ау. — XVІіаі яогі оГ реоріе «еге Ніе Потапз? — ТЬеу «еге а ѵегу рооіі реоріе, Гог іЬеу сиіііѵесі іііе агія аші ясіепсез аші гежапіеіі шегіі. — Оісі уои оГіеп ро яее уоиг Ггіешія, «Ьеп уои «еге аі Рагія? — I «епі оГіеп яее Ніепі. — Вііі уои ро яотеіітез іо Нуііе-Рагк, «Ьеп уои «еге іп Ьошіоп? — 1 «епі оГіеп іііеге. — І)о уои регееіѵе іііе тап «Ію ія сотіпр?—I ііо поі регееіѵе Ьіш. — Г)о уои яее іЬе сІпЫгеп «Ію аге яіиііуіпр?— I ііо поі регееіѵе Ніояе «Ію аге зіиііуіпр, Ьиі Ніояе «Ію аге ріауіпр. — Наѵе уои регееіѵеіі ту рагепія Іюияея? — I регееіѵеіі іЬеш. — ХѴЬеге сіісі уои регееіѵе ІЬет? — I (Іііі регееіѵе іЬет оп іЬе оіііег якіе оГ іііе гоші. — Ііоея уоиг яіяіег Ііке а ргеаі Ьоппеі? — 8Ье (іоея иоі Ііке а ргеаі Ьопиеі Ьиі яііе Іікея а ргеаі итЬгеІІа. — Во уои Ііке іо яее іііеяе Іііііе сЬіІіігеп? — I Ііке іо яее іЬет. — ХѴЬаі ііо уои Ііке іо ііо? — I Ііке іо яішГу. — Воея уоиг ЬгоіЬег Ііке «іпе? — Не (Іоея поі Ііке «іпе, Ьиі Ье Іікея Ьеег. — Ио уои Ііке іеа ог сойее? — I Ііке ЬоіЬ. — Во уои ро оГіеп іо іЬе ііісаі- ге? — I ро іЬеге яотеіітея. — Но« оГіеп а пюпііі (іо уои ро іЬеге? — 1 ро опіу опсе а топіЬ. — Но« оГіеп а уеаг ііоея уоиг аипі ро іо Ніе Ьаіі? — ЗЬе ро і«о іітея а уеаг. — Во уои ро а» оГіеп ая яЬе? — I ро пеѵег. — ХѴІіаі яогі оГ «еаіііег «ая іі уеяіе пйу?—Іі «аз ѵегу ЬаД «еаіЬег.— Во уои ро оГіепіо ту ипсіе’з? I ро ікгее ііаіея а «еек. 107. Во уои Іеагп Ьу Ьеагі? — I ііо поі ііке іо Іеагп Ьу Ьеагі. — Во уоиг риріія Ііке іо Іеагп Ьу Ьеагі? — ТЬеу Ііке іо зіисіу, Ьиі
— 67 — (Ьеу (іо поі Ііке іо Іеагп Ьу Ьеагі. — Ноѵ шапу ехегсіяе сіо (Ьеу тако еѵегу йау?— Тііеу таке опіу Іѵо, Ьиі іЬеу таке ІЬет рго- регіу. — Ііаѵе уои Ьееп аЫе Іо геасі ІЬе Іеііег, ѵЬісЬ I ѵгоіе уои? — 1 соиій геасі іі. — Ві(1 уои ипсіегяіаші іі? — I ипіег- яіапйей іі. — Воев Іііів Іасіу кпоѵ епрііяЬ? — ВЬе кпоѵя іі, Ьиі I (іо поі кпоѵ іі. — \ѴІіу (іо уои поі Іеагп іі? — Весаияе 1 Ьаѵе по Ііте Іо Іеагп іі. — Г)о уои ипсіегяіапй ІЬе тап, ѵЬо яііеакя уои? — I сіо поі ишіегвіаші Ьіт. — ѴѴЬу ііо уои поі ишіегяіаші Ьіт? — Весаияе Ье 8|юак8 ѵегу Ьасііу. — Во уои іпіеші іо до Іо ІЬе ріау ІЬія еѵепіпр? — I іпіеші іо ро, іГ уои до іЬеге. — Воея уоиг ипсіе іпіеші іо Ьиу ІЬія Іюгае? — Не іпіешія іо Ьиу іі, іГ Ііе геееіѵе» Ьів топеу. — Воея уоиг ЬгоіЬег іпіеші Ю ро Ю Оег- тапу? — Не іпіешія іо во ІГ ІЬеу ]>ау Ьіт ѵЬаі іЬеу оѵе Ьіт. — Во уои іпіеші Іо ро іо ІЬе Ьаіі? — I іпіеші Іо ро И ту яіяіег роея.— і)оея уоиг піесе іпіеші іо вішіу епрІіяЬ?— ВЬе іпіеікін іо яіисіу іі іі' яііе іішія а роо<1 Іеасііег.— Вісі уои іаяі іЬаі ѵіпе? — I іляіей ІЙ — Ноѵ <іо уои ііке іі? — I Ііке іі. — Ноѵ (іоея уоиг піесе Ііке іЬія ѵіпе? — ЗЬе «іоея поі Ііке іі. — \ѴЬу (іо уои поі іаяі ІЬія сіііег? — Весаияе 1 ат поі іЬігвіу. — АѴЬу (іоея уоиг яіяіег поі іаяі іЬія теаі? — Весаияе яііе ія поі Ьипргу. — Ія уоиг ІеасЬег яаііяйеіі ѵііЬ ІЬе ргеяепія, Іііаі Ье гесеіѵеіі? — Пе ія ѵегу яаііяйесі ѵііЬ іЬет. — Оі' ѵЬот (іо ІЬеу яреак? — ТЬеу яреак оі' уоиг Ггіспй. — ВкІ іііеу поі я|іеак оГ шу сіііійгеп? — ТЬеу (іііі поі яі>еак оГ іііет. — ОГ ѵііісЬ сЬіІіігеп йій ІЬеу яреак? — ТЬеу ярокеп оГ оиг іиіиг’я сЬікігеп. — ВкІ ІЬеу яреак оГ ІЬе риріія, оГ ѵЬісЬ ѵе ярокеп? — ТЬеу сіііі поі я|»еак оГ ІЬояе оГ ѵііісЬ ѵе ярокеп, Ьиі Іііеу ярокеп оГ оіЬег риріія. — ВкІ ІЬеу яреак оГ оиг Ггіепсіз ог оГ Ніояе оГ оиг пеірІіЪоигв. — ТЬеу сіій поі яреак пеііЬег оГ оигя, пог оГ ІЬояе оГ оиг ТЬеу сіо поі яреак •ірокеп оГ Іііе рооіі ТЬеу яреак оГ «оосі пеірЬЬоиге. — Во Іііеу яреак оГ ту Ьоок? — оГ іі.— ОГ ѵЬаі сіі(і уоиг ипсіе вреак? — Не ѵеаіЬег. — ОГ ѵііаі сіо Іііеве теп яреак? — аші Ьаіі ѵеаіЬег. 108. Аге уои ргаіяесі? — I ат ргаіяей. — Ву ѵЬот аге уои іоѵеіі? — ат іоѵеіі Ьу ту тоіЬег. — Ву ѵЬот ат I іоѵеіі? — Ѵои аге оѵесі Ьу уоуг рагепія? — Ву ѵіюіп аге ѵе Іоѵесі? — Ѵои аге оѵесі Ьу уоиг Ггіешія. — Ву ѵЬот аге іЬеяе уоипр іаіііея іоѵеіі?— Ьеу аге Іоѵесі Ьу іЬеіг рагепія. — Ву ѵЬот ія іЬія тап сошіисіесі? — 1е ія сошіисіесі Ьу те. - ѴѴЬеге сіо уои сошіисі Ьіт? — I сошіисі ііп іо Ьоше. — Ву ѵЬот аге ѵе Ыатесі? — АѴе аге Ыатесі Ьу чг епетіея. — Ѵѵ'ііу аге ѵе Ыатс(1 Ьу Ніепі? — Весаияе ІЬеу сіо оі Іоѵе ия. — Аге уои рипіяііесі Ьу уоиг тоіЬег? — I ат поі ’іпіяЬей, Ьесаиве I аш ѵіяе, яіисііоия аші оЬесііепІ.- Аге ѵе ііеагсі? • ХѴе аге. — Ву ѵЬот аге ѵе Ьеагі? — ЛѴе аге Ьеапі Ьу оиг 5*
— 68 — цеівЬЪоигя. — Із уоиг іеаекег Ііеагсі Ьу Ііі» риріів? — Не ія Ьеапі. — ѴѴЬісЬ сЬікігеп аге ргаізесі?— ТЬояе кію аге ѵгізе. — ѴѴЬісЬ аге рипіякѳсі? — ТЬо»е сѵЬо аге ісііе аші паикЬіу. — Аге чге ргаізесі ог Ыатесі? — ѴѴе аге пеііЬег ргаізесі пог Ьіашесі. — Із уоиг піесе ргаізесі Ьу Ііег іеасЬегв? — 8Ье із Іоѵесі апсі ргаіяесі, Іюсаизе зЬе ів гішііоия апсі ѵгіяе; Ьиі ііег ЬгоіЬег із сіеяріяесі Ьу Ьів, Ьесаизе Ііе із паиціііу аші іііе. — Із Ііе рипівІіеЛ яошегішез?— Не ів рипіяЬесІ еѵегу пюгпіпк аші еѵегу еѵепіпд. — Аге уои рипізкосі зотеіітез? — I апі пеѵег рипіяііесі; I ат Іоѵесі аші ге- ѵагсіесі Ьу ту доосі іеаскегз. — ѴѴЬаі із іі песеззагу іо (іо, іо 1м* ге ѵѵагсіесі ?- II ів песеввагу іо Ье сіеѵег аші зіисіу а цгеаі <1еа1. — ѴѴЬо ів Іоѵесі, аші ѵгЬо із Ьоіесі? — Тііаі, ѵѵііо ів зіисііоиз аші иіве ія Іоѵесі, апсі іііаі ѵѵЬо ів ісііе аші паидЫу, із сіеяріяесі.—18 іі пе севяагу іо Ье ѵѵіве Гог іо Ье Іоѵесі? — Іі ія песеззагу. — ѴѴЬаі іі іі песеззагу іо сіо, Гог іо Ье Іоѵесі? — Іі із песеввагу іо Ье іѵіве аші іпсіизігіоиз. — Аге поі ікеве сЬікігеп еѵег рипіяііссі? — Тііеу аге пеѵег рипівііесі, Ьесаизе іііеу аге аіѵѵаув ѵіве аші вішііоиз; Ьиі іЬове аге рипізЬесі ѵегу оГіеп, Ьесаизе іЬеу аге ісііе аші паидіііу — ѴѴЬо ія ргаізесі аші геѵапіесі? — ТЬе сіііідепі сЬікігеп аге ргаізесі евіеешесі аші геѵгапіесі, Ьиі іЬе ідпогапі аге Ыатесі, сіезрівесі аші рипівііесі. 109. ѴѴІіу ѵеге ікезе сЬікігеп іоѵесі? — Тііеу ѵеге іоѵесі, Ьесаизе ІЬеу іѵеге іѵізе. — ѴѴеге ІЬеу ківег іііап ѵ>е? — ТЬеу ѵгеге по сѵівег, Ьиі тоге зіисііоиз ікап уои. — ѴѴая уоиг візіег ав яіисііои ав шіпе? — 8Ье ѵѵая аз вішііоиз ав уоига, Ьиі уоиг вівіег хѵа ѵізег іЬап тіпе. — Ів уоиг ЬгоіЬег поі Іоѵесі? — Не із Паііегесі Ьиі Ье ія поі. Іоѵесі. — Із іке Ьоиве оГ уоиг ипсіе асітігесі? — 1 ѵав тисЬ Іоокесі аі Ьиі ІЬеу асітігесі іі поі. — ѴѴЪаі із Ніе ргісі оГ іЬе теаі. — ТЬе ЬееГ із зокі і'ог зеѵеп сіепіегя іііе роиші. — ѴѴІі заіеі іі уои? — ТЬеу іоіеі те іі аі іііе піагкеі. — ѴѴЬаі сіі іЬів сЬікІ?— Іі сиі Ьія Ііапсі. — ѴѴІіу Ніеу сіісі Ьіт а кпіГе? — Т1і*і сіісі Ьіт а кпіГе іо сиі Ьів Ьгеасі аші Ье сиі Ьів йадег. — Во умі Ііке іо сігіѵе? — I Ііке іо гіеіе. — Вісі уоиг ЬгоіЬег еѵег гіеіе?-! Не госі пеѵег. — Воея уоиг зізіег гіеіе ав оГіеп аз уои? — 81 гіеіез оГіепег іііап I. — Вісі уои гіеіе іііе сіау ЬеГоге уевіепіау? | I госі іо-сіау. — Во- уои ііке іо ігаѵеі іп ІЬе витшег? — 11 поі Ііке іо ігаѵеі іп іЬе витшег, I Ііке іо ігаѵеі іп іЬе зргіпц а іп ІЬе аиіотп. — ів іі доосі ігаѵеіііпк іп іке аиіотп? — Іі доосі ігаѵеіііпд іп іЬе аиіотп аші іп Ніе вргіпд; Ьиі іі ів Ьасі и ѵеіііпд іп іііе витшег апсі іп Ніе ѵіпіег. — Вісі уои ігаѵеі воп іітез іп іііе витшег? — 1 Ьаѵе Ігаѵеііесі оГіеп іп іЬе виштег « іп іке ѵіпіег. — Наѵе уои ігаѵеііесі іо Ьопсіоп? — I Ьаѵе к іЬеге. — Ів іі иоосі ііѵілй іЬеге? — Іі ів доосі Іігіпд іііеге,
— 69 — іі із (Іеаг. — Із іі (Іеаг Ііѵіпр іп Рагів? — Іі ія рооіі аші поі (Іеаг Ііѵіпр іЬеге. — Во уои Ііке (о ігаѵеі іп Ііаіу? — I Ііке іо ігаѵеі іііеге, Ііесаияе іі із рооіі Ііѵіпр ап<1 іііеге аге Гоиші роой реоріе Ьиі іке гоаііз аге поі циііе рооіі. — 1)оез уоиг Гаіііег Ііке іо іга- ѵеі іп Егапсе? — Не Іікез іо ігаѵеі іііеге, Ьесаизе іііеге аге Гоип(і роо<1 реоріе. — Во іке ЕгепсЬ Ііке іо ігаѵеі іп Епріаші?—ТЬеу Ііке іо ігаѵеі іііеге. — Во іііе Еп^ііьіі Ііке іо ігаѵеі іи 8раіп? — ТЬеу Ііке іо ігаѵеі іііеге, Ъиі іЬеу Ііші іііе гоаіів іоо Ьаи. — Т)і(1 уои вреак іо іке шегскапі? — I зрокеп іо Іііт. — \Ѵ1іаі <іі<1 Ііе вау? — Пе Іеіі ѵѵіііюиі вреакіпр. — Наѵе уои Ііоиркі а Ьоиве ?— I ііо поі Ьиу ѵѵіііюиі шопеу. — Бо уои ѵѵі.чіі іо ро Гог апу сісіег? — I саппоі ро Гог яоте сісіег ѵгііЬоиі топеу. — Сап уои ѵѵогк ѵ.іі1юиі вреакіпр? — I сап ѵѵогк, Ьиі I саппоі яіиііу ѵѵіііюиі вреакіпр. 110. \ѴЬаі вогі оГ ѵѵеаіЬег із іі? — Іі ів ѵегу 1>;кІ ѵѵеаіЬег. — \Ѵав іі яіоппу уевіепіау? — Іі ѵѵаз ѵегу яіогту. — 1>о уои ро іо іііе соипігу іо-ііау? — I ііо ро іііеге іГ іі ів поі ѵегу віогшу. — Во уои іпіеші іо ро іо Епріаші Ніія уеаг? — I іпіеші іо ро, іГ іі із поі ѵегу ЬаіІ ѵѵеаіЬег. — ХѴЬаі вогі оГ ѵѵеаіЬег ѵѵпз уевіепіау? — Іі ѵѵая Ніишіег. — Вііі іЬе вип вкіпе? — ТЬе вип сіісі поі яіііпе, іі ѵѵав Гирру. — Во уои Ііеаг іііе іЬишІег? — I кеаг іі. — Ів іі Ьпе ѵѵеаіЬег? — И із ѵегу ѵѵішіу аші ѵегу Ніишіег. — АѴЬаі сіо уои (Іо іп"11іе еѵепіпр? — I ѵѵогк ав вооп ав I Ііаѵе вирресі. — Аші ѵѵІіаі ііо уои (Іо Піеп? — Аші іЬеп I зіеер. — \Ѵ1іеп (Іоев уоиг вівіег «Ігіпк?—81іе іігіпкз ая вооп ав вке Ііав еаіеп. — XV Ьеп (Іоез вііе віеер? — 81іе віеерз ая вооп ав вке Ьав зирреіі. — Із уоиг тоіЬег аггіѵеіі аі Іаві? — 8Ье ів аггіѵеіі. — \ѴЬеп із вке аггіѵеіі? — Тііів тогпіпр аі ііѵе о’сіоск. — Із уоиг аипі (Іеііагіеіі аі Іаві? — ЗЬе ів поі уеі (іеііагіеіі. — Наѵе уои Гоиші а іеаекег аі Іаві? — I Ьаѵе Гоиші аі Іаві опе. — Во уои Іеагп аі Іаві рег- тап? — I Іеагп іі аі Іаві. — ѴѴЬу Ьаѵе уои поі аігеаііу Іеагп іі? — Весаивѳ I ІіЯѵе поі Гоиші а рооіі іеаекег. — ОГ ѵѵіюпі Ііаѵе уои врокеп? — АѴе Ьаѵе врокеп оГ уои. — Наѵе уои ргаівеіі те? — \Ѵе каѵе поі ргаівеіі уои, Ьиі ѵѵе Ііаѵе Ыатесі уои. — ХѴЬу Ьаѵе уои Ыашеіі те? — Весаизе уои ііо поі яіиііу ѵѵеіі. — ОГ ѵѵЬаі Ііав уоиг ипсіе врокеп? — Не Ііав врокеп оГ Ьіз Ьоокв, оГ Ыя Ьои- яея, оГ Ьів Іюгзев аші оГ Ьів ііоря. — Ная уоиг аипі врокеп оГ кег соісіі? — Зііе Ьаз поі врокеп оГ кег соіск, Ьиі яке Ьаз врокеп оі ікаі оГ Ііег ЬгоіЬег. — Во уои Ііке іо ро оп Гооі? — I ііо поі Ііке іо ро оп іооі, Ьиі I Ііке іо іігіѵе ѵѵкеп 1 ігаѵеі. — Ііоез уоиг Іііііе ЬгоіЬег ѵѵівЬ іо ро оп Гооі? — Не саппоі ро оп Гооі, Ьесаи- яе Ье із іігеіі.
70 — 111. УѴЬу (іоея уоиг яіяіег поі Іірііі іЬе йге? — ВЬе ІірЫя іі по! Ьесаияе яЬе Геага іо Ьигп ЬегаеИ. — УѴЬу (Іоея ЬгоіЬег поі ЬгияЬ Ьія соаі? — Пе (Іоея поі ЬгияЬ іі Ьесаияе Ье Геага іо яаіі Ьія йп- рега. — Во уои яее уоигаеІГ іп ІЬія Іоокіир-ріаяя? — I яее іпу- яеІГ. — Сап уоиг аипі яее ЬегаеИ іп іЬія Іііііе Іоокіпр-ріаяя? — ЗЬе сапя яее ЬегаеИ. — Сап уоиг яіяіега яее іЬешяеІѵея іп іЬія Іагре Іоокіпр-ріаяя? — ТЬеу сап яее іЬешэеІтев. — УѴЬу Ьаѵе уои поі сиі ѵоиг Ьгеаіі? — I Ьаѵе поі сиі іі, Ьесаияе I «ая аГгаігі іо сиі шу Йпрегя. — Наѵе уои яоге йпрегя? — I Ьаѵе ноге йпрегя аші Гееі. — Ііо уои ѵіяЬ іо «агш уоигаеІГ? — 1 ѵіяЬ іо хагш туяеІГ, Ьесаияе I Ьаѵе ѵегу со!(1. — УѴЬу (Іоея іЬія Іайу поі \ѵагт ІіегаеИ? — Весаиве яЬе Ьав поі соІ(1. — Во оиг пеірЬЬоиг «агпі іЬетяеІѵея? — ТЬеу ѵагт ІЬетяеІѵея Ьесаияе іііеу Ьаѵе соісі. — Во уои сиі уоиг Ііаіг? — I (іо поі сиі іЬет туяеІГ; I реі іЬет сиі. — Воев уоиг Ггіеші сиі Ьія паіія? — Не сиіз Ьія паіі» аші Ьія Ііаіг. — Ная уоиг ЬгоіЬег сиі Ьія Ііаіг. — Не Ьая сиі Ьія паіія іпяіеай оГ сиіііпр Ьія Ііаіг. — УѴЬеге Ьая іЬія тап Іояі Ьія Іер?— Не Ьая Іояі іі іп іііе Ьаіііе. — УѴЬу (іоея уоиг аипі поі геаіі іЬе Ьоок, іЬаі уои Ьаѵе Іеші Ііег? — ВЬе саппоі геай, Гог яііе Ьая Іояі Ьег вірЬі. — УѴЬу (іоея ІЬія тап риіі оиі Ьія Ііаіг? — Не риіів іЬет оиі, Ьесаияе Ье саппоі рау «Ьаі Ье очѵея. Ноѵ (іо уои аиіияе уоигаеІГ? — 1 атияе туяеІГ іп Ніе Ьеяі мау I сап. — Ноѵ (іо уоиг сЬіііІгеп атияе іЬетяеІѵея? — ТЬеу атияе ІЬетяеІѵея іп яішІуіпр, іп ѵгііііпр аші ріауіпр. — Ноѵ <1оея уоиг аипі атияе ЬегаеИ? — ЗЬе ашияея ЬегяеИ іп геаіііпр роой Ьоокя аші іп «гі- Піпр іо Ьег Ггіешія. — Ноѵ (Іоея уоиг яіяіег атияе ЬегяеИ аі Ьоте ѵЬеп яііе Ьая поіЬіпр іо (іо? — 8Ііе (іоея іо іііе ріау аші іо (Ье сопсегі аші яііе яауя оГіеп: ЕасЬ тап ашияея ІіітвеИ ая ііе Іікея.— УѴЬаі йоея піу яіяіег іеіі уои? — ЗЬе яауя те іЬаі уои ѵіяіі іо Ьиу ту Ьоияе; Ьиі I кпоѵ іііаі яЬе ія тіяіакеп, Ьесаияе уои Ьаѵе поі топеу іо Ьиу іі. — УѴІіаі (іо іЬеу яреак аі ІЬе тагкеі? — ТЬеу яреак іііаі іЬе епешу ія Ьеаіеп. — По ^и Ьеііеѵе іі? — I Ьеііеѵе іі, Ьесаияе еѵегу Іюйу яреакя оГ іі. — УѴЬу Ьаѵе уои ЬоирЫ іЬія Ьоок? — I Ьаѵе Ьоирііі іі Ьесаияе I ѵапі іі іо іеагп епрІіяЬ. аші Ьесаияе еѵегу Іюйу яреакя оГ іі. 112. ЕасЬ шап Ііая Ьія іаяіе; ѵгЬісЬ ія іЬе уоигя? — Міпе ія іо яіи- (іу, іо геші а роой Ьоок. іо ро іо іЬе іЬеаіге, іо (Ііе сопсегі, іо іііе Ьаіі аші іо гі(1е. — Аге уои роіпр аѵау? — I ат роіпр аѵау.— УѴЬеп аге уои роіпр аѵау? — I ат роіпр аѵау іо-тоггоѵ. — Мау I ро аѵау? — Ѵои сап ро а «ау ІГ уои Ііке. — УѴЬаі йій
— 71 — Іііе ЕпрІіяЬ вау? — ТІіеу аге цоіпц аѵау ѵііііоііі кауіпц апуіЬіпц.— Ноѵ <1о уои Ііке Ніія Іеа? — I Ііке іг поі ѵеіі. — ѴѴЬаі із іЬе піаііег ѵіііі уои?— I Гееі віееру. — Воея уоиг зоп Гееі зіееру? — Не ііоея поі Гееі зіееру, Ьиі Ііе Ііаз соііі. — ѴѴЬу ііоея Ье поі ѵагш ІіішяеІГ? — Не Ьав по ѵіммі іо шаке Пге. — ѴѴЬу ііоея Ье поі Ьиу апу ѵооіі? — Весаияе Ье Ьая по топеу іо Ьиу яоте. — ѴѴЬу ііо уои поі іеші Ьіт? — Весаизе 1 Наѵе поі. — ІГ уои Ьаѵе поі топеу, ѵЬу (іо уои поі яау іі? Ьесаияе I сап Іеші уои. — Той аге ѵегу кіші. — ѴѴІіаі Ьая Ьесоте оГ уоиг Ггіеші? — Не Ьая іиг- пеіі Іаѵуег. — ѴѴІіаі Ьая Ьесоте оГ уоиг перііеѵ? — Не Ьая епііяіеіі. - Ная уоиг ипсіе епііяіеіі? — Не Ьав поі епііяіеіі. — ѴѴІіаі Ьая Ьесоте оГ Ьіт? — Не Ьая іигпеіі тегсЬапі. — ѴѴІіаі Ьаѵе Ьесоте оГ Ііія сЬіііІгеп? — Нія сЬіііІгеп Ьаѵе іигпеіі теп. — ѴѴІіаі Ііая Ьесоте оГ уоиг яоп?— Не Ьав іигпеіі а цгеаі тап. — Ная Ье іигпеіі а ѵіве? — Не Ьаз іигпеіі Іеагпеіі. — ѴѴЬаі Ьая Ьесоте оГ ту Імюк? — I ііо поі кпоѵ ѵЬаі Ьаз Ьесоте оГ іі. — Ііаѵе уои іогп іі? — I Ііаѵе поі іогп іі. — ѴѴЬаі Ьав Ьесоте оиг Ггі- епіГз ііаіщкіег? — I ііо поі кпоѵ ѵііаі Ііая Ьесоте оі Ііег. — ѴѴЬаі Ііаѵе уои ііопе ѵііЬ уоиг топеу?—I Ііаѵе Ьоицііі а Ьоок ѵіііі іі. — ѴѴЬаі Ьая іЬо сагрепіег ііопе ѵіііі Ьіз ѵооіі? — Пе Ьаз ііо- пе ѵіііі іі а ІаЫе аші іѵо ЬепсЬея. — ѴѴІіаі Ьая іііе іаііог ііопе ѵіііі іііе сіоііі, іЬаі уои Ііаѵе діѵеп Ьіш? — Не Ьаз ііопе ѵііЬ іі соаіз Гог уоиг сЬікігеп аші тіпе. — ѴѴЬу із уоиг зізіег цоіпц аѵау зо зооп? — 81іе Ьая рготіяеі! іо Ііег аипі іо Ье аі Ьег Ьоизе аі а ципгіег іо яеѵеп о’сіоск, зо іііаі зііе із {іоіпц аѵау зооп іо ксср іііаі яііе Ьаз рготіяеіі. — ѴѴІіу Ьаѵе іііеу ргаіяеіі Нііз сіііііі?—ТЬеу Ьаѵе ргаіяеіі іі, Ьесаизс іі Ьав ѵеіі яішііеіі. — ѴѴЬу Ьаѵе іЬеу рипізЬеі! іііе оіііег сіііііі? — ТЬеу Ьаѵе рипізііеіі іі, Ьесаияе іі ѵаз паиціііу аші ііііе. — Наѵе іііеу геѵапіеіі уоиг Ьоу? — ТІіеу Ьаѵе геѵапіеіі Ьіт, Ьесаияе Ье Ьая ѵеіі ѵогкеіі. — Наз іЬів тап Ьигі уои?—Ко, 8іг, Не Ьая поі Ііигі те.— ѴѴІіаі тияі ѵе ііо іо Ье 1о- ѵеіі? — ѴѴе тияі ііо цооіі іо іЬозе, ѵЬо Ьая Ьигі ив. — Пдѵе ѵе еѵег ііопе уои апу Ііагт? — Ко, оп Ніе сопігагу, уои Ііаѵе ііопе ия цооіі. — Наѵе I ііопе уои апу Ііапп? — Ѵои Ііаѵе поі ііопе те апу Ііапп, Ьиі уоиг сЬіііІгеп Ьаѵе ііопе іі те. — Із іі уоиг зізіег ѵію Ііая Ьигі ту ііаи^Ьіег? — ѴѴо, Маііате, іііаі із поі ту яіяіег, Гог яЬе Ьая пеѵег Ьигі апу Ьоду. 113. Наѵе уои Ііигі уоигаеІГ? — 1 Ьаѵе поі Ьигі туяеІГ. — ѴѴЬо Ьая Ьигі ІіітвеИ? — Му аипі Ьая Ьигі ЬегаеИ, Гог зЬе Ііаз сиі Ііег Ьпцег. — Ія яііе уеі ііі? — ЗЬе із Ьеііег. — I герісе іо Ьеаг іііаі зііе ія по тоге ііі. — Наз зЬе іігипк іііе ѵіпе ІЬаі I Ьаѵе яепі Ьег? — ЗЬе Ьаз (ігипк іі аші іі Ііая ііопе ііег цооіі. — Наѵе
— 72 — уои сиі уоиг Ііаіг? — 1 Ііаѵе поі сиі Іііеш, Ьиі I Ьаѵе роі сиі ІЬеш. — Во уои ро Іо Ьей вооп? — I ро (о Ъесі Іаіе, Гог I саппоі віеер ІГ 1 |хо зооп Іо Ьей. — Аі «Ьаі о’сіоск йо уоиг сІйЫгеп ро іо Ье<і? — ТЬеу во Іо Ье<1 аі зипзеі. — Во ІЬеу гізе еагіу? — ТЬеу гізе аі яипгізе. — Аі «Ьаі о’сіоск йій уоиг йаирЫег гіее Іо <1ау? — ВЬе йій гізе Іаіе іо-йау, Ьесаиве вііе ропе Іаіе Іо Ьай іаві пірЫ. — Вій уоиг воп гіее ІЬіз тогпіпр'ав еагіу ав Г? — Не йій гізе елгііег ІЬап уои, Гог Ье йій гізе ЬеГоге ІЬе зипгіяе. — УѴЬаІ йоев уоиг зоп (іо «Ьеп Ье гізея?— Не віийіев апй Іііеп Ье Ьіеак- Гаяіез. — ЛѴЬаі йоев Ье йо аГіег ЬгеакГавІіпр? — Ав зооп ав Ье Ьав ЬгеакГавІсй, Ье сотез іо ту Ьоизе, апй «е іаке а гійе. 114. Во уои оГіеп Іаке а «аік? — 1 ро Іо Іаке а «аік, ІГ I Ьаѵе поікіпр Іо <1о аі Ьоше. — Нав уоиг зізіег Іакеп а гійе? — ВЬе Ьав іакеп ап аігіпр іп а саггіаре. — Сап уои ро «ііЬ те? — I саппоі ро «іііі уои, Ьесаиве I ат Іо іаке ту Іііііе вівіег оиі «аікіпр. — \ѴЬеге йо уои іаке а «аік? — Ѵ7е іаке а «аік іп оиг аипі’н рапіеп.— \ѴЬу йо уои Ьеаг ІЬія тап?—I Ііяіеп іо Ьіт, Ьиі I йо поі Ьеііеѵе іі, Гог І кпо« ікаі іі із а Ііаг. — ЛѴІіу (Іо уои кпо« іЬаі іі із а Ііаг? — Не йоея поі Ьеііеѵе (»ой, аші аіі ІЬеве «Но (Іоез поі Ьеііеѵе (іой аге Ііагя. — Нав уоиг тоіЬег ге- Іоісей іо зее уои? — ВЬе Ьая ге^оіссй Іо зее те. — Аі «Ііаі йій уои геуоісесі? — I Ііаѵе геуоісей іо зее шу росиі Ггіепйз? — Аі «Ьаі йій уоиг ГаіЬег геіоіссй? — Не Ііаз геуоісей аі іііе Ьогяе, іііаі уои Ьаѵе вепі Ыт. — Аі «Ьаі йій уоиг сіііійгеп геуоісе? — ТЬеу Ііаѵе ге.)оісей аі іке Гіпе соаіз іііаі I Ьаѵе Ьай тайе Гог іііет. —ѴѴІіу йоез іііів тап герісе аз тисіі? — Весаизе Ііе Йаііегвз Іііт- зеІГ іііаі Ье Ьаз Ггіепйв; Ьиі Ье із тізіакеп, Гог Ье Ьаз опіу епе- тіев. — Наз іЬе рЬузісіап Ьигі уоиг Іііііе йаирЬіег? — Не Ііаз сиі Ьег іііе Нпрег, Ьиі Ье Ьаз поі Ьигі Ііег, яо уои аге тізіакеп ІГ уои Ьеііеѵе Іііаі Ье Ьаз Ьигі Ііег. — Во уои Паііег уоигзеІГ іііаі уои кпо« епріізіі? — 1 Паііег тузеІГ іііаі I кпо« іі, Гог I кпо« Ьо« іо вреак, іо геай апй іо «гііе. — Вій іі впо« уезіегйау? — II зпо«ей, Ііаііей апй ІірЫепй. — Наз іі гаіпей? — Іі Ііая гаіп- еіі. — Із уоиг тоіііег ропе оиі? — ВЬе роея пеѵег оиі «Ьеп іі ів Ьай «еаіііег. — Во уои «ізіі іо ро оиі? — I Ьаѵе ргошівей ту ГаіЬег іо гетаіп аі Ііоше, во ІЬаі I саппоі ро оиі- — Вій уои ро оиі іЬе йау ЬеГоге уезіегйау? — И Ііаз гаіпей іііе «Іюіе йау, зо ІЬаі I йій поі до оиі. — Ная уоиг ЬгоіЬег аі Іаві Іеагпі іЬе епріізіі? — Не Ьаз поі уеі Іеагпі іі, Ьесаиве Ііе соиій поі Нпй а роой Іеа- сЬег. — \ѴЬу йій уоиг яіяіег поі Іеагп Оегшап? — Вііе «ая ііі яо ІЬаі вЬе соиій поі Іеагп іі. — Во уои ро іо Ніе Ьаіі іііів еѵепіпр? — I Ьаѵе зоге Гееі во іііаі I саппоі ро. — Наз уоиг ГаіЬег Ьоирііі
— 73 — іке Ьогве оГ ккіск Ііе Ііа.ч врокеп ше? — Не Ііав поі уеі гесеіѵеіі ків топеу во іііаі Не соикі поі Ьиу іі. — Наѵе уои вееп Ніе тап, ѵѵіюье сіііііігеп каѵе Ьееп рипівке'іі? — 1 Ііаѵе поі яееп Ьіт. — То «копі Ііаѵе уои врокеп аі іке іЬеаіге? — I Ііаѵе врокеп іо Іііе Іікіу іѵкояе ЬгоіЬег Ііая кіііесі ту ііпе <1оц. — Наѵе уои вееп Іке ІіНІе Ьоу, \ѵкове ГаіЬег Ііая Іигпеіі Іаѵгуег? — 1 каѵе вееп кіт. — \ѴЪот каѵе уои вееп аі іке Ьаіі? — I Ііаѵе вееп іке теп нію.че Ьогвеа уои каѵе ЬоицЫ, аші Ніояе лѵкояе саггіаце уои каѵе ЬоицЫ. — Наѵе уои гесеіѵеіі іке топеу оГ іѵкіск уои каѵе пееіі. — I ііаѵе гесеіѵеіі іі. — Наѵе 1 Ніе ііарег іііаі I жапі? — Ѵои каѵе іі. — Нав уоиг вівіег Ніе інюкв оГ ѵѵкісіі яііе кав пееіі? — 8кс кая іЬет поі. — Наѵе уои врокеп іо Ніе тегсііапія, ѵкове вкор же каѵе іакеп? — \Ѵс каѵе врокеп іііет. — Наѵе уоиг сіііііігеп ікове оГ лѵкісіі ікеу ііаѵе пееіі? — Ткеу каѵе ікове оГ жкіск ікеу каѵе пееіі. — Нав уоиг аипі вееп іке роог теп жкове Іюиве» Ііаѵе Ьееп Ьигпі?—81іе Ііая поі вееп Ніеіп. — ОГ жііісіі тап ііо уои яреак? — 1 яреак оГ ікаі хѵіюяе ЬгоіЬег Ііая епіівіеіі? — ОГ жкісЬ сіііііігеп каѵе уои віюкеп?— I Ііаѵе врокеп оГ Іііаі хѵкове ііагепів аге іеаг- пеіів. — \ѴЬаГ |шрег кая уоиг Гетаіе-соивіп? — 8ке Ііая іііаі оГ жіііск вке кав пееіі. — \Ѵ1іаі іпк каѵе уои Ііоицкі? — I каѵе ЬоицЫ іііаі оГ жкісЬ 1 Ііаѵе пееіі. — Сап уои ціѵе те Ьаск іке Ьоокв, іііаі I каѵе Іепі уои? — I Ііаѵе поі уеі геаіі ікет, во іііаі I саппоі ціѵе Ікет Ьаск. 115. Наѵе уои вееп (Ііе киіу Ггот жкісіі I Ііаѵе гесеіѵеіі а ргевепі? — I каѵе поі вееп Ііег. — Наѵе уои ишіегзіооіі Іііів Сегтап? — 1 ііо поі кпож цегтап, ьо Ікаі I соикі поі ипііегхіоімі кіт. — Ио уои вее іке скіііігеп, (о жЬот I каѵе ціѵеп апу сакез? — 1 ііо поі вее іііеве іо жкот уои каѵе ціѵеп воіие сакез, Ьиі ікове, жкісіі уои Ііаѵе рипівііеіі. — То жЬісЬ каѵе уои ціѵеп апу топеу? — 1 Ііаѵе ціѵеп іо ііюве, жкісЬ каѵе Ьееп іііііцепі. — То жіііск скіііі- геп ііо ікеу шиві ціѵе апу Ьоокв? — Тііеу тиві ціѵо іо ііюве, жіііск аге жізе аші оііеіііепі. — То жіюш ііо уои ціѵе іо епі аші іо іігіпк? — То ііюве, жкісЬ аге Ііипцгу аші іЬігвіу. — Но уои ціѵе апуііііпц іо іке скіііігеп, ѵѵііісЬ аге ііііе? — I ціѵе іііет по- іЫпц. — Ьііі ікеу Іівіеп аі Іаві іо іків тап?— Ткеу каѵе геГияеіі Іо Ііяіеп іо кіт; аіі ікове, іо жіют Ііе ііііі аіііігевв, ііаѵе геГияеіі іо Ііеаг кіт. — То жіют ііоев іків Іюгве Ьеіопц? — Іі Ъеіопцв іо Ніе ГгепсЬ саріаіп жіюве яіяіег Ііа.ч жгіііеп уои а поіе. — Ноев іііів топеу Ьеіопц іо уои? — Іі Ьеіоицв іо те. — Егот жЬот Ьаѵе уои гесеіѵеіі іі? — I Ііаѵе гесеіѵеіі іі Ггот іііе теп, жкове скіііігеп уои каѵе вееп. — Ная уоиг аипі Ъгоицііі уои іііе Ьоокв, жкісЬ вке кая рготіяеіі уои? — 8ке Ьав Гогцоііеп Іо іігіпк іііет
— 74 — піе. — Наѵе уои Гогроііеп Іо ѵггііе іо уоиг ипсіе? — I Ііаѵе пог Гогроііеп іо «гііе іо Іііт. — Воея іііаі сІоіЬ яиіі уои? — Іі (іоея поі яиіі піе; ііаѵе уои поі апу оіііег? — I Ьаѵе апу оіііег; Ьиі іі ія (іеагег іііап іЬія. — Во уоп ѵіяЬ (о яЬок іі піе? — 1 кііі яіюіѵ іі уои. — Во іЬеяе яіюея яиіі уоиг яіяіег? — ТЬеу ііо поі яиіі Ьег, Ьесаизе іЬеу аге іоо ііеаг. — Наѵе уои Гогроііеп апу іЬіпр? — I Ьаѵе поіЬіпр Гигропеп. — Поез іі яиіі уои іо Іеагп іііія Ьу Ьеагі? — I Ьаѵе поі тисЬ ііте іо яіиііу но іііаі іі яиіі то поі іо Іеагп іііаі Ьу Ьеагі. — Ная (Ьія тап ігіеіі іо яреак іо уоиг Гаіііег? — Не ііая ігіеіі іо яреак іо Іііт, Ьиі Ье ііііі поі яиссееіі іп іі. — Ная уоиг іііііе яіяіег яиссееііеіі іп «гііііпр Ьег ехегсіяе? — ВЬе із яис- сееііеіі іп іі. — Наѵе іііеяе тегсЬапія яиссееііеіі іп яеіііпр іЬеіг іюгяся? — Тііеу Ьаѵе поі яиссееііеіі іп іі. — Наѵе уои ігіеіі іо сіеяп шу іпкяіаші? — I Ьаѵе ігіеіі, Ьиі I Ьаѵе поі яиссееііеіі іп іі. — ііо уоиг сЬікігеп яиссееіі іп Іеагпіпр епрііяк. — ТЬеу ііо. — ХѴЬот Ііаѵе уои теі іЬія тотіпр? — 1 Ііаѵе шеі ІЬе тап Ьу «Ііот I ат еяіеетеіі. — Ііііі уои ро оп Гооі іп (Іегшапу? — Іі ііоея поі яиіі те іо ро оп Гооі, яо іііаі I іігіѵе. 116. \ѴІ11 уои Ііаѵе апу топеу? — 1 яііаіі Ьаѵе яоте. - ХХ'Ію КІИ ріѵе уои? — Му Гаіііег ѵѵііі ріѵе те яоте. — ХѴЬеп кііі уоиг яія- іег Ііаѵе аиу Ьоокя? — ВЬе ѵѵііі Ьаѵе іііет іііе пехі топіЬ. — Ноѵ тисіі топеу ѵгііі уои Ьаѵе? — I яЬаІІ Ьаѵе ікепіу Йѵе роишія. — XVЬо «ііі Ііаѵе апу рооіі Ггіешія? — ТЬе ГгепсІі «ІИ ііаѵе. — ХѴіІІ уоиг тоіЬег Ье аі Іюте (ііія еѵепіпр? — ВЬе «ііі Ье. — ХѴііІ уои Ье іЬеге? — 1 яііаіі аізо Ье. — ХѴііІ уоиг аипі ро оиі іоміау? — ЯЬе ѵѵііі ро оиі іГііѵгііІ Ье рооіі «еаіЬег. — ХХ’ІІІ уои ро оиі? — I яЬаІІ ро оиі ІГ іі ѵгііі поі гаіп. — ХѴііІ уои іоѵе ту яоп ? — I яііаіі Іоѵе Ьіт іГ Ье ѵѵііі 1>е ѵіяе. — ѴѴіП уоиг аипі іоѵе ту яіяіег? — Вііе ѵѵііі Іоѵе Ьег. іГ яііе ѵѵііі Ье сіеѵег аші оЬе- іііепі. — ХѴііІ уоиг тоіЬег іоѵе ту даирЬіегз? — ВЬе ѵѵііі іоѵе іЬеіп, іГ іііеу «ііі Ье аяяіііиоия аші «іне. — ХѴііІ уои рау уоиг іаі- іог? — I ѵѵііі рау Іііт, іГ I яЬаІІ геееіѵе ту топеу. — ХѴІІІ уои Іоѵе ту ЬгоіЬег’я сЫІіігеп? — ІГ іііеу ѵѵііі Ье «’іяе аші азяіііиоия 1 яііаіі іоѵе іііет; Ьиі іГ іЬеу ѵѵііі Ье ііііс аші паирЫу I яЬаІІ ііеяріяе аші рипіяіі іііет. — Ат I іѵгопр іп вреакіпр? — Ко, Віг, оп іііе сопігагу, уои аге гірЬі. — Наѵе уои поі (іпіяЬеіі іо ѵѵгііе? — I яііаіі якогііу йпіяЬ. — Наѵе оиг Ггіешія ііпіяЬеіі іо яреак? — ТЬеу ѵѵііі зооп ііпіяЬ. — Воея уоиг яіяіег уеі геаіі? — Вііе ѵѵііі яооп ііпіяіі. — Ная іЬе яЬоешакег іпаііе ту яЬоея? — Не Ьая поі уеі таііе іііеш, Ьиі Ье ѵѵііі таке іііет яооп. — XVЬеп кііі Ье таке іііет? — ХѴЬеп Ье кііі Ьаѵе ііте. — ХѴЬеп «ііі уои таке уоиг ехегсівея? — 1 яііаіі таке іііет, «Ііеп I яЬаІІ Ьаѵе ііте. —
ѴѴЬеп ѵѵііі уоиг вівіег шаке Ьегв? — 8Ье ѵѵііі шаке (Ьеш іііе пехі шошіау. — ѴѴІІІ уои соте Іо щу Іюияе? — 1 «ЬаіІ соте. — "ѴѴЬеп хѵіП уои соше? — I зЬаІІ соте (Ье пехі 8а(ип1ау. — ѴѴЬеп Ііаѵе уои зееп ту аипі? — I Ііаѵе яееп Ііег іаві. ГгісІау. — ѴѴІІІ уоиг Гетаіе-соизіпз во (о ІЬе пехі ЬаіІ? — ТЬеу ѵѵііі ко. — ѴѴііі уои соте іо ту сопсегі? — I яііаіі соте іГ I яііаіі поі Ье ііі. — 81іа11 уои Ье аЫе Іо рау те ІЬаі ѵѵЬаі уои аге отееіі ше? — I саппоі іо рау іі уои, Ьесаизе 1 Ііаѵе Іозі аіі ту топеу. — ѴѴІІІ (Ье (іег- тап Ье аЫе іо ]>ау і'ог Ьіз Іюоія? — Не Ьаз Іозі Ьіз роскеі-Ьоок. во (Ьаі Ііе ѵѵііі поі Ье аЫе Іо рау (ог Ьів Ьооіз. — ѴѴіІІ іі |>е пе- сеззагу іо <іо Іо Піе піагкеі іо-топоѵѵ? — Іі іѵііі Ье песеззагу іо «о іііеге, Гог ѵѵе ѵгапі зоте теаі, яоте Ьгеасі аші воте чгіпе. — ѴѴіІІ іі Ье песеззагу іо зеші Гог іііе рЬузісіап? — Х’оЬосІу ів ііі, яо іііаі іі ѵѵііі поі Ію песеззагу Іо веші Гог Ьіш. 117. 81іа11 уои вее ту ипсіе іо-Нау? — I яііаіі вее Ьіт. — ѴѴЬеге ѵѵііі Ье Ье? — Не ѵѵііі Ье іп Ьіз соипііпк-Ьоизе. — ѴѴІІІ уои к« іо іііе Ііаіі (Ііія еѵепіпц? — I зііаіі поі цо, Гог I ат іоо ііі іо к° (Ьеге. — ѴѴІІІ уоиг зізіег к° іііеге? — 8Ье ѵѵііі ко ІГ уои ѵѵііі цо. — ѴѴЬеге ѵѵііі цо оиг Ггіешія? — ТЬеу ѵгііі ко по ѵсЬеге; іЬеу ѵѵііі гетаіп аі іюте, Гог ІЬеу Ьаѵе тисЬ Іо сіо.—ѴѴЬеп ѵѵііі уои зеші ше іііе топеу, (Ьаі уои аге оѵѵесі те. — I зЬаІІ зеші іі уои яооп. — ѴѴіІІ уоиг зізіега зеші те ІЬе Ьоокя іЬаі I Ьаѵе іеші ІЬет? — ТЬеу ѵѵііі зепсі ІЬет. — ѴѴЬеп ѵѵііі ІЬеу яеші іііет? — ТЬеу ѵѵііі зеші іііет уои (Ье пехі ѵгеек. — То ѵѵЬош аѵе Піезе Іюияея? — ТЬеу аге оига. — Ія іі уоиг зізіег ог тіпе «ЬісЬ із допе іо Ііа- 1у? — Іі із шіпе. — Із іі уоиг Ьакег ог іЬаі оГ оиг пеікЬЬоиг. ѵѵію Ьая зоісі уои яоше Ьгеасі оп сгесііі? — ІІ із оига. — Ія іі уоиг сіаикЬіег? — Іі ія поі тіпе. іі ія іііаі оі’ ту Ггіеші. — ѴѴЬеге із Ніе уоига? — 8Ье із іп Ьошіоп. — ѴѴЬаі сіо уои ѵѵапі, 8іг? — I іпциіге аГіег уоиг Гаіііег. Із Ье аі Ьоте? — Ко, 8іг, Ье із копе оиі. — ѴѴЬаі сіо уои яау? — I зау уои Іііаі Ье ія ропе оиі. — ѴѴІІІ уои ѵаіі Гог Ьія геіигп? — I Ьаѵе по Ііте іо ѵѵаіі Гог. — Воея іЬія тегсЬапі зеіі оп сгесііі? — Не сіоея поі зеіі оп сгесііі. — Во уои яиіі іо Ьиу Гог савЬ? — Іі сіоея поі яиіі іпе. — ѴѴЬеге Ьаѵе уои ЬоикЬі іііеяе зіееі-репя? — I Ьаѵе Ьоикііі іііет аі ІЬе тегсііапі ѵѵЬояе ѵѵаге-Ьоизе уои Ьаѵе яееп уевіепіау. — Наз Ье зоісі іЬет уои оп сгесііі? — Ііе Ьаз зоісі (Ьеш те Гог саяіі. — Во уои Ьиу оГІеп Гог савЬ? — Іюня оГіеп іЬап уои. — Ія іЬеге апу ѵѵіпе іп іЬіз Ьоіііе? — ТЬеге із зоте. — Із іііеге апу ѵіпедаг іп іііе кіазз? — ТЬеге ія поі. — Із іііеге апу ѵѵіпе ог апу сісіег? — ТЬеге із пеііЬег ѵѵіпе пог сісіег. — ѴѴЬаі ія іЬегеіп? — ТЬегеіпе із яоте каіег.
— 76 — 118. Наѵе уои аігеаііу сіеапеіі шу іаЫе? — 1 Ьаѵе поі уеі Ііте (о сіеап іі. Ьиі I яш'ііоіпр іі. — Во уои іпіеші (о Ьиу а Ьаі? — 1 іпіеші Іо Ьиу опе, іГ іЬе тегсЬапі ѵііі яеіі іі те оп сгеіііі. — 1>о уои іпіеші іо кеер шу итЪгеІІа? — I іпіеші Іо ріѵе іі уои Ьаск, ІГ I Ьиу опе. — Наѵе уои ріѵеп Ьаск іЬе Ьоокя іо ту аипі? — I Ьаѵе поі уеі ріѵеп Ніет Ьаск іо Ьег. — Ноѵѵ Іопр <1о уои іп- іеші іо кеер ІЬет? — I іпіеші Іо кеер ІЬет НИ пехі іиеяйау? — Ноѵ Іопр (Іо уои іпіеші іо кеер ту сагпаре? — 1 іпіеші іо кеер іі ІіП ту ГаіЬег’з геіигп. — Наѵе уои пшгіе ііге? — \Тоі уеі, Ьиі 1 «Ьаіі таке Ьу апіі Ьу (вооп). — ѴѴЬу Ьаѵе уои иоі ѵогкеіі? — I соиііі поі уеі ііо іі. — ѴѴІіаі Ьші уои іииі іо (іо? — I Ьасі Ііасі іо тіші уоиг віік-віоскіпрв аші іо іаке уоиг Іеііег» аі іЬе рові- ойісе. — Но уои іпіеші іо веіі уоиг роЫеп-ѵаісЬ? — 1 іпіеші іо кеер іі (Ьекаиае) Гог 1 ѵапі іі. — Іпвіеаіі оі' кееріпр іі, уои Ьаіі Ьеііег іо веіі іі. — І)о уои веіі -уоиг ііоивев? — I Но поі веіі Ніет. — Іпвіеаіі оГ кееріпр Ніет, уои Ьші Ьеііег іо веіі іЬет. — Воев уоиг вівіег веіі Ьег итЬгсІІа? — ВЬе кеерв іі; Ьиі іпвіеаіі оГ кееріпр іі, вЬе Ьші Ііеііег іо веіі іі, Гог іі ів ѵогп. — Воев уоиг воп іеаг Ьів Ьоок? — Не іеагв іі; Ьиі Ііе ів ѵгопр іо (Іо іі, Гог іпвіеаіі оГ іеагіпр іі, Ье Ьаіі Ьеііег (о геаіі іі. — Аге іЬеге теп іп уоиг віюр? — ТЬеу аге воте. — Ія апуіюііу іи Піе ѵаге-Ьоиве? — ТЬеге ів поЬоііу. — Нав Ьееп тисЬ реоріе іп іііе іЬеаіге? — ТЬеге Ьав Ьееп а ргеаі ііеаі. — ѴѴііі Ію тисіі реоріе аі уоиг Ьаіі? —Іі ѵііі Ііе а ргеаі ііеаі.— Во уои ро оиі іо-ііау? — I ііо. — Іпвіеаіі оГ роіпр оиі, уои Ьші Ьеііег іо гешаіп аі Ьоте, Гог іі ія ѵегу Ьаіі ѵеаіЬег. 119. Аге Ніеге тапу сЬіііІгеп ѵЬісЬ <1о поі ѵівіі Ю ріау? — ТЬеу аге тапу, ѵЬісЬ <1о поі ѵісЬ іо віиііу, Ьиі аіі ѵівіі іо ріау. — Во уои кпоѵ ІЬія Ішіу? — 1 кпоѵ Ьег, іііаі ів а ѵогіііу ѵотап.— ѴЬо аге Ніе Ішііев ѵЬісЬ ѵаік іп іііе рапіеп. — ТЬеу аге іііе ре- пегаГв (ІаирЫегя. — Ія іі уои, Іоііп, ѵЬо Ьая Ьгокеп ту сЬаіг? — ІІ ія поі I, іі ів уоиг Іііііе ЬгоіЬег. ѵію Ьав ііопе іі. — ѴѴІіаі (Іоев уоиг вівіег таке ѵіііі Ьег ріоѵев? — ЗЬе ііігоѵв Ніет; Ьиі вііе ів ѵгопр іо ііо іі, Гог іпвіеаіі оГ іЬгоѵіпр іііеш, вііе Ьші Ьеііег іо кеер Ніет, ав іЬеу Ііі Ііег. — ѴѴЬеп ѵііі уои ро аѵау? — I яЬаіі ро аѵау ав вооп ав I Ьаѵе йпіяЬеіі іо ѵгііе. — ѴѴЬеп ѵііі уоиг сЬіііІгеп ро аѵау? — ТЬеу ѵііі ро аѵау ав вооп ая іЬеу Ьаѵе й- піяііеіі ІЬеіг ехегсіяев. — ѴѴІП уои ро аѵау ѵііеп 1 Ьаѵе ропе аѵау? — I вЬаІІ ро аѵау ѵЬеп уои Ьаѵе цопе аѵау. — ѴѴІП оиг пеірЬЬоигя вооп ро аѵау? — ТЬеу ѵііі ро аѵау ѵЬеп ІЬеу Ьаѵе
— 77 — ПпізЬеіі іо вреак. — 'ѴѴІіаі ѵііі Ьесоше оі уоиг юи И Ііе вішііев поі? — Не ѵііі поіЬіп" Іеагп іГ Ье вішііев поі. — ѴѴЬаі ѵііі Ьесоте оГ уоиг іІаирЫег, И вііе ѵогкз поі? — ВЬе ѵііі Ье Ыатеіі Ьу еѵегу Ьоііу, і( вЬе ѵогкв поі. — ѴѴЬаі ѵііі Ьекоше о( уои И уои Іові аіі уоиг топеу? — I (іо поі кпоѵ ѵііаі ѵііі Ьесоте оГ те. — УѴЬаі ѵііі Ьесоте о( уоиг аипі ІГ яііе Іові Ііег роскеі-Ьоок? — 1 (іо поі кпоѵ ѵііаі ѵііі Ьесоте оГ Ьег, И яііе Іові іі. — ѴѴІіаі Ьав Ьесоте оі уоиг воп? — 1 (Іо поі кпоѵ ѵЬаі Ьав Ьесоте оГ Ьіт. — Ная Ье епііяіеіі? — ѴѴІіаі ѵііі Ьесоте оГ ив. ІГ оиг Ггіешів ро аѵау? — I (Іо поі кпоѵ ѵЬаі ѵііі Ьесоте оі' ив И іііеу цо аѵау. — УѴЬаі Ьав Ьесоше оГ уоиг ііагепія? — ТІіеу аге ропе аѵау. — УѴЬу «Іоея уоиг вегѵапі ріѵе Іііі.ч тап а сиі ѵіііі а кпі- Ге? — Не ріѵея Ьіш а сиі ѵіііі а кпіГе, Ііесаиве іЬія тап Ііав рі- ѵеп Ьіш а Ыоѵ ѵіііі іЬе йзі. — УѴЬісЬ оГ Ніія іѵо риріія Ьеріпз іо зреак? — ТЬів, ѵЬо із віиіііоив, Ьеріпз іо вреак. — УѴЬаі та- кез іЬе оіЬег, ѵію ів іі поі? — Не Ііеріпя аіяо іо .яреак Ьиі Ііе (Іоея поі кпоѵ Ьоѵ іо геаіі аші іо ѵгііе. — Иоев Ье поі Іівіеп іо ѵЬаі (Іо уои вау Ьіт? — Не (Іоез поі Іівіеп іо іі И I (Іо поі {гіѵе Ьіт а Ьеаііп". — ѴѴЬу (Іо іііеве сЬіііІгеп поі ѵогк? — ТІіеіг іиіог Ьаз ріѵеп Ніет яоте Ыоѵя ѵіііі іЬе йзі, зо іііаі ІЬеу (іо поі ѵіяЬ іо ѵогк. — УѴЬу ііііі Ье ріѵе ІЬет яоте Ыоѵв ѵіііі іЬе йзі? — Ве- саияе (Ііеу ѵеге ііевоЬеіІіепі. 120. Наѵе уои йгеіі а рип? — I Ьаѵе йгеіі іЬгее іітев. — Аі ѵііаі Ьаѵе уои йгеіі? — 1 Ьаѵе йгеіі аі а Ьігіі. — Наѵе уои йгеіі а рип аі іЬів тап? — I Ьаѵе гігегі а ріяіоі аі Ьіш. — ѴѴІіу Ьаѵе уои Йгеіі а ріяіоі аі Ьіт? — Весаиве Ье Ьаз ріѵеп те а сиі ѵіііі а кпііе. — Ноѵ типу іЬііпея Ьаѵе уои йгеіі аі іЬаі Ьігіі? — I Ьа- ѵе йгеіі іѵісе аі іі. — Наѵе уоп кіііесі іі? — I Ьаѵе кіііесі іі аі Ніе весоші яЬоі. — Наѵе уои кіііесі ііііз Ьігіі аі іЬе йгяі віюі? — I Ьаѵе кіііесі іі аі іііе Гоигііі.— Во уои йге аі ІЬе Ъігйз, ѵЬісЬ уои вее оп Ніе ігеея, ог аі іЬове іЬаі уои зее іп ІЬе рапіеп? — I іі- ге пеііЬег аі іііеве іііаі I зее оп іЬе ігеея, пог аі ііюзе ІЬаі I яее іп ІЬе рагііеп, Ьиі аі ІЬове іііаі I регсеіѵе оп іЬе сазііе ЬеЬішІ Ніе ѵооіі. — Ноѵ тапу іітея Ьаѵе ІЬе епетіев йгеіі аі из? — ТЬеу Ьаѵе йгеіі аі ив веѵегаі іітея. — Наѵе іЬеу кіііеіі апуЬоііу?— ТЬеу Ьаѵе кіііеіі поЬоііу. — Наѵе уои а тіші іо йге аі ІЬія Ьігіі? — I Ьаѵе а тіші іо йге аі іі. — ѴѴЬу ііо уои поі йге аі іЬезе Ьігііб? — I саппоі Гог I Ьаѵе а воге йпрег. — ѴѴЬеп Ьав іііе саріаіп йгеіі? — Не Ьая йгеіі, ѵЬеп Ьіз воііііегв Ьаѵе йгеіі.— Аі Ьоѵ тапу Ьігіів Ьаѵе уои йгеіі? — I Ьаѵе йгеіі аі аіі іЬезе, іЬаі I Ьаѵе регсеіѵесІ; Ьиі I Ьаѵе поі кіііесі опе Ьесаияе ту рип із роой (ог поіЬіпр. — Наѵе уои саві ап еуе ироп іЬіз Іасіу? —
- 78 — I Ьаѵе сазі ап еуе ироп Ьег. — Наз зке вееп уои? — 8Ье соикі поі зее іпе, (ог зііе Ьав воге еуев. — Миві I аияѵег уои? — Ѵои «ііі апзѵег ше «Ьеп іі соте» іо уоиг іигп. — Ів іі шу Ьгоіііег’в іит? — \Ѵкеп іі соте» Іо Ьіз Іигп, I кЬаІІ азк Ьіт, (ог еасЬ іп Ьів іигп. 121. Наѵе уои іаке а «аік ІЬіз тогпіпр? — 1 «аікеіі гоиші Іке рапіеп. — IVЬеге ів уоиг аипі ропе? — 81іе ів ропе Іо іаке а «аік. — ѴѴЬу ііо уои гип? — I гип, Ьесаиве I вее ту Ьеві Ггіеші. — ХѴ'Ьо гипв ЬеЬішІ из? — Оиг <1о^ гип» ЬеЬішІ ив. — Во уои регееіѵе ІЬів 1>іп1? — I регееіѵе іі ЬеЬішІ (Ье Іюиве. — \ѴЬу ііііі уоиг вівіег» до аѵау? — ТЬеу ііііі до аѵау, Ьесаиве Іііеу іііі поі ѵѵівіі Іо Ье вееп Ьу (Ье іаіііев, ѵѵЬовс ЬгоіЬег Ьав кіііссі ІЬеіг ііор. — Наѵе уои Іові аіі уоиг топеу? — I Ьаѵе іозі поі аіі. — Ноѵ тисЬ топеу Ьаѵе уои ІеГі? — I Ьаѵе ІеГі поі а ргеаі ііеаі; I каѵе опіу ііѵе якіПіпря ІеГі. 122. Ноѵ тисіі топеу Ьаѵе уоиг вівіег» ІеГі? — ТЬеу Ьаѵе шоге ІЬап Ікгее роишія ІеГі. — Наѵе уои епоирЬ топеу ІеГі Іо рау уоиг Іаііог? — I Ііаѵе ІеП епоирЬ іо рау Ьіт; Ьиі ІГ I рау Ьіт, І вЬаІІ Ііаѵе а Іііііе Іеіі. — Ноѵ тисЬ топеу «ііі уоиг ЬгоіЬегв Ьаѵе ІеГі? — Тііеу ѵѵііі Ьаѵе іѵепіу роишія ІеГі. — Ноѵ тисЬ топеу вЬаІІ ив Ьаѵе ІеП, «Ьеп «е Ьаѵе раііі Гог оиг Іюгяея? — \ѴЬеп «е Ьаѵе ралсі Гог іііет, «е ѵііі Ііаѵе Іеп роишів ІеП. — ЛѴІіеп ѵѵііі уои до Іо Наіу? — I зЬаІІ ро ав вооп ав 1 вЬаІІ Іеаги ііа- ііап. — >ѴЬеп уоиг ЬгоіЬегв «ііі ро іо Епріаші? — ТЬеу «ііі ро ав вооп ив Ікеу «ііі кпоѵ епріівіі. — АѴЬеп «ііі ікеу Іеагп іі? — Ткеу вкаіі Іеагп іі, «кеп Іііеу каѵе Гоиші а рооіі ІеасЬег. — Ноѵ Гаг ів іі Ггот Ьошіоп іо Рагіз? — И ів аішові 1«о Ііишігеіі тіІезГгот Ьошіоп Іо Рагія. — Ів іі Гаг Ггот кеге Іо ЕйіпЬигрЬ? — ІІ ія Гаг.— Ів іі Гаг Ггот кеге іо І)иЫіп?—ІІ ів Гагег Ггот Ьошіоп Іо ВгірЬ- Юп, Ікап Ггот ОхГопІ іо 8оиіЬатріоп? — II ів Гагег Ггот ОхГопІ іо ЗоиіЬатрІоп іііап Ггот Ьошіоп іо Вгіріоп. — Ііо уои іпіеші Іо ро вооп (о Ьошіоп? — I іпіеші Іо ро вооп. — ѴѴ)іу «ііі уои ро Іків ііте? — То Ьиу воте рооіі кпіѵез апіі воте віееі-репв, аші Ю вее ту рооіі Ггіешів. — Ноѵ Іопр ів іі зіпсе уои Ііаѵе Ьееп ікеге? — И ів аішові опе уеаг віпсе 1 каѵе Ьееп ікеге. — Во уои поі ро іо Остапу іків уеаг? — I ііо поі ро, Гог іі ів іоо Гаг Ггот кеге іо Негтапу. — \ѴЬо аге іііе теп, «Ію аге іизіеоте?— ТЬеу аге Епріізіі. — 'ѴѴЬо іі ІЬе тап «Ьо ]ивІ зеі оиі? — Не із а рагізіап «Ьіск Ьав вциашіегеіі аѵау аіі Ьіз роой іп Епріаші.— ѴѴІіеге Ьаѵе уои іііпеіі уевіепіау? — I Ііаѵе <ііпе<1 аі ІЬе іашПопі.—
— 79 — Наѵе уои врепі а доеаі «ІеаІ? — 1 Ьаѵе врепі ІіаІГ а сгоѵп. — Нав (Ье циевп развей Ьеге? — ЗЬе Ьав поі развей Ьеге, Ьиі ЬеГоге Ніе ІЬеаіге. — Наѵе уои вееп Ьег? — I Ьаѵе вееп Ьег. — Ів іі іЬе Гігві Іііпе (Ііаі уои Ьаѵе вееп Ьег? — Іі ів поі (Ье іігні ііше Гог 1 Ьаѵе вееп Ьег шоге (Ьап іеп іітев. — Ів іі Іопк віпсе уоиг шоіЬег Ьав Ьеапі оГ Ьег вівіег ѵЬісЬ ів допе (о Ашегіса? — Іі ів поі Іопц віпсе вЬе Ьав Ьеапі оГ Ьег. — Ноѵ Іопц ів іі? — Іі ів поі а Гогі- пі^Ы адо. — Ів іі 1оп{і віпсе уои Ьаѵе Ьееп аі Ьошіоп?—Тѵо уеагв.— Ів іі Ішщ віпсе уоиг вівіег ів іп Вгі^Ыоп? — ЗЬе Ьав Ьееп іЬеге іііеве Гіѵе уеагв. — Ноѵ Іопе Ьаѵе уои йіпей? — Іі ів а доеаі ѵііііе віпсе I Ьаѵе йіпей, Ьиі і( ів а вііогі ііте віпсе I Ьаѵе виріюіі. — ІІоѵѵ Іопе ів іі віпсе уои Ьаѵе виррей? — Іі ів ІіаІГ ап Ьоиг. — Ноѵ Іоіщ ів іі віпсе уои Ьаѵе іііеве Ьоокв? — I Ьаѵе Ьа<1 ІЬет іЬеве іЬгсе уеагв. — АѴЬаі ів іі Ьесоше оГ іпе тап, (о ѵЬот уои Ьаѵе Іепі апу топеу? — I <1о поі кпоѵ ѵііаі іі ів Ьесоше оГЬіт, Гог іі ів а доеаі ѵііііе віпсе I Ьаѵе вееп Ьіт. 123. Ноѵ іоп^і йо уои Іеагп епціівіі? — Іі ів ііагйіу іѵо шопііів віп- се I Іеагп іі. — йо уои кпоѵ Ьоѵ іо вреак? — Ѵои вее іііаі I Ьедоі іо вреак іі. — Ів іі Іопе віпсе іЬе допегаГв сіііійгеп Іеагп іі? — Іі ів (ѵо уеагв віпсе іЬеу Іеагп іі, аші ІЬеу «іо поі уеі Ье- ціп іо вреак іі. — \Ѵ1іу ііо ІЬеу поі кпоѵ Ьоѵ іо вреак? — ТЬеу <Іо поі кпоѵ Ьоѵ іо вреак, Ьесаиве (Ьеу Іеагп іі Ьайіу. — \Ѵ1іу «Іо іііеу Іеагп іі поі ѵвП? — ТЬеу Ьаѵе поі а уоой ІеасЬег во іЬаі ІЬеу Іеагп іі поі ѵеіі. — АѴІіаі <1о уои врепй уоиг ііте іп? — 1 врепй шу ііше іп віийуіпр. — ХѴЬаі йоев уоиг вівіег врепй Ьег Іі- те іп? — ЗЬе врепйв Ьег ііте іп геайіпц апй ріауіп^. — Воев (Ьів иіап 8]>епй Ьіз ііше іп ѵогкіпр? — Не ів а доой Гог поіЬіпх Геііоѵ: Ье врепйв Ьів ііте іп йгіпкіп^ апй ріауіп#.— Нав (Ье тег- сЬапі ЬгоицЬі уои іЬе кпіѵез, ѵЬісЬ уои Ьаѵе Ъои^Ы аі Ьів вЬор? — Не Ьаз ГаіІей іо Ыіпв ІЬеш ше. — Нав Ье зоій уои ІЬет оп сге- йіі? — Оп іЬе сопігагу, Ье Ьав зоій іЬеш те Гог савЬ. — ѴѴЬу Ьаѵе уои ГаіІей іо соше іо іЬе Іеввоп ІЬів шогіііпц?—ТЬе іаііог Ьав ГаіІей іо Ьгіпк іЬе соаі іЬаі Ье Ьав ргошівей, во іііаі I соиій поі до. — АѴІіаі Ьав іЬе вЬоетакег Ьгіпц? — Не Ьав Ьгои^Ьі ІЬе Ьооів апй (Ье вііоев іііаі Ье Ьай тайе ив. — \ѴЬо аге ІЬе теп ѵЬісЬ соше Іиві? — ТЬеу аге ЕгепсЬ. — 1)о уои іЬгоѵ аѵау уоиг Ьаі? — I йо поі ІЬгоѵ іі аѵау Гог іі йі те ]иві ѵеіі. — Пав іЬів тап Ьееп ѵаіііпв Іопк? — Ие Ьав Ьиі ]иві аггіѵей. — ѴѴЬаі йоев Ье ѵівЬ? — Не ѵівііев Ю вреак іо уои. — ѴѴІІІ уои іо йо іі? — I ѵііі іо йо іі. — ѴѴІІІ уои Ье аЫе іо йо іі ѵеіі? — I ѵііі йо шу Ьеві — Иоев іЬів тап Ье аЫе іо йо ІЬів? — Не сап іо йо іі аші Ье ѵііі йо Ьів Ьеві. — ѴГЬу йо уои гип аѵау? — I гип аѵау Гог I ат аГгаій. —
— 80 — Ггош *1іош аге уои аГгаісі? — I аш аГгаісі Ггот Іке піап, *1ю сіоея поі Іоѵе те. —І8 Ііе уоиг епету? — I йо поі кпок *ІіеіЬег Ііе ія ту епету: Ьиі 1 Геаг аіі, Ьу *Ьош I ат поі Іоѵесі, Ьесаияе іГ Ніеу сіо поі Ьигі те, Ніеу ѵѵііі пеѵег сіо те цоосі. — ХѴкаі Ьая ііаррепесі Іо уои?—I Ііаѵе тсі *іі!і а цгеаі тіяГогіипе.— ХѴІіаІ? — 1 Ьаѵе теі *іі1і ту цгеаіеяі епету, ѵію Ьаз кіѵеп те а Ыо* сѵііЬ а зііск. — ТІіеп I рііу уои ѵѵііЬ аіі ту Ьеагі. 124. Поез Ніія тап зегѵе уои *е!1? — Не яегѵез ѵѵеіі Ьиі Ье ярешія іоо. — 1)о уои ѵѵізЬ Іо іаке іЬіз вегѵапі? — I *І11 іаке Ьіш, ІГ Ііе *І11 зегѵе ше. — Сап I іаке Ніія вегѵапі? — Ѵои сап Іаке Ьіт. Гог Ье Ьая зегѵесі те ѵегу ѵѵеіі. — Но* Іоп" ія Ье оиі. уоиг зегѵісе? — ІІ Ьая Ьееп віх *ескя. — Но* іопв Ьаз Ье Ьееп іп уоиг яегѵісо? — Пе Ьая Ьееп іЬезе йѵе уеаг» іп ту зегѵісе. — ХѴЬаі Ьаѵе іііе ЕпйіізЬ оЙ’егесі уои? — ТЬеу Ьаѵе оЙегесІ ше зоте роосі Ьеег, зоте ехсеііепі ЬееГаші зоте цоосі Ызсиіія. — \ѴІ11 уои іаке саге оГ ту соаіз? — I *іП Іаке саге оГ.—Поея уоиг яіяіег Іаке саге оГ Ніе Ьоок, ікаі I Ьаѵе Іепі Ьег? — 8Ье іакез саге оГ. — ХѴІю ѵѵііі іаке саге оГ шу Ьогве? — ТЬе Іапсііопі ѵѵііі іаке саге оГ. — По уои Ніго* а*ау уоиг Ьаі? — I сіо поі іЬго* іі а*ау, Гог іі ЙІ те ]изі асіті- гаЫу. — Поез уоиг Ггіеші яеіі Ьіз соаі? — Не сіоея поі зеіі іі. Гог іі йі Ьіт ]изІ ехігетеіу *е11. — ѴѴЬо Ьая яроііесі ту Ьоок?— КоЬосіу Ьая яроііесі іі, Ьесаияе поЬосіу Ьая сіигзі іо ІоисЬ іі. — Ная уоиг зізіег Ьееп геіѵаніесі? — Оп Ніе сопігагу, зЬе Ьая Ьееп ри- іііяііесі; Ьиі I ргау уои Іо кеер іі зесгеі, Гог поЬосіу кпо* іі. — АѴЬаі Ьая Ііаррепесі іо Ьег? — I зЬаІІ яау *Ьаі Ьая Ііаррепесі іо Ьег, ІГ уои рготізе те іо кеер іі зесгеі. — I рготіяе іі уои, Гог I рііу Ьег *іік аіі ту Ьеагі. — По уои ігизі Нііз тап *іі1і апуНііпц? — I ігизі Ьіт *і!Ь поіЬіпр- — Наз Ье кері уои апу Нііиц? — I Ьа- ѵе пеѵег ігизі Ьіш *ііЬ поіЬіп", зо іііаі Ііе Ьая пеѵег кері ше апуіЬіпе. -» ѴѴЬот сіо уои епігизі *ііЬ уоиг зесгеіз? — I епігизі поЬосіу *ііЬ Ніет зо ікаі поЬосіу кпо*я іііет. 125. Поез ІЬе ЬаіІ Іаке ріасе ікія еѵепіпв? — И сіоез Іаке ріасе. — Аі *Ьаі о'сіоск? — Аі а циагіег іо іеп. — ѴѴЬаІ о’сіоск із іі по*? — Іі із аітояі Іеп о’сіоск апсі іке реоріе *І11 соте зооп.— Ло уои ріау Іке ѵіоііп? — I сіо поі ріау іке ѵіоііп, Ьиі іке Ьаг- рзісЬопі. — АѴІіаі іпяігитепі *І11 уоиг зізіег ріау? — ЗЬе *І11 ріау Іке ріапо. — ІГ вке ріауя іке ріапо, I зЬаІІ ріау іке ііиіе.— \Ѵі11 іі Ье тиск реоріе аі оиг ЬаіІ?—Іі тияі Ье а цгеаі тапу.— 5ѴІ11 уои сіапсе? — I зкаіі сіапсе.—"ѴѴІ11 уоиг скіісігеп сіапсе?—ТЬеу
— 81 ѵѵііі ііапсе, ІГ Ніеу ріеазе. — ХѴЬаі (іо уои вреші уоиг ііте іи іЬів соипігу? — I вреші ту ііте іп ріауіпр іЬе ріапо аші іп геаіііпр.— Аі хѵЬаі ііоея уоиг соивіп ативе ЬітвеИ? — Не аіиивея ЬітвеИ іп ріауіпр и|юп (Ье Гіиіе. — Роея апуЬоііу сіапсе яЬеп уои ріау? — А ргеаі пишу реоріе (іапсе ѵѵііеп ѵѵе ріау. — \Ѵко? — Еігві оиг сіііііігеп. іЬеп оиг соивіпв аші аі іаві оиг пеірЬЬоигз. — І)о уои Ьиву уоигвеіѵев? — I аввиге уои іЬаі ѵѵе Ьиву оигвеіѵев а ргеаі <іеаі. — Наѵе уои (ігорі апу іЬіпр? — I ііаѵе поіЬіпр (ігорі Ьиі ту вівіег ііав (ігорі воте топеу. — ЛѴІіо Ьав ріскеіі іі ир? — ТЬе теп, ѵѵііісЬ раавей Ііаѵе ріскеіі іі ир. — Наѵе іЬеу діѵеп Ьаск іі Ьег? — ТЬеу Ьаѵе ріѵеп іі Ііег Ьаск, Гог іЬове ѵѵЬісіі Ьаѵе рі- скеіі іі ир Ьаѵе поі ѵівііеіі іо кеер іі. — Но уои ѵѵівЬ арргоасЬ іЬе йге? — I (іо поі ѵѵівЬ арргоасЬ іі, Гог 1 Геаг іо Ьигп тувеіГ. — АѴІіу (іо уои- ро Ггот Іііе йге? — Весаиве I ат поі соііі. — \ѴЬу (іо уоиг сЫІсігеп арргоасЬ Ніе йге? — Тііеу арргоасЬ Ьесаизе іііеу аге соііі. — Ио уои гесоііесі апуііііпр? — 1 ііо гесоПеі поіЬіпр. — АѴЬаі ііоев уоиг ипсіе гететЬег? — Не гететЬег іііаі уои ііаѵе рготівсіі Ьіт. — ѴѴ’Ііиі Ьаѵе I рготіяеіі Ьіт? — Ѵои ііаѵе рго- тівеіі Ьіт іо ро ѵѵііЬ Ьіт іо Епріаші іке пехі витшег.— I іпіепіі іо (іо іі, іГ іі (іоея поі гаіп іоо тисЬ. — УѴІіу сіо уои ро аѵѵау Ггот іііе йге? — I ііаѵе вііііпр пеаг іЬе йге іЬів Ьоиг аші а.ЬаіГ во іііаі I ат по того соііі. — Воев уоиг Ггіеші ііке (о веі пеаг іііе йге? — Оп ІЬе сопігагу, ііе іікев тисЬ іо Ье вііііпр пеаг іЬе йге, Ьиі опіу ѵѵЬеп ііе ів соііі. 128. Сап іЬеу арргоасЬ уоиг ипсіе? — Тііеу сап арргоасЬ іііт, Ье- саияе Ье гесеіѵея еѵегу Ьо<іу.— \ѴЬеге ііоев уоиг тоіііег віі (іоѵѵп? — 8Ье віів пеаг те. — Но уои віі (іоѵѵп пеаг іЬо йге?—I <іо поі віі (іоѵѵп пеаг (ііе йге. Гог I аш аГгаііі іо ііаѵе іоо ѵѵагт.— Во уои ге- соііесі ту ЬгоіЬег? — I гесоііесі Ьіт. — Воев уоиг аипі гесоііесі ту вівіег? — ЗЬе гесоііесів Ьег. — Наѵе уои гесоііесіеіі уоиг ехегсіве? — I ііаѵе гесоіесіей іі. — Нав уоиг вівіег* гетешЬегей Ьег іеввопв? — ЗЬе ііаз гететЬегеіі іЬет, Ьесаиве вЬе Ьав іеагп- ей Ьу Ьеагі, аші ту ЬгоіЬегв Ьаѵе гететЬегеіі іііеігв, Гог ІЬеу Ьаѵе іеагпеіі ІЬет Ьу Ьеагі. — Во уоиг риріів Ііке іо іеагп Ьу Ьеагі? — Тііеу ііо поі ііке іо іеагп Ьу Ьеагі. — Воев уоиг Ьго- іЬег ііке іо ріау? — Не іікев іо віиііу Ьеііег Ціап іо ріау. — Во уои Ііке іо іігіпк Ьеііег іііап іо еаі? — I ііке іо еаі Ьеііег іііап іо іігіпк; Ьиі ту ипсіе ііке іо іігіпк Ьеііег іЬап іо еаі. — Воев іЬе ЕпрІівЬтап ііке іііе сЬіскеп Ьеііег іЬап іЬе ЙвЬ? — Не іікев іЬе йвЬ Ьеііег іііап іііе сЬіскеп. — Во уои Ііке іо ѵѵгііе Ьеііег іііап іо вреак? — I Ііке іо ііо ЬоіЬ. — Воев уоиг тоіЬег ііке іЬе соіГее Ьеііег іііап Іііе іеа? — ЗЬе (іоея ііке пеііііег опе пог іііе б
82 — оіііег. — Сап уои ипйегаіаші піе? — Ко, 8іг, Ьесаияе уои яреак Іоо диіск. — \Ѵі11 уои Ье кіші епоиціі Іо зреак поі во диіск? — I яЬаіі поі зреак во диіск іГ уои ѵііі іо Іізіеп іо ше. — Сап уои ипйегяіапй ѵііаі піу вівіег ваув? — 81іе вреакв во диіск, іііаі I саппоі ипйегаіапй Ііег. — Сап уоиг риріів ипйегаіапй уои? — ТІіеу ипйегаіапй ше ѵЬеп I вреак яіоѵіу, (ог Іо Ье ипйегяіапйей іі іе пессеяяагу іо вреак віоѵіу. — Мияі опе яреак аіоші іп опіег іо іеагп іЬе еп|?Іі&1і? — Опе іпиві вреак аіоші. — Воея уоиг ІеасЬег яреак аіоші? — Не зреакз аіоші аші віоѵіу. -— \ѴЬу (Іо уои поі Ьиу апуіЬіпц аі іЬіз тегсЬапі? — Не яеіія еѵегу ІІііпк во (іеаг, іііаі 1 сап поііііпц Ьиу оГ Ьіт. — 1>о уои ѵізЬ Іо ѵгііе ехег- сізеи? — 1 Ьаѵе ѵгіііеп во тапу ехегеівев, ІЬаі I саппоі ѵгііе апу того. — І)о уоиг сЬіІйгеп Ііке Іо Іеагп реппап Ьеііег ІЬап ііа- Ііап? — ТІіеу (Іо поі Ііке іо Іеагп пеііЬег опе пог ІЬе оіііег; іііеу Ііке іо Іеагп опіу еп^іівіі. • 127. 1)о уои иве ІЬе Ьоокя, іііаі I Ьаѵе Іепі уои? — I иве Ніет. — Сап I ияе уоиг кпіГе? — Уои сап иве іі, Ьиі уои тизі поі сиі уоигвеИ. — Сап ту вівіегя ияе уоиг Ьоокв?— ТЬеу сап иве ІЬет. — Сап ѵе иве уоиг цип? — Уои сап иве іі, Ьиі уои іпиві поі іо вроіі іі. — ѴѴІіаі Ьаѵе уои тайе ѵіііі ту ѵоой? — I Ііаѵе ивей іі іо ѵагт тувеИ. — Ная уоиг вівіег ивеіі ту реп? — 81іе Ііав изеіі іі. — УѴЬо Ьая ивей ту Ьогве? — КоЬоіІу Ьав ивей іі. — Наѵе уои ваій уоиг яіяіег іо цо (Іоѵп? — I йигаі поі іо вау іі Ііег. — УѴЬу (іі<1 уои поі йаге іо вау іі Ііег? — Вссаизе 1 Ьаѵе поі ѵівЬ іо ѵаке Ііег. — Нав вііе яаісі уои поі іо ѵаке Ьег? — 8Ье ііая ваій те поі іо ѵаке Ьег, ѵііеп вііе віееря. — Ная уоиг ЬгоіЬег вЬаѵей ЬітвеМ іо-йау? — Не Ьав поі яііаѵей ЬішвеИ іо- йау, Ьиі Ье Ьая цоі яЬаѵеіі ЬішвеИ. — Ноѵ тапу Іішев а йау (іоев уоиг ГаіЬег яЬаѵе ЬішвеИ? — Не вііаѵев ЬішвеИ опсе а (іау, Ьиі ту ипсіе яЬаѵея ІіітвеИ Іѵісе а (Іау. — Ноев уоиг еоі'івіп зЬаѵе’ ІіітвеИ оГіеп? — Не яЬаѵея ІіітвеИ еѵегу оіііег (Іау. — Нав апуЬойу развей Ьу уоиг війе? — КоЬойу Ьав раз- вей Ьу ту яійе. —• УѴЬеге Ьав развей уоиг воп? — Не Ьая раз- вей Ьу іЬе Піеаіге. — УѴіІІ уои раза Ьу іііе савііе? — I ѵііі раза ІЬеге. — АІ ѵЬаі о’сіоск іп ІЬе шогпіпв йо уои йгевв уоигвеИ? — I йгевв тувеИ ав ф>оп ая I ЬгеакГаві, аші 1 ЬгеакГаві еѵегу йау аі еі^Ы о’сіоск ог аі а диагіег раві еірЬі. — І)оея уоиг тоіЬег йгевв ЬегаеИ ЬеГоге вііе ЬгеакГавіев? — 8Ье ЬгелкГаяіев ЬеГоге яЬе йгеввез ЬегаеИ. — Бо уои ко Іо іЬе іЬсаіге еѵегу еѵепіпр:? — I поі $о аіі Піе еѵепіпр Ьесаияе іі ів Ьеііег іо зіийу іЬап іо (*о V іЬе ІЬеаіге. — Аі ѵЬаі о’сіоск йо уои иийгевя уоигвеИ, ѵЬеп уоп йо поі во Іо іЬе ІЬеаіге? — ТЬеп 1 ипйгевз тувеИ ая зооп
— 83 — ая I Ьаѵе яиррей, апй I #0 (о Ье<і аі іеп о’сіоск ог аі а диагіег раяі іеп. — Наѵе уои аігеайу йгеязей іЬе сЬіІй? — I Ьаѵе поі уеі йге&яей іі, Ьесаияе іі ія зіііі азіеер. — Аі ѵѵЬаі о’сіоск (іоея іі гіяе? — Іі гіяея ая яооп ая іі ія аѵѵакей. — 1>о уои гіяе ая яооп ая I? — I (Іо поі кпоѵг аі ѵѵЬаі о’сіоск До уои гіяе, Ьиі I гіяе аз яооп ая I аш аѵѵакей. — ѴѴііі уои зау іо шу зегѵапі (о ѵѵаке те іо-тоггоѵ аі ЬаИ разі іЬгее. — I ѵѵіП яау іі Ьіт. — Аі ѵѵЬаі о’сіоск (іоев уоиг зізіег аѵѵаке?—8Ье ія аѵѵакей аі а циагіог разі яіх іп ІЬе шогпіпр. — ѴѴЬу аге уои гіяей яо яооп? — Му сЬіІйгеп Ьаѵе ша(іе зо тисЬ поіяе, ІЬаі іЬеу Ьаѵе ѵѵакесі те. — Наѵе уои ѵѵеіі яіері? — I Ьаѵе поі ѵѵеіі яіері Ьесаияе уои Ьаѵе тшіе іоо тисЬ поіяе. 128. Ві(1 уои гі(і аі Іаяі оГ іЬія тап? — I роі гій оГ Ьіт. — ѴѴЬу <1і(1 уоиг ЬгоіЬег рагі ѵѵііЬ Ьія Ьогяея? — Весаияе Не ѵѵапіей поі ІЬет. — Вій уоиг тегсЬапі аі Іаяі (?еі гі(І оГ Ьія йатавей яи^аг? — Не цоі гій о/ іі. — Ная Ье яоій іі оп сгейіі? — Не соиій веіі іі Гог саяЬ яо іЬаі Ье Ьая поі зоЫ іі оп сгейіі. — ѴѴЬо Ьая (аицЫ уои іо яреак епрІіяЬ? — I Ьаѵе Іеагпей іі оГ а таяіег. — Ная Ье іаіщЫ уои Іюѵѵ іо ѵѵгііе? — Не Ьая іаи^Ьі те іо яреак, (о геай ап(1 іо ѵгііе. — ѴѴЬо Ьая Іаи^Ьі уоиг ЬгоіЬег таіЬстаіісз? — ТЬе ГгепсЬ таяіег Ьая іаи^ЬІ Ьіт іі. — ѴѴЬо Ная іаицЫ уоиг яіяіег агііЬтеііс? — ТЬе дегтап-таяіег Ьая іаицЫ Ьег іі. — Во уои саіі те? — I саіі уои. — ѴѴЬаі ія уоиг ріеаяиге? — ѴѴЬу (іо уои поі гіяе? — Во уои поі кпоѵѵ, іЬаі іі ія аігеаііу Іаіе? —* ѴѴЬаі (іо уои ѵѵапі ігот- те? — I Ьаѵе Іояі аіі ту топеу, аші 1 Ьев уои іо Іепі те яоте. • 129. ѴѴЬаі о’сіоск ія іі? — Іі ія аігеайу яіх о’сіоск, ап(і уои Ьаѵе яіері Іогщ епоицЬ. — Із іі Іопв зіпсе уои Ьаѵе гізей? — И ія а ЬаИ разі ап Ьоиг зіпсе I Ьаѵе гіяей. — Во уои ѵѵіяЬ іо іаке а ѵѵаік ѵѵііЬ те? — 1 саппоі 8° іо іаке а ѵѵаік, Гог I ехресі ту епкІізЬ таяіег. — Ночг Ьая ту (іаирЫег ЬеЬаѵей? — 8Ье Ьая Ъе- Ьаѵей ѵегу кеіі. — Поѵѵ (іісі шу зоп Ьеііаѵе іоѵѵагйя уои? — Не Ьая ЬеЬаѵей ѵегу ѵѵеіі іоѵѵапіз те, Гог Ье ЬеЬаѵея ѵѵеіі іоѵѵапія еѵегу Ьойу. — Ія іі ѵѵогіЬ ѵѵЬіІе іо ѵѵгііе іо ІЬіз тап? — Іі ія поі ѵѵогіЬ ѵѵЬіІе іо ѵѵгііе іо Ьіт. — Ія іі ѵѵогіЬ ѵѵЬіІе іо йіятоипі іо ріѵе апу ІЬіпв іЬіз роог тап? — Уез, Ьесаияе Ье яеетя іо ѵѵапі; Ьиі уои сап віѵе Ьіт ѵѵііЬоиі йіятоипііпв. — Ія іі Ьеііег іо Іеагп геай епвІіяЬ іЬап іо Іеагп іо яреак? — Іі ія поі ѵѵогіЬ ѵѵЬіІе Іеагп Іюѵѵ іо геай ѵѵііЬоиі іеагпіпв Ьоѵ іо зреак. — Ія іі ЪеіЫЬ іо во іо Ьей, ІЬап іо до Іаке а ѵѵаік? — Іі із Ьеііег іо йо іЬів 6*
— 84 — Іііап іііаі. — Іа іі Ьеііеі іо до Іо беппапу Іііап іо Епвіаші? Іі ів поі ѵогіЬ ѵгЬіІе Іо $о Іо бѳгтапу ог Іо Еіщіапсі ѵііеп Ікеу ііаѵе поі тіпсі Іо Ігаѵеі. — Ноѵ іб уоиг Гаіііег? —• Не із ргеііу ѵеіі. — Ноѵ ів уопг тоіііег? — ЗНе, іб циііе ѵеіі. — Ноѵ аге уоиг зІБІегБ? — ТЬеу аге циііе ѵеіі віпсе зоте сіауз. — Ноѵ іб уоиг раііепі? — Не ів а іііііе Ьеііег Іо-сіау іііап уевіеніау. — ін іі Іопц віпсе уои Ьаѵе зееп уоиг Ьгоікегз? — Іі із а ГогІпі^Ы віпсе 1 Ьаѵе вееп ІЬет. — Ноѵ ѵеге ІЬеу? — ТЬеу ѵеге пиііе ѵеіі. — Но уои зреак біііі еп^ІінЬ? — Іі із бо Іопр; віпсе I Ьаѵе поі зро- кеп іі, іііаі I Ьаѵе аітоні Гогроііеп іі. — Ноѵ Іопд іб іі віпсе уоиг зізіег іспгпб цегтап? — Тііеге аге опіу іЬгее топіііев віпсе зЬе Іеагпв іі. — І)оез зЬе аігеасіу нрсак іі? — йке вреак, геасі аші ѵгііе іі аігеасіу Ьеііег іііап уоиг ЬгоіЬег, ѵЬісЬ Іеагпв іі віпсе іѵо уеагз. — Наѵе ІЬеу Ііапц Ніе іпап ѵію Ьаз Біоіеп а Іюгве Ггот уоиг ЬгоіЬег? — 'іііеу Ьаѵе рииізііесі Ьіт, Ьиі ікеу Ьаѵе поі Ііаіщ кіт; ІЬеу Ьапв опіу Іке Ьі^Ьѵпутаи іп оиг соипігу. — >ѴЬаІ Ьаѵе уои шасіе ѵііЬ шу соаі? — 1 Ьаѵе Ьипк іі оп іЬе ѵаіі. — І)о уои ѵізЬ іо Ьапр; ту Ьаі оп Ніе Ігеѳ? — 1 ѵізк Ііаіщ іі ІІіе- геоп. — Ів Іків уоипк Іасіу геасіу іо цо оиі? — Коі уеі, Ьиі нііе ѵііі Ье зооп геасіу. — \ѴЬу сіоез уоиг ипсіе Іаиціі аі уои? — Не Іаицкез аі те, Ьесаиве 1 зі»еак Ьасііу. — \ѴЬу сіоез уоиг вівіег поі. каѵе Ггіепсіз? — 8ке Ьаз поі, Ьесаиве зііе Іаикііев аі еѵегу Ьосіу. — \ѴЬу сіо уои іаирк аі ІЬія иіап? — I Ьаѵе по тіпсі іо 1аи[?Ь аі кіт. — 1 ргау уои іо сіо іі поі, Ьесаиве уои ѵііі Ьгеак кія Ьеагі ІГ уои ѵііі Іаиціі аі кіт. — \Ѵ1іу сіо уои ехраііаіе ироп •іків виЬ,)есІ? — Весаияе іі іб песеввагу іо зреак ироп аіі Ніе ниЬ- ]есІ8. — ІГ іі ів песеввагу іо Ііяіеп аші Іо геріу ѵііеи уои ехра- ііаіе ироп Ікіз виЬуесі, I вііаіі кап@ ту Ьаі оп Ніе паіі, нігеіск тузеІГ аіопк іЬе Йоог, Іівіеп іо уои апсі апяѵег уои ту Ьеві. — Уои ѵііі сіо ѵеіі. • ' 130. Еог ѵЬаі Ьаѵе уои сііаіще уоиг саггіаце оГ ѵЬісЬ уои каѵе вро- кеп те? — I каѵе скапцесі іі Гог а йпе агаЬіс когве. — Бо уои ѵізк іо скапде уоиг Ьоок іог тіпе? — I саппоі іі, Ьесаиве іі із песеввагу те іо Іеагп епріізіі. — ѴѴку сіо уои Іаке ой' уоиг Ііаі? — I Іаке іі ой' Ьесаиве 1 вее сошіпк шу оісі шазіег. — \Ѵ1іеп сіоез Ніе сопсегі Іаке ріасе? — ІІ сіоез іаке ріасе іків еѵепіп^. — ЛѴІ11 уои скап^е іііе Ііаі Іо до ікеге? — I зкаіі поі скапце іі. — Наѵе уои скапде Ніе Ьаі Ю в» іо Ніе Егепсіі кепегаГв? — I ііаѵе скап^есі Ніе Ьаі, Ьиі 1 каѵе поі скапцесі пеііііег ту соаі пог ту зіюез. — Ноѵ оГіеп а сіау сіо уои скапдо Ніе соаі? — I скапце іі іо сііпег апсі іо ко іо іке Ніеаіге. — ѴѴкаі ѵііі Ьесоше оГ уои іГ уои аіѵауз шіх атопк Ікезе шеи? — I сіо поі кпоѵ ѵкаі ѵііі
— 85 — Ііесоте оГ ше, Ьиі. I авниге уои ІЬаі ІЬеу ѵііі поі Ішгі ше Ьесаиве іЬеу Ііигі поЬоіІу. — Наѵе уои гесорпівеіі уоиг воп? — ІІ ів во Іопр віпсе I Ьаѵе вееп Ьіт, ІЬаі I Ьаѵе поі гесорпівеіі Ьіт. — Нав Ье гесорпівед уои? — Не Ьав гесорпізеіі те ітіпеіІіаІеГу. — Ноѵ ів уоиг ипсіе? — Не ія циііе ѵеіі. — Наѵе уои гесорпівеіі Ьіт? — I соиііі ЬагіПу гесорпіве Ьіт, Гог араіпзі Ьів сивіот Ье ѵеагв а ргеаі Ьаі. — ѴГЬісЬ рагтепіз (Іоея Ье ѵеаг? — Пе ѵеагв ЬеаиііГиІ пеѵ раппепія. — І)о уои кпоѵ ѵЬу ІЬів тап (Іося поі еаі? — 1 Ііііпк, Ье ів поі Ьипргу. Гог Ье Ьав тоге Ьгеаіі ІЬап Ье сап еаі. — Наѵе уои ріѵеп апу топеу Іо уоиг іІаирЫег? — I Ьаѵе ріѵеп Ьег тоге, Иіап вііе ѵііі яреші. — ЛѴіІІ уои ріѵе те а ріпвв оГ ѵаіег? — Ѵои ѵапі поі Іо (Ігіпк ѵаіег, Ьесаиве ІЬеге із . того ѵіпе Пшп іі ів песеввагу. — Аі ѵііаі ііо іііе ЕгепсЬ ге]оісе? — ТЬеу ге]оісе Ьесаиве ІЬеу Паііег іЬетвеІѵев іо Ьаѵе а ргеаі тапу роой Ггіешія. — Аге іііеу поі гірЫ геуоісіпр ІЬетвеІѵев? — ТЬеу аге ѵгопр Гог Іііеу Ьаѵе Іевв Ггіешія ІЬап ІЬеу ІЬіпк. — Вісі уои віау Іопр аі Вегііп? — I яіаііі ІЬеге опіу а ГогіпірЫ. - Ноѵ іопр ііііі уоиг псрЬеѵ віаііі іп Ьошіоп? — Не віаісі іЬеге опіу а шопгЬ. — Нав уоиг Гаіііег аі Іаві ЬоирЫ ІЬе Ьоиве? — Не Ьав поі ЬоирЫ іі, Ьесаиве Ье соиііі поі аргее аЬоиі іііе ргісе. 131. Наѵе уои аі Іаві иргеесі аЬоиі ІЬе ргісе оГ ІЬів рісіиге? — \Ѵе Ьаѵе пргеесі аЬоиі іі.— Ноѵ тисЬ Ьаѵе уои рауѳгі.— I Ьаѵе рауесі Гог іі Ьушіге(1 роишія. — Наѵе уои аргеегі ѵііЬ уоиг рагіпег?— І Ьаѵе аргееіі ѵііЬ Ьіш. — Ноев Ье сопвепі іо рау уои іііе ргісе оГ іЬе вІіір? — Не сопвепів іо рау іі те. — Но уои сопвепі Іо ро іо Епріаші? — I сопвепі іо ро іЬеге. — Наѵе уои іакеп поіісе оГ ѵЬаі Ьав <1опе уоиг Ьоу? — I Ііаѵе іакеп поіісе оГ іі. — Наѵе уои рипіяЬеіі Ьіт Гог іі? — I Ьаѵе рипіяЬеіі Ьіт. — ЛѴЪу Ьаѵе уои рипіяЬеіі іііів уоипр Іасіу? — I Ьаѵе рипіяЬеіі Ьег, Ьесаиве вііе Ьаз Ьгокеи ту Ьеві ріавя. — I Ьаѵе ріѵеп Ьег воте ѵіпе, ап(1 іпяіеаіі оГ іігіпкіпр іі, вЬе Ьаіі врііі іі оп Ніе пеѵ сагреі аші Ьго- кеп Ніе ріавв. — По уои ііоиЬі ІЬаі ѵЬаі I Ьаѵе ваісі? — I сіо поі (ІоиЫ іі. — І)о уои (ІоиЫ ѵЬаі ІЬаі тап Ьав ваііі? — I (ІоиЫ, Ьесаиве Ье Ьав оГіеп ІоЫ віогіев. — ОГ ѵЬаі ііо уои сотріаіп? — I сотріаіп оГ ІЬаі I саппоі ргосиге воте топеу. — \ѴЬу (Іо Іііеве теп сотріаіп? — ТЬеу сотріаіп Ьесаиве ІЬеу саппоі реі апу ііііпр Іо еаі. — Ноѵ аге уоиг рагепіз? — ТЬеу аге ав ивиаі чиііе ѵеіі. — Із уоиг аипі ѵеіі? — ЗЬе із Ьеііег ІЬап аз ивиаі. — \ѴЬаі Ьаѵе уои Нопе ѵііЬ ІЬе Ьоокв ІЬаі ту ГаіЬег Ьав Іепі уои? — I Ьаѵе ріѵеп ІЬет Ьіт Ьаск, аГіег геаіііпр ІЬет. — \ѴЬу Ьав уоиг ипоіе ІЬгоѵп аѵау Ьів кпіГе? — Не Ьав іЬгоѵп аѵау Ьіт аГіег сиііпр ЬітвеИ. — УѴЬеп (іісі оиг Ггіешів ро оиі? — ТЬеу аге ропе
— 86 — оиі аГіег ѵгаппіпр іЬетзеІѵез. — ЛѴІіаГ Ьаѵе уои сіопе іЬіз тог- піпр? — I Ьаѵе зЬаѵегі тувеИ аГіег Ьеіпр гізесі, апсі I ат ропе оиі аГіег ЬгеакГаяііпр. — ѴѴііаі Ьая сіопе уоиг тоіЬег іаві пірЬі? — 8Ье Ъяз зирресі аГіег роіпр іо іЬе ріау, апсі зЬе ія ропе іо Ъесі, аПег зиріпр. — Із зЬе гівесі еагіу? — 8Ье гізесі аі випгізе. — Наѵе уои Ьеапі оГ уоиг Ггіепсі ѵѵЬо із іп Атегіса? — I Ьаѵе Ѵг'гіі- іеп Ьіщ веѵегаі іітез: Ьоѵеѵег Ье Ьаз поі апзѵегесі те. 132. Наѵе уои аігеасіу Ьігесі а гоот ? — I Ьаѵе аігеаііу Ьігесі оие. — * Із іі ап иррсг гоот? — И із опе. — Ная уоиг ЬгоіЬег Ьігесі а Ггопі гоот? — Не Ьая Ьігесі а Ьаск гоот, Ьиі ту згёіег Ьаз Ьігесі а Ггопі гоот. — ѴѴЬеге Ьаѵе уои Ьігесі уоиг гоот? — I Ьаѵе Ьі- гесі іі іп іЬе ѴѴіІІіатзігееі, питЬег Гогіу-йПЬ. — Ву ѵЬот Ьаѵе уои Ьігесі іі? — Ву ІЬе тап ѵЬозе ЬгоіЬег Ьаз зоісі уои іЬе саг- гіаре. — Гог ѵЬот Ьаз уоиг тоіііег Ьігесі а гоот? — ВЬе Ьаз Ьігесі іі Гог Ьег зоп, ѵЬо Ьаз уизі аггіѵесі Ггот Епріапсі. — ѴѴЬу Ьаѵе уои поі Ьеісі уоиг рготізе? — I сіо поі гететЬег «Ьаі I Ьаѵе рготізесі уои? — Наѵе уои поі рготізесі из іо іаке из іо іЬе сопсегі іЬе* Іазі ТЬигзсіау? — I аргее іЬаі I ѵаз ѵггопр іо рго- тізе іі уои, Ьоѵгеѵег іЬе сопсегі іоок поі ріасе. — Воез уоиг зіз- іег сопГезз Ьег Гаиіі? — ВЬе сопГеззез іі. — ѴѴЬаі сіоея уоиг ипсіе зау Ю іЬіз Іеііег? — Не зауз іЬаі іі із ѵегу ѵгеіі іѵгіііепі; Ьиі Ье сопГеззез Ье ѵаз іѵгопр іо веіі іі іо уоиг тоіЬег. — Во уои соп- Гезз уоиг Гаиіі пош? — I сопГезя іі іо Ье а Гаиіі. — ЛѴЪаі сіау іп іЬе ѵеек сіо іЬе Тигкз сеІеЬгаіе? — ТЬеу сеІеЬгаіе Егісіау; Ьиі ІЬе сЬгіяііапз сеІеЬгаіе 8ишіау, іЬе уеѵз — Заіигсіау апсі іЬе пергоез—іЬеіг Ьігііі-сіау.— Атопряі уоиг соипігу реоріе іЬеге аге тапу тасі-тсп, аге іЬеге поі? аякесі Іаіеіу а рЫІояорЬег оГ а ревапі. ТЬів апзѵсгесі Ьіт: 8іг, ІЬеу аге іо Ье Гоипсі іп аіі іііе зіаііопз. ТЬе тасі-теп зау зотеіітез іЬо іпііЬ, заіеі іЬе рііііозо- рЬег. — ОГ ѵЬаі сіоез уоиг ЬгоіЬег сотріаіп? — Не сотріаіпз Ье- саизе Ье Ьаз а зоге гірЫ Ьапсі. — ОГ хѵЬаі сіо уои сотріаіп? — I сотріаіп Ьесаизе I Ьаѵе а воге ІеГі Ьапсі. — ѴѴІіу сіо уоиг зізіегз поі ро іо іЬе ріау? — ТЬеу саппоі ро Ьесаизе ІЬеу Ьаѵе саирЫ соісі апсі іі такез іЬет ѵегу ііі. — ѴѴЬеге сіісі ІЬеу саісЬ соісі? — ТЬеу саирЬі соісі іп сотіпр Ггот іЬе орега Іазі пірЫ. 133. Наз уоиг аипі тасіе апу ригсЬазез? — ВЬе Ьаз тасіе воте. — V. Ьаі Ьаз зЬе ригсЬазесі? — 8Ье Ьаз ригсЬазесі Гогіу уагсіз оГ 1і- пеп, іЬгее раіг оГ Ьеііоѵз, іеп роипсіз оГ зираг апсі іѵо соиріе оГ сіоѵея. — Наз вЬе поі ригсЬаяесі зіік-зіоскіпрз? — 8Ье Ьаз риг-
— 87 — сішееіі ііігее раіге. — \Ѵ1іу Ьав уоиг піесе поі ѵгіііеп? — Ве- саиве зііе Ііая а воге Ьапсі. - \Ѵ1іу ііоев оиг пеірЬЬоиг’в ііаирЬіег поі ко оиі? — ЗЬе ііоев поі ро оиі Ьесаизе вЬе Ьав яоге Гееі. — АѴЬу (Іоев іпу Іііііе вівіег поі віюак? — Весаиве вЬе Ьав а яоге тоиіЬ. — Ііаѵе уои а воге пове? — 1 Ьаѵе поі а яоге пове, Ьиі I Ьаѵе іооіЬ-асЬе. — І^асЬ котап іЬіпкв іо Ье аіпіаЫе аші еасіі ів сопсеііесі.— ТЬе вате ав іЬе теп, ту ііеаг Ггіеті: тапу а опе іЬіпкв іо Ье іеатеіі кію ів поі, апсі тапу теп вигравв (Ье копіей іп ѵяпііу.— АѴЬаі ів іЬе таііег кі(Ь уои?—КоіЬіпр ів іііе тяі- іег кі(Ь то. — ОГ кЬаі ііоев уоиг вівіег сотріаіп? Весаиве вЬе Ьав а і»аіп іп Ьег сііеек. — Нав уоиг ЬгоіЬег а воге Ьапсі? — Ко, Ьиі Ье Ьав а ра.іи іп Ьія яісіе. — І)о уоиг вівіегв ро іЬів еѵепіпр Іо іііе орега? — Ко, ІЬеу ро іо іЬе ііапсіпр-всіюоі. — І)о (Ьеу поі ₽о іо (Ье ЕпрІівІі-всЬооІ? — Тііеу ро (Ьеге іііе тогпіпр апсі поі іЬе еѵепіпр. — Ііііі уоиг ГаіЬег ро Ьипііпр? — Пе соиісі поі ро Ьипііпр Ьесаияе Ье саирЫ соісі. — 1>о уои ііке іо ро Ьипііпр?— I Ііке іо ро НзЬіпр Ьеііег іііап іо ро Ьипііпр. — Ів уоиг ГаіЬег уеі аі іііе сопігу? — Уев, тасіате, Ье ів уеі ІЬеге. — ХѴЬаі ііоев ‘Ііе сіо іііеге? — Не роев Ьипііпр апсі ЯвЬіпр. — Ііісі уои ро Ьип- ііпр аі іііе соипігу? — I кепі Ьипііпр аі! (Ье сіау. — Нок тапу Ііеасі оГ рате Ьаѵе уои кіііесі? — I Ьаѵе кіііесі ікепіу Йѵе Ьеаіі оГ рате. — Іі іі іопр віпсе уои ііаѵе Ьееп аі ІЬе савііе? — I кав іііеге іііе іаві іѵеек. — Наѵе уои Гоиші іЬеге тапу реоріе? — I Ьаѵе Гоипсі опіу зіх регзопев: ІЬе кіпр, іЬе риееп, іііе ргіпсе, (Ье ргіпсевз, іііе соипі апсі (Ье соипіеяв. 134. \Ѵ1іаІ Ііав уоиг аипі ЬгоирЫ уои? — ЗЬе Ьав ЬгоирЫ ив опе раіг оГ ігоквегв, іЬгее раіг оі сігакегв, воте сііеегіев, вігакЬеггіея апсі апу рсасЬез.—Ііав уоиг Гетаіе-соивіп еаіеп тапу реасЬея іЬів уеаг? — ЗЬе Ііав еаіеп во тисЬ, ІЬаі вііе саппоі еаі тоге. — УѴІіеге Ііаѵе уои Ьееп Іаві пірііі? — I Ьаѵе Ьееп аі Ьоиве оГ ту ЬгоіЬег-іп-Іак. — Наѵе уои вееп уоиг вівіег-іп-іаѵ?— I Ііаѵе вееп Ііег. — Нок ів яііе? — ЗЬе ів Ьеііег (Ьап ав ивиаі. — Наѵе уои ріауесі? — ѴѴе Ьаѵе поі ріауеіі Ьиі ке Ьаѵе геасі апу роой Ьоокя, Ьесаизе ту вівіег-іп-іак Ііке Ьеііег іо геасі іЬап іо ріау. — Наѵе уои геасі іііе пекврарег іо-сіау ? — I Ьаѵе геаіі іі. — Із іііеге апу іЬіпр пелѵ? — ТЬеге ів поіЬіпр пеѵѵ, ехсері (Ьаі іііе ЯоісітагвЬаІ Ьав іакеп йГіу ріевев оГ сапоп аші іеп епяірпв. — Нок ііо уо ііо іо-сіау? — I ат поі диііе ѵеіі. — ЛѴЬаі ів іііе таііег кііЬ уои? — I Ьаѵе а ѵіоіепі Ьеасі-асііе аші а соісі іп ту Ьеасі. — ѴГЬеге Ьаѵе уои саирЬі соісі? — I Ьаѵе саирЫ соісі іаві пірЫ іп сотіпр Ггот іііе ріау. — Бо уои кпок Ніів Гатііу? — I кпок іі апсі асітіге іі Ьесаизе іЬе ГаіЬег ів іЬе кіпр апсі іЬе тоіЬег ів а циееп. ТЬе
— 88 — сЬіііІгеп аші іііе яегѵапіз аге іііе яиЬіесіз о( іііе яіаіе. ТЬе сіііій- геп’з іиіогя аге (Ье шіпіяіегв, ѵЬісЬ яііаге ѵііЬ іііе кііщ аші (Ье Чііееп (Не саге оГ (Ъе роѵепнпепі. — ТЬе роой еііисаііоп ѵііісЬ (Ьеу віѵе (о (Ье сЫІйгеп, із (Ііе сгоѵп оі іЬе шопагііев. 135. Ноѵ (Іоез уоиг ипсіе ашияе ІіішзеИ іп Ьів воіііийе? — Не епір- Іоув ЬішвеИ іп раіпііпр ап<1 іп сЬешізігу. — Поев Ье поі ігапвасі Ьияіпевя? — Пе (іоев поі, Ьесаиве Ье із іоо о!<1 (о ігапвасі воте. — ХѴЬу <1оез Ііе шеййіе ѵіііі уоиг Ьияіпевя? — Пе йоев поі изиаі шеіійіе ѵііЬ оіііег реоріе’в Ьизіпевв; Ьиі Ье шеййіея ѵііЬ ту оіѵп Ьизіпевв, Ьесаиве Ье Іоѵея ше. — Наз уоиг таяіег реі уоиг Ісззоп гереаіесі іо-йау? — Не Ьая реі іі гереаіе<1 те. — Наѵе уои кпоѵп іі? — I Ьаѵе кпоѵп іі епоирЬ ѵеіі. — Наѵе уои аізо тайе ехегсівев? — I Ііаѵе тайе; Ьиі ѵііаі із ІЬаі іо уои, I Ье#? — I (Іо поі шеіііііе ѵіііі Нііпря іЬаі ііо по(. сопсегп те, Ьиі I Іоѵе уои шисЬ, зо іііаі 1 сопсегп тувеИ аЬоиі ѵііаі уои (іо. — Воез апу- Ьойу ІгоиЫе Ьів Ьеай аЬоиі уои? — ИоЬойу ігоиЫев Іііз Ііеай аЬоиі те, Ьесаияе I ат поі ѵогііі ѵЫІе. — ѴѴЬо соггесіз уоиг ехегсівев? — Му шазіег соггесіз ІЬет. — Ноѵ (іоев Ье соггссі іЬеш? — Не соггесіз іЬет іп геайіпр аші іп геайіпр іЬет Ье зреакз іо те.— Ноѵ шапу ііііпрз (Іоез уоиг таяіег шаке аі опе ііте? — Не. такез (оиг Иііпдо аі опе ііте.— Ноѵ зо? — Не геайя аші соггесіз ту ехегсізез, Ье яреакя іо ше аші аякз те аіі аі опсе? — Ів іі іп іЬія таппег (Ьаі уои Ьаѵе Іеагпеіі іо вреак?— Лоі оіііегѵізе. — Наѵе уои еѵег Іеагпей іо йапсе? — I Ьаѵе Іеагпей іі. — Ноѵ Ьаѵе уои Іеагпей іі. — Іі ів іп йапсіпр. — ѴѴеІІ, іі ів іп йапсіпр іЬаі іііеу Іеагп (о йапсе апй іп вреакіпц іЬаі іЬеу Іеагп іо вреак. — Поез уоиг зізіег зіпр іп йапсіпр? — 81іе яіпр іп ѵогкіпц, Ьиі зііе саппоі зіпр іп йапсіпр. — По уои ѵіяЬ іо йіпе іо-йау ѵііЬ из? — ѴѴііЬ а ргеаі ріеаяиге. — ѴѴЬаі Ііаѵе уои (ог йіппег? — ѴѴе Ііаѵе а роой вир, воте ГгевЬ теаі апй яоте ваіі теаі апй яоте тіік Гоой. — По уои Ііке тіік Гоой? — I Ііке іі Ьеііег іііап аП іііе оіііег Геейіпр. — Наѵе уои ѵаікей а роой йеаі уоиг Іаяі іоигпеу? — I Ііке іо ѵаік, Ьиі ту аипі Іікея іо гійс іп а саггіаре. — Поея вЬе поі ѵівЬ іо ѵаік? — 8Ье ѵіяііев іо ѵаік аі йгві, Ьиі аГіег йоіпр зоте яіерз яЬе Ьая ѵівЬей іо гійе іп а саггіре, во ІЬаі I Ьаѵе поі ѵаікей а роой ііеаі. 136. ѴѴІіаі Ьаѵе уои йопе іо-йау аі Ніе всЬооІ? — ѴѴе Ьаѵе Ііяіепей іо оиг іеасЬег. — ѴѴІіаі Ьав Ье Іоій? — Не Ьаз тайс а Іопр: зреасЬ оп (Ье роойпевз оГ Сой. АГіег вауіпр: ІЬе гореііііоп ія ІЬе то- іЬег оГ іііе віийіея, апй а роой тетогу ів а ргеаі Ьспеііі оГ (іой.
— 89 — Не Ьаз ваій: Сой іі іЬе Сгеаіог оі Піе Ьеаѵеп аші оі іЬе еагіЬ; іііе іеаг оі Іііе Ьопі ів Ьедіппіпк оі аіі «іяйош. Не ваій ив аізо: (Ъе шоні рагі. оі теп іа уеі рауапя апй іЪе іоііокегя оі МаЬотеі аге того питегоия ІЬап іііе сЬгізііапя. — Ів уоиг (еасЬег’в яоп «ізе? — Не ія ѵегу «іве; Ііе із цоой іо Ьів іпіегіогя, рві, іо Ьів е<іиаІ8 апй геяресіиі іо Ьів зирегіогв. — ХѴЬаІ (Іо уои йо аіі (Ье йау іп іЬе ^агйеп? — I ѵаік. — \Ѵ1іаІ йоез аіігасі уои? — ТЬе зіпкіпк оі (Ье Ьігйв аіігасісз те. — Аге іЬеге піцііііпкаіев? — Тііеге аге, апй іііе Ъагшопу оі іііеіг віпкіпк епсЬппіея то. — Наѵе ІЬеве півііііпцаіез іпоге ро«ег оп уои, іЬап (Ье Ьеаиіу оі (ііе раіп- Ііпц, ог ІЬап (Ье ѵоісе оі уоиг іоѵіпк тоіііег, «Ьісіі Іоѵез уои зо тисіі? — I сопіезв Іііаі Іііе Ііаппопу оі іііеве Іііііе Ьігйв’ зіпкіпц Ьав тоге роѵег оп те ІЬап іііе кіпйезі копія оі ту йеагеві і’гіепйя. — \Ѵі11 уоиг зівіегв §о іо (Ъе соипігу Іо-тоггок?— ТІіеу «ІП поі к° Ьесаизе іі із ѵегу йизіу. — ВЬаІІ «е іаке а «аік іо-йау? — яЬаіі поі Іаке а лѵаік, Ьесаияе іі із ѵегу тиййу оиі оі йоога. — 1)о уои зее Ніе Ьоиве оі ту геіаііоп ЬеЬіпк уопйег тоипіаіп? — I яее іі. — ЙЬаіі «о ^о іп? — \Ѵе зЬаІі ко іп, іі уои ріеаве. — \Ѵі11 уои епіег іпіо іЬія гоот? — I яЬаіі поі опіег Ьесаияе іі ів втоку.—I «ізЬ уои доой тогпіпц, тайпше? — 1>о уои поі ѵівіі іо епіег? — 1)о уои поі «іяЬ Іо зіі йокп? — I вітіі віі йокп оп ІЬів к'геаі сЬаіг. — ЛѴШ уои зау іпе «Ьаі Ьав Ьесоте оі уоиг аипі? — I вііаіі зау іі уои. — ХѴЬеге ів уоиг зізіег? — 1)о уои поі яее Ііег? — 81іс із зііііпц оп іііе ЪепсЬ. — Із уоиг ЬгоіЬег зііііпк оп ІЬе ЬепсЬ? — Но, Ье зіія оп ІЬе сііаіг. — Наѵе уои ЬоикЬі Рагів кіоѵея? — I Ьаѵе ЬоикЬі Рагія діоѵев, ІІегІіп сга- ѵаів, аші Ьошіоп яіоскіпцз. — Ііаѵе уои еѵег йгипк Ьопйоп ііеег? — I Ііаѵе пеѵег йгипк іі. — Пок іопц ів іі яіпсе уои Ьаѵе еаіеп епкіізіі Ьгеай? — I Ьаѵе поі еаіеп іі ІЬезе Нігее уеагв. 137 \Ѵі11 уои цаіп апу (Ьіпк Ьу іЬія Ьивзіпевв? — I зііаіі поі цаіп а цгеаі (Іепі Ьиі ту ЬгоіЬег «ііі цаіп а цгеаі йеаі. Не зЬаІі йіі Ьіз ригзе «іНі топеу. — Ноѵ пшск топеу Ьаѵе уои «іпей?— I Ьаѵе «іпей а іііііе, Ьиі шу соизіп Ьав «іпей а вгеаі йеаі. Пе Ьав 61- іей ііія роскеі ѵіііі топеу. — \ѴЬу йоез іЬіз тап поі ѵогк? — Не іе ап ійіе іеііоѵ, Ьесаиве Ье опіу еаіез аіі (Ье йау. Не сопіі- пиаііу 61І8 Іііе Ьеііу ѵ»ііЬ теаі, зо ІЬаі іі «ііі таке Ьіт ііі іі Ье сопііпиев іо еаі зо тисЬ. — "ѴѴііІі «Ьаі Ьаѵе уои бііей ііііз Ьоіііе? — I Ьаѵе йііей іі «ііЬ «іпе. — Наз уоиг ГаіЬег аі іазі геіигпей ігоіп Епкіапй? — Не Ьав геіигпей апй ЬгоидЫ уои а доой Ьогзе. — Нав Ье іоій Ьів кгоот Іо Ьгіпд іі ше? — Не Ьав іоій Ьіш іо ЬгііЩ іі уои. — XV Ьаі йо уои Ііііпк іо ІЬія Ьогзе? — I іЬіпк Іііаі іі ів йпе апй яоой, апй I ргау уои Іо іаке іі Іо Ніе зіаЫе. — ХѴЬеп
— 90 — ііііі іЬів тап ко ііоѵп іпіо ІЪе ѵеіі? — Не <іі<1 ііоѵп ІЬів тогпіпр. — Ія Ііе соте ир араіп уеі? — И ія а ІіаІГ раяі ап Ьоиг віпсе Ііе ія соте ир араіп. — УѴіІІ уои сіеяіге уоиг яіяіег іо соте ііоѵп? — 1 яііаіі зау Ьег; Ьиі яііе ія поі уеі іігеяяеЛ. — Ія уоиг Ггіеші яіііі оп Ніе тоипіаіп? — Не ія аігешіу допе доѵп. — Лге уои ро <1оѵп ог ир іііе гіѵег? — ХѴе аге допе ііоѵп. — Ная ту Ьгоіііег ярокеп уои ЬеГоге Не яеі оиі. — Не Ьая ярокеп ше, ЬеГоге Ію роі іпіо ІЬе соасЬ. — Наѵе уои яееп шу тоіііег? — I Ііаѵе яееп Ьег Ье- Гоге 1 цоі оп Ьоані іЬе яЬір. — Ія іі Ьеііег Іо «ігіѵе іЬап (о реі оп Ьоані Ніе яііір? — Іі ів поі ѵогіЬ іо реі іпіо а соасЬ, пог Іо реі оп Ьоані іЬе яЬір, ѵііеп Іііеу Ьаѵе поі тіші Іо Ігаѵеі. — ТЬе тоге іііЯІсиІІ ія ап аЯаіг, іЬе шоге ЬопоигаЫе іі ія. — ТЬе шоге яиссевяея уоиг яоп Ьая, Іііе іеяя ргіііе Ье Ьая. — ТЬе тоге Ье Іа- кея ііаіпя, (Ье тоге Ье яиссевяея. — ТЬе тоге I яее Ніія тап, Ніе тоге I Іоѵе Ьіт. — ТЬе тоге 1 еяііте Ьіт, іЬе тоге Ье ія ііія- реяеіі Ьу Ьіз ЬгоіЬегя. — ТЬе Іюияе, ѵЬісЬ ту Гаіііег Ьая Ьаіі Ьиііі ія ярасіопя аші сопѵепіепі; іЬе Ггопі ія ЬишІгеіі Гееі Іопр аші ЬГіу ЬірЬ; іііе рапіеп ЬеЬішІ іЬе Ьоиве із а тііе Іопр аші ІіаІГ а тііе Ьгоаіі. — Ноѵ сіеер ія ІЬія ѵеіі? — Іі ія тоге Иіап Гоііу ГаіЬот (Іеер. —Ія уоиг гіѵег Ьгоші? — Іі ія тоге іЬап іѵо ііиші- геіі Гееі Ьгоші,—ТЬе роог аші Іііе ипііарру аге оГіеп тоге Ьепеѵо- Іеиі іЬап ІЬе гісЬ. — ТЬе оріпіоп оГ іЬе Іеагпеіі ія аіѵауя рге- Геггеіі Іо іііаі оГ іЬе ірпогапі. — ТЬе Ьарріпеяя оГ іЬе паирЫу раязея аѵау Ііке а іоггепі. — УѴЬаІ Ііая уоиг ІеасЬег ваііі уои? — Ііе Ьая ваііі те: Ніе ѵіяе геГіесія ЬеГоге Ье асія; ІЬе ргоиіі ія поі Іоѵей; ІЬе ішіірепі еіцоув Ніе яирегГІиоия оГ іііе гісЬ. — Ная Ііе патімі уои а ІіНІе ііііе? — Ыо, ііе Ьая патеіі ту Іііііе яіяіег а Іііііе ріііііу, шу еіііеяі ЬгоіЬег ап ірпогапі, аші шу еіііеяі яіяіег а роог іпГогІипаіе. 138. Ву ѵЬаі ііо уои реі уоиг ІіѵеІіЬооіі? — 1 реі ту ІіѵеІіЬооіі Ьу ѵогкіпр. — Ноея уоиг Ггіеші реі Ьія ІіѵеІіЬооіі Ьу ѵгіііпр? — Не реія іі Ьу ѵогкіпр аші ѵгіііпр. — 1)о Ніеяе теп реі ІЬеіг ІіѵеІі- Ьооіі Ьу ѵогкіпр? — ТЬеу реі іі Ьу ііоіпр поііііпр, Ьесаиве іЬеу аге іоо ііііе іо ѵогк. — Ву ѵЬаі Ьая уоиг Гаіііег роі ІЬів топеу? — Не Ьая роі іі Ьу ѵогкіпр. — Ву ѵііаі ііііі уои реі уоиг Ііѵеіііюоіі ѵЬеп уои ѵеге іп Сегшапу? — 1 роі іі Ьу ѵгіііпр. — Вііі уоиг яіяіег реі Ьег ІіѵеІіЬооіі Ьу ѵгіііпр? — 8Ье роі іі Ьу ѵгіііпр аші яреакіпр. — Наѵе уои аігеаііу яееп оиг сЬигсЬ? — I Ьаѵе поі уеі яееп іі. — ЛѴЬеге ія іі? — II ія оиі оГ Ніе Соѵп. — ІГ уои ѵіяіі Іо яее іі, I яііаіі ро ѵіііі уои Іо вЬоѵ іі уои. — Оп ѵЬаі ііо Іке реоріе Ііѵе ѵЬісЬ іпЬаЫі іке яеа-яЬоге? — ТЬеу Ііѵе оп йяЬ. — ЛѴЬу ііоея уоиг ЬгоіЬег поі ѵіяіі Іо ро Ьипііпр? — Не Ііая ропе Ьипііпр уевіеніау аіі іЬе гіау аші Ьая кіііеіі опіу опе ирріу Ьіпі
— 91 во (Ііаі Ііе ѵгііі поі ро Ьипііпр. — Наѵе уои еѵег вееп зисіі а тап? — 1 ііаѵе пеѵег яееп висіі а тап. — ЛѴЬу сіо уои поі еаі? — Весаиве I Ііаѵе поі а рооіі арреіііе. — \ѴІіу ііоев уоиг зізіег еаі 80 тисЬ? — Весаияе яке Ьав а рооіі арреіііе. — Уои Ьаѵе Іеапі- еіі уоиг Іеззоп, ѵку ііііі уоиг яіяіег поі Іеагп Ііег Іеззоп? — Зііе іа ропе іо іаке а ѵаік ѵіііі ту тоіііег во ікаі зЬе соиііі поі Іеагп іі; Ьиі вііе ѵгііі Іеагп іі іо-тоггоѵ. — ЛѴІіеп ѵііі уои соггесі ту ехегсізез? — I зііаіі соггесі іііет, ѵііеп уои ѵііі Ьгіпр те ікове оГ уоиг вівіег. — 1>о уои іЬіпк іо каѵе таііе тізіакепз? — I ііо поі кпоѵ іі. — И уои каѵе таііе тіяіакепв, уои каѵе поі ѵеіі яіиіііеіі уоиг Іеваопв, Гог іке Іеезопя тиаі Ье іеагпі ѵеіі поі іо таке тіяіакепв іп іііе ехегсівев. — Іі із ециаі: іГ уои ѵііі поі соггесі іііет ше іо-ііау, I якаіі поі Іеагп ікет ЬеГоге іо-тоггоѵ.— Ѵои тиві поі ііо тізіакепв іп уоиг ехегсівез, Іюсаиее уои Ьаѵе аіі ѵііаі уои ѵапі іо ііо поі іііет. 139. ѴѴЬо ів іііеге? — Іі ів I. — ЛѴко аге іііеве теп? — Тііеу аге Гогеірпегя, ѵііісЬ ѵівіі іо яреак уои.— Егош ѵЬаі соипігу аге ікеу? — Тііеу аге Зрапіапія. — ѴѴЬеге ія ту Ьоок? — Неге із іі. — АпЛ ту 1>еп? — ТЬеге ів іі. — АѴЬеге ія уоиг ііаирЬіег? — ТЬеге ія яке. — ѴѴкеге аге оиг візіегв? — Тііеге аге ікеу. — ЛѴЬеге аге уои, ЛоЬп? — Неге 1 аш. — \ѴЬу аге уои зеіііпр пеаг іке Йге? — Му Ііашія аші Гееі аге соііі; ікаі із ѵііу I аш зеіііпр пеаг іке йге. — Аге іііе Ііашіз оГ уоиг аипі соііі? — Ь’о, Ьиі Ііег Гееі аге соііі. — ДѴЬаі із Іке таііег ѵіік уоиг піесе? — ЗЬе кая а зоге Іер. — Ио уои Гееі а раіп? — I каѵе а Іісаі-исЬе. — ѴѴІіаі ія іке таііег ѵіііі іііів ѵотап? — ЗЬе кав а іоприе-асііе. — ЛѴІіу кая уоиг Гетаіе-еоияіп поі Іеагпеіі Ьег ехегсівев?—ЗЬе ѵая ропе іо іаке а ѵаік ѵіік Ііег сотрапіоп; іііаі ія ѵку вке кая поі Іеагпеіі ікет; киі. зке рготізея іо Іеагп іііет іГ уои ѵііі поі всокі Ііег. — ЛѴоиІсІ уои каѵе топеу, ІГ уоиг тоіііег ѵеге кеге? — I віюиііі каѵе, ІГ вке ѵеге Ьеге. — ЛѴоиІсі уои Ье ріяіі. іГ I Ьаіі Ьоокз?— 1 якоиііі Ье ѵегу ріагі, іГ уои Ьасі ікет. — \ѴоиШ уои ргаізе шу Іііііе вівіег, іГ вке ѵеге рооіі? — ІГ вке ѵеге рооіі, I якоиііі сег- іаіпіу иоі опіу ргаіяесі кег, Ьиі аізо іоѵеіі, евіеешеіі аші геѵагіі- еіі. — Якоиііі ѵе Ье ргаіяесі, ІГ ѵе сіопе оиг ехегсівев? — АѴоиЫ уои ііо іііет ѵііЬоиі Гаиіів, уои каѵе Ьееп ргаізеіі аші геѵагііеіі.— ЛѴоиІсі. поі Ье рипівЬесІ ту Іііііе ЬгоіЬег, іГ ке сіопе Ііія ехегсівев? — Не ѵоиііі поі Ье рипізЬесі іГ Ііе Ьа<1 (іопе іііет. — УѴоиІіі Ье ту піесе ргаізеіі, іГ вке Ьаіі поі Ьееп сіеѵег? — Зке ѵоиій поі Ье сегіаіпіу ргаізеіі, ІГ зііе Ьасі поі Ьееп ѵегу сіеѵег, аші ІГ яке Ьасі поі ѵогкесі Ггош тогпіпр Ш1 еѵепіпр. — \Ѵои1і1 уои ріѵе те апу ікіпр, іГ I ѵеге ѵегу роой? — ІГ уои Ьасі Ьееп ѵегу роой аші іГ
— 92 — уои ѵѵогкеЛ ѵѵеіі I 8ІюиЫ ріѵе уоп а йпе ргевепі.—\Ѵои1(і уои ѵѵгііе іо уоиг ЛаирЫег ІГ I ѵѵеге іп ЬопЛоп? — I вЬоиІЛ ѵѵгііе Ьег аші яепіі Ііег зошеіЬіпр йпе іГ уои Ііаѵе Ьееп (Ьеге. — \Ѵои1Л уои яреак іо шу яіяіег, іГ уои Ьаѵе яееп Ьег?—I вЬоиІЛ яреак Ьег аші Ье? Ьег оГ зепЛіпр уои а йпе роІЛеп ѵѵаіск ѵѵііЬ а Ііпе рокіеп сііаі- пе, і( I Ьаѵе яееп Ьег. — \Ѵоикі уои яреак, іГ I ІіаЛ Ііяіеп Іо уои? — I зЬоиІЛ яреак, іГ уои ЬаіІ Ііяіеп іо ше апЛ апяѵѵегеЛ іпе. 140. ВЬоиІЛ іЬе шеп соте іі ѵѵоиІЛ Ье песеззагу (о ріѵе іііет яоте- іЬіпр іігіпк.— ІГ Ье соикі <іо іі, Ье ѵѵоиІЛ ѵѵіяЬ іо Ло ІЬаі. — I Ьаѵе аіѵѵауя НаііегеЛ те, шу (Іеаг ЬгоіЬег, іЬаі уои Іоѵе те ая тисіі ая I Іоѵе уои: Ьиі I яее поѵѵ, ІЬаі I ѵѵав тівіакеп. — I вЬоикІ Ііке Іо кпоѵг, ѵѵЬу (Іііі уои іаке а ѵѵаік ѵііЬоиІ те? — 1 Ьаѵе Ьеапі, ту (Іеаг яіяіег, іЬаі уои Лге апргу ѵѵіііі те, Ьесаияе I іоок а ѵѵаік ѵѵііЬоиі уои. I аяяиге уои, іГ 1 ІіаЛ кпоѵѵп (Ьаі уои аге поі ііі, 1 вЬоиІЛ соте Гог уои; Ьиі I Ьаѵе ііщиігеЛ те аЬоиі уоиг Ьеаіііі Ьу уоиг рЬузісіап, апЛ Ье Ьая яаіЛ ше іііаі уои кеер уоиг ЬеЛ яіпсе ГогіпірЫ. — Опе оГ іЬе ѵаіеі (Іе сЬатЬгс оГ Іхіиів XIV аккеЛ ікія ргіпсе, ѵѵЬеп Ье ѵѵепі іо Ьеіі іо реі скагрс ІЬе іігяі ргеяіЛепІ а Іаѵѵ- зиіі ѵѵііісіі Ье Ьая араіпзі Ьіз ГаіЬег-іп-Іаѵѵ апЛ яаіЛ іп игріпр Ьіт: „Аіаз, 8іге, уои Ііаѵе опіу іо яау опе ѵѵопі". п\Ѵе11!“ апвѵѵегеЛ Ьоиіз XIV: „іі ія поі іііаі. ѵѵЬісЬ етЬаггаяез те; Ьиі іеіі ше, ІГ уои Ьаѵе Ьееп іп Піе ріасе оГ уоиг Гаіііег-іп-іаѵѵ, апЛ уоиг Гаікег- іп-іаѵѵ іп уоигз, ѵѵоиІЛ уои Ье ѵегу рІаЛ, іГІ ЬаЛ яаіЛ Ніія ѵѵопі?— А ГгспсЬ ойісег Ііаѵіпр аггіѵеЛ іо іЬе соигі оГ Ѵіеппа, іЬе етргеяя ТЬегеяа аякеЛ Ьіш, ІГ Ье ЬсІіеѵеЛ ІЬаі іЬе ргіпсеяя оГ Я., ѵѵЬісЬ Ье Ьая яееп іЬе Лау ІіеГоге, ѵѵа.я геаіу іЬе йпезі ѵѵотап іп іііе ѵѵогкі Ьоѵѵ іііеу яаіЛ іі. „МаЛате", апяѵѵегеЛ іЬе оДісег, пІ ЬеІіеѵеЛ іі уевіепіау— Сісего, яееіпр Ьія яоп-іп-Іаѵѵ ѵѵЬо ѵѵая ѵегу яіюгі, соте ѵѵіііі а Іопр яѵѵогЛ аі Ьія яіЛе, яаіЛ: „ХѴІю Ьая ГаяіепеЛ ту яоп-іп-Іаѵѵ аі іЬія зѵѵогЛ?.“ 141. Поѵѵ Ііке уои Ніія теаі? — I Ііке іі ѵегу рооЛ. — Мау I аяк уои Гог а ріесе оГ іЬія йзЬ? — ІѴоиІЛ уои Ьаѵе ІЬе рооЛпезя Ю раяя то а ріаіе, I зкаіі ріѵе уои яоте. — ѴѴоиІЛ уои Ьаѵе Ніе рооЛпевз іо роиг те оиі яоте іігіпк? — ХѴііЬ іЬе ргеаі ріеазиге.— 'ѴѴЪу Ло уои поі ро яее шу яоп оГіепег? — I ро зее Ьіт яеІЛот, Іезі іо ігоиЫе Ьіш. — ІГ уои Ьаѵе ГоІІоѵѵеЛ Ьія аЛѵісе, уои ѵѵоиІЛ Ье Ьаріег іііап уои аге; Ьесаияе Ье яаіЛ уои оГіеп: „ІГ уои аге аГПісіеЛ, Ло поі геріпе". — I аяяиге уои, іііаі Ніе «теорія поі аі- ѵѵауз аі ту зіЛе; Гог аІПіоирЬ Ье ЬаЛ Ьеаіеп ше, I яііаіі Іоѵе Ьіт
— 93 — п1«аув; аші Ііе саппоі сіо Ьів ехегсівез Іііі Ье ЬаіІ поі Іеагпеіі Ьів Іевэопв. — Виі Ье ів ап Ьопеві піап, іГ Ье ЬаіІ поі ДесеіѵеД те.— ІГ Ье ів опіу Дівсгееі, Ье «ііі зиссееЛ, аші И уоиг ДаирЫег із опіу. яіпсеге, вііе «ііі Ье Ьарру. - Ѵои аге регГесіІу гірііі; іЬаі із «Ьу I вЬоиІД Ье ѵегу кіпсі, ІГ уои ЬаД ропе Іо зее Ьіт зо оГіеп аз іі ів роявіЫе. — ІІ ів песеввагу Іо рагііоп шу воп апі! Іеагп іо евіеет ту ДаирЫег, Гог «Ьаі зірпійев ІЬів еаву Гаиіі, іГ Ье «І11 сошіисі ЬітвеИ «еіі Ггот ІЬіз ііте? — I зЬаІІ поі ро тоге вее уоиг воп, И Ье ііоез поі сопвепі «ііЬ «Ьаі 1 вЬаІІ вау Ьіт. — I зііаіі Ье ѵе- гу ріаіі, И Ье ігіев Ю атеші. ІГ Ье вііаіі зіиДу, Ье «ііі ітргоѵе; Ьиі Ье ііоез поі віиДу, Ье «ІП поіЬіпр Іеагп. — ІГ Ье вЬаІІ поідо Іо 1>еД вооп, Ье «ііі поі Ье аЫе іо гіве аі ііте іо Іеагп Ьівіеввопв; аші И Ье. раввев Ьіз Ііте іДІу, поЬоіІу «ііі Іоѵе Ьіт. — Виі іГ Ье Ьеріпз «еІІ аші яіиДіев геаіу, Ье виге. Ье «ііі таке ргоргеввсз ѵегу гаріД, «Ьеіііег Ье вреакв ГгепсЬ, регтап, епрІізЬ, по таііег. 142. Йаѵе уои Ьееп сопіепІеД «ііЬ шу вівіегз? — I Ьаѵе Ьееп, Ьесаизе Ьо«еѵег ріаіп шау іііеу Ье, ІЬеу аге віііі ѵегу ашіаЫс аші 1ю«еѵег Іеагпеіі тау Ье оиг пеірЫюиг’в ДаирЫегв Іііеу аге вотеіітев ті- віакепз.— Ів іЬеіг Гаіііег гісЬ? — Но« гісЬ зоеѵег тау Ье Ье, Ье сап Іові аіі іи ап іизіапі. — ХѴІюеѵег тау уоиг епету Ье «Ьозе таіісе уои ДгеаД, уои тиві геіу ироп уоиг іппосепсе; Ьиі ІЬе 1а«з сопДетп аіі сгітіпаів, «Ьпіеѵег Ье тау Ье. — ХѴЬаіеѵег тау Ье уоиг іпіепііопв, уои «оиііі асі ДііТегепіІу; «Ііаіеѵег геазопв шау уои аііере, ІЬеу «ііі поі ехсиве уоиг асііоп, ЫатаЫе іп іівеІГ. — ХѴІіаівоеоег шау аггіѵе уои іп іііе «огііі, шигтиг пеѵег араіпві Ніе Діѵіие РгоѵіДепсе, Гог іЬеу вийег ассогДіпр іо ІЬе тегііз. — ЛѴІіаі- еѵег I шау До, уои аге пеѵег сопіепІеД. — ХѴІіаіеѵег уои тау вау, уоиг вівіегз «ііі Ье рипівііесі, ІГ ІЬеу тегіі іі апД До поі ігу іо атепД. — Мау 1 оІТег уои соНее? — I іЬапк уои, I Ьаѵе опіу Дгипк. — ХѴЬеп ДіД ту ГаіЬег ро оиі? — Не ів ропе оиі іштеДіаіІу аГіег уои; Ьиі Ье соиІД гетаіп уеі ап іпвіапі, іГ Ье Ьаз «івЬеД.— Наѵе Ьів Ггіешів Допе «Ьаі іЬеу Ііаѵе рготівеД? — Тііеу «оиІД Ье аІІепДеД «іііі а ргеаі Дапрег ІГ іЬеу ЬаД ігіеіі іо До іі. І’Ьеу соиІД Ьесоте іппосепі ѵісіітв оГ а ЫооД-іЬігвіу тап. — Наѵе ІЬе уиДрез Діз- сЬагреіі Ьіт? — Ко, Ье «ав гетаіпеіі іп ІЬе. ргівоп а «еек, ІЬаі іЬеу соиІД таке іЬе іпдиігіев. 143. ХѴііІ уои вау те «Ьаі Ьав Ьесоте оГ уоиг аипі? — I вЬаІІ зау уои ѵѵІіаі Ьаз Ьесоше оГ Ьег. — Ія зЬе ДеаД? — ЯЬе із поі ДеаД. — ХѴЬаі Ьаз ЬаррепеД іо Ьег? — 81іе із ропе іо бегтапу. — ХѴЬаі
— 94 — Ьая Ьесоше оГ уоиг зізіегз? — 1 саппоі: зау, ѵііаі Ьаз Ьесоте оГ Ніет, Ьесаизе I Ьаѵе поі зееп ІЬет ІЬезе зіх топіЬез. — Во уоиг рагепія Ііѵе? — ТЬеу аге ііеші. — Ноѵ Іопр із іі зіпсе уоиг ЬгоіЬег із ДсаіГ? — И із ІЬгее шопИіез зіпсе Ье із ііеаіі. — Ііаз ІЬе «іпе воііі ѵеіі Ніе Іаяі уеаг? — Іі сіііі поі зеіі ѵеіі; Ьиі іі ѵгііі зеіі Ьеііег ІЬе пехі уеаг, Ьесаиве іі «ііі Ье а ргеаі ііеаі аші поі Ье (іеаг. — ТіѴЪу ііо‘уои ореп ІЬе «ішіоѵ? — Во уои поі зее Ьоѵ іі із зиюку Ьеге? — I зее іі, Ьиі іі із песеззагу іо ореи Іо ііоог іпзіеаіі оГ оре- піпр ІЬе «ішіоѵ. — ТЬе (іоог (Іоез поі ореп еаяііу, ІЬаі із «Ііу I ореп іЬе «ішіоѵ. — МГЬеп «ііі уои зііиі іі? — I зЬаІі зЬиІ іі аз зооп аз іі «ііі Ье поі зо зтоку. — ЛѴЬаі (іо уои ІЬіпк іо іЬе сазііе оГ ту ГаіЬег? — ІІ із а ѵегу (іпе сазНе, аші іі із зееп Гаг оіГ. — Но« ііо уои ехргезз Нііз? — ТЬаі із поі яаііі. — ТЬаі саппоі Ье сотргеЬешІеіІ; із іі ітроззіЫе Ю ехргезз еѵегу іЬіпр іп уоиг Іаприаре? — Ѵои сап ехргезз еѵегу ІЬіпр Ьиі поі зо аз іп уоигз. — ѴѴііі уои гізѳ іо-тоітоѵ зооп? — ТЬаі із ассопііпр іо сігсит- віапсезз: ІГ I «епі іо Ііеіі зооп, I вЬаІІ гіяе зооп, Ьиі іГ I «епі (о Ьеіі Іаіе, I зЬаІі гізе Іаіе. — Гог «Ьаі із ІЬаі рооіі? — Іі із Гог поіЬіпр рооіі. — \ѴНу Ьаѵе уои ріскеіі іі ир? — I Ьаѵе ріскеіі іі ир іо зЬо» іі уои. — УѴЬеге Ьаѵе уои Гоиші іі? — I Ьаѵе іі Гоипіі оп іЬе зеа-зЬоге, пеаг ІЬе «омі. — Наѵе уои [іе гееі ѵеіі іі Гаг оіТ? — I ѵапі поі іо регееіѵе іі Гаг оГГ, Ьесаизе I Ііаѵе раззеіі Ьу Ніе ніііе оГ Ніе гіѵег. — Наѵе уои еѵег зееп а зисЬ Нііпр? — Хс- ѵег. — Ія іі ивеГиІ Іо зреак тисЬ? — И (Іерепсія: «Ьеп ІЬеу «ІзЬ іо Іеагп а Гогеірп Іаприаре іі із изеГи! іо зреак тисіі. — Із іі аз изеГи! Іо ѵгііе аз Іо зреак? — Іі із тоге ивеГиІ Іо зреак ІЬап Іо ѵгііе, Ьиі Іо Іеагп а Гогеірп Іаприаре іі із песеззагу іо ііо аз опе зо ІЬе оіііег. — ІІ із изеГи! Іо ѵгііе «Ьаі іііеу зау? — И із изе- Іевзіу. 144. ’ ѴѴІіаі із уоиг пате? — Му пате із УѴіПіат. — УѴЬаі із уоиг зізіег’з пате? — Нег пате із Еіеопог. УѴЬу (Іоез СЬагІез сотріап Ьіз зізіег? — Весаиве зііе Ьаз іакеп Ьіз Ьоок. — Із іі гірЫ іо іаке оіііег реоріе’в Ьоокз?—II іь ѵгопр; зііе кпоѵз іі, Ьиі яііе Ьаз Ьаіі пееіі оГ іі.апіі зііе Ьорез Іііаі, Ьег ЬгоіЬег ѵііі поі Ье апргу аЬоиі іі, Гог зЬе ѵгііі ріѵе Ьаск Ьіт ая зооп аз яЬе Ьая геаіі іі. — ОГ «Іют ііо ІЬіз сЬіііІгеп сотріаіп? — Егапсіз сотріаіпз оГ Ьоиіза, аші Еоиіва сотріаіпз оГ Егапсіз. — УѴЬо ів гірЬі? — ТЬеу аге ѵгопр ЬоіЬ; Гог Іхіиіза «ізііез Іо іаке Егапсіз’ Ьоокз, аші Егапсіз «ізііез іаке Іііезе оГ Ьоиіза. — УѴЬот Ьаѵе уои Іепі ІЬе ѵогк оГ ЙЬакзреаге? — I Ьаѵе Іепі іЬе йгзі ѵоіише іо Сеогре аші Ніе зе- соші іо Диііа. — Ноѵ ііо уои ехргезз іЬіз іп ЕпрІізЬ? — ТЬаі ів ехргеззей Иіиз. — Ноѵ ііо уои схргевз Нііз іп (іегтап? — ТЬаі із поя заііі іп Сіегшап. — Воез ІЬе пеѵ соаі ііі уои, іііаі Ніе іаі-
— 95 — Іог Ьая Ьгоирііі уои? — ІІ (іоея поі ііі те. — УѴіІІ Ье таке уои ап оіЬег? — Ие «ііі таке теап оіЬег,Гог I ѵііі гаіЬег ріѵеіііЬап ѵеаг іі. — УѴЬу ѵііі уои поі ияе ІЬів Ьогяе? — Весаияо іі (іоез поі ріеаяе те. — УѴіІІ уои рау Гог іі? — I «ііі гаіЬег рау Гог іі іііап ияе іі. — То ѵЬот <1о іЬеяе ЬеаиііГиІ Ьоокя Ьеіопр? — ТЬеу Ьееопр іоііспгу.—УѴЬо Ьаяріѵеп іЬет Ьіш?—Нія ГаіЬег.—ѴѴііі Ье геаіі іЬет? — Не ѵііі гаіЬег іигп іЬеш іЬап геай. — УѴЬо Ьав іоііі іі уои?—Не яате Ьая яаііі іі те.—СЬагІея ІЬе ЕіГіЬ ѵЬо Ьая врокеп яеѵегаі Еигореап Іаприарея Ниепііу, ияесі іо яау (Ьаі ІЬеу тияі яреак ярапіяЬ ѵііЬ Ноіі, ііаііап ѵіііі оиг Ггіешія, Ггепсіі ѵіііі оиг асциаіпіапсев, реппап ѵііЬ іЬе воііііегн, епрІіяЬ ѵііЫЬѳ рееяе, Ьип- рагіап ѵііЬ іЬе Ьогвея, аші ЬоЬетіап ѵііЬ (Ье «іеѵіі. — \Ѵои1<1 уои Ье яоггу, іГ уоиг тоіЬег Ьаіі соте (о-<1ау? — I яЬоиІіі поі Ье яоггу Гог іі. — УѴІюикІ Ье уоиг яіяіег яоггу, ІГ яііе ѵая гісЬ? — 8Ье ѵоикі Ье, ои Ніе сопігагу. ѵегу ріаіі. — Ія (Ье соаі іііаі уои ѵеаг рооіі? — іі ія ѵогіЬ поіЬіпр, іі ів а ІіаІГ ѵопі оиі соаі. — УѴЬу аге уои апргу ѵіііі Ьоиіяа? — I ат апргу ѵііЬ Ьег Ьесаияе яііе ія ропе іо іііе орега ѵіііюиі яауіпр те апу ІЬіпр. — 1 азяиге уои'вЬе ія ѵегу апргу аЬоиі іі, Ьесаияе ІГ яЬе Ьая кпоѵп ІЬаі уои аге аі Ьоте, яііе ѵоикі саіі уои іо сошіисі Ііег іо іііе орега. 145. Ноѵ ія уоиг ЬгоіЬег? — Му ЬгоіЬег (іоея поі Ііѵе тоге. — ОГ ѵЬісЬ яіскпеяя ія Ье ііеаіі? — Не ія ііеаіі оГ Ніе ароріеху. — Ноѵ ів Ніе тоіЬег оі’ уоиг Ггіеші? — ЗЬе із поі. ѵеіі; яЬе Ііасі ап арие іЬе ііау ЬеГоге уевіепіау аші іЬів шогпіпр Ьег Геѵег Ьаз геіигпей. — . Пая яЬе іііе іпіеппіііепі Геѵег? — I (іо поі кпоѵ Ьиі яііе Ьаз оГ- іеп а соЫ Ы. — УѴЬаі Ьая Ьесоте оГ іііе ѵотап іііаі I Ьаѵе вееп аі уоиг Ьоиве? — ВЬе ія ііеаіі оГ іііе зшаіірох. — I ат яигргіяеіі аі іі, Ьесаияе яііе ѵаз ѵеіі Ніе Іаяі виттег, ѵЬеп I Ьаѵе Ьееп аі іііе соцпігу. — УѴЬу ііоея оиг яегѵапі’з шоіііег вЬеіі іеагя? — ЗЬе вііеіія Іеагз, Ьесаияе Ніе оііі сіегрутап, Ьег Ггіеші, ѵЬо ѵая зо ѵе- гу рооіі іо Ьег, ія ііеаіі а Геѵ ііаув аро. — ОГ ѵііаі яіскпеяя ія Ье ііеаіі? — Не Ьав Ьееп вігиск ѵіііі ароріеху. — УѴЬо кпоскя аі Ніе ііоог? — іі ія а Гогеірпег. — УѴЬу ііоез Ье сгу? — Не сгіев Ьесаиве Ііе Ьаіі а ргеаі тіяГогіипе. — УѴЬаі Ьая Ьаррепеіі іо уои? — ЫоіЬіпр Ьаз Ьаррепеіі іо то. — УѴЬеге ѵііі уои ро іЬів еѵепіпр?— I ііо поі кпоѵ ѵііеге іо ро. — УѴЬеге ѵііі ро уоиг ЬгоіЬегв? — I ііо поі кпоѵ ѵЬеге іЬеу ѵііі ро; ая Гог те, I яЬаіі ро іо ІЬе іЬеаіге. — УѴіІІ уои Ье во кіші іо разя те ІЬія іііяЬ? — УѴіНі ріеаяиге. — ЗЬаІі I равя уои ІЬезе ЬвЬев? — 1 ѵііі Ніапк уои іо рая-і Ніет те. — ЗЬаІі I раяз ІЬія Ьгеаіі уоиг віяіег? — Ѵои ѵііі ііо Ьег ріеаяиге аГіег раявіпр іі Ьег. — Ноѵ ііоез уоиг тоіЬег ііке оиг іІіяЬея? — Зііе іікея ІЬет ѵегу рооіі, Ьиі вЬе вауя ІЬаі Ье Ьая
— 96 — еаіеп епоирЬ. — АѴЬлі (Іо уои аяк ше Гог? — \Ѵі11 уои Ье кіші епоицк Іо віѵе ше а ріесе оГ іків шиііои. — 'Ѵііі уои Ье кіші епоивк іо равв ше іке Ьоіііе? — Наѵе уои поі (Ігіпк еиоиціі? — Хоі уеі, Ьесаиве I ат уеі іЬіг.-іу. 146. 81іа11 I ціѵе уои апу кіпе? — Ио, I Ііке Ьеііег Іке сісіег. — \ѴЬу (Іо уои поі еаі? — I (Іо поі кпок кЬа( Іо еаі. — 8ЬаП I веІІ ІЬів тап оп сгегііі? — Уои сап веІІ Ьіт, Ьиі поі оп сгесііі; уои тияі поі ігизі Ьіт, Ьесаиве Не кііі поі рау уои. — Пая Ье аігешіу (Іесеіѵегі апуЫмІу? — Не Ьая аігеасіу (Іесеіѵегі яеѵегаі тег- скапія, кЬо Ііая ігиві ІЬеш Ьіт. — Миві 1 ігиві іЬеяе ІаНіея? — Ѵои сап Ігияі ІЬет; Ьиі аз Гог те, I «Ьаіі поі Ігияі ікет шувеІГ, Ье- саиве 1 кая оГіеп (Іесеіѵесі Ьу котеп, ап<1 іііаі ія кііу I вау: «ке тиві поі Ігияі еѵегу Ьоііу». — По іііеяе тегсЬапіз ігиві уои? — Тііеу Ігияі те, аші I Ігияі Іііет. — Аі ккот <1о іііеяе теп ІаицЬ? — Тііеу Іаи^Ь аі ІЬеве Іасііез, кііісіі кеаг уеііок ігеяЬея кі(Ь гееі Ьоппеіз. — АѴЪу (Іо іііеяе теп Іаи^іі аі ия? — Ткеу Іаиріі аі ия Ьесаиве ке вреак Ьаіііу. — ОирЫ ке Іо Іаиріі аі (Ііе регяопя ккісЬ яреак киііу? — Уои тияі поі ІаирЬ аі; уои тияі оп іііе сопігагу Ііяіеп іо Ікет, апсі ІГ Іііеу таііе Ыишіегя, уои тияі сог- гесі (кет. — Наѵе уои аігеасіу геееіѵей Іке когкя оГ Роре аші о! воііівтіік? — 1 Ьаѵе гесеіѵеіі ІЬаі оі ОоІдвтііЬ, ая (о іііаі оГ Роре, I Ьоре Іо геееіѵе ІЬет Іке пехі кеек. — Ія іі уои, Скагіез, кію кая ваікчі шу Ьоок? — 11 ія поі I; іі ія уоиг Іііііе яіяіег, кію Ьая ваііесі іі. — ѴѴЬо кая Ьгоскеп ту ііпе іпкяіаші? — ІГ ія I . кко Ьав Ьгоскеп іі. — Ія іі уои кко Ііая ярокеп оГ те? — Іі ія ке кЬо Ьая ярокеп оГ уои, Ьиі ке Ьаѵе ваіи опіу роосі оГ уои. — ѴѴЬаІ (іо уои ківЬ? — I соте іо а.чк уои Гог іііе топеу іііаі уои оке ше, аші Ніе Ьоокз Іііаі I Ііаѵе Іепі уои. — ІГ уои кііі Ье во кіші іо соте Іо-тоггок, 1 яііаіі (ііѵе уои Ьаск ая іке опе яо іке оікег. — Ів іі уоиг яівіег, кко ріаув ироп іке ЬагряісЬопі? — Іі ів поі яке. — ѴѴЬо ія іі? — И ія ту Гетаіе-соияіп? — Ів іі уоиг яіяіегя кко сотев? — И ія ікеу. — Ія іі уоиг пеірІіЬоиг-котеп, кію «Іісі ІаирЬ аі - уои? — Іі ів поі оиг пеірЬЬоиг-кошсп. — ѴѴЬо ія іі? — 11 ія іке (Іаиркіегв оГ іке соипіевв, ккове ЬгоіЬег кав ЬоирЫ уоиг коиве. — Ія іі Іке Ішііея оГ ккіек уои каѵе ярокеп то? — Іі ія ікеу. — 'Ѵііаі кеге уои яауіпр, ккеи уоиг іиіог кав скісіесі уои? — І дід поікіпр вау, Ьесаиве I Ііаіі поіігіпр іо вау; Гог I Ііаѵе поі (Іопе ту іавк, аші Ііе кав гірЫ іо сЬісіс те. — 'ѴЬаі кеге уои (іоіпр кЬіІві Ье кая оиі? — I ріауесі ироп Ніе ѵіоііп, іпяіеші оГ (Іоіпр кЬаі Ііе Ьая ріѵеп те іо сіо. — 'Ѵііаі Ііав яаіеі іпу перЬек? — Не Ьая яаіі те, Ье коиііі Ье іііе Ъарріеві тап іп іке когЫ, ІГ Ье Ьасі кпокп (Ііе епрііяіі Іаприаре, іЬе Йпеяі оі аіі іке Іаприарев.
— 97 — 147. Наѵе раііепсе, шу (Іеаг Ггіеші, аші 1>е поі аНІісІесі, Гог Ніе васі- певв аііегз поііііпк аші ІЬе раііепсе шакез Іеасі ѵогзе. — Бо поі Геаг уоиг сгесіііогв; Ье виге іііаі іііеу ѵііі поі сіо Ьагш іо уои. ТЬеу ѵііі ѵеаі ІГ уои саппоі уеі рау. — \ѴІіеп ѵііі уои рау ше ѵііаі уои оѵе? — Ав зооп ая І геееіѵе іпу іпопеу, I вЬаІІ і>ау аіі ѵііаі уои Ііаѵе ахІѵапсеИ ше. — I Ьаѵе поі Гогкоііеп іі, Ьесаиве I іЬіпк еѵегу сіау оГ іі. I аш уоиг (ІеЬіог аші зііаіі пеѵег сіепу іі. — ѴѴЬаі йпе Іоокіпвдіазв Ьаѵе уои іЬеве! Ьеші іі ше, I ргау уои. — АѴЬаі ѵівЬ уои сіо ѵііЬ іі? — 1 вЬаІІ зЬоѵ іі шу аипі. — Таке іі, Ьиі іаке саге, поі іо Ьгеаск іі. — Бо поі Геаг. — ѴѴЬаі (іо уои авк шу ГаіЬег Гог? — 1 ѵівЬ Ьоггоѵ воше топеу оГ Ьіт. — Воггоѵ іі оГ 8отеЬ<м1у еіве. — ІГ Ье ііоев поі ѵівЬ Іепсі те воте, 1 вЬаІІ Ьоггоѵ оГ зошеЬосіу еіве. — Уои ѵііі (Іо ѵеіі. — Бо поі ѵівЬ ѵііаі уои сап иоі Ьаѵе, Ьиі сопіепі уои ѵііЬ ѵііаі іЬе Ргоѵісіепсе кіѵе уои, аші сопзісіег ІЬаі тапу реоріе аге, ѵііісЬ Ьаѵе поі іЬаі ѵііаі уои. Ьаѵе. — ТЬе ІіГе ів віюгі, Іеі ив ігу іо таке іі ацгееаЫе, аз іі ія роввіЫе. Ьеі ия сопякіег аізо іЬаі іЬе аЬиве оГ ріеазиге шакея іі Ьіііег. — ѴѴЬаі тияі ѵе (Іо іо Ье Ьарру? — Ьоѵе ап(1 ргасіізе аіѵаув ѵігіие, аші уои ѵііі Ье Ьарру ЬоіЬ іп іЬія ІіГе аші іп іЬе пехі. — 8іпсе ѵе ѵівЬ Ье Ьарру, Іеі ив (Іо ^осмі іо ІЬе роогв, аші Ьаѵе сотравяіоп ои іЬе іпГогіипаіев; Іеі из оііеу оиг шавіегв аші пеѵег К’ѵс (Ьет апу ігоиЫе; Іеі из еотГогі іЬе іпГогіипаіез, Іоѵе оиг пеірЬЬоиг аз оигяеІГ, апсі Іеі ив поі Ьаіе іЬове ѵЬо Ьав ойешіеіі ив; іп віюгі, Іеі из ехесиіе аіѵаув оиг (Іиіу апсі (хО(1 ѵііі Іаке саге оГ іііе геві. — Му воп, іп опіег Ье Іоѵесі ѵе тизі Ье ІаЬогіоив аші ѵізо. — ТЬеу ассизе уои іп Ьеіпк ісііе аші пек* ІесіГиІ оГ уоиг Ьиявіпеяв. — Ноѵеѵег, уои кпоѵ іііаі уоиг ЬгоіЬег ѵаз рипіяЬеіі Гог Ьеіпк паицЬіу. — Неіпк Іаіеіу іп іЬе іоѵп, I іаѵе гесеіѵеіі Ггот уоиг іиіог а Іеііег, іп ѵЬісЬ Ііе сотріаіив уои. — )о поі ѵеер; ко поѵ іп уоиг гоот, Іеагп уоиг Іеввоп апсі Ье коосі, оіЬегѵізе уои ѵііі Ьаѵе поііііпк Гог сііппег. — I яііаіі Ію во цоосі, ту сіеаг ГаіЬег, іііаі уои ѵііі Ье сегіаіпіу ваіівйесі ѵііііте. — Бісі іЬо Іііііе юу кеер Ьіз ѵогсі? — Хоі диііе, Гог, аГіег вауіпк іі, Ье допе іп Ііів гоот, іоок Ьіз Ьоокв, заі (Іоѵп аі ІЬе іаЫе, аші Геіі авіеер.— «11 ів а ѵегу доо<1 Ьоу, ѵЬеп Ье зіеерз,» заіеі Ьіз ГаіЬег, аГіег вееіпк Ьіт воше ііте. 148. Ноѵ (Іоез уоиг ЬгоіЬег сошіисі ЬііпяеИ? — Не (Іоев поі сошіисі ЬітвеИ ѵеіі, Ьесаиве Ье ке1 аіѵаув іпіо яоте зегаре ог оіЬег. — 1>о уои поі кеі вотеіітез іпіо апу вегарез? — Іі ів ігие іііаі I ?еі іпіо ІЬеш воіпѳіітез, Ьиі I аіѵаув цеі оиі оГ іЬет. — \ѴЬу '1о уои азвосіаіе ѵііЬ іЬіз тап? — 1 аззосіаіе ѵііЬ Ьіт Ьесаиве 7
— 98 — Ъе ів ивеГиІ іо те. — И уои сопііпие (о аввосіяіе *ііЬ Ьіт, уои *і11 веі іпіо воте ясгарев, Гог Ье Ьав а вгеаі тапу епетіез. — Во уои кпо* а роод ріасе іо в*іт іп? — I кпо* опе. — ѴѴЬеге ів іі? — Оп іііаі вісіе оГ іЬе гіѵег ЬеЬіпгі іЬе ѵооЛ, пеаг іЬе Ьіціі- гоасі. — Во уои вее ІЬе теп, *Ьо зЬо* а сіевіге (о арргоасЬ (о ив? — I зее іЬет Ьиі I Геаг поі Гог ІЬеу (іо Ьагіп іо поЬосіу. — ѴѴс тиві в° а*ау, Гог I сіо поі Ііке іо тіх *іі1і ІЬе теп ІЬаі 1 сіо поі кпо*. — Но* ів уоиг тоіііег? — 8Ье із диііе *е11. — Воея уоиг аипі спру а иоосі ЬсаІіЬ? — ВЬе ітаціпез іііаі вЬе епіоуз а воосі Ьеаіііі, Ьиі 1 ІІііпк ІЬаі. вііе із тівіакеп, Ьесаиве зЬе Ьаѵе Ьасі іЬезе віх топІЬев а Ьасі соивЬ, оГ *ЬісЬ вЬе саппоі веі гісі оГ. — Во уои Іоѵе уоиг яізіег? — 1 Іоѵе Ьег ѵегу тисЬ, апсі аз вЬе із воосі паіигесі іо те, I ат воосі іо Ііег. — Апсі Ію* сіо уои Іоѵе уоигв? — ѴѴТе Іоѵе еасЬ оіііег Ьесаиве *е аге сопіепі- есі *іі1і еасЬ оіЬег. — Воез уоиг соивіп гевзетЫе уои? — Не Іоокв Ііке те. — Во уоиг вівіегз геззстЫе еасіі оіііег? — Тііеу Но поі гевяетЫе еасЬ оіЬег, Ьесаиве Ніе еісіезі із ісііе апсі паіщЬіу, апсі іЬе уоип^ег ів аззісіиои.ч апсі сотріаівапі іо*агсіз еѵегу Ьосіу. — А сегіаіп тап Іікесі тисіі *іпе, Ьиі Ье Гоиші іп іі і*о Ііасі циа- Ііііен: «іГ I риі іп воте *аіег 1 вроіі іі, апсі іГ I сіо поі риі іп, іі зроііз те». и». . Наѵе уои аігеасіу Ліпесі? — ѴѴе Ьаѵе *аііес! іііі а диагі раві зеѵеп, апсі аз уои сіісі поі соте, *е Ьаѵе сііпесі *ііЬоиі уои. — Наѵе уои сігипк дну ЬеаІіЬ? — ѴѴе Ьаѵе сігипк уоигз апсі уоиг рагепіз' ІіеаІіЬ/— ЛѴЬу сіо уои поі сігіпк?— I сіо поі кпо* *1іаі іо сігіпк. Гог I Ііке *іпе, апсі уоигв Іоокв Ііке ѵіпераг. — ІГ уои *ізЬ воте оіііег I вЬаІІ во сіо*п іпіо іЬе сеііаг Гог іі. — Ѵои аге іоо роіііе, 8іг, I зЬаІІ поі сігіпк тоге іо-сіау. — Но* Іопр сіо уои кпо* ту ГаіЬег? — I кпо* Ьіт Іопв віпсе, Гог і Ьав ацпаіпіесі *ііЬ Ьіт аі іЬе всЬооІ. ѴѴе *огкесі оГіеп еасЬ Гог оіЬег апсі *е Іоѵесі еасіі оіЬег ая ЬгоіЬегв. — I Ьеііеѵе іі, Ьесаиве уои гея- зетЫе еасЬ оіЬег. — ѴѴЬеп I Ьаѵе поі сіопе ту ехегсівез, Ье тасіе іЬет Гог те, апсі *Ьеп Ье ііасі поі тасіе Ьіз, I тасіе іЬет Гог Ьіт. — Му ипсіе Ьая по топеу апсі із а1*аув сопіепіесі; апсі Ьів Ггіепсів, *Ьо Ьаѵе іЬет тисЬ, аге пеѵег сопіепіесі. — Ів Ніів тап апвгу *ііЬ уои? — I іЬіпк іЬаі Ье ів апвгу *ііЬ те, Ьесаиве I сіо поі во вее Ьіт; Ьиі I сіо поі Ііке іо во іо Ьів Ьоиве, Гог *Ьеп I соте, іпзіеасі оГ гесеіѵіпк те *ііЬ ріеавиге, Ье Іоокв апвгу. — Ѵои шизі поі Ьеііеѵе іі; Ье ів поі апвгу *ііЬ уои, Ьесаиве Ье ія поі во Ьад ав Ье іоокв. Не ів іЬе Ьеяі тап іп ІЬе *ог1д; Ьиі уои тиві кпо* Ьіт іо сап арргесіаіе Ьіш. — ТЬеге із а вгеаі сііГГе- гепсе Ьеі*ееп уои апсі Ье: уои Іоок ріеазесі *ііЬ іііеве *Ьо сотев іо уоиг Ьоиве, апсі Ье Іоокв сговз аі іЬезе *Ьо сотез іо Ьів Ьоиве.
— 99 — АЫ іі ів аіі оѵег «іік ше! — Віезя ше, «Ну (Іо уои сгу (Ііиз? — ТЬеу Ъаѵе яіоіеп Ггопі ше шу роігіеп гіпря, шу Ьеяі соаіз аші аіі іпу топеу; ІЬаі ія «Ьу I сгу. — 1>о поі таке во тисЬ поіве, Гог іЬаі аге «е «Ьо Ьав Іакеп іііет аіі іп опіег іо Іеагп уои іо іаке пюге саге оГ уоиг (Ьіпря аші іо вЬиі Піе (іоог оГ уоиг гоош «Ьеп уои ро оиі. — АѴЬу (Іо уои Іоок яа<1? — I Ьаѵе ехрегіепсеіі ргеаі тівГогіипе: аГіег Іовіпр аіі ту топеу, I Ьаѵе Ьееп Ьеаіеп Ьу ЬаЛ- Іоокінр теп, аші Гог тоге Ьа<1 Іиск, I Ьаѵе Ьеапі іЬаі ту рооіі ипсіе, «Іют I 1оѵе(і ая тпсЬ, Ьав Ьееп яігиск «іік ароріеху. — Ѵои тиві поі зо тисЬ айіісі, Ьесаиве уои кпо« Ікаі іі ів песеяяагу Іо ѵіекі іо ІЬе песеввііѵ. • • • 150. ХѴІіеге вЬаІІ уои ро пехі уеаг? — I яЬаІІ ро іо Епріаші Гог іі ів а Ііпе кіпр(1от, «Ьеге I іпіеші іо яреші Іке витшег оп шу ге- іигп Ггот ііегтапу. — ѴГЬеге ѵѵііі уои ро іке жіпіег? — I яііаіі ро іо Ііаіу аші іЬепсе іо ІЬе ХѴеяі-Ішііез; Ьиі ЬеГоге іі, I тиві цо Іо НоІІашІ Іо Іаке Іеаѵе оГ ту Ггіешів. — ѴѴЬісЬ соипігу (Іо ікевѳ рсоріев іпкаЬіі? — ТЬеу іпкаЬіі Ніе воиііі оГ Еигоре; ікеіг соип- ігіев аге са11с(1 Ііаіу, 8раіп аші Рогіираі, аші ІЬеу аге Кяііапв, Зрапіапів аші Рогіириеяея, Ьиі ІЬе реоріев ѵѵІіісЬ аге саііей Кив- віапя, 8«еіІев ап(і Роіев, іпкаЬіі ІЬе погіЬ оГ Еигоре, ап(і ІЬе пате оГ ІЬеіг соипігіев аге Вивяіа, 8«в(іс аші Роіапд. — ТЬе Егапсе ія верагаІС(1 Ггот Ііаіу Ьу (ке Аіря; аші 8раіп Ьу іЬе Ругепеев тоип- іаіпз. — ТЬоирЬ іЬе МаЬошеіапз аге ГогЬіікіеп іЬе иве оГ «іпе, уеі Гог аіі іііаі яоте оГ (Ьеш сігіпк іі. 151. Наз уоиг ЬгоіЬег еаіеп (Ьія тогпіпр апуікіпр? — Не Ьая тисЬ еаіеп: НюирЬ Ііе вауя Іііаі Ье Ьав поі рооіі арреіііе, уеі Гог аіі ікаі Ье Ьав еіеп аіі іііе теаі, аіі іке Ьгеші аші аіі іке ѵереіаЫев, аші (ігипк аіі ІЬе ѵѵіпе, аіі іке Ьеег, апсі аіі іЬе сйіег. — Аге іке еррэ (Іеаг по«? — Ткеу аге зоісі зіх сго«пя а кип(1ге(1. — Аге уои ГопН оГ ргарея? — I Гоші поі опіу оГ ргарев, Ьиі аіво оГ іке ріитв, іке аітошів, іке пиів апй аіі вогія оГ Ггиіі. — ТкоирЬ ІЬе то(1евіу, іЬе сашіоиг аші іке атіаЫе (Іізрозіііоп аге ргесіоиз циа- Ііііея, уеі Гог аіі ікаі ікеге аге Іжііев «ко аге пеіікег тосіевіе, пог сап(1і(1, пог атіаЫе. — ТІіе Геаг оГ іке (ІеаіЬ ап(і іЬе Іоѵе оГ іке ІіГе Ьѳіпр паіигеі аі іЬе тап, «е оиркі іо вкип Ніе ѵісе апсі шікеге Іііе ѵігіие. — \Ѵкояе коияея аге ікеве? — ТЬеу аге шіпе. — Но ІЬезе репв Ііеіопр іо уои? — Ыо, ІЬеу Ъеіопр іо ту вівіег. — Аге іЬозе іке репз «іік «ЬісЬ вке «гііез зо «еіі? — Тііеу аге іке яоте. — Ро іЬеве Ьоокя Ьеіопр іо уоиг зізіег? — Ткеу Йо. — То «Ьот Ьеіопря ікія саггіаре? — И Ьеіопрз іо те. — Ѵс'ко із іЬаі г
— 100 — шап, ѵЬісЬ уои сотріаіп? — Не ів іііе тап ѵіііі (Ііе Ыие соаі. — Наѵе уои вееп тисЬ реоріе аі. іііе тагкеі? — I Ііаѵе вееп (Ьеге а ргеаі тапу реоріе. — ІІоѵг ѵеге Іііеу ігезвеіі? — Тііе опе ѵая ігевзеі іп ргееп, Ніе оіііег іп Ыие аші яеѵегаі опев іп уеііоѵ. — ѴѴЬо аге іііеве теп? — ТЬів. ѵію ів ігеввеі іп упіу, ів ту пеірЬ- Ьоиг, апі іііе тап ѵіііі іііе Ыаск соаі ів Ніе рііувісіап ѵЬове воп Ьав ріѵеп шу пеірЬЬоиг а Ыоѵ ѵііЬ а вііск. — \Ѵ1ю ів іііе тап ѵііЬ а Ьгоѵп соаі? — Іі ів опе оГ ту рагепія. — Ноѵ іаІІ ів ІЬаі тап? — Не ів ііѵе Гееі Гоиг іпсііея ЬеірЬ. — ОГ ѵЬаі ЬѳірЬі ів ІЬе Ьоиве оГ оиг іп-кесрсг? — Іі ія віхіу Гееі ІіеірІі. — Аге (Ьеге тапу рЫІоворЬепі іп уоиг соипігу? — ТІіеге аге ав тапу ав іп уоигв.— «Аге іЬеяе шапу Іеагпеі теп іп Епріаші, аге іЬеге поі?» ііщиігеі Сиѵіег оГ ап ЕпрИяЬшап. «Ь’оі ав тисЬ ав іЬеге ѵеге ѵііеп уои Ьаѵе Ьееп», апяѵегеі іЬе ЕпрІівЬтап. «ѴГІіаІ (ІіЯегепсе ів Ьеіѵееп іііе ѵаісЬ аші ше?» іпциігеі а 1а<іу о( ап уоипр оЙісег. «Маіат», геріісі Ье, «Ніе ѵаісіі іпіісаіев (Ье Ьоигв, аші пеаг уои I Гогреі іііет». — А гиввіап реавапі ѵЬо Ьаз пеѵег вееп аввев, вееіпр зсѵегаі опев іп Егапсе, ваій: «Ьогі, ѵііаі ргеаі Ьагев аге іп (Ьів соипігу!» — Ноѵ ат I оЫіреі іо уои, шу «іеаг Ггіеші! уои Ьаѵе ваѵеі ту ІіГе. I Іииі Ьееп Іові ѵіНюиі уои! — Наѵе іііеве ѵгеісЬев іопе уои апу Ьагт? — ТЬеу Ьаѵе Ьеаіеп аші вроііеі те, апіі ѵііеп уои гап іо шу аввівіапсе іііеу ѵеге аЬоиі. іо вігір аші іо кііі те. — 1 ат Ііарру Ііаѵіпр іеііѵсгсі уои Ггот ІЬе Ііашія оГ ІЬеве гоЬЬегв. — Ноѵ аге уои роо<1! 152. I Ьгіпр уои а ргеііу ргевепі ѵіііі ѵЬісЬ уои ѵііі Ье ѵегу соп- іепіегі. — АѴЬаі ів іі? — Іі ів а віік сгаѵаі. — "ѴѴЬеге ів іі? — 1 Ьаѵе іі іи ту роскеі. — І)оез іі Ііке уои? — Іі Ііке те ѵегу тисіі, аші I ііііпк уои оГ аіі ту Ьеагі. I Ьоце ІЬаі уои ѵііі ехсері аі Іаві яоте Нііпр оГ ше. — АѴЬаі іо уои іпіеші іо ріѵе ше? — I ііопі ѵівЬ вау іі уои, Ьесаиве ІГ I вау іі уои ѵііі поі Ііаѵе тоге ріеаяиге ѵЬеп I вііаіі ріѵе іі уои. — Ноѵ ів саііесі Ніе іау ЬеГоге Мопіау?— ТЬе іау ЬеГоге Мопіау ів Йишіау. — АЬоиі ѵііаі аге іЬеве реоріе диаггеіііпр? — ТІіеу аге циагеіііпр Ьесаиве іііеу іо поі кпоѵ ѵЬаі іо іо. — Аге іЬеу виссееіеі іп ехІіприівЬіпр Ніе ііге? — ТЬеу аге виссееіеі аі Іаві іп іі; Ьиі іі із ваіі, Ніаі веѵегаі Ьоивев Ьаѵе Ьееп Ьигпі. — Соиіі іііеу поіЬіпр ваѵе? — КоіЫпр соиіі Ье ваѵеі, Гог іпвіеаіі оГ ехІіприівЬіпр Ню йге, Ніе тівегаЫе ѵгеі- сЬев, ѵЬісЬ аге гип ир, веі іо ріипіегіпр. — ХѴЪу аге уои поі гип ир іо ІЬе аввівіапсе оГ уоиг пеірЬЬоиг ѵЬове Ьоиве Ьав Ьееп Ьигпі? — I ѵаз ^иііе ірпогапі оГ іііаі Ьів Ьоиве ѵав Ьѳіпр оп йге; Ьесаиве іГ 1 кпеѵ іі, I вЬоиІі гип ир іо Ьіз аввівіапсе.
101 — 158. 8іг, тау I авк уои ѵЬеге Ііѵез Іііе еагі В? — Не Ііѵев пеаг Ніе саяііе, оп Ніаі вігіе оі Ніе гіѵег. — Соиііі уои Іеіі піе ѵЬаі гопіі піияі I цо Ніеге? — Ѵои тияі ро аіопр ІЬе гіѵег-зі(1е Іо ІЬе еші іииі уои ѵііі соте Іо а Іііііе яігееі Го іЬе гірЫ, ѵЬісЬ ѵііі сошіисі. уои вігаірЫ (о Ьів Ііоше. 11 ів а ііпе Ьоиве; уои ѵііі Ііш1 іі еазеіу. — I іііапк уои, 8іг. Воев Ніе еагі В Ііѵе Ііеге? — Ѵея, 8іг; ѵаік іп, іі уои ріеаве. — Ія ІЬе еагі иі Ьоте? I ѵівЬ Ьаѵе Ніе Іюпоиг іо вреак Ьіт. — Ѵев, 8іг, Ье ів аі Ьоте; ѵЬот Ііаѵе I іо аппоипсе? — I аш Ггот Ь. аші ту пате із С. ѴѴІіісІі ів Ніе пеагеяі ѵау Іо Ніе Тоѵег?— Со (Іоѵп Ніія зігееі, аші ѵііеп уои соте іо іЬе Ьоііот, Іигп Іо Ніе ІеП; уои ѵііі Ьші а сговя-ѵау аші іаке іі; іЬеп уои епіег а гаіЬег паггоѵ вігееі ѵііісіі ѵііі Ьгіпр уои Іо а ргеаі жціаге, ѵЬеге уои ѵііі вее а Ыіші аііеу. — Тіігоиріі ѵЬісЬ I вЬаІІ раза? — Ыо, (ог Ніеге ів поі ап оиііеі. Ѵои тиві іеаѵе іі оп уоиг гірііі аші равв ипдег Ніе агсшіе Ніаі із пеаг іі. — Аші Нюп? — Аші ІЬеп уои тиві іпииіге ГигіЬег. — 1 ат ѵегу оЫіреі! уои. — Во поі тепііоп іі. — Сап уои ігапзіаі а ГгепсЬ Іеііег іпіо епріізіі? — I сип іі. — МГІю Ііаз Іеагпі іі уои? — Му епрІівЬ-тазІег Ьав шасіе ше аЫе іо ііо іі. — 1 ѵізЬ 1 соиііі ііо іі. 154. Наѵе ІЬе епешіез виггешіегесі? — ТЬеу Ьаѵе поі виггепгіегеіі Ьесаиве Іііеу сіісі поі. ргеГег Ніе ІіГе ю Ню ііеаіЬ; аші іЬоирЬ ІЬеу Ьаѵе пеііЬег Ьгеаіі, пог ѵаіег, пог агтв, пег топеу іЬеу (іеіегті- пеіі іо іііе гаіііег іііап іо яиггешіег. — \ѴЬаі ів Ніе ргісе о( ІЬіз сіоііі? — 1 веіі іі Нігее сгоѵпя аші а ЬаИ Гог а уапі. - I Ьші іі Іо (іеаг. Нав іЬе ргісе оі Ніе сіоііі поі і'аііеп? — Іі Ьая поі Гаі- Іеп: ІЬе ргісе оі’ аіі Ніе рооіів ів Гаііеп ехсері іЬаі оГ сіоіЬ. — I вііаіі ’ріѵе уои Нігее сгоѵпв. — I саппоі ріѵе уои іі (ог ІЬів ргісе, Ьесаияе іі созія те іпоге. — ѴИІ1 уои Ье во кіші іо вЬоѵ ше яоте ріесез оі Ггепсіі сіоііі ? — ѴѴіНі ргеаі ріеаяиге. — Воев іііів сіоіЬ виіг уои? — Іі (Іоев поі. — М’Ьу (Іоез іі поі виіі уои? — Весаиве іі із Іо (іеаг; И уои ѵіяіі Іоѵег ІЬе ргісе, I вЬаІІ Ьиу іЬігвіу уапів.— Хоі Ііаѵіпр оѵегсЬагресі уои, I саппоі (іеііисі апу іЬіпр. — Ѵои Іеагп епрІівЬ; (іоев уоиг тазіег таке уои Ігапяіаіѳ? — Не такея те геші, ѵгііе апН ігапвіаіе. — Ія іі ивеГиІ Іо ігапяіаіе ѵЬеп ѵе Іеагп а Гогеірпег Іаприаре? — И ія ивеГиІ іо ігапяіаіе ѵЬеп уои кпоѵ аііпояі Ніе Іаприаре іЬаі уои Іеагп; Ьиі ѵііііе уои кпоѵ по- іЬіпр, іі ів еиіігеіу ивеіезз. — \ѴЬаі ііоез уоиг епрІіяЬ-тавІег реі ііо уои? — Не реік геа(1 те іЬе Іеявоп, іЬеп Ье реіз ігапзіаіе Ггот гивзіап іпіо епрІіяЬ ап ехегсіяе оп іЬе Іевяоп ѵЬісЬ ѵаз геаіі, аші I Ьаѵе іо апяѵег Ьіт іп Ніе ѵегу Іаприаре ІЬаі Ье іеасЬев
— 102 — ше. — Наѵе уои аігеіиіу Іеагп тисЬ іп іЬіз шаппег? — Ѵои зее ІЬаі I Ііаѵе аігеасіу Іеагпеіі апуіЬіпр, Ьесаиве I каѵе Іеагпеіі іі іЬезе іЬгее топіЬез аші I ишіегзіапсі уои ѵЬеп уои зреак те, аші I сап апвѵег уои. — Сап уои геасі аз ѵеіі? — I сап геаіі аші ѵгііе аз ѵеіі ая 1 яреак. — Ііоея уоиг тазіег аізо ІеасЬ Сегтап? — Не ІеасЬез іі. — ѴѴізЬіпр іо таке Ьіз асчиаіпіапсе I пшзі Ье? оГ уои Іо іпігоііисе ше Іо Ьіт. 155. ѴГеІІ! сіоез уоиг зізіег ітргоѵе?— 8Ье ѵоикі ітргоѵе іГ зііе Ьав Ьееп аз аззісіиоиз аз уои. — Уои Паііег те. — Коі аі аіі’; I ав- зиге уои I зіюикі Ье ЫрЫу заіізііесі, ІГ аіі ту риріія ѵоикі ѵогк аз уои. — ѴѴЬу сіо уои поі ро оиі іо-сіау? — I вЬоиІс! ро оиі И іі Ііаѵе Ьееп а ііпе ѵеаіЬег. — 81іа11 I Ііаѵе ріеазиге іо зее уои іо-тоггоѵ? — ІГ уои ѵівЬ іі, I яііаіі соше. — 81іа111 Ье Ьеге ѵііеп уои аггіѵе? — "ѴѴІІІ уои Ііаѵе оссазіоп Іо ро Іо Іоѵп іііів еѵепіпр? — I сіо поі кпоѵ, Ьиі 1 зЬоиІсі ро, ІГ I Ьаѵе Ьасі ап оррогіипііу. — Уои ѵоиісі по Ьаѵе аз тисЬ ріеазиге аші поі Ье аз Ьарру, ІГ уои Ьаѵе по Ьасі Ггіепсіз апсі Ьоокз. — Тііе тап ѵоиісі поі ехрегіепсе во тисЬ тізегу іп Ьіз сагеег аші Ье ѵоиісі поі Ье во ипііарру ІГ Ье Ьаз поі Ьееп Ыіші. — Уои ѵоиісі поі Ьаѵе ііііз іпзепзіЫІіІу Іо- ѵагсіз іЬе роог, аші уои ѵоиісі поі Ье во <ІеаГ Іо іЬеіг зиррііса- ііопз, іГ уои Ьаѵе Ьасі Ьееп Гог зоте Ііте іп Ніе тізегу. — Уои ѵоикі поі вау іі ІГ уои кпеѵ іпе ѵеіі. — ѴѴЬу Ьаз уоиг піесе поі тасіе Ьег ехегсізез? — 81іе ѵоиісі сіо іЬет, ІГ зЬе Ьав поі Ьееп ргеѵепіесі. — ІГ уои Ьасі ѵогкесі тоге, апсі іГ уои Ьасі ярокеп ор іепег, уои ѵоиісі яреак Ьеііег. — 1 азяиге уои, 8іг, ІГ I Ьасі Ьасі тоге ііше, I ѵоиісі Іеагп Ьеііег. — I сіо поі сотріаіп уои іші уоиг піесе. — Уои ѵоиісі Ьаѵе по геазоп іо сотріаіп Ьег, ІГ вЬе Ьасі Ьасі Ііше іо сіо ѵііаі уои Ьаѵе ріѵеп Ьег іо сіо. 156 I зЬоик! Ііке іо кпоѵ ѵііу I саппоі вреак аз ѵеіі ав уои? — 1 яііаіі зау іі уои: уои ѵоикі вреак циііе аз ѵеіі аз I, ІГ уои Ьасі поі Ьееп во ЬазЬГиІ. Виі іГ уои Ьаѵе тоге сагеГиІІу Іеагпеі уоиг Іевзопз, уои ѵоиісі поі Ье аГгаісі іо зреак: Гог іп опіег іо зреак ѵеіі іі із песеввагу іо кпоѵ, апсі іі із ѵегу паіигаі іііаі іЬіз ѵЬо сіоез поі кпоѵ ѵеіі ѵііаі Ье Ьаз ІеагпесІ, зЬоиШ Ье іітісі. Уои зЬоиІсі поі Ье зо іітісі, аз уои аге, ІГ уои Ьасі Ьееп зиге іо таке поі Гаикз. — Наѵе уои ехесиіесі ту соштіззіоп? — 1 Ьаѵе ехе- сиіесі іі. — Наз уоиг ЬгоіЬег ехесиіесі Ніе соштіззіоп іЬаі 1 Ьаѵе ріѵеп Ьіш. — Не Ьаз ехесиіесі іі. — ѴѴоиІсі уои сіо ше а сот- тіззіоп? — 1 аш во оЫіресі іо уои, іііаі I зЬаІІ аіѵаув ехесиіе уоиг сошшіззіопз ѵЬеп уои ѵііі Ье ріеазе іо ріѵе іііет те.‘ —
103 — ѴГІІІ уои аяк ІЬе тегсЬапі, ѵЬеіЬег Ье сапа ріѵе ше Ніе Ііогве аі ІЬе ргісе іііаі I Ьаѵе ой'егей Ьіш? — I ат виге іЬаі Ье ѵоиій Ье сопІепдеЛ, И уои Ьа опіу аййей а Геѵ сгоѵпв. — (Іоой шог- піпр, сЬіІіігеп. Наѵе уои (іопе уоиг (аяк? — Уои кпоѵ ѵеіі, Іііаі ѵе йо іі аіѵаув; (ог ѵе тиві Ье ііі (о (іо іі поі. — \ѴЬаІ (іо уои ріѵе ив іо-йау Іо (Іо? — I ріѵе уои Іо зіийу ІЬе йГіу йгві Іев- воп, аші (о йо Ніе ехегсівев Іюіопріпр Іо і(, (Ьаі ів (0 вау: ІЬе 154-е, 155-е апй 156-е. — \Ѵі11 уои епйеаѵоиг Іо йо поі Гаиіів?— \Ѵе зііаіі епйеаѵоиг (о йо поі. — Ів ІЬаі Ьгеай зиіТісіепі Гог уои? — ІІ ѵоикі Ье зийісіепі Гог ше, ІГ I Ьаѵе поі Ьееп ѵегу Ііипргу. — Но уои ргошіве ше іо вреак Іо уоиг ГаіЬег? — I рготіве іі уои, аші уои сап геіу ироп те. — I геіу ироп уои. — ѴѴіП уои ѵогк Ьеііег Гог ІЬе пехі Іеввоп, (Ьап уои Ьаѵе ѵогкей Гог ІЬів. — I яЬаІІ ѵогк Ьеііег. — Сап I геіу ироп іі? — Ѵои сап. — \Ѵ1іу (Ьеге аге теп ѵііісЬ Іаиріі ѵЬеп I вреак? — ТЬеу аге ішроіііе теп, уои тиві Іаиріі апй ІЬеу ѵііі поі Іаиріі тоге аі уои. — ІГ уои Ьаѵе йопе ан I йо, уои ѵоиій вреак ѵеіі. Ѵои тиві віийу а Іііііе еѵегу йау, апй уои ѵоиій Ье по Іопрег аГгаій Іо вреак. — I зііаіі епйеаѵоиг Іо ГоІІоѵ уоиг соипзеі, Гог I Ьаѵе гевоіѵей іо гізе еѵегу тогпіпр аі зіх о’сіоск, Іо зіийу Іііі Іеп о’сіоск, апй Іо ро Ю Ьей зооп. — ѴѴЬу йоев уоиг вівіег сотріаіп? — 1 йо поі кпоѵ, віпсе вЬе зиссеейз іп еѵегу (Ьіпрз, апй віпсе зЬе із Ьарру, еѵеп Ьарріег Ншп уои апй I, ѵЬу йоев вЬе сотріаіп? — Іі тау Ье ІЬаі вііе сотріаіпя Ьесаиве вЬе іакев поі ЬегзеІГ (ЬогоирЫу асциаіпіей • ѵііЬ (Ьіз Ьизвіпез. — ІІ тау Ію. — Ноѵ йо уои тапаре Іо рго- сиге апу роойз ѵііЬоиІ топеу? — I Ьиу оп сгѳйіі. — Ноѵ (Іоез уоиг вівіег тапаре іо Іеагп епріівіі ѵіііюиі Йісііопагу?—ЗЬе роез аЬоиі іі зо. — ЗЬе йоев аЬоиі іі іЬе гірЬі ѵау. Виі Ьоѵ йоев уоиг ЬгоіЬег тапаре іі? — Не тапарев ѵегу аѵкѵагйіу: Ье геай апй іоокз Гог (Ье ѵогйв іп (Ье йісііопагу. — Пе тау Іеагп іѵепіу уеагв іп Іііів шаппег ѵііЬоиІ кпоѵіпр іо йо а віпріе вепіепсе. — Аге уои а уийре оГ сіоіЬ? — I аш а ѵегу роой ішіре оГ іі. — 1ѴІ11 уои Ьиу Гог те апу уагйз? — \Ѵои1й уои ріѵе те зоте піу- пеу, I вЬоиІй Ьиу уои зоте. — Ѵои ѵііі оЫіре те. — \ѴЬаІ йій уои йо, ѵЬеп уои Ьаѵе йпіяііей уоиг іеііег? — I ропе іо шу Ьго- іЬег’в, ѵію Ьав іакеп те Іо (Ье ІЬеаіге, ѵііеге I Ітй (Ье ріеавиге Іо йпй а Ггіеші оГ тіпе, ѵЬісЬ I Ьаѵе поі вееп зіпсе іеп уеагв, — ЛѴЬаі Ьаѵе уои йопе аГіег реіііпр ир ІЬів тогпіпр? — \Ѵ1іеп I Ьаѵе геай (Ье Іеііег оГ ІЬе Роіівіі-соипі, I ѵепі оиі іо вее ІЬе ІЬеаіге оГ (Ье ргіпсе, ѵЬісЬ I Ьай поі вееп ЬеГоге. — ЛѴЬаІ Ьаз уоиг ГаіЬег йопе аГіег ЬгеакГазІіпр? — Не Ьаз зЬаѵей ЬітвеИ апй іЬеп Ье ѵепі оиі. — ЛѴЬаі Ьай уоиг зізіег йопе, аГіег зііе Ьаз Ьееп ѵаікіпр? — ЗЬе ѵепі іо (Ье соипіезз’. — Нав іЬе соипіезз сиі Ніе теаі аі'іег сиіііпр зоте Ьгеай? — ЗЬе Ііаз сиі зоте Ьгеай аГіег сиіііпр зоте теаі. — >Ѵ1іеп гіо уои зеі оиі? — I веі оиі
— 104 — іо-шоггоѵѵ; і'ог ЬеГоге I Іеаѵе, I ѵѵівіі іо яее шу рооіі Ггіешія. — ЛѴНаІ. сіісі уоиг сіііііігеп сіо ѵѵЬеп іЬеу ЬаіІ ЬгеакГаяіесІ? — ТЬеу ѵѵепі іо іаке а ѵѵаік ѵгіііі ІЬеіг сіеаг ргесеріог. — 1>і<1 уои «Ьаѵе уоигяёІГ ЬеГоге уоп ЬгеакГазіесІ? — I ііііі кііаѵе шуяеІГ ѵѵііеп I Іииі ЬгеакГаяіесІ. — І)іс1 уои ро іо Ьесі ѵѵЬеп уои Ііасі іакеп зиррег? — ЛѴЬеп I Ьасі іакеп япррег, I Ьасі ѵѵгіііеп іпу Ісііегв, аші ѵѵііеп I Ьасі ѵѵгіііеп ікет, I аш ропе іо Ьесі. 158. УѴІіеге Ьаѵе уои Ьееп віпсе I Ьаѵе поі яееп уои? — XV е сіісі зе]оипі Іопр оп іііе зеа-якоге, ипііі а вііір аггіѵеіі ѵѵЬісЬ Ьаі Ьгоирііі и» іо Епріаші. — ХѴііІ уои сопііцие уоиг паггаііѵе? — 8сагсе1у ЬаіІ ѵѵе Ьееп аггіѵеіі іп Епріаші ѵѵііеп *е ѵѵегс іакеп іо ІЬе циееп, ѵііісЬ Ііав гесеіѵесі ив ѵегу ѵѵеіі аші вепі ия Ьаск іо оиг соипігу. — А реазапі веіпр іііаі іііе оісі теп изесі зресішіез іо геаіі, ѵѵепі іо ап оріісіап’в аші азкеіі Гог а раіг. ТЬе реазапі іоок іЬеп а Ьоок, аші аГіег орепіпр іі ваісі, ікаі іЬе яресіасіея аге поі рооіі. ТЬе оріісіап риі ироп кія пове апоіЬег раіг іііе Ііезі Иіііі Ье еоиШ йпіі іп Ьія яііор; Ьиі іке реазапі Ьеіпр зіііі ипаЫе іо геаіі, іііе тег- сііапіі ваісі Ьіт: «іі тау Ье, ту Ггіеші, іЬаі уои сіо поі кпоѵѵ іо геасі аі аіі?» «ІГ I соиісі геаіі, заіеі Іііе реазапі, I ЬаіІ поі пеесі оГ уоиг яресіасіея». — Непгу IV, аГіег тееііпр іп Ьіз раіасе опе сіау ѵѵіііі а тап ѵѵЬот Ье сіісі поі кпоѵ, аякей Ьіш, іо яЬот Ье ЬеІопря. «I Ьеіопр іо гаузеІГ», герііесі (Ьія таи. «Му Ггіеші», заіеі ІЬе кіпр, «уои Ьаѵе а яіиріеі таяіег». ѴѴІіаі із ІЬе таяіег ѵѵіііі уои? ХѴІіу сіо уои Іоок яо шеіапсіюіу? — I зЬоикІ поі Іоок яо теІапсЬоІу, іГ I Ьасі Ьасі по геавоп іо 1м? ваіі. 1 Ьаѵе Ьеагі уиві поѵѵ, іііаі опе оГ ту Ггіешія Ьаз зіюі ЬипяеІГ ѵѵіііі а різіоі аші іііаі опе оГ ту ѵѵіГе’я Ьеяі Ггіешія Ьаз сігоѵѵпеіі Ьег- веІГ. — ХѴЪеге Ііая яЬе сігоѵѵпеіі ЬегзеІГ? — 81іе роі сігоѵѵпесі іп іііе гіѵег іііаі із ЪеЫпсі Ііег Ьоиве. Ѵезіепіау, аі (оиг о’сіоск, яке Ьдз гізесі ѵѵіііюиі зауіпр іо апу опе, Іеаресі ПігоирЬ іііе ѵѵішіоѵѵ іііаі Іоокз іпіо іііе рапіеп аші ікгоѵѵесі ЬегяеІГ іп іііе гіѵег ѵѵііеге яііе ѵѵаз сігоѵѵпесі. — I іпіеші іо Ьаіііе іо-сіау. — ХѴІіеге сіо уои ѵѵізіі іо ЬаіЬе? — Іп іііе гіѵег. — Ііо уои поі Геаг іо Ье сігоѵѵпесі? — ОЬ, по, I кпоѵѵ Ьоѵѵ іо вяпт. — ХѴЬо Ііая іеагпі іі уои? — ТЬе іазі витшег I Ьаѵе іакеп яоше іевзопз іп Ніе вѵѵіттіпр-всЬооІ. 159. ХѴІіу сіо уои ѵѵогк зо тисЬ? — I ѵѵогк іо Ье изеГиІ опе сіау іо шу соипігу. — ХѴЬеп I ѵѵаз уеі Іііііе, I ваісі опсе. іо ту ГаіЬег: «I сіо поі кпоѵ сошшегсе аші Ьоѵѵ іо яеіі; Іеі ше ріау». Му Гаіііег апз- ѵѵегесі те зтіііпр: «11 ія іп сіеаііпр іЬаі ѵѵе Іеагп іо зеіі». «Виі,
105 — шу (Іеаг Гаіііег», герііей I, «іп ріауіпр ке Іеагп Іо ріау». «Уои аге іірЫ», заій Ііе Іо ше; «Ьиі уоп тиві іігві Іеагп кііаі із песеззагу аші ияеГиІ». — Дікіре поі, іЬаі уои тау поі Ье ,)ийрей. — \Ѵ Бу ііо уои регсеіѵе а тоіе іп уоиг Ьгоіііег’в еуе, аші (Іо поі регсеіѵе іЬе Ьеаш іп уоигз? — ХѴЬоиІй уои сору уоиг ехегсізез, ІГ I Ьай се- ріей тіпе? — I яііаіі сору іЬет, ІГ уои 1іа(1 серіей уоигз. — ХѴоиІй уоиг зізіег ігапзсгіЬе Ііег Іеііег, ІГ I Ьаі ігапзсгіЪей тіпе? — 8Ье копій ігапзсгіЬе іі. — УѴЬоиІй зЬе зеі оиі, іГ I Ьай зеі. оиі? — ' I саппоі яау уои, кЬаі зЬе копій йо И уои Ьай зеі оиі. — ТІіеяе кію Ьаѵе (Ііе шові соиігіЬиіо іо Ьіз еіеѵаііоп Іо (Ье іЬгопе оГ Ьіз апсезіогз, кеге Ііюяе кію ІаЬоигей кіііі іііе тозі еарегпезз іо рге- сірііаіе Ьіт Ггот іі. — Аз яооп аз Сезаг Ьаз сгоззей іііе КиЬі- соп, Ье соиій поі іо йеІіЪсгаіе тоге; Ье каз оЫірей іо сопдиег ог Іо йіе. 160. Ап ешрегог кЬо каз іггііаіей араіпзі ап азігоіорег азкей Ьіт: «ѴѴгеісЬ, кііаі йеаііі йо уои ііііпр іо йіе?» «I зЬаІІ йіе оі іЬе Геѵег», апккегей іііе аяігоіорег. «Ѵои Ііе», заій іііе ешрегог, «уои кііі йіе іттейіаіеіу оГ а ѵіоіепі йеаіЬ». Аз Ііе кая роіпр іо Ье зеіхей, Ье заій іо ІЬе ешрегог: <8іге, огйег зоте опе іо Гееі ту рціве апй іііеу кііі йпй іЬаі 1 Ьаѵе а соій ііі». ТЬія ваііу наѵей Ьіт іііе ІіГе. — (Іоой шогпіпр, шізз К. — ЛЬ! Ьеге уои аге аі Іаяі; I каііѳй Гог уои кіііі ішраііепсе. — Уои кііі раніоп те, ту (Іеаг, I соиій поі соте зоопег. — 8іі йокп, іГ уои ріеазе. — Нок із уоиг тоіЬег? — ЗЬе із Ьеііег (о-йау, ІЬап зііе каз уезіегйау. —• 1 ат ѵегу ріай оГ іі. — Наѵе уои Ііееп аі іЬе ЬаіІ уезіегйау? — I Ьаѵе Ііееп іЬеге. — ІЭісі уои Ье тисіі ашизей? — Опіу во зо. — Аі кЬаІ о’сіосіі Ьаѵе уои геіигпеіі Іюте? — Аі ІіаІГ разі еіеѵеп.. — Нок Іопр йо уои Іеагп епрІіяЬ? — Ко, Зіг, 1 Іеагп іі зіпсе зіх шопіЬек. — Із іі роззіЫе, уои зреак ІоІегаЫу кеіі Гог зо яіюгі а ііте. — Уои ]езі; I йо поі кпок а ргеаі йеаі. — Іпйеей, уои яреак аігеайу кеіі. — I ІЬіпк ІЬаі уои Паііег то а Іііііе. — Коі аі аіі, уои зреак ргорегіу. — Іп огйег Іо зреак ргорегіу, іі із песез- загу іо кпок тоге іЬап I кпок. — Уои кпок епоирЬ іо іаке уоиг- яеІГ ипйегзіоой. — I таке тапу Гайка. — ТЬаі із поіЬіпр; уои тизі поі Ъе ЬазЫиІ; Ьезійев уои Ьаѵе поі йопе Гаиііз іп аіі Іііаі уои Ьаѵе заій пок. — I аш уеі іітій, Ьесаизе I Геаг оГ Ьеіпр ІаирЬей аі. — ТЬеу копій Ііе ѵегу ітроіііе (о ІаирЬ аі уои. \ѴЬо соиій Ье еиоиріі ітроіііе іо ІаирЬ аі уои? Бо уои поі кпок (Ье ргоѵегЬ? — "ѴѴЬісЬ ргоѵегЬ? — ХѴЬо ківЬ Іо зреак кеіі, тизі Ьеріп Ьу вреакіпр Ьай. — Бо уои ипйегзіапй аіі іЬаі I зау? — I ипйегзіапй апй сотргеііепй диііе кеіі; Ьиі I саппоі уеі ехргезз тузеІГ кеіі іп епрІізЬ. Гог I ат поі іп іЬе ЬаЬіі оГ вреакіпр. — ІІ кііі соте іп Ііте. — I ківЬ іі кіііі аіі ту Ьеаіі.
106 — 161. Ііо уои ѵізЬ іо «Ігіпк а сир оі Іеа? — I іЬапк уои; I <іо поі Ііке Іса. — Аге уои Гопй оГ соЯее? — I аш ѵегу Гоші оі іі, Ьиі I Ьаѵе (Ігипк іі уизі по*. — По уои поі цсі Іігей Ьеге? — Но* соиій I цеі Іігесі іп ІЬіз ацгеаЫе зосіеіу? — Аз Іо те, I цеі іігей аіѵауз. — И уои Ьаіі (Іопе аз I, уои ѵоиій поі цеі ІігеН; Гог I Іізіеп (о еѵегуЬойу ѵЬо зауз те апуіЬіпц. Іп ІЬіз таппег 1 Ьеаг а іЬоизепй ацгееаЫе іЬіпцв аші I Ьаѵе по Ііте Іо цеі іігей, Ьиі уои йо поіЬіп» оі ІЬе кіпсі, ІЬаі із ѵііу уои цеі іігей. — 1 зіюиій (іо аіі Ііке уои, И I Ьа(і по Ьай зи]еі іо Ье зай. — ЛѴЬаі о’сіоск із іі? — И із ЬаИ разі Іѵеіѵе. *— Уои іеіі Ніаі іі із ЬаИ разі Іѵеіѵе, ап(1 Ьу ту ѵаісіі іі із опіу ЬаИ разі еіеѵеп. — Іі ѵііі зооп зігік опе о’сіоск. — I Ьец уоиг рагйоп, іі Ьаз поі уеі зігіск Іѵеіѵе. — I аззиге уои (Ьаі іі із іѵопіу йѵе тіпиіез разі Іѵеіѵе, Ьесаизе ту ѵаісЬ цоез ѵегу ѵеіі. — Віезз те! іЬе ііте раззез циіск іп уоиг зосіеіу. — Уои (іо те а сошріішепі ѵЬісЬ I (іо поі кпоѵ Ьоѵ Іо апзѵег. — Наѵе уои ЬоицЫ уоиг ѵаісіі аі Рагів? — I Ьаѵе поі ЬоицЫ іі; ту аипі тайе те а ргевепі оГ іі. — \ѴііЬ ѵЬаі Ьаз (Ьіз ѵошап епігизіей уои? — 8Ье Ьаз епігизіей ше ѵіііі а зесгсі аЬоиі а цгеаі соипі, ѵію із ѵегу ригхіей аЬоиі (Ье таггіаце о! а йаицЫег оі’ Ьіз? — Ііоез апуіюйу азк Ьег іп таг- гіаце? — ТЬе тап, ѵЬісЬ азкя Ьег іп таггіаце із а цепііетап оі ІЬе пеіцЬЬоигЬоой. — Ів Ье гісЬ? — Ко, Ье із а роог йеѵіі, ѵію Ьаз поі а зои. Піаіоцие Ьеіѵееп а іаііог аші Ьіз ]оигпеу-шап. — Непгу, Ьаѵе уои ЬгоицЬі (Ье соаі іо іЬе еагі оГ К’оЬЬіпцЬаш? — Уеа, I Ьаѵе ЬгоицЫ іі Ьіт. — ѴѴЬаі Ьаз Ье заій? — Не Ьаз поіИіпц заій, Ьиі ѵаз іпіегміеіі Іо Ьох ту еагв, Гог 1 Ьасі поі ЬгоицЫ іі зоопег. — ХѴЬаІ Ьаѵе уои апзѵегей Ьіш? — 8іг, заііі I Ьіт, I саппоі іаке ІЬіз іеві: рау іпе ѵііаі уои оѵе ше; апй И уои Ьасі поі ііопе іг іттейіаіеіу, I зЬаІі іаке оіЬег теазигез. Бсагсеіу Ьаѵе I заій іі, ѵЬеп Не риі Ьіз Ііапй (о Ьіз зѵогй, аші I гап аѵау. 162. Уои аге азіопізііей аі ііпйіпц те уеі (о Ьей; Ьиі И уои кпеѵ Ьоѵ ііі I аш, уои ѵоиій поі Ье азіопізііей. — Наз іі аігеаііу вігиск (ѵеі- ѵе? — Уез, іі із аігеайу ЬаИ разі іѵеіѵе. — Іі із зо Іаіе! Ыезз те. — ІІ ів поі Іаіе; іі із уеі зооп. — Ііоез уоиг ѵаісіі цо ѵеіі? — Ко, Мізз Ы., іі із а ^иа^^ег о! ап Ьоиг іоо іазі. — Апй тіпе із а ЬаИ оі ап Ьоиг іоо зіоѵ. — РегЬарв іі Ьаз зіорреіі? — Іп Гасі. уои аге гіцЫ. — Із іі ѵіпйей ир? — И із ѵіпйей ир апй уеі і( цоев поі. — По уои Ьеаг? Іі зігіскэ опе Ьоиг. — ТЬеп I вЬаІІ геци- Іаіе шу ѵаісЬ апй цо Ьоте. — Ргау, гешаіп а іііііе Іопцег. — I
— 107 — саппоі, Ьесаизе ѵе (ііпе ргесізеіу аі опе о’сіоск. Асііеи, (ііГІ зее уои а&аіп. УѴЬаі кая Ьаррепед іо уои, ту (іеаг Ігіеші? УѴЬу до уои Іоок зо іпеІапсЬоіу? — Хоііііпц Ьаз Ьаррепед іо піе. — Аге уои іп апу ІгоиЫе? — I ііаѵе поііііп^ аші еѵеп іезз іііап поіЬіпр, (ог I Ьаѵе поі а сіепіег, аші оѵе іписіі іо ту сгедііогз. Ат I поі ѵегу іп- Гогіипаіе? — УѴІіеп а тап іе циііе ѵеіі аші Ьаз шапу Ггіепдё, Не із поі іпГогіипаіе. — Мау 1 Ьец уои а зегѵісе? — УѴІіаі до уои ѵівіі? — Ве зо кіпд іо іепд те йГіу роипдз. — I вЬаІІ іепд ІЬет уои ѵіііі аіі ту ііеагі, Ьиі ргоѵідед уои ѵііі гепоипсе цапіЫіпв апд Ье тоге есопотісаі іііап уои Ііаѵе Ьііііегіо Ьееп. — I .чее поѵ іііаі уои аге ту Ггіепд, апд I іоѵе уои зо тисіі іЬаі I зііаіі Гоііоѵ уоиг адѵісе. •- Ііаѵе уои зееп М. Кіскагдзоп. — I Ьаѵе зееп іііт; ііе ііаз заід ше іііаі Ьів зізіегз ѵііі Ію Ьеге іп а зіюгі ііте, апд Ііе дезігед те іо іеіі іі уои зо. УѴІіеп іііеу ѵііі аггіѵе, уои соиід ціѵе Іііеш іііе коідеп-гіпкз, ѵЬісЬ уои ііаѵе Іюи^ііГ; іЬеу ііаііег іііаі уои ѵііі шаке ікеш а ргезепі оГ іЬет: Гог іЬеу іоѵе уои ѵііЬоиі кпоѵіпк уои регзопаііу. — Наз шу зізіег аігеаду ѵгіі- іеп іо уои? — ЗЬе ііаз ѵгіііеп іо те; I зЬаІі апзѵег ііег. — ЗЬаІі I іеіі ііег іііаі уои аге Ьеге? — Зау іі Ііег, Ьиі до поі іеіі Ьег іііаі I ат ѵаіііод Гог Ьег ішраііеиііу. — УѴііу Ьаѵе уои поі Ьгоивііі уоиг зізіег ѵііЬ уои? — УѴЬісЬ? — ТЬаі, ѵЬісЬ уои Ьгіп^ аіѵауз ѵііЬ уои, іке уоппдозі. — Зііе дід поі ѵізЬ іо #о оиі, Гог вЬе Ьаз іееііі-асііе. — I ат ѵегу апцсу, Гог зЬе із а ѵегу уоод вігі. Ноѵ ' оід із вЬе? — Зііе із пеаг ііГіееп уеагз оід. — Зііе із ѵегу Іаіі Гог Ьів аце. — Ноѵ оід аге уои? — I ат іѵепіу іѵо уеагз оід. — Віезз те! 1 НіоиуЫ іііаі уои аіе Ьагдіу іѵепіу уеагз оііі. 163% Лоііп! — УѴІіаі до уои ѵізЬ, Зіг? — Вгіпц зоте ѵіпе. — І)і- іесііу, Зіг, — СЬагіея! — УѴІіаі із уоиг ріеаяиге? — Маке ііге.— ТЬе Гетаіе-вегѵапі Ьав аігеаііу шаде іі. — Вгіпу ше зоте рирег, апу репз, аші зоте іпк. Вгіпк те аіяо яоше заид ог Ыоіііпара- рег, зеаііп^-ѵах апд а ІщЬі. бо апд іеіі ту зізіег іо Ье поі ѵаі- Ііпц Гог те; аші Ье Іміск ацаіп аі іѵеіѵе іо саге ту іеііегз іо іЬе рові. — Ѵегу ѵеіі, Мадате. 164. АЬоиі ѵііаі із уоиг тоіЬег ипеазу? — ЗЬе із ипеазу аі поі ге- сеіѵіпв апу пеѵз оГ Ііег воп, ѵЬо із ѵііЬ іЬе агшу. — ЗЬе шизі поі Ггеі, Ьесаизе іГ Ье ^еіз іпіо Ьад всгарез Ье кпоѵз Ьоѵ іо веі оиі оГ іЬет ацаіп. ТЬе Іаві зишшег, ѵЬеп ѵе ѵеге іо^еійег Ьип- ііиц Ніе иіцЬі дгеѵ ироп ив аі іеп іеа^ие.ч аі іеазі Ггот оиг соипігу-
— 108 — веаі. — ХѴеІІ, ѵЬеге (1і<1 уои равв іЬе пірііі? — I ѵав ЬеГоге ѵегу ипеаву, Ьиі уоиг Ьгоіііег иоі іп іЬе Іеаві; оп іііе сопігагу, Ье Ігапс|иі11ігеіі ше, во іЬаі I Іѳаѵесі оІГ Іо Ггеі. \Ѵе Гоиші аі Іаві а реавапГв Ьиі, ѵЬеге ѵе раввесі Іііе пірііі. — Неге I Іииі іііе осса- віоп Іо вее Ьоѵ ів уоиг ЬгоіЬег сіеѵег. 8опіе ЬепсЬев апсі а ігивв оГ вігаѵ Ьаѵе вегѵесі Ьіш Іо (Іо а сошГогіаЫе Ьесі; а Ъоіііе ііав яег- ѵе<1 Ьіш Гог а сашііевііск; оиг рате-Ьарв ііаѵе яегѵе<1 ив Гог ріі- Іоѵя аші оиг сгаѵаів ііаѵе вегѵесі ив Гог піркі-саря. ѴѴЬеп ѵе гі- зесі ІЬе тогпіпр. ѵе ѵеге ая ГгевЬ аші ѵеіі, ав ѵе ііаѵе віері оп ІЬе (іоѵп аші віік. — Ѵои віпр, іші іі ів поі а ііше Гог віпріпр; уои вЬоиЫ Ье зііепі аші Іівіеп Іо ѵііаі (Ьеу іеіі уои. — \Ѵе аге етЬагаввесІ. — \ѴЬісЬ із уоиг ешЬаггаввтепі? — I аш роіпр ю іеіі іі уои: Ніе циевііоп ів іо кпоѵ ѵііаі ѵе вЬаІІ сіо (о равв оиг Ііте аргееаЫу. — Маке а Ьііііапів-рагіу ог а сЪевв-рагіу. — Мге Ьаѵе ргоровесі іоіпіпр а Ьииііпр-рагіу; (Іо уои ро ѵіік ив? — 1 саппоі, Гог I ііаѵе поі уеі сіопе ту іавк; апсі іГ I сіевріяе іі, шу іиіог ѵііі сЬісіе те. —Еѵегу Ьосіу Ьая Ьів ѵііі; ІГ уои Ііке Ьеііег Іо гепіаіп аі Ьоше іііап іо ро Ііипііпр, ѵе яііаіі поі Ьішіег уои.— Ііоея М. В. ро ѵііЬ ив? — 11 тау Ъе. — I віюиісі поі ііке Іо ро ѵѵіііі Ьіт, Ьесаиве ііе ів а іоо ргеаі (аікег. Ехсерііпр іііаі, Ье ів ап Ъопеві тап. 165. ХѴЬаІ ііаз ііаррепеіі іо уои? Уои Іоок апргу. — 1 Ьаѵе геавоп іо Ъе апргу, Ьесаиве I ііаѵе по роввіЫІіІу Іо ргосиге топеу поѵ. — Наѵе уои Ьееп аі М. С. Ьоиве? — 1 Ьаѵе Ьееп аі Ьів іюиве, Ьиі ів по роввіЬііііу Іо Ьоггоѵ Ьіш воте топеу. 1 зивресіссі ІЬаі Ье ѵоиісі поі іеші ше; ікаі ів ѵііу I сіісі поі ѵівіі авк Ьіш Гог іі, аші іГ уои Ііаѵе поі яаісі те іо сіо іі, I вЬоиЫ иоі виіуесі шувеІГ іо а геГиваІ. — I яивресіесі Ікаі уои ііаѵе Ьееп іііігвіу аші іііаі уоиг вівіег Ьасі Ьееп Ьипргу; іііаі ів ѵііу I Ьаѵе ЬгоирЬі уои Ьеге. Ноѵ- еѵег I ат апргу іо вее поі уоиг тоіЬег. — АѴЬу сіо уои поі сігіпк уоиг соЯее? — ІГ 1 ѵав поі віееру. 1 вЬоиІсІ (ігіпк іі. — Вотеіішея уои аге віееру, вошеіітев уои аге соііі, вотеіітев ѵагт, аші вотеііііпр еіве ів іііе таііег ѵііЬ уои. I Ьеііеѵе уои ііііпк іоо оГ іке шівГогіипе іііаі Ьав ііаррепеіі іо уоиг Ггіеші. — ІГ I Ьасі поі ікоирЫ оГ іі, ѵЬо ѵоиій ііііпк оГ іі? — I Ьаѵе вееп іо-(1ау віх ріауегв ѵЬісЬ раіпесі аіі аі іЬе вате ііте. — Іі саппоі ііе; Гог а рІауег сап раіп опіу ѵЬеп ап оіЬег Іціві. Уои ѵоиісі Ье гірііі, ІГ 1 Ьаѵе врокеп оГ реоріе іііаі Ьасі ріауеіі аі сапів ог оп іііе ЫНіапІ; Ьиі I Ьаѵе ярокеп оГ Гіиіе аші ѵіоііп ріауегв. — Т)о уои вотеіішев ргасііве іпивіс? — Ѵегу оГіеп, Гог I Ііке іі ѵегу шисЬ. — ХѴЬаІ іпяіпітепі (Іо уои ріау? — I ріау Іііе ѵіоііп апд ту вівіег ріаув ІЬе ЬагряісЬопі. ,Му ЬгоіЬег ѵЬо ріаув ІЬе Ііавя,
109 — аесоіпрапіев аз, агні Міяв НеггІісЬ арріоийя ие. — Воев яЬе поі ріау апу тизіс-іпвігишепі ? — ЗЬе ріаув іке Ііагр, Ьиі вііе ів іоо ргоші Іо ріау хѵіік ив. — А ѵегу роог іоѵп ѵепі іо сопвЫегаЫѳ ехрепзе іп Геавів апсі іііитіпаііопз оп Іііе оссавіоп оГ іів ргіпсѳ раяніпк ііігооріі. Тке Іаііег веешв Ье ѵегу евіопіяк. <11 кав (Іопе опіу (Ьаі», ваііі а соигііег, «ѵЬаі іі ѵая оЬІідеіі Іо <іо». «И ів іги- 1у», герііеіі ап оіЬег, «Ьиі іі ів оѵеіі аіі (Ьаі іі Ьав ііопе». 166. А НііеГ Ііаѵіпр Ьееп епіегеіі опе ііау іпіо а Ьоапііпд Іюиве віо- Іеіі Ікгее сіоаскв. Іп доіпд оиі, Ііе ѵав теі ѵііЬ а Ьоапіег, ѵЬо кав а йпе Іасеіі сіоаск. Зееіпд во тапу сіоакв, Ье авкеіі Іків іпап, ѵііеге ке Ьая Іакеп ІЬет. ТЬе іЬіеГ апяѵегеіі Ьокііу Іііаі Іііеу аге Ьеіопдіпд іо Ікгее теп оі' іііе Іюиве аші аге ріѵеп Ьіт (о Ье сіеап- еіі. «ТЬеп уои тиві аіво сіеап (Ііе тіпо, Гог іі ѵегу тисіі іп пееіі оГ іі», ваііі (Ііе Іюапіег; «Ьиі», аііііічі ке, «уои тиві діѵе іі те Ьаск аі (Іігее о’сіоск». «I яііаіі поі Гаіі, 8іг», апвѵегеіі (Ье НііеГ, ая ііе саггіеіі ой (Ье Гоиг сіоаскв ѵііЬ ѵЬісЬ Ііе ів віііі Іо геіигп. А сашііііаіе реііііопеіі (Ье кіпд оГ Ргиввіа Гог ап етр1оутеп(. ТЬе ргіпсе авкеіі Ьіт ѵкеге Ііе ѵав Ьогп. «I ат Ьот іп Вегііп», апвѵегеіі Ье. «Ве допе!» ваііі (Ье топагсЬ, «Ніе теп оГ Вегііп аге Гог поікіпд рооіі». «Уоиг таіеяіу’з рапіоп», герііеіі іке сашііііаіе, «Ікеге аге рооіі теп, аші I кпоѵ іѵо опея». «Ѵ’Ьо аге іЬеяе іѵо?» аякеіі іЬе кіпд. „Тііе йгві“, апяѵегеіі Ніе сашііііаіе, „іі ів уоиг ппуевіу, аші Ню весоші ікаі ат І“. Тііе кіпр соиііі поі Ііеір Іаи- дкіпр аі Ніів апвѵег, аші дгапіеіі ІЬе гециеві. 167. Ноѵ Ьав шу воп Ііеііаѵеіі іоѵапів уои? — Не Ьая Ьекаѵеіі ѵегу ѵеіі Іоѵапів‘ше, Ьесаиве Ье Ьекаѵев ѵегу ѵеіі іоѵапів еѵегу Іюііу. Нів Гаіііег ваііі Ьіт оГіеп: Тііе Ьекаѵіоиг оГ оіЬегв ів Ьиі аи ееЬо оГ оиг оѵп. ІГ ѵе ЬеЬаѵе ѵеіі Іоѵапів ІЬет, Іііеу ѵііі аіво Ьеііаѵе ѵеіі Іоѵапів ив; Ьиі іГ ѵе иве ІЬет ііі, ѵе тиві поі ехресі Ьеі- іег Ггот Іііет. — Сап I вее уоиг Ьгоіііегв? — Уои ѵііі вее іііет Іо-тоггоѵ. Аз іііеу опіу соте Ггот а Іопр ригпеу, (Ьеу Іопр (о віеер, Ьесаиве Ніеу аге ѵегу іігеіі. — ЛѴЬаі кав ту тоіЬег ваііі? — ЗЬе Ііая ваііі, яііе Іопдв Гог іііппег, Ьееаияе вке ів ѵегу Ьипргу. — Аге уои сотГогіаЫе іп уоиг репвіоп? — I ат ікеге ѵегу ѵеіі. — Наѵе уои ітрагіеіі іо уоиг ГаіЬег оГ ѵііаі I Ііаѵе ваііі уои? — Ав Ье ѵав ѵегу іігеіі, Ье Іопдеіі іо віеер, во (Ьаі I риі іі оіТ Іііі тог- гоѵ іо ітрагі Ьіт. — Наѵе уои ѵгіііеп уоиг епдіізк сотрозіііоп?— I каѵе ѵгіііеп іі. — Ная уоиг ІеасЬег Ьееп ваіівйей ѵііЬ іі? — Не Ьая поі Ьееп іі. — Іп ѵаіп I йо ту Ьезі, I саппоі ііо апу
по — ІЬіпк іо Ьія Іікіпр. — Ѵои тау яау «Ьаі уои ріеазе, поЬоду «ііі Ьеііеѵе уои. — Сап уои, «ііЬоиі риПіпр уоигзеІГ іо іпсопѵепіепсе, Іепсі те і«епіу роипдя? — Ая уои Ьаѵе а1«ауз ияед те «еіі, I «ііі ияе уои іп (Ье яате таппег. I вЬаІІ Іеші уои топеу іЬаі уои «апі Ьиі оп сопдіііоп (Ьаі уои кііі геіигп іі те іЬе пехі «еек. — Уои сап дерепд ироп іі. I Ьаѵе іЬе Ьопоиг іо ѵѵікЬ уои роод тогпіпр. Но« до уои до? — Ѵегу «еіі, аі уоиг яегѵісе. — Но« аге аіі аі Ьоте? — ЕпоирЬ «еіі, іііапк (іод. — Му яіяіег «ая а Ііііе іпдіярояед, Ьиі яЬе ія Ьеі- іег; яЬе іоід те іо ріѵе уои Ьег сотріітепія. — 1 аш ріад іо Ьеаг, іііаі яЬе ія «еіі. — Ая (ог уои, уои аге іЬе ІіеаІіЬ іі яеІГ; уои соиід поі Іоок Ьеііег. — I ііаѵе поі ііше іо Ье ііі; ту Ьияяіпеяя «ііі поі регтіі іі те. — І’іеаяе зіі до«п; Ьеге ія а сЬаіг. — I до поі «іяЬ деіаіп уои Ггот уоиг Ьияяіпеяя; I кпо« ІЬаі а тег- сЬапі’я ііте ія ргесіоия. — I Ііаѵе поіЬіпр ргевяіпр іо до по«; ту соигісг ів аігеаду дізраісЬед. — I яЬаІІ яіор поі апу Іопрег; I Ьаѵе «іяііед опіу іп раяяіпр Ьу уоиг Іюияе іо іпциіге аГіег уоиг ІіеаІіЬ. — Уои таке те тисЬ Ьопоиг. Іі ія ѵегу роод «еаіЬег іо-дау. ІГ уои регтіі I зЬаІІ Ьаѵе ІЬе ріеаяиге іо яее уои ІЬів аГіег- пооп, апд іГ уои Ьаѵе ііте, «е яЬаІІ іаке а Іііііе іигп ІореіЬег. — ЛѴііЬ ІЬе ргеаі ріеаяиге. — Іп ІЬів саяе 1 яЬаІІ «аіі Гог уои. — I вЬаІІ соте Гог уои аЬоиі еірііі Ьоигз. — Адіеи іЬеп, іііі I яЬаІІ яее уои араіп. — I Ьаѵе іЬе Ьопоиг іо Ьід уои адіеи. 168. ТЬе Іозі оГ ііше ія а іггерагаЫе Іозі. Іі саппоі Ье гесоѵегед опе тіпиіе Гог аіі іЬе роід іп іЬе «огід. Іі із оГ іЬе ргеаіеяі ітрог- іапсе іо етріоу «еіі ІЬе ііте, «ЬісЬ сопяізі оГ іпіпиіея, оГ «ЬісЬ іі ів песеззагу іо іаке роод ияе. АѴе Ьаѵе опіу Піе ргеяепі; ІЬе раяі ія поіЬіпр тоге апд ІЬе Гиіиге ів ипсегіаіп. А ргеаі тапу реоріе яроіі Ьесаияе ІЬеу «іяЬ іо іпдиіре іЬетяеІѵея іоо тисЬ. ІГ іЬе тояі теп Ьад кпо«п іо Ье сопіепіед «іііі «Ьаі ІЬеу Ьаѵе, іЬеу «оиід Ье Ьарру; Ьиі ІЬеіг соѵеіоияпеяя такса ІЬет оГіеп іпГогіипаіе. То Ье Ьарру, іі ія песеззагу іо Гогреі іЬе раяі., іо іаке поі саге оГ ІЬе Гиіиге апд еп)оу іЬе ргеяепі. — I «ая тисЬ деіесіед, «Ьеп ту соияіп сате іо ту Іюизе. ^ѴЬаі ія іЬе таііег «ііЬ уоии, аяксд Ье те. „АЬ, ту деаг соизіп**, апя«егед I Ьіт, „аГіег Іоояіпр ІЬія топеу, I Ьаѵе Іозі а11“. „Во поі Ггеі“, яаііі Ье те, „Гог I Ьаѵе Гоипд уоиг топеу“. — ЛѴЬу Ьаѵе уои ріауед а ігіск оп іЬіз тап? — Весаиве Ье Ьпдя а1«ауз Гаиіія «ііЬ аіі іііаі Ье зеез. — ЛѴЬаі доея іі теап? — Іі теапз іЬаі I до поі Ііке іо деаі «ііЬ уои, Ьесаизе уои аге іоо рагіісиіаг. — I вЬоиІд кпо« «Ьу Ьав уоиг яіяіег поі допе Ьег іаяк? — И із іоо дійісиіі. ЗЬе Ьаз яаі ир аіі пірЫ апд соиід поі до іі, Ьесаизе іЬіз іавк «ая Ьеуопд Ьег сарасііу. — Ая
— 111 «ооп аз М. Еіаивеп зеез піе Ііе Ь<^іпз іо вреак цеппап іо ргасіізе, Іоаіз те ѵѵіііі роіііепевв, зо Іііаі оГіеп I (іо поі кпо« «Ьаі іо апз- «ег Ьіт. ІІіз ЬгоіЬегз (іо ІЬе зате; Ьо«еѵег іііеу аге в004! теп: ІЬеу аге поі опіу гісЬ аші атіаЫе Ьиі іЬеу аге депегоиз аші сЬа- гііаЫе. ТЬеу Іоѵе те зіпсегеіу; (Ьаі ія «Ьу I Іоѵе ІЬет аізо, апі сопяедиепііу I зііаіі пеѵег зау апу (Ьііія іо ІЬеіг ііваіѵапіа^е. I зікшісі Іоѵе ІЬет зіііі тоге, іГ іііеу Ьаі поі іопе зо тисіі сеге- топу; Ьиі еѵегу Ьоіу Ьаз Ьіз Гаиіія, апі тіпе ів іо зреак іоо оГ ІЬеіг сегетопу. 169. Наѵе Ніе еппстіез зиггешіегеі? — ТЬеу Ьаѵе поі зиггепіегеі, Ьесаизе іЬеу (Ііі поі ргеГег ІіГе іо ІЬе іеаіЬ; Ніеу Ііаі пеііііег Ьгеаі, пог теаі, пог «аіег, пог агтя. пог топеу апі поіѵііЬзіапііпя ІЬеу іеіегтіпеі іо ііе гаіЬег (Ьлп іо зиггепіег. — XV Ьу аге уои во ваі? — Ѵои іо поі кпоѵѵ «Ьаі такез те ипеазу, ту іеаг Ггіепі. — Теіі іі те; (ог I зііаіі зЬаге уоиг яиІТегіпцз аз «еіі аз уоиг ріеазигез.— I ат яиге іЬаі уои Гееі Гог те, Ьиі I саппоі іеіі уои поѵѵ, ѵѵЬаі такез те ипеазу. Ноѵѵеѵег I вііаіі іеіі іі уои, ѵѵііеп ап оррогіипііу оГГегв. Ьеі из зреак оГ зотеііііп? еізе. ХѴЬаі іо уои іЬіпк іо іЬе тап, ѵѵЬо Ьаз врокеп уои уезіегіау іп іЬе сопсегі? — Не ів а тап оГ тисЬ ипіегвіапііпр апі поі ѵѵгарі ир іп Ьіз оѵѵп тегііз. Виі «Ьу іо уои азк іі те? — Гог іо зреак оГ яотеіЬіпц. — ТЬеу іеіі: сопіепі зиграззев гісііез; Іеі из Ье а!«ауя сопіепіеі. Ьеі из зііа- ге аіі іііаі «е Ьаѵе, апі гетаіп оиг ІіГеііте іпзерагаЫе Ггіешів. Ѵои «ііі аіѵауз Ье «еіеоте аі ту Ьоиве, апі I Ьоре іо Ье едиаіу яо аі уоигз. 170. ІГ I Ьаѵе яееп уои Ьарру, I вЬоиІі іі Ье аізо, апі «е зЬоиІі Ье сопіепіеі тоге іііап ІЬе цгеаіеві ргіпсез, «ІіісЬ аге іі поі а1«ауз. ХѴе вЬаІІ Ье Ьарру «Ьеп «е зііаіі Ье регГесіІу сопіепіеі «іііі «Ііаі «е Ьаѵе, апі іГ «е іо оиг іиіу ая «е ои^Ы, ІЬе цооі Ооі «ііі іаке саге оГ іЬе геві. Ав іЬе разі «аз поіЬіпр, Іеі из поі Ье ипеазу аЬоиі іЬе Гиіиге апі епуоу ІЬе ргеяепі. Ьоок, Іаііез, іЬезе йпе Яо- «егз «ііЬ іЬеіг соіоигз зо Ггеяіі апі во ЬгщЬі; ІЬеу ігіпк опіу «а- іег. ТЬе «Ьііе Шу Ьаз іЬе соіоиг оГ іппосепсе; іііе ѵіоіеі іпііса- іев репііепсез. Ѵои сап зее іі іп Ьоиіза’в еуез. ТЬе Гогреі-те-поі Ьаз іЬе соіоиг оГ Ніе Ііеаѵеп, оиг пехі і«е11іпв, апі гозе, ІЬе диееп оГ Яо«егя, ів іЬе етЫет оГ Ьеаиіу апі уоу. ХѴе зее аіі Ніів регао- піГіеі іп зееіпя ІЬе йпе Еіога. Но« іЬе ѵегіиге ія ГгезЬ апі йпе! 11 ія заіиіагу іо оиг еуез апі іі Ііаз Ніе соіоиг оГ Ьоре, оиг ГаііЬГиІ Ггіепі, «ЬісІі іоез поі іеяегі из пеѵег, еѵеп іп іеаііі. А «огі, ту іеаг Ггіепі. — ХѴЬаі іо уои «ізЬ? — I Ьаѵе Гогроііеп іо ргау
— 112 — уои Го ргезепі шу сошріішепія Іо уоиг шоіЬег. — Теіі Ііег, ІГ уои ріеаяе, ІЬаі I тенге! I Ьаѵе по! Ьееп Ііоше, ѵЬеп ІЬе Іаяі ііте вЬе Ьопогей ше оГ Ііег ѵівіі. — I іііапк уои Гог Ьег: I яііаіі поі Гаіі. Айіеп іЬеп. УѴЬаі Ьаѵе уои ііопе ѵіііі шу яііѵег-іапкагй? — ІІ ія оп іЬе кіісЬеп-ІаЫе ѵііЬ ІЬе оІІ-Йавк, ІЬе тіік-роі, Ніе ѵаіег-роі, іЬе ти- яіягй-роі аші Іііе сойее-тііі. — І)о уои ехасі .а ѵіпе Йаяк? — 1 ѵапі а Ьоіііе оГ ѵіпе ап<1 поі а ѵіпе-Паяк.—Ве яо кіші іо ріѵе піе іЬе кеу оГ Ніе ѵіпе-сеііаг, аші 1 вііаіі ро Гог опе. — УѴІіаі (іося ІЬія тап ѵапі оГ те? — Не ѵапія поіЬіпр Ьиі Ье ѵііі ассері ѵЬаі уои ѵііі ріѵе Ьіт, Ьесаиве Ье ія іп цеей оГ еѵегу ІЬіпр. — 1 вііаіі Іеіі уои ІЬаі 1 <іо поі іоѵе Ьіт, Гог Ьів ЬеЬаѵіоиг гаівей зиврісіопв іп шу шіші. Не ехаррегаіев аіі ІЬаі Ье яау.^ аші (іоев. — Уои аге ѵгопр іп Ііаѵіпр висЬ а Ъай оріпіоп, Гог Ье ѵав а ГаіЬег Іо уои.— 1 кпоѵ ѵЬаі I Іеіі. Пе ііав йесеіѵей ше о па ятаіі аші оп а Іагре всаіе аші аіі іітев ІЬаі Ье сотев вее ше Ье азкз ше Гог апу Нііпр. Іп ІЬіз таппег Ье Ьая азкей ше аііегпаіеіу ѵЬаі I Іииі: ту Гоѵііпр- ріесе, ту НвЬіпр-ііпе, шу гереагег аші шу роіііеп сапйіевііскв. — ро поі ріѵе уоигаеІГ 80 ир іо ргіеГ, сіве уои ѵііі реі іііе теіі іпіо іеагв. — УѴЬаі (іо уои ѵівЬ ше Іо геіаіе? — Л іііііе апесйоіе, ІГ уои ріеазе. — А іііііе Ьоу авкей опе (іау аі йіппег Гог а ріссе оГ теаі, Ьів ГаіЬег іоій Ьіт Іііаі іі ія ітроіііе Іо авк Гог іі, апй Ье шизі ѵаіі ипііі воше ѵав ріѵеп Іо іііт. Тііе роог іііііе Ьоу, вееіпр ІЬаі еѵегу Ьойу еаів аші Ніаі іііеу Ьаѵе ріѵеп Іііт поіЬіпр, ваій Іо Ьія ГаіЬег: пшу йеаг ГаіЬег, ріѵе те, И уоп ріеаяе, яоте за11“. „УѴІіаі йо уои ѵізЬ іо йо ѵіііі іІ“? Іоій іііе ГаіЬег. „I ѵівіі Іо еаі іі ѵііЬ ІЬе теаі ІЬаі уои ѵііі ріѵе теи, герііей ІЬе сЬіій. Еѵе- гу Ьойу айтігей ІЬе ѵіі оГ ІЬе іііііе Іюу, апй Ьія ГаіЬег вееіпр іЬаі Ье ііав поіЬіпр, ріѵе Ьіт зоте теаі, ѵііЬоиі Ьів авкіпр Гог іі. — УѴЬо ѵав ІЬів Іііііе Іюу ѵЬісЬ авкей Гог зоте теаі аі Іііе ІаЫе? — Не ѵая ІЬе воп оГ опе оГ ту 'Ггіепйя. — УѴЬу йій Ье авк Гог воте шеаГ? — Не авкей Гог іі Ьесаияе Ье Ьав роой арреііі. — УѴЬу йій Ьіз ГаіЬег поі ріѵе іі іттейіаіеіу? — Весаиве Ье Ьав Гогроііеп іі.— УѴав Ніе іііііе Ьоу ѵгопр іп авкіпр Гог іі? — Не ѵая ѵгопр, Гог Ііе ѵая оЫірей іо ѵаіі. — УѴЬу йій Ье аяк Ьів ГаіЬег Гог зоте ваіі? — Не авкей Гог іі іііаі Ьін ГаіЬег арегсеіѵей Ье Ьав поі теаі, апй іііаі Ье ѵоиій ріѵе Ьіт. 171. Во уои ѵівЬ ІЬаі I геіаіе уои ап оіііег апесйоіс? — Той ѵііі оЫіро те ргеаііу. — А тап Ьиуіпр яоте роойв аі а зЬор-кеерег, заій Ьіт: „уои авк Іоо шисЬ, уои ѵоиій Ье оЫірей Іо веіі те поі зо гіепг, Ьесаизе I ат а Ггіеші. — ТЬе яЬор-кеерег апвѵегей: „УѴе тиві реі апу ІЬіпр Ьу оиг Ггіепйя, Гог оиг еппетіея ѵііі пеѵег
— 113 — ро Іо ІЬе яЬор“. — А уоипр ргіпсе, жЬісЬ ѵая зеѵеп уеагв оід, ѵѵая айтігей оГ еѵегу Ьойу Гог Ьів ѵгіі; Ьеіпр опе йау іп іЬе яосіеіу оГ ап оій оЯісег, (Ье Іаяі ярокіпр оГ іЬе уоипр ргіпсе, Ьая оЬвег- ѵвй, іЬаі іЬе сЬікігеп, ѵѵЬісЬ йіясоѵегей яо тисЬ репіия еагіу, Іііеу репегаііу ргеѵѵ ѵегу яіирій ѵѵЬеп ІЬеу сате іо таіигііу. „ІГ ІЬаі ія іііе саяе“, ваій іЬе уоипр ргіпсе, ѵѵЬо Ьая Ьеагсі іі, „уои тияі Ьаѵе Ьееп а ѵегу гетагкаЬІе Гог уоиг депіив іп уоиг іпГапсуи. — Ап Епріізктап, оп йгяі ѵіяіііпр Егапсе, теі іп іЬе вігееія оГ Са- Іаія а ѵегу уоипр сЬіій ѵѵЬо ярок ГгепсЬ ѵѵііЬ Яиопсу аші еіерапсѳ. „боой Неаѵеп! ія іі роявіЫе“, сгіей Ье, „іііаі еѵеп сЬіІйгеп я]>еак ГгепсЬ ѵѵііЬ ригеіу®. Ьеі ия яеек Гог ІЬе Ггіепйзііір оГ роой апй аѵоій ІЬе яосіеіу оГ Ьай; Гог (Ье Ьші восіеііея соггирі іЬе роой іпаппегз. —ХѴЬаі кіпй оГ ѵѵеаіііег ія іі іо-йпу? — Іі зпоѵѵя аіі іЬе ііте аз іі Ьаз впоѵѵп уезіогйау апй іо аіі ярреагапсея іі кііі впоѵѵ аіяо іо-шогго*. — Ьеі іі впоѵѵ! 1 ѵѵоиій ѵѵівЬ, іііаі іі Ьай япоягей уеі тоге, Гог 1 ат ѵѵеіі ѵѵііеп іі ія ѵегу соій. — Апй I аш ѵ/еіі ѵѵЬеп іі ія пеііЬег соій пог ѵѵагт. — И ія іоо ѵгіпйу іо-йау апй ѵѵе Ьай Ьеііег іо гешаіп аі Ьоте. — ХѴЬаіеѵег тау Ье іЬе кіпй оГ ѵгеаіЬег, I тияі ро оиі; Гог I Ьаѵе рготізей іо соте іо ту яізіег-іп-іаѵ аі а я и агіег раяі іеп, апй I тияі кеер. ту ѵѵогй. 172. Наѵе уои яееп уоиг піесе? — Ѵея, яЬе ія а ѵегу роой рігі, ѵЬісЬ ѵѵгііез ѵѵеіі апй яреакя еѵеп Ьеііег епріізіі: іі ія ѵѵЬу яЬе ів Іоѵей апй сяісстей Ьу еѵегу Ьойу. — Апй ѵѵЬаі йоез Ііег ЬгоіЬег? — Бо поі зреак те оГ Ьіт! Ье ів а паирЫу Ьоу, ѵѵЬо ѵѵгііез аіѵѵаув Ьайіу апй я|>еакв уеі ѵѵогяе епрІіяЬ, іЬаі ія ѵѵЬу Ье ія Іоѵей Ьу поЬойу. Не Іікея ѵегу тисЬ іЬе роой йаіпіу, Ьиі іЬе Ьоокя. Не роея іо Ьей іп ЬгошІ йау-ІірЬі апй ргеіепйя іо Ье ііі; Ьиі ѵѵЬеп ѵѵе віі йоѵѵп іо йіппег, Ье ія огйіпагеіу Ьеііег араіп. Не тияі яіийу іЬе рііузіс, Ьиі Ье Ьав поі іЬе яІірЬіеяі іпсііпаііоп Гог іі. Не яреакя аітояі аіѵѵауя оГ Ьін йорв, іііаі Ье Іікея раяяіопаіеіу. Нія ГаіЬег ія ех- ігетеіу апргу. ТЬе уоипр яітріеіоп яаій Іаіеіу іо Ьія вівіег: „I яЬаіі епііні ая яооп аз (Ье роасе ѵѵіП Ііе ргосіаіт". — Тигеппе йоез пе- ѵег ѵѵівЬ іо Ьиу апу ііііпр оп сгейіі оГ ігайевтеп, Гог Геаг, яаій Ье, „ІЬаі іЬеу йо поі Іояі а ргеаі рагі, ІГ Ье Ьаррепей іо Ьс кі11ей“. АП іЬе ѵѵогктеп іііаі Ье етріоуей іп Ьія Ьоияе Ьай огйегв іо Ьгіпр іЬеіг Ьіііз ЬеГог Ьів роіпр Гог (Ііе сатраірп, апй іЬеу ѵѵеге рауей ехасііу. — Му йеаг Ггіеші, Іеші те а Ьоок? — Неге аге іѵѵо іпв- іеай оГ опе. — Ноѵ тисЬ оЫірей I ат іо уои! — I ат аіѵѵаув ѵегу ріай ѵѵЬеп 1 яее уои, апй I йпй ту Ьаріпеяз іп уоигв. — Ія ІЬія Ьоизе іо зеіі? — Ьо уои ѵѵівЬ іо Ьиу іі? — ѴѴЬу по? — ^ѴЬу йоея уоиг зізіег поі зреак? — 8Ьѳ ѵѵоиій яреак ѵѵЬеп зЬе Ьай поі 8
— 114 — Ьееп аіѵаув аЬвепІ. —I Ііке гЬе ргеііу апессіоіев: ІЬеу веавоп ІЬе сопѵегваііоп аші ашиве еѵегу Ьоііу. — 1’гау уои іо геіаіе ше воше опе. — Ьоок, ІГ уои ріеаве, равв Ьишіегі йГіу еідЫІі оГ Ніе Ьоок, ІЬаі I Ьаѵе Іепі уои, аші уои ѵііі йші. ІѴІіо Ьіш Іакеп іпу роіііеп-ѵаісЬ? — I сіо поі кпоѵ. — І)о поі Ьеііеѵе іііаі I Ьаѵе Ьаіі іі, ог Іііаі Міяв В. Ьаіі уоиг зііѵег-впий- Ьох, Гог I Ьаѵе вееп аз ІЬе опе во іЬе оіЬег іп ІЬе Ьаші оі уоиг вівіег, ѵііеп ѵе ріауесі аі ГогГеііз. — То-шоггоѵ I «Ьаіі ііерагі іо Вгіціііоп, Ьиі іп а Гогіпі^Ьі I зііаіі геіигп, аші іЬеп соше яее уои апсі аіі уоиг Гашііу. — \ѴЬеге із уоиг аипі поѵ? — 8Ье із іп Ьошіоп, аші шу ЬгоіЬег ів іп Ѵіеппа. — ТЬеу Іеіі іЬаі іЬія Іііііе ѵошап таггіев ІЬе цепегиі С., уоиг Ггіеші; ів іі ігие? — I Ьаѵе поі Ьеапі оГ іі. — \Ѵ1іаі пеѵв аге оГ оиг ртеаі аппу?— ТЬеу вау ІЬаі іі ів Іуіщг Ьсіѵееп ІЬе ІѴенег аші Ніе КЬіпе. 8іпсе аіі ІЬаі іЬе соигіег Ьав ваііі ше веешеіі Ю«Ье ргоЬаЫе, I ропе ішшеіііаісіу Ьоше, ѵгоіе воше Іеііегв аші ііерагі Іо Коте. 178. Уои тиві Ьаѵе раііепсе аНЬоицЬ уои ііо поі ѵівЬ, Гог I тиві аіво ѵаіі Іііі I геееіѵе ту топеу. 8Іюи1іІ I геееіѵе іі іо-ііау, I ѵііі рау уои аіі ѵЬаі I оѵе. Во поі Ьеііеѵе іііаі I Ьаѵе Гогроііеп іі, Гог І іЬіпк оГ іі еѵегу ііау. Регііарв уои іЬіпк (Ьаі I Ьаѵе аігеа- ііу гесеіѵеіі іі?—I ііо поі Ьеііеѵе ІЬаі уои Ьаѵе гесеіѵеіі іі, Ьиі 1 Геаг іЬаі уоиг оіЬег сгеііііогв тау аігеасіу гесеіѵеіі іі. — Уои ѵівЬ уои Ьасі тоге ііте Іо вішіу аші уоиг ЬгоіЬег ѵівЬ іЬеу Ьаіі по иесеввііу 4о Іеагп. — ХѴоиІіі Іо Воіі уои Ьаіі ѵііаі I Ьаіі ѵівЬеіі уои, аші ІЬаі I Ьаѵе ѵЬаі I ѵівЬ. АІИіоицЬ ѵе Ьаѵе поі Іииі ѵЬаі ѵе Ьаѵе ѵівііеіі, ѵе Ьаѵе Ьееп аіѵаув сопіепіеіі, аші Мізіегв С. Ьаѵе аішові аіѵаув Ьеаи ііівсопіепіесі, аІіЬои^Ь ІЬеу іииі аіі ѵііаі а геавопаЫѳ тап сап Ье сопіепіеіі ѵііЬ. — Во поі Ьеііеѵе, Маііате Іііаі 1 Ьа- ѵе Ьаіі уоиг Гап. — \Ѵ1іо Ьав Іоііі уои, Іііаі I Ьеііеѵе іі? — Му ЬгоіЬег-іп-Іаѵ ѵоикі иоі Ьаѵе ѵЬаі Ііе Ьав Ьаіі. — ХѴЬу? — Не Ьав аіѵаув тапу сгеііііогв аші поі аі аіі топеу. — I ѵівЬ іЬаі уои зреак те аіѵаув еп^ПвЬ, аші уои тиві оЬеу те іГ уои ѵівіі Іеагп іі аші ІГ уои ііо поі ѵівіі Іозі уоиг Ііте ивеіеввіу. I віюиііі ѵівЬ ІЬаі уои Ьаіі Ьееп шоге ішіивігіоив аші шоге аііепііѵе, ѵЬеп I вреак уои. ІГ I Ьаѵе поі Ьееп уоиг Ггіеші аші уои Ьаѵе поі Ьееп тіпе, I віюиііі поі вреак уои во. Во поі ігиві М. Сг. Гог Ье Паііегв уои. Во уои іЬіпк Іііаі а Лаііегег сап Ье а Ггіеші? — Уои сіо поі кпоѵ Ьіт во ѵеіі ав I, (ІіопцЬ уои вее Ьіт еѵегу ііау. — Во поі Ьеііеѵе Іііаі I аш ап^гу ѵііЬ Ьіт, Ьесаиве Ьів ГаіЬег Ііаз ойешіеіі те. — ОЫ Ьеге Ье сотев; уои сап вау Ьіт аіі.
115 — 174. 1)о уои ѵізЬ дгіпкеп а сир оі соЯее? — I іЬапк уои, I Ііке иоі соЯее. — ТЬсп, ѵгііі уои (ігіпк а ціаяя оГ ѵіпе? — I каѵе (Ігипк ]ияі поѵ. — Ьеі ия «о іаке а ѵаік. — ЛѴіІІіп^Іу; Ьиі ѵЬеге яЬаІІ ѵе до? —Соте ѵііЬ те іп ту аипі’в цагдеп; ѵе вЬаІІ Япд а ѵегу адгееаЫе зосіеіу іЬеге. — I Ьеііеѵе іі ѵеіі; Ьиі (Ье циезііоп ія іГ іЬія адгееаЫе яосіеіу ѵііі адтіі те. — Уои аге ѵЬегеѵег ѵеісоте. — ^ѴЬаі Ьая Ьаррепед іо уои, ту Ггіеші? — Ноѵ йо уои Ііке ІЬія ѵіпе? — I Ііке іі ехееііепі, Ьиі I Ьаѵе (ігипк епоидіі.— І)гіпк опсе того. — Ыо, іі ія ипѵЬоІеяоте; I кпоѵ ту сопзіііи- ііоп. — Ио поі Гаіі. \ѴЬаі із Ніе таііег ѵііЬ уои? — I до поі кпоѵ, Ьиі ту Ьеад ія дідду; 1 іЬіик, іііаі I ат Гаіпііпд. — I ііііпк іі аіяо, Гог уои аге ая раіе аз деа(Ь. — \ѴЬаі соипігутаи аге уои?— I ат а Егепсіітап. — Ѵои яреак епдІіяЬ яо ѵеіі іііаі I Ьаѵе іакеп уои Гог ап Епдіівіітап Ьу ЬігіЬ. — Уои аге ]езііпд. — Рагдоп те, I іоке поі аі аіі. — Ноѵ Іопд із іі віпсе уои аге іп Епдіапд? — ТЬеге аге зоте дауз. — Іп еагпеяі? — РегЬарз, уои доиЬі іі, Ье- саизе I я]>еак епдГізЬ; Ьиі I Ьаѵе кпоѵп іі ЬеІоге ту аггіѵаі іо Епдіаші. — Ноѵ Ьаѵе уои Іеагпі іі зо ѵеіі? — I Ьаѵе допе аз іЬе Іеагпед яіагііпд. Теіі то ѵЬу аге уои оп Ьад іеппз ѵіііі уоиг ѵіГе, апд ѵііу до уои епдадо іп ипргоЯіаЫе (гадез? Іі сояіз зо тисЬ ігоиЫе іо деі а зііиаііоп; уои Ьаѵе а доод опе апд уои пеціесі іі. — І)о уои поі іЬіпк о! іЬе (иіиге? — Лоѵ реппіі ше іо зреак аіяо. АП (Ьаі уои Ьаѵе яаід арреагз (о Ье геазопаЫе, Ьиі іі із поі ту Гаиіі, И I Ьаѵе Іаві ту гериіаііоп; іі ія шу ѵііе’з Гаиіі. ЗЬе Ьаз яоід ту Ьеяі СІоіЬев, ту гіидя апд ту доідеп-ѵаісЬ, I ат оѵег Ііеад апд еагз іп деЫ апд 1 до поі кпоѵ ѵЬаі іо до. — I до поі ѵіяЬ ехеияе уоиг ѵіГе; Ьиі I кпоѵ ІЬаі уои Ьаѵе сопігіЬиіед іо уоиг гиіп. — ТЬе ѵошап аге депегаііу доод, ѵЬеп ѵе Іеаѵе іЬет доод. 175. М'ІИ уои Ье ту диеяі? — I ат ѵегу оЫідед; опе о! ту Ггіепдя Ьаз іпѵііед ше іо діпе; Ье Ьаз огдегед ту Гаѵоигііе дізЬея. — ХѴЬаі дізЬез ів іі? — ТЬе діяЬея оГ тіік. — Ая Гог I, I Ііке поі тіікГоод; іЬеге із поіЬіпд Ііке а доод ріесе оі ЬееГ ог о! гоазі ѵеаі. — УѴЬаі Ьая Ьесоше оГ уоиг уоипдег ЬгоіЬег? — Не Ьаз зийегед зЬірѵгеск іп доіпд іо Атегіса. — Уои тияі діѵе те ап ассоипі оГ (Ьаі. — Ѵегу ѵііііпдіу. — АѴЬеп ІЬеу ѵеге оп ІЬе ореп зеа, а дгеаі зіогш агове. Те ІідЬіпіпд яігиск іЬе вЬір, ѵЬісЬ іі веі оп Яге.—ТЬе ѵЬоіе сгеѵ ]ишре(1 іпіо ІЬе яеа іо заѵе іЬетяеІѵев Ьу яѵіттіпд. Му ЬгоіЬег дід поі кпоѵ ѵЬаі іо до, Ъесаияе Ье Ьаз пеѵег Іеагпед (о 8*
— 116 — вѵіш. Іп ѵаіп Ііе Ьая іЬоивЬі, Ье Гоиші по теап іо заѵе Ьіз ІіГе. Не каз зігиск кііЬ Ггівііі, «Ьеп Ье яач- (Ьаі (Ье йге каз ваіпіпц оп аіі зіііез. Ие Ьезііак'іі по Іопцег аші уитрей іпіо Ніе зел. — ХѴоІІ, кЬаі Ьаз Ьаррепеіі іо Ьіт? — I (іо поі кпок, Ьесаизе 1 Ьаѵе поі Ьеапі оГ Ьіт уеі. — Виі «Ію Ьаз ІоЫ уои аіі (Ьіз? — Му перііек кЬо «аз іЬеге аші чЬо Ьая заѵеЛ ЬітзеІГ. — Аз уои аге іаікіпц оГ уоигперЬек: «Ьеге із Ье асіиаііу? — Не із іп ііаіу.— Нок Іопв із іі зіпсе уои Ьаѵе поі Ьеапі оГ Ьіт? — I Ііаѵе гесеі- ѵей а Іеііег Ггот Ьіт іо-йау. — \ѴЬаі (іоея Ье «гііе уои? — Не «гііез те іЬаі Ье таггіез а уоипд Іайу кЬо Ъгіп^.ч Ьіт Ьипйегі іЬоияашІз роипйз. — Із зЬе ііапйзоте? — Ргеііу аз ап аіщеі; іі із а тазіегріесе оГ паіиге. Нег рііузіовпоту із шіій ап<1 Гиіі оГ ехргеязіоп: Ьег еуез аге (Ье Ьезі іп іЬе когій, апй Ііег піоиіЬ із сЬагшіпв. ЗЬе із пеііЬег іоо’ іаіі пог іоо зііогі; Ііег зЬаре ія іЬіп, аіі Ьег асііопз аге Гиіі оГ сЬапп, аші Ьег таипегз ѵегу Гпзсі- паііпц. Нег іоок іпзрігез гезресі аші айтігаііоп. ЗЬе із аізо кіі; зЬе вреакв веѵегаі Іапвиацез аші йапсе иисоттопіу кеіі аші віпц (ІеІівЬіГиІІу. Му перііек йпйв іп Ііег опіу опе йеГесі. — Аші «Ьаі ЙеГесі іе іі? — ЗЬе із айееіей. Іі із поііііпц регГесі іп ІЬе когій.— Поч Ьарру аге уои? Уои аге гісіі, Ьаѵе а і^осмі кіГе, ргеііу сіііій- геп, а йпе Іюизе аші аіі «Ьаі уои «ізЬ. — Хоі аіі, іпу Ггіепй.— ІѴЬаі <іо уои «ізЬ уеі? — ТЬе сопіепіейпеяв; Гог уои кпок іііаі опіу ІЬів із Ьарру чЬо із сопіепісй. Ив. А йіа1о§ие. ТЛе рго/еявот. — ІГ I кеге іо циезііоп уои аз I изесі (о <1о аі іЬе Ьеріітіпц оГ оиг Іеззопя, ѵіг: Наѵе уои іЬе Ьаі, ІЬаі шу ЬгоіЬег Ьав? Ат I Ьип&гу ? Ная Ье іііе ігее оГ ту ЬгоіЬег’я рапіеп ? еіс. МГЬаі коиЫ уои апзчег? Тке риріів. — \Ѵе аге оЫірей ю аѵок ІЬаі ке Гоиші іііезе циезііопз аі йгзі гаіЬег гійісиіоиз; Ьиі Гиіі оГ соиййепсе іп уоиг теііюй, «е апзкегей аз «еіі аз іЬе зтаіі диапіііу оГ «опія аші гціез ке іііеп ровзеззей аііочей из. Іп Гасі, ке чего поі Іопр; іп йпйіпр оиі ІЬаі Июзе циезііопз «еге сакиіаіей іо дгоипй из іп іЬе гиіез, аші іо ехегсізс из іп сопѵегзаііоп, Ьу іііе сопігайісіогу апз- кегз «о кеге оЫірей іо таке. Виі по\ѵ, аз че сап аішозі кеер ир а сопѵегзаііоп іп (Ііе Йпе Іаприаце іЬаі уои іеасЬ из, «с яіюиій апзч’ег уои іЬаі іі із ітроззіЫе ке Ьаѵе Іііе зате Ьаі іііаі уоиг Ьп іег Ьаз; Гог іч’о регзопез саппоі Ьаѵе ІЬе зате (Ьіпд. Аі Ііп зесоші циезііоп, «е зЬоик! апзчег уои іЬаі ч’е саппоі кпок ч'иеіег аге уои Ьипргу ог поі. Аз іо Іазі щіеяііоп, ке зЬоиІй іеіі: іЬаі іЬеге із тоге іЬап опе ігее іп іЬе ^аг<1еи, аші «Ьеп уои азк
117 — и» іГ Ііе Ііая ІЬе Ігее оГ Ніе дапіеп, іЪів рЬгазе ііоез поі зееп Ю из Іорісаііу соггесі. Іп аіі сазез «о вЬоиІіі Ье ипдгаІсГиІ, іГ ѵѵе а11о«еіІ зйсЬ ап оррогіипііу іо евсаре, «ііЬоиІ ехргсззіпр оиг 1і- ѵеііезі ргаііішіе іо уои Гог'іЬе ІгоиЫе уои Ьаѵе Іакеп. Аггапріпр аіі іЬезе «іэе сотЬіпаІіопв, уои Ьаѵе яиссееііеіі Ю цгоиші из іт- регсерІіЫу іп іЬе гиіея оГ ІЬе іаприаре аші Іо ехегсізе из іп іЬе сопѵегзаііоп. — ТеасЬеі! аГіег оіЬег піеіЬоіІе ІЬія іапциаре оЯегеіІ Іо іЬе Гогеірпегз аші еѵеп іо іііе паііѵез іІііТісиІііез аітозі іпзиг- тоипІаЫе. 177. ТЬе ешрегог СЬагІез Піе ЕіГіІі Ьипііпр опе ііау Іозі Ьіз «ау іп іЬе «ооіі, аші Ьеіпр аггіѵеіі Іо а Ьоизе, Ье епіегеіі іпіо Ю герове. ТЬеге «еге Гоиг шеп «ЬісЬ ргеіепііеші Іо зісср. Опе оГ ІЬет рМ ир апсі аГіег арргоасЬіпц 1о«ап1в іЬе ешрегог заіеі Ьіт Ье Ьаз іігеаіпесі ІЬаі Ье Ьасі іакеп Ьіз «аісЬ, аші Ье Іоок іі. ТЬеп роі ир апоіЬег аші заіеі Ье Ьаз сігеіішесі Іііаі Ьів яигіоиі Ьія Ьіт «еіі, аші Ье Іоок іі. ТЬе іЬігсі Іоок Ьіт іЬе ригзе. Аі Іазі соте ир ІЬе Гогііі аші яаііі Ьіш. „I Ьоре, уои «ііі поі Ье апргу іГ I яеагсЬ уои“, аші зауіпр іі Ье Ііаз арегсеіѵесі гоиші іііе песк оГ іЬе ешрегог а іііііе рокіеп сЬаіп, аі «ЬісЬ «аз Газіепеіі а «ЬізІІе, іііаі Ье «і- яЬеі! яіеаі Ггот Ьіт. Виі іііе ешрегог ваісі Ьіш: „Му рооіі Ггіеші, ЬеГоге ііергіѵіпр те оГ ІЬаі ігіпкеі I тизі зЬо« уои іів ѵігіие“. 8ауіпр іі, Ье «ЬізИеіІ. Нія аііешіапіз, «ЬісЬ 1<м»кесі Гог Ьіт, гип іо іЬе Ьоизе аші «оге ікишіегнігискеіі іо ЬеЬоИ Ьіз та]езіу іп а Ііке зіаіе. Ниі іііе ешрегог, зееіпр ЬітзеІГ оиі оГ ііапрег заіеі: „іЬезе теп Ьаѵе іігеашеіі аіі «Ьаі Ніеу «іяііеіі. I ѵѵіяЬ іп шу іигп іігсаш а1зо“, аші аГіег Иппкііір а Ге« шотепіз, Ье заіеі: „I Ьаѵе іігеашеіі ІЬаі уои Гоиг шегіі іо Ье Ьапресі*. \Ѵ1іаІ Ьаз Ьееп яаіеі, «аз іт- теіііаіеіу ехесиіеіі ЬеГоге Піе Ьоизе. А сегіаіп кіпр, сошіпр опе ііау іп а іо«п аі і«о о’сіоск іп іЬе аГіегпооп, ІЬе ьепаіе зепі іЬе ііериіу іо сотріітепі Ьіш. ѴѴЬо «аз іо зреак Ьеріпз зо: „Аіехашіег іііе і»геаі“, аші яіореіі зЬогІ. ТЬе кіпр, «Ію «аз ѵегу Ьипргу, заііі: „АЬ! шу Ггіеші! Аіехашіег ІЬе (ігеаі Ьаз іііпеіі апіі I аш уеі Газііпри. АГІег зауіпр Ніів Ье рго- сеесіесі іо ро Іо ІЬе Ноіеі ііе ѵіііе, «Ьеге «аз ргерагеіі а зіаіеіу (ііппог. 178. А рооіі оіеі, Ьеіпр ѵегу ііі, зепі Гог Ьіз «іГе, «ЬісЬ «аз уеі ѵегу уоипр, аші заіеі Ьег: „Му іеаг, уои зее ту іазі Ьоиг арргоасЬез апсі I ат сотреііеіі Іо Іеаѵе уои. Іі із «Ьу уои тизі такё 'ие а Гаѵоиг іГ уои «ізЬ ІЬаі I іііе іп реасе. Уои аге уеі уоипр, аі 4 по (іоиЫ уои «ііі таггу араіп, I кпо« іі; Ьиі I ргау уои Іо <1'6' поі I
— 118 — 5ѵе<1 М. Ьоиів; Ьесаиве I аѵоѵ ІЬаі I ѵаз аіѵауя ѵегу ^еаіоиз іо Ьіт аті I ат іі поѵ. I зЬаІі (ііе іп йезраіг іГ уои ѵгііі поі рго- тізе іЬіз те“. ТЬе ѵіГе герііей: „Му (Іеаг ЬизЬап(1, I епігеаі уои, Гог іЬаі (Іоез поі Ьішіег (гот йуііщ іп реасе; (ог I аззиге уои И еѵеп I ііай ѵізЬей таггу Ьіт, I сап іі поі, Ьеіпр Ггійе (ог апоіЬег**. Іі ѵаз сизіотагу ѵііЬ Ггейегіс іЬе кгеаі, ѵііепеѵег а воійіег епіегей іп Ьіз циагй, іо азк Ьіт ІЬгее диезііопз, ѵіа: „Ноѵ оій аге уои? Ноѵ іопр; аге уои іп ту вегѵісе? Аге уои сопіепіей ѵііЬ уоиг рау аші ігеаітепі?** Іі Ьаррепей, іЬаі а уоип" зоійіег, ѵЬо ѵаз Ьогп іп Егапсе апй зегѵей іп ІЬіз соипігу, ѵізЬей іо епіізі іп іЬе Ргиязіап зегѵісе. Ніз Йриге саизей Ьіт іо Ье ассеріей ітте- (ііаіеіу; Ьиі Ье йій поі кпоѵ ІЬе р;егтап Іаприаве, аті Ьіз саріаіп, а(іег кіѵіпк Іііт поіісе, ІЬаі іЬе кіп& ѵііі азк Ьіт іп іЬаі іопцие іііе йгзі ііте Ье ѵііі зее Ьіт, саиііопей Ьіт аі іііе зато ііте іо іеагп Ьу Ьеагі ІЬе іЬгее апзѵегз ІЬаі ѵііі Ье песеззагу Іііт. Ассогйіпціу іо іЬаі Ье Ііаз Іеагпі іЬет Ьу ІЬе пехі (Іау, аші ав зооп аз Ье Ьаз арреагей іп іЬе гапкз, Еіейегіс арргоасііей іо азк Ьіш; Ьиі Ье Ьаррепеіі іо Ьеріп Ьу іЬе зесопй циезііоп аші азкей Ьіт: „Ноѵ Іопр аге уои іп ту зегѵісе?**. „Тѵепіу-опе уеагз**, герііесі іЬе зоі- йіег. ТЬе кіпр айесіей оі Ьіз уоиіЬ ѵііісЬ ріаіпіу іпйісаіей іЬаі ііе саггіез ІЬе тизкеі поі іопр аро, заій Ьіт ѵегу азіопізііей: „Ноѵ оій аге уои1*. „Опе уеаг, ріеязе уоиг тауевіу**. Егейегіс, уеі тоге азіопізііей, сгіей: „Ѵои ог I тизі сегіаіпіу Ье Ьегеіі оі оиг зеп- вев**. ТЬе зоійіег, ѵЬо НіоирЬі іі ѵаз іЬе (Ьігй диезііоп, герііей йгтіу: „'Піе опе апй (Ье оіЬег, ріеаве уоиг пицезіу**. 179. АЪоиі Ше іеа. ТЬе іеа із тайе оі Іеаѵез о( ап зЬгиЬ ѵЬісЬ ргоѵз іп Йарап, іп СЬіпа. ѴѴЬеп іЬ^зЬгиЬз аге іп Ыоззот, іііеіг Іеаѵез аге уеііоѵізіі ѵЬііе, ійепіей апй роіпіей, Ьиі ргайиаііу іііеу Ьесоте о( а йагк ргееп. ТЬеу раіЬег іЬет іп іііе зргіпр аі іѵо ог іЬгее гіійегепі іітез апй іЬеу аге йгіей іо Ііе ехрогіей іп Еигоре. ТЬе ГгезЬеяі іеа із ІЬе Ьезі. ТЬе Іеаѵез о( іЬе йгзі сгор аге ІЬе тозі йеіісаіе. Оп іЬія ассоипі іЬеу аге ѵегу ехрепзіѵе; іііеу аге кпоѵп Ьу іііе пате о( Ппрегіаі іеа ог Йоѵег-іеа. Виі ІЬіз зеійот геасЬез Еигоре. ТЬіз іЬаі ѵе геееіѵе ипйег іЬіз пате ів огйіпагіу оГ Ніе зесопй сгор. — ТЬе іеа із кпоѵп іп Еигоре Ггот іЬе Ьеріппір о( іЬе зіхіеепііі сепіигу апй ІЬе НиісЬ аге ІЬе Гігзі ѵЬо іпігойиссй іі атопр из. Іі Ьав зеѵегаі патез ассогйіпр іо ііз ѵаіие. Тѵо тозі изиаі зогіз аге іЬе іеа ргееп апй Ніе іеа ВоЬеа. ТЬеу зау Ніаі іі зегѵез іо йіззіраіе (Ье ѵароигз, ѵЬісЬ гізе ироп (Ье Ьеай, іЬаі іі зігепріЬепз іЬе те- тогу апй ЬгірЫепз (Ье іпіеііесі.
— 119 — 180. А тап Ьав іѵо вопз: ІЬе опе Іікев Іо віевр хуц 1а1е *п **1в тотіпр апй іЬе оіЬег ѵав ѵегу ІаЬогіоив аті гн*кГ аіѵаув ѵегу вооп. ТЬів Ьеіпр ропе оиі ѵегу еагіу ГоипЛ а- ригве Ыіей оі то- пеу. Не гипв іо Ыв ЬгоіЬег іо іпіогт Ыш оі Ьів роой Іиск, аші ваій Ьіт: „Во уои вее, Ьоиів, ѵііаі ів роі Ьу гізіпр вооп? — ЕаііЬ1? герііесі Ьів ЬгоіЬег, „іі іЬів іо ѵЬот іі Ьеіопря Ьаіі поі гізеЯ, еагііег іЬап I, Ье ѵоиій поі іове іі“. А Іагу уоипр Іеііоѵ Ьеіпр авкей ѵЬаі (іоев Ье гешапіпр во Іопр іп ЬеЛ, „1 ат Ьивіей1*, ваій Ье. „іо ЬоІЛ соипвіі еѵегу тогпіпр. ТЬе іпйивігу айѵівев іо гіве, іЬе віоіЬ—іо Ііе віііі аші іііеу ріѵе те іЬив іѵепіу геавопз рго аші соп. 11 ів ту рагі іо іівіеп іо ѵЬаі ів ваій Ьу ЬоіЬ війев, апй всагссіу ів іЬе саияе оѵегей, іЬаі іЬе йіпег ів геайу“. А Ьеаиіііиі ігаіі ів геіаіей оі а ргеаі Іайу, ѵЬо аііег Ьеіпр ав- кей ѵЬеге ів Ііег ЬизЬапй, Іау сопсеаіей (ог Ьаѵіпр Ьееп йееріу г сопссгпей іп а сопврігасу, вііе апзѵегей гевоіпіеіу вЬе Ьав Ьій|81/^ Ьіт. ТЬів сопіеввіоп Ьаѵіпр саивей Ьег іо Ье іакеп іо іЬе кіпр іЬів ргіпсе ваій Ьег, іЬаі поіЬіпр соиій ваѵе Ьег Ггот ІЬе іогіиге Ьиі Ьег йівсоѵегіпр ѵЬеге Ьег ЬизЬапй ѵаз сопсеаіей. „Аші ѵііі іі йо?“ ваій ІЬе Іайу. „Уез“, герііей іЬе кіпр, „I ріѵе уои ту ѵогй“. „ХѴе11“, ваій яЬе, „I Ьаѵе Ьій0|^Ьіт іп ту Ьеагі, ѵЬеге уои ѵііі Нпй Ьіт“. ТЬів вигргізіпр апяѵег гаѵівЬей Ііег епетіез. 181. Согпеііе іПизігіоив тоіЬег оі іЬе СгассЬі аііег Ніе йеаіЬ оі Ьег ЬизЬапй, ѵЬо Іеіі Ьег ѵііЬ іѵеіѵе сЫІйгеп, йеѵоіей ЬегяеИ аі ІЬе саге оі Ьег Гатііу ѵіііі ап ѵіяйопкапй рпійепсе іЬаі асциігей Гог Ьег іЬе ипіѵегваі езіееш. Опіу ііігее оиЬ оі іѵеіѵе Ііѵей іо уеагз оі таіигііу: а йаирЫег, 8етргопіе, ѵЬісЬ вЬе шаггіей аі іЬе ве- сопй 8сіріо-А1гісапиз, апй іѵо вопя, ТіЬегіиз апй Саіив, ѵЬісЬ зЬе ЬгоирЫ ир, ѵііЬ во тисЬ саге, іЬаі іЬоирЬ іііеу ѵеге репегаііу аскпоѵіейрей, ІЬеу ѵеге Ьогп ѵііЬ ІЬе Ьарріег йіврозіііопв, іііеу уийрей ІЬаі ІЬеу ѵеге тоге іпйеЬіей іо ІЬе ейисаііоп іЬап іо іЬе паіиге. ТЬе апзѵег іЬаі вЬе Ьав ріѵеп іо а Сашрапіап Іайу соп- сегпіпр іЬет ів ѵегу Гатоив аші іпсіийез ргеаі іпзігисііопв Гог іЬе Іайіез апй іЬе тоіЬѳга. ТЬів Іайу, ѵЬо ѵав ѵегу гісЬ апй Іопй о! ротр апй яЬоѵ, Ьав йіяріауей Ііег йіатопйз, Ьег реегіз апй Ьег гісЬеві уеѵеіз, апй еаг- пезііу йевігей Согпеііе іо вЬоѵ Ьег Ьег іеѵеіз. Согпеііе йехіегоизіу іигпей іЬе сопѵегзаііоп іо апоіЬег виЬіесі, іо ѵаіі (ог іЬе геіигп оі Ьег вопз, ѵЬо аге ропе іо іЬе риЫіс Лооі. Ѵ»'Ьеп іЬеу аггіѵей апй епіегей іпіо іЬе аррагітепі о! іЬеіг таоіЬег, зЬе ваій іо іЬе Сат-
— 120 — рапіап іасіу роіпііпе іЬет Іо: „ТЪезе аге ту уеѵ^еіь аші ІЪе опе отатепі ІЬаі I ргіге“. Апй зо ап огпатепі, ѵЬісЬ із ІЬе зігепкіЬ апсі ІЬе зирдогі оГ ІЬе зосіеіу, асісіз а Ьгі^Ьіег іизіге Іо іЬе Гаіг ІЬап иіі іЬе ^еѵеіз оГ іЬе Еазі. X 182. АЬоиі ІЬе соТГее. ТЬе соЯее із іЬе зеесі оГ а (гиіі, Ііке а сЬеггу, ргосіисесГ Ьу а ігее ѵЬісЬ Гогтегіу ѵаз опіу кпоѵп іп (Ье АгаЬіа-ЕеІіх, Ггот ѵЬеге іі ѵаз ігапзріапіссі іп зеѵегпі ѵагт соипігіез. ТЬеге аге поѵ зоте сойѳе-ріапіз еѵеп іп зеѵегаі соипігіез оГ Еигоре, Ьиі і Ьеу аге опіу зіх ог зеѵеп Гееі Ьі#Ь, ѵЬегоав іп АгаЬіа ІЬеу геасЬ іо аЬоиі Гогіу Гееі ЫдЬ. ТЬе соЯее-ігес із аіѵаув соѵегесі ѵііЬ Поѵегз аші Ггиіів. ТЬе Ггиіі із Гиіі оГ іиісе апсі сопіаіпз а роеі, ѵЬегеіп із іЬе Ьеап іЬаі із саііесі іЬе соЙее-Ьеап. \ѴЬеп (Ьів кегпеі із ГгезЬ, іі ів уеі- ^ѵізЬ, йгау ог ІіцІіі ргееп. ТЬеу сігу іііе росіз оп іііе таіз іп іЬе зип, ап(І аГІег іЬеу Ьгаск іЬет ѵііЬ іЬе гоііегв іо ехігасі <1іе Ьеапз. ТЬеп іЬеу (Ігу іііет а^аіп аші зепсі іііет іЬиз іп Еигоре, ѵЬеге (Ьеу Ьаѵе опіу Ьееп іп изе зіпсе ІЬе зіхіеепіЬ сепіигу. ТЬе Ага- ѵіа-Ьеапв аге саііесі МосЬа-соНее, іі із іЬе Ьеві. бепегаііу, ііііз (Ігіпк із ѵегу ипѵЬоІезоте ѵЬепЛп.ч іакеп іоо вігопк апсі іп ргеаі диаіпіу; іакеп іп шосіегаііоп іі пеірз іііе сііцезііоп. 183. А роѳі ѵепі іо саіі оп а поЫетап. ТЬіз аЙсг арегссіѵіпц Ьіт пеаг епіегіпр іпіо Ьіз Ьоизе, сгіесі епоирЬ аіоисі іо Ьіз (етаіе-зег- ѵапі Гог іЬе роеі іо Ьеаг: „8аМ Ьіт I ат поі аі Ьоте“. ТЬе Ге- таіе-зегѵапі (оісі іі Ііііш аші Ьз геіігесі. Зоте сіаув аГіег, іЬе по- Ыетап сате іпіепсііпц Іо саіі оп роеі аші іо іаке асіѵісе оГ зоте Ьиззіпезз. „I аш поі аі Ьоше“ заісі Ьіт іЬе роеі, ѵііЬоиІ орепіпц іЬе сіоог. „Ноѵ зо?“ ехсіаітесі ІЬе поЫетап, „уои аге поі аі Ьоте апсі зреак те уеі!—ХѴіІІ уои поі іаке ту оѵп ѵогсі?“ герііесі (Не роеі; „аші уеі I іоок ІЬаі оГ уоиг зегѵапі. Ве іі кпоѵп ипіо уои, 8іг, іііаі I ат аі Ьоте, Ьиі поі Гог уои“. А Ьоггоюеіі соипіепапсе. — А (Іазсоп оЯісег азкіп^ ІЬе тіпізіег оГ іЬе ѵаг Гог Ьіз рау, заісі Ье із іп сіапрег іо сііе Ггош Ьипрег. ТЬе тіпізіег, вееіпр Ьіз ГиП апсі гшісіу ѵізаре, заісі Ьіт іііаі Ьіз фоосі тіеп раѵе ІЬе ііе іо Ьіз зіаіетепі. „АЬ! 8іг“, заісі ІЬе Ѳаз- соп, „доп’І ігизі (о іЬаі; (Ьіз ѵіза^е із поі тіпе, іі Ьеіопка іо ту іп-кеерег, ѵЬо віѵез те оп сгейіі Ггот Іопр; ііте“. 2еихіз епіегей іпіо а соп^зі оГ агі ѵііЬ РаггЬазіоиз. Не раіпіесі ІЬе ^гарез зо ігиіу, іЬаі іЬЬ Ьігсіз сате іо регк ІЬет аі. ТЬе
— 121 — оіЬег іІеІіпеаіеЛ а сигіаіп зо ехасііу, ІЬаі Ееихіз заісі іп сошіпр: іп: „Таке аѵау (Ье сигіаіп ІЬаі ѵе зее іЬіз ріесе**. АГіег Йшііпц Ьіз еггог: „РаггЬязіоиз**, заісі Ье іо Ьіш, „Ьазі сопциегеіі іі. I Ьаѵе опіу (іесеіѵесі іЬе Ьіпіз апсі іЬои ІЬе агіізі**. Хеихіз раіпіесі а Іііііе Ьоу саггіп^ доарез; ІЬе Ьігііз саше уеі аші реск іі аі. Апу Ьо<1у арріашіесі; Ьиі Хеихіз Пеѵ іп а раязіоп іо іііе рісіиге, зауіп#: „Сегіаіпіу, шу сЬіІсі із ѵегу Ьасііу раіпіеіі**. 184. МіЫпенв. ТЬе шіійпезя оГ ІЬе іешрег оГ 8іг Ізаас Кеѵіоп ііигіпк Ьіз ІіГе сошшашіесі іііе асішігаііоп оГ аіі іЬс.че ѵііісЬ 1іа.ч кпоѵп Ьіш, Ьиі регііарз іп поі апу іпзіапсе шоге ІЬап іп іЬе Гоііоѵіп^. 8іг Ізаас Ьаіі а іііііе Гаѵоигііе ііоц, Віятопсі. Опе ііау Ьоіпр оЫірсіі іо‘до Ггош Ьіз зішіу іпіо іЬе пехі гоот, Віатоші ѵаз ІеГі ЬеЬішІ. АѴЬеп 8іг Ізаас сате Ьаск зоте тіпиіез аГіег, Ье Ьаіі іЬе тогіі- йсаііоп іо йші іЬаі Віатоші Ьаз іЬгоѵп (іоѵп а іі^Ьіеіі сашіеі оѵег ІЬе рауюгз; іііе пеагіу йпі.чЬесі іаЬоиг оГ зо тапу уеагз ѵаз іп На- ше, аші аітозі сопзишеіі іо азЬез. 8іг Ізаас, Ьеіп» ѵегу Гог асіѵап- сеіі іп уеагз (Ьіз іозя ѵаз іггерагаЫе; Ьоѵеѵег Ье ѵііЬоиІ Ьеаііпр іііе сіод сопіепіеіі ІЬе опіу геЬикеіі Ьіт Ьу (Ьіз ехсіашаііоп: „ОЫ Віатоші! Віатоші! ІЬои кпоѵезі Геѵ (Ье тізсЬіеГ ІЬаі іЬои Ьазі сіопе 1и А согрогаі оГ ІЬе ІіГе-диагсі оГ Егеііегік-іЬе-Огеаі, ѵЬо ѵаз а іюазіег Ьиі іп іііе зато ііше а Ьгаѵе-Геііоѵ, Ьая а сЬаіп оГ іЬе ѵаісЬ іо ѵііісЬ Ье айіхесі а тизкеі-ЬиіІеі іпзіеаіі оГ а ѵаісЬ, іЬаі Ье Ьаз по теапз іо Ьиу. Тііе кіпц Ьеіпр опе ііау іпсііпссі іо гаііу, .чаііі Ьіт: „Согрогаі, уои тизі Ьаѵе Ьееп ѵегу Ггидоі іо Ьиу а ѵаісЬ. Іі із зіх о’сіоск Ьу тіпе; іеіі те ѵііаі о’сіоск із іі аі уоигз?** ТЬе зоііііег ѵЬо доеззеіі ІЬе іпіепііоп оГ ІЬе кіпд іігаѵз ііптеіііаіеіу ІЬе Ьиііеі Ггош Ьіз Гоіе, аші заісі Ьіт: „Му ѵаісЬ сіоез поі зЬоѵ пеііЬег йѵе пог зіх о’сіоск, Ьиі іі зауз те еѵегу іпзіапі ІЬаі іі із ту ііиіу іо сііе Гог уоиг Ма]езіу. — Неге ту Ггіеші**, заісі іЬе кіп& с]иііе аіГесіесі, „іаке ІЬіз ѵаісЬ, Гог іо Ье аЫе іо іеіі аіво ѵЬаі о’сіоск із іі**. Аші Ье доѵѳ Ьіт Ьіз ѵаісЬ ѵЬісЬ ѵаз огпе- тепіеіі ѵіііі Ьгііііапіз. Тііе іпЬаЬііапіз оГ а Іагдо іоѵп оЯЬгей іо іЬе тагзЬа! Тигеппе Ьипйгеіі іЬоизеші сгоѵпз, пп іЬе сошііііоп іЬаі Ье Ьаѵе сЬапдоі! ІЬе гоасі апсі доі поі таГЕЙ Ьіз ігоорз іЬгои^Ь ІЬеіг іоѵп. Не апз- ѵегеіі (Ьет: „Ав уоиг .іоѵп із поі оп іЬе гоасі (Ьаі I іпіеші іо тагсЬ, I саппоі ассері ІЬе шопеу ІЬаі уои ойег іпе**.
— 122 — 185. ТІіе реагІ-ПкІіегу. ТІіе реагіз аге ав езіеепіеіі ав ІЬе ргесіоиз віопез. Тііеу Гоиші іЬеш іп іЬе вЬеІІз ѵѵЬісЬ аге зошеѵѵЬаі гевешЫіпк іЬе оузіегз. ЕасЬ зЬеІІ сопіаіпз а Іііііе апішаі ѵѵЬісЬ Ьеіпц ііі Ьаз реагіз іп аіі рагіз оГ ііз Ьоііу. ТЬе пюзі сопзісіегаЫе реагІв-йзЬегіез аге саггіеіі оп іЬе Расійс аші АПапііс Осеапз. АГіег Піе ехріоііаііоп оГ шіпіпк, іЬе реагі-йяЬегу із ІЬе Ьагііезі аші шові регііоиз ігасіе. ТЬе рег- зопез ѵгЬісЪ (ііѵе Ю ІЬе Ьоііош оГ іііе зеа іо соііесі іЬе реагі-оуз- іегз аге саііеіі ріипдогз. ТЬеу аге іаи^Ьі Ггопі ІЬеіг іпГапсу іо Іюііі ІЬеіг ЬгеаіЬ. ТЬеу зіор іо іЬе ріап^ег іЬе позе апсі іЬе еагз, Газ- іеп іііеш а зігіпв гоиші Ьіз ѵѵаізі, ІЬе еші оГ ѵѵЬісЬ із шасіе Газі аі іЬе Ішгк, аші оп ІЬе опе оГ Ьів Гееі іЬеу аііасЬ а зіопе ѵѵеі- (Пііпц іѵѵепіу ог іііігіу роишіз іо шаке до Ьіш <1о\ѵп іо іЬе Ьоііош аз- Газі аз роззіЫе. Аггіѵеіі іііеге, Ье Іоозепз ѵѵііЬ а кпіГе ІЬе зЬеІів Ггот іііе госк аші риія іііеш іп а Ьазкеі. Аз зооп аз іі ѵііі Ье йііеі ог мгЬеп (Ье ріипдог зеез а зЬагк сотіпу, ог іГ Ье Ііаз по Іопдог ЬгеаіЬ епоирЬ іо гетаіп Іопдог іп іЬе ѵѵаіег, Ье ипііез ІЬе зіопе Ггопі Ьіз Гооі аші зііакез іЬе зігіп^ іЬаі Ье Ьаз гоиші Ьіз Ьсміу іо кіѵе а зідоаі Гог іЬе оіЬега іо риіі Ьіш ир, -ѵѵЬісЬ із сіопе іпзіопііу. ТЬеу ореп ІЬе зЬеІів ѵѵіііі а кпіГе ог іііеу Іеаѵе риігіГу; ІЬеп іЬеу ореп оГ іЬеіг О*п ассогсі, аші іііеу <1гаѵѵ іііе ііеагіз Ггот Ніе зЬеІІз. ТЬе реагіз сііНег іп зіхе, іп Гоппе, іп соіоиг апсі іп Ьгі^Ь- іепезз: аші ассопііпц іо іЬіз сіійегепсе іЬаі Ніеу Ьаѵе гесеіѵесі веѵегаі патез апсі аге тоге ог Іезз ѵаІиаЫе. 186. ТЬе дооіі ііте Ііаз іпсіисеіі те апсі шу зізіег оп іііе іЬои^Ьі іо іаке ап аігіп§ іп а саггіадо іЬіз аГіег-пооп апсі іо ргау уои іо Ьо- поиг из Ьу уоиг атіаЫе зосіеіу. \Ѵе Гіаііег оигзеіѵез Ціаі уои ѵѵііі поі геГизе из ІЬіз ріеаяиге, Ьиі уои ѵѵііі регтіі из іо саіі Гог уои аі ілѵо о’сіоск ог аі а циагіег ііазі і*о аі Іаіезі. I зііаіі Ье іпові Ііарру іо аѵаіі шузеІГ оГ уоиг оЫіціпй ойсг, аші I аш іпйпеіеіу оЫідос! уои Гог уоиг ГгіешізЬір. Уои ѵііі Йші ше геаііу аі іѵѵо о’сіоск іГ уои ѵѵііі Ье зо кіші іо саіі Гог те. I яЬаІІ Ьаѵе ІЬеп іЬе Ьопоиг іо іеіі уои іііаі ІЬе ііте ііоез поі регтіі те іо ѵѵгііе поѵѵ аші атоп^ оіііег іЬіпдо Ьоѵѵ тисЬ I ат уоиг зіпсеге Ггіеші. I ѵѵгііе іо іпГогт уои ІЬаі 1 саппоі до ІЬіз еѵепіпд ѵуііЬ уои іо ІЬе ріау, аз I Ьаѵе рготізесі уои, Ьесаизе шу зіотаеЬ із оиі оГ опіег аші I Ьаѵе а Ьеай-асііе. I ЬаѴе уевіепіау біпесі оиі, аші уои кпоѵѵ ѵѵеіі ѵѵЬаі аггіѵез іп висЬ оссавіопз: ІЬеу еаі аші іігіпк тоге Т
123 — ікап ивиаі. I іо поі кпо«, «каі іо йо Іо сііѵегі тувеИ. 8еп<1 те, ІГ уои ріеазе, вотеііііпё йпе іо геаіі, аші соте Іо вее те, ав вооп ав уои сап эрге іііе Ііте. Ѵоиг сіеѵоіесі Ггіеші. 187. ІѴоиІсі уои Ье во кіпсі, 8іг, Іо ціѵе те Ьаск «іік ІЬе Ьеагег оГ іків поіе Ніе еиціініі Ьоок ІЬаі I Ьаѵе Іепі уои, віх топіЬев а^о? И Ьеіопрз Іо опе оГ ту ГгіепсіЗ«1іо Ьав аякесі те (ог іі тоге ікап а ііипсігесі Іішев. ІГ Ніів Ьоок Ііасі Ьееп тіпе, I вкоикі ргеяепі уои оГ іі ѵѵіііі дгеаі ріеаяиге. Уои Ііаѵе рготізесі ше уевіепіау Іо вее ше Іо-сіау аі. Нігее о’сіоск, Ьиі уои Ьаѵе поі сіопе іі. І)о уои кпо« Іііаі I ат ѵегу апцгу ѵѵііЬ уои? Ьесаиве I Ьаѵе «аііесі Гог уои «іік ііпраііепсе Іо вау уои вотеИпщ; оГ ІЬе иііпові ітрогіапсе. Соте циіск Іо ароіо^іхе; регііарв 1 зііаіі раніоп уои. I веші уои ѵѵіііі тисіі ІІііпкГиІпевя Іііе еп^іізіі Ьоок ікаі уои ііасі Іке кіпсіпеяв Іо Іепсі те. I Ііаѵе геасі іі ѵѵіііі тисЬ ріеаяиге апсі іі ріеавесі те во, ікаі I «івк Іо геасі Іке Гоііоѵгіпд ѵоіитев. Баге I авк уои Гог іі? I кпо«, I ат іакіпі; а ргеаі ІіЬегІу Ьиі I геіу тисіі оп уоиг роосі паіиге, апсі I гесигве (о ііег. Му сіеаг 8іг. I Ьаѵе Іііе Ьопоиг іо веші уои а Ьох оГ угарев. И ікеу «ІП ріеазе уои, ікеге аге оіііегв іо уоиг вегѵісе. Раніоп те іііаі I ііаѵе во іопд поіЬіпр «гіііеп іо уои: Іііе ѵіпіаре каѵе кіп- сіегесі те. Іп іке Гиіиге, I яііаіі ігу Іо таке атепів Гог ту пер- Іі^епсе апсі іеіі уои оГіепег Іііаі I аш «іік аіі шу ііеагі уоигз зіпсегеіу Ггіепсі. 188. I Ііаѵе гесеіѵесі Іо-сіау іке Ьох оГ іке цгарез ікаі уои каѵе вепі, апсі I ікапк уои «іік аіі ту кеагі. I каѵе еаіеп Ніе р гарей «іік ту Ггіешів аші теап«кі1е «е напр уоиг ргаівев. Уоиг Ггіеші тизі Ье ап ехсеііепі тап, ваісі опе оГ ікет, Ьесаиве ке каз зо роосі цгарев. I гетаіп еіс. Му сіеаг Ггіепсі №. 1 ііаѵе іизі по« гесеіѵесі уоиг Іеііег, Ггот «кіск I кпе« «іііі тиск айіісііоп іііаі уои каѵе а циагіап адие. I тиві вау уои Ггапкіу «каі I ікіпк; I іюре уои «ііі цоі іаке іі ііі. Уоиг Ііѵіпр шаппег ія поііііпу «огііі. Уои каѵе а1«йуз сігипк тиск «іпе апі поі аі аіі «аіег. I каѵе оГіеп іоіеі уои іііаі іі ів ип«ко1евоше апсі іііаі уои тиві сігіпк Іевя «іпе апсі тиск «аіег; Ьиі уои пеѵег «оиісі тіпсі те. Уоиг ркуяісіап «ііі вау уои по« іі, апсі уои «іП Ье оЫщесі іо оЬеу Ьіт, іГ уои «іяк реі гісі оГ уоиг а#ие. Меап«Ы1е Ьеаг уоиг кигі раііепііу, ехасііу оквегѵе уоиг
— 124 йосіог’з ргезсгірііопз аші уои ѵііі гезіог іп зЬогі ііте. 8исЬ із іЬе зіпсеге ѵізЬ оГ уоигз, еіс. 18». Мізіег С. оЫірей іо до іо іЬе соипігу іо-тоггоѵ, ргауз Мізіег О. поі іо іаке іЬе ігоиЫе іо соте іо Ьіз Ьоизе. М. С. ѵііі Ье ѵегу ріай іо зее М. О. іЬе йау аііег іо-тоггоѵ аі Ніе о’сіоск, ѵЬісЬ ѵѵіП зиіі Ьіт. Майате В. ѵізЬез роой тогпіпр Мізіег Г. Аз зЬе роея іЬіз еѵс- піпр іо іЬе Ьаіі, зЬе ѵоиій поі Ьаѵе іііе ріеаяиге Іо зее Ьіт іо- йау, аші зЬе ргауз М. Р. іо соте іо-тоггоѵ аі а циагіег іо іѵеіѵе. Мізіег аші Мізз Р. таке ііюизіиій сотріітепіз іо Мізіег аші Мізз У. апй ргау іііет іо соте іо йіпе іЬіз ТЬигяйау. 'Іііеу ѵііі веі аі іііе іаЫе аі ргесізе зеѵеп о’сіоск. Мізіег апй Мізя У ассері іііе Ьопоиг іііаі ѵізЬ йо іііет Мізіег апй Мізз Р., апй іііеу ѵііі Ье аі іііеіг Ьоизе аі іііе іоій Ьоиг. Мізіег апй Мізя У. аге айіісіей Ьу ітроняіЫІііу іо геееіѵе іііе іпѵііаііоп оГ Мізіег аші Мізігеез Р., оѵіпр іо а ргеѵіоиз епраре- тепі. И Мізіег И. сап йізрояе зоте тіпиіея Гог а сопѵегзаііоп (о-тог- гоѵ аі іеп о’сіоск іп іЬе тогпіпр, Ье ѵііі тисіі оЫіро Мізіег 8., ѵію ѵііі ѵаіі Гог Ьіт апй ехріаіп Ніе тоііѵе оГ Ьіз іпѵііаііоп. ІГ М. X. сап йізрозе зоте тіпиіез іо-тоггоѵ Ьсіѵееп опе апй Гоиг о’сіоск, Ье ѵііі тисіі оЫіре Мізіег 2. іо разя іо Ьіз Ьоизе. 1Г тізіег 11. Ьаз поі Ьееп аі Ьоте іііе пехі зиийау аі іЬе Ьоиг іо йіпег, Ье із ргауей іо ІеГі аі Іеазі (Ье ееііаг-кеу, іЬаі Ьів Ггіеші Ьаѵе поі йіей Ггот іЬігвіу. 190. 8іг. I Ьаѵе геай оѵег апй оѵег араіп ѵііЬ ап іпехргітаЫе заііз- Гасііоп ІЬе ргеііу Іеііег іііаі уои Ьаѵе ѵгіііеп іие іп епрІіяЬ. Іі із йіГйсиІі іо сопсеіѵе Ьоѵ уои Ьаѵе ІеаіпМЬіз Іаприаре іп зо зЬогі ііте. Уои ргау те іо соггесі іЬе Гаиіія іЬаі I зЬаІі Ьші іп уоиг Іеііег. 8іпсс уои огйег іі те, I зЬаІ іеіі уои Ггапкіу уои Ьаѵе йопе іѵо ргеаі Гаиіія: іЬе йгзі ів (Ьаі уоиг Іеііегз аге аіѵауз ѵегу зіюгі, апй іЬе зесопй — іііаі уои ргау те іо соггесі іііет. Аѵоій, іГ уои ріеаяе, йціпр іЬеяе іѵо Гаиііз. Ву ІЬія уои ѵііі іпйпеіеіу оЫіре уоигз еіс. I Ьаѵе іпѵііей аіі ту Ггіепйя іо йгіпк іеа апй I реі іоій ЗорЬіа іо іаке уои іп раязіпр. Ве геай у пеаг піпѳ о’сіоск. АѴе зііаіі атизе оигвеіѵез ѵеіі, йапсе апй ріау аі ГогГеііз. I кізз уои Іюріпр уои ѵііі поі геГизе іо соте іо оиг Ьоизе.
— 125 — 191. ТІю амясег.—I аіп аГйісіей, ту (Іеаг Ггіепй, ІЬаі I саппоі гедоісе ІЬе ріеаяиге Іо раяя ІЬіз аГіег-пооп ѵѵііЪ уои. Майате В. Ьаз яепі ия ѵогй зЬе ѵііі соте Іо-йау зее иь, ѵііЬ Ьег Іѵо піесея ѵЬо ѵЬізЬ Ьесоте асциаіпіапсе ѵііЬ те. Виі I яЬаіі Іоок сгозз аі ІЬет, Іо рипіяЬ ІЬет Гог Ьаѵіпр те йергіѵей СЬе ріеаяиге Ніаі I зЬоиІй Ьаѵе іп іЬе а^гееаЫе яосіеіу оі уоиг Ггіепйя. Атияе уои ѵеіі, Ьиі йо поі йапсе Іоо, Ьесаияе іі із ипѵЬоІеяоте. Уоиг айесііо- паіеіу Ггіепй Етіііе. 192. / ТЬе Ьеагег оГ ІЬе ргевепі із тізіег Коясѵаііеу, оГ ѵЬот I Ьаѵе йопе яо оГіеп тепііоп іп ту Іеііегя. I гесотепй Ьіт Іо уоиг Ггіепй- вЬір. Уои ѵііі поі йоиЫ іЬаі Ье ів ѵогіЬу, Ьесаиве I Ьаѵе Іоій . уои яо шисЬ {?оо<1 оі Ьіш. Тгу, И уои ріеаяе, Іо таке Ьіт ІЬе яіау іп уоиг Іоѵп а артееаЫе, ав уои рап. Уои ѵііі поі гереіпі; Ьесіияе уои ѵііі бпй во шисЬ ріеаяиге іп Ьія сопѵегяаііопя, ІЬаі I яЬ<и1й іпіеші уои, іГ I Ьай поі Ьееп іп Гасі уоиг айесііопаіеіу еіс. 193. Му йеаг Зіг. Іп ту ргеяепі йіГйсиІІу I сап арріу Іо поЬойу, Ьеяійе ну йеаг Ггіепй, апй яисЬ а Ггіепй аге уои ав уои кпоѵ. I ѵапі йГіу роипйя. МщЫ I Ьец уои Іо іеий ІЬет то? I яЬаіі ріѵе уои ІЬет Ьа.к ѵіііі ргеаі ргаіііші, ая яооп аз I Ьай гесеіѵей ту сЬеек, Гог ѵкісЬ I ѵаіі йаііу. Іп ѵаіііпр Гог ІЬе ГаѵогаЫе апяѵег I Ьаѵе ІЬе Іѵтоиг Іо Ье ѵііЬ а геяресіГиІ йеѵоіейпеяя, уоигя ГаііЬСцІІу. еіс. Аизісег. — Тііе ГгіепйяЬір ѵЬісЬ уои геяресі ше Ьав Ь8й’ аіѵѵгкув Г»г ше ап іпйпііе ргісе, апй I Ьаѵе ѵапіей віпсе Іопр аро іо Ье аЫе іо сопѵіпсе уои ѵііЬ ІЬе ейесіз. ТЬеге аге 50 роипйя Ніаі уои «як Гог. ТЬеге аге оіЬегз Гог уои, іГ уои Ьаѵе пеей оГ. Уои тиві шіу опіег; Ьесаиве уои кпоѵ Ьоѵ яіпсегеіу 1 ат уоигз еіс. 194. Ткс оіііег апзіоег. — Уои ѵііі ехсияе, Зіг, ІГ I Йо поі зепй уои іЬе Шіу роипйя ІЬаі уои Ьаѵе аякей те Гог. I тірЬі регЬаря іаѵе йопе іі іГ уои Ьай ріѵеп ше Ьаск, ѵЬаі I Ьаѵе іепі уои ІЬе ’аві Ьіѵег, апй Гог ѵЬаі I Ьаѵе аякей уои тапу Іітсв. I тияі юіі уои, ІЬаі I аш поі іпіеші Іо атияе туяеІГ пеііЬег Ьу уоиг ргощіяея пог Ьу уоиг аяяигапсе оГ ГгіепйяЬір. 1 Ьаѵе пеей оГ ту попсу, апй уои ѵііі Ье яо кіпй іо яаІівГу ше; еіяе I вЬаІІ арріу Іо уоиг ГаіЬег, ѵЬо ѵііі Ье поі Іеяя яигргіяей ѵііЬ ІЬаі I зЬаІі- ѵгііе іо Ьіш оГ уоиг тізсопйисі. Му соияіп Ьая Іаіеіу яаій ше уои Ьаѵе «оій ІЬе регіпап йісііоЬпагу іііаі I Ьаѵе Іепі уои. Ія іі роязіЫе!
"ѴѴоиІй уои поі ѵівіі ІЬаі I Ьаѵе йопе апу іЬіпц ехсекяіѵеіу йіва- ЯгеаЫе Со уои, уои ѵѵііі зепй ше, ііііз ѵегу <1ау, ог ту йісііоппагу ог ап оіЬег іЬаі із аз цоой аз тіпе. Іі ѵѵііі йереші оп уои іо саіі те уеі Л уоиг Ггіеші. — Апцгу. 195. Оп ІЬе ІіаЬіІііу іо сггог оГ іііе оріпіопз ог ІЬе іпіигу рІеиііГиІІ гераней. < Аи Епріізіі віа^е-соасЬ, Ыіей ѵгііЬ ігаѵеііегя кепі іо Іогк. ТЬе сопѵегзаііоп Іеіі оп гоЬЬегз апй іЬіеѵез, ѵгЬо ѵеге оГіеп щв^і оп іЬе гоайв, апй оп іііе Ъезі шаппег Іо Ьійе Ьіз топеу. Еѵегу опе Ьай Ьіз раПісиІаг зесгеі, Ьиі поЬойу ѵізЬей іо ехріаіп іі. А уоипц регзоп, сіцЫееп уеагз оій, Ьаѵе поі Ьай іЬе зато ргийепсе: »е1іе- ѵіп(і ѵіііюиі йоиЬі Іо &іѵе а ргооГ оГ Ьег міі зЬе заій ѵгііЬ ргеаі іпцепіопяцезз, іііаі зііе Ьеагз оп ЬегяеИ а йгаГі. оГ іѵо Ьипігей роипйз, ІЬаі та|р аіі ІЬ^Логіипе, апй іЬаі ІЬе ІЬіеѵез тизі Ье ѵегу сіеѵег іо 8° (Ьів Ьооіу іп Ьег зЬое, ипйег іііе яоіе оГ Ьег Гооі; (Ьаі (Ьеу тизі зіеаі Ьег віоскіпдв. ТЬе соасЬ ѵаз яіорей Іііііе ііше аГіег Ьу а Ьапгі оГ гоЬЬегз ѵіо саііей ироп іЬе ігаѵеііегз ГгщЫепей апй ігетЫіпц (о и»ѵе іііеп іЬеіг топеу. Тіюзе риііей оіТ ІЬеіг ригвев, Гиііу аѵаге (Ііаі ІЬ< гезізіапсе ѵііі 1>е ивеіезв ог еѵеп регііоин; Ьиі іЬе зит зеетіпц іоо Іііііе, (Ьезе ріепііетеп тепасей (о ехатіпс аіі ІЬе іЬіпрн іГ іЬет ѵііі поі Ііе яіогесі аі Іеаяі Ііипйгей роипйз. «Ѵои ѵѵііі ііпй емііу ІЬіз зит, апй еѵеп іііе йоиЫе», ваій іііет яп оій допііешап Ггот іЬе согпег оГ іЬе соасЬ, «ІГ уои ѵііі ехатііе Ніе зЬоев апй (Ье віоскіпрв оГ іЬія Іайу». ТЬе соипзеі ѵав ѵеіу ѵгеіі гесеіѵей, апй іЬе зіюез апй іііе зіоскіпрз Ьеіпд риііей «Й ргезепіей іЬе. аппоипсей ігеазиге. ТЬе іЬіеѵез іЬяпкей ІіитЫѵ іііе Іайу, тайе Ьег воте сотріітепів ироп Ьег ргеаіу Гооі, апі ѵііЬоиі ѵаііііщ Гог Ііег апзѵег ѵѵіяЬей а Ьарру уоигпеу аі аіі іЬі саггіаце, іЬаі ргоеейей оп іія ^ошгпеу. ТЬе іЬіеѵев ѵгеге ЬагйѴ гетоѵей воте яіерв, аз іЬе ашагетепі оГ ігаѵеііегз ІгапзГоппел іпіо іпйідпаііоп. ТЬе ѵогйз ѵеге поі зиГйсіепі іо ехргезв ІЬе воггоѵ оГ іЬе роог ѵотап, пог іЬе гевепішепі, ІЬаі іпсііей аіі іііе сот- ра^пу іоѵагйз іЬе Ьеігауег. Тііе зігопвезі апй іЬе тові іпвиіііпв ерііЬеіз ѵеге ргопоипсеД аші тапу ѵепі еѵеп во Гаг аз іо саіі Ьіт ѵгеісіі апй ассезвог оГ іЬіеѵез; аіі іоіпей аі аіі іЬезе зівпв оГ а (?епега! іпйірпаііоп (Ы іЬгеаіЬ оГ Ьеаііщ; іЬе іпГогшег, оГ іЬгоѵіпр Ьіт оиі оГ ѵіпйоѵ апй оГ іпзіііиііпв Іе^аі ргосеейіп^з адаіпяі Ьіт; іп зЬогі, аіі зеетеі іо сопсиг іп Гогтіпв зсЬетез Гог іакіпв ехешріагу ѵепііеапсе. ТЬ« Киіііу гетаіпей иптоѵой, кееріпц Ьіз циіеіпрззі; Ье ехсизей Ьітзеіі